Методичне забезпечення стратегічного планування та фінансових можливостей реалізації обраної стратегії суб'єктом підприємницької діяльності

5. У невідкладних випадках керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації, може прийняти рішення про проведення екстреної евакуації населення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження.

6. Обов'язкова евакуація населення проводиться у разі виникнення загрози:

1) аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

2) катастрофічного затоплення місцевості;

3) масових лісових і торф'яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;

4) збройних конфліктів (з районів можливих бойових дій у безпечні райони, які визначаються Міністерством оборони України на особливий період).

7. Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із зон:

1) можливого радіоактивного та хімічного забруднення;

2) катастрофічного затоплення місцевості з чотиригодинним добіганням проривної хвилі при руйнуванні гідротехнічних споруд.

8. Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров'я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров'я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині четвертій цієї статті.

9. Проведення евакуації забезпечується шляхом:

1) утворення регіональних, місцевих та об'єктових органів з евакуації;

2) планування евакуації;

3) визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та майна;

4) організації оповіщення керівників суб'єктів господарювання і населення про початок евакуації;

5) організації управління евакуацією;

6) життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях їх безпечного розміщення;

7) навчання населення діям під час проведення евакуації.

10. За рішенням органів, зазначених у частині третій цієї статті (крім керівників суб'єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб'єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров'ю населення - усі наявні транспортні засоби суб'єктів господарювання та громадян.

11. Суб'єкту господарювання та громадянину, транспортні засоби яких залучені, компенсуються вартість надання послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації або усунення загрози її виникнення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

12. Працівник суб'єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення у зв'язку з надзвичайною ситуацією, несуть відповідальність відповідно до закону.

13. У разі виникнення загрози життю або здоров'ю громадянам України на території іноземних держав відповідні центральні органи виконавчої влади проводять їх евакуацію.

14. Евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення.

15. Порядок проведення евакуації визначається Кабінетом Міністрів України.

16. Планування заходів з евакуації здійснюється відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Відповідно до статті 81 Розділу VI Кодексу Цивільного Захисту України життєзабезпечення постраждалих полягає у створенні і підтриманні умов, мінімально необхідних для збереження життя і здоров'я населення на маршрутах евакуації і в місцях розміщення евакуйованого населення, за встановленими нормами і нормативами та включає забезпечення населення водою, продуктами харчування, предметами першої необхідності, місцем для тимчасового проживання, виробами медичного призначення, лікарськими засобами та комунально-побутовими послугами, а також транспортне та інформаційне забезпечення.

Види та норми майна, а також види та обсяги послуг щодо життєзабезпечення постраждалих встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Організація життєзабезпечення постраждалих покладається:

1) в Автономній Республіці Крим - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим;

2) в областях, містах Києві та Севастополі - на обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації;

3) у районах - на районні державні адміністрації;

4) у містах (крім міст Києва та Севастополя), селищах та селах - на органи місцевого самоврядування.

Безпосереднє життєзабезпечення постраждалих здійснюється силами і засобами відповідних спеціалізованих служб цивільного захисту Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст обласного значення. До здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалих залучаються сили та засоби центральних органів виконавчої влади, аварійно-рятувальні служби.

Висновки розділу 5

Здійснивши аналіз умов праці на ПАТ „Хлібокомбінат №12” можна сказати, що у бухгалтерії є можливі варіанти поліпшення умов та безпеки праці. А саме:

- організація безпечного виконання робіт та нагляд за ними в електроустановках будь-якої напруги; навчання персоналу наданню першої медичної та долікарської допомоги;

- мають бути встановлені порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт, місця для зберігання і допустима кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території, порядок прибирання горючого пилу й відходів, порядок очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень, порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі.

Отже, при стратегічному плануванні фінансових можливостей важко спрогнозувати кількісну оцінку запропонованих заходів, проте доцільно ще раз зауважити, що зменшення травматизму та аварій на підприємстві може вберегти від великих витрат.

