Національна Академія державного управління

при Президентові України

КАФЕДРА ПРАВА І ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ

На правах рукопису

Магістерська робота на здобуття кваліфікації магістра державного управління

Реформування податкового законодавства України

до європейських стандартів: організаційно-правові засади

АНОТАЦІЯ

Магістерська дипломна робота

“Реформування податкового законодавства України до європейських стандартів: організаційно-правові засади”

Актуальність теми дипломного проекту полягає в тому, що з часів обрання Україною зовнішньополітичним пріоритетом інтеграцію до ЄС особливої актуальності набуло питання приведення нормативно-правових актів України у відповідність до законодавства ЄС. Податкове право є однією з галузей націо-нального законодавства, яке Україна зобов'язалася узгодити з європейським інтеграційним правом.

Об'єктом дипломного дослідження є досягнутий рівень адаптації податкового законодавства України до податкового законодавства ЄС.

Предметом дипломного дослідження є співставлення основних податко-вих норм в Україні та в країнах Європейського Союзу.

Метою та завданнями дипломного дослідження є :

1) аналіз та оцінка рівня виконання ст. 51 «Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством та Україною», згідно якій Україна повинна здійснити заходи щодо поступового приведення національного законодавства, у тому числі і податкового, у відповідність до законодавства Європейського Союзу;

б) аналіз рівня виконання Плану дій «Україна - ЄС», підписаниого 21 лютого 2005 р. у Брюсселі, яким передбачено євроінтеграційні заходи в галузі податкового законодавства;

в) розробка пропозицій по удосконаленню податкового законодавства України шляхом його максимальної адаптації до вимог податкового законодавства Європейського Союзу.

Інформаційно-методологічною базою досліджень дипломної роботи були Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи ДПА України, організаційно - розпорядчі документи Європейського Союзу в галузі систем оподаткування, міждержавні угоди України та Європейського Союзу в галузі адаптації податкового законодавста України з європейськими нормами міждержавної гармонізації систем оподаткування, аналітичні матеріали глобальної мережі Інтернет з офіційних сайтів державних органів України.

Методами проведення досліджень дипломної роботи були - історичний метод (ретроспективний аналіз), структурний аналіз гипотез, диспозицій та санкцій в нормах податкового законодавства України та Європейського Союзу, метод класифікаційного групування, метод структурного порівняння та аналогій, метод прогнозного моделювання.

Новизна отриманих результатів полягає в розвитку концептуальних підходів та проведенні порівняльного аналізу існуючих стратегій реорганізації податкової системи України і її адаптації до нормативів систем оподаткування Європейського Союзу, на основі яких в дипломному проекті дістала подальшо-го розвитку оптимізаційна модель реорганізації податкової системи України внесенням відповідних змін до проекту Податкового Кодексу України, як інтегрального законодавчого документа, який спроможний внести всеосяжні корективи в побудову податкової системи України.

Практичне значення отриманих результатів - обґрунтування пропозицій для врахування в підготовці проекту Податкового Кодексу України на основі запропонованої стратегії розвитку податкової системи України, які дозволять максимально адаптувати податкову систему до європейських норм оподаткування до 2010 р..

КЛЮЧОВІ СЛОВА : ПОДАТКОВА СИСТЕМА, ЄВРОПЕЙСЬКЕ ТОВАРИСТВО, АДАПТАЦІЯ, ГАРМОНІЗАЦІЯ, ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС

Магістерська дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, вис-новків та списку літератури . Роботу подано на 100 стор., вона містить 5 таб-лиць, додатки на 8 стор., список джерел - 127 найменувань.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

1.1 Директиви ЄС по правовому регулювання прямого оподаткування, акцизних податків, податку на додану вартість

1.2 Концепція загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (2002 р.)

1.3 Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (2004 р.)

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В ПОРІВНЯННІ З ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2.1 Аналіз актів законодавства України та acquis Європейського Союзу у сфері адаптації податкового законодавства

2.2 Порівняльна оцінка ефективності сучасної податкової системи України та податкових систем Європейського Союзу

2.3 Основні проблеми на шляху адаптації податкового законодавства України до європейського податкового законодавства

РОЗДІЛ 3. ПРИЙНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ - ПЕРСПЕКТИВНИЙ ШЛЯХ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ДО ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

3.1 Основні положення проекту Податкового Кодексу України

3.2 Концепція податкової реформи в Україні

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Відповідно до Конституції України (ст.1) Україна є соціальною правовою державою. Отже, її податкова система має відповідати вимогам соціальної держави щодо рівня фінансування суспільних благ, із визначенням відповідно до цього рівня перерозподілу ВВП, який забезпечуватиме формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави та гарантій громадян на достатній життєвий рівень.

Внаслідок розширення ЄС Україна отримала прямий доступ до єдиного, розширеного, гармонізованого ринку ЄС з 450 мільйонами споживачів. Стає очевидним, що Україна в більшій мірі, ніж інші країни, зможе одержати переваги від доступу до єдиного ринку ЄС з високим рівнем відкритості, єдиним зводом торгових правил і адміністративних процедур, єдиним митним тарифом та з вільним рухом товарів, послуг, громадян і капіталу без внутрішніх бар'єрів (прикордонного контролю, сертифікатів).

