Розвиток міжнародної торгівлі на сучасному етапі. Торговий баланс України

- застосування санкцій обмежувального характеру по відношенню до України;

- застосування до України компенсаторних механізмів, наприклад, зниження рівня

мит на інші товари, які б становили інтерес для певних країн-членів СОТ;

- проведення консультацій із зацікавленими країнами та, в разі недосягнення компромісу,- початок процедури врегулювання суперечок. Частка надходжень від вивізного мита у структурі надходжень податків на міжнародну торгівлю до державного бюджету у 2009 році порівняно з 2008 роком збільшилась із 1,6 % до 5,5 %, а у 2010 році знову скоротилась до 3,3 %. Причиною цього стало поступове - відповідно до взятих зобов'язань Україною під час приєднання до СОТ - скорочення ставок вивізного мита. В цілому за період з 2007 по 2010 роки обсяги надходжень до держбюджету від сплати вивізного мита зросли на 3,6 % відповідно із 290 млн. грн. до 300 млн. грн. У 2011 році ставки вивізного мита на деякі види товарів скорочено (Додаток 1, табл. ІV).

Підсумовуючи, можна сказати, що вступ України до СОТ призвів до поглиблення лібералізації торгівлі, причому багато змін відбулося до або відразу ж після вступу. Найбільший вплив на зовнішньоекономічну сферу фактор вступу у СОТ спричинив через механізм зниження тарифних бар'єрів. Проте, як буде показано нижче, навіть лібералізація митного тарифу у розрізі імпорту не є визначальною щодо характеристик сучасного стану зовнішньоекономічної позиції України. Стосовно експортної компоненти, членство у СОТ в аспекті лібералізації доступу на міжнародні ринки також не стало провідним чинником формування експортної пропозиції українських виробників. У цьому аспекті превалюють чинники зовнішнього попиту на продукцію традиційного українського експорту.

Стосовно внутрішніх обмежувачів використання потенціалу СОТ для посилення міжнародної конкурентоспроможності України, наразі актуальними є більш глибока гармонізація національного законодавства, що регулює, наприклад, санітарні та фіто санітарні заходи, технічні норми та стандарти. Невідповідність національного регулювання міжнародним практикам (особливо тим, що діють у промислово розвинутих країнах) закриває перед українськими виробниками найбільш платоспроможні світові ринки. Станом на середину 2011 року за напрямками адаптації та гармонізації законодавства Україна виконала ще не всі зобов'язання перед СОТ. Причому частина з них пов'язана із домовленим перехідним періодом, а інша - потребує часу для внесення законодавчих змін (як у випадку, наприклад, з регулюванням загальної безпеки продукції).

4.5 Можливості та загрози розвитку зовнішньої торгівлі України

Оцінка ефективності зовнішньоторговельної політики України, здійснена за допомогою методики Всесвітнього економічного форуму (WEF) загалом підтверджує певний прогрес в національній політиці стимулювання торгівлі, що, очевидно, пов'язане зі вступом країни до СОТ. Водночас рейтинг ETI зафіксував також обмеженість впливу чинника СОТ на базові характеристики зовнішньоекономічної політики у т.зв. суміжних сферах (регуляторній, фіскальній тощо).

Переваги застосування підходу, запропонованого рейтингом ETI, полягають у тому, що, по-перше, крім власне інструментів торговельної політики враховуються інші важливі аспекти, які суттєво впливають на комфортність реалізації міжнародних комерційних операцій, а саме якість транспортно-комунікаційної інфраструктури та розвиненість національного середовища ведення бізнесу; по-друге, окрім даних офіційної статистики при визначенні рейтингів враховуються дані щорічних опитувань менеджерів приватних компаній (WEF Executive Opinion Survey), що дозволяє досягти різносторонньої оцінки факторів стимулювання міжнародної торгівлі у конкретній країні; по-третє, об'єктивність отриманих рейтингів підтверджується високою кореляцією отриманих значень індексу із ключовими показниками міжнародної торгівлі (обсягами експорту, імпорту, зовнішнього товарообороту). Є, звичайно, і певні вади, зокрема: складність оцінки рейтингових позицій країн у динаміці через щорічну зміну кількості охоплених рейтингом країн та постійні трансформації у методиці розрахунку індексу та його субіндексів.

