Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження

1.1 Економічна суть фінансових результатів діяльності підприємства

1.2 Нормативно-правова база

1.3 Огляд літературних джерел по питаннях теми

Розділ 2. Організаційно-економічна та фінансова характеристика СТОВ «Старокотельнянське», як бази дослідження

2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Старокотельнянське», як бази дослідження

2.2 Фінансовий стан підприємства, його зміст, показники, їх розрахунок та аналіз

2.3 Фінансові ресурси підприємства, їх склад,структура та аналіз

2.4 Розрахунок та аналіз фінансової стійкості та платоспроможності СТОВ «Старокотельнянське»

Розділ 3. Формування доходів, прибутку та їх розподіл

3.1 Розрахунок виручки від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг

3.2 Собівартість реалізації продукції та її розрахунок

3.3 Розрахунок прибутку від реалізації продукції,робіт та послуг

3.4 Фактори, що впливають на прибуток від реалізації продукції

3.5 Прибуток від звичайної діяльності та його розрахунок

3.6 Розрахунок загального та чистого прибутку, їх розподіл

3.7 Формування та використання фондів грошових коштів

3.8 Шляхи збільшення прибутку на підприємстві

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

виручка прибуток фінансовий платоспроможність

В наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ, частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно, така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна економічна ситуація зумовлена в рівній мірі як макроекономічними та політичними проблемами, так і багатьма мікроекономічними чинниками. Так, не викликає сумніву той факт, що сучасний спад виробництва в Україні значною мірою є наслідком низької прибутковості та збитковості значної більшості вітчизняних підприємств.

Беззаперечно, що основним економічним чинником, який в значній мірі визначає прибутковість підприємства, є фінансовий результат підприємства. При цьому фінансовий результат виступає тим комплексним показником, який узагальнює усі результати виробниче-господарської діяльності підприємства та визначає її ефективність.

Провідна роль у вирішені питань визначення й оптимізації величини фінансових результатів належить бухгалтерському обліку та економічному контролю, адже можливість отримання найбільшого економічного ефекту при найменших витратах, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів значною мірою залежить від того, наскільки оперативно і точно підприємство здійснює облік та контроль власних витрат та доходів. Але неменш важливим є вивчення теоретичних основ, а також дослідження фінансових результатів у складі фінансових ресурсів підприємства. Це дозволить не тільки об'єктивно і своєчасно відображати витрати та доходи, вести оперативний контроль за виконанням плану й дотриманням кошторисів витрат, але й виявляти резерви зниження собівартості продукції, визначати шляхи оптимізації доходів і витрат, що дасть можливість істотно поліпшити фінансові результати підприємства та підвищити його конкурентоспроможність.

Отже, усе вищевикладене свідчить про високу актуальність теми «Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання».

Предметом дослідження курсової роботи є обліково-аналітичне забезпечення формування і використання фінансових результатів діяльності підприєсмтва в сучасних умовах господарювання, а об'єктом - господарська діяльність СТОВ «Старокотельнянське».

Метою курсової роботи є виявлення передумов, теоретичне та практичне дослідження фінансових результатів діяльності підприємства, їх порядок формування та використання на підприємстві в сучасних умовах господарювання.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку і вирішення наступних наукових та практичних задач:

- розглянути економічна суть фінансових результатів діяльності підприємства;

- дослідити нормативно-правову базу, що регулює питання фінансових результатів на сільськогосподарських підприємствах;

- провести огляд літературних джерел по питаннях теми;

- дослідити організаційно-економічну характеристику СТОВ «Старокотельнянське», як бази дослідження;

- здійснити аналіз фінансового стану підприємства;

- розглянути фінансові ресурси підприємства;

- провести зозрахунок та аналіз фінансової стійкості та платоспроможності СТОВ «Старокотельнянське»

- дослідити формування доходів, прибутку та їх розподіл тощо.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури та додатків.

Розділ 1. Теоретичні аспекти теми дослідження

1.1 Економічна суть фінансових результатів діяльності підприємства

У виробничо-фінансовій діяльності підприємства бере участь велика кількість взаємопов'язаних організаційних, трудових, матеріальний і фінансових факторів. Метою кожного суб'єкта господарювання є якомога ефективніше їх використання. Вплив цих факторів на процес виробництва, зрештою, виявляється у фінансових результатах діяльності підприємства. Отже, економічний підсумок виробничої діяльності суб'єктів господарювання, що виражається у вартісній (грошовій) формі, і є фінансовими результатами.

Досить важливим є той факт, що рівень ефективності господарської діяльності будь-якого підприємства характеризують фінансові результати, одержані внаслідок цієї діяльності, якими можуть бути як прибутки, так і збитки. Категорія «фінансові результати» враховує обидві сторони інтегрованого завдання: скільки отримано і якою ціною досягнуто.

Так, в П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» передбачений розподіл фінансових результатів на два види: фінансовий результат від звичайної діяльності та фінансовий результат від надзвичайних подій. У свою чергу, фінансовий результат від звичайної діяльності поділяється на фінансовий результат від операційної та іншої діяльності. Операційна діяльність має додатковий розподіл на основну та іншу операційну, а інша діяльність - на інвестиційну та фінансову.

Під загальним поняттям прибутку (збитку) розуміються його найрізноманітніші види. При цьому певна складність у його дослідженні зумовлена відсутністю у теорії і на практиці чіткої класифікації фінансових результатів, що не може не позначатися на обліковій роботі підприємства, від якості якої залежить достовірність і об'єктивність інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

У сучасних умовах серед вчених-економістів є різні точки зору щодо поняття «прибуток», однак при цьому значна частина вчених характеризує прибуток лише з кількісного боку.

Так, С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як ту частину виторгу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності та є головним показником її результативності (ефективності) [25, с. 305].

На думку І.М. Бойчик, прибуток - це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності [3, с. 344].

