Оцінювання імовірності банкрутства підприємства в системі управління фінансовою діяльністю (на прикладі ПАТ "Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів")

Високі витрати на транспортування завадять постійному попиту.

4.Яких загроз, посилених слабкими сторонами підприємcтва слід стерегтися більш за все?

Швидка зміна цін на ринку підсилена відсутністю оборотних коштів може призвести до банкрутства товариства

Недостатнє охоплення ринку та рідка пропозиція нових продукції і послуг підсилена наявністю товарів - замінників може призвести до поглинання конкурентами.

2. Недолік планерування

3. Ріст цін на сировину

4. Зменшення обігових коштів

5. Брак масштабних інвестицій

6. Відтік кадрів

7.Недостатне охоплення ринку

SWOT - комплексна оцінка можливостей та загроз з урахуванням сильних та слабких сторін показана в таблиці 2.8 в додатку А.

Проаналізувавши можливості та загрози з урахуванням сильних і слабких сторін можна зробити повноцінний висновок що головною перевагою даного підприємства є тривале знаходження на ринку та стабільна якість роботи а це велика перевага над конкурентами. SWOT - аналіз дозволяє визначити причини ефективної або неефективної роботи компанії на ринку, це стислий аналіз маркетингової інформації на підставі якого робиться вивід про те, в якому напрямі організація повинна розвивати свій бізнес і зрештою визначається розподіл ресурсів по сегментах. Результатом аналізу є розробка маркетингової стратегії або гіпотези для подальшої перевірки. Після проведення SWOT - аналізу ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», можна зробити висновок, що на підприємстві переважають сильні сторони, а також воно має чудові шанси для подальшого розвитку. Що ж стосується слабких сторін, то на мою думку, підприємству варто направити свої зусилля на залучення додаткових інвестицій.

Висновки до другого розділу

Отже, основним предметом дiяльностi ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» є:

1. прилади контролю та регулювання технологiчних процесiв, а саме: - шафа сушильна електрична СЕШ-3М -сигналiзатор рiвня МСУ - реле температури дифференцiйне ДТР-212 - сигналiзатор тиску вiтра СДВ-1М - вказувач-сигналiзатор крена маятниковий УСКМ - датчик-реле температури ТЖ-В - вказувач-сигналiзатор крена кульковий УСКШ - комплект приладiв автоматики "Туман-М" - датчик-реле температури Т-135 - пристрiй захисту компресора УЗК-П .

2. Товари народного споживання: - електродуховка-електроплитка; - електрогiрлянди.

3. Роботи промхарактеру, - сторонi замовлення на лиття та iншi послуги. Перспективним є тiльки виробництво сушильних шкафiв. Дiяльнiсть ВАТ не залежить вiд сезонних змiн.

Проаналізувавши фінансову діяльність ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», можна зробити висновок, що підприємство характеризується не досить задовільним фінансовим станом, про що говорять незадовільні показники ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості.

Отже, в цілому, як бачимо, отримані результати імовірності банкрутства ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», розраховані, як за вітчизняними, так і за західними моделями , говорять про більш менш задовільний фінансовий стан підприємства і про низький ризик банкрутства підприємства. Причому, спостерігається позитивна динаміка розрахованих нами результативних показників у 2009 р., що, в свою чергу, свідчить про покращення фінансового стану підприємства, підвищення його фінансової стійкості, а відповідно і незалежності від зовнішніх джерел фінансування, тобто покращення можливості здійснювати свою діяльність за рахунок власних коштів та покривати свої зобов'язання власними силами, на що варто звернути увагу, адже в 2010 р. ситуація хоча і не дуже суттєво, але погіршується за розрахунками моделі Ліса, але при розрахунку показника поточної платоспроможності ми бачимо, що значення покращується, але все одно воно є від'ємним.

Отже, за результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що серед існуючих модель прогнозування банкрутства, на сьогодні відсутня методика, що може надати достовірні результати про банкрутство вітчизняних підприємств. При використанні тих чи інших методів та методик прогнозування ймовірності банкрутства має місце отримання суперечливих висновків про рівень фінансового стану підприємства за загрозу банкрутства[29].

Після проведення SWOT - аналізу ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», можна зробити висновок, що на підприємстві переважають сильні сторони, а також воно має чудові шанси для подальшого розвитку. Що ж стосується слабких сторін, то на мою думку, підприємству варто направити свої зусилля на залучення додаткових інвестицій.

3. ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ІМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПАТ «МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ГАЗОВОГО УСТАТКУВАННЯ ТА ПРИЛАДІВ»

3.1 Шляхи вдосконалення оцінювання імовірності банкрутства підприємства

Незважаючи на позитивні зрушення в економіці України, вплив реформування на неї ще недостатній. Теперішній стан розвитку багатьох суб'єктів господарювання та ряду галузей більшість фахівців визначають як кризовий.

Індикатори кризових явищ для багатьох підприємств легкої промисловості загальновідомі: спад виробництва, цінові та структурні диспропорції, випуск неконкурентоспроможної продукції, зниження продуктивності праці, масова збитковість та низька рентабельність, незадовільна структура балансу, дефіцит обігових коштів, неплатоспроможність. Зовнішні показники кризи на рівні окремого підприємства доповнюються внутрішніми проблемами, що також свідчить про розвиток кризових явищ: надмірно централізована структура управління, командний стиль управління, незадовільний морально-психологічний клімат у колективах, конфлікти між керівниками різних рівнів, незадоволення формами та системами оплати праці, відсутність стратегічного планування та контролю тощо.

Як наслідок невирішеної раніше проблеми -- неплатоспроможність більшості суб'єктів господарювання, що зумовлює загрозу банкрутства для підприємств.



