Роль державного бюджету в забезпеченні економічного розвитку регіонів України

Економічна сутність державного бюджету як інструменту регулювання економічного розвитку. Міжбюджетні трансферти в системі державного регулювання. Організація охорони праці в головному фінансовому управлінні Одеської обласної державної адміністрації.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 22.06.2014
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1.3 Економічне призначення видатків державного бюджету

В основі сучасного розуміння сутності бюджетних видатків має бути суспільний вибір, мотивації та інтереси людей, які приймають рішення. Держава - лише інструмент у руках суб'єктів демократичного політичного процесу, яка реалізує волю більшості у виборі бюджетно-політичних цілей. У випадку орієнтації уряду на активізацію політики економічного зростання він буде всебічно сприяти процесам пожвавлення економічного життя суспільства, здійсненню видатків на освіту, фундаментальні наукові дослідження тощо. Таким чином, видатки бюджету - це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави [8, с.182].

Формою прояву цих відносин є конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу установити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, а кількісна - їх величину.

Витратна частина бюджету вирізняється різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційні, економічні, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури та ін.) [60, с.380]. Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє також важливу роль у соціальному захисті громадян, розвитку невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Видатки Державного бюджету регламентуються відповідними законодавчими та нормативними актами - Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетною класифікацією, іншими юридичними актами органів влади.

Починаючи з 2000 року в Державному Бюджеті в його видатковій частини передбачаються два фонди - загальний і спеціальний.

Бюджетним кодексом України передбачено, що видатки Державного Бюджету включають бюджетні призначення, встановлені Законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією державних програм; передбачено чітке розмежування повноважень, а також механізм делегування повноважень між рівнями бюджетної системи; визначено види видатків на здійснення повноважень, які повинні фінансуватися з державного бюджету. Це витрати на забезпечення конституційного ладу держави, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній республіці Крим та місцевому самоврядуванню [7].

У ст. 87 перераховані державні програми, які фінансуються з державного бюджету. Фінансування окремих програм економічного і соціального напрямів за місцем реалізації цих програм здійснюється через механізм міжбюджетних трансфертів.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні і капітальні. Поточні видатки спрямовуються на забезпечення діяльності підприємств та установ виробничої і соціальної інфраструктури суспільства, утримання органів управління, армійських підрозділів та ін. Це видатки державного і місцевих бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення й інших заходів, що не належать до видатків розвитку.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.4 - Класифікація видатків державного бюджету

Капітальні видатки характеризують фінансування розвитку суспільства. Видатки розвитку - це витрати державного і місцевих бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема на фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови економіки, субсидії та субвенції на інші потреби, пов'язані з розширеним відтворенням [11].

Відповідно до такого розподілу видатків можуть формуватися два окремі бюджети - поточний і бюджет розвитку. В Україні Бюджетним кодексом передбачено виділення видатків на поточні і капітальні цілі, але окремі бюджети відповідно до такого розподілу не складаються.

За функціональною ознакою видатки характеризують фінансове забезпечення економічної, соціальної, оборонної та управлінської функцій держави. Відповідно до цього видатки бюджету спрямовуються на економічну діяльність, соціальний захист населення, в соціальну сферу, оборону, управління, міжнародну діяльність, на обслуговування державного боргу.

Функціональна класифікація видатків з економічної діяльності держави передбачає поділ видатків на:

загальну економічну, торговельну та трудову діяльність;

регулювання трудових відносин;

сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство;

паливно-енергетичний комплекс;

іншу промисловість та будівництво;

промисловість з видобутку рудних та нерудних корисних копалин;

транспорт;

зв'язок, телекомунікації та інформатику;

інші галузі економіки та види економічної діяльності;

дослідження і розробки в галузях економіки.

Галузевий розподіл бюджетних коштів характеризує фінансування галузей економіки, соціальної сфери. Змінюючи пропорції в розподілі бюджетних коштів між галузями, держава впливає на структуру економічної та соціальної сфер, стимулює розвиток принципово нових галузей економіки і видів виробництва.

Цільове призначення бюджетних видатків відображає фінансування конкретних видів витрат: будівельні та монтажні роботи, обладнання, заробітна плата та ін. Така класифікація дає можливість здійснювати фінансовий контроль за цільовим використанням бюджетних коштів.

За рівнем бюджетної системи розрізняють видатки Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Кошти Державного бюджету витрачаються на цілі, визначені Законом про Державний бюджет України, кошти місцевих бюджетів - на цілі і в межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим і місцевими радами.

Реалізацію економічної функції держави забезпечують видатки на економічну діяльність та науку. Бюджетні видатки мають спрямовуватися в першу чергу на стабілізацію економіки, створення необхідного ринкового середовища, підтримання пріоритетних і базових галузей економіки, розвиток наукомістких інноваційних технологій, модернізацію інфраструктури тощо [8].

Видатки бюджету на економічну діяльність охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати (на виробничу інфраструктуру, геологорозвідувальні роботи, роботи щодо землевпорядкування тощо). Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету відводиться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забезпечення економіки [82, с. 205].

Видатки державного бюджету на економічну діяльність у 2013р. становили 41,3 млрд. грн. порівняно з 2012р - 49,4. У 2013 році спостерігалося зростання загальнодержавних видатків на 7,7 млрд. грн. в абсолютному або на 1,95% в відносному вираженні. Проте видатки на економіку зменшились 8,1 млрд.грн., або на -16,4%, [52].

Таблиця 1.2 - Структура видатків державного бюджету України на розвиток економіки у 2009-2013 pp., млн.грн.

