Коломийське управління Державної казначейської служби України

6) платіж здійснюється на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджетним установам[21,c.46].

Таким чином, роль органів державного казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а у комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу з відображенням усіх операцій в обліку та фінансовій звітності.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів та розпорядники коштів нижчого рівня до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів, складають та подають до органу Державного казначейства України за місцем обслуговування мережу (додаток Д1) (реєстр змін до мережі(додаток Д2)) відповідно до порядку, визначеного Міністерством фінансів України. Орган Державного казначейства України перевіряє подану головним розпорядником (розпорядником коштів нижчого рівня) мережу (реєстри змін до мережі) на дотримання вимог порядку складання, затвердження та подання мережі і вносить інформацію до бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів, про що у нижній частині документа ставиться відповідна відмітка: дата внесення до бази даних та підпис відповідальної особи.

Після затвердження розпису асигнувань місцевих бюджетів, але не пізніше ніж через місяць після затвердження бюджету, місцеві фінансові органи, міські, районні у містах, селищні, сільські ради або їх виконавчі органи надають до територіальних органів Державного казначейства України на паперових та електронних носіях річний розпис асигнувань місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів) , помісячний розпис асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів) ( додаток Е1), річний розпис витрат спеціального фонду місцевих бюджетів з розподілом за видами надходжень, помісячний розпис спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), річний розпис повернення кредитів до місцевих бюджетів та надання кредитів з місцевих бюджетів, помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду місцевих бюджетів та надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів.

Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з річного розпису асигнувань з місцевих бюджетів подають органам Державного казначейства України, в яких вони обслуговуються, розподіл показників зведених кошторисів, зведення показників спеціального фонду кошторису, розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів, розподіл показників зведених планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів, розподіл показників зведених планів спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) у розрізі розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів коштів відповідно до мережі на паперових та електронних носіях за формами, визначеними нормативно-правовими актами України. Органи Державного казначейства України перевіряють зазначені документи на відповідність даним мережі, обсягам виділених з початку року асигнувань, правильність застосування економічної класифікації видатків бюджету. Розпорядники, які не мають підвідомчих установ, подають кошторис (додаток Е2) та план асигнувань( додаток Е1) із загального фонду місцевих бюджетів, складені за формою та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами України протягом п'яти робочих днів після затвердження зазначених документів. Відповідно до наведених документів, тобто річного кошторису та плану асигнувань, можуть здійснюватись зміни, які повинні підтверджуватися відповідно довідками про зміни, які зазначені у додатках Е3 та Е4.

Дані зведених кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів, зведених планів спеціального фонду місцевих бюджетів та зведення показників спеціального фонду місцевих бюджетів, зведених планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів обліковуються органами Державного казначейства України на відповідних рахунках, відкритих за групами рахунків позабалансового обліку, про що на документах ставиться відбиток штампа.

Одержувачі коштів місцевого бюджету подають до органу Державного казначейства України план використання бюджетних коштів за формою, визначеною нормативно-правовими актами України, затверджений керівником за погодженням з розпорядником коштів. План використання бюджетних коштів є основним плановим документом, відповідно до якого одержувачі витрачають бюджетні кошти. За відсутності зазначеного документа видатки з рахунку одержувача не здійснюються[8].

Відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів, що зараховані на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3142 "Кошти загального фонду місцевого бюджету", з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов'язань (додаток Ж), та подають органам Державного казначейства України розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів (додаток Ж1) на паперових та електронних носіях у розрізі головних розпорядників коштів. Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів затверджується головою місцевого органу виконавчої влади або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). Існує також реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, який наведений у додатку Ж2.

Органи Державного казначейства України реєструють такі розпорядження у журналі реєстрації розпоряджень про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевих бюджетів і відповідно до розпорядження зараховують кошти:

1) на аналітичні рахунки головних розпорядників коштів, відкриті за балансовим рахунком 3531 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду місцевого бюджету";

2) у разі, якщо головні розпорядники коштів відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ, кошти зараховують на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3541 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами загального фонду місцевого бюджету".

Після проведення зарахування на розпорядженні ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено". Один примірник залишається в органі Державного казначейства України, а другий повертається відповідному органу, який склав розпорядження.