Рисунок 3.1 - Основні методологічні принципи формування системи показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства

Банкрутство та ліквідація підприємства означають не лише збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень до бюджету, зростання безробіття, що зрештою може стати одним із чинників макроекономічної нестабільності.

У банкрутстві підприємств не зацікавлений жоден суб'єкт макроекономічної системи. Цей факт об'єктивно обумовлює необхідність створення певної державної системи контролю, діагностики та захисту підприємств від фінансового краху. Якість діагностики загрози банкрутства визначається передусім набором оціночних коефіцієнтів: коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт загального покриття та коефіцієнт забезпеченості власними обіговими коштами для аналізу фінансового стану підприємства.

Основними методологічними принципами формування системи показників-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства мають бути визначені такі (Рис. 3.1)

Виходячи з функціонального спрямування показників-індикаторів доцільно відокремлювати чотири найважливіших групи показників: стан ліквідності, структура капіталу, оборотність, рентабельність[26].

Необхідно розробити заходи щодо підвищення ефективності господарювання або зниження потреби в активах. Керівництву слід постійно оцінювати динаміку прибутковості та вартість позикового капіталу для поліпшення фінансового та економічного становища.

Якщо всі розглянуті дії не дадуть позитивного результату, необхідно вдатися до добровільної санації підприємства або його реорганізації (реструктуризації)[27].

У випадку настання кризи необхідно впровадити заходи представлені на рисунку 3.2:



Рисунок 3.2 - Заходи для виходу підприємства з кризи

Банкрутство окремого суб'єкта господарювання має суттєві негативні наслідки на всіх рівнях економіки: на мікрорівні - для власників і робітників підприємства через фінансові втрати, на мезорівні - для регіону, в якому працює підприємство через порушення господарських зв'язків підприємства-банкрута з партнерами і зниження економічних показників регіону, на макрорівні - для держави в цілому в зв'язку з порушенням макроекономічної рівноваги та зниженням об'єму ВВП і, як наслідок, зменшенням доходів державного бюджету.

Подолання проблеми банкрутства залежить від своєчасного виявлення загрози банкрутства на підприємстві та розробки і впровадження відповідних антикризових заходів, що дозволять подолати кризу, відновити ліквідність і платоспроможність та запобігти процедурі банкрутства і ліквідації підприємства.

Використання фактичних значень фінансових коефіцієнтів у моделях прогнозування банкрутства є неефективним, оскільки за їх допомогою можна лише отримати оцінку фінансового стану підприємства в поточний період часу. Цього недостатньо для оцінки схильності підприємства до банкрутства, тобто загрози банкрутства в майбутньому, так як в даний період часу підприємство може перебувати у передкризовому або навіть нормальному фінансовому стані, однак може мати негативні тенденції і в майбутньому перейти в кризовий стан. Тому для оцінки схильності підприємства до банкрутства необхідно використовувати прогнозні значення фінансових коефіцієнтів. Такі моделі даватимуть оцінку загрози банкрутства в майбутньому і даватимуть змогу своєчасно виявити і попередити кризовий стан.

Для оцінки загрози банкрутства необхідно провести аналіз фінансового стану підприємства. При цьому насамперед слід перевірити його сумарну кредиторську заборгованість. Адже справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Розорення підприємства завжди є трагедією і для його керівництва, і для тих, хто вклав у нього кошти, і для тих, хто на ньому працює. Механізм банкрутства покликаний пом'якшити негативні наслідки провалу для всіх, зводячи їх до мінімуму. Це може бути досягнуто, зокрема, за рахунок використання страхування ризиків неповернення витрат, створення гарантійних фондів. Для своєчасності розрахунків із звільненими працівниками може створюватися гарантійний фонд, який утримуватиметься із відповідних внесків всіх підприємств. Арбітражний керуючий отримує кредит у цьому фонді і виплачує звільненим вихідну допомогу, а після продажу майна повертає кошти до фонду із низькими відсотками. Ефективність використання таких механізмів підтверджена закордонною практикою (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та ін.) - вона дозволяє уникнути соціальних вибухів, спричинених банкрутством.

Світова практика показала, що ефективність застосування механізму банкрутства, за умови наявності всього необхідного “інструментарію” є високою. Проте та ж практика виробила і ряд вимог, без виконання яких дана процедура перетворюється з оздоровчої в каральну. Серед них можна виділити такі, як достатньо розвинена економіка, більш-менш стабільна фінансова ситуація, наявність відповідної правової бази, грамотна інвестиційна політика і наявність самих інвесторів, напрацьована система оздоровчих і антикризових засобів, пристосованих саме до економіки даної країни, наявність висококваліфікованого штату антикризових керуючих. Особливо важливим є використання даного інституту в комплексі з іншими засобами: інвестиціями, державним регулюванням і підтримкою[28].

3.2 Шляхи покращення аналізу системи управління банкрутством підприємства

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації або ліквідації підприємства є його санаційна спроможність. У процесі дослідження методичних підходів щодо оцінки доцільності санації визначено важливість оцінки не лише фінансового потенціалу підприємства-боржника, але і його сильних і слабких сторін, врахування впливу факторів зовнішнього середовища на можливість проведення санації.

Дослідженням встановлено, що при прийнятті рішення про санацію або ліквідацію кредитори часто не мають інформації про фінансово-господарський стан боржника і доцільність його фінансового оздоровлення. З метою оперативного інформаційного забезпечення прийняття рішення щодо санації розроблено експрес-методику оцінки санаційної спроможності підприємства.

