Менеджмент ризиків у муніципальному управлінні в Україні: організація і перспективи розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Менеджмент ризиків у муніципальному управлінні в Україні: організація і перспективи розвитку

Вступ

Формування місцевого самоврядування виявилося одним із найбільш складних та суперечливих завдань становлення сучасної державності України. На шляху демократичних процесів постав цілий комплекс політичних, економічних, соціальних, психологічних та інших перепон. Адже реальна, дієздатна муніципальна влада передбачає не лише конституційно-правове визнання прав територіальних громад, декларування самостійності місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення, не тільки закріплення правових, соціальних та інших гарантій цієї самостійності, встановлення функцій та компетенції місцевого самоврядування, а й розвиток економічного і фінансового потенціалу всієї держави в цілому. Лише просування у вирішенні цих проблем дозволить говорити про утвердження демократичної системи організації публічної влади на місцях, без якої стає неможливою побудова громадянського суспільства та правової держави в Україні.

Про актуальність концептуальних та науково-практичних розробок проблем публічної влади в цілому та феномену муніципальної влади, її завдань і функцій, форм і методів здійснення в умовах глибоких суспільних трансформацій перехідного періоду свідчать численні гострі дискусії навколо них. Останнім часом проблема формування та генезису муніципальної влади привертає увагу фахівців та експертів як у нашій країні, так і за кордоном. Причому наукові дискусії ведуться як на рівні аналізу сутнісних, змістовних, функціональних характеристик даного виду публічної влади, так і у контексті пошуку адекватного термінологічного апарату, який міг би увібрати у себе означені характеристики. Свідченням тому є те, що у сучасних наукових працях активно використовуються такі категорії як «місцева, муніципальна влада як влада територіальних спільностей» (В.Ф. Погорілко); «публічна самоврядна (муніципальна) влада» та «муніципальна влада» (М.О. Баймуратов, В.А. Григор'єв); «місцеве самоврядування - публічна влада територіальної громади» (В.В. Кравченко); «влада місцевого самоврядування - муніципальна влада», «місцеве самоврядування (муніципальна влада)», «місцева (муніципальна) влада» чи «місцева або муніципальна влада» (О.О. Кутафін, В. І. Фадєєв); «муніципальна, або комунальна влада (влада місцевого самоврядування)» (М.О. Теплюк); «місцева влада - влада муніципальних (територіальних) спільнот» (А.А. Югов); «місцева влада» (І. В. Видрін, О.М. Кокотов); «муніципальна публічна влада» (Н.А. Антонова, О.А. Давиденко); «місцева (муніципальна) влада», «публічна влада на місцях», «місцева публічна влада», «влада місцевого населення» (В.О. Баранчиков); «муніципальна влада» (Л.М. Нєдокушева) та ін [4].

1. Управління ризиками муніципальних утворень

В даний час питання управління ризиками на муніципальному рівні набувають особливої актуальності. Насамперед це пов'язано з реалізацією своїх функцій і обов'язків органами місцевого самоврядування (ОМСУ) на тлі кризових проявів у фінансовій та економічній сферах. У складних економічних умовах прояв загроз посилюється, що потребує особливої ??уваги з боку керуючих органів, розробки та виконання спеціальних заходів, які покликані покривати виникаючі ризики і оперативно усувати їх негативні наслідки.

У відповідності з законом «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (поточна редакція - Редакція від 16.08.2015, підстава 650-19) в Україні функціонує багаторівнева структура муніципальних утворень (МУ) [1].

Кожному рівню МУ поряд із загальними економічними та фінансовими ризиками притаманні специфічні ризики, пов'язані з особливостями надаваних населенню послуг.

Під ризиком ми розуміємо ймовірність настання несприятливої, негативної події (явища), що завдає шкоди (можливо, що приводить до втрати) об'єкту ризику (МУ). Під економічним і фінансовим ризиком ми розуміємо ймовірність виникнення збитку в грошовому вираженні.

На мою думку, під керуванням (менеджментом) МУ необхідно розуміти процес планування, організації, керівництва та контролю за використанням ресурсів МУ з метою задоволення потреб населення в послугах в рамках конституційних гарантій і на принципах сталого розвитку.

Головною метою діяльності МУ є підвищення рівня і якості життя населення. Досягнення даної мети вимагає від ОМСУ забезпечення населення відповідними муніципальними послугами високої якості і невисокої цінового рівня.

