Размещено на http://www.allbest.ru/

Вищий навчальний заклад

Університет економіки та права «КРОК»

Юридичний факультет

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Індивідуально-самостійна наукова робота

на тему:

Сучасні податкові системи зарубіжних країн

Студента IV курсу, гр. ПР - 102д

Моргуна Віктора Олександровича

Керівник роботи: Румик І.І.

Київ - 2013

Зміст

• Вступ
• 1. Податкова система Німеччини
• 2. Аналіз податкової реформи Німеччини 2000 року
• 3. Пропозиції щодо удосконалення податкової системи Німеччини
• Висновки
• Список використаної літератури
• Додатки


Вступ

Податки - основна складова системи державних доходів як сукупності надходжень грошей і матеріальних цінностей із усіх джерел, використовуваних для фінансування державних потреб на різних рівнях публічно-правових адміністративно-територіальних утворень (загальнодержавних, регіональних, місцевих).

Актуальність даної теми виражена в тому, що Німеччина на сьогоднішній день, одна з небагатьох країн Європи, яка притягує до себе погляди економістів, політиків своїми корінними змінами, сміливими рішеннями в галузі економіки та політики. Зовнішні зв'язки відіграють ключову роль в економічному житті Німеччини. З самого початку вона виступала за тісні міжгалузеві зв'язки у світовій економіці і принцип міжнародного поділу праці. Відповідно до цього будується і зовнішньоторговельна політика Німеччини. Федеративна Республіка виступає за подальшу лібералізацію світової торгівлі з більш сильним урахуванням екологічних і соціальних аспектів у дусі сталого розвитку. Відкритість по відношенню до зовнішнього світу привела до того, що Німеччина - після США - має другий за обсягом зовнішньоторговельний оборот у світі. В даний час приблизно 24,3% всіх зайнятих в німецькій економіці прямо чи опосередковано працюють на експорт. Це означає, що приблизно кожне четверте робоче місце в Німеччині залежить від експорту. В обробній промисловості ця залежність ще вище: чверть всієї її продукції йде на експорт. Найважливіші експортні товари: були автомобілі, верстати, вироби хімічної та електротехнічної промисловості.

Метою згаданої роботи вивчення діяльності податкових органів Німеччини, проблем, що виникають внаслідок їх діяльності, способів її вирішення.

Об'єктом дослідження виступає сукупність елементів і характеристик податкової системи Німеччини.

1. Податкова система Німеччини

За рівнем економічного розвитку та фінансового потенціалу Федеративна Республіка Німеччини - найпотужніша країна Європейського Союзу.

Для ФРН властива множинна податкова система, що налічує близько 40 окремих податків. У залежності від закріплення за окремими ланками бюджетної системи податки розділяються на п'ять груп: загальні (надходять у бюджети різних рівнів); федеральні; земельні; общинні (місцеві); церковні

Одна з особливостей податкової системи ФРН полягає в тому, що по відношенню до окремих податків законодавча ініціатива (компетенція) по їх запровадженню (як за німецьким, так і міжнародним правом Європейського Союзу), бюджетна приналежність одержуваних доходів, організаційно-адміністративний рівень справляння можуть співпадати повністю, співпадати частково, а в окремих випадках навіть не співпадати зовсім. Виключна увага в ФРН приділяється здійсненню регіональної політики.

У ФРН існує інститут податкових консультантів. Вони не числяться працівниками міністерства фінансів, але останнє видає їм ліцензію на право надання платних консультацій платникам податків. Професію консультанта вважають украй необхідною, оскільки німецьке податкове законодавство дуже заплутане [28, c. 174].

Головний функціональний і найбільш масовий структурний підрозділ податкової служби ФРН - податкова інспекція. Чисельність персоналу типової інспекції складає від 100 до 300 працівників у розрахунку один співробітник на 600 платників податків (фізичних осіб).

У ФРН на загальнодержавному і окремо на федеральному, регіональному й місцевому рівнях діє розгалужена система, що налічує близько 40 податків. До числа найбільш фіскально важливих із них, що забезпечують 90% податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, належать усього 15 податків.

Загальні податки: прибутковий податок; корпоративний податок; податок на доходи від капіталу;податок на додану вартість; податок з обороту імпорту.

За бюджетами федерації, земель і общин закріплені власні податки.

Федеральні податки: акцизи на нафтопродукти, тютюнові вироби, спиртогорілчані вироби; страховий податок.

Земельні податки: податок із власників автомобілів; майновий податок; податок із спадщини; акциз на пиво.