Актуальність теми дипломного проекту полягає в тому, що з часів обрання Україною зовнішньополітичним пріоритетом інтеграцію до ЄС особливої актуальності набуло питання приведення нормативно-правових актів України у відповідність до законодавства ЄС. Податкове право є однією з галузей націо-нального законодавства, яке Україна зобов'язалася узгодити з європейським інтеграційним правом.

Основним шляхом узгодження правових норм України та Європейського Союзу є адаптація - процес розробки і прийняття нормативно-правових актів та створення умов для їх належного впровадження і застосування з метою поступового досягнення повної відповідності права України до європейського права.

Правова адаптація має такі форми:

а) наближення - процес прийняття, внесення змін чи скасування правових норм з метою наближення положень національного законодавства до положень актів законодавства Європейського Союзу для створення належних умов імплементації правового порядку Європейського Союзу,

б) координація - процес узгодження тієї частини національного законодавства та практики його застосування, з якої наближення або транспозиція є неможливими або непотрібними,

в) імплементація - процес транспонування актів законодавства Європейського Союзу, включаючи створення порядку та процедур їх впровадження (імплементація у вузькому сенсі); цей процес також включає тлумачення, практику застосування, забезпечення дотримання та виконання норм права, які відповідають європейському праву, органами державної влади (імплементація у широкому сенсі);

г) гармонізація - процес коригування законодавства держав - членів Європейського Союзу на підставі правових актів ЄС, зокрема директив, які мають обов'язкову силу для держав - членів ЄС та вимагають від цих держав приведення їх внутрішнього законодавства у відповідність до положень директив;

Об'єктом дипломного дослідження є досягнутий рівень адаптації податкового законодавства України до податкового законодавства ЄС.

Предметом дипломного дослідження є співставлення основних податкових норм в Україні та в країнах Європейського Союзу.

Метою та завданнями дипломного дослідження є :

1) аналіз та оцінка рівня виконання ст.51 «Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством та Україною», згідно якій Україна повинна здійснити заходи щодо поступового приведення національного законодавства, у тому числі і податкового, у відповідність до законодавства Європейського Союзу;

б) аналіз рівня виконання плану дій «Україна - ЄС», підписаного 21 лютого 2005 р. у Брюсселі, яким передбачено такі євроінтеграційні заходи:

імплементація стратегії адаптації законодавства в пріоритетних сферах, визначених у ст.51 УПС, включаючи удосконалення якості та послідовності законопроектної роботи;

на основі спільного розуміння завершення спільної роботи з ЄС із підготовки плану-графіку та визначення пріоритетів для моніторингу і сприяння імплементації;

розвиток та впровадження систем оподаткування та їх установ відповідно до міжнародних стандартів та стандартів ЄС;

проведення податкової реформи, включаючи прийняття та імплементацію законодавства з питань ПДВ та акцизного збору, що відповідає положенням УПС і нормам СОТ;

забезпечення відповідності вільних економічних зон правилам СОТ відповідно до зобов'язань України щодо СОТ, початок процесу приведення законодавства України про вільні економічні зони у відповідність до законодавства ЄС;

вирішення питань щодо існуючої заборгованості з відшкодування ПДВ та запобігання накопиченню нової заборгованості, у т.ч. через забезпечення ефективних процедур і виділення достатніх ресурсів;

скасування дискримінаційного режиму використання податкових векселів, у т. ч. за допомогою внесення відповідних змін до законодавства;

впровадження комплексного стратегічного плану для Державної податкової адміністрації України з визначенням необхідних адміністративних структур та процедур, та визначенням потреб ДПА у фінансових, людських, матеріально-технічних та інформаційних ресурсах;

після наближення України до внутрішнього ринку - прийняття та дотримання принципів Кодексу поведінки у сфері оподаткування ЄС.

в) розробка пропозицій по удосконаленню податкового законодавства України шляхом його максимальної адаптації до вимог податкового законодавства Європейського Союзу.

Новизна отриманих результатів полягає в розвитку концептуальних підходів та проведенні порівняльного аналізу існуючих стратегій реорганізації податкової системи України і її адаптації до нормативів систем оподаткування Європейського Союзу, на основі яких в дипломному проекті дістала подальшого розвитку оптимізаційна модель реорганізації податкової системи України внесенням відповідних змін до проекту Податкового Кодексу України, як інтегрального законодавчого документа, який спроможний внести всеосяжні корективи в побудову податкової системи України.

Прийняття запропонованої стратегії в Податковому Кодексі дозволить запровадження змін в податковій системі України на протязі 2007 -2010 років:

1) Внесення змін до оподаткування фондів зарплати підприємств та формування державних пенсійного та фондів соціального страхування на основі запровадження справляння єдиного соціального внеску та поступового зниження його рівня від 37% до 22% ФОП;

2) Компенсація зниження рівня єдиного соціального податку введенням обов'язкових страхових відрахувань індивідуальних доходів на накопичувальні пенсійні розрахунки (у розрізі груп громадян за рівнями доходів за рік);

3) Зміни в оподаткуванні індивідуальних доходів громадян введенням прогресивної шкали оподаткування (5 -15%) з неоподатковуваним мінімумом до 150% від рівня мінімального прожиткового мінімуму;

4) Внесення змін до оподаткування прибутку підприємств (нерозподіленого корпоративного прибутку) зниженням ставки оподаткування від 25% до 10%;

5) Реформування системи ПДВ введенням шкали ставок(50% від основної ставки для ряду товарів і послуг) та зниження рівня основної ставки оподаткування оподаткування від 20% до 12%;