Цивільний захист в ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» організовується з метою своєчасної підготовки об'єкта до захисту від наслідків НС та оперативного проведення рятувальних і інших невідкладних робіт. Розглянуто планування заходів при евакуації майна, обладнання, готової продукції, виробничого персоналу та його членів сімей.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки даної роботи слід відмітити, що стратегічне планування займає важливе місце у діяльності підприємства, спрямоване на визначення головних цілей організації, забезпечення її відповідними ресурсами для досягнення цих цілей та планування отримання необхідних ресурсів. Також стратегічне планування являється однією з основних функцій стратегічного управління, представлене як процес прийняття управлінських рішень відносно стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптації компанії до зовнішнього середовища, внутрішньої організації. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських рішень, функції організації, мотивації і контролю, орієнтовані на розробку стратегічних планів. Процес стратегічного планування забезпечує основу для управління членами організації. Згідно обраної стратегії та стратегічного планування підприємство прогнозує можливі фінансові можливості для реалізації поставлених цілей.

Також було розглянуто, що стратегії класифікуються залежно від виду діяльності підприємства; розміру підприємства; ієрархічного рівня управління підприємством; виду базової корпоративної стратегії підприємства; характеру фінансової поведінки підприємства у стратегічному періоді; вектору динаміки господарської діяльності підприємства у стратегічному періоді та ін. Характеристика процесу реалізації обраної стратегії є складною, оскільки являє собою складну систему взаємозалежних підсистем. Процес реалізації включає виконання певних завдань щодо фінансової, маркетингової діяльності та ефективності праці менеджменту підприємства.

Реалізація стратегії може бути забезпечена за рахунок як власних, так і залучених коштів. До власних коштів можуть бути віднесені прибуток та сума нарахованої амортизації. До залучених коштів належать внески власників підприємства та позиковий капітал. Залучення коштів шляхом випуску корпоративних прав є складним, оскільки потребує зваженого управління і раціонального вибору дивідендної політики.

ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12» - одне за провідних підприємств Києва і Київської області. На чолі з першим директором С. Кресанем підприємство стартувало, маючи два основні виробництва, - хлібобулочний (1976 р.) та кондитерський (1980 р.) цехи.

В наступні роки проводилася реконструкція та технічне переобладнання: усі печі в були замінені на сучасні, потужніші й економніші, хлібобулочний цех повністю змінив свій вигляд. Нині хлібокомбінат №12 - це сучасне високомеханізоване підприємство, на якому постійно модернізується обладнання, розробляються оригінальні рецепти, розширюється асортиментний ряд.

Отже, за 2012 рік, порівняно з 2010, динаміка елементів собівартості продукції свідчить про зменшення здійснюваних витрат: матеріальні витрати зменшуються на 45721 тис. грн або 43,25%; витрати на оплату праці зменшуються на 18745 тис. грн або 44,98%; сума відрахувань на соціальні заходи зменшується в 2012 році на 6826 тис. грн або 44,72%; сума амортизаційних відрахувань зменшується на 1708 тис. грн або 53,51%; сума інших витрат зросла на 7605 тис. грн або 32,54%. Разом собівартість в 2012 році зменшується на 65395 тис. грн або 34,56%. Чистий дохід у 2012 році порівняно з 2010 роком зріс на 149988 тис грн. або 58,12%.

Отже, підприємство із збиткового у 2010 році стає прибутковим. У 2012 році валовий прибуток зростає на 27645 тис грн або 55,35% порівняно з 2010 роком. Фінансові результати від операційної діяльності зменшуються на 562 тис грн або 16,05%. Фінансові результати від звичайної діяльності мають позитивну тенденцію і зростають на 274 тис грн. або 28,81%. У 2012 році підприємство отримало на 556 тис грн. більше прибутку, ніж у 2010 році.

Щодо показників, то значення розрахункових фінансових коефіцієнтів відображають чітку тенденцію не цілком задовільної фінансової стійкості Хлібокомбінату №12 за 2010-2012 роки. Ліквідність та платоспроможність також не відповідають нормативним значенням. Показники ділової активності відображають покращення швидкості обертання коштів на підприємстві, що є позитивним. Показники рентабельності зростають у 2012 році і є позитивними, що свідчить про задовільний стан прибутковості на підприємстві, проте вони є невисокими.

Загалом фінансовий стан на «Хлібокомбінаті №12» є незадовільним і підприємство має дуже високі фінансові ризики.

Отже, власний капітал показує частку майна підприємства, яка фінансується за рахунок коштів власників і власних засобів підприємства. Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції: функція заснування та введення в дію підприємства; функція відповідальності та гарантії; захисна функція; функція фінансування та забезпечення ліквідності; база для нарахування дивідендів і розподілу майна; функція управління та контролю.

