Важні рысы заканадаўчого падстылю у кантэксце афіцыйна-справавога стылю, переважна сфера выкарыстання. Асаблівасці, уласціві для афіцыйна-справавога стылю беларускай мовы: лексічныя, марфалагічныя і сінтаксічныя асаблівасці, жанры і фразеалогія.

Становлення мовного впливу як науки. Функції вербальних і невербальних сигналів у спілкуванні. Напрями впливу на супротивника в суперечці. Аналіз концептуального, стратегічного і тактичного законів риторики. Ефективність виступу в різних аудиторіях.

История исследований грамматических категорий, связанных с временными отношениями и способами протекания действия. Передача аспектуальных значений способов глагольного действия (на материале временных форм passе simple, passе composе, imparfait).

Классическая и новая риторика. Речевая этика и речевое право. Американская научная риторика на рубеже XIX и XX веков. Японская риторическая теория. Индукция и дедукция в риторике. Теория словесности и законы диалога. Речевое управление обществом.

Суаднесенасць знакаў прыпынку з сінтаксічнай структурай простага сказа. Коска, кропка з коскай, двукроп'е і працяжнік. Пунктуацыйныя памылкі, іх прычыны і папярэджанне. Вусныя, пісьмовыя, інтанацыйна-сэнсавыя, графічныя практыкаванні. Пунктуацыйны разбор.

Семиотические системы в лингвистических исследованиях. Становление семиотики в синхроническом и диахроническом аспектах. Художественный текст как сложный семиотический знак. Запах в художественном тексте как средство экспликации авторского замысла.

Номінації сфери одягу сучасної людини. Дослідження особливостей іншомовної лексики як одного з пластів української мови. Визначення основних джерел запозичення слів із значенням "одяг", класифікація цих лексичних одиниць за ступенем засвоєності у мові.

Періодизація, соціально-історичні умови та наслідки проникнення запозичень у польську мову. Фактори, що призвели до змін у релігійній лексиці та інноваційні процеси в мові релігії. Лексико-семантична характеристика запозичень у польському богослужінні.

Процес надходження іншомовних слів в словниковий склад англійської мови. Походження і значення запозичень. Внутрішньо лінгвістичні і екстралінгвістичні причини даного явища. Приклади використання запозиченої лексики в газетно-публіцистичному стилі.

Формування словникового складу японської мови. Види іншомовних запозичень, "васейейго" як феномен лексики. Відсоток запозичених слів в лексиці японської мови, популярність в її лексичному складі англійських слів на сучасному етапі, обґрунтування.

Вплив запозичень на історичний розвиток мови. "Хибні друзі перекладача" як одна з найпоширеніших перекладацьких проблем в міжмовному та внутрішньомовному контексті. Загальна характеристика перекладу запозичень та інтернаціоналізмів в німецькій мові.

Запозичення як засіб номінації термінолексики. Запозичення з латинської, французької, грецької та англійської мов. Морфологічний та словотвірний аналіз зібраного лексичного матеріалу. Правила використання екологічних запозичених термінів у німецькій мові.

Стародавня Греція - батьківщина риторики (красномовства). Характерні оклики, повтори, іронія, градація найблискучіших античних риторів: Аристотель, Демосфен, Цицерон, Платон. Цицерон як творець латинської мови. Аристотель творець теорії суперечки.

Передвісники вивчення споріднених мов - порівняльно-історичного мовознавства, та його основоположники. Лінгвістичні погляди В. Гумбольдта, У. Джонса, Ф. Боппа. Основи класифікації та теорії дослідження споріднених мов. Філософія форм мови людей.

Аристотель - основоположник риторики. Период зарождения риторики и ее особенности в античности. Адресат судебной речи. Соблюдение правил риторики в речах Ф.Н. Плевако. Анализ этапов на пути от мысли к слову, отраженных в классическом риторическом каноне.

Ознакомление с понятием и историческими предпосылками развития письменности. Рассмотрение и анализ этапов развития буквенно-звукового письма. Исследование развития и значения пиктографии и идеографии. Характеристика реформы шрифтов и графики в России.

Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах.

Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності.

Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".

Визначення терміну "інтенсивність". Аналіз основних засобів вираження інтенсивності якісної ознаки прикметника. Морфологічні та лексико-синтаксичні засоби вираження інтенсивності якісної ознаки та їх характеристики. Прикметник з елативним значенням.

Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.

Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.

Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.

Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.

Дослідження авторства і варіативності місця розташування анотацій й текстів-відгуків. Порівняльний аналіз синтаксичних конструкцій, що є типовими для даних текстів. Зв’язок засобів, що використовуються в анотаціях із функціональною навантаженістю текстів.

Французькі та українські слова, що називають кольори і їх відтінки, виявлені шляхом аналізу літературних та публіцистичних творів ХХ століття французькою та українською мовами. Методи зображення інтенсивності кольорів, їх метафоричне позначення.

Мовні тенденції і явища на лексико-семантичному рівні: використання просторіччя, субстандартної лексики, суржику. Особливості семантико-стилістичного явища як засобу увиразнення авторської мови. Синтаксичні особливості побудови газетного тексту.

Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.

Теоретико-методичні основи словотворення. Основні засоби словотворення в сучасній українській мові: морфологічні засоби, основоскладання, абревіація. Словотворення без зміни вимови і написання слова в англійській мові. Творення слів сполученням основ.

Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.