Л.І. Шваб характеризує прибуток як узагальнюючий фінансовий показник діяльності підприємства. На його думку, це та частина виторгу підприємства, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства [35, с. 417].

За визначенням А.А. Мазаракі, прибуток як економічний показник - різниця між ціною реалізації та собівартістю продукції (товарів, послуг), обсягом отриманого виторгу й сумою витрат на виготовлення та реалізацію продукції [16, с. 698].

Однак, перераховані вище трактування вітчизняних вчених характеризують поняття прибутку, насамперед, з кількісного боку, що є очевидним, проте при цьому не розкривається його економічна природа. Російський економіст Д.С. Моляков під прибутком розуміє грошове втілення частини вартості додаткового продукту [19, с. 89]. А.М. Поддєрьогін визначає прибуток як частину новост вореної вартості, виробленої та реалізованої, готової до розподілу [24, с. 435]. Таким чином, наголошується на важливості процесу реалізації виробленого продукту за кошти.

Зрештою, прибуток є основним рушійним стимулом розвитку ринкової економіки. Саме його високий рівень свідчить про привабливість підприємств тієї чи іншої галузі з погляду віддачі від вкладення інвестицій і змушує капітали мігрувати. В сучасних умовах глобалізації, коли капітали вільно «перепливають» з однієї країни в іншу, перебудовуючи структуру національної економіки кожної з країн, прибуток привертає увагу не тільки практиків, а й теоретиків.

Саме тому у процесі розвитку економічної теорії визначення понять «прибуток» і «збиток» постійно вдосконалювалося.

Традиційні теорії стверджують, що перевагами прибутку користуються не тільки господарі підприємств. Суспільство також користується істотними вигодами, бо підприємство, метою якого є одержання прибутку, отримує винагороду тоді, коли виробляє продукцію, необхідну для споживачів. Але найбільший аргумент на користь прибутку - це те, що він дає можливість підприємствам бути корисним соціальним і економічним механізмом. Таким чином, прибуток характеризує ефективність господарювання підприємства за всіма напрямами його діяльності: виробничою, збутовою, постачальницькою, фінансовою та інвестиційною. Він становить основу економічного розвитку підприємства та зміцнення його фінансових відносин з партнерами.

Досить важливо відзначити, що механізм розподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє поповнювати дохідну частину державного бюджету, це дає можливість державі здійснювати заплановані програми розвитку економіки. Характеризуючи роль прибутку в ринковій економіці, можна визначити, що вона не завжди позитивна, оскільки окремі види прибутку є джерелом лише особистого збагачення окремих категорій людей і не приносять користі суспільству. Це стосується перш за все прибутку, отриманого від спекулятивних комерційних операцій, невиправдано високих цін у зв'язку з монопольним становищем на ринку, від «тіньової» діяльності підприємств.

Прибуток - це перетворена, похідна форма додаткової вартості, яка з кількісного аспекту є різницею між ціною продажу продукції (товарів) і витратами діяльності підприємства. Як перетворена форма додаткової вартості, прибуток - результат усього авансованого капіталу, факторів виробництва. Такими факторами в сучасних умовах західна економічна наука називає працю, капітал (засоби виробництва), землю, діяльність управлінського апарату з організації виробництва, підприємницьку діяльність (щодо нових комбінацій техніки і технології, створення нових товарів, освоєння нових джерел сировини, впровадження досягнень НТП), а також ризик, інформацію тощо.

Отже «фінансові результати» - це показник , який характеризує діяльність підприємства з усіх його сторін.

1.2 Нормативно-правова база

Основна складова при визначенні національної системи обліку та звітності - це наявна законодавча база та сукупність інших нормативних документів, що є основою організації обліку. Одним з найважливіших результатів реформи бухгалтерського обліку в Україні є побудова в цілому системи регулювання обліку, орієнтованої на забезпечення потреб усіх зацікавлених користувачів бухгалтерської інформації, що врахувала необхідність гармонізації стандартів українського обліку з міжнародними.

В більшості провідних країн світу держава виступає гарантом того, що всі учасники ринкових відносин будуть одержувати достовірну бухгалтерську інформацію для того, щоб виключити збитки від ризику для фізичних і юридичних осіб, які вступають у взаємовідносини під час комерційних угод. Досягається це за рахунок норм законодавства, які містять детальні положення щодо ведення бухгалтерського обліку.

1 січня 2000 року розпочався новий етап в розвитку українського бухгалтерського обліку, який характеризується введенням в дію Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, нового Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Документом вищої юридичної сили з бухгалтерського обліку є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який забезпечує єдність у веденні обліку.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

– створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

– удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною: перший рівень (основа) - загальні положення Закону; другий рівень - Стандарти і План рахунків, що базуються на Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Мінюсті; третій рівень - накази та листи Мінфіну, що роз'яснюють, як застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації.

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

При організації бухгалтерського обліку фінансових результатів необхідно використовувати таки основні нормативні документи:

Таблиця 1.1

Основні нормативно-правові документи

№ з/п	Назва документу	Характеристика
1	Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 р.	З початку 2000 року бухгалтерський облік на Україні зазнав величезних змін, ці зміни почались з прийняття цього закону. Закон України про бухгалтерський облік регулює питання організації обліку, здійснення та заповнення фінансової звітності, основні принципи та засади бухгалтерського обліку
2	План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р.	Кожне підприємство неможливе без здійснення господарських операцій. На підприємствах документальне оформлення цих операцій здійснюється за допомогою бухгалтерських рахунків, які після прийняття наказу від 30.11.99 р. максимально наблизився до міжнародних стандартів
3	П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87	Цим положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів
4	П(С)БО 3 «Звіт про фінансовий результат», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №87	Положення (стандарти) бухгалтерського обліку є необхідною складовою бухгалтерського обліку. За допомогою даного стандарту розкривається порядок заповнення Звіту в якому відображаються витрати виробництва
5	П(С)БО 16 «Витрати», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318	Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності
6	Закон України «Про податок на прибуток» №168/97-ВР від 3 квітня 1997р. Із змінами і доповненнями	Цей закон є також витратами підприємства від здійснення виробництва та реалізації і регулює порядок віднесення цих витрат на зменшення прибутку.
7	Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997р. із змінами і доповненнями.	Визначає порядок оподаткування прибутку підприємств

Сільське господарство - одна з провідних галузей економіки України, в якій занято близько 20% працездатного населення і яка забезпечує більше чверті внутрішнього валового продукту (в середньому за 2001-2005рр). У той же час сільське виробництво характеризується рядом особливостей, які суттєво впливають на організацію обліку.

Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва, Кабінет Міністрів, Міністерство фінансів та Міністерство аграрної політики України (МАПУ) розробили та затвердили ряд нормативних документів, що регулюють організацію та методику бухгалтерського обліку і сільськогосподарських підприємствах. Серед них:

- Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки. Постанова КМУ від 28.02.2001 р. №177;

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затвердженого наказом МФУ від 18.11.2005 р. №790;

- Про організацію ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в системі Міністерства аграрної політики України, затверджено наказом МАПУ №216 від 01.11.2000р;

- Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджено наказом МАПУ №190 від 02.07.2001р.

Також одним із основних нормативних документів являється Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджено наказом МАПУ №132 від 28.05.2001р. які здійснюють регулювання обліку витрат та формування собівартості продукції сільськогосподарських підприємств.

1.3 Огляд літературних джерел по питаннях теми

Термін «фінансові результаті» в економічній літературі часто ототожнюють з поняття «прибуток». Разом із цим, як зазначають деякі вчені [7, с. 7], прибуток є найпростішою і в той же час найскладнішою категорією ринкової економіки, при цьому теорія прибутку характеризується як одна із найбільш складних. За цих умов дослідження теоретичних основ сутності прибутку набуває першочергового значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що питаннями, пов'язаними з трактуванням сутності фінансових результатів займаються багато вчених і практиків, зокрема: І. О. Бланк, В. Б. Клевець, Ю. А. Греченко, М. М. Павлишенко, Т. Є. Кучеренко, О. М. Костенко, С. В. Юшко, А. М. Поддєрьогін, В. Г. Андрійчук, П. Т. Саблук , М. Ф. Огійчук, М. І. Бєленкова, В. П. Кодацький, С. О. Кучеркова, Н. М. Малюга, К. І. Посилаєва, М. Я. Дем'яненко, О. В. Приказюк та багато інших. Разом із цим не можна не погодитися з точкою зору В. Б. Клевець, яка відмічає, що серед вчених і донині не склалася єдина думка з приводу економічного змісту прибутку, погляди розходяться й у визначенні функцій прибутку, місця і його значення в економіці. Необхідність правильного трактування змісту поняття «прибуток» цілком закономірна тому, що він є чи не найважливішою економічною категорією, без вивчення якої неможливо визначити науковий підхід до вирішення концептуальних питань підвищення ефективності виробництва [20, с. 25].

Сьогодні в Україні склалась доволі цікава ситуація, бо термін «прибуток» використовується в різних значеннях. Так, тлумачний словник сучасної української мови трактує прибуток як: 1) сума, яка складає різницю між доходом і витратами; 2) дохід одержаний від якої-небудь діяльності; 3) приріст, збільшення чого-небудь [36, с.156]. У тлумачно-термінологічних словниках економічних термінів прибуток (англ. profit; нім. - Gewinn; фр. - profit; пол. - zysk) розглядається як одна з форм чистого доходу, що виражає вартість додаткового продукту, й виникає у разі перевищення сукупних доходів над сукупними витратами [38, с. 255]. У цьому зв'язку дійсно заслуговує уваги теза П. Хейне, до якої звертається Ю. А. Греченко, про те, що не існує правильного визначення прибутку, адже його зміст залежить від того, в якому значенні його використовують.

В ході написання курсової роботи нами було розглянуто праці деяких українських економістів та бухгалтерів.

Таблиця 1.2

Огляд економічної та бухгалтерської літератури стосовно фінансових результатів

№ з/п	Автор	Коротка характеристика
1	Бутинець Ф.Ф. [5]	У посібнику систематично, стисло та логічно викладено порядок ведення та принципи організації бухгалтерського фінансового обліку. Наводиться визначення сутності фінансового результату, прибутку та його формування з точки зору бухгалтерського обліку
2	Василик О.Д. [6]	У даному посібнику автором розглядається суть фінансових результатів підприємства, як складової системи фінансових ресурсів підприємства
3	Гусаков О.С. [8]	У даному посібнику автором розглядаються особливості оподаткування прибутку на підприємствах України
4	Задорожний З.В., Гугул Г.І. Лещишин Л.Г. [12]	У навчальному посібнику розглядаються питання методології та організації податкового обліку в суб'єктах підприємницької діяльності всіх форм власності. Викладено особливості обліку розрахунків з бюджетом за основними податками та обов'язковими платежами
5	Деркач М.І. [21]	У даному посібнику автором розглядаються особливості оподаткування на підприємствах України з урахування усіх законодавчих змін, ставки на об'єкти оподаткування
6	Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І.,. Десятник О.М. [22]	Автор даного підручнику окремим розділом розглядає тему фінансових результатів та звітності
7	Довганюк В.І., Єрмоленко Ю.Ю.[23]	Даний посібник розглядає роль фінансових результатів в формування чистого прибутку підприємства та його оподаткування
8	Стасюк Н.Л.,. [32]	У даному посібнику автором розглядається суть фінансових результатів, їх порядок формування та використання
9	Фінанси підприємств [33]	У навчальному посібнику визначається роль фінансових результатів в фінансовій структурі підприємства, та його вплив на здійснення фінансово-господарської діяльності

За результатами досліджень економічної та бухгалтерської літератури можна зробити висновок, що на сьогодні в Україні розглядаються лише узагальнені поняття фінансових результатів, їх вплив на формування прибутку підприємства та його оподаткування, без посереднього розгляду на прикладі підприємств.