Слід зазначити, що в системі державного устрою цивілізованих країн первинним рівнем державного устрою є МУ, і насамперед ті території, на яких проживає населення і розташовані підприємства та установи. Дані освіти, на наш погляд, можна назвати промислово-урбанізованими. У цьому зв'язку менеджмент МУ можна віднести до базового державного менеджменту, на рівні якого забезпечуються відтворювальні процеси соціально-економічних систем. При цьому на рівні промислово-урбанізірованих МУ виникають в основному різні економічні, фінансові, техногенні, соціальні, екологічні, політичні (організаційні, управлінські) ризики, тоді як на незаселених і не задіяних у промисловості територіях в основному проявляються природно-кліматичні та екологічні ризики, через яких пряму загрозу МУ несуть пожежі та повені[3].

Економічні ризики обумовлені загальним економічним спадом (кризою), банкрутством юридичних осіб, негативними наслідками стихійних лих, нещасними випадками з управлінським персоналом та техногенними катастрофами на виробництві, судовими процесами, неефективним управлінням економічними об'єктами і т.д. Відповідно фінансові ризики МУ обумовлені невиповненість місцевого бюджету, можливими втратами його фінансових ресурсів та їх неефективним і нецільовим використанням, викликаним низькою кваліфікацією, некомпетентністю або корупційністю ОМСУ. До техногенних ризиків МУ відносяться руйнування інженерних мереж і об'єктів, вихід з ладу техніки та устаткування, аварії на підприємствах хімічної та інших видів промисловості, технічна та технологічна відсталість. Техногенні аварії на небезпечних виробництвах призводять також до наступу екологічних ризиків. До соціальних ризиків відносяться високий рівень злочинності та безробіття, низький рівень менеджменту МУ з надання гарантованих державою соціальних послуг і, відповідно, виникає соціальна напруженість, етнічні (національні), класові (політичні) і релігійні (міжконфесійні) проблеми. До політичних (організаційним, управлінським) ризиків можна віднести ситуації зміни політичного ладу, зміни керівництва країни, неврегульованість внутрішніх і вертикальних взаємин в органах влади, низьку кваліфікацію керівництва та службовців ОМСУ. Також в світлі розвитку інформатизації та комп'ютеризації, з нашої точки зору, доцільно виділити окремою статтею інформаціоннокоммунікаціонние ризики, обумовлені проблемами із забезпеченням якості збору, обробки та зберігання інформації.

Найбільше підсилюють імовірність виникнення соціальних ризиків МУ обмеженість фінансових ресурсів, проблеми у сфері ЖКГ, неблагополучна екологічна обстановка, конфлікти на етнічному та релігійному грунті, криміногенна обстановка. Такі умови і фактори мають набагато більшу небезпеку саме на локальному рівні, на рівні окремого міста чи поселення. Все це пояснюється першопричиною виникнення ризику. Неважливо, яка подія стане першопричиною - економічне або релігійне, політика федерального уряду або конкретну дію окремого жителя території, на муніципальному рівні будь-який конфлікт досить швидко може перерости в загальне невдоволення і мати непередбачувані наслідки.

В даний час управління муніципальними ризиками в Україні може стати одним з основних механізмів, що забезпечують стійкість соціально-економічного розвитку МУ, так як прояву ризиків мають систематичний характер і є стримуючим чинником розвитку.

На мій погляд, сутність ризику управління МУ складається в розбіжності одержуваного результату управління та запланованого і в можливості втрат ресурсів, що забезпечують розвиток муніципальної освіти. Непродумані дії ОМСУ можуть викликати непередбачувані по силі і напрямками впливу ризики на території МУ. Причиною таких ризиків може виступити будь-яке незначне обставина або негативний вплив на механізм управління МУ.

Найважливішим моментом в природі виникнення ризику, на думку багатьох дослідників, є його невизначеність, яка полягає в неповному або неточному поданні різних параметрів майбутнього розвитку і в основному визначається неточністю інформації про умови реалізації рішень і пов'язаних з ними витратах. В управлінській практиці на рівні МУ мають місце економічні, політичні, інформаційні, екологічні невизначеності.

Реалізація управлінських рішень МУ безпосередньо пов'язана з дією відразу декількох видів ризиків, які в комплексі впливають на обстановку в МУ. Усі види ризиків взаємопов'язані і впливають на управлінську діяльність.