Відповідно до помісячного розпису спеціального фонду місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи проводять розподіл коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, що зараховані на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3152 "Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів, які направляються на спеціальні видатки", та подають органам Державного казначейства України розпорядження про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів, які затверджуються головою місцевого органу виконавчої влади або, за його дорученням, одним з його заступників (керівником фінансового органу). Органи Державного казначейства України реєструють розпорядження у журналі реєстрації розпоряджень про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевих бюджетів і відповідно до розпоряджень зараховують кошти на аналітичні рахунки розпорядників, відкриті за балансовим рахунком 3532 "Особові рахунки розпорядників за коштами, отриманими із спеціального фонду місцевого бюджету"[8].

У разі, якщо головні розпорядники коштів відповідного місцевого бюджету не мають мережі підвідомчих установ (у додатку К, наведена незначна частина підвідомчих установ(89 з 404) , кошти зараховують на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3542 "Реєстраційні рахунки розпорядників за коштами спеціального фонду місцевого бюджету.

Після проведення зарахування на розпорядженні ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено". Один примірник залишається в органі Державного казначейства України, а другий повертається відповідному органу, який склав розпорядження.

Якщо перерахування коштів проводиться за цільовим направленням, то подане розпорядження в обов'язковому порядку повинно містити примітку щодо призначення коштів.

Виписка з особового рахунку надається головному розпоряднику коштів. На підставі виписки головний розпорядник готує та подає органу Державного казначейства України на паперових та електронних носіях розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів підвідомчим установам у двох примірниках[8].

Отриманий розподіл перевіряється органом Державного казначейства України щодо відповідності вказаних у ньому сум залишкам на рахунках, залишкам невикористаних бюджетних асигнувань спеціального фонду підвідомчих установ у розрізі кодів економічної класифікації видатків та кодів класифікації кредитування бюджету. У разі невідповідності цим даним розподіл повертається головному розпоряднику на доопрацювання із відповідною відміткою в нижній частині документа: зазначаються причини та дата повернення, ставиться підпис відповідальної особи.

На реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, що перебувають на казначейському обслуговуванні, відкриті в органах Державного казначейства України відповідно за групою рахунків балансового обліку 354 "Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих бюджетів", зараховуються кошти, які надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання, виконання певних доручень, здійснення певних видатків, відновлення касових видатків тощо.

Усі суми коштів, що надходять готівкою у каси установ, повинні бути зараховані на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та рахунки одержувачів коштів місцевих бюджетів, відкриті в органах Державного казначейства України за групою рахунків балансового обліку 354 "Рахунки розпорядників та одержувачів за коштами місцевих бюджетів" Плану рахунків. На рахунки одержувачів коштів можуть бути зараховані тільки суми невикористаної готівки, що відносяться на відновлення касових видатків[8].

При внесенні готівки на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів відправники коштів у платіжних документах (квитанціях тощо) зазначають номери реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунків розпорядників коштів, що відкриті в органах Державного казначейства України, для зарахування цих коштів на рахунки власників. Кошти, які надходять на рахунки розпорядників коштів, уважаються отриманими доходами розпорядників бюджетних коштів або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

Органи Державного казначейства України здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників на підставі договору наведеного у додатку К1 і шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства України, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, планів спеціального фонду місцевих бюджетів або планів використання бюджетних коштів, планів надання кредитів.

Відповідно до встановлених повноважень Державне казначейство України здійснює контроль за наявністю асигнувань для взяття зобов'язань та відповідністю взятих зобов'язань певним асигнуванням за відповідними кодами економічної класифікації видатків. Відповідальність за взяті зобов'язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством. За порушення законодавства, відповідна розпоряднику надсилається попередження про неналежне виконання бюджетного зобовязання (див.додаток Л), також існує спеціальний журнал реєстрації попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства (додаток Л1).[24,c.210-215]

Органи Державного казначейства України здійснюють видатки на підставі платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів (додаток М,М1) у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінансового зобов'язання у межах залишків коштів на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.

Перерахування коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів здійснюються на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства України. Після проведення видатків на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено" .

Інформацію про виконання бюджету с. Голосків за видатками за 2010-2011 роки можна побачити у зведеній відомості наведеної у додатках В1,В2.

У табл.3.2.1 видно, що видатки у 2011році порівняно з 2010 роком збільшились на 41,23% або на 198529,06грн. А саме на державне управління видатки збільшились на 11,86% або на 18001,54грн, на освіту були помітні незначне збільшення всього лиш на 9,57% або на 24521,36 грн,на охорону здоров'я збільшились на 37,10% або на 13243,39грн, значно збільшились видатки на культуру і мистецтво на 491,81% або на 101343,88грн та на будівництво на 185,32% або на 18469,00грн, видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та iнформатика збільшились на 69,08% або на 2733,00грн.

