Методичне забезпечення стратегічного планування та фінансових можливостей реалізації обраної стратегії суб'єктом підприємницької діяльності

Загалом фінансовий стан на «Хлібокомбінаті №12» є незадовільним і підприємство має дуже високі фінансові ризики.

Розділ 3. Аналіз стану стратегічного планування та фінансових можливостей практичної реалізації стратегічного розвитку дп пат «Київхліб» «хлібокомбінат №12»

3.1 Аналіз складу, структури і динаміки власного капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12»

Власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Тривалий час у вітчизняній теорії та практиці питанню фінансування діяльності господарських структур за рахунок капіталу власників приділялась надзвичайно мала увага, оскільки за адміністративно-командної економіки державні підприємства в централізованому порядку наділялися статутним капіталом, який не міг бути змінений у результаті емісії (чи анулювання) корпоративних прав. Натомість домінуюча роль відводилася таким антиринковим методам фінансування підприємств, як бюджетні дотації, субсидії, субвенції.

Сьогодні досить актуальним є питання переорієнтації підприємств на ринкові форми їх фінансування, однією з яких є мобілізація ресурсів на основі залучення інвестицій в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою. Спокусливим для фінансистів є те, що для залучення коштів на основі збільшення статутного капіталу не потрібні ні застава майна, ні гарантії третіх осіб; ресурси, вкладені у власний капітал підприємства, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду.

Тим часом працівники фінансових служб підприємств, фінансові менеджери, бухгалтери, інші фахівці, які займаються практичною фінансовою роботою, стикаються зі значними труднощами при спробі використати вказаний метод фінансування. Для успішного здійснення операцій з власним капіталом підприємства та ефективного використання даної форми фінансування на практиці фінансистам слід оволодіти такими блоками питань:

- цілі, порядок та умови збільшення (зменшення) статутного і власного капіталу;

- резерви підприємства, їх види, значення та порядок формування;

- додатковий капітал: порядок його формування та використання;

- оподаткування операцій, пов'язаних зі збільшенням (зменшенням) статутного капіталу, додаткового капіталу, здійсненням реінвестицій у корпоративні права.

У науково-практичній літературі досить часто можна зустріти такі поняття, як «власний капітал», «додатковий капітал», «статутний капітал», «номінальний капітал». Для чіткого розуміння процесів, які будуть охарактеризовані далі, необхідно чітко ідентифікувати ці поняття.

Власний капітал підприємства - це підсумок першого розділу пасиву балансу, тобто перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов'язаннями. Основними складовими власного капіталу є статутний капітал, додатковий і резервний капітал, нерозподілений прибуток. Відомості про розміри статутного і резервного капіталу містяться у статуті підприємства. Показник власного капіталу є одним з головних індикаторів кредитоспроможності підприємства. Він - основа для визначення фінансової незалежності підприємства, його фінансової стійкості та стабільності.

Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал - сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. У відповідній статті балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення мають бути зареєстровані у Державному реєстрі господарських одиниць i за вартістю відповідати даним фінансової звітності, зокрема балансу. Це та сума капіталу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами. Саме тому зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів не допускається.

В окремих підприємств складовою власного капіталу є пайовий капітал. Ця стаття передбачена для кредитних спілок, споживчих товариств, колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, в яких статутний капітал формується за рахунок пайових внесків. Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних i юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Для забезпечення розвитку господарської діяльності підприємства пайовиками можуть вноситися додаткові пайові внески на добровільних засадах. При щорічному розподілі прибутку за рішенням зборів пайовиків на обов'язкові та додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю.

Важливими складовими власного капіталу є резерви, які можуть бути сформовані у формі додаткового (капітальні резерви) та резервного капіталу (резерви, створені за рахунок чистого прибутку). Особливості їх формування та використання будуть розглянуті в наступному підрозділі.

Ще одним елементом власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). За цією позицією балансу відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу. У цій статті показується прибуток (збиток), який залишається у підприємства після сплати всіх податків, виплати дивідендів і відрахувань до резервного капіталу. Нерозподілений прибуток (збиток) може включати реінвестований у підприємство прибуток звітного і минулих періодів. Порядок використання нерозподіленого прибутку як внутрішнього джерела фінансування підприємств наводиться у розд. 4.

Сума непокритого збитку звітного і минулих періодів наводиться в дужках та вираховується при визначенні величини власного капіталу, аналогічно до вилученого капіталу. Останній виникає, якщо підприємство викуповує у власників акції власної емісії (або частки) з метою подальшого їх анулювання чи перепродажу. За позицією «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість відповідних корпоративних прав. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. На наш погляд, серед них можна виокремити такі основні:

Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб'єкта господарювання.

Функція відповідальності та гарантії. Як уже було зазначено, статутний капітал є свого роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.

Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.

Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одержаний протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники підприємства можуть брати участь в його управлінні. Найвищим органом АТ чи ТОВ є збори учасників товариства, які призначають керівні органи та ревізійну комісію. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.

У таблицях 3.1 та 3.2 проведемо аналіз власного капіталу підприємства «Хлібокомбінат №12».

Аналізуючи дані таблиці можна побачити, що сума статутного капіталу не змінюється на протязі року і становить 1358 тис. грн.

Сума додатково вкладеного капіталу зменшується протягом року на 21 тис грн. і становить 19285 тис. грн.

Таблиця 3.1 Аналіз динаміки власного капіталу підприємства за 2010-2012 роки

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення, тис грн	Відносне відхилення,%
				2011-2010	2012-2011	2012-2010	2011-2010	2012-2011	2012-2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Статутний капітал	1358	1358	1358	0	0	0	-	-	-
Додатковий вкладений капітал	19306	19285	19250	-21	-35	-56	-0,11	-0,18	-0,29
Непокритий збиток	-16824	-19214	-19066	-2390	148	-2242	14,21	-0,77	13,33
Всього	3840	1429	1542	-2411	113	-2298	-62,79	7,91	-59,84

Таблиця 3.2 Аналіз структури власного капіталу підприємства за 2010-2012 роки

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Питома вага,%	Відхилення за питомою вагою,%
				2010 рік	2011 рік	2012 рік	2011-2010	2012-2011	2012-2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Статутний капітал	1358	1358	1358	35,36	95,03	88,07	59,67	-6,96	52,70
Додатковий вкладений капітал	19306	19285	19250	502,76	1349,55	1248,38	846,78	-101,17	745,62
Непокритий збиток	-16824	-19214	-19066	-438,13	-1344,58	-1236,45	-906,45	108,13	-798,32
Всього	3840	1429	1542	100	100	100	-	-	-

Непокритий збиток зростає на 2390 тис. грн. або 14%.

Разом сума власного капіталу зменшується на 2411 тис. грн. або 63%.

Аналізуючи структуру власного капіталу можемо побачити, що найбільшу питому вагу займають додатково вкладений капітал та статутний капітал - 502,76% на початку року і 1349,55% на кінець року, та 35,36% і 95,03% відповідно.

Аналізуючи дані таблиці можна побачити, що сума статутного капіталу не змінюється на протязі року і становить 1358 тис. грн.

Сума додатково вкладеного капіталу зменшується протягом року на 35 тис грн. і становить 19250 тис. грн.

Непокритий збиток зменшується на 148 тис. грн. або 0,77%.

Разом сума власного капіталу зростає на 113 тис. грн. або 7,91%.

Аналізуючи структуру власного капіталу можемо побачити, що найбільшу питому вагу займають додатково вкладений капітал та статутний капітал - 1349,55%

Аналізуючи дані таблиці можна побачити, що сума статутного капіталу не змінюється на протязі двох років і становить 1358 тис. грн.

Сума додатково вкладеного капіталу зменшується протягом 2010-2012 років на 56 тис грн. і становить 19250 тис. грн.

Непокритий збиток зростає на 2242 тис. грн. або 13,33%.

Разом сума власного капіталу зменшується на 2298 тис. грн. або 59,84%.

Аналізуючи структуру власного капіталу можемо побачити, що найбільшу питому вагу займають додатково вкладений капітал та статутний капітал - 502,76% на початку року і 1248,38% на кінець року, та 3536,03% і 88,07% відповідно.

Для оцінки ефективності розміщення власного капіталу використовують наступні коефіцієнти, які подані у табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Аналіз показників ефективності використання власного капіталу підприємства «Хлібокомбінат №12»

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення
				2011 - 2010	2012 - 2011	2012 - 2010
1	2	3	4	5	6	7
Валюта балансу	69447	73988	72844	4541	-1144	3397
Власний капітал	3840	1429	1542	-2411	113	-2298
Залучений капітал	65607	72559	71302	6952	-1257	5695
Необоротні активи	36003	34330	39571	-1673	5241	3568
Чистий дохід від реалізації продукції	258077	316562	408065	58485	91503	149988
Валовий прибуток (збиток)	49942	59998	77587	10056	17589	27645
Чистий прибуток (збиток)	-68	-2411	488	-2343	2899	556
Коефіцієнт фінансової незалежності	0,06	0,02	0,02	-0,04	0	-0,03
Коефіцієнт фінансової залежності	0,94	0,98	0,98	0,04	0	0,03
Коефіцієнт фінансової стабільності	0,06	0,02	0,02	-0,04	0	-0,04
Коефіцієнт фінансового ризику	17,09	50,78	46,24	33,69	-4,54	29,15
Індекс постійного активу	9,38	24,02	25,66	14,65	1,64	16,29
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	67,21	221,53	264,63	154,32	43,11	197,43
Рентабельність власного капіталу (за валовим прибутком)	13,01	41,99	50,32	28,98	8,33	37,31
Рентабельність власного капіталу (за чистим прибутком)	-0,02	-1,69	0,32	-1,67	2	0,33
Період окупності власного капіталу	-56,47	-0,59	3,16	55,88	3,75	59,63
Рентабельність власного капіталу за моделлю Du Pont, в тому числі:	-0,02	-1,69	0,32	-1,67	2	0,33
- рентабельність продаж	0	-0,01	0	-0,01	0,01	0
- коефіцієнт оборотності активів	3,72	4,28	5,60	0,56	1,32	1,89
- фінансовий важіль	18,09	51,78	47,24	33,69	-4,54	29,15

Коефіцієнт фінансової незалежності з кожним роком зменшувався, що є негативним для підприємства - у 2012 році він становив 0,02, що на 0,03 менше за 2010 рік. Коефіцієнт фінансової залежності зростав, оскільки попередній та даний коефіцієнт є залежними - вони в сумі дають одиницю.

Коефіцієнти фінансової стабільності та фінансового ризику відповідно зменшились і збільшились, тому що вони є обернено пропорційними.

Індекс постійного активу зростав протягом трьох років - у 2010 році він становив 9,38, потім зріс у 2011 році на 14,65, а потім у 2012 році - на 1,64. Це є негативним для виробничого підприємства. У 2012 році індекс постійного активу становив 25,66.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу зростав на протязі 2010-2012 років. Відповідно він становив - 67,21, 221,53 та 264,63 кожного року.

Рентабельність власного капіталу за валовим прибутком зростала наступним чином: у 2010 році вона становила - 13,01, у 2011 році - 41,99, у 2012 році - 50,32. Щодо рентабельності власного капіталу за чистим прибутком, то вона присутня тільки у 2012 році і становить 0,32. У попередніх роках її значення від'ємне, тому мова йде про збитковість.

Період окупності власного капіталу за даними 2012 року становив 3,16 років. Рентабельність власного капіталу за моделлю Du Pont у 2012 році становила 0,32. Як зазначалось - у попередніх роках підприємство мало збиток, тому рентабельність - відсутня.

Отже, загальний стан підприємства щодо фінансової стійкості є достатньо поганим, оскільки коефіцієнти фінансової незалежності та стабільності зменшились, а коефіцієнти фінансової залежності та ризику - збільшились. Проте підприємство має рентабельність в 2012 році, що свідчить про покращення фінансового стану.

3.2 Аналіз складу, структури і динаміки позичкового капіталу

Переважна більшість підприємств здійснює свою діяльність за участі позикового капіталу. Ефект від залучення позикового капіталу в господарську діяльність виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного відсотка (фінансових витрат по обслуговуванню зобов'язань).

За певних умов підприємству вигідно використовувати позичені активи, оскільки при цьому підвищується рентабельність власного капіталу, а власники, тимчасово використовуючи позичені кошти, можуть швидше реалізовувати свої цілі. Для того, щоб виключити ризик при використанні позикових коштів, необхідно зробити прогноз рентабельності активів підприємства та можливих фінансових витрат на обслуговування зобов'язань.

Доцільність та ефективність залучення позикових коштів оцінюється шляхом розрахунку показників вартості залучення різних видів позикових засобів.

Оцінка вартості залучення позикового капіталу проводиться в розрізі його різних форм, що залучається підприємством із зовнішніх і внутрішніх джерел. Результати такої оцінки є основою розробки управлінських рішень щодо вибору альтернативних джерел залучення позикових засобів, що забезпечують задоволення потреб підприємства в позиковому капіталі.

Залучений капіталу підприємства, його динаміку і структуру показано і проаналізовано в таблицях 3.4 та 3.5.

Таблиця 3.4 Аналіз динаміки залученого капіталу за 2010-2012 роки

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення, тис грн	Відносне відхилення,%
				2011-2010	2012-2011	2012-2010	2011-2010	2012-2011	2012-2010
Забезпечення наступних витрат і платежів	1974	1126	671	-848	-455	-1303	-42,96	-40,41	-66,01
Довгострокові зобов'язання	7093	135	0	-6958	-135	-7093	-98,10	-100	-100
Поточні зобов'язання	56540	71298	70631	14758	-667	14091	26,10	-0,94	24,92
Всього	65607	72559	71302	6952	-1257	5695	10,60	-1,73	8,68

Аналізуючи динаміку залученого капіталу можна сказати, що забезпечення наступних витрат і платежів зменшилось на 848 тис. грн. або 42,96%; довгострокові зобов'язання зменшились на 6958 тис грн. або 98,1%; поточні зобов'язання зросли на 14758 тис. грн. або 26,1%. Загалом сума залученого капіталу зросла у 2011 році на 6952 тис грн. або 10,6%.

Таблиця 3.5 Аналіз структури залученого капіталу за 2010-2012 роки

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Питома вага,%	Відхилення за питомою вагою,%
				2010 рік	2011 рік	2012 рік	2011-2010	2012-2011	2012-2010
Забезпечення наступних витрат і платежів	1974	1126	671	3,01	1,55	0,94	-1,46	-0,61	-2,07
Довгострокові зобов'язання	7093	135	0	10,81	0,19	0	-10,63	-0,19	-10,81
Поточні зобов'язання	56540	71298	70631	86,18	98,26	99,06	12,08	0,80	12,88
Всього	65607	72559	71302	100	100	100	-	-	-

Найбільшу питому вагу на початку року у залученому капіталі займали поточні та довгострокові зобов'язання - 86,18% та 10,81% відповідно.

Наприкінці року найбільш питому вагу займають поточні зобов'язання - 98,26%; довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат і платежів займають 0,19% та 1,55% відповідно.

Отже, забезпечення наступних витрат і платежів зменшилось на 455 тис. грн. або 40,41%; довгострокові зобов'язання зменшились на 135 тис грн. або 100%; поточні зобов'язання зменшились на 667 тис. грн. або 0,94%. Загалом сума залученого капіталу зменшилась у 2012 році на 1257 тис грн. або 1,73%.

Найбільшу питому вагу на початку року у залученому капіталі займали поточні зобов'язання та забезпечення наступних витрат і платежів - 98,26% та 1,55% відповідно. Наприкінці року найбільш питому вагу займають поточні зобов'язання - 99,06%; довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат і платежів займають 0% та 0,94% відповідно.

Отже, забезпечення наступних витрат і платежів зменшилось на 1303 тис. грн. або 66,01%; довгострокові зобов'язання зменшились на 7093 тис грн. або 100%; поточні зобов'язання зросли на 14091 тис. грн. або 24,92%. Загалом сума залученого капіталу зросла у 2012 році порівняно з 2010 роком на 5695 тис грн. або 8,68%.

Далі важливо здійснити більш детальний аналіз поточних зобов'язань, що відображено у таблицях 3.6 та 3.7.

Таблиця 3.6 Аналіз динаміки поточних зобов'язань за 2010-2012 роки

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення, тис грн	Відносне відхилення,%
				2011-2010	2012-2011	2012-2010	2011-2010	2012-2011	2012-2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Короткострокові кредити банків	2090	2759	0	669	-2759	-2090	32,01	-100	-100
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	1718	1712	383	-6	-1329	-1335	-0,35	-77,63	-77,71
Векселі видані	13073	20935	11901	7862	-9034	-1172	60,14	-43,15	-8,97
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	30503	36203	49781	5700	13578	19278	18,69	37,51	63,20
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	4452	2052	2426	-2400	374	-2026	-53,91	18,23	-45,51
з бюджетом	550	657	510	107	-147	-40	19,45	-22,37	-7,27
з позабюджетних платежів	51			-51	0	-51	-100	-	-100
зі страхування	1068	1027	1101	-41	74	33	-3,84	7,21	3,09
з оплати праці	2246	2026	2197	-220	171	-49	-9,80	8,44	-2,18
із внутрішніх розрахунків	587		320	-587	320	-267	-100	-	-45,49
Інші поточні зобов'язання	202	3927	2012	3725	-1915	1810	18,44 разів	-48,76	8,96 разів
Усього	56540	71298	70631	14758	-667	14091	26,1	-0,94	24,92

Таблиця 3.7 Аналіз структури поточних зобов'язань за 2010-2012 роки

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Питома вага,%	Відхилення за питомою вагою,%
				2010 рік	2011 рік	2012 рік	2011-2010	2012-2011	2012-2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Короткострокові кредити банків	2090	2759	0	3,70	3,87	0	0,17	-3,87	-3,70
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	1718	1712	383	3,04	2,40	0,54	-0,64	-1,86	-2,50
Векселі видані	13073	20935	11901	23,12	29,36	16,85	6,24	-12,51	-6,27
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	30503	36203	49781	53,95	50,78	70,48	-3,17	19,70	16,53
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів	4452	2052	2426	7,87	2,88	3,43	-5,00	0,56	-4,44
з бюджетом	550	657	510	0,97	0,92	0,72	-0,05	-0,20	-0,25
з позабюджетних платежів	51			0,09	0,00	0,00	-0,09	0,00	-0,09
зі страхування	1068	1027	1101	1,89	1,44	1,56	-0,45	0,12	-0,33
з оплати праці	2246	2026	2197	3,97	2,84	3,11	-1,13	0,27	-0,86
із внутрішніх розрахунків	587		320	1,04	0	0,45	-1,04	0,45	-0,59
Інші поточні зобов'язання	202	3927	2012	0,36	5,51	2,85	5,15	-2,66	2,49
Усього	56540	71298	70631	100	100	100	-	-	-

Аналізуючи дані таблиці, можна сказати, що у 2011 році короткострокові кредити банків зросли на 669 тис грн або 32,01%. Причому їх питома вага також зросла на 0,17% з 3,7% у 2010 році.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями зменшилась у 2011 році на 6 тис грн або 0,35%. Її питома вага також зменшилась на 0,64% з 3,04% у 2010 році.

Сума виданих векселів зросла на 7862 тис грн або 60,14%. Питома вага виданих векселів зросла на 6,24% з 23,12% у 2010 році і становить другу за величиною питомої ваги статтю поточних зобов'язань.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги також зросла у 2011 році на 5700 тис грн або 18,69%. За питомою вагою кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зменшилась на 3,17% з 53,95% у 2010 році, проте і у 2010 році і у 2011 її питома вага найбільша серед інших статей поточних зобов'язань.

Поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів зменшились у 2011 році на 2400 тис грн або 53,91%, а за питомою вагою - на 5% з 7,87% у 2010 році.

Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом зросли на 107 тис грн або 19,45%. За питомою вагою вони зменшились на 0,05% з 0,97% у 2010 році.

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів зменшились на 51 тис грн або на 100%, а за питомою вагою - на 0,09% у 2011 році.

Поточні зобов'язання зі страхування зменшились на 41 тис грн або 3,84%, за питомою вагою вони зменшились на 0,45% з 1,89% у 2010 році.

Поточні зобов'язання з оплати праці зменшилась на 220 тис грн або 9,8%, а за питомою вагою вони зменшились на 1,13% з 3,97% у 2010 році.

Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків зменшились на 587 тис грн або 100%, а за питомою вагою вони зменшились на 1,04% у 2011 році.

Інші поточні зобов'язання зросли на 3725 тис грн або у 18,44 разів, їх питома вага також зросла - на 5,15% з 0,36% у 2010 році.

Загалом поточні зобов'язання зросли у 2011 році на 3725 тис грн або 26,1% порівняно з 2010 роком.

Аналізуючи дані таблиці, можна сказати, що у 2012 році короткострокові кредити банків зменшились на 2759 тис грн або 3,87%. Причому їх питома вага також зменшилась на 100%.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями зменшилась у 2012 році на 1329 тис грн або 77,63%. Її питома вага також зменшилась на 1,86% з 2,4% у 2011 році.

Сума виданих векселів зменшилась на 9034 тис грн або 43,15%. Питома вага виданих векселів зменшилась на 12,51% з 29,36% у 2011 році і становить другу за величиною питомої ваги статтю поточних зобов'язань.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла у 2012 році на 13578 тис грн або 37,51%. За питомою вагою кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 19,7% з 50,78% у 2011 році і у 2012 її питома вага - найбільша серед інших статей поточних зобов'язань.

Поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів зросла у 2012 році на 374 тис грн або 18,23%, а за питомою вагою - на 0,56% з 2,88% у 2011 році.

Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом зменшились на 147 тис грн або 22,37%. За питомою вагою вони зменшились на 0,2% з 0,92% у 2011 році.

Поточні зобов'язання зі страхування зросли на 74 тис грн або 7,21%, за питомою вагою вони зросли на 0,12% з 1,44% у 2011 році.

Поточні зобов'язання з оплати праці зросли на 171 тис грн або 8,44%, а за питомою вагою вони зросли на 0,27% з 2,84% у 2010 році.

Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків зросли на 320 тис грн, а їх питома вага становить 0,45% 2012 році.

Інші поточні зобов'язання зменшились на 1915 тис грн або 48,76%, їх питома вага також зменшилась - на 2,66% з 5,51% у 2011 році.

Загалом поточні зобов'язання зменшились у 2012 році на 667 тис грн або 0,94% порівняно з 2011 роком.

Аналізуючи дані таблиці, можна сказати, що протягом 2010-2012 років відбулись наступні зміни. Короткострокові кредити банків зменшились на 2090 тис грн або 100%. Причому їх питома вага також зменшилась на 3,7%.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями зменшилась у 2012 році на 1335 тис грн або 77,71%. Її питома вага також зменшилась на 2,5% з 3,04% у 2010 році.

Сума виданих векселів зменшилась на 1172 тис грн або 8,97%. Питома вага виданих векселів зменшилась на 6,27% з 23,12% у 2010 році і становить другу за величиною питомої ваги статтю поточних зобов'язань.

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла у 2012 році на 19278 тис грн або 63,2%. За питомою вагою кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 6,27% з 53,95% у 2010 році і у 2012 її питома вага - найбільша серед інших статей поточних зобов'язань.

Поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів зменшились у 2012 році на 2026 тис грн або 45,41%, а за питомою вагою - на 4,44% з 7,87% у 2010 році.

Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом зменшились на 40 тис грн або 7,27%. За питомою вагою вони зменшились на 0,3% з 0,97% у 2010 році.

Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів зменшились на 51 тис грн або 100%.

Поточні зобов'язання зі страхування зросли на 33 тис грн або 3,09%, за питомою вагою вони зменшились на 0,33% з 1,89% у 2010 році.

Поточні зобов'язання з оплати праці зменшились на 49 тис грн або 2,18%, а за питомою вагою вони зменшились на 0,86% з 3,97% у 2010 році.

Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків зменшились на 267 тис грн або 45,49%, а їх питома вага зменшилась на 0,59% з 1,04% у 2010 році.

Інші поточні зобов'язання зросли на 1810 тис грн або у 8,96 разів, а їх питома вага зросла на 2,49% з 0,36% у 2010 році.

Загалом поточні зобов'язання зросли у 2012 році на 14091 тис грн або 24,92% порівняно з 2010 роком.

3.3 Аналіз середньозваженої ціни капіталу підприємства, перетвореного в необоротні та оборотні активи

Для аналізу фінансових можливостей підприємства, оцінки його потенціалу та визначення ресурсів у стратегічному періоді, важливим є етап визначення вартості капіталу підприємства.

Отже, важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC):

(3.1)

де К_вк - очікувана ставка вартості власного капіталу; К_пк - очікувана ставка вартості позикового капіталу; К - сукупний капітал підприємства; ВК - власний капітал; ПК - позиковий капітал.

Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Зазначену модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал. Зокрема, вартість власного капіталу можна розраховувати в розрізі капіталу, залученого в результаті емісії простих і привілейованих акцій, реінвестованого прибутку тощо. Позичковий капітал можна поділити на короткострокові та довгострокові банківські позички, комерційні позички, облігаційні позички та ін.

На практиці при розрахунку вартості залучення позичкового капіталу слід враховувати податковий фактор. Якщо S - податковий мультиплікатор (коефіцієнт, який характеризує ставку податку на прибуток), а проценти за користування позичками відносяться на валові витрати підприємства, то модель визначення середньозваженої вартості капіталу можна уявити в такому вигляді:

(3.2)

Головна проблема, з якою стикаються фінансисти при застосуванні моделі WACC, полягає у визначенні ціни залучення власного капіталу, зокрема значення очікуваної ставки вартості власного капіталу. Це питання досі не знайшло свого повного вирішення ні в теорії, ні в практиці.

У процесі оцінки вартості власного капіталу слід чітко виокремлювати очікувану ціну, за яку інвестори будуть згодні вкладати кошти в підприємство, та очікувану рентабельність власного капіталу. Різниця полягає в тому, що останній показник розраховується з використанням балансової вартості власного капіталу. Натомість ціна залучення власного капіталу визначається на основі ринкових оцінок вартості капіталу підприємства та його доходів.

Варто наголосити, що в контексті оцінки вартості підприємства особливе значення показника середньозваженої вартості капіталу (WACC) полягає в тому, що він може використовуватися як ставка дисконтування для приведення майбутніх доходів до теперішньої вартості.

Для початку важливо оцінити структуру капіталу підприємства «Хлібокомбінат №12».

Таблиця 3.8 Аналіз структури капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12»

Показники, тис. грн.	2010 рік	2011 рік	2012 рік	Питома вага,%	Відхилення за питомою вагою,%
				2010 рік	2011 рік	2012 рік	2011-2010	2012-2011	2012-2010
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Власний капітал	3840	1429	1542	5,53	1,93	2,12	-3,60	0,19	-3,41
Забезпечення наступних витрат і платежів	1974	1126	671	2,84	1,52	0,92	-1,32	-0,6	-1,92
Довгострокові зобов'язання	7093	135	0	10,21	0,18	0	-10,03	-0,18	-10,21
Поточні зобов'язання	56540	71298	70631	81,41	96,36	96,96	14,95	0,6	15,55
Всього	69447	73988	72844	100	100	100	-	-	-

Згідно зроблених розрахунків найбільшу питому вагу мають поточні зобов'язання - 81,41% у 2010 році, у 2011 - 96,36%, у 2012 - 96,96%. Власний капітал має друге за величиною питомої ваги місце у 2011 та 2012 роках - 1,93% та 2,12% відповідно, проте у 2010 - третє місце. Довгострокові зобов'язання у 2010 році займають друге місце за величиною питомої ваги - 10,21%, проте у 2011 та 2012 роках - мають найменшу питому вагу. Забезпечення наступних витрат і платежів у 2010 році мають найменшу питому вагу - 2,84%, проте у 2011 та 2012 роках займають четверте місце за питомою вагою - 1,52% та 0,92% відповідно. Протягом 2010-2012 років питома вага зросла у поточних зобов'язаннях на 15,55%. Всі інші статті балансу зменшились.

Також важливим є розрахунок ефекту фінансового левериджу, оскільки він показує скільки може давати прибутку кожна додатково залучена грошова одиниця кредиту на власний капітал. Кредитна ставка була взята як середня за відповідний рік, оскільки підприємство не розголошує цей тип даних.

Ефект фінансового левериджу у 2010 році становить:

ЕФЛ = (1-0,25)(0,72-0,162)(65607/3840) = 7,34

Ефект фінансового левериджу у 2011 році становить:

ЕФЛ = (1-0,23)(0,81-0,207)(72559/1429) = 24,19

Ефект фінансового левериджу у 2012 році становить:

ЕФЛ = (1-0,21)(1,07-0,184)(71302/1542) = 33,18

Оскільки нормативне значення ефекти фінансового левериджу вважають від 30% до 50%, тому що нижчий рівень свідчить про неефективність залучення кредиту, а вищий - про високий ступінь фінансового ризику, то можна зробити висновок, що ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» не може залучати кредити, оскільки це буде дуже ризиковано.

Згідно наявних даних можна розрахувати середньозважену вартість капіталу, скореговану на податковий мультиплікатор. Варто зазначити, що вартість кредитного капіталу та вартість власного капіталу були визначені як ринкові, оскільки підприємство тримає дану інформацію конфіденційною.

Отже, середньозважена вартість капіталу у 2010 році становила:

Середньозважена вартість капіталу у 2011 році становила:

Середньозважена вартість капіталу у 2012 році становила:

Аналізуючи зроблені розрахунки, можна зробити висновок, що середньозважена вартість капіталу зросла у 2011 році порівняно з 2010, проте у 2012 році вона зменшилась і становила 14,6%.

Висновки до розділу 3

Отже, власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції: функція заснування та введення в дію підприємства; функція відповідальності та гарантії; захисна функція; функція фінансування та забезпечення ліквідності; база для нарахування дивідендів і розподілу майна; функція управління та контролю.

Загалом сума статутного капіталу не змінюється на протязі двох років і становить 1358 тис. грн. Сума додатково вкладеного капіталу зменшується протягом 2010-2012 років на 56 тис грн. і становить 19250 тис. грн. Непокритий збиток зростає на 2242 тис. грн. або 13,33%. Разом сума власного капіталу зменшується на 2298 тис. грн. або 59,84%.

Переважна більшість підприємств здійснює свою діяльність за участі позикового капіталу. Ефект від залучення позикового капіталу в господарську діяльність виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного відсотка (фінансових витрат по обслуговуванню зобов'язань).

Отже, забезпечення наступних витрат і платежів зменшилось на 1303 тис. грн. або 66,01%; довгострокові зобов'язання зменшились на 7093 тис грн. або 100%; поточні зобов'язання зросли на 14091 тис. грн. або 24,92%. Загалом сума залученого капіталу зросла у 2012 році порівняно з 2010 роком на 5695 тис грн. або 8,68%.

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів.

Середньозважена вартість капіталу зросла у 2011 році порівняно з 2010, проте у 2012 році вона зменшилась і становила 14,6%.

Розділ 4. Напрями вдосконалення методичного забезпечення стратегічного планування для виявлення фінансових можливостей реалізації оптимальної стратегії перспективної діяльності дп пат «київхліб» «хлібокомбінат №12»

4.1 Зростання ефективності реалізації стратегії через оптимізацію структури капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12»

фінансовий капітал стратегічний планування

Структура капіталу компанії, механізм її формування та функціонування безпосередньо визначають успішний розвиток та ефективність діяльності кожного господарюючого суб'єкта. Головним завданням при управлінні капіталом підприємства є формування та підтримка його оптимальної структури, яка зможе повною мірою задовольнити його стратегічні цілі.

Сучасна економічна ситуація диктує нові правила поведінки у всіх сферах і рівнях економіки, що тягне за собою перегляд усталених критеріїв і відточених дій, які вже не приносять очікуваного ефекту або змінюють його полюс. Так, при побудові оптимальної структури капіталу підприємства важливим аспектом є оцінка факторів, які мають на неї найбільший вплив. Такими факторами, які можуть найбільшою мірою вплинути на структуру капіталу підприємства є обсяг чистого, валового прибутку та позикового капіталу.

Для аналізу можливих варіантів структури капіталу підприємства необхідно з'ясувати ряд залежностей, зокрема - залежність обсягу чистого прибутку від зміни обсягу валового прибутку та залежність обсягу валового прибутку від зміни обсягу позикового капіталу підприємства.

Об'єктом дослідження виступає структура капіталу підприємства ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12».

Отже, оцінимо за допомогою регресійного аналізу залежність обсягу чистого прибутку від обсягу валового прибутку (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 Розрахунок параметрів лінійного рівняння залежності «Чистий прибуток-Валовий прибуток»

Рік	Чистий прибуток (у), млн. грн.	Валовий прибуток (х), млн. грн.	х*у	х2	y2	Y	(y-Y)/y
2010	-0,068	49,942	-3,396	2494,203	0,005	2,057	2,057
2011	-3,151	59,998	-189,054	3599,760	9,929	123,432	2,471
2012	0,488	77,587	37,862	6019,743	0,238	9578,738	3,195
Разом	-2,731	187,527	-154,587	12113,706	10,172	9704,226	7,722
Середнє значення	-0,910	62,509	-51,529	4037,902	3,391	3234,742	2,574

За способом найменших квадратів визначаємо параметри a i b за наступними формулами:

(4.1)

(4.2)

При здійсненні розрахунків за поданими формулами значення a та b будуть відповідно наступними: 0,000028 та 0,041179.

Лінійне рівняння зв'язку обсягу чистого прибутку від обсягу валового прибутку ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» матиме наступний вигляд, формула (4.3):

(4.3)

Отже, при збільшенні валового прибутку на 1 млн. грн. чистий прибуток збільшиться на 0,041179 млн. грн.

Залежність обсягу валового прибутку від зміни обсягу позикового капіталу наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 Розрахунок параметрів лінійного рівняння залежності «Валовий прибуток-Позиковий капітал»

Рік	Валовий прибуток (у), млн. грн.	Позиковий капітал (х), млн. грн.	х*у	х2	y2	Y	(y-Y)/y
2010	49,942	65,607	3276,545	4304,278	2494,203	163,523	-2,274
2011	59,998	72,559	4353,395	5264,808	3599,760	180,851	-2,014
2012	77,587	71,302	5532,108	5083,975	6019,743	177,718	-1,291
Разом	187,527	209,468	13162,048	14653,062	12113,706	522,092	-5,579
Середнє значення	62,509	69,823	4387,349	4884,354	4037,902	174,031	-1,860

При здійсненні розрахунків за поданими формулами значення a та b будуть відповідно наступними: 0,000043 та 2,492468.

Лінійне рівняння зв'язку обсягу валового прибутку від обсягу позикового капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» матиме наступний вигляд, формула (4.4):

(4.4)

Отже, при збільшенні позикового капіталу на 1 млн. грн. валовий прибуток збільшиться на 2,492468 млн. грн.

Для подальшого формування оптимальної структури капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», з урахуванням проаналізованих залежностей, необхідно дослідити можливі варіанти співвідношення власних та позикових коштів у 2013 році, та провести аналіз їх структури за допомогою показників середньозваженої вартості капіталу, ефекту фінансового важелю та рівня фінансового ризику (табл. 4.3). Вартість позикового капіталу була взята як відношення зобов'язань до фінансових витрат за даними форми №2 «Звіт про фінансові результати» за 2012 рік.

Середньозважена вартість капіталу розраховується за наступною формулою:

(4.5)

Таблиця 4.3 Розрахунок чистого прибутку «Хлібокомбінату №12» та середньозваженої вартості його капіталу

Показник	Структура капіталу: відношення ПК/ВК
	90/10	80/20	70/30	60/40	50/50	40/60	30/70	20/80	10/90
Чистий прибуток, тис грн.	7189	6390	5592	4793	3994	3195	2396	1598	799
Валовий прибуток, тис грн.	174585	155187	135789	116390	96992	77594	58195	38797	19398
Активи, тис грн.	77828	77828	77828	77828	77828	77828	77828	77828	77828
Власний капітал, тис грн.	7783	15566	23348	31131	38914	46697	54480	62262	70045
Позиковий капітал, тис грн.	70045	62262	54480	46697	38914	31131	23348	15566	7783
Ставка податку на прибуток, %	19	19	19	19	19	19	19	19	19
Середньозважена вартість капіталу, %	1,26	1,12	0,98	0,84	0,70	0,56	0,42	0,28	0,14

Отже, можна зробити висновок, що оптимальною структурою капіталу буде 10% позикового капіталу та 90% власного. Проте реально оцінюючи можливості підприємства потрібно зазначити, що дуже мала ймовірність залучення значних коштів акціонерів до власного капіталу. Тому найбільш ймовірною структурою може бути модель, при якій 90% капіталу становлять позикові кошти.

З урахуванням рівня фінансових ризиків фактична модель фінансування активів представлена на рис. 4.1.



Необоротні активи (39571 тис грн.)	Власний капітал (1542 тис грн.)
	Позиковий капітал (71302 тис грн.)
Оборотні активи (33226 тис грн.)

Рис. 4.1. Модель фінансування оборотних активів

Наступним кроком доцільно розглянути потенційну модель фінансування активів підприємства (рис. 4.2)

Необоротні активи (42027 тис грн.)	Власний капітал (7783 тис грн.)
	Позиковий капітал (70045 тис грн.)
Оборотні активи (35801 тис грн.)

Рис. 4.2. Запропонована модель фінансування активів підприємства

З позиції мінімізації фінансового ризику оптимальною структурою вважається співвідношення власних коштів до позикових у пропорції 60:40 для промислового підприємства. Проте з урахуванням неможливості залучити достатньо власного капіталу можна запропонувати наведену вище модель, яка принесе максимальний ефект використання сукупного капіталу підприємства.

Після зроблених розрахунків можна зробити зведений баланс ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Прогнозований баланс ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» на 2013 рік

Актив	Сума, тис грн.	Пасив	Сума, тис грн.
1. Необоротні активи	42027	1. Власний капітал	7783
2. Оборотні активи	35801	2. Позиковий капітал:
-	-	2.1. Забезпечення наступних витрат і платежів	658
-	-	2.2. Поточні зобов'язання	69387
Баланс	77828	Баланс	77828

У сучасній фінансовій практиці при визначенні оптимальної структури капіталу менеджерами компаній доцільно застосовувати комбінацію декількох підходів, які враховують мінливість різних факторів. Одними з найважливіших факторів, які мають безпосередній вплив на структуру капіталу підприємства є динаміка обсягу чистого прибутку, валового прибутку та позикового капіталу. Саме дослідження впливу даних факторів дозволяє запропонувати декілька варіантів оптимальної структури капіталу для підприємства.

Одним із механізмів оптимізації структури капіталу є фінансовий леверидж.

Далі розглянемо оптимізацію структури капіталу та її оцінку за допомогою фінансового левериджа та рентабельності власного капіталу.

Таблиця 4.5 Формування структури капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» на 2013 рік та вплив її на ефект фінансового левериджу

Показники	Структура капіталу: відношення ПК/ВК
	90/10	80/20	70/30	60/40	50/50	40/60	30/70	20/80	10/90
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Середня сума всіх активів в прогнозованому періоді, тис грн	77828	77828	77828	77828	77828	77828	77828	77828	77828
Середня сума власного капіталу, тис грн	7783	15566	23348	31131	38914	46697	54480	62262	70045
Середня сума позикового капіталу, тис грн	70045	62262	54480	46697	38914	31131	23348	15566	7783
Середньорічна сума валового прибутку, тис грн	62509	62509	62509	62509	62509	62509	62509	62509	62509
Коефіцієнт валової рентабельності	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8	0,8
Середній рівень відсотків за кредит,%	18,4	18,4	18,4	18,4	18,4	18,4	18,4	18,4	18,4
Сума відсотків за кредит, сплачувана за використання позикового капіталу, тис грн	12888	11456	10024	8592	7160	5728	4296	2864	1432
Сума валового прибутку підприємства з урахуванням витрат на сплату відсотків за кредит, тис грн	49621	51053	52485	53917	55349	56781	58213	59645	61077
Ставка податку на прибуток,%	19	19	19	19	19	19	19	19	19
Сума податку, тис грн	9428	9700	9972	10244	10516	10788	11060	11333	11605
Сума чистого прибутку після сплати податку, тис грн	40193	41353	42513	43673	44833	45992	47152	48312	49472
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	5,16	2,66	1,82	1,4	1,15	0,98	0,87	0,78	0,71
Ефект фінансового левериджу,%	451	201	117	75	50	33	21	13	6

Згідно зроблених розрахунків можна зробити висновок, що найвища рентабельність власного капіталу буде при структурі «Позиковий капітал-Власний капітал - 90:10», проте нормативне значення фінансового левериджу вважається від 30 до 50%, тому найкращою структурою можна вважати 40:60 позикового капіталу до власного. Але все-таки найреалістичнішою структурою на 2013 рік можна вважати такою, при якій власний капітал буде становити 10%, а позиковий - 90%, оскільки підприємство не може сформувати суму власного капіталу у великому обсязі.

Отже, при оптимізації структури капіталу запропонованим чином у 2013 році у підприємства є можливість стратегічного розвитку, оскільки при стані структури капіталу у 2012 році підприємство має високий рівень фінансового ризику.

4.2 Резерви зростання прибутковості при реалізації обраної стратегії

При реалізації обраної стратегії підприємства можуть мати певні стратегічні фінансові цілі є наступними:

- мінімізація податкового «пресу»;

- фінансова стабільність;

- оптимальна структура капіталу;

- динаміка обіговості капіталу;

- ціна акції та рівень дивідендів;

- приріст інвестицій та ін.

Глибокі перетворення, що відбуваються в економіці, сприяють максимальній мобілізації внутрішніх резервів. Для ефективного функціонування суб'єктів господарювання в умовах ринкових відносин найбільше значення має виявлення резервів збільшення об'єму продукції, зниження собівартості, росту прибутку.

Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об'єму реалізації товарної продукції. Між прибутком та об'ємом реалізації існує пряма залежність, тобто чим більше продукції реалізується, при інших рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток. Таким чином, різноманітність продукції, що реалізовується ПАТ «Оболонь» має значний вплив на збільшення реалізованої продукції фірми.

Збільшення прибутку в результаті виробничої діяльності дає можливість підприємству заробити засоби на виробничий і соціальний розвиток, матеріальне заохочення, до того ж це стає функцією самого підприємства. В той же час ріст прибутку на підприємстві означає й збільшення відрахувань в державний бюджет.

Багато підприємств проводять розробку та реалізацію науково-технічних нововведень і отримують на них ліцензії. В умовах розвитку ринкових відносин, а разом з ними і конкуренції, підприємства намагаються не займатися їх продажем. Однак відмова від надання ліцензій на виробництво продукції іншим підприємствам не завжди є правильним кроком. Вона позбавляє підприємства, що здійснили нововведення, крупних доходів від продажу ліцензій. В умовах жорстокої конкуренції виробники можуть проводити власні дослідження і розробки в такому обсязі, який є необхідним для здійснення покращення властивостей продукції, і зробити її більш конкурентоспроможною. В результаті обсяг реалізації продукції підприємства-власника ліцензії може знизитись чи підвищитись в залежності від попиту на продукцію і відповідно зменшиться або збільшиться прибуток.

Певну роль в процесі реалізації продукції відіграє правильна організація оплати праці робітників відділів збуту промислових підприємств.

Важливу роль в організації збутової програми відведена маркетингу. Практика світової торгівлі показала, що багато видів нових виробів не знаходять свого покупця на ринку без вправної організації маркетингу. Тому в цих умовах господарювання слід більше уваги приділяти маркетингу.

Для збільшення обсягу отримуваного прибутку велике значення має збереження наявних довготривалих господарських зв'язків. Їх зруйнування погано позначається на виробництві, матеріально-технічному постачанні.

Для росту обсягу прибутку від реалізації необхідно регулярно проводити інвентаризацію запасів і обладнання з метою виявлення надлишків. Ці надлишки необхідно продавати за ринковими цінами.

Зниження собівартості продукції є найважливішим фактором росту прибутку. У зниженні собівартості продукції найбільш повно відбивається економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, якими розпоряджається підприємство. Максимальна мобілізація резервів собівартості продукції є важливою умовою ефективного функціонування підприємства.

Зниження собівартості продукції - необхідна умова стабілізації цін, економічного процвітання будь-якого підприємства, джерело накопичень для прискорення соціально-економічного розвитку суспільства, підвищення добробуту населення.

Ефективне використання матеріальних ресурсів в значній мірі залежить від роботи відділу постачання. Однією з важливих задач органів постачання промислових підприємств (об'єднань) є контроль за станом запасів і за управлінням ними.

Робота служби постачання повинна сприяти економічному і раціональному використанню матеріальних ресурсів при плануванні матеріально-технічного постачання, в процесі операційної роботи по виконанню розроблених планів постачання, а також при прямому використанні матеріальних ресурсів.

Потребують вдосконалення й нормативи. Так, нормативи використання матеріальних ресурсів та виробітку продукції не всюди достатньо технічно обґрунтовані, тому вони не завжди можуть служити достовірною базою для встановлення дійсно прогресивних норм витрат. Технічно обґрунтовані норми й нормативи, їх своєчасний перегляд, з одного боку, впливають на оплату праці, а, з іншої - на формування ціни, тому що виявлення резервів призводить до зниження суспільно-необхідних витрат робітників.

Одним з резервів збільшення прибутку промислових підприємств є більш повне використання вторинних ресурсів та попутних продуктів. Доля вторинної сировини в загальному обсязі матеріальних ресурсів, використовуваних у господарстві країни, значно зростає.

Резервом збільшення прибутку суб'єктів господарювання є ліквідація невиробничих виплат по заробітній платі, по оплаті цілоденних простоїв і часів внутрішньо-змінного простою, доплат за працю в додатковий час, ліквідація невиробничих витрат і втрат у складі витрат на обслуговування підрозділів виробництва і управління.

Значний вплив на збільшення прибутку має оновлення основних фондів. Технічне переозброєння виробництва покращує економічні показники роботи підприємств. Однак введення нових підприємств і об'єктів у багатьох випадках викликає підвищення собівартості продукції. Однією з причин такого стану є подорожчання одиниці потужностей, що вводяться. Вартість основних фондів, а відповідно й вартість амортизації залежить від затрачених коштів на проектування будівельних об'єктів, від його якості, тривалості і вартості будівництва, а також вартості обладнання і строків опанування проектних потужностей.

Збільшення прибутку є одним з напрямків підвищення продуктивності праці, економії трудових витрат на виробництво. Значний вплив на підвищення продуктивності праці і, відповідно ріст прибутку, має скорочення застосування ручної праці, подальше впровадження механізації і автоматизації виробничих процесів. Розрахунки спеціалістів показують, що при механізації робіт продуктивність праці збільшується у 1,5-2 рази.

Основою збільшення прибутку є впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Саме науково-технічний прогрес та його ресурсозберігаючий характер забезпечують різкий поворот до інтенсифікації.

Резервом росту прибутку промислових підприємств є підвищення якості виробляємої продукції і ліквідація втрат від браку. Проблема якості продукції в ряді галузей промисловості пов'язана із підвищенням надійності і тривалості використання виробів. Багато підприємств випускають продукцію з гарантією. Практика показує, що деякі підприємства забезпечують гарантований строк служби виробів за рахунок оплати витрат по передчасному ремонту бракованої продукції, реалізованої споживачу в майстернях гарантійного ремонту. Це призводить до зниження якості продукції і збільшенню її собівартості, так як в плановій собівартості вже передбачені витрати на гарантійний ремонт, що наносить як моральний, так і матеріальний збиток і покупцю і виробнику.