Формування Державного бюджету України

а) передача вищих навчальних закладів до сфери управління МОН ( Міністерство освіти і науки України );

б) оптимізація мережі навчальних закладів;

в) вдосконалення системи зовнішнього незалежного оцінювання учнів та моніторингу якості освіти;

г) оптимізація інфраструктури та удосконалення організації фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку громадян;

д) збереження культурної спадщини, стимулювання розвитку вітчизняного книговидання, кінематографа та анімації.

- Забезпечення високоякісної та доступної медичної допомоги населенню:

а) створення умов для переходу до загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;

б) розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) медицини;

в) розвиток медицини у сільській місцевості, зміцнення її матеріально-технічної бази, в тому числі забезпечення закладів охорони здоров'я автотранспортними засобами;

г) оптимізація та удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги;

- Реформування Збройних Сил України, правоохоронних органів та забезпечення безпеки держави:

а) забезпечення поетапного переходу до формування Збройних Сил України та інших військових формувань на контрактній основі;

б) нарощування боєздатності Об'єднаних сил швидкого реагування та підвищення рівня боєздатності Основних сил оборони;

в) забезпечення пріоритетного спрямування бюджетних коштів на розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків.

- Пріоритетна державна підтримка реального сектору економіки:

а) державна підтримка інноваційних та інвестиційних проектів пріоритетних галузях економіки, в тому числі літакобудуванні, ракетно-космічній, оборонно-промисловій та інших галузях економіки;

б) покращення фінансового стану підприємств вугільної галузі шляхом їх роздержавлення та реструктуризації, поетапний перехід до ринкових цін на вугілля;

в) концентрація фінансових ресурсів на забезпеченні розвитку власного видобутку нафти і газу;

г) підвищення ренти як інструменту заохочення до раціонального використання природно-ресурсного потенціалу держави;

д) збереження нормативу (розміру) відрахувань частини чистого

е) прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що сплачується до державного бюджету, на рівні 2008 року;

ж) виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

4. Державна політика щодо фінансового забезпечення місцевих бюджетів:

- Створення належних умов для виконання органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади покладених на них функцій

- Запровадження нових інструментів стимулювання регіонального розвитку.

Безперечно, за минулі роки бюджетну систему України було суттєво вдосконалено та наближено до сучасних вимог. Проте, як і раніше, невирішеними залишаються наступні фундаментальні проблеми:

-незбалансованість зобов'язань і ресурсів на всіх рівнях бюджетної системи і надмірність боргового тягаря;

-неефективність та обтяжливість податкової системи;

-неефективність значної частини бюджетних видатків;

-перевищення державних потреб і зобов'язань над фактичними бюджетними витратами;

-незавершеність формування ефективної системи управління державними фінансами.

2.2 Аналіз доходів і видатків державного бюджету України

Державний бюджет займає провідне місце в бюджетній системі України. І як будь-який план, він має свої складові частини. Відповідно до глави 5 Бюджетного кодексу можна виділити доходну і видаткову частини Державного бюджету.

Дослідження проблем формування доходної частини Державного бюджету України викликає інтерес, насамперед тому, що саме бюджет характеризує рівень економічного розвитку країни, і завдяки правильному здійсненню бюджетного процесу забезпечується економічна і соціальна стабільність та належний життєвий рівень населення. Через державний бюджет органи державної виконавчої влади здійснюють реалізацію державної внутрішньої і зовнішньої політики, державне регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальної політики з врахуванням довгострокових інтересів країни. Збільшення асигнувань з державного бюджету сприяє зростанню сукупного попиту в економіці і, відповідно, збільшенню випуску продукції і зайнятості.

Стаття 2 Бюджетного кодексу дає наступне визначення доходів бюджету -- це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України.

Але, на нашу думку, ця дефініція не повністю відображає сутності поняття "доходи бюджету". З огляду на розробки, здійснені наукою бюджетного права, можна дати наступне визначення: доходи бюджету -- це частина фінансових ресурсів, що опосередковують економічні відносини з приводу акумулювання державою грошових коштів для створення централізованого грошового фонду, які мають на меті забезпечення реалізації державних програм. Правові норми, що стосуються складу і формування доходів державного бюджету, складають окрему групу, але розглядаються в одному розділі з групою правових норм, що регулюють видатки бюджету. Тим самим підкреслюється єдність і взаємозалежність між доходною і видатковою частинами, тобто збалансованість бюджету, що має бути враховано при формуванні кожної з цих частин. Необґрунтовані розбіжності між обсягами доходів і видатків, нехтування узгодженістю в процесі формування кожної з цих частин бюджету призводять до таких негативних явищ як розбалансованість та дефіцит державного бюджету, у зв'язку з чим немає оптимального впливу бюджету на розвиток економіки і соціальної сфери.

Розмаїття видів доходів відображається завдяки бюджетній класифікації, яка здійснюється з метою проведення необхідного аналізу в розрізі доходів та забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюджетним кодексом України (ст. 9) встановлена така класифікація доходів бюджету: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти. До податкових надходжень належать обов'язкові платежі, передбачені податковим законодавством України. Перелік загальнодержавних і місцевих податків закріплений у статтях 13, 14 Закону України "Про систему оподаткування". Також до законодавства про податки, збори та обов'язкові платежі належать нормативні акти, що регулюють порядок справляння конкретного виду платежу, наприклад, Закон України "Про плату за землю", Декрети Кабінету Міністрів "Про податок на додану вартість", "Про акцизний збір", "Про податок на прибуток" та ін., Укази Президента та постанови Кабінету Міністрів, підзаконні нормативні акти інших органів влади, які уточнюють і доповнюють законодавчі приписи.

Неподатковими надходженнями визнаються: доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові платежі.

Виходячи з наведеної класифікації доходів бюджету і визначається склад доходів Державного бюджету України.

Узагальнюючим джерелом доходів державного бюджету, рівно як і місцевих бюджетів, є валовий внутрішній продукт країни. Зростання ВВП призводить до зміцнення та стабілізації економіки, розширення виробництва, збільшення зайнятості, підвищення життєвого рівня народу, заробітної плати працівників, прибутків підприємств та організацій, купівельної спроможності населення, а, отже, до збільшення податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів, до поповнення їх доходної частини. Разом з тим зниження номінального обсягу ВВП та зростання інфляції призводить до номінального зменшення надходжень до бюджету.