6) Вдосконалення системи акцизних зборів за рахунок поглиблення диференціації ставок та уніфікація ставок для товарів національного виробництва та імпортного походження;

7) Розробка і встановлення податків та рентних платежів за використання об'єктів (ресурсів) природи, добуток корисних копалин, використання енергетичних джерел, забруднення навколишнього середовища;

8) Запровадження оподаткування нерухомості:

9) Вдосконалення норм податкових відносин на основі ліквідації арештів майна, несанкціонованих позапланових перевірок платників податків, відміни директивного планування обсягів санкцій за порушення податкового законодавства;

10) Реорганізація податково-митної служби створенням єдиної служби з підрозділом митного оподаткування;

Практичне значення отриманих результатів - обґрунтування пропозицій для врахування в підготовці проекту Податкового Кодексу України на основі запропонованої стратегії розвитку податкової системи України, які дозволять максимально адаптувати податкову систему до європейських норм оподаткування до 2010 р..

Інформаційно-методологічною базою досліджень дипломної роботи були Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України в галузі бюджетних відносин та оподаткування, нормативні документи Державної податкової адміністрації України, організаційно - розпорядчі документи Європейського Союзу в галузі систем оподаткування, міждержавні угоди України та Європейського Союзу в галузі адаптації податкового законодавста України з європейськими нормами міждержавної гармонізації систем оподаткування, аналітичні матеріали глобальної мережі Інтернет з офіційних сайтів державних органів України.

Методами проведення досліджень дипломної роботи були - історичний метод (ретроспективний аналіз), структурний аналіз гипотез, диспозицій та санкцій в нормах податкового законодавства України та Європейського Союзу, метод класифікаційного групування, метод структурного порівняння та аналогій, метод прогнозного моделювання.

Магістерська дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку літератури . Роботу подано на 100 стор., вона містить 5 таблиць, додатки на 8 стор.,список джерел - 127 найменувань.

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ АДАПТАЦІЇ ПОДАТКОВОГО

ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПОДАТКОВИМ

ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

1.1 Директиви ЄС по правовому регулювання прямого оподаткування, акцизних податків, податку на додану вартість

Договір про створення Європейського Економічного Співтовариства передбачливо запровадив достатні юридичні підстави для проведення Радою ЄЕС гармонізації податків з обігу в державах-членах. Так, 11 квітня 1967 р. Рада ЄЕС, виходячи з цілей та завдань Договору, прийняла Першу й Другу директиви про гармонізацію законодавств держав-членів, що регулюють непрямі податки ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ ЄС ”Щодо гармонізації законодавства держав- членів стосовно податків з обороту” // від 11 квітня 1967 р. (67/227/ЄЕС). Перша директива впроваджувала в співтоваристві спільну систему податку на додану вартість, друга - порядок його обчислення. Відповідно до вимог цих директив, п'ять держав з шести, що первісно утворили ЄЕС, замінили кумулятивні податки з обігу податком на додану вартість. Регулювання більшості питань, пов'язаних із особливостями застосування податку, обидві директиви залишали на розсуд держав-членів. Згодом Рада ЄЕС дійшла висновку про необхідність деталізації інтеграційних правил стягнення податку, і в 1977 р. прийняла Шосту директиву 77/388/ЕEC “Про гармонізацію законно-давств держав-членів у сфері податків з обігу - спільна система податку на додану вартість: єдині умови обчислення” Шоста директива Ради ЄС від 17 травня 1977 р. 77/388/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів, яке стосується податків з обороту - Єдиний принцип визначення суми податку на додану вартість .

“ПЛАН заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” в сегменті адаптації податкового законодавства виділяє наступні документи податкового законодавства Європейського Союзу по правовому регулюванню прямого оподаткування, в яких існує суттєві розходження європейських та українських норм податкового законодавства Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загально-державної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 березня 2006 р. N 151-р Київ:

1. Директива Ради ЄС від 23 липня 1990 р. 90/434/ЄЕС щодо спільної системи оподаткування, яка застосовується у разі злиття, поділу, переведення активів та обміну акціями, якщо акціонерні товариства перебувають у межах юрисдикції різних держав - членів ЄС

2. Директива Ради ЄС від 23 липня 1990 р. 90/435/ЄЕС щодо спільної системи оподаткування, яка застосовується до материнських та дочірніх компаній, що перебувають у межах юрисдикції різних держав - членів ЄС

3. Директива Ради ЄС від 3 червня 2003 р. 2003/48/ЄЕС щодо оподаткування прибутку фізичних осіб

4. Директива Ради ЄС від 3 червня 2003 р. 2003/49/ЄЕС щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до сплати дивідендів та роялті, що вчиняються між афілійованими компаніями, які є резиденти різних держав - членів ЄС

В сегменті адаптації податкового законодавства по правовому регулюванню акцизних зборів «План» виділяє наступні документи податкового законодавства Європейського Союзу , в яких існує суттєві розходження європейських та українських норм податкового законодавства:

1. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/79/ЄЕС щодо адаптації податків на сигарети

2. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/80/ЄЕС щодо адаптації податків на тютюнові вироби, інші ніж сигарети

3. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/81/ЄЕС щодо гармонізації структури акцизного збору з нафтопродуктів

4. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/82/ЄЕС щодо адаптації ставок акцизного збору з нафтопродуктів

5. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/83/ЄЕС щодо гармонізації структури акцизного збору на спирт та алкогольні напої

6. Директива Ради ЄС від 19 жовтня 1992 р. 92/84/ЄЕС щодо адаптації ставок акцизного збору на спирт та алкогольні напої

7. Директива Ради ЄС від 25 лютого 1992 р. 92/12/ЄЕС щодо загального режиму зберігання підакцизних товарів, їх переміщення та моніторингу

В сегменті адаптації податкового законодавства по правовому регулюванню податку на додану вартість та уніфікації норм стосовно адміністрування податку на додану вартість у різних секторах економіки «План» Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загально-державної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 15 березня 2006 р. N 151-р Київ виділяє наступні документи податкового законодавства Європейського Союзу , в яких існує суттєві розходження європейських та українських норм податкового законодавства:

1. Перша директива Ради ЄС від 11 квітня 1967 р. 67/227/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту

2. Шоста директива Ради ЄС від 17 травня 1977 р. 77/388/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів, яке стосується податків з обороту - Єдиний принцип визначення суми податку на додану вартість

3. Восьма директива Ради ЄС від 6 грудня 1979 р. 79/1072/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту - Правила відшкодування податку на додану вартість платникам податку, які засновані не на території країни

4. Директива Ради ЄС від 28 березня 1983 р. 83/181/ЄЕС про визначення сфери дії ст. 14 Директиви Ради ЄС від 17 травня 1977 р. 77/388/ЄЕС у випадках звільнення від сплати податку на додану вартість при остаточному ввезенні деяких товарів

5. Директива Ради ЄС від 28 березня 1983 р. 3/182/ЄЕС про звільнення від оподаткування в межах Співтовариства деяких транспортних засобів, тимчасово ввезених до однієї держави - члена ЄС із іншої держави - члена ЄС

6. Директива Ради ЄС від 28 березня 1983 р. 83/183/ЄЕС про звільнення від податків, що застосовуються при остаточному ввезенні до держави - члена ЄС особистого майна фізичних осіб

7. Тринадцята директива Ради ЄС від 17 листопада 1986 р. 86/560/ЄЕС щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту - Правила відшкодування податку на додану вартість платникам податку, які не мають постійного місця здійснення підприємницької діяльності на території ЄС

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - процес тривалий та доволі складний, який став невід'ємною складовою правової реформи в Україні взагалі. Слід відмітити, що процес адаптації не є тотожним уніфікації, тобто, мова йде про відповідність рівня українського законодавства законодавству ЄС, а не про абсолютну його ідентичність з останнім. Адаптація повинна провадитись з урахуванням особливостей української національної правової системи, економічних та соціальних умов українського суспільства.

Отже, адаптація податкового законодавства проводиться з метою забезпечення відповідності законодавства з питань оподаткування України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Союзом, інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з ЄС, а також для розвитку національного податкового законодавства в напрямі його зближення із аналогічним законодавством ЄС та забезпечення високого рівня підготовки в Україні законопроектів з питань оподаткування.

Згідно зі ст. 93 Договору про заснування Європейського Співтовариства (О.В. С 325/33, 24.12.2002), в першу чергу необхідно забезпечити приблизну адекватність законодавства щодо податку на додану вартість, акцизного збору та інших непрямих податків.

При цьому, ст. 90 Договору про заснування ЄС забороняє будь-які прояви податкової дискримінації, яка могла б прямо чи опосередковано надати певні переваги національним продуктам перед продуктами з інших держав-членів ЄС.

Разом з тим, країни-члени ЄС повинні дотримуватися запроваджених у ЄС принципів у сфері прямого оподаткування. Базисом політики у сфері прямих податків є принцип недискримінації та забезпечення фундаментальних свобод стосовно вільного руху громадян, капіталів та товарів, передбачених ст. 3 та 14 Договору про заснування ЄС.

Відповідно до ст. 94 Договору про заснування Європейського Співтовариства, Рада Європейського Співтовариства, діючи одностайно на пропозиції Комісії, та після консультацій з Європейським Парламентом і Економічним та Соціальним Комітетом видає директиви щодо наближення таких законів, правил або адміністративних положень держав-членів, які безпосередньо впливають на утворення та функціонування спільного ринку. При цьому, відповідно до ст. 58 Договору про заснування ЄС держави-члени можуть вживати всіх необхідних заходів для запобігання порушень національних законів та актів виконавчої влади, особливо у сфері оподаткування.

При адаптації податкового законодавства у сфері непрямого оподаткування необхідно відзначити наявність деяких відмінностей між законодавством України з питань справляння акцизного збору і законодавством ЄС. У європейському законодавстві загальні положення стосовно виробів (товарів), що підлягають акцизному збору, а також утримання, переміщення та контролю за такими виробами регулюються так званою “горизонтальною директивою” - Директивою Ради ЄЕС 92/12/ЄЕС від 25 лютого 1992 р. щодо загального режиму для підакцизних товарів та щодо зберігання, переміщення та моніторингу за такими товарами.

Відповідно до вимог Директиви Ради 92/12 ЄЕС передбачається, що податкові органи повинні здійснювати суворий нагляд і контроль за особами, які займаються виробництвом, обробкою і зберіганням підакцизних товарів, а також приміщеннями, де відбуваються перелічені операції. Тому згідно із вказаною Директивою передбачається, що виробництво, обробка і зберігання підакцизних товарів, якщо акцизний збір не був сплачений, може відбуватися тільки на “податковому складі”. Держави-члени ЄС встановлюють порядок відкриття і діяльності “податкових складів” та затверджують положення про їх уповноважених власників - ліцензованих управляючих складами, тобто, осіб, які відповідають за “податкові склади”.