Табл.3.2.1.

Видатки бюджету с.Голосків за 2010-2011рр.

(грн.)

Найменування видатків	Фактично надійшло	Відхилення
		Абсолютне	Відносне,%
	2010	2011	2011/2010	2011/2010
Державне управлiння	151786,53	169788,07	18001,54	11,86
Освiта	256275,67	280797,03	24521,36	9,57
Охорона здоров"я	35692,31	48935,70	13243,39	37,10
Соцiальний захист та соцiальне забезпечення	900,00	600,00	-300,00	-33,33
Житлово-комунальне господарство	1000,00		-1000,00	-100,00
Культура i мистецтво	20632,81	121976,69	101343,88	491,18
Будiвництво	9966,00	28435,00	18469,00	185,32
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та iнформатика	3956,00	6689,00	2733,00	69,08
Інші видатки	402,09	21918,98	21516,89	5351,26
Всього видатків	480611,41	679140,47	198529,06	41,31

Інші видатки, збільшились, тому що були здійснені видатки на проведення виборів народних депутатів Верховноє Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів в сумі на 17632.33грн. Але також були зменшені видатки на соціалльний захист та соціальне забезпечення на 33,3% або на 300грн, а видатки на житлово-комунальне господарство взагалі не відбулося.

Взагальному можна сказати, що хоч дохідна частина тоже збільшувалась видаткова частина також мала тенденцію до зростання, що показана на рис.3.2.1

Рис.3.2.1. Динаміка видатків бюджету с.Голосків за 2010-2011роки

Для того, щоб побачити, який з видів видатків займає найбільше частку з усієї сукупності, ми провели аналіз структури видатків і навели в табл.3.2.2.

Табл.3.2.2.

Структура видатків бюджету с.Голосків за 2010-2011роки

Найменування видатків	2010, грн	Питома вага,%	2011,грн	Питома вага,%
Державне управлiння	151786,53	31,58	169788,07	25,00
Освiта	256275,67	53,32	280797,03	41,35
Охорона здоров"я	35692,31	7,43	48935,70	7,21
Соцiальний захист та соцiальне забезпечення	900,00	0,19	600,00	0,09
Житлово-комунальне господарство	1000,00	0,21		0,00
Культура i мистецтво	20632,81	4,29	121976,69	17,96
Будiвництво	9966,00	2,07	28435,00	4,19
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та iнформатика	3956,00	0,82	6689,00	0,98
Інші видатки	402,09	0,08	21918,98	3,23
Всього видатків	480611,41	100,00	679140,47	100,00

З вище зазначеної таблиці видно, що найбільшу питому вагу в структурі видатків бюджету с.Голосків за 2010-2011роки займали видатки на освіту, в 2010році вони скаладали 53,32%, в 2011 році - 41,35% від усієї чукупності видатків, потім в 2010 році йдуть видатки на державне управління, що складають 31,58% від усієї сукупності, а в 2011 році - 25%, наступним в 2010році йдуть видатки на охорону здоров'я, що склали 7,43%, а в 2011 році перед видатками на охорону здоров'я(7,21%), йдуть видатки на культуру і мистецтво - 17,96%, а в 2010році вони складали лиш 4,29% від усієї сукупності видатків.

Також, щоб зрозуміти чи на належному рівні виконаний бюджет с.Голосків за 2010рік за видатками, ми провели аналіз планових і фактичних показників, наведений в табл.3.2.3.

З даної таблиці, що на відміну від дохідної частини, яка в 2010 році була перевиконана, то видаткова частина недовикона на 16,43% або на суму 25163,59 грн. Найбільшу частину серед недовиконаних видатків становлять видатки на освіту в розмірі 12,88% або на 19721,22 грн.

Таблиця 2.3.3.