Загалом сума статутного капіталу не змінюється на протязі двох років і становить 1358 тис. грн. Сума додатково вкладеного капіталу зменшується протягом 2010-2012 років на 56 тис грн. і становить 19250 тис. грн. Непокритий збиток зростає на 2242 тис. грн. або 13,33%. Разом сума власного капіталу зменшується на 2298 тис. грн. або 59,84%.

Переважна більшість підприємств здійснює свою діяльність за участі позикового капіталу. Ефект від залучення позикового капіталу в господарську діяльність виникає в тих випадках, коли рентабельність активів підприємства вище кредитного відсотка (фінансових витрат по обслуговуванню зобов'язань).

Отже, забезпечення наступних витрат і платежів зменшилось на 1303 тис. грн. або 66,01%; довгострокові зобов'язання зменшились на 7093 тис грн. або 100%; поточні зобов'язання зросли на 14091 тис. грн. або 24,92%. Загалом сума залученого капіталу зросла у 2012 році порівняно з 2010 роком на 5695 тис грн. або 8,68%.

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів.

Середньозважена вартість капіталу зросла у 2011 році порівняно з 2010, проте у 2012 році вона зменшилась і становила 14,6%.

Структура капіталу компанії, механізм її формування та функціонування безпосередньо визначають успішний розвиток та ефективність діяльності кожного господарюючого суб'єкта. Головним завданням при управлінні капіталом підприємства є формування та підтримка його оптимальної структури, яка зможе повною мірою задовольнити його стратегічні цілі.

Для аналізу можливих варіантів структури капіталу підприємства необхідно з'ясувати ряд залежностей, зокрема - залежність обсягу чистого прибутку від зміни обсягу валового прибутку та залежність обсягу валового прибутку від зміни обсягу позикового капіталу підприємства. Для подальшого формування оптимальної структури капіталу ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12», з урахуванням проаналізованих залежностей, необхідно дослідити можливі варіанти співвідношення власних та позикових коштів та провести аналіз їх структури за допомогою показників середньозваженої вартості капіталу, ефекту фінансового важелю та рівня фінансового ризику.

З позиції мінімізації фінансового ризику оптимальною структурою вважається співвідношення власних коштів до позикових у пропорції 60:40 для промислового підприємства. Проте з урахуванням неможливості залучити достатньо власного капіталу можна запропонувати наведену модель «Позиковий капітал - Власний капітал: 90:10», яка принесе максимальний ефект використання сукупного капіталу підприємства.

Згідно зроблених розрахунків чистий прибуток підприємства зростає і становить 8404 тис грн. Тобто зростання чистого прибутку може також означати зростання позикового капіталу. Проте сам факт зростання прибутку свідчить про правильність проведення заходів, які поліпшили дохідність підприємства у 2012 році, і, прогнозовано, будуть впливати на збільшення доходів також у 2013 році.

Детально розглянувши методи стратегічного аналізу діяльності підприємства, можна зробити висновок, що удосконалення методики стратегічного планування на підприємстві передбачає використання таких методів як SWOT-аналіз; аналіз ланцюжка цінностей; оцінка конкурентоспроможності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Балабанов И.Т. Фінансовий аналіз: Посібник. - К.: Юрист, 2004. - 521 с.

2. Белых Л.П. Реструктуризация предприятия. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 398 с.

3. Бланк И.А. Концептуальные основы финансового менеджмента. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2003. - 590 с.

4. Бланк И.А. Управление формированием капитала. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 512 с.

5. Болюх М.А. Економічний аналіз: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

6. Боронос В.Г. Формування механізму оптимізації структури капіталу та його вплив на фінансовий потенціал підприємства / В.Г. Боронос // Механізм регулювання економіки. - 2011. - №3, Т. 1. - С. 154-166.

7. Борщ О.Г. Капітал як економічна та фінансова категорія // Агроінком. - 2006. - №7. - С. 32-35.

8. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1997. - 998 с.

9. Брігхем Є.Ф. Фінансовий менеджмент. Т.1. - К.: Молодь, 2005. - 497 с.

10. Брігхем Є.Ф. Фінансовий менеджмент. Т.2. - К.: Молодь, 2005. - 668 с.

11. Булев И.П., Брюховецкая Н.Е. Основные принципы управления предприятием в условиях кризиса // Менеджер. - 2001. - №3(5). - С. 66-73.

12. Валдайцев С.В. Оценка бизнеса и управление стоимостью предприятия: Учеб. пособ. для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 720 с.

13. Ван Хорн, Джейли К. Основы финансового менеджмента. 11-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильяме", 2001. - 992 с.

14. Воробйов Ю. Модель створення та накопичення фінансового капіталу підприємницькими структурами // Економіст. - 2010. - №3. - С.50-51.

15. Гапоненко А. Л. Стратегическое управление: Ученик / А. Л. Гапоненко, А. П. Панкрухин. - М.: Омега, 2004 - 466 с.

16. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. - 2-е изд. - Киев: МАУП, 2002. - 158 с.

17. Довгань Л.П. Визначення оптимальної вартісної структури та мінімізація ризиків залучення позикових коштів // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №12(30). - С. 26-33.

18. Жаліло Я. Економічна стратегія як категорія сучасної економічної науки// Економіка України, №1. - 2005. - С. 19-27.

19. Ефимова О.В. Анализ собственного капитала // Бухгалтерский учет. - 2005. - №1. - С. 95-101.

20. 3абродский В.А. Анализ и предупреждение дестабилизации функционирования предприятия. - К.: Северо-Восточный научный центр Академии наук Украины, 1999. - 76 с.

21. 3абродский В.А. Диагностика финансовой устойчивости функционирования производственно-экономических систем. - X.: Бизнес Информ, 2005. - 108с.

22. 3ятьковський І.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Кондор, 2006. - 364 с.

23. Іванієнко В.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. - 2-е вид. - X.: Видавничий Дім "ІНЖЕК", 2003. - 168 с.

24. Івахненко В.М., Горбаток М.І. Економічний аналіз: Навч. посіб. -К.: КНЕУ, 2000. - 176 с.

25. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. / за ред. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ, 2006. - 496 с.

26. Коваленко Л.О. Фінансовий менеджмент: [Навч. посіб.]. / Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. - [2-ге вид., перероб. і доп.] - К.: Знання, 2005. - 485 с.

27. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 768 с.

28. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 490 с.

29. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: 2001. - 432 с.

30. Ковалев В.В. Финансовый учет и анализ. - М.: Финансы и статистика, 2005. - 719 с.

31. Ковалев В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. - М.: ТК Велби, изд-во Проспект, 2005. - 424 с.

32. Козлова Р.О. Економічна сутність категорії капіталу // Вісник Сумського національного університету: Серія "Фінанси і кредит", 2010. - №2. - С. 218-221.

33. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятий. - М.: Финансы и статистика, 2006. - 436 с.

34. Коробко М.В. Оптимізація структури капіталу // Вісник технологічного університету Поділля, 2007. - №1/4.2. - С.110-115

35. Котов А.С. Оценка стоимости предприятия. - X.: Бизнес Информ, 2000. - 56 с.

36. Крыжатювский В.Г., Лапепков В.И. Антикризисное управление. - М: ПРИОР, 2009. - 432 с.

37. Куліш Г.С. Управление заемным капиталом коммерческих предприятий // Дистрибуция и логистика, 2005. - №1. - С.28-34.

38. Куліш Г.С. Формування структури капіталу підприємств // Ринок цінних паперів України. - 2002. - №3-4. - С. 9-21.

39. Любанова Т. П. Стратегическое планирование на предприятии: Учеб. пособие / Т. П. Любанова, Л. В. Мясоедова, Ю. А. Олейникова. - М. ПРИОР, 2001 - 272 с.

40. Марченко А. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси України, 2009. - №6. - С. 36 - 41.

41. Мельник В.А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. - К.: А.Л.Д., ВІРА-Р, 2004. - 560 с.

42. Мельник М.І. Факторний підхід до формування оптимальної структури капіталу підприємства / М.І. Мельник, Л.О. Шкварчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.9. - С. 203-208

43. Мержа Н.В. Формування оптимальної структури капіталу підприємницьких структур // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2006. - №1. - С. 105 - 109.

44. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: [Навч. посіб.]. / В.О. Мец. - К.: КНЕУ, 2010. - 132 с.

45. Мних Є.В., Бутко А.Д. Аналіз і контроль в системі управління капіталом підприємства / за ред. проф. Є.В. Мниха. - К.: КНЕУ, 2006. - 232 с.

46. Мошенський С.З. Економічний аналіз: [Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів] / С.З. Мошенський, О.В. Олійник / За ред. д. е. н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2007. - 704 с.

47. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа, 2010. - 192 с.

48. Опарін В.М. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. - 2003. - №5. - С. 26-31.

49. Пастухова В. В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія / В. В. Пастухова. - К.: Київ. Національний торгово-економічний ун-т., 2002. - 302 с.

50. Про акціонерні товариства: Закон України, 2008, №50-51. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.

51. Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий: Учебное пособие для студентов экономических специальностей высших заведений, экономистов и преподавателей. - М.: Академический Проект, 2002.-573 с.

52. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Мн.: Новое знание, 2008. - 696 с.

53. Савицкая Г.В. Экономический анализ. - М.: Экоперспектива, 2006. - 640 с.

54. Семенов А.Г. Ефективне управління структурою капіталу акціонерного товариства / А.Г. Семенов, О.О. Плаксюк, О.В. Ярошевська // Вісник економічної науки України. - 2010. - №2. - С. 137-144.

55. Серажим М.К. Капітал: Посібник. - К.: ПРТ, 2004. - 361 с.

56. Славюк Р.А. Структурування власного капіталу підприємств України // Фінанси України. - 2006. - №8. - С. 123-131.

57. Ткаченко Н.М. Формування і облік залученого капіталу // Регіональні перспективи. - 2009. - №2/9. - С. 28-32.

58. Трохина С.Д. Управление финансовым состоянием предприятия // Финансовый менеджмент, 2010. - №1. - С. 3-11.

59. Федоренко В.Г. Классификация факторов, влияющих на финансовую устойчивость предприятий // Экономика и управление, 2009. -№2/3. - С. 65-66.

60. Фінансовий аналіз: Навч. посіб./ [М.Д. Білик, О.В. Павловські, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька] - К.: КНЕУ, 2005. - 368 с.

61. Финансовое управление компанией / Под ред. Е.В. Кузнецовой. - М.: Правовая культура, 2001. - 383 с.

62. Фролова Т. О. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення і практичних завдань. - К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2005. - 253 с.

63. Федоренко В.Г. Інвестознавство: Підручник - К.: МАУП, 2000. - 408 с.

64. Федорченко В.Г. Страховий та інвестиційний менеджмент - К.: МАУП,2002. - 341 c.

65. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц./ А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Бурк, Н.Ю. Калач та ін. - К.: КНЕУ, 2007. - 294 с.

66. Цал-Цалко Ю.С., Фінансовий аналіз. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 566 с.

67. Череп А.В. Інвестознавство: Підручник. - К.: Кондор, 2006. - 398 с.

68. Чорна М.В. Проектний аналіз: Навч. посіб.. - Х.: Консум, 2003. - 228 с.

69. Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління: Навч.-метод. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 232 с.

70. Шахов В.В. Введение в страхование. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 210 с.

71. Шохин А. Н. Денежные сбережения населения как экономическая категория. - М.: ЦМИ АН СССР, 1984.

72. Шевченко І., Хом'як С., Артем'єва Л. Податок з доходів фізичних осіб: Метод. посіб.. - Д. : Баланс-Клуб, 2004. - 144 с.

73. Шеремет А. Д., Сейфулин Р. С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М. 1995. - 176 с.

74. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. - К.: 2005. - 196 с.

75. Шутов М. І., Бабенко В. А., Стоянова Н. М. Державний фінансовий контроль в Україні: Теорія та практика. - О. : Юридична література, 2004. - 131 с.

76. Щукін Б.М. Аналіз інвестиційних проектів: Конспект лекцій. - К.: МАУП, 2002. - 128 с.

77. Щукін Б.М. Інвестування. - К.: МАУП, 2004. - 216 с.

78. Юрій С. І., Шаварина М. П., Шаманська Н. В. Соціальне страхування. - К. : Кондор, 2004. - 464 с.

79. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002.-590 с.

80. Яремко І.Й. Управління капіталом підприємства: економічний і фінансовий інструментарій: [Монографія]/ І.Й. Яремко - Л.: Каменяр, 2006. - 176 с.

81. Ярощук О.В. Теоретичні аспекти формування та обігу капіталу підприємства // Вісник Донецького державного університету економіки і торгівлі, 2011. - №3. - С. 51-60.

Размещено на Allbest.ru