Необхідність удосконалення податкової системи України для покращення інвестиційного клімату

Податкові зміни як перманентний стан української податкової системи. Проблеми, пов’язані з податковою реформою. Прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 р.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.08.2017
Размер файла 17,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Необхідність удосконалення податкової системи України для покращення інвестиційного клімату

В українських реаліях стимулювання бізнесу з рівнем тіньової економіки 40% не завжди обіцяє однозначні наслідки. Був підписав Закон від 21.12.2016 р. № 1797-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (законопроект №5368). Цим Законом звільняються на три роки від будь-яких перевірок новостворені підприємства, якщо вони мають обіг менше 3 млн грн. Впровадження на рівні ПКУ норм щодо електронного кабінету платника податків. Дана ініціатива дозволить платникам менше контактувати з контролюючими органами, що, як результат, знизить корупційні ризики. Крім того, використання електронного кабінету дозволить платникам витрачати менший обсяг часу і ресурсів на реалізацію своїх прав і виконання обов'язків - іншими словами, це призведе до спрощення / здешевлення адміністрування податків. У сфері ПДВ в числі нововведень варто виділити, перш за все, заміну двох реєстрів заяв на бюджетне відшкодування одним. Це дозволить уникнути правової невизначеності, що мала місце в 2016 році. Таким чином, всі платники ПДВ при подачі заяв на бюджетне відшкодування будуть потрапляти в один і той же реєстр, в хронологічному порядку. Ключові слова: інвестиційний клімат, електронний кабінет платника податків, адміністрування податків, податкова політика.

Податкові зміни -- це перманентний стан української податкової системи. Свідченням цього є Податковий кодекс України та його постійне удосконалення й доповнення [1]. Попри існуючу недостатньо ефективну практику, яка проявляється в ряді випадків у процесі здійснення удосконалюючих заходів, прагнення до формування оптимально збалансованої системи оподаткування продовжує бути актуальним. Зазначимо, що податкове реформування -- це проблема, яка була, є і буде завжди залишатися актуальною.

З 2000--2015 рр. податкова система України стала потужним джерелом доходів держави, забезпечуючи понад 70% доходів Зведеного бюджету України. За цей період уряд постійно шукав шляхи вдосконалення податкової політики. Розпочавши з високого рівня податкових ставок і надвисокого податкового тягаря, держава перейшла до зменшення податків та оптимізації пільг, проте питання податкової реформи перманентно не втрачає своєї актуальності. В значній мірі це обумовлено розгортанням фінансових кризових явищ і наростанням зовнішньої агресії. Нові умови створили потребу в подальшому реформуванні податкової системи.

Проблеми, пов'язані з податковою реформою, постійно перебувають в полі зору відомих вітчизняних вчених, таких, як О. Василик, В. Геєць, Т. Єфименко, П. Мельник, Ю. Каспрук, Ю. Кас- перович, О. Крайник, Л. Тарангул та ін. Їх дослідження окреслюють важливість ефективного функціонування податкової системи для розвитку національної і регіональних економік. Разом з тим сучасні вимоги часу висувають потребу в нових дослідженнях податкової системи, які дозволять окреслити особливості реформування податкової системи в умовах фінансової кризи та зовнішньої агресії, здатні забезпечити зростання ефективності функціонування економічних систем національної економіки різного ієрархічного рівня.

Прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня2016 року №1797-УІІІ (далі Закон) реалізує намір максимально перевести відносини з фіскальними органами у цифровий формат [2]. На основі цього Закону відбулися суттєві зміни в оподаткуванні, які почали діяти 01.01.2017.Відтепер новація сприятиме мінімізації часових витрат для обох сторін, та найважливіше, кажуть експерти, спростить доступ до інформації. На офіційному сайті кожен може отримати індивідуальні податкові консультації. Згідно Закону, створюється Єдиний державний реєстр таких податкових консультацій.

Водночас запроваджено на період до 31 грудня 2021 року податкові канікули (застосування нульової ставки податку на прибуток підприємств), для підприємств у яких річний дохід не перевищує 3-х мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, за умови відповідності критеріям:

1) утворених в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

2) діючих, у яких протягом трьох послідовних попередніх років, щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує 3-х мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;

3) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів робіт, послуг) становив до 3-х мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Водночас змінено критерії належності платника податків до категорії великих платників податків: зокрема з 12 до 20 млн. грн збільшено показник сплати платежів до державного бюджету за платежами, які контролюються ДФС; та критерій обсягу доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали з 500 млн. грн. до 1 млрд. грн.

Вже з 1 січня окремі категорії ФОПів, зокрема другої та третьої груп, будуть змушені платити єдиний соціальний внесок 704 гривні на місяць, навіть якщо тимчасово не мають жодного прибутку. При цьому ФОПи-спрощенці першої групи оподаткування матимуть можливість платити половину мінімального внеску в розмірі 352 грн на місяць.

Раніше ФОП, який у певному періоді мав прибуток, то сплачував 5% податок та ЄСВ. Якщо ж руху коштів не було, то сплачувати не було необхідності. Тому багато підприємців тримали відкриті ФОПи, а платили податки тільки тоді, коли мали реальні прибутки. Відтак зазначені зміни до ПКУ призвели до численних черг у Центрах надання адміністративних послуг, адже «ФОПи-невидимки» почали масово закриватися, щоб не сплачувати податки, не маючи при цьому прибутку.

Встановлено оподаткування у половинному розмірі загальної ставки (18%), тобто за ставкою 9%, пасивних доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах та корпоративних правах, що виплачуються нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємств. Така ж ставка податку встановлена і для пасивних доходів у вигляді дивідендів з іноземних джерел.

Розмір добових, які не потребують документального підтвердження та не оподатковуються ПДФО, у 2017 році буде становити: для відряджень в межах України -- 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня (320 грн), для відряджень за кордон - 0,375 розміру МЗП (1200 грн або близько 40 євро).

Розширено перелік витрат фізичної особи- підприємця від провадження господарської діяльності на: суми податків, зборів, які пов'язані

3 господарською діяльністю такої фізичної осо- би-підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи-підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку встановлених законом; платежів, сплачених за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП; одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю .

У аграріїв заберуть пільги, але до 2020 року проведуть земельну реформу.

З 1 січня 2017 року всі аграрії переходять на загальну систему оподаткування. Отже, для аграріїв буде скасовано спеціальний режим оподаткування галузі. Зокрема у 2016 році сільськогосподарські товаровиробники мали можливість обрати

4 групу спрощеної системи оподаткування.

Водночас держбюджетом на 2017 рік передбачено, що дотації на сільське господарство збільшаться удвічі і становитимуть 5,5 млрд грн. Також у 5 разів зросте бюджет Міністерства аграрної політики і становитиме 7,4 млрд. Передбачається запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків, який дозволить листування з контролюючим органомв електронному вигляді: подавати та отримувати документи (податкову звітність, скарги, акти перевірок, заперечення на акт, довідки та інші документи); переглядати в режимі реального часу інформацію по платнику податків, а також одержувати таку інформацію у вигляді документа, який формується автоматизовано тощо.

Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за обласним рівнем.

За районними податковими інспекціями закріплено виключно сервісні функції: сервісне обслуговування платників податків, реєстрація та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб -- платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та ін.

Податкові перевірки: план-графік документальних планових перевірок повинен завчасно оприлюднюватися на сайті Державної фіскальної служби до 25 грудня року, що передує проведенню таких перевірок. Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються Міністерством фінансів, за яким крім того також закріплені такі повноваження: координація діяльності контролюючих органів, затвердження нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів, прогнозування, аналіз надходження податків, зборів, платежів, видача узагальнюючих податкових консультацій та ін.

При цьому до 31 грудня 2017 року позапланові перевірки можуть здійснюватися держорга- нами: 1) за письмовою заявою суб'єкта господарювання; 2) за рішенням суду; 3) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під дію мораторію не підпадають держорга- ни, робота яких не впливає на малий і середній бізнес (Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Національна комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Антимонопольний комітет), а також Державна фіскальна служба та Державна фінансова інспекція, обмеження на перевірки яких регламентуються змінами в Податковий кодекс від 28 грудня 2014 року (обмеження на перевірки підприємств, дохід яких за попередній рік склав менше 20 млн грн).

Податковою реформою передбачено ліквідацію податкової міліції та створення нового органу -- центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування. Діяльність такого органу - фінансова поліція, регламентуватиметься окремим Законом.

Ухвалення електронного обміну інформацією з податковими органами можна було б віднести до беззаперечних переваг Закону. Однак експерти попереджають, що при введенні тільки електронного документообігу складно буде захиститиконфіденційну інформацію. Не виключений і ризик несанкціонованого проникнення в електронні системи.

Загалом потрібні не точкові зміни, а комплексний підхід до податкової реформи. Це визнають і в Комітеті з питань податкової та митної політики, і в діловому експертному середовищі. Закон визначає нову систему сплати єдиного соціального внеску та розрахунки щодо оплати податку. Якщо раніше ставка єдиного податку для платників першої та другої груп встановлювалась у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, то тепер показники змінились. Для платників першої групи, фізичних осіб -- підприємців (ФОП) -- у відсотках до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня. Для платників другої групи, в яких кількість найманих працівників не перевищує 10 осіб, -- у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня. І для платників третьої групи -- відсоток від доходу.

Для платників єдиного податку першої групи фіскальне навантаження практично не змінилось. А ось платники податків другої групи будуть сплачувати вдвічі більше -- пропорційно зростанню мінімальної заробітної плати. Якщо минулого року 20% «мінімалки» складали 320 грн на місяць, то нині -- 640.

Що стосується єдиного соціального внеску, то його доведеться сплачувати навіть фізичним особам -- підприємцям з нульовим доходом, які перебувають на загальній системі оподаткування. Згідно із Законом, підприємців зобов'яжуть сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче мінімального страхового внеску. Останній, своєю чергою, у зв'язку із збільшенням мінімальної зарплати, зросте до 704 грн. Тож фізичним особам -- підприємцям на загальній системі оподаткування варто очікувати додаткових щомісячних витрат у розмірі 704 грн, навіть якщо вони в цей період не отримували доходів. Раніше фізична особа -- підприємець, яка перебувала на загальній системі оподаткування, не зобов'язана була сплачувати ЄСВ, якщо не отримувала доходу.

Раніше платник, який не отримав дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці, мав право самостійно визначити базу нарахування у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, але не менше розміру мінімального страхового внеску.

Аналітики прогнозують масове закриття тих ФОП, які не мають стабільного заробітку.

Натомість економічний експерт Андрій Вігі- рінський вважає, що такий підхід потрібен. Ті, хто насправді використовував форму підприємця, подавав порожні звіти про дохід, будуть змушені, нарешті, виконувати свій конституційний обов'язок. «Податкова культура -- теж потрібна річ у нашому суспільстві, її інакше, як примусом, не вдасться виховати», -- вважає аналітик [3].

Втім, тільки час покаже, чи дійсно Україна втратила значну частину якісних представників малого та середнього бізнесу, чи податкові новації таки підуть на користь українцям і державі.

Податкові канікули, стверджують аналітики, мають на меті підвищення підприємницької активності. Відтак з початку року можна очікувати істотного збільшення кількості новостворених підприємств та фірм.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак застерігає: запроваджувати податкові канікули на 5 років для всіх підприємств малого бізнесу нерозсудливо. «Податкові канікули можуть бути виключно для нових суб'єктів господарювання. І навіть тут треба все дуже ретельно перевіряти, аби підприємство не перереєструвалося під іншою назвою. У такому разі проблема недоотримання надходжень до бюджету знімається» [4].

Чи зможе бізнес у такий короткий термін підготуватися до змін і встигнути адаптуватися до нових умов, покаже час.

У структурі державних доходів України домінують два податки -- єдиний соціальний внесок та податок на додану вартість (у ряді зарубіжних країн -- податок з обороту). Єдиний соціальний внесок, або 41% податку з фонду заробітної плати, приносить 14% ВВП. В Європейському Союзі середня ставка відповідного податку становить 36% від заробітної плати, а в США -- 15%. Надходження ж від податку на додану вартість (ПДВ) разом з акцизними податками складають 14% ВВП. Майже фіксований податок на доходи фізичних осіб приносить 5% ВВП, а податок на прибуток підприємств -- 4% ВВП. Податкові надходження від зовнішньоекономічної діяльності приносять майже 1% ВВП. Неподаткові надходження, в основному розподіл дивідендів у державних компаніях і доходи від приватизації, додають 5,5% ВВП [5]. Проте практика показує, що існуючі надходження до бюджету є величиною віртуальною. Дефіцит держбюджету в 71 млрд. грн. та фіскальний розрив в 289 млрд. -- найкраще тому підтвердження. У зв'язку з цим компенсаційна модель себе не виправдовує. А тому необхідно науково обґрунтувати обсяги коштів, які без шкоди для економіки можна вилучати у вигляді податків та зборів. Можливо, при цьому навіть законодавчо встановити обмеження, скільки максимально у відсотках від ВВП держава може перерозподіляти через себе. Розуміння цього, пошук балансу і стане початком реальної реформи з метою покращання економічної ситуації в країні.

У податковій політиці України за минулі кілька років не відбулося реальних перетворень у напрямку зростання інвестиційної привабливості та активізації економіки, натомість на фоні запроваджених змін, політичної та економічної нестабільності очікувані тенденції зростання рівня тінізації, падіння ключових індикаторів конкурентоспроможності.

Досвід країн, які своєю економічною політикою продемонстрували «економічне диво» (зокрема Китай, Сінгапур, Грузія та ін.) свідчать, що всі заходи антикризового управління держави спрямовувалися на залучення інвестора: це усунення бюрократичних бар'єрів, скорочення кількості податків, зниження ставок оподаткування, надання податкових канікул. Україна має ряд переваг в боротьбі за інвестиційні ресурси, зокрема:

- економіко-географічне положення -- Україна розмішена в центрі Європи, що мінімізує витрати на транспортування;

- європейська культура та звичаї -- українці по ментальності є близькими до інших європейських народностей, що розширює можливості спілкування та домовленостей;

- наявність висококваліфікованої робочої сили. Українці -- освічена нація, яка є мобільною до підвищення кваліфікації та перекваліфікації.

Крім того, девальвація гривні впродовж останніх років обумовила ситуацію, коли робоча сила в Україні стала найдешевшою серед європейських країн -- середня заробітна плата близько 135 євро (для прикладу, найменш оплачувані сусіди: Молдова -- 181 євро, Болгарія -- 333 євро, Білорусь -- 353 євро, Румунія -- 395 євро) [6].

Безумовним підґрунтям для залучення інвестицій та активізації господарської діяльності є зниження рівня податкового навантаження та усунення обмежень у провадженні господарської діяльності, яке з певним часовим лагом забезпечить зростання податкового потенціалу, тобто рівня податкових надходжень у бюджети усіх рівнів.

Висновки

податковий реформа закон

Проте разом зі зниженням ставок податків обов'язковою умовою ефективної реалізації податкової реформи мають стати супроводжувальні та не менш важливі заходи, насамперед:

1. Забезпечення стабільності податкового законодавства в України.

2. Спрощення процедур адміністрування податків.

3. Створення системи податкового контролю, яка обумовить невідворотність покарання за вчинення податкового правопорушення та водночас не обтяжуватиме законослухняних платників податків податковими перевірками.

4. Подолання корупції та підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів [7].

Здійснити невеличке зростання індексу Україні вдалося завдяки збільшенню суспільного осуду корупціонерів, створенню антикорупційних органів та появі руху викривачів корупції [8].

Таким чином, проведене дослідження демонструє відсутність дієвих заходів щодо лібералізації податкової системи України в період трансформацій 2014--2016 рр., спрямованих на активізацію інвестиційних процесів та підвищення рівня господарської ініціативи в Україні. З метою досягнення ефективних зрушень у реалізації податкової реформи варто дотримуватись комплексного підходу, який базується на засадах лібералізації оподаткування, стабільності та уніфікації податкових правил для всіх суб'єктів господарювання, жорсткого контролю та невідворотності покарання за податкові правопорушення і подолання корупції, що позитивно сприятиме розвитку економіки нашої держави та залученню інвестицій.

Список літератури

1. Податковий кодекс України: Закон від 02.12.2010 № 2755-VI (в ред. від 01.01.2017) // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - № 13-14, № 15-16, № 17. - Ст. 112.

2. Про внесення змін до податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні: Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII // Відомості Верховної Ради. - 2016. - № 251.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Необхідність інтеграції України до Європейського Союзу. Аналіз системи оподаткування в Україні. Основні проблеми ефективності чинної податкової системи. Ідеальна система оподаткування: загальні принципи. Ключові завдання податкової реформи в Україні.

    дипломная работа [203,1 K], добавлен 07.04.2011

  • Характеристика способів прийняття конституцій та внесення до них змін. Порядок внесення змін до Конституції України. Поняття, функції та юридичні властивості Конституції України. Обмежувальна функція Конституції. Діяльність Конституційного Суду України.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 25.01.2012

  • Реалізація єдиної державної податкової політики. Державна податкова адміністрація України. Функції Державної податкової служби. Права податкової служби. Посадові особи органів Державної податкової служби України, їх завдання, функції та спеціальні звання.

    контрольная работа [77,6 K], добавлен 19.09.2013

  • Розгляд існуючої виборчої системи. Громадянин України як складова однієї із сфер діяльності суспільства. Діяльність профільного комітету ВР України. Необхідність зміни правлячої та обрання дієздатної еліти. Умови, що забезпечує нова виборча система.

    реферат [13,2 K], добавлен 07.06.2011

  • Розвиток податкової системи в економіці. Правові засади стягнення податкового боргу та боргу за кредитами, що надаються з бюджету за законодавством України. Роль прокуратури при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які стягують борг.

    дипломная работа [168,0 K], добавлен 24.09.2016

  • Вивчення теоретичних положень, практичного досвіду і сучасних вимог управління до системи планування в діяльності органів Державної податкової служби. Види планів та забезпечення їхньої підготовки. Особливості планування в підрозділах податкової міліції.

    курсовая работа [106,0 K], добавлен 12.10.2012

  • Поняття і класифікація джерел податкового права. Норми чинного законодавства України, що регулюють податкові правовідносини: підзаконні нормативні акти, міжнародні договори. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни та припинення даних правовідносин.

    курсовая работа [89,2 K], добавлен 20.11.2015

  • Аналіз механізму зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання в контексті змін кримінального закону. Положення Закону України № 838-УШ, причини його прийняття. Законопроекти, які передбачають унесення змін до ст 72 Кримінального кодексу.

    статья [23,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Науково-практичний аналіз правових норм у сфері спадкування, закріплених у сучасному законодавстві України. Шляхи вдосконалення регулювання спадкових відносин в державі. Розробка ефективних пропозицій про внесення змін до Цивільного кодексу України.

    статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття та види законів, процедура прийняття їх в Україні. Інкорпорація, консолідація та кодифікація як основні види систематизації. Шляхи удосконалення законодавства в Україні та проблеми його адаптації до правової системи Європейського Союзу.

    курсовая работа [61,4 K], добавлен 10.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.