Порівняльний аналіз планових і фактичних показників видатків бюджету с.Голосків за 2010рік

Найменування видатків	2010 рік	Відхилення
	План,грн	Факт,грн	Абсолютне,грн	Відносне,%
Державне управлiння	153143	151786,53	-1356,47	-0,89
Освiта	275997	256275,67	-19721,33	-12,88
Охорона здоров"я	35982	35692,31	-289,69	-0,19
Соцiальний захист та соцiальне забезпечення	900	900,00	0,00	0,00
Житлово-комунальне господарство	1000	1000,00	0,00	0,00
Культура i мистецтво	22492	20632,81	-1859,19	-1,21
Будiвництво	10000	9966,00	-34,00	-0,02
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та iнформатика	5856	3956,00	-1900,00	-1,24
Інші видатки	405	402,09	-2,91	0,00
Всього видатків	505775	480611,41	-25163,59	-16,43

Також було недовиконання видатків на державне управління - 0,89%(1356,47 грн), на охорону здоров'я - 0,19%(289,69грн), на культуру і мистецтво - 1,21%(1859,19грн). Належне виконання було спостережено у видатках на соціальний захист та соціальне забезпечення, на житлово-комунальне господарство. Далі розглянемо аналіз порівняння планових і фактичних показників за видатками бюджету с. Голосків за 2011рік в табл.2.3.4.

Таблиця 2.3.4.

Порівняльний аналіз планових і фактичних показників видатків бюджету с. Голосків за 2011рік

Найменування видатків	2011 рік	Відхилення
	План,грн	Факт,грн	Абсолютне,грн	Відносне,%
Державне управлiння	175797,00	169788,07	-6008,93	-3,42
Освiта	294407,00	280797,03	-13609,97	-7,74
Охорона здоров"я	51302,00	48935,70	-2366,30	-1,35
Соцiальний захист та соцiальне забезпечення	600,00	600,00	0,00	0,00
Культура i мистецтво	123262,00	121976,69	-1285,31	-0,73
Будiвництво	32812,00	28435,00	-4377,00	-2,49
Транспорт, дорож.господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та iнформ.	6729,00	6689,00	-40,00	-0,02
Інші видатки	36284,69	21918,98	-14365,71	-8,17
Всього видатків	721193,69	679140,47	-42053,22	-23,92

З вище зазначеної таблиці можна зробити висновок, що видаткова частина в 2011 році бюджету с.Голосків також недовиконанана 23,92% або на 42053,22грн. Найбільше недовикоання були спостережені так як і в 2010році видатки на освіту у розмірі 13609,97грн або на 7,74%, також у на інші видатки 8,17% (14365,71грн.), видатки на державне управління - 3,42%(6008,93грн.), доцільно і в повному обсязі були дійснені видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiє та інформатику та культуру і мистецтво. Динаміку змін яскраво видно на рис.3.2.2.



Рис.3.2.2. Динаміка планових та фактичних показників видатків бюджету с.Голосків за 2010-2011роки.

Отже, з вище зазначеного можна зробити висновки, що як і в 2010році так і в 2011році виконання бюджету с.Голосків за видатками, було не найвищому рівні, оскільки було недовиконання відповідно 16,43% (25163,59грн ) та 23,92% (42053,22грн) згідно плану, але якщо розглядати це з іншої сторони то можна розглядати це як позитивне явище, окільне зменшення видатків це позитивне явище.

РОЗДІЛ 4. Облік та звітність про виконання бюджетів

Метою складання звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання місцевих бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень.

Організація бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Казначействі ґрунтуються на таких принципах:

1) законність - облік і звітність повинні відповідати правилам і процедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;

2) достовірність - правдиве відображення фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

3) повнота - всі операції по виконанню бюджетів підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про операції казначейства та їх результати;

4) оперативність - операції з виконання бюджетів реєструються в обліку в момент їх проведення (касовий метод ведення бухгалтерського обліку) та відображаються в оперативній фінансовій звітності;

5) прийнятність - залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду повинні відповідати залишкам на кінець попереднього звітного періоду;

6) суттєвість - операції обліковуються та розкриваються у звітності за їх сутністю та економічним змістом, а не за юридичною формою;

7) відкритість - облік і звітність мають бути достатньо зрозумілими й детальними, однозначно та правдиво відображати операції, мати необхідні пояснення;

8) сталість - постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів;

9) порівняльність - інформація, що міститься в бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу, повинна бути порів-няльнною для визначення тенденцій виконання бюджетів;

10) своєчасність - забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету тощо, та інших користувачів;

11) безперервність - оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;

12) консолідованість - складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів у цілому по системі Державного казначейства в розрізі бюджетів;

13) окреме відображення активів і пасивів - усі рахунки активів і пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді[2].

Місячна та квартальна звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Річна звітність складається за календарний рік. Звітність складається у грошовій одиниці України (у гривні з копійками) на підставі даних бухгалтерського обліку органів Державного казначейства України та окремих даних звітів розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів. На всіх формах звітності в обов'язковому порядку зазначається періодичність.