У разі врахування у діючому законодавстві України з питань справляння акцизного збору адаптованих до законодавства ЄС положень стосовно виробництва підакцизних товарів на території України тільки на податкових складах, для відкриття яких необхідно мати дозвіл органу державної податкової служби, правил перевезення підакцизних товарів з наданням фінансової гарантії органу державної податкової служби в Україні буде забезпечена побудова ефективного механізму оподаткування акцизним податком. У той же час запровадження зазначених заходів повинно забезпечити стабільні надходження від цього непрямого податку до бюджету, його ефективне і просте адміністрування та мінімізацію ухилень від оподаткування.

На сьогодні податок на додану вартість є основним непрямим податком у державах-членах Європейського Союзу. Частина надходжень від цього податку спрямовується на фінансування бюджету ЄС. Застосування податку на додану вартість є неодмінною умовою для вступу до ЄС нових членів. Тому приведення податкового законодавства України з питань оподаткування податком на додану вартість у відповідність до законодавства Європейського Союзу, а саме, положень Шостої Директиви Ради 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. з питань гармонізації законодавства держав-членів, що регулює податки з обігу (Спільна система справляння податку на додану вартість: єдиний принцип визначення суми податку (далі - Директива 77/388)), виконає неодмінну умову для вступу України до ЄС та призведе до позитивних наслідків для податкової системи та економіки України.

Згідно зі ст. 12 Директиви 77/388 встановлено, що стандартна ставка податку на додану вартість визначається кожною державою-членом ЄС як відсоток до оподатковуваної суми та має бути однаковою для поставок товарів та надання послуг. При цьому, з 1 січня 2001 р. до 31 грудня 2005 р. ставка податку на додану вартість, яку застосовують держави-члени ЄС, повинна бути не меншою ніж 15 відсотків.

Держави-члени ЄС можуть застосовувати одну або дві знижені ставки податку відповідно до умов, які вони встановлюють для цілей забезпечення правильного та простого застосування таких знижених ставок i попередження будь-якого можливого ухилення від оподаткування. Такі ставки визначаються як відсоток до оподатковуваної суми, який не може бути меншим 5%, та застосовуються до товарів та послуг, перелічених у додатку Н до Директиви 77/388.

Крім режиму знижених ставок держави - члени ЄС можуть застосовувати режим звільнення від обкладання ПДВ певних видів операцій згідно зі ст. 13 -- 16 ч.10 Директиви 77/388. А саме, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції, які носять соціальний характер і знайшли підтвердження своєї необхідності у міжнародній практиці.

Тому вилучення Законом України від 25 березня 2005 р. № 2505-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2005 рік»// Законом України від 25 березня 2005 р. N 2505-IV цей Закон викладено в новій редакції та деяких інших законодавчих актів України” із переліку звільнень операцій, що безпосередньо не пов'язані із соціальним захистом малозабезпечених верств населення, спотворюють умови здорової конкуренції та ставлять в нерівні умови платників окремих галузей народного господарства, забезпечить справедливий підхід при оподаткуванні всіх категорій платників податку на додану вартість в Україні.

Тринадцятою директивою Ради ЄС від 17 листопада 1986 р. 86/560/ЕЕС ТРИНАДЦЯТА ДИРЕКТИВА (86/560/ЄЕС) Ради Європейських Співтовариств ”щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту - Правила відшкодування податку на додану вартість платникам податку, які не мають постійного місця здійснення підприємницької діяльності на території Співтовариства” // від 17 листопада 1986 р. щодо наближення законодавства держав - членів ЄС стосовно податків з обороту передбачено правила відшкодування податку на додану вартість його платникам, які не мають постійного місця провадження підприємницької діяльності на території ЄС.

В Європейському Союзі фактично не відбувається гармонізації або координації прямих податків. Існуючі акти тільки дають часткову відповідь на конкретні випадки подвійного оподаткування.

У Договорі про заснування ЄС немає ст., що стосується прямих податків, але законодавство держав-членів з питань прямого оподаткування також є об'єктом гармонізації. В основному це стосується окремих аспектів прямого оподаткування і пов'язано з отриманням доходів фізичними і юридичними особами в результаті транскордонних операцій.

Відповідно основне навантаження по врегулюванню прямих податків в ЄС покладається на національне законодавство держав-членів.

На сьогоднішній день прийнято лише кілька директив, положення яких спрямовані на зближення законодавства держав-членів з питань прямого оподаткування.

Зокрема, Директива Ради 90/434/ЄЕС від 23 липня 1990 р. щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується у випадках злиття, поділу, переведення активів та обміну акціями, коли товариства знаходяться в межах юрисдикції різних держав-членів, була прийнята з метою узагальнення поддаткових положень, які підлягають застосуванню при транскордонному перетворенні компаній, і для врегулювання питань оподаткування материнських та дочірніх компаній, що належать різним державам-членам Європейського Співтовариства.

Поряд з цим, проблема, яку повинна була вирішити Директива, полягала в тому, що транскордонні операції компаній всередині однієї держави не залучаються до оподаткування доходів на приріст капіталу, а здійснювані компаніями різних держав-членів - підлягають оподаткуванню. Тому, з метою створення в рамках Співтовариства умов, аналогічних тим, які існують на внутрішніх ринках, а також для забезпечення створення та ефективного функціонування спільного ринку, було вирішено шляхом прийняття відповідної Директиви заснувати загальні правила, які були б нейтральними з точки зору конкуренції, а також для надання суб'єктам господарювання можливості адаптуватися до вимог спільного ринку, підвищити їхню продуктивність та конкурентоспроможність на міжнародному рівні.

Директива Ради 90/435/ЄЕС від 23 липня 1990 р. щодо загальної системи оподаткування, яка застосовується до материнських та дочірніх компаній, які знаходяться в межах юрисдикції різних держав-членів, була прийнята з метою узагальнення податкових положень, які підлягають застосуванню при транскордонному перетворенні компаній, і для врегулювання питань оподаткування материнських та дочірніх компаній, що належать різним державам-членам Європейського Співтовариства.

Норми податкового права, що регулюють відносини між материнськими і дочірніми компаніями, що належать різним державам-членам, є менш сприятливими в порівнянні з положеннями, що діють у відношенні материнських і дочірніх компаній однієї держави. Регулювання цих відносин між компаніями різних держав-членів має важливі розбіжності. Проблема, яку покликана була вирішити директива, полягала в тому, що держава, у якій розташована материнська компанія, вправі оподатковувати податком отриманий від дочірньої компанії розподілений прибуток, що приводить до подвійного оподатковування, тому що держава в якій розташована дочірня компанія також вправі стягувати з цього прибутку податок у джерела виплати.

При адаптації податкового законодавства у сфері спрощеної системи оподаткування суб'єктів малого підприємництва - у Європейському Співтоваристві мікропідприємства, малі та середні підприємства розглядаються як визначний фактор у забезпеченні конкурентоспроможності європейської економіки на світовому ринку, високої ефективності внутрішнього ринка, а також як фактор забезпечення зайнятості населення.

Вивчивши законодавство ЄС, можна дійти висновку, що нормативні акти, прийняті з метою підтримки малого бізнесу, не передбачають встановлення будь якої форми спрощеної системи оподаткування, зокрема, єдиного або фіксованого податку. Натомість передбачається можливість суб'єктам малого підприємництва - фізичним особам нарівні з юридичними особами сплачувати податок на прибуток підприємств, оскільки, в більшості європейських країн ставки прибуткового податку на доходи фізичних осіб є значно вищими ставок податку на прибутки юридичних осіб. З урахуванням практики застосування діючого законодавства спрощеної системи оподаткування та аналізу законодавство ЄС, необхідно переглянути критерії, які дають право суб'єктам малого бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування.

1.2 Концепція загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (2002 р.)

Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу - це поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України, розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу Адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС у першому півріччі 2006 р. // Звіт ДПА України, 2006, http://www.sta.gov.ua.

Важливим фактором проведення правової реформи та інтеграції України до Європейського Союзу є формування та виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Загальнодержавна програма), а також створення ефективного механізму її реалізації.

Метою Загальнодержавної програми є створення передумов до підготовки законодавчого поля для входження України в Європейський Союз.

Головними завданнями Загальнодержавної програми є ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // від 21 листопада 2002 р. N 228-IV :

забезпечення відповідності законодавства України зобов'язанням, що випливають з Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р., інших міжнародних договорів, що стосуються співробітництва України з Європейським Союзом;

розвиток законодавства України у напрямі його наближення до законодавства Європейського Союзу та забезпечення високого рівня підготовки в Україні проектів законів та інших нормативно-правових актів;

створення правової бази для інтеграції України до Європейського Союзу;

створення на законодавчому рівні загальнодержавного механізму адаптації законодавства, який визначав би цілі та сфери, етапи адаптації законодавства, складовими елементами якого повинно бути фінансове, інформаційне, наукове та кадрове забезпечення;

забезпечення системності та узгодженості у роботі органів державної влади під час здійснення заходів з адаптації законодавства;

вдосконалення порядку планування нормотворчої роботи на основі довгострокової програми розвитку законодавства України з метою його наближення до законодавства Європейського Союзу;

вироблення єдиних, обов'язкових для всіх суб'єктів права законодавчої ініціативи правил підготовки проектів нормативно-правових актів у процесі адаптації законодавства;

вдосконалення інформаційного забезпечення роботи з адаптації законодавства;

вдосконалення кадрового забезпечення в органах державної влади, підготовка спеціалістів, які відповідали б особливим кваліфікаційним вимогам, що ставляться до учасників процесу адаптації законодавства;

підвищення рівня володіння офіційними мовами держав - членів Європейського Союзу державних службовців;

вдосконалення порядку підготовки щорічних пропозицій щодо обсягів фінансування заходів з адаптації законодавства в рамках Державного бюджету України.

Формування та реалізація Загальнодержавної програми повинні здійснюватися з додержанням таких основних принципів ЗАКОН УКРАЇНИ “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // від 21 листопада 2002 р. N 228-IV :

узгодженості пріоритетів адаптації законодавства з основними напрямами правової реформи в державі, Стратегією та Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, іншими загальнодержавними і національними програмами;

поступовості і планомірності наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

інтегральної єдності процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу із загальним нормотворчим процесом в Україні;

тісної взаємодії Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у процесі адаптації законодавства, координації розроблення та реалізації планів Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо цілей, етапів, ресурсів та об'єктів робіт у зазначеній сфері;

системності формування та виконання Загальнодержавної програми;

поєднання бюджетного і позабюджетного фінансування;

максимально ефективного використання міжнародної технічної допомоги.

Процес адаптації має охоплювати всі сфери законодавства України, але пріоритети не повинні бути постійними, а мають визначатися на певний етап і коригуватися залежно від ситуації.

У Загальнодержавній програмі пріоритети мають надаватися законодавчим актам України, наближення яких до відповідних законодавчих актів Європейського Союзу сприятиме, зокрема, правовому забезпеченню заходів щодо формування ринкових відносин, конкурентного середовища та сприятливого інвестиційного клімату, створення сучасної ринкової інфраструктури, банківської, податкової та митної систем.

1.3 Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (2004 р.)

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Програма) визначає механізм досягнення Україною відповідності третьому Копенгагенському та Мадридському критеріям набуття членства в Європейському Союзі. Цей механізм включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування ЗАКОН УКРАЇНИ ”Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // від 18 березня 2004 р. N 1629-IV  .

Метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.

Невід'ємною частиною цієї Програми є Перелік актів законодавства України та acquis Європейського Союзу в пріоритетних сферах адаптації.

Acquis communautaire (acquis) - це правова система Європейського Союзу, яка включає акти законодавства Європейського Союзу (але не обмежується ними), прийняті в рамках Європейського співтовариства, Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Співпраці у сфері юстиції та внутрішніх справ.

Адаптація законодавства - це процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire.

Джерела acquis communautaire:

первинне законодавство:

Договір про заснування Європейського економічного співтовариства 1957 р. (з 1993 р. - Договір про заснування Європейського співтовариства), Договір про заснування Європейського співтовариства з атомної енергії 1957 р. (далі - установчі договори) з наступними змінами, внесеними Маастрихтським договором (Договір про утворення Європейського Союзу 1992 р.), Амстердамським договором 1997 р. та Ніццьким договором 2001 р., а також актами про приєднання;

Договір про Європейський Союз 1992 р., із змінами, внесеними Амстердамським договором 1997 р. та Ніццьким договором 2001 р., а також договорами про приєднання;

Договір про злиття 1965 р.;

акти про приєднання нових держав-членів;

вторинне законодавство:

директива;

регламент;

рішення;

рекомендація або висновок;

джерело права у формі міжнародної угоди;

загальний принцип права Європейського співтовариства;

рішення Європейського суду;

спільна стратегія у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки, як це визначено ст. 13 Договору про Європейський Союз;

спільні дії в рамках спільної зовнішньої політики та політики безпеки;

спільна позиція у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки;

рамкове рішення щодо гармонізації законодавства в контексті положень Договору про Європейський Союз про співробітництво правоохоронних та судових органів у кримінальних справах (ст. 34 Договору про Європейський Союз);

спільна позиція в контексті положень Договору про Європейський Союз про співробітництво правоохоронних та судових органів у кримінальних справах (ст. 34 Договору про Європейський Союз);

рішення в контексті положень Договору про Європейський Союз про співробітництво правоохоронних та судових органів у кримінальних справах (ст. 34 Договору про Європейський Союз);

загальне положення або принцип у сфері спільної зовнішньої політики та політики безпеки.

Державна політика України щодо адаптації законодавства формується як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

В Україні створено основні політико-правові та організаційні засади адаптації законодавства. Зокрема, Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р. (далі - УПС) визначено пріоритетні сфери адаптації законодавства.

Адаптація законодавства України є планомірним процесом, що включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України до acquis Європейського Союзу.

З урахуванням етапів адаптації законодавства визначаються етапи виконання Програми ЗАКОН УКРАЇНИ ”Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // від 18 березня 2004 р. N 1629-IV  .

а) Перший етап виконання Програми розрахований на 2004 - 2007 роки.

На першому етапі виконання Програми пріоритетними сферами, в яких здійснюється адаптація законодавства України, є сфери, визначені ст. 51 УПС, а саме:

митне право;

законодавство про компанії;

банківське право;

бухгалтерський облік компаній;

податки, включаючи непрямі;

інтелектуальна власність;

охорона праці;

фінансові послуги;

правила конкуренції;

державні закупівлі;

охорона здоров'я та життя людей, тварин і рослин;

довкілля;

захист прав споживачів;

технічні правила і стандарти;

енергетика, включаючи ядерну;

транспорт.

На першому етапі виконання Програми необхідно:

забезпечити розробку глосарію термінів acquis communautaire для адекватності їхнього розуміння та уніфікованого застосування у процесі адаптації, а також розробити і запровадити єдині вимоги до перекладів актів acquis communautaire на українську мову, створити централізовану систему перекладів;

провести порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України acquis Європейського Союзу у пріоритетних сферах;

здійснити переклад на українську мову актів acquis communautaire у цих сферах;

на підставі вивчення та узагальнення відповідного досвіду держав Центральної та Східної Європи створити ефективний загальнодержавний механізм адаптації законодавства, в тому числі щодо перевірки проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquis Європейського Союзу;

створити загальнодержавну інформаційну мережу з питань європейського права, забезпечити вільний доступ до неї учасників адаптації законодавства;

створити систему навчання та підвищення кваліфікації державних службовців з питань європейського права, включаючи розроблення та затвердження відповідних навчальних програм;

вжити заходів щодо опрацювання та затвердження спільного з ЄС механізму підготовки планів-графіків адаптації та моніторингу їх виконання.

