Лазерний мікроспектральний аналіз заснований на поглинанні речовиною сфокусованого лазерного випромінювання, завдяки високій інтенсивності якого починається випаровування речовини мішені й утворюється хмара пари -- смолоскип, який служить об'єктом дослідження. За рахунок підвищення температури й інших процесів відбувається збудження й іонізація атомів смолоскипа з утворенням плазми, що є джерелом аналізованого світла. Фокусуючи лазерне випромінювання, можна робити спектральний аналіз мікрокількостей речовини, локалізованих у малих об'ємах (до 10^-10 см³) і встановлювати якісний і кількісний елементний склад найрізноманітніших об'єктів практично без їхнього руйнування.

Рентгеноспектральний аналіз. Проходячи через речовину, рентгенівське випромінювання поглинається, що приводить атоми речовини в збуджений стан. Повернення до вихідного стану супроводжується спектральним рентгенівським випромінюванням. За наявністю спектральних ліній різних елементів можна визначити якісний, а за їх інтенсивністю -- кількісний склад речовини. Це один з найбільш зручних методів елементного аналізу, що на якісному і часто на напівкількісному рівні є практично неруйнуючим, Лише у рідкісних випадках при дослідженні ряду об'єктів, як правило, органічної природи, можуть відбутися видозміни їхніх окремих властивостей. Використовується для дослідження широкого кола об'єктів: металів і сплавів, часток ґрунту, лакофарбових покрить, матеріалів документів, слідів пострілу, тощо. Курдиновский Ю.П. Рентгеновские лучи и их применение. - М.: Учпедгиз, 1968. - С. 52. (мал. 35, 36).

Атомно-абсорбційний аналіз -- метод, заснований на поглинанні випромінювання вільними атомами. Через шар атомної пари проби, одержуваних за допомогою атомізатора (звичайно це полум'я або трубчаста піч), пропускають випромінювання в діапазоні 190--850 нм. Поглинаючи кванти світла, атоми переходять у збуджені енергетичні стани. Цим переходам в атомних спектрах відповідають так звані резонансні лінії, характерні для даного елемента. Концентрація того або іншого елемента визначається виходячи зі співвідношення інтенсивності випромінювання до і після проходження через поглинаючий шар. Для встановлення зв'язку між поглинаючою здатністю і концентрацією речовини в атомізатор вводять трохи стандартних зразків з відомим змістом елемента і будують калібрований графік. Метод використовується для кількісного елементного аналізу і характеризується дуже високою чутливістю, швидкістю, простотою пробоподготовки, однак малопридатний для оглядового аналізу проби невідомого складу. Одиночкина Т.Ф. Возможности применения атомно-абсорбционного анализа при исследовании криминалистических объектов // Труды ВНИИООП при МООП РСФСР. - 1965. № 9. - С. 153-155.

Під молекулярним складом об'єкта розуміють якісний (кількісний) вміст у ньому простих і складних хімічних речовин, для встановлення якого використовуються методи молекулярного аналізу. Це насамперед хіміко-аналітичні методи, що традиційно застосовуються в криміналістиці вже десятки років, наприклад краплинний аналіз -- хімічні реакції, проведені з краплинними кількостями розчину аналізованої речовини і реагенту. Успіх застосування методу багато в чому залежить від правильного вибору і застосування контрастних кольорових реакцій. Використовують для проведення в основному попередніх досліджень отрутних, наркотичних і сильнодіючих, вибухових і інших речовин. Для цього методу створені набори, що орієнтовані на роботу з визначеними видами слідів: "Крапля", "Капіляр" та ін.

Іншим досить розповсюдженим методом є мікрокристалоскопія, метод якісного хімічного аналізу за характерним кристалічним осадом, що утворюється при дії відповідних реактивів на досліджуваний розчин. Використовується при дослідженні слідів травлення в документах, фармацевтичних препаратів, отрутних і сильнодіючих речовин та ін.

Однак основними методами дослідження молекулярного складу речових доказів є на сьогоднішній день молекулярна спектроскопія і хроматографія. Яшин Я.И. Физико-химические основы хроматографического разделения. - М.: Химия, 1976. - С. 10. Молекулярна спектроскопія (спектрофотометрія) -- метод, що дозволяє вивчати якісний і кількісний молекулярний склад речовин, заснований на вивченні спектрів поглинання, випущення і відображення електромагнітних хвиль, а також спектрів люмінесценції в діапазоні довжин хвиль від ультрафіолетового до інфрачервоного випромінювання. Включає:

інфрачервону (ІЧ) спектроскопію -- один з найбільш інформативних методів, що дозволяє досліджувати молекулярний склад і природу досліджуваних речовин. Заснований на поглинанні молекулами речовини ІЧ випромінювання, що переводить їх у збуджений стан. ІЧ-спектри поглинання реєструють за допомогою спектрофотометрів. Використовується для встановлення складу нафтопродуктів, парфюмерно-косметичних товарів і ін. Борисов А.П., Бибиков В.В., Симонов А.П., Шихт Г. Применение инфракрасной спектроскопии в криминалистических исследованиях: Пособие. - М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1972. - С. 47-49. (мал. 37);

спектроскопію у видимій і ультрафіолетовій зонах спектра, що заснована на поглинанні електромагнітного випромінювання сполуками, що містять хромофорні (визначальне фарбування речовини) і ауксохромні (не визначальні поглинання, але посилюючі її інтенсивність) групи. За спектрами поглинання судять про якісний склад і структуру молекул. Кількісний (спектрофотометричний) аналіз заснований на: переведенні речовини, якщо вона безбарвна, у поглинаючу світловий потік забарвлену сполуку за допомогою певних реактивів; вимірювання оптичної щільності за допомогою спеціального приладу -- фотометра. Оптична щільність при однаковій товщині шарів тим більше, чим вище концентрація речовини в розчині. За електронними спектрами встановлюють, наприклад, склад домішок і зміни, що відбуваються в об'єкті під впливом навколишнього середовища.

Хроматографія використовується для аналізу складних сумішей речовин. Вона заснована на різному розподілі компонентів між двома фазами -- нерухомою і рухомою (елюєнтом). В залежності від агрегатного стану елюєнта розрізняють газову або рідинну хроматографію. У газовій хроматографії як рухливу фазу використовується газ. Якщо нерухомою фазою є тверде тіло (адсорбент), хроматографія називається газоабсорбційною, а якщо рідина, нанесена на нерухомий носій, -- газорідинною. Москвитин Н.Н., Чупраков И.А., Петранек Г., Славичек. Применение газожидкостной хроматографии в криминалистических исследованиях. - М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1971. - С. 3. У рідинній хроматографії як рухливу фазу використовують рідину. Аналогічно газовій розрізняють рідинно-абсорбційну і рідинно-рідинну хроматографію. Хроматографічний поділ проводять у трубках, заповнених сорбентом (колоночна хроматографія), у капілярах довжиною в кілька десятків метрів (капілярна хроматографія), на пластинках, покритих шаром абсорбенту (тонкошарова хроматографія), на папері (паперова хроматографія). Методи хроматографії використовуються при дослідженні широкого кола об'єктів судових експертиз, наприклад, чорнила і паст кулькових ручок, наркотичних препаратів, харчових продуктів і напоїв, вибухових речовин, барвників, паливно-мастильних матеріалів і багатьох інших (мал. 38).

Під фазовим складом розуміють якісний або кількісний склад певних фаз у даному об'єкті. Фаза -- це гомогенна частина гетерогенної системи, причому в даній хімічній системі фази можуть мати однаковий (?-залізо і ?-залізо в мисливському ножі) і різний (закис і оксид міді на мідному дроті) хімічний склад. Фазовий склад всіх об'єктів, що мають кристалічну структуру, встановлюється за допомогою рентгенофазового аналізу, який успішно застосовується в експертній практиці для не руйнуючого дослідження найширшого кола об'єктів: металів і сплавів, будівельних, лакофарбових матеріалів, фармацевтичних препаратів, парфюмерно-косметичних виробів, вибухових речовин та ін. Метод заснований на неповторності розташування атомів і іонів у кристалічних структурах речовин, що відображається у відповідних рентгенометричних даних. Аналіз цих даних і дозволяє встановлювати якісний і кількісний фазовий склад.

Часто фазовий склад одночасно дає уявлення і про структуру об'єктів. Металографічний і рентгеноструктурний аналізи використовуються для вивчення кристалічної структури об'єктів. За допомогою металографічного аналізу вивчаються зміни макро- і мікроструктури металів і сплавів у зв'язку зі зміною їхнього хімічного складу й умов обробки. Рентгеноструктурний аналіз дозволяє визначати орієнтацію і розміри кристалів, їхню атомну й іонну будову, вимірювати внутрішнє напруження, вивчати зміни, що відбулися в матеріалах під впливом тиску, температури, вологості і на підставі отриманих даних судити про "біографії" тієї або іншої деталі, за руйнуваннями визначати причини пожежі, вибуху або автодорожньої події. Митричев Л.С., Торяник В.В., Стрелкова С.В. Применение рентгеноструктурного анализа в криминалистической экспертизе. - М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1973. - С. 32.

Методи дослідження окремих властивостей об'єктів можуть бути найрізноманітнішими. При дослідженні речових доказів аналізується, наприклад, електропровідність об'єктів (електропроводів або обвуглених залишків деревини при визначенні джерела пожежі), магнітна проникність (для діагностики зміни маркірування), мікротвердістъ (для дослідження слідів газокисневого різання, зварених швів і шлаків при встановленні механізму розкриття металевих сховищ), концентраційні межі спалаху і запалення, температура запалення і самозапалювання і багато чого іншого.

Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел

Зафіксована в матеріальному джерелі інформація не завжди очевидна, а її ознаки часто не можна виявити шляхом попереднього дослідження за допомогою комплекту технічних засобів слідчого. У таких випадках вилучені речові джерела досліджують шляхом проведення судової експертизи, як правило, у стаціонарних умовах із застосуванням спеціальних технічних засобів. Така техніка запозичена з різних галузей науки і техніки та скомпонована в лабораторні комплекти.

Так, експертно-криміналістичні підрозділи органів внутрішніх справ України мають спеціальні базові лабораторії повного профілю:

а) дослідження матеріалів, речових виробів;

б) біологічних досліджень;

в) автотехнічних досліджень;

г) вибухово-технічних досліджень;

д) балістичних досліджень;

е) дослідження харчових продуктів.

У науково-дослідних експертно-криміналістичних центрах УМВС і УМВСТ діють лабораторії (групи), в яких сконцентрована експертна техніка для таких досліджень, як дактилоскопічні, трасологічні, балістичні, для техніко-криміналістичного дослідження документів, рукописних текстів, холодної зброї, зовнішнього вигляду, рис обличчя.

Експертну техніку можна класифікувати таким чином:

1) лабораторна;

2) вимірювальна;

3) освітлювальна;

4) відтворення зображення;

5) мікроскопічна;

6) акустична;

7) дослідження мікрооб'єктів і запаху;

8) автоматизації та комп'ютеризації.

Лабораторна техніка є допоміжним засобом при дослідженнях різного класу об'єктів. До неї належать хімічний посуд; засоби пакування і зберігання; пінцети; лупи; штативи; джерела енергії; комплекти інструментів (наприклад, слюсарні, столярні); засоби нагрівання, моделювання тощо.

Вимірювальна лабораторна техніка експертних лабораторій значно відрізняється від засобів вимірювання, які є у комплектах. Ці прилади дозволяють проводити вимірювання будь-яких фізичних тіл в агрегатному стані. Так, для складних і точних вимірювань твердих тіл використовуються великий інструментальний мікроскоп (БІМ-1) та інші моделі, для виявлення і вимірювання газоподібних об'єктів застосовують газові аналізатори, наприклад трубку Мохова-Шинкаренка, пристрій "Джміль", детектор "РД-1", "Експрес-тест Ф-2" та інші. Для вимірювання порожнин використовують кронциркулі, нутроміри, каліброметри, шаблони, а для вимірювання температур -- термометри, термопари, пірометри тощо. Ломако З.М. Методологические основы измерений и их использование в криминалистике. - К., 1976. - С. 137.

Засоби освітлення. Крім люмінесцентних ламп і ламп розжарення, в лабораторіях широко представлені джерела ультрафіолетового, рентгенівського, інфрачервоного і лазерного випромінювання.

Засоби відтворення зображення. Відтворення досліджуваного об'єкта, його ознак і результатів дослідження є найважливішою стадією. Зараз отримати зображення можна різноманітними методами, використовуючи майже кожну ділянку електромагнітного спектра -- від космічних променів до радіохвиль. У криміналістичних лабораторіях використовується техніка для отримання зображень в рентгенівській, УФ, видимій, 14 ділянках спектра.

Мікроскопічна техніка -- невід'ємне знаряддя праці експерта. У криміналістичних лабораторіях найчастіше використовуються стереоскопічні мікроскопи МБС різних моделей, біологічні, люмінесцентні, вимірювальні і мікроскопи для порівняння -- МС-51 і спеціальний криміналістичний МСК-1 (мікроскоп порівняльний криміналістичний). Більшість складних мікроскопів з'єднані з фото- або кінокамерою, телевізійною системою, що фіксує дослідження. У простих мікроскопах фіксація отриманого зображення виконується фотоапаратами за допомогою спеціальних мікрофотонасадок МФН-1, МФН-2, МФН-5 та інших пристроїв.

Технічні засоби дослідження в невидимих променях спектра представляють прилади і пристрої, що дозволяють досліджувати речові докази в ультрафіолетовій, інфрачервоній і рентгенівській зонах спектра.

До засобів ультрафіолетової техніки відносяться мікроскопи МЛ-1, МЛ-2, спеціальний пристрій «Таран», портативні джерела УФЛ, УК-1, ОЛД-41, «Фотон» і ін.

Для дослідження в ІЧП як джерела застосовують лампи розжарювання, електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), прилади нічного бачення С-230, З-270, НН-12, НСПУ.

В експертно-криміналістичних підрозділах останнім часом широко використовується прилад «Регула» 4005 ИКЛ2 (мал. 40), який призначений для дослідження документів, грошових знаків і цінних паперів при збільшенні до 35 крат у всьому видимому, УФ- та ІЧ- діапазонах.

Прилад дозволяє здійснювати контроль автентичності документів, грошових знаків і цінних паперів на предмет:

- виявлення місць внесення змін у первинний зміст документа методами дописки, домальовування, травленням, змиванням, переклеюванням і т.п.;

- наявності (відсутності) водяних знаків, філігран, смуг і ниток безпеки, планшет, кінеграм, кольорових волокон та інших захисних елементів основи документа (паперу, пластики);

- наявності (відсутності) ознак основних засобів поліграфічного захисту документів (ірисного розкату фарби, металографії, Орловського, високого, офсетного й іншого способів і видів друку, мікродруку й ін.);

- наявності (відсутності) абсорбційних або флуоресцентних УФ- властивостей матеріалів документа, що перевіряється;

- наявності (відсутності) магнітних властивостей матеріалів, використаних при виконанні окремих елементів документа;

- наявності (відсутності) ІЧ-захисту документів, грошових знаків і цінних паперів.

Прилад забезпечує дослідження об'єктів при плавному переході з видимого в ІЧ- діапазон.

Можливе підключення приладу до відеомонітора, відеомагнітофона, персонального комп'ютерова (при наявності пристрою відеовводу) для протоколювання, документування і редагування зображень досліджуваних об'єктів у видимому і ІЧ- діапазонах.

Акустична техніка у фоноскопічних лабораторіях компонується у вигляді автоматизованого робочого місця експерта (АРМЕ), до якого належать пристрої візуалізації фонограми, персональний комп'ютер, спектроаналізатор, синтезатор мови.

Засоби дослідження мікрочасток і запаху -- це оптичні прилади і мікроінструменти, лупи, мікропіпетки, пінцети, люмінесцентні джерела світла, вимірювальні прилади, а також комплекти, спеціально виготовлені для роботи з мікрооб'єктами на місці події і в кабінеті слідчого. Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии. - Х.: Основа, 1998. - С. 253. Для дослідження слідів запаху застосовують фізичні, хімічні методи і відповідні засоби. На місці події використовуються одорологічні валізи і найпростіші засоби роботи із слідами запаху.

Засоби комп'ютеризації і автоматизації потрапили в експертні лабораторії в середині нашого століття і серйозно вплинули на працю експерта, звільнивши його від рутинної роботи, насамперед від оброблення кількісних показників приладів під час вимірювання властивостей і ознак об'єктів. Комп'ютерна техніка дозволила формувати індивідуальні та галузеві банки даних, довідкової інформації, методик дослідження щодо конкретного виду об'єкта, зрештою, розробка програмних засобів дозволила звернутися до автоматичного формування висновків експерта в процесі дослідження. Нові програми створюють можливість обчислювати випадкові помилки і надавати експерту інформацію для прийняття оціночних рішень.

Методи "лабораторної" криміналістики

Фізичні методи -- найпоширеніші, особливо мікроскопічні, і звичні для кожної лабораторії. Вони спроможні збільшувати дозволену здатність зору людини, виявляти і досліджувати слабовидимі і невидимі ознаки об'єктів. Для цього застосовуються оптичні, поляризаційні, люмінес-центні, вимірювальні спектроскопічні та інші інструментальні методи разом з відповідною апаратурою, яка нерідко з'єднана із засобами фото-, кіно- і відеофіксації.

Мікроскопічні методи дослідження відрізняються від органолептичних тим, що тут використовуються засоби, які розширюють сприйняття людини (зокрема, вдосконалюють зорові сприйняття). При цьому застосовують мікроскопи оптичні та електронні. Перші мають роздільність до 2000, а другі -- більше мільйона. Об'єктами дослід-ження виступають мікрочастки, які людське око розрізнити не може -- структура поперечних зрізів лакофарбового покриття, склад і структура металу, рослинні волокна, частки ґрунту, біологічних об'єктів від людини або тварини. Результати мікроскопічного дослідження відображаються на фотознімках, адже мікроскопи безпосередньо сполучені з фото та кінокамерами й вимірювальними засобами.

Вимірювальні методи використовують як найпростіші (лінійка, рулетка, мікрометри, штангенциркулі, кутомірні пристрої тощо), так і складні прилади (теодоліти, вимірювальні мікроскопи, спектрографи, вимірювальні хроматографи, спектрометри тощо).

Методи дослідження в ультрафіолетових променях. УФП невидимі для людського ока, вони розташовані в електромагнітному спектрі за фіолетовими променями. Основна властивість УФП -- викликати люмінесценцію, у зв'язку з чим вони є засобом люмінесцентного аналізу. УФП дозволяють відновлювати витравлені, за-миті тексти в документах, на тканинах та інших об'єктах, диференціювати сипкі речовини (ґрунт, барвники), паливо-мастильні матеріали, біологічні об'єкти (спори, насіння і т.п.); плями крові, сперми, слини,

Методи дослідження в інфрачервоних променях. ІЧП в електромагнітному спектрі розташовані за червоними, мають проникаючу здібність і викликають інфрачервону люмінесценцію. За допомогою ІЧП можна прочитати тексти, закриті тонким шаром дерева, паперу, фарбником, прозорим для ІЧП. Фотозйомка в ІЧП дозволяє одержати чіткі знімки об'єктів в тумані і темряві (прилади нічного бачення, ЕОП та ін.,). Методом інфрачервоної люмінесценції відновлюють пожовклі тексти, видалені підчисткою, диференціюють фарбники, які звичайним зором визначити неможливо.

Методи дослідження у рентгенівських променях. РП в електромагнітному спектрі, з одного боку, відносяться до УФП, а з другого, -- до гамма променів. РП мають здатність проникнення через об'єкти органічного та біологічного походження, і у зв'язку з цим використовуються для пошуку тайників у стінах, виявлення схованок зброї, вибухових пристроїв у валізах, поштових відправленнях, контейнерах, в аеропортах при догляді багажу (за допомогою спеціально виготовлених пристроїв, установок). У ході криміналістичної експертизи з використанням РП можна визначити механізм замка, спосіб спорядження та вид снаряду в патроні, розкрити структуру паперу (наприклад, грошові купюри) і т.п. Криміналістичні методи, в яких використовується РП, називають рентгенівськими, рентгенографічними.

Люмінесцентний аналіз - сучасний високочутливий метод, який дозволяє вирішувати багато питань у судових експертизах. При дослідженні використовується властивість об'єктів матеріального світу люмінесціювати при опроміненні УФ-, ІЧ-, РП-променями та іншими частинами електромагнітного спектру. Люмінесцентний метод можна віднести як до експертного, так і до "польового". Слідчий за допомогою освітлювачів "Таран", УП-1, УФО-1 має змогу дослідити документи та встановити сліди травлення, перевірити грошові купюри, визначивши підроблені.

Методи дослідження речових доказів, де як джерела збудження використовують радіаційні, називають радіоактивними, ізотопними. Радіоактивні випромінювання мають високу проникаючу здатність, що дозволяє просвітити товсті шари металу, камінної кладки. У криміналі-стиці використовуються установки з ізотопом кобальта-60, стронція-90 для дослідження металевих і біологічних об'єктів. Радіоактивні ізотопи використовуються для нанесення поміток з метою пошуку об'єкта у випадках крадіжки. Застосовують радіоактивні мітки, суворо дотримуючись вимог інструкції техніки безпеки.

Хімічні методи дослідження. З класичних хімічних методів використовують полярографічні, хроматографічні, спектральні методи дослідження. Багато хімічних методів з'єднуються з фізичними і називаються фізико-хімічними. Об'єктами хімічних досліджень у криміналістиці можуть бути всякі речовини і предмети матеріального світу для встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності.

Хроматографічні методи, зокрема тонкошарова і газова хроматографія, досить поширені в практиці хімічних досліджень. Визначення походження наркотиків, барвників, паливно-мастильних речовин проводиться методом газорідинної хроматографії на складному обладнанні.

Спектральний або адсорбційний аналіз -- це методи дослідження елементного складу речовини. Вони дозволяють визначити її кількісні характеристики на рівні групової належності (боєприпаси, наркотики, клеючі речовини, барвники, різноманітні рідини -- отрути, кров, слина, сеча). Зокрема, завдяки спектральному аналізу можна встановити вид наркотику, район його вирощування, район добування золота, тобто вирішити проблему джерела походження конкретної речовини (чи з цього шматка свинцю виготовлений шріт, тобто чи служить саме цей шматок свинцю джерелом походження шроту).

Біологічні методи. Об'єктами біологічних досліджень є предмети, мікрочастки рослинного і тваринного походження. До об'єктів рослинного походження належать: деревина, вироби з неї, деревне вугілля, рослини та їхні частини (стебла, листя, насіння, квіти, спори, зерно, зернопродукти). Об'єкти тваринного походження: волосся, шерсть, вовна, пір'я, пух і вироби з цих матеріалів.

Біологічні методи дослідження засновані на сучасній високочутливій техніці та нових методиках. Деякі з них такі: ботанічні, спорово-пилкові, іхтіологічні, орнітологічні, вірусологічні, генної інженерії, гістологічні, ембріологічні та багато інших.

Кібернетичні методи -- загальне визначення методів інформатики та обчислювальної техніки, які останнім часом одержали широке розповсюдження в криміналістичних дослідженнях та у практиці розкриття злочинів. Зокрема, в правоохоронних органах створені банки інформації різного ступеня спільності (АБД-республіка, АБД-область та АБД-район). Збирання, обробка й зберігання інформації в банках здійснюються автоматичними способами, технічними засобами (ЕОМ) за спеціальними програмами. За допомогою таких програм на ЕОМ можна сконструювати портрет злочинця зі слів потерпілого, розрахувати дані судово-автотехнічної експертизи, провести порівняння зразків та автоматичне пізнання їх (наприклад пошук злочинця за відбитками пальців з місця події тощо).

Криміналісти у співдружності з програмістами на основі узагальнення слідчої практики розробили системи типових способів вчинення злочину, що дозволяє за виявленими ознаками відшукати спосіб вчинення злочину.

Сучасні методи та засоби дослідження й використання слідів запаху у практиці розслідування злочинів утворюють самостійний розділ криміналістичної техніки -- криміналістичну одорологію, Сліди запаху використовуються для розшуку злочинців, крадених речей, наркотиків, боєприпасів, вибухових речовин за допомогою службово-розшукового собаки. Для роботи із слідами запаху використовується одорологічна валіза, в якій є спеціальні прилади ("Парус") для роботи з мікрооб'єктами. Виявлений на місці пригоди слід запаху консервують та зберігають в спеціальних банках інформації, а якщо виявляється підозрюваний чи обвинувачений, запах із банка даних використовують для одорологічної ідентифікації шляхом виїмки або провадження судової експертизи.

3.2. КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ ЕКСПЕРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Насамперед комп'ютерна техніка використовується для автоматизації збору й обробки експериментальних даних, одержуваних у ході фізико-хімічних, біологічних і інших досліджень, причому таке устаткування в більшості випадків являє собою вимірювально-обчислювальні комплекси, змонтовані на базі приладів і ПК. Якщо раніш результати експериментальних аналізів фіксувалися самописами на діаграмній стрічці, то зараз вся інформація надходить безпосередньо в ЕОМ, далі відбувається обчислення спектрограми, визначення координат піків, обчислення їхніх площ, поділ піків, що наклались один на одного, та ін. Для аналізу використовуються так звані внутрішні технологічні банки даних, що містять або набори специфічних фізико-хімічних параметрів, що характеризують речовини і матеріали, або спектрограми об'єктів, записані безпосередньо на магнітних носіях. У такий спосіб вдається значно скоротити час аналізів, підвищити їхню точність і вірогідність, що особливо необхідно в кількісних дослідженнях.

Другий напрямок -- створення АІПС (автоматизованих інформаційно-пошукових систем) за конкретними об'єктами експертизи, для автоматизації деяких довідково-допоміжних обліків. Так, наприклад системи: "Метали" -- містять відомості про склади металів і сплавів і галузі та сфери їхнього застосування; "Волокно" -- характеристики текстильних волокон; "Марка" -- характеристики автоемалей; "Взуття" -- характеристики підошов взуття; "Папір" -- склади матеріалів паперів, їхнє призначення, підприємства-виробники; "Помада" -- склад губної помади, номер тону і фабрику-виробника. На відміну від натуральних колекцій такі банки даних легко тиражувати; вони можуть працювати як ізольовано, так і будучи вбудованими у вимірювально-обчислювальні комплекси.

Третій напрямок -- системи аналізу зображень. До них відносяться програми, що дозволяють проводити діагностичні й ідентифікаційні дослідження, наприклад: дактилоскопічні (порівняння слідів рук між собою і сліду з відбитком на дактилоскопічній карті), трасологічні (наприклад, за слідом взуття встановити його зовнішній вигляд), портретні (реконструкція особи за черепом або фотосуміщення знімка черепа і фотографії), складання композиційних портретів ("Фоторобот") та ін. Деякі з цих систем використовуються і з метою криміналістичної реєстрації.

Четвертим напрямком є програмні комплекси або окремі програми виконання допоміжних розрахунків за відомими формулами і алгоритмами, які необхідні в першу чергу в інженерно-технічних експертизах, наприклад для моделювання умов пожежі або вибуху з метою розрахунку кількісних характеристик процесів їхнього виникнення і розвитку, коли фізичне моделювання неможливе, а математичне пов'язане із складними трудомісткими розрахунками. Велика кількість допоміжних розрахунків необхідна в автотехнічних, електротехнічних, технологічних експертизах. Использование математических методов в криминалистических исследованиях. - Волгоград, 1981. - С. 100. Спеціалізовані пакети прикладних програм створені також для розрахунків у ході планово-економічних і бухгалтерських експертиз, деяких видів традиційних криміналістичних (наприклад, балістичних) експертиз.

П'ятим напрямком є розробка програмних комплексів автоматизованого вирішення експертних задач, що включають (крім чотирьох вищевказаних позицій) і підготовку самого експертного висновку. Найпростішим прикладом є автоматизована експертна методика "Автоекс": у програму закладені основні формули автотехнічних досліджень, які використовуються при вирішенні завдань у справах про наїзди на пішоходів - оператор вводить вихідні дані, за яких здійснюється розрахунок. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. / Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С. Белкина. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА·М, 1999. - С. 446.

Одним із позитивних результатів науково-технічного прогресу є використання у судово-експертній практиці програмно-апаратного комплексу ТСЛM «Регула» мод. 5001M - ПО «Відеоскоп» Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. - Луганск: РИО ЛАВД, 2002. - С. 58. (мал. 41).

До складу програмно-апаратного комплексу (далі за текстом ПАК) входять: телевізійний спектральний люмінесцентний мікроскоп «Регула» мод. 5001М, програма одержання й обробки відеозображень «Відеоскоп», персональний комп'ютер із платою захоплення відеозображення.

Даний могутній, сучасний комплекс дозволяє професійно і якісно вирішувати задачі вивчення й експертного аналізу об'єктів у всьому видимому, УФ та ІЧ діапазонах, запису й обробки за допомогою персонального комп'ютера одержуваних відео-результатів з коментарями фахівців, що проводили експертизу, а також внесення параметрів вимірів у комп'ютерні бази даних, збереження зображень, накладення, вирахування, зшивку відеооб'єктів, створення власних бібліотек еталонних об'єктів і використання зовнішніх бібліотек, пересилання в інші Windows-додатки одержуваних зображень і виконувати багато інших функцій.

До суттєвих переваг ПАК варто віднести відносну простоту, наочність і легкість керування всіма режимами роботи мікроскопа мод. 5001 М, можливість одержувати й обробляти відеозображення при підключенні до відеовходу комп'ютера цифрового фотоапарата, сканера, відеокамери, а також, винятково широкі можливості обробки ч/б і кольорового відеозображення, що раніше були доступні фахівцям тільки при використанні спеціальних ліцензійних програм для роботи з графічними файлами: Adobe Photoshop, CorelDraw та ін.

Усі ці переваги програмно-апаратного комплексу істотно прискорюють і спрощують процес експертного дослідження об'єктів і створення звітів на рівні сучасних вимог.

Система "Video Scope" (мал. 42) являє собою програмний продукт, що дозволяє вводити в комп'ютер відеозображення, робити його обробку, порівняння й архівацію.

Програма складається із шести основних частин:

- системи одержання зображень;

- системи обробки і дослідження зображень;

- системи порівняння зображень;

- системи архівування;

- системи ідентифікації користувача;

- системи навігації.

Одержання зображень

При роботі із системою "Video Scope" джерелами одержання зображень є:

- пристрої відеовводу;

- пристрої одержання зображень, що підтримують протокол TWAIN;

- файлова система;

- буфер обміну Windows;

- результати порівняння й обробки зображень у "Video Scope";

- бібліотеки, створені раніше при роботі з "Video Scope";

- інформаційно-довідкові системи "Passport" і "Autodocs".

Система обробки і дослідження зображень

Система обробки і дослідження зображень являє собою набір інструментів і функцій, за допомогою якого можна робити різні дії із зображеннями. Інструменти можуть модифікувати вихідне зображення (наприклад, змінювати яскравість зображення) або просто вимірювати деякі характеристики (наприклад, відстань між двома точками).

Система порівняння зображень

Система порівняння зображень призначена для виявлення розходжень між еталонним і досліджуваним зображеннями об'єкта. Порівняння може здійснюватись методами додавання зображень (мал. 45), взаємного вирахування (мал. 46) і методом візуального суміщення досліджуваного зображення з частиною еталонного. При роботі у вікні порівняння також передбачений режим з'єднання (склеювання) (мал. 47) двох зображень.

Система архівування

Система архівування призначена для групування за визначеним принципом, опису і збереження зображень. Збереження зображень відбувається у бібліотеках.

В даний час ПАК вже успішно використовують у своїй роботі експерти СБ України, НДІСЕ Мін'юсту України і НДЕКЦ МВС України.

Широке розповсюдження в експертно-криміналістичних підрозділах набула автоматизована дактилоскопічна ідентифікаційна система «Сонда». В даний час переважно використовується її шоста версія.

АДІС Сонда версії 6 призначена для автоматичного ведення дактилоскопічних обліків і дозволяє:

- встановити особу невпізнаного трупа;

- встановити особу, яка приховує анкетні дані;

- для особи, поставленої на дактилоскопічний облік, встановити факт: чи цією особою залишені сліди на місці злочину,

- установити факт: однією особою чи різними залишені відбитки пальців (долонь), вилучені з місць різних злочинів.

Система виконує наступні функції:

- введення дактилокарт, включаючи текстові дані і сканування зображення відбитків пальців і долонь із планшетного сканера або зі сканера пальцевої прокатки;

- введення карток слідів і зображення слідів пальців і долонь як у нові, так і у вже заведені картки слідів за допомогою планшетного сканера, відеовводу файлів формату ВМР;

- автоматичне кодування відбитків і слідів з можливістю наступної ручної корекції;

- перевірка інтегральних ознак дактилокарт, виявлених після автоматичної класифікації (перша обробка);

- збереження дактилокарт, слідів і результатів пошуків (рекомендаційних списків) у базі даних;

- візуальне порівняння відбитків двох дактилокарт або сліду з дактилокартою без попереднього запуску пошуків;

- аналіз результатів пошуку - перегляд рекомендаційних списків;

- формування запитів на пошук «Карта-Карта», «Карта-Слід», «Слід-Карта», «Слід-Слід», «Слід-Долоня», «Долоня-Слід»;

- об'єднання дактилокарт із двох в одну з підбором кращих відбитків пальців;

- друк фототаблиці (слід-карта);

- друк копій дактилокарт і карток слідів;

- імпорт і експорт дактилокарт і слідів з версій 4.2, 6, 7;

- ведення довідників;

- сервісні функції;

- аналіз цілісності і відновлення бази даних.

АДІС Сонда 6 працює під управлінням операційної системи Windows 2000/NТ/98/95.

Система розрахована на фахівців, що мають навички роботи на ПК, а також володіють основами дактилоскопічної експертизи.

АДІС Сонда 6 може бути розгорнута як на одному ПК, що називається головною станцією, так і в локальній мережі, де обов'язково є головна станція й одна або трохи робочих станцій. Архітектура системи наступна:

Головна станція (ГС) - ПК, на якому, крім виконання усіх функцій робочої станції, зберігається центральна база даних (БД), її система управління, а також каталоги, що забезпечують технологію введення дактилокарт і слідів. На ГС працює диспетчер автоматичних процесів (далі - диспетчер процесів), що виконує обробку дактилокарт, пошуки, а також операції модифікації БД.

У системі повинна і може бути тільки одна головна станція. До неї можуть бути підключені: планшетний сканер, сканер пальцевої прокатки, принтер, відеоввод, а також модем, за допомогою якого здійснюється експорт і імпорт даних між системами Сонда версій 4, 6 і 7.

Робоча станція (РС) - ПК, призначений для інтерактивної роботи користувачів по введенню дактилокарт і слідів, редагуванню, перегляду й обслуговуванню БД. У рівнобіжному режимі може працювати диспетчер процесів, що виконує обробку дактилокарт і пошуки. До робочої станції також можуть бути підключені планшетний сканер, сканер пальцевої прокатки, принтер і відеоввод.

Зовнішня система - ПК, з яким за допомогою модему встановлений зв'язок для експорту й імпорту інформації між системами сімейства Сонда.

Головна станція

Табл. 1. Логічні складові головної станції

Головний каталог	БД	Диспетчер автоматичних процесів	АРМ (автоматизоване робоче місце)
Забезпечує логічну структуру файлів, необхідну для обробки і збереження даних	Центральна БД	Операції обробки дактилокарт, занесення інформації в БД, пошуку по БД, а також експорт і імпорт	Оболонка системи, призначена для інтерактивного спілкування з користувачем

Для ГС обов'язковим є наявність центральної БД, диспетчера процесів і АРМ, тобто встановленого інтерактивного пакета Сонда 6, у параметрах якого зазначено «Головна станція».

Головний каталог забезпечує логічну структуру файлів бази, необхідну для обробки і збереження даних. Диспетчер процесів регулярно переглядає зв'язані з ним підкаталоги. У залежності від наявності файлів того або іншого типу в тому або іншому підкаталозі диспетчером буде запущена обробка відповідного процесу. За замовчуванням ім'я головного каталогу «Sonda 6».

Центральна БД складається з трьох частин:

- центрального каталогу БД,

- каталогу зображень і кістяків слідів,

- каталогу математичного коду.

Перша частина містить текстові дані, рекомендаційні списки і посилання на коди і зображення.

До 80% обсягу займає друга частина, в якій зберігаються зображення слідів і відбитків дактилокарт. Зображення заносяться в базу один раз і корекції не підлягають.

Усі модифікації внесених дактилоскопічних об'єктів, а також пошуки здійснюються по тій частині БД, що містить математичний код.

Операції введення і корекції дактилокарт, обробки запитів на пошук по БД, сформовані користувачем в інтерактивному режимі, а також експорту й імпорту вимагають автоматичної обробки з використанням диспетчера процесів.

Робоча станція

Табл. 2. Логічні складові робочої станції

АРМ	Диспетчер автоматичних процесів	Локальний каталог процесів	Локальна БД
Оболонка системи, служить для інтерактивного спілкування з користувачем	Операції обробки дактилокарт і пошуків	Забезпечує логічну структуру файлів, необхідну для обробки дактилокарт під час підготовки їх введення в центральну БД без звертання до головного каталогу	Копія каталогу математичного коду Центральної БД

Обов'язковою частиною РС є наявність АРМ, тобто встановленого інтерактивного пакета Сонда 6, у параметрах якого не вказана позначка «Головна станція». РС може функціонувати або із запущеним диспетчером процесів, що може трохи знизити швидкість інтерактивної роботи, або без нього.

При наявності локального каталогу процесів обробка дактилокарт виконується на даному комп'ютері без звертання до головного каталогу, що може значно знизити завантаженість мережі і підвищити швидкість роботи системи.

При наявності локальної БД пошук виконується на даній РС, що також може значно знизити завантаженість системи і підвищити швидкість її роботи. Синхронізація даних центральної і локальної баз даних виконується автоматично диспетчером процесів.

Присутність локальної БД і локального каталогу процесів на робочій станції не обов'язково.

У деяких підрозділах експертно-криміналістичної служби застосовується АДІС «Дакто 2000», що призначена для використання в правоохоронних органах, для дактилоскопічної реєстрації громадян і в ідентифікаційних системах різного призначення.

Автоматизоване робоче місце введення дактилокарт і слідів даної системи дозволяє:

- введення даних у дактилотеку (режим реєстрації);

- коректування даних у дактилотеці (режим редагування);

- перегляд даних у дактилотеці (режим перегляду);

- введення даних у слідотеку (режим реєстрації);

- коректування даних у слідотеці (режим редагування);

- перегляд даних у слідотеці (режим перегляду);

- постановка запиту на пошук у базі дактилокарт;

- постановка запиту на пошук у базі слідів.

АДІС Папілон 7 з високою точністю і надійністю ідентифікує сліди пальців і долонь рук, виявлені на місці злочину, ідентифікує невпізнані трупи, встановлює особу затриманого.

АДІС Папілон 7 максимально автоматизує всі технологічні процеси обробки дактилоскопічної інформації. АДІС Папілон 7 побудована як модульна система, можливість масштабування архітектури дозволяє поетапно нарощувати як об'єм Бази Даних (від 10-20 тисяч до 15 мільйонів дактилокарт), так і пропускну здатність. АДІС Папілон 7 цілком задовольняє Технічним Вимогам МВС.

Можливості:

- введення і збереження в БД дактилокарт, фотозображень осіб і особливих прикмет, словесного опису людей;

- введення і збереження в БД слідів пальців рук і долонь, вилучених з місць злочинів;

- проведення автоматичних пошуків типів "карта-карта", "карта-слід", "слід-карта", "слід-слід";

- проведення пошуків і ідентифікація слідів і відбитків долонь;

- автоматизований дактилооблік: проведення різноманітних вибірок, сортування списків БД, видалення і редагування записів і т.д.;

- пошук за словесним описом;

- автоматизоване визначення дактилоформули;

- вивід графічних зображень (дактилокарти, фотозображення, сліди) на монітор і на принтер, вивід документів, списків, довідок;

- віддалене введення дактилоскопічної інформації, віддалений доступ до Центрального БД, побудова розподілених систем;

- відповідність основним вимогам по багаторівневому розмежуванню доступу і закриттю інформації, переданої по каналах зв'язку і яка зберігається в базі даних;

- взаємодія з іншими видами автоматизованих обліків;

- експорт дактилокарт і слідів у форматі Інтерпол, МВС України, Росії.

“Живий” сканер дозволяє швидко виготовити дактилокарти високої якості, перевірити підозрюваного протягом однієї-трьох годин після затримки за всіма слідами з раніше нерозкритих злочинів, встановити причетність до здійснення злочинів осіб, затриманих у зв'язку з іншими обставинами, виявити факти, коли людина назвалася не своїми паспортними даними.

«Живий» сканер Папілон - точна фіксація папілярного візерунка, повна компенсація “змазування” при прокатці, можливість багаторазової прокатки для одержання кращого результату, прокатка долонь, автоматична перевірка порядку проходження і розташування відбитків, відповідності відбитків і контрольних відбитків. Сертифікований ФБР США у серпні 1998 р.

Можливості:

- оптикоелектронне дактилоскопіювання: відбитки пальців і долонь, контрольні відтиски;

- електронне фотографування затриманого, його особливих прикмет, предметів і документів;

- створення електронної картки форми Ф1;

- доступ у реальному часі до центральної АДІС, інформаційної системи МВС;

- WSQ-компресія зображень, передача електронних дактилокарт в АДІС і одержання результатів перевірок за звичайними телефонними лініями, які комутуються, (TCP/IP);

- друк дактилокарт із високою якістю;

- інтеграція в будь-які обчислювальні мережі;

- підтримка стандарту ФБР по обміну електронними дактилокартами. Вертузаев М.С. Автоматизированный банк данных оперативно-розыскного и профилактического назначения: Методическая разработка Под ред. Н.Я. Швеца. - К., 1990. - С. 20.

Відео-5 - система введення в АДІС слідів пальців і долонь рук з дактилоплівок і об'єктів. Відео-5 вирішує проблеми оперативного введення слідів в АДІС, якісного друку зображень слідів, швидкої обробки складних слідів.

Можливості:

- фіксація і відеоввод в АДІС зображень слідів з об'єктів, різних дактилоплівок;

- фіксація сліду цифровою камерою безпосередньо на місці злочину і введення зображення з камери в АДІС;

- попередня обробка зображень: контрастування, фільтрація, еквалізація для дуже складних слідів, поділ накладених слідів;

- одержання негативних або дзеркальних зображень;

- регульоване підсвічування;

- якісний друк копії сліду з будь-яким заданим масштабом.

Растр-5 спрощує, прискорює, автоматизує процес підготовки ілюстрацій до дактилоскопічних, балістичних, почеркознавчих, трасологічних і багатьох інших висновків і експертиз, різного роду мікроскопічним дослідженням.

Можливості:

- реєстрація зображень з телекамери, цифрової камери, мікроскопа, сканера, відеозапису;

- покадрова робота з відеозаписом, вибір кращого кадру, його посилення;

- обробка зображення: контрастування, фільтрація, еквалізація;

- порівняння зображень шляхом масштабування, накладення, вирахування;

- підготовка форми документа і написів;

- підготовка орієнтування;

- друк з фотографічною якістю.

Більш складні системи підтримки прийняття рішень працюють у режимі діалогу. Експерт відповідає на питання, що задаються йому комп'ютером. Якщо автоматизована методика дозволяє на підставі таких відповідей зробити однозначний висновок, експертний висновок складається автоматично. Якщо ні, криміналістично значимі ознаки виводяться на екран, і рішення приймає експерт на основі свого внутрішнього переконання. До подібних систем відносяться: "Кортик" -- в експертизі холодної зброї, "Еврика" -- у пожежно-технічній експертизі, "Балекс" -- у балістиці, "Наркоекс" -- у дослідженні наркотичних речовин і багато інших. Розроблено базовий програмний модуль "Атекс", на основі якого можна легко продукувати подібні системи.

Усі перераховані вище програми використовуються при конструюванні комп'ютеризованих робочих місць експертів різних профілів.

Удосконалювання експертних методик, підвищення вірогідності їхніх результатів і доказового значення висновків дозволить надалі перейти до баз даних і експертних систем.

ВИСНОВКИ

Підводячи підсумки, зазначимо, що у криміналістичній літературі досить часто поряд із терміном “техніко-криміналістичні засоби та методи”, часто зустрічається і термін “криміналістична техніка”.

Стосовно “криміналістичної техніки”, то на сучасному етапі дане поняття використовується у двох значеннях: 1) криміналістична техніка становить розділ науки криміналістики; 2) криміналістичною технікою називають технічні засоби, а також їхню сукупність, прийоми використання при розслідуванні злочинів.

1. Криміналістична техніка як розділ науки -- це сукупність наукових положень та рекомендацій щодо застосування природничо-наукових методів і технічних засобів при розкритті злочинів.

2. Криміналістична техніка у другому значенні -- це сукупність (система) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільно-наукових), які використовуються для виявлення, фіксації, дослідження, оцінки та використання доказів при розслідуванні злочинів.

У спеціальній літературі наводяться різні класифікації технічних засобів та методів, що використовуються в правоохоронній діяльності.

Так, техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи за джерелом походження і ступенем пристосування до потреб кримінального судочинства можна розділити на три групи.

1) засоби, прийоми і методи, що запозичені з інших галузей науки і техніки і застосовуються в неперетвореному вигляді;

2) засоби, прийоми і методи, запозичені з інших галузей знання, але перетворені, пристосовані для цілей розкриття і розслідування злочинів;

3) засоби, прийоми і методи, спеціально розроблені для цілей дослідження і розкриття злочинів.

Таким чином, основні засоби, які використовуються в криміналістичній техніці можна поділити на:

а) науково-технічні;

б) техніко-криміналістичні;

в) криміналістична техніка.

За галуззю наукового знання їх можна розділити на загальні і спеціальні.

Інколи криміналістичну техніку класифікують за суб'єктом її використання: слідча, експертна, оперативно-розшукова, техніка працівника ДАІ, прокурора-криміналіста.

Методи збирання криміналістичної інформації технічними засобами поділяють на:

-- методи "польової" криміналістики, тобто такі, що використовують слідчий, оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації;

-- науково-дослідні методи, які експерти використовують у провадженні судових експертиз та попередніх досліджень за завданнями слідчого або органу дізнання.

Крім того, техніко-криміналістичні засоби та методи в залежності від мети поділяють на такі, які використовуються для:

— збирання речових доказів (виявлення, фіксація, вилучення та упаковка);

— дослідження доказів;

— профілактики.

Іноді у межах зазначеної класифікації виділяють і засоби та методи попереднього дослідження речових доказів під час проведення слідчої дії, так звані засоби та методи експрес-аналізу.

Також виділяють засоби:

ь освітлення;

ь оптичні;

ь вимірювання;

ь фіксації;

ь дослідження;

ь комплекти криміналістичної техніки;

ь пересувні криміналістичні лабораторії.

В залежності від видів технічних засобів (фотоапарат, мікроскоп, комп'ютер) розрізняють групи методів: фотографічні, мікроскопічні, кібернетичні.

Підставою для класифікації наукових методів (загальних і окремих) служать закономірності фундаментальних наук: математики, фізики, хімії, біології і т.п. Відповідно і методи називають математичними, фізичними, хімічними, біологічними. У групі фізичних методів виділяють оптичні, спектральні, люмінесцентні, рентгенографічні, електрографічні, атомно-абсорбційні і т.п.