Управління формуванням прибутку підприємства

Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності. До чинників, що впливають на операційний прибуток підприємства, належать зміни:

· ціни на реалізовану продукцію;

· обсягів реалізації продукції;

· собівартості одиниці продукції;

· собівартості продукції за рахунок структурних зрушень у складі продукції.

Суть розрахунку впливу на операційний прибуток наведених чинників полягає в послідовному аналізі кожного з них, тобто припускається, що інші чинники у цей час на прибуток не впливають. Так, першим чином розрахуємо вплив на прибуток змін ціни на реалізовану продукцію за наступною формулою:

(6)

де Qil - обсяг реалізації і-го виду продукції у звітному періоді (i = 1, n); Pil, P io - ціна реалізації і-го виду продукції у періоді відповідно звітному та попередньому.

Для кожного і-го виду продукції встановлюється, скільки можна одержати прибутку додатково завдяки реалізації обсягів виробництва у звітному періоді за цінами, що перевищують ціни в попередньому періоді.

1.3 Напрями використання прибутку підприємства

Використання чистого прибутку підприємство може здійснювати через попереднє формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподіл чистого прибутку частково через попереднє формування цільових фондів, а частково шляхом безпосереднього фінансування витрат.

На рис. 1.7 зображено структурно-логічну схему використання чистого прибутку підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.7. Структурно-логічну схема використання чистого прибутку підприємстваЗа рахунок чистого прибутку підприємство може формувати ряд цільових фондів, кошти яких спрямовувати на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб. Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна було встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів. За адміністративної системи управління економікою здійснювалось державне регулювання співвідношення фондів нагромадження і споживання [41, 72].

Після ліквідації адміністративної системи управління використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначалися самостійно кожним суб'єктом господарювання. Відповідно до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року, в 1995-2007 роках державне регулювання використання чистого прибутку здійснювалося досить активно і в основному суто економічними інструментами, зокрема:

- зменшенням суми податку на прибуток (до 20%) у разі використання прибутку на фінансування реконструкції та модернізації активної частини основних фондів;

- зменшенням оподатковуваного прибутку (до 10% від суми балансового прибутку) за умови використання прибутку на збільшення власних оборотних коштів (поширювалось тільки на державні підприємства);

- зменшенням оподаткованого прибутку на суму прибутку, спрямованого на покриття витрат для утримання об'єктів соціально-культурного призначення, а також витрат на благодійну діяльність.

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. державне регулювання використання чистого прибутку підприємств здійснюється зменшенням оподаткованого прибутку на суму витрат із чистого прибутку: на утримання й експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури (якщо відповідні об'єкти соціальної інфраструктури були на балансі підприємства і утримувались ним на час набуття чинності закону про оподаткування прибутку); на благодійну діяльність (не більше 4% від суми оподаткованого прибутку).

У таблиці 1.4 наведено дані про використання прибутку в різних галузях економіки України в роках. З цих даних можна зробити висновок, що в 2006 році частка прибутку, що була залишена в розпорядженні підприємств, збільшилась до 77,1%. Це було позитивною тенденцією.

Фінансові результати діяльності підприємств України за 2002-2007 роки та січень-жовтень 2008 року наведені у Додатках А - Ґ.

Водночас відбулися негативні зміни в структурі використання прибутку. Так, у загальному обсязі прибутку, що був використаний у різних галузях економіки, сталося значне зниження частки прибутку, спрямованого на виробничий розвиток (з 27,5% до 21,7%); на утворення резервного (страхового) фонду (з 2,7% до 1,1%); на заохочення (з 11,6% до 9,2%). Були відмінності також у структурі використання прибутку в окремих галузях економіки. Так, у 2007 році в усіх галузях економіки частка прибутку, перерахована до бюджету, становила 22,9%. Водночас у промисловості вона становила 19,5%, а на підприємствах транспорту і зв'язку - 31,8%. Це сталось через неоднакові умови оподаткування підприємств окремих галузей економіки (оподаткування прибутку).

З реформуванням бухгалтерського обліку і фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів відбуваються зміни в розподілі й використанні прибутку підприємств (рис. 1.8).



Рис.1.8. Структурно-логічна схема розподілу й використання прибутку підприємства відповідно до національних положень (стандартів бухгалтерського обліку)

Визначення чистого прибутку підприємства здійснюється виключенням із загальної суми прибутку тільки податку на прибуток. Отримання і сплата штрафів тепер враховуються при визначенні прибутку від іншої операційної діяльності, тобто в процесі формування прибутку. Отже, сплата штрафів підприємством безпосередньо не впливає на обсяг його чистого прибутку, як це мало місце раніше.

Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формування за рахунок прибутку ряду цільових фондів, як це мало місце раніше. Передбачено облік використання чистого прибутку на створення .резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, інші напрямки використання

Загалом можна узагальнити, що питанням формування та використання прибутку присвячена велика кількість наукових робіт сучасних дослідників. Однак, в умовах сучасної фінансової кризи, недосконалого податкового законодавства, значна кількість розроблених моделей сьогодні втрачають свою актуальність. А тому необхідно розробляти і впроваджувати нові підходи як до планування, управляння формування прибутком, запроваджвати індивідуальні підходи щодо планування і управління окремими підприємствами, зокрема і формування прибутку.

Розділ ІІ. Аналіз формування та використання прибутку ПП „Компанія Вітар”

2.1 Техніко-економічна характеристика та аналіз фінансового стану ПП „Компанія Вітар” на основі системи показників

ПП «Компанія Вітар» є однією з фірм на ринку Львова та Львівської області, що займається дрібнооптовою та роздрібною торгівлею продовольчими та непродовольчими товарами. Головний офіс компанії розташований за адресою м. Львів, проспект Валова, 34 (тел./факс (032) 297-0852, e-mail: office@vitar.com.ua.

ПП «Компанія Вітар» надає торговельні, транспортні послуги та інші послуги, передбачені статутом підприємства [Додаток Д].

Основними напрямами діяльності, які розвиває ПП «Компанія Вітар» є дрібногуртова та роздрібна торгівля, послуги перевезення.

Дане приватне підприємство засноване на приватній власності. Власником компанії є Секела Руслан Ярославович. Власник самостійно володіє, користується і розпоряджається обєктами власності на правах одноосібного власника підприємства. ПП «Компанія Вітар» зареєстрована в Державному реєстрі підприємств та організацій України реєстраційний № 24678968453624 06.04.1999р. ПП «Компанія Вітар» - самостійний субєкт господарювання, вважається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації. Підприємство на добровільних засадах входить до Торгово-промислової палати та має право вільного виходу з неї.

Для зміцнення звязків ПП «Компанія Вітар» з компаніями, якими воно співпрацює, їх розвитку з органами державної і виконавчої влади, сільськими (фермерськими) господарствами, колективними та іншими підприємствами, компанія здійснює постійне удосконалення маркетингової стратегії, підтримання позитивного іміджу, а також забезпечує вчасне виконання своїх зобовязань як за договірними відносинами, перед споживачами та за податкоми зобовязаннями.

Основними цілями і завданням ПП «Компанія Вітар» є задоволення потреб своїх членів і обслугованого населення в товарах та послугах, сприяння розвитку їх трудової і соціальної активності, зростання добробуту і культурного рівня.

Для здійснення своїх основних цілей і завдань ПП «Компанія Вітар»:

а) організовує торговельне та транспортне обслуговування та надання населенню інших послуг, передбачених статутом компанії;

б) закуповує у оптових, сільських господарств сільськогосподарську продукцію, продукти харчування, непродовольчі товари для наступної реалізації;

в) захищає права і інтереси своїх працівників і обслугованого населення (споживачів) щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами.

Прийом працівників на роботу проводиться за їх письмовою заявою на конкурсній основі. Оплата праці здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Вищим органом управління ПП «Компанія Вітар» є директор, який одночасно є одноосібним власником компанії, який правомочний розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності ПП «Компанія Вітар».

Власністю ПП «Компанія Вітар» є засоби виробництва, закуплена продукція, офісні приміщення та інше майно, що належить йому і необхідне для здійснення статутних завдань.

Власність ПП «Компанія Вітар» створюється за рахунок внесків його засновника, прибутків, одержаних від реалізації товарів, продукції, послуг і цінних паперів, а також іншої діяльності та надходжень, не заборонених чинним законодавством України.

Доходи компанії формуються за рахунок коштів, одержаних в результаті господарської діяльності, продажу цінних паперів та інших надходжень, не заборонених чинним законодавством.

Прибуток ПП «Компанія Вітар» після сплати платежів у бюджет, виходячи з потреби, спрямовується на розвиток господарської діяльності, соціальні заходи, премії, зарплату керівника компанії та інші внески.

Розподіл прибутку є виключним правом керівника компанії.

Власні кошти ПП «Компанія Вітар» поділяються на основний (статутний) та спеціальні фонди. Основний (статутний) фонд утворюється за рахунок відрахувань від розподілюваного прибутку, коштів спеціальних фондів, які використовуються на фінансування капітальних вкладів, різних безоплатних надходжень. Цей фонд є неподільним і не підлягає розподілу між членами ПП «Компанія Вітар». Спеціальні фонди утворюються за рахунок чистого прибутку та інших надходжень. Збитки від господарської діяльності по наслідках роботи за рік покриваються із коштів основного (статутного) фонду.

ПП «Компанія Вітар» має право:

а) відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку розрахункові та інші рахунки, включаючи валютні, вільно розпоряджатися коштами, що на них;

б) одержувати в установах банків, у підприємствах і організаціях позички з повною відповідальністю за одержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни;

в) користуватися кредитами Банків України, комерційним кредитом в іноземній валюті та погашати їх за рахунок валютних коштів, одержаних від реалізації продукції, що імпортується, або інших власних коштів;

г) зараховувати валютну виручку на валютний балансовий рахунок і використовувати її самостійно.

На рис. 2.1 наведено організаційну структуру компанії.



Рис. 2.1. Організаційна структура діяльності ПП «Компанія Вітар»

Протягом останнії трьох років ПП «Компанія Вітар» значно наростила обсяги своєї діяльності, щороку хзростають обсяги прибутку, що засвідчує правильність ораної компанією стратегії поведінки на ринку.

Однак ефективність використання прибутку за останні роки не є найвищою, що засвідчує про недостатньо глибокий аналіз управління формування прибутку та його використання.

При оцінці ефективності діяльності ПП «Компанія Вітар» за 2005-2008 рр. ми використовували як абсолютні, так і відносні показники.

Серед відносних показників ми розраховували основні коефіцієєнти прибутковості діяльності підприємства.

Для аналізу прибутковості підприємства доцільно використовувати комплекс відповідних показників. Перш за все, це показник чистого прибутку в динаміці, який відповідно до чинних стандартів бухгалтерського обліку визначається шляхом додавання до фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування надзвичайних доходів та віднімання надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку.

Крім абсолютного показника - чистого прибутку - для характеристики підприємства ми використовували комплекс відносних показників. Це такі показники:

1. Рентабельність реалізованої продукції (Р1) визначається як частка від ділення чистого доходу від реалізації продукції.

2. Рентабельність операційної діяльності (Р2) визначається як частка від ділення фінансового результату від операційної діяльності на виручку від реалізації продукції:

3. Рентабельність основного капіталу (Р3) - визначається як частка від ділення чистого прибутку підприємства на підсумок балансу:

4. Рентабельність власного капіталу (Р4) - визначається як частка від ділення чистого прибутку на середню вартість власного капіталу:

5. Період окупності власного капіталу (Р5) визначається як частка від ділення середньої вартості власного капіталу на чистий прибуток.

При високих темпах інфляції визначення показників прибутковості підприємства доцільно здійснювати по даних балансу та звіту про фінансові результати, скоригованих на індекс інфляції.

У табл. 2.1 наведені дані про основні фінансові показники діяльності ПП «Компанія Вітар»за 2006-2008 роки.

Згідно наведених даних в табл. 2.1 обсяги реалізації товарів зростають, причому ця тенденція зберігається на протязі періоду, що аналізується. Це в свою чергу, викликає збільшення валового доходу, а рівень його коливається в межах 25 %. Аналогічно результатом вдало здійсненої фінансово - господарської діяльності є величина отриманого прибутку (180,7 тис.грн. у 2006, 297,0 тис.грн - у 2007, та 321,0 тис.грн. у 2008).

Відповідно зростали як обсяги чистого отриманого чистого прибутку - зі 126,5 тис. грн у 2006 до 225,7 тис. грн у 2008 році, так і сплати прибуткового податку до держбюджету (з 45,2 тис.грн. у 2005 році до 70,4 та 75,2 тис. грн. у 2007 та 2008 рр. відповідно). Однак, проаналізувавши темпи зростання прибутку, можна узагальнити, що темпи зростання прибутку дещо сповільнилися. Так у 2007 році прибуток зріc, порівняно з 2006 на 55,9 %, а у 2008, порівняно із попереднім роком - лише на 6,8 %, що засвідчує про сповільнення зростання прибутковості діяльності підприємства, основними причинами якого були як неефективне та неповне використання наявних у підприємства ресурсів, так і частково- світова економічна криза.

Таблиця 2.1.

Економічна характеристика діяльності ПП «Компанія Вітар» за 2006-2008 рр. тис. грн.

Більш об'єктивно оцінку ефективності діяльності підприємства можна отримати за допомогою комплексу системи показників, що всебічно характеризують фінансове становище підприємства. Це показники оцінки майнового стану, фінансової стійкості та стабільності підприємства, ліквідності та платоспроможності, прибутковості, рентабельності тощо.

Тому нами також були оцінені показники ліквідності підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ла) показує, яка частка короткострокових боргових зобов'язань може бути покрита за рахунок коштів й їхніх еквівалентів у вигляді ринкових цінних паперів і депозитів, тобто практично абсолютно ліквідними активами. При розрахунку показника використовуються середні значення змінних за період (2.1):

Ла	=	Грошові засоби +Короткострокові інвестиції	х100%	(2.1)
		Поточні зобов'язання

Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛп) розраховується як частка від розподілу оборотних коштів на короткострокові зобов'язання (2) й показує, чи досить у підприємства коштів, які можуть бути використані для погашення короткострокових зобов'язань. Відповідно до міжнародної практики, значення коефіцієнта ліквідності повинні перебувати в межах від одиниці до двох (іноді до трьох). Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути досить, щонайменше, для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж у три рази також є небажаним, оскільки може свідчити про нераціональну структуру активів.

КЛп=Поточні активи/Поточні зобов'язання(2.2)

Показники рентабельності та ліквідності ПП «Компанія Вітар» за аналізований період складали(табл.2.2.):

Як бачимо з даних табл. 2.2. рівень рентабельності протягом аналізованого періоду незначно знижується - з 25,1 до 24,9% за три роки. Цей показник свідчить, що на підприємстві необхідно шукати резерви зростання доходу та поліпшення збутової діяльності. Так само за 3 роки знизився рівень рентабельності операційної діяльності. Якщо у 2006 році він значно зріс - на 5,1%, то у 2007 - знизився на 13,8%, порівняно із 2006, що свідчмть про зниження прибутковості операційної діяльності.

Якщо аналізувати ефективність використання основного та власного капіталу, можна констатувати, що вона доволі інтенсивно зростала, що засвідчує про стабілізацію фанасового стану компанії.Якщо аналізувати показники ліквідності, то варто зазначити, що як коефіцієнт поточної, так і коефіцієнт абсолютної ліквідності знизився з 2005 до 2007 року на 3,8%, а поточної ліквідності - на 13,3%.

Таблиця 2.2

Показники рентабельності та ліквідності ПП «Компанія Вітар» за 2006-2008 рр., %

Ці показники засвідчують про те, що загалом діяльність підприємства була ефективною, однак у 2007 році темпи зростання значно знизилися. Основною причиною цього можна вважати недостатнє використання навних ресурсів, недосконалістю прогнозування діяльністю, а також соціально-екномічними змінами та економічною нестабільністю в Україні, а також початку у 2007 року сіітової фінансової кризи.

Також з метою забезпечення постійних обсягів збуту ПП «Компанія Вітар» формую відповідну маркетингову сратегію.

Для покращення фінансових показників компанією здійснено низку заходів, основними з яких мали промоційних характер.

З метою промоції пропонованого продукту , а також постійного підтримання іміджу на ринку, компанія є постійним учасником спеціалізованих виставок, інвестиційних форумів та ін. Також компанія є дійсним членом Львівської торгово-промислової палати.

Компанія пропонує своїм клієнтам величезну перелік продовольчих та незначний асортимент непродовольчих товарів

У межах власної програми розвитку ПП «Компанія Вітар» цього року веде постійний аналіз своєї діяльності, у тому числі і фінансових показників.

Компанія займається як короткостроковим, так і довгостроковим плануванням своєї діяльності. У стратегічних довгострокових планах компанії - завоювати якомогу більшу частку ринку, розширити та диверсифікувати свою діяльність. Але для реалізацій цього проекту необхідно провести низку досліджень ринку та розробити комплекс маркетингу, оскільки таке розширення діяльності вимагає додаткових капіталовкладень. А за умов сучасної фінансової кризи вимагає обгрунтованого підходу до використання будь-яких видів ресурсів, зокрема і фінансових.

Також наявна динаміка показників рентабельності та ліквітності засвідчує, що резерви прибутковості підприємства використані у не повній мірі.

2.2 Аналіз факторів, які вплинуть на прибуток від операційної діяльності

При дослідженні ефективності формування та використання прибутку підприємства досліджують низку певних факторів. Знання факторів, що впливають на прибуток, дозволяє розробити ефективний механізм отримання та використання прибутку, який відповідає стратегії соціально-економічного розвитку підприємства.

Так, прибутковість українських підприємств у розрізі галузей економіки була досить різною. У першому півріччі 2008 року найбільше прибутку отримали підприємства, котрі займалися торгівлею; ремонтом автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. У табл. 2.3. наведені показники щодо розміру та структури прибутку, отриманого у різних галузях економіки України.

Кожному торговельному підприємству необхідно систематично проводити аналіз формування, використання і розподілу прибутку, щоб знати величину чистого прибутку, його складові частини та основні тенденції їх зміни.

Основними цілями аналізу прибутку є:

1. Перевірка обгрунтованості і напруженості планового прибутку.

2. Загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка.

3. Визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом). Вивчення динаміки прибутку за звітний період.

4. Вивчення впливу на зміну прибутку факторів, які одночасно є і складовими частинами прибутку.

5. Визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо використання їх у виробництві.

6. Визначення основних напрямків розподілу прибутку.

Інформаційною базою для аналізу прибутку підприємства ПП «Компанія Вітар» є:

1. Баланс підприємства (форма № 1) (додаток Е).

2. Звіт про фінансові результати та їх використання за попередній та звітній періоди (форма№ 2) (додаток Є).

3. Декларація про прибуток підприємства (додаток Ж).

4. Доходи від реалізації товарів (робіт та послуг).

Аналіз фінансових результатів та фінансовго стану підприємства є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільного фінансового стану. Економічний аналіз фінансових результатів починається з дослідження валового доходу.

Стійке функціонування торговельного підприемства, фінансова стійкість залежить від його здатності приносити достатній обсяг доходів.

Одним із головних економічних важелів у господарському механізмі торгівельного підприємства є валовий доход. Як економічна категорія валовий доход від реалізації товарів являє собою частину вартості товару, яка призначена для покриття витрат обігу утворення прибутку торговельного підприємства . За надані послуги по доведенню товарів до споживачів, по їх реалізації торговельне підприємство отримує плату, яку можна назвати ціною торговельних послуг.

Основним джерелом формування валового доходу ПП «Компанія Вітар» стає торговельна надбавка до ціни закуплених товарів. Сума всіх торговельних надбавок від реалізації товарів і є валовим доходом від реалізації підприємства.

Валовий доход є складовою частиною вивчення фінансових результатів діяльності торговельного підприємства .

Аналіз валового дохода ми проводили за окремими його видами і в цілому по підприємству. В процесі аналізу ми вивчали його динаміку, вимірювали вплив факторів на суму і рівень валового дохода , виявляли та використовували резерви росту торговельних надбавок.

На рис. 2.2. наведено динаміку зміни обсягів валового доходу за 2005-2007 рр.



Рис. 2.2. Динаміка зміни обсягів валового доходу за 2005-2007 рр.

У формуванні валового доходу за даними ПП «Компанія Вітар» головне місце займає доход від торговельної діяльності.

В результаті проведених розрахунків можна зробити висновок,що у 2005-2007 роках підприємством було отримано валового доходу на суму 400,8 тис. грн. у 2005 р., 564,7 тис. грн. у 2006 р та 684,3 тис. грн. у 2007 р.. Бачимо, що сума валового доходу зросла у 2006 році на 40,9 %, порівняно із 2005, а у 2007р. темпи приросту валового доходу дещо знизились: у 2007, порівняно із 2006 - на 21,2 %. Рівень валового доходу до обороту у 2005 та у 2006 роках склав 25,1 % , у 2007 дещо знизився - до 24,9 % , що на 0,2 % менше ніж в попередніх роках. Коливання рівня торговельної надбавки протягом 3-х років впливало на зростання валового доходу, на обсяг товарообороту у досліджуваних роках в цілому.

Динаміка валового доходу від роздрібної реалізації у розрізі асортиментних груп ПП «Компанія Вітар» за 2005-2007 рр. наведена в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Обсяги, стурктура реалізації та рівень прибутковості окремих асортиментних груп

* - у стуктурі реалізації

Рис. 2.3. Структура реалізації товарів у розрізі асортиментних гру за 2005 р.



Рис. 2.4. Структура реалізації товарів у розрізі асортиментних гру за 2006 р.

Рис. 2.5. Структура реалізації товарів у розрізі асортиментних гру за 2007 р.

Таблиця 2.4

Динаміка обсягів товаробороту по окремих товарних групах за 2005-2007 рр.

Якщо проаналізувати структуру товарообороту підприємства за 2005-2007 рр. у розрізі товарних груп, можна констатувати, що відбулося зростання реалізації усіх груп товарів. Однак, в абсолютному вираженні таке збільшення було найвищим у 2006 році для зерноборошнянипх товарів, мясолпродуктів та напоїв (на 184,4; 156,2 та 116,3 тис.грн. відповідно) . Натомість у 2007 році , порівняно із 2006 роком найвищим було зростання реалізації таких груп товарів як мясопродукти (на 147,3 тис. грн.) напої (на 130,2 тис. грн.) та кондитерські вироби (на 62,5 тис. грн.). Натомість, коли проаналізувати відносне зростання обсягів товарообороту по товарних групах, можна зазначити, що у 2006 році, порівняно із попереднім роком, найінтенсивніше зросла реалізація смакових товарів, обсяг товарообороту яких зріс на 147,3%, мясних товарів - на 78,3% та поліетиленових пакетів - на 50,4%. У 2007 році зростання відбувалося за аналогічними групами товарів. Так, у порівнянні із попереднім роком, у 2007 році також найінтенсивніше зросла реалізація смакових товарів - на 64,8%, мясопродуктів - на 41,4% та одноразового посуду і пакетів поліетиленових - на 37,8 та 36,6% відповідно.

Якщо аналогічно проаналізувати обсяг валового прибутку, одержаний від реалізації окремих груп товарів (табл.2.5), то варто зазначити

Таблиця 2.5

Динаміка обсягів валового доходу по окремих товарних групах за 2005-2007 рр.

В абсолютному виражені у 2006 році найбільше зросла дохідність напоїв (зростання доходу від реалізації на 49,3 тис. грн.), зерноборошняних товарів (31,2 тис. грн.) та мясопродукти (28,1 тис. грн.). Якщо ж проаналізувати відносну динаміку зрсотання доходів, то основними статтями відносного зростання дохідності були смакові товари (на 240,7%), напої (на 65,5%) та мясопродукти (на 57,8%). Така структура реалізації та дохідності окремих груп товарів була обумовлена як загальноринковими тенденціями, а також тим фактом, що у 2007 році у Львові святкували 750-річчя м.Львова, великої кількості фестивалів та інших популярних міжнарожних масових заходів, у звязку з чим відбулося різке зростання попиту на продукти харчування.

У 2007 році, порівняно із 2006 роком найбільше зросли доходи від реалізації кондитерських виробів (на 33,1 тис.грн.), напоїв (на 27,6 тис.грн.) та зерноборошняних товарів. Якщо ж проаналізувати відносну динаміку зміни, то бачимо,. що найінтенсивніше збільшувалася дохідність групи смакових товарів (на 12,7 тис. грн. або 43,3%), поліетиленових пакетів (37,9%) та кондитерських виробів (на 28,9%).

Наведені дані свідчать про збільшення розміру валового доходу по кожній асортиментній групі, при цьому темп росту валового доходу відносно темпу росту товарообороту є пропорційним. Прибутковість була найвищою для таких асортиментних груп продовольчих товарів, як кондитерські вироби, напої, смакові товари та мясопродукти, також досить дохідною була торгівля поліетиленовими пакетами та одноразовим посудом, що характеризує неоднорідність ефективності торгівлі ПП «Компанія Вітар»по реалізації окремих груп товарів.

Узагальнюючи проведені розрахунки, можна встановити, що сума валового доходу у досліджуваний період році у ПП «Компанія Вітар» може бути джерелом фінансування витрат обігу і утворення прибутку , необхідного для нормального функціонування підприємства та його розвитку.

На прибуток торговельного підприємства, крім валового доходу, впливає також інші показники, серед яких одне із найвагоміших місць займають валові витрати.

Структура витрат є різною для підприємств різних галузей промисловості України. Операційні витрати з реалізованої продукції (робіт, послуг) у розрізі видів економічної діяльності за I півріччя 2008 року наведені у Додатку З.

Відповідно до діючих стандартів бухгалтерського обліку до цього показника включають витрати на придбання товпрів, робіт, послуг, убуток балансової вартості, витрати на оплату праці, суми страхових зборів до фондів державного обовязкового страхування, страхування життя, добровільне пенсійне страхування, сума податків, зборів, витрати, повязані з виконанням довгострокових договорів, добровільне перерахування коштів, передача товарів, робіт, послуг, відємне значення обєкта оподаткування попереднього податекового року, витрати на поліпшення основних фондів, 85% витрат від вартості товарів (робіт, послуг), придбаних в офшорних нерезидентів, інші витрати, а також статті коригування валових витрат.

Кількісно показник “ валові витрати ” більший за показник “ витрат обігу “ підприємства , оскільки охоплює витрати, пов”язані з неторговельними видами діяльності, та показник “ поточні витрати “, оскільки включає до свого складу ще певне коло витрат торговельного підприємства. Показник “ валові витрати” значною мірою орієнтований на рух грошових коштів підприємства , а не на обчислення ( розрахунок ) окремих видів витрат.

Для проведення аналізу валових витрат на матеріалах ПП «Компанія Вітар»використовуємо бухгалтерську звітність ( ф. № 2 “ Звіт про фінансові результати діяльності підприємства ”) (додаток Є) за 2005-2007 роки.

Протягом аналізованого періоду спостерігається зростання валових витрат як в абсолютному вимірі - з 220,8тис. грн. у 2005 році до 383,4 тис. грн. - у 2007. Натомість рівень витрат у 2006 році, порівняно з 2005 дещо знизився з 13,8 до 12,6%, а у 2007 значно зріс - до 14,0%. Таке зростання відбулося, в основному за рахунок збільшення видатків на придбання товарів, робіт і послуг, а також за рахунок зростання заробітної плати і відповідних нарахувань. Зокрема, на рис. 2.6. наведені дані щодо динаміки зростання основних статей валових витрат ПП «Компанія Вітар»



Рис. 2.6. Структура валових витрат ПП «Компанія Вітар» за 2005-2007 рр.

Як бачимо, основну частку витрат у 2005 році становила видатки на оплату праці (51,7%) і частка зарплати у структурі витрат постійно знижувалася - до 41,1 % у 2006 та 32,0% у 2007 роках. Пропорційно знижувалася частка внесків до державних соціальних фондів - з 16,5 у 2005, до 13,1 та 10,6 у 2006 та 2007 роках відповідно. Натомість зросла частка витрат на придбання товарів, робіт, послуг - з 31,7% на початку аналізованого періоду - до 57,4% у 2007 році.

Аналізуючи наведені показники бачимо , що загальна сума валових витрат у 2006 році по ПП «Компанія Вітар»зросла на 28,1 тис. грн., а у 2007 - на 73,6 тис.грн., що однак, суттєво не позначилося на зростанні прибутку та товарообороту.

Структура витрат є різною для підприємств різних галузей промисловості України. Операційні витрати з реалізованої продукції (робіт, послуг) у розрізі видів економічної діяльності за I півріччя 2008 року наведені у додатку И.

В результаті аналізу структури витрат обігу за окремими статтями по ПП «Компанія Вітар» можна визначити, що критичною статтею витрат обігу є амортизаційні відрахування. Також підприємством були придбані і введені в експлуатацію додаткові основні фонди (нове обладнання), що призвело до перевитрат та зменшення розміру прибутку.

Головним показником ефективності роботи торговельного підприємства є прибуток, в якому відображаються результати всієї діяльності підприємства - обсяг продукції, що реалізувалася, його склад і асортиментна структура, продуктивність праці, рівень доходів та рівень витрат підприємства. Прибуток торговельного підприємства розраховується, як різниця між всіма його валовими доходами і витратами. Визначення факторів, що впливають на величину прибутку, передбачає вивчення економічних умов його формування.

Формування розміру прибутку залежить від наступних основних показників:

1. обсягу реалізації товарів ;

2. валового доходу , його рівня ;

3. витрат обігу та їх рівня ;

Управління даними факторами дозволяє забезпечити отримання необхідного прибутку.

За даними ПП «Компанія Вітар» проаналізуємо, за рахунок яких джерел доходів сформовано балансовий прибуток підприємства .

ПП «Компанія Вітар»не здійснює розширення своєї діяльності і отримує доходи тільки від одного виду діяльності : роздрібної торгівлі.

На загальну суму прибутку впливають і зміни інших запланованих і незапланованих доходів, витрат і збитків, їх вплив визначають прямим рахунком.

До незапланованих доходів відносять: штрафи, пені, неустойки, отримані надлишки , товарно-матеріальні цінності та інше.

До незапланованих витрат відносять : витрати від списання дебіторської заборгованості, збитки від стихійних лих, втрати по тарі , втрати зверх норм природного збитку.

Для ПП «Компанія Вітар» у 2005-2007 роках характерним є наявність позареалізаційних операцій. Протягом зазначеного періоду підприємство сплачувало до бюджету відповідні суми податку з прибутку.

Від розміру отриманого прибутку залежить поповнення фондів, матеріальне заохочення робітників, сплати податків та інше. В зв”язку з цим доцільним є дослідження напрямків витрачання коштів з чистого прибутку. Але через збиткову діяльність ПП «Компанія Вітар»у 1999 році такі дані відсутні.

В процесі аналізу прибутку вимірюють вплив факторів на його величину. Розмір одержаного прибутку залежить від зміни обсягу товарооборота, середнього рівня валового дохода , середнього рівня витрат та дохода від реалізації.

Розглянуті фактори прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і на величину прибутку.

Аналізуючи рентабельність ПП «Компанія Вітар»за зазначений період роки, дані у табл. 2.2., можна зазначити, що загалом рівень рентабельності дещо знижувався. Найбільше знизилась рентабельність від операційної діяльності.

Показник рентабельності власного капіталу характеризує прибутковість ( збитковість ) використання капіталу, який знаходиться в довгостроковому розпорядженні підприємства. . Слід зазначити, що цей показник значно зріс - на 66,6 % за 2 роки. Відповідно скоротився термін окупності капіталу.

Величина перманентного капіталу становить суму всіх джерел власних коштів і довгострокових кредитів підприємства.

Показники рентабельності по ПП «Компанія Вітар» свідчать про недостатню ефективність використання фінансових та інших ресурсів підприємства у 2005-2007 рр.

Прибутковість перманентного капіталу залишилась незмінною - 0,010 грн. Це пояснюється залученням використання довгострокових кредитів на протязі 2006-2007 рр. і підвищенням прибуткової роботи.

Варто також зазначити, що за аналізований період дещо знизилася ліквідність підприємства. Так коефіцієнт загальної ліквідності зменшився з 1,1 у 2005 до 1,06 у 2006 та 1,02 у 2007 році. Однак це зниження є незначним, що засвідчує про відносну стабільність ліквідності ПП „Компанія Вітар”.

Проведений аналіз ефективності управління, у тому числі формування прибутку, по ПП «Компанія Вітар»і свідчить про те, що у 2005-2007 рр. році на ПП «Компанія Вітар» практично усі показники рентабельності у 2006 році мають позитивне значення, а у 2007 році - рівень рентабельності та рентабельність операційної діяльності є негативними. Це свідчить про зниження ефективності використання прибутку підприємства.

Таким чином, проведений аналіз свідчить про те, що діяльність ПП «Компанія Вітар» протягом досліджуваного періоду вела доволі „рівну” діяльність на ринку, про що свідчить відсутність різкої зміни основних показників діяльності компанії..

З метою уникнення негативних наслідків глобальної фінансової кризи у 2008-2009 роках і збереження власних позицій на ринку, ПП «Компанія Вітар» повинна розробляти стратегічні заходи по плануванню прибутку та підвищення прибутковості діяльності.

2.3 Аналіз основних напрямів використання прибутку

Нерозподілений прибуток ПП «Компанія Вітар» використовується відповідно до Статуту підприємства. Оскільки для розвитку бізнесу компанія отримала на початку 2003 року довгогстроковий кредит у розмірі 350 тис. грн. , основна чатина нерозподіленого прибутку акумулювалася у резервному фонді для того, щоб на початку 2007 року повернути цей кретит.

За рахунок прибутку протягом діяльності підприємства створюються фонди нагромадження, споживання, резервний фонд, частина прибутку направляється на поповнення власного оборотного капіталу і на інші цілі.

У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану по використанню нерозподіленого прибутку, для чого фактичні дані про використання прибутку в усіх напрямках порівнюють з даними плану і з'ясовують причини відхилення від плану по кожному напрямку використання прибутку (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Аналіз розподілу та використання прибутку ПП «Компанія Вітар» у 2005-2007 рр.

На рис. 2.7. наведено структуру розподілу чистого прибутку ПП «Компанії Вітар» у 2007 році.



Рис. 2.7. Напрями використання прибутку ПП «Компанія Вітар» у 2007 р.

За даним табл. 2.9. та рис. 2.7. можемо констатувати, що у 2005-2006 роках увесь прибуток акумулювався у резервному форді для того, щоб на початку 2007 року покрити кредит та відсотки по ньому у розмірі 350,00 тис. грн. У 2007 році отриманий прибуток був розприділений наступним чином:

- частина прибутку (10,0%) була внесена до резервного фонду. Зважаючи на сповільнення темпів прибутковості компанії, формування резервного фонду є вкрай необхідним;

- на заохочення працівників було виплачено 8,.9% прибутку за 2007 рік у сумі 20,0 тис. грн.

- основначастина одержаного прибутку була розміщена на депозиті для того, щоб отримати додаткові відсотки і у подальшому вкласти отримані кошти для розвитку компанії.

Сума відрахувань прибутку до різних фондів дорівнює добутку чистого прибутку та коефіцієнту (частки) відрахувань до відповідних фондів. Отже, для розрахунку впливу факторів можна використати один із прийомів детермінованого факторного аналізу.

Аналіз розрахунку прибутку завершується загальною оцінкою ефективності використання та виконання зобов'язань перед бюджетом. Аналіз розрахунків з бюджетом та позабюджетних платежів проводиться показує динаміку відрахувань до різних державних фондів та бюджетів. ПП «Компанія Вітар» розраховуються з бюджетом по податку на прибуток, ПДВ, і т.д., сплачує внески до фонду сприяння зайнятості тощо.Джерелами інформації є ф.№2 (Додатов Б), планові розрахунки, дані аналітичного обліку тощо. На рис. 2.8 наведено динаміку сплати податку на прибуток підприємством за 2005-2007 рр.

Рис. 2.8. Динаміка виплат податку з прибутку ПП «компанія Вітар» за 2005-2007 рр.

Як бачимо, платежі до бюджету зростають відповідно до зростання обсягів прибутку. Аналогічна аналізується динаміка по розрахунках із позабюджетними платежами. У процесі подальшого аналізу необхідно розрахувати вплив факторів на кожен вид податків. Ці фактори будуть різні на кожен вид податків, так як останні відрізняються між собою за базою та ставками оподаткування.

На розмір податку з прибутку впливають ті ж чинники, що і на формування доходу, а також державна політика щодо оподаткування доходів субєктів підприємницької діяльності. Важливою задачею аналізу є вивчення питань використання засобів фондів нагромадження і споживання. Засоби цих фондів мають цільове призначення і витрачаються відповідно до затверджених кошторисів. Фонд нагромадження використовується в основному для фінансування витрат на розширення виробництва, його технічне переозброєння, упровадження нових технологій і т.д. Фонд споживання може використовуватися на колективні потреби (витрати на утримання об'єктів культури й охорони здоров'я, проведення оздоровчих і культурно-масових заходів) і індивідуальні (винагорода за підсумками роботи за рік, матеріальна допомога, вартість путівок у санаторії і будинку відпочинку, стипендії студентам, часткова оплата харчування і проїзду, допомога при виході на пенсію і т.д.). Однак протягом аналізованого періоду ПП «Компанія Вітар» не мала можливості витрачати частину прибутку для формування цих фондів.

Загалом можна заначити, що діяльність ПП „Компанія Вітар” протягом аналізованого періоду була доволі успішною. Дещо знизилися темпи зростання прибутковості, однак навіть за умов загального зниження темпів економічного зростання в Україні, діяльність підприємства була прибутковою.

Зміна рівня того чи іншого показника рентабельності залежить від трансфор-мації економічних та організаційно-технічних факторів виробництва та реалізації продукції (робіт і послуг). Тому в процесі аналізу стану рентабельності фірми необхідно визначити комплекс чинників, котрі впливають на прибутковість, визначити які фактори більше впливали на підвищення чи зниження рівня рентабельності та розробити відповідні заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Зокрема такий підхід є надзвичайно актуальним в умовах сучасної фінансової кризи.

У діяльності ПП «Компанія Вітар» не використовувався комплексний, системний підхід як до прогнозування показників прибутку, так і при аналізі етриманих економічних результатів. Зважаючи на те, що підприємство сьогодні має сформовану мережу покупців, має стабільні , постійно зростаючі обсяги реалізації, необхідно розробити і запровадити на підприємстві комплексний підхід як до аналізу поточного стану підприємства, прогнозування основних показників його діяльності, у тому числі прибутку, а також застосування найперспективніших методів сучасного фінансовго управління.

Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення управління прибутком підприємства

3.1 Стратегія управління прибутком підприємства

За спеціально розробленою політикою торговельне підприємство здійснює розробку однієї з найбільш важких задач - це управління прибутком.

Ця політика повинна відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку, формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовольняти матеріальні інтереси власників і персоналу.

У процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі:

1. підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування;

2. ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання.

Серед цих задач найвагомішою є перша, тому що від її вирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельному підприємстві.

Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) будується в тісному взаємозв'язку цього показника з показниками обсягу товарообігу, доходів і витрат обігу торговельного підприємства.

Система цього взаємозв'язку дозволяє виявити роль окремих факторів, які впливають на формування прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечити ефективне управління цим процесом [36, с. 46-47].

Стратегія управління підприємством пов'язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.

Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообігу), а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообігу. На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибутку.

Як відомо, кожна одиниця товарообороту додає певну величину до доходу і витрат торговельного підприємства. Цей приріст отримав назву граничні доходи і граничні витрати. Якщо різниця між доходами і витратами зростає, це означає і зростання прибутку підприємства, максимум якого досягається при обсязі товарообігу, коли:

МR = МС , (3.1)

де: МR - граничні доходи, які отримуються від реалізації кожної додаткової одиниці товарообігу,

МС - граничні витрати при реалізації кожної додаткової одиниці товарообігу.

Приріст на кожну одиницю товарообороту визначається так:

?П = Пп - Пп-1 , (3.2)

де: ?П - змінювання прибутку, що пов'язане зі збільшенням товарообороту на одну одиницю;

Пп, Пп-1 - прибуток підприємства при реалізації п-ої одиниці товарообороту та (п-1) - ої одиниці товарообороту.

Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту, тобто:

Пп = ТРп - ТСп (3.3)

Пп-1 = ТРп-1 - ТСп-1 , (3.4)

де: ТРп, ТРп-1 - відповідно загальний валовий доход від реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту;

ТСп, ТСп-1 - загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту.

Підставимо вирази (3.3) і (3.4) в рівняння (3.2), одержимо:

?П = (ТRп - ТСп) - (ТRп-1 - ТСп-1) = (ТRп - ТRп-1) - (ТСп - ТСп-1) МR - МС

Оскільки:

MR = TRп - TRп-1; МС = ТСп - ТСп-1 .

Підприємство одержить максимальний прибуток при такому обсязі товарообороту, коли збільшення обсягів реалізації не приведе до зміни обсягів прибутку, тобто:

?П = 0.

Це досягається при умові:

?П = MR - MC = 0

тобто:

MR = MC.

Подальше збільшення обсягів реалізації економічно невигідно підприємству, тому що не буде забезпечувати подальше зростання прибутку.

На другому етапі обґрунтування стратегій визначають обсяг товарообороту, який забезпечує одержання цільової суми прибутку. Для цього розраховують необхідний обсяг товарообороту, який відповідає попиту на товари і ресурсо-забезпеченості обороту (можливий обсяг закупки товарів, потужність торговельного підприємства і її визначення, чисельність робітників і продуктивність їх праці).

Розробка асортиментної політики підприємства (3-ій етап) має бути спрямована на оптимальну товарно-групову структуру відповідно до структури попиту населення.

Обґрунтування цінової політики (четвертий етап) має бути спрямоване на визначення оптимальних цін реалізацій товарів, при яких досягається оптимальний обсяг товарообороту, а як наслідок - максимальний прибуток.

Формування ресурсної політики підприємства, яка здійснюється в ході п'ятого етапу обґрунтування стратегій управління прибутком, має передбачати залучення ресурсів, які забезпечують досягнення необхідного обсягу діяльності із найменшими затратами.

Шостий та сьомий етапи розробки стратегій пов'язані з розв'язанням завдань управління валовим доходом та поточними витратами торговельного підприємства. Результатом розробки стратегії є визначення можливого (реального) обсягу отримання доходів та здійснення поточних витрат на плановий період, порівняння яких дозволяє оцінити можливий обсяг прибутку підприємства.

На восьмому етапі можливий обсяг отримання прибутку (П можл.) необхідно порівняти з його цільовим розміром (П ціл.). Якщо відповідність досягнута, тобто (П можл.) більше або рівне (П ціл.), стратегічний план приймається до виконання (дев'ятий етап), здійснюються заходи контролю за ходом його реалізації.

Якщо відповідність не досягається, необхідно виявити можливі резерви збільшення прибутку за рахунок раціонального використання ресурсів, зниження витрат та збільшення доходів, або ж варто відкоригувати (зменшити) цільову суму прибутку.

Загальна стратегія розвитку підприємства пов'язана з діяльністю підприємства в цілому, використання матеріально-технічної бази та виконання його головної цілі - отримання прибутку за рахунок максимального задоволення потреб споживачів.

Стратегія підприємства повинна бути розроблена так, щоб плани були надто гнучкими, щоб за необхідності можна було модифікувати та переорієнтацію.

Діяльність підприємства на ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних завдань, які забезпечать ефективну роботу, прибутковість, виживання та конкурентоспроможність на ринку.

В умовах ринкового господарювання ПП «Компанія Вітар» повинно розробити стратегію своєї господарської діяльності на найближчу перспективу, а також дивитися і в майбутнє для того, щоб виконувати свою головну місію. Керівництво підприємства вважає, що правильно вибрана стратегія діяльності - це запорука успіху в майбутньому. Приймаючи обґрунтовані та систематизовані планові рішення, знаючи зовнішнє середовище, яке може вплинути на діяльність підприємства, підприємство зменшує ризик в конкуренції на ринку.

Відома прямопропорційна залежність прибутку від обсягів реалізації - більший об'єм реалізації - більший прибуток. Такий взаємозв'язок дає змогу враховувати, наскільки конкретно збільшиться прибуток при зростанні обсягу реалізації.

В умовах ринку перед підприємством стоїть завдання: самому визначити оптимальний варіант ціни на продукцію, виходячи з конкретних умов ринку.

В ринковій економіці підприємство не завжди отримує бажаний результат. Результат діяльності може бути негативним, позитивним, нульовим. Збитки розглядаються як негативне значення прибутку. Зарубіжні економісти вважають, що справжній прибуток пов'язаний з невизначеністю, а у невизначеності є свій ризик.

У системі управління підприємством основна увага приділяється прибутку і для того, щоб управляти ним, треба визначити взаємозв'язок обсягу продажу, витрат та прибутку.

Тому так важливо вибирати правильну та обґрунтовану стратегію та тактику для виконання своїх завдань. Планування та прогнозування дає можливість створити єдність загальної цілі всередині підприємства.

Стратегічне планування та прогнозування на сьогоднішньому ринковому етапі господарювання стає правилом, а не винятком.

Виходячи з місії підприємства ПП «Компанія Вітар» можна визначити такі цілі його діяльності (стратегію):

Головна ціль - збільшення об'єму прибутку.

Практика країн з розвиненою економікою показує, що головною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку, що відображає ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства. Саме прибуток визначає економічний результат ведення господарської діяльності і вимірюється співставленням результатів з витратами.

2. Специфічні цілі відображають систему цілей, які є умовою досягнення головної цілі підприємства:

життєво-необхідна ціль підприємства - це отримання мінімального прибутку, який забезпечить збереження статутного фонду підприємства;

перспективна ціль - це досягнення максимально можливого прибутку;

поточна ціль - це отримання необхідного прибутку для забезпечення задовільного фінансового стану підприємства;

ціль торгівлі - це збільшення обсягів продажу, ефективна асортиментна політика;

ціль комерційної діяльності - це збільшення обсягів реалізації за рахунок ефективних постачальницьких зв'язків, стабілізація цін, зменшення витрат обігу;



Рис. 3.1. Стратегія формування діяльності та прибутку ПП «Компанія Вітар»