Аналіз фінансової діяльності Волинського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

ЗВІТ про проходження практики

за спеціальністю 6.030508 “Фінанси та кредит”

Місце практики : Волинське обласне територіальне відділення АМКУ

Студентки: Сікорської Марії Вікторівни

Керівник практики: Борисюк Олена Володимирівна

Луцьк 2015

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СТРУКТУРОЮ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

1.1 Антимонопольне законодавство України

1.2 Діяльність Антимонопольного комітету України

1.3 Загальна характеристика волинського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АМКУ

2.1 Загальна оцінка фінансового забезпечення АМКУ у 2012 р

2.2 Підсумки фінансової діяльності АМКУ у 2013

2.3 Фінансова ефективність АМКУ у 2014 р

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ АМКУ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

3.1 Проблеми та шляхи підвищення ефективності функціонування АМКУ

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

Важливість державного фінансового контролю в економіці держави зумовлено його місцем та роллю серед функцій управління фінансами: контроль займає центральне місце в системі фінансового адміністрування, будучи, з одного боку засобом зв'язку між фінансовим плануванням та фінансовим обліком, а з іншого - передумовою здійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. Це дає змогу контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка чи ігнорування якої унеможливлюють фінансове адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.

Систему державного фінансового контролю можна представити як сукупність наступних елементів, а саме: суб'єкта контролю (хто контролює); об'єкта контролю (кого контролюють); предмета контролю (що контролюють), принципів контролю; методів контролю; процесу контролю; прийняття рішень за результатами контролю.

В економічній системі розвинутих країн світу оптимально поєднуються ринкові важелі саморегулювання народного господарства з державним регулюванням. Незважаючи на це, економіка цих країн періодично зазнає криз. Однією з вагомих причин не спрацювання механізму поєднання ринкових і державних важелів регулювання економіки є існування монополій у різних сферах народного життя більшості країн світу. Монополії, процес монополізації економіки мають істотні негативні наслідки: монополії придушують конкуренцію - важливу рушійну силу економічного прогресу; вони здатні збільшувати прибутки, зменшуючи обсяг випуску продукції і підвищуючи її ціну; схильні до уповільнення науково-технічного прогресу; схильні до хижацького використання природних ресурсів та забруднення довкілля; розорюють малий та середній бізнес; монополізують засоби масової інформації, за допомогою яких впливають на свідомість населення у необхідному їм напрямку; здійснюють тиск на уряд у пошуках неправомірних пільг та привілеїв.

Тому дослідження теоретичних і практичних проблем формування антимонопольної політики держави: необхідності, сутності та значення залишається актуальним з погляду економічної теорії.

Суб'єктами антимонопольної політики в Україні є державні органи, які забезпечують процес демонополізації економіки та розвитку конкуренції. До них належать: Верховна Рада, Президент України, Кабінет Міністрів України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України; центральні та місцеві органи державної виконавчої влади; керівництво й трудові колективи підприємств (об`єднань) та покупці

Сучасне антимонопольне законодавство містить нормативні акти, що визначають організаційні та правові засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної діяльності та нечесної конкуренції.

Антимонопольне законодавство поширюється на всі види товарного виробництва і товарооборот, платні послуги, проектування продукції та технології, а також наукові розробки, що призначені для використання їхніх результатів у виробництві та товарообороті, у платних послугах.

Контроль за розвитком конкуренції та обмеженням монополістичної діяльності учасників ринкової економіки здійснюють спеціально створені антимонопольні органи. Їхніми функціями є:

· розробка заходів щодо розвитку конкуренції, демонополізація виробництва й обігу, розукрупнення високомонополізованих структур;

· комплексний аналіз стану ринків і конкуренції на них;

· експертиза нормативних актів, що стосуються функціонування ринку;

· підготовка пропозицій з питань удосконалення антимонопольного законодавства.

Об'єктом проходження виробничої практики є Волинське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України.

Метою даної практики є закріплення та поглиблення знань, набутих в процесі навчання; набуття практичного досвіду для продовження наукового дослідження економічних та виробничих процесів на підприємстві; формування професійних умінь і навичок прийняття самостійних рішень; накопичення досвіду в трудовому колективі.

Завдання практики:

- вивчити загальну характеристику, структуру, повноваження та підпорядкування бази практики;

- вивчити організацію праці на базі практики;

- набути практичні навички виконання облікової, розрахункової та аналітичної роботи на базі практики;

- ознайомитись з особливостями діловодства;

- набути досвід роботи у трудовому колективі;

- зібрати матеріали для виконання науково-дослідної, індивідуальної роботи та написання звіту про результати практики.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СТРУКТУРОЮ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

1.1 Антимонопольне законодавство України

Антимонопольно-конкурентне законодавство - це законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму у господарській діяльності.

Антимонопольне законодавство в Україні представлене статтею 42 Конституції України, Главою 4 Господарського кодексу України, Законами України: «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» (2000 р.), «Про захист від недобросовісної конкуренції» (2000р.), «Про природні монополії» (2000 р.), «Про захист економічної конкуренції» (2001 р.), «Про Антимонопольний комітет України» (2004 р.).

На початку 90-х рр. ХХ ст. головний наголос у вітчизняній антимонопольній політиці робився на подоланні й обмеженні монополізму, що було пов'язано з пануванням у тодішній українській економіці монополій як спадку колишнього соціалістичного господарства.

У нових соціально-економічних умовах основною проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а створення ефективного конкурентного середовища, здатного забезпечити стале економічне зростання і стабільне підвищення життєвого рівня народу. Основним змістом сучасного етапу антимонопольної політики в Україні є захист уже створеного конкурентного середовища, підвищення ефективності функціонування існуючих конкурентних відносин. Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольне законодавство у конкурентне законодавство.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом .

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначає, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності .

Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Закон визначає неправомірним використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торгівельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Закон України «Про природні монополії» визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні. Метою цього Закону є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів.

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках за участю суб'єктів природних монополій.

Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).

Перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

Регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій у таких сферах:

· транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами;

· транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл;

· транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

· передачі та розподілу електричної енергії;

· користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування;

· управління повітряним рухом;

· централізованого водопостачання та водовідведення;

· централізованого постачання теплової енергії;

· спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів, аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України .

Предметом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є:

· ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

· доступ споживачів до товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

· інші умови здійснення підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством .

Закону визначає, що діяльність суб'єктів природних монополій та діяльність суб'єктів господарювання на суміжних ринках підлягає ліцензуванню.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Економічна конкуренція - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку. Даним Законом регулюються відносин органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією.

Даний Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Згідно з цим Законом суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

· на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

· не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;

· частка на ринку товару становить 35 або менше відсотка, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

· сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки ринку, перевищує 50 відсотків;

· сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція .

Закон визначив таким, що втратив чинність Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 21, ст., 296) Розділ Х Прикінцеві положення частина 6

Закон України «Про Антимонопольний комітет України» визначає, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці .

Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України.

Антимонопольний комітет України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови і десяти державних уповноважених.

З числа державних уповноважених призначаються два перші заступники і три заступники голови Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 106 Конституції України Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Голова Антимонопольного комітету України має статус державного уповноваженого.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України. У разі потреби територіальні відділення можуть утворюватися в інших адміністративно-територіальних одиницях .

Для розгляду окремих справ про порушення конкурентного законодавства та інших питань, які віднесено до компетенції Комітету, утворюються постійно діючі і тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених і голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України у складі не менше трьох осіб.

Формою роботи Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.

Отже, можна стверджувати, що в Україні на сьогодні створено законодавчу базу й організаційні засади здійснення ефективної державної конкурентної політики. Однак поглиблення ринкових перетворень постійно створює нові проблеми у сфері конкурентної політики, які вимагають нових підходів до їх розв'язання. Тому питання з обмеження монополізму, підтримки і розвитку економічної конкуренції мають бути й надалі важливим елементом економічної політики держави.

1.2 Діяльність Антимонопольного комітету України

Основними завданнями антимонопольного комітету є участь у формуванні і реалізації конкурентної політики в частині:

· здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на принципах рівності суб'єктів господарювання перед законом і пріоритету прав споживачів, попередження, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

· контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання і регулювання цін (тарифів) на товари, які виробляються суб'єктами природних монополій;

· сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

· методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

· здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель .

Основні принципи діяльності Антимонопольного комітету України будуються на законності, гласності і захисті конкуренції на принципах рівності фізичних і юридичних осіб перед законом і пріоритету прав споживачів.

Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань має такі основні повноваження, визначені Законом України «Про Антимонопольний комітет України».

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольного комітету України розглядає заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймає розпорядження і рішення по справах і заявах; розглядає справи про адміністративні правопорушення, приймає постанови і перевіряє їх законність; перевіряє суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління і контролю за дотриманням ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції і при проведенні розслідувань по справах і заявах; вимагає від суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю, їх посадовців і працівників інформацію, зокрема з обмеженим доступом.

Контролюючи дотримання конкурентного законодавства, Антимонопольного комітету України призначає експертизу і експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для дачі експертного висновку; проводить огляд службових приміщень і транспортних засобів суб'єктів господарювання - юридичних осіб, вилучає або накладає арешт на предмети, документи або інші носії інформації, які можуть бути доказами або джерелом доказів у справі незалежно від їх місцезнаходження; залучає працівників внутрішніх справ, митниць та інших правоохоронних органів для забезпечення проведення розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема при проведенні розслідування; проводить дослідження ринку, визначає межі товарного ринку, а також становище, зокрема монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на нім і приймає відповідні рішення (розпорядження); визначає наявність або відсутність контролю між суб'єктами господарювання.

Здійснюючи цей напрям контролю, антимонопольні органи вносять до органів виконавчої влади, місцевого самоврядування обов'язкові для розгляду подання по анулюванню ліцензій, припиненню операцій, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю суб'єктів господарювання; дають обов'язкові для розгляду рекомендації суб'єктам господарювання, органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління і контролю по припиненню дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, і усуненню причин виникнення цих порушень і умов, які їм сприяють; звертаються до суду з позовами, заявами і скаргами .

У сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією Антимонопольного комітету України має право розглядати заяви і справи про дачу дозволу, дачу висновків, попередніх висновків щодо узгоджених дій, концентрації, проводити дослідження за цими заявами і справами; ухвалювати рішення і розпорядження; вирішувати або забороняти узгоджені дії, концентрацію; вимагати інформацію, зокрема з обмеженим доступом, а також здійснювати повноваження, зазначені вище .

У сфері формування і реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України і застосування законодавства про захист економічної конкуренції Комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю, їх посадовців інформацію, зокрема з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики; брати участь у розробленні і вносити в усталеному порядку Президентові України і Кабінету Міністрів України пропозиції по законах і інших нормативно-правових актах, які регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики і демонополізації економіки, погоджувати проекти нормативно-правових актів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління і контролю, які можуть вплинути на конкуренцію; давати обов'язкові до розгляду рекомендації і вносити пропозиції органам влади і суб'єктам господарювання по здійсненню заходів, направлених на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, попередження порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також по припиненню дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Антимонопольний комітет України у сфері конкурентної політики взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування; узагальнює практику застосування законодавства про захист економічної конкуренції, вносить пропозиції по його вдосконаленню; приймає власні нормативно-правові акти у формі розпоряджень, з питань, що відносяться до його компетенції; здійснює офіційне тлумачення власних нормативно-правових актів, дає рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції; вносить пропозиції Президентові України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України, приписи органам влади, органам місцевого самоврядування по зміні прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції.

У компетенцію Комітету входить створювати адміністративні колегії, утворювати територіальні відділення і дорадчі органи; брати участь у підготовці і реалізації міжнародних проектів і програм, а також здійснювати співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами і неурядовими організаціями інших держав з питань, що входять в компетенцію Антимонопольного комітету України.

Відповідно до функціонально-галузевої спеціалізації управління досліджень і розслідувань Комітету здійснюють аналіз товарних і географічних меж ринків; проводять перевірки дотримання конкурентного законодавства і готують пропозиції про початок розгляду справ; забезпечують збір, аналіз і підготовку матеріалів для розгляду Комітетом, адміністративними колегіями справ про порушення конкурентного законодавства; готують матеріали для розгляду Комітетом заяв і справ по економічній концентрації.

Функціонально-галузевий розподіл повноважень між структурними підрозділами Антимонопольного комітету України

Структура Комітету	Повноваження
Юридичний департамент	Розвиток законодавства і методичне забезпечення; позовна робота, супровід справ в судах і контроль виконання рішень; експертиза правових актів
Департамент конкурентної політики	Методологія аналізу ринків, дослідження комплексних проблем сприяння розвитку конкуренції; державне управління на різних рівнях, вивчення громадської думки
Управління стратегічного аналізу й інформаційного забезпечення	Узагальнення й аналіз стану і перспектив розвитку конкурентного середовища на товарних ринках України; результати діяльності Комітету із забезпечення державного захисту конкуренції в підприємницькій діяльності
Перше управління досліджень і розслідувань	Дослідження ринків і розгляд справ по галузях: видобуток вугілля і торфу, нафтопереробка, виробництво і розподіл газоподібного палива, виробництво і розподіл води, роздрібна торгівля паливом, транспортування сирої нафти і нафтопродуктів, транспортування газу
Друге управління досліджень і розслідувань	Дослідження ринків і розгляд справ по галузях: добувна промисловість, обробка деревини, поліграфічна діяльність, хімічна промисловість, металургія, виробництво машин і устаткування, виробництво приладів і інструментів, виробництво меблів, торгівля транспортними засобами і їх ремонт; здача в найом будівельних машин, офісного обладнання і комп'ютерної техніки, технічне обслуговування і ремонт; будівництво і архітектура
Третє управління досліджень і розслідувань	Дослідження ринків і розгляд справ по галузях: сільське господарство, лісове господарство, харчова промисловість, текстильна промисловість, фармацевтичне виробництво, виробництво парфумерної продукції і косметичних засобів, виробництво музичних інструментів, виробництво ігор та іграшок, оптова і роздрібна торгівля, готелі і ресторани, прокат речей особистого користування і побутових товарів, охорона здоров`я і соціальна допомога
Четверте управління досліджень і розслідувань	Дослідження ринків і розгляд справ по галузях: виробництво ювелірних прикрас, фінансове посередництво, страхування, операції з нерухомістю (у частині галузевої спеціалізації УІР), діяльність адвокатських об`єднань і індивідуальна адвокатська діяльність (у частині прийняття на депозит грошових сум, пред'явлення чеків до платежів і посвідчення неплатежів чеків, послуги з акціонування), діяльність у сфері бухгалтерського обліку, управління і нагляд у сфері оподаткування (у частині галузевої спеціалізації УІР), обов'язкове соціальне страхування
П'яте управління досліджень і розслідувань	Дослідження ринків і розгляд справ по галузях: видавнича справа, туристичні агенції і бюро подорожей, обслуговування кабельних мереж, антен, діяльність у сфері права (окрім прийняття на депозит грошових сум, здійснення протестів векселів, пред'явлення чеків до платежу і посвідчення неплатежів чеків, послуг з акціонування), реклама, слідча діяльність і забезпечення безпеки, оборона, діяльність системи виконання покарань, охорона і забезпечення громадського порядку, освіта, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури і спорту
Шосте управління досліджень і розслідувань	Дослідження ринків і розгляд справ по галузях: наземний транспорт (окрім трубопровідного транспорту), водний транспорт, авіаційний транспорт, пошта і зв'язок (окрім обслуговування кабельних мереж і антен), здача в найом транспортних засобів

1.3 Загальна характеристика волинського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України

Відповідно до Конституції України і Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України (АМКУ) є державним органом влади із спеціальним статусом, ціллю діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції в усіх сферах економіки і підприємницької діяльності; припинення монополістичної діяльності і недобросовісної конкуренції; а також проведення державної політики по розвитку товарних ринків і конкуренції .

АМКУ у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства фінансів України, дорученнями Міністра фінансів України (далі - Міністр), актами місцевої держадміністрації, органів місцевого самоврядування.

АМКУ під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевою держадміністрацією та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. У межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

АМКУ очолює начальник, який :

- здійснює керівництво АМКУ, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

- організовує та забезпечує виконання АМКУ відповідно актів законодавства, наказів Міністерства фінансів України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра;

- здійснює добір кадрів, формує кадровий резерв на відповідні посади;

- організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

- призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників управління Казначейства, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- порушує питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності; розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

- затверджує положення про структурні підрозділи і посадові інструкції працівників;

- здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Керівництво волинського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України м. Луцьку Волинської області здійснює начальник управління та заступник начальника управління - начальник відділу бюджетних надходжень, видатків та обслуговування розпорядників коштів та інших клієнтів відповідно до розподілу функціональних обов'язків. Відділ фінансової звітності та бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів очолює начальник відділу - головний бухгалтер. Безпосередньо начальнику управління підпорядковується головний спеціаліст -- юрисконсульт та головний спеціаліст з інформаційних технологій та захисту інформації.

Відділи управління свою роботу здійснюють відповідно до Положень про відділи, спеціалісти керуються Посадовими інструкціями, затвердженими начальником управління .

Основними завданнями та обов'язками спеціалістів АМКУ, передбачених посадовими інструкціями є:

1. В межах своїх повноважень здійснення контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства.

2. Приймання, узагальнення, аналіз та складання достовірної і якісної фінансової звітності про виконання державного та місцевих бюджетів в обсязі відповідно до вимог нормативних актів та інструктивних матеріалів.

3. Підготовка матеріалів і участь в організації та проведенні семінарів, нарад з розпорядниками, одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів по питаннях складання фінансової звітності, бухгалтерського обліку виконання кошторису бюджетної установи та порядку обліку зобов'язань.

4. Надання консультаційної допомоги учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції спеціаліста.

5. Виконання інших функцій, що випливають з покладених на спеціаліста завдань.

6. Своєчасне та якісне виконання покладених на відділ доручень, завдань, функцій, дотримання термінів виконання конкретних завдань.

7. Дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

АМКУ відповідно до покладених на нього завдань:

- здійснює у межах повноважень контроль за:

- веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

- бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

- відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

- відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов'язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- відповідністю платежів узятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням;

- закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти при здійсненні розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства;

- здійснює попередження учасників бюджетного процесу про неналежне виконання бюджетного законодавства;

- забезпечує функціонування багаторівневої інформаційно-обчислювальної системи, внутрішньої платіжної системи, вживає заходів до захисту інформації;

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції, готує та вносить в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення;

- здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на АМКУ Президентом України.

АМКУ має право:

- відкривати поточні рахунки в іноземній валюті та рахунки для видачі готівки в уповноважених банках;

- складати протоколи про порушення бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу та на підставі цих протоколів у межах наданих законодавством повноважень зупиняти операції з бюджетними коштами, а також ініціювати зупинення бюджетних асигнувань;

- порушувати питання про притягнення до відповідальності за допущення порушення бюджетного законодавства згідно з законами України;

- звертатись до суду, в тому числі у разі виявлення порушень бюджетного законодавства;

- питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства;

- одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, організацій усіх форм власності та їх осіб;

- скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на управління Казначейства завдань;

- проводити конференції та семінари з питань, що належать до компетенції управління Казначейства;

- користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами. Загальними критеріями оцінки персоналу є проведення атестації персоналу, підвищення кваліфікації та перекваліфікація, наявність внутрішнього навчання. Працівник АМКУ повинен мати такі риси:

- освіченість - наявність профільної вищої освіти і високий рівень загального розвитку;

- організаторські здібності, які дозволяють створити, згуртувати і мобілізувати колектив;

- інші позитивні якості.

Посадовими особами відповідно до Закону України «Про державну службу» вважаються керівники та заступники керівників апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Основними обов'язками працівника АМКУ є:

- додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

- забезпечення ефективної роботи та виконання завдань відповідно до їх компетенції;

- недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

- безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень, розпоряджень і вказівок свого начальника; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

- постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

- сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Працівники АМКУ повинні діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.



РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АМКУ

2.1 Загальна оцінка фінансового забезпечення АМКУ у 2012 р

У звітному році обсяг бюджетних асигнувань на здійснення повноважень Комітету відповідно до Закону України від 22 грудня 2011 року № 4282-VI «Про Державний бюджет України на 2012 рік» становив: - за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції», код програмної класифікації видатків та кредитування (надалі - КПКВК) 6011010 у розмірі 59884,1 тис. грн із загального фонду та 2852,9 тис. грн із спеціального фонду державного бюджету; - за бюджетною програмою «Прикладні розробки у сфері конкурентної політики та права», код програмної класифікації видатків та кредитування (надалі - КПКВК) КВК 6011020 у розмірі 1744,0 тис. грн із загального фонду державного бюджету. За КПКВК 6011010 у 2012 році відкрито асигнувань із загального фонду державного бюджету у сумі - 59666,5 тис. грн, тобто на 217,6 тис. грн менше, ніж було передбачено розписом асигнувань.

Видатки по захищених статтях (КЕКВ 1110 «Заробітна плата», 1120 «Нарахування на заробітну плату» та 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв) Державною казначейською службою України були профінансовані повністю. Недофінасовано на суму 217,6 тис. грн інші видатки (КЕКВ 5000) ? при плані асигнувань 2126,2 тис. грн відкрито асигнувань у сумі 1908,6 тис. грн, що становить 89,8 відсотка. Протягом року з метою недопущення заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії та забезпечення економного та раціонального використання бюджетних коштів, до річного розпису асигнувань вносились зміни за рахунок перерозподілу асигнувань в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Зокрема, було збільшено бюджетні асигнування на оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 78,2 тис. грн, придбання товарів і послуг (крім комунальних) - на 2,7 тис. грн за рахунок зменшення бюджетних асигнувань на нарахування на заробітну плату та на відрядження.

Кошти загального фонду державного бюджету використовувались на забезпечення діяльності органів Антимонопольного комітету України, а саме: на виплату заробітної плати працівникам та проведення розрахунків з нарахувань на фонд заробітної плати, придбання канцелярських товарів, оплату послуг зв'язку, оренди службових приміщень, де розміщено територіальні відділення, оплату послуг охорони та протипожежного захисту, транспортного та інформаційного забезпечення, супроводження програмних засобів, розрахунково-касового обслуговування, відрядження, оплату комунальних послуг, спожитих енергоносіїв тощо.

Відповідно до Законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист економічної конкуренції» та «Про Державний бюджет України на 2012 рік» кошти за подання заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію та попередніх висновків зараховувалися до спеціального фонду державного бюджету як власні надходження Антимонопольного комітету України. З врахуванням змін, які вносилися протягом 2012 року до кошторису спеціального фонду державного бюджету Комітету, сума затверджених кошторисом асигнувань становила 3975,4 тис. грн. Внесені зміни пов'язані із збільшенням видатків внаслідок перевищення надходжень до спеціального фонду, затверджених кошторисами органів Комітету, їх перерозподілом.

На реєстраційні рахунки спеціального фонду державного бюджету, відкриті Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням за кодом класифікації доходів Державного бюджету 25010000 «Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з законодавством», у 2012 році надійшло 4512,1 тис. грн, у тому числі 4493,4 тис. грн від сплати за розгляд заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію та попередніх висновків, 15,8 тис. грн - від додаткової (господарської діяльності) та 2,9 тис. грн - від реалізації майна. Протягом 2012 року за поданнями територіальних відділень вносилися зміни до кошторису спеціального фонду Комітету, пов'язані з перерозподілом асигнувань, збільшенням видатків внаслідок перевищення надходжень до спеціального фонду, затверджених кошторисами органів Комітету. Понадпланова сума власних надходжень становила 1649,2 тис. грн, з яких 25,7 тис. грн було спрямовано на погашення кредиторської заборгованості загального фонду, та 243,8 тис. грн - на інші заходи, пов'язані із забезпеченням виконання основних функцій Комітету. У звітному періоді за рахунок коштів спеціального фонду кошторису центрального апарату відповідно до наказів Голови Комітету територіальним відділенням було перераховано кошти у сумі 373,3 тис. грн. Відповідно до затверджених кошторисів кошти спеціального фонду в сумі 2878,9 тис. грн були використані згідно зі статтею 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» на матеріально-технічне забезпечення, розвиток інформаційно-аналітичної бази, друковані видання Антимонопольного комітету України та інші видатки, що не забезпечені видатками загального фонду.

Кредиторська заборгованість за КПКВК 6011010 станом на 01 січня 2013 року становила 275,2 тис. грн, у тому числі за бюджетними коштами загального фонду - 274,5 тис. грн та спеціального фонду - 0,7 тис. грн. Кредиторська заборгованість є бюджетною, зареєстрована в органах Державної казначейської служби України, виникла у зв'язку з непроведенням платежів територіальними органами казначейства на загальну суму 98,5 тис. грн та за рахунок недофінансування ? на суму 177,4 тис. грн. За КПКВК 6011020 Центром комплексних досліджень з питань антимонопольної політики, що підзвітний Антимонопольному комітету України, виконувались наукові розробки, які формувались, виходячи з необхідності реалізації завдань, покладених на Комітет. За КПКВК 6011020 у 2012 році відкрито асигнувань із загального фонду державного бюджету у розмірі 1744,0 тис. грн, (передбачені кошторисом видатки профінансовано повністю) та надійшло власних надходжень за кодом класифікації доходів державного бюджету 25010000 «Надходження від плати за 110 послуги, що надаються бюджетними установами згідно з законодавством» у сумі 136,2 тис. грн. Касові видатки за коштами загального фонду становили 1742,8 тис. грн та спеціального фонду - 249,4 тис. грн (з використанням коштів із залишку на рахунку, що склався на 01січня 2012 року).

Кредиторська заборгованість по спеціальному фонду за КПКВК 6011020 відсутня.

2.2 Підсумки фінансової діяльності АМКУ у 2013 р

Структура та штатний розпис Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень затверджуються Головою Комітету в межах видатків згідно з кошторисом доходів і видатків. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 937 «Про затвердження граничної чисельності працівників апарату центральних органів виконавчої влади» гранична чисельність працівників центрального апарату Антимонопольного комітету України становить 258 штатних одиниць. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2011 року №1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади» гранична чисельність територіальних відділень Антимонопольного комітету України встановлена у кількості 588 штатних одиниць.

На 31 грудня 2013 року кількість працюючих у центральному апараті Комітету становила 229 осіб. Із них із вищою освітою - 226 осіб (зокрема, економічною - 94 (41%) , юридичною - 67 (29%), із науковим ступенем - 8). Кількість працюючих у територіальних відділеннях становила 544 особи. Із них із вищою освітою - 532 особи (зокрема, економічною - 331 (62%), юридичною -141 (26%), з науковим ступенем - 9).

У звітному році обсяг бюджетних асигнувань на здійснення повноважень Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VІ становив: - за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції», код програмної класифікації видатків та кредитування (надалі - КПКВК) 6011010 у розмірі 67959,0 тис. грн по загальному фонду державного бюджету (у т.ч. центральному апарату - 27539,5 тис. грн) та 4035,2 тис. грн по спеціальному фонду державного бюджету (у т.ч. центральному апарату - 3942,1 тис. грн); - за бюджетною програмою «Прикладні розробки у сфері конкурентної політики та права», код програмної класифікації видатків та кредитування Антимонопольний комітет як колегіальний орган Постійні та тимчасові адміністративні колегії Комітету 27 територіальних відділень (в усіх областях, містах Києві та Севастополі) Адміністративні колегії територіальних відділень Територіальні відділення- 544 особи на 31.12.2013 Апарат Комітету - 229 осіб на 31.12.2013 102 (надалі - КПКВК) 6011020 у розмірі 1196,2 тис. грн по загальному фонду державного бюджету.

Протягом року до річного розпису видатків державного бюджету вносилися зміни. За результатами аналізу фінансової звітності протягом 2013 року з метою раціонального використання бюджетних коштів та недопущення виникнення кредиторської заборгованості вносились зміни за КПКВК 6011010 в розрізі кодів економічної класифікації видатків шляхом перерозподілу кошторисних призначень. У цілому обсяг асигнувань загального фонду державного бюджету, затверджений розписом на 2013 рік, не змінився. Надійшло асигнувань за КПКВК 6011010 «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» із загального фонду Державного бюджету у розмірі - 67031,7 тис. грн, касові видатки становили - 67031,7 тис. грн, фактичні видатки - 67618,8 тис. грн. Видатки по захищеним статтям Державною казначейською службою України були забезпечені повністю. Рівень фінансування інших видатків (КЕКВ 5000) при плані асигнувань 3732,3 тис. грн становив 3021,8 тис. грн, тобто 81 відсоток. Недофінансування становило 710,5 тис. грн. Крім того, із суми виділених асигнувань на інші видатки у звітному році 108,5 тис. грн було використано на погашення кредиторської заборгованості за коштами загального фонду, яка виникла на 01.01.2013 у сумі 274,5 тис. грн, 96,3 тис. грн ? не було використано у зв'язку з непроведенням платежів територіальними органами казначейства за наданими платіжними дорученнями (кошти зараховані до державного бюджету).

Отже, у цілому із передбачених планом асигнувань коштів на інші видатки було використано на видатки поточного року лише 2817,0 тис. грн, тобто 75,4 відсотка від затверджених кошторисом. Наслідком такого стану фінансування стало виникнення кредиторської заборгованості за коштами загального фонду станом на 01.01.2014 у сумі 701,5 тис. грн, що на 427,0 тис. грн більше у порівнянні з початком звітного року. Із вказаної кредиторської заборгованості прострочена кредиторська заборгованість становила 297,9 тис. грн. Причиною виникнення кредиторської заборгованості на суму 96,3 тис. грн (з неї прострочено 82,4 тис. грн) стало непроведення платежів територіальними органами казначейства та на суму 605,2 тис. грн (з неї прострочено 215,5 тис. грн) - недофінансування видатків.

Фінансові зобов'язання взяті в межах кошторисних призначень, нецільового використання коштів, перевищення фактичних видатків над запланованими не встановлено. Кошти загального фонду державного бюджету використовувались на забезпечення діяльності органів Антимонопольного комітету України, а саме: на виплату заробітної плати працівникам системи органів Антимонопольного комітету України та проведення розрахунків з нарахувань на оплату праці, погашення кредиторської заборгованості, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв, експлуатаційних послуг, пов'язаних з утриманням службових приміщень, придбання канцелярських товарів, оплату послуг зв'язку, оренду службових приміщень, де розміщено територіальні відділення, охорону та протипожежний захист, транспортне та інформаційне забезпечення, супроводження програмних засобів, розрахунково-касове обслуговування, відрядження тощо.

2.3 Фінансова ефективність АМКУ у 2014 р

У 2014 році обсяг бюджетних асигнувань на здійснення повноважень Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VІI (надалі - Закон) становив: - за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції», код програмної класифікації видатків та кредитування (надалі - КПКВК) 6011010 у розмірі 69774,1 тис. грн по загальному фонду державного бюджету (у т. ч. центральному апарату - 30180,2 тис. грн) та 3975,5 тис. грн по спеціальному фонду державного бюджету (у т.ч. центральному апарату - 3942,1 тис. грн); - за бюджетною програмою «Прикладні розробки у сфері конкурентної політики та права», код програмної класифікації видатків та кредитування (надалі - КПКВК) 6011020 у розмірі 1197,6 тис. грн по загальному фонду державного бюджету.

Протягом року до Закону вносились зміни й обсяг асигнувань Антимонопольного комітету України із врахуванням змін на 2014 рік становив: - за КПКВК 6011010 у сумі 46185,9 тис. грн, тобто видатки було скорочено на 23588,2 тис. грн, (у тому числі центральному апарату - на 9900,4 тис. грн); - КПКВК 6011020 - у сумі 1010,7 тис. грн, тобто видатки було скорочено на 187,0 тис. грн. Скорочення видатків за КПКВК 6011010 на 23588,2 тис. грн було пов'язане: - із скороченням чисельності працівників Антимонопольного комітету України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 27.03.2014 № 1165-VІI - на 7047,2 тис. грн;