Аналіз платоспроможності ТОВ "Понори"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади аналізу платоспроможності підприємства

1.1 Економічна сутність, роль та значення платоспроможності підприємства

1.2 Методичний інструментарій аналізу платоспроможності підприємства

1.3 Концептуальні основи підвищення платоспроможності підприємства

Розділ 2. Фінансово-економічний аналіз діяльності ТОВ «Понори»

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Понори»

2.2 Оцінка фінансового стану ТОВ «Понори»

2.3 Поглиблений аналіз платоспроможності ТОВ «Понори»

Розділ 3. Охорона праці в галузі

3.1 Правові та організаційні основи охорони праці на ТОВ «Понори»

3.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на ТОВ «Понори»

3.3 Профілактика травматизму та професійних захворювань на виробництві

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Переддипломна практика є комплексною і має завершити формування у студентів-випускників системи спеціальних знань, умінь і навичок, достатніх для виконання професійних обов'язків та інноваційних завдань, які передбачені для первинних посад у фінансових службах підприємств (організацій, установ).

Метою переддипломної практики є ознайомлення студента з практичними аспектами виникнення, розгортання та розвитку проблемної ситуації, яка є предметом дослідження при написанні випускної роботи, а також отримання інформаційних матеріалів, необхідних для її виконання.

В процесі проходження переддипломної практики студент повинен:

? показати високий рівень знань із загальнотеоретичних, загальноекономічних і спеціальних фінансових дисциплін;

? показати вміння виконувати планово-економічну роботу на підприємстві, в установі, в страховій компанії та інших базах практики;

? розраховувати і аналізувати фінансово-економічні показники діяльності, визначати основні напрями вдосконалення фінансово-кредитної системи і механізму її функціонування на підприємствах, установах;

? проводити наукові дослідження з профілю обраної теми випускної роботи.

Виконання завдань переддипломної практики супроводжується постійним контролем за якістю набутих студентом знань і практичних умінь, наглядом за окремими етапами його самостійної роботи, оцінкою наполегливості та здатності студента-бакалавра творчо опановувати насичений інформаційний потік.

Метою проходження переддипломної практики є:

? розширення, поглиблення, систематизація та закріплення теоретичних знань, і практичних навичок і вмінь студентів, необхідних для майбутньої фахової діяльності за допомогою безпосереднього виконання (або участі у виконанні) професійних фінансових завдань;

? збір і аналіз інформації, необхідної для виконання магістерської роботи.

Слід відмітити, що актуальність роботи полягає в необхідності проведення оцінки платоспроможності підприємства як одного з основних етапів здійснення аналізу фінансового стану суб'єктів господарювання, що забезпечує виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства та пошук методів підвищення його платоспроможності.

Метою даної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів платоспроможності підприємства та розробки шляхів її покращення.

Об'єктом дослідження даної роботи є економічні відносини, що виникають в процесі здійснення виробничо-господарської діяльності, щодо оцінки платоспроможності підприємства.

Предметом роботи є аналіз та оцінка показників платоспроможності підприємства з метою визначення напрямків її вдосконалення.

Для реалізації мети звіту з практики необхідно вирішення наступних завдань:

- дослідити економічну сутність, роль та значення платоспроможності;

- охарактеризувати методичний інструментарій аналізу платоспроможності підприємства;

- дослідити концептуальні основи підвищення платоспроможності;

- розглянути загальну характеристику діяльності ТОВ «Понори»;

- здійснити оцінку фінансового стану ТОВ «Понори»;

- провести поглиблений аналіз платоспроможності ТОВ «Понори»;

- дослідити правові та організаційні основи охорони праці на ТОВ «Понори»;

? здійснити аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на ТОВ «Понори»;

? обґрунтувати профілактику травматизму та професійних захворювань на виробництві.

У процесі написання звіту були використані такі методи дослідження: монографічний, аналітичний, таблично-графічний, статистичний, загальнонаукові (діалектичний, системний, формально-логічний, метод аналізу і синтезу).

Інформаційною базою є статті періодичних наукових видань, підручники, навчально-методичні посібники та фінансова звітність ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр. Були використані також сайти державних організацій. Дана література дає змогу встановити суть та значення платоспроможності та встановити основні напрямки її вдосконалення.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Економічна сутність, роль та значення платоспроможності підприємства

У сучасних умовах господарювання діяльність вітчизняних підприємств значною мірою ускладнюється кризою неплатежів, значною кредиторською заборгованістю, низькою обіговістю дебіторської заборгованості, нестачею фінансових ресурсів та несприятливим податковим законодавством.

Однією з найважливіших складових аналізу та ефективного управління є забезпечення платоспроможності, тобто з позиції довгострокової перспективи фінансовий стан підприємств характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Поняття «платоспроможності» є складним і багатофакторним, зумовлюється економічним середовищем, в межах якого здійснюється діяльність підприємства, а також результатами його функціонування. Оцінювання платоспроможності дозволяє визначити, наскільки ефективно здійснюється фінансовий менеджмент на підприємстві. Проте, як свідчать дослідження, теорія і практика аналізу платоспроможності в Україні знаходиться на стадії свого становлення.

І досі не існує єдиного визначення платоспроможності підприємства, тому розкриття сутності та методів оцінки даного показника є актуальними з точки зору теорії, що дасть змогу вирішити проблему низької платоспроможності вітчизняних підприємств.

Розглянемо різні трактування поняття «платоспроможність» зарубіжними та вітчизняними економістами (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 - Теоретичні підходи щодо сутності поняття платоспроможності

Автор	Визначення
А.П. Градова [1]	Платоспроможність ? це здатність підприємства повертати в необхідному обсязі та у встановлений термін позикові кошти, тобто погашати свої боргові зобов'язання.
В. Галасюк [1]	Платоспроможність - це здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань господарської діяльності.
Н. Гавришко, С. Ярощук [2]	Платоспроможність - це абсолютна ліквідність, тобто такий стан ресурсів підприємства, коли воно володіє на певний момент коштами, достатніми для оплати всіх зобов'язань.
Р.В. Федорович, В.М. Серединська [34]	Платоспроможність визначається як готовність підприємства своєчасно виконувати свої платіжні зобов'язання. Тобто підприємство вважається платоспроможним, якщо в нього достатньо грошових активів для розрахунку за поточними зобов'язаннями, які вимагають негайного погашення.
М.С. Абрютина, А.В. Грачов [29]	Платоспроможність ? достатність ліквідних активів для погашення в будь-який момент усіх своїх короткострокових зобов'язань перед кредиторами.
Й. Ворст, П. Ревентлоу [29]	Платоспроможність - здатність підприємства витримувати збитки.
Дж. Депалленс, Дж. Джоборд [23]	Платоспроможність - позитивний склад оборотних активів підприємства.
В.В. Ковальова [10]	Платоспроможність - наявність у підприємства грошових ресурсів та їхніх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення.
Н.В. Тарасенко, В.І. Іващенко [33]	Платоспроможність - найважливіший показник, який характеризує фінансовий стан підприємства.
Л.А. Костирко [29]	Платоспроможність - це готовність підприємства проводити свої першочергові платежі за рахунок поточних надходжень коштів.
В.Г. Артеменко, М. А. Болюх [1]	Платоспроможність - здатність підприємства своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання, що витікають з виробничих, торгівельних, кредитних та інших операцій грошового характеру.

Розглянувши вищезазначені трактування поняття «платоспроможність» різними авторами, можна зробити висновок, що багатьох об'єднує однакове розуміння платоспроможності з позиції достатності грошових коштів.

З розглянутих визначень поняття «платоспроможність підприємства» можна виділити п'ять характерних змістовних складових, які зображені на рисунку 1.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.1 - Основні змістовні складові поняття «платоспроможність підприємства» [9]

З рис. 1.1 видно, що із визначень поняття «платоспроможність підприємства» можна виділити п'ять характерних змістовних складових. Це необхідні та достатні умови досягнення підприємством платоспроможного стану, обмеження за строком здійснення розрахунків, необхідність здійснення розрахунків за різними видами зобов'язань і наявність зобов'язань перед чисельними кредиторами.

Деякі дослідники в результаті узагальнення наявних визначень сутності платоспроможності підприємства виділяють три підходи щодо її трактування:

? західний - платоспроможність визначається наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки (Й. Ворст, П. Ревентлоу, Дж. Депалленса, Дж. Джоборда);

? російський - платоспроможність визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання (В. В. Ковальов, М. М. Крейніна, М.С. Абрютина, А. В. Грачова, Е. І. Уткіна, А. Д. Шеремет);

? вітчизняний - платоспроможність представлена як важливий показник фінансової стійкості (Н. В. Тарасенко, В. І. Іващенко, Є. В. Мних, В.М. Мельник) [22].

Доцільним є узагальнене визначення цього поняття, яке найповніше відображає його сутність. Отже, платоспроможність - це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. Головною перевагою підходу є заперечення суворої прив'язки до грошових коштів, оскільки за домовленістю сторін підприємство може розрахуватися по своїх боргах й іншим товаром, тобто проводячи бартер.

В ряді робіт вітчизняних та зарубіжних науковців поняття платоспроможності нерідко ототожнюється з ліквідністю, хоча навряд чи це виправдано, оскільки кожне з них має власний економічний зміст.

Слід зазначити, що ліквідність підприємства відображає його здатність розраховуватися за своїми поточними зобов'язаннями наявними оборотними активами шляхом швидкого конвертування їх у грошові кошти, а платоспроможність виявляє здатність підприємства розраховуватися за власними поточними зобов'язаннями тільки наявними на підприємстві грошовими коштами та їх еквівалентами або товарами. Можна зробити висновок про те, що поняття ліквідності є ширшим ніж поняття платоспроможності підприємства.

Виходячи з вищевикладеного, на рисунку 1.2 представлено взаємозв'язок між платоспроможністю, ліквідністю підприємства і ліквідністю балансу, яку можна порівняти з багатоповерховим будинком, у якому всі поверхи рівнозначні, але другий поверх не можна звести без першого, а третій - без першого і другого.

Ліквідність балансу, що базується на рівновазі активів і пасивів, є основою (фундаментом) платоспроможності й ліквідності підприємства.

Іншими словами, ліквідність - це спосіб підтримки платоспроможності. Але разом з тим, якщо підприємство має високий імідж і постійно платоспроможне, то йому легше підтримувати свою ліквідність.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.2 - Взаємозв'язок між показниками ліквідності та платоспроможності підприємства [15]

Однією із задач вивчення платоспроможності підприємства на сучасному етапі наукових досліджень є потреба у всебічній, науково обґрунтованій класифікації цього терміну. У економічній літературі найчастіше виділяють два основні види платоспроможності (за часовою ознакою): поточну та очікувану (перспективну). Поточна платоспроможність визначається на дату складання балансу. Підприємство вважається платоспроможним при відсутності простроченої заборгованості перед постачальниками, банківськими установами і перед іншими організаціями. Очікувана (перспективна) платоспроможність визначається на конкретну дату в майбутньому періоді. Для цього порівнюються прогнозні величини наявності платіжних коштів з терміновими зобов'язаннями підприємства на цю дату.

Виходячи з проведених досліджень, вважаємо доцільним запропонувати узагальнююче визначення поняття платоспроможності, яке найповніше відображає його сутність. Отже, платоспроможність - це здатність підприємства наявними в нього ресурсами своєчасно та в повному обсязі розрахуватися по своїм борговим зобов'язанням, що вже настали і потребують негайного погашення, здійснюючи при цьому безперервну фінансово-господарську діяльність.

Таким чином, наведені підходи до визначення економічної сутності платоспроможності підприємства дозволять дослідити напрями оцінки, структуру його платоспроможного стану у сучасних умовах ринкової економіки.

1.2 Методичний інструментарій аналізу платоспроможності підприємства

Для забезпечення платоспроможності підприємству необхідно володіти методикою її аналізу. В українській практиці показники, які використовуються при аналізі платоспроможності, ще чітко не визначені, Теоретично розроблені й застосовуються на практиці лише окремі аспекти методик. Останнім часом опублікована низка досліджень російських та вітчизняних учених, присвячених цій проблемі. Однак запропоновані ними методики не завжди враховують вимоги вітчизняних підприємств щодо обсягу аналітичної інформації.

У методологічному аспекті на сьогодні в Україні можна скористатися нормативними методиками міністерств і відомств для оцінки платоспроможності підприємства. В них висвітлюються загальні напрями аналізу та встановлені основні методичні засади проведення поглибленого аналізу платоспроможності підприємства.

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності, що визначається як здатність підприємства виконувати свої зобов'язання, наявністю власних оборотних коштів та здатністю покривати збитки і представлена як важливий показник фінансової стійкості.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань.

Платоспроможність та ліквідність підприємства можна охарактеризувати, розрахувавши ряд коефіцієнтів (рис. 1.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.3 - Показники, які характеризують платоспроможність і ліквідність підприємства [12]

Детальніше зробимо аналіз показників ліквідності підприємства.

Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності) ? узагальнюючий показник ліквідності, характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов'язання з найбільше легко реалізованої частини активів - оборотних коштів [19]. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Він розраховується як відношення поточних активів до поточних зобов'язань:

К_п = (1.1)

Оптимальне значення даного коефіцієнта вважається 1,5-2,5, але не менше 1. Однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгованості, тривалість виробничого циклу й інші фактори.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності) - показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умов своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Розраховується за формулою:

К_шл = (1.2)

Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - дозволяє визначити частку короткострокових зобов'язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

К _{абс. л.} = (1.3)

Нормативне значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2-0,3.

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Розраховується за формулою:

ЧОК = (1.4)

Рекомендовані значення - більше нуля. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

Всі активи підприємства в залежності від ступеня їх ліквідності, тобто від швидкості обертання в грошові кошти, умовно поділяються на наступні групи [37]:

? найбільш ліквідні активи (А₁) - це суми за всіма статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використати для поточних розрахунків. До даної групи належать також короткострокові фінансові вкладення, цінні папери, які можна прирівняти до грошей;

? активи, що швидко реалізуються (А₂) - це активи, для перетворення яких на гроші потрібний певний час. В зазначену групу включають дебіторську заборгованість. Ліквідність цих активів є різною і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, платоспроможності платників, умов видачі кредитів покупцям тощо;

? активи, що реалізуються повільно (А₃) - це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи. Запаси не можуть бути продані, поки немає покупця. Інколи певні запаси потребують додаткової обробки для того, щоб їх можна було продати, а на все це потрібен час;

? активи, що важко реалізуються (А₄) ? це активи, які передбачено використовувати в господарській діяльності протягом тривалого періоду. Включають усі статті 1-го розділу активу балансу («Необоротні активи»).

Пасиви балансу відповідно до зростання строків погашення зобов'язань групуються так:

? негайні пасиви (П₁) - це кредиторська заборгованість, розрахунки за дивідендами, своєчасно не погашені кредити;

? короткострокові пасиви (П₂) ? це короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, векселі видані;

? довгострокові пасиви (П₃) - це довгострокові зобов'язання - 3-й розділ пасиву балансу;

? постійні пасиви (П₄) - це статті 1-го розділ пасиву балансу («Власний капітал»).

Баланс буде абсолютно ліквідним, якщо задовольнятиме такі умови:

А₁ ? П₁

А₂ ? П₂

А₃ ? П₃

А₄ ? П₄

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується й остання умова, оскільки це свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів, що забезпечує його фінансову стійкість.

Отже, ліквідність характеризує суб'єкт господарювання з погляду його здатності розрахуватися за своїми поточними зобов'язаннями за певні проміжки часу за допомогою перетворення ліквідних активів у гроші.

Платоспроможність у вузькому розумінні означає можливість суб'єкта господарювання погасити наявними у нього грошима поточні зобов'язання негайно за першою вимогою кредитора. Отже, йдеться про постійну наявність у підприємства грошових коштів.

Фінансова стабільність підприємства - це його надійно-гарантована платоспроможність у звичайних умовах господарювання й випадкових змін на ринку.

На думку сучасного науковця Костенко Т. Д. кількісну оцінку платоспроможності підприємства можна виконати за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності із сумою поточних зобов'язань [14]. Отже, охарактеризуємо докладніше показники платоспроможності підприємства. Коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації власного капіталу) характеризує частку коштів, вкладених власниками підприємства в загальну вартість майна. Розрахунок коефіцієнта платоспроможності проводиться за формулою:

К_ав = (1.5)

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта автономії орієнтовано оцінювати на рівні 0,5, що припускає забезпеченість позикових коштів власними, тобто, реалізувавши майно, сформоване із власних джерел, підприємство зможе погасити зобов'язання.

Коефіцієнт фінансування характеризує залежність підприємства від залучених засобів. Розраховується за формулою:

К_ф = (1.6)

Нормативне значення даного коефіцієнта повинен бути меншим за 1 і прямувати до зменшення.

Коефіцієнт фінансової стійкості - показує співвідношення власного та позикового капіталів (формула 1.7).

К_фс = (1.7)

Нормативне значення коефіцієнта повинен бути більшим за 1 і прямувати до збільшення.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами - показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами. Розраховується за формулою:

К_{заб. в о к.} = (1.8)

Нормальне мінімальне значення коефіцієнта забезпеченості власними оборотними коштами орієнтовано оцінювати на рівні 0,1.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, а яка - капіталізована. Формула для розрахунку:

К_{м ВК} = (1.9)

Нормативне значення даного показника повинен бути більшим 0 і прямувати до збільшення.

Таким чином, забезпечення ефективного управління платоспроможністю підприємства вимагає застосування спеціальної методики аналізу даної складової фінансового стану, яка дозволяє залежно від поставлених завдань проводити оцінку здатності підприємства погашати свої зобов'язання як в цілому, так і в розрізі окремих видів платоспроможності, станом на певний момент часу і в динаміці, в цілому за певний період часу. Також слід відмітити, що на сьогоднішній день існує багато показників за якими можна дослідити платоспроможність, але у багатьох літературних джерелах необґрунтовано їх називати коефіцієнтами ліквідності, оскільки саму ліквідність, як здатність активів підприємства швидко бути переведеними в грошові кошти, вони ніяк не характеризують.

1.3 Концептуальні основи підвищення платоспроможності підприємства

Важливість для підприємства підтримувати платоспроможний стан у будь-який момент часу для задоволення вимог кредиторів, інвесторів, державних контролюючих установ вимагає обґрунтування концептуальних засад управління платоспроможністю, що передбачає вирішення таких основних питань:

? визначення змісту та об'єкта забезпечення платоспроможності підприємства;

? формування мети й основних завдань управління платоспроможністю;

? обґрунтування функціональної сутності управління платоспроможністю;

? визначення вимог до здійснення управління платоспроможністю промисловим підприємством.

? Взаємозв'язок між виділеними основними положеннями забезпечення платоспроможності підприємства продемонстровано на рис. 1.4.



Рисунок 1.4 - Концептуальні засади забезпечення платоспроможності підприємства [11]

Розглянемо ці основні положення докладніше. Під забезпеченням платоспроможності підприємства пропонуємо розуміти систематичні заходи організаційного характеру, націлені на ефективне управління платоспроможністю підприємства, оперативне виявлення ознак неспроможності здійснення обов'язкових платежів у встановлений термін та створення передумов для своєчасного подолання цієї проблеми.

Об'єктом забезпечення платоспроможного стану підприємства виступає виробнича та фінансово-економічна діяльність, у результаті здійснення якої виникають договірні відносини між суб'єктами господарювання, працівниками підприємства, державою та іншими кредиторами, пов'язані з виконанням прийнятих договірних зобов'язань щодо сплати коштів за отриману продукцію, товари, роботи, послуги; щодо виплати заробітної плати, щодо сплати податків та інших платежів.

Несвоєчасне виконання договірних зобов'язань підприємством призводить до недовіри з боку ділових партнерів, до складнощів у майбутньому, пов'язаних із необхідністю завойовувати репутацію надійного ділового партнера. Невиконання зобов'язань може привести до порушення справи про банкрутство підприємства.

Реалізація поставленої мети управління платоспроможністю здійснюється на основі вирішення ряду задач, основними з яких є такі [13]:

? забезпечення ліквідності активів підприємства: у процесі вирішення цієї задачі необхідно здійснити насамперед аналіз оборотних активів підприємства з метою виділення тієї їх частки, яку буде важко реалізувати в економічних умовах, що склалися на період аналізу;

? забезпечення ефективного використання капіталу підприємства: реалізація цієї задачі передбачає дослідження довгострокової платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства з позиції аналізу структури його капіталу;

? управління дебіторською заборгованістю підприємства: для вирішення цієї задачі ставиться завдання зменшити розмір заборгованості дебіторів перед підприємством і тим самим підвищити рівень ліквідності поточних активів;

? управління кредиторською заборгованістю підприємства: вирішення цієї задачі управління платоспроможністю передбачає скорочення наявної й простроченої заборгованості, незважаючи на те, то кредиторська заборгованість вважається додатковим джерелом грошових ресурсів для підприємства;

? застосування ефективних форм розрахунків: вирішення задачі зводиться до вибору найбільш прийнятних форм розрахунків з позиції економії витрат на оплату банківських послуг щодо переказу коштів, з позиції страхування (мінімізації ризиків) від несплати за поставлену продукцію з урахуванням того факту, що реалізація договірних домовленостей із діловим партнером відбувається вперше, з позиції найскорішого отримання (або переведення) коштів.

Реалізація запропонованих задач забезпечення платоспроможного стану підприємства здійснюється за видами платоспроможності підприємства, що в узагальненому вигляді представлені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Управління платоспроможним станом підприємства за видами платоспроможності [14]

Класифікаційні ознаки	Види платоспроможності	Напрям управління
За строком виконання зобов'язань	Короткострокова	Оцінка поточного й перспективного фінансового стану підприємства з позиції сплати за зобов'язаннями
	Довгострокова
За видами господарської діяльності	Платоспроможність за операційною діяльністю	Оцінка здатності підприємства за рахунок основної (операційної) діяльності здійснювати інвестиційну діяльність та залучати й повертати кредитні ресурси за фінансовою діяльністю
	Платоспроможність за інвестиційною діяльністю
	Платоспроможність за фінансовою діяльністю
Залежно від операційного процесу	Споживча	Оцінка власних джерел забезпечення платоспроможності підприємства й оцінка ресурсів для здійснення виробничого процесу
	Виробнича
	Комерційна
За спроможністю здійснення платежів	Постійна	Оцінка необхідності обрання таких форм розрахунків, які б забезпечували своєчасне здійснення розрахункових операцій
	Тимчасова
По відношенню до суб'єктів інвестиційного процесу	Платоспроможність інвестора	Аналіз платоспроможності підприємства при реалізації інвестиційного проекту й оцінка ефективності вкладення коштів у проект
	Платоспроможність підприємства-реципієнта

Як видно з інформації, що міститься в таблиці 1.2, управління платоспроможністю підприємства за окремими видами є необхідним етапом у досягненні головної мети діяльності підприємства - зростання його ринкової вартості [22].

Основними вимогами (принципами) управління платоспроможністю підприємства визначено системний підхід, прибутковість, ліквідність, стійкість, оптимальність й ефективність. Зміст кожного з виділених принципів наведено нижче:

? системний підхід передбачає урахування всіх видів ресурсів, що використовуються на підприємстві, усіх напрямів і видів діяльності, за якими передбачається здійснення платежів або отримання коштів;

? принцип прибутковості визначає отримання позитивного фінансового результату від здійснення діяльності, який є свідченням правильності обраної стратегічної поведінки й джерелом покриття зобов'язань;

? принцип ліквідності використовується для забезпечення резерву ресурсів (оборотних засобів) у випадку необхідності дострокового погашення зобов'язань;

? принцип стійкості визначає досягнення платоспроможного стану підприємством у довгостроковому періоді, що досягається дотриманням оптимальних співвідношень між власним і залученим капіталом;

? принцип оптимальності передбачає використання сучасних методів аналізу, планування, організації та контролю при забезпеченні платоспроможності підприємства;

? принцип ефективності полягає в повній реалізації запланованих завдань і функцій управління для досягнення основної мети [23].

Запропоновані концептуальні засади управління платоспроможністю підприємства можуть стати основою для розробки й реалізації заходів щодо підвищення ефективності управління його платоспроможним станом у короткостроковому й довгостроковому періодах.

РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПОНОРИ»

2.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Понори»

Товариство з обмеженою відповідальністю “Понори” - одне з найбільших сільськогосподарських підприємств Чернігівської області.

Продукція ТОВ “Понори” є сировинною базою м'ясних, молочних, борошномельних, горілчаних, олійних заводів Чернігівщини та багатьох областей України. В останні роки, з розвитком нових технологій виробництва палива, підприємство стало постачальником сировини для переробки її в альтернативних паливно-енергетичних галузях, а саме для виробництва біопалива.

Історія даного сільськогосподарського підприємства розпочалась у 1989 році після розподілу колгоспу Україна на два господарства: “Україна” в с. Корінецьке та “Понори” в с. Понори.

За господарством закріплені значні земельні ресурси, а саме 1924,7 га земель, у тому числі 1753,2 га сільськогосподарських угідь, з них ріллі - 1131 га, багаторічних насаджень - 14,5 га, кормових угідь - 486,3 га та 171,5 га болотистої місцевості не придатної для рільництва. Зазначимо, що серед сільськогосподарських угідь, якими користувалось ТОВ “Понори” найбільшу частку займає рілля (рис. 2.1).

На кінець 2013 року ТОВ “Понори” мало 408 голів великої рогатої худоби, в тому числі 270 голів дійної череди.

До господарського процесу залучено 124 осіб робочого персоналу, що свідчить про значні масштаби діяльності даного сільськогосподарського підприємства.



Рисунок 2.1 ? Сільськогосподарські угіддя ТОВ “Понори” у 2013 р.

Товариство розташоване за адресою: с. Понори, Талалаївський район, Чернігівська область, індекс 17221.

Статутний капітал Товариства, що являє собою зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства і становить 130,0 тис. грн.

Метою діяльності ТОВ “Понори” є забезпечення якісними та доступними сировинними матеріалами різноманітних виробничих галузей України, трудова зайнятість місцевого населення, підтримання соціально-економічний добробуту району.

Предметом діяльності ТОВ “Понори” є:

? вирощування зернових культур;

? виробництво молока;

? виробництво м'яса.

Власне, товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) так само, як і акціонерне товариство, є суб'єктом колективної власності, має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається статутними документами. Згідно із законодавством України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам.

На відміну від Росії чи Німеччини ТОВ в Україні не можуть створюватися однією особою, для цього потрібно мінімум 2 особи. Власниками (учасниками, засновниками) ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний зробити до статутного капіталу внесок не менше 30 % зазначеного в установчих документах розміру, що підтверджується документами, виданими банківською установою [30].

Учасник зобов'язаний внести необхідні кошти у повному обсязі не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 % річних з недовнесеної суми. Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю сплатив свій внесок, видається свідоцтво товариства.

Відповідальність учасників ТОВ за борги підприємства обмежується їх внесками у власний капітал. Такий статус полегшує залучення власного капіталу ТОВ із зовнішніх фінансових джерел. У разі ліквідації товариства вимоги його власників задовольняються в останню чергу, після погашення претензій кредиторів.

Недоліком в організації фінансування ТОВ є складність і витратність передачі права власності на частки. На відміну від акцій АТ, частки ТОВ є не досить мобільними, оскільки відсутній організований ринок торгівлі ними. Окрім цього, операція купівлі-продажу (переуступлення) часток має бути нотаріально посвідчена. Якщо фізична чи юридична особа викуповує частку у статутному капіталі ТОВ, яка належить іншій особі, така операція оформлюється у формі договору купівлі-продажу частки. При оплаті частки у повному розмірі зазначена угода підтверджується не тільки платіжними документами, а й відповідним свідоцтвом, що видається товариством з обмеженою відповідальністю [23].

Для ТОВ, як і для інших підприємств, корпоративні права яких не мають обігу на фондовій біржі, характерним є загострення проблематики інформаційної асиметрії під час торгівлі частками, що ускладнює їх продаж третій стороні. Потенційний покупець частки може виходити з того, що учасник прагне продати корпоративні права через очікувану збиткову діяльність чи конфліктну ситуацію між власниками. Отже, продавець вимушений запропонувати мінімальну ціну продажу частки. Враховуючи перелічені чинники, пов'язані зі складністю реалізації часток, вклади у статутний капітал ТОВ здійснюються на максимально тривалий період.

Учасника ТОВ (на відміну від АТ) може бути виключено з товариства на підставі одностайного рішення зборів учасників товариства у разі систематичного невиконання своїх обов'язків або якщо він своїми діями перешкоджає досягненню цілей товариства. До числа типових зобов'язань, які на практиці не виконуються, можна віднести неповне внесення необхідних коштів (внеску) у статутний капітал згідно із засновницьким договором.

Законодавством передбачені певні особливості при передачі прав власності на частки ТОВ у разі правонаступництва. На відміну від інших форм організації бізнесу, правонаступники мають лише переважне (а не автоматичне) право вступу до товариства. Збори учасників мають право відмовити правонаступникові окремого учасника у прийнятті до товариства.

У разі виходу учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Також виплачується належна частка прибутку, одержаного товариством у звітному році до моменту виходу. Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається [31].

Реалізація права учасника ТОВ на участь в управлінні підприємством аналогічно, як і для АТ, здійснюється на основі його участі у зборах власників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Повнота впливу окремого учасника на діяльність та управління підприємством залежить від величини його частки. Разом з тим власники ТОВ мають більше можливостей участі в управлінні, ніж акціонери АТ. Це зумовлено тим, що визначення основних напрямів діяльності ТОВ, затвердження його планів та звітів про їх виконання, внесення змін до статуту відбувається на основі одностайного голосування на зборах власників.

Фінансування товариства може здійснюватися на основі додаткових внесків учасників, тезаврації прибутку, залучення банківських і комерційних позичок, у тому числі шляхом емісії облігацій (за певних обставин). У разі, якщо платоспроможність товариства та його активи є недостатніми для залучення необхідних розмірів кредитних ресурсів, окремі учасники ТОВ можуть надавати поручительства чи інші види кредитного забезпечення під позички, які виділяються цьому товариству. У такому разі відповідальність учасників за зобов'язаннями ТОВ не обмежується їхніми вкладами у статутний капітал, а додатково поширюється на майно, надане у кредитне забезпечення.

Досить часто з метою економії на податках учасники ТОВ замість фінансування товариства на основі збільшення статутного капіталу надають підприємству довгострокові позички. В цьому разі учасники розглядатимуться одночасно як власники і кредитори підприємства. Ризик втрати капіталу для учасника-кредитора буде меншим, оскільки згідно із законодавством про банкрутство претензії кредиторів задовольняються в першочерговому порядку порівняно з власниками. З метою запобігання зловживань з позичками власників у законодавствах європейських країн, зокрема в Німеччині, Швейцарії, Австрії, передбачено положення, відповідно до якого у разі банк банкрутства товариства претензії учасників-кредиторів задовольняються в тому самому порядку, що й інших власників, тобто в останню чергу [28].

Отже, ТОВ “Понори” є суб'єктом колективної власності, яке у своїй діяльності керується чиним законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих органів влади і управління та Статутом.

2.2 Оцінка фінансового стану ТОВ «Понори»

Одним із найважливіших етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз майнового стану підприємства, що дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, простежити тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства. Аналіз майнового стану підприємства - це широка сфера наукових досліджень як з боку вітчизняних вчених і економістів, так і закордонних [18, 36].

Отже, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності, доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

- інші джерела, не заборонені законодавством України [24].

Проведемо детальну оцінку майнового стану товариства з обмеженою відповідальністю “Понори” на основі даних балансу та звіту про фінансові результати (Додатки А, Б, В), включивши її до оцінки основних фінансово-економічних показників діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 роки [35].

Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр. наведені в таблиці 2.1 [25].

Таблиця 2.1 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр. тис. грн.

Показник	Рік	Відхилення 2012 р. до 2011 р. (+,-)	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+,-)
	2011	2012	2013
				тис. грн.	%	тис. грн.	%
власний капітал	3980	3680	3996	-300	92,46	16	100,40
власний оборотний капітал	-399	-5647	-6199	-5248	1415,29	-5800	1553,63
нерозподілений прибуток або непокриті збитки	1179	136	1042	-1043	11,54	-137	88,38
позиковий капітал	4608	12229	14520	7621	265,39	9912	315,10
майно станом на кінець року	8588	15909	18516	7321	185,25	9928	215,60
необоротні активи	4379	9327	10195	4948	212,99	5816	232,82
оборотні активи	4209	6582	8321	2373	156,38	4112	197,70
чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	3530	5849	10187	2319	65,69	6657	188,58
собівартість реалізованої продукції	2148	4786	8079	2638	122,81	5931	276,12
чистий прибуток (збиток)	1179	136	850	-1043	-0,88	-329	-27,91
рентабельність обороту	33,40	2,33	8,34	Х	-31,07	Х	-25,06

За даними таблиці 2.1 капітал ТОВ “Понори” за 2011-2013 роки виявив тенденцію до збільшення (рис. 2.2)

Зменшення обсягів капіталу у 2012 році відбулося переважно за рахунок зменшення власного капіталу на 300 тис грн. або 7,54 %. Натомість, у 2013 році порівняно з 2011 роком темп приросту даного показника значно збільшився на 16 тис. грн. або 0,40 %.

Також зменшився на 1043 тис грн. (88,46 %) нерозподілений прибуток і склав 136 тис. грн., це досить є негативною оцінки в діяльності даного товариства. Дещо зменшився власний оборотний капітал на 5248,00 тис. грн. протягом 2011-2012 рр.



Рисунок 2.2 - Структура капіталу ТОВ “Понори” за 2011-2013рр.

Протягом 2011-2013 років ситуація суттєво змінилася: зменшився на 137 тис грн. (11,62 %) нерозподілений прибуток і склав 1042 тис. грн., що говорить про негативну ситуацію в діяльності підприємства.

Таким чином, за період дослідження ТОВ “Понори” збільшило власні фінансові можливості, що є основою для самоокупності та самофінансування. У 2011-2013 роках можна простежити зростання ТОВ “Понори” власного майнового потенціалу, що підтверджує і рис. 2.3. Так, станом на кінець 2012 року обсяг активів становив 15909 тис. грн., що перевищує показник 2011 року на 7321 тис. грн. або 85,25 %, а станом на 2013 рік - 18516 тис. грн. (приріст - 9928 тис. грн. або 115,60 %). Це зумовлено, перш за все, збільшенням обсягів вкладення коштів в необоротні активи: у 2012-2011 рр. - на 112,99 % та у 2013-2011 рр. - на 132,82 %.

За період дослідження відбулися певні зміни в складі оборотних активів. Слід відмітити, що зазначена зміна супроводжувалась нарощуванням обсягів діяльності, адже за останній рік ТОВ “Понори” збільшило продуктивність дійної череди за рахунок чого збільшились і поставки молока, більш ефективніше стали використовувати орні земельні ділянки, що дало можливість збільшити урожайність зернових культур.



Рисунок 2.3 - Структура майна ТОВ “Понори” за 2011-2013 рр.

З даних таблиці 2.1 видно, що від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) ТОВ “Понори” у 2012 році одержало чистого доходу на суму 5849 тис, грн., що вище показника 2011 року на 2319 тис. грн. або 65,69 п. п.. Така ж позитивна тенденція збереглася і у 2013 році - даний показник зріс на 6657 тис. грн. (188,58 п. п.) і склав 10187 тис. грн.

Відповідно мало місце збільшення у 2013 році порівняно з 2011 роком собівартості реалізованої продукції на 5931 тис. грн. або 276,12 п. п.. Причинами такого явища стали нарощення об'ємів діяльності товариства, ефективніше відбулося використання наявних ресурсів, що дозволило підвищити їх продуктивність та збільшити реалізацію продукції.

За показником рентабельності обороту простежується тенденція зменшення росту даного показника. У 2013 році рентабельність обороту склала 8,34 %, проти 33,40 % рентабельності даного показника у 2011 році, що заслуговує негативної і в перспективі можливості отримання збитковості обороту, але варто зазначити, що за останні три аналітичні роки даний показник залишається позитивним.

Стійкість фінансового стану підприємства в значній мірі залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи, які є динамічними по своїй природі [21]. У процесі функціонування підприємства величина та структура активів змінюються, найбільш загальне уявлення про їх зміну можна дізнатися, розрахувавши показники майнового стану сільськогосподарського підприємства ТОВ «Понори».

Таблиця 2.2 - Показники майнового стану ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+,?)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,679	0,496	0,454	- 0,225
Коефіцієнт реальної вартості майна	0,352	0,417	0,451	- 0,102
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,018	0,065	0,069	- 0,051
Коефіцієнт вибуття основних засобів.	0,018	0,016	0,062	- 0,044

За даними таблиці 2.2 видно, що всі показники майнового стану сільськогосподарського підприємства ТОВ «Понори» знаходяться в межах нормативних значень, що є позитивним для підприємства. Коефіцієнт зносу основних засобів протягом аналізованого періоду з 2011-2013 рр. зменшився на 0,225, це говорить про те, що ступінь зносу основних засобів зменшився. Коефіцієнт реальної вартості майна мав досить нестабільну динаміку: у 2011 р. ? 0,352, у 2012 р. - 0,417, у 2013 р. - 0,451, це свідчить про те, що частка засобів виробництва зменшилася на 0,102 у вартості майна.

Також, коефіцієнти оновлення та вибуття основних засобів знаходяться в межах нормативних значень, що характеризує майновий стан підприємства на задовільному рівні.

Одними із головних показників фінансового стану підприємства є показники ліквідності наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Показники ліквідності ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+/-)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт покриття	0,913	0,535	0,573	-0,340
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,070	0,070	0,805	0,735
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,038	0,001	0,037	-0,001
Чистий оборотний капітал, тис. грн.	-399	-5647	-6199	-5800

Аналізуючи показники ліквідності підприємства можна зробити висновок, що ТОВ «Понори» не має достатнього рівня ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Про це свідчить коефіцієнт покриття, значення якого протягом аналізованого періоду не відповідає нормативному (>1). Також підприємство не спроможне сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати діяльність, бо чистий оборотний капітал < 0 і зменшився на 5800 тис. грн. протягом аналізованого періоду. Отже, підприємство не готове і не здатне виконувати свої зобов'язання в повному обсязі.

Для того, щоб зрозуміти наявність і достатність коштів та їх еквівалентів для своєчасного погашення зобов'язань по мірі настання їх сплати дослідимо показники платоспроможності підприємства (табл. 2.4).

Таблиця 2.4 - Показники платоспроможності ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+/-)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт платоспро-можності (автономії)	0,463	0,231	0,216	-0,247
Коефіцієнт фінансування	1,158	3,323	3,634	2,476
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,864	0,301	0,275	-0,589
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами	-0,095	-0,856	-0,745	-0,650
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-0,100	-1,535	-1,551	-1,451

З проведених розрахунків слідує, що протягом періоду з 2011 року по 2013 рік всі показники платоспроможності не відповідають нормативним значенням і знаходяться в дуже поганому стані. В такому випадку, можна сказати, що підприємство не має достатньо власного капіталу і не забезпечене власними оборотними засобами і не здатне погасити позиковий капітал.

На oснoвi пpoвeдeнoгo аналiзу лiквiднoстi та платoспpoмoжнoстi сільськогосподарського ТОВ «Понори» мoжна зpoбити наступнi виснoвки: загальна ситуацiя була цiлкoм нe задoвiльнoю протягом 2011-2013 рp. (показники знаходилися за межами нopми), щo спpичинило нe спpoмoжнiсть пiдпpиємства пoгашати свoї бopгoвi зoбoв'язання за pахунoк oтpиманих вiд oпepацiйнoї дiяльнoстi чистoгo гpoшoвoгo пoтoку та прибутку.

Стабільність фінансового стану підприємства в умовах ринкової економіки обумовлена значною мірою його діловою активністю, що залежить від ринків збуту продукції, його ділової репутації, ступеня виконання плану за основними показниками господарської діяльності, рівня ефективності використання ресурсів і стабільності економічного зростання.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів оборотності, які наведені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 ? Показники ділової активності ТОВ «Понори» за 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення 2012 р. до 2011 р. (+/?)	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+/?)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт оборотності активності	0,45	0,48	0,59	0,03	0,14
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	0,38	0,52	0,72	0,14	0,34
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	0,63	0,99	1,21	0,37	0,58
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,02	1,53	2,654	0,50	1,63
Тривалість 1 обороту активів, днів	797,91	753,88	608,28	-44,03	-189,64

Таким чином, позитивний результат показників ділової активності зумовлений, тим що чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшувався з кожним роком. Всі показники відповідають нормативним значенням, тобто збільшуються за аналізований період 2011-2013 рр., а тривалість 1 обороту активів зменшилася на 189 днів, і це свідчить про те що у 2013 р. майно підприємства проходило усі стадії одного кругообігу за 608 днів, що є досить добре в порівнянні із 2011 р. - 797 днів.

Для з'ясування рівня ефективності діяльності ТОВ “Понори” та використання ним відповідних ресурсів (сировинних, матеріальних, трудових, фінансових), проведемо аналіз системи показників рентабельності.

У таблиці 2.6 наведено динаміку показників рентабельності господарської діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 р.р.

Таблиця 2.6 - Показники динаміки рентабельності ТОВ “Понори” у 2011-2013 рр.

Показник	Рік	Відхилення 2013 р. до 2011 р. (+,?)
	2011	2012	2013
Коефіцієнт рентабельності активів	0,15	0,01	0,05	-0,10
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	0,34	0,04	0,22	-0,12
Коефіцієнт рентабельності діяльності	0,33	0,02	0,08	-0,25
Коефіцієнт рентабельності продукції	0,38	0,08	0,13	-0,25

За даними таблиці видно, що всі показники рентабельності знаходяться в межах норм, тобто >0. Це означає, що підприємство ефективно використовує активи підприємства, ефективно вкладає кошти в діяльність і наявна прибутковість від основної діяльності. За даними таблиці 2.6 простежується тенденція до зменшення всіх показників протягом аналізованого періоду; коефіцієнт рентабельності зменшився на 10 п. п., коефіцієнт рентабельності власного капіталу - 12 п. п., коефіцієнт рентабельності діяльності - 25 п. п., а рентабельність продукції - 25 п. п.

Згідно з даними таблиці 2.6 рівень показників ефективності діяльності ТОВ “Понори” за 2011-2013 роки є різним, але за рахунок того, що за аналізований період спостерігалося значне зниження чистого прибутку можна простежити погіршення всіх показників рентабельності на кінець досліджуваного періоду.