Адміністрування податку на доходи фізичних осіб

· удосконалення системи оподаткування доходів від операцій з продажу нерухомого майна, спадщини і подарунків;

· удосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб з метою посилення регулюючої функції податку та забезпечення нейтральності прибуткового оподаткування, зокрема відмова від фіксованого податку для фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх послуг на ринку;

· уніфікації ставок оподаткування доходів резидентів та нерезидентів;

· забезпечення нейтральності в оподаткуванні доходів від капіталу, що розміщується фізичною особою у різних секторах економіки;

· запровадження непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи;

· наближення принципів оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб з метою поступового вирівнювання податкового навантаження на капітал незалежно від напрямів його інвестування.

Для досягнення максимального ефекту реформування податку з доходів фізичних осіб буде проведено податкову амністію доходів фізичних осіб через запровадження особливого порядку декларування доходів, з яких не сплачено податки і збори (обов'язкові платежі). З метою залучення в економіку держави коштів тіньового сектору, поліпшення інвестиційного клімату і розвитку підприємництва необхідно прийняти закон щодо особливого порядку декларування доходів, з яких не сплачені податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів, який передбачатиме:

· добровільне декларування юридичними та фізичними особами -- резидентами України, або їх представниками доходів (об'єктів), які перебувають на території України та за її межами;

· сплату державного мита за окремо визначеними ставками до вартості об'єктів декларування;

· надання державних гарантій суб'єктам декларування, зокрема, непритягнення осіб, які здійснили добровільне декларування доходів, до кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства щодо об'єктів декларування;

· проведення податкової амністії строком від шести місяців до одного року.

Великим доробком у напрямі вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб, наближення системи оподаткування доходів фізичних осіб до західноєвропейських стандартів стало також введення такого нового поняття в оподаткування доходів громадян, як «податковий кредит», на суму якого платник зможе зменшити свій річний оподатковуваний дохід, за допомогою чого можна досягти зменшення податкового тиску на платника.

Тобто це нововведення дає змогу багатьом фізичним особам істотно зменшити суму податку до сплати за рахунок життєво необхідних витрат. хоча це ускладнило декларування та розрахунок податку, бо платникам доводиться збирати розрахункові документи та здійснювати облік доходів і витрат.

Розглядаючи систему пільг, що передбачені новим Законом, можна дійти висновку про скорочення підстав для їх застосування й обмеження умов їх дії. Так, раніше до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включалися будь-які виплати на поховання, у тому числі ті, що надаються за рахунок як юридичних, так і фізичних осіб.

Необхідно відзначити, що закон про податок з доходів відчутно вплинув на доходи власників корпоративних цінних паперів, оскільки немає пільги щодо сум дивідендів, оподаткованих при їх виплаті відповідно до п. 7.8 Закону про податок на прибуток. Отже, під час виплати дивідендів емітент, тобто податковий агент, має утримати податок з доходу (за рахунок дивідендів) за ставкою 13%

Позитивним нововведенням стала поява в Законі про податок з доходів пільги у вигляді неоподаткування з доходів коштів або вартості майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування фізичної особи її працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування прибутку такого працедавця, за наявності відповідних підтверджуючих документів. Недолік цього механізму полягає в тому, що працедавець не може долучити суму такої допомоги до складу валових витрат.

Великими втратами для пересічного сільського мешканця стало скасування законом пільги, що пов'язана із закупівлею сільськогосподарської продукції в населення. Саме це нововведення може звести до мінімуму можливість селян поліпшити своє матеріальне становище, отримуючи доходи від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній та садовій ділянках продукції рослинництва й бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і у вигляді первинного перероблення.

На застосування пільг необхідно зважити ще й тому, що соціально-економічна політика держави має спрямовуватися на вирішення соціальних проблем. Запровадження ж пільг в оподаткуванні доходів фізичних осіб поряд із розширенням бази оподаткування сприятиме регулюванню соціальних процесів у країні. Податок на доходи фізичних осіб змінюється автоматично, залежно від зміни валового внутрішнього продукту, тому цей податок належить до так званих вмонтованих макроекономічних стабілізаторів. Його дію засновано на властивості цього податку в період економічного розквіту зростати вищими темпами, ніж збільшуються особисті доходи, а в період економічної кризи зменшуватися швидше, ніж знижуються доходи.

Такі важливі зміни, безперечно, впливатимуть на формування дохідної бази бюджетів усіх рівнів. Як свідчить практика, особливо відчутним є скорочення податкових надходжень первинної ланки бюджетної системи - переважної більшості сільських і селищних рад, де прибутковий податок посідав вагоме місце у надходженнях до бюджету.

Запропоновану законом схему оподаткування доходів як від основної, так і неосновної діяльності можна вважати позитивним кроком ще й тому, що ефективність верхньої ставки прибуткового податку в розмірі 40%, яка діяла раніше, як свідчить багаторічний досвід, була дуже незначною. Відчутне зниження податкового тягаря - це один із найефективніших економічних методів виведення з тіні як значної частини підприємців, так і фінансових ресурсів. Тому зрозуміло, що держава насамперед покладає певну надію й на виконання податкових зобов'язань з боку суб'єктів тіньової економіки, а отже, сподівається на реальне розширення бази оподаткування, що має компенсувати зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджету від зниження ставок оподаткування.

Для вдосконалення справляння податку з доходів фізичних осіб необхідно насамперед переглянути ставки, зокрема, зниження ставки стосовно соціально незахищених верств населення та створення помірної прогресивної ставки. Натомість доходи від виграшів, спадкоємства, ренти, грального бізнесу можуть оподатковуватись за вищою ставкою. Також пропонується застосувати досвід зарубіжних країн, і при обчислені бази оподаткування використовувати неоподатковуваний мінімум, як це було в Україні до прийняття нового Закону. Здійснення ряду нововведень щодо оподаткування доходів фізичних осіб призведе до врівноваження податкового навантаження на громадян з різним рівнем доходу.

Впровадження комплексної системи заходів щодо скасування пільг та підвищення рівня адміністрування ПДФО, на нашу думку, містить значні перспективи стосовно збільшення бюджетних надходжень. Наявність індивідуального коду фізичних осіб, наявних інформаційно-технічних можливостей ДПА України та досвіду щодо адміністрування ПДВ надає можливості комплексного рішення питання підвищення рівня контролю сплати громадянами податку на доходи шляхом контролю за їх витратами, зокрема на придбання об'єктів фіксованої власності (нерухомості, автотранспорту, предметів мистецтва тощо). У розвинених країнах людина, яка не може довести законності своїх статків, звинувачується і в несплаті податків, і в легалізації брудних грошей. В Україні ж цілком звичним явищем є картина, коли рядові чиновники із зарплатою 1,5-2 тисячі гривень з гордістю їздять на іномарках, вартість яких перевищує 50 тис. доларів. Тобто підвищення податковою службою рівня адміністрування ПДФО може ще й значно сприяти боротьбі з корупцією в країні, у той час як зараз служби контролю за доходами фізичних осіб просто „забиті” паперами щодо компенсації ПДФО громадянам за так званим „податковим кредитом”.

Аналіз міжнародної практики оподаткування свідчить, що протягом останніх 20 років у більшості країн світу було проведено різномасштабні податкові реформи як системи оподаткування в цілому, так і її окремих елементів. Найістотніші зміни відбулись у системі оподаткування доходів населення - у напрямі зниження загального рівня податкового навантаження, прогресивності податків, розширення бази оподаткування, спрощення системи і процедур адміністрування персонального прибуткового податку. Залежно від рівня соціально-економічного розвитку країни використовуються різні системи оподаткування доходів населення: повна, або комплексна, подвійного прибуткового оподаткування та пропорційного прибуткового податку (як правило, з однією ставкою). Провідні країни світу застосовують комплексну систему оподаткування доходів населення, Скандинавські країни - систему подвійного прибуткового оподаткування, а країни з перехідною економікою - систему з пропорційним податком. Науковці вважають, що у найближчому майбутньому в більшості країн світу реформування системи оподаткування доходів населення відбуватиметься у напрямі подальшого зменшення податкового навантаження, спрощення адміністрування податків і поступового наближення до системи подвійного прибуткового податку або до системи пропорційного оподаткування.

Висновки

Особистий прибутковий податок -- найдавніша форма фіскального адміністрування доходів громадян. Питання податкового тягаря, оптимальності його стягнення й фіскальної ефективності розглядались завжди. За будь-яких умов первинність фіскальності податку на доходи фізичних осіб домінує порівняно з іншими його функціональними якостями; наповнення бюджету держави доходами перебуває в авангардній позиції.

Очевидним є те, що інновації податку на доходи фізичних осіб, регламентовані Податковим кодексом України, не зможуть повною мірою забезпечити виконання цим податком своїх основних функцій. Можливості ПДФО щодо ефективного впливу на економічний цикл та обсяги масового споживання залишаються обмеженими. Крім того, цей податок не справляється із своїм стратегічним завданням перерозподілу доходів між прошарками населення. Відтак подальше вдосконалення конструкції механізму податку на доходи фізичних осіб зможе забезпечити очікувані фіскальні результати лише за умови його орієнтації на вирішення проблеми зростання офіційних доходів основної маси громадян і перенесення податкового навантаження на високодохідні верстви населення.

Вирішення зазначених проблем побудови системи прибуткового оподаткування громадян загалом та механізму адміністрування податку на доходи фізичних осіб зокрема є важливим кроком на шляху до підвищення рівня довіри населення України до податкової системи й зменшення конфліктності між платниками податків і контролюючими органами. Домінуючим завданням реалізації податкової політики держави в цьому напрямі має стати комплексне поєднання загальнодержавних інтересів з інтересами суб'єктів господарювання, що виражається в рівноцінному забезпеченні таких критеріїв оптимізації податкової системи, як фіскальна достатність, економічна ефективність та соціальна справедливість.

Проведене дослідження підтверджує, що врахування інноваційних технологій у процесі реформування податкової системи України є багатостороннім і ефективним заходом підвищення ефективності його проведення. Реалізація практичних рекомендацій щодо вчасного усунення проблемних сторін механізму оподаткування сприятиме передбачуваності наслідків конкретних податкових заходів. Цей підхід дасть змогу підвищити рівень добровільності сплати податків, оскільки відповідає потребам часу й вимогам до формування податкової системи європейського зразка. Тому в перспективі потребують дослідження та наукового обґрунтування всі інноваційні заходи податкових реформ і трансформацій.

Список використаних джерел

1. Азаров М.Я. Податки - плата за цивілізацію // Урядовий кур'єр. - 2002. - №180. - С.12.

2. Акіліна О.В. Аналітичний огляд ринку праці в Україні / О.В. Акіліна // Формування ринкових відносин в Україні. - 2008. - № 10. - С. 10-12.

3. Алексеенко М.М. Подоходный налог и условия его применения. Речь. - Харьков: Зильберберг, 1885. - 35 с.

4. Алексеев И.В., Паранчук С.В., Червинская О.С. Адаптация предприятий машиностроения к изменениям системы налогообложения // Налогообложение: проблемы науки и практики: моногр. - Х.: ИД «ИНЖЕК», 2008, - 264 с.

5. Алєксєєв І.В. Моніторинг податкової діяльності в системі «ДПІ - підприємство» / Алєксєєв І.В., Паранчук С.В., Червінська О.С. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Розвиток територіально-виробничих систем: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. - Львів, 2007. - Вип. 6 (68). - С. 233-243.

6. Алєксєєв І.В. Планування інформаційного забезпечення податкових потоків підприємств / Алєксєєв І.В., Червінська О.С. // Формування ринкової економіки в Україні: [зб. наук. пр.] / Львівський національний університет ім. Івана Франка. - Львів, 2009. - Вип. 19. - 554 с.

7. Архангельський Ю. Бідність, податки та економічне зростання / Ю. Архангельський, О. Радзієвський, А. Алексєєв // Економіка України. - 2006. - № 5. - С. 63-71.

8. Барановський О.,Сіденко В. Проблеми власності та легалізації капіталів і доходів в Україні // Національна безпека і оборона. - Київ, 2004. - №2. - с.2-13.

9. Безпалько І.Р. Про облік і аналіз порушень законодавства у сфері оподаткування фізичних осіб в Україні / Безпалько І.Р. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Моніторинг соціально-економічного розвитку регіону: методологічні підходи : [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіон. дослідж.; редкол. : М.І. Долішній (відп. ред.). - Вип.3(53). - 2005. - С.242-247.

10. Безпалько І.Р. Аналіз досвіду адміністрування податку з доходів фізичних осіб у зарубіжних країнах / Безпалько І.Р. // Наукові записки Української академії друкарства [зб. наук.-техн. пр.].- Вип.9 - 2006. - С.105-109.

11. Безпалько І.Р. Оподаткування пасивних доходів фізичних осіб в Україні / Безпалько І.Р. // Наукові записки Української академії друкарства [зб. наук.-техн. пр.].- Вип.2/10. - 2006. - С.59-64.

12. Безпалько І.Р. Історія оподаткування населення України з часів Київської Русі до проголошення незалежності України / Безпалько І.Р. // Наукові записки Української академії друкарства [зб. наук.-техн. пр.]. - Вип.1/13. - 2008. - С.214-220.

13. Безпалько І.Р. Досвід оподаткування доходів фізичних осіб в зарубіжних країнах / Безпалько І.Р. // Регіональна економіка : [ наук.-практ. журнал] / НАН України. Ін-т регіон. дослідж.- Вип.2(52) - 2009. - С.159-165.

14. Безпалько І.Р. Удосконалення взаємин платників податків із податковими органами / Безпалько І.Р. // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України [зб. наук.-техн. пр.]. - Львів: НЛТУ України. - 2009. - Вип.19.2. - С.140-146 (0,43 д.а.)

15. Безпалько І.Р. Особливості оподаткування процентів / Безпалько І.Р. // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України [зб. наук.-техн. пр.].- Львів: НЛТУ України. - 2009. - Вип.19.6. - С.150-156.

16. Безпалько І.Р. Збільшення обсягу інвестицій домогосподарствами в корпоративні права шляхом вдосконалення системи оподаткування доходів фізичних осіб / Безпалько І.Р. // Наукові записки Української академії друкарства [зб. наук.-техн. пр.]. - Вип.2/35. - 2011. - с.186-189.

17. Безпалько І.Р. Перспективи використання світового досвіду податкової амністії в Україні / Безпалько І.Р. // Наукові записки Української академії друкарства [зб. наук.-техн. пр.]. - Вип.2/36. - 2011. - С.31-39.

18. Безпалько І.Р. Податкова амністія доходів населення: перспективи для України / Безпалько І.Р. // Наукові записки Української академії друкарства [зб. наук.-техн. пр.]. - Вип.2/37. - 2011. - С.31-36.

19. Безпалько І.Р. Вдосконалення процесу декларування доходів фізичними особами в Україні / Безпалько І.Р. // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України [зб. наук.-техн. пр.].- Львів: НЛТУ України. - 2011. - Вип.21.6. - С.113-120.

Размещено на Allbest.ru