Прецедентність як складова індивідуального стилю інтернет-видання "онлайн-експрес"

Деякі ПВ можуть бути актуальними лише відносно окремих діячів або явищ. Наприклад, ПВ, вжите у реченні «Російський «лошара» Задорнов підтвердив, що є дуже примітивним шовіністом» [81]. Прецедентним висловлюванням, актуалізованим у цьому заголовку, є слова самого Михайла Задорнова про те, як його запросили на програму Шустера, і він «як останній лошара» погодився. Оскільки у тому самому інтерв'ю сатирик неодноразово дуже зневажливо висловлювався про Євромайдан і взагалі про Україну, в українців воно викликало негативну реакцію, і стало приводом називати Задорнова «лошарою».

Досить часто появу окремих ПВ можна пов'язати із гаслами Майдану та Євромайдану, наприклад, «Сотні євромайданівців біля Генпрокуратури вимагають «підарешту» для її шефа» [87]. Слово «підарешт» виникло через появу на Євромайдані гасла «Янукович -- підарешт!». Завдяки пропущеному пробілу у словосполученні «під арешт» утворився іменник, значення якого активісти Євромайдану пояснили як «представник сексуальних меншин, якого потрібно заарештувати». Поступово це слово стало вживатися також стосовно інших політиків і громадських діячів, які, на думку євромайданівців, відповідають цьому визначенню. Іншим прикладом подібного ПВ може слугувати заголовок «Міліційні підрахуї дертимуть по 4,2 тисячі за кожну каски й маску. Їм що мітинг, що погром» [55]. Слово «підрахуй» утворилося під час Помаранчевої революції, коли, вимагаючи нефальсифікованих результатів виборів, мітингувальники скандували: «Ківалов, підрахуй!», звертаючись до голови Центральної виборчої комісії. Таким чином, завдяки вживанню у словосполученні в такій формі, це слово з категорії дієслів перейшло до категорії іменників і стало позначати людину, яка не зовсім вірно щось підрахувала. Використання цього ПВ є виправданим у даному випадку, бо у статті під цим заголовком йдеться про те, що у міліції підрахували суми штрафів за порушення «диктаторських законів» від 16 січня 2014 року.

У окрему групу можна виділити так звані «псевдопрецедентні висловлювання». Це -- слова з «блатного» жаргону, які вживаються, коли мова йде про Віктора Януковича та його союзників. Екс-президент відомий як колишній злочинець та «зек», багато хто з його прибічників також знані за свою злочинну діяльність та зв'язки зі світом криміналу. Саме такі асоціації часто виникають в уяві аудиторії при згадці про цих діячів. Тому жаргонізми, вживанні у матеріалах про них, сприймаються читачами як прецедентні висловлювання -- адже саме так, в уяві аудиторії, спілкуються ці політики. Прикладами вживання таких псевдопрецедентних висловлювань є наступні заголовки: «ПР непогано «відкотила» й на Антимайдані: із декларованих 10 тисяч на мітинг доїхала лише тисяча» [70], «У Раді - безпредєл! Більшість на очах усієї країни «штампує» лобістські закони» [94], «Янукович підписав диктаторські закони так само, як їх приймала ВР -- «нє глядя»» [106], «У штабі Євромайдану знайшли трупа. Шиють вбивство» [95], «Регіонали вже погрожують подерибанити бюджет на виїзді і «в тьомную»» [78], «#Євромайдан поставили на 15-добовий лічильник» [30], «Сьогодні ввечері регіоналів збирають на «сходняк». Є тема» [89] та інші. Крім жаргонізмів, асоціації з певними групами політиків, які погано володіють українською мовою, викликають російські слова, вжиті в українських текстах: «Під Закарпатською ОДА виросло «Містечко Свободи» з барикадами -- губернатор організував обурення «мєстних»» [66], «Опозиціонери вірять, що цього разу у ВР безпредєлу регіоналів не буде?» [62], «Залякані регіонали мерзнуть на морозі, аби дати відсіч «бандерівцям», а ті все не їдуть і не їдуть. А мороз «крєпчає»» [33].

Таким чином, прецедентними висловленнями у матеріалах видання «Онлайн-Експрес» частіше всього виступають помилкові слова чи невірна вимова окремих політичних діячів, а також слова, що стали «крилатими» після їх вживання на Майданах 2004 та 2013 років. Окрему групу становлять «псевдопрецедентні висловлення», що не є власне ПВ, але неминуче нагадують при їх вживанні про певних відомих громадських діячів. До цієї групи належать жаргонізми та підкреслені калькування слів з російської мови.

3.4 Використання прецедентних імен (ПІ) у текстах інтернет-видання «Online-Експрес»

Прецедентні імена можна назвати найбільш часто вживаними прецедентними феноменами, адже в багатьох випадках вони вживаються для актуалізації інших прецедентних феноменів, зокрема прецедентних ситуацій та прецедентних текстів. Наприклад, слово «Майдан» сприймається як символ народного опору, тож його можна вважати прецедентним іменем, проте очевидним є те, що воно репрезентує певну загальновідому ситуацію -- «Помаранчеву революцію» 2004 року, що відбувалася на Майдані незалежності. Отож, відповідно до Є. Нахімової, з одного боку ПІ -- вербальні ідентифікатори певних феноменів, реальних чи уявних (людей, персонажів, географічних об'єктів, історичних подій тощо). Найчастіше ПІ виражаються власними іменниками (або загальними іменниками, що набули ознак власних), або ж іменними словосполученнями. З іншого боку ПІ вживаються не для позначення певного феномена, а для ідентифікації його характеристики, набуваючи статусу загальної назви. Тобто ПІ вживаються у якості символів.

ПI, будучи носіями певних ознак, слугують для профілізації культурно-значимих концептів, окрім того, вони актуалізують інші прецедентні феномени. Тобто прецедентні імена -- це різного роду власні назви, які втрачають своє основне призначення ідентифікації референта, стають носіями семантики, номінантами визначеного кола якостей, набором певних конотацій, що зумовлює їхнє уживання в якості еталонів/антиеталонів при порівнянні. Прецедентні імена виступають також символами інших прецедентних феноменів: прецедентних висловлювань/текстів/ситуацій [59].

Часто певні ролі осіб, про яких ідеться в матеріалі вживаються як прецедентні імена. Це можуть бути соціальні ролі, наприклад, ««Регіонал» із 4 мільйонами гривень візьметься за «Гуцульщину»» [77]. Тут слово «регіонал» означає «член партії регіонів», а оскільки ми звикли уніфікувати усіх учасників певного руху, членів партії тощо за певними ознаками, денотат «Член партії регіонів» є домінантом для набору певних конотацій, тож хоч читач і не знає, про кого саме з Партії регіонів ідеться у даному матеріалі, після ознайомлення з заголовком в його уяві виникне досить повний образ «Регіонала» (з урахуванням позиції досліджуваного видання цей образ, скоріше за все, буде антиеталонним, у ньому будуть поєднані певні негативні якості). Так само вживаються в матеріалах слова «тягнибоківці», «свободівці», «донецькі» тощо: представникові спільноти, позначуваної кожним із цих слів, притаманні певні характеристики.

Іноді в якості ПІ вживаються ролі, які певна особа виконувала в спектаклях чи кінофільмах, і з якими вона чітко співставляється у свідомості аудиторії. Наприклад, у реченнях, ««Роксолана» ось-ось народить» [79], ««Доктор Хаус» бойкотуватиме усі російські товари. Водка -- не виняток» [26] замість імен акторів Мер'єм Узерлі та Х'ю Лорі вживаються імена персонажів, ролі яких вони виконували у відомих телесеріалах. Вживання ПІ у цьому випадку можна пояснити тим, що імена персонажів значно краще відомі серед аудиторії, ніж імена акторів. Завдяки надзвичайній популярності цих персонажів при згадці Роксолани чи Доктора Хауса навіть у читача, що не цікавиться згаданими серіалами, в уяві виникне певний образ і, можливо, зацікавлення матеріалом. В той самий час у заголовку «Померла акторка, яка знімалася у «Віднесених вітром»» [68] вживання прецедентного імені персонажа фільму -- Індії Вілкс -- замість імені акторки Алісії Ретт є недоцільним, оскільки цей персонаж не є відомим сучасній аудиторії. Замість цього у назві обіграно назву прецедентного тексту -- назву кінофільму за однойменним романом «Віднесені вітром», що є загальновідомим.

В окрему групу можна виділити ПІ, утворені прізвиськами відомих людей, головним чином політичних діячів. Серед них, наприклад, слова «Гепа і Допа», Гепою називають в народі мера міста Харків Генадія Кернеса, через чутки, що він до початку політичної кар'єри був кримінальним авторитетом та мав прізвисько Гепард, бо завжди швидко втікав з місця злочину, а Допою -- колишнього губернатора Харківської області Михайла Добкіна, таким чином скорочуючи його прізвище; до того ж ці діячі відомі як дуже близькі друзі, що разом з'являються на багатьох заходах, тож і прізвиська їхні співзвучні між собою. Словом «Батя» часто називають екс-президента Януковича, «Бацька» - президента Білорусі (використовуючи аналогічне білоруське слово), а колишнього прем'єр-міністра Миколу Азарова -- Азірів, пародіюючи його власну вимову українських слів.

Подекуди у матеріалах газети вживається слово «бандерівці», що також є ПІ, та крізь яке можуть актуалізуватися низка прецедентних ситуацій, адже вже в Радянському Союзі «бандерівцями» називали українських націоналістів, а походить це слово від прізвища діяча часів революції Степана Бандери. Однак через чітко виражену націоналістичну позицію видання це слово вживається значно рідше, ніж, приміром, слово «тітушко», і вживається лише у лапках, як цитування мови супротивників цієї течії спротиву владі.

Отож прецедентні імена вживаються у текстах публікацій видання «Онлайн-Експрес» для створення певного образу героїв публікацій з особливим набором конотативних ознак. Такими ПІ найчастіше виступають слова, що позначають приналежність особи до певної партії чи політичного руху, пояснюють виконувану нею соціальну роль, а також прізвиська відомих політиків, що через своє походження також викликають у свідомості читача певні асоціації.

РОЗДІЛ 4. ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА КОМП'ЮТЕРІ

Охорона праці є важливим і невід'ємним складником професійної діяльності в будь-якій галузі господарства, у тому числі і в галузі освіти та в засобах масової комунікації. Сучасні освітня та медійна сфери характеризуються широким застосуванням комп'ютерної техніки у навчальному процесі, при підготовці до занять, а також у творчій роботі журналіста. Як справедливо зазначає В. Жидецький, «стрімке впровадження комп'ютерів не тільки в сфері управління виробництвом, але також на транспорті, в банківській системі, бізнесі, системі освіти, галузі теле- та радіокомунікацій, у видавничо-поліграфічному комплексі, сфері обслуговування призвело до того, що десятки мільйонів людей у всьому світі виявились втягнутими у взаємодію людини з комп'ютером» [31; 8]. Персональні комп'ютери використовуються при наборі тексту (введення інформації), в діалоговому режимі в процесах редагування, верстки, редагування тексту та художнього оформлення, а також при пошуку й опрацюванні потрібної інформації в мережі Інтернет.

Комп'ютер, будучи електричним приладом і джерелом випромінювання, є одним з чинників небезпеки для життя й здоров'я працівників освіти і учнів (студентів) та працівників засобів масової інформації, які можуть зазнавати дії фізичних та психофізіологічних шкідливих виробничих чинників. Не випадково Всесвітня організація охорони здоров'я вважає роботу з персональним комп'ютером постійним чинником стресу. Це стосується як персональних комп'ютерів (ПК) з дисплеями старого зразка, так і сучасних комп'ютерів з рідкокристалічними моніторами та ноутбуків. Найбільш уразливими щодо впливу ПК є зорова, нервова, ендокринна, опорно-рухова та репродуктивна системи організму користувача. Під час роботи на комп'ютерах, до складу яких входять відеодисплейні термінали (ВДТ), на працівників можуть діяти такі небезпечні й шкідливі виробничі чинники:

фізичні:

підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів та аудіоплат);

підвищене значення напруги в електричному колі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень електромагнітного випромінювання;

підвищена напруженість електричного поля;

пряма і відображена від екранів сліпучість;

несприятливий розподіл яскравості в полі зору;

психофізіологічні:

фізичні перевантаження статичної й динамічної дії;

нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Охорона праці користувачів ПК регулюється низкою нормативно-правових актів з охорони праці (НПАОП). Серед них слід назвати Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПН 3.3.2.007-98), Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (ДНАОП 0.00-1.31-10), а також інструкції та правила, розроблені в установах, організаціях та на підприємствах. Зазначимо, однак, що названі вище НПАОП не поширюються на робочі навчальні місця учнів, студентів у комп'ютерних класах (кабінетах) вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів. Охорона праці в комп'ютерних класах навчальних закладів регулюється іншими НПАОП, наприклад, Державними санітарними правилами та нормами «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах» (ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Одним із запобіжних заходів, який допоможе убезпечити учасників навчально-виховного процесу, є вчасно й правильно проведений інструктаж. В інструкції, з якою мають бути ознайомлені учасники навчально-виховного процесу, повинні бути відбиті всі етапи безпечної роботи на комп'ютері: його підготовка до роботи, власне робота, її завершення.

Під час виконання робіт на комп'ютерах необхідно дотримуватися вимог названих вище нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці при роботі на комп'ютері. Названі документи регламентують вимоги до приміщень. До самостійної роботи на комп'ютерах допускаються особи, які пройшли медичний огляд, навчання з професії, вступний інструктаж з охорони праці і первинний інструктаж з охорони праці на робочому місці. Надалі вони проходять повторні інструктажі з охорони праці на робочому місці один раз на півріччя, періодичні медичні огляди -- один раз на два роки» [15].

Основним обладнанням робочого місця користувача комп'ютера є: ВДТ, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним -- пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та ін. Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані на відстані не менше 1,5 м. від стіни з вікнами, від інших стін -- на відстані 1 м., між собою -- на відстані не менше 1,5 м. Відносно вікон робоче місце доцільно розташовувати таким чином, щоб природне світло падало на нього збоку, переважно зліва [31].

В кабінетах та класах навчальних закладів, де навчання проводиться з застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5 ± 0,5 ? C, відносна вологість повітря -- 60 ± 5 %, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Робочі місця, обладнані ВДТ, слід розташовувати так, щоб уникнути потрапляння в очі прямого світла. Джерела освітлення рекомендується розташовувати з обох боків екрана паралельно напрямку погляду. Щоб уникнути світлових відблисків від екрана в напрямку очей користувача, спричинених світильниками загального освітлення або сонячними променями, необхідно застосовувати антивідблискові сітки, спеціальні фільтри для екранів, захисні козирки, на вікнах -- жалюзі. Фільтри з металевої або нейлонової сітки використовувати не рекомендується, тому що сітка спотворює зображення через інтерференцію світла. Найкращу якість зображення забезпечують скляні поляризаційні фільтри -- вони усувають майже всі відблиски, роблять зображення чітким і контрастним.

Під час роботи з текстовою інформацією (у режимі введення даних, редагування тексту й зчитування з екрана ВДТ) найбільш фізіологічним є зображення чорних знаків на світлому (білому) тлі. Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана була в центрі поля зору на відстані 400-700 мм. від очей користувача. Рекомендується розташовувати елементи робочого місця таким чином, щоб витримувалась однакова відстань від очей користувача від екрана, клавіатури, пюпітра.

Робота комп'ютерів супроводжується електромагнітним випромінюванням низьких рівнів, інтенсивність якого зменшується пропорційно квадрату відстані від екрана. Оптимальною для того, хто працює, є відстань 50 см. від екрана ВДТ.

Зручна робоча поза під час роботи на комп'ютері забезпечується регулюванням висоти робочого стола, крісла і підставки для ніг. Раціональною робочою позою може вважатися таке положення тіла, при якому ступні працівника розташовані горизонтально на підлозі або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані в горизонтальній площині, верхні частини рук -- вертикально, кут ліктьового суглоба коливається в межах 70-90°, зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20°, нахил голови -- у межах 15-20°.

Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на комп'ютерах, у тому числі на лазерних і світлодіодних принтерах, рекомендується посилювати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.

Перед початком роботи слід увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні (якщо вона є), перевірити надійність установки апаратури на робочому столі. ВДТ не повинен стояти на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран -- під прямим кутом (а не збоку) і дещо зверху вниз; при цьому екран повинен бути трохи нахилений -- нижній його край ближче до оператора. Слід перевірити загальний стан апаратури, справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.

Необхідно відрегулювати освітлення робочого місця, відрегулювати й зафіксувати висоту крісла, зручний для користувача нахил його спинки.

Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншим обладнанням, слід вставляти і виймати тільки за умови вимкненого комп'ютера. Увімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах у наступній послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо планується друкування). [31].

Відрегулювати яскравість свічення екрана ВДТ, мінімальний розмір точки, що світиться, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення надто яскравим, щоб не стомлювати очі. Відповідно до санітарних норм рекомендуються:

яскравість свічення екрана -- не менше 100 кд/м;

відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості навколишніх його поверхонь у робочій зоні -- не більше 3:1;

мінімальний розмір точки свічення -- не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового;

контрастність зображення знака -- не менше 0,8 мм

У разі виявлення будь-яких несправностей роботу не починати, повідомити про це керівника.

Працюючи на комп'ютері, слід виконувати такі правила безпечної роботи: необхідно стійко розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання. Разом із тим повинна бути передбачена можливість її повертань і переміщувань. Положення клавіатури й кут її нахилу повинні відповідати бажанням користувача. Якщо в конструкції клавіатури не передбачений простір для опори долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше 100 мм. від краю стола в оптимальній зоні моторного поля. Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуючись.

Для зменшення несприятливого впливу на користувача обладнання типу «миша» (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) слід забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» та зручного упирання ліктьового суглоба. Під час роботи не допускаються сторонні розмови, шуми, що дратують. Періодично при вимкненому комп'ютері усувати злегка зволоженою мильним розчином бавовняною серветкою пил із поверхонь комп'ютера» [15].

Забороняється самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп під високою напругою (приблизно 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор та усувати пилососом пил і бруд, що накопичувалися там; класти будь-які предмети на апаратуру комп'ютера або поряд із нею -- це може вивести її з ладу. Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу торкатися металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).

Для зниження напруги роботи на комп'ютері необхідно рівномірно розподіляти й чергувати характер робіт відповідно до їх складності. З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій уведення тексту і числових даних (змінювання змісту робіт), чергування редагування текстів і введення даних (зміна змісту й темпу роботи) тощо.

Для зменшення негативного впливу на здоров'я працівників виробничих чинників, пов'язаних з роботою на комп'ютерах, необхідно раціонально організовувати режим праці й відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв у робочій зміні доцільно встановлювати залежно від виду й категорії трудової діяльності за ВДТ згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості не повинно перевищувати для групи робіт А -- 60 000 знаків, для групи робіт Б -- 45 000 знаків, для групи робіт В -- 6 годин.

Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 години. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю й правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи).

Під час 8-годинної робочої зміни регламентовані перерви слід встановити:

для I категорії робіт за ВДТ -- через 2 години після початку зміни та через 2 години після обідньої перерви (кожна тривалістю 10 хвилин);

для II категорії -- через 2 години після початку зміни (тривалістю 15 хвилин), через 1,5 й 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 15 і 10 хвилин відповідно або тривалістю 5-10 хвилин через кожну годину роботи залежно від характеру технологічного процесу);

для III категорії робіт -- через 2 години після початку зміни, через 1,5 і 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 20 хвилин кожна або тривалістю 5-15 хвилин через кожну годину роботи залежно від характеру технологічного процесу).

Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи й категорії робіт, тривалість регламентованих перерв збільшується на 60 хвилин. Під час регламентованих перерв з метою зменшення нервово-емоційного напруження й утоми зорового аналізатора, що розвиваються в користувачів, усунення негативного впливу гіподинамії й гіпокінезії, попередження розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також у спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.

Також слід дотримуватись правил безпечної роботи, працюючи з принтером. Розташовувати принтер необхідно поряд із процесором так, щоб з'єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор. Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він перебуває в режимі зв'язку з комп'ютером. Для досягнення найбільш чистих, із високим розподіленням зображень та щоб не зіпсувати апарат, повинен використовуватися папір, зазначений в інструкції до принтера (зазвичай вагою 60-135 г/мІ типу Canon NP або Xerox 4024). Зрізи паперу повинні бути зроблені гострим лезом без задирки -- це зменшить вірогідність зминання паперу. У разі зминання паперу відкрити кришку й акуратно витяти лоток з папером. Необхідно бути обережним, щоб не обпектися при витяганні аркуша з термозакріплювальної частини обладнання [15].

Забороняється відкривати кришку валика і торкатися його, а також самому заповнювати тонером використаний валик. У разі погіршення якості друку (сліди тонеру на папері) почистити принтер зсередини від наявних слідів тонеру. Перед чисткою принтер необхідно вимкнути. Сріблястий валик і напрямну паперопровідної системи чистити тільки зволоженою водою серветкою. Так само чистять замок папероподавального лотка.

Слід бути обережним під час чистки термозакріплювальної системи, оскільки вона нагрівається до 200°С. Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапляв на одяг, -- він може залишити плями.

Завершувати роботу на комп'ютері теж слід, дотримуючись норм безпеки. Слід завершити і записати в пам'ять комп'ютера файл, що перебуває в роботі.

Вимкнути принтер, інші периферійні прилади, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер приєднаний до мережі через нього. Штепсельні вилки витягти з розеток. Накрити клавіатуру кришкою, запобігаючи потраплянню пилу [31]. Упорядкувати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти до шухляди столу. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.

Вимкнути кондиціонер, освітлення та загальне електроживлення підрозділу. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми із виконанням спеціальних вправ автотренінгу.

Отже, дотримуючись відповідних норм охорони праці при роботі на комп'ютері, користувач зможе убезпечити себе від впливу негативних виробничих чинників.

ВИСНОВКИ

В українських ЗМІ у останні роки, тобто в епоху постмодерну, спостерігається поширення явища інтертекстуальності, яке можна узагальнено визначити як «використання текстів всередині текстів», і яке є невід'ємною ознакою нового суб'єктивного журналізму. Це -- один із виявів діалогу культур на рівні мовленнєвої діяльності. Використання прецедентних феноменів є розповсюдженим явищем, притаманним інтертекстуальності, а оскільки прецедентність характеризується як система певних асоціацій і почуттів, притаманних окремій лінгвокультурній спільноті, використання прецедентних феноменів у матеріалах ЗМІ є доцільним, адже аудиторія певного ЗМІ саме являє собою окрему лінгвокультурну спільноту з притаманною їй когнітивною базою.

Інтертекстуальність виявляється у взаємодії тексту з автором, а також з адресатом, тобто читачем твору. Зміст, що його вкладає у твір автор, може відрізнятися від змісту, що його сприйме читач, настільки, що у цих двох текстах взагалі не залишиться спільних конотацій. Тож важливо при використанні прецедентних феноменів обирати саме ті з них, що здатні швидко актуалізувати відповідні знання аудиторії ЗМІ.

Зараз відбувається певне загальне «зниження якості» інформації, що її отримує суспільство за допомогою засобів масової інформації. Тож відбувається зростання ролі таких джерел інтертекстуальності, як реклама, популярні пісні та телесеріали, висловлювання видатних осіб. Водночас класична література, релігійні тексти втрачають роль метатекстів. Завдання журналіста, що створює тексти ЗМІ -- уміти швидко оцінювати та обирати з усіх «одноденних» прецедентних феноменів ті, що найкраще запам'ятаються аудиторії, і, несучи певне конотативне значення, в першу чергу сприйматимуться як засоби додаткової виразності тексту, а не як ребус, який потрібно розгадати, відшукуючи зміст під кількома шарами прецедентності. Адже зараз від ЗМІ читач очікує в першу чергу розважальних текстів, що також містять певну фактичну інформацію, важливу на даний момент.

Таким чином, прецедентні феномени, на відміну від інтертекстуальних знаків, які є своєрідними позачасовими феноменами культури, стосуються того, що активно обговорюється саме зараз, але не обов'язково матиме значення через певний час. Тобто прецедентними феноменами можуть стати висловлення або імена видатних саме зараз акторів, співаків, політиків тощо, які «на слуху» в аудиторії. Саме прецедентні тексти, що потребують для сприйняття не високої освіченості чи глибини мислення, а приналежності до певного соціального прошарку, можуть стати текстами впливу на адресата, що викликають зміни в його когнітивній системі. А оскільки саме вплив на аудиторію є одним з першочергових завдань ЗМІ, специфіка медіадискурсу залишається тісно пов'язаною з прецедентністю. Тексти впливу, що досягли своєї мети, вступають в резонанс з читачем, народжуючи нові, вторинні метатексти, серед яких -- переклади, реінтерпритації, пародії, перефразовані цитування тощо. При створенні тексту впливу вкрай важливо враховувати світогляд та систему знань окремого читача чи спільноти, на яких розрахований текст. Зараз провідними текстами впливу для будь-якого прошарку соціуму залишаються тексти ЗМІ та реклама.

У сучасному медіадискурсі активно функціонують прецедентні феномени, які за способом актуалізації можна розділити на чотири типи: прецедентні ситуації, прецедентні тексти, прецедентні висловлювання і прецедентні імена. При цьому існують інваріанти змісту прецедентних феноменів, і актуалізується в кожному окремому випадку той із них, що належить до когнітивної бази певної спільноти. Вживання феноменів прецедентності при цьому підпорядковане єдиній меті: здійснення впливу на читача.

Роль ідіостилю ЗМІ, а особливо інтернет-ЗМІ, неможливо переоцінити. По-перше, саме від загального стилю видання залежить не лише те, як буде сприйнята запропонована у публікаціях інформація, але і те, чи буде вона взагалі прочитана, чи приверне увагу читача. По-друге, ЗМІ слугує своєрідним «мовним еталоном» для своєї аудиторії, отож усі використані в ньому стилістичні прийоми мають шанси стати повноцінними мовними одиницями. Для інтернет-ЗМІ поряд з мовою видання важливою складовою частиною стилю є оформлення інтерфейсу видання, адже за сучасної конкуренції навіть незначні помилки у ньому призведуть до відчутних втрат аудиторії. Саме постійне, надмірне використання прецедентних феноменів є особливістю стилю досліджуваного інтернет-видання «Онлайн-Експрес». Ця риса стилю має як позитивні, так і негативні наслідки. Серед позитивних можна виділити яскравий стиль мовлення, характерний саме для цього видання, що вирізняє його з-поміж інших ЗМІ, а також образні тексти, що чинять сильний вплив на читача. Також за допомогою прецедентних феноменів авторам видання вдається чітко виражати свою позицію та ставлення до матеріалів та героїв публікацій, не висловлюючи, однак, своєї думки прямо.

Серед негативних рис можна виділити деяку «перевантаженість» текстів феноменами прецедентності. Особливо це стосується заголовків, зміст яких не завжди легко зрозуміти через нагромадження ПФ. Також іноді автори видання вдаються до «гри словами», підміняючи слова, які варто розуміти буквально, прецедентними феноменами та навпаки, внаслідок чого матеріали не виправдовують очікувань, що виникли у читача після прочитання заголовка. Це, безперечно, не сприяє зростанню популярності ЗМІ серед читачів, хоча тимчасово й забезпечує високі показники прочитання опублікованих матеріалів.

Переважна більшість прецедентних феноменів, що обіграються у текстах електронного видання «Онлайн-Експрес», пов'язані з поточною політичною ситуацією в країні, та втрачають актуальність надзвичайно швидко, іноді навіть впродовж кількох днів. Це особливо помітно на прикладі вживаних ПС: як прецедентні тут виступають ситуації, що сталися подеколи й за кілька днів до виходу публікації. Наприклад, це ситуації «взаємної критики» ворогуючих політичних сил, або ж скандали навколо випадків, коли політичні діячі-представники Партії регіонів, що виступала категорично проти не лише вступу до Єврсоюзу, але й гостро критикували практично будь-що, пов'язане з ним, їздили на відпочинок або ж влаштовували своїх дітей на навчання до європейських країн.

Серед ПТ, що використовуються у матеріалах видання, найчастіше зустрічаються цитування заголовків творів мистецтва, іноді перефразовані, при цьому часто використовується прецедентність не змісту, а саме форми побудови речення: адже для розпізнання такого ПТ необхідний мінімум знань про текст. Також часто подібні цитування вживаються в буквальному значенні, відриваючись від змісту прототексту, однак, використання подібного ПТ все одно допомагає читачу насолодитись своєю освіченістю і вмінням віднайти алюзії до текстів оригіналу. Серед інших розповсюджених прикладів вживання ПТ - цитування уривків відомих усім представникам лінгвокультурної спільноти пісень та кінофільмів.

Групою ПВ, що найчастіше вживаються у матеріалах видання «Онлайн-Експрес», є висловлення відомих політичних діячів, навіть окремі слова, характерні для мови певного політика, або мовні помилки, що чітко асоціюються з певною особою. Інша група ПВ є алюзіями до гасел Майданів, як «Помаранчевого Майдану» 2004 року, так і «Євромайдану». Третю велику групу висловлювань становлять так звані «псевдопрецедентні висловлювання», тобто жаргонізми та русизми, власне прецедентне використання яких не було зафіксоване, проте які вважаються притаманними певним діячам через імідж цих діячів як криміналістичних та малоосвічених осіб.

ПІ є найбільш часто вживаними прецедентними феноменами, адже часто саме вони виступають символами, через які актуалізуться інші феномени. Сюди належать прізвиська відомих діячів (серед них -- випадки, коли актора називають іменем персонажа, роль якого він виконував), узагальнені назви представників певних рухів чи партій, а також слова, що є символами будь-яких подій, явищ, рухів тощо.

Таким чином, активне вживання прецедентних феноменів у матеріалах видання «Онлайн-Експрес» є засобом створення яскравого іміджу та ідіостилю мовлення, проте деяка надмірність вживання вказаних феноменів іноді здійснює негативний вплив на стиль та на загальний образ видання «Онлайн-Експрес», ускладнюючи розуміння текстів, у яких вони вживаються.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Австралія у вогні [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://expres.ua/world/2014/01/19/100425-avstraliya-vogni.

Азарова, В. Прецедентное имя в научном освещении / В. Азарова // Лінгвістичні студії. - Донецьк: ДонНУ, 2010. - Вип. 21.

Андрухович Ю. Дезорієнтація на місцевості. Час і місце [Електронний ресурс] / Ю. Андрухович // Український центр. - Режим доступу: http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=684&read=true

Андрухович Ю. Повернення літератури [Електронний ресурс] / Ю. Андрухович // Ї. - Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/ji-library/pleroma/andr-pl.htm

Баран Є. Літературна ситуація 1990-го: час єзуїтів / Є. Баран // Слово і час. - 1999. - № 3. - С. 56-60.

Бацевич, Ф. Словник термінів міжкультурної комунікації / Ф. С. Бацевич. - К.: Довіра, 2007. - 205с.

Блохіну, окрім Євромайдану без «йолкі», заважає ще й інтернет [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/sport/2014/01/18/100401-blohinu-okrim-yevromaydanu-yolki-zavazhaye-internet.

Богдан Хмельницький нині підтримав би європейську, а не євроазійську інтеграцію - соціаліст [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/news/2014/01/16/100246-bogdan-hmelnyckyy-nyni-pidtrymav-by-yevropeysku-ne-yevroaziysku-integraciyu.

Боярских, О. С. Прецедентные феномены со сферой-источником «Литература» в дискурсе российских печатных СМИ (2004-2007 гг.): дис… канд. филол. наук : 10.02.01 / О. С. Боярских. - Нижнетагильская государственная социально-педагогическая академия. - Нижний Тагил, 2008. - 230 с.

Ваганов А. Краткая феноменология Всемирной паутины / Ваганов А. // Общество и книга: от Гутенберга до Интернета. - М.: Традиция, 2000. - 217 с.

Вадік-антифашист або продешевив, або ж прибіднюється: розцінки на бойовиків значно вищі [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/digest/2013/05/24/87640-vadik-antyfashyst-prodeshevyv-zh-prybidnyuyetsya-rozcinky-boyovykiv-znachno.

Вантажівка з «ніжками Буша» злетіла з мосту за кілька метрів від пасажирського потяга [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/auto/2014/01/15/100200-vantazhivka-nizhkamy-busha-zletila-mostu-kilka-metriv-pasazhyrskogo-potyaga.

Великорода Ю. М. Прецедентні феномени в американському медійному дискурсі (на матеріалі часописів «Time» та «Newsweek»): дис… канд. филол. наук : 10.02.04 / Ю. М. Великорода. - Львів, 2012. - 219 с.

Весняною жертвою Кличка зголосився стати «тайсон» з країни качконосів [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://expres.ua/sport/2014/01/12/100055-vesnyanoyu-zhertvoyu-klychka-zgolosyvsya-staty-tayson-krayiny-kachkonosiv.

Вісловух А.М. Охорона праці користувачів персональних комп'ютерів (ПК): навчальний посібник /А.М. Вісловух - К.: ІПК ДСЗУ, 2007. -55 с. (режим доступу: http://www.twirpx.com /file /975312/ )

Ворожцова О. А. Лингвистическое исследование прецедентных феноменов в дискурсе российских и американских президентских выборов 2004 года: дис… канд. филол. наук : 10.02.20 / О. А. Ворожцова. - Уральский государственный педагогический ун-т. - Екатеринбург, 2007. - 215с.

Ворожцова О. А. Ворожцова. Прецедентные феномены в российском и американском предвыборном президентском дискурсе 2004 года / О. А, Ворожцова // Политическая лингвистика. - Вып. 3(23). - Екатеринбург, 2007. - С. 69-73)

Гайдученко З. Добежать до канадской границы [Електронний ресурс] / З. Гайдученко // Книга фанфиков - Режим доступу: http://ficbook.net/readfic/172414

Георгиев Д. Режиссура газеты / Д. Георгиев ; Пер. с болг. Э. М. Дурыгиной. - М.: Мысль, 1979. - 260 с.

Гідрометцентр помітив «покращення» і вже обіцяє «аномально теплий» лютий [Електронний ресурс] / http://www.expres.ua/news/2014/02/03/101258-gidrometcentr-pomityv-pokrashchennya-vzhe-obicyaye-anomalno-teplyy-lyutyy.

Глушкова Т. В. Ідіостиль газетного видання: дис… канд. филол. наук : 27.00.04 / Т. В. Глушкова. - Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2008. - 217 с.

Гудков Д. Б. Прецедентные феномены в языковом сознании и межкультурной коммуникации: дис… доктора филол. наук: 10.02.19. / Гудков Дмитрий Борисович. - М., 1999. - 400 с.

Гудков Д. Б. Теория и практика межкультурной коммуникации. / Д. Б. Гудков. - М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. - 288 с.

Гундорова Т. Український літературний постмодерн / Т. Гундорова. - К.: Критика, 2005. - 317 с.

Гуцуляк О. Лицарі престолу Святого Бьолля [Електронний ресурс] / О. Гуцуляк; Самиздат. - Режим доступу: http://zhurnal.lib.ru/g/guculjak_o_b/kurs04.shtml

Доктор Хаус» бойкотуватиме усі російські товари. Водка - не виняток [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/world/2014/01/18/100403-doktor-haus-boykotuvatyme-usi-rosiyski-tovary-vodka-ne-vynyatok.

Дускаева Л. Р. Языково-стилистические изменения в современных СМИ / Л. Р. Дускаева // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. М. Н. Кожиной]. - М.: Флинта, Наука, 2003.

Екс-посадовець з СБУ вважає, що діалог між владою і протестувальниками відсутній [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/news/2014/02/01/101172-eks-posadovec-sbu-vvazhaye-dialog-mizh-vladoyu-protestuvalnykamy-vidsutniy.

Євромайдан з самого ранку наколядував під «курником» Захарченка на «дорогу в Сибір» [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://expres.ua/news/2014/01/13/100103-yevromaydan-samogo-ranku-nakolyaduvav-pid-kurnykom-zaharchenka-dorogu-sybir.

Євромайдан поставили на 15-добовий лічильник [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/news/2014/02/01/101176-yevromaydan-postavyly-15-dobovyy-lichylnyk.

Жидецький В.Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів: навчальний посібник / В.Ц. Жидецький - Львів: Афіша, 2000.- 176 с.

Задля кортежу Януковича з тітушок створили АнтиАвтомайдан, який блокує «євротітушок» [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/digest/2014/01/17/100320-zadlya-kortezhu-yanukovycha-titushok-stvoryly-antyavtomaydan-blokuye.

Залякані регіонали мерзнуть на морозі, аби дати відсіч «бандерівцям», а ті все не їдуть і не їдуть. А мороз «крєпчає» [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://expres.ua/news/2014/01/30/101093-zalyakani-regionaly-merznut-morozi-aby-daty-vidsich-banderivcyam-ti-ne-yidut.

Зірковий вертеп на Євромайдані запевнив: усім іродам вготовано однаковий кінець [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://expres.ua/video/2014/01/01/99644-zirkovyy-vertep-yevromaydani-zapevnyv-usim-irodam-vgotovano-odnakovyy-kinec.

Ильин, И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм: монография [Электронный ресурс] / И. П. Ильин - М. : Интрада, 1996. - 254 с. - Режим доступа: http://lib.ru/CULTURE/ILIN/poststrukt.txt.

Іванишин П. Постмодернізм і національно-духовна ідентифікація / П. Іванишин // Українські проблеми. - 1999. - № 1-2. - С. 123-130.

Ільченко О. А. Метафоричні словосполучення в мові української преси ХХІ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. А. Ільченко. - Х., 2012. - 20 с.

Караулов, Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. - М.: КомКнига, 2006. - 261с.

Квіт С. Основи герменевтики / С. Квіт. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 1998. - С. 65-66.

Кернес погрожує мобілізацією прихильників ВееФЯнуковича [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://expres.ua/news/2014/01/21/100504-kernes-pogrozhuye-mobilizaciyeyu-pryhylnykiv-veefyanukovycha.

Кличко з Тягнибоком передали Рибаку і Януковичу «останнє китайське попередження» [Електронний ресурс] / «Онлайн-Експрес». - Режим доступу: http://www.expres.ua/digest/2014/01/13/100110-klychko-tyagnybokom-peredaly-rybaku-yanukovychu-ostannye-kytayske.

Конецкая В.П. Социология коммуникации / В.П. Конецкая. - М.: Междунар. ун-т Бизнеса и Управления, 1997. - 304с.

Костомаров В.Г. Как тексты становятся прецедентными / В.Г. Костомаров, Н.Д. Бурвикова // Русский язык за рубежом. - М., 2001. - №1. - С. 42-53.

Костомаров, В.Г. Прецедентный текст как редуцированный дискурс / В.Г.Костомаров, Н.Д. Бурвикова // Язык как творчество. К 70-летию В.П. Григорьева: Сб. науч. тр. - М., 1996. - С. 297-302.

Красных, В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций / В. В. Красных - М.: ИТДГК «Гнозис», 2002. - 284с.

Красных В.В. Когнитивная база и прецедентные феномены в системе других единиц и в коммуникации / В.В. Красных, Д.Б. Гудков, И.В. Захаренко, Д.В. Багаева // Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. 1997. - №3. - С.21- 29; С 34- 46

Размещено на Allbest.ru