Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

УДК343.985.32:343.23+343.575(477)

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

(081 - Право)

ДИСЕРТАЦІЯ

КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ НАРКОБІЗНЕСУ

ПАВЛИШИНА Альона Анатоліївна

Науковий керівник КОЛЕСНИК Валерій Аркадійович

доктор юридичних наук, професор

Київ - 2017



АНОТАЦІЯ

Павлишина А.А. Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність (081 - Право). Академія адвокатури України. Київ, 2017.

Дисертація є першою в Україні науковою працею, в якій на монографічному рівні комплексно й з урахуванням положень чинного кримінального й кримінального процесуального законодавства розглянуті проблеми криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу. Сформульовано та обґрунтовано низку нових наукових положень і висновків, а також розвинуті й поглиблені окремі положення в межах зазначеної проблематики, що розкриті раніше іншими науковцями.

Вивчено й висвітлено дані про сучасний стан наукових уявлень щодо криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, розглянуто й проаналізовано поняття незаконного наркобізнесу як суспільно небезпечного й кримінально караного явища, встановлено й проаналізовано зміст його складових.

Розкрито наукові положення про сутність, завдання й значення криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу й доведено, що такі питання становлять окрему теоретичну проблему, до змісту якої входять питання техніко-криміналістичних засобів і методі, що використовуються для збирання доказів у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу, питання використання спеціальних знань учасниками кримінального провадження з метою виявлення й оцінки доказів.

Сформульовані положення, що розкривають сутність тактико криміналістичного забезпечення доказування в кримінальному провадженні та надано характеристику окремим тактико-криміналістичним засобам, що використовуються для доказування вчинення злочинів у сфері наркобізнесу.

Основними положеннями, що відбивають найбільш вагомі результати й наукову новизну даного дослідження, слід вважати такі.

Запропоновано поняття способу вчинення злочинів в сфері наркобізнесу як взаємопов'язаної системи мотивованих, цілеспрямованих на досягнення злочинного результату навмисних дій з підготовки, вчинення, приховування незаконних операцій, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, та легалізацією отриманого від вчинення таких дій прибутку, що детерміновані умовами зовнішнього середовища та властивостями особи їх виконавців, факультативними елементами якого може виступати мета їх виробництва, виготовлення, переробки, збуту, легалізації коштів тощо.

Визначено розуміння криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу як раціональної й доцільної практичної діяльності уповноважених процесуальних осіб, спрямованої на оптимізацію процесу доказування, що має на меті встановлення обставин предмету доказування, котра полягає у врахуванні виконавцем особливостей слідчої ситуації та використанні криміналістичних знань з питань застосування засобів криміналістичної техніки, розробок криміналістичної тактики й рекомендацій з методики розслідування окремого виду злочинів, що входить до структури наркобізнесу.

Обґрунтовано доцільність віднесення до суб'єктів, чиї дії під час збирання доказів потребують криміналістичного забезпечення, адвокатів як захисників та спеціаліста як учасника окремої слідчої (розшукової) дії.

Удосконалено наукові підходи до розмежування понять "наркозлочинності" та "незаконного наркобізнесу" як окремого виду особливо небезпечної злочинної діяльності організованих злочинних угруповань.

Уточнено визначення незаконного наркобізнесу як злочинного явища за рахунок розкриття в ньому повноструктурної та усіченої форм цього виду злочинної діяльності. Розкрито й уточнено розуміння поняття незаконного "виготовлення" наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та обґрунтовано доцільність його відмежування від поняття "переробки" відповідних засобів і речовин.

Зроблено внесок до розкриття сутності наукового розуміння предметів дослідження наук кримінального процесу й криміналістики й доведено те, що доказування в кримінальному провадженні як об'єкт наукового пізнання має міждисциплінарний характер, чим забезпечується інтеграція наукових знань, притаманна розвитку юридичної науки на сучасному етапі.