Найменування

2009

2010

2011

2012

2013

Загальна економічна, торговельна та трудова діяльність

561,6

618,6

1431,2

690,1

785,5

Сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство

6185,0

7208,3

7487,1

7365,3

7560,7

Паливно-енергетичний комплекс

11932,6

12024,4

10915,2

17270,1

15389,2

Інша промисловість та будівництво

671,8

715,2

1173,8

1209,8

431,2

Транспорт

11627,8

12608,4

14735,4

12847,9

14202,6

Зв'язок, телекомунікації та інформатика

123,8

102,5

115,0

130,3

126,9

Інші галузі економіки

1118,5

1481,0

7128,4

6419,9

956,4

У складі видатків державного бюджету на розвиток економіки найбільшу частку відведено на промисловість, енергетику та будівництво - 15389,2 млн. грн. Вони включають такі групи видатків:

1) Видатки на паливно-енергетичний комплекс. Вони включають видатки, пов'язані з реструктуризацією вугільної промисловості, утриманням державної воєнізованої гірничорятувальної служби, державної підтримки вугледобувних підприємств, організацією і регулюванням діяльності в галузі виробництва ядерного палива, заходи, пов'язані із виведенням з експлуатації ЧАЕС, заходи щодо охорони об'єктів атомної енергетики тощо;

видатки на конверсію та розвиток підприємств оборонного й машинобудівного комплексів. До них належать видатки на фінансування заходів з конверсії підприємств оборонного комплексу і створення нових видів цивільної продукції, кошти на розвиток вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, видатки спеціального призначення Держкомпромполітики України тощо;

видатки на відтворення мінерально-сировинної бази. Це, здебільшого, геологорозвідувальні роботи, що фінансуються за рахунок відрахувань видобувних підприємств, роботи щодо вивчення газоносності, розроблення методів дегазації вугільних пластів, розв'язання проблем пошуку, використання метану тощо;

видатки на інші галузі промисловості. Вони включають видатки для здійснення консервації потужностей з виробництва важкої води та інших спеціальних обґєктів, видатки на реструктуризацію залізорудних підприємств із підземного видобутку руди [35].

2) За рахунок коштів державного бюджету, що спрямовуються на сільське господарство, фінансуються такі заходи:

- видатки на поліпшення земельних ресурсів. До них належить оплата робіт з докорінного поліпшення земель, проведення земельної реформи, хімічна паспортизація земель тощо.

- видатки на сільськогосподарське виробництво. Вони спрямовуються на реалізацію державних програм селекції у тваринництві й птахівництві та рослинництві, заходи щодо боротьби із шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин, протиепізоотичні заходи, підтримку виробництва продукції тваринництва й рослинництва, фінансування витрат на закладання і догляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками, державну підтримку селянських (фермерських) господарств тощо.

- видатки на закупівлю сільськогосподарської продукції та техніки.

- видатки на дослідження і практичні розробки в галузі сільського господарства. Це, здебільшого, розроблення проектно-кошторисної документації, виготовлення та випробування дослідних зразків техніки для сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

- видатки на діяльність і послуги в галузі сільського господарства. До них включається фінансування господарств, що перебувають в особливо складних кліматичних умовах, заходи, пов'язані із формуванням державного насіннєвого страхового фонду і деякі інші заходи.

3) За рахунок бюджетних коштів фінансуються також видатки на розвиток лісового господарства, рибальства і мисливства та водного господарства.

Розвиток лісового господарства включає переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Водночас фінансування лісового господарства спрямоване на створення національної лісосировинної бази на основі інтенсифікації ведення лісового господарства і вдосконалення технологій створення високопродуктивних насаджень. Це зумовлює розроблення системи боротьби зі шкідниками і хворобами лісів, застосування економічно безпечних препаратів.

4) Важлива роль у розвитку економіки належить транспорту, дорожньому господарству, зв'язку, телекомунікації та інформатиці. На їх розвиток за рахунок зведеного бюджету спрямовується близько третини всіх видатків на розвиток економіки. Це здебільшого видатки на утримання відповідних служб, які забезпечують організацію діяльності на підтримання згаданих галузей на відповідному рівні.

В Україні закладені основи фінансової підтримки малого підприємництва. Водночас через дефіцит фінансових ресурсів реалізація політики підтримки малого підприємництва обмежується авторитетом держави та законотворчою спроможністю. Фінансування проектів і програми розвитку підприємництва здійснюється у формі фінансової допомоги на умовах повернення коштів та платності.

Фінансування видатків бюджету може здійснюватись у таких формах:

кошторисне фінансування;

фінансування інвестиційних проектів (бюджетні інвестиції);

державні субсидії, субвенції, дотації (державні трансферти);

бюджетні кредити [35].

Кошторисне фінансування є основною формою, за допомогою якої здійснюються видатки бюджету. Воно включає забезпечення виробничої та соціальної інфраструктур, оборони та управління. За цієї форми бюджетні асигнування виділяються на підставі спеціального документа - кошторису. У ньому розраховується обсяг бюджетних асигнувань, їх розподіл за статтями витрат з поквартальною розбивкою. Обсяг бюджетного фінансування визначається на основі показників, які характеризують масштаби діяльності підприємства, та встановлених (чи розрахованих) норм витрат. Норми витрат можуть бути постатейними та узагальненими, обов'язковими і факультативними. Норми витрат - основний елемент кошторисного фінансування, бо саме вони визначають обсяги видатків бюджету.

Бюджетне фінансування інвестиційних проектів характеризує виділення державних асигнувань на капітальні вкладення у виробничу сферу. Суть цієї форми полягає у тому, що держава виходячи зі своїх фінансових можливостей здійснює конкурсний відбір найнеобхідніших та найефективніших проектів. Проекти, що не пройшли конкурсного відбору, можуть фінансуватись за рахунок банківських кредитів та інших залучених коштів (наприклад, цільових інвестиційних позик). Обсяг видатків установлюється на основі спеціальних кошторисів, в яких визначається вартість спорудження відповідних об'єктів.

Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Вони мають на меті підтримання певних сфер діяльності, галузей чи підприємств (наприклад, субсидії фермерам) і окремих верств населення (наприклад, житлові субсидії). Державні субвенції передбачають пайову участь суб'єктів підприємницької діяльності у фінансуванні окремих витрат чи проектів. Державні дотації - це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному вони стосуються державних підприємств. Недержавні підприємства можуть отримувати дотацію тоді, коли їх збитки виникають унаслідок певної політики держави, наприклад у сфері ціноутворення.

Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Це нехарактерна для бюджету форма його видатків, оскільки взаємовідносини держави з юридичними особами засновуються саме на безповоротній основі.

Важливим напрямом бюджетних видатків є фінансування поставок продукції для державних потреб. Така продукція потрібна органам державної влади різного рівня для розв'язання соціально-економічних проблем розвитку, підтримки охорони та безпеки держави, створення та підтримки на належному рівні державних матеріальних резервів, забезпечення функціонування органів влади, підтримки правопорядку, судової влади тощо. Обсяг видатків на фінансування поставок продукції для державних потреб здійснюється через державне замовлення.

Операційні витрати, що являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:

- фінансування геологорозвідувальних робіт;

- фінансування лісового і водного господарства;

- землевпорядкувальні роботи;

- заходи з боротьби зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;

- утримання насіннєвих станцій і племінних господарств.

Форми фінансової підтримки галузей економіки та окремих підприємницьких структур постійно розвиваються. Фінансова підтримка державних та інших підприємств, у майні яких частка державної власності перевищує 50 %, здійснюється з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі при затверджені проектів використання коштів, що надаватимуться як державна підтримка, під бізнес-плани й проекти санації цих підприємств.

Фінансову підтримку у вигляді бюджетної позики надає Міністерство фінансів України на договірній основі. Умовами договору мають передбачатися зобов'язання сторін стосовно обсягів, строків надання позики, її цільового використання, заходи щодо забезпечення її своєчасного повернення, відповідальність сторін за порушення умов договору, а також розміри і порядок сплати процентів за використання бюджетних позик [70].

До форм надання фінансової підтримки галузям економіки і підприємствам належать:

- надання відстрочок і розстрочок зі сплати податків і обов' язкових платежів до бюджету;

- списання і реструктуризація податкової заборгованості;

- звільнення від податків галузей економіки або окремих підприємств, використання спеціальних режимів оподаткування.

Наприклад, державна підтримка реалізації інвестиційних проектів надається у таких формах:

- поворотного (пільгові кредити) та безповоротного (бюджетного фінансування, співфінансування інвестиційних проектів, здешевлення кредитів) фінансування;

- державних гарантій;

- сприяння залученню приватних інвестицій.

З метою розширення ефективності залучення приватних інвестицій слід запроваджувати визнані світовою практикою форми державно-приватного партнерства.

Фінансова підтримка підприємств із бюджету надається з метою запобігання банкрутства, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового стану підприємств, забезпечення їхньої ефективної господарської діяльності й підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг) [90, с.250].

Отже, видатки бюджетів різних рівнів відображують економічні відносини, що виникають у звґязку з розподілом фінансових ресурсів держави та їх використанням за галузевим, територіальним та цільовим призначенням. Це грошові кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідними бюджетами.

Видатки бюджетів безпосередньо пов'язані з доходами. З одного боку, обсяг видатків обмежується бюджетними надходженнями, тобто доходами, які визначаються економічними можливостями держави. З іншого боку, видатки можуть впливати на доходи, сприяючи розвитку виробництва, науково-технічному прогресу тощо.

Видатки на економічну діяльність за оптимальних умов повинні зростати, щоб забезпечити у подальшій перспективі стабільний розвиток держави.

Висновки до розділу 1

Дослідження теоретичних засад функціонування державного бюджету дозволяє зробити наступні висновки:

1. Державний бюджет можна розглядати з різних аспектів: як фінансовий план, а саме як кошторис доходів та видатків держави на поточний рік, як економічну категорію - систему грошових відносин щодо формування та використання централізованого фонду грошових коштів, однак наразі в межах фінансової науки немає чітко визначеного трактування категорії «бюджет».

2. Бюджет - це інструмент, за допомогою якого створюються умови для реалізації соціальних програм, програм з охорони навколишнього середовища, стимулювання науково-технічного прогресу, вирішення структурних проблем, забезпечення оборонної та інших функцій. Відповідно, і нормальне функціонування господарського механізму неможливе без удосконалення бюджетних відносин.

3. Суспільне призначення бюджету полягає у забезпеченні розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту між галузями економіки, верствами населення й територіями з метою підвищення ефективності економіки та добробуту громадян.

4. Бюджет визначає можливості діяльності держави й пріоритети її розвитку, а також роль і форми реалізації закріплених за нею функцій. Це ефективний регулятор економіки, що відображає обсяги необхідних державі фінансових ресурсів, визначає конкретні напрями використання коштів, спрямовує фінансову діяльність держави.

5. Структурно державний бюджет поділяється на дві частини: загальний та спеціальний фонди. До загального фонду відносять кошти, що призначені для реалізації загальних функцій, а до спеціального - кошти, що мають конкретне призначення, у тому числі власні кошти бюджетних установ та організацій. Саме останній спрямовується на розвиток економіки та розширене виробництво загалом.

6. Вибір моделі фінансових відносин і побудови бюджету держави залежить від багатьох чинників. Головним є критерій впливу на суспільство, на стимули до праці та до ефективного господарювання. Країни з перехідною економікою найчастіше використовують американську модель фінансових відносин, яка визначається низьким рівнем державних видатків у ВВП, що виявляється в хитливих відносинах держави і суспільства.

7. Видатки бюджету - це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави та класифікуються за декількома ознаками: економічною, функціональною, відомчою та програмно-цільовою. Для аналізу бюджету як інструмента регулювання економічного розвитку найбільш показовими будуть капітальні видатки (за економічною класифікацією), на економічну діяльність (функціональна). Відомча класифікація надасть інформацію про обсяг коштів, які передбачені на фінансування діяльності головних розпорядників коштів, що працюють в сфері економічного простору. Найбільш перспективним та перспективним з огляду ефективності викорситання бюджетних коштів вважається програмно-цільовий метод планування видатків, який тільки розпочинає стверджуватися на рівні державного бюджету України.

8. Збільшення величини державних видатків на розвиток економіки та вирішення питань соціального спрямування призводить до розширення обсягу виробництва. Це пов'язано з виникненням так званого «мультиплікативного ефекту».

9. У бюджеті переплітається великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей. Бюджет є досить потужною і подеколи небезпечною зброєю в руках державної влади, і об'єктом боротьби ідеологій, наукових концепцій, політичних переконань, уявлень про справедливість. Кожна гривня бюджетних коштів має працювати на виконання державою її функцій, та забезпечення економічного зростання країни. Відповідно, кожна гривня має бути під постійним контролем, що має забезпечувати цільове використання бюджетних коштів та належну їх віддачу.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНЮВАННЯ ВПЛИВУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ У 2009-2013 рр.