У пріоритетних сферах адаптація законодавства України здійснюється у такій послідовності:

визначення актів acquis communautaire, які регулюють правовідносини у відповідній сфері;

переклад визначених актів на українську мову;

здійснення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у відповідній сфері в Україні та в Європейському Союзі;

розроблення рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність з acquis communautaire;

проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків реалізації рекомендацій;

визначення переліку законопроектних робіт;

підготовка проектів законів України та інших нормативно-правових актів, включених до переліку законопроектних робіт, та їх прийняття;

моніторинг імплементації актів законодавства України.

Елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу.

Конкретні заходи з адаптації законодавства (в тому числі інституціональні перетворення), прогнозовані строки їх виконання, обсяги видатків (у тому числі видатків на підготовку нормативно-правових актів, навчання, інституціональні зміни, проведення порівняльно-правових досліджень, переклад актів acquis communautaire на українську мову, підготовку глосарію термінів acquis communautaire тощо) визначаються щорічним планом заходів з виконання Програми, який готується Координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі - Координаційна рада), погоджується з Комітетом Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наказами ДПА України затверджено Детальний план дій за реструктуризованим проектом „Програма модернізації державної поддаткової служби України” .

Відповідно до п. 76 розділу “Політика у сфері підприємництва “ заходів щодо виконання у 2006 році Плану дій Україна - ЄС передбачено захід щодо розроблення проекту Закону України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Станом на сьогодні ДПА України підготувала пропозиції стосовно напрямків удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва і направила Міністерству фінансів України (лист від 21.08.06 р. №9338/5/17-0116) для врахування при розробці спеціального Закону України про спрощену систему оподаткування.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів від 15.03.06 р. 151-р „Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2006 році Загальнодержав-ної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” Державна податкова адміністрація України здійснила такі заходи з адаптації податкового законодавства України до законодавства ЄС у першому півріччі 2006 р.:

1) фахівцями Державної податкової адміністрації України із залученням громадськості, представників центральних органів виконавчої влади та науковців проводиться робота з опрацювання оновленої редакції проекту Податкового кодексу України (далі - проекту Кодексу-2006). Під час доопрацювання відповідних розділів проекту Кодексу враховуються вимоги приведення їх у відповідність до основних норм європейського законодавства.

2) Щодо виконання абзацу першого п. 3 розділу І вказаного плану заходів стосовно доопрацювання проекту Кодексу в частині регулювання прямого оподаткування, то у розділі ІІ “Податок на прибуток підприємств” проекту Кодексу запропоновано змінити редакцію визначення терміну “звичайна ціна” та встановити конкретні методи визначення звичайних цін, які застосовуються у міжнародній практиці, а саме, порівнювальної неконтрольованої ціни (анало-гів продаж), ціни перепродажу, “витрати плюс” та балансової вартості. Це сприятиме ефективності контролю за правильністю формування платниками податків податкових зобов'язань.

3) Також з метою недопущення використання схем ухилення від оподаткування податком на прибуток підприємств, які побудовані на операціях з офшорними нерезидентами, у проекті Кодексу запропоновано встановити однакові правила відображення у податковому обліку з податку на прибуток підприємств активів, що були придбані у (через) таких нерезидентів.

Одночасно положеннями проекту Кодексу передбачено нарахування амортизації на 85 відсотків вартості основних фондів, що придбані у нерезидентів, які мають офшорний статус.

4) Також з метою приведення визначення терміну "роялті" у відповідність до Директиви Ради ЄС від 03 червня 2003 р. 2003/49/ЄС про спільну систему оподаткування, яка застосовується до виплат відсотків та роялті між пов'язаними компаніями з різних держав-членів, на сьогоднішній день Державною податковою адміністрацією України відпрацьовується зазначене питання разом із зацікавленими суб'єктами господарювання.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПОДАТКОВОГО

ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ В ПОРІВНЯННІ З ПОДАТКОВИМ

ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2.1 Аналіз актів законодавства України та acquis Європейського Союзу у сфері адаптації податкового законодавства

Повна гармонізація прямих податків ніколи не була метою здійснення податкової політики на рівні ЄС. Радше мала місце координація та узгодження у тих сферах, де податкові відносини безпосередньо впливали або були чинниками виникнення недобросовісної податкової конкуренції. Таким чином політика у сфері прямих податків здійснювалась з метою забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку і, особливо, забезпечення реалізації свободи руху товарів і капіталів та платежів. З огляду на це базисом політики у сфері прямих податків є принцип недискримінації та основоположні свободи, передбачені положеннями Договору про заснування ЄС. Отже, основні питання, врегульовані на рівні ЄС, стосуються: створення загальної системи оподаткування материнських та дочірніх компаній; злиття, поділу та обміну акціями - щодо компаній, які знаходяться в межах юрисдикцій різних держав-членів, а також питань коригування прибутків пов'язаних осіб. Велика увага, з метою створення більш сприятливих умов діяльності малих та середніх підприємств, надається також оподаткуванню таких суб'єктів, оскільки їх частка на ринку ЄС становить близько 99 % усіх суб'єктів господарювання Європейського Співтовариства.