Суспільно-географічні особливості відтворення населення світу

Fx - вікові коефіцієнти народжуваності;

FLx - числа живих жінок з таблиць смертності, який і служать поправкою на смертність;

lo - «корінь» таблиці смертності, рівний 100000 або 10000, в залежності від її розрядності;

d - частка дівчаток серед новонароджених;

n - довжина вікового інтервалу [2]

Даний коефіцієнт характеризує кількість дівчаток, які за певних на момент дослідження рівнях смертності доживуть до віку, коли зможуть самі мати дітей (цей вік також береться за станом на момент дослідження). На початку двадцятого століття аналіз відтворення умовних поколінь показав, що частка дівчаток, здатних дожити до віку материнства, дорівнює приблизно половині, під час Другої Світової війни ймовірність дожиття опускається до 37%. В післявоєнний час показник народжуваності набував короткочасне зростання, але потім знову стала проявлятися тенденція до його зниження, причому припиненню цього процесу не сприяли ні зниження дитячої смертності, ані підвищення ймовірності дожиття дівчаток до материнського віку до 0.98. Таким чином, показники відтворення умовних поколінь не дають достатньої об'єктивної інформації про демографічну ситуацію. У зв'язку з цим проводиться аналіз відтворення реальних поколінь.

Оцінка відтворення реальних поколінь оцінюється з двох позицій. По-перше, з точки зору особливостей материнського потенціалу за умови стабільності дитячої смертності формується норма числа народжених дітей. По-друге, формування «необхідного» рівня народжуваності з позиції реальних поколінь. Відхилення величини підсумкової народжуваності від необхідного числа дітей, тобто «Необхідного рівня», показує недостатність або надмірність рівня народжуваності, потрібного для простого відтворення. Проте з часом відбувається зростання числа тих, що вижили дівчаток, а, отже, змінюється рівень необхідної народжуваності. Останнє тягне до того, що дочірнє покоління, незважаючи на підвищення шансів дожити до материнського віку, вже не може відтворити населення, тому виникає звужене відтворення, слідом за яким можлива природне зменшення населення.

ВИСНОВКИ

В даній роботі ми досліджували відтворення населення світу та його суспільно - географічні особливості. До факторів, які впливали на чисельність населення належать рівень життя, медичне обслуговування політичні події, культура та ін.. Також, мають вплив світові війни, терористичні акти, політичні події, штучні голодомори, репресії тощо.

Щорічне збільшення населення на планеті складає приблизно 86 млн осіб. І кількість населення на Землі постійно зростає, і темпи його зростання прискорюються, що дало підставу назвати цей процес «демографічним вибухом» та розглядати як одну з глобальних проблем людства. Зростання населення відбувається переважно за рахунок країн, що розвиваються.

Особливості природного середовища, історія його освоєння та соціально-економічні умови розвитку визначили нерівномірність у розміщенні населення Землі.

Відтворення населення - це зміна чисельності і складу населення внаслідок народжуваності і смертності, без урахування механічного переміщення, та визначає розміри природного приросту. Найважливіші фактори, що впливають на відтворення - це соціальні та природні умови його життєдіяльності, а також проблеми довкілля і водночас з цим показником тісно взаємопов'язана урбанізація.

У сучасному світі умовно виділяють два головні типи відтворення населення: перший - це порівняно невисокі показники народжуваності та смертності і природного приросту, що становить менш як 2 особи на 1000 жителів.

Цей тип відтворення характерний для більшості країн Європи, Північної Америки та деяких інших регіонів світу. Тут відбувається прискорене старіння населення, коли у віковій структурі переважає населення старших вікових груп (Україна належить до першого типу); другий - висока народжуваність, значне зниження показників смертності і високі темпами зростання кількості населення (тип властивий країнам Азії, Африки й Латинської Америки), для її структури характерна висока частка молодших вікових груп. Адже тут порівняно високі показники народжуваності, стабільні показники смертності та високий природний приріст, що перевищує 12 осіб на 1000 жителів.

На кількість населення ще впливають міграції (переміщення людей по території, пов'язані зі зміною постійного місця проживання та роботи). Вони бувають внутрішні та зовнішні. Міжнародні міграції викликають економічні і політичні причини, а також причини військового порядку. Також значну роль у сучасному міжнародному переміщенні населення відіграє трудова міграція. Масштаби її постійно ростуть, і в цей процес залучені практично всі країни. Міжкраїнова трудова міграція прийняла безпрецедентний характер і стає типовим явищем соціально - економічного життя сучасного світу.

У другій половині XX ст. з'явилася нова форма зовнішніх міграцій, яка дістала назву «відпливу умів». Суть її полягає в переманюванні розвинутими країнами іноземних учених, інженерів та інших спеціалістів високої кваліфікації, яким створюють кращі умови роботи і виплачують високу зарплату. Нині найбільші міграційні потоки спрямовані у США - з країн Латинської Америки, в Європу - з країн Азії і Африки. Багато людей виїжджає з країн СНД і Центральної Європи в Західну Європу, Північну Америку, Ізраїль.

В наш час багато країн намагається контролювати демографічну ситуацію в державі, тобто проводити демографічну політику. Більшість країн світу має такі цілі: зменшити приріст населення, поліпшити здоров'я й харчування, збільшити технічні потужності й ліквідувати бідність. Планування сім'ї, як засіб регулювання чисельності всього населення, прийнято урядами декількох країн: Китаю, Індії, Індонезії, Шрі-Ланки та ін. І демографічна політика в різних країнах залежить від характеру проблем у державі в цілому, тобто в країнах з дуже високим показником приросту населення вона спрямована на його зменшення, а більшості європейських та північноамериканських держав вона спрямована на заохочування тих, хто бажає мати дітей. І для цього створюється система державної підтримки багатодітних сімей, тож кожна держава має свої особливості демографічної політики.

Ми дослідили,що розвинені країни світу краще забезпечені трудовими ресурсами, адже мають кращі умови для праці, особливо в часи кризи, і у кожній країні з ринковим господарством існує і ринок праці, але він діє не однаково у різних країнах.

Додаток

Види міграціі [17]

ДЖЕРАЛА НФОРМАЦІЇ

1. Борисов В.А. Демография . -- М.: Издательский дом NOTA BENE, 1999. - 272 с.

2. Бреева Е.Б. Основы демографии: Учебноепособие. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2004.- с.352.

3. Васильєва Л. Й. Демографічні аспекти сучасної сім'ї // Актуал. пpобл. політики: Зб. наук. пp. - Одеса, 1997. - Вип.1-2. - С.15-17.

4. Вишневский А.Г. Воспроизводство населения и общество: История, современность, взгляд в будущее. - М.: Финансы и статистика, 1982.

5. Вишневский А.Г. Демографическая революция. - М.: Статистика, 1976. - 154 с.

6. Гузеватый Я.Н. О социально-экономической обусловленности демографического развития мирового населения//Народонаселение зарубежных стран. - М., 1976. - 360с.

7. Демографічна криза в Україні// Народна газета. - 2002. - № 17. - с.4-5.

8. Економічний словник-довідник / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Феміда, 1996.

9. Економічна та соціальна географія світу. / За ред. Б.П. Яценка, - К.: Артек, 1997. - 280 с.

10. Боярський А.С. Валенте Д.І. Кваша А.Я. Основи демографії - М, 1980. - 270с.

11. Заставецька О. В., Заставецький Б.І., Ткач Д. В. Географія населення України. -- Тернопіль, 2007, 187 с.

12. Заставний Ф. Проблеми репресивності в Україні (соціально-економічної, екологічної, демографічної): монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - 348 с.

13. Ковалев С. А., Ковалевская Н. Я. География СССР. - М.: Издательство МГУ, 1980 г., 287 с.

14. Масляк П.О., Дахно І.І. Економічна і соціальна географія світу: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч.закл./ За ред. П.О.Масляка. - К.: Вежа, 2003. - 298 с.

15. Медков В.М. Демография: Учебник. -М.: ИНФРА -- М, 2004.- с.576.

16. Пестушко В.Ю., Уварова ГШ. Географія: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: Рівень стандарту, академічний рівень. - К.: Генеза, 2010. - 302 с.

17. Сегида Е. Ю. География населения с основами демографии: учебное пособие для самостоятельной работы студентов, обучающихся по направлению подготовки «География», по специальности «Экономическая и социальная география». - Харьков, 2013. - 80 с.

18. Словник-довідник з економіки і соціальної географії світу / П.О. Масля, Я.Б. Олійник. - К.: Лібра, 2006. - 456 с.

19. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 2001- 560 с.

20. Шувалов Е.Л. География населения: учебное пособие для студентов пед. институтов по геогр. спец. - 2-е изд., перераб. - М.: Просвещение, 1985. - 176 с.

Інтернет - ресурси:

21. Офіційний сайт: Країни світу: svit.ukrinform.ua:

Режим доступу: http://svit.ukrinform.ua/population.php

22. Проект Всесвітня географія. - Режим доступа: www.worldgeo.ru.

23. Офіційний сайт: World Population Data Sheet: http://www.prb.org

Режим доступу: http://www.prb.org/publications/datasheets/2014

24. Офіційний сайт: World Population Prospect: http://www.un.org

Размещено на Allbest.ru