Розміщення необоротних активів на підприємстві і оцінка ефективності їх використання на прикладі ТОВ "Котлозавод Крігер"

Фондовіддача - показує, яка частка валового доходу припадає на 1 гривню вартості основних виробничих фондів і визначається як відношення чистого доходу до середньорічної вартості основних засобів. Фондовіддача у 2011 році зменшилась на 65,86 тис. грн. або на 81,70 %.

Показник абсолютної суми приросту на одну грн. основних засобів збільшився на 0,001 грн., що є позитивно, але даний показник знаходиться на дуже низькому рівні.

Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до вартості майна підприємства. Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства зріс на 1,16%, що є не досить позитивно, адже цей показник для фабрики є досить великим і складає 0,87.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан і ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми зносу основних засобів до їх первісної вартості . Коефіцієнт зносу зменшився на 3,24%, хоча він залишається завеликим для фабрики, тому необхідно підвищувати рівень автоматизації і здійснювати придбання нового обладнання.

Коефіцієнт придатності характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається відношенням до їх первісної вартості на кінець року. Коефіцієнт придатності становить у 2011 р. - 0,612, що означає, що лише 61,20% основних фондів придатні для використання. Рентабельність основних засобів знаходиться на дуже низькому рівні і складає лише 0,19%, що є нижче ніж в середньому по галузі.

Таким чином, проаналізувавши наявні основні засоби виробничого призначення ми прийшли до висновку, що підприємство повинно краще використовувати наявні основні фонди. Коефіцієнт зносу показує, що обладнання котлозаводу є досить зношене. Так як завод використовує тільки обладнання як внески до статутного капіталу, а також наданих у кредит, тому постає необхідність використання обладнання наданого за рахунок лізингу.



РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення необоротних активів підприємства

3.1 Шляхи підвищення ефективності використання основних засобів на прикладі ТОВ « Котлозавод» Крігер»

Нарахування амортизації нематеріальних активів (крім права постійного користування земельною ділянкою) здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. До нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання належать ті, щодо яких підприємством не визначено обмеження строку, протягом якого очікується збільшення грошових коштів (чи їх еквівалентів) від використання таких нематеріальних активів.

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

· строки корисного використання подібних активів;

· моральний знос, що передбачається;

· правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;

· очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством;

· залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства.

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Крім прямолінійного методу нарахування амортизації підприємство може обрати інший метод амортизації, який краще враховує форму надходження економічних вигод від використання нематеріального активу. Можливі методи нарахування амортизації визначені у П(С)БО 7::

1). прямолінійний;

2) .зменшення залишкової вартості;

3). прискореного зменшення залишкової вартості;

4). кумулятивний;

5). виробничий.

Підприємницька діяльність, яка здійснюється протягом тривалого часу, потребує певного узагальнення, систематизації та аналізу її різних напрямків, етапів, а також складових, що впливають на ефективність господарювання.

Однією з важливих складових ефективності виробничої діяльності є ступінь досконалості використання основних фондів. Тому вдосконалення управління основними засобами, що безпосередньо впливає на підвищення ефективності використання основних фондів, є сьогодні важливою проблемою практично для всіх підприємств нашої держави.

Підвищення ефективності використання основних фондів на підприємствах є важливою проблемою в нашій державі, на цьому етапі розвиткуекономіки, і є результатом досконалого управління ними.

Управління основними засобами підприємства є доволі складною системою. Проблема полягає в тому, що основні засоби, і насамперед основні виробничі фонди, формуються при створенні підприємства і служать тривалий час.

Як показує практика, такі виробничі фонди, як будівлі, освітні споруди, передавальні пристрої, багаторічні насадження служать від 20 до 50 і більше років. Машини й устаткування, транспортні засоби, робоча і продуктивна худоба функціонують від 5 до 10-15 років Успішність управління основними засобами підприємства можна розглядати з позиції ефективності їхнього використання в господарському обороті. Через те, що основні засоби експлуатуються тривалий час, вони поступово втрачають свою вартість за рахунок фізичного зносу, а перенесення вартості основних засобів на продукцію, що виготовляється, виконувані роботи, надавані послуги відбувається за рахунок нарахування амортизації. Тут слід звернути увагу на цільове використання амортизаційних потоків, які формуються в результаті виробничої діяльності.

Серед напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на підприємствах чільне місце повинно бути відведено заходам, спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема, більшу увагу треба приділяти насамперед таким, які спрямовані на підвищення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності роботи устаткування є важливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності використання основних засобів.

Підвищенню змінності роботи устаткування повинно сприяти удосконалення його структури, тобто зменшення в його складі тих машин і верстатів, які за своїми технологічними можливостями лише частково завантажені роботою протягом зміни.

Слід наголосити на тому, що здійснення екстенсивних заходів, скерованих на підвищення ефективності управління основними засобами, як правило, не потребує капітальних витрат.

Значним резервом збільшення продуктивності роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. На підприємствах з дискретним виробництвом кількість невикористовуваного протягом доби устаткування нерідко досягає 10-15% робочого часу. Це спричинюється: неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць; незадовільною організацією техніко-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування; браком робітників тих чи інших професій; перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомнотранспортними засобами тощо.

Значному поліпшенню екстинсивному завантаженню засобів праці сприяє зниження частки недіючого устаткування, яка на промислових підприємствах України є дуже значною (кілька десятків тисяч одиниць ), а також виведення з експлуатації зайвого та неефективно використовуваного устаткування й організація завдяки цьому повноцінної двозмінної роботи. За чинними розрахунками, здійснення таких заходів дало б можливість підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 відсотків і більше.

Важливе значення в підвищенні ефективності використання основних засобів мають соціальні фактори. Так, проведені соціологічні дослідження на ряді підприємств дали змогу виявити низку причин, які негативно впливають на організацію використання активної частини основних засобів в другу зміну. Насамперед, йдеться про незадовільне забезпечення другої зміни необхідним комплексом послуг виробничої інфраструктури (своєчасного ремонтного обслуговування, ритмічного забезпечення робочих місць необхідними матеріалами, інструментом, комплектуючими, транспортними засобами, різними видами енергії), низький рівень організації харчування, медичного обслуговування; недостатність в організації соціально-побутової інфраструктури міст та робітничих селищ; невисокий рівень кваліфікації кадрів, що не дає можливості ефективно використовувати нову техніку. Поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль у підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств.

Йдеться про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни загалом.

Повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості (а отже, і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів, дає можливість використовувати сучасні методи залучення інвестицій у виробничі процеси, зокрема лізинг .

Успішне функціонування основних фондів та виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання. Екстенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей означає: по-перше, збільшення часу функціонування основного устаткування і, по-друге, підвищення питомої ваги діючого устаткування в складі всього устаткування, наявного на підприємстві. Основними напрямками збільшення часу функціонування устаткування є:

1.скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом: підвищення рівня організації виробництва (повне і своєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, напівфабрикатами, деталями);

1.1. підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування;

1.2. скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.

2. Важливим напрямком підвищення ефективності використання основних фондів є зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування, обсяги якого є досить значними .

Поліпшення інтенсивного та екстенсивного використання основних засобів підприємств безпосередньо позначається на зниженні собівартості виготовлюваних виробів за рахунок економії на умовно-постійних витратах, а в кінцевому підсумку це дає змогу збільшити прибуток підприємств та підвищити рентабельність їх діяльності.

3.2 Амортизаційні відрахування як інструмент відтворення основних засобів

У процесі використання об'єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об'єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

П(С)БО 7 визначає амортизацію - як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

У свою чергу, ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Метод амортизації об'єкта основних засобів обирається підприємством самостійно, з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання, і обов'язково має бути зафіксованим в наказі про облікову політику.

У П(С)БО 7 наведені такі методи амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів):

· прямолінійний;

· зменшення залишкової вартості;

· прискореного зменшення залишкової вартості (подвійного залишку, що зменшується);

· кумулятивний;

· виробничий.

Розглянемо застосування різних методів нарахування амортизації на прикладі ТОВ « Котлозавод» Крігер». Нарахуємо амортизацію на обладнання виробничого призначення. До обладнання виробничого призначення слід віднести: прес гідравлічний, верстат кромкозгинальний, стенд випробування печі, стенд випробування котлів. Вартість обладнання становить 38488 тис. грн.

Нарахування амортизації протягом терміну корисного використання прямолінійним методом. Підприємство придбало виробниче устаткування початковою вартістю 38488 тис. грн. Загальний розрахунковий обсяг виробництва визначений підприємством у розмірі 160000 од. Ліквідаційна вартість устаткування після його експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 8500 грн . Очікуваний термін корисного використання складає 6 років. Цей метод передбачає рівномірне списання (розподіл) вартості об'єкта основних засобів, що амортизується, протягом строку його експлуатації.

Щорічні амортизаційні відрахування визначаються діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Таблиця 3.1 Прямолінійний метод нарахування амортизації

Рік	Амотризаційні відрахування	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
			38488
1.	4998	4998	33490
2.	4998	9996	28492
3.	4998	14994	23494
4.	4998	19992	18496
5.	4998	24990	13498
6.	4998	29988	8500

Амортизаційні відрахування за рік = (38488-8500)/ 6 = 4998 грн.

Місячна сума амортизації = 4998/12 = 416,5 грн.

Прямолінійний метод нарахування амортизації застосовується для тих об'єктів основних засобів, які протягом всього строку експлуатації виконують приблизно постійний обсяг робіт.

Завдяки рівномірності розподілу суми амортизації між обліковими періодами при використанні цього методу забезпечується зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації. Але даний метод не враховує вплив таких факторів:

- моральний знос об'єкта,

- виробничу потужність основних засобів у різні роки експлуатації,

- збільшення витрат на ремонт в останні роки експлуатації об'єкта основних засобів.

Переваги цього методу - рівномірність, стабільність, пропорційність нарахування амортизації та віднесення її на собівартість, простота і точність розрахунків.

Недолік - він не враховує морального зносу і різну виробничу потужність основних засобів у різні роки її експлуатаці. Практика показує, що знос машин збільшується у перший період їх експлуатації. Надалі, протягом досить тривалого часу, величина зносу стабілізується, після чого він знову, але вже більшою мірою, зростає. Нерівномірне й моральне старіння, яке теж найбільше у перший період використання нових машин.

Застосування цього методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основного капіталу на створюваний продукт. Утворюється недоамортизація основного капіталу, що є прямою втратою вартості - збитком

Виробничий метод нарахування амортизації

За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

Таблиця 3.2 Виробничий метод нарахування амортизації

Рік	Фактичнй обсяг виробництва	Амотризаційні відрахування	Накопичена амортизація	Залишкова вартість
				38488
1	27000	5130	5130	33358
2	32000	6080	11210	27278
3	30000	5700	16910	21578
4	28000	5320	22230	16258
5	24000	4560	26790	11698
6	19000	3610	30400	8088

Виробнича ставка амортизації = (38488-8500) / 160000 = 0,19 грн./од.

Переваги: цей метод дуже раціональний. Виробничий метод нарахування амортизації доцільно використовувати для основних засобів, знос яких в основному залежить від інтенсивності їх використання, або для основних засобів, які можуть самостійно виконувати визначений обсяг робіт (вантажні автомобілі тощо).

Недоліки: застосування пов'язане з трудністю визначення виробітку окремих об'єктів ОЗ.

Прискорені методи амортизації

Суть їх полягає в тому, що на початку експлуатації основних засобів суми нарахованої амортизації значно перевищують амортизаційні суми, нараховані наприкінці строку служби об'єкта. Використовуючи ці методи, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високу продуктивність. Згодом витрати на ремонти збільшуються і наприкінці строку експлуатації об'єкта є набагато вищими, ніж на початку. Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування залишаються практично постійними протягом ряду років. У результаті корисність об'єктів основних засобів залишається однаковою протягом багатьох років.

Прискорені методи амортизації доцільно використовувати для об'єктів основних засобів, які швидко морально застарівають, або у міру старіння яких значно збільшуються витрати на їх ремонт та технічне обслуговування (транспортні засоби, комп'ютери).

Метод зменшення залишкової вартості

За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації = = 0,83

Розподіл амортизаційних відрахувань на весь період корисного використання об'єкта основних засобів буде мати такий вигляд(таблиця 3.3)



Таблиця 3.3

Нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості

Рік	Первісна вартість	Ліквідаційна вартість	Накопичена амортизація	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	38488	8500	31945,04	31945,04	6542,96
2	38488	8500	5430,66	37375,70	1112,30
3	38488	8500	923,201	38298,91	189,09
4	38488	8500	156,94	38455,85	32,15
5	38488	8500	26,68	38482,53	245,47
6	38488	8500	4,54	38488	0

Переваги: левова частка амортизації придбаного об'єкта припадає на перші роки експлуатації, що є виправданим в разі швидкого морально старіння основних засобів.

Недоліки: на перші роки експлуатації зростає навантаження на ціну продукції. Передбачає обов'язкову наявність ліквідаційної вартості, необхідної для розрахунку норми амортизації. Якщо ж ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то складова (ЛВ : ПВ)1/Т також дорівнюватиме нулю. Отже, річна сума амортизації виявиться такою, що дорівнює первісній вартості.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об”єкта на початок звітного року, або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об”єкта, і подвоюється.

Амортизаційні = Залишкова вартість * Річна норма амортизації * 2 Відрахування



Таблиця 3.4 Нарахування амортизації методом прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Первісна вартість	Ліквідаційна вартість	Накопичена амортизація	Накопичений знос	Залишкова вартість
1	38488	8500	2839	2839	35649
2	38488	8500	11906,77	14745,77	23742,23
3	38488	8500	7929,90	22675,67	14745,77
4	38488	8500	4925,10	27600,77	10887,23
5	38488	8500	3636,33	31237,10	7250,90
6	38488	8500	2421,80	33658,90	4829,10

Перевага: Прискорюється накопичення амортизаційної суми, не чекаючи терміну кінця експлуатації. Цей метод дає можливість протягом першої половини корисного строку використання основних засобів відшкодувати до 60 -- 70 % їх вартості

Недолік: при цьому методі відсутній зв'язок між ліквідаційною вартістю і власне ліквідацією об'єкта основних засобів, оскільки при встановленому терміні експлуатації вся амортизація ляже тягарем на собівартість продукції, виробленої протягом першої половини терміну експлуатації, в свою чергу, залишкова вартість цього об'єкта, пропрацювавши лише половину встановленого терміну, досягає ліквідаційної, в той час як до ліквідації ще далеко.

Кумулятивний метод

Цей метод ще називають методом списання вартості за сумою чисел років. Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Амортизаційні = Кумулятивний * (Первісна - Ліквідаційна)

відрахування коефіцієнт вартість вартість

Кумулятивний коефіцієнт =

Таблиця 3.5Нарахування амортизації кумулятивним методом

Рік	Первісна вартість	Ліквідаційна вартість	Накопичена амортизація	Накопичений знос	Залишкова вартість	Кумулятивний коефіціэнт
1	38488	8500	8396,64	8396,64	30091,36	0,28
2	38488	8500	7197,12	15593,76	22894,24	0,24
3	38488	8500	5697,72	21291,48	17196,52	0,19
4	38488	8500	4198,32	25489,80	112998,20	0,14
5	38488	8500	2698,92	28188,72	10299,28	0,09
6	38488	8500	1499,40	29688,12	8799,88	0,05

Переваги:

1. У перші роки, коли інтенсивність використання об'єкта ОЗ максимальна, амортизується більша частина його вартості.

2. У перші роки накопичуються грошові кошти для заміни об'єкта ОЗ, що амортизується.

3. Забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизовуваних об'єктів ОЗ, що припадають на останні роки їх використання, без відповідного збільшення витрат виробництва (собівартості продукції) за рахунок того, що сума амортизації, яка нараховується, у ці роки зменшується.

Недолік: Для кожного року експлуатації необхідно визначати свою норму амортизації (кумулятивний коефіцієнт).

Крім перерахованих вище методів нарахування амортизації, підприємство відповідно до П(С)БО 7 може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством. Але в цьому випадку підприємство повинне розуміти, що суми амортизації, нараховані відповідно до вимог податкового обліку, та отримані у фінансовому обліку, будуть відрізнятися. Балансова вартість основних засобів визначена для цілей податкового обліку не співпадає з балансовою вартістю основних засобів у фінансовому обліку. Різниця виникає внаслідок відображення в бухгалтерському обліку витрат на ремонт основних засобів (без обмежень), операцій з продажу і ліквідації основних засобів, амортизації об'єктів невиробничого призначення. Тому, незалежно від того, який метод нарахування амортизації застосовують підприємства для цілей фінансового обліку, їм необхідно окремо вести облік основних засобів для цілей оподаткування.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається розподілом річної суми амортизації на 12 місяців.

Відповідно до П(С)БО 7, нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів. Нарахування амортизації призупиняється на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації об'єкта основних засобів.

Для узагальнення інформації про накопичену амортизацію щодо об'єктів основних засобів, які обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”, Планом рахунків передбачений рахунок 131 “Знос основних засобів”. За кредитом рахунку 131 відображається нарахування амортизації основних засобів, за дебетом - її зменшення. Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів.

На мою думку найбільш ефективним методом нарахування амортизації для ТОВ « Котлозавод» Крігер» являється нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості. Використовуючи цей метод, виходять із того, що багато видів основних засобів виробничого призначення діють більш ефективно, поки вони ще нові і мають високу продуктивність. Згодом витрати на ремонти збільшуються і наприкінці строку експлуатації об'єкта є набагато вищими, ніж на початку.

Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційні відрахування залишаються практично постійними протягом ряду років. У результаті корисність об'єктів основних засобів залишається однаковою протягом багатьох років.



Висновок

За умов ринкових відносин важливого значення набуває питання управління необоротними активами.

Необоротні активи підприємства відіграють значну роль в фінансово-господарській діяльності, забезпечують ефективність безперебійної роботи будь-якого підприємства торгівлі.

У сучасних умовах основу необоротних активів підприємства складають основні засоби і нематеріальні активи. Нематеріальними активами слід вважати ідентифіковані грошові джерела майбутніх економічних вигод, які не мають фізичної субстанції, що були придбані або визначені в рахунок внутрішніх витрат , мають обмежений термін використання, ринкову оцінку незалежно від сутності, контролюються фірмою, як результат минулих операцій або подій.

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальні активи поділяються на групи: право користуватися природними надрами та іншими ресурсами природного середовища; право на користування надрами; право на користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище, право користування земельною ділянкою ; товарні знаки і торгові знаки; фірмова назва; право на корисні моделі ; право на промислові зразки ; право на сорт рослин; право на ноу-хау; право на бази данних; право на використання економічних та інших привілеїв.

Довгострокові фінансові вкладення займають поки ще незначну частку необоротних активів, а на більшості підприємств узагалі відсутні. Найбільш істотні питання управління цими активами потребують окремого викладення при розгляді фінансових інвестицій. Управління основними засобами, як правило, розглядається в межах складання кошторисів капітальних вкладень та їх окупності.

В роботі надано характеристику необоротних активів, їх класифікацію та зміст,методи нарахування амортизації, шляхи підвищення ефективності їх використання. Окремим розділом розглянуто питання управління необоротними активами.

Так, політика управління необоротними активами підприємства передбачає:

1. Забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів у процесі їхнього використання.

2. Визначення розміру потреби в прирості необоротних активів.

3. Визначення форм задоволення потреби в прирості окремих видів необоротних активів.

4. Забезпечення підвищення ефективності використання необоротних активів.

5. Формування оптимальної структури джерел фінансування необоротних активів.

У процесі управління необоротними активами одним з найбільш складних завдань є вибір варіанта придбання або оренди окремих їхніх видів.

Розглядаючи питання управління фінансуванням необоротних активів, насамперед необхідно визначити склад і структуру джерел фінансування необоротних активів, розглянути кілька можливих варіантів фінансування необоротних активів і підібрати найприйнятніший для даного підприємства. В нашому випадку питання управління необоротними активами розглядалося на прикладі ТОВ « Котлозавод» Крігер»

Слід мати на увазі, що загальна сума операційних необоротних активів у наступному періоді залежить від наявності необоротних активів на початок звітного періоду, в т.ч. вартості операційних необоротних активів, які не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі приросту обсягу реалізації продукції у періоді, що планується.

Результати проведеної роботи свідчать, що ВАТ “Ластівка” має потужний промисловий потенціал і за умови вкладення інвестицій, підприємство не тільки збільшить обсяги виробництва, а й матиме можливість розрахуватись з кредиторами, збільшити фонд оплати праці, підвищити попит та конкурентоспроможність продукції, що випускається.

За проведеними розрахунками, на підприємстві має місце зростання суми необоротних активів, проте не всі показники майнового стану та ділової активності підприємства відповідають нормативним вимогам, установленим “Положенням про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації”. Аналіз наявності та руху основних засобів показав, що показник забезпеченості основними засобами підприємства має тенденцію до зростання.

На нашу думку, розглянутий аналіз складу, динаміки та стану необоротних активів та запропонований спосіб амортизації дадуть можливість забезпечити умови своєчасного відновлення і підвищення ефективності використання необоротних активів, а також допоможуть уникнути фінансових труднощів в діяльності підприємства



Список використаної літератури

1. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Навч. Посібник.- Житомир: ЖДТУ, 2004.- 459 с.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"

3. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. Фінансовий менеджмент. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001.

4. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 378с.

5. Шеремет А.Д. Теорія економічного аналізу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004, 123с.

6. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного.- Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001.- 528 с.

7. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, МЛ. Горбаток; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540с.

8. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч.пос. - Київ: Атіка, 2002. - 480

9. Козловський В. О. Організація виробництва. Навчальний посібник. Частина 1. Видання 2-е, доповн. і перероб. - Вінниця: ВНТУ, 2005. - 154 с.

10. Економіка підприємства: Навч. Посіб. / за ред.. А.В. Шегди - Е45 К.: Знання, 2005. - 431 с.

11. Малів З.О., Луцький І.М. Економіка підприємства : Навч. посіб , - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006 - 580 с.

12. Економіка підприємств /За ред. Харіва П.С. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - 449 с.

13. Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. -- Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2004. -- 329 с.

14. Базилевич В.Д. Економічна теорія // Політекономія: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2001. - 581 с.

15. Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. -Житомир: ЖІТІ, 2002. -388 с.

16. Планування діяльності підприємства: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. /М.А. Белов, Н.М. Євдокимова, В.Є. Москалюк та ін.

17. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінан-сового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 278с.

18. Зубковський В.М. Економіка підприємства. Київ: Видавництво Європейського університету, 2000, 64 с.

19. Золоторогов В.Г. Енциклопедичний словник з економіки // Мн.: Пламя, 1997.

20. Марчук С. Облік основних засобів та їх амортизації / Все про бухгалтерський облік. - №80/747, 2002. - С. 35.

21. Примак Т. О. Економіка підприємства: Навч. посіб. -- К.: Вікар, 2001. -- 178 с.

22. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навчально-методичний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 248 с.

23. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В., Економіка підприємста: навч. посіб. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 436с.



ДодатОК А

до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»

		Коди
	Дата (рік, місяць, число)	2010	01	01
Підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Котлозавод «Крігер»	за ЄДРПОУ	35299597
Територія _____________________________________________	за КОАТУУ	1810136300
Форма власності приватна	за КОПФГ
Орган державного управління ____________________________	за СПОДУ
Вид економічної діяльності _______________________________	за КВЕД	28.22.0
Одиниця виміру : тис. грн.	Контрольна сума

БАЛАНС 31 грудня 2009 р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Необоротні активи
Незавершені капітальні інвестиції	020	91,5	88,9
Основні засоби:
залишкова вартість	030	520,1	773,9
первісна вартість	031	530,2	877,3
знос	032	(10,1)	(103,4)
Довгострокові біологічні активи:
справедлива (залишкова) вартість	035	-	-
первісна вартість	036	-	-
накопичена амортизація	037	-	-
Довгострокові фінансові інвестиції:		-	-
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040	-	132,7
Інші необоротні активи	070	-	-
Усього за розділом І	080	611,6	995,5
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	2666,6	2658,6
готова продукція	130	1002,0	1075,0
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	1554,7	1415,3
первісна вартість	161	1554,7	1415,3
резерв сумнівних боргів	162	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	180,5	176,3
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	0,4	58,1
в іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	116,2	45,5
Усього за розділом ІІ	260	8,5	5,1
Баланс	280	6140,5	6429,7
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	44,0	44,0
Додатковий вкладений капітал	320	-	-
Резервний капітал	340	-	-
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	656,1	1474,6
Усього за розділом І	380	700,1	-1430,6
Усього за розділом ІІ	430	44,3
ІІІ. Довгострокові зобовязання
ІV. Поточні зобовязання		-	-
Короткострокові кредити банків	500	-	-
Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями	510	-	-
Векселі видані	520	-	-
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2930,4	3569,9
Поточні зобовязання за розрахунками:
з одержаних авансів	540	-	-
з бюджетом	550	9,0	1,7
з позабюджетних платежів	560	61,1	41,9
з оплати праці	580	77,8	50,7
Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу	605
Інші поточні зобовязання	610	2317,8	4196,1
Усього за розділом ІV	620	5396,1	7860,3
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	6140,5	6429,7

Керівник

Головний бухгалтер



Додаток Б

Динаміка та структура активів ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники	31.12.2009	31.12.2010	31.12.2011	Відхилення 2011 р. до 2009 р.
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+, -	%	Пункт стукт.
1. Необоротні активи
Незавершене будівництво	91,5	7,94	89	4,83	831	13,98	739,5	> в 9,1 р.	6,04
Основні засоби:
Залишкова вартість	520,1	45,15	774	42	2274	38,25	1753,9	> в 4,4 р.	-6,9
Первісна вартість	530,2	46,03	877	45,58	2557	43,01	2026,8	> в 4,8 р.	-5,02
Знос	10,1	0,88	103	7,59	283	4,76	272,9	> в 28 р.	3,88
Всього за розділом 1	1151,9	100,0	1843	100,0	5945	100,0	4793,1	> в 5,2 р.	х
2. Оборотні активи
Виробничі запаси	2666,6	37,69	716	10,46	1799	16,7	-867,6	-32,53	-20,99
Незавершене виробництво	-	-	1943	28,39	1815	16,86	-	-	-
Готова продукція	1002,0	14,16	734	10,72	420	3,9	-582	-58,08	-10,26
Товари			341	4,98	263	2,19	-	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
Чиста реалізаційна вартість	1554,7	21,97	1415	20,67	2501	23,23	946,3	60,87	1,26
Первісна вартість	1554,7	21,97	1415	20,67	2501	23,23	946,3	60,87	1,26
Інша поточна дебіторська заборгованість	180,5	2,55	176	2,57	748	6,95	567,5	> в 4,1 р.	4,4
Грошові кошти та їх еквіваленти:
У національній валюті	0,4	0,005	58	0,85	230	2,14	229,6	> в 575,0 р.	2,135
У іноземній валюті	-	-	-		240	2,23	-	-	-
Інші оборотні активи	116,2	1,655	46	0,69	250	2,57	133,8		0,915
Разом за розділом 2	7075,1	100	6844	100	10767	100	3691,9	52,18	х
Баланс	8227		8687		16712		8485	> в 2,0 р.

Додаток В

Структура основних засобів (за залишковою вартістю) ТОВ «Котлозавод Крігер» за 2009-2011 рр

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011р. до 2009р.
	Тис. грн	Пи-тома вага, %	Тис. грн	Пи-тома вага, %	Тис. грн	Питома вага, %	+, -	%
Власні основні засоби:	12401	83,6	14837	78,7	19681	85,2	7280	58,7
1.Виробничого призначення	12363	83,3	14704	78,0	19244	83,3	6881	55,7
1.1 Будівлі та споруди	4102	27,6	7085	37,6	9276	40,2	5174	>в 2,2 р.
1.2 Машини та обладнання	7927	53,4	7387	39,2	9800	42,4	1873	23,6
1.3 Транспортні засоби	138	0,9	85	0,4	41	0,2	-97	-70,3
1.4 Інші	196	1,4	147	0,8	127	0,5	-69	35,2
2. Невиробничого призначення	38	0,3	133	0,7	437	1,9	399	>в 10,5 р.
2.1 Будівлі та споруди	9	0,1	107	0,6	403	1,7	394	>в 1,2 р.
2.2 Транспортні засоби	29	0,2	26	0,1	34	0,2	5	17,2
3. Орендовані основні засоби	4368	29,4	4004	21,3	3409	14,8	-959	-21,9
3.1 Машини та обладнання	4368	29,4	4004	21,3	3409	14,8	-959	-21,9
Всього основні засоби	16769	100	18841	100	23090	100	6321	37,7



Додаток Г

Обладнання виробничого призначення на ТОВ «Котлозавод Крігер» за 2009-2011 рр.

№	Найменування обладнання	2009 р.	2011 р.	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення, %
1	Прес гідравлічний 400 т	3200	3208	8	0,25
2	Верстат кромкозгинальний	1758	2378	620	35,27
3	Газорізальна машина « Смена-2»	1155	2500	1345	>в 2,16 р.
4	Електропіч « СНОЛ»	265	151	-114	-43,02
5	Зварювальний апарат ВД-310	2789	2645	-144	-5,16
6	Зіговочно-відбортовочний верстат	3899	4119	220	5,64
7	Компрессор РМ-3138.00	3850	3857	7	0,18
8	Кран мостовий 1040 КР-00000116	10558	10077	-481	-4,56
9	Машина рубильна МРБ-2	2691	3936	678	46,26
10	Паяльниково-різальна машина	48982	48861	-121	-0,25
11	Стенд випробування печі	999	1020	21	2,10
12	Стендвипробування котлів	6395	6272	-123	-1,92
13	Всього	86541	88727	1916	2,53



Додаток Д

Оцінка ефективності використання основних засобів ТОВ «Котлозавод Крігер»

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Відхилення 2011 р. до 2009 р.
				+/-	%
Показники забезпечення підприємства основними засобами
1. Фондомісткість	0,01	0,04	0,07	0,06	>в 7 р.
2. Фондоозброєність	10,05	24,53	36,22	26,17	>в 3,60 р.
3.Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства	0,8	0,83	0,87	0,01	1,16
Показники стану основних виробничих засобів
4.Коефіцієнт зносу основних засобів	0,401	0,409	0,388	-0,013	-3,24
5.Коефіцієнт придатності основних засобів	0,599	0,591	0,612	0,013	3,24
Показники ефективності використання основних засобів
6.Фондовіддача основних засобів	80,6	25,73	14,74	-65,86	-81,70
7.Рентабельність основних засобів, %	0,09	1,34	0,19	0,10	111,11
8.Абсолютна сума приросту на одну гривню основних засобів	0,0009	0,0134	0,0019	0,001	111,11

Размещено на Allbest.ru