Склад доходів Державного бюджету включає доходи (за винятком тих, що згідно зі статтями 64, 66 та 69 БК закріплені за місцевими бюджетами), які отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", а також за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі або підприємствам, установам та організаціям, а також проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств. До складу доходів Державного бюджету України також входять: гранти і дарунки у вартісному виразі та міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Маючи матеріальний характер, доходи класифікуються і систематизуються переважно за економічними і правовими джерелами. За соціально-економічними ознаками доходи бюджетів поділяються на доходи: від господарської діяльності; від використання природних ресурсів; від зовнішньоекономічної діяльності; від банківської діяльності; від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; державне мито; митні платежі; збори та інші неподаткові платежі; доходи від приватизації; доходи від прибутку громадян тощо.

За порядком та умовами зарахування доходів у Державний бюджет та в місцеві бюджети вони поділяються на закріплені і регулюючі. До закріплених відносяться доходи, які чинними законодавчими актами віднесені у доходну частину певного рівня бюджетної системи повністю у розмірі територіального надходження або у твердо фіксованому розмірі (норматив), що встановлюється на тривалий строк. Регулюючі доходи -- це доходи, надходження яких у нижчестоящі бюджети визначаються щорічно Верховною Радою України або представницьким органом місцевого самоврядування вищого рівня при запровадженні своїх актів про бюджет. У сучасних умовах Державний бюджет може мати як закріплені за ним кошти, так і позичені. За юридичними формами доходи Державного бюджету поділяються на податкові і неподаткові (табл.2,1)

Таблиця 2.1 - Класифікація доходів Державного бюджету

Критерії класифікації	Види доходів
1 Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету	2 * закріплені -- згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету; * регулюючі -- зараховуються у певному відсотковому відношенні
Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету	— закріплені -- згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету; — регулюючі -- зараховуються у певному відсотковому відношенні
За частотою появи	— звичайні -- регулярно включаються в доходи; — надзвичайні -- з'являються в доходах за виняткових, але обґрунтованих обставин
За методами залучення	— податки; — збори; — обов'язкові платежі; — інші надходження
За способом зарахування	— загальний фонд; — спеціальний фонд
За розділами відповідно до Бюджетного кодексу	— податкові надходження; — неподаткові надходження; — доходи від операцій з капіталом; — трансферти

У роботі [16] говориться, що видатки Державного бюджету - це витрати держави на загальнодержавному рівні, які необхідні для виконання державою її функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких здійснюється використання централізованих коштів за напрямами, визначеними законом.

Напрями використання бюджетних видатків обумовлюються цілою низкою факторів, основними з яких є:

- необхідність утримання державних установ;

- рівень розвитку регіонів держави;

- зв'язки видатків із загального державного бюджету з видатками за місцевих бюджетів;

- форми надання бюджетних коштів;

- інші фактори, які можуть мати вагому значення залежно від конкретної економічної і політичної ситуації в державі.

Видатки Державного бюджету регламентуються відповідними законодавчими та нормативними актами - Бюджетним кодексом, Законом про Державний бюджет на поточний рік, Бюджетною класифікацією, іншими юридичними актами органів влади.

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:

1) державне управління:

- законодавчу владу;

- виконавчу владу;

- Президента України;

2) судову владу;

3) міжнародну діяльність;

4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення;

5) національну оборону;

6) правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;

7) освіту:

- спеціалізовані школи (у тому числі школи-інтернати), засновані на державній формі власності;

- загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

8) охорону здоров'я;

9) соціальний захист та соціальне забезпечення:

- державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їх сімей, пенсії військовослужбовцям та особам керівного і рядового складу органів внутрішніх справ, пенсії, призначені за іншими пенсійними програмами);

- державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям; компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів, у тому числі програми і заходи Фонду України соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; щорічна разова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни);

- державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;

- державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

- державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

- державні програми одноразової допомоги.

10) культуру і мистецтво;

11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

12) фізичну культуру і спорт;

13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;

14) програми реставрації пам'яток архітектури державного значення;

15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;

16) державні інвестиційні проекти;

17) державні програми щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища;

18) створення та поповнення державних запасів і резервів;

19) обслуговування державного боргу;

20) проведення виборів та референдумів;

21) інші програми, які мають виключно державне значення.

Фінансування окремих програм економічного і соціального спрямування за місцем реалізації цих програм здійснюється через механізм міжбюджетних трансфертів.

Бюджетним кодексом передбачені таємні видатки. Це видатки на утримання органів державної влади, функціональне призначення яких -- забезпечення національної безпеки. Вони включаються до Державного бюджету України без деталізації.

У Державному бюджеті обов'язково передбачається резервний фонд бюджету. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбаченні при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету. Кабінет Міністрів України щомісячно звітує перед Верховною Радою України про витрачання коштів резервного фонду бюджету.

Перш ніж провести аналіз доходів та видатків державного бюджету проведемо аналіз основних макроекономічних показників за 2007-2009 рр., так як вони суттєво впливають на основні показники держбюджету.

Таблиця 2.2- Основні макроекономічні показники 2007-2009 років

Роки	2007	2008	2009
Показник	Факт	Факт	Факт
Номінальний ВВП (млрд... гривень)	720,7	948,1	912,6
ВВП реальний, темп зростання (відсотки)	107,9	102,3	85,0
Індекс споживчих цін (відсотки)
в середньому до попереднього року	112,8	125,2	115,9
Грудень до грудня попереднього року	116,6	122,3	112,3
Прибуток прибуткових підприємств, млрд.... грн.	183,0	193,7	99,0
Фонд оплати праці працівників та грошового забезпечення військовослужбовців, млрд.. грн.	215,7	285,7	286,9
Експорт товарів і послуг (платіжний баланс), млн.. дол. США	64001	85612	54174
у відсотках до попереднього року	127,4	133,8	63,3
Імпорт товарів і послуг (платіжний баланс), млн.. дол. США	72153	99962	56896
у відсотках до попереднього року	135,4	138,5	56,9

Протягом аналізованого періоду номінальний ВВП постійно змінювався, то в сторону збільшення, то в сторону зменшення. Так у 2008р.ВВП становив 948.1 млрд. грн., що на 227.4 млрд. грн. більше ніж у 2007, а в 2009 р. він становив 912.6 млрд. грн., що на 35.5 млрд. грн. менше ніж у 2008 р. Реальне зростання ВВП у 2008 році становило 2,3%, що, в основному, було забезпечено зростанням у сільському господарстві, на транспорті та зв'язку, у машинобудуванні та в деревообробній сфері, а в 2009 р. реальний ВВП знизився на 17.3%.