В періодичних видань питанням формування та використання фінансових результатів більше уваги, що свідчить про необхідність дослідження даної тематики і в подальшому.

Розділ 2. Організаційно-економічна та фінансова характеристика підприємства, як бази дослідження

2.1 Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Старокотельнянське», як бази дослідження

СТОВ «Старокотельнянське» є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України. ТОВ створено в процесі реорганізації та є юридичним правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Старокотельнянське».

Юридична адреса СТОВ «Старокотельнянське»: 13413, Житомирська обл., Андрушівський р-н, с. Стара Котельня, пл. Леніна, 1

В якості юридичної особи СТОВ має майно, відокремлене від майна Учасників СТОВ та будь-якої третьої особи, має право від свого імені набувати майнових та немайнових прав і нести обов'язки.

СТОВ має печатку із своєю назвою, форма якої затверджується Зборами Учасників, самостійний баланс, рахунки в установах банків, знаки для товарів та послуг, бланки, штампи та інші необхідні для здійснення своєї діяльності реквізити.

Основною ціллю діяльності СТОВ є отримання прибутку.

Предметом діяльності СТОВ є:

- виробництво сільськогосподарської продукції;

- переробка і реалізація виробленої Товариством продукції;

- надання всіх послуг та виконання всіх видів діяльності, безпосередньо пов'язаних з вищенаведеним переліком предмету діяльності СТОВ;

- ведення лісового господарства та його переробки та проведення іншої господарської, комерційної та фінансової діяльності, що не заборонена ТОВ відповідно до чинного законодавства України.

СТОВ володіє земельною ділянкою одержаною в порядку правонаступництва від КСП пропорційно до кількості земельних часток (паїв), внесених Учасниками СТОВ.

Фінансовий рік СТОВ збігається з календарним роком і становить період від 1 січня до 31 грудня поточного календарного року включно.

СТОВ «Старокотельнянське» має не дуже складну організаційну структуру, яка представлена на рис. 2.1.

Вищим органом управління ТОВ є Збори Учасників. Учасники несуть остаточну відповідальність за прийняті рішення щодо діяльності ТОВ.

Кожний Учасник ТОВ має право на участь у Зборах Учасників або особисто, або через свого представника.

Рис. 2.1. Організаційна структура управління підприємства

Для керівництва повсякденною господарською діяльністю СТОВ, а також виконання рішень Зборів Учасників створюється виконавчий орган: одноособовий - (Директор), який призначається Зборами Учасників або колегіальний (Дирекція). Дирекцію очолює Генеральний Директор. Членами дирекції можуть бути як Учасники СТОВ, так і особи, які не є Учасниками ТОВ.

Дія контролю за діяльністю Дирекції Збори Учасників утворюють Ревізійну Комісію. Ревізійна Комісія обирається з числа Учасників СТОВ у кількості не менше 3 (трьох) осіб терміном на 3 (три) роки. Члени Дирекції не можуть бути членами Ревізійної Комісії.

Ревізійна Комісія має повноваження на перевірку фінансової та господарської діяльності Дирекції на підставі вимог статуту, за дорученням Зборів Учасників, з власної ініціативи або на вимогу будь-кого з Учасників СТОВ. Посадові особи СТОВ (у тому числі - і члени Дирекції) зобов'язані надавати Ревізійній Комісії всі необхідні їй матеріали, бухгалтерські та інші документи й особисті пояснення.

СТОВ «Старокотельнянське» займається виробництвом сільськогосподарської продукції (рослинництво), а також виготовленням продукції тваринництва. Характеристика об'єктів господарювання підприємства за останні три роки приведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Характеристика об'єктів господарської діяльності підприємства

Види продукції	Од. вим.	Обсяги господарювання	Відхилення 2011 до 2009
		2009рік	2010рік	2011рік	+, -	%
1. Зернові, в т.ч.:	Тис. грн.	574,5	602,4	659,6	85,1	14,8
- пшениця;	Тис. грн.	223,4	217,8	206,8	-16,6	-7,4
- жито;	Тис. грн.	158,1	153,4	182	23,9	15,1
- кукуруза	Тис. грн.	105,6	130,7	138,2	32,6	30,9
- овес	Тис. грн.	87,4	100,5	132,6	45,2	51,7
2. Льон-насіння	Тис. грн.	137,4	115,7	92,5	-44,9	-32,7
3. Картопля	Тис. грн.	221,9	250,1	235,6	13,7	6,2
4. Льонотреста	Тис. грн.	1,1	0,9	2,5	1,4	127,3
5. Хміль	Тис. грн.	56,7	55,4	63,9	7,2	12,7
6. Худоба, в т.ч.:	Тис. грн.	613,5	621,4	656,7	43,2	7,0
- велика рогата худоба;	Тис. грн.	326,1	310,7	295,8	-30,3	-9,3
- свині	Тис. грн.	287,4	310,7	360,9	73,5	25,6
7. Молоко	Тис. грн.	104,4	99,8	120,9	16,5	15,8
Всього	Тис. грн.	1709,5	1745,7	1831,7	122,2	7,1

Отже, головними об'єктами господарської діяльності підприємства є виробництво зернових культур (пшениці, жита, кукурудзи, овса), картоплі, худоби (велика рогата худоба, свині). Всього в 2011 році обсяги господарювання становлять 1831,7тис.грн., що на 122,2тис.грн., або на 7,1% більше 2009 року. В 2011 році відбулося зниження обсягів господарювання по наступних видах продукції: пшениці - на 7,4%; льону-насіння - на 32,7%; великої рогатої худоби - на 9,3%. Водночас відбулося зростання обсягів господарювання, найбільше за наступними видами продукції: льонотреста - на 127,3%; овес - на 51,7%, кукурудзи - 30,9%. В цілому на підприємстві спостерігається стійка позитивна тенденція до нарощування обсягів господарювання в останні роки.

Діяльність підприємства пов'язана із сезонним характером робіт (сільськогосподарський сезон), тому багато тимчасових та сезонних робітників.

Чисельність працівників:

Постійних - 215

Сезонних - до 400

Штат бухгалтерської служби - 5 чоловік

Кліматичні умови розташування СТОВ «Старокотельнянське» сприятливі для сільськогосподарського виробництва, але в окремі роки спостерігається значне зрідження озимих посівів після зимівлі, а також пошкодження окремих сільськогосподарських культур у весняно-літній період під впливом посушливо-суховійних та інших несприятливих метеорологічних умов.

Як відомо, ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісах та лісовидних суглинках і характеризуються високою потенційною родючістю. Ґрунтовий покрив складається з темно-сірих опідзолених ґрунтів. В цих районах також зустрічається чорноземи опідзолені та чорноземи мало гумусні, часткова вилугувані й карбонатні.

Район помірно теплий помірно зволожений. За період з середньодобовою температурою понад 10 оС тут випадає 310 - 320 мм опадів, а за рік - 480 - 560 мм. Період з середньодобовою температурою понад 15 оС тут триває на 5 днів більше, ніж на решті території області.

Останні весняні приморозки закінчуються у середньому 26 - 28 квітня, а перші осінні заморозки починаються 6 - 7 жовтня. В окремі роки ці показники коливаються, що і впливає на тривалість без морозного періоду.

На території землекористування господарства проходять автомобільні дороги загального користування, протяжністю 30,2 км, в тому числі з твердим покриттям 20 км. По них здійснюється зв'язок з районним центром, а через нього з обласним.

Територія господарства не містить важливих автомобільних шляхів та залізно дорожніх станцій. Тому господарство має не дуже сприятливі шляхи сполучення для реалізації продукції та зв'язку з постачальниками.

Серед обслуговуючих виробництв господарства - автопарк, ремонтна майстерня тракторна та будівельна бригада; серед підсобних - млин.

Основні виробничо-економічні показники господарської діяльності СТОВ «Старокотельнянське» наведено в табл 2.2

Таблиця 2.2

Основні виробничо-економічні показники господарської діяльності підприємства

№	Назва показника	2009	2010	2011	Відхилення 2011р. від 2009р., + -
1	Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	62475	63550	69875	+ 7400
2	Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	32361	39804	68041,5	+ 35680,5
3	Середньоспискова чисельність всього персоналу, чол.	245	234	215	-30
4	Обсяг виробництва валової продукції, тис. грн.	1709,5	1745,7	1831,7	+ 122,2
5	Дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг, тис. грн.	131119	173936	211958	+ 80839
6	Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг, тис. грн.	118086	155685	190144	+7 2058
7	Загальний: - прибуток, тис. грн. - збиток, тис. грн.	13542	14731	18007	+ 4465
8	Чистий: - прибуток, тис. грн. - збиток, тис. грн.	10294	10638	14170	+ 3876
9	Фондовіддача, грн. ( ф.2 р 035 / ф.1 р 030	2,46	3,14	3,43	+0,97
10	Фондомісткість, грн. (ф.1 р 030/ ф.2 р 035)	0,4	0,32	0,3	-0,1
11	Продуктивність праці, грн./чол. ( р. 4 / р.3)	6,98	7,46	8,52	+1,54
12	Обсяг валової продукції в розрахунку на, грн.:
12.1	одиницю середньорічної вартості основних фондів, грн. ( р4 / р 1)	0,03	0,03	0,03	-
12.2	одиницю середньорічної вартості оборотних активів (р 4/ р 2)	0,05	0,04	0,03	-0,02
13	Обсяг отриманого загального прибутку на, грн.:
13.1	одиницю середньорічної вартості основних фондів (р 7 / р 1)	0,22	0,23	0,26	+0,04
13.2	одиницю середньорічної вартості оборотних активів (р 7 / р 2)	0,42	0,37	0,26	-0,16
13.3	одного середньоспискового працівника (р 7 / р 3)	55,3	63,0	83,8	+28,5
14	Рентабельність фондів, % (р 8 / р 1)	0,16	0,17	0,20	+0,04
15	Рентабельність виробництва, % ( р 8 / р 4)	6,02	6,09	7,74	+1,72

За даними проведеного дослідження можна зробити висновок про ефективність господарської діяльності СТОВ «Старокотельнянське» протягом 2009-2011 років. Про це може свідчити збільшення обсягів виробництва валової продукції у 2011 році порівняно з 2009 роком на 122,2 тис. грн. Також про позитивні зрушення у діяльності підприємства свідчить і збільшення чистого прибутку на 3876 тис. грн. порівняно з 2009 роком.

У 2011 році було збільшено фондоввідачу 0,97 грн, що відповідно показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Також відбулося збільшення таких показників, як рентабельність фондів (0,04%) та рентабельність виробництва (1,72%).

Отже, СТОВ «Старокотельнянське» у 2011 році є підприємством, яке отримує прибуток та ефективно розпоряджається наявними оборотними та необоротними коштами.

2.2 Фінансовий стан підприємства, його зміст, показники, їх розрахунок та аналіз

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості. Він є синтетичним показником, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства. У свою чергу фінансовий стан підприємства прямо залежить від результатів його діяльності. Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, неповного та неритмічного забезпечення необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов'язань перед найманими працівниками, власниками та державою.

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні фінансові можливості.

Аналіз фінансового стану починається з оцінки активів і пасивів балансу.

За П(С)БО основні елементи фінансової звітності, що безпосередньо пов'язані з оцінкою фінансового стану, трактуються наступним чином:

1) актив - це ресурс, контрольований підприємство у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигід підприємству;

2) зобов'язання - теперішня заборгованість підприємства, що виникає в наслідок минулих подій, від погашення якої очікується вибуття ресурсів із підприємства, які втілюють у собі майбутні економічні вигоди. Зобов'язання - це зовнішня заборгованість суб'єкта господарювання перед банками, державою, постачальниками та працівниками;

3) власний капітал - залишкова частка в активах підприємства після вирахування всіх його зобов'язань. Власний капітал - це внутрішня заборгованість (зобов'язання) суб'єкта господарювання перед його власниками.

В таблиці 2.3 здійснено аналіз фінансового стану СТОВ «Старокотельнянське» за останні роки

Таблиця 2.3

Показники фінансового стану СТОВ «Старокотельнянське» та їх аналіз

№	Назва показника	2009	2010	2011	Відхилення 2011р. від 2009р., + -
1	Обсяг отриманих грошових коштів, тис. грн. (ф 3 р. 400)	726	543	13123	+12397
2	Залишки грошових коштів на рахунок у банку: тис. грн. а) в національній валюті (ф.1 р.230) б) в іноземній валюті (ф.1 р.240)	643 1315	1609 708	9730 3483	+9087 +2168
3	Розмір дебіторської заборгованості на кінець року, тис. грн. (ф.1 р.160-р210)	17690	29560	48215	+30525
4	Розмір кредиторської заборгованості на кінець року, тис. грн.. (ф.1 р 530-610)	4900	7617	9038	+4138
5	Обсяг фінансових ресурсів-всього, тис. грн.:
5.1	обсяг власних фінансових ресурсів (ф.3 р 010+020)	17897	19935	23246	+5349
5.2	обсяг позичених фінансових ресурсів, тис. грн. (ф. 1 р 480+ 500+510)	13311	21515	48035	+34734
5.3	обсяг залучених фінансових ресурсів, тис. грн.( ф.1 р 540+550+570+580)	1273	1635	2144	+871
6	Прибуток від операційної (основної) діяльності, тис. грн.: (ф.2 р.100)	15357	14063	32869	+17512
7	Прибуток від звичайної діяльності, тис. грн.: (ф.2 р.190)	10194	10638	14170	+3976
8	Чистий прибуток, тис. грн.: (ф.2 р.220)	10294	10638	14170	+3876
9	Фактична наявність власних джерел формування оборотних активів, тис. грн. (ф.1 р 380-080)	13230	16809	26438	+13208
10	Надлишок (нестача) власних джерел формування оборотних активів, тис. грн. (ф.1 р 380+480-080-100)	18048	17659	22702	+4654
11	Обіговість оборотних активів, дні	6,0	5,4	43,4	+37,4
12	Рентабельність, %:
12.1	продаж (виручки)	6,51	6,83	7,45	+0,94
12.2	операційної діяльності	8,47	9,43	17,27	+8,8
12.3	звичайної діяльності	9,6	9,63	8,69	-0,91
12.4	використання основних фондів (амортизації)	21,47	23,18	25,77	+4,3
12.5	матеріальних витрат	64,01	62,23	41,78	-22,23
12.6	витрат на оплату праці	16,8	16,31	17,05	+0,25
12.7	витрат виробництва	24,66	23,18	25,77	1,11
12.8	підприємства в цілому	8,61	9,93	10,24	+1,63
12.9	всього капіталу	16,84	18,75	19,68	+2,84

Аналіз показників фінансового стану СТОВ «Старокотельнянське» дозволяє зробити висновок про високу ефективність використання грошових коштів на даному підприємстві. Про це може свідчити збільшення грошових коштів на ріхунках банку на 11255 тис. грн у 2011 році порівняно з 2009 роком. Також можна говорити про позитивну тенденцію завдяки збільшення майже всіх показників рентабельності. У 2011 році спостерігається тенденція збільшення обіговості оборотних активів на 37,4 дні.

Все це дає змогу говорити про позитивні напрями нарощування виробництва та реалізації продукції на СТОВ «Старокотельнянське».

2.3 Фінансові ресурси підприємства, їх склад, структура та аналіз

Для здійснення господарської діяльності, виготовлення продукції, отримання доходів і накопичень підприємства використовують різні види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також кошти. При цьому матеріальні ресурси є основою виробничого процесу. Вони формуються, як правило, за рахунок різних джерел: власних, позичених та залучених.

При цьому власні джерела фінансування підприємства формуються за рахунок власного капіталу, тобто частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

Позичені джерела фінансування підприємства формуються в основному за рахунок довго- та короткострокових кредитів банку.

Залучені джерела фінансування підприємства формуються за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.

Усі перелічені джерела беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і у здійсненні його виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.

Отже, фінансові ресурси підприємств -- це їх власний, позичений та залучений грошовий капітал, який вони використовують для формування власних активів і здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.

Таким чином, фінансові ресурси підприємств -- це не грошові кошти підприємств, як це стверджують деякі економісти, а джерела підприємств, спрямовані на формування активів.

Фінансові ресурси як джерела формування активів підприємства відображаються у пасиві балансу, а засоби, у тому числі й грошові кошти, -- у активі балансу.

Зв'язок між фінансовими ресурсами і грошовими коштами виявляється у тому, що грошові кошти є матеріальним вираженням фінансових ресурсів.

Сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві балансу, є капіталом підприємства.

Власний, позичений та залучений капітал, з одного боку, формує фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, становить зобов'язання перед конкретними власниками -- державою, юридичними та фізичними особами.

Фінансові ресурси формуються у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється насамперед у формуванні статутного капіталу при створенні підприємств, а у процесі їх діяльності -- у формуванні відповідних джерел грошових коштів.

Склад і обсяги фінансових ресурсів залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва.

При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно пов'язаний з обсягом виробництва, ефективністю діяльності підприємства. Зі збільшенням обсягу виробництва і підвищенням ефективності діяльності підприємства збільшується обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.

Достатній обсяг фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають стійкий фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом.

В таблиці 2.4 здійснено аналіз складу та структури фінансових ресурсів СТОВ «Старокотельнянське» (пасив балансу)

Таблиця 2.4

Склад та структура фінансових ресурсів СТОВ «Старокотельнянське»

Показники	2009	2010	2011	Відхилення 2011р від 2009
	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	Сума, тис. грн.	%	+/-	%
Пасив Балансу
1. Власний капітал:	73309	79,1	83830	73,1	99167	61,2	25858	+135,3
Статутний капітал	333	0,4	333	0,3	333,1	0,2	-	-
Інший додатковий капітал	37037	39,9	35129	30,7	34145	21,1	-2892	92,19
Резервний капітал	361	0,4	361	0,3	360,8	0,2	-	-
Нерозподілений прибуток	35579	38,4	48007	41,8	64328	39,7	28749	+180,8
2. Забезпечення наступний виплат та платежів:	1203	1,3	1648	1,5	5803	3,6	4600	+482,4
Забезпечення виплат персоналу	1057	1,1	1518	1,3	5427	3,3	4370	+513,7
Інші забезпечення	146	0,2	130	0,2	376	0,3	230	+257,5
3. Довгострокові зобов'язання :	12379	13,3	11111	9,7	17136	10,6	4757	+138,4
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	12032	13,0	9507	8,3	16073	9,9	4041	+133,6
Інші довгострокові зобов'язання	347	0,3	1604	1,4	1063	0,7	716	+306
4. Поточні зобов'язання:	5832	6,3	18022	15,7	39937	24,6	34105	+684,8
Короткострокові кредити банків	23	0,02	6970	6,1	5338	3,3	5315	+23008
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	909	1,0	3434	3,0	25561	15,8	24652	+2711
Кредиторська заборгованість	2605	2,8	3904	3,4	4351	2,7	1746	+167,0
Розрахунки зі страхування	312	0,3	430	0,4	220	0,1	-92	70,5
Розрахунки з оплати праці	513	0,6	663	0,6	572	0,4	59	+111,4
Інші поточні зобов'язання	1469	1,58	2620	2,2	3895	2,3	2426	+265,2
5. Доходи майбутніх періодів	9	0,01	0	0	0	0	-9	0
Валюта Балансу	92733	100	114610	100	162043	100	69310	+174,7

У структурі пасиву балансу СТОВ «Старокотельнянське» найбільша питома вага припадає на власний капітал 79,1%, 73,1% та 61,2% відповідно у 2009, 2010 та 2011 роках. Тоді як поточні зобов'язання складають лише 6,3%, 15,7% та 24,6% відповідно. А довгострокові зобов'язання складають 13,3%, 9,7% та 10,6% від загальної вартості майна підприємства.

У 2011 році найбільшого збільшення зазнали короткострокові кредити банку які збільшилися у сотні разів.

Нерозподілений прибуток у 2011 році збільшився на 28749 тис. грн. або 180,8%. Забезпечення виплат персоналу збільшилося на 4370 тис. грн. або 513,7%. Поточна заборгованість за зобов'язаннями збільшилась на 24652 тис. грн. або 2711%.

При цьому в структурі пасиву балансу відбулися зменшення таких пасивів як інший додатковий капітал та розрахунки зі страхування, які зменшилися у 2011 році порівняно з 2009 роком на 2892 та 92 тис. грн. ( або 7,8% та 29,6%) відповідно.

Але загалом можна сказати про позитивні зміну у структурі майна СТОВ «Старокотельнянське».про що свідчить збільшення валюти Балансу підприємства на 69310 тис. грн. або 174,7%.

2.4 Розрахунок та аналіз фінансової стійкості та платоспроможності СТОВ «Старокотельнянське»

Одним із етапів аналізу фінансового стану підприємства є оцінка ліквідності та платоспроможності.

Платоспроможність - можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов'язання. Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Поняття «платоспроможність» і «ліквідність» взаємопов'язані. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний.

Таблиця 2.5

Показники оцінки ліквідності підприємства СТОВ «Старокотельнянське»

№ з/п	Показники	Розрахунок	Нормативне значення	2009	2010	2011	Відхилення 2011р до 2009 (+/-)
1	Коефіцієнт покриття	Р 260 / Р 620	>1	5,5	2,6	2,2	-3,3
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	? (Р 150-Р 240) / Р 620	>0,5	3,4	1,8	1,5	-1,9
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(Р220 + Р230 + Р240) / Р 620	> 0,2	0,4	0,1	0,3	-0,1
4	Частка оборотних засобів в активах	Р260 / Р280	За планом	0,3	0,4	0,5	+0,2
5	Частка виробничих запасів в оборотних активах	( Р100/ Р 260)	>0,5	0,2	0,21	0,23	+0,03

Як видно з таблиці 2.5 у 2011 році фінансовий стан підприємства з точки зору його ліквідності дещо погіршився. Коефіцієнт покриття як у 2009 так і у 2011 році відповідає нормативному значенню, тобто у підприємства є реальна можливість покриття поточних зобов'язань за рахунок його оборотних засобів. На кожну гривню поточних зобов'язань підприємства припадає у 2009 році 5,5 грн. оборотних активів, а у 2011 році - 2,2 грн.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності у 2009 році становить 3,4 грн., а у 2011 році - 1,5 грн. Це свідчить про можливість повністю погасити поточні зобов'язання підприємства за рахунок грошових коштів і очікуваних фінансових надходжень (дебіторська заборгованість).

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності у 2008 році є меншим за нормативне. Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності складає 0,1, то підприємство у 2010 році спроможне погасити лише 10% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів. У 2011 році значення даного коефіцієнта змінилося і становить 0,3, що свідчить про можливість підприємства погасити 30% своїх поточних зобов'язань за рахунок наявних грошових коштів. Отже, можна говорити про позитивну тенденцію до збільшення ліквідності підприємства і покращення платоспроможності за умови покращення політики підприємства і нарощування суми наявних грошових коштів.

Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють його платоспроможність в часі з дотриманням умови фінансової рівноваги між власними та залученими засобами. Фінансова стійкість підприємства передбачає. Що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень. А отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку наступних відносних показників.

Таблиця 2.6

Оцінка фінансової стійкості підприємства

№ з/п	Показники	Розрахунок	Нормативне значення	2009	2010	2011	Відхилення (+/-)
1	Коефіцієнт автономії	Р380 / Р640	> 0,5	0,8	0,7	0,6	-0,2
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Р 640 / Р 380	< 0,5	1,26	1,36	1,63	+0,37
3	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	Р 260- Р 620 / Р 380	>0,5	0,36	0,3	0,5	+0,14
4	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	Р 480 + Р620 / Р 640	<0,5	0,2	0,3	0,4	+0,2
5	Коефіцієнт поточних зобов'язань	Р620 / (Р480+Р620)	>0,5	0,32	0,61	0,7	+0,38
6	Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (фінансування)	Р 480+ Р 620 / Р 380	<0,1	0,25	0,3	0,6	+0,35
7	Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами	(Р 380 - Р 080) / Р 260	>0,1	0,41	0,36	0,30	-0,11
8	Коефіцієнт фінансової стійкості	Р 380 / Р 480+Р 620	> 1	4,0	2,9	1,7	-2,3

За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що в цілому відбулися негативні зміни у складі показників, якими характеризується фінансова стійкість. Значення коефіцієнта автономії перевищує нормативне значення і свідчить про незначну залежність СТОВ «Старокотельнянське» від зовнішніх джерел фінансування, так у 2009 році підприємство фінансувалося на 80% за рахунок власного капіталу, тоді як у 2011 році це показник зменшився і склав 60%. Відповідно, у 2011 році відбулося збільшення фінансової залежності.

Збільшення коефіцієнту співвідношення залученого та власного капіталу свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так у 2009 році на 1 грн. власного капіталу припадало 0,25 грн. залучених засобів, що на 0,35 грн. менше ніж у 2011 році.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами перевищує нормативне значення, але при цьому у 2011 році він зменшився на 0,11 грн.

Динаміка наведених показників, у тому числі коефіцієнта фінансової стійкості (-2,3) свідчить про погіршення фінансового стану підприємства, хоча більшість показників поки що перевищують нормативне значення. Тому на мою думку, необхідно переглянути концепцію господарювання даного підприємства, щоб у подальшому показники не погіршувалися.

Розділ 3. Формування доходів,прибутку та їх розподіл

3.1 Розрахунок виручки від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг

Важливим фактором розвитку будь-якого підприємства є грошові надходження, що перевищують платежі підприємства. Від наявності або відсутності коштів буде зрештою залежати можливість функціонування підприємства, його конкурентоспроможність та фінансовий стан.

Основним джерелом грошових надходжень на підприємство є виручка від звичайної діяльності, яка залежить від галузі функціонування підприємства, обсягів його діяльності, впровадження науково-технічних розробок, а отже, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, поліпшення якості продукції. В умовах розвитку підприємницької діяльності створюються об'єктивні передумови реального втілення в життя зазначених факторів.

Головним складовим елементом виручки є виручка від реалізації, а саме та її частина, яка залишається після вирахування матеріальних, трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію продукції. Тому найважливішим завданням коленого господарюючого суб'єкта є одержання максимального прибутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії при витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання.

Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців.

На практиці використовуються два методи визначення моменту реалізації продукції:

1) метод нарахування (продукцію відвантажено або відпущено споживачу);

2) касовий метод (одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію).

Реалізація продукції завжди передбачає зміну форми вартості (Т--Г). Тому бартерні операції не можна вважати реалізацією продукції. За бартерного обміну товарів не відбувається руху коштів, немає надходжень виручки від реалізації продукції, тобто не відбувається зміни форми власності. На жаль, згідно з діючим господарським законодавством бартерні операції нині включаються у звітність з реалізації продукції підприємств, що певною мірою викривляє реальний стан справ. (Приблизно 40 % реалізації з усіх галузей в Україні відбулися за бартерних операцій.)

Виручка від реалізації продукції -- це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію.

На плануванні величини виручки від реалізації продукції базується все фінансове планування підприємства.

Планування виручки від реалізації необхідне для визначення валового доходу, прибутку, а також для складання оперативних, фінансових і касових планів. Правильне планування виручки від реалізації має велике значення для нормальної господарської діяльності підприємства. Якщо план реалізації є економічно обґрунтованим та успішно виконується, підприємство має в своєму розпорядженні грошові кошти, достатні для господарської діяльності. Несвоєчасне і неповне надходження виручки призводить до фінансових ускладнень та порушує нормальну діяльність підприємства.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку: множенням кількості реалізованих виробів на їхню реалізаційну ціну і додаванням отриманих сум за всією номенклатурою

В = Р * Ц, (3.1)

де, В - виручка;

Р - кількість реалізованих виробів;

Ц - ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації продукції можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки на кінець планового періоду:

Р = З1 + Т - З2 (3.2)

де, Р - Обсяг реалізації у плановому періоді;

З1 - залишки готової продукції на початок планового періоду;

Т- випуск товарної продукції у плановому періоді;

З2 - залишки готової продукції на кінець планового періоду.