Податки общин: промисловий податок; поземельний податок.

Базою прибуткового податку в ФРН є сукупний дохід фізичної особи, з якого виділені сім груп доходів: від сільського і лісного господарства; від промислової діяльності; від індивідуальної трудової діяльності (роботи не за наймом); від найманої праці; від капіталу;

Серед податків одним із найбільш фіскально вагомих є податок на додану вартість (ПДВ), який за питомою вагою в дохідній частині бюджету (28%) займає друге місце після прибуткового податку. Нагадаємо, що Німеччина - батьківщина універсального акцизу (податку з обороту). Цей прообраз сучасного податку на додану вартість був введений у 1916 р. Донині в ФРГ ПДВ загальноєвропейського типу, як і колись, називають податком з обороту.

Базова ставка податку на додану вартість становить 15%. Пільгова ставка (7%) поширюється на продукти харчування (крім спиртних напоїв, послуг кафе і ресторанів), суспільний транспорт, засоби інформації (книги, газети, журнали), твори мистецтва.

Своєрідним супутником податку на додану вартість є податок з обороту імпорту, збір якого здійснюють митні органи за ставками ПДВ: 15 і 7%.

2.Аналіз податкової реформи Німеччини 2000 року

За величиною витрат на робочу силу ФРН займає 1-е місце серед провідних 15 держав світу. Створивши надто громіздку соціальну систему, країна заплатила за це високу ціну: економічна привабливість її території для виробничих факторів стала швидко падати. Настав відплив фінансового капіталу. Німеччину стали залишати фахівці в галузі передових технологій, менеджери, які керують банківськими системами. Як наслідок уповільнилось економічне зростання, загострилася проблема безробіття. В останнє десятиріччя XX ст. економіка не стільки набирала очки, скільки їх втрачала. Країна поступово підійшла до позиції, коли проведення економічної політики в колишньому, незмінному варіанті стало означати безвихідь. З'явилася гостра потреба в сучаснішому фінансовому і насамперед -- у податковому механізмі.

У 2000 р. новий уряд Німеччини на чолі з федеральним міністром фінансів Хансом Айхелем розробило свій варіант реформи. Бундестаг більшістю голосів правлячої соціал-демократичної партії Німеччини і партії Зелених схвалив її 18 травня. Міністерство фінансів випустило у зв'язку з цим спеціальну брошуру, у якій чітко, доступно і наочно була викладена суть нової концепції податкової системи для XXI ст. Якщо підходити до ситуації з погляду історичної перспективи, то намічувані кроки показують дійсно різку зміна курсу. Реформа,яка пройде в три етапи, передбачає поступове зниження прибуткового податку до 2005 р. 3 2001 р. вага податкового тягаря зменшена для громадян і підприємств на 45 млрд. марок, для акціонерних товариств -- на 17,5 млрд. марок, а для товариств та індивідуальних підприємств -- на 15 млрд. марок.

Найбільш рішучі заперечення реформа уряду зустріла у представників опозиційної партії, насамперед ХДС/ХСС. Опозиція не тільки висловила критичні зауваження, а й внесла альтернативний варіант податкової реформи. Насамперед наголос робився на те, щоб провести податкову реформу в коротший термін (по с-ті -- не за 5 років, а за 3 роки). Другий важливий аспект полягав у прагненні затвердити рішучіше зниження максимальної ставки прибуткового податку (до рівня не 45, a 35%). В галузі ж корпораційного податку дії опозиції були, однак, менш рішучими: було запропоновано обмежити зниження ставки рівнем у 30% (в урядовому варіанті - 25%). Ще один пункт розбіжності був пов'язаний з тим, що, на думку опозиції, уряд приділив недостатньо уваги представникам середнього підприємництва.

Одним з об'єктів критики з боку ХДС/ХСС і СВДП стала політика уряду в галузі «екоподатку». Цей податок почав використовуватися з весни 1999 p. у формі надбавки до ціни паливних матеріалів (зокрема, бензину). Мета податку -- скоротити споживання паливних речовин заради збереження навколишнього середовища. У теоретичному плані це означало перенесення витрат по ліквідації негативних зовнішніх ефектів з державного бюджету на тих суб'єктів, які створюють ці негативні ефекти. На думку критиків, зростання цін на бензин створить хвилю інфляції. У результаті може зникнути й ефект усієї податкової реформи. Проти «екоподатку» виступили і представники фермерства, наприклад, у Баварії, де висока значимість аграрного сектору. На їхню думку, зростання цін на сільськогосподарську продукцію призведе до падіння її конкурентоспроможності в порівнянні 3 французькими продуктами.

Практика показала, що вихід при виникненні таких колізій -- у встановленні розумної черговості виконання завдань і в прояві оперативної маневреності.

Шляхом активної роботи з представниками різних земель, проведення складних попередніх переговорів уряду вдалося домогтися прийняття 14 липня 2000 р. більшістю голосів парламенту позитивного рішення про реформу. Був прийнятий компромісний варіант реформи. Уряд і опозиція в найважливіших аспектах дійшли загального рішення: Німеччина не може більше відставати в міжнародній податковій конкуренції. Сторони пішли назустріч одна одній і погодилися, що максимальна ставка прибуткового податку в 2005 р. повинна становити не 45% (як пропонував уряд) і не 35% (як вимагала опозиція), a 42%. У деталях, однак, розходження між сторонами залишилися дуже помітними.

Успіх уряду відзначив політичний тріумф канцлера Г. Шредера, прийнятий парламентом закон забезпечив важливий крок у напрямку створення більш ефективної податкової системи всієї Європи.

У той же час німецькі платники податків проводять неоголошений бойкот своїй податковій системі: громадяни намагаються будь-якими шляхами перевести свої нагромаджені кошти за кордон та розмістити їх у банках тих країн, де податковий тиск менше, і де інформація про внески буде недоступна німецькій податковій службі. Поліцією вилучаються суми, що перевищують еквівалент 17 тис. євро Тільки в 2000 р. цей показник становив 1,6 млрд. євро, хоча експерти податкового відомства передбачають суми в 300 разів більше, ніж затримується. Потік контрабанди готівки навряд чи припиниться раніше 2010 p., коли усі банки країн Європейського Союзу будуть в обов'язковому порядку оповіщати про наявні внески податкове відомство країни, у якій проживає вкладник. На спільну думку фахівців, введення євро підірвало німецьку економіку, хоча Німеччина була завжди донором ЄС.

Дотепер у східних землях соціальна реформа поки не дає відчутних результатів. Масові демонстрації проходили протягом усього 2003

3. Пропозиції щодо удосконалення податкової системи Німеччини

ь розмежування політичних та адміністративних аспектів податкової політики та забезпечення автономності і незалежності податкової системи. Для цього необхідно всі функції щодо адміністрування податків максимально автоматизувати, зокрема виписати адміністративні регламенти щодо всіх процедур в податковому адміністрування, та “спустити” донизу. На рівень податкових інспекцій. Відповідно повинен зрости і рівень відповідальності податкових інспекторів;

ь забезпечення максимальної “нейтральності” податкової системи щодо економіки. Податкове законодавство не повинно впливати на конкурентоздатність компаній. Це означає, що рівень реального податкового навантаження не повинен залежати ні від місця розташування компанії, ні від її організаційної форми, дати заснування, типу засновників абощо. Необхідно впорядкувати систему надання податкових пільг та референцій та створити дієву систему контролю за їх застосуванням. Всі податкові пільги повинні бути усвідомленими - і суспільство, і парламент повинні знати про їх наявність і оформити їх належним чином. Всі податкові пільги та преференції повинні бути цільовими - направленими на досягнення конкретного економічного результату;

ь забезпечення максимально можливого ступеню адаптації податкової системи до європейський та світових вимог. Побудова системи оподаткуванням на основі принципів та механізмів зрозумілих для іноземців дозволить досягнути цілий ряд політичних цілей, економічних цілей Однак найголовніше - податкове законодавство побудоване у відповідності до вимог ЕС та OECD дозволить ефективно боротися з корупцією.

ь сприяння приходу капіталу до пріоритетних сфер економіки. Діюча податкова система адаптована до первинного накопичення та перерозподілу власності - законодавство орієнтоване на стимулювання експорту продукції з низкою доданою вартістю (низькі податки на природокористування, відсутність експортних мит та наявність відшкодування ПДВ по операціям з експорту сировину), яка виробляється на підприємства з неефективними технологіями (відсутність податку на капітал та нерухомість, відсутність оподаткування енерго-неефективних виробництв та низькі збори за забруднення навколишнього середовища). Все це доповнюється незрілою системою оподаткування операцій з капіталом, зокрема операцій з цінними паперами. В той же час в Україні достатньо високі податки в галузях з високою доданою вартістю та високою часткою заробітної плати в собівартості продукції - оподаткування ФОП до 50%. Податкову систему необхідно сформувати таким чином, щоб вона спонукала створенню в країні інвестиційно-інноваційної економіки - стимулювання розвитку переробних галузей економіки орієнтованих на внутрішній ринок за рахунок експортоорієнтованих підприємств добувної промисловості;

ь створення дієвого механізму контролю.

ь доцільним є введення єдиного соціального збору, який має замінити усі збори до соціальних фондів.

федеральний земельний податок німеччина

Висновки

Податок -- це обов'язковий платіж, який стягується до бюджетів усіх рівнів з фізичних та юридичних осіб у безспірному порядку (податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток, ПДВ).

Сутність податків як економічної категорії відображається в їх функціях. Податки в основному виконують дві функції: фіскальну і регулюючу.

Суть принципу повноти сплати полягає в тому, що сплачувати податки і збори необхідно у повному обсязі до нарахованої суми, з метою недопущення виникнення дефіциту бюджету на всіх рівнях.

З метою виконання повноважень об'єктивно, своєчасно та правильно податкова служба повинна бути незалежною у прийнятті управлінських рішень стосовно податкової роботи від органів державного управління та органів місцевого самоврядування. Своєчасність сплати податків і зборів має суттєве значення, адже від цього залежить, чи буде можливість профінансувати у встановлений термін чи період в повному обсязі заплановані видатки.

В основі побудови механізму стягнення податків лежать такі елементи системи оподаткування, як: суб'єкт оподаткування; об'єкт оподаткування; джерело сплати; ставка податку; одиниця оподаткування та квота; податкова пільга; податковий звітний період.

В умовах існування різних форм власності основним методом формування доходів держави є податки і збори, які формують податкову систему.

Різна й специфіка національного податкового регулювання не перешкоджає більшості членів Євросоюзу зберігати низький податковий тягар на банківський бізнес.

Нині структура оподаткування в країнах Євросоюзу характеризується значним ступенем уніфікації: податкові системи всіх країн - членів ЄС застосовують однакові види податків.

У сфері оподаткування спостерігається чітко простежувана тенденція до посилення економічних зв'язків між країнами-членами, заохочення регіонального розвитку на противагу інвестуванню за межами Союзу.

Водночас створюються все серйозніші перепони, щоб європейські компанії та громадяни не могли уникнути оподаткування. Все це сприяє господарській і політичній консолідації країн у межах ЄС, досягненню ними єдиного рівня соціального розвитку.

Для більшості країн Євросоюзу характерні низький податковий тягар на банки, широкий перелік витрат, що зменшують базу оподаткування за різними видами податків, дієве стимулювання державою інвестиційної активності як самих банків, так і їх клієнтів.

В Західній Європі фіскальні питання розробляються, починаючи з античної епохи. Тому останні для вітчизняних науковців, спеціалістів, неофітів фінансової науки є унікальним за своїм інтелектуальним багатством банком знань і досвіду, подібного якому не існує. Високий імідж сучасної фінансової науки Заходу створили численні вчені-фінансисти, творчість яких торкається різних аспектів і проблем оподаткування.

В системі демократично-правових європейських цінностей на концептуальному рівні більш важливо не тлумачення економічної суті податків, а поняття оподаткування як реальної форми соціальної відповідальності громадян (тобто, виборців, функціонерів влади і воднораз платників податків) за свою державу, за добробут і безпеку суспільства.

Вчення про податки складалося у вільній боротьбі різних теоретичних течій, за можливості критикувати ідейних опонентів, у тому числі діячів вищих владних інстанцій.

З практичного боку податкові системи західних держав приваблюють більш досконалим, ніж в Україні, устроєм, більш ефективним фіскальним адмініструванням, продуманістю підготовки та ефективністю проведення податкових реформ, високою виучкою персоналу податкових органів, відповідальністю та дисципліною платників. Повчальний урок, який дає нам практика справляння податків у західних країнах, можна виразити таким чином: демократично-правова держава пропонує особистості широкі ліберальні права, але не допускає ліберального ставлення до обов'язків перед фіском.

Тема даної роботи - „Сучасні податкові системи зарубіжних країн", є дуже актуальною як в минулому, так і поточному періоді, адже євроінтеграційні процеси відіграють важливу роль у фінансово-економічному розвитку України. Актуальність даної теми обумовлена тими міркуваннями, що як теоретична розробка питань оподаткування, так і фіскальна практика в західних країнах знаходяться на високому рівні наукової та професійної культури. Знання і досвід західних країн у сфері державних фінансів уже випробувані й довели свою ефективність.

В країнах Заходу наукова розробка проблем державних фінансів здавна знаходиться на високому рівні. Західна фінансова наука і практика пропонують універсальний запас знань, унікальний практичний досвід застосування різних технологій оподаткування, видатні взірці податкової політики на рівні мистецтва. Засвоєння, переробка, використання цього інтелектуального багатства має як академічний інтерес, так і прагматичну цінність. Звертання до західних джерел збагачує теоретично-методологічний арсенал, нарощує наукову ерудицію, розширяє проблемне бачення фіскальних явищ, сприяє оптимізації фінансової політики України.

Але не всі ж проблеми і конфлікти можуть бути вирішені на основі чужого досвіду. Необхідно також розвивати вітчизняну науку, не тільки транслювати іноземні, але й виробляти власні знання. Тоді українські вчені-фінансисти займуть повноправне місце серед представників інших національних наукових шкіл. У цій великій справі майбутнє належить сьогоднішнім неофітам фінансової науки - молодим громадянам незалежної України, над якими не тяжіють теоретичні анафеми й ідеологічні догми минулого.

Список використаної літератури

1. Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті (Теоретична концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів) - Львів, Каменяр, 2000. - 305 с.

2. Андрущенко В. Тип прибуткового податку // Вісник податкової служби України. - 2000. - Листопад-грудень. - С. 63.

3. Андрущенко В.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України. - 2003. - №6. - С. 35.

4. Вовк Т., Водянніков О., Коноваленко І. Податкові аспекти права СОТ та acquis ЄС. Орієнтири податкової реформи в Україні. - Харків: Консул, 2004. - 960 с.

5. Дорош Н.І. Податкова система України і розвинутих зарубіжних країн (порівняльний аналіз) // Фінанси України. - 1998. - №6. - С. 75-82.

6. Іващук І.О. Сучасне європейське оподаткування // Фінанси України. - 2001.- №10. - С. 77-79.

7. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 362 с.

8. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 240 с.

9. Міжнародне оподаткування / За редакцією Ю.Г. Козака, В.М. Сліпа: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 550 с.

10. Налоги и налогообложение / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. - СПб.: Питер, 2001. - 11 с.

11. Налоговые системы зарубежных стран: Учебник для вузов / Под ред. В.Г. Князева, Д.Г. Черника. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997. - 191 с.

12. Онисько С.М. Податкова система: Підручник. - 3-тє видання, виправлене і доповнене/За загальною редакією. - Львів: “Магнолія Плюс”; видавець В.М. Піча, 2006. - С. 5-39.

13. Онищенко В. Податкова система Франції // Вісник податкової служби України. - №5. - 2001. - 21-23.

14. Онищенко В. Податковий контроль у Франції // Вісник податкової служби України. - Лютий. - 2000. - С. 46-47.

15. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Знання-Прес, 2002. - 495 с.

16. Попова Л.В., Дрожжина И.А., Маслов Б.Г. Налоговые системы зарубежных стран: учебно-методическое пособие. - М.: Дело и сервис, 2008. - 368 с.

17. Стрик Дж. Государственные финансы Канады / Пер. с англ. - М.: ОАО “НПО Экономика”, 2000. - 399-401 с.

18. Стюбен Н. Податкова система Сполучених Штатів Америки // Вісник податкової служби України. - Листопад - грудень 2000. - С. 42-54.

19. Тютюрюков Н.Н. Налоговые системы зарубежных стран: Европа и США. - Учебное пособие. - М.: Дашков и КО, 2002. - 174 с.

20. Хасси У.М., Любик Д.С. Мировое налогообложение. Основы Мирового налогового кодекса / Пер. с англ. - Кембридж: Гарвардский университет, 1992. - 280-282 с.

21. Журнал “Сьогодення та перспективи”. -Київ: Парламентське видавництво, 2008. - 224 с.

22. Наукові праці НДФІ.- Випуск 1(30). - Київ: НДФІ, 2005.- c.21-25

23. Матеріали конференції “Актуальні питання оподаткування фінансових установ та операцій з фінансовими активами. - C. 15-17.

24. Патріцац Л.М. Журнал “Вісник Національного банку України”, №9 (163), Вересень 2009 року. - С. 22.

25. Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: збірник наукових праць. - Том 17 - Суми: УАБС НБУ, 2006. - 379 с.

Додатки

Таблиця 1

Таблиця 2

Таблиця 3

Размещено на allbest.ru