Аналіз бюджету Жовтневого району м. Харкова

Економічна сутність і призначення місцевих бюджетів; порядок їх складання, затвердження і виконання. Характеристика діяльності фінансового управління Жовтневого району міста Харкова. Визначення шляхів урегулювання грошових потоків районного бюджету.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 13.11.2011
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

  • Вступ
  • 1. Теоретичні аспекти формування місцевих бюджетів
    • 1.1 Економічна сутність і призначення місцевих бюджетів
    • 1.2 Структурна побудова бюджету району
    • 1.3 Порядок складання, затвердження і виконання районних бюджетів
  • 2. Аналіз бюджету Жовтневого району у м. Харкові
    • 2.1 Характеристика діяльності фінансового управління Жовтневого району м. Харкова
    • 2.2 Аналіз доходної частини бюджету Жовтневого району
    • 2.3 Напрямки використання коштів бюджету Жовтневого району
    • 2.4 Анализ видаткової частини бюджету Жовтневого району
  • 3. Шляхи урегулювання грошових потоків районного бюджету
  • 3.1 Удосконалення системи управління коштами місцевих бюджетів
    • 3.2 Планування та прогнозування бюджету району
    • 3.3 Використання сучасних інформаційних технологій при виконанні районних бюджетів
  • 4. Охорона праці
    • 4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці у фінансовому управлінні
    • 4.2 Техніка безпеки
    • 4.3 Пожежна профілактика
    • 4.4 Розробка заходів по охороні праці
  • Висновки
  • Перелік літератури
  • місцевий бюджет фінансовий управління грошовий потік
  • ВСТУП
  • Державні фінанси є основою економічного життя держави, зростання матеріального добробуту населення. Переважна частина державних фінансових ресурсів зосереджується в бюджетах різних рівнів, які створюють бюджетну систему держави.
  • Сучасний етап соціально-економічного розвитку країни потребує поглибленого розуміння ролі бюджету в економічній системі держави. Сьогодні в Україні, у період політичних дискусій та загострення соціально-економічних проблем, особливо актуальна потреба у поліпшенні прозорості і зрозумілості бюджету для громадськості, поліпшенні якості надання державних послуг, які залежать від того, наскільки ефективно розпорядники бюджетних коштів управляють цими фінансовими ресурсами. Бюджетний процес не обмежується лише підготовкою закону про асигнування коштів за групами статей видатків бюджетів - це постійний процес визначення пріоритетів держави.. Ії завдань та функції на певному етапі. Розроблення відповідних цільових програм. Визначення управлінських стратегій, оцінки ефективності використання бюджетних коштів, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та виконання бюджетних повноважень.
  • Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів.
  • Саме в бюджеті переплітаються великий спектр різнорівневих інтересів та суперечностей.
  • Складовою бюджетної системи держави і основою фінансової бази діяльності органів самоврядування є місцеві бюджети. Місцеві бюджети забезпечують необхідними грошовими засобами фінансування заходів економічного і соціального розвитку, що здійснюються органами влади управління на відповідній території.
  • Через місцеві бюджети складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на їхній території, і населенням даної території к зв'язку з мобілізацією й витрачанням коштів цих бюджетів. Між місцевими бюджетами різних рівнів, а також між цими бюджетами і державним бюджетом виникають фінансові відносини з приводу перерозподілу фінансових ресурсів для забезпечення ефективного функціонування кожного бюджету.
  • Об'єктом дослідження для написання дипломної роботи є фінансове управління виконавчого комітету Київської районної ради м. Харкова.
  • Предметом дослідження є доходна та видаткова частини бюджету.
  • Метою написання даної дипломної роботи є теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації щодо надходжень до місцевих бюджетів та здійснення видатків.
  • Завданнями роботи є:
  • 1) висвітлення організаційних засад виконання доходної та видаткової частини районних бюджетів;
  • 2) надання характеристики формування доходів бюджету Жовтневого району м. Харкова і використання його коштів;
  • 3) удосконалення взаємовідносин між бюджетами різних рівнів;
  • 4) аналіз доходної та видаткової частини бюджету Жовтневого району міста Харкова;
  • 5) надання характеристики фінансового управління та соціально-економічного розвитку району;
  • 6) аналіз бюджету Жовтневого району м. Харкова протягом 2006-2008 років;
  • 7) планування та прогнозування бюджету району;
  • 8) удосконалення процесу управління видатками місцевих бюджетів;
  • 9) використання сучасних інформаційних технологій при виконанні місцевих бюджетів.
  • Основні законодавчо-нормативні документи, які використані: Конституція України [1]; Бюджетний кодекс України [2]; Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні [3]; Проблеми та завдання при формуванні доходів і при здійсненні видатків бюджету розглядалися у наукових публікаціях та навчальних виданнях багатьох вітчизняних вчених, таких як Василик О.Д.[28], Глущенко Ю. А.[30], Гушта О.В.[32], Ісмаїлов А. Б. [34], Стефаник І. Б. [52]. Чайка В. М. [55], Швець В. Я. [57] та інших.