Звітність підписують керівник та головний бухгалтер органу Державного казначейства України. Зазначені посадові особи підписують кожну форму звітності та інформацію щодо уточнення окремих показників звітних даних. Вони несуть відповідальність за повноту та достовірність даних звітності, дотримання термінів її подання, а також подання її в повному обсязі.

До складу місячної звітності про виконання місцевих бюджетів входять:

ь форма №2ммб „Звіт про виконання місцевих бюджетів;

ь форма №7мб Звіт про бюджетну заборгованість”;

ь “Інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів”;

ь “Інформація про використання коштів з резервного фонду;

ь “Звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету”

Органи Державного казначейства України складають зведену місячну звітність про виконання місцевих бюджетів у такому самому обсязі. До складу квартальної звітності про виконання місцевих бюджетів входять:

Ш форма №1мб “Звіт про фінансовий стан (баланс)” (додатки Н, Н1);

Ш форма №2кмб Звіт про виконання місцевих бюджетів (додатки В1,В2);

Ш форма №3 “Звіт про рух грошових коштів”;

Ш форма №7мб Звіт про бюджетну заборгованість”;

Ш “Звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів” (додаток П);

Ш “Інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів” (додаток Р, Р1);

Ш “Інформація про використання коштів з резервного фонду”

Ш “Звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету” (додаток С, С1).

Органи Державного казначейства України складають зведену квартальну звітність про виконання місцевих бюджетів у такому самому обсязі[2].

До складу річної звітності про виконання місцевих бюджетів входять:

· форма №1мб “Звіт про фінансовий стан (баланс)”;

· форма №2мб Звіт про виконання місцевих бюджетів;

· форма №2 “Звіт про результат виконання місцевих бюджетів” ;

· форма №3 “Звіт про рух грошових коштів”;

· форма №7мб Звіт про бюджетну заборгованість”;

· “Звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду місцевих бюджетів у частині власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів” ;

· “Інформація про виконання захищених статей видатків місцевих бюджетів”;

· “Інформація про використання коштів з резервного фонду”;

· “Звіт про рух необоротних активів бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів”;

· “Довідка про рух матеріалів і продуктів харчування бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів”;

· “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів”;

· “Звіт про надання та використання місцевими бюджетами дотацій та субвенцій, отриманих з державного бюджету”.

Органи Державного казначейства України складають зведену річну звітність про виконання місцевих бюджетів у такому самому обсязі.

Місячна, квартальна та річна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам та/або міським (міст районного значення), сільським, селищним радам або їх виконавчим органам.

Зведена місячна, квартальна та річна звітність про виконання місцевих бюджетів подається відповідним фінансовим органам та вищестоящим органам .

Форма №1мб “Звіт про фінансовий стан (баланс)” складається на підставі даних синтетичного обліку, звірених з даними аналітичного обліку, за рахунками 1-5 класів Плану рахунків:

- щоквартально на перше число місяця наступного за звітним;

- при складанні річного звіту - на кінець останнього дня звітного року.

Активи і зобов'язання в іноземній валюті у звіті відображаються у національній валюті України шляхом перерахунку суми іноземної валюти за валютним курсом Національного банку України на звітну дату.

Форми №2ммб та №2кмб(мб) “Звіт про виконання місцевих бюджетів” заповнюються в розрізі кодів класифікації доходів бюджету, тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (нової функціональної класифікації видатків та кредитування бюджетів), економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, класифікації фінансування бюджету за типом кредитора та класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання(додатки В1,В2).

Зведена форма включає такі складові:

І. Доходи;

ІІ. Видатки;

ІІІ. Кредитування.

ІV. Фінансування.

Розділ І. Доходи складається з підрозділів:

1.1 “Доходи загального фонду місцевих бюджетів”;

1.2 “Доходи спеціального фонду місцевих бюджетів”.

Розділ ІІ. Видатки складається з підрозділів:

2.1. Видатки загального фонду місцевих бюджетів;

2.2. Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів.

Підрозділ 2.2. Видатки спеціального фонду місцевих бюджетів ділиться на частини:

2.2.1. Видатки спеціального фонду бюджету, проведені за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами;

2.2.2. Видатки спеціального фонду бюджету, проведені за рахунок коштів, отриманих з інших джерел власних надходжень бюджетних установ;

2.2.3. Видатки спеціального фонду бюджету, проведені за рахунок доходів спеціального фонду бюджету, що направляються на спеціальні видатки.

Розділ ІІІ. Кредитування складається з підрозділів:

3.1. Кредитування загального фонду місцевих бюджетів;

3.2. Кредитування спеціального фонду місцевих бюджетів.

Розділ ІV. Фінансування складається з підрозділів:

4.1. Фінансування загального фонду місцевих бюджетів;

4.2. Фінансування спеціального фонду місцевих бюджетів.

Форма №2 “Звіт про результат виконання місцевих бюджетів” складається за загальним і спеціальним фондами та включає три розділи, а саме:

І. Операційний дохід;

ІІ. Операційні видатки;

ІІІ. Фінансування.

Форма №3 “Звіт про рух грошових коштів” складається щоквартально та на кінець останнього дня звітного року за загальним і спеціальним фондами та включає чотири розділи, а саме:

І. Операційна діяльність;

ІІ. Інвестиційна діяльність;

ІІІ. Нерозподілені видатки;

ІV. Фінансова діяльність.

Форма №7мб Звіт про бюджетну заборгованість передбачає 2 розділи:

I. Дані про заборгованість бюджетних установ.

ІІ. Інформація про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами.

Звіт про бюджетну заборгованість складається окремо за загальним та спеціальним фондами місцевих бюджетів на підставі звітів розпорядників та одержувачів коштів місцевих бюджетів, попередньо звіреними з даними аналітичного обліку в частині зареєстрованих фінансових зобов'язань.

Суми заборгованості на початок звітного року, повинні бути тотожні даним про заборгованість на кінець попереднього року. У разі наявності розбіжностей надається пояснення, з яких причин вони виникли.

По строку здачі квартальної звітності місячний Звіт про бюджетну заборгованість не подається. Державне казначейство України встановлює терміни подання місячної та квартальної звітності Головним управлінням з таким розрахунком, щоб забезпечити своєчасне подання звітності про виконання місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Місячна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам та/або міським (міст районного значення), сільським, селищним радам або їх виконавчим органам одночасно із поданням до вищестоящого органу Державного казначейства України.[30,c.656]

Зведена місячна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам та вищестоящим органам Державного казначейства України в електронному вигляді. У паперовому вигляді, звіти підписані керівником та бухгалтером, зберігаються в органах Державного казначейства України, які їх склали. Відповідальність за збереження звітів несе керівник органу Державного казначейства України.

Квартальна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам та/або міським (міст районного значення), сільським, селищним радам або їх виконавчим органам за 2 дні до подачі до вищестоящого органу Державного казначейства України.

Зведена квартальна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам за 2 дні до подачі до вищестоящого органу Державного казначейства України.

Річна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам та/або міським (міст районного значення), сільським, селищним радам або їх виконавчим органам за 5 днів до подачі до вищестоящого органу Державного казначейства України.

Зведена річна звітність про виконання місцевих бюджетів подається органами Державного казначейства України відповідним фінансовим органам за 5 днів до подачі до вищестоящого органу Державного казначейства України.

Зведена місячна звітність в розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя та місячна звітність в розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і бюджетів районів подається Головними управліннями до Департаменту консолідованої фінансової звітності Державного казначейства України в електронному вигляді.[2]

У паперовому вигляді зведена місячна звітність в розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, підписані керівником та бухгалтером, зберігаються в органах Державного казначейства України, які склали звітність.

Зведена квартальна та річна звітність подається Головними управліннями до Департаменту консолідованої фінансової звітності Державного казначейства України у паперовому (у розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя) та в електронному вигляді (у розрізі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення і бюджетів районів).

Недотримання учасником бюджетного процесу порядку складання та подання звітності про виконання місцевих бюджетів, встановленого Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, є бюджетним правопорушенням. У разі виявлення такого бюджетного правопорушення органами Державного казначейства України застосовуються заходи, передбачені чинним законодавством України.

РОЗДІЛ 5. Взаємодія ДКСУ з фінансовими, податковими та митними органами України

Наказом ДПАУ, Міністерства фінансів та ДКСУ № 974/1597/499 затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів ДКСУ в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань

Дія цього Порядку не розповсюджується на:

а) відшкодування податку на додану вартість;

б)повернення платникам податків сум акцизного збору, сплачених на підставі пункту 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", крім сум акцизного збору, сплачених за придбання акцизних марок, у разі повернення їх продавцям відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року N 567;

в)виконання судових рішень щодо повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, визначеному в Законі України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Бюджетному кодексі України.

Згідно з цим Порядком поверненню з бюджету підлягають:

- надміру сплачені податки, збори (обов'язкові платежі);

- помилково сплачені податки, збори (обов'язкові платежі).[11]

Повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню. Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з законодавством не передбачений серед джерел формування бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення здійснюється за рахунок надходжень з інших податків (код класифікації доходів бюджету 16030000) або інших неподаткових надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.

Заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі.

Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені:

- на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установі банку;

- на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, незалежно від виду бюджету, щодо якого обліковується такий борг;

- шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету,та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам. Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової служби України, відповідний районний (міський) фінансовий орган та орган Державного казначейства України проводять приймання-передавання висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для виконання відповідному територіальному органу ДКСУ.

За платежами, належними місцевим бюджетам, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для погодження відповідному районному (міському) фінансовому органу.

Районний (міський) фінансовий орган у термін не пізніше ніж два робочих дні здійснює погодження отриманих висновків шляхом завірення підписом керівника районного (міського) фінансового органу, засвідченим печаткою, та повертає їх згідно з Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України.

Орган державної податкової служби України не пізніше ніж наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого районним (міським) фінансовим органом, передає його згідно з Реєстром висновків територіальному органу Державного казначейства України.

Висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) реєструються органами Державного казначейства України в Журналі обліку висновків[11].

На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків відповідно до Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року N 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за N 1000/7288.

Повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) готівкою фізичним особам, що не мають рахунків в установах банків, здійснюється органами Державного казначейства України:

· з відповідних рахунків, відкритих органами Державного казначейства України в установах банків, уповноважених згідно з укладеними договорами здійснювати виплату готівки на підставі чека, виписаного на ім'я фізичної особи;

· з рахунків установ банків, уповноважених згідно з укладеними договорами здійснювати виплату готівки за реєстром одержувачів коштів (далі - Реєстр), підготовленим органом державної податкової служби України;

· поштовим переказом на адресу, визначену у заяві платника або у річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації), через підприємства поштового зв'язку за Реєстром, підготовленим органом державної податкової служби України.

Орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів повідомляє орган державної податкової служби України про перерахування сум помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) на рахунки банків та до підприємств поштового зв'язку, уповноважених здійснювати готівкові розрахунки з платниками податків, після чого орган державної податкової служби України у термін не пізніше п'яти робочих днів повідомляє платників податків про можливість отримання належних йому коштів.

Оплата послуг банків та підприємств поштового зв'язку при поверненні платникам податків готівкою помилково та/або надміру сплачених (утриманих) податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється за рахунок коштів бюджету, до якого зараховується цей податок.

Надміру утримана (сплачена) сума податку з доходів фізичних осіб підлягає поверненню платнику податку протягом 60 календарних днів від дня отримання органом державної податкової служби податкової декларації на банківський рахунок, вказаний у податковій декларації, у разі його наявності у платника податку, або на рахунок установи банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або на рахунок підприємства поштового зв'язку за податковою адресою платника податку, зазначеною в податковій декларації.

Якщо останній день терміну виплати зазначеної суми надміру сплаченого платежу припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем закінчення терміну такої виплати є перший робочий день, що настає за ним. Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб на банківський рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби України до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання органами державної податкової служби України податкової декларації.

Повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку з доходів фізичних осіб готівкою здійснюється:

- на підставі чека на одержання готівки, виписаного на ім'я фізичної особи;

- на підставі Реєстру, складеного органом державної податкової служби України у чотирьох примірниках, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, його ідентифікаційний номер (у разі його наявності), сума, що підлягає поверненню, та дата отримання податкової декларації (при поверненні через підприємства поштового зв'язку додатково зазначається податкова адреса одержувача коштів, зазначена у декларації)[14].

Один примірник Реєстру, підписаний керівником органу державної податкової служби України або його заступником, а також працівником, який його виписав, і скріплений печаткою разом з двома примірниками Реєстру (без підписів та скріплення печаткою) та висновком, погодженим відповідним районним (міським) фінансовим органом, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного терміну від дня отримання податковим органом податкової декларації за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку передаються до органу Державного казначейства України.

Орган Державного казначейства України перевіряє правильність оформлення всіх документів, готує платіжне доручення на повернення коштів фізичним особам готівкою та за умови наявності коштів, необхідних для здійснення повернення, у термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання Реєстру здійснює перерахування коштів. У платіжному дорученні зазначаються реквізити установи банку, який здійснюватиме виплату коштів готівкою, або реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунку якого будуть сплачуватися перекази їх одержувачам.

Два примірники Реєстру підписуються керівником органу Державного казначейства України (його заступником) і головним бухгалтером та скріплюються печаткою, після чого один примірник одночасно з перерахуванням коштів передається до установи банку або підприємства поштового зв'язку, які здійснюватимуть повернення платникам податку надміру утриманого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб готівкою згідно з зазначеним Реєстром, а другий примірник Реєстру залишається в органі Державного казначейства України.

Оплата послуг банків та підприємств поштового зв'язку при поверненні платникам податків надміру утриманого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб здійснюється за рахунок коштів бюджету, до якого зараховується цей податок.

Відповідно до частини другої статті 45, частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України та статей 43,102 Податкового кодексу України порядок взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби України в процесі повернення з державного або місцевого бюджету помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державної казначейської служби України (далі - Служба) в процесі повернення з державного або місцевого бюджету (далі - відповідний бюджет) помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми митних та інших платежів на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або в готівковій формі за чеком (у разі відсутності у платника податків рахунку в банку) проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації або перерахував до відповідного бюджету митні та інші платежі.

Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації або перерахував до відповідного бюджету митні та інші платежі (далі - митний орган).

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митного органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, визначених пунктами 102.6, 102.7 статті 102 Податкового кодексу України.

Митний орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви готує висновок про повернення помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена у додатку 1 до цього Порядку, та відповідно до рішення керівника митного органу (його заступника) направляє його для виконання відповідному органу Служби разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної особи або ім'я фізичної особи - платника, коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

У разі, якщо повернення коштів здійснюється з місцевого бюджету, висновки про повернення погоджуються митними органами з відповідними місцевими фінансовими органами, після чого направляються до відповідного органу Служби.

Митний орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Службі для виконання Висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Підтверджуючим документом взаємодії ДКСУ з іншими фінансовими органами є акт звірки надходжень до Державного бюджету, який наведений прикладом у додатку Т.

ВИСНОВОК

Отже, при проходженні практики, ми ознайомилися із структурою Коломийського управління ДКСУ Івано-Франківської області та їх територіальними органами та з розподілом платежів між бюджетами. Також ознайомились із завданнями органів ДКСУ з ведення обліку та контролю за процесом виконання бюджету та з порядком взаємодії між органами ДКСУ, державної податкової служби України, митними органами та фінансовими органами в процесі виконання державного бюджету та місцевих бюджетів.

Таким чином по матеріалам даного звіту можна сказати, що єдину централізовану систему, яка містить Коломийське управління ДКСУ Івано- Франківської області та його територіальних управлінь на місцях, було створено з метою:

· підвищення дієздатності державної бюджетної політики;

· ефективного управління доходами та витратами у процесі виконання державного бюджету;

· підвищення відповідальності учасників бюджетного процесу та забезпечення належної бюджетної звітності;

· оперативності реалізації державних програм;

· посилення контролю за надходженням, цільовим і ефективним використанням державних коштів.

Ми бачимо, що Державна казначейська служба України досягла певного рівня розвитку. Але говорити про досконалість у роботі органів ДКСУ ще зарано. На сьогодні склалася парадоксально ситуація: є необхідність у подальшому розвитку Державного казначейства і з огляду на його функціональне навантаження, і з огляду розширення охоплення казначейським обслуговуванням, виходячи з реальної ситуації, але немає для цього законодавчо закріплених актів. Законодавчо-нормативні документи про Державне казначейство застарілі і не відповідають реальності.

ДКСУ впродовж свого існування змушена була оперативно вирішувати проблемні питання, пов'язані і з охопленням у найкоротші терміни казначейським обслуговуванням якомога більше бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів, і з отриманням звітності, тобто створенням достовірної бази даних про виконання бюджету за допомогою різних механізмів з використанням сучасних технологій, у тому числі Національного банку України. Ці фактори зумовили фактично виконання ним нових функцій, не передбачених основоположними документами про його створення.

Якщо підсумувати результати існування ДКСУ, то, незважаючи на те що на момент його створення не існувало теоретичного підґрунтя реалізації функцій, можна стверджувати про позитивні досягнення у здійсненні ним контрольних функцій, створенні передумов для поліпшення управління доходами та витратами бюджету. При цьому слід враховувати, що будь-яка стратегія розвитку, пов'язана з роботою державного органу виконавчої влади, повинна відповідати меті створення та її фактичним можливостям.