2.1 Моніторинг державних видатків на економічний розвиток України

Бюджет - це інструмент, завдяки якому держава впливає не лише на економічні та соціальні процеси в країні, а і на політичні, що є досить актуальним у зв'язку з нестабільністю, що можна спостерігати на сьогоднішній день. Раціональне використання видатків як державного так і місцевих бюджетів набуває особливої актуальності в умовах обмеженості ресурсів, коли необхідність ефективного використання видатків і підвищення функціонування бюджетних установ вимагає пошуків нових рішень та засад, які б наблизили існуючу бюджетну практику в Україні до світових стандартів [12, с. 216].

Зміст та характер державних видатків безпосередньо пов'язаний з функціонуванням держави - економічною, соціальною, управлінською, оборонною. Видатки покликані задовольнити найбільш важливі потреби суспільства у сфері розвитку економіки та соціальної сфери, здійснення державного управління та укріплення обороноздатності держави.

Зміст і характер видатків Державного бюджету на економіко-соціальний розвиток полягає у забезпеченні виконання державою своїх функцій. Тому їх призначення передбачає задоволення найважливіших потреб суспільства у розвитку економіки і соціальної сфери, державного управління, оборони, забезпечення громадського порядку, безпеки держави тощо.

Видатки бюджетів, як правило, можуть мати кількісну і якісну характеристики. При цьому якісна характеристика дає змогу встановити економічну природу і суспільне призначення кожного виду бюджетних видатків, кількісна - його величину.

Виконання державою її функцій залежить від рівня їх фінансування та ефективності використання виділених коштів. Аналіз структури видатків бюджету, а саме частки видатків на виконання кожної функції держави у їх загальній сумі дає змогу визначити, які функції є пріоритетними на кожному етапі соціально-економічного розвитку країни [16, с. 182].

Розглянемо структуру та динаміку змін у видатковій частині зведеного, державного та місцевих бюджетів за період 2009-20013 рр. за даними Звіту про виконання держбюджету за відповідний рік, а також питому вагу видатків державного бюджету у загальній структурі зведеного бюджету.

З додатку Б бачимо, що видатки зведеного бюджету України за 2009 рік склали 307,40 млрд. грн., а у 2013 році 505,79 млрд. грн., тобто за 5 років відбулося збільшення видатків на 198,39 млрд. грн., або на 64,5%. Видатки зведеного бюджету України збільшувалися з кожним роком. За 2013 рік видатки зведеного бюджету збільшились на 13,34 млрд. грн. або на 2,7 % у порівнянні з 2012 роком.

Рис. 2.1 - Питома вага державних видатків в зведеному бюджеті України за 2009- 2013 роки

Із рис. 2.1 видно, що левову частку видатків зведеного бюджету займають видатки державного бюджету, що свідчить про високу роль державного бюджету в управлінні соціально-економічним розвитком держави. Тому доцільно буде провести детальний аналіз саме видатків державного бюджету.

Видатки державного бюджету України за останні 5 років зросли на 223,14 млрд. грн., тобто з 180,26 млрд. грн. у 2009 році до 403,4 млрд. грн.. у 2013 році. Видатки державного бюджету України збільшувалися з кожним роком. За 2013 рік видатки державного бюджету збільшились на 132,18 млрд. грн., або на 48,7 % у порівнянні з 2012 роком.

Таблиця 2.1 - Моніторинг видатків державного бюджету України за 2009-2013 роки за економічною класифікацією, млрд.грн.

Видатки

2009

2010

2011

2012

2013

Поточні

232,00

282,53

302,18

366,18

385,61

Капітальні

10,44

21,06

31,28

29,50

17,8

Всього

242,44

303,59

333,46

395,68

403,5

Джерело: Складено автором за матеріалами взятими з джерел 52-53

З таблиці 2.1 бачимо, за період з 2009 по 2013 рік видатки державного бюджету зростали розміреними темпами як за функціональною так і за економічною класифікацією, проте у 2013 році значно виросли видатки бюджету за функціональною класифікацією, що може бути пов'язано з збільшенням видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення у 2013 році порівняно з 2012 - на 47,8 відсотка до 88,54 млрд. гривень.

Постійне збільшення видатків на соціальну сферу та соціальний захист за рахунок зменшення видатків на економічний розвиток призведе до погіршення економічного становища України та її місця у світових рейтингах.

Для більш ретельного аналізу видатків державного бюджету за функціональною класифікацією пропоную розглянути додаток В.

На рис. 2.2 чітко видно структурні зміни в державних видатках 2012-2013 років за функціональною класифікацією.

Значний інтерес викликають видатки бюджету на економічну діяльність, адже саме вони є фундаментом економічного зростання та сталого розвитку.

Видатки державного бюджету на економічну діяльність у 2013р. становили 41,3 порівняно з 2012р - 49,4. У 2013 році відбувся ріст загальнодержавних видатків на 7,7 млрд. грн., в абсолютному або на 1,95% в відносному вираженні. Проте видатки на економіку зменшились 8,1 млрд.грн., або на -16,4%, це можна пов'язувати з погіршенням керівництва та управління у сфері бюджетного регулювання, неефективним використанням бюджетних коштів, недостатнім контролем, та некоректним визначенням напрямів розвитку України.

За період з 2009 по 2013 роки загальний відсоток виконання плану видатків державного бюджету мав досить високі показники, що видно у додатку Г. Так у 2013 році, частка виконання плану склала 96.1 %, це найвищий показник в даному періоді, а найнижчий можна було спостерігати в 2009 році, коли відповідний показник склав лише 85,2%. Щодо відсотку виконання плану по капітальним видаткам, то у загальному підсумку він мав не досить втішні показники, найвищий рівень складав - 79,7% у 2008 році, а найнижчий - 57,7 % у 2009 році, хоча обсяг видатків мав тенденцію до збільшення протягом 2010 - 2011 років і за даний період зріс на 20,8 млн. грн.

Проте, незважаючи на тенденцію до зниження видатків на економічний розвиток у 2012 році були і позитивні моменти, а саме підготовка і успішне проведення чемпіонату Європи з футболу. А от у 2013 році різко знизились з 12,48 млрд.грн., до 10,2 млрд. грн., тобто відхилення склали 2,28 млрд. грн., в абсолютному, або 18.3 % в відносному відношенні.

За функціональною класифікацією статей видатків у 2013 році проти 2012 року спостерігалися наступні тенденції:

зменшення видатків на загальнодержавні функції, в тому числі на обслуговування державного боргу за державним бюджетом зменшились на 58,2 відсотка до 18,38 млрд. гривень;

збільшення видатків на оборону за державним бюджетом на 2,3 відсотка до 14,83 млрд. гривень;

зростання видатків на громадський порядок, безпеку та судову владу за державним бюджетом на 7,5 відсотка до 39,19 млрд. гривень;

зменшення видатків на економічну діяльність за державним бюджетом - на 16,4 відсотка до 41,3 млрд. гривень;

зростання видатків на охорону навколишнього природного середовища за державним бюджетом - на 11,1відсотка до 4,6 млрд. гривень;

зменшення видатків на житлово-комунальне господарство за державним бюджетом на 74,5 відсотка до 0,097 млрд. гривень;

зростання видатків на охорону здоров'я за державним бюджетом - на 13,4 відсотка до 12,9 млрд. гривень;

зменшення видатків на духовний та фізичний розвиток за державним бюджетом - на 6,9 відсотка до 5,11 млрд. гривень;

зростання видатків на освіту за державним бюджетом - на 2,3 відсотка до 30,94 млрд. грн.;

збільшення видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення (без урахування видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду для виплати пенсій) за державним бюджетом - на 47,8 відсотка до 88,54 млрд. гривень [56].

З проведеного аналізу видно, що а Україні має місце проблема неефективного використання бюджетних ресурсів. Здійснені заходи є непослідовними і не забезпечують формування сталих тенденцій до посилення економічно стимулюючої функції бюджету. Це в першу чергу пов'язано з недостатньою кількістю коштів виділених на економічну діяльність.

Рис. 2.2 - Функціональна класифікація видатків державного бюджету України за 2012 - 2013 роки [24]

З огляду впливу на темпи економічного зростання, істотним недоліком бюджетної політики є коливання обсягів державних інвестицій та соціальних виплат населенню.

Аналіз останніх даних показують постійне збільшення видатків на соціальну сферу та соціальний захист за рахунок зменшення видатків на економічний розвиток, що призводить до погіршення ситуації на ринку праці, і, відповідно, добробуту та рівня життя населення.

Враховуючи економічні і політичні обставини нашої країни на даний час, політика у сфері державних видатків покликана відігравати ключову роль в умовах економічної кризи та політичної нестабільності.

Видаткова частина бюджету має стати інструментом вирішення пріоритетних соціальних та економічних завдань. Для цього необхідно привести - зобов'язання держави у відповідність з її фінансовими можливостями, дотримуватися забезпечення прозорості бюджетного планування та дотримання пріоритетів бюджетних видатків (відповідність бюджету та результатів його виконання до намірів уряду) як при його затвердженні, так і при виконанні.

Виконання бюджету будь-якого рівня має завжди чітко визначену мету - отримання результатів при використанні бюджетних коштів. Досить часто, не лише в Україні, а і в інших країнах, що знаходяться на шляху розвитку, мета бюджетної програми, на яку виділяються кошти державного бюджету, не досягається. Це відбувається, тому що діюча система формування й виконання бюджету не орієнтована на ефективність використання бюджетних коштів, а на задоволення поточних потреб.

Забезпечення ефективного використання бюджетних коштів сприятиме покращенню діяльності фінансової системи держави, стане гарантом розширеного відтворення, позитивного впливу на кількісні та якісні показники економічного життя країни [13,с. 35].

За роки незалежності України посилюються процеси, які негативно впливають на інтелектуальний потенціал нації. Загальні показники рівня освіти населення свідчать про кризовий стан освіти й науки, що призвело до падіння престижу інтелектуальної праці, втрати набутих здібностей до інновацій. А саме вони забезпечують прогрес економіки.

На сьогодні досі не розставлені державні пріоритети в напрямах бюджетного фінансування: соціального забезпечення чи економічного розвитку. Збільшення обсягів фінансування видатків на економічний розвиток повинно стимулювати розвиток виробництва, покращення інвестиційного середовища, підвищення життєвого рівня населення

Для подолання поточних проблем державі необхідно визначити пріоритети фінансування економіки, шляхи її подальшого розвитку та спрямованості на розширення виробництва чи посилення соціальної функції.

Витрати бюджетів повинні спрямовуватись у сферу виробництва, на підтримку інноваційно-інвестиційної діяльності, на фінансування капітальних видатків, на підтримку малого та середнього бізнесу, оскільки постійне фінансування споживання не призводить до розвитку економіки.

2.2 Аналіз впливу видатків місцевих бюджетів на економічний розвиток держави

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи виникає необхідність перегляду наявних та формуванні нових стратегічних напрямів розвитку національної та регіональної економіки, що мали б передбачати збереження курсу на становлення інноваційної моделі розвитку. Актуальним завданням є вивчення нових форм і методів регулювання інвестиційних процесів у країні, які б відповідали переходу до інноваційного типу економічного зростання.

Поряд з механізмом податкової політики, важливою у стимулюванні інвестиційних процесів є політика у сфері державного управління видатками. У цьому контексті не останню роль відіграють місцеві бюджети розвитку.

Місцеві бюджети є важливим економічним важелем регіонального розвитку. Тому важливим завданням фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб громади та сприяння соціально-економічному розвитку регіону.

Через податки, податкові пільги, обсяги та напрями використання коштів реалізуються функції місцевих бюджетів. Таким чином, створюються сприятливі умови для розвитку місцевої інфраструктури, а також тих галузей, які мають вирішальне значення для задоволення потреб населення, отже місцеві фінанси відіграють основну роль у забезпеченні потреби населення у соціальних послугах [27, с. 133].

У багатьох країнах світу реалізується «концепція двох бюджетів», що передбачає розмежування видатків на споживання та на розвиток. Застосовуються різні інструменти, серед яких є бюджети розвитку, стабілізаційні та інвестиційні фонди, банки розвитку.

Характерним для вітчизняних місцевих бюджетів є поділ на два самостійних функціональних їх види: місцеві поточні (адміністративні) бюджети та місцеві бюджети розвитку (інвестиційні бюджети). В межах кожного з даних бюджетів формується власна видаткова та дохідна частини. Місцевий бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд місцевого бюджету включає всі доходи, що не мають спеціального призначення і спрямовується на фінансування, як правило, поточних видатків установ і закладів, що утримуються за рахунок відповідного бюджету.

Місцевий бюджет розподіляється на поточний бюджет та бюджет розвитку.

До поточного бюджету включаються видатки на поточне утримання та ремонт житлово-комунального господарства, установ охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, культури, фізичної культури та інші видатки, що не включаються до бюджету розвитку.

До бюджету розвитку включаються видатки на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, пов'язаної з капітальними вкладеннями на соціально - економічний розвиток та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням [10, с. 336].

За підсумками 2013 року до загального та спеціального фондів місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 105,2 млрд. грн., або 102% річних розрахункових показників Міністерства фінансів та 96,9 відсотка показників, затверджених місцевими радами на рік з урахуванням змін.

У 2013 році не забезпечено виконання розрахункових показників доходів загального фонду місцевих бюджетів (без урахування трансфертів). Фактичні надходження становили 84,9 млрд. грн., або 94,8 відсотка розрахункового показника Міністерства фінансів на 2013 рік, тоді як у 2012 році виконання становило 101,5 відсотка.

У розрізі тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів у 2013 році, порівняно з 2012 роком, видатки загального фонду місцевих бюджетів зросли за всіма основними напрямами, зокрема по:

освіті - на 3261,8 млн. грн., або на 5,1 відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 11296,3 млн. грн., або 21,5 відсотка);

охороні здоров'я - на 2482,7 млн. грн., або на 5,9 відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 7799,1 млн. грн., або 22,6 відсотка);

соціальному захисту та соціальному забезпеченню (в тому числі за рахунок трансфертів із державного бюджету) - на 6634,5 млн. грн., або на 14 відсотків (у 2012 році приріст до 2011 року становив 7862,9 млн. грн., або 20відсотків);

культурі і мистецтву - на 442,4 млн. грн., або на 5,9 відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 1398,9 млн. грн., або 22,8 відсотка);

фізичній культурі і спорту - на 77,3 млн. грн., або на 4,7 відсотка (у 2012 році приріст до 2011 року становив 217 млн. грн., або 15,1 відсотка).

Забезпечено зростання видатків за захищеними статтями місцевих бюджетів, зокрема у 2013 році спрямовано більше на:

заробітну плату з нарахуваннями - на 5,9 відсотка;

придбання продуктів харчування - на 5,9 відсотка;

придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів - на 3,3 відсотка.

Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів (без урахування коштів трансфертів, що передаються між рівнями місцевих бюджетів) профінансовані в обсязі 23426,4 млн. гривень.

У зв'язку із невиконанням розрахункових показників за доходами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, у 2013 році надано середньострокові позики 360 місцевим бюджетам на загальну суму 5231,7 млн. гривень, заборгованість за якими становить 5021,3 млн. гривень.

У 2013 році місцеві бюджети виконано з профіцитом у загальному обсязі 1116,4 млн. гривень (у 2012 році - 2659,5 млн. гривень).

Таблиця 2.2 - Видатки місцевих бюджетів України (без урахування суми міжбюджетних трансфертів) за 2009-2013 роки

Видатки

2009

2010

2011

2012

2013

Усього, млрд., грн.

З них:

127,1

152,0

178,3

221,2

218,2

Загальний фонд

108,8

133,5

149,8

188,6

194,9

Спеціальний фонд

18,4

18,5

28,4

32,6

23,3

Джерело: Складено автором за матеріалами взятими з джерел 52-53

Згідно з даними таблиці 2.2 бачимо, що за останніх 5 років видатки місцевих бюджетів збільшились у 1,71 раза або на 71,7 відсотки, тобто на 91,1 млрд. грн. в тому числі:

Видатки загального фонду збільшились на 194,9 млрд. грн., що на 86,1млрд. грн. більше ніж у 2009, 2013 року збільшення відбулося на 6, 3 млрд. грн. В цілому по загальному фонду за останніх 5 років видатки місцевих бюджетів збільшились на 79,1 відсоток.

Видатки спеціального фонду у 2013 році становили 23,3 млрд. грн., що на 4,9 млрд. грн. більше ніж у 2009, проте у 2013 році спостерігається негативна тенденція до скорочення видатків на 9,3 млрд. грн., що значно впливає на даний показник за аналізуємий період. В цілому по спеціальному фонду за останніх 5 років видатки місцевих бюджетів збільшились на 26,6 відсотків.

У середньому за рік видатки місцевих бюджетів збільшувались на 18,22 млрд. грн. в тому числі за рахунок загального бонду на 18,2 млрд. грн., та за рахунок спеціального фонду на 0, 98 млрд. грн.

Рис. 2.3 - Видатки місцевих бюджетів у 2013 році у розрізі фондів, млрд.грн.

Масова частка видатків спеціального і загального фондів у видатках місцевих бюджетів у 2013 році становить 10,7 та 89,3 відсотків відповідно.

Загальний та спеціальний фонд складається з поточних та капітальних видатків. Розглянемо їх динаміку за 2009-2013 роки.

Таблиця 2.3 - Динаміка капітальних та поточних витрат місцевих бюджетів України у 2009-13 роки, млрд. грн.

Млрд. грн.

Загальний фонд

Спеціальний фонд

2009

2010

2011

2012

2013

2009

2010

2011

2012

2013

Поточні

113,6

135,8

152,4

189,8

196,4

11,2

10,7

11,2

16,5

9,2

Капітальні

4,2

5,3

0,01

0,0002

0,0002

7,3

7,9

17,4

16,2

14,2

Усього

117,8

141,1

152,4

189,8

196,4

18,5

18,6

28,6

32,7

23,4

Джерело: Складено автором на базі звітів Міністерства Фінансів України

Загалом поточні видатки місцевих бюджетів у 2013 році становили понад 205,6 млрд. грн., що на 3 % менше , ніж за 2012 рік. Капітальні видатки профінансовано у розмірі 14,2 млрд. грн., їх обсяги зменшилися на 2 млрд. грн., або на 12,3 %.

Розглянемо динаміку та структуру видатків місцевих бюджетів за 20013 рік (рис. 2.4.).

Рис. 2.4 - Динаміка та структура видатків місцевих бюджетів за 2013 рік

Більшість видатків місцевих бюджетів традиційно спрямовується на соціально-культурну сферу (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків місцевих бюджетів складає по загальному фонду 91 %, а у спеціальному 42,9відсотків, що на 3,7% та 6,4% більше аналогічних показників по даним фондам відповідно.

Рис. 2.5 - Видатки місцевих бюджетів на економічну діяльність за загальним фондом у 2009-2013 роках

У структурі видатків місцевих бюджетів за функціональною класифікацією найбільші зміни відбулися за видатками на економічну діяльність. Так, їх частка з на 5,9 відсотків в загальному обсягу місцевих видатків зменшилась, за підсумками року, до 4,3%. Зазначимо, що таке зменшення відбулося наприкінці року за рахунок суттєвого зростання видатків місцевих бюджетів на соціальній захист та забезпечення з рівня 50 млрд. грн. у 2012 році, до 56,3 у 2013 році. Дані зміни можна прослідкувати на рис. 2.5. Відповідні зміни за спеціальним фондом зображені на рис.2.6.

Рис. 2.6 - Видатки місцевих бюджетів на економічну діяльність за спеціальним фондом у 2009-2013 роках

Як видно з рис. 2.6 видатки спеціального фонду мали тенденцію до збільшення яка у 2011 році змінилась на протилежну, так за останні роки видатки на економічну діяльність збільшились на 2 млрд. грн., або на 35,1 %. Це може бути пов'язано з збільшенням надходжень до бюджету розвитку.

Щодо формування місцевих бюджетів розвитку, то законодавство досить чітко визначає джерела його доходів. Відповідно до статті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають:

1) єдиний податок;

2) дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно АРК, комунальна власність;

3) плата за надання місцевих гарантій;

4) кошти від відчуження майна, що належить АРК, та майна, що перебуває в комунальній власності, кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них;

5) 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності до розмежування земель державної і комунальної;

6) субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних програм;

7) кошти від повернення кредитів, які надавалися з відповідного бюджету та відсотки, сплачені за користування ними;

8) місцеві запозичення;

9) кошти, які передаються з іншої частини місцевого бюджету за рішенням Верховної Ради АРК, відповідної місцевої ради [7].

До капітальних видатків місцевих бюджетів розвитку належать:

соціально-економічний розвиток регіонів;

виконання інвестиційних програм;

будівництво, капітальний ремонт та реконструкцію об'єктів соціально-культурної сфери і житлово-комунального господарства;

будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів;

будівництво та розвиток мережі метрополітенів;

розвиток дорожнього господарства;

комп'ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів;

інші заходи, пов'язані з розширеним відтворенням [7].

З прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу надходження місцевих бюджетів збільшено в основному за рахунок єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва/

Проаналізувавши динаміку формування доходів місцевих бюджетів Одеської області за останні 5 років, можна зробити висновок, що надходження місцевих бюджетів мають стійку тенденцію до зростання. Позитивним чинником є те, що область зберігає позиції донора та щорічно близько 60% фінансового ресурсу передає Державного бюджету. Надходження від бюджету розвитку за останні роки коливаються, що свідчить про недостатнє фінансування інвестиційної складової. Адже інвестиції з бюджету розвитку в розбудову інфраструктури регіону сприяють покращенню економічного розвитку і його модернізації, що підвищує обсяги виробництва, і, відповідно збільшує податкові надходження до бюджетів.

Незважаючи на досить великий перелік надходжень, зазвичай найбільшу частку доходів місцевих бюджетів розвитку складають субвенції з інших бюджетів, в тому числі і з державного бюджету [17, с. 28].

Підсумовуючи зазначимо, що економічний розвиток територій чинним законодавством України віднесено до компетенції місцевих бюджетів, в структурі яких створюються в межах спеціального фонду бюджет розвитку. Бюджетний кодекс України чітко визначає перелік доходів бюджету розвитку, серед яких найвагомішим джерелом є єдиний податок, а також основні напрямки використання коштів бюджету розвитку, які повністю охоплюють сферу розширеного відтворення на даній території.

Державна влада одним з інструментів забезпечення економічного розвитку територій вважає створення відповідної матеріальної бази на місцях, зокрема за рахунок податкових важелів. Як засвідчив проведений аналіз доходів місцевих бюджетів України (на прикладі обласного бюджету Одеської області) визначені законодавством джерела поповнення обласного бюджету не здатні забезпечити фінансову самостійність бюджету, тому держава вимушена запроваджувати такий інструмент фінансування територій як міжбюджетні трансферти.

За аналізуємий період частка субвенцій складала близько 40-50% всього обсягу трансфертів та мала тенденцію до збільшення.

На сучасному етапі розвитку українській державі необхідно формувати довгострокову стратегію соціально-економічного розвитку на основі пріоритетності інноваційно-інвестиційного типу економічного зростання. При цьому не останню роль повинні відігравати місцеві бюджети розвитку.

2.3 Міжбюджетні трансферти в системі державного регулювання економічного розвитку регіонів

Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни залежить від ефективної системи міжбюджетних відносин. Тому до основних задач фінансової політики, орієнтованої на економічний розвиток, віднесено, в тому числі, реформування міжбюджетних відносин [15, с. 44].

Роль та значення міжбюджетних відносин в зростанні економіки держави та суспільного життя займає ключову позицію. Адже саме міжбюджетні відносини є регулятором соціально-економічного розвитку регіонів, рівня їх фінансової забезпеченості, а також зменшення територіальних диспропорцій Ефективна і раціональна система міжбюджетних відносин сприяє забезпеченню стійкого економічного зростання за рахунок оптимального використання податкового потенціалу кожного з регіонів, зростання якості життя населення, соціального захисту і високого рівня бюджетного забезпечення територіальних спільнот, зміцнення адміністративно-територіальної цілісності країни, підвищення політичної відповідальності, економічної ефективності та прозорості управлінських рішень, результативності функціонування інституту місцевого самоврядування та розвитку стабільної фінансової інфраструктури регіону [19, с. 9].

Міжбюджетні трансферти в Україні є основною формою реалізації міжбюджетних відносин і спрямовані на збалансування та вирівнювання фінансової спроможності відповідних бюджетів. Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Функціональна спрямованість кожного виду міжбюджетних трансфертів визначається цільовим та адресним спрямуванням коштів з одного бюджету до іншого [43, с. 227].

Важливим аспектом дослідження є кількісна оцінка розмірів фінансового забезпечення соціально-економічного зростання територій шляхом використання міжбюджетних трансфертів.

За даними державного казначейства України за 2013 рік було перераховано 117,2 млрд. грн. міжбюджетних трансфертів державного бюджету до місцевих бюджетів, відхилення від передбаченого розпису становить 4,8 млрд. грн. З них до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 114,5 млрд. грн., до спеціального - 2,7 млрд. грн.

Таблиця 2.4 - Міжбюджетні трансферти, що надійшли з державного бюджету до місцевих бюджетів України у 2009-2013 рр. млрд. грн.

Міжбюджетні трансферти

2009

2010

2011

2012

2013

Усього

З них:

59,5

78,2

95,3

125,9

117,2

- загальний фонд

54,0

72,7

90,2

116, 0

114,5

- спеціальний фонд

5,5

5,5

5,1

9,9

2,7

За останні 5 років обсяги міжбюджетних трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів в Україні мали тенденцію до збільшення. У 2013 році міжбюджетні трансферти становили 117,2 млрд. грн., що на 57,7млрд. грн., більше ніж у 2009.

Рис. 2.7 - Динаміка міжбюджетних трансфертів за 2009-2013 роки

Як видно з рис. 2.1, збільшення трансфертів відбулось у загальний фонд місцевих бюджетів, до яких згідно чинного Бюджетного кодексу зараховуються дотації вирівнювання. Їх обсяг з 54,0 млдр. грн. у 2009 зріс до 114,5 млрд. грн. у 2013 році, тобто майже у двічі, що на жаль, є фактом неспроможності місцевих бюджетів самостійно вирішувати питання місцевого значення. Це підтверджує й обсяг міжбюджетних трансфертів до спеціального фонду місцевих бюджетів, який за останні п'ять років залишався майже стабільним із незначним коливанням в бік зростання у 2012 році, що пов'язано було із необхідністю проведення Євро-2012 та фінансуванням будівництва та ремонту шляхів та об'єктів спортивної інфраструктури.

Таблиця 2.5 - Структура міжбюджетних трансфертів з державного бюджету в місцеві бюджети України у 2009-2013 рр., млрд. грн.

Види трансфертів

2009

2010

2011

2012

2013

Дотації вирівнювання

31,1

43,6

43,6

51,6

55,7

Субвенції, всього

З них:

25,7

33,9

47,1

65,2

56,0

- на забезпечення соціального захисту

19,5

26,3

36,0

43,1

48,7

Додаткові дотації

2,7

0,6

4,5

9,0

5,5

Всього трансфертів

59,5

78,2

95,3

125,8

117,2

Відкриті асигнування для здійснення видатків загального фонду Державного бюджету України в частині міжбюджетних трансфертів на суму 114 472,0млн. грн., що становить 99,2% розпису на 2013 рік або на 1489,0 млн. грн. менше, у порівнянні з минулим роком.

Зокрема, дотація вирівнювання перерахована у сумі 55 695,4млн. грн., що становить 100 відсотків розпису, або більше у порівнянні з минулим роком на 4045,5 млн. грн.

Із загального фонду державного бюджету місцевим бюджетам перераховано субвенцій на здійснення державних програм соціального захисту населення на суму 48671,8 млн. грн., або 98,2 відсотка розпису, що більше у порівнянні з минулим роком на 5579,7млн. грн. Зазначена сума відповідає фактичним зобов'язанням місцевих бюджетів, у тому числі енергетичні субвенції перераховані у сумі 7908,3 млн. грн., що становить 92,2% розпису.


Подобные документы

  • Економічна сутність та природа державного бюджету, роль в системі управління соціально-економічним розвитком суспільства, призначення видатків. Головні шляхи та перспективи зміцнення економічного розвитку регіонів за рахунок коштів державного бюджету.

    дипломная работа [157,6 K], добавлен 26.08.2014

  • Соціально-економічна сутність Державного бюджету України. Джерела його формування та напрямки вдосконалення. Нормативно-правове підгрунтя функціонування фінансів країни. Вплив видаткової частини бюджету на врегулювання соціально-економічних процесів.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 19.10.2011

  • Економічна сутність доходів Державного бюджету України і їх роль у розв’язанні проблем економічного зростання. Законодавчо-нормативна база формування доходів Державного Бюджету України. Джерела формування доходів бюджету.

    курсовая работа [67,8 K], добавлен 10.04.2007

  • Джерела формування доходів державного бюджету, їх загальна характеристика. Видатки державного бюджету, їх класифікація та роль в розвитку країни. Критерії ефективності витрачання бюджетних коштів. Організація касового обслуговування державного бюджету.

    реферат [298,5 K], добавлен 30.01.2015

  • Основні функції державного бюджету, його доходи та витрати. Дефіцит державного бюджету та його вплив на економіку країни. Особливості формування державного бюджету в інших країнах світу. Місце державного бюджету в економічному житті суспільства.

    курсовая работа [53,5 K], добавлен 25.05.2013

  • Сутність та призначення Державного бюджету, його роль у регулюванні процесів сучасної ринкової економіки. Планування й виконання дохідної та видаткової частин Державного бюджету. Міжбюджетні трансферти як основа фінансового вирівнювання територій.

    курсовая работа [254,2 K], добавлен 03.06.2011

  • Видатки, їх класифікація. Захищені статті Державного бюджету України. Динаміка видатків бюджету за функціональною класифікацією. Витрати на соціальний захист населенню та міжбюджетні трансферти. Напрямки фінансування, що здійснюються за рахунок бюджету.

    презентация [295,9 K], добавлен 30.06.2015

  • Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.

    курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013

  • Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.

    курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017

  • Сутність, принципи формування Державного бюджету України. Доходи Державного бюджету України та їх класифікація. Джерела формування доходів Державного бюджету України. Основні напрямки удосконалення чинної системи доходів державного бюджету України.

    курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.