Відтворення віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією в українській мові

34

Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій та управління

Кафедра теорії та практики перекладу

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни : “Практичний курс другої іноземної мови і переклад”

на тему: “Відтворення віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією в українській мові”

за спеціальністю 7.030507 “Переклад”

Виконала:

студентка 5 курсу

групи ПЗ 08-51

Скрипко Ірина Леонідівна

Науковий керівник:

старший викладач

Євтушенко Ніна Григорівна

Кременчук 2009

Зміст

Вступ

Розділ 1. Віддієслівні прикметники у функціонально-семантичному полі пасиву

Розділ 2. Особливості віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією

2.1 Про прикметникову деривацію

2.2 Значення віддієслівних прикметників

Розділ 3. Шляхи перекладу німецьких віддієслівних прикметників на українську мову

3.1 Переклад похідних прикметників з модально-пасивним значенням

3.2 Переклад складених віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

Темою даної курсової роботи є переклад віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією на українську мову.

Дуже часто буває не досить просто назвати предмет, який мається на увазі, необхідно також охарактеризувати його, необхідно зазначити корисний він чи ні. Прикметники “розфарбовують” подію, явище чи процес, про який йде мова. Вони роблять іменники “живими”. За допомогою прикметників можна розставити наголоси в мові - як у усній, так і в письмовій. Вони також надають реченню відтінку завершеності, адже вони формують індивідуальну оцінку, перетворюючи сухе вираження думок у звичну людську мову. Прикметники відображають смак письменника чи оратора набагато сильніше ніж дієслово чи іменник. Саме прикметники володіють надзвичайною стилетворчою силою: вони можуть багато чого розповісти про того, хто їх вживає [22].

Багато лінгвістів розглядали німецькі прикметник, але лише деякі з них приділили більше уваги саме віддієслівним прикметникам. Віддієслівні прикметники розташовані на периферії функціонально-семантичного поля пасиву. Дослідження їхніх властивостей розпочалося не так вже й давно, але вже зроблено певні досягнення. Детальний розгляд цієї лексико-семантичної групи (ЛСГ) допоможе краще зрозуміти закономірності словотвірного процесу німецької мови, особливості смислової структури і функціонування прикметників у реченні. Це, у свою чергу, полегшить вивчення німецької мови та подальшу роботу у галузі перекладознавства.

Актуальність теми зумовлена потребою стратифікації лексичного матеріалу, відображення системних зв'язків у межах лексичної групи та їх комплексного дослідження, висвітлення закономірностей дериваційних процесів.

Об'єктом курсового дослідження є віддієслівні прикметники з латентною модально-пасивною предикацією на -bar, -lich, -abel, -ibel, -sam, -wert, -wurdig, -fahig.

Предметом даного курсового дослідження є системні, семантичні, словотвірні, функціональні особливості одиниць досліджуваної ЛСГ.

Мета дослідження полягає у виокремленні віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією, у висвітленні дистрибутивних і функціональних особливостей досліджуваних лексичних одиниць, у аналізі способів перекладу цих одиниць на українську мову.

Для досягнення мети потрібно вирішити такі завдання:

- визначити інваріантні ознаки пасиву;

- здійснити інвентаризацію складових функціонально-семантичного поля пасиву та виявити місце прикметникових дериватів у цьому полі;

- дослідити механізм дериваційного процесу, визначити словотворче значення і смислову структуру лексем з латентною модально-пасивною предикацією;

- дослідити особливості функціонування прикметників з пасивним значенням.

Уданій курсовій роботі використана у комплексному поєднанні низка методів: метод компонентного аналізу і трансформації - для інвентаризації ЛСГ; описовий метод - для характеристики словотвірних моделей; словотвірний аналіз - для дослідження смислової структури дериватів; дистрибутивний аналіз і метод синтаксичного моделювання - для виявлення синтаксичної сполучуваності прикметників з пасивним значенням.

Матеріалом дослідження є художні твори в оригіналі таких німецьких класиків як Е.М. Ремарк “Три товариша” ( E.M. Remarque “Drei Kameraden”) та Й.В. фон Гете “Страждання молодого Вертера” (Johann Wolfgang von Goethe “Die Leiden des jungen Werthers”). Лексичний корпус досліджуваних лексем налічує 103 одиниці.

Теоретичне значення роботи полягає тому, що комплексний підхід у дослідженні функціональних особливостей прикметникових дериватів сприяє розширенню знань про взаємодію лексичного і граматичного у смисловій структурі слова, а також у межах функціонально-семантичного поля.

Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали і результати дослідження можуть бути використані при читанні лекцій і спеціальних курсів з теоретичної граматики та лексикології, теорії та практики перекладу, з питань словотвору та парадигматичних зв'язків у лексиці. Результати дослідження також можна використовувати у лексикографічній практиці.

Розділ 1. Віддієслівні прикметники у функціонально-семантичному полі пасиву

Одним із напрямків сучасного мовознавства є дослідження і класифікація одиниць різних мовних рівнів за спільністю їхніх семантичних функцій і значення. Такий підхід сприяє вирішенню проблеми невідповідності форми і значення у мові: одна форма виражає різні значення, одне значення може виражатися різними формами. На основі цього положення розроблена теорія полів, яка широко застосовується у лінгвістиці.

Складну граматичну категорію пасиву в німецькій мові адекватно можна пояснити на теоретичних засадах функціонально-семантичного поля. Ця теорія пояснює можливості вираження певної граматичної категорії не лише морфологічними засобами, але й взаємодією на функціональному рівні як лексичної, так і граматичної семантики.

Польовий підхід передбачає взаємопов'язаність шляхів дослідження - від форми до значення, від значення - до форми. У першому випадку важливим є пошук інваріантного значення, на основі якого визначається інвентар мовних засобів даного поля. Їх систематизація і класифікація можлива за умови аналізу семантичної структури даних елементів поля.

Інваріантні ознаки пасиву, на основі яких мовні засоби різних рівнів об'єднані у функціонально-семантичне поле пасиву, найвиразніші у ядрі поля [21]. Тож, ядро поля формують мовні засоби які мають морфологічну форму wеrden + Part.II [12;113]. Проте аналіз не обмежується лише морфологічним рівнем, оскільки пасив є категорією, яка реалізується в рамках предикації, виражаючи суб?єктно-об?єктні відношення [14; 219]. Ці відношення фіксуються або у морфологічній формі присудка, або ж у лексичних, словотвірних засобах чи синтаксичних конструкціях. Тому до ваги взята сукупність мовних рівнів, що потрібні для визначення предикативних відношень, які слугують відправним пунктом у визначені категорії пасиву [12; 115].

Компонентами предикації є предмет думки (суб?єкт предикації - СП) і його ознака (предикативна ознака - ПО). Предикативний зв?язок маніфестується на синтаксичному рівні не завжди у формах підмета і присудка (напр., mich hungert). Відповідно предикацію формує не синтаксичне відношення підмет - присудок, а семантична детермінація предмета - суб'єкта предикації (носія ознаки). Предикації в активній і пасивній конструкціях різняться між собою:

Протиставлення предикацій (1) і (2) грунтується на протиставленні ПО (1) і ПО (2). Якщо ПО (1) виражає певну ознаку СП (1) в певних граматичних параметрах (час, спосіб), які ми не беремо до уваги, то ПО (2) додатково виражає ознаку афікованості суб'єкта предикації внаслідок дії ззовні. Це фіксується насамперед у лексико-граматичній особливості дієприкметника ІІ від перехідного дієслова, який є складовою граматичного предиката (2). Агенс, або джерело дії, незалежно від його експліцитної реалізації на рівні синтаксису, постійно наявний на семантичному рівні завдяки лексичному значенню перехідного дієслова, від якого утворений дієприкметник ІІ.

За допомогою викладеного вище положення, що грунтується на предикації, визначено інваріантні ознаки пасиву: афікованість пацієнса і незбіг джерела дії (агенса) зі синтаксичним підметом. Проте трактування пасивних конструкцій як особливого виду предикації дає змогу розглядати пасив в іншому ракурсі, змістивши акценти. При цьому беруться до уваги такі аспекти:

1) основною функцією пасиву є вираження ознаки афікованості пацієнса;

2) імплікація агенса в рамках синтагми постає не визначальною характеристикою пасиву, а лише однією з його властивостей;

3) заперечується твердження про конверсивність активу і пасиву, чи їх полярне протиставленя. (Конверсивність можлива лише на рівні синтаксису для 3-членних пасивних конструкцій. Пасив характеризуться сукупністю семантичних ознак, які не є протилежні, але різняться від семантики активних конструкцій) [21].

Поле пасивності формується на основі інваріантних значень - афікованості пацієнса і незбігу агенса зі синтаксичним підметом в рамках предикації. Його формують морфологічні, синтаксичні, лексичні засоби мовного вираження, які доповнюються в окремих випадках компонентами модальності або акціональності [21].

Таким чином, можна виділити компоненти поля пасивності за трьома рівнями: морфологічним, синтаксичним, лексичним.

До морфологічного рівня відносяться: werden + Part.II, sein + Part.II, Part.II (у функції означення, від перехідних дієслів), bekommen + Part.II, bleiben, haben, gehоren + Part.II, lassen sich + Inf.

Синтаксичний рівень: рефлексивні конструкції, sein zu + Inf., zu + Part.I (від перехідних дієслів).

Лексичний рівень: дієслівні фразеологічні звороти.

Розмежування мовних рівнів є умовним і визначається у даній схемі лише мірою збереження лексичного значення у компонентах конструкції. Пасивне значення переважної більшості конструкцій є наслідком взаємодії лексичної та граматичної семантики її компонентів. Окремим утвором поміж різнорівневих конституентів поля пасивності є „словотвірний сателіт". Він формується внаслідок взаємодії морфологічних, синтаксичних і лексичних значень. Саме морфосинтаксичні значення утворюють своєрідну словотвірну матрицю, яка внаслідок семантичного відбору наповнюється відповідним лексичним значенням [21].

Словотвірні засоби (прикметникові деривати із пасивним значенням) формують окремий утвір - „сателіт” поля пасивності. Віддієслівні прикметники на -bar, -lich, -abel, -ibel, -wert, -wurdig, -sam, -fahig, які є обґєктом цього курсового дослідження, розташовані на периферії функціонально-семантичного поля пасиву [21].

Отже, граматичну категорію пасиву можна пояснити за допомогою теорії функціонально-семантичного поля. Враховуючи цю теорію, було визначено інвентар мовних засобів поля пасиву німецької мови. Як виявилося, ядро цього поля становлять мовні засоби які мають морфологічну форму wеrden + Part.II. Віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням знаходяться на периферії цього поля.

Розділ 2. Особливості віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією

2.1 Про прикметникову деривацію

Як відомо, прикметник - повнозначна частина мови, що охоплює слова із значенням ознаки предмета [20; 121].

Прикметники, як і іменники, поділяються на кореневі, похідні і складені. Прикметники німецької мови також мають таку ж градацію. Прикладами кореневих прикметників можуть бути: gro?, neu, alt. Похідні прикметники зазвичай складаються з різноманітних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, числівники) та прикметникових префіксів і суфіксів [10; 159] таких, як -lich, -sam, -haft, -isch, -bar, -en, -ern, -ibel, -abel, -os, -ent, -al, -ig, -er, -ant, -iv, -ell, -os [4; 129] та un-, nicht-, a-, in-, non-, il-, ur-, miss-, ge- [10; 159]: impraktikabel, politisch, ablenkbar, flexibel, kenntlich, golden, drandios, interesant, einsam, missgunstig, uralt, getreu [18].

Складені прикметники - складаються з двох і більше слів. Першим словом у таких прикметників можуть бути іменники, прикметники, займенники, дієслова. Другим словом виступають такі прикметники, як fahig, wert, wurdig, arm, leer, los, reich, voll, tatig, frei: wasserarm, arbeitslos, selbsttatig, dankenswert [3;26].

Іноді прикметники утворюються шляхом переходу з однієї частини мови в іншу, зберігаючи при цьому те ж саме чи близьке значення - це, так звані, субстантивовані прикметники: der Laut - laut, der Wert - wert, bedeuten - bedeutend (PI), schliessen - geschlossen (PII) [10; 160].

Як видно з вищезазначеного, об'єктом для дослідження даної курсової роботи обрані похідні та складені віддієслівні прикметники. У процесі прикметникової деривації від дієслівної основи мотивуюче слово переходить в іншу частину мови. Це явище в мовознавстві називається „транспозицією”. Транспозиція встановлює зв'язок між одиницями різних частин мови, узгоджує субкатегоріальне значення базової лексеми і того морфологічного класу слів, у який транспонується похідне. До смислової структури похідного входять два субкатегоріальних значення, одне з яких є провідним, а друге - зазнає підпорядкування. Отже, віддієслівні прикметники на найвищому рівні абстракції отримують субкатегоріальне значення ознаковості. Субкатегоріальне значення процесуальності успадковується від основи дієслова, але на нижчому рівні переходить у ранг підпорядкування. Внаслідок цього під час транспозиції завжди зберігаються загальнокатегоріальні характеристики базового слова, які вказують на його первинну синтаксичну функцію і на приналежність до певної частини мови. Інші граматичні значення також можуть успадковуватись у смисловій структурі похідного або ж вони зазнають нейтралізації. Важливим завданням семантичного аналізу є визначення тих граматичних ознак базової мовної одиниці, які релевантні для даного процесу словотворення і стають складовими семантичної структури новоутвореної лексеми.

Під час деривації на синтаксичній основі похідне слово імплікує значення всієї синтаксичної конструкції. Тому мотивуючим джерелом постає не слово, а ціла синтаксична конструкція. Згортання синтаксичної конструкції внаслідок синтаксично-семантичної компресії у похідне слово в свою чергу спричиняє появу латентних сем у його смисловій структурі. Прикметникові деривати із пасивним значенням імплікують семи пасивності і модальності, які можна виявити за допомогою методу трансформації [21]. Розглянемо наступні структурно синтаксичні конструкції .

Під першу конструкцію (1) підпадають похідні віддієслівні деривати на -bar, -lich, -sam, -abel, -ibel [21]:

essbar > X kann/ soll gegessen werden ( von Y );

reparabel > X kann/ soll repariert werden ( von Y );

disponibel > X kann/ soll dispoiert werden ( von Y );

kauflich > X kann/ soll gekauft werden ( von Y );

empfindsam > X kann/ soll empfunden werden ( von Y );

Друга конструкція (2) охоплює прикметникові деривати на -wert, та -wurdig [21]:

dankenswert > X ist des Dankes wert (X ist dessen wert, gedankt zu werden);

fragwurdig > X ist des Fragens wert (X ist dessen wert, gefragt zu werden);

Похідним на -fahig відповідає конструкція, яку вважають різновидом конструкції (2) [21]: gebrauchsfahig > ist fahig zum Gebrauch;

аrbeitsunfahig > ist fahig zur Arbeit;

Згадані вище мотиваційні конструкції є основою моделі досліджуваних прикметникових утворів. Словотвірна модель будується за принципом ієрархії - від найбільш узагальнених значень граматичного рівня - до лексичного наповнення на найнижчому рівні абстракції. Два різновиди дериваційного процесу, які відображають не лише структуру словотвірної моделі, а й механізм взаємодії морфосинтаксичних і лексичних значень, можна розглянути на прикладі похідних essbar i dankenswert:



Синтаксична конструкція як джерело мотивації трансформує граматичні значення пасивності і модальності у похідне слово. Модальні і пасивні семи фіксуються саме у словотвірній морфемі. Словотвірна морфема у свою чергу разом із основою перехідного дієслова моделює необхідну інформацію, яка відповідає синтаксичній конструкції (1).

У другій схемі (2) семи пасивності і модальності - іншого походження. Вони закладені у лексичне значення словотвірної морфеми -wert („вартий”, „гідний”) і посилюються процесуальним характером віддієслівної основи. Базою словотвірної морфеми даного типу деривації може бути перехідне та неперехідне дієслово.

Наведені вище схеми (1 та 2) відображають словотвірні моделі, які наповнюються конкретним лексичним значенням словотвірних морфем. Вони демонструють взаємозумовленість базової основи і словотвірної морфеми. Для адекватного аналізу одиниць словотвірної ніші, яка базується на відповідній моделі, необхідно розглянути значення словотвірної морфеми поряд з її узгоджувальними властивостями або внутрішньою валентністю [21].

Аналіз словотвірних морфем потребує відбору лексичного матеріалу. На фоні багатозначності словотвірної морфеми важливо виявити лексичні одиниці, які імплікують значення пасиву. Застосовуючи метод трансформації для експлікації мотивуючого джерела і прихованих граматичних значень, лексичний матеріал був відсортований також на основі суб?єктно-об?єктних відношень, які яскраво проявляються у рамках предикації. Цей метод набуває особливої ваги у випадку значної ідіоматизації базової основи. З огляду на те, що класифікація дериватів за семою пасиву в таких випадках утруднена, метод трансформації виявився недостатнім. Це можна продемонструвати на прикладі прикметників з -lich [21]. Словосполучення: Eine unansehnliche Person [24]- важко трансформувати у модально-пасивну конструкцію. Проте інваріантні ознаки граматичної категорії пасиву - незбіг джерела дії зі синтаксичним підметом і афікованість логіко-семантичного об'єкта - зберігаються, хоча і у послабленому, завуальованому вигляді.

Лексичний корпус налічує 103 одиниці, з яких на -bar - 48 лексем; -lich - 15; -abel - 6; -ibel - 2; -sam - 4; -wert - 10; -wurdig - 6; -fahig - 12. Корпус досліджуваних лексем подано у додатку.

Отже, відомо, що прикметники мають різну структуру, але лише деякі з них можуть мати модально-пасивне значення. Таке значення можуть мати лише прикметники які утворені від перехідних дієслів за допомогою суфіксів -bar, -lich, -abel, -ibel, -sam, а також складені прикметники в яких на першому місці знаходиться дієслово, на другому - прикметники wert, wurdig, fahig. Хоча іноді трапляються виключення. Вказані вище словотвірні моделі чітко пояснюють процес деривації віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням.

2.2 Значення віддієслівних прикметників

Як вже було зазначено, вказані вище віддієслівні прикметники мають пасивне значення, до того ж кожен з них несе в собі значення дієслова від якого воно походить, але крім цього кожен вид має своє індивідуальна значення. Дуже важливо знати яке значення несуть в собі суфікси у похідних прикметникових дериватах та прикметники, які знаходяться на другому місці у складених віддієслівних прикметниках, адже це значно полегшує вивчення німецької мови.

Спочатку розглянемо похідні прикметники та їхні суфікси.

За допомогою суфікса -bar частіше за все утворюються віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням. Прикметники, утворені за допомогою цього суфікса несуть в собі значення “здатності” та “можливості”: einstellbar - який можна регулювати, angreifbar - вразливий, досяжний [23; 10, 28], beeinflussbar - який легко піддається чужому впливу, ausfahrbar - видвижний [24].

Суфікс -lich також дуже часто зустрічається, але в більшості випадках він утворює прикметники не від дієслів, а від інших частин мови і означає в основному якість того про що йде мова. Такі прикметники не несуть значення пасивності. Проте, за допомогою цього суфікса утворено багато віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням. Таким прикметникам він надає значення “здатності” або “вартості”: kenntlich - який можна розрізнити (в темряві), erhaltlich - який можна отримати; наявний у продажу [23; 7, 30], verachtlich - якого зневажають/ вартий зневаги, straflich - якого необхідно покарати/ неприпустимий [24].

Дуже рідко зустрічаються віддієслівні прикметники утворені від суфіксів -abel та -ibel. В основному ці суфікси застосовуються до слів іноземного походження. Похідні прикметники з цими суфіксами здебільшого утворюються не від дієслова, а від інших частин мови. В корпусі досліджуваних лексем даної курсової роботи налічується лише 8 лексем, утворених від цих суфіксів, наприклад: praktikabel - який можна втілити на практиці, reparabel - який можна виправити/поправити/відремонтувати [23; 45, 53], disponibel - наявний у розпорядженні [24].

Ще один суфікс який утворює похідні віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням - - sam. Це досить складний суфікс в тому плані, що може утворювати віддієслівні прикметники які не мають модально-пасивного значення: duldsam - терплячий, schweigsam - мовчазний [24]. Такі прикметники несуть в собі значення “активності”. Та і взагалі переважна більшість похідних прикметників з цим суфіксом утворені не від дієслова, а від інших частин мови. Тим прикметникам, які утворені від дієслова і мають модально-пасивне значення, цей суфікс надає значення “схильності” т “придатності”: bildsam - який легко виховується, einpragsam - який легко запам'ятовується [24].

Що ж до складених віддієслівних прикметників німецької мови з модально-пасивним значенням, то, як вже відомо, вони утворюються у разі додавання до дієслів прикметників wert, wurdig, fahig.

Сам прикметник fahig має значення “обдарований” та “талановитий”. Відтінки цих значень залишаються і в віддієслівних прикметниках з модально-пасивним значенням - “придатний”, “ спроможний бути”: betriebsfahig - готовий до експлуатації, reparaturfahig - який можна відремонтувати [23; 117, 126], unzurechnungsfahig - неосудний; божевільний [24].

Прикметники wert і wurdig досить продуктивні. Самі вони мають значення “вартий”, “який заслуговує на те, щоб бути…”. Ці значення вони передають складеним віддієслівним прикметникам з модально-пасивним значенням у складі яких вони є: achtenswert - який заслуговує на повагу/увагу, erhaltungswurdig - вартий збереження (про будівлю) [24], preiswert - який вартий своєї ціни, fragwurdig - який викликає сумніви; спірний [23; 147, 65]. Хоча іноді, сполучаючись з дієсловом, прикметник wurdig надає складеному прикметникові значення активності (якість): kreditwurdig - кредитоспроможній [23; 190], merkwurdig - особливий/дивний [24].

Під час проведення досліджень було виявлено повторюваність семантичних ознак у словотвірних нішах. Завдяки високій продуктивності моделі з -bar , численні синонімічні відношення пов'язують її з іншими типами деривації. Таким чином, прикметники на -bar постають відправною точкою, орієнтуючись на яку, можна виявити співвідношення між даними суфіксальними утворами:

Einstellbarт - Reparabel - Besserungsfahig - Reparaturfahig;

Essbar - Speisefahig;

Absetzbar - Absatzfahig - Erhaltlich - Kauflich.

Зустрічаються також синонімічні ряди в яких немає прикметників на -bar:

Profitabel - Ertragfahig;

Notabel - Achtenswert - Merkenswert - Bemerkenswert.

Синонімія також зустрічається між прикметниками які відносяться до одного і того ж типу деривації:

Besserungsfahig - Reparaturfahig;

Erhaltlich - Kauflich;

Fragwurdig - Unglaubwurdig;

Achtenswert - Merkenswert - Bemerkenswert.

Як можна помітити, серед віддієслівних дериватів із пасивним значенням діє система співвідношень: вони формують синонімічні опозиції, взаємно доповнюють прогалини при утворенні заперечу вальної форми з префіксом -un:

Glaubwurdig - Unglaubwurdig;

Verzeihlich - Unverzeihlich;

Zurechnungsfahig - Unzurechnungsfahig;

Zerstorbar - Unzerstorbar.

Отже, значення віддієслівних прикметників має декілька складових. По-перше, до його складу входить значення лексеми від якої воно було утворене. По-друге, під час дериваційного процесу воно отримує відтінок пасивності. І нарешті, прикметникові суфікси та прикметники від яких вони утворилися вносять свій відтінок у значення віддієслівних прикметників. Також можна помітити, що найпродуктивнішим є суфікс -bar. До того ж, у всіх словотвірних нішах було виявлено повторюваність семантичних ознак, що спричинило виникнення синонімічних рядів як серед прикметників одного типу деривації, так і серед прикметників різних типів деривації.

Розділ 3. Шляхи перекладу німецьких віддієслівних прикметників на українську мову

3.1 Переклад похідних прикметників з модально-пасивним значенням

При перекладі віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією треба знати які функції вони виконують у реченні, адже це допоможе під час роботи над перекладом.

Через складність своєї смислової структури деривати виконують особливі функції у реченні. Введені у речення на основі синтаксичного і семантичного узгодження досліджувані деривати насамперед реалізують функцію структурно-смислового компонента речення. Вони виражають ознаку предмета, дії або іншої ознаки у трьох синтаксичних функціях таких, як предикативній, означення та обставини способу дії [21].

Якщо ці прикметники виступають іменною частиною присудка, то вони не мають жодних закінчень та не підпорядковуються підмету. В головному реченні такі прикметники знаходяться на останньому місці [6; 226]: Diese Fruchte sind essbar.

Виступаючи в ролі означення прикметники мають закінчення, підпорядковуються іменнику до якого вони відносяться та стоять перед цим іменником [3; 28]; Das sind essbare Fruchte.

В ролі обставини способу дії віддієслівні прикметники набувають властивостей прислівника і відповідають на питання як?, яким чином? [3; 29]: Koster fuhr den Wagen fast unhorbar [23; 74]. Хоча під час дослідження було виявлено незначну кількість прикметників які мають таку функцію.

Семантична структура похідних характеризується наявністю латентного предикативного зв?язку. Таким чином, коплекс значень, які необхідні для розгортання латентної предикації, акумулюється у похідному слові. Отже, можна констатувати наявність ще одної функції похідних - номінативної, завдяки чому відбувається функціонально-комунікативна взаємодія різнорівневих одиниць мовної системи [21].

Під час аналізу перекладу віддієслівних прикметників доцільно розглянути кожну групу окремо. Насамперед слід розглянути похідні прикметники з суфіксом -bar.

Як вже відомо суфікс -bar в німецькій мові надзвичайно продуктивний. Зазвичай віддієслівні прикметники з цим суфіксом утворюються від основ перехідних дієслів, тобто від дієслів які здатні виражати направленість дії на об'єкт. Звідси прикметники отримують пасивність, до того ж з певною оцінкою цієї дії - дія відбувається легко та без перешкод [17; 252]: essbare Fruchte - їстівні фрукти, ausfuhrbarer Auftrag - завдання яке можна виконати, ein (leicht) beeinflussbarer Mensch - людина, яка (легко) піддається впливу (інших людей). Частіше за все такі прикметники перекладаються на українську мову дієприкметником (прикметником) з пасивним значенням чи підрядним означальним реченням [2; 47]: Er machtete eine unentschulbar Fehler [24]. - Він зробив помилку, яку неможна пробачити; Dienes Benehmen ist unubertragbar [24] - Твоя поведінка просто наприпустима; In diesen Momenten war Lotte sehr eingreifbar [24] - В ці хвилини Лотта була дуже вразлива.

Одним з розповсюджених способів перекладу німецьких похідних віддієслівних прикметників з суфіксом -bar є використання дієслівних конструкцій [4; 160]: Robert, in der Verfassung, in der er sich jetzt befand, war zunachst unentlassbar [23; 87] - Роберта, в тому стані, в якому він зараз знаходився, не можна було відпустити.

Дуже часто для перекладу речень з віддієслівними прикметниками на українську мову використовуються безособові речення активного стану в яких реалізується значення можливості чи неможливості [5; 70]: Du brauchst nich uber das auf zu regen. Der Schaden ist dekbar [23; 146]. - Ти можеш через це не хвилюватися. Збитки можна відшкодувати; Lotte hat eine saubere Handschrift und alle ihre Briefe sind entzifferbar [24]. - Лотта має гарний почерк і всі її листи можна легко прочитати; Es ist nich mehr feststellbar ohne Untersuchung [23; 217]. - Це неможливо встановити без огляду.

Німецькі віддієслівні прикметники які виступають у ролі обставини способу дії зазвичай в українській мові передаються прислівниками з відтінком пасивності [4; 161]: Koster fuhr den Wagen fast unhorbar [23; 74]. - Костер вів авто майже нечутно;

При перекладі прикметників цієї ж групи іноді використовують описовий переклад (експлікацію). Досить часто - речення в активному стані [4; 161]: Ihr Vorschlag ist unаnfechtbar [24]. - Ваша пропозиція не витримує критики.

Можливі також і інші перекладацькі трансформації такі, як, наприклад, антонімічний переклад: Ich denke dass unserer Streit kaum auflosbar ist [23; 240]. - Я думаю що нашу суперечку так просто не владнати. При перекладі даного речення крім антонімічного перекладу ще було застосовано додавання. До того ж речення у мові перекладу вжито в активній формі, а сам прикметник переданий інфінітивом.

Що ж до віддієслівних прикметників, утворених за допомогою суфікса -lich, то вони також можуть означати дію направлену на об'єкт (ознака пасиву), якщо вони утворені від перехідних дієслів [7; 67]. На українську мову такі прикметники можуть перекладатися підрядним означальним реченням: Ich brauche ein unzerbrechliche Triebwerk [23; 47]. - Мені потрібен такий механізм, який було б важко зламати.

Іноді речення з такими прикметниками можна передати більше ніж одним способом: Marta, das war eine unvergessliche Nacht [23; 84]. - Марто, це була незабутня ніч/ цю ніч я ніколи незабуду. В першому випадку німецький прикметник unvergessliche передано прикметником незабутня. У другому випадку під час перекладу були використані додавання і смисловий розвиток я ніколи незабуду. Обидва ці варіанти перекладу в повній мірі передають значення німецького віддієслівного прикметника в українській мові.

Смисловий розвиток було застосовано при перекладі такого речення як: Solcher Abschluss war unausbleiblich [24]. - Все це повинно було так закінчитися. В цьому випадку речення зазнало суцільного перетворення.

У наступних реченнях прикметники, які виступають у ролі іменної частини присудка на українську мову передаються інфінітивом та словом “можна” в теперішньому та минулому часі, які мають модальне значення можливості: Ich brauche dieses Werkstuck aber ich weisse nicht ob es enthaltlich ist [23; 61]. - Мені потрібна ця деталь, але я не знаю чи можна її десь дістати; Ihre Gesichte waren in der Dunkelheit kaum noch kenntlich [24]. - Їхні обличчя ледве можна було розгледіти в темряві.

Віддієслівний прикметник з суфіксом -lich, який у наступному реченні виконує роль означення, передається дієсловом та займенником. Саме ж речення зазнало певних трансформацій таких як транспозиція та смисловий розвиток: Albert hat einen spriechwortliche Humor [24]. - Почуття гумору Альберта було відоме всім.

В сучасній німецькій мові суфікс -sam недуже продуктивний. Як вже зазначалося вище, похідні віддієслівні прикметники з цим суфіксом зазвичай мають значення активної дії, то ж не дивно, що під час дослідження було виявлено лише чотири віддієслівні прикметники, які мають модально-пасивне значення. Три з них виступають у ролі іменної частини присудка, а один- означення.

Спочатку розглянемо ті прикметники, які виконують предикативну функцію: 1) Diese Melodie, die von lotte gespielt wird, ist sehr einpragsam [24]. - Мелодію, яку грає Лотта, нескладно запам'ятати. В даному випадку прикметник передається антонімом з часткою не та інфінітивом. 2) Albert ist sehr sittsam junger Mann [24]. - Альберт добре вихований молодий чоловік. В цьому реченні прикметник передається дієсловом доконаного виду. 3) Sie ist so empfindsam [24]. - Її так легко образити. Тут прикметник передається інфінітивом.

Віддієслівний прикметник з суфіксом -sam, який виконує функцію означення, перекладається інфінітивом: 1) Mir gefallen ihre kleine Geschwister. Sie sind freundliche, klude und Bildsame Kinder [24]. - Мені подобаються її маленькі братики та сестрички. Вони привітні та розумні. Їх легко виховувати. При перекладі цього речення була застосована така граматична трансформація як членування.

Як можна помітити, усі чотири віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням було виявлено у творі Й.В. фон Гете “Страждання молодого Вертера” (Johann Wolfgang von Goethe “Die Leiden des jungen Werthers”).

Похідні віддієслівні прикметники з суфіксом -ibel були виявлені лише у творі Е.М. Ремарк “Три товариша” ( E.M. Remarque “Drei Kameraden”). Цей суфікс майже зовсім непродуктивний в німецькій мові, тому дуже мало віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням, утворених з його допомогою. Таких прикметників було виявлено лише два. Обидва ці прикметники виконують функцію іменної частини присудка.

У першому випадку при перекладі речення з таким прикметником було застосовано смисловий розвиток, при цьому було застосовано опущення деяких членів реченя: Wir beginnen deines Auto zu modernisieren. Wenn du ein Vorschlag hast, kannst du es jetzt einbringen, weil diser Vorgang irreversibel ist [23; 81]. - Ми розпочинаємо процес удосконалення твого авто. Якщо маєш якусь пропозицію, то давай зараз, бо вже потім нічого не змінеш.

Наступне речення було вжито в переносному значенні. Речення перекладено майже дослівно крім того, що для передачі значення прикметника був застосований смисловий розвиток. Образність речення була збережена: Hier ist diese Wahrung nicht konvertibel [23; 87]. - Тут такі гроші не ходять. Про те, що це речення вжито в переносному значенні стало відомо з широкого контексту: Отто і Готфрід переробляли одному знайомому його авто у своїй майстерні. Коли закінчили, то цей знайомий подякував їм, а Готфрід сказав, що “тут такі гроші не ходять”, мовляв - “краще заплати”.

І на останок слід розглянути переклад віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням, утворених за допомогою суфікса -abel. Цей суфікс продуктивніший ніж попередній. Деякі з прикметників, у складі яких є цей суфікс, виконують у реченнях функції означень, а інші - іменної частини присудка. Прикметники, які виступають у ролі означення, передаються в українській мові підрядним означальним реченням: Ich will diese diskutabele Probleme auflosen [24]. - Я хочу вже вирішити ці проблеми, в яких неможемо дійти згоди; Wir brauchen ein lautes Motto, fur Beispiel: “Wir reparieren sogar irreparabel Autos” [23; 13] - Нам потрібен гучний девіз, наприклад: “Ми лагодимо навіть ті авто, які не підлягають ремонту”.

Прикметники, які мають предикативну функцію, перекладаються інфінітивом дієслова та словом “можу” з часткою не, які мають модальне значення “здатності/спроможності”: Otto, dein Vorschlag ist impraktikabel fur mich [23; 240]. - Отто, я не можу втілити твою пропозицію; Deines Opfer ist nicht akzeptabel fur mich [23; 213]. - Я не можу прийняти твою жертву.

Як підсумок усього вищезазначеного, можна зробити наступні висновки: під час перекладу на українську мову німецьких похідних віддієслівних прикметників найчастіше були застосовані підрядні означальні речення. Іноді прикметники передавалися інфінітивними формами дієслів та дієсловами активного стану. Під час перекладу речень з віддієслівними прикметниками були використані такі граматичні та лексичні трансформації, як експлікація, членування, додавання, опущення, антонімічний переклад та ін.

3.2 Переклад складених віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням

Складені віддієслівні прикметники німецької мови, як і похідні, виконують в реченні ті ж самі функції: предикативну та функцію означення [8; 86]. Прикметники саме з такими функціями були виявлені під час дослідження.

Аналіз способів перекладу слід почати з віддієслівних прикметників у складі яких є прикметник fahig. Як відомо, ці прикметники мають дещо інше семантичне значення, несхоже на значення прикметників з wert і wurdig. Отже, як показало дослідження, віддієслівні прикметники з fahig в основному виступають у ролі іменної частини присудка. В такому випадку в українській мові вони передаються інфінітивом зі словом “можна”, яке має модальне значення: Ich weiss nicht ob dieses Auto reparaturfahig ist [23; 76]. - Я не знаю чи можна відремонтувати це авто; Gottfried sagt, dass dieser Wanen besserungsfahig ist [23; 76]. - Готфрід говорить, що це авто можна вдосконалити.

В наступному реченні прикметник у предикативній функції перекладений за допомогою смислового розвитку. При цьому було зроблене опущення додатка, але він легко відтворюється з контексту: Wann wird mein Wagen gebrauchsfahig[23; 94]? - Коли моє авто буде готове?

Віддієслівні прикметники у ролі означення перекладаються підрядним означальним реченням: Hast du etwas rpeisefahig [24]? - Чи є у тебе щось що можна з'їсти?

Німецькі складені віддієслівні прикметники з -wert виконують тіж самі функції що і вже розглянуті види прикметників. При перекладі на українську мову вони зазнають значних перетворень. Під час перекладу їхнє значення передається за допомогою смислового розвитку та експлікації. При цьому додаються певні слова, просте речення перетворюється в складне: Dieses Auto ist wirklich preiswert [23; 167] - Це авто варте грошей, які за нього заплятили; Ich will dieser achtenswert Mann mit dem Geburstag gratulieren [24]- Я хочу привітати з Днем Народження цього чоловіка, який заслуговує на нашу повагу; Besuchen wir unsere Kirchenvater. Dieser Mann ist bemerkenswert [24] - Давай відвідаємо нашого священника. Він заслуговує на те, щоб його не забували; Ich weiss dass Robert kein nachahmenswerter Mann ist, aber er ist mein Freund [23; 144] - Я знаю що Роберт не взірець лдя наслідування, але він мій друг; Robert, Marta ist sehr merkenswerte Frau. Du sollst sie bewahren [23; 93] - Роберте, Марта заслуговує на увагу. Ти повинен берегти її.

Отже, видно, що в цих випадках різними способами передається значення “вартості” - хтось чогось вартий чи на щось заслуговує. Навіть у реченні Ich weiss dass Robert kein nachahmenswerter Mann ist, aber er ist mein Freund [23; 144] - Я знаю що Роберт не взірець лдя наслідування, але він мій друг, яке було перекладене шляхом смислового розвитку і де відсутні слова вартий, заслуговує чи ще якісь подібні, можна простежити це значення: Роберт не заслуговує на те, щоб бути взірцем для наслідування.

І нарешті, остання група складених віддієслівних прикметників даного курсового дослідження - прикметники у складі яких є прикметник wurdig. Ці прикметники виконують у реченнях ті ж самі функції, що і інші віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням, які вже були розглянуті в даному дослідженні. Як і прикметники з wert, ці прикметники також несуть в собі значення “вартості”: Ihre Worter sind ehrwurdig [24] - Сказане вами заслуговує на повагу; Dieses Shone Gebaude ist erhaltungswurdig [24] - Варто зберегти цю чудову будівлю; Ihre Worter sind unglaubswurdig [23; 203] - Не варто вірити її словам.

Перше речення зазнало складніших перетворень ніж інші два. Його граматична структура зазнала цілісного перетворення. Значення віддієслівних прикметників передано шляхом смислового розвитку - дієсловом теперішнього часу заслуговує, яке є присудком цього речення, та додатком на повагу.

Значення прикметників у інших двох реченнях також передано за допомогою смислового розвитку. У варіантах перекладу цих речень на українську мову, значення німецьких прикметників несе в собі присудок, який в обох реченнях виражений словом “варто” (з модальним значенням) та інфінітивом дієслова.

Наступні речення зазнали цілісного перетворення при перекладі, проте, вони на втратили значення “вартості”: Ich hasse diese Fluchwurdige Staadt [23; 199] - Я ненавиджу це прокляте місто; Er hat ein erbarmungswurdiges Schicksal [24] - Його долі не позаздриш. Як бачимо відтінок пасивності також присутній.

Отже, як показало дослідження, значення складених віддієслівних прикметників передається на українську мову за допомогою смислового розвитку. В українських реченнях ці значення виражаються в основному присудками. Прості німецькі речення передаються в українській мові складнопідрядними.

Результати аналізу особливостей функціонування прикметникових дериватів із пасивним значенням дають підстави констатувати, що вони виконують на основі латентної модально-пасивної предикації у мовленнєвій комунікації певне прагматичне завдання, а саме - приписування предметові думки, тобто суб?єктові предикації.

Очевидно, що в системі німецької мови наявна велика парадигма засобів вираження модально-пасивного значення. Перевага віддієслівних дериватів полягає у фіксації комплексу значень під одним іменем. Цей комплекс одиниць різних мовних рівнів, що необхідні для реалізації предикативних відношень (у даному випадку - модально-пасивних), можна назвати латемою. Вона визначається релевантними граматичними значеннями ознаковості, процесуальності, перехідності, модальності і наповнюється відповідним лексичним значенням. Латема визначає узгоджуваність прикметникових похідних, не лише лінійну, а й семантичну. У мовленнєвому процесі латема зазнає різнопланових модифікацій. Можливість модифікувати семантичний еквівалент надає істотних переваг у вживанні прикметникових дериватів порівняно з іншими модально-пасивними конструкціями [21].

Висновки

1. Отже, граматичну категорію пасиву можна пояснити за допомогою теорії функціонально-семантичного поля. Враховуючи цю теорію, було визначено інвентар мовних засобів поля пасиву німецької мови. Визначено інваріантні ознаки пасиву: афікованість пацієнса і незбіг джерела дії (агенса) зі синтаксичним підметом.Як виявилося, ядро цього поля становлять мовні засоби які мають морфологічну форму wеrden + Part.II.

2. Віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням знаходяться на периферії цього поля.

3. Віддієслівні прикметникові деривати із латентною модально-пасивною деривацією займають окрему словотвірну нішу у сучасній німецькій мові.

4. Наявність латентної предикації було обрано за основний критерій відбору лекичних одиниць, тому що більшість словотвірних морфем, які здатні реалізовувати пасивне значення, характеризується багатозначністю.

5. Як виявилося, модально-пасивне значення можуть мати лише прикметники які утворені від основ перехідних дієслів за допомогою суфіксів -bar, -lich, -abel, -ibel, -sam, а також складені прикметники в яких на першому місці знаходиться дієслово, на другому - прикметники wert, wurdig, fahig. Хоча іноді трапляються виключення.

6. Значення віддієслівних прикметників має декілька складових. По-перше, до його складу входить значення лексеми від якої воно було утворене. По-друге, під час дериваційного процесу воно отримує відтінок пасивності. І нарешті, прикметникові суфікси та прикметники від яких вони утворилися вносять свій відтінок у значення віддієслівних прикметників.