За 2008 рік індекс споживчих цін зріс на 5.7% порівняно з аналогічним періодом 2007 року. Більш ніж дві третини його зростання припало на першу половину року, що було зумовлено подорожчанням переважно продовольчої групи товарів через поганий врожай, який був у 2007 року та зростанням світових цін на продовольство. В 2009 р. порівняно з 2008р. даний показник знизився на 10%.

Експорт та імпорт товарів у 2008 р. порівняно з 2007 р. зростав, а в 2009 р. спостерігається зменшення даних показників, в основному за рахунок світової фінансової кризи, яка знизила попит на товари як в Україні так і у світі.

В роботі [11] містяться дані про надходження до державного бюджету за 2007-2009 рр. (рис. 2.1).

Із запланованих 255,3 млрд. грн. надходжень до Державного бюджету України фактично у 2009 році надійшло 225,4 млрд. грн., що на 2,7 відсотка, або на 6,3 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання річного плану, який був затверджений Верховною Радою України зі змінами дорівнював 91,9 відсотка.

Попри негативний вплив світової фінансової кризи на всі економічні процеси в Україні наприкінці року, бюджет 2008 року був виконаний У 2008 р. із запланованих 238,6 млрд. грн. до бюджету надійшло 231,7 млрд. грн., що на 6,9 млрд. грн. менше, або на 2.9 відсотка. А в 2007 р. фактичні надходження до бюджету становили 165,9 млрд. грн., що на 2,4 млрд. грн. менше від запланованого показника , який затвердила Верховна Рада України у 2006 бюджетному році. За аналізований період в цілому спостерігається недовиконання планових показників.

Рисунок 2.1 - Доходи державного бюджету за 2007-2009 рр.. млрд. грн.

Із запланованих 184,6 млрд. грн. надходжень до загального фонду державного бюджету у 2009 році фактично надійшло 172,2 млрд. грн., що на 7,3 відсотка, або на 13,7 млрд. грн. менше ніж у 2008 році. Рівень виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету в цілому за 2009 рік становив 93,3 відсотка. Недовиконання становить 12,4 млрд. гривень.

Рисунок 2.2 - Доходи загального фонду Державного бюджету України за 2007-2009 рр., млрд. грн..

У 2007 р. фактичні надходження спеціального фонду становили 39,8 млрд. грн., що на 3,1 млрд. грн. менше від запланованих. Фактичні надходження в 2008 р. склали 45,9 млрд. грн., що на 20,7 відсотка менше від планового показника, або на 12 млрд. грн. Із запланованих 70,7 млрд. грн. надходжень до спеціального фонду державного бюджету у 2009 році фактично надійшло 53,1 млрд. гривень.

Рисунок 2.3 - Доходи спеціального фонду Державного бюджету України у 2007-2009 роках, млрд. грн..

У структурі доходів державного бюджету найбільшу питому вагу займають податкові надходження, тож проведемо аналіз податкових надходжень (табл.. 2.3)

Таблиця 2.3 - Питома вага податкових надходжень в доходах бюджету у 2000-2009 рр.

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Разом доходів	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Утому числі:
Податкові надходження	56,0	62,8	69,8	67,8	65,2	73,1	71,9	70,3	72,5	66,1
Неподаткові надходження	31,2	34,4	27,9	30,0	32,5	27,7	27,1	25,4	22,8	29,4
Доходи від операцій із капіталом	0,1	1,0	1,1	1,4	1,2	2,1	0,4	1,1	0,9	0,5
Державні цільові фонди	12,7	1,8	1,2	0,8	1,1	1,0	0,5	0,6	0,4	0,3

Питома вага податкових надходжень у загальному обсязі доходів державного бюджету коливається від 56,0% у 2000 році до 73,1% у 2005 році. Як видно також з табл., питома вага неподаткових надходжень за аналізований період знаходиться в межах 22,8-34,4% від загального обсягу доходів державного бюджету України. Частка доходів від операцій з капіталом в загальних доходах держбюджету України становить 0,1-1,4%.

Частка державних цільових фондів у загальному обсязі надходжень до державного бюджету має чітку тенденцію до зменшення - якщо у 2000 році вона становила 12,7%, то у 2009 році -0,3% відповідно.

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що економічна криза, яка розпочалась в Україні з ІІІ кварталу 2008 року дещо змінила структуру надходжень до державного бюджету України. Так ще у 2008 році питома вага податкових надходжень становила 72,5%, а вже у 2009 році - 66,1%. Тобто зазначений показник зменшився на 6,4% у загальній структурі надходжень, натомість частка неподаткових надходжень збільшилась на 6,6% відповідно.

Якщо у 2008 році доходна частина державного бюджету становила 231,7 млрд. грн., і з них податкові надходження складали 167,9 млрд. грн., неподаткові надходження - 52,8 млрд. грн. У 2009 році доходна частина склала 225,3 млрд. грн., з них податкові надходження - 148,9 млрд. грн., неподаткові - 66,3 млрд. грн. У свою чергу доходна частина державного бюджету 2009 року зменшилася у порівнянні із 2008 роком на 6,4 млрд. грн. або на 2,8%. Податкові надходження зменшилися на 19 млрд. грн., або на 11,3%, неподаткові надходження зросли на 13,5 млрд. грн., або на 25,6%.

У роботі [33] наведена інформація проте, що ВВП України зменшився у І кварталі 2009 року на 20,3%, у II кварталі на 17,8%, у III кварталі на 15,9% у IV кварталі на 7,0% у порівняні з аналогічними періодами 2008 року.

За оцінками експертів та розрахунками Міністерства економіки падіння ВВП України у 2009 році становило близько 15%. Тобто темп падіння рівня податкових надходжень до державного бюджету України у 2009 році був меншим, аніж темп падіння ВВП.