Ініціювання процедури банкрутства самим керівником підприємства-боржника з метою проведення санації дає змогу використати судові інструменти санаційного характеру: мораторій на задоволення вимог кредиторів, обмеження строку подачі заяв кредиторами та взаємозалік вимог, які забезпечують тимчасове звільнення від зобов'язань і штрафних санкцій та зменшення обсягу заборгованості підприємства. Зазначений метод є більш дієвим за процедуру санації, відкриту в ході загальної процедури банкрутства.

По-перше, прискорюється запровадження санації, з планом якої кредитори мають змогу ознайомитися відразу після створення комітету кредиторів.

По-друге, керуючим санацією є сам керівник підприємства-боржника, який зацікавлений в оздоровленні господарюючого суб'єкта, знає специфіку його господарської діяльності та знає реальні шляхи виходу з кризи.

Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення можливості введення процедури санації в ході ліквідаційної процедури, якщо виникли обставини, що вказують на можливість відновлення платоспроможності боржника. У дослідженні доведено необхідність удосконалення чинного законодавства в напрямі надання чітких гарантій інвестору підприємства-боржника на стадії санації, забезпечення пільгових умов реалізації санаційних проектів на інноваційній основі та впровадження організаційно-економічної схеми проведення санації зі створенням нового підприємства за рахунок інвестора та боржника, що сприятиме залученню інвестиційного капіталу в оздоровлення вітчизняних підприємств.

Реалізація розробленого організаційно-економічного механізму санації підприємства в нинішніх умовах забезпечить активізацію санаційного процесу в Україні, прискорить процес оздоровлення.

Для правильних висновків щодо оцінки санаційної спроможності підприємства також проводиться аналіз імовірності банкрутства.

Якість діагностики загрози банкрутства визначається насамперед набором оціночних показників (об'єктів дослідження), що використовуються для отримання експертного висновку. Саме тому розробці переліку таких показників та обґрунтуванню доцільності їх застосування присвячено чимало досліджень іноземних та вітчизняних дослідників.

Оскільки донині не існує єдиного загальновизнаного переліку оціночних коефіцієнтів-індикаторів кризового стану та загрози банкрутства, кожен дослідник-теоретик та суб'єкт діагностування-практик підходять до вирішення цього завдання індивідуально.

Найбільшого поширення набув коефіцієнтний підхід, в перебігу якого об'єктами дослідження виступають різноманітні коефіцієнти -- різноманітні відносні показники, що розраховуються шляхом порівняння між собою певних абсолютних показників господарсько-фінансової діяльності підприємств, інформація про які міститься у різноманітних видах звітності та обліку.

Фундаментальна діагностика здійснюється спеціалістами самого підприємства або за його згодою відповідними фахівцями. Тому розрахунок показників фундаментальної діагностики потребує більш складного інформаційного забезпечення у вигляді матеріалів управлінського обліку та результатів спеціальних обстежень.

У складі показників експрес-діагностики залежно від виду звітності, що використовуються, можна відокремити наступні аналітичні підсистеми:

1) показники, які розраховуються щоквартально та за підсумками року виключно на базі даних фінансової звітності;

2) показники, розрахунок яких базується на спільному використанні форм фінансової та статистичної звітності, зокрема ф.№1-Б „Звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість" (місячна), яка містить інформацію про обсяг простроченої кредиторської заборгованості підприємства;

3) показники, які розраховуються на базі податкової звітності; на відміну від 2-х попередніх підсистем ці показники розраховуються за матеріалами податкового обліку та передбачають використання специфічних показників, перелік та методика розрахунку яких визначена відповідними нормативно-інструктивними матеріалами [31].

Оцінка рівня майбутньої загрози банкрутства може здійснюватися за допомогою дослідження динаміки показників структури капіталу, оборотності та прибутковості за ряд періодів. Стабільна тенденція до зниження рівня цих показників свідчить про зростаючу загрозу банкрутства підприємства, що може реалізуватися в майбутньому періоді. Порівняння абсолютних значень показників із середньогалузевим дає можливість встановити, як швидко „відкладена загроза банкрутства" може стати наявною.

Оскільки, на сучасному етапі для вітчизняних підприємств проблема збитковості та банкрутства і надалі залишається надзвичайно актуальною, а досліджуване нами підприємство, ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», має не зовсім задовільний фінансовий стан, хоча і поки що є стійким до банкрутства, ми вважаємо, що є необхідність підтримання і, по можливості, покращення існуючого фінансового стану та відповідно ефективності його діяльності. Тому ми пропонуємо підприємству використовувати оперативну діагностику кризового стану підприємства як напрямок підвищення ефективності його функціонування. Адже, достовірна і своєчасна діагностика кризового стану та антикризове управління підприємства є не тільки запорукою виходу з кризи, але і можливістю її попередження.

В свою чергу, послідовність проведення діагностики банкрутства повинна розглядатися залежно від етапів її здійснення. Зокрема, можна виділити такі наступні етапи (рис. 3.3) [32].

Рис. 3.3- Етапи проведення діагностики кризового стану підприємства

Перший етап - створення інформаційної бази дослідження. Інформаційна база дослідження створюється на основі внутрішньої та зовнішньої інформації. Накопичена, систематизована внутрішня та зовнішня інформація підприємства може слугувати ресурсом для створення баз даних, необхідних для спрощення розрахунків та вдосконалення моделювання діагностики кризових явищ суб'єкта підприємницької діяльності.

Другий етап - діагностика кризового стану та загрози банкрутства підприємства.

Третій етап - прогнозування наслідків виникнення ситуації банкрутства на підприємстві. Для партнерів підприємства-банкрута відбувається розрив господарських зв'язків, спостерігається різке погіршення фінансового стану як підприємства, що перебуває в фінансовій кризі, так і підприємства ділового партнера боржника, що викликане невиконанням банкрутом своїх зобов'язань. Працівники підприємства-банкрута втрачають свої робочі місця.

Четвертий етап - виявлення можливих шляхів виходу підприємства з кризи.

Таким чином, особливого значення в сучасних умовах господарювання набуває своєчасна та об'єктивна оцінка кризового стану підприємства, на що ми і пропонуємо звернути увагу ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», оскільки на даному етапі його розвитку воно не повинно нехтувати, а навпаки втримувати на достатньому рівні та покращувати важливі складові його розвитку, які можна виявити тільки завдяки своєчасній й об'єктивній діагностиці стану підприємства, за рахунок чого можна буде отримати позитивні результати в діяльності (рис. 3.4).

Рис. 3.4- Результати використання діагностики кризового стану підприємства як напрямку підвищення ефективності його функціонування

Отже, послідовність проведення діагностики банкрутства повинна розглядатися залежно від етапів її здійснення. Причому підприємство повинно максимально раціонально та своєчасно підходити до вирішення завдань на кожному етапі.

Кризова ситуацiя подолається з успiхом, коли буде проводитися глибокий причинний аналiз ситуацiї; послiдовно впроваджуватися заходи з удосконалення культури управлiння фiрмою на оперативному i стратегiчному рiвнях; персонал буде задiяний в управлiннi кризою на всiх етапах для забезпечення спiвпрацi i зацiкавленостi; раціонально використовуватимуться страховi фонди подолання кризової ситуацiї.

Висновки до третього розділу

Незважаючи на позитивні зрушення в економіці України, вплив реформування на неї ще недостатній. Теперішній стан розвитку багатьох суб'єктів господарювання та ряду галузей більшість фахівців визначають як кризовий.

Досліджуване нами підприємство, ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», має не зовсім задовільний фінансовий стан і поки що є стійким до банкрутства, проте економічна ситуація в країні досить нестійка, тому існує необхідність у постійному підвищення ефективності функціонування підприємства.

Для оцінки загрози банкрутства необхідно провести аналіз фінансового стану підприємства. При цьому насамперед слід перевірити його сумарну кредиторську заборгованість. Адже справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Оцінка рівня майбутньої загрози банкрутства може здійснюватися за допомогою дослідження динаміки показників структури капіталу, оборотності та прибутковості за ряд періодів. Стабільна тенденція до зниження рівня цих показників свідчить про зростаючу загрозу банкрутства підприємства, що може реалізуватися в майбутньому періоді. Порівняння абсолютних значень показників із середньогалузевим дає можливість встановити, як швидко „відкладена загроза банкрутства" може стати наявною.

4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Охорона праці

4.1.1 Аналіз приміщення та характеристика професії

Аналіз атестації робочих місць за умовами праці проведемо у відділі кадрів, де охарактеризуємо професію менеджер (управитель) з підбору, забезпечення та використання персоналу.

Приміщення фінансового відділу ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» знаходиться на 2 поверсі адміністративної будівлі, де працюють 3 менеджера. Загальна площа приміщення становить 20 м2, висота - 2,5 м, ширина - 4 м, довжина - 5 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 3 працівника. На одного працюючого в приміщенні припадає: 20/3=6,6 м/чол. робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04 - 87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочої площі. Таким чином, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в відділі кадрів дотримано.

У відділі кадрів розташовані 3 комп'ютери. Напруга джерела живлення комп'ютерів у приміщенні ? 220 В. За небезпекою ураження електричним струмом адміністративне приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

Робочі місця оснащені відповідними основними елементами, конструкція яких забезпечує підтримання оптимальної робочої пози з необхідними ергономічними характеристиками; забезпечені необхідним природним і штучним світлом. Для підтримки допустимих значень мікроклімату та концентрації позитивних та негативних іонів передбачені прилади кондиціювання повітря.

Загальну характеристику приміщення, а також відповідно до національного класифікатора професій (КП) ДК 003:2010 (від 28.07.2010 року № 327)[33] та довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП)[34], загальну характеристику професії менеджер (управитель) з підбору, забезпечення та використання персоналу наведемо у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 - Аналіз приміщення та характеристика обраної професії

№ п/п	Елемент аналізу	Характеристика
1	Обраний структурний підрозділ підприємства	Відділ кадрів
2	Поверх, на якому розташований структурний підрозділ в адміністративній будівлі	2
3	Характеристика приміщення:
3.1	Висота, м	2,5
3.2	Довжина, м	5
3.3	Ширина, м	4
3.4	Кількість вікон	2
3.5	Кількість робочих місць	3
3.6	Кількість робочих місць обладнаних ЕОМ	3
3.7	Наявність інших електричних приладів	В відділі кадрів наявні електрочайник та мікрохвильова піч
4	Площа в приміщенні, що припадає на одного працівника, м	6,6 м
5	Об'єм приміщення, що припадає на одного працівника, м	16,5 м
6	Категорія приміщення за небезпекою ураження працюючих електричним струмом	Приміщення без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих
7	Назва професії, по якій студент буде аналізувати умови праці за результатами проведення атестації робочих місць	Професія менеджер (управитель) з підбору, забезпечення та використання персоналу відноситься до розділу «1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)»
8	Код та шифр професії	Код професії - 1477.1
		Код ДКХПП - 1
9	Шкідливі (небезпечні) виробниці фактори, які впливають (можуть впливати) в відповідному приміщенні	Негативний вплив ЕОМ Знижена температура повітря Підвищений рівень шуму Недостатня освітленість
10	Категорія приміщення з пожежної небезпеки	В (пожежонебезпечна)
11	Можливі причини пожежі	несправність електроприладів; займання легкозаймистих речей; недотримання правил пожежної безпеки.
12	Наявність засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації і зв'язку	На поверсі, де розташована відділ кадрів є 2 порошкових вогнегасники
13	Наявність плану евакуації з досліджуваного приміщення на випадок пожежі	Немає
14	Наявність інструкції з промислової безпеки на робочих місцях	Немає

Таким чином, робимо висновок, що приміщення відділу кадрів не відповідає нормативам з охорони праці.

План приміщення наведений на рисунку 4.1.

Що стосується рівнів шуму та вібрації, то будівля, у якій знаходиться офісне приміщення, розташована поблизу дороги з незначним транспортним навантаженням.

Тобто, на основі проведеного аналізу, ми можемо зробити висновок про те, що на даному підприємстві працівники забезпечені добре організованими робочими місцями, що відповідають вимогам законодавства.

Проаналізуємо метеорологічні умови на робочому місці.



Рисунок 4.1 - Схема офісного приміщення відділу кадрів

де 1 - робоче місце (столи);

2 - персональні комп'ютери;

3 - вікна;

4 - шафи;

5 - двері.

Таблиця 4.2 - Виміряні та нормовані параметри мікроклімату в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Температура	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/с
	виміряна	оптимальна	допустима	виміряна	оптимальна	допустима	виміряна	оптимальна	допустима
			верхня межа	нижня межа
Теплий	22	23-25	28	22	40	40-60	75	0,1	0,1	0,1-0,2

Таким чином, можна зробити наступні висновки: під час теплого періоду року температура в адміністративному приміщенні (23) є оптимально допустимою, за оптимальну норму температури в зоні адміністративно-побутових приміщень (23-25), при цьому вона підпадає під допустиму температуру для такого виду приміщень.

Відносна вологість відділу кадрів в холодний період року становить 40%, тобто знаходиться в межах оптимальної норми. Швидкість руху повітря відповідає нормі в теплий період року, оскільки дорівнює оптимальному значенні.

У виробничих приміщеннях на робочих місцях з ВДТ ЕОМ мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості та рухливості повітря (НПАОП 0.00-1.28-10[35] ДСАН ПІН 3.3.2007-98[36]) (табл. 4.3).

Таблиця 4.3 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора року	Категорія робіт згідно з НПАОП 0.00-1.28-10	Температура повітря, град. С°	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	Оптимальна	оптимальна
Тепла	легка-1 а	23 - 25	40 - 60	0,1

Як бачимо, виміряні параметри мікроклімату в приміщенні відділу кадрів, де знаходяться ПЕОМ відповідають нормованим параметрам мікроклімату для таких приміщень в повному обсязі, оскільки всі виміряні параметри знаходяться в межах нормованих значень.

В загальному, метеорологічні умови на робочому місці відповідають діючи нормативам в теплий період року. Таким чином, можна зробити висновок, що метеорологічні умови відділу кадрів є задовільними.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в відділі кадрів зводимо в табл. 4.4.

Таблиця 4.4 - Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці

Параметр	Значення параметра	Відхилення (+,-)	Нормативний документ
	фактичне	нормоване
1. Температура повітря (С):				ДСН 3.3.6.042-99 НПАОП 0.00-1.28-10
влітку	22	23	1
2. Відносна вологість повітря (%):				ДСН 3.3.6.042-99 НПАОП 0.00-1.28-10
влітку	40	40	0
3. Швидкість переміщення повітря м/сек	0,1	0,1	0	ДСН 3.3.6.042-99 НПАОП 0.00-1.28-10

Таким чином, можна зробити висновок, що гігієнічні вимоги до організації роботи з ЕОМ в відділі кадрів ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» є задовільними, оскільки всі показники відповідають нормативним значенням.

4.1.2 Оцінка ризику виникнення професійного захворювання

Проведемо оцінювання ризику виникнення професійних захворювань у приміщенні відділі кадрів ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів». Об'єктом дослідження є працівники даного відділу.

Для детальної оцінки ризику проводимо огляд сукупності небезпек, які можуть виникнути при роботі в відділі кадрів. Таким чином використовуємо метод побудови “дерева подій”[37]. Дані заносимо до табл. 4.5.

Таблиця 4.5 - Дані оцінювання ризику виникнення професійних захворювань у відділі кадрів

Види небезпеки	Терми для оцінку ризику
	Низький (Н)	Середній (С)	Високий (В)
1	2	3	4
1. Електричні види небезпеки внаслідок
1.1 Контакту людей з деталями, що, як правило, перебувають під напругою	Н	-	-
1.2 Контакту людей з деталями, що перебувають під напругою через несправність	Н	-	-
1.3 Електричних процесів	Н	-	-
2 Термічні види небезпеки
2.1 Шкода здоров'ю внаслідок роботи в навколишньому середовищі із гарячою або холодною температурою	Н	-	-
3 Небезпека внаслідок випромінювання
3.1 Випромінювання з низькою радіочастотою, мікрохвильове випромінювання	-	-	В
4 Додаткові види небезпеки, небезпечних ситуацій та небезпечних явищ, пов'язані з робочим місцем
4.1 Незручне місце для сидіння	Н	-	-
4.2 Невідповідне освітлення	-	С	-
5 Сполучення різноманітних видів небезпеки	-	С	-
6 Помилки та неправильна поведінка людей	Н	-	-

Після оцінювання ризику виникнення професійних захворювань в приміщенні відділу кадрів проведемо побудову “дерева подій”. Для цього оберемо категорію небезпек, викликаних випромінюванням ЕОМ, що використовується у цьому приміщенні.