Розкрито сутність й значення криміналістичного аналізу злочинів із виокремленням його елементів для злочинів в сфері наркобізнесу. Зміст криміналістичного вчення про протидію розслідуванню доповнено розкриттям особливостей протидії під час досудового розслідування злочинів у сфері наркобізнесу. Встановлено значення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій як основних засобів діяльності слідчого та криміналістичних засобів забезпечення збирання доказів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в дисертації теоретичні положення і рекомендації та висновки можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері - для подальшої розробки питань криміналістичного забезпечення доказування під час досудового розслідування й судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень; обґрунтування використання конкретних криміналістичних засобів для забезпечення збирання доказів у кримінальному провадженні; у практичній сфері - для удосконалення практики застосування криміналістичних знань, використання криміналістичних засобів та методів в діяльності слідчого, прокурора, адвоката, що пов'язана з виявленням й досудовим розслідуванням злочинів; у навчальній сфері - для розробки навчального матеріалу з метою вивчення питань застосування криміналістичних знань в правоохоронній практиці протидії наркобізнесу.

Ключові слова: криміналістика, наркобізнес, кримінальне провадження, злочини у сфері наркобізнесу, досудове розслідування, доказування, збирання доказів, криміналістичні засоби, криміналістичне забезпечення.

наркобізнес криміналістичний доказ розслідування



SUMMARY

Pavlishina Alona. Criminalistics providing of proving in criminal productions about crimes in the field of the drug dealing. - Manuscript.

Thesis research to get Candidate of Law scientific degree with a specialization in 12.00.09 - criminal proceedings and criminalistics; judicial examination, operational-investigative activities. - Academy of Advocacy of Ukraine, Kyiv, 2017.

Dissertation is the first in Ukraine scientific work in that at monographic level complex and taking into account positions of current criminal and criminal judicial legislation the considered problems of the criminalistics providing of finishing telling in criminal realizations about crimes in the field of the drug dealing. The row of new scientific positions and conclusions, and also developed and deep separate positions within the limits of the marked range of problems, that is exposed before by other scientists, is set forth and reasonable.

Data are studied and reflected about the modern state of scientific presentations in relation to the criminalistics providing of finishing telling in criminal realizations about illegal turnover of narcotic facilities, psychotropic substances, their analogues and feedstock, the concept of the illegal drug dealing is considered and analyzed as publicly the dangerous and criminally punishable phenomenon, maintenance of his constituents is set and analyzed.

Scientific positions are exposed about essence, task and value of the criminalistics providing of finishing telling in criminal realizations about crimes in the sphere of the drug dealing and it is well-proven that such questions present a separate theoretical problem in maintenance of that the questions of technique-criminalistics facilities are included and method, that used for the assembly of proofs in criminal realizations about crimes in the sphere of the drug dealing, question of the use of the special knowledge by the participants of criminal realization with aim exposure and estimation proof.

Set forth positions, that expose essence tactic-criminalistics providing of finishing telling in criminal realization and description is given to separate tactic-criminalistics facilities that is used for finishing telling of committing crime in the field of the drug dealing. It follows substantive provisions that remove the most ponder able results and scientific novelty of this research to count such.

The concept of method of committing crime is offered in the sphere of the drug dealing as a common system of motivated, purposeful on the achievement of criminal result of the intentional operating under preparation, feasance, concealment of illegal operations, narcotic facilities related to turnover, and by legalization got from the feasance of such actions of income, that determined by the terms of environment and properties of face of their performers, as optional elements of that the aim of their production, making, processing, sale, legalization money can come forward and others like that.

Understanding of the criminalistics providing of finishing telling is certain in criminal realizations about crimes in the sphere of the drug dealing as the rational and expedient practical activity of the authorized judicial persons, sent to optimization of process of finishing telling, that has for an object establishment of circumstances of the article of finishing telling, that consists in taking into account of features of inquisitional situation and use of criminalistics knowledge a performer on questions application of facilities of criminalistics technique, developments of criminalistics tactics and recommendations from methodology of investigation separate type of crime, that included in a structure drug dealing.

Expediency of attributing is reasonable to the subjects, whose actions during the assembly of proofs need the criminalistics providing, advocates as defenders and specialist as a participant of separate inquisitional (of criminal investigation) action. The scientific going is improved near differentiation of concepts to "narcocriminality" and "illegal drug dealing" as separate type of especially dangerous criminal activity of the organized criminal groupments.