Я вважаю, що необхідно аналізувати ризики і накопичувати досвід по методах їх покриття і подолання виникаючих негативних явищ, що дозволить виробити оптимальну систему управління ними на довгострокову перспективу. Під управлінням ризиками МУ прийнято розуміти систему організаційних, політичних, економічних та соціокультурних заходів, спрямованих на своєчасне виявлення, оцінку, попередження і контроль подій випадкового і непередбачуваного характеру. Сюди ж слід віднести і фінансування заходів щодо попередження та ліквідації негативного впливу подібних явищ. Зі сказаного можна зробити висновок, що для ефективного управління ризиками МУ необхідно враховувати специфіку його соціально-економічного розвитку та екологічного стану. При цьому необхідно мати на увазі, що кожне МУ має свої недоліки і переваги.

До недоліків можна віднести слабкі сторони МУ - це ті чинники і тенденції, які перешкоджають сталому розвитку муніципального освіти і можуть стати джерелом ризиків (обмежений доступ до капіталу, нерозгалужена інфраструктура, корупція, високий рівень злочинності та ін.). Переваги МУ полягають у сильних сторонах його спільноти - це ті цінності і чинники, які забезпечують спільноті порівняльні конкурентні переваги, роблять його привабливим і надають стабільність економічному розвитку, створюють основу загального сталого соціально-економічного розвитку території (наприклад, географічна близькість до найважливіших інноваційним (науково - освітній) і фінансовим центрам, високий рівень заробітної плати, наявність кваліфікованої робочої сили, природних та історичних пам'яток та ін.) [2].

При визначенні сильних і слабких сторін МУ слід виявити і встановити ризикоутворюючі фактори. Серед них особливу роль можуть грати зовнішні фактори (наприклад, несприятливі тенденції в політичному розвитку регіону і країни в цілому, невигідні МУ рішення в управлінні великими підприємствами, які є підрозділами транснаціональних корпорацій, негативна міжнародна економічна кон'юнктура - в даний час до такого фактору відноситься світова фінансова криза). На практиці один і той же зовнішній фактор може сприяти одного спільноті, але становити загрозу для іншого. В якості зовнішніх факторів можуть виступати демографічні тенденції, наприклад процес старіння населення, інновації в галузі промислових технологій та інші фактори.

2. Основні послуги муніципального менеджменту та їх можливі ризики

Загрози в області компетенції ОМСУ

· Загроза невиконання бюджетних зобов'язань: формування, затвердження, виконання бюджету МУ і контроль за виконанням даного бюджету Відноситься до економічних, фінансових і організаційних ризикам, і особливо ступінь його прояви збільшується в сучасних кризових умовах.

· Загроза невиконання зобов'язань по наповненню місцевого бюджету: встановлення, зміну та скасування місцевих податків і зборів МУ, участь у регіональних програмах підтримки Фінансовий (суб'єктивний) ризик. Приймає рішення щодо зміни або відміни місцевих податків і зборів законодавчий орган влади МУ, але при цьому даний ризик впливає на соціальні умови.

· Загроза неефективного та незаконного виконання зобов'язань з управління муніципальним майном: володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває в муніципальній власності МУ Ризик корупційних явищ у менеджменті МУ і відповідно погіршення соціальних умов і стану економіки при його реалізації.

· Загроза невиконання зобов'язань по інженерному і житлово-комунальному забезпеченню МУ: - організація в межах поселення електро-, тепло-, газо- і водопостачання, водовідведення, постачання населення паливом; - Утримання і будівництво автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних інженерних споруд у межах населених пунктів МУ за винятком об'єктів федерального і регіонального значення Відноситься до техногенних і організаційним ризикам. Ступінь його прояву залежить від рівня розвитку інфраструктури МУ та менеджменту.

· Загроза невиконання соціальної роботи та зобов'язань ОМСУ: - забезпечення незаможних громадян, які проживають в МУ і потребують поліпшення житлових умов, житловими приміщеннями відповідно до житловим законодавством, організація будівництва та утримання муніципального житлового фонду, створення умов для житлового будівництва; - Надання сприяння у встановленні у відповідності з федеральним законом опіки та піклування над нужденними в цьому жителями МУ є фінансовий та соціальний, рівень його прояву залежить від рівня економічного розвитку МУ.

· Загроза невиконання зобов'язань ОМСУ з організації та надання послуг населенню: - створення умов для надання транспортних послуг населенню та організація транспортного обслуговування населення в межах МУ; - Створення умов для забезпечення жителів МУ послугами зв'язку, громадського харчування, торгівлі та побутового обслуговування; - Організація бібліотечного обслуговування населення; - Створення умов для організації дозвілля та забезпечення жителів поселення послугами організацій культури; - Охорона та збереження об'єктів культурної спадщини (пам'яток історії та культури) місцевого (муніципального) значення, розташованих в межах МУ; - Забезпечення умов для розвитку на території МУ масової фізичної культури і спорту; - Створення умов для масового відпочинку жителів МУ, організація та облаштування місць масового відпочинку населення; - Формування архівних фондів МУ Є фінансовим, економічним і техногенним. Він пов'язаний з рівнем розвитку транспортних, інженерних та рекреаційних комунікацій, фінансовими та економічними можливостями МУ. Дану групу ризиків можна також віднести до соціальних ризиків

· Загроза невиконання зобов'язань ОМСУ з організації рятувальних робіт: участь у попередженні та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в межах МУ є організаційним. Для управління даним ризиком першочергово проведення профілактичних заходів.

· Загроза невиконання зобов'язань ОМСУ з благоустрою території МУ: - організація збору та вивезення побутових відходів та сміття; - Організація благоустрою та озеленення території МУ, використання та охорони міських лісів, розташованих у межах населених пунктів МУ; - Планування забудови території МУ, територіальне зонування земель, встановлення правил землекористування та забудови, вилучення земельних ділянок у межах МУ для муніципальних потреб, у тому числі шляхом викупу, здійснення земельної контролю за використанням земель МУ; - Організація освітлення вулиць і встановлення покажчиків з назвами вулиць і номерами будинків; - Організація ритуальних послуг та утримання місць поховання Даний ризик відноситься до економічних, організаційних та екологічних ризиків. Менеджмент даних ризиків повинен здійснюватися під контролем органів нагляду держави та інститутів громадянського суспільства. [3]

На думку більшості вчених, які досліджують муніципальні ризики, послідовність аналізу ризику включає, як правило, кілька етапів: виявлення сукупності об'єктивних, суб'єктивних, залежних і незалежних факторів, що впливають на рівень конкретного ризику; визначення ступеня значимості цих показників; установка припустимого (граничного) рівня ризику в залежності від зовнішньої кон'юнктури; аналіз ризикованості окремих традиційних і нетрадиційних рішень, що проводяться територіальним органом управління; формування пропозицій і заходів щодо оптимізації конкретного ризику (або групи взаємозалежних ризиків) для конкретного проекту; аналіз потенційної та реальної ефективності вжитих заходів щодо оптимізації рівня ризику.

Виходячи з загроз, що виникають у процесі управління МУ та надання послуг населенню, необхідно, на наш погляд, розробляти і реалізовувати окремий програмний документ на рівні МУ або тематичний розділ в єдиному програмному документі по соціально-економічному розвитку МУ, в якому заходи доцільно розділити на відповідні ризикам групи: соціальні; економічні; екологічні; управлінські; фінансові; техногенні; інформаційні.

На наш погляд, необхідно в кожному МУ створювати власну програму або розділ з управління ризиками з метою налагодженого контролю ситуації, відстеження, попередження та оперативного реагування на виникаючі загрози, що призводять до зниження ефективності роботи ОМСУ і падіння темпів соціально-економічного зростання.

Висновки

Для успішного муніципального економічного розвитку недостатньо розуміння процесу планування та знання його регулюючих законодавчих основ. Зростаюча конкуренціяміж муніципалітетами (за людські ресурси, за інвестиції, за федеральні бюджетні вкладення в розвиток інфраструктури) вимагає від фахівців сфери муніципального управління освоєння сучасних управлінських технологій.

Володіння технологією організації планування муніципального економічного розвитку є істотним «козирем» в умовах конкуренції. На відміну від менеджменту в сфері економічної діяльності державне та муніципальне управління в Україні ще не стало повноцінної наукової дисципліною. Окрім досвіду зарубіжних країн, що мають більший «управлінський стаж» у сфері місцевого самоврядування в ринкових умовах, і «напрацьованого досвіду» окремих регіонів і муніципальних утворень в організації процесів розвитку необхідно створення цілісної системи управління розвитком, заснованої на науковому підході і забезпеченої не тільки успішною практикою, але і необхідним методичнимсупроводом. Створення системи стратегічного планування муніципального розвитку передбачає відповідне наукове супроводження. Тим часом існує безліч невирішених методологічних і методичних проблем, починаючи з відсутності комплексного підходу в питаннях організації планування.

У зв'язку з системними перетвореннями інституту місцевого самоврядування сьогодні в Україні вже не викликає сумнівів необхідність та актуальність планувальної діяльності на місцевому рівні. У нашій державі активно розвивається і запроваджується стратегічний підхід до планування сталого територіального розвитку. Це пов'язано з перевагами даного методу для всіх основних учасників цього процесу (влади, підприємницьких структур, територіальної громади). Стратегічне планування місцевого розвитку стає інструментом підвищення конкурентоспроможності міст, територій і регіонів, засобом згуртування різних суб'єктів територіального розвитку навколо нових цінностей і довгострокових пріоритетів. Як показує досвід деяких українських міст, через ефективне стратегічне планування місцевого розвитку можна здійснити перехід діяльності органів місцевого самоврядування на електронний документообіг та систему єдиної електронної реєстрації звернень, максимально спростити процедури надання адміністративних послуг, скоротити час опрацювання звернень і підвищити прозорість ухвалення рішень. Стратегічне планування дозволяє узгодити діяльність територіальної громади, органів місцевої влади, підприємницьких структур та громадських організацій, оптимально використати наявні територіальні ресурси, найкраще спланувати навчання і підготовку необхідних для територіальної громади кадрів та забезпечує громаді Вступ 7 кращий доступ до кредитних ресурсів чи грантів, які надаються фінансовими та іншими організаціями[2].

Безсумнівно, найважливішим напрямом інституційних перетворень в Україні має стати формування бачення нової якості регіональної, муніципальної економіки Україні. На її сутність і зміст насамперед впливають такі процеси та чинники організації управління: - процеси децентралізації державного управління та регулювання, різке скорочення державної власності та формування потужного приватного сектору господарювання, зокрема корпоративного; - основним об'єктом регіональної політики залишаються передусім українські регіони. Будь-які проблеми (економічні, соціальні, екологічні тощо) хоча й охоплюють усю територію, проте у всіх регіонах вони відбуваються по-різному, неоднаковими є їх глибина й гострота, шляхи вирішення та спроможність місцевих органів управління на їх самостійне вирішення; - об'єктами регіональної політики вже стали локальні територіальні утворення - депресивні та кризові території (гірські населені пункти, малі функціональні міста тощо), спеціальні зони та території пріоритетного розвитку, технопарки тощо); - активним об'єктом регіональної політики мають стати великі економічні райони, виділення яких як регіонів реалізації комплексних програм, може вплинути на розвиток інтеграційних процесів як між областями, так і усередині них; - формування нових відносин між центром, регіонами і місце - вими спільнотами призвело до значного збільшення повноважень регіональних органів влади та органами місцевого самоврядування. - загальну соціально-економічну ситуацію в усіх регіонах ускладнюють й інші регіональні проблеми - наявність зон екологіч - ного лиха, критичний станмалихміст, різка різниця в умовах економіч - ного розвитку окремих територій, зокрема сільськогосподарських районів, тощо. Сучасний розвиток світової економіки свідчить, що вирішення питань відтворення продуктивних сил, реалізація проектів соціально - економічного розвитку, задоволення ключових соціальних потреб Державна та муніципальна влада: проблеми розмежування повноважень населення здійснюються переважно на місцевому та регіональному рівнях. Саме показники розвитку місцевої та регіональної економіки є критерієм визначення рівня економічного розвитку держави в цілому. Тому дослідження регіонального управління економічними процесами, формування нової якості територіального управління стає надзвичайно важливим науково-практичним завданням. Нова якість регіонального та місцевого розвитку як об'єкта державного управління є складною системою взаємопов'язаних елементів зі своєю специфічною структурою, культурою та рівнем розвитку, яка суттєво впливає на соціально-економічну ситуацію в державі і безпосередньо залежить від неї щодо впровадження дієвих механізмів власної динаміки зростання, розв'язує низку внутрішніх проблем ефективного використання всіх наявних ресурсів на засадах самозабезпечення та самодостатності.

Список використаних джерел

місцевий самоврядування управління менеджмент

1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (поточна редакція - Редакція від 16.08.2015, підстава 650-19.

2. Державна та муніципальна влада: проблеми розмежування повноважень: матеріали «круглого столу» «Влада в Києві: від конфліктності до балансу повноважень», 20 берез. 2008 р. / за заг. ред. В. Є. Воротіна. - К.: НІСД, 2008. - 38 с.

Електронний ресурс. Режим доступу [http://old.niss.gov.ua/book/vidannya/Vorotin_stil.pdf]

3. Єгоров І.Ю., д.е.н., Красовська О.В., к.е.н. Стратегічне планування муніципального розвитку: навчально - методичний посібник / ДП «Укртехінформ» - Київ, 2013. - 205 с.

4. О. Лазор, Л. Михайлишин «Місцеве управління:понятійно-категорійний апарат» // Науковий вісник. - 2009. - Вип.3 - «Демократичне врядування»

Размещено на Allbest.ru