У таблиці 4.5 наведено позиції України у глобальному рейтингу стимулювання торгівлі в цілому та за основними його складовими.

Із вступом України до СОТ, як свідчить аналіз рейтингу , наведеного у таблиці 4.5, суттєво покращився як рівень доступу до внутрішнього ринку України, так і доступ України до зовнішніх ринків. При цьому тарифи на імпорт України є одними з найбільш гомогенізованих у світі, оскільки за показником «Дисперсія ставок митних тарифів за методом стандартного відхилення» згідно рейтингу ETI 2010 у 2009 році Україна посідала дев'яте місце у світі. Показовим для нашої країни є вищий рівень відкритості внутрішнього ринку як за рівнем тарифних ставок (37 місце у світі), так і за нетарифними протекціоністськими заходами (29 місце), порівняно з можливістю доступу на іноземні ринки за рівнем тарифів, встановленим по відношенню до українських експортерів (49 місце), та отриманими торговельними преференціями (44 місце).

Таблиця 4.5.Позиції України у глобальному рейтингу стимулювання торгівлі (ETI) за Всесвітнім економічним форумом, 2008-2010 рр.

До переваг зовнішньоторговельної політики України (відповідно до рейтингу) можна віднести:

- доступність та використання інформаційно-комунікаційних технологій (55 місце), що пояснюється, зокрема, високою кількістю власників мобільних (26 місце) та стаціонарних (41 місце) телефонів у розрахунку на 100 громадян;

- фізичну безпеку (64 місце), зокрема за рівнем витрат бізнесу на захист від криміналу, жорстокості та тероризму Україна посідає 43 місце у світі, при цьому, за надійністю послуг правоохоронних органів країна посідає лише 101 місце у глобальному рейтингу;

- доступність і якість транспортної інфраструктури (69 місце), що головним чином завдячує високій питомій вазі доріг з твердим покриттям (23 місце у світі) та доволі високій якості залізничних шляхів (30 місце). Крім того, непогані позиції України за показником сполучення морського транспорту з іншими видами транспорту (42 місце).

Наведений невеликий перелік переваг компенсується занадто довгим переліком суттєвих недоліків, оскільки із 56 показників, що застосовуються для складання глобального рейтингу сприяння торгівлі, за сорока двома позиціями Україна не потрапляє до перших п'ятдесяти країн у рейтингу, а за дев'ятнадцятьма - навіть до першої сотні. Найбільші проблеми при цьому спостерігаються у сфері митного регулювання (через низьку ефективність та непрозорість митного адміністрування) та внутрішнього регуляторного середовища.

Комплексний аналіз умов розвитку зовнішньої торгівлі України після набуття членства у СОТ показує, що під впливом глибокої світової фінансово-економічної кризи очікувані позитивні наслідки від поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до глобального торговельного простору не реалізувалися.

Внутрішні чинники розвитку зовнішньої торгівлі України протягом 2008-І кварталу 2011 років значною мірою визначалися адаптацією до світових економічних та політичних змін та визначали умови розвитку окремих сфер економіки України. По-перше, торговельна політика України була спрямована на приведення у відповідність до зобов'язань перед СОТ системи інструментів митно-тарифного регулювання, зокрема, скорочення ставок ввізних мит. В умовах зростання реальних доходів населення та відновлення споживчого платоспроможного попиту протягом 2010 року відповідною мірою це відобразилось на зростанні обсягів імпорту товарів та збільшенні доходів державного бюджету. По-друге, уряд України, реагуючи на зміни у світовій економіці, здійснював окремі заходи щодо підтримки національного виробника. Негативний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі в Україні мали такі чинники в державній політиці, як відсутність чіткої стратегії структурних змін економіки, слабкий механізм фінансової державної підтримки розвитку експорту, низький рівень інвестування в інноваційну модернізацію експортоорієнтованих виробництв, високий рівень витрат, пов'язаних з зовнішнім державним боргом, невигідні умови кредитування експорту, слабкість протидії спекулюванню з відшкодуванням ПДВ та з експортними операціями через офшорні компанії тощо.

В цілому зазначимо, що вплив на економіку України перебування в складі СОТ протягом останніх трьох років не набув системного характеру. Натомість переважали точкові впливи та заходи одностороннього характеру. Відтак уряд здійснював виконання взятих на себе зобов'язань щодо змін у торгівельній політиці, проте еквівалентного полегшення доступу вітчизняних товарів та послуг до зовнішніх ринків не відбулося. Наслідки світової фінансово-економічної кризи не дозволили Україні у короткостроковому аналізованому періоді відчути повною мірою позитивний ефект від спрощення режиму торгівлі з країнами-членами СОТ. Кардинального покращення добробуту населення шляхом підвищення рівня зайнятості, доходів та доступності якісних товарів та послуг, що є головним індикатором ефективності інтеграційних процесів, в Україні також не відбулось. Рівень життя громадян залишається доволі низьким порівняно не лише з розвиненим країнами світу, але і з низкою країн колишнього Радянського Союзу.

Позитивний ефект від вступу до СОТ в даний час переважно пов'язаний з очікуваними довгостроковими якісними структурними зрушеннями в національній економіці. Так, позитивним наслідком отримання Україною членства в СОТ став початок переговорів з ЄС щодо укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, зокрема, щодо створення поглибленої зони вільної торгівлі. Крім того, підвищення рівня відкритості національної економіки, як наслідок набуття Україною членства у СОТ, зумовлює необхідність зростання конкурентоспроможності вітчизняного виробника та поліпшення інвестиційного клімату в державі. Цьому мають сприяти відповідні заходи державної структурної політики, зокрема, щодо заохочення інвестиційного та інноваційного розвитку, ресурсо- та енергозбереження, підвищення ефективності організації економічних процесів.

Водночас приєднання України до СОТ дещо обмежує можливості автономної зовнішньоекономічної політики України на інших векторах економічної інтеграції. Наприклад, відсутність статусу членів СОТ у найбільш економічно розвинених країн СНД обмежує можливості щодо економічної інтеграції України у рамках ЄЕП і Митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану. Таким чином членство у СОТ створило для України певні рамки, порушення яких призведе до додаткових витрат у разі порушення Україною взятих на себе зобов'язань.

Узагальнюючи результати економічної динаміки у період набуття Україною членства у СОТ зазначимо, що цей період характеризується початком нового етапу розвитку відкритої моделі національної економіки України, що знайшло відображення, передусім, у зміні структури торгівлі з її основними партнерами. Проте як показав аналіз, вплив членства СОТ на якісні характеристики зовнішньоекономічної позиції України є обмеженим.

Відтак без поглиблення модернізаційних реформ, що сприятимуть переходу до інвестиційної моделі зростання українська економіка розвиватиметься переважно під впливом зовнішньоекономічних ділових циклів та періодичних валютно-фінансових криз, що супроводжуватимуть різкі зміни торговельного та/або платіжного балансу.

Результати аналізу сучасних тенденцій розвитку експортно-імпортної діяльності та зовнішньоторговельної політики України дають підстави визначити ключовим завданням державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності створення ефективної системи підтримки експорту, яка забезпечить сталий економічний розвиток та реалізацію експортного потенціалу держави. У контексті визначеної мети необхідно реалізувати комплекс заходів щодо модернізації та підвищення міжнародної конкурентоспроможності експортного виробництва, оптимізації існуючих систем правової, організаційно-економічної, науково-технічної, інфраструктурної та інших систем забезпечення експортно-імпортної діяльності України. Нижче наведено перелік заходів, що сприятимуть вдосконаленню експортної складової торговельної політики України в умовах поглиблення зовнішньоекономічної інтеграції, зокрема через інструментарій СОТ, та подолання негативних наслідків світової фінансової кризи.

1. Розбудова інституційної інфраструктури сприяння експорту та активізація застосування механізмів СОТ для захисту національних економічних інтересів.

Створення маркетингових і сервісних мереж на пріоритетних закордонних ринках, а також формування мережі підтримки національних виробників, передусім малих і середніх підприємств, у сфері міжнародної торгівлі. Створення регіональних центрів сприяння експорту, які б надавали консультаційні послуги місцевим виробникам, поширювали інформацію щодо стану відповідних ринків та вимог до якості продуктів та послуг, допомагали шукати потенційних партнерів, тощо.

2. Поглиблення торговельно-економічної інтеграції з окремими країнами-партнерами, митними та інтеграційними союзами та іншими економічними утвореннями. Вступ до СОТ започаткував новий етап розвитку української торговельної політики. Разом з тим, через три роки після цієї події актуальною для країни залишається реалізація багатовекторної торговельно-економічної інтеграції, що має свій негативний вияв у невизначеності для бізнесу та інвесторів щодо майбутнього стратегічного напрямку розвитку торгівельної політики.

3. Удосконалення митних процедур.

4. Завершення реформування систем технічного регулювання та стандартизації.

5. Модернізація та унормування системи державної допомоги.

6. Вдосконалення фінансових механізмів регулювання та підтримки діяльності експортерів. Варто зазначити, що завдання із впровадження механізмів державної підтримки експортної діяльності (кредитування, страхування експорту, гарантування участі українських експортерів у тендерах за кордоном), було актуалізовано ще на початку світової кризи в 2008 році, в чергове актуальність проблеми наголошена в Указі Президента України від 27 квітня 2011 р. № 504, проте станом на середину 2011 року відповідний закон не було розроблено.

7. Забезпечення прозорості механізму відшкодування ПДВ та попередження зловживань в цій сфері. Для обмеження порушень у сфері відшкодування ПДВ у вітчизняній науці та практиці напрацьовано вже низку пропозицій.

8. Інформатизація зовнішніх економічних зв'язків України.

9. Ідентифікація пріоритетних галузей, що потребують державної підтримки розвитку експортної діяльності. Крім того, назріла нагальна необхідність розробки та реалізації національної програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних компаній України, з відповідними деталізованими секторальними планами дій (як це, зокрема, було здійснено у Росії). Зокрема, вже зараз можна прогнозувати перспективу втрати порівняльних конкурентних переваг стосовно деяких «базових» експортних галузей. Важливим вектором досягнення міжнародної конкурентоспроможності є також стимулювання розвитку міжгалузевих комплексів технологічно пов'язаних виробництв (кластерів), здатних швидко нарощувати експорт наукоємних товарів, технологій, а також інформаційно-комунікаційних, науково-технічних, інжинірингових, ділових, освітніх, та інших високотехнологічних послуг.

10. Розробка плану превентивних заходів для запобігання витіснення українських товарів з ринків країн-партнерів. Відповідна робота сприятиме стабілізації очікувань суб'єктів ринку та мінімізуватиме негативні наслідки ринкових факторів та протекціоністських заходів країн - торговельних партнерів.

Запровадження заходів антикризової політики під час піку кризи 2008-2009 рр. та у наступний період в інших країнах в частині, що стосується заходів торгівельної політики, показало, що країни дуже відрізняються у виборі інструментів торгівельної політики. Для підтримки експорту переважно використовується фінансова, інституційна підтримка, що не суперечить нормам СОТ. Країни також лібералізують свої торгівельні режими для мінімізації наслідків кризи шляхом зниження нетарифних бар'єрів для експорту та пом'якшення обмежень для імпорту окремих товарів. Водночас для обмеження імпорту найчастіше застосовується підвищення імпортних тарифів та інші протекціоністські заходи.

Відповідно до сьогоднішніх реалій серед пріоритетних напрямків оптимізації розвитку імпортної діяльності в Україні є наступні.

1. Обмеження імпорту.

2. Лібералізація імпорту як захід сприяння експорту та посилення конкурентоспроможності. Актуальним для конкурентоспроможності українських виробників є оптимізація імпорту сировини та комплектуючих, що застосовується для виробництва готової продукції. Фактор здешевлення сировини, напівфабрикатів чи комплектуючих міг би стати суттєвим чинником цінової конкурентоспроможності українських товарів. Серед інструментів підтримки національного виробника ефективними є безвідсоткові податкові кредити фірмам, що зазнають проблем із збутом чи є виробниками імпортозамінної продукції, векселі та інші механізми відтермінування сплати податків. Особливо уразливими є позиції тих виробників, що випускають конкуруючу з імпортом продукцію, що оподатковується за пільговими ставками (наприклад, 0 % ПДВ при імпорті деяких товарів медичного призначення).

3. Запровадження заходів щодо диверсифікації географічної структури енергетичного імпорту з метою підвищення рівня безпеки внутрішнього ринку та забезпечення стабільності та передбачуваності функціонування основних експортоорієнтованих енергоємних галузей.

4. Підвищення рівня прозорості та конкуренції у сфері державних закупівель. Залучення до участі у тендерах іноземних компаній на отримання державних контрактів приведе до покращення якості та зниження вартості державних послуг. Проте доцільно також вивчити можливість запровадження певних критеріїв закупівель, за якими пріоритет буде віддаватися національному виробникові.

Зазначимо, що у 2010 році Україна домоглася перших позитивних зрушень у підвищенні енергетичної безпеки національної економіки в аспекті географічної диверсифікації імпортного постачання сирої нафти шляхом реалізації контракту між компанією «Укртатнафта» та Державною нафтовою компанією Азербайджану щодо постачання 3 млн. тонн каспійської нафти, що дозволило знизити фактично монопольну залежність від поставок російської нафти на рівні 92-100 % протягом періоду 2005-2009 рр. до 75,9 % у 2010 р.

міжнародна торгівля зовнішня тарифний

ВИСНОВКИ

Отже, світова торгівля розвивається в умовах глобальної кризи, фінансової дестабілізації, які охопили весь світ, хоча за прогнозами МВФ світова економіка виходить із рецесії раніше, ніж це передбачалося. Прогнози Світового банку стримані, але також доволі оптимістичні [1]. Успіху експортної політики України загрожує ряд проблем, які пригнічують розвиток експортного потенціалу, заважають зростанню міжнародної конкурентоспроможності.

На нашу думку, розв'язання цих проблем зводиться до наступного:

1. Необхідно створювати ТНК, діяльність яких відкрила б для економіки України нові можливості для інтеграції у світовий поділ виробництва, сприяла б збільшенню конкурентоспроможності на світовому ринку.

2. Необхідно здійснювати, в першу чергу, модернізацію ключових експортно орієнтованих галузей вітчизняної економіки, діяльність яких сприяла б поліпшенню експортних можливостей країни.

3. Необхідно посилити рівень законодавчого забезпечення з питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках в умовах інфляції, дії світових тенденцій до подорожчання енергоносіїв.

4. Необхідно розробити заходи державної підтримки багатовекторної експортної експансії української продукції на світовий ринок.

5. Враховуючи міжнародний досвід, посилити практику застосування антидемпінгових та спеціальних заходів з питань торговельного захисту вітчизняного виробника.

6. Вдосконалювати програму співпраці з іншими країнами, а також практику використання інструментів договірного врегулювання питань здійснення зовнішньої торгівлі, зменшення протекціоністських заходів між країнами (мито, квоти).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гальчинский А. Вилікувати економіку можна тільки на ліберальних засадах / А. Гальчинский // Дзеркало тижня» - 2010. - № 6-7. - С. 7.

2. Данилишин Б. Цінові підсумки 2009-го - кращі за останні роки / Б. Данилишин // Урядовий кур'єр. - 14 січня 2010. - № 6. -С. 5.

3. Державний комітет статистики України. Економіка України за січень 2010 р. // Урядовий кур' єр.- 2 березня 2010. -№ 39. - С. 6.

4. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка: [навч. посіб.] / Козак Ю.Г.,Лук'яненко Д.П., Макогон Ю.В. та ін.- [2-ге вид.]. - К. : Центр навч. літератури, 2004 . - С. 46, 47.

5. Козик В.В. Міжнародні економічні відносин: [навч. посіб.] / Козик В.В., Панкова Л.А.,Даниленко Н.П. - [5-е вид.]. - К .: Знання, 2004. - С. 45.

6. Контурова С. М. Концептуальна модель динамічного розвитку транснаціональних корпорацій в умовах глобалізації / С.М. Контурова // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. - № 19. - С. 41.

7. Крупін В.Є. Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств / В.Є. Крупін // Регіональна економіка. - 2009. - № 1. - С. 114, 115.

8. Мочерний С. В. Економічна теорія : [посіб.] / С. В. Мочерний. - К. : 2003. «Академія». - С. 579.

9. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: [підруч.] / Ю.В. Ніколенко. - К. : ЦУЛ. - 2003. - С.486, 487.

10. Олефір В. Внутрішній споживчий ринок в умовах економічного спаду / В. Олефір // Діловий вісник. - 2010. - № 3 - С. 8.

11. Панфілова Т. Україна в глобальному торговельному та інвестиційному середовищі / Т. Панфілова // Економіка України. - 2009. - № 6. - С. 84.

12. Програма соціально-економічного і культурного розвитку міста Кременчука та утримання його соціальної сфери, житлово-комунального господарства на 2008 рік. - Кременчук, 2008. - С. 51-53.

13. Статистичний щорічник України за відповідні роки - Київ, 1991 - 2011.

14.Авдокушин Е.Ф. “Международные экономические отношения”. Учебное пособие. М.: 1997.- 322с.

15.В.В. Козлик, Л.А. Панкова, Даниленко Н.Б. "Міжнародні економічні відносини" 2008 р. Київ “Знання”

16.Дахно І.І. "Міжнародна торгівля" 2-ге видання, 2007 р. Київ

17.Балаков П.К. "Международные торговые отношения и расчеты" 1994 г. Москва.

18.Беляцкий С.А. "Международная экономичская взаимосвязь и взаимозависимость: проблемы, тенденции" Экономика Украины №9 2002 г.

19.Гольцберг А.В.Воронова Г.М. “Международная торговля” К.1994

20.Козик В.В., Панкова Л.А. “Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

21.Кочетов Э.А."Геоэкономика и внешнеэкономическая стратегия Украины" Мировая экономика и международные отношения №11, 1999

22.Омельянович О. Н."Состояние и проблемы торговли Украины" Экономика Украины №7 1999 г.

23.Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

24.Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник: 2-ге вид., випр. і доп./ За заг. ред. А.І.Кредісова. - К.:ВІРА-Р, 2002.-552с.

25.Румянцев А.П., Климко Н.Г., Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. - 447с.

26.Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник.-- М., Инфра-М, 1998.

27.Циганкова Т. М. , Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 488с.

28.Школа І.М., В.М.Козменко “Міжнародні економічні відносини - Чернівці “Рута” 1996.- 620с.

29.http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article?art_id=28800091

30.Resolve Falters As Global Prospects Worsen: The 9th GTA Report. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://www.globaltradealert.org/9th_GTA_Report

31.Постанова Кабінету Міністрів України № 925 від 14.10.2008 «Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі» // Урядовий кур'єр від 30.10.2008 - № 203 (Втратив чинність).

32.Report to the TPRB from the Director-General on Trade-Related Developments // WT/TPR/OV/W/3 14 June 2010.

33.Постанова Кабінету Міністрів України № 938 від 4 жовтня 2010 р. «Про встановлення обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 30 червня 2011 р., і затвердження Порядку видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції та розподілу квот» // Урядовий кур'єр від 19.10.2010 - № 194

34.Report to the TPRB from the Director-General on Trade-Related Developments, WT/TPR/OV/W/5, 9 June 2011

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1

Таблиця І Структура, динаміка та результати зовнішньої торгівлі товарами України з провідними країнами-партнерами, 2008-2010 рр.

Таблиця ІІ

Ставки акцизного збору в Україні (2010 рік)

Таблиця IV. Перелік товарів, на які зменшуються ставки вивізного (експортного) мита у 2011 році

Перелік товарів, на які зменшуються ставки вивізного (експортного) мита у 2011 році

ДОДАТОК 2

Динаміка обсягів високотехнологічного експорту України за товарними групами згідно класифікації (SITC rev. 3) у дол. США

ДОДАТОК 3

Динаміка частки високотехнологічних товарів у структурі експорту обробної

Размещено на Allbest.ru