Будемо вважати, що професійне захворювання - це подія А, тобто захворювання працівника внаслідок виникнення вище вказаної небезпеки. Отже, щоб стався нещасний випадок (подія А), необхідно принаймні виконання хоча б однієї з умов:

– відстань між бічними поверхнями відеотерміналів є не меншою 1,2 (подія Б);

– відстані між тильною поверхньою одного відеотерміналу та екраном іншого є меншою за 2,5 м (подія В);

– екран відеотермінала та клавіатура розміщені на відстані 500 мм від очей користувача. (подія Г).

Схема “дерева подій” представлена на рисунку 4.2.

Рисунок 4.2 - Побудова “дерева подій” щодо можливості виникнення професійного захворювання, викликаного негативним впливом випромінювання ЕОМ, що використовується у цьому приміщенні

Отже, тепер проведемо аналіз цього дерева. Таким чином, подія А може виникнути при наявності однієї з умов Б, В та Г, а також і їх сукупності.

В свою чергу подія Б може бути наслідком двох наступних подій - Д (недостатня ширина приміщення) та Е (недотримання правил техніки безпеки при користуванні ЕОМ).

Подія В може стати наслідком також двох наступних подій:

- Ж - недостатня довжина приміщення;

- З - недотримання інструкції по користуванню обладнанням.

Подія Г може бути наслідком події И - недотримання нормативу щодо робочої поверхні столу, а саме недостатня ширина столу.

Аналіз дерева полягає у виявленні умов, мінімально необхідних та достатніх для виникнення або не виникнення головної події А. Таким чином, у даному випадку є чотири: ДЖИ, ДЗИ, ЕЖИ, ЕЗИ і два мінімальних сполучення та одиночна подія, що виключають можливість виникнення події А при одночасній відсутності: ДЕ, ЖЗ та И.

Аналітичний вигляд умов виникнення досліджуваної події можна виразити у такому вигляді:

, (4.1)

Підставивши замість буквених символів імовірності відповідних передумов, одержимо оцінку ризику виникнення захворювання внаслідок опромінення ЕОМ.

Р (Д)= Р (Е)= Р (Ж)= Р (З)= Р (И) 0,1

Р(А)=(0,1+0,1)*(0,1+0,1)*0,1=0,004.

Отже, ризик виникнення захворювання внаслідок опромінення ЕОМ складає 0,004.

Тепер визначимо до якої категорії серйозності відноситься кожна з небезпек. Отже, всі вищеперераховані небезпеки, належать до ІІІ категорії (граничні небезпеки), тобто з можливістю отримання незначних травм, короткочасних захворювань.

Щодо рівня ймовірності небезпеки, то дані небезпеки можна віднести до рівня С (випадкові), адже вони можуть іноді відбутися за життєвий цикл.

Враховуючи рівень небезпеки та категорію її серйозності можемо визначити індекс ризику небезпеки. Він буде становити 3С, тому критерій ризику - небажаний (гранично допустимий).

Таким чином, ми здійснили оцінку ризику виникнення професійного захворювання. Для оцінки ризику було розглянуто сукупність небезпек, що можуть виникнути на робочому місці. Проведено побудову “дерева подій” на основі однієї з групи небезпек - небезпека, викликана випромінюванням ЕОМ. В результаті отримано чотири основних і два мінімальних сполучення та одинична подія, що виключають виникнення головної події.

4.1.3 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці в приміщенні відділу кадрів

Проаналізувавши дані таблиці 4.6 та виявлені недоліки на підприємстві, можна запропонувати наступні заходи покращення умов праці.

Таблиця 4.6 - Розробка заходів покращення умов праці

Номер п/п	Виявлені недоліки	Заходи покращення умов праці
1	Температура не відповідає оптимальній	збільшення кількості обігріваючих батарей; заміна вікон у приміщенні; застосування кондиціонерів; застосування терморегуляторів.
2	Відсутність інструкції з промислової безпеки на робочих місцях	- розробити план інструкції з промислової безпеки на робочих місцях
3	Відсутність плану евакуації з досліджуваного приміщення на випадок пожежі	розробити план евакуації з досліджуваного приміщення на випадок пожежі та розмістити його в приміщенні відділу кадрів.

Використовуючи дані фінансової звітності ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», розрахуємо витрати на охорону праці даного підприємства.

Сума реалізованої продукції в 2008 році становила 184955 тис.грн, у 2009 році - 365823 тис.грн, а в 2010 році - 270990 тис.грн.

Відповідно до статті 19 ЗУ «Про охорону праці» [38], для підприємств, незалежно від форм власності, витрати на охорону праці повинні становити не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.

Таким чином витрати на охорону праці ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» становили:

2010 рік:

Відповідно до ЗУ «Про охорону праці», розрахуємо витрати на охорону праці, вони повинні становити не менше 0,5 % від фонду оплати праці, таким чином витрати на охорону праці ПАТ «Могилів-Подільського заводу газового устаткування та приладів» становили:

2010 рік:

Як ми бачимо, відбулося зменшення витрат на охорону праці на 1225 тис.грн., що безумовно є негативною тенденцією для підприємства.

4.2 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Розрахунок збитків внаслідок надзвичайної ситуації на ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» ? «Вибух»

4.2.1 Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я працівників ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів»

Розрахуємо збитки від втрати життя та здоров'я працівників досліджуваного підприємства, використовуючи наступну формулу [39]:

(4.5)

де - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

- витрати на виплату допомоги на поховання;

- витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

1) Використовуючи дані таблиці 4.2, обчислимо втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва за наступною формулою [39]:

(4.6)

де - втрати від легкого нещасного випадку, приймаємо 0,28;

- втрати від тяжкого нещасного випадку, приймаємо 6,5;

- втрати від отримання людиною інвалідності, приймаємо 37;

- втрати від загибелі людини, приймаємо 47;

- кількість постраждалих від конкретного виду нещасного випадку.

Таблиця 4.2 ? Усереднені показники втрат від вибуття трудових ресурсів з виробництва

Вид нещасного випадку	Втрати на одну людину, тис. грн.
1. Легкий нещасний випадок з втратою працездатності до 9 днів	Мл = 0,28*
2. Тяжкий нещасний випадок без встановлення інвалідності з втратою працездатності понад 9 днів	Мт = 6,5*
3. Тяжкий нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав інвалідність з втратою працездатності понад 3980 днів (11 років)	Мі = 37*
4. Нещасний випадок, що призвів до загибелі: дорослої людини віком до 60 років дитини віком до 16 років	Мз = 47* Мз = 22*

Відповідно до вихідних даних, загальна кількість постраждалих внаслідок вибуху - 1,5% кількості працюючих, що становить 12 особи, оскільки на ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» працює 800 осіб. Серед числа постраждалих 6 осіб зазнали легких ушкоджень, 6 особи зазнали тяжких ушкоджень 1 особа померла. Таким чином, N1 = 6, N2 = 6 осіб, N4 = 1 особа. Отримаємо:

2) Розрахуємо витрати на виплату допомоги на поховання, використовуючи формулу [39]:

(4.7)

де ? допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення);

- кількість загиблих.

Згiдно з постановою Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi «Про встановлення розмiру допомоги на поховання» вiд 16 листопада 2011р. № 55, з 1 сiчня 2012 року розмiр допомоги на поховання застрахованої особи за рахунок коштiв Фонду соцiального страхування з тимчасової втрати працездатностi становить 2200 грн.

3) Обчислимо витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника за наступною формулою [39]:

(4.8)

де 12 - кількість місяців у році;

- розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття ? 18 років (50% пенсії годувальника призначеної за віком);

- вік дитини (відповідно до завдання - 12 років).

Таким чином, розмір збитків від втрати життя та здоров'я працівників ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» внаслідок виникнення пожежі на підприємстві становитиме:

4.2.2 Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розрахуємо за формулою [39]:

(4.9)

де - збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення;

- збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення;

- збитки від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції;

- збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції;

- збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції;

- збитки від втрат майна громадян та організацій.

1) Обчислимо збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення.

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення, які складаються із збитків від повного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення розрахуємо за формулою [39]:

(4.10)

де - зменшення балансової вартості і-го виду основних фондів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

- коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів а виробничого призначення;

- кількість видів основних фондів виробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

Відповідно до вихідних даних, ліквідаційна вартість основних виробничих фондів становить 0,5%, збитки від часткового руйнування та пошкодження виробничих фондів складають 3%, невиробничих - 2%. Вартість основних фондів виробничого призначення становить 2072 тис. грн., а вартість невиробничих фондів - 500 тис. грн..

Таким чином, загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення становитимуть:

2) Розрахуємо збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) за формулою [39]:

, (4.11)

де - балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фондів невиробничого призначення з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;

- коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів а невиробничого призначення;

- кількість видів основних фондів невиробничого призначення, що були частково або повністю зруйновані;

- ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

в) розрахунок збитків від втрат готової промислової продукції

Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільськогосподарської продукції проведемо за такою формулою [39]:

(4.12)

Збитки від втрат готової промислової продукції () розрахуємо, виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою [39]:

(4.13)

де - собівартість одиниці і-го виду промислової продукції;

- кількість втраченої продукції і-го виду;

- кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.

Під час вибуху на складі зберігалось два види продукції - котли 190 шт., собівартістю 1125 грн. та конвектори - 160 шт., собівартістю 1114 грн. Згідно завдання втрати першого виду продукції склали 10% від загальної кількості(19 шт.), другого - 5 % (8 шт.).

Отже, збитки від втрат готової продукції складуть:

Пр = 1125·19+1114·8 =30,287 (тис. грн.).

ґ) розрахунок збитків від втрат сировини

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів,
необхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн),
розраховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та
організацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на
сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за
такою формулою[39]:

, (4.10)

де Цcepі - середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат;

qi - обсяг втрачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Так, як на складі зберігались котли 190 шт., а для їх виготовлення потрібні системи електричного розпалу з розрахунку 18 шт. на 1 котел, то втрати сировини складатимуть: 190·18·0,07 = 239,4 шт.(згідно завдання), собівартістю 25 грн./шт. Втрати інжекційних пальників необхідних для виготовлення конвекторів згідно завдання складатимуть - 160·0,08=12,8 шт., собівартістю 185 грн./шт.

Отже, втрати сировини складуть:

Сн = (239,4·25)+(12,8·185)= 8,353 (тис. грн.)

Отже, збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції згідно формули (4.6) складуть:

Мр = 61,84+9,95+30,287+8,353= 110,43 (тис. грн.).

4.2.3 Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва

Оскільки на ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» внаслідок простою виробництва продукція не вироблялася один тиждень, а чистий річний прибуток підприємства становить 1148 тис. грн., то втрати прибутку підприємства в даному випадку будуть наступні (з врахуванням, що у році 52 тижні):

Таким чином, оскільки сума річного чистого прибутку ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» становить 1148 тис. грн, то за тиждень простою виробництва підприємство втратило 22,08 тис. грн.

Крім того, підприємство понесло збитки внаслідок виплати заробітної плати працівникам у період простою виробництва. Оскільки річний фонд оплати праці ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» становить 376000 тис. грн., то в даному випадку втрати підприємства будуть наступні:

Також внаслідок тижневого простою виробництва, підприємство не виконало свої зобов'язання з поставки продукції покупцям. Тому ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» доведеться сплатити неустойку контрагентам у розмірі 20 тис. грн.

Таким чином, загальний розмір неотриманого прибутку підприємства в період простою становить:

Отже, в процесі виконання дипломної роботи було проведено розрахунки збитків від наслідків надзвичайної ситуації - вибуху. Таким чином було розраховано збитки від втрати життя та здоров'я населення, руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції, а також від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва. В результаті було з'ясовано, що загальна сума збитків у разі пожежі на ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» становитиме:

Висновок до четвертого розділу

Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки,

встановлює певні норми та правила для захисту працівників при виконанні своїх обов'язків. Роботодавець зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі підприємства і на кожному робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів про охорону праці.

У дипломній роботі було проведено характеристику професії «Менеджер (управитель) з підбору, забезпечення та використання персоналу», а також проаналізовано приміщення відділу управління персоналом й схематично зображено його план.

Крім того, було проведено аналіз стану охорони праці в приміщенні відділу управління персоналом, санітарно-гігієнічних умов праці, досліджено метеорологічні умови на робочих місцях, рівень шуму.

Таким чином в ході дослідження було виявлено, що температура не відповідає нормативним значенням.

Таким чином, можна зробити висновок, що стан охорони праці на підприємстві є не зовсім задовільним.

ВИСНОВКИ

1. В умовах сучасної економіки України банкрутство вітчизняних підприємств є істотною проблемою. Воно призводить до істотних негативних наслідків окремого суб'єкта господарювання через збитковість підприємства, затримку чи невиплату заробітної плати робітникам, втрату робочих місць у випадку ліквідації підприємства та ін. Кількість неплатоспроможних підприємств та підприємств-банкрутів в Україні досить значна, вони є в кожному регіоні країни.

2. Визначено, що банкрутство - це неспроможність підприємства фінансувати свою діяльність, а також нездатність повернути борги кредиторам через недостатність активів у ліквідній формі. Суб'єктом банкрутства або банкрутом виступає боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена арбітражним судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо). Відповідно, боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Банкрутство наступає в разі неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності після настання встановленого строку сплатити грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

3. Розглянуто поняття фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Завданням управління фінансовою діяльністю є вироблення і практичне застосування методів, коштів та інструментів для досягнення мети діяльності підприємства в цілому або його окремих виробничо-господарських ланок. Подібними цілями можуть бути: максимізація прибутку; досягнення стійкої норми прибутку в плановому періоді; збільшення доходів керівною складу і вкладників (або власників) підприємства; підвищення курсової вартості акцій підприємства тощо. Зрештою всі ці цілі орієнтовані на підвищення доходів вкладників (акціонерів) або власників (власників капіталу) підприємства.

4.Проаналізувавши фінансову діяльність ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», можна зробити висновок, що підприємство в цілому характеризується не зовсім прийнятним фінансовим станом, про що говорять незадовільні показники ділової активності та рентабельності, в свою чергу, і показники ліквідності та фінансової стійкості не характеризують стан підприємства однозначно, тобто не позитивно. Також потрібно звернути увагу підприємству на те, що, зокрема, потрібно замінити обладнання, адже воно уже досить зношене, тобто є необхідність покращення майнового стану.

5.Проаналізовано результати оцінки імовірності банкрутства ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів» розраховані, як за вітчизняними, так і за західними моделями , говорять про більш менш задовільний фінансовий стан підприємства і про низький ризик банкрутства підприємства. Причому, спостерігається позитивна динаміка розрахованих нами результативних показників у 2009 р., що, в свою чергу, свідчить про покращення фінансового стану підприємства, підвищення його фінансової стійкості, а відповідно і незалежності від зовнішніх джерел фінансування, тобто покращення можливості здійснювати свою діяльність за рахунок власних коштів та покривати свої зобов'язання власними силами, на що варто звернути увагу, адже в 2010 р. ситуація хоча і не дуже суттєво, але погіршується за розрахунками моделі Ліса, але при розрахунку показника поточної платоспроможності ми бачимо, що значення покращується, але все одно воно є від'ємним.

Незважаючи на позитивні зрушення в економіці України, вплив реформування на неї ще недостатній. Теперішній стан розвитку багатьох суб'єктів господарювання та ряду галузей більшість фахівців визначають як кризовий.

Досліджуване нами підприємство, ПАТ «Могилів-Подільський завод газового устаткування та приладів», має не зовсім задовільний фінансовий стан і поки що є стійким до банкрутства, проте економічна ситуація в країні досить нестійка, тому існує необхідність у постійному підвищення ефективності функціонування підприємства.

Для оцінки загрози банкрутства необхідно провести аналіз фінансового стану підприємства. При цьому насамперед слід перевірити його сумарну кредиторську заборгованість. Адже справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

6. Сформовано шляхи вдосконалення оцінювання імовірності банкрутства підприємства

Світова практика показала, що ефективність застосування механізму банкрутства, за умови наявності всього необхідного “інструментарію” є високою. Проте та ж практика виробила і ряд вимог, без виконання яких дана процедура перетворюється з оздоровчої в каральну. Серед них можна виділити такі, як достатньо розвинена економіка, більш-менш стабільна фінансова ситуація, наявність відповідної правової бази, грамотна інвестиційна політика і наявність самих інвесторів, напрацьована система оздоровчих і антикризових засобів, пристосованих саме до економіки даної країни, наявність висококваліфікованого штату антикризових керуючих. Особливо важливим є використання даного інституту в комплексі з іншими засобами: інвестиціями, державним регулюванням і підтримкою