1. Теоретичні ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

1.1 Економічна сутність і призначення місцевих бюджетів

Здобувши незалежність, Україна задекларувала намір інтегруватися в європейські структури, взявши на себе зобов'язання провести певні реформи, особливо у галузі економіки, фінансів, привести чинне законодавство відповідно до міжнародних стандартів. При розбудові власної держави Україна повинна знаходити й запроваджувати найкращі світові здобутки у галузі державного управління, зосереджуючись на тому, що можна застосувати в наших умовах розвитку [50, с.168]. Неможливо сьогодні, взявши ту чи іншу систему (економічну, фінансову, казначейську) економічно розвинених країн, які зарекомендували себе і в цих державах працюють ефективно, у незмінній формі переносити на нашу країну. Позитивного результату від такого експерименту не буде, адже різні умови розвитку, законодавче підґрунтя, різні підходи до вирішення питань.

Однією із важливих передумов побудови демократичної держави є самостійність і незалежність органів місцевого самоврядування.

У 1996 році Україна приєдналася до Європейської хартії місцевого самоврядування. Європейська хартія місцевого самоврядування передбачає його відокремленість від державної влади, повну незалежність і самостійність покладених на нього функцій у межах своєї компетенції.

Основними положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, які мають безпосереднє відношення до функціонування бюджетів самоврядування, є положення про те, що:

1) місцева влада має право на свої власні фінансові ресурси;

2) обсяг фінансових ресурсів має відповідати функціям, які виконує місцева влада;

3) місцева влада має право вільно розпоряджатися власними фінансовими ресурсами;

4) частина фінансових ресурсів повинна формуватися за рахунок місцевих податків і зборів;

5) розміри місцевих податків і зборів місцева влада уповноважена встановлювати в межах закону;

6) порядок формування фінансових ресурсів повинен бути гнучким і забезпечувати відповідність наявних ресурсів зростанню вартості виконання завдань місцевої влади;

7) захист слабкої у фінансовому розумінні місцевої влади проводиться за допомогою процедур усунення фінансових диспропорцій (фінансового вирівнювання);

8) перевага у виборі форм фінансової допомоги надається дотаціям, які не призначаються для фінансування конкретних проектів і не обмежують свободи місцевої влади.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування [3, ст.7], це є одним з найважливіших напрямків розбудови демократичної державності, що суттєво впливає на формування суспільства та забезпечення належного соціального захисту населення.

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади (жителів села чи добровільного об'єднання у громаду жителів міста) самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України [3, ст.2].

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються законом власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад [3].

В Україні відбулося багато позитивних зрушень щодо визнання об'єктивної потреби становлення реального самоврядування як права та здатності територіальних громад самостійно вирішувати питання місцевого значення. Матеріально-фінансова самостійність є необхідною умовою втілення усіх принципів місцевого самоврядування. Фінансова незалежність місцевого самоврядування - це можливість самостійного вирішення питань комплексного фінансового забезпечення економічного та соціального розвитку певної території, що входять до компетенції відповідного рівня місцевого управління. Передумовою фінансової незалежності є розумна децентралізація влади й адекватний розподіл повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між центром і органами місцевого самоврядування.

Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна система складається з державного та місцевих бюджетів. Місцеві бюджети включають бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцеві бюджети - це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи місцевого самоврядування.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

Через районний бюджет складаються певні фінансові взаємовідносини органів самоврядування практично з усіма підприємствами, установами, що розташовані на території району і населенням району у зв'язку з мобілізацією й витраченням коштів районного бюджету. А також з міським бюджетом та державним бюджетом з приводу перерозподілу фінансових ресурсів (дотація вирівнювання, субвенція з державного бюджету) для забезпечення ефективного функціонування району.

Видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначається місцевими бюджетами цих громад. Видатки пов'язані із здійсненням районними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад - відповідними районними бюджетами. Районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошті [3, ст.16].

Органи місцевого самоврядування самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування України" [3] та Бюджетним Кодексом [2]. Районні ради затверджують районні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально - економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Складання і виконання районних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону [3, ст. 61].

Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України "Про Державний бюджет України".

Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виниклі внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою [3, ст. 67].

Органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові у тому числі валютні кошти. Ці кошти перебувають на спеціальних рахунках в установах банків. Порядок формування та використання позабюджетних цільових коштів місцевого самоврядування визначаються положеннями про ці кошти , що затверджуються відповідною радою [3, ст. 68].

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні повноваження, як:

1) управління закладами освіти, охорони здоров я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально - технічного та фінансового забезпечення;

2) забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти;

а) створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів;

б) сприяння діяльності дошкільних та науково-просвітницьких організацій;

3) створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов'язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел;контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням;

4) вирішення питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності;

5) організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту , оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм;

6) створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно - культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

7) сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров я, культури, фізкультури і спорту, роботі з молоддю;

8) створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання та в місцях масового відпочинку.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження, як [3, ст. 32]:

1) забезпечення у межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти та медичного обслуговування на відповідній території, можливості навчання в школах державною та рідною мовою, вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національно - культурні товариства;

2) забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;

3) забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорії населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

4) організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку;

5) надання допомоги випускникам шкіл у працевлаштуванні;

6) забезпечення школярів, які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти;

7) організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх;

8) вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей - сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах - інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних закладах освіти та утримання за рахунок державі осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах ,а також щодо оплати харчування дітей у школах(групах з подовженим днем);

9) вирішення питань про надання неповнолітнім, студентам, пенсіонерам та інвалідам права на безкоштовне і пільгове користування об'єктами культури, фізкультури і спорту, а також визначення порядку компенсації цим закладам вартості послуг, надання безкоштовно або на пільгових умовах;

10) забезпечення охорони пам'яток історії та використання культурного надбання;

11) реєстрація відповідно до законодавства статутів (положень) розташованих на відповідній території закладів охорони здоров я, навчально-виховних, культурно-освітніх, фізкультурно - оздоровчих закладів незалежно від форм власності .

Законодавство України про місцеве самоврядування з кожним роком змінюється кількісно і якісно. Ухвалений Бюджетний кодекс є першим законодавчим актом України, який встановлює засади для існування гармонійної системи здійснення видатків. Бюджетний кодекс є всеохоплюючим бюджетним законом, який поєднує і функціонально пов'язує всі стадії бюджетного процесу. Норми Конституції є основою для подальшого правового регулювання відносин у сфері здійснення видатків [1].

У сучасних демократичних суспільствах багаторівневі бюджетні системи завжди виступають результатом пошуку компромісу між самостійністю регіонів і необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов життя, що дістає відображення в розподілі державних функцій між центральними та місцевими органами влади, компетенцій щодо питань формування податкового законодавства, а також прав стосовно управління податками й надходження конкретних податків до відповідних бюджетів.

Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини бюджетного процесу в Україні, є: Конституція України; Бюджетний Кодекс; „Закон про Державний бюджет України на поточний рік"; „Закон України про місцеве самоврядування"; інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу, інших законів України; рішення органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного кодексу, законів України[1, 2, 3].

1.2 Структурна побудова бюджету району

Згідно з Бюджетним кодексом України бюджетна система складається з державного та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів, порядок використання яких передбачено статтею 65 „Закону про місцеве самоврядуванні в Україні" [3].

У разі коли вичерпно можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних здійснення органами місцевого самоврядування надання їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб держава забезпечує збалансованість місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону [3, ст. 66].

Значна частина доходів місцевих бюджетів на сучасному етапі формується шляхом субсидій і дотацій. Хоч би які доходні джерела були надані в розпорядження місцевих бюджетів, окремі місцеві органи влади матимуть більшу доходоспроможність, ніж інші. Ця нерівність зумовлена міжрегіональною неоднаковістю обсягів баз оподаткування. Дотації вирівнювання мають на меті усунути наслідки цієї нерівності і гарантувати кожному органу місцевого самоврядування можливість надавати соціальні послуги на приблизно однаковому рівні за однакових ставок оподаткування. Оскільки дотації вирівнювання непов'язані з фінансуванням конкретних видатків, ці трансферти працюють на вирівнювання видаткового потенціалу різних органів місцевого самоврядування на рівні області, міста та району.

Наявність обумовлених функціями та завданнями місцевих органів влади видатків є причиною утворення доходів цих органів влади. Доходи місцевих органів влади може бути класифіковано за їхніми джерелами та за економічною природою. За економічною природою доходи місцевих органів влади поділяються на власні та доходи, що передані місцевій владі. Власні доходи -це доходи, що нагромаджуються місцевою владою самостійно на основі власних рішень і джерел, визначених місцевим органом влади.

До власних доходів належать місцеві податки і збори, доходи від майна, що належить місцевій владі, та від господарської діяльності комунальних підприємств, комунальні платежі, а також доходи за рахунок комунальних кредитів та позичок.

Основними джерелами доходів місцевих органів влади є: надходження від податків, зборів та інших обов'язкових платежів; власні доходи підприємницької діяльності; плати, внески тощо; трансферти з інших бюджетів

Бюджет району містить у собі надходження і витрати на виконання повноважень, переданих районним у містах радам.

Він включає в себе загальний та спеціальний фонд.

Бюджет району у місті входить до складу зведеного бюджету міста.

До доходів, що закріпляються за бюджетом міста та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок з доходів фізичних осіб (75%);

2) державне мито в частині, що належить відповідному бюджету;

3) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідної ради:

4) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів), що справляється виконавчими органами відповідної ради;

5) єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідному бюджету.

Зазначені податки і збори складають кошик доходів, що закріпляються за міським бюджетом та враховуються при визначенні обсягів між бюджетних трансфертів.

До доходів міського бюджету, що не враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів, належать:

1) податок на прибуток підприємств комунальної власності;

2) плата за землю;

3) податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

4) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

5) надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

6) плата за оренду майнових комплексів, що знаходяться у комунальній власності;

7) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

8) плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

9) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок відповідного бюджету;

10) кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності;

11) інші надходження.

В основу формування доходної частини районного бюджету у місті беруться норми Бюджетного кодексу України, Закону України „ Про державний бюджет України на наступний рік", контрольні цифри міського фінансового управління, показники економічного і соціального розвитку району.

Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах визначається міською радою.

За останні роки основним доходним джерелом районного бюджету у місті є дотація вирівнювання, яка визначається міським фінансовим управлінням

Дотація вирівнювання передається шляхом застосування нормативів щоденних відрахувань від надходжень доходів до загального фонду бюджету міста за виключенням трансфертів.

До складу доходів районних у містах бюджетів також належать закріплені та власні доходи.

Для виконання делегованих повноважень районні у містах бюджети отримують субвенцію з державного бюджету

Районні в містах ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

У видатковій частині бюджетів району окремо передбачаються видатки поточного бюджету і бюджету розвитку. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку відповідної території, пов'язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фінансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним відтворенням.

Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади [3, ст. 64 ].

У видатковій частині місцевих бюджетів видатки поділені на три окремі видаткові казани: один для обласних бюджетів, інший - для міст (обласного або республіканського в Автономної Республіці Крим значення) і районів; ще один, менший - для міст районного значення, сіл, селищ. Здійснювати видатки доручається тому органу влади, який спроможний ефективно його виконувати.

Видатки, що можуть потенційно вплинути на всіх мешканців обласні, закріпляються за обласними бюджетами. Йдеться, зокрема, про спеціалізовані середні заклади освіти для учнів з вадами розвитку, середні школи-інтернати, професійно-технічні училища та вищі навчальні заклади, багатопрофільні лікарняні обласного значення, спеціалізовану медичну допомогу, спеціалізовані установи соціального захисту для сиріт, інвалідів, літніх громадян і спеціалізовані спортивні програми.

Видатки, що спрямовуються переважно мешканцям компактно розташованого адміністративно-територіального утворення, закріплені за міськими та районними бюджетами. Зокрема це загальна середня освіти, загальна медична допомога, включаючи програми санітарної освіти та соціального захисту незахищених у місцевому регіоні, як-от у разі соціальної допомоги людям похилого віку вдома.

Видатки суто місцевого значення закріплені за бюджетами міст республіканського (в Автономній республіці Крим), обласного, районного значення, сіл і селищ. Усі ці бюджети відповідальні за дошкільну освіту, первинну медичну допомогу, що надається місцевими клініками, фельдшерсько-акушерські пункти та культурно-видовищні програми. У містах районного значення із середніми школами та районними лікарнями саме районні бюджети відповідатимуть за їхнє утримання.

Зазначені видатки бюджетів міст, сіл і селищ є такими, що обчислюються за визначення обсягів між бюджетних трансфертів, себто за допомогою фінансового нормативу бюджетної забезпеченості. Інакше кажучи, держава відіграє вагому роль у визначенні ресурсів, що спрямовуються на виконання цих послуг, оскільки держава зацікавлена в тому, щоб вони надавалися у зіставних обсягах і зіставній якості в усіх адміністративно-територіальних одиницях. Тож держава має право регулювати ефективність виконання бюджетів у сферах, орієнтованих передусім на безпосередніх споживачів, а також бере на себе зобов'язання забезпечувати адекватне їх фінансування через закріплені податкові доходи та безумовні (нецільові) трансферти.

До видатків, що держава залишає на розсуд місцевого самоврядування і які не беруться до розрахунку при визначенні обсягів трансфертів, належать передусім видатки на підтримку та розвиток комунальної інфраструктури населених пунктів - упорядкування житлового фонду, ремонт і утримання доріг, вивезення сміття тощо. Нормативи середньодушових видатків встановлюються у межах наявних бюджетних ресурсів для кожного типу делегованих видаткових повноважень і гарантуються державою.

Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України "Про Державний бюджет України".

Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Вказані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виниклі внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою [3, ст.67].

Органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові у тому числі валютні кошти. Ці кошти перебувають на спеціальних рахунках в установах банків. Порядок формування та використання позабюджетних цільових коштів місцевого самоврядування визначаються положеннями про ці кошти , що затверджуються відповідною радою [3, ст.68].

До складу видатків місцевих бюджетів належать видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності [2, ст.88-90]. Ці видатки враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів; держава регулює їх здійснення та бере на себе зобов'язання забезпечувати відповідними ресурсами.

До видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне управління: органи місцевого самоврядування міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення; органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту: дошкільну освіту (у містах республіканського Автономної Республіки Крим та містах обласного значення); загальну середню освіту, вищу тощо;

3) охорону здоров'я: первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу тощо;

4) соціальний захист та соціальне забезпечення : державні програми соціального забезпечення та захисту; державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян; державні культурно-освітні; державні програми розвитку фізичної культури і спорт. До видатків які, здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на: державне управління, представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим, обласні ради; освіту; охорону здоров'я; соціальний захист та соціальне забезпечення; культуру і мистецтво; фізичну культуру і спорт.

На реалізацію прав і обов'язків місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України [2, ст.91]. Ці видатки не беруться до уваги при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, а саме:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

6) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

7) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

8) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;

9) транспорт, дорожнє господарство.

Зазначені видатки включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією програм та заходів. Джерелом здійснення цих видатків є кошти місцевих бюджетів, у тому числі міжбюджетні трансферти з Державного бюджету. Відповідальність за здійснення зазначених видатків [2, ст.84] покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад міських сільських голів (якщо відповідні виконавчі органи не створені).

Однак поділ видатків на такі, які беруться та які не беруться до обрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів, не означає існування подвійного бюджету місцевих органів влади. Таке розмежування застосовується для визначення міжбюджетних трансфертів на стадії планування місцевих бюджетів Під час виконання бюджетів усі надходження до загального фонду бюджету акумулюються на єдиному рахунку відповідного місцевою бюджету та використовуються на фінансування видатків як таких.

Розмежування видатків за ланками бюджетної системи має на меті забезпечення стабільного та об'єктивного порядку здійснення видатків на забезпечення бюджетними послугами, підвищення відповідальності за своєчасність і якість їх надання.

Для досягнення основної мети регулювання міжбюджетних відносин щодо забезпечення бюджетними ресурсами виконання встановлених повноважень, видатки місцевих бюджетів розподілені на ті, що враховуються і ті, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Таке розмежування видатків має місце тільки на стадії формування бюджетів і застосовується лише для обрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, що мають бути передані дані з одного бюджету іншому для гарантованого забезпечення фінансовими ресурсами певного обсягу бюджетних послуг. Принцип поділу полягає в тому, що при визначенні трансфертів враховуються видатки, за які держава відповідає та зберігає за собою контроль за ефективністю витрачання цих коштів. При цьому місцеві органи влади в частині видатків, що враховуються при визначенні трансфертів, мають виступати виконавцями державної політики.

Склад видатків бюджетів районів у містах визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у містах радам.

1.3 Порядок складання, затвердження і виконання районних бюджетів

Міністерство фінансів України доводить місцевим виконавчим органам особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам а термін та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих бюджетних запитів.

Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.

Після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України, Міністерство фінансів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозних обсягів між бюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет.

У тижневий термін після ухвалення закону про Державний бюджет України в другому читанні Кабінет Міністрів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин, які були проголосовані Верховною радою України при прийнятті проекту закону про Державний бюджет України в другому читанні.

На підставі даної інформації Рада Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети.

Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради АРК, відповідної ради схвалюється радою міністрів АРК, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради.

Разом з проектом рішення про місцевий бюджет необхідно подавати:

1) пояснювальну записку до проекту рішення;

2) прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні періоди;

3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

4) показники видатків, необхідні на наступні бюджетні періоди для завершення проектів, що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація проекту триває більше одного бюджетного періоду;

5) перелік інвестиційних програм на наступний бюджетний період та на наступні три бюджетні періоди;

6) інформацію про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;

7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подається до бюджетної комісії відповідної ради);

8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів АРК, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

1) загальна сума доходів і видатків (з розподілом на загальний та спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;

2) граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді і боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду; повноваження щодо надання гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, а також розміри цих гарантій;

3) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

4) доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

5) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

6) додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

Міський бюджет на наступний бюджетний період затверджуються рішенням міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублікування закону про Державний бюджет України. Районні у містах (якщо такі створено) бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішеннями районної в місті ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження міського (міст Києва і Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) бюджету.

Виконання районних у містах бюджетів забезпечують виконавчі органи районних у містах рад. Загальну організацію та управління виконанням районного у місті бюджету здійснюють районні фінансові органи. Вони також координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Касове обслуговування районних бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.

Районний бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником районного фінансового органу. Керівник районного фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням. У процесі виконання районного бюджету за доходами районний фінансовий орган здійснює прогнозування та аналіз доходів районного бюджету.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи районного бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Виконання районного бюджету за видатками здійснюється за такими стадіями:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4) отримання товарів, робіт та послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів районних бюджетів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Територіальні органи Державного казначейства України здійснюють контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів бюджетним розписам.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним Кодексом.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами місцевих бюджетів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати місцевих бюджетів на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу територіальному органу Державного казначейства України.

Територіальний орган ДКУ здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів;

2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Рішення про внесення змін до рішення про районний бюджет ухвалюється районною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду районного бюджету.

Факт перевиконання доходної частини загального фонду районного бюджету визнається на підставі офіційних висновків районного фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні доходів загального фонду районного бюджету, врахованих у розписі районного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

Факт недоотримання доходів загального фонду районного бюджету визнається на підставі офіційних висновків районного фінансового органу за підсумками квартального звіту при недоотриманні доходів загального фонду районного бюджету, врахованих у розписі районного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.

2. Аналіз бюджету ЖОВТНЕВОГО району м. ХарковА

2.1 Характеристика діяльності фінансового управління Жовтневого району м. Харкова

Фінансове управління Київської районної ради є виконавчим органом районної ради, підзвітним і підконтрольним районній раді, виконкому та підвідомчим міському фінансовому управлінню.

У своїй діяльності фінансове управління керується Конституцією України [1], Бюджетним Кодексом України [2], Законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями районної ради і виконавчого комітету, наказами Міністерства фінансів України, обласного та міського фінансових управлінь.

Фінансове управління організує та здійснює функції по складанню і виконанню районного бюджету, контролю за витраченням коштів розпорядниками бюджетних коштів, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету, призвані виконувати місцеві фінансові органи. У цьому контексті ключову позицію в структурі органів виконавчої влади Жовтневого району м. Харкова набуває районне фінансове управління (до 2001 року - фінансовий відділ). До 90-х років минулого століття фінансовий відділ Жовтневого району виконував функції, які в теперішній час розподілені між податковою інспекцією, відділенням казначейства та фінансовим управлінням.

Метою діяльності та головним завданням фінансового управління є реалізація державної та бюджетної політики на території району. Це досить непросте завдання, враховуючи велику кількість установ, що утримуються за рахунок районного бюджету, і різноманітність галузей: освіта, охорона здоров'я, культура і мистецтво, соціальний захист, фізична культура та спорт, житлово-комунальне господарство, органи місцевого самоврядування.

В складних умовах становлення бюджетної системи, постійних змін в нормативній базі, всезростаючого документообігу, особливу важливість набуває кваліфікований персонал. Загальна чисельність працівників фінансового управління складає 16 чоловік, з них посадових осіб органів місцевого самоврядування 14. Середній вік працівників складає 30 років.

До структури фінансового управління входять чотири відділи (рис. 2.1):

1) бюджетний відділ;

2) відділ доходів та моніторингу виконання бюджету;

3) відділ планування і контролю за розрахунками по пільгам, субсидіям, енергоносіям та фінансування підприємств комунальної власності;

4) відділ бухгалтерського обліку та звітності.

Фінансове управління очолює заступник голови з питань діяльності виконавчих органів районної ради - його функції:

1) здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань;

2) видає в межах своєї компетенції накази, контролює їх виконання;

3) розпоряджується коштами, наданими на утримання управління;

4) відкриває та закриває рахунки в установах банків, має право першого підпису на банківських документах.

5) координує роботу керівників відділів, розробляє їх функціональні обов'язки;

6) бере участь у роботі районної комісії з питань забезпечення своєчасної сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів та ефективного використання бюджетних коштів;

7) представляє фінансове управління у відносинах з облфінуправлінням міськфінуправлінням, районною радою та іншими органами;

8) забезпечує виконання районного бюджету відповідно до Бюджетного Кодексу України [2] та рішенням сесії районної ради і звітує про його виконання;

9) організує роботу по формуванню районного бюджету, контролю за його виконанням і складанню звіту про його виконання та інші.

Київський район завжди був важливою і невід'ємною частиною м.Харкова, його економічного й культурного потенціалу. Він і сьогодні робіть вагомий внесок у розвиток всього регіону. Київський район має територію в 34,7 кв. км., що в 17 разів більше держави Монако. Територія району містить 400 вулиць, провулків, в'їздів, проїздів, майданів. Загальна довжина шляхів складає 208,5 км., 110 гектарів кращої землі в районі (32%) виділені під парки та сквери. Населення району складає 110,3 тисяч чоловік.

Київський район - це не тільки зелений куточок, він відомий усюди як майстерня. Його називають так тому, що він має величезну армію робітників - 20 тисяч, зайняту на 52 промислових підприємствах. З них 28% працюють у галузі машинобудування, ремонту та монтажу машин та устаткування. Щомісяця на 1 мешканця району підприємства виробляють продукції на 10 тисяч гривень.

При аналізі роботи районної ради та ії виконавчих органів за період 2006-2008 рр. спостерігається позитивна тенденція до збільшення надходжень до бюджету. В 2006 році бюджет Жовтневого району м. Харкова складає 59,2 млн. грн., у порівнянні з 2006 роком - у 1,6 рази (на 21,8 млн. грн.), з 2007 роком - у 1,2 рази (на 8,3 млн. грн.).

На території району працюють більше 1400 підприємств малого та середнього бізнесу. Для Жовтневого району розвиток підприємництва є винятково актуальним. Розширення мережі підприємницьких структур, і передусім малого підприємництва, сприяє вирішенню гострих економічних проблем.

За підсумком 2008 року в районі функціонувало 1431 малих підприємств. Проти попереднього року їх кількість зросла на 36,4 %. Найбільше нових підприємств створено в сфері торгівлі, та операції з нерухомістю. В середньому по Київському району м. Харкова на 10 тис. осіб наявного населення у 2008 році припадало 8686 малих підприємств. Середньорічна кількість зайнятих працівників на малих підприємствах протягом 2006-2008 років зросла від 8401 до 8900 осіб. В середньому на одному малому підприємстві працює 8 осіб.

В Державній податковій інспекції Жовтневого району працює 177 спеціалістів, 4 управління, 20 відділів. Фахівцями податкової інспекції у Жовтневому районі контролюється діяльність 2589 юридичних та 5283 фізичних осіб. Основним показником ефективності роботи податкової служби є надходження до бюджету. Своєчасність надходження податків як одна з найважливіших засад податкової політики та дотримання запланованої ритмічності наповнення бюджету є запорукою стабільної роботи економіки і своєчасного та повного виконання соціальних програм.

В районі виконана реорганізація житлових експлуатаційних підприємств. До обслуговування житлових будинків притягнуті чотири приватні фірми: ПФ ВЖЕП-85, 87, 91, ЗАТ "Рембудпроект". Виконана реорганізація житлово-експлуатаційних підприємств в самостійні комунальні підприємства.

На території району розташовано 590,3 км газопроводів, 28 газорозподільчих пунктів, 84 шкафних розподільчих пунктів. В цілому територія району газифікована на 99,9%. Обслуговування системи газопостачання здійснює районне управління газового господарства, основна робота якого направлена на безаварійну експлуатацію газового обладнання.

Довжина ліній зовнішнього освітлення району складає 528,88 км повітряних та 42899 км кабельних мереж. За останні 3 роки з різних джерел фінансування було відшкодовано понад 1070 тис. грн. (у т.ч. 65,0 тис грн. - з районного бюджету) на відновлення освітлення вулиць.


Подобные документы

  • Економічний зміст і структура місцевих бюджетів, їх роль у розвитку території. Процес, проблеми складання і затвердження місцевих бюджетів, розподілу податків, зарубіжний досвід. Аналіз формування і виконання бюджету на прикладі Новгородківського району.

    дипломная работа [195,0 K], добавлен 06.03.2009

  • Складання і виконання бюджету. Доходи та видатки місцевих бюджетів. Аналіз виконання бюджету Сокальському району. Стан видатків на соціальний захист населення. Фінансування органів місцевого самоврядування. Вдосконалення надходжень до місцевого бюджету.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 31.12.2013

  • Роль місцевих бюджетів у соціально-економічному розвитку території. Оцінка процесу складання, розгляду, затвердження та виконання місцевих бюджетів. Аналіз формування доходів зведеного бюджету. Удосконалення системи фінансового вирівнювання територій.

    дипломная работа [542,1 K], добавлен 12.05.2012

  • Етапи бюджетного процесу на місцевому рівні на прикладі бюджету Харківської області. Структура доходної та видаткової частин бюджету району, порядок складання проекту, затвердження та виконання. Загальний та спеціальний фонди місцевого бюджету.

    курсовая работа [129,6 K], добавлен 22.07.2011

  • Джерела формування позабюджетних, валютних і резервних фондів місцевих рад. Економічна сутність і структура селищного бюджету. Склад та структура доходів бюджету Дубівської селищної ради. Аналіз виконання селищного бюджету та перспективи розвитку району.

    отчет по практике [41,8 K], добавлен 13.06.2014

  • Сутність бюджету як фінансової категорії та законодавчі основи бюджетного устрою України. Організація, структура і аналіз фінансового управління міста Дніпропетровська. Основні шляхи вдосконалення формування доходної частини місцевих бюджетів в Україні.

    дипломная работа [6,9 M], добавлен 02.07.2010

  • Місцевий бюджет як складова бюджетного процесу. Аналіз виконання дохідної та видаткової частини місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області. Проблеми, що виникають в процесі виконання місцевих бюджетів.

    дипломная работа [764,1 K], добавлен 04.03.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.