Це дозволяє зробити висновок про збільшення питомої ваги податкових надходжень державного бюджету по відношенню до ВВП у період кризових трансформацій.

Розглядаючи питому вагу податкових надходжень державного бюджету до ВВП констатуємо, що у період 2000-2008 років вона коливалась у межах 10,75%-17,79%. Тенденція до зростання даного показника, розпочинаючи із 2000 року, засвідчує підвищення ролі податкового регулювання у системі бюджетного регулювання.

В економічній літературі існує думка про те, що чим менша питома вага податкових надходжень у ВВП, тим швидшими темпами розвивається економіка.

У роботі [20] сказано, що прихильники "економіки пропозиції" на чолі з А. Лаффером вважали, що високий рівень податкового навантаження є причиною високих і непередбачуваних темпів інфляції, гальмуючи при цьому економічний розвиток. Основні положення даної економічної теорії були покладені в основу "рейганоміки", яка передбачала проведення податкової реформи із зниженням податкових ставок. Проте результати проведення даних реформ доволі неоднозначні. Широкий ряд науковців та дослідників висловлюють думку про те, що низький рівень податкового навантаження на економіку зумовлює виникнення серйозних економічних труднощів - недофінансування бюджетних програм або існування значного дефіциту бюджету. Необхідно зазначити, що якщо розглядати умови кризових трансформацій економіки, то ряд провідних країн світу пішли на скорочення податкового навантаження з метою стимулювання економічної діяльності суб'єктів господарювання. До таких країн належать - Німеччина, Франція, Швейцарія, Японія, Китай, Індія та ін. В Україні зменшення податків під час економічної кризи відбувалось доволі опосередковано. Науковці та аналітики вважають, що значного зменшення податків в Україні і не слід було очікувати. Причинами цього є значне падіння обсягів промислової продукції та ВВП країни, відсутність реальних джерел фінансування дефіциту бюджету, який би утворився внаслідок зменшення податкових надходжень, відсутність стабілізаційного фонду. Тому країна не змогла в повній мірі використати податкове регулювання як ефективний засіб антикризової політики.

У таблиці 2.4 наведені показники питомої ваги окремих податків до загальної суми податкових надходжень державного бюджету України за період 2007-2009 років.

Таблиця 2.4 - Структура податкових надходжень державного бюджету України

Показники	2007	2008	2009
	млн. грн.	%	Млн.. грн.	%	млн. грн.	%
Податкові надходження, в т.ч	116670,8	100,0	167883,4	100,0	148915,6	100,0
Податок на додану вартість	59382,8	50,9	92082,6	54,85	84596,7	56,81
Податок на прибуток Підприємств	33964,0	29,11	47456,3	28,27	32569,8	21,87
Акцизний збір	10485,9	8,99	12678,0	7,55	21274,5	14,29
Ввізне мито	9588,9	8,22	11932,8	7,11	6328,8	4,25
Інші	3249,2	2,78	3733,7	2,22	4145,8	2,78

На основі даних таблиці констатуємо, що більше, ніж половину від загального обсягу податкових надходжень становлять надходження від податку на додану вартість. Цей показник знаходиться у межах 50,9-56,81%. Звертає на себе увагу тенденція до зростання питомої ваги податку на додану вартість: порівнюючи 2009 рік із -2007 роком - питома вага ПДВ зросла на 5,91 відсотка. Навіть при зменшені даного податку у 2009 році у порівняні із 2008 роком на 7485,9 млн. грн. у зв'язку із падінням рівня виробництва та споживання, питома вага зросла на 1,96 відсотка.

На рисунку 2.4 зображено відшкодування ПДВ. У 2009 році обсяг бюджетного відшкодування ПДВ за загальним фондом державного бюджету грошовими коштами залишився на рівні 2008 року та становив 34,5 млрд. гривень. За аналогічний період 2007 року бюджетне відшкодування ПДВ становило 18,9 млрд. грн.. що на 15,5 млрд. грн. менше ніж у 2008 році.

На 1 січня 2010 року обсяг невідшкодованих сум ПДВ на рахунок платника у банку становив 24,2 млрд. грн. і зріс за 2009 рік на 10,1 млрд. гривень. В 2008 сума невідшкодованого ПДВ становила 14,1 млрд. грн., що на 5,5 млрд. грн. більше ніж в 2007 році.

Рисунок 2.4 - Бюджетне відшкодування ПДВ за загальним фондом Державного бюджету України у 2007-2009 роках, млрд.. грн.

Рисунок 2.5 - Динаміка залишку невідшкодованих сум ПДВ (всього активний та пасивний) на рахунках платника у банку за 2007-2009 роки, млрд. грн.

Другим за величиною джерелом надходжень є податок на прибуток підприємств. Його частка коливається від 21,87% у 2009 році до 29,11% у 2007 році. Якщо у 2007 році зростання питомої ваги даного податку у загальному обсязі податкових надходжень, то у 2008-2009 роках спостерігається її зменшення. Обсяг надходжень від податку на прибуток у 2009 році зменшився у порівнянні із 2008 роком на 14886,5 млн. грн. або на 31,4%, у порівнянні із 2007 роком на 1394,2 млн. грн. або на 4,1%. Однією з основних причин цього є вплив економічної кризи на фінансовий та реальний сектор економіки. У результаті цього збільшилась кількість збиткових підприємств та зменшився обсяг отриманих прибутків рентабельними підприємствами.

Акцизний збір (рис.2.6) є третім за величиною джерелом податкових надходжень. Частка акцизного збору знаходиться в межах від 7,55% до 14,29%.

Необхідно відзначити, що у період 2007-2008 років обсяг акцизного збору щороку збільшувався, але питома вага даного податку зменшувалася - у 2007 році на 0,02 відсотка у порівнянні із 2006 роком, у 2008 році на 1,44 відсотка у порівнянні із 2007 роком. Проте у 2009 році спостерігається значне зростання надходжень від акцизного збору до державного бюджету - у порівнянні із 2008 роком надходження зросли на 8596,5 млн. грн. або на 67,8%. Питома вага даного виду надходжень становила 14,29 відсотка. Таке зростання обсягу надходжень пояснюється підвищенням ставок акцизного збору з метою збалансування Державного бюджету України. Адже в фінансової умовах кризи, як засвідчує світовий досвід, непрямі податки є менш вразливими до зменшення у порівнянні із прямими. Наслідком збільшення ставок акцизного збору стало зростання надходжень від акцизного збору, що дозволило не допустити стрімкого зменшення доходної частини Державного бюджету України.



Рисунок 2.6 - Надходження акцизного збору до Державного бюджету України у 2007-2009 роках, млрд. грн.

У роботі [30] наведена інформація про доходи від ввізного мита, вони становлять доволі вагому частку у податкових надходженнях до державного бюджету. Слід звернути увагу, що вона досить значно коливається за роками. Якщо у 2007 році частка ввізного мита становила 8,22%, то у 2009 році лише 4,25%. Надходження від ввізного мита зростали протягом 2007-2008 років: так у 2007 році в порівнянні із 2006 роком вони збільшились на 2616,2 млн. грн. або на 37,5%, у 2008 в порівняні із 2007 роком на 2343,9 млн. грн. або на 24,4%. У 2009 році спостерігається значне зниження доходів від ввізного мита - порівнюючи із 2008 роком доходи скоротилися на 5604 млн. грн. або на 46,96%. Причиною такого різкого падіння є скорочення імпорту на 45,0% внаслідок впливу економічної кризи. Це було обумовлено проведеною девальвацією національної валюти та падінням внутрішнього попиту.

Видаткова частина бюджету є вагомим інструментом розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів для виконання державою покладених на неї функцій. Від структури та обсягів видаткової частини бюджету залежить стан збалансованості та міцності бюджетної системи країни, ефективність системи бюджетного регулювання. Багато науковців та дослідників звертають увагу на те, що темпи економічного зростання залежать від частки видатків держави у ВВП. Проте єдиного визначеного підходу у даному питанні немає. Проте в умовах економічної кризи слід звернути увагу на те, що держава має за рахунок, в тому числі, і бюджету стимулювати зростання внутрішнього попиту, не допускати значного падіння доходів працівників бюджетної сфери та пенсіонерів, підтримувати стратегічні галузі та підприємства. Як свідчать дані таблиці 3, питома вага видаткової частини державного бюджету України до ВВП знаходиться в межах 24,4-26,7% та є достатньо стабільною.

Частка видатків зведеного бюджету України без державних цільових фондів коливається від 31,7% до 33,9%. Питома вага видатків державного бюджету у зведеному бюджеті є достатньо високою і становить від 77,1% у 2007 році до 78,6% у 2009 році. На основі даних таблиці можемо зробити висновок про те, що у 2009 році питома вага бюджетних видатків дещо зросла, що пояснюється впливом економічної кризи. Використовуючи регулювання видаткової частини бюджету під час кризових трансформацій як інструмента регулювання економічного розвитку, держава підвищує значимість системи бюджетного регулювання у цілому.

Таблиця 2.5 - Динаміка частки видатків зведеного і державного бюджету України 2007-2009 роках, у % до ВВП

Роки	Частка видатків у ВВП, %	Питома вага видатків державного бюджету у зведеному бюджеті,%>
	Зведеного бюджету	Державного бюджету
2007	31,7	24,4	77,1
2008	32,5	25,4	78,1
2009	33,9	26,7	78,6

Відповідно до оперативного звіту Державного казначейства України видаткова частина Державного бюджету України за 2009 рік виконана в обсязі 242,4 млрд. грн., що на 0,9 млрд. грн. (на 0,4%) більше аналогічного показника попереднього року.

Рівень виконання річного плану, затвердженого Верховною Радою України на 2009 рік, становить 88,4%. Касові видатки Державного бюджету України за 2008 рік становили 241,5 млрд. грн., що перевищує відповідний показник 2007 року на 67200,2 млн. грн., або на 38,6 відсотка.

Загальний фонд державного бюджету у 2009 році було виконано в обсязі 187,7 млрд. грн., або 96,6% від річного плану зі змінами. За загальним фондом державного бюджету у 2008 році було виділено асигнувань на проведення видатків в обсязі 194442,6 млн. грн., що відповідає 97,2% річного плану, затвердженого Верховною Радою України.

Касові видатки за загальним фондом державного бюджету у 2008 році проведено у сумі 193280,8 млн. грн., або 96,6% річних планових показників, затверджених Верховною Радою України.

В умовах нестачі бюджетних ресурсів найбільш постраждали капітальні видатки. У 2009 році капітальні видатки державного бюджету були профінансовані в обсязі 10,4 млрд. грн., що майже в 2,5 рази менше ніж у 2008 році. У 2008 році капітальні видатки становили 25,6 млрд. грн., що на 0,2 млрд. грн. менше ніж в 2007 році.

Рисунок 2.7 - Капітальні видатки державного бюджету України в 2007-2009 рр., млрд. грн.

Через різке зростання обсягу державного боргу, у 2009 році частка видатків на обслуговування державного боргу в структурі видаткової частини державного бюджету зросла до 3,7% проти 1,6% у 2008 році, 1,9% у 2007 році, та 2,3% у 2006 році. Відповідно зменшилося ресурсне забезпечення програмних видатків бюджету.

Видатки Державного бюджету України на обслуговування державного боргу



Рисунок 2.8 - Розмір державного боргу в 2007-2009 рр.

Касові видатки соціального спрямування (оплата праці з нарахуваннями та поточні трансферти населенню) за державним бюджетом у 2009 році проведено у сумі 97,7 млрд. грн., що становить 98,2% річних планових показників і перевищує на 3,3 млрд. грн., або на 3,5% річний показник 2008 року. У тому числі видатки на оплату праці працівників бюджетних установ зросли на 4,2% порівняно з 2008 роком до 34,3 млрд. гривень. Касові видатки у 2007 році становили 61,1 млрд. грн..

Видатки соціального спрямування Державного бюджету України у 2005-2009 роках

Рисунок 2.9 - Видатки соціального спрямування за 2007-2009 рр.

Ресурси державного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на фінансування основних захищених статей бюджету зокрема заробітної плати з нарахуваннями, грошового забезпечення військовослужбовців, пенсій, стипендій, придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів тощо.

Згідно з законом про бюджет на 2009 рік розміри мінімальної заробітної плати протягом року зросли на 139 гривень (з 605 до 744 гривень), а розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб - на 75 гривень (з 669 до 744 гривень). З 1 листопада 2009 року розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб було встановлено на рівні 744 гривень.

Видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу у 2009 році зросли, порівняно з 2008 роком, у середньому на 13,7 відсотка.

Згідно з законом про бюджет на 2008 рік розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати підвищувалися протягом року, відповідно збільшувалися соціальні допомоги населенню, грошове утримання військовослужбовців, пенсійні виплати.

У роботі [4] сказано, що середньозважена мінімальна заробітна плата у 2008 році становила 532,5 грн., а її приріст до 2007 року дорівнював 23,8 відсотка. Крім того, була вишукана можливість прискорити введення у повному обсязі Єдиної тарифної сітки вже з 1 вересня 2008 року, а не з 1 листопада, як планувалося раніше. Це дало змогу підвищити розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників бюджетної сфери у вересні та жовтні 2008 року в середньому на 9,6% порівняно із передбаченими раніше розмірами у цих місяцях.

У 2008 році видатки на грошове забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу збільшено порівняно з 2007 роком у середньому на 24,7%. Це дало змогу забезпечити зростання виплат у середньому старшим офіцерам до 3350 грн., молодшим офіцерам - до 2430 грн., військовослужбовцям за контрактом - до 1350 гривень.

З метою поліпшення демографічної ситуації в Україні збільшено розміри соціальних гарантій у зв'язку з народженням дитини. Зокрема, розміри при народженні першої дитини, другої, а також третьої та наступної дитини у 2008 році дорівнювали 12240 грн., 25 тис. грн. та 50 тис. грн. відповідно.

Також у 2008 році продовжено практику диференціації рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних категорій населення для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Рівень гарантованих державою доходів для малозабезпечених сімей підвищено на 10% порівняно з 2007 роком. При цьому для кожної дитини відповідно до чинного законодавства рівень забезпечення прожиткового мінімуму додатково підвищено на 10%, для дітей, які утримуються одинокими матерями або батьками-інвалідами І чи ІІ групи, це підвищення становить 20 відсотків.

З державного бюджету Пенсійному фонду у 2009 році було надано трансфертів у сумі 48,5 млрд. грн., що на 7,1 млн. грн. (на 17,2 відсотка) більше ніж у 2008 році. Зростання мінімальної пенсії у 2009 році становило 15,1%, інфляція за вказаний період зросла на 12,3 відсотка. У 2008 з бюджету було надано трансфертів Пенсійному фонду України в обсязі 40,2 млн. грн., що відповідає річному плановому показнику. Це дало змогу забезпечити заплановане підвищення пенсій.

На кінець 2008 року мінімальна пенсійна виплата становила 544 грн., що більш як на 30 відсотків перевищує аналогічний показник на кінець 2007 року. Середній розмір пенсії наприкінці 2008 року становив 895 грн., що в 1,5 рази більше ніж у грудні 2007 року.

Видатки на духовний та фізичний розвиток за 2009 рік зросли на 10,3% порівняно з 2008 роком і становили 3,2 млрд. грн., а у 2008 році вони становили 2,9 млрд. грн., що на 0,9 млрд. грн.. більше ніж в 2007 році.



Рисунок 2.10 - Видатки Державного бюджету України на духовний та фізичний розвиток

У 2009 році видатки державного бюджету на економічну діяльність становили 33,2 млрд. гривень. Порівняно із 2008 роком вони знизились на 14,1%. Разом з цим, відбулося зростання видатків на дорожнє господарство (на 29%, або на 2,5 млрд. грн.); на електроенергетичну галузь (у 2,1 рази, або на 455,2 млн. грн.); на обробну галузь (майже вдвічі, або на 97,3 млн. гривень). При цьому скоротились видатки на вугільну галузь (на 13,3%, або на 1 млрд. грн.), на нафтогазову галузь (на 44,1%, або на 3,3 млрд. грн.) та на повітряний транспорт (на 80%, або на 1,3 млрд. гривень).За 2009 рік видатки розвитку були здійснені у розмірі 46,6 млрд. грн., що на 32,2% менше ніж у 2008 році. У 2008 році порівняно із 2007 роком видатки державного бюджету на економічну діяльність зросли у 1,3 раза або на 8,9 млрд. грн., найбільше зросли видатки на паливно-енергетичний комплекс (в 2,1 раза, або на 8209,6 млн. грн.), у т.ч. на нафтогазову галузь (у 6 разів, або на 6143,9 млн. грн.); на будівництво (у 3,9 раза, або на 67,5 млн. гривень); на сільське господарство (на 17,7%, або на 1323,7 млн. гривень).

Видатки Державного бюджету України на економічну діяльність



Рисунок 2.11 - Видатки бюджету на економічну діяльність за 2007-2009 рр., млрд. грн.

Видатки на освіту за 2009 рік зросли на 2,3 млрд. грн., або на 11,0% порівняно з 2008 роком і становлять 23,9 млрд. грн.. У 2007 році дані видатки склали 15,1 млрд. грн..( рис. 2.10 ).

Рисунок 2.12 - Видатки Державного бюджету України на освіту за 2007-2009 рр., млрд. грн.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення за 2009 рік порівняно з 2008 роком зросли на 1,4% до 51,5 млрд. гривень. В 2008 році вони складали 50,8 млрд. грн., що на 21,6 млрд. грн. більше ніж в 2007 році( рис. 2.12).



Рисунок 2.13 - Видатки Державного бюджету України на соціальний захист та соціальне забезпечення в 2007-2009 рр., млрд. грн.

Видатки державного бюджету на розвиток житлово-комунального господарства у 2009 році порівняно з попереднім роком зменшилися на 39,0%, або на 173,3 млн. грн. до 270,6 млн. гривень.

Рисунок 2.14 - Видатки Державного бюджету України на житлово-комунальне господарство, млрд.. грн..

З метою подолання негативних наслідків світової економічної кризи у державному бюджеті 2009 року було передбачено створення Стабілізаційного фонду у сумі 20 млрд. грн., джерела надходження цих коштів і напрями їх використання. Однак, в результаті провалу плану надходжень від приватизації державного майна, як головного джерела надходжень (річний план було виконано лише на 9,5%), повністю "наповнити" Стібілізаційний фонд не вдалося.

