Фінансова система України як об’єкт фінансово-економічної безпеки

Актуальним в наш час є те, що у сучасних умовах створення основ ринкового господарства помітно зростає інтерес до фінансових аспектів розвитку економіки, яка за своєю структурою, взаємозвязками, регулюванням та іншими параметрами є досить складною системою.

Слід виокремити, що у рамках фінансової системи відбувається первісне нагромадження капіталу, продукування національного доходу і всього сукупного продукту, а за тим здійснюється їх розподіл та перерозподіл заради задоволення індивідуальних, приватних та суспільних проблем. Інноваційний розвиток суспільства можливий лише за наявності потужної фінансової системи. Призначенням фінансової системи є забезпечення максимальної мобілізації наявних у суспільстві фінансових ресурсів та залучення їх ззовні, створення передумов для їх ефективного використання і максимізації на цій основі ВВП.

Як ми бачимо, в Україні фінансова система поки що не вирішує складних господарських, соціальних завдань. Оскільки сьогодні фінансово-економічна ситуація в Україні є складною і неоднозначною, проблема пошуку шляхів її стабілізації залишається напрочуд актуальною. Звичайно, за роки свого існування, фінансова система України зазнала значних перетворень. Наразі в Україні діють чимало фінансових установ і інститутів, поступово розвивається валютний ринок та ринок цінних паперів, що, безперечно, є наслідком певного позитивного економічного зрушення в економіці держави [55, c. 105].

Так можна сказати, що проблема фінансової системи України полягає в тому, що, на жаль, вона не відповідає усім вимогам економіки країни. Це проявляється в тому, що існуюча система не завжди дозволяє ефективно та повною мірою акумулювати фінансові ресурси, а в кінцевому результаті ? перерозподілити їх між різними її сферами. В результаті гальмуються процеси припливу інвестицій, що так необхідні для економічного зростання, знижується конкурентоспроможність реального сектору економіки. Хронічна незбалансованість системи державних фінансів в наш час зумовлені не лише систематичними помилками в процесі провадження бюджетної політики, її суто фіскальною спрямованістю, але й проблемами в провадженні податкової політики.

Слід зазначити, що основною перешкодою в сфері провадження бюджетної політики є такий рівень видатків, що абсолютно не відповідає дохідній частині бюджету, а отже результатом цього є хронічний дефіцит фінансових ресурсів. З метою підвищення доходності державного бюджету постійно зростає податкове навантаження, що не завжди має обґрунтований і раціональний характер та не завжди відповідає принципу соціальної справедливості. Країна характеризується нераціональною структурою витрат і неефективним витрачанням бюджетних коштів.

Серед основних проблем, з якими стикається держава є і розвиток тіньової економіки, що приховує справжній фінансовий стан багатьох підприємств, сюди слід віднести незахищеність прав інвесторів на ринку фінансових послуг, повільні темпи ринкових перетворень реального сектору. Крім того, для України характерна невизначеність моделі розвитку фінансової системи, недостатній рівень капіталізації інститутів фінансової системи, низька якість і конкурентоспроможність фінансових послуг, відсутність консолідованого нагляду за фінансовими установами [57, c. 28].

Сучасний фінансовий ринок в Україні ще недостатньо розвинутий. Разом з тим, він уже досяг того рівня розвитку, коли використання його можливостей може в значній мірі сприяти вирішенню ключових економічних проблем.

Проте на сучасному етапі становлення українська фінансова система має ряд проблем, що перешкоджають та гальмують її розвиток.

В Україні має місце фінансова дестабілізація. Увесь досвід організації й управління фінансами в умовах соціалістичної централізованої економіки виявився для ринку непридатним. Вочевидь постало невміння прогнозувати фінансові показники та ефективно використовувати власні фінансові ресурси. Нині підприємницькі структури володіють значною частиною всіх фінансових ресурсів держави. Ці значні кошти за відсутності досвіду та вміння з боку управлінського персоналу ефективно їх використовувати стають фактором фінансової дестабілізації в державі. Водночас треба вжити дієвіших та ефективніших заходів щодо посилення платіжної дисципліни й відповідальності субєктів підприємницької діяльності за своєчасне здійснення розрахунків та виконання договірних зобовязань.

Важливою проблемою розвитку фінансової системи є неефективне функціонування бюджетної системи. Створення ефективної бюджетної системи є мало не головною метою політики України. Вона повинна охопити проблеми власне бюджетного процесу, структури надходжень і витрат, бюджетного дефіциту і способів його фінансування. Хоча за останні роки і мали місце певні позитивні зрушення, бюджетний процес все ще характеризується непрозорістю, значним паралелізмом і відсутністю чіткого розділення повноважень і обов'язків між законодавчими і виконавчими органами [82, c. 78].

Також потребує удосконалення дохідна частина бюджетів. Загальний рівень оподаткування, розміри ставок податків, їхня кількість і база оподаткування повинні набути стабільності. Дохідна частина бюджету повинна забезпечити обовязковість і рівномірність у сплаті податків усіма юридичними та фізичними особами. Удосконалення системи мобілізації доходів до бюджетів потребує змін у підходах щодо надання пільг деяким платникам.

Необхідно зазначити, що надмірна перевантаженість чинного податкового законодавства великою кількістю наданих пільг призводить до всіляких викривлень економічних умов господарювання різних господарських субєктів і невиправданого, з економічної точки зору, перерозподілу доходів.

Складне становище у страхуванні є однією з нагальних для вирішення проблем. Тут слід вжити рішучих заходів щодо його розвитку та перетворення в надійний інструмент ринкових відносин. Нині потрібна науково обґрунтована концепція розвитку страхової справи.

Низький ступінь капіталізації є основною проблемою фінансового ринку України. Недостатній рівень капіталізації банків України свідчить про їхню низьку конкурентноздатність з іноземними банками, число яких на українському фінансовому ринку поступово збільшується.

Найскладніші проблеми України пов'язані із розвитком фінансового ринку. Українська фондова біржа має досить обмежені обороти. Нині більш-менш активно проводяться операції з державними цінними паперами. Дуже важливо створити насичений ринок, адже саме він може відіграти роль пускового механізму для всебічного розвитку фінансової системи України.

Україна поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутними для української фінансової системи. Про це свідчить сучасний етап міжнародної економічної інтеграції, перш за все європейської, включаючи уніфікацію фінансових систем і валютну інтеграцію. [58, c. 44].

Початковим моментом і рушійною силою глобалізації виступає міжнародна діяльність транснаціональних корпорацій. Інвестиційна активність останніх веде до фінансової глобалізації, яка далі закріплюється на міждержавному рівні.

Фінансова система повинна бути гнучка, динамічна, саморегульована. Держава повинна знайти оптимальний підхід до реструктуризації, керувати розвитком і забезпечувати стабільність всієї системи. Нині ситуація ускладнюється різким зростанням цін на товари і послуги, видачею заборгованості населенню, що стало причиною чергової інфляції.

Високе зростання цін ? феномен, що властивий багатьом країнам у період економічних і політичних ускладнень. Негативним явищем є відсутність чіткої політики вищих органів влади, складна політична ситуація, зміна керуючих та посадових осіб. Тому сьогодні одним із найболючіших питань є пошук шляхів збалансування фінансової системи.

На розвиток фінансової системи впливає також чимало факторів, які потрібно вирішувати, щоб не допустити застою і кризових явищ. По-перше, налагодити функціонування грошової, кредитної, банківської систем. По-друге, всі сфери фінансів і їх ланок, діяльність органів та інститутів, які функціонують в сфері фінансів необхідно вдосконалити. Стратегія і тактика реформування фінансів має полягати у поступовій реструктуризації, яка передбачатиме подальшу трансформацію.

Першочерговими завданнями розвитку фінансової системи в Україні є:

? створити групу потужних банків;

? зменшити податковий тиск;

? упорядкувати фінансові потоки;

? розпочати структурно-інституційні перетворення банківської системи, ефективну реорганізацію підприємств [81, c. 48].

На це повинні бути спрямовані всі зусилля органів законодавчої та виконавчої влади. З огляду на основні проблеми і недоліки фінансової системи України, основними пропозиціями щодо вирішення їх вирішення є:

? зміцнення фінансів суб'єктів господарювання з метою посилення мотивацій до ефективної роботи, інвестиційної діяльності;

? налагодження фінансового механізму діяльності бюджетних установ, знайти нові джерела фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів;

? посилення контролю за цільовим використання бюджетних коштів;

? реформування системи оподаткування в напрямку послаблення податкового тиску;

? зменшення кількості і розмірів відрахувань у державні цільові фонди, відокремити їх від бюджету;

? раціональне використання коштів, залучених з допомогою державного кредиту, зміцнити довіру до державних цінних паперів.

На розвиток фінансової системи впливає чимало факторів, які потрібно вирішувати, щоб не допустити застою і кризових явищ.

По-перше ? налагодити функціонування грошової, кредитної, банківської систем.

По-друге ? всі сфери фінансів і їх ланок, діяльність органів та інститутів, які функціонують в сфері фінансів необхідно вдосконалити.

Стратегія і тактика реформування фінансів має полягати у поступовій реструктуризації, яка передбачатиме подальшу трансформацію. Слід звернути більше уваги на проблеми економічного розвитку та зростання, розробці законодавчо-нормативної бази. Єдиним способом збалансування фінансової системи є застосування системи міжбюджетних розрахунків, хоча в деяких випадках він неефективний.

Першочерговим завданням розвитку фінансової системи в Україні є нарощування фінансового потенціалу банківської системи, створити групу потужних банків, зменшити податковий тиск, упорядкувати фінансові потоки, розпочати структурно-інституційні перетворення банківської системи, ефективну реорганізацію підприємств. На це повинні бути спрямовані всі зусилля органів законодавчої та виконавчої влади [83, c. 56].

Україна поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізацій них процесів стають дедалі відчутнішими для української фінансової системи.

Фінансова глобалізація ? це суперечливий процес. З одного боку, вона сприяє розширенню обмінів товарами, технологіями, руху капіталів, інформації тощо, а з іншого ? супроводжується гіпертрофією міжнародного фінансового сектору, що дедалі більше не відповідає потребі розвитку реальної економіки, надає переваги розвиненим державам, збільшує відстань між багатими й бідними країнами. До того ж, з одного боку, глобалізація дає можливість фінансовим структурам захистити себе від валютних та процентних ризиків шляхом використання інноваційних фінансових інструментів, з іншого ? породжує міжнародну фінансову нестабільність, міжнародні фінансові кризи.

Україна поступово інтегрується до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутними для української фінансової системи, тому потрібно запобігти негативним наслідкам цього процесу.

Наразі в Україні діють чимало фінансових установ і інститутів, поступово розвивається валютний ринок та ринок цінних паперів, що, безперечно, є наслідком певного позитивного економічного зрушення в економіці держави. Крім того, постійно зростає роль банківських структур в ході підприємницької діяльності, зростає значення страхових послуг, як реальної можливості застрахувати себе і свою діяльність від небажаних ризиків.

Незважаючи на усі ці приємні зміни, стан розвитку фінансової системи України не відповідає усім вимогам економіки країни.

Для подолання проблем фінансової політики, та фінансової системи загалом, варто сприяти збільшенню обсягу фінансових ресурсів країни, проводити контроль за ефективністю використання наявних фінансових ресурсів та їх цільовою направленістю. Немалу роль слід приділити моменту удосконалення існуючої законодавчої бази, яка, на жаль, є фрагментарною і неповною. В плані податкової політики значну увагу слід приділити порядку вдосконалення системи податків, поліпшенню законодавчої бази з питань пільг та привілеїв, та, безумовно, з питань уникнення подвійного оподаткування. В плані державних фінансів варто зрівняти державні зобовязання з реальною можливістю їх фінансування.

Для того, щоб фінансова система України розвивалась збалансованою, варто спершу визначити модель, за якою вона розвиватиметься, удосконалити систему ризик-менеджменту, шляхом постійного вивчення можливих ризиків, запровадити нагляд за діяльністю фінансових інституцій, забезпечити захист прав інвесторів.

Таким чином можна підсумувати вищевикладене тим, що в своїй діяльності суб'єкти фінансової системи України повинні використовувати міжнародний досвід передових європейських країн, які пройшли тернистий шлях на шляху формування своїх національних фінансових систем. Адже, як говориться: ніколи не пізно вчитися нового, перебирати досвід.

Також слід відзначити, що нам необхідно багато чому повчитися в таких передових Європейських країн, як Великобританії та Німеччини, які на сьогоднішній день займають провідне місце у світі. Історія формування їх фінансових систем шагає в сиву давнину.

Фінансова система України знаходиться на етапі становлення і вдосконалення. Найважливішими проблемами її розвитку є: зміцнення фінансів суб'єктів господарювання з метою посилення мотивацій до ефективної роботи, інвестиційної діяльності; налагодження фінансового механізму діяльності бюджетних установ, пошук нових джерел фінансових ресурсів в умовах дефіциту бюджетних коштів.



ВИСНОВКИ

Таким чином провівши дане дослідження можна зробити такі висновки: по-перше правовими основами національної безпеки України є:

1) Конституція України, що визначає основні права, свободи та обов'язки людини та громадянина в сфері національної безпеки України, компетенцію, повноваження та коло суб'єктів їх забезпечення тощо.

2) закони України, що закріплюють загальні засади формування, виконання та проведення політики національної безпеки;

3) міжнародні договори, ратифіковані парламентом, що встановлюють правові засади міжнародного співробітництва в окремих сферах національної безпеки.

4) підзаконні нормативно-правові акти, що конкретизують та деталізують законодавчі норми щодо нейтралізації реальних та потенційних загроз в сфері національної безпеки України.

По-друге, можна сказати, що існує безліч визначень фінансової системи України, і кожен з вчених має свої підходи щодо визначення цього поняття. Мною в роботі було наведено багато визначень, але я хотів би зупиниться на загальному визначенні відповідно до якого визначення фінансової системи наступне ? це сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, які створюються і використовуються в місцях їх акумулювання з певними намірами економічного і соціального розвитку. У теоретико-практичному плані важливою є проблема типологізації фінансових систем.

Хотілося б зупинитися і на визначенні фінансової системи за внутрішньою будовою а ? це сукупність взаємозв'язаних фінансових відносин, що формують і використовують доходи і відповідні фонди, а також відображають форми і методи розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту. Складові ланки фінансової системи визначаються:

? за ознакою напрямків руху грошових потоків;

? за місцем акумуляції фінансових ресурсів у відповідних грошових фондах.

І також не оминути визначення фінансової системи за організаційною будовою ? це сукупність фінансових органів та інститутів, що спрямовують, управляють та контролюють грошові потоки.

По-третє необхідно наголосити про суб'єктів фінансової системи, якими є Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, і інші консультаційні та дорадчі органи, які створються ними для виконання функцій у сфері фінансової діяльності держави.

По-четверте слід відзначити, що до спеціалізованих органів належать державні органи, що здійснюють фінансову діяльність у зв'язку з виконанням основних обов'язків та функцій шляхом реалізації своїх повноважень. Це, наприклад, спеціально створена система фінансово-кредитних органів для управління фінансами та здійснення контролю у цій сфері, компетенція якої охоплює всі ланки фінансової системи -- бюджет, позабюджетні цільові фонди, децентралізовані фонди підприємств, установ, організацій, страхування та кредитування. До них належать МФУ, Державне казначейство України, НБУ.

По-п'яте слід відзначити, що взаємодія суб'єктів між собою відбувається з початку прийняття ріщення про державний бюджет і продовжується на щляху його виконання. Органи між собою взаємодію як прямо так і опосередковано, на виконання своїх функцій і завдань створюються і допоміжні органи, які є підзвітними Міністерству фінансів, Верховній раді, Кабінету міністрів. Взаємодія розпочинається з самої верхівки і йде до низу з чітким статусним підпорядкуванням одне одному.

По-шосте необхідно відзначити європейський досвід, так, на прикладі Великобританії фінансова система є незалежною та функціонує автономно, а тому самостійно складає, розглядає, затверджує і виконує свій бюджет. Бюджетний рік у Великобританії починається 1 квітня і завершується 31 березня наступного року. Проект державного бюджету складає казначейство (Міністерство фінансів).

Щорічно 1 жовтня воно направляє циркуляр окремим департаментам, міністерствам і відомствам, вимагаючи від них кошторис витрат на наступний фінансовий рік, а від департаментів внутрішніх доходів, митних платежів і акцизів - кошторис доходів. Міністерства і відомства розробляють кошториси за встановленою класифікацією витрат і передають їх казначейству, яке перевіряє і уточнює їх. При розробці бюджету враховують такі макроекономічні показники: прогнозні темпи зростання ВВП, рівень безробіття, норми процентних ставок, динаміку цін, ситуацію на фондовому ринку, рівень податкових ставок та інші.

Якщо ж глянути на досвід Німеччини, то прийняття бюджету є суверенним правом парламенту -- спочатку він має бути прийнятий бундестагом, а потім отримати схвалення бундесрату. Після затвердження бюджету діє принцип розподілу влади, згідно з яким виконання бюджету -- абсолютна компетенція уряду, і парламент не має права вимагати від уряду, щоб він у повному обсязі виконував окремі статті -- контролюються лише основні цифрові показники. Згідно з німецьким бюджетним правом міністр фінансів може здійснювати додаткові витрати лише в тому разі, коли є економія за іншими статтями витрат, не виходячи за затверджені контрольні цифри. Виконання бюджету покладено на міністерство фінансів, касове виконання -- на Бундесбанк.

По-сьоме слід відзначити, що існують певні недоліки в діяльності фінансової системи і які необхідно вирішити.

Так основними проблемами є тіньова економіка, фінансова дестабілізація, неефективне функціонування бюджетної системи, низький ступінь капіталізації.

Так шляхами вдосконалення є:

? чітко визначений законодавством розподіл фінансових ресурсів між центральними та регіональними органами влади;

? конституційне розширення повноважень регіонів та збільшення контролю та відповідальності за результати їх діяльності;

? оптимізацію витратної частини Державного бюджету, скорочення кількості державних установ та оптимізація їх функцій;

? зменшення надання з Державного бюджету субсидій та дотацій збитковим підприємствам, за винятком пріоритетних галузей економіки, (наукоємним, капіталомістких, зокрема сільського господарства);

? законодавче врегулювання реструктуризації боргів державних підприємств;

? проведення ефективної податкової реформи з метою формування необхідних централізованих резервів для подальшого використання замість залучення емісійних кредитів;

? визначення прийняттям відповідного закону державного органу, в тому числі і правоохоронний, який буде здійснювати чіткий системний контроль за надходженням коштів до бюджетів і їх цільовим використанням.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України Відомості Верховної Ради України від 28.06.1996 № 254к/96 - ВР.

2. Про основи національної безпеки України: Закон України Відомості Верховної Ради України 19.06.2003 № 964 - IV.

3. Указ Президента України Про національну комісію цінних паперів та фондового ринку від 23.11.2011 № 1063/2011.

4. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу України від 29.07.2015 № 537.

5. Указ Президента України Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23.11.2011 № 1070/2011.

6. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України від 13.12.2016 № 215.

7. Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України від 20.08.2014 № 375.

8. Баранников Н.П. Финансы: учеб.пособие / Н.П. Баранников; под ред. А.М.Ковалевой. - М.: Финанcы и статистика, 2002. - 512 с.

9. Котелкин С.В. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений / С.В. Котелкин. - М.: ИНФРАМ., 1998. - 432 с.

10. Финансы: учебник / Л.А. Дробозина, Г.Б. Поляк. - М.: Юнити, 2001 527 с.

11. Чугунков І.Я. Євроїнтеграційний розвиток фінансової системи України / І.Я. Чугунков. - К.: Акад. фін. Упр.., 2009 . - 471 с.

12. Финансы: учебное пособие Р.Б. Чейз Пер.с англ. М.: Вильямс, 2000 362 с.

13. Науменкова С.В. Розвиток сучасного сектора економіки в умовах формування нової фінансової архітектури: монографія / Науменкова С.В., Міщенко С.В. - К.: УБС, ЦНД НБУ, 2009. - с. 384

14. Соскін О. Модель народного капіталізму і національні економічні інтереси України / О. Соскін // Економічний часопис. -1998. - № 11-12. с. 6-9.

15. Финансовое право учебник: / Н.И. Химичева. 5-е изд., перераб. - М.: Норма, 2013. - 752 с.

16. Фінанси (теоретичні основи): підручник / М.І. Грідчіна, В.Б. Захожай, Л.Л. Осіпчук та ін. 2- ге вид., випр і допов. - К.: МАУП, 2004. - 312 с.

17. Воронова Л.К. Финансовое право: учебник /Л.К. Воронова, И.П. Крупицкий. - Х.: Право, 2006. - 286 с.

18. Орлюк О.П. Фінансова система України: проблеми термінології та змісту / О.П. Орлюк // Фінансове право. - 2007. - № 1. - с.12-15.

19. Музика-Стефанчук О.А. Фінансове право: навч. посіб / А.О. Музика-Стефанчук. - 3-те видання, доп, та перероб. - К.: Атіка, 2007. - 264 с.

20. Орлюк О.П. Фінансове право. Академічний курс: підруч. / О.П. Орлюк. - К.: Юрінком Інтер 2010. - 808 с.

21. Финансовое право: учебн. / Н.И. Химичева. - 3-е изд., перераб и доп. - М.: Юристь, 2002. - 284 с.

22. Финансовое право: учебник / Е.У Грачова, Г.П. Толстопятенко. - М.: Велби, 2003. - 536 с.

23. Опарін М.В. Фінанси (загальна теорія): навч. посібн. / М.В. Опарін. - 2-ге вид., доп і перероб. - К.: КНЕУ, 2002. - 240 с.

24. Фінанси: навч. посібн. / В.С. Загорський, О.Д.Вовчак, І.Г. Благун, Д.З. Чуй. - 2-ге вид.. - К.: Знання 2008. - 247 с.

25. Запольський С.В. Фінансове право: учеб. / С.В. Запольський. - 2 вид. - М.: Волтерс Круверс, 2011. - 792 с.

26. Карлін М.І. Фінансова система України: навчальний посібник / М.І. Карлін. К.: Знання 2007. - 324 с.

27. Ковальчук А.Т. Фінансове право України. Стан та перспективи розвитку. А.Т. Ковальчук. - К.: Парламентське видав-цтво, 2007. - 488 с.

28. Романенко О.Р. Фінанси: підручник / О.Р. Романенко. К.: Центр навч. літ-ри, 2004. - 294 с.

29. Финансовое право: учебник / О.Н. Горбунова, Е.Ю. Грачева. М.: Велби Проспект, 2004. - 536 с.

30. Финансовое право: учебник / О.Н. Горбунова. - М.: Юристь, 1996. - 600с.

31. Карлін М. І. Фінанси зарубіжних країн : навчальний посібник / М. І. Карлін. - К. : Кондор, 2009. - 384 с.

32. Карлін М. І. Фінанси країн Європейського Союзу : навчальний посібник /

М. І. Карлін. - К. : Знання, 2011. - 639 с.

33. Миргородська Л. О. Фінансові системи зарубіжних країн : навчальний посібник / Л. О. Миргородська. - К. : ЦНЛ, 2003. - 240 с.

34. Ламперт Хайнц Соціальна ринкова економіка. Німецький шлях. - М.: Справа, 1993. - 178 с.

35. Ломакін В.К. Світова економіка: Підручник для вузів. / В.К. Ломакін. ? М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2001. - 727 с.

36. Горин, В. П. Зарубіжний досвід регулювання доходів державного бюджету в умовах економічної нестабільності / В. П. Горин // Світ фінансів. - 2011. - Вип. 4 (29). - С. 186-199.

37. Іванов, В. М. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Курс лекцій / В. М. Іванов, І. Я. Софіщенко. - К.: МАУП, 2001. - 232 с.

38. Музика-Стефанчук, О. А. Формування та функціонування місцевих бюджетів окремих країн Європи: економіко-правовий аспект / О. А. Музика-Стефанчук, Р. О. Стефанчук // Університетські наукові записки. - 2009. - №2(30). - С. 165-16.

39. Рудый, К. В. Финансово-кредитные системы зарубежных стран / К. В. Рудый. - М., 2003. - 389 с.

40. Фінанси: Підручник / За ред.С.І. Юрій, В.М. Федосова -- К. : Знання, 2008. -- 611 с.

41. Фінанси: курс для фінансистів: Навч.посіб. За ред. Оспіщева. - К.: Знання, 2008. - 567 с.

42. Коваленко В. В. Реформування та стратегічний розвиток фінансової системи України / В. В. Коваленко // ScienceRise. - 2015. - № 2(3). - С. 43 - 46.

43. Макаренко В.О., Прищепчук І.О. Побудова моделі фінансової системи України на основі системного підходу // Фінанси України. - 2010. - № 5. - С. 31 - 38.

44. Лютий І.О. Новітні тенденції розвитку фінансової системи держави / І.О. Лютий // Фінанси України. - 2004. - № 5. - С. 24-29.

45. Льовочкін С. Трансформація та розвиток фінансової системи України / С. Льовочкін, В. Опарін, В. Федосов // Ринок цінних паперів. - 2003. - № 1- 2. - С. 13-24.

46. Артус М.М. Фінанси: навч. посібник / Артус М.М. - К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 198 с.

47. Безгубенко Л.М. Фінансова система України в умовах економіки перехідного типу / Л.М. Безгубенко // Фінанси України. - 1996. - №9. - С. 13-18.

48. Василенко Л.І. Фінанси : навч.посіб. /Л.І. Василенко, А.В. Василенко; за ред. Л.І. Василенко. - К. : КНТЕУ, 2003. - 199 с.

49. Ващишин А.М. Фінансова система і соціально-економічна стабільність / А.М. Ващишин, Л.А. Яремко // Фінанси України. - 1999. - №10. - С. 80-88.

50. Висоцька І.Б. Фінанси : навч. посібн. / І.Б. Висоцька. - Львів : Львів. держ. ун-т внутрішніх справ, 2010. - 256с.

51. Єгоров В.О. Ресурси фінансової системи і стратегія економічного зростання / В.О. Єгоров // Фінанси України. - 2007. - № 9. - С. 133-142.

52. Коваленко А.В. Финансовая система Украины: теория и практика развития / А.В. Коваленко // Экономика и предпринимательство. - М., 2014. - № 7(48). - С. 87-91.

53. Коваленко В. Реструктуризація фінансової системи України на рівні держави / В. Коваленко, О.Коваленко // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2010. - Вип. 43. - С. 331-337.

54. Коваленко О.В. Проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України / О.В. Коваленко // Актуальні проблеми фінансової системи України зб. тез доп. та виступів VІІІ міжнар. наук.-практ. конф. Молодих вчених, аспірантів і студентів. (Черкаси, 15 квітня 2011 р.). - Черкаси, 2011. - С. 105-107.

55. Батрименко Б.Б. Проблеми функціонування фінансової системи України Б.Б. Батрименко, Наукові праці НДФІ, № 1-2, 2004р. - с.15-19.

56. Моторна Я. Проблеми функціонування фінансової системи України / Я. Моторна. К.: Національна академія внутрішніх справ, 2005. - с.28-35.

57. Британська Н. Проблеми фінансової системи України в умовах ринкової економіки. / Н.Британська. К.: Правовий вісник, 2007. - с. 44-50.

58. Лондар С.Л. Фінанси. / С.Л. Лондар. Х.: Університетський вісник, 2008. - с. 15.

59. Ліпкан В. А. Національна і міжнародна безпека в визначеннях та поняттях / Ліпкан В. А., Ліпкан О. С., Яковенко О. О К. : Текст, 2006. - 256 с.

60. Кондратьєв Я. Ю. Концепція національної безпеки України: теоретико-правові аспекти зарубіжного досвіду / Я. Ю. Кондратьєв, В. А. Ліпкан. - К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. - 20 с.

61. Косолапов Н. Национальная безопасность в меняющемся мире (К дискуссии о содержании понятия) / Н. Косолапов // МЭ И МО. - 2002. - № 10. - С. 67-75.

62. Ліпкан В. А. Теорія національної безпеки : [підручник] / В. А. Ліпкан. - К. КНТ, 2009. - 631 с.

63.Теоретико-методологічні засади забезпечення національної безпеки держави у її визначальних сферах : монографія / [В. Ю. Богданович, А. І. Семенченко, Ю. В. Єгоров, О. О. Бортник]. - К. : Видавництво Кий, 2007. - 370 с.

64. Циганов В. В. Національна безпека України : [посібник] / В. В. Циганов. ? Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2004. - 100 с.

65. Гринюк, Н. А. Фінансова безпека України: макроекономічний аспект управління [Текст] / Н. А. Гринюк // Проблеми науки, 2009. - № 10. - С. 228.

66. Сухоруков, А. І. Фінансова безпека держави [Текст] : навч. посіб. / А. І. Сухоруков, О. Д. Ладюк. - К. : Центр навч. літ., 2007. - 189 с.

67. Ареф'єва, О. В. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки [Текст] / О. В. Ареф'єва, Т. Б. Кузенко // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 1 (91). - С. 98-103.

68. Коваленко Ю.М. Фінансова система і фінансовий сектор: організаційно-інституційний підхід / Ю.М. Коваленко // Фінанси України. - 2011. - № 4. - С. 75.

69. Петровська І.О. Фінанси (з елементами статистики фінансів) : навч. посібник / І.О. Петровська, Д.В. Клиновий. - К. : ЦУЛ. - 2002. - 300 с.

70. Розвиток фінансової системи України в умовах ринкових відносин: Монографія / [В. Г. Дем'янишин, В. В. Дем'янишин, Т. Д. Сіташ та ін.] ; за ред. О. І. Марченко. - Тернопіль: Крок, 2011. - 556 с.

71. Стукало Н.В. Особливості сучасного трактування термінів ?фінанси та фінансова система / Н.В. Стукало // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л.Українки. Економічні науки. - 2006. - № 1. - С. 132-138.

72. Теорія фінансів: підручник / [П.І. Юхименко, В.М. Федосов, Л.Л. Лазебник та ін.] ; за ред. проф. В.М. Федосова, С.І. Юрія. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 576 с.

73. Фінанси : підручник / [за ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова]. - К. :Знання, 2008. - 611 с.

74. Финансы: Оксфордский толковый словарь. - М. : Из-во ?Весь Мир?, 1997 - 496 с.

75. Финансы: учеб. пособ. для студ. вузов и слушателей системы дистанционного обучения Ю.Я. Вавилов, И.Н. Егорычева, М.Л. Седова и др. М. : Изд. Дом ?Социальные отношения?, 2003. - 26 с.

76. Шовкун В.В. Про питання вдосконалення фінансової системи України / В.В. Шовкун, Л.П. Пилипенко // Фінанси України. - 1997. - № 6. - С. 14-24.

77. Юзвяк О. Розвиток фінансової системи України в умовах глобалізації // Дослідження міжнародної економіки : зб. наук. праць / О. Юзвяк ; Ін-т світ. екон. і міжнар. відносин Нац. акад. наук України. - К., 2011. - Вип. 3 (68). - С. 111-124.

78. Пузаков, А. В. Перспективы реформирования формулы Барнетта как механизма финансирования деволюционных регионов Великобритании / А. В. Пузаков // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2011. - № 6(12): в 3-х ч. - Ч. 1. - С. 157-160.

79. Губар Н. Державна фінансова система в Україні в процесі трансформації Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2003. - № 3. - C. 204-212.

80. Карпінський Б. Збалансованість фінансової системи: можливості досягнення та перспективи регулювання // Б. Карпінський Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 11. - С.46-54.

81. Нестеренко А.С. Правове поняття фінансової системи / А.С. Нестеренко // Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та перспективи : міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 11-12 квітня 2014 р.) : у 2 ч. - К. : Центр правових наук. досліджень, 2013. - Ч. ІІ. - С. 78-80.

82. Нестеренко А.С. Функціонування фінансової системи України: система управління фінансами / А.С. Нестеренко // Сучасне правотворення: питання теорії та практики : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 1-2 серпня 2014 р.). - Дніпропетровськ : Громадська організація «Правовий світ», 2014. - С. 56-58.

83. Латковська Т.А. Поняття та структура сучасної фінансової системи України / Т.А. Латковська. К.: Уніерситет 2005. - с. 27-32

84. Захарченко С.П. Финанси: підручник. (Розділ фінансовий механізм) / С.П. Захарченко. - К.: Право, 2004. - с. 415.

85. Финансовое право: учебник / отв. ред. С.В. Запольский. - М.: Юридическая фирма «Контракт»: Волтерс Клувер, 2011. - 792 с.

86. Семенченко А.І. Методологія стратегічного планування у сфері державного управління забезпеченням національної безпеки України: Монографія / А.І. Семенченко. - К. : НАДУ, 2008. - 429 с.

87. Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України (теорія і практика): Монографія / Г.П. Ситник. - К : НАДУ, 2004. - 408 с.

88. Ситник Г.П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки України: навч.посіб. у 3 ч. - Ч.3.: Державна політика та основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки / Г. П. Ситник. - К. : НАДУ, 2010. - 328 с.

89. Ситник Г.П. Концептуальні та організаційні засади забезпечення національної безпеки. навч. посіб.: / Ситник Г.П. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. -

120 с.

Размещено на Allbest.ur