Determination of the illegal drug dealing is specified as the criminal phenomenon due to opening in him of fullstructural and truncated forms of this type of criminal activity. Understanding of concept illegal "making" is exposed and specified narcotic facilities, psychotropic substances or their analogues and expediency of his dissociation from a concept "processing" of corresponding facilities and substances is reasonable.

Kicked in to opening of essence of the scientific understanding of the articles of research of sciences of criminal process and criminalistics and that finishing telling in criminal realization as an object of scientific cognition has interdisciplinary character is well-proven, what is provide integration of scientific knowledge, inherent to development of legal science on the modern stage.

Essence and value of criminalistics analysis of crimes are exposed with the selection of his elements for crimes in the sphere of the drug dealing. The table of contents of criminalistics studies about counteraction to investigation is complemented by opening of features of counteraction during pre-trial investigation of crimes in the field of the drug dealing. It is set value of investigators and secret inquisitional (of criminal investigation) actions as the fixed assets of activity of investigator and criminalistics backer-ups of assembly of proofs.

The practical value of the got results consists in that the theoretical positions and recommendations and conclusions set forth and reasonable in dissertation can be used: in the field of scientifically-research - for further development of questions of the criminalistics providing of finishing telling during pre-trial investigation and judicial trial of materials of criminal realizations; a ground of the use of concrete criminalistics facilities is for providing of assembly of proofs in criminal realization; in the field of practical - for the improvement of practice of application of criminalistics knowledge, use of criminalistics facilities and methods in activity of investigator, public prosecutor, advocate, that related to the exposure and pre-trial investigation of crimes; in the field of educational - for development of educational material with the aim of study of questions of application of criminalistics knowledge in law-enforcement practice of counteraction to the drug dealing.

Keywords: criminalistics, drug dealing, criminal production, crimes in the field of the drug dealing, pre-trial investigation, proving, collecting of proofs, criminalistics facilities, criminalistics providing.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ НАРКОБІЗНЕСУ

1.1 Сучасний стан наукових уявлень про криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотиків

1.2 Поняття незаконного наркобізнесу як суспільно небезпечного явища та криміналістичний аналіз його складових

Висновки до 1 розділу

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Й СТРУКТУРА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ ПІД ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ НАРКОБІЗНЕСУ

2.1 Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу як теоретична проблема

2.2 Техніко-криміналістичні засоби й методи, що використовуються для збирання доказів у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу

2.3 Використання спеціальних знань слідчим з метою виявлення доказів вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, їх аналогів та прекурсорів

Висновки до 2 розділу

РОЗДІЛ 3. ТАКТИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ НАРКОБІЗНЕСУ

3.1 Сутність тактико-криміналістичного забезпечення доказування в кримінальному провадженні

3.2 Тактико-криміналістичні засоби, що використовуються для доказування вчинення злочинів у сфері наркобізнесу

Висновки до 3 розділу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Обґрунтування вибору теми. Інтеграційні процеси, які відбуваються на державному та міжнародному рівнях, глобалізація економіки й спрощення міжнародних торгівельних бар'єрів призводять до того, що сьогодні світ як ніколи стає єдиним і взаємопов'язаним. Водночас такі обставини роблять цей світ доволі уразливим. Поступове перетворення світового простору в єдину зону, де практично безперешкодно переміщуються товари, послуги, капітали, створює передумови для активного розвитку не лише соціально-сприятливих, а й небезпечних явищ, до числа яких можна віднести незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Стрімке розповсюдження наркотиків країнами світу, залучення до їх немедичного вживання значної кількості населення, левову частку якого становлять молоді люди й підлітки, за останні десятиліття постає реальною загрозою людській цивілізації. Незаконне переміщення й торгівля наркотиками давно переросли межі окремих держав й розповсюдилися на всі континенти. Сьогодні навряд чи знайдемо уряди держав, що позбавлені потреби боротьби з незаконним наркобізнесом, котрий неминуче тягне за собою розвиток іншого зла - наркотизму як вкрай небезпечного, суспільно неприйнятного соціального явища, що поширює свій надзвичайно руйнівний вплив майже на всі сфери суспільства: економіку, виробництво, обороноздатність, фізичне та моральне здоров'я нації, її культуру, процес відтворення населення, збереження генофонду, перспективи цивілізаційного розвитку.

