Можна погодитись з автором, що сьогодні існує гостра необхідність зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування, для чого необхідно: упорядкувати перелік видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих та власних повноважень; переглянути систему фінансування делегованих повноважень шляхом розробки державних соціальних стандартів та нормативів по кожному із повноважень, оновлення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості по кожній галузі бюджетної сфери з урахуванням соціально-економічної ситуації та існуючої мережі бюджетних установ; підвищити фінансову спроможність місцевого самоврядування шляхом внесення змін до бюджетного та податкового законодавства в частині закріплення за місцевими бюджетами додаткових дохідних джерел та підвищення ефективності місцевих податків та зборів; забезпечити повне фінансування з Державного бюджету державних цільових програм місцевого розвитку, в першу чергу щодо розвитку малих міст; забезпечити своєчасність фінансових компенсацій місцевим бюджетам в частині гарантованих державою пільг соціального та податкового характеру; посилити адресність допомог та здійснити монетизацію пільг соціального характеру; спростити механізми залучення та використання органами місцевого самоврядування додаткових фінансових ресурсів (коротко- та середньострокові позики, місцеві запозичення, депозити); спростити процедури казначейського обслуговування органів місцевого самоврядування та порядку реєстрації фінансових зобов'язань в органах Державної казначейської служби.

Солдатенко О. В. в статті «Місцеві бюджети в Україні: проблеми та напрями їх вирішення» наголошує, що на величину доходів від місцевих податків та зборів впливає податковий потенціал, кількісна оцінка якого повною мірою до цього часу не здійснена, а значить і не визначено гранично допустимий рівень податкового навантаження для окремого регіону з урахуванням збалансованості інтересів усіх учасників міжбюджетних відносин.

На думку автора, на сьогодні в Україні фактично відсутній формалізований метод оцінки ризиків і подальшого коригування перерозподілу бюджетних коштів у випадку невиконання бюджетних показників у регіонах у зв'язку з певними економічними подіями, які можуть статися.

З метою мотивації органів місцевого самоврядування до розвитку економічного потенціалу адміністративно-територіальних одиниць автор пропонує розраховувати субвенції місцевим бюджетам частково відповідно до кількості населення, а частково - відповідно до обсягів надходжень таких бюджетоутворюючих податків, як ПДВ та податок на прибуток, від конкретної адміністративно-територіальної одиниці, причому видатки на утримання органів місцевого самоврядування повинні прямо пропорційно залежати виключно від зазначених надходжень. Таким чином, органи місцевого самоврядування будуть зацікавлені у розвитку економіки на місцях, а при формуванні місцевих бюджетів поєднуватимуться принципи субсидіарності, обґрунтованості, справедливості і неупередженості, закріплені у Бюджетному кодексі України.

Бабій В.В., Мазуренко Т.Ю. в статті «Вдосконалення контролю за виконанням місцевих бюджетів» зазначають, що з року в рік місцеві бюджети набувають все більшої ваги як за обсягом фінансових ресурсів держави, так і у розв'язані соціально-економічних проблем регіонів, де проживає переважна більшість населення України.

Тому саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належать особливе місце в бюджетній системі нашої держави. Важлива роль відводиться місцевим бюджетам і у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров'я населення, засобів масової інформації; також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів.

На думку авторів, особливістю здійснення державного фінансового контролю місцевих бюджетів в Україні є те, що суб'єктом такого контролю є держава, яка здійснює його за централізованою організаційною побудовою. Це обумовлюється унітарним державним устроєм України.

Найголовнішою проблемою органів фінансового контролю є та, коли вони фіксують допущені порушення, тоді як їх потрібно передбачати і запобігати їм. Якщо Рахункова палата займатиметься лише статистичною звітністю, то уподібниться органам внутрішнього фінансового контролю, але ж у них інша мета діяльності. Мета незалежного контрольного органу спеціальної конституційної компетенції -- Рахункової палати України -- не в контролі за діяльністю конкретних бюджетоотримувачів, а в контролі бюджету. В цьому принципова різниця, яка проявляється у методах і формах роботи.

Отже, погоджуючись з авторами, основними напрямками вдосконалення системи контролю за виконанням місцевих бюджетів є: складання експертних висновків на всі проекти, які виконавча влада збирається здійснити; поєднання двох форм контролю - аудиту та інспектування; чітке окреслення суб'єктів бюджетного процесу на місцевому рівні; перехід до фахового аналізу специфіки об'єктів контролю, тощо.

Валентирова О.М. в статті «Актуальні проблеми виконання місцевих бюджетів в сучасних умовах» зазначає, що удосконалення використання коштів місцевих бюджетів безпосередньо залежить від поглибленого аналізу актуальних проблем функціонування бюджетів місцевого самоврядування.

На думку автора, болючою проблемою місцевого самоврядування є дисбаланс між потребою у фінансуванні повноважень та доходами бюджету, що спрямовуються на їх виконання. Це пов'язано в певній мірі із недостатньою фінансовою самостійністю місцевих органів самоврядування.

Автор зазначає, що взаємозв'язок видатків і доходів місцевих бюджетів потребує більшої уваги саме у механізмі здійснення процесу формування дохідної частини, а також цільового та раціонального здійснення витрат місцевих бюджетів, що потребує як комплексного вирішення, так і вивчення окремих його частин. Питомої ваги набуває значення фінансового контролю в сфері здійснення витрат місцевих бюджетів.

Значна кількість місцевих бюджетів в Україні, а також тенденції зростання обсягів та зміни структури місцевих фінансів вимагають перегляду підходів до організації державного фінансового контролю за їх виконанням.

Таким чином, можна погодитись з автором, що існує нагальна потреба в удосконаленні організації та здійснення контролю за законним і раціональним використанням бюджетних коштів, що є впливовим інструментом регулювання ефективного здійснення видатків місцевих бюджетів.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ (НА ПРИКЛАДІ БЮДЖЕТУ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ С. МАЛЮТЯНКА КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1 Організація виконання бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області

Малютянська сільська рада -- орган місцевого самоврядування у Києво-Святошинському районі Київської області з адміністративним центром у с. Малютянка.

Під виконанням бюджетів слід розуміти забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів у цілому і за кожним джерелом зокрема, а також своєчасного, повного і безперервного фінансування передбачених бюджетами заходів.

Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Безпосередню участь у виконанні бюджетів беруть підприємства, організації та установи усіх форм власності, а також громадяни, які в обов'язковому порядку виконують свої зобов'язання перед бюджетом. Чинним законодавством передбачено, що податки, збори та інші обов'язкові платежі зараховуються до бюджетів повністю, незалежно від їхнього цільового призначення.

Усі розташовані на території України суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і підпорядкованості, а також громадяни, які сплачують податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджету, можуть фінансуватися з бюджету та одержувати за рахунок коштів бюджетів виплати відповідно до програм економічного та соціального розвитку.

Бюджетні установи фінансуються згідно з кошторисами доходів і видатків. Керівники цих установ зобов'язані використовувати бюджетні кошти раціонально, економне, ефективно, не допускати перевитрат коштів, забезпечувати їхнє цільове використання.

Виконання місцевих бюджетів в Україні регулюється статтею 78 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) «Виконання місцевих бюджетів», відповідно до якої виконання бюджету села забезпечують місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України відповідно до статті 48 БКУ.

Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису місцевого бюджету керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис місцевого бюджету на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Місцевий фінансовий орган за участю органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету..

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Виконання місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням здійснюється відповідно до статті 51 БКУ.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути ухвалені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою з урахуванням положень статті 52 БКУ, в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів (за наявності відповідного обґрунтування) та в інших випадках, передбачених БКУ.

Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 БКУ.

Після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

Система виконання місцевих бюджетів передбачає використання прийомів та методів оперативного управління і контролю за формуванням дохідної частини бюджету, її цільовим використанням згідно з доходами та видатками затвердженого бюджету.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюють територіальні органи Державного казначейства в межах функцій, визначених ст. 43 БКУ. Функціонування казначейської системи зумовлено необхідністю ефективного функціонування управлінської структури органів виконавчої влади (Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад або сільських голів, якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом), місцевих фінансових органів та необхідності забезпечення безперервного фінансування усіх учасників бюджетних відносин на підставі чітко визначених обсягів їх фінансових потреб та оптимізації бюджетних потоків, що зумовлює ефективність процесу виконання місцевих бюджетів.

Відповідно до Наказу Державного казначейства України від 04.11.2002 р. №205 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» казначейська форма обслуговування місцевого бюджету передбачає здійснення органами Державного казначейства України операцій з коштами загального та спеціального місцевих бюджетів, забезпечує касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролює бюджетні повноваження при зарахуванні надходжень, проводить реєстрацію повноважень та платежів, веде бухгалтерський облік, складає звітність про виконання місцевого бюджету.

Казначейське обслуговування місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області здійснюється територіальними органами Державного казначейства України і передбачає здійснення:

1) операцій з коштами місцевого бюджету;

2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області;

3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання місцевого бюджету.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання відповідного бюджету;

2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області ухвалюється відповідною радою за поданням офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання доходної частини загального фонду відповідного бюджету. Факт перевиконання (недоотримання) доходної частини загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за підсумками трьох кварталів при перевищенні (недоотриманні) доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%.

Після прийняття рішення про місцевий бюджет сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області розпорядникам коштів забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період. До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.

Територіальні органи Державного казначейства України складають та подають відповідним місцевим фінансовим органам баланси, звіти про виконання місцевих бюджетів та інші фінансові звіти за правилами та формами, встановленими Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою. Зведені показники звітів про виконання бюджетів одночасно подаються територіальними органами Державного казначейства України відповідно фінансовим органам місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад.

Недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту в разі недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету, які враховані в розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%. Цей факт є підставою, але не обов'язковою вимогою для внесення змін до місцевого бюджету щодо раніше прийнятого рішення відповідної місцевої ради.

Зі змісту ч. 8 ст. 78 випливає, що за умови наявності відповідного обґрунтування, рішення про внесення змін до рішень про місцевий бюджет можуть прийматися також з урахуванням ст. 52 БКУ (наприклад, відхилення оцінки прогнозу надходжень від затвердженого прогнозу рішення місцевої ради) та в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів.

Державне казначейство України здійснює облік усіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів (п. 9 ст. 78 БКУ). Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду здійснюється на підставі спеціальних актів з урахуванням положень ст. 56 та 57 БКУ.

Відповідно, взаємовідносини Державного казначейства України з розпорядниками, одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства щодо ведення бухгалтерського обліку та закриття рахунків регламентуються наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119 «Про затвердження інструктивної бази», Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 №205, Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, затвердженим наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 р. №221 (у редакції наказу Державного казначейства України від 8 травня 2008 р. №152). Рахунки відкриваються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій із виконання бюджетів у системі Державного казначейства, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119, а також Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 р. №122, та ін.

Частина 10 ст. 78 БКУ забороняє органам державної та місцевої влади, їх посадовим особам приймати рішення, які призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених для забезпечення цих витрат.

Місцевий бюджет сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Місцевий фінансовий орган у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області зараховуються безпосередньо на рахунки відповідного бюджету, відкриті в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

2.2 Аналіз виконання дохідної частини місцевого бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області

Місцеві бюджети сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області - це фонди фінансових ресурсів, що мобілізуються й витрачаються на даній території.

Розглянемо динаміку доходів сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області за 2011-2013 рр. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка доходів сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області за 2011-2013 рр.

№	Показник	Період	Відхилення
		2011	2012	2013	2012/2011	2013/2012
					+/-	%	+/-	%
1	Доходи	20302622	20266109	17051992	-36513	-0,18	-3214117	-15,86

Як бачимо з табл. 2.1, загальна сума доходів сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області за 2011-2013 рр. мала тенденцію до зменшення, так, в 2012 р., порівняно з 2011 р., сума доходів зменшилась на 36513 грн. (0,18%), а в 2013 р., порівняно з 2012 р. - на 3214117 грн. (15,86%).

В табл. 2.2 розглянемо порядок виконання дохідної частини бюджету.

Таблиця 2.2

Доходи бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Роки	Заплановані доходи, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні доходи, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	20 302 622	16 779 638	82,6%	-3 522 984
2012	20 266 109	12 562 550	62,0%	-7 703 558
2013	17 051 992	12 662 222	74,3%	-4 389 770
2011-2013	57 620 723	42 004 410	72,9%	-15 616 313

Примітка: складено автором на основі даних …

Як бачимо з табл. 2.2, невиконання дохідної частини міського бюджету селища упродовж трьох останніх років продемонструвало невміння міської влади реалістично спланувати параметри бюджету і наповнити дохідну його частину. Загалом протягом 2011-2013 років міський бюджет отримав на 15,6 тис. грн. менше від запланованих показників.

Таблиця 2.3

Виконання бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (загалом і в розрізі бюджетоутворюючих податків)

	Виконання планових показників	Відхилення від запланованих показників, млрд. грн.
	2011	2012	2013	2011	2012	2013	2011-2013
Доходи	-2,7%	-16,0%	-3,8%	-8,4	-51,9	-12,3	-72,6
ПДФО	-3,8%	-3,5%	-2,4%	-1,8	-1,6	-1,2	-4,7
ППП	12,0%	-23,1%	-0,5%	5,1	-9,9	-0,2	-5,0
ПДВ	-7,3%	-13,4%	-4,8%	-7,2	-13,0	-4,4	-24,6

Дані табл. 2.3 ілюструють, що протягом 2011-2013 років основними джерелами надходжень до бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області були доходи від податку на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Основним джерелом наповнення дохідної частини бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області є надходження від сплати податку з доходів фізичних осіб (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Структура надходжень до бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.), %

У 2013 році питома вага доходів міського бюджету від сплати ПДФО становила 61,3% загального обсягу доходів (66,4% у 2012 році). Загалом від сплати цього податку до бюджету ради 2013 року надійшло на 592 тис. грн. менше, ніж попереднього року, що пояснюється незадовільним станом функціонування економіки селища, де майже половина підприємств є збитковими, стагнацією будівельної діяльності -- генератора економічного зростання 2011-2013 років, значними обсягами незареєстрованої економічної діяльності (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Доходи бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Податок з доходів фізичних осіб», грн.

Роки	Заплановані доходи, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні доходи, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	10 142 778,7	8 708 248,9	85,9%	-1 434 529,8
2012	9 671 449,4	8 347 716,3	86,3%	-1 323 733,1
2013	8 446 415,1	7 754 957,8	91,8%	-691 457,3
2011-2013	28 260 643,2	24 810 923,0	87,8%	-3 449 720,2

До Головного управління Державного казначейства України у сільську раду с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області надходять субвенції на виконання державних програм, а також дотації (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Доходи і видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Статті «Субвенції» та «Кошти, що передаються до Державного бюджету», грн.

Роки	Субвенції (С)	Кошти, що передаються до Державного бюджету (КДБ)	(КДБ)-(С)
	тис. грн.	Частка у доходах бюджету селища, %	тис. грн.	Частка у видатках бюджету селища, %	тис. грн.
2011	2 458 640	15,3%	5 500 894	31,5%	- 3 042 254
2012	1 569168	12,5%	6 302 221	42,9%	- 4 733 053
2013	2 286 744	18,1%	5 721 321	43,4%	- 3 434 577
2011-2013	6 314 552	14,3%	17 524 436	38,6%	- 11 209 884

Отже, як видно з табл. 2.5, за умов ефективнішого прогнозування доходів і видатків у бюджетній системі України можна було б мінімізувати обсяги перехресних платежів між міським бюджетом селища і Державним бюджетом України, а також часові і людські витрати на обслуговування вищезгаданих грошових потоків.

Стаття «Плата за землю» є другим найважливішим джерелом наповнення бюджету (третім, якщо враховувати офіційні трансферти з Державного бюджету). Однак прогнозування доходів за цією статтею надходжень вкрай незадовільне (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Доходи бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.) Стаття «Плата за землю», грн.

Роки	Заплановані доходи, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні доходи, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	1 021 070,2	897 240,9	87,9%	- 123 829,3
2012	1 334 491,0	952 789,5	71,4%	- 381 701,5
2013	1 790 131,6	1 108 089,4	61,9%	- 682 042,2
2011-2013	4 145 692,8	2 958 119,8	71,4%	- 1 187 573,0

Так, порівняно з першою редакцією бюджету міська влада збільшила заплановані обсяги надходжень від плати за землю на 25,1% (360 тис. грн.).

У 2013 році міська влада надала комунальним і державним підприємствам, організаціям та їхнім структурним підрозділам пільг зі сплати земельного податку на загальну суму 593 тис. грн.

У докризовий період керівництво міської влади доволі активно проводило політику продажу земельних ресурсів і 2011 року обсяг коштів, які надійшли до міського бюджету від продажу землі, перевищив обсяг від плати за землю (табл. 2.7). Не дивно, що з 2012 року ситуація змінилася на протилежну (обсяги надходжень від плати за землю почали перевищувати обсяги надходжень від продажу землі), адже не було вже такої великої кількості земельних ділянок для продажу.

Таблиця 2.7

Доходи бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Статті «Плата за землю» і «Надходження від продажу землі», грн.

Роки	Плата за землю	Надходження від продажу землі
	Факт, грн.	Частка у загальному обсязі доходів, %	Факт, грн.	Частка у загальному обсязі доходів, %
2011	897 241	5,3%	942 639	5,6%
2012	952 790	6,5%	468 865	3,7%
2013	1 108 089	8,8%	421 339	3,3%
2011-2013	2958120	6,7%	1 832 843	4,2%

Загальна сума коштів від продажу землі у 2011-2013 роках, які надійшли до бюджету міста, оцінюється в 4 млн. грн., проте, її реальна вартість становила понад 70 млн. грн. Отже, більш як 1211,62 га землі віддано в оренду (підставним особам і фірмам-одноденкам) і продано 280 га землі (без конкурсу, за заниженою вартістю під час проведення зрежисованих інсайдерських аукціонів).

Слід зазначити, що а ні у 2011 році, а ні, тим паче, у 2012 році надходження за статтею доходів «Інші надходження» зовсім не виконувались (табл. 2.8).

Іншою проблемою аналітиків міської влади стало недооцінювання обсягів власних надходжень бюджетних установ (табл. 2.9).

Таблиця 2.8

Доходи бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Інші надходження», грн.

Роки	Заплановані доходи, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні доходи, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	40 713	15 146	37,2%	- 25 566
2012	2 934 519	6 390	0,2%	-2 928 129
2013	2 099 618	6 435	0,3%	-2 093 160
2011-2013	5 074 850	27 994	0,6%	-5 046 855

Таблиця 2.9

Доходи бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Власні надходження бюджетних установ», грн.

Роки	Заплановані доходи, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні доходи, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	143 463	224 461	156,5%	80 999
2012	78 791	288 561	366,2%	209 771
2013	196 405	353 746	180,1%	157 341
2011-2013	418 658	866 768	207,0%	448 110

Звичайно, обсяг надходжень за цією статтею незначний, проте упродовж 2011-2013 років спостерігається висхідна тенденція -- питома вага «Власних надходжень бюджетних установ» у доходах міського бюджету зросла з 1,3% у 2011 році до 2,8% у 2013 році. За підсумками 2013 року стаття «Власні надходження бюджетних установ» є п'ятим за обсягами найвагомішим джерелом наповнення бюджету селища.

Значне збільшення обсягів виплачених дивідендів можна пояснити тим, що цей фінансовий інструмент виведено з оподаткування і, таким чином, міський бюджет непрямо отримує додаткові надходження, проте обсяг цих коштів становить лише 0,1% усіх доходів бюджету селища в 2013 році.

Хоча спалах економічної кризи негативно відбився на функціонуванні економіки селища, чимало прорахунків пояснюється нецільовим і неефективним використанням бюджетних коштів, розпродажем землі і комунальної власності за заниженими цінами без належних відрахувань до міського бюджету, відсутністю антикризової програми і невчасним реагуванням на зміни в економічній ситуації.

Отже, характерні риси виконання дохідної частини бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області 2013 року:

- невдале початкове прогнозування обсягів надходжень до бюджету міста;

- необґрунтоване збільшення дохідної частини бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області протягом бюджетного року;

- зменшення доходів від плати податку з доходів фізичних осіб;

- певна раціоналізація перехресних грошових потоків між Державним бюджетом і бюджетом сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області;

- збільшення доходів від плати за землю;

- зменшення надходжень від продажу землі;

- хронічна переоцінка обсягів доходів за статтею «Інші надходження»;

- стабільна недооцінка обсягів доходів за статтею «Власні надходження бюджетних установ»;

- невиконання основних статей доходів бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області за 2013 рік.

- невдале початкове прогнозування обсягів надходжень до бюджету міста

Частково провину за такий стан справ варто покласти на центральні структури Міністерства фінансів України, які згідно з Бюджетним кодексом України зобов'язані надавати місцевим органам орієнтовні параметри міжбюджетних трансфертів і узгоджувати обсяги видатків на основні види соціальних програм.

2.3 Аналіз виконання видаткової частини бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області

Підсумовуючи виконання видаткової частини бюджету протягом останніх трьох років, слід зазначити про відірваність запланованих і фактичних показників, що свідчить про авральність і несистемність у підготовці головних фінансових документів (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	22 100 573	17 476 350	79,1%	-4 624 223
2012	20 215 338	13 572 957	67,1%	-6 642 381
2013	17 353 461	13 178 081	75,9%	-4 175 380
2011-2013	59 664 737	44 222 312	74,1%	-15 442 425

Отже, можна констатувати, що протягом трьох років селище не одержало 15,4 тис. грн. запланованих видатків, що перевищує обсяги дохідної частини одного повноцінного річного бюджету.

У 2011-2013 роках рівень дефіциту міського бюджету не набрав критичних обрисів (табл. 2.11). Сільському керівництву вдавалося утримувати дефіцит бюджету на рівні, трохи вищому за 4%.

Однак платою за утримування дефіциту на не надто високому рівні є невиконання низки соціальних зобов'язань, затримка з введенням об'єктів інфраструктури і житлово-комунального господарства та збільшення небезпеки сповзання селища у фінансово-боргову пастку.

Таблиця 2.11

Дефіцит бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Роки	Фактичні доходи, (Д)	Фактичні видатки, (В)	Дефіцит, %	Відхилення, (Д) - (В)
2011	16 779 638	17 476 350	-4,2%	-696 712
2012	12 562 550	13 572 957	-8,0%	-1 010 407
2013	12 662 222	13 178 081	-4,1%	-515 860
2011-2013	42 004 410	44 227 389	-5,3%	-2 222 979

Формально показники виконання бюджету в 2013 році є дещо вищими, ніж у попередньому кризовому році, проте за номінальними обсягами переважно поступаються показникам 2011 року (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Виконання видаткової частини бюджету с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області у 2013 році, грн.

Стаття бюджету	План на 2013 р.	Факт виконання	Відхилення (+/-)
Кошти, що передаються до Державного бюджету	5 721 321	6 400 675	-679 354
Охорона здоров'я	2 205 535	2 221 502	-15 967
Соціальний захист та соціальне забезпечення	1 411 594	1 533 500	-121 906
Обслуговування внутрішнього боргу	706 960	737 080	-30 121
Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика	554 455	612 677	-58 222
Цільові фонди	495179	621 450	-126 271
Будівництво	484 633	1 063 527	-578 894
Освіта	376162	390 755	-14 593
Державне управління	257 024	277 835	-20 812
Житлово-комунальне господарство	240 842	2 448 227	-2 207 385
Культура і мистецтво	216 522	223 392	-6 870
Субвенції, дотації	169 421	357 267	-187 846
Внески органів місцевого самоврядування у статутні фонди	144 330	241 056	-96 725
Інші послуги, пов'язані з економічною діяльністю	98 731	120 921	-22 190
Фізична культура і спорт	55 271	62 774	-7 503
Засоби масової інформації	30 022	30 733	-711
Запобігання та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха	7 040	7 050	-10
Сільське і лісове господарство, рибне господарство	3 040	3 040	0
РАЗОМ	13 178 081	17 353 461	-4 175 380

Зрозуміло, що такі операції істотно збільшують дефіцит міського бюджету.

Стаття «Охорона здоров'я» є найбільшою за обсягами (табл. 2.13) статтею видатків міського бюджету (другою, якщо враховувати кошти, які передаються з бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області до Державного бюджету (рис. 2.2)).

Таблиця 2.13

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Охорона здоров'я», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	1 903 892	1 621 619	85,2%	- 282 273
2012	2 066 253	1 836 928	88,9%	-229 325
2013	2 221 502	2 205 535	99,3%	-15 967
2011-2013	6 191 646	5 664 082	91,5%	-527 564

У 2013 році середня заробітна плата в медичній галузі становила приблизно 1500 грн., тобто була у півтора разу нижчою від середнього рівня заробітної плати в Україні.

Рис. 2.2. Структура видатків бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2013 рік) Основні статті, %

Серед основних нарікань на функціонування галузі охорони здоров'я можна назвати:

- відсутність належного забезпечення диспансеру (пацієнти змушені самостійно дбати про одяг і харчування, оплачувати деякі послуги персоналу, купувати частину медикаментів тощо);

- складність потрапляння на прийом до лікарів;

- висока вартість медикаментів.

У 2013 році галузь охорони здоров'я майже повністю було профінансовано - фактичні номінальні видатки на медичне обслуговування порівняно з 2012 роком зросли на 20%, проте загалом протягом 2011-2013 років сфера охорони здоров'я селища одержала на 527 тис. грн. менше від запланованих обсягів. У диспансері, крім звичайних ліків, пропонуються препарати іноземного виробництва вартістю від 1000 грн. Через хронічну наявність непрозорих схем у системі державних закупівель вартість закордонних медикаментів може на порядок і більше перевищувати відпускну ціну іноземних фармацевтичних компаній.

У 2013 році можна відзначити збільшення фінансування галузі соціального захисту і соціального забезпечення на 42% порівняно з 2012 роком. Хоча номінальні обсяги видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення зросли на 42%, проте таке збільшення є суттєвим лише на тлі 2012 року. Так, минулого року в цій галузі не вдалося досягнути рівня фінансування розміру 2011 року. Доречно згадати, що в 2013 році селищна влада скоротила обсяги коштів, призначених для галузі соціального захисту і соціального забезпечення на 283,1 тис. грн. (табл. 2.14).

Таблиця 2.14

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Соціальний захист і соціальне забезпечення», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	1 919 555	1 504 191	78,4%	-415 364
2012	1 812 564	993 859	54,8%	-818 706
2013	1 533 500	1 411 594	92,1%	-121 906
2011-2013	5 265 619	3 909 643	74,2%	-1 355 976

Чиновники вимагають особистої присутності громадян з особливими потребами для отримання багатьох довідок, спонукаючи їх до додаткових витрат грошей і часу на послуги нотаріуса для оформлення нотаріальних доручень або змушуючи громадян відмовлятися від певних видів допомоги.

Крім того, на підготовку елементарної довідки (наприклад, про відсутність статусу підприємця або джерела доходів) державні службовці відводять собі час від десяти до чотирнадцяти календарних днів, хоча документи подібного роду повинні надаватися негайно. Кількість прийомних днів в органах соцзабезпечення є обмеженою, що ускладнює отримання громадянами потрібних соціальних послуг.

У 2013 році заклади освіти в с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області було фінансовано переважно з районних бюджетів, і ці кошти переважно спрямовувалися на забезпечення функціонування шкіл та дитсадків).

Таблиця 2.15

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Освіта», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	307 841	257 909	83,8%	-49 933
2012	359 848	315 561	87,7%	-44 287
2013	390 755	376 162	96,3%	-14 593
2011-2013	1 058 444	949 631	89,7%	-108 813

Збільшення обсягів фінансування статті «Фізична культура і спорт» на 83% (табл. 2.16), яке не є надто обтяжливим для міського бюджету, можна розглядати як визнання владою потреби надання більшої уваги розвиткові фізкультури і спорту.

Фактичний обсяг видатків на культуру і мистецтво у 2013 році становив лише 79% від запланованих у Комплексній програмі обсягів (табл. 2.17).

Таблиця 2.16

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Фізична культура і спорт», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	47 932	37 340	77,9%	-10 593
2012	50 796	30 173	59,4%	-20 623
2013	62 774	55 271	88,0%	-7 503
2011-2013	161 502	122 784	76,0%	-38 718

Таблиця 2.17

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Культура і мистецтво», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	189 415	162 978	86,0%	-26 437
2012	212 954	196 921	92,5%	-16 033
2013	223 392	216 522	96,9%	-6 870
2011-2013	625 761	576 421	92,1%	-49 340

Можна констатувати, що навіть порівняно з 2012 роком реального збільшення видатків на галузь культури і мистецтва не відбулося.

Протягом 2013 року не було вирішено питання стосовно виділення постійного приміщення для Музею історії с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області, хоча мешканці села неодноразово пропонували завершити добудову.

2012 року комунальні засоби масової інформації були майже повністю профінансовані з бюджету (табл. 2.18).

Таблиця 2.18

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Засоби масової інформації», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	39 891	32 594	81,7%	-7 297
2012	28 923	27 437	94,9%	-1 486
2013	30 733	30 022	97,7%	-711
2011-2013	99 547	90 053	90,5%	-9 494

У 2013 році видатки на фінансування органів держуправління зросли помірно, проте залишається чимало способів для непрямого фінансування зазвичай з використанням статей «Будівництво» і «Капітальний ремонт» або за допомогою завуальованих назв «Інші видатки», «Інші витрати» тощо (табл. 2.19).

Таблиця 2.19

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Державне управління», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	274 322	242 170	88,3%	-32 152
2012	272 923	247 388	90,6%	-25 534
2013	277 835	257 024	92,5%	-20 812
2011-2013	825 081	746 582	90,5%	-78 499

Збільшення фінансування галузі транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики на 49,5% порівняно з 2012 роком.

Відбулося збільшення на половину фінансування робіт у галузі інфраструктури с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області - номінальні обсяги фінансування цієї галузі перевищили рівень 2011 року (табл. 2.20).

Проте стан дорожнього господарства через поганий стан доріг викликає чимало нарікань мешканців селища, 56,3% з яких вважають, що ремонт доріг виконується недостатньо ефективно, а 16,6% незадоволені якістю транспортного обслуговування. У 2013 році для латання асфальту в дворах і проїздах планувалося використати майже 72 тис. грн., проте освоєно лише 3,5 тис. грн.

Таблиця 2.20

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика», грн.

Роки	Заплановані видатки, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні видатки, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	597 382	508 876	85,2%	-88 505
2012	526156	370 974	70,5%	-155 182
2013	612 677	554 455	90,5%	-58 222
2011-2013	1 736 215	1 434 305	82,6%	-301 910

Упродовж 2013 року фактичні видатки на галузь ЖКГ було зменшено майже втричі навіть порівняно з 2012 роком (табл. 2.21).

На відміну від 672,6 тис. грн., отриманих у 2012 році, в 2013 р. житлово-комунальне господарство селища одержало лише 240,8 тис. грн.

Таблиця 2.21

Видатки бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області (2011-2013 рр.)

Стаття «Житлово-комунальне господарство», грн.

Роки	Заплановані доходи, редакція на 31.12 відповідного року (З)	Фактичні доходи, (Ф)	Виконання, %	Відхилення, (Ф) - (З)
2011	1 060 371	603 987	57,0%	-456 385
2012	2 345 722	672 573	28,7%	-1 673 149
2013	2 448 227	240 842	9,8%	-2 207 385
2011-2013	5 854 321	1 517 402	25,9%	-4 336 919

Отже, видаткову частину бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області 2013 року було виконано на 75,9%. Усі основні статті видатків, крім малопомітної статті «Сільське і лісове господарство, рибне господарство», було недовиконано. Порівняно з кризовим 2013 роком спостерігалось зростання номінальних обсягів фінансування деяких статей, а в деяких випадках навіть було перевищено рівень 2011 року.

Відзначимо деякі характерні риси виконання видаткової частини бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області 2013 року:

- збільшення видаткової частини бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області протягом 2013 бюджетного року;

- збільшення витрат на обслуговування боргу на 11,7% порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування галузі охорони здоров'я на 20% порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування галузі соціального захисту і соціального забезпечення на 42% порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування галузі освіти на 19,2% порівняно з 2012 роком;

- дворазове збільшення внесків органів місцевого самоврядування до статутних фондів комунальних підприємств порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування галузі фізичної культури і спорту на 83,2% порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування галузі культури і мистецтва на 10% порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування засобів масової інформації на 9,9% порівняно з 2012 роком;

- збільшення фінансування органів державного управління на 3,2% порівняно з 2012 роком;

- зменшення фінансування галузі будівництва на 46,5% порівняно з 2012 роком;

- зменшення фінансування галузі транспорту, дорожнього господарства зв'язку, телекомунікацій та інформатики на 50,5% порівняно з 2012 роком;

- невиконання основних статей доходів бюджету сільської ради с. Малютянка Києво-Святошинського району Київської області за 2013 рік.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ, ЩО ВИНИКАЮТЬ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

3.1 Основні проблеми формування системи доходів місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення

Одна із основних особливостей унітарної держави - концентрація дій регіональних і місцевих органів управління на виконанні базових напрямів економічної політики центру. Але для досягнення єдності цілей переконання і бажання недостатньо; для цього потрібні і відповідні економічні можливості, які залежать від обсягів доходів регіональних бюджетів.

Разом з тим слід зазначити, що розширення прав і обов'язків органів місцевої влади в умовах, що склалися, не завжди відповідає їх економічним можливостям, і питання поповнення доходів місцевих бюджетів, як і раніше, залишаються актуальними.

Прийняті Верховною Радою України Закони “Про місцеве самоврядування в Україні” і “Про бюджетну систему України” визначають, що “місцеві ради народних депутатів у межах свої компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують бюджети відповідних територій”. Здавалося б, що все логічно, але “межі своєї компетенції” так замикаються на рівні Кабінету Міністрів і Верховної Ради України, що ось уже протягом ряду років і держава в цілому, і регіони “звично” затверджують бюджети зі значними запізненнями, а в деяких випадках - і наступного року. Немає необхідності говорити про те, як негативно це впливає на розвиток економіки.

Але такого стану на регіональному і місцевому рівнях могло б і не бути, якби кожна ланка бюджетної системи мала чітку, визначену законом доходну базу [43, с. 285].

Аналіз проблем місцевих бюджетів України, а також теорії та практики побудови багаторівневих бюджетних систем у країнах з ринковою економікою дозволяє зробити висновок, що існуюча система формування місцевих бюджетів має ряд серйозних недоліків:

- висока ступінь концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення завдань;

- практично щорічна зміна видів податків, що зараховуються до місцевих бюджетів;

- відсутність єдиних та досить стабільних нормативів (наприклад, на кілька років) відрахувань від загально державних податків до місцевих бюджетів;

- відсутність єдиних правил ув'язки доходів місцевих бюджетів і регіональних податкових надходжень, а також науково обґрунтованої методики міжрегіонального перерозподілу доходів [43, с. 286].

Сьогодні найбільш проблемним є питання взаємовідносин між бюджетами різних рівнів з приводу розподілу між ними доходів і видатків.

Розглянемо в цьому зв'язку три найбільших джерела доходів - ПДВ, податок на прибуток підприємств і прибутковий податок з громадян.

Частка ПДВ у доходах бюджету становила у 2013 р. 26,09%. Таким чином, закріплення ПДВ за державним бюджетом не могло негативно не позначатися на формуванні доходної частини місцевих бюджетів. Очевидно, що ПДВ (як і акцизний податок) не можна “прив'язувати” до конкретної території за принципом: де стягується більше податку в розрахунку на 1 жителя, там населення має право і на більші бюджетні витрати. Відомо, що ПДВ виплачується підприємствами, хоча його тягар, врешті-решт, несуть громадяни, які є “замикаючими” споживачами продукції та послуг. В тому і полягає специфіка діяння ПДВ, розрахованого за прийнятим у Європі кредитним методом (шляхом вирахування з податку на продажі податку на купівлі), що, мобілізуючи до бюджету відповідні суми коштів, він розподіляється по ланцюгу платників пропорційно вартості, доданій ними до кінцевого продукту. Тому, щоб визначити величину податкового тиску даного обов'язкового платежу на доходи жителів даної території, необхідно провести спеціальні розрахунки, вірогідність яких забезпечити досить складно. Так, наприклад, у Німеччині надходження від ПДВ розподіляється не за принципом джерела (тобто не за місцем виплати податку), а в основному (на 75%) залежно від чисельності жителів (тобто в розрахунку на душу населення).

Дещо інша ситуація спостерігається за податком з на прибуток. Слід зазначити, що зв'язок між сумами, сплачуваними платниками прибуткового податку, і доходами, закріплюваними за відповідними територіальними бюджетами, можна визнати досить очевидним. Дійсно: чим більше сплачують громадяни, що проживають на даній території, з власних доходів на користь держави, тим більш суми благ у вигляді державного фінансування систем соціального захисту населення, освіти, охорони здоров'я, культури і спорту, інфраструктуру тощо вони як жителі мають право одержати. Тут також діє позитивний психологічний ефект, який полягає в тому, що населення знає, що внесений ним податок спрямовується на задоволення його ж потреб. Тому, прибутковий податок має все ж таки стовідсотково зараховуватись до всіх місцевих бюджетів [43, с. 287].

Нарешті, проміжне положення займає податок на прибуток підприємств. Його зв'язок з доходами відповідних територіальних бюджетів не можна визнати, з одного боку, таким самим тісним, як у випадку з прибутковим податком громадян, і з другого - таким віддаленим, як у випадку з ПДВ. Справа в тому, що розподіл підприємств - платників податку то території держави визначається особливими факторами (наприклад, політикою розміщення продуктивних сил, близькістю джерел сировини та енергії, наявністю комунікацій тощо). Тому, якщо на даній території одержують більше прибутку і податку на прибуток у розрахунку на душу населення, то це ще не означає, що такі високі доходи є виключно його заслугою, яка повинна винагороджуватися відповідною підтримкою у вигляді державного фінансування. Проте, оскільки при міжтериторіальному розподілі податку на прибуток неможливо врахувати вплив факторів, які визначають особливості регіонального розподілу бізнесу, то на практиці можна застосовувати підхід, який ґрунтується на принципі територіальної структури новоствореної вартості (що ще простіше) структури заробітної плати.

Окремої уваги заслуговують місцеві податки і збори. Як показали результати досліджень, місцеві платежі не відіграють будь-якого суттєвого значення у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів.

Незважаючи на велике різноманіття місцевих податків у розвинутих країнах вирішальне фіскальне значення (насамперед, на муніципальному рівні) мають тільки деякі з них, і в першу чергу - помайнові. У це не дивно, оскільки оподаткування майна гарантує стабільне надходження доходів до бюджету. Крім того, податок на майно, використовуючись для фінансування державних послуг у конкретному регіоні, врешті-решт сприяє підвищенню ринкової вартості цього майна. Тим самим він забезпечує взаємозв'язок між сплаченими податками і одержаними благами, що є важливим принципом організації ефективної системи оподаткування. Нарешті, до позитивних рис даного податку слід віднести те, що нерухомість не може бути переміщена, а тому, як правило, можливі міжрегіональні відмінності в його ставках не викликають небажаних наслідків. Разом з тим організувати ефективне майнове оподаткування непросто. При цьому неминуче виникають технічно складні проблеми повного охоплення об'єктів оподаткування, точної оцінки їх вартості та дійового механізму стягнення податків. Крім того, слід враховувати, що за свідченням американських вчених, податок майно не користується популярністю, оскільки ним оподатковується така форма матеріальних цінностей, яку можна приховати [32, с. 187].