У роботі [11], подано прийняті рішення Урядом щодо розподілу 12,0 млрд. грн., які були спрямовані на:

- здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та підтримку окремих проектів в агропромисловому комплексі - 707,7 млн. грн.;

- фінансування інвестиційних проектів на підприємствах авіабудування, оборонно-промислового комплексу, машинобудування тощо - 408,3 млн. грн.;

- здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технічного переоснащення вугледобувних підприємств, торфодобувних підприємств, проектів, пов'язаних з підвищенням техніки безпеки шахт - 3,6 млрд. грн.;

- реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів з енергозбереження в житлово-комунальному господарстві - 99,7 млн. грн.;

- виконання Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу - 2,1 млрд. грн.;

- реалізацію інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку регіонів - 901,8 млн. грн.;

- створення, закупівлю і модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки за державним оборонним замовленням у національних виробників - 959,9 млн. грн.;

- придбання пожежної техніки та обладнання вітчизняного виробництва - 100,0 млн. грн.;

- виконання функцій столиці відповідно до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" - 300,0 млн. гривень.

У 2009 році порівняно з 2008 роком, обсяг перерахованих трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів збільшився на 3,1 млрд. грн. (на 5,2 відсотка). Субвенції соціального значення профінансовані стовідсотково до фактично зареєстрованих зобов'язань місцевих бюджетів у сумі 22,8 млрд. грн., що на 4,5 млрд. грн. (на 24,8 відсотка) більше ніж у 2008 році.

2.3 Дефіцит державного бюджету України та методи його покриття

Дефіцит бюджету -- це сума, на яку рівень видатків перевищує рівень надходжень. Його покривають шляхом утворення державного боргу, а також, деякою мірою, за допомогою інших засобів, що розглядатимуться у цьому параграфі. Державний борг складається із коштів, позичених урядом для покриття бюджетного дефіциту, за винятком тих, що використовуються на повернення боргу. Якщо сума надходжень більша від суми видатків, то різниця між ними називається позитивним сальдо або надлишком бюджету. Кошти, що утворюють позитивне сальдо, використовують для зменшення боргу або для задоволення деяких інших потреб.

Бюджетний дефіцит розглядають в таких аспектах:

- бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів понад їх наявну величину. Для покриття витрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики;

- бюджетний дефіцит як фінансове явище виник водночас з оформленням націй і народностей у державу і запровадженням грошових відносин. Можна згадати, яких розмірів досягав державний дефіцит у Стародавньому Римі та Римській імперії, Франції, Російській імперії та ін..

Водночас фінансовій історії відомі приклади ефективного співвідношення між доходами та видатками, і тут доцільно згадати Запорозьку Січ, доходи якої перевищували видатки.

Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою характерний майже для всіх країн світу, у тому числі й високорозвинутих.

У роботі [13] сказано, що у зарубіжній економічній літературі розрізняють три види дефіциту бюджету:

1. Наочно-реальний.

При цьому виді дефіциту його обсяг дорівнює загальним доходам від федеральних податків за вирахуванням на державні закупівлі та трансфертні платежі. Під трансфертними платежами у західних країнах розуміють фінансові ресурси, що передаються з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а також із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів одиниць нижчого адміністративного рівня. За рахунок трансфертів у багатьох країнах формується більша частина доходів місцевих органів влади.

Наприклад, у США наприкінці 80-х років XX ст. "дефіцит федерального бюджету становив близько 50 % валового національного продукту, що було найбільшою величиною за попередні роки, не пов'язані з інфляцією.

2. Структурний.

Цей вид дефіциту являє собою різницю між федеральними доходами: витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) та базовому рівні безробіття. Коли економічна система переживає період спаду, а рівень безробіття підвищується понад базовий, наочно-реальний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту, оскільки має місце виплата допомоги на випадок безробіття та за іншими соціальними програмами, а також у зв'язку з частковим падінням доходів населення.

3. Циклічний.

Вираховується як різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами бюджетів.

Існує і така класифікація видів бюджетного дефіциту:

- за формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на:

1. відкритий бюджетний дефіцит - це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік;

2. прихований бюджетний дефіцит - виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

- за причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим:

1. вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимушеного бюджетного дефіциту є циклічний бюджетний дефіцит.

Циклічний дефіцит бюджету є результатом циклічного падіння виробництва (скорочення національного доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань, що призводить до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочуються податкові надходження через зменшення ставок оподаткування при прогресивній системі оподаткування та збільшуються соціальні трансферти через зниження життєвого рівня населення);

2.свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету.

Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямовано знижує ставки оподаткування і збільшує державні витрати. Відповідно, в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надлишок;

- за напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити:

— активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП;

— пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інші).

У роботі [25] зазначено, що джерелами фінансування дефіциту бюджету можуть виступати:

— позики держави (неінфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту);

— грошово-кредитна емісія (інфляційний шлях покриття бюджетного дефіциту).

Державні позики використовуються за умов:

— наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів;

— довіри кредиторів до держави;

— заінтересованості кредиторів (за рахунок процентної політики і високих гарантій повернення боргу).

Грошово-кредитна емісія може застосовуватися лише за умов жорсткого контролю за використанням грошей. Вона виправдана в разі спрямування коштів у інвестиції, що сприяє зростанню ВВП і викликає невисокі темпи інфляції. Використання емісійних коштів на поточні витрати (зарплата, соціальні трансферти та інше) призводить до прискорення інфляції.

Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запозичення.

Загалом основними причинами стійких бюджетних дефіцитів і збільшення державного боргу є:

— збільшення державних витрат, при різного роду стихійних лихах чи у періоди інших соціальних конфліктів. Боргове фінансування бюджетного дефіциту дозволяє в короткостроковому періоді послабити інфляційну напруга, уникнувши збільшення грошової маси, і не прибігати до жорсткості оподатковування;

— циклічні спади і "вбудовані стабілізатори" економіки;

— дефіцит може бути пов'язаний з необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки.

— дефіцит може відбивати кризові явища в економіці, її розвал, неефективність її фінансово-кредитних зв'язків, нездатність уряду тримати під контролем фінансову ситуацію в країні. У цьому випадку дефіцит - явище надзвичайне тривожне, потребуюче прийняття не тільки термінових і діючих економічних заходів, але відповідних політичних рішень.

— скорочення податків з метою стимулювання економіки;

— посилення впливу політичного бізнесу-циклу в останні роки, пов'язане з проведенням "популярної" макроекономічної політики збільшення державних витрат і зниження податків перед черговими виборами;

— підвищення довгострокової напруженості в бюджетно-податковій сфері в результаті збільшення державних витрат на соціальне забезпечення й охорону здоров'я (переважно в тих країнах, де зростає частка літнього населення), збільшення державних витрат на утворення і створення нових робочих місць (переважно в тих країнах, де зростає частка молодого населення).

Кількісна оцінка бюджетного дефіциту об'єктивно ускладнюється наступними факторами:

1. звичайно при оцінці величини державних витрат не враховується амортизація в державному секторі економіки, що приводить до об'єктивного завищення розмірів бюджетного дефіциту і державного боргу;

2. важлива стаття державних витрат - обслуговування заборгованості, тобто виплата відсотків по ній і поступове погашення основної суми боргу (амортизація боргу).

Державні витрати повинні включати тільки реальний відсоток по державному боргу, рівний Rr, а не номінальний відсоток, рівний Rn, де D - величина державного боргу, Rr - реальна ставка відсотка. Оголошений у звітах офіційний бюджетний дефіцит часто завищується на величину D, тому що, по рівнянню Фішера дорівнює Rn-Rr. При високих темпах інфляції ця погрішність може бути значної, тому що в періоди росту інфляції

(2.1)

Завищення бюджетного дефіциту пов'язано з завищенням величини державних витрат за рахунок інфляційних процентних виплат по боргу. Можливі ситуації, коли номінальний (офіційний) дефіцит державного бюджету і номінальний борг ростуть, а реальний дефіцит і борг знижуються, що утрудняє оцінку ефективності бюджетно-спрямованої політики уряду.

Розглянемо докладніше ситуація з бюджетним дефіцитом в Україні. У таблиці 2.8 наведено динаміку дефіциту Державного бюджету України за період з 2007 по 2009 рр..

Таблиця 2.6 - Динаміка дефіциту Державного бюджету України

Показники	2006 рік	2007рік	2008 рік	2009 рік	зміна за 2007рік	зміна за 2008 рік	Зміна за 2009 рік
Дефіцит Державного бюджету
Млн..гривень	3 776,6	9 842,9	12 502,0	19 872,8	+ 6 066,3	+ 2 659,2	7 370,8
% ВВП	0,69	1,37	1,32	2,18	+ 0,67 в.п.	-0,05 в.п.	+0,86 в.п.
В т.ч. загального фонду
Млн.. гривень	4 812,5	11 415,1	9 652,1	16 039,5	+ 6602,6	-1763,0	+6 387,3

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 
•  5 

дипломная работа "Формування Державного бюджету України" скачать

Подобные документы

• Аналіз доходів державного бюджету України

  Основні джерела формування доходів державного бюджету. Аналіз формування дохідної бази державного бюджету України. Проблеми формування податкових доходів держави та шляхи їх вирішення. Використання рейтингової оцінки для оптимізації структури бюджету.
  
  дипломная работа [191,1 K], добавлен 13.11.2013
  

• Аналіз джерел формування доходів державного бюджету України

  Теоретичні аспекти формування доходів державного бюджету, їх сутність, призначення та роль. Класифікація доходів Державного бюджету України, їх склад та джерела формування. Визначення шляхів оптимізації формування доходної частини бюджету України.
  
  курсовая работа [122,5 K], добавлен 13.05.2017
  

• Призначення Державного бюджету України, структура його доходів та видатків

  Сутність державного бюджету та його призначення. Класифікація доходів та видатків Державного бюджету України. Вплив головного кошторису на соціально-економічний розвиток держави. Напрями розвитку формування доходів і видатків Державного бюджету України.
  
  курсовая работа [988,6 K], добавлен 08.10.2013
  

• Видатки державного бюджету в умовах бюджетного дефіциту

  Основні причини бюджетного дефіциту, вплив на його обсяг та структуру фінансових видатків. Аналіз, функції та класифікація витрат, економічний зміст бюджету. Управління видатками державного бюджету в умовах дефіциту, особливості здійснення секвестру.
  
  курсовая работа [463,7 K], добавлен 11.04.2012
  

• Державний бюджет України

  Сутність, принципи формування Державного бюджету України. Доходи Державного бюджету України та їх класифікація. Джерела формування доходів Державного бюджету України. Основні напрямки удосконалення чинної системи доходів державного бюджету України.
  
  курсовая работа [40,6 K], добавлен 20.11.2010
  

• Формування доходів Державного Бюджету України стан та напрямки розвитку

  Економічна сутність доходів Державного бюджету України і їх роль у розв’язанні проблем економічного зростання. Законодавчо-нормативна база формування доходів Державного Бюджету України. Джерела формування доходів бюджету.
  
  курсовая работа [67,8 K], добавлен 10.04.2007
  

• Дефіцит бюджету України

  Сутність та основні причини виникнення бюджетного дефіциту. Класифікація бюджетного дефіциту. Ефективність економічної політики держави. Джерела фінансування дефіциту Державного бюджету. Витрати бюджету на погашення та обслуговування державного боргу.
  
  курсовая работа [636,1 K], добавлен 24.11.2014
  

• Видатки державного бюджету в умовах бюджетного дефіциту

  Видатки державного бюджету, їх функції та класифікація, аналіз для сучасної України та оцінка. Бюджетний дефіцит, його причини та вплив на видатки. Управління видатками державного бюджету в умовах державного дефіциту, особливості здійснення секвестру.
  
  дипломная работа [231,3 K], добавлен 11.04.2012
  

• Механізм виконання дохідної частини державного бюджету та його вдосконалення

  Теоретичні основи формування бюджетної системи в умовах трансформації економіки. Сутність, завдання і послідовність виконання дохідної частини державного бюджету. Шляхи вдосконалення розподілу державних видатків, розробки і реалізації податкової політики.
  
  дипломная работа [132,5 K], добавлен 14.09.2016
  

• Формування доходної частини державного бюджету України

  Теоретичні аспекти формування державного бюджету України. Аналіз формування доходної частини державного бюджету України. Шляхи оптимізації формування доходної частини державного бюджету України.
  
  дипломная работа [290,1 K], добавлен 10.04.2007
  

Другие документы, подобные "Формування Державного бюджету України"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам