Проблема гідності та честі фізичної особи з позиції їх цивільно-правового регулювання

Суб'єктивні права людини, пов'язані з реалізацією гідності й честі визнавалася правами, які забезпечують "негативну свободу", а тому їх сутність зводилася до недоторканності та до утримання від їх порушення з боку інших осіб. Крім того, зміст самих цінностей особи тривалий час розглядався з позицій різко позначеного ортодоксального підходу.

Прийнята 28 червня 1996 року Конституція України вперше в історії розвитку вітчизняного законодавства закріпила правило про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищими соціальними цінностями (ст. 3).

Аналіз цієї найважливішої конституційної норми свідчить про закріплення нової ліберально-демократичної концепції прав людини, яка націлює на гуманність правової системи, на її докорінну перебудову та реформування згідно з пріоритетом і вищою юридичною значущістю невід'ємних прав і свобод людини. У цьому аспекті одним із фундаментальних завдань нинішнього часу називається не просто визнання цих прав і свобод, а їх юридичне "піднесення", коли вони через категорію об'єктивного права набувають глобального значення [4, с. 673].

Зведення гідності та честі в ранг найвищих соціальних цінностей, а також надання абсолютного значення праву кожного на повагу його гідності вже не вписуються в трактування "негативної свободи", а їх забезпечення вимагає більш змістовних дій. Тому в даний час у цивілістиці теоретично обґрунтованою є необхідність позитивного регулювання особистих немайнових відносин, що сприяє розвитку та зміцненню відповідних прав суб'єкта. А це, у свою чергу, пов'язане з більш поглибленим розумінням цих цінностей особи, а отже, із вивченням їх природи, генезису, сутності, з розкриттям нових рис і характеристик.

У зв'язку з цим видалося найбільш важливим спеціально розглянути основний засіб їх реалізації - суб'єктивне право фізичної особи, яке свідчить про її юридичні можливості в умовах побудови демократичної, правової держави.

З метою плідного теоретичного дослідження всіх цих питань і їх поглибленого пророблення використано нові наукові методи й підходи.

У сучасній юридичній літературі загальнометодологічного плану звертається увага на проблему ізольованості наукового аналізу й теоретичного осмислення правових об'єктів, явищ і процесів і обґрунтовується необхідність комплексного системного підходу до них, тобто з урахуванням знання загальних і специфічних об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, що вивчаються іншими галузями суспільствознавства [72, с. 537, 542, 545].

У зв'язку з усе більше зростаючою соціальною значущістю гідності й честі фізичної особи такий підхід є особливо доцільним для їх розуміння й інтерпретації, тому ці цінності особи піддані науковому аналізу з урахуванням не тільки останніх досягнень юридичної думки, а й філософських, етичних поглядів.

У результаті дисертаційного дослідження сформульовано такі найважливіші висновки, які, на думку дисертанта, відповідають не тільки ідеї позитивного регулювання особистих немайнових відносин, а й правовому статусу гідності та честі як найвищих соціальних цінностей.

Дослідження в історичній ретроспективі ідеї гідності та честі в праві показало, що генезис самої ідеї про ці цінності особи відбувався в давній період розвитку людської цивілізації та відповідав первіснообщинному ладу (остання стадія пізньородового суспільства). На його першій стадії, пов'язаній з присвоюючим господарством, ще тривав процес становлення самої людини як біосоціальної істоти й лише в ХL-ХХV тисячолітті до н.е. склався неоантроп, тобто людина сучасного типу. З цього моменту почався процес розкладу її синкретичної колективної свідомості й становлення самосвідомості, пов'язаної з власною самооцінкою, а отже, з уявленнями про гідність людини. Уявлення про честь людини стали наслідком родової та станової диференціації людських спільнот, яка особливо проявилася в епоху розкладу родоплемінного ладу військової демократії.

Той факт, що вже в стародавні часи честь захищалася з допомогою санкцій приватної помсти з боку потерпілого і його родичів, показує, що ці уявлення вже охоплювали й значущість цих цінностей особи.

Світова цивілістична думка свідчить про те, що свій перший правовий статус як об'єкт охорони честь отримала відповідно до Законів ХII таблиць (451-452 рр. до н.е.). Однією з перших відомих пам'яток вітчизняної правової культури, що закріпили статус цієї цінності як об'єкта охорони, слід вважати Руську Правду (Коротка редакція).

Процес дальшого розвитку ідеї про гідність і честь та їх правовий статус як об'єкта охорони й захисту свідчить про те, що він є не тільки постійним і безперервним, а має яскраво виражений еволюційно-діалектичний характер. Незважаючи на значно несприятливі часом історичні умови розвитку людського суспільства, гідність і честь від "аристократичної пихи" досягли правового статусу "найвищих соціальних цінностей". Це означає, що гідність і честь є неодмінними атрибутами будь-якої людини, дозволяючи їй користуватися своєю особистою свободою та виражаючи її найбільшу цінність.

Протягом тривалого періоду розвитку цивілістичної думки змістові гідності й честі надавався класовий характер. Дане дослідження показало, що вирішальною історичною причиною, що зумовлює їх внутрішні межі, якісні характеристики, є тип соціального, а не класового зв'язку між людьми. Це означає, що в змісті гідності й честі завжди, незалежно від того чи іншого етапу розвитку суспільства, залишається першооснова - загальнолюдські критерії, які постійно поповнюються та збагачуються завдяки синтезу національно-історичних традицій з досягненнями світової, етичної та правової думки.

Характеризуючи гідність і честь як найвищі соціальні цінності, слід мати на увазі, що визначення "соціальний" за змістом не збігається з етимологічним значенням слова "суспільний" і потребує системного підходу, для якого притаманне як "загальне", так і "особливе". Тобто уявлення про гідність і честь особи повинні відповідати як інтересам суспільства, так і особистим інтересам його індивіда, котрі хоча й відрізняються від суспільних, але не суперечать останнім. Крім того, слід відмітити, що такий підхід передбачає їх оптимальне поєднання, об'єктивним критерієм якого є збереження цілісності й загальної безпеки суспільства як єдиного соціального "організму" та здатності людини до самовираження й саморозвитку, а основною тенденцією розвитку ідеї про гідність і честь людини є поступове згладжування суперечностей між особистими та суспільними інтересами. Як показав досвід дослідження, зміст визначення "соціальний" має велике значення для інтерпретації гідності та честі, і зокрема для характеристики їх об'єктивної та суб'єктивної сторін.

Історично гідність і честь перебувають у певному співіснуванні й тісному взаємозв'язку одна з одною. Однак їх генезис продемонстрував, що, будучи цінностями, які справляють величезний вплив на долі людей, вони поперемінно брали на себе роль лідера, реальної історичної сили, котра впливала на становлення особистості та її світогляд у системі соціального ранжирування. Так, ідея про честь за ранжиром займала домінуюче значення в "рицарський період" епохи троянських воєн (близько 1240 р. до н.е.) і в період середньовіччя (V-ХVII ст.ст.), а гідність, будучи основою гуманізму, займала і займає провідне становище в порівнянні з честю в умовах демократичних перетворень (епоха Відродження - Ренесансу та його кульмінація - Просвітництво (ХVI-ХVIII ст.ст.); сучасний період розвитку суспільства в умовах побудови правової демократичної держави).

Домінуюче значення ідеї про гідність у порівнянні з ідеєю про честь у нинішніх умовах побудови правової, демократичної держави наперед визначає й особливий правовий статус цієї цінності людини, який знаходить своє специфічне закріплення та реалізацію через такі структурні елементи системи права, як міжгалузевий інститут гідності особи, правові принципи тощо. Крім того, будучи вихідним положенням у системі права, гідність самостійно виступає окремим правовим принципом.

З метою цивільно-правового закріплення цієї важливої правової ідеї вносяться пропозиції про доповнення статті 3 нового ЦК України таким принципом: "Повага гідності людини як найвищої соціальної цінності та її недоторканність", позначивши його частиною 1. Принципи, що містяться в цій статті, позначити відповідно чч. 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Першорядне значення для визначення правового статусу гідності й честі фізичної особи, а також для виявлення та характеристики суб'єктивного права, що їх опосередковує, мають ті визначення, які використовуються в юридичній діяльності.

Аналіз найбільш типово й широко представлених у цивілістиці визначень свідчить про те, що в їх основі лежить таке поняття, як "оцінка": самооцінка особи - в основі гідності; суспільна оцінка особи - в основі честі.

З філософської точки зору оцінка є кількісною характеристикою певної значущості, особистісного або суспільного значення, які входять до змісту цінності. Категорія "оцінка" і категорія "цінність" - різні за своїм змістом і значенням, але тісно взаємопов'язані між собою: оцінка є вторинною і похідною від цінності, вона не створює цінність, а навпаки, цінність - основа оцінки.

З урахуванням цього дослідження показало, що застосування категорії "оцінка" як вихідного положення у визначеннях понять гідності й честі не відбиває суті останніх та не відповідає ціннісним і правовим орієнтирам у суспільстві, збіднюючи їх юридичну природу. Аналогічні висновки зроблено і стосовно використання поняття "благо", тому у філософських джерелах зазначається, що воно витіснене поняттям "цінність".

Саме поняття "цінність" є відображенням суті досліджуваних категорій і їх аксіолого-правової парадигми і найістотнішим чином відбиває їх специфіку. Крім того, визначення гідності та честі через поняття "найвища соціальна цінність" служать не тільки свого роду гарантом бережного та поважливого ставлення до їх носія і доказом нового аксіологічного підходу до їх інтерпретації, а й виразом їх особливого правового статусу.

Отже, гідність - найвища соціальна цінність, яка свідчить, з однієї, об'єктивної, сторони про значущість людини для суспільства з точки зору її моральних, духовних, фізичних (природних) якостей, тобто значущість індивіда як людини, як представника людства незалежно від належності до тієї чи іншої соціальної спільноти, групи й становища в суспільстві, а, з іншої, суб'єктивної, сторони - про особистісну значущість для особи її моральних, духовних, фізичних (природних) якостей незалежно від соціальної належності до тієї чи іншої спільноти людей і становища в суспільстві, усвідомлення і почуття цієї значущості;

честь - це найвища соціальна цінність, яка свідчить, з однієї, об'єктивної, сторони, про значущість особи для суспільства, яка визначається в процесі суспільної життєдіяльності людей у зв'язку з її належністю до тієї чи іншої конкретної групи - соціальної, професійної, національної та ін.; а з іншої, суб'єктивної, сторони - про особистісну значущість особи як представника соціальної, професійної, національної та іншої конкретної групи людей, яка визначається на основі власного внутрішнього духовного світу, суспільної та індивідуальної свідомості й самосвідомості.

Така інтерпретація гідності й честі дозволяє достатньою мірою відбити їх правовий статус як об'єктів права, оскільки, по-перше, із визначень видно, що вони не тільки "особисті немайнові блага", а "найвищі соціальні цінності", і це свідчить не лише про особисту значущість для людини, а й про природне, культурне та суспільне значення, що найбільше відображає суть досліджуваних категорій, які логічно передбачають особливий юридичний режим їх використання й охорони.

По-друге, включення до визначення і гідності, і честі як об'єктів права словосполучення "найвища соціальна цінність" свідчить про їх близьку схожість між собою як цінностей людини, з допомогою яких забезпечується її соціальне буття.

По-третє, розгляд гідності й честі як "найвищих соціальних цінностей" дозволяє залишатися в рамках тотожних або близьких ціннісних орієнтирів, що виражені як в теоретичній правовій думці, так і в позитивному праві, і служить однією з юридичних гарантій здійснення цих прав особи в суспільстві, оскільки націлює на особистісну ціннісно-нормативну орієнтацію в праві.

Дослідження проблеми співвідношення категорії "гідність", "честь" і "ділова репутація" між собою показало, що і гідність, і честь, і ділова репутація - три самостійні, "суверенні" правові категорії, що суттєво відрізняються одна від одної, а тому їх ототожнення (повне або часткове) суперечить юридичній природі кожної з них.

Гідність і честь фізичної особи найбільш тісно взаємопов'язані між собою, що проявляється не в одній, а в кількох точках зіткнення:

по-перше, як етичні категорії вони відображають ту сторону суспільних відносин, яка пов'язана з поведінкою людей, ставленням один до одного з точки зору добра і зла, обов'язку, справедливості, чесності тощо. Саме тому і в честі, і в гідності так яскраво проявляється моральний аспект;

по-друге, формуючись у процесі соціалізації людини та маючи еволюційно-діалектичний характер, вони є вічними, неминущими, цінними як для самої людини, так і для всього суспільства незалежно від статевих, вікових, професійних, соціальних, релігійних, культурних та інших відмінностей, а тому цілком обґрунтовано з правових позицій мають статус найвищих соціальних цінностей;

по-третє, як цінності, що вказують на культурне, суспільне й особисте значення (значущість особи), вони мають оцінний, аксіологічний характер, що і є їх спільним началом як етичних, так і правових категорій;

по-четверте, будучи засобами регулювання взаємовідносин і поведінки людей, вони відображають в соціальному плані місце й роль особи в суспільстві;

по-п'яте, оскільки обидві категорії зумовлені всією сукупністю обставин життя людей, то вони є об'єктивними за змістом і суб'єктивними за формою, бо постають як прояви внутрішнього світу людей, їх суспільної та індивідуальної свідомості й самосвідомості.

Основним критерієм, що дозволяє чітко розмежувати поняття "гідність" і "честь", є спрямованість змісту цих цінностей: у честі це диференціація людей у суспільстві у зв'язку з належністю до тієї чи іншої конкретної соціальної групи, а в гідності - цінність індивіда як представника людства незалежно від його заслуг і становища в суспільстві, що й знайшло відображення в ході вироблення визначень і гідності, і честі.

Правова природа гідності та честі найбільш істотно відрізняється від правової природи ділової репутації, що викликає сумніви щодо належності останньої до категорій особистих немайнових благ, оскільки:

по-перше, вона не відноситься до найвищих соціальних цінностей, до змісту яких відповідно до ст. 3 Конституції України входять гідність і честь людини;

по-друге, статус ділової репутації не відповідає і теорії гуманізму, що притаманне, наприклад, гідності людини;

по-третє, суб'єктивне право особи, що опосередковує ці цінність, не віднесено на конституційному рівні до числа основних прав людини та громадянина;

по-четверте, стан законодавства і ділова практика свідчать про наявність у ділової репутації економічного змісту та можливість відчужуваності, що не притаманне особистому немайновому благу.

Дослідження юридичної категорії "ділова репутація" показало, що в науці цивільного права відбивається ціла низка проблем, пов'язаних із визначенням її правового статусу, які потребують як теоретичного, так і практичного розв'язання. Приміром, на більш пильну увагу заслуговує питання щодо суб'єкта - носія суб'єктивного права на ділову репутацію. Потребує свого вирішення і проблема лаконічності та змістовності самого терміна "ділова репутація" з метою його відмежування, наприклад, від термінів "репутація", "честь", "гудвіл", "імідж" та ін., і виключення неоднозначності в його тлумаченні.

У ситуації, що склалася, актуалізується питання і про необхідність видання єдиного нормативного джерела, здатного забезпечити однакове регулювання цивільно-правових відносин, пов'язаних із застосуванням категорії "ділова репутація", щоб запобігти виникненню різного роду колізій. Наявність лише в загальних рисах позначеної проблематики, на нашу думку, насамперед свідчить про розвиток даного цивільно-правового інституту, що передбачає його подальше самостійне теоретичне дослідження.

Правова природа гідності та честі фізичної особи визначається не тільки їх поняттями, а й характером суб'єктивного права особи, яке опосередковує ці цінності. Юридичну природу такого права ще недостатньо з'ясовано. Тому суб'єктивне право особи, пов'язане з проблемою гідності та честі, часто розглядається у нерозривному зв'язку з правом на недоторканність приватного життя (з правом на свободу й особисту недоторканність, з правом на особисту безпеку), надаючи йому статусу або юридичної можливості, або окремої правоможності індивіда.

Віднесення права на гідність і честь до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують її соціальне існування, не тільки потребує нового підходу до його сутності й змісту, а й викликає потребу у формуванні нового права, що вимагає свого закріплення в об'єктивному праві.

Дослідження показало, що таким є право кожного на повагу гідності та честі. Його юридична природа відповідає статусу суб'єктивного права особи, а також ідеї "позитивного" регулювання, що забезпечує організованість суспільних відносин закріпленням суб'єктивних прав і свобод у їх природному стані, тобто в аспекті регулятивної функції права, а не тільки пов'язаних з охороною особи від образливого поводження та інших принизливих дій (охоронна функція права).

Гідність і честь - духовні цінності людини, які свідчать про її значущість як члена певного соціуму незалежно від того, будуть вони порушені чи ні. Тому соціальне буття особи забезпечується не тільки з допомогою її суб'єктивного права на захист цих найвищих соціальних цінностей. На думку дисертанта, такий забезпечувальний характер і має суб'єктивне право фізичної особи на повагу до гідності та честі, що насамперед відповідає потребам його нормального функціонування й потребує його правового виразу й законодавчого оформлення.

Комплексно-системне дослідження проблеми права на повагу дозволило визначити, що право на повагу гідності та честі - це юридично визнана й забезпечена можливість фізичної особи користуватися своєю гідністю та честю з власної волі незалежно від інших осіб, узгоджуючи свою поведінку з уявленнями, які існують у суспільстві стосовно цих цінностей, з метою отримання належної оцінки її якостей як особистості та позитивного ставлення з боку оточуючих і вимагати від будь-кого визнання цих цінностей.

Відповідно до Конституції України така юридична можливість визнана й охороняється державою, а тому за своєю юридичною природою це право є суб'єктивним правом особи. Його здійснення передбачає реалізацію змісту цього права для задоволення інтересу як правоможної особи, так і особи зобов'язаної, бо не виключає ні свободи користуватися своїм правом на гідність і честь, ні обов'язку поважати ці цінності.

Оскільки така правова конструкція передбачає вид і міру можливої (або дозволеної) поведінки суб'єкта права з метою задоволення його інтересів, то зведення його сутності тільки до права кожної особи на недоторканність її гідності та честі та до можливості вимагати від усіх суб'єктів утримання від їх порушення або до права вимагати спростування розповсюджених відомостей, що не відповідають дійсності та порочать гідність і честь особи, не повною мірою відбиває юридичне значення такого суб'єктивного права і значно збіднює його зміст. З огляду на те, що право на повагу гідності та честі є основою соціального буття фізичної особи, то його забезпечувальний характер полягає у визнанні цих цінностей особи, що проявляється в отриманні належної оцінки та самооцінки її якостей як особистості, а також у позитивному ставленні з боку оточуючих. Саме в суб'єктивному праві на повагу гідності та честі й знаходить своє втілення їх правовий статус як найвищих соціальних цінностей.

Для усунення суперечностей у назві та змісті статті 290 Проекту ЦК України й необґрунтованого звуження поняття права на повагу гідності та честі необхідно зробити такі доповнення:

1. У назві статті 290 після слів "на повагу" додати слова "і захист", що в цілому повинне мати такий вигляд:

"Стаття 290. Право на повагу і захист гідності та честі."

2. Зміст статті 290 доповнити частиною 1 такого характеру: "Кожний має право на повагу до гідності та честі". У зв'язку з цим ч. 1 і ч. 2 цієї статті вважати відповідно чч. 2 і 3.

Визначення юридичної природи суб'єктивного права на повагу гідності та честі фізичної особи нерозривно пов'язане з питанням про його здійснення, що надає йому практичного значення та необхідної визначеності.

Дослідження цієї проблеми дозволило зробити такі висновки:

1) суб'єктивне право фізичної особи на повагу гідності та честі має позитивний характер і, як правило, складається з кількох правомочностей;

2) здійснюється право на повагу гідності та честі його носієм різними способами, незалежно від інших осіб і може проявлятися як в одиничній дії, так і в діях, що багаторазово повторюються, але тільки особисто правоможною особою;

3) сфера здійснення суб'єктивного права на повагу гідності та честі збігається зі сферою свободи фізичної особи і не може бути обмежена;

4) при вирішенні проблеми "колізії інтересів" у ході здійснення особистих немайнових прав фізичної особи необхідно враховувати принцип справедливості, добросовісності та розумності;

5) з метою вдосконалення цивільного законодавства стосовно порушеної проблеми пропонується:

- виключити з редакції статті 260 Проекту ЦК України ч. 1, оскільки його зміст має суто теоретичне значення;

- виключити з редакції статті 264 Проекту ЦК України ч. 2, включивши його зміст до статті 266 того самого джерела і позначивши її номером 2 з коректуванням тексту у вигляді виключення слів "у межах";

- у зв'язку з вищевикладеним пропонується така редакція статті 266 Проекту ЦК України:

"Стаття 266. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав.

1. Обмеження у здійсненні особистих немайнових прав можливі тільки відповідно до законів України, крім випадків, визначених Конституцією України.

2. При здійсненні особистих немайнових прав фізична особа діє відповідно до свободи поведінки";

- зі змісту ч. 6 ст. 13 Проекту ЦК України після слів і цифр "…які передбачені чч. 2, 3, …" виключити вказівку на ч. 4 цієї статті;

- зі змісту ч. 3 ст. 15 Проекту ЦК України після слів і цифр "…заборонені положеннями чч. 2, 3…" виключити вказівку на ч. 4 статті 13 цього Кодексу;

- доповнити зміст ч. 4 ст. 13 Проекту ЦК України словами: "… і норм моралі" після слів "… моральних засад суспільства";

- доповнити текст останнього абзацу п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 27 вересня 1990 року зі змінами та доповнення "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі та гідності громадян і організацій" словами "… і норм моралі" після слова "… принципів".

Список використаних джерел

Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву. - М.: Ученые труды ВИЮН. - Вып. 3. - 1940. - 59 с.

Агарков М.М. Предмет и система советского гражданского права //Советское государство и право. - 1949. - №8-9. - С. 64-81.

Агарков М.М. Ценность частного права //Правоведение. - 1992. - №1. - С. 25-42; №2. - С. 31-48.

Алексеев С.С. Восхождение к праву. Поиски и решения. - М.: НОРМА, 2001. - 752 с.

Андрусяк Т. Шлях до свободи (Михайло Драгоманов про права людини). - Львів: Світ, 1998. - 192 с.

Анисимов А.Л. Актуальные вопросы гражданско-правовой защиты чести, достоинства и деловой репутации в Российской Федерации: теория и практика: Дис... канд. юрид. наук. - М., 1996. - 171 с.

Анисимов А.Л. Честь, достоинство, деловая репутация: гражданско-правовая защита. - М.: Юристъ, 1994. - 80 с.

Безлепкин Б.Т. Судебная защита чести и достоинства граждан в охранительных отношениях //Правоведение. - 1990. - №1. - С. 32-29.

Безлепкин Б.Т. Судебно-правовая защита прав и свобод граждан в отношениях с государственными органами и должностными лицами. - М.: Учебно-консультационный центр "ЮрИнфоР", 1997. - 128 с.

Белявский А. Это поднимает в людях чувство собственного достоинства //Социалистическая законность. - 1965. - №8. - С. 22-26.

Белявский А.В. Судебная защита чести и достоинства граждан. - М., 1966. - 61 с.

Белявский А.В., Придворов Н.А. Охрана чести и достоинства личности в СССР. - М.: Юрид. лит., 1971. - 208 с.

Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность (Философские раздумья о житейских проблемах). Этическая мысль. Научно-публицистические чтения. - М., 1990. - С. 16-57.

Блюмкин В.А. Категории достоинства и чести в марксистской этике: Автореф. дис.... канд. филос. наук. - М., 1964. - 19 с.

Блюмкин В.А. Категории достоинства и чести в этике. - М., 1983. - С. 10.

Блюмкин В.А. Моральные качества личности (их структура, типология и особенности формирования в социалистическом обществе): Автореф. дис… д-ра филос. наук /Моск. Гос. ун-т. - М., 1979. - 47 с.

Богат Е.М. Ничто человеческое… - М.: Политиздат, 1979. - С. 106.

Блюмкин В.А. Честь, достоинство, гордость. - М.: Знание, 1963. - 32 с.

Большая советская энциклопедия, второе издание. - Т. 15, Т. 47 - М.: Государственное научное издательство "Большая советская энциклопедия". - 1957. - 651, 669 с.

Борисов С.В. Честь как культурно-антропологический феномен: Эволюция филос. интерпретаций. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та. - 1997. - 215 с.

Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. - М.: Гос. изд-во юрид. лит., 1963. - 197 с.

Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. - М.: Гос. изд. юрид. лит., 1976. - 215 с.

Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права: от истоков этики к мировоззрению. Учебное пособие. - М.: Юрайт. - 1999. - 336 с.

Венедиктова В.И. Деловая репутация (личность, культура, этика, имидж делового человека). - М.: Ин-т новой экономики, 1996. - 203 с.

Вильнянский С.И. Защита чести и достоинства человека в советском праве //Правоведение. - 1965. - №3. - С. 139-141.

Воинов А.И. Материалы международной научно-практической конференции "Защита чести, достоинства и деловой репутации: право и средства массовой информации" (Публикации Центра "Право и средства массовой информации") http/www.medialaw.ru/publications/books/honour/ honour71.html.

Воронежский Р. Адвокатская фирма "Сергей Козьяков и партнеры". Защита чести, достоинства, деловой репутации и возмещение морального вреда //Бизнес. - 1997. - 21 июля. - №29(236). - С. 29-31; 1997. - 28 июля. - №30 (237). - С. 10-12.

Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 года. Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. - М.: Юрид. лит., 1990. - 672 с.

Гаджиев Г.А. Защита основных экономических прав и свобод предпринимателей за рубежом и в Российской Федерации. - С., 1995. - С. 232.

Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми //Право України. - 2001. - №1. - С. 97-100.

Галянтич М., Коваленко Г. Відшкодування моральної шкоди //Юридичний вісник України. - Інформаційно-правовий банк. - 1999. - 8-14 квітня. - №14. - С. 21-25.

Галянтич М., Коваленко Г. Честь, гідність і ділова репутація. Цивільно-правові проблеми захисту немайнових прав //Закон і бізнес. - 2000. - 13-19 травня. - №20(442). - С. 10.

Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч. I. Официальное издание. - М.: Юрид. лит., 1995. - 240 с.

Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч. II. Официальное издание. - М.: Юрид. лит., 1996. - 320 с.

Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть первая. Научно-практический комментарий /Абова Т.Е., Аникина Е.Б., Беляева З.С. и др. /Отв. ред. Т.Е. Абова, А.Ю. Кабалкин, В.П. Мозолин. - М.: БЕК, 1996. - 714 с.

Гражданское право /Агарков М.М., Братусь С.Н., Генкин Д.М. и др. - Ч. 1. - М.: Юрид. издат. 1 тип. НКПС, 1938. - 280 с.

Гражданское право Украины: В 2-х частях. Часть 1 /Пушкин А.А., Самойленко В.М., Шишка Р.Б. и др. /Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Х.: Основа, 1996. - 440 с.

Гражданское право: Учебник: В 2-х томах. Том 1 /Под ред. Е.А. Суханова. - М.: БЕК, 1994. - 384 с.

Гражданское право: Учебник. Ч. 1. Изд. второе, перераб. и доп. /Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1997. - 600 с.

Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. - М.: Российское право, 1992. - 206 с.

Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник. - М.: Гардарики, 1998. - 472 с.

Даль Владимир. Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 1-4. - М.: Рус. яз., 1978-1980. Т. 4. Р-V. - 1980. - 683 с.

Довгерт А. Новий Цивільний кодекс України і світові тенденції розвитку приватного права //Юридичний вісник України. - 1998. - №7. - С. 1, 3.

Домбровський І.П. Розгляд судами справ за позовами до засобів масової інформації про захист честі, гідності й ділової репутації та компенсацію моральної шкоди //Вісник Верховного Суду України. - 1998. - №2(8). - С. 44-48.

Домбровський І.П. Честь, гідність, ділова репутація. Духовні складові особи чи юридична зброя //Юридичний вісник України. - 2000. - №20(256). - 18-24 травня. - С. 6.

Егоров К.Ф. Личные неимущественные права граждан СССР //Ученые записки Ленинградского государственного университета. - Серия юридических наук. - Вып. 4. - №151. - Л., 1953. - С. 139-157.

Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. - М.: "Лекс-Книга", 2002. - 160 с.

Емузова Н.Г. Воспитание чувства чести и собственного достоинства у подростков: Автореф. дис. … канд. пед. наук /Адыгейский гос. ун-т. - Майкоп, 1995. - 24 с.

Ермолова О.Н. Честь, достоинство, деловая репутация предпринимательской деятельности //Вестник Саратовской гос. акад. права. - Саратов, 1997. - №4. - С. 101-107.

Європейська конвенція з прав людини //Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. - 1996. - №2.

Загальна декларація прав людини //Международное право в избранных документах. - Т. 1. - М., 1957. - С. 206-212.

Закон України "Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі і гідності та ділової репутації громадян і організацій" від 6 травня 1993 року //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №24. - С. 239.

Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №1. - Ст. 1.

Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №48. - Ст. 650.

Закон України "Про ратифікацію конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" //Голос України. - 1997. - 24 липня.

Закон України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №10. - Ст. 43.

Закон України від 23 вересня 1997 року "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів" //ВВРУ. - 1997. - №50. - Ст. 302.

Закон України від 28 лютого 1995 року "Про інформаційні агентства" //ВВРУ. - 1995. - №13. - Ст. 83.

Закон України від 6 травня 1993 року "Про внесення змін і доповнень до положень законодавчих актів України, що стосуються захисту честі, гідності та ділової репутації громадян і організацій" //ВВРУ. - 1993. - №24. - Ст. 259.

Замятин В. Почем нынче честь и достоинство? //Социалистическая законность. - М. - 1991. - №7. - С. 13-15.

Защита чести и достоинства. Теоретические и практические вопросы /Центр права и средств массовой информации. - Серия "Журналистика и право". Выпуск 4. http: www.medialaw.ru/publications/books/ honour/honour 71. html.

Иоффе О.С. Личные неимущественные права и их место в системе советского гражданского права //Советское государство и право. - 1966. - №7. - С. 51-59.

Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву. - Л. - 1949. - 141 с.

Иоффе О.С. Развитие цивилистической мысли в СССР (часть 1). - Л.: Изд-во ЛГУ, 1975. - 160 с.

Иоффе О.С. Советское гражданское право. Общая часть. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1958. - 511 с.

История государства и права зарубежных стран. Часть 1. Учебник для вузов /Под ред. проф. Н.А. Крашенинниковой и проф. О.А. Жидкова - М.: НОРМА-ИНФРА-М. - 1998. - 480 с.

История Древнего мира: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. /Под ред. В.И. Кузищина. - М.: Высшая школа, 1981. - 512 с.

История Древней Греции /Под ред. В.И. Авдиева, А.Г. Бокщанина. - М.: Высшая школа. - 1972. - 424 с.

Каламкарян Р.А. Юридические гарантии прав личности в Российской Федерации (По материалам "круглого стола") //Государство и право. - 2000. - №11. - С. 95-107.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Логос, 1999. - 352 с.

Карпец И.И. Уголовное право и этика. - М.: Юрид. лит., 1985. - 242 с.

Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) /2-е издание. - М.: Аванта, 2001. - 560 с.

Ковальова С. Судові чиновники в українських судах ХIV-ХVI століть //Юридический вестник /Одесская гос. юр. академия. - 2000. - №1. - С. 110-117.

Козлова Е.И., Кутафин О.Е. Конституционное право России: Учебник. - М., 1995. - С. 197.

Конвенция о правах ребенка 1989 г. //Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. - М.: Юрид. лит-ра, 1990. - С. 388-409.

Кони А.Ф. Собр. соч.: В 8-ми томах. Т. 7. - М.: Юрид. лит., 1969. - 565 с.

Конституція України від 28 червня 1996 року //ВВРУ. - 1996. - №30. - Ст. 141.

Коркунов Н.М. Лекции по общей теории права. - СПб., 1897. - С. 153.

Красавчиков О.А. Охрана интересов личности и Свод законов советского государства //Гражданско-правовая охрана интересов личности в СССР. - Свердловск, 1977. - С. 23.

Красавчиков О.А. Охрана интересов личности и Свод законов Советского государства //Гражданско-правовая охрана личности в СССР. - Свердловск, 1977. - 23 с.

Красавчикова Л.О. Понятие и система личных, не связанных с имущественными правами граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Дис… д-ра юрид. наук. - Екатеринбург, 1994. - 435 с.

Красицька Л.В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав громадян: Монографія. - Донецьк: ДІВС МВС України. - 2002. - 164 с.

Кузнецов А.В. Объект преступления и его значение для решения некоторых вопросов ответственности за оскорбление и клевету //Ученые записки. Вып. 13 /Всесоюзный институт юридических наук. - М., 1961. - С. 120-146.

Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. - М.: Юрид. лит., 1977. - С. 286.

Кулагин М.И. Тенденции развития законодательства о личных неимущественных правах граждан //XXVI съезд КПСС и проблемы гражданского и трудового права, гражданского процесса. - М., 1982. - С. 55-61.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима: Пер. с пол. - М.: Высш. шк., 1990. - 351 с.; ил. - Пер. изд.: К. Kumaniecki. Historia kultury staroz ytnej Grecji i Rzymu. Panstwowo \\ ydawnictwo Naukowe. Polska. Warszawa, 1964.

Лаврінчук І.П. Систематизація нормативного забезпечення професійної діяльності державних службовців //Конституція України та проблеми систематизації законодавства: Збірник наукових праць. Випуск 5.- К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. - С. 244-245.

Лебедев В.И. Общая теория права http/www.medialaw. ru/publications/books/honour/honour71.html.

Леонтьев А. Материалы международной научно-практической конференции "Защита чести, достоинства и деловой репутации: право и СМИ. - М.: Центр права и средств массовой информации при участии Фонда защиты гласности" http: //www.medialaw.ru/publications/books/honour/ honour71.html.

Лесняк В.В. Защита чести, достоинства и деловой репутации в гражданском законодательстве России //Юрист. - 1999. - №1. - С. 52-58.

Липпс Т. Основные вопросы этики. - СПб., 1905. - 392 с.

Лихачев Д.С. Письма о добром и прекрасном /Сост. и общая ред. Г.А. Дубровской. Изд. 2-е, доп. - М.: Дет. лит., 1988. - 238 с.: фотоил. - (Библиотечная серия).

Лопатин В.Н. Защита права на неприкосновенность частной жизни //Журнал российского права. - 1999. - №1. - С. 85-97.

Магазинер Я.М. Объект права //Очерки по гражданскому праву. - Л., 1957. - С. 66.

Магновський І.Й. Формування ідей гарантій прав і свобод людини в українській теоретико-правовій думці. Захист прав, свобод і законних інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності. - Донецьк: ДІВС, 2001. - С. 213-222.

Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навчальний посібник. - К.: Либідь. - 1996. - 304 с.

Малеин Н.С. Неприкосновенность личности //Человек и закон. - 1980. - №7. - С. 4-11.

Малеин Н.С. Охрана прав личности советским законодательством /Отв. ред. А.И. Масляев. - М.: Наука, 1985. - 165 с.

Малеина М. Нематериальные блага и перспективы их развития //Закон. - 1995. - №10. - С. 102-105.

Малеина М.Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан: Пособие для слушателей народных университетов. - М.: Знание, 1991. - 128 с.

Малеина М.Н. Защита чести, достоинства, деловой репутации предпринимателя //Законодательство и экономика. - 1993. - №24. - С. 18-22.

Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан (понятие, осуществление, защита): Автореф. дис… д-ра юрид. наук /Моск. Гос. юрид. академия. - М., 1997. - 40 с.

Малеина М.Н. Личные неимущественные права граждан (понятие, осуществление, защита): Дис… д-ра юрид. наук. - М., 1997. - 450 с.

Малеина М.Н. Право на имя //Государство и право. - 1998. - №5. - С. 99-103.

Малеина М.Н. Содержание и осуществление личных неимущественных прав граждан: проблемы теории и законодательства //Государство и право. - 2000. - №2. - С. 16-21.

Малышев М.А., Франц С.В. Проблемы чести и достоинства человека в гуманистическом мировоззрении Шекспира //Проблема гуманизма в домарксистской философии. - Свердловск, 1987. - С. 47-65.

Малюга Л.В. Проект нового Цивільного кодексу України і особисті немайнові права в цивільному праві //Часопис Київського університету права. - 2002. - №3. - С. 45-50.

Мамутов В.К., Знаменський Г.Л. Про проект нового Цивільного кодексу та пояснювальну записку до нього //Проблемы обеспечения общественного хозяйственного порядка: Сборник выступлений в периодической печати ученых и практиков о необходимости принятия Хозяйственного (коммерческого) кодекса Украины /Координационное бюро АПрН Украины. - Донецк, 1998. - 167 с.

Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений. - М., 1956. - С. 342.

Марогулова И.Л. Защита чести и достоинства личности. - М.: Правовое просвещение, 1998. - 128 с.

Мархотин В.И. Охрана чести и достоинства личности по советскому уголовному праву: Автореф. дис… канд. юрид. наук. /Киевск. гос. ун-т. - К., 1980. - 25 с.

Матузов Н.И. Правовая система и личность. - Саратов, 1987. - С. 84; Личность. Права. Демократия. - С. 115.

Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. - М.: Юрид. лит. - 1990. - 672 с.

Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах от 19 декабря 1966 года //Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. - М.: Юрид. лит., 1990. - С. 20-32.

Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По испр. и доп. 8-му изд., 1902. Изд. 2-е, испр. - М.: Статут, 2000. - 831 с. (Классика российской цивилистики).

Мейер Д.И. Русское гражданское право. В 2-х частях (по изданию 1902 г.). - М.: Статут, 1997. - 290 с.

Минина В.В. Некоторые вопросы исторического развития форм защиты чести и достоинства //Вопросы совершенствования социального и правового регулирования. - Свердловск, 1981. - С. 36-38.

Мирочицкая Л.А. Трудовая честь и повышение роли человеческого фактора в ускорении социального и экономического развития //Правовые резервы активизации человеческого фактора. - Калинин, 1989. - С. 88-91.

Мицкевич А.В. Субъекты советского права. - М., 1962. - С. 59.

Монахов В.Н. Материалы международной научно-практической конференции "Защита чести, достоинства и деловой репутации: право и средства массовой информации" (Публикации Центра "Право и средства массовой информации") http/www.medialaw.ru/publications/books/honour/ honour71.html.

Морозова Л.А. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву (По материалам "круглого стола") //Государство и право. - 1998. - №7. - С. 20-42.

Морозова Л.П. Цінності та природа ціннісних відносин //Наукові записки. Національний університет "Києво-Могилянська академія". Спеціальний випуск у двох частинах. Частина 1. Том. 18. - 2000. - С. 87-91.

Нагорная М.А. По материалам "круглого стола" журнала "Государство и право", подготовленным Л.М. Морозовой: "Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по Российскому законодательству и международному праву" //Государство и право. - 1998. - №7. - С. 36.

Нагребельний В.П. Ділова репутація //Юридична енциклопедія. - В 6 т. Т. 2. /Редкол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. - К.: Укр. енцикл., 1999. - С. 211.

Настюк В.Я. Про захист честі, гідності та ділової репутації громадян у сфері митних відносин //Актуальні проблеми формування правової держави в Україні: До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: У 2-х частинах. Частина 1. - С. 227-230.

Новий тлумачний словник української мови. В 4-х т. /Укл.: В. Яременко, О. Сліпушко. - К., 1998. - Т. 1. - 910 с; Т. 3. - 927 с.

Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М.: Юрид. лит. - 1972. - 296 с.

Новые конституции стран СНГ и Балтии: Сборник документов. Вып. 2. - М.: Манускрипт, Юрайт, 1998. - 672 с.

О предмете советского гражданского права. К итогам дискуссии //Советское государство и право. - 1955. - №5. - С. 51-80.

Обзор практики ведения гражданских дел по защите чести и достоинства (Адвокатское бюро "Борис Кузнецов и партнеры"). Публикации Центра "Право и средства массовой информации". http: //www.medialaw.ru /publications /books/honour/honour71.html

Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах /Отв. ред. проф. М.Н. Марченко. - Т. 1. Теория государства. - М.: Зерцало, 1998. - 416 с.

Общая теория права /Под общ. ред. В.И. Даниленко /Пер. с фр. - М.: Издательский дом NOTA BENE. - 2000. - 576 с.

Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов /Под ред. д-ра филол. наук, проф. Н.Ю. Шведовой. - 16-е изд., испр. - М.: Русский язык, 1984. - 797 с.

Олійник В. Конституційне право на свободу та особисту недоторканність: поняття та характерні риси //Право України. - 2000. - №12. -С. 33-36.

Осадчий В. Про додатковий об'єкт образи працівника правоохоронного органу //Право України. - 2000. - №2. - С. 88-90.

Осипова Н.П. Конституційні засади соціальних критеріїв реалізації прав і свобод людини //Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці конвенції про захист прав людини та основних свобод): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. У 2-х частинах. - Ч. 1. - Х., 2000. - С. 72-76.

Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик. - М.: Юрид. лит., 1962. - 263 с.

Оссовская М. Рыцарь и буржуа: Исслед. по истории морали /Пер. с польск. /Общ. ред. А.А. Гусейнова. Вступ. ст. А.А. Гусейнова и К.А. Шварцман. - М.: Прогресс, 1987. - 528 с.

Отечественное законодательство XI-XX веков: Пособие для семинаров. Часть первая (XI-XIX века) /Под ред. О.И. Чистякова. - М.: Юристъ, 1999. - 464 с.

Павлов А. Усилить правовую защиту чести и достоинства советских граждан //Социалистическая законность. - 1989. - №3. - С. 50-51.

Палютин В.А. Неприкосновенность личности как правовой институт //Советское государство и право. - 1973. - №11. - С. 12-20.

Палютин В.А., Чернышева С.А. Рецензионная статья на работу Н.А. Придворова "Достоинство личности и социалистического права". Изд. "Юрид. лит-ра". - М., 1997 г. //Советское государство и право. - 1977. - №11. - С. 150-152.

Панкевич І.М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування (загальнотеоретичні аспекти): Автореф. дис... канд. юрид. наук. - Львів, 2000. - С. 19.

Панкратова Н.А. Особенности производства по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации //Арбитражный и гражданский процесс. - 2000. - №2. - С. 22-31.

Петрухин И.Л. Личная жизнь: пределы вмешательства. - М., 1989. - С. 16.

Підопригора О.А. Основи римського приватного права. - К.: Вища школа, 1995. - 267 с.

Плотников В. Деловая репутация как объект гражданско-правовой защиты //Хозяйство и право. - 1995. - №11. - С. 94-99.

Покровский И.А. История римского права. - СПб.: Летний сад, 1999. - 533 с.

Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. - М.: Статут, 1998. - С. 353.

Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. - М.: Статут, 2001. - 354 с. (Классика российской цивилистики).

Покровский И.А. Право на честь //Вестник гражданского права. Книга 4. - Пг., 1916. - С. 23-35.

Полешко А. Сучасне бачення ідеології державотворення //Право України. - 1997. - №1. - С.41-46.

Порівняльна таблиця до проекту Цивільного кодексу України від 1 червня 2001 року (друге читання). Реєстраційний №0935: Секретаріат Верховної Ради України. - 683 с.

Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік "Україна: поступ в XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр." //Урядовий кур'єр. - 2000. - 28 січня.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" //Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. Т. 1. /За заг. ред. В.Ф. Бойка. - К., 2000. - (Сер. "Б-ка судді"). - С. 327.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. №7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності та ділової репутації громадян та організацій" (зі змінами, внесеними постановами від 4 червня 1993 р. №3, від 31 березня 1995 р. №4, від 25 грудня 1996 р. №14 та від 3 грудня 1997 р. №12) //Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. Т. 1. /За заг. ред. В.Ф. Бойка. - К., 2000. - (Сер. "Б-ка судді"). - С. 327.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 р. №7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" //Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. Т. 1. /За заг. ред. В.Ф. Бойка. - К., 2000. - (Сер. "Б-ка судді"). - С. 327.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" //Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. Т. 1. /За заг. ред. В.Ф. Бойка. - К., 2000. - (Сер. "Б-ка судді"). - С. 327.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 травня 1998 р. №15) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" //Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2 т. Т. 1. /За заг. ред. В.Ф. Бойка. - К., 2000. - (Сер. "Б-ка судді"). - С. 327.

Права людини. Підручник /Під ред. М. Буроменського, В. Євінтова, Л. Заблодської, П. Рабіновича, В. Семенова. - К.: Право, 1997. - 225 с.

Права человека. Основные международные документы. - М.: Международные отношения. - 1990. - 302 с.

Права человека. Учебник для вузов /Отв. ред. член-кор. РАН, д-р юрид. наук Е.А. Лукашева. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. - 573 с.

Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. - К.: Український центр правничих студій, 1999. - №1. - С. 389.

Придворов Н.А. Достоинство личности и социалистическое право. - М.: Юрид. лит., 1977. - С. 134.

Придворов Н.А. Институт достоинства личности в советском праве: Автореф. дис… д-ра юрид. наук /Харьковский юридический институт. - Х., 1986. - 39 с.

Придворов Н.А. О философском и правовом понятии чести и достоинства: Тезисы докладов /Научная конференция по работам, выполненным в 1965 году профилирующими кафедрами Харьковского юридического института, 28 марта 1966 года. - Харьков, 1966. - С. 40-43.

Придворов Н.А. Правовые и философские вопросы субъективного права на честь и достоинство //Советское государство и право. - 1968. - №3. - С. 97-100.

Пронина М.Т., Романович А.Н. Защита чести и достоинства гражданина (гражданско-правовые средства). - Минск, 1976. - 71 с.

Протасов В.Н. Правоотношение как система. - М., 1991. - С. 106.

Профессиональная этика сотрудников правоохранительных органов: Учебное пособие /Под ред. А.В. Опалева и Г.В. Дубова. - М.: Щит-М, 1998. - 327 с.

Пшеничников И.И. К истории морально-эстетической лексики: честь и достоинство в текстах ХVIII-ХIХ вв. //Вестник Ленинградского ун-та. Сер. 2. История, языкознание, литературоведение. - Л., 1990. - Вып. 4. - С. 39-43.

Пушкин А.А. Проблемы совершенствования правового регулирования имущественных и личных неимущественных отношений, соответствующих отраслей законодательства и учебных дисциплин /Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин: Сборник материалов научно-практического семинара. - Харьков: ХИВД. - 1993. - С. 9-19.

Рабінович Р. Загальна декларація прав людини - вселюдський ідеал гуманізму (до 50-річчя прийняття) //Право України. - 1998. - №12. - С. 8-12.

Радищев А.Н. Беседа о том, что есть сын Отечества. Жажда познания. Век ХVIII //Советов Н. Вознося главу!… Век просвещения: документы, мемуары, литературные памятники /Сост., предисл., вступ. статьи к докум. и коммент. А. Орлова и Ю. Смирнова. - М.: Молодая гвардия, 1986. - С. 569-577.

Развитие советского гражданского права на современном этапе /Отв. ред. В.П. Мозолин. - М., 1986. - С. 205.

Рафиева Л.К. Гражданско-правовая защита чести и достоинства личности в СССР: Автореф. дис… канд. юрид. наук /Ленинградский гос. ун-т им. А.А. Жданова. - Л., 1966. - 23 с.

Рафиева Л.К. Честь и достоинство как правовые категории //Правоведение. - 1966. - №2. - С. 57-64.

Розенфельд Ю.М. Співвідношення політики і прав людини //Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. У 2-х ч. Ч. 1. - Х., 2000. - С. 84-86.

Розинъ Н.Н. Объ оскорьленіи чести. Общая часть. Опозореніе. - Томск, 1910. - 467 с.

Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды, классификация, содержание, гражданско-правовая защита): Автореф. дис… канд. юрид. наук /Киевский гос. ун-т. - К., 1968. - 20 с.