Поняття, види суб’єктів трудового права та їх правовий статус

разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці;

разом з роботодавцем вирішує питання робочого часу і часу відпочинку, погоджує графіки змінності та надання відпусток, запровадження підсумкового обліку робочого часу, дає дозвіл на проведення надурочних робіт у вихідні дні тощо;

разом з роботодавцем вирішує питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників;

бере участь у вирішенні соціально-економічних питань, визначенні та затвердженні переліку і порядку надання працівникам соціальних пільг;

бере участь у розробленні правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

представляє інтереси працівників за їх дорученням під час розгляду індивідуальних трудових спорів та у колективному трудовому спорі, сприяє його вирішенню;

приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про профспілки, законодавство про працю, про охорону праці, ухиляється від участі у переговорах щодо укладання або зміни колективного договору;

дає згоду або відмовляє у дачі згоди на розірвання трудового договору з працівником з ініціативи роботодавця з працівником, який є членом діючої на підприємстві, в установі, організації профспілки, у випадках, передбачених законом;

бере участь у розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, у роботі комісії з питань охорони праці;

здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі, організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає усунення виявлених недоліків;

здійснює контроль за підготовкою та наданням роботодавцем документів, необхідних для призначення пенсій працівникам і членам їх сімей;

здійснює контроль за наданням пенсіонерам та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві, в установі, організації, права користування нарівні з його працівниками наявними можливостями щодо медичного обслуговування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і профілактичних закладів та іншими соціальними послугами і пільгами згідно зі статутом підприємства, установи, організації за колективним договором;

представляє інтереси застрахованих осіб у комісії із соціального страхування, направляє працівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників та членів їх сімей;

представляє інтереси працівників підприємства-боржника у ході процедури банкрутства [8, c.59].

Виборні органи профспілкової організації, що діють на підприємстві, в установі, організації, мають також інші права, передбачені законодавством України.

Висловлюючи волю трудового колективу, профспілковий орган може виступати як від свого імені, так і від імені відповідного колективу.

ВИСНОВОК

Кожна галузь права характеризується своїм колом суб'єктів, які поряд з предметом і методом визначають особливості даної галузі в загальній системі права.

Поняття суб'єкта трудового права обґрунтоване теорією трудового права. Вона виходить з того, що суб'єктами трудового права є учасники індивідуальних і колективних трудових відносин, які на підставі діючого законодавства наділені суб'єктними правами і обов'язками.

Як сторони трудових правовідносин до суб'єктів трудового права загалом відносяться наймані працівники і роботодавці, за умови наділення їх трудовою суб'єктністю, завдяки якій вони можуть виступати носіями певних трудових прав і обов'язків. Для громадян - це досягнення певного віку, для роботодавця - майнова і організаційна самостійність, відокремленість. Але названі суб'єкти не єдині в сфері трудового права.

Реалізуючи свою здатність до праці, працівник включається до трудового процесу, який в основному є проявом колективної взаємодії. Співпраця в колективі призводить до виникнення колективних зв'язків, обумовлених спільною метою. В результаті створюється трудовий колектив, який за наявності організаційних передумов для вирішення спільних питань включається в різні сфери суспільного життя, а значить, виступає стороною в тих відносинах, що виникають, отже, є теж суб'єктом трудового права.

Для реалізації своєї функції трудовий колектив створює свої органи: раду трудового колективу, профспілку, страйковий комітет, товариський суд. Відповідно, всі вони виступають суб'єктами трудового права.

Іншою стороною трудових відносин і суб'єктом трудового права виступає роботодавець, який теж може мати своїх представників. Роботодавець - власник майна і засобів виробництва, створеного ним підприємства, установи, організації. Як роботодавець може виступати держава, громадська організація, кооператив чи окремий громадянин, кожен з яких або сам здійснює управління виробництвом чи керує діяльністю, або уповноважує на це колегіальні органи (раду, правління, комітет) чи якусь посадову особу (керівника підприємства, установи, організації). Вирішуючи самостійно, без втручання власника, питання з приводу управління власністю, колегіальний орган чи керівник залучають до виробничого процесу найманих працівників. Але при цьому трудовий договір укладається між найманим працівником і підприємством (установою, організацією), а не уповноваженою особою чи органом. Отже, суб'єктом трудового права в даному випадку з боку власника буде виступати не уповноважена ним особа (яка сама є найманим працівником), а підприємство, установа, організація. Саме вони беруть на себе обов'язок виплачувати працівникові винагороду за працю, саме до них пред'являються (у випадку виникнення підстав) майнові позови.

Всі названі суб'єкти трудового права наділені правовим статусом, який включає трудову правосуб'єктність (трудову право- і дієздатність - наявність певних умов, визначених законодавством), трудові права і обов'язки, юридичні гарантії забезпечення прав і відповідальність за невиконання обов'язків.

Головними в правовому статусі є трудові права і обов'язки. Вони визначаються в основних нормативних актах трудового законодавства і конкретизовані в локальних нормативних актах з врахуванням виконуваних працівником функцій.

Гарантії прав і відповідальність за невиконання обов'язків як юридичні категорії виступають у формі правових норм.

Відповідальність за порушення прав і обов'язків може наступати як матеріальна, так і дисциплінарна. Але якщо дисциплінарна відповідальність застосовується до найманих працівників, то матеріальна відповідальність - до роботодавців.

До суб'єктів трудового права належить держава в особі органів державної влади, а також органи місцевого самоврядування.

Кожному суб'єкту трудового права притаманна своя специфічна правосуб'єктність, що відображає його правове становище.

В умовах, коли у Верховній Раді України розглядається проект Трудового кодексу України, важливо належним чином законодавчо закріпити визначення суб'єктів трудового права, їх види, трудову правосуб'єктність, визначити принципи побудови трудової правосуб'єктності, складові її елементи, виходячи із характеру ринкових трудових відносин, що дозволить на паритетних засадах закріпити статус суб'єктів трудового права, забезпечити просування України на шляху до побудови демократичної, соціальної та правової держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. - К.: Велес - 2004. - 46с.

2. Кодекс законів про працю України - К.: Видавець Паливода А.В. - 2006. - 104с.

3. Закон України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992 року, № 2460-XII.

4. Закон України « Про оплату праці» від 23.03.1995 року, № 108/95-ВР.

5. Закон України « Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 року, № 3929-XII.

6. Закон України « Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.05.1999 року, № 1045-XIV.

7. Бойко М. Д. Порівняльне трудове право: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2009. - 384 с.

8. Бойко М.Д. Трудове право України: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2010. - 312 с.

9.Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. - 2-ге вид., стер. - К.: Вікар, 2004. - 725 с.

10. Болотіна Н. Б., Чанишева Т. І. та інші. Трудове право України: Підручник. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.

11. Гаврилюк О. Сучасне висвітлення суб'єктів трудового права// Право України. - № 10, 2002. - с. 66.

12. Гончаров Г.С. Трудове право України в запитаннях та відповідях. К.: Кондор, 2010. - 664 с

13. Грузінова Л.П., Короткій В. . Трудове право України: Навч посіб. - К.: МАУП, 2003. - 128 с.

14. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: Підручник / Ю.П.Дмитренко. - К.: Юрінком Інтер, 2009. - 624 с.

15. Дмитренко Ю.П. Трудове право України: Курс лекцій. - К.: Інститут після дипломної освіти. 2011. - 164 с.

16. Карлицький С.М. Основи трудового права: Навч. посіб. - К.: Прецедент, 2002. - 216 с.

17. Карпенко Д. О. Основи трудового права: Навч. посіб. - К.: Видавництво А. С. К., 2003. - 656.

18. Костюк В.А. Трудове право України. - К.: Кондор, 2008. - 607 с.

19. Кучерявенко М. Класифікація суб'єктів трудового права// Право України. - № 4, 2007. - с. 39-41.

20.Основи трудового права України: Курс лекцій/ За ред. доктора юридичних наук, професора П.Д. Пилипенка, - 3-тє. вид., виправл. і доповн. - Львів: «Магнолія плюс», 2009 - 238 с.

21. Павлик П.М. Трудове право України. - К.: Кондор, 2008. - 466 с.

22. Пастухов В.П. Трудове право України: Навч.посіб. - К.:Алерта, 2006. - 280 с.

23. Порівняльне трудове право: Навч. посіб. / Б.С. Беззуб, Л.В. Голяк, О.М. Кісілевич та ін.; За заг. ред. А. С. Мацка - К.: МАУП, 2005. - 176 с.

24. Підприємництво, господарство і право, 2005, № 8, с. 36-39.

25. Право України, 2003, № 10, с. 100-103.

26. Приходько С.Г., Меліхова О. В. Трудове право України: Навч.-метод. посіб. для сам ост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2003. - 211 с.

27.Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. Видання третє, перероб. і доповн. - Х., 2008. - 528 с.

28. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. - Х.: Консум, 2000.

29. Теліпко В.Е., Дутова О.Г. Трудове право України: Навч. посіб. / За заг. ред. Теліпко В.Е.: - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 456 с.

30. Трудове право України / А.Ю. Бабаскін, Ю. В. Баранюк, С. В. Дріжчана та ін..; За ред. Н.М. Хуторян. - К., 2004. - 608с.

31. Трудове право України / П.Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін.; За ред. П.Д. Пилипенка. - К., 2010. - 536 с.

Размещено на Allbest.ru