Найб.ліквідні обор. кошти/

Поточні зобов'язання підпр-ва

Ф№1р

(260-100-110-

120-130-140)/

Ф№1 р 620

1,56

2,05

2,83

0,6-0,8 збільш.

Відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості

ДЗ/

КЗ

Довгостр.

зобов./

Короткостр. зобов.

Ф№1р

(160+170+200

+210)/

Ф№1р530

7,79

14,37

20,1

1

Чистий оборотний капітал

Чо.к.

ПЗ-ВК

Ф№1р(260-620)

25513,5

43079,2

73542,1

0, збільш.

Грошові потоки

Г_п

Чистий прибуток/ Амортизація

Ф№2р(220+260)

21131,7

22638,8

36566,0

0, збільш.

Коефіцієнт критичної оцінки

К_ко

Оборотні активи+необортні/

зобов?язання

Ф№1(040+045+050+160+170+180+190+200+210+220+230+240+250)/ Ф№1(430+620)

1,6

2,03

2,83

0, збільш.

Співвідношення пасивів та зобов?язань акціонерам

П_за

Підсумок балансу/

власний капітал

Ф№1(640)/

Ф№1(380)

1,06

1,08

1,08

0, збільш.

Коефіцієнт поточної заборгованості

П_з

Поточні зобов?язання/

власний капітал

Ф№1(430+620)/Ф№1(380)

0,06

0,07

0,07

0, збільш.

За результатами аналізу можна зробити висновок, що досліджуване підприємство є досить ліквідним, причиною отримання високих показників ліквідності є мала частка кредиторської та поточної заборгованості у пасиві балансу.

3.6.2 Аналіз фінансових результатів (рентабельності)

Рентабельність роботи компанії визначається прибутком, який вона отримує в результаті господарської діяльності. Показники рентабельності відображають, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби для отримання прибутку.

Узагальнено показники рентабельності КП “ВТП ”ВОДА” та формули для їх розрахунку приведені в таблиці 3.31.

Таблиця 3.31 - Основні показники рентабельності КП “ВТП ”ВОДА”

Показник	Умов. позн.	Формула для розрахунку	Джерело	Період	Нормативні показники
				2007	2008	2009
Рентабельність капіталу (активів)	Rа	ЧП/Активи	Ф№2 р220/(Ф№1р280 ст3+ст4)/2)	0,43%	0,26%	-6%
Рентабельність активів по прибутку від звичайної діял-ті	Rоб	Прибуток від звич. діял-ті /Активи	Ф№2р190/Ф№1р280	0,42%	0,25%	-7%	14%
Рентабельність власного капіталу	Rв.к.	ЧП /ВК	Ф№2р220/(Ф№1р(380 ст3+ст4)/2)	0,45%	0,28%	-7%	20%
Рентабельність виробничих фондів	Rв.ф.	ЧП/Вироб.фонди	Ф№2р220/Ф№1р(030+100+120)	0,51%	0,32%	-9%
Рентабельність продукції	Rп	Прибуток від реалізації/витрати на виробництво та збут	Ф№2 р (050-070-080)/Ф№2 р (040+070+080)	-0,01%	-0,02%	-11%
Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком	Rп.оп.	Прибуток від операц. діял-ті/Виручка від реалізації продукції	Ф№2р100/Ф№2р035	0,78%	-0,65%	-13%
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	Rп.пр	Прибуток від реалізації/Виручка від реалізації продукції	Ф№2 р (050-070-080)/Ф№2 р 035	-1,03	-2,18	-12%	30%
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком (рентабельність діяльності)	Rд	ЧП/Виручка від реалізації продукції	Ф№2 р 220/Ф№2 р 035	1,14%	0,7%	-14%

Основними показниками рентабельності є:

1. Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства. Аналіз свідчить про постійну зміну величини рентабельності капіталу КП “ВТП ”ВОДА”, зокрема, така тенденція викликана постійною зміною валюти балансу підприємства 2007-2009 роках;

2. Рентабельність власного капіталу - показує наскільки ефективним є вкладення коштів у дане підприємство. На кінець 2007 року рентабельність власного капіталу підприємства була 0,45%, проте вже у 2008 році цей показник зменшився та становив 0,28%, на кінець 2009 року можемо спостерігати збільшення цього показника до 3,23% що у першу чергу, пов`язано із значним збільшенням чистого прибутку підприємства;

3. Рентабельність виробничих фондів - показує ефективність використання наявних на підприємстві виробничих фондів;

4. Рентабельність продукції - характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основного виду діяльності. За результатами аналізу видно, що рентабельність продукції КП “ВТП ”ВОДА” є достатньо високою лише в 2009 році 5,84%. В попередніх роках продукція підприємства є не рентабельною, про що свідчать розрахунки;

5. Рентабельність діяльності, характеризує загальну ефективність та прибутковість господарської діяльності.

Крім приведених вище показників, рентабельність підприємства можна охарактеризувати і іншими, зокрема: рентабельність активів по прибутку від звичайної діяльності, рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком, рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації.

За результатами аналізу можна зробити висновок, що в рентабельності власного капіталу спостерігається тенденція до збільшення, тому підприємству слід вжити заходів щодо підтримки цієї динаміки, загалом збільшення рентабельності може бути зумовлене як внутрішніми, так і зовнішніми факторами, а отже слід мобілізувати власні позитивні сторони для покращення рентабельності.

3.6.3 Аналіз показників ділової активності та стану майна підприємства

Ділова активність - це здатність підприємства ефективно використовувати свої ресурси. Аналіз майнового стану підприємства має засвідчити його динаміку та зміну структури, проводячи аналіз майна визначають його джерела його утворення та якими є власні та позикові кошти.

Основними показниками ділової активності підприємства є:

1. Коефіцієнт трансформації - характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їх залучення;

2. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів - характеризує оборотність оборотних коштів підприємства;

3. Коефіцієнт оборотності власного капіталу - характеризує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Крім наведених вище показників, ділова активність підприємства при фінансовому аналізі характеризується й іншими показниками (таблиця 3.32), зокрема:

- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості - показує швидкість обороту дебіторської заборгованості підприємства, розширення чи зменшення комерційного кредиту, який надає підприємство;

- коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості - показує швидкість обороту кредиторської заборгованості підприємства, розширення чи зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству;

- середній період погашення дебіторської та кредиторської заборгованості;

- коефіцієнт оборотності матеріальних запасів - характеризує швидкість реалізації матеріальних запасів підприємства.

Майновий стан підприємства характеризується використанням активів та джерелами їх формування, джерелом оцінки майнового стану є баланс підприємства. Для аналізу майнового стану КП “ВТП ”ВОДА” використаємо наступні показники:

1. Коефіцієнт зносу основних фондів;

2. Коефіцієнт оновлення основних фондів;

3. Коефіцієнт вибуття основних фондів (аналіз цих показників було приведено вище);

4. Частка основних коштів у активах підприємства.

За результатами аналізу можна зробити висновок про достатню ділову активність підприємства що має тенденції до покращення.

Зокрема в період 2007-2008 рр. ресурсовіддача підприємства мала стале значення 0,38, проте вже на кінець 2009 року цей показник збільшився на 0,1 й становить 0,48.

3.6.4 Аналіз показників фінансової стійкості КП “ВТП “Вода”

Фінансова стійкість підприємства - це фінансові можливості підприємства щодо підтриманні його платоспроможності на сучасному етапі та у перспективі. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

Таблиця 3.32 - Показники ділової активності та стану майна КП “ВТП “Вода”

Показник	Умов. позн.	Формула для розрахунку		Період
				2007	2008	2009
Оборотність активів, коефіцієнт трансформації	Кт.	Чиста виручка від реалізації продукції (ЧВ)/сер.величина активів	Ф№2 стр 035/Ф№1 (р280cт3+ст4)/2)	0,38	0,38	0,48
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	К о.	ЧВ/Оборотні кошти	Ф№2 стр 035/Ф№1 стр(260+270)	3,26	2,36	2,24
Період одного обороту оборотних коштів (днів)	То.	360/Ко.		110,43	152,5	160,7
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Кд.з.	ЧВ/Сер. Дебіторська заборгованість	Ф№2 р 035/(Ф№1р (150+160+170+180+190+200+210 ст3+ст4)/2)	6,45	3,59	3,04
Період погашення дебіторської заборгованості, днів	Тд.з.	360/Кд.з.		55,8	100,2	118,4
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Кк.з.	ЧВ/Кредиторська заборгованість	Ф№2 р 035/Ф№1 р (520+530+540+550+...+600)	14,73	13,19	16,02
Період погашення кредиторської заборгованості, днів	Тк.з.	360/Кк.з.		24,44	27,29	22,5
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	Кв.к.	ЧВ/СК	Ф№2 р 035/(Ф№1 р (380ст3+ст4)/2)	0,4	0,40	0,51
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	Км.з.	Cобівартість реалізованої продукції/вартість матеріальних запасів	Ф№2 р 040/(Ф№1 р (100+110+120+130+140 ст3+ст4)/2)	11,11	18,22	25,1
Коефіцієнт оборотності всіх активів	Кв.а.	Чистий дохід/ підсумок балансу	Ф№2 р 035/(Ф№1 280)	0,37	0,37	0,46
Коефіцієнт оборотності постійних активів	Кп.а.	Чистий дохід/необоротні активи	Ф№2 р 035/(Ф№1 80)	0,42	0,43	0,59

Основними показниками, що характеризують фінансову стійкість підприємства є:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (коефіцієнт автономії) - показує питому вагу власного капіталу у загальному обсязі коштів авансованих у діяльність підприємства;

2. Коефіцієнт маневреності власного капіталу - показує яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності підприємства, тобто вкладена у оборотні кошти, а яка капіталізована;

3. Коефіцієнт фінансування - характеризує залежність підприємства від запозичених коштів. Нормативне значення коефіцієнта фінансування - 1, його зменшення вказує на підвищення фінансової стійкості підприємства;

4. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - характеризує забезпеченість підприємства власними оборотними коштами;

5. Обсяг власних оборотних коштів підприємства це його функціональний та робочий капітал, тобто капітал що відтворюється шляхом ведення господарської діяльності.

Крім наведених вище показників фінансову стійкість підприємства можна охарактеризувати й іншими коефіцієнтами, зокрема:

- коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами;

- коефіцієнт фінансової залежності - протилежний коефіцієнту автономії, показує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

- коефіцієнт загальної фінансової стійкості, розраховується як співвідношення суми власного капіталу та довгострокових зобов`язань підприємства до підсумку пасиву балансу, нормативне значення цього показника 0,85-0,90.

Детальний аналіз фінансової стійкості приведено в таблиці 3.33.

Таблиця 3.33 - Аналіз фінансової стійкості КП “ВТП “Вода”

Показник	Умовні позн.	Формула для розрахунку	Джерела інформації	Період	Нормативні показники
				2007	2008	2009
Власні оборотні кошти (робочий і функціональний капітал)	Рк	(ВК+Довгострокові зобо'язання-Позаоборотні активи) або (Оборотні активи -Короткострокові зобо'язання)	Ф1 р(380+430+480-080) або Ф1 р(260+270-620-630)	25521,70	41406,20	70269,9	Збільшення
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	Кок	Чистій оборотній капитал/ОА	Ф№1 р(260-620)/Ф1 р 260	0,49	0,55	0,67	0,1, збільшення
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами	Кз.о.к	Власні обігові кошти/Оборотні активи	Ф1 р(380+430-080)/ Ф1 р(260+270)	0,49	0,53	0,64	Кз.о.к.>1
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Кавт	ВК/Валюта балансу	Ф1 р380/ Ф1 р640	0,94	0,93	0,93	Збільшення >=0,5
Коефіцієнт фінансової залежності	К ф.з.	1/К авт.	Ф1 р640/ Ф1р380	1,06	1,08	1,08	Зменшення =2
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Км.	ЧОК/ВК	Ф1р(260-620)/Ф1 р380	0,06	0,09	0,15	>0
Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу	Кп.к.	Залучені кошти/Валюта балансу	Ф1 р(480+620) /Ф1 р640	0,06	0,07	0,07	<=0,5
Коефіцієнт фінансування	Кф.с.	Залучені кошти/Власні кошти	Ф1 р(430+480+620 +630)/ Ф1 р380	0,06	0,08	0,08	<1
Коефіцієнт фінансової стійкості	Кф.с.	ВК+Довгострокові зобов'язання/Пасиви	Ф1 р(380+430+ 480+630) /Ф1 р 640	0,94	0,93	0,93	0,85-0,90

Коефіцієнт автономії КП “ВТП “Вода”, має значення більш нормативного. Протягом 2007-2009 років спостерігається незначне коливання. В цілому його значення є стабільним, що свідчить про збільшення незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Аналіз показує, що коефіцієнт маневреності власного капіталу КП “ВТП “Вода” протягом аналітичного періоду також є вищим за нормативний. На кінець 2009 року коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами був найвищим, у попередні роки значення цього показника також задовольняє норму. Отже, станом на кінець 2009 року КП “ВТП “Вода” на 67% забезпечене власними оборотними коштами.

З таблиці 3.33 видно, що фінансова стійкість підприємства не значно, але зменшується. Позитивною також є стабільність коефіцієнту фінансування, що вказує на зменшення залежності підприємства від позикових коштів, це підтверджує динаміка коефіцієнту концентрації позикового капіталу, який поступово збільшується. Проте загальний показник фінансової стійкості підприємства вище за нормативне значення.

Розділ 4. Розробка заходів щодо підвищення прибутковості діяльності КП «ВТП «ВОДА»

4.1 Розрахунок економії витрат від впровадження насосів типу ЕВЦ 5-20-35

На підприємстві КП ВТП “Вода” існує безліч проблем, найважливіші з них: фізичний знос устаткування та знос водопровідних мереж, які керівництво намагається вирішувати шляхом впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій. Крім того, підприємство має складну виробничу структуру, тобто більшість з об'єктів мають потребу в модернізації, реконструкції. Розглянемо одну з проблем внутрішньої інфраструктури підприємства водоочисну насосну станцію №4 «Салтівську».

Водоочисна насосна станція № 4 „Салтівська” побудована по проекту інституту „Укргипрокомунстрой” і знаходиться в промисловій експлуатації більш 30 років. Насосне устаткування, встановлене на водоочисній станції морально і фізично зношене і не відповідає сучасним вимогам по надійності його роботи. КПД даного насосного устаткування низьке, що веде до високого енергоспоживання. Насосне устаткування практично відробило свій ресурс і працює за межами терміну фізичної амортизації, що обумовлює:

- необґрунтовано високе споживання потужності електроприводів;

- миттєвий вихід з ладу електродвигуна у випадках його підтоплення;

Основною концепцією проектного рішення технічного переоснащення водоочисної насосної станції №4, є заміна двох одиниць існуючого насосного устаткування на низьковольтні, енергетично ефективні насосні агрегати „ЕВЦ 5-20-35”.

Використання сучасного насосного устаткування „ ЕВЦ 5-20-35” дасть можливість значно знизити капітальні і поточні експлуатаційні витрати і, у першу чергу, скоротити витрати на електроенергію. Розглянемо захід щодо заміні старого насосного парку на насоси „ ЕВЦ 5-20-35”, що відповідає загальної концепції енергозбереження, зниження енергоємності устаткування і підвищенню надійності функціонування міської системи водовідведення.

Відмінності насосів „ЕВЦ 5-20-35” від існуючих на підприємстві насосів:

по-перше, існуючи на підприємстві насоси вже технічно і морально застаріли;

по-друге, нові насоси цілком автоматизовані;

по-третє, нові значно менше споживають електроенергії, мають гарантію.

Для впровадження насосів „ЕВЦ 5-20-35” необхідно провести додаткові роботи для нормального функціонування агрегату.

Проект здійснюється по наступних етапах, виконання яких припускає одержання наступних результатів.

Проект здійснюється за наступними розділами:

- архітектурно-будівельна частина;

- технологічна частина включає техніко-економічний розрахунок ефективності впровадження енергозберігаючого насосного устаткування;

- електротехнічна частина;

- кошторисна частина;

- загальна пояснювальна частина.

Проект розміщення технологічного устаткування повинні надалі передбачити можливість:

1) встановлення датчиків тиску;

2) приладів обліку транспортування води на електромагнітному ультразвуковому принципі функціонування;

3) встановлення регуляторів плавного тиску.

Технологічна частина повинна забезпечити можливість:

1) роботи встановлюваного насосного устаткування як основного, при всіх технологічних режимах роботи станції;

2) роботи залишеного існуючого насосного устаткування (агрегати № 1,2,3) у виді резервних.

Будівельна частина проекту:

1) повинне бути забезпечене безперервне штатне функціонування насосної станції при виконанні демонтажних, монтажних і пусконастроечних робіт при технічному переозброєнні об'єкта;

2) зробити більше за розміром обслуговуючу площадку до місця урізання насосного агрегату № 6;

3) встановити допоміжний магістральний шаф керування насосних агрегатів.

При об'єднанні до системи контролю і керування технологічними процесами повинне забезпечуватися:

- об'єднання з існуючою системою керування технологічними процесами;

- передача основних параметрів стану насосів на пульт керування насосною станцією;

- керування і контроль за роботою насосів;

- керування чергою включення насосів;

- при сформованих небезпечних обставинах повідомляти аварійним сигналом на диспетчерський пункт;

- контроль продуктивності насосів і подача сигналу при її зниженні;

- розрахунок загального обсягу перегону води, обсяг споживання електроенергії;

Проект розміщення технологічного устаткування і його обов'язків повинні надалі передбачити можливість:

1) зниження спожитої потужності електроагрегатами;

2) збереження працездатності електродвигунів і устаткування у випадках затоплення;

3) екологічну безпеку експлуатації басейну водопроводу, що обслуговується станцією.

Передпроектною підготовкою займається ТОВ „Бюро Розвитку Технологій” м. Київ. З фірмою складається договір, згідно якого ТОВ „Бюро Розвитку Технологій” він повинен розробляти передпроектну підготовку і розробку технічної задачі по технічному озброєнню.

Генеральна підрядна будівельна організація - КБФ „Проммонтаж - 22”.

З ними складається договір на купівлю, монтаж і пуско - наладочні роботи пристроїв плавного пуску серії Alistart 48 виробництва Шнайдер - Електрик для насосних агрегатів „ЕВЦ 5-20-35”.

Технічна характеристика оснащення „ ЭВЦ 5-20-35”:

1) Глибоководний насос „ ЕВЦ 5-20-35” - 3306/735

2) Q=1200 куб. м/година, Н=36 м

3) Електродвигун W=170 квт

При роботі одного насоса „ ЕВЦ 5-20-35” буде перекачуватися 1200 куб. м/година, двох - 1970 куб. м/година, трьох - 2450 куб. м/година.

Фінансово-економічні показники здійснення проекту.

Основними джерелами фінансування є власні засоби КП ВТП “Вода” і муніципальне фінансування.

Таблиця 4.1 - Вихідні дані для здійснення проекту, грн.

Показники	Сума
1	2
Вартість насоса „ ЕВЦ 5-20-35” типу 3306/735	1141210
Вартість робіт ООВ „Бюро Розвитку Технологій”	30700
Будівництва, монтаж пристрою плавного пуску Alistart 48 до насосних агрегатів „ ЕВЦ 5-20-35”	174600
Будівельні і монтажні роботи для встановлення насосів „ ЕВЦ 5-20-35”.	100661,83
Вартість пристрою плавного пуску Alistart 48	44235,49
Вартість митних зборів	14980,00
Разом	1506387,3

Для встановлення ефективності використання проекту по впровадженню енергозберігаючого насоса “ ЕВЦ 5-20-35” проведемо розрахунки на основі даних таблиці 4.2. Щоб найточніше визначити економію візьмемо для прикладу розрахунку 2 місяця березень і квітень 2009 року.

Таблиця 4.2 - Порівняльні характеристики роботи існуючих насосів і насосів ЕВЦ 5-20-35

Перекачено води, м.3	Фактичні витрати електроенергії	Питома вага фактично
	Існуючі насоси	Насоси ЕВЦ 5-20-35	Існуючі насоси	Насоси ЕВЦ 5-20-35
Березень
1609628	349128,3	220680,0	0,2169	0,1371
Квітень
1844919	389831,3	252753,9	0,2113	0,1370

Розрахунок економії від здійснюваного заходу зробимо по двох формулах. У першому випадку буде розрахована економія електроенергії, а в другому - грошове вираження економії.

Витрати електроенергії = Перекачані води *Питома норма на 1м³,

Грошові витрати = Перекачані води *Питома норма на 1м³*тариф за 1 КВт

Проведемо порівняльні розрахунки, результати яких оформимо в таблицю 4.3.

Діючі насоси:

Березень:

Витрати електроенергії =1609628*0,2169=349128,3 КВт

Грошові витрати =1609628*0,2169*0,43=93217 грн.

Квітень:

Витрати електроенергії =1844919*0,2169=389831,3 КВт

Грошові витрати =1844919*0,2169*0,43=104085 грн.

Насоси “ЕВЦ 5--20-35”

Березень

Витрати електроенергії = 1609628*0,1371=220680 КВт

Грошові витрати =1609628*0,1371*0,43=58921,6 грн.

Квітень

Витрати електроенергії =1844919*0,1371=252753,9 КВт

Грошові витрати =1844919*0,1371*0,43=67485,3 грн.

Таблиця 4.3 - Результати впровадження заходу щодо заміни діючих насосів на насоси ЕВЦ 5-20-35

Показник	Діючі насоси	Насоси ЕВЦ 5-20-35	Економія
Витрати електроенергії, кВт, Березень Квітень	349128,3 389831,3	220680,0 252753,9	+128448,3 +137077,4
Грошові витрати, грн., Березень Квітень	93217,0 104085,0	58921,6 67485,3	+34295,4 +36599,7

Отже, впровадження даного заходу усього за два місяці дозволить заощадити 70895,1 грн. Наочно це представлено на рис. 4.1 та 4.2.

Рисунок 4.1 - Порівняння витрат електроенергії до і після впровадження заходу



Рисунок 4.2 - Порівняння грошових витрат електроенергії до і після впровадження заходу

З проведених розрахунків чітко видно економію електроенергії в натуральному і грошовому вираженні.

Згідно рисунку 4.1 та 4.2 стає очевидно, що при впровадженні запропонованого заходу щодо заміни діючих насосів на більш ефективні і сучасні скорочуються експлуатаційні витрати.

В 2009 році підприємство подало в мережу 240503,4 тис. м³, в середньому один існуючий насос перекачує 1 727,3 тис. м³ на місяць, відповідно за рік загальний обсяг перекаченої води складе:

1 727,3 тис. м³ * 12 = 20727,3 тис. м³

Загальна річна економія електроенергії (Ее.е.) в натуральному виразі розраховується за формулою:

Ее.е. = Об * (Нд - Нєвц),

де Об - річний обсяг води, що перекачений одним насосом, тис. м³;

Нд - норма споживання електроенергії на 1м³ діючим насосом, КВт;

Нєвц - норма споживання електроенергії на 1м³ насосом ЕВЦ 5-20-35, КВт.

Відповідно загальна річна економія електроенергії в натуральному виразі складе Ее.е. = 20727,3 (0,2169-0,1371) = 1654,04 тис. КВт.

Виходячи з того, що вартість 1КВт/годину для комунальних підприємств коштує 0,267 грн. без ПДВ, то загальна річна економія витрат на електроенергію складе: 1654,04 тис. КВт/год*0,267 грн. = 441,63 тис. грн.

Крім зазначеної економії підприємство щоквартально буде нараховувати амортизаційні відрахування в розмірі 10%, відповідно річна сума амортизаційних відрахувань складе: 1506,4*0,1*4 = 602,56 тис. грн..

Так як підприємство КП “ВТП ”ВОДА” в останні роки отримує лише збитки, в 2009 році вони склали 34,4 млн. грн., відповідно для здійснення заходу можливе лише залучення кредитних коштів.

Найменший відсоток кредитування придбання обладнання в Україні надає Укрексімбанк, він є державним банком (більше 51% акцій належать державі) відповідно при сприянні місцевої влади можна отримати кредит під 17,8% - 16,1%. Розрахунки автор пропонує здійснити за максимальною ставкою. На погашення кредиту пропонується спрямовувати отриману економію витрат, а також частково амортизаційні відрахування. Кредит пропонується взяти на 6 кварталів. Розрахунки відсотків за кредит та графік погашення представлені в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 - Графік погашення кредиту, тис. грн.

Квартали	Залишок боргу на початок звітного кварталу	Сума, що виплачується щоквартально	Банківський відсоток за умови 17,8% річних
1	1506,39	251,06	67,03
2	1255,32	251,06	55,86
3	1004,26	251,06	44,69
4	753,20	251,06	33,52
5	502,14	251,06	22,35
6	251,08	251,06	11,17
	Всього	1506,36	201,10
Загальна сума витрат за заходом	1707,47

Зробимо розрахунок ефективності інвестицій. Оцінка ефективності інвестицій у динаміку проводяться за наступною схемою.

По-перше, розраховується чистий дисконтований дохід. Даний розрахунок містить у собі розрахунок чистого грошового потоку, розрахунок дійсної вартості грошових потоків і визначення безпосередньої величини чистого дисконтованого доходу. Після розрахунку даного критерію ефективності вкладення інвестицій, розраховуються ще показники ефективності, що повинні підтвердити ефективність вкладення коштів - це коефіцієнт прибутковості і період окупності.

У розрахунках прийняті умовні позначки:

ІС - загальні витрати необхідні для впровадження проекту (інвестиції);

ЧГП - чистий грошовий потік;

ДГП - дисконтований грошовий потік;

ЧДД - чистий дисконтований дохід;

ІП - індекс прибутковості;

СО -строк окупності;

Кдt - дисконтний множник;

Екt - ставка дисконту;

t - рік впровадження проекту.

1.Чистий дисконтований дохід (ЧДД)

Грошові потоки утворюються за рахунок економії електроенергії та амортизації і розраховуються за формулою

ЧГП = Еее + А.

ЧГП₁ = 441,63+602,56 = 1044,19 тис. грн.

Розрахувавши чистий грошовий потік, що включає загальну величину економії й амортизаційні відрахування, необхідно провести його дисконтування за допомогою коефіцієнта дисконтування по ставці 25,0 %, для того щоб дані були порівняльними, тобто враховувався фактор часу.

ДГП = ЧГП* Кдt

де Кдt розраховується за формулою

Кдt = 1/(1+ Екt) ^t.

Для наочності розрахунки приведемо в табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Розрахунок дисконтованого чистого грошового потоку, грн.

Роки	ЧГП(+),грн.	Кдt, Ек = 25%	ДГП,
1	1044,19	0,8000	835,35
2	1044,19	0,6400	668,28
3	1044,19	0,5120	534,63
4	1044,19	0,4096	427,70
5	1044,19	0,3277	342,16
Разом		2808,12

На підставі розрахунків, приведених у даній таблиці, що відображають величину дійсної вартості грошових потоків за період експлуатації, ми можемо розрахувати чистий грошовий доход, що являє собою різниці між дійсною сумою грошових потоків і первісних інвестицій.

ЧДД = ДГП - ІС = 2808,12-1707,47= 1100,65 тис. грн.

Виходячи з даного критерію, проект вигідний для його здійснення, тому що величина чистого грошового доходу позитивна.

Наступним критерієм ефективності здійснення інвестицій, що буде використаний у даному розрахунку, є індекс прибутковості.

2. Індекс прибутковості (ІП)

Індекс прибутковості розраховується як відношення дійсного грошового потоку до величини первісних інвестицій.

ІП = ДГП/ІС = 2808,12/1707,47=1,64.

Згідно даного критерію, інвестиційний проект вигідний при значенні ІП>1. отже, за другим критерієм ефективності реалізації інвестиційного проекту, пропонований проект також необхідно прийняти до реалізації.

Ще один критерій, що дуже часто використовується при оцінці ефективності інвестиційних проектів, що обумовлено його легкістю розрахунку, це строк окупності проекту. Його розрахунок приведений нижче.

3.Строк окупності (СО), роки

СО = ІС / ДГПср,

де ДГПср. - середньорічна величина грошового потоку, грн.

Середньорічна величина грошового потоку розраховується по наступній формулі

ДГПср = ? ДГП / t = 2808,12 /5= 561,62 тис. грн.

СО = 1707,47 / 561,62 = 3 роки.

Відповідно до останнього критерію строк окупності інвестицій складає 3 року, що набагато нижче ефективного строку експлуатації пропонованого обладнання - 15 років. Виходячи з проведених розрахунків, впровадження нового проекту ефективно, економія складе 441,63 тис. грн, окупиться проект за 3 року, чистий дисконтований дохід позитивний і дорівнює грн. Основні показники, що характеризують ефективності впровадження заходу представлені в таблиці 4.6

Таблиця 4.6 - Економічний ефект від заходу, що впроваджується

Заходи	Чистий дисконтова ний дохід від впровадження заходу за 5 років, тис. грн.	Вартість впровадження, тис. грн.	Економічний ефект, тис. грн.	Строк окупності заходу, роки	Індекс прибутковості заходу, %
Розрахунок економії витрат від впровадження насосів типу ЕВЦ 5-20-35	2808,12	1707,47	1100,65	3	1,64

4.2 Економія експлуатаційних витрат за рахунок встановлення автоматизованої системи управління технологічним процесом на насосній станції

Використання автоматизованої системи управління технологічним процесом (АСУ ТП) на об'єктах водопостачання, зокрема на насосній станції №18 м. Харкова, дозволяє вирішувати багато важливих питань серед яких можна виділити:

- передбачення і попередження аварійних ситуацій;

- зменшення зносу технологічного обладнання та кількості ремонтів;

- кількість працюючих агрегатів та їх номери;

- облік та економія електроенергії.

Передбачення і попередження аварійних ситуацій на насосній станції можливе через можливість чіткого контролю диспетчера за основними показниками функціонування обладнання.

Отже, він має змогу зменшити ризик виникнення аварій на насосній станції шляхом скорочення роботи устаткування (подовжуючи строк його функціонування і зниження кількості ремонтів через зношеність запчастин), вимкнення частини працюючих насосів (також довше допомагає зберігати обладнання у функціональному стані і економить електроенергію), або за необхідності вводить в роботу резервні насоси (що допомагає запобігти затоплення резервуару, виходу з ладу насосного обладнання, оскільки більшість насосів не є потужними).

Зменшення зносу устаткування є можливим через оптимізацію графіку його роботи, уникнення ситуацій „холостого ходу”.

Інформація про кількість працюючих агрегатів та їх номери дає змогу отримувати оперативну інформацію про час роботи насосного обладнання, спожиту ним електроенергію. А оптимізація його роботи скорочує витрати на каналізаційній насосній станції.

Отже, враховуючи актуальність заощадження енергоресурсів, економії коштів на ремонтах, ліквідації аварій, другою пропозицією з підвищення ефективності роботи КП “ВТП ”ВОДА” є застосування автоматизованих систем управління.

Вартість обладнання яке необхідне для автоматизації більш докладно наведено в таблиці 4.7.

В даному випадку загальна вартість обладнання становитиме 54283 грн. В монтажі обладнання братимуть участь будівельники, монтажники і електромонтажники.

Таблиця 4.7 - Перелік витрат на придбання обладнання

Обладнання	Кількість	Вартість одиниці	Загальна вартість
Витратомір	2	15100	30200
Блок індикації	2	1455	2910
Шафа збору і обробки даних	2	3671,5	7343
Рахівник активної та реактивної енергії	2	3534,17	7068,34
Рівнемір	2	3380,83	6761,66
Разом	-	-	54283

Середній розряд, кількість годин, необхідних на встановлення обладнання, а також розрахунок витрат на оплату праці робітників наведені в таблиці 4.8.

Інші матеріали, пов'язані з монтажем та наладкою обладнання складають 6447 грн. (10% від суми вартості обладнання та витрат на оплату праці і соціальні відрахування, пов'язані з монтажем).

Загальна сума інвестицій складатиме:

54283 + 7384,28 + 2806,03 + 6447 = 70920,31 грн.

Таблиця 4.8 - Витрати на оплату праці робітників при виконанні монтажу та пусконалагоджувальних робіт.

Найменування	Середній розряд робіт	Кількість, чол.-год.	Вартість за одиницю, грн.	Сумарні витрати, грн.
Витрати праці робочих-будівельників	3,1	76	5,6	425,6
Витрати праці робочих-монтажників	4,1	539	6,18	3331,02
Витрати праці робочих-слюсарів-електриків	4,1	587	6,18	3627,66
Загальна сума витрат на оплату праці				7384,28
Нарахування на заробітну плату (38%)	-	-	-	2806,03
Усього		1202		10190,31

Розглянемо експлуатаційні витрати до автоматизації технологічного процесу на насосній станції.

Кількість ремонтів за рік в середньому становить 12 із вартістю 5632 грн (за усередниними внутрішньогосподарськими даними).

Витрати на проведення ремонтів становлять:

5632 грн*12 = 67584 грн/рік.

Склад персоналу насосної станції до введення у дію автоматизованої системи управління технологічним процесом на насосній станції наведений в таблиці 4.9.

Річні витрати на оплату праці та соціальні відрахування складатимуть:

(7620 + 2895,6)*12 = 126187,2 грн.

Витрати на електроенергію розраховуються виходячи з потужності насосної станції (1,5 кВт/м.куб), добова потужність складає 1200 м.куб/доба, відповідно енергоспоживання складатиме:

1,5*1200 = 1800кВт/доба

Таблиця 4.9 - Перелік персоналу насосної станції

Посада	Кількість, осіб	Ставка, грн..	Всього витрат на оплату праці, грн.. міс.
Контролер	1	1200	1200
Прибиральниця	1	900	900
Обходчик мережі	1	1350	1350
Слюсар аварійно-відновлювальних робіт	2	1360	2720
Машиніст компресорного устаткування	1	1450	1450
Разом витрати на оплату праці	-	-	7620
Соціальні нарахування (38%), грн			2895,6

Що за рік складе: 1800*365 = 657000 кВт/рік.

657000кВт/рік*0,65грн = 427,0 тис.грн

Амортизація на рік складає: 38,5 тис.грн.

Таким чином річні експлуатаційні витрати по даній насосній станції становитимуть:

67,584+ 126,187 + 427,0 + 38,5 = 659,271 тис.грн.

Після впровадження АСУ ТП є можливість не використовувати персонал в таких обсягах, потрібно буде лише періодично проводити дрібні поточні ремонти та огляд.

Автоматизація дозволить скоротити витрати на ремонти через скорочення самих ремонтів на 30%, тобто ця величина буде становити:

12*0,3*5632 = 20,275 тис.грн.

Автоматизація також дозволить скоротити чисельність працівників, вивільнені робітники (контролер, обходчик) мають нагоду перенавчитися або будуть переведені на інші робочі місця відповідно до кваліфікації. Вихідні данні для розрахунку витрат на оплату праці будуть після автоматизації представлені в таблиці 4.10.

Загальні витрати на оплату праці та соціальні відрахування за рік після автоматизації становитимуть:

(5070+1926,6)*12/1000 = 83,9592 тис. _рн...

Витрати на електроенергію скоротяться на 5% і будуть становити:

427,0 тис.грн*0,95 = 405,65 тис. _рн..

Таблиця 4.10 - Витрати на оплату праці після автоматизації насосної станції

Посада	Кількість, осіб	Ставка, грн..	Всього витрат на оплату праці, грн../міс.
Прибиральниця	1	900	900
Слюсар аварійно-відновлювальних робіт	2	1360	2720
Машиніст компресорного устаткування	1	1450	1450
Разом витрати на оплату праці	-	-	5070
Соціальні нарахування (38%), _рн..			1926,6

Амортизаційні відрахування, напроти, збільшаться за рахунок введення додаткового обладнання і розраховуються таким чином.

Амортизація обладнання (На = 24%), що вводиться (автоматизація станції):

70920,31 грн.*0,24 = 17020,8 грн або 17,02 тис. грн...

Таким чином, після автоматизації амортизація буде становити:

38,5 + 17,02 = 55,52 тис.грн.

Загальні експлуатаційні витрати за рік після автоматизації складатимуть:

20,275 + 83,959 + 405,65 + 55,52 = 565,404 тис.грн.

Економія на експлуатаційних витратах становитиме:

Е_річна=565,404 - 659,271 = -93,867тис.грн.

Проведемо обґрунтування інвестиційного проекту з використанням методів дисконтування.

Так, грошовий потік буде складатися з амортизаційних відрахувань та величини економії:

17,02 + 93,867 тис. грн. = 110,887 тис. грн..

В даному випадку строк окупності складе приблизно рік, тому для фінансування заходу можна оформити клієнтський безвідсотковий кредит. Тобто домовитися у постачальника обладнання про відстрочку платежу, гарантом може виступати місцева влада. Відповідно з моменту нарахування амортизаційних відрахувань та отримання економії можна поступово погашати заборгованість перед постачальником. Постачальник буде зацікавлений, бо якщо проект доведе свою доцільність на практиці, то він отримає контракт на більшу суму по встановленню обладнання на інших структурних підрозділах підприємства по всьому місту.

Приймаємо ставку дисконту рівну 25%, а строк проекту(n) 5 років при сумарних інвестиціях (?І) 70,92 тис. грн..

Розрахуємо дисконтова ний грошовий потік (FV) за 5 років:

FV = 110,887/(1+0,25)¹ + 110,887/(1+0,25)² + 110,887/(1+0,25)³ + 110,887/(1+0,25)⁴ + 110,887/(1+0,25)⁵ = 88,709 + 70,945 + 56,75 + 45,39 + 36,32 = 298,114 тис.грн.

На рисунку 4.3 та 4.4 відображено розподіл грошових потоків за роками і накопиченим підсумком.

Чистий теперішній дохід розраховується за формулою

NPV = ? FV - ?І, (4.2)

і становитиме:

NPV = 298,114 - 70,92 = 227,194 тис. грн..



Рисунок 4.3 - Ефект від впровадження проекту за роками реалізації

Рисунок 4.4 - Економічний ефект від реалізації проекту накопиченим підсумком

Чистий теперішній дохід має позитивне значення і тому проект рекомендується прийняти.

Наступним показником оцінки ефективності інвестицій є індекс прибутковості (PI). Він розраховується по формулі:

PI = ? FV/?І. (4.3)

PI = 298,114/70,92 = 4,2>1

Якщо цей показник більше за одиницю, то проект доцільно прийняти.

Останнім етапом оцінки ефективності пропозицій є розрахунок строку окупності (РР).

РР = ?І/? FV/n. (4.4)

РР = 70,92/298,114/5 = 1,19 року.

За даним показником, проект є також доцільним, бо розрахунковий строк окупності 1,19 року менше за нормативний 5 років. Основні показники, що характеризують ефективності впровадження заходу представлені в таб. 4.11.

Таблиця 4.11 - Економічний ефект від заходу, що впроваджується

Заходи	Чистий дисконтова ний дохід від впровадження заходу за 5 років, тис. грн.	Вартість впровадження, тис. грн.	Економічний ефект, тис. грн.	Строк окупності заходу, роки	Індекс прибутковості заходу, %
Економія експлуатаційних витрат за рахунок встановлення автоматизованої системи управління технологічним процесом на насосній станції	298,114	70,92	227,194	1,19	4,2

Аналіз ефективності інвестицій свідчить про доцільність прийняття даного проекту, бо він окупається швидше аніж за 5 років і є економічно вигідним, бо дозволяє зекономити 93,867 тис. грн. експлуатаційних витрат.

4.3 Скорочення експлуатаційних витрат шляхом використання труб з полімерних матеріалів

З кожним роком росте обсяг застосування полімерних труб у мережах водопостачання. Такі традиційні, але морально застарілі, для мережі водопостачання, як чавун і бетон все частіше витісняються полімерами. Це пояснюється тим, що труби з полімерних матеріалів оптимально задовольняють вимогам, що висуваються до мереж водопостачання, а саме:

- гарні гідравлічні характеристики, що довгочасно зберігаються (відсутність заростання);

- стійкість до зовнішніх навантажень (достатня кільцева твердість);

- довгострокова герметичність з'єднань;

- оптимальна корозійна й хімічна стійкість (більшість полімерів не піддано впливу агресивних середовищ);

- висока стійкість до стирання (швидкість абразивного зношування полімерних труб значно нижче, ніж аналогічний показник для труб із чавуну, бетону й азбоцемента);

- простий і швидкий монтаж (за рахунок значно меншої матеріалоємності монтаж полімерних труб проводиться набагато простіше);

- конкурентноздатна ціна.

Труби напірні поліетиленові застосовуються для будівництва водопровідних, каналізаційних мереж транспортуючих воду й інші рідкі та газоподібні речовини, до яких поліетилен хімічно стійкий. Труби виготовляються згідно ТУ У В.2.7-25.2-32926466-002: 2005 Випускаються з поліетилену класів ПЕ 80 і ПЕ100 стандартним розмірних відношенням SDR 26, SDR 17, SDR 33, SDR 21, номінальними діаметрами від 20 до 1200 мм. Труби, діаметром 110-1200 випускаються прямими відрізками 6-12 м. і зв'язуються в пакети. Труби, діаметром 20-110 мм виготовляються в бухтах 100-200м. Труби в залежності від діаметру можна з'єднувати наступними способами:

- З'єднуються зварюванням встик,

- За допомогою затискних фітингів

- Зварювання з використанням терморезисторних фитингів

Труби, зроблені за кордоном й імпортовані в країну, повинні пройти сертифікацію на відповідність цьому стандарту.

Як видно з назви, стандарт передбачає використання при виробництві водонапірних труб з поліетилену, поліпропілену й полівінілхлориду. По конструктивних особливостях виділимо наступні групи труб:

- труби гладкі одношарові;

- труби типу А - тришарові труби із гладким внутрішнім і зовнішнім шаром з первинного матеріалу й серединним шаром з пористою структурою із власної або сторонньої вторинної сировини;

- труби типу В - труби із гладким внутрішнім шаром з первинного матеріалу й ребристим або гофрованим зовнішнім шаром із власного або стороннього вторинного матеріалу.

Двошарові гофровані труби з поліетилену застосовуються для будівництва й ремонту зовнішніх мереж напірної й зливової мереж водопостачання для відводу стічних вод й інших рідких і газоподібних середовищ, до яких поліетилен хімічно стійкий при постійній робочій температурі від 0 до 45 град. з урахуванням короткочасних підвищень температури до 60 град., а також для захисту кабелів зв'язку.

Труби випускаються з поліетилену ПНД(HDPE) класів ПЕ 63 і ПЕ 80 і поліпропілену ПП(PP) кільцевою твердістю SN4, SN8 й SN16 номінальними діаметрами від 110 до 1200 мм для прокладки на глибинах від 1 до 20 метрів. Зовнішня поверхня труб чорного кольору (для поліпшення світлостабілізаційних властивостей) являє собою гофрований профіль, конструкція якого забезпечує необхідну кільцеву твердість. Внутрішня поверхня гладка білого або блакитного кольору, що полегшує візуальний огляд і діагностику стану труби. Труби, випускаються в прямих відрізках довжиною 6, 12 м.

Двошарові гофровані труби для напірної мережі мають незаперечні переваги перед трубами із традиційних матеріалів - бетону й чавуну:

- строк експлуатації полімерних каналізаційних труб значно довше чим у традиційних - 50 років;

- не бояться контактів з водою й стійки до більшості агресивних середовищ;

- гофровані труби з поліетилену не заростають - на внутрішній поверхні відсутні відкладення в процесі експлуатації;

- двошарові гофровані труби в 8-10 разів легше чавунних і бетонних;

- двошарові гофровані труби здатні витримувати змінні навантаження від ґрунту;

- герметичність з'єднання таких труб набагато вище, ніж герметичність з'єднання труб із традиційних матеріалів;

- місце з'єднання труб не вимагає ніяких додаткових видаткових матеріалів (бітуму, гідроізоляції й т.д.);

- для гофрованих труб з поліетилену існує можливість багаторазового перемонтажу при низьких витратах;

- можливість прокладки поліетиленового трубопроводу методом проштовхування;

- стоки, що змерзнули усередині поліетиленової труби, не зашкодять її;

- двошарові гофровані труби з поліетилену токсикологічні й бактеріологічні безпечні;

- прості в обслуговуванні (такі труби легко заміняються й ремонтуються);

- поворот траси на невеликий кут може бути реалізований шляхом повороту труби в розтрубному з'єднанні.

- основна перевага двошарових гофрованих каналізаційних труб з поліетилену перед полімерними каналізаційними трубами із гладкою (монолітною) стінкою - значно менша маса - в 2,5-3 рази при збереженні кільцевої твердості.

Для обґрунтування пропонованого заходу спочатку проведемо порівняльну характеристику труб для водопостачання (табл.. 4.12).

Таблиця 4.12 - Порівняльна характеристика труб для водопостачання

Гофровані труби	Металеві труби
рахунковий час експлуатації - не менш 50 років	Розрахунковий час експлуатації 10-15 років і залежить від рівня і якості водопідготовки і якості труби.
Не піддані корозії й не мають потреби в електрохімічному захисті. Не вимагають гідроізоляції й пов'язаних з нею витрат.	Піддані корозії, що значно скорочує строк експлуатації.
Мала вага (від 1,18 до 6,16 кг. за 1 м залежно від діаметра труби) значно полегшує транспортування, розвантаження, складування й монтаж на об'єкті.	Значна вага труб спричиняє залучення додаткового транспорту для вантажно-розвантажувальних робіт, спецтранспорту (кранів), що утрудняє монтаж у районі щільної міської забудови.
Бригада з 4 чоловік без використання зварювальної й спецтехніки забезпечує прокладку до 700 м трубопроводів у зміну. Частка ручної праці - мінімальна.	Бригада з 4 чоловік з використанням зварювальної й спецтехніки забезпечує прокладку до 20-30 м трубопроводів у зміну.
Система теплової компенсації полімерних труб дозволяє виконувати прокладку без обліку теплового розширення. Завдяки властивостям матеріалу труби не використаються компенсатори, відводи й нерухомі опори, скорочується кількість стиків.	Обов'язкове використання компенсаторів, нерухомих опор, значна кількість відводів і стиків, комплектів теплоізоляції стиків.
Гнучкість труб дозволяє вибирати оптимальний маршрут прокладки, обходити природні перешкоди й інженерні комунікації в зоні зелених насаджень і міждомових будівель.	Розраховані на безканальну прокладку і поставляються відрізками по 6 и 11,5 метрів

Виходячи з наведених порівняльних переваг прокладення трубопроводів розрахуємо витрати на прокладку 1 м.п. водонапірного трубопроводу. Вихідні дані представлено в табл. 4.12.

Таблиця 4.12 - Вихідні дані для розрахунку витрат на прокладення трубопроводу

Показники	Гофровані труби	Металеві труби
Кількість працівників, чол.	4	4
Середня тарифна ставка за 1 год, грн./год	6,2	6,2
Додаткова заробітна плата, %	30	30
Зварювальне обладнання, тис.грн.	31,621	25,321
Спецтехніка, тис.грн.	-	38,95
Обладнання для прокладки трубопроводу, тис.грн	125,3	125,3
Обсяг робіт за зміну, м	700	30
Вартість 1 м.п труби, грн.	8,45	8,93
Строк експлуатації, роки	50	10

За даними табл. 4.12 проведемо розрахунок експлуатаційних витрат на прокладку трубопроводу на 1 м.п.

Матеріальні витрати

Гофровані труби: 8,45 грн/м.п.;

За зміну: 8,45*700 м = 5915 грн/зміну.

Металеві труби: 8,93 грн/м.п.

За зміну: 8,93*30 м. = 267,9 грн/зміну.

Витрати на оплату праці

Гофровані труби:

основна заробітна плата: 4чол * 6,2грн/год*8 год = 198,4 грн/зміну;

додаткова заробітна плата: 198,4 * 0,3 = 59,52 грн/зміну;

всього заробітна плата: 198,4 + 59,52 = 257,92 грн/зміну.

Металеві труби:

основна заробітна плата: 4чол * 6,2грн/год*8 год = 198,4 грн/зміну;

додаткова заробітна плата: 198,4 * 0,3 = 59,52 грн/зміну;

всього заробітна плата: 198,4 + 59,52 = 257,92 грн/зміну.

Відрахування на соціальні заходи:

Гофровані труби: 257,92 * 0,38 = 98,00 грн/зміну;

Металеві труби: 257,92 * 0,38 = 98,00 грн/зміну.

Амортизація:

Гофровані труби:

(31,621 + 125,3)*0,24 = 37,661 тис.грн/рік

За зміну: 37,661/360 = 0,1046 тис.грн = 104,61 грн/зміну.

Металеві труби

(25,321 + 38,95 + 125,3)*0,24 = 45,498 тис. грн./рік

За зміну: 45,497/360 = 126,38 грн/зміну.

Інші витрати:

Гофровані труби: 910,5 грн/зміну

Металеві труби: 5,5 грн/зміну

Зведемо отримані розрахунки для порівняння в таблицю 4.13.

Таблиця 4.13 - Порівняння показників прокладення мережі водопостачання

Показник	Гофровані труби	Металеві труби
1	2	3
Матеріальні витрати за зміну, грн.	5915	267,9
Витрати на оплату праці за зміну, грн.	257,92	257,92
Витрати на соціальні заходи за зміну, грн.	98,00	98,00
Амортизація за зміну, грн	104,61	126,38
Інші витрати за зміну, грн.	910,5	5,5
Всього витрати за зміну, грн.	7286,03	755,7
Питомі витрати на 1 м.п. трубопроводу,грн.	10,41	25,19

Як видно з табл. 4.13 економія складатиме на 1 м.п. близько 14,78 грн.

Беручи до уваги, що протяжність ветхої та аварійної внутрішньо квартальної та внутрішньо дворової мережі в 2009р. складала 224,3 км., а планами підприємства передбачено її модернізувати і перекласти в середньому в обсязі 28 км. на рік, то економічний ефект складатиме в цілому за рік: 28 км.*1000*14,78 = 413840 грн або 413,84 тис. грн.

За п'ять років ця сума складе 413,84*5 = 2069,2 тис. грн.

Даний розрахунок свідчить про доцільність впровадження використання гофрованих труб, бо дозволяє скоротити експлуатаційні витрати на 413,84 тис. грн на рік при мінімальних вкладеннях, які виражаються в придбанні апарату для з'єднання вартістю 31,621 тис. грн. Даний проект окупиться менше ніж за рік, тому не використовуються показники дисконтування оцінки ефективності інвестицій.

Основний економічний ефект від заходу розраховується за формулою

Е = Р-В, (4.5)

де Р - результати від пропонованого заходу, тис. грн..,

В - витрати, які потрібні для здійснення заходу, тис. грн...

Він складе Е = 413,84 - 31,6 = 382,24 тис. грн..

Рентабельність розраховується за формулою

Р= Е / В. (4.6)

Рентабельність складає Р = 382,24/31,6=12,1.

Проведемо сукупну оцінку запропонованих проектів та їх вплив на основні економічні показники діяльності підприємства. Результати представлено в табл. 4.14.

Таблиця 4.14 - Оцінка економічної ефективності запропонованих проектів

Заходи	Чистий дисконтова ний дохід від впровадження заходу за 5 років, тис. грн.	Вартість впровадження, тис. грн.	Економічний ефект за 5 років, тис. грн.	Строк окупності заходу, року	Індекс рентабельності заходу, %
1	2	3	4	5	6
Розрахунок економії витрат від впровадження насосів типу ЕВЦ 5-20-35	2808,12	1707,47	1100,65	3	1,64
Економія експлуатаційних витрат за рахунок встановлення автоматизованої системи управління технологічним процесом на насосній станції	298,114	70,92	227,194	1,19	0,64
Скорочення експлуатаційних витрат шляхом використання труб з полімерних матеріалів	2069,2	31,621	2037,58	0,076	12,89
Всього за трьома заходами	5175,434	1810,011	3365,423	1,749	0,37

Середній річний ефект складе 3365,423 тис. грн. / 5 років = 673,0 тис. грн.. Відповідно собівартість реалізації води скоротиться на цю суму, а відповідно і збитки підприємства з -34496,0 тис грн. до -33872,9 тис. грн..

Розрахуємо відносні проектні показники, що характеризують прибутковість (див. табл.. 4.15).

Коефіцієнт рентабельності активів по прибутку від звичайної діяльністі (Роб):

Роб проект = - 33872,9/ 526827 = - 6,19%.

Коефіцієнт валової рентабельності продукції (Р_п): Р_{п проект} = 30462,9/284271 = - 10,72%.

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком (рентабельність діяльності) (Рд): Рд проект = -33872,9/253135= -13,36%

Розрахунок відносних показників прибутковості показав, що збитковість активів може зменшиться з -6,55% до -6,19%, а валова збитковість продукції - з - 10,95 % до 10,72 %,.збитковість реалізованої продукції за чистим прибутком зменшиться з -13,63% до 13,36%.

Відповідно пропоновані заходи дозволять зменшити збитковість досліджуваного підприємства.

Таблиця 4.15 - Проектні показники рентабельності КП “ВТП ”ВОДА”

Показник	Умов. позн.	Формула для розрахунку	Джерело	Період	Нормативні показники
				2009	проект	відхилення
Рентабельність капіталу (активів)	Rа	ЧП/Активи	Ф№2 р220/200 (Ф№1р280 ст3+ст4)/2)	-6,31%	-6,19%	0,12%
Рентабельність активів по прибутку від звичайної діял-ті	Rоб	Прибуток від звич. діял-ті /Активи	Ф№2р190/Ф№1р280	-6,55%	-6,42%	0,13%	14%
Рентабельність власного капіталу	Rв.к.	ЧП /ВК	Ф№2р220/(Ф№1р(380 ст3+ст4)/2)	-7,07%	-6,93%	0,14%	20%
Рентабельність виробничих фондів	Rв.ф.	ЧП/Вироб.фонди	Ф№2р220/Ф№1р(030+100+120)	-8,75%	-8,58%	0,17%
Рентабельність продукції	Rп	Прибуток від реалізації/витрати на виробництво та збут	Ф№2 р (050-070-080)/Ф№2 р (040+070+080)	-10,95%	-10,72%	0,24%
Рентабельність реалізованої продукції за операційним прибутком	Rп.оп.	Прибуток від операц. діял-ті/Виручка від реалізації продукції	Ф№2р100/Ф№2р035	-12,82%	-12,55%	0,27%
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації	Rп.пр	Прибуток від реалізації/Виручка від реалізації продукції	Ф№2 р (050-070-080)/Ф№2 р 035	-12,30%	-12,03%	0,27%	30%
Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком (рентабельність діяльності)	Rд	ЧП/Виручка від реалізації продукції	Ф№2 р 220/Ф№2 р 035	-13,63%	-13,36%	0,27%

Висновки

Прибуток є однією із найскладніших економічних категорій, без вивчення яких неможливий науковий підхід до вирішення питання підвищення ефективності виробництва, підвищення матеріальної зацікавленості відповідальності трудових колективів у досягненні високих кінцевих результатів при найменших затратах.

Єдність функцій прибутку в їх залежності і взаємообумовленості робить прибуток тим елементом господарювання, який дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства, як господарюючого суб'єкта, робітників та власників підприємства. Вирішення цього завдання, перш за все, пов'язано з пропорціями в розподілі та використанні прибутку.

Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка виплачується у вигляді податків та обов'язкових платежів. Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес працівників підприємства пов'язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власників підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а отже та частина прибутку, яка пов'язана з виробничим розвитком, а відповідно приростом капіталу підприємства. У зв'язку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів всіх перерахованих сторін жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до ущемлення інтересів інших сторін.