Сьогодні незаконне виробництво наркотичних засобів та сировини для їх виготовлення з метою вигідного збуту, сконцентровано переважно в економічно й соціально відсталих регіонах та окремих країнах, де відсутній суворий державний контроль за їх обігом, а подекуди певні види наркотичних засобів є легалізованими для споживання та розповсюдження. Втягнення територій все більшої кількості держав до нелегального обігу наркотиків супроводжується розширенням масштабів криміналізації суспільства, збільшенням кількості наркозалежних людей, розповсюдженням захворювань, котрі пов'язані з вживанням наркотичних засобів, насамперед, СНІД, ВІЛ-іфекцій, гепатиту тощо. На такому несприятливому тлі в суспільстві зростає й кількість злочинів насильницького характеру, рівень загально-кримінальної злочинності. Загостренню ситуації сприяє те, що домінуючі позиції в незаконному обігу наркотиків займають організовані злочинні групи, котрі встановлюють міцні міжнародні зв'язки й зусилля яких спрямовуються на контрабандне переміщення наркотичних засобів, сильнодіючих речовин, їх аналогів або прекурсорів, а отримані від цієї незаконної діяльності надприбутки вкладаються в інші сфери злочинної діяльності, зокрема, контрабанду зброї, торгівлю людьми, тероризм, відмивання незаконних доходів, в результаті якого отримані від незаконного обігу наркотиків кошти з використанням різноманітних фінансових операцій вливаються в економічну систему держави. Особливо гострий прояв має ця проблема боротьби із злочинністю в молодих державах, які здійснюють кардинальні соціально-економічні перетворення, формулюють нові моральні й правові цінності, що докорінно змінюють зміст та в певній мірі й систему внутрішнього законодавства. До таких країн сьогодні відносять й Україну.

Досудове розслідування злочинів у сфері наркобізнесу і забезпечення доказування за кримінальними провадженнями зазначеної категорії ускладнюється, з одного боку, зростанням кількості таких злочинних проявів та поширенням використання злочинцями нових способів вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, а з іншого - відсутністю сучасних науково-обгрунтованих рекомендацій з криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про незаконний наркобізнес. Не можна стверджувати, що науковцями не приділялося належної уваги дослідженню цієї сфери діяльності правоохоронних органів, адвокатури і суду. Питанням, пов'язаним з виявленням та досудовим розслідуванням злочинів в сфері наркобізнесу, забезпеченням доказування у кримінальних провадженнях зазначеної категорії присвячено чимало цілісних наукових розробок, окремих статей, в яких піднімаються складні і, нажаль, ще не в повній мірі вирішенні питання діяльності правоохоронних органів на цьому напрямі боротьби зі злочинністю. Вагомий внесок у дослідження питань доказування й його криміналістичного забезпечення зробили відомі вітчизняні й зарубіжні вчені в галузі кримінального процесу, криміналістики, теорії оперативно-розшукової діяльності та судової експертизи, зокрема: Ю.П.Аленін, Т.В.Авер'янова, О.Я.Баєв, О.В.Батюк, В.П.Бахін, А.Р.Бєлкін, Р.С.Бєлкін, А.І.Вінберг, А.Ф.Волобуєв, В.Г.Гончаренко, І.В.Гора, Ю.М.Грошевий, А.В.Іщенко, В.А.Колесник, О.Н.Колесниченко, В.О.Коновалова, В.С.Кузьмічов, В.В.Лисенко, Л.М.Лобойко, Є.Д.Лук'янчиков, М.М.Михеєнко, В.В.Назаров, Д.Й.Никифорчук, В.Т.Нор, М.А.Погорецький, В.В.Рожнова, С.М.Стахівський, В.В.Тищенко, Л.Д.Удалова, Г.В.Федоров, П.В.Цимбал, К.О.Чаплинський, В.Ю.Шепітько, М.Є.Шумило, М.Г.Щербаковський та інші.

Кримінальне законодавство нашої країни не містить поняття наркобізнесу як окремого виду злочинів, проте ніким не заперечується та теза, що незаконний наркобізнес як злочинне явище створює загрози життю, здоров'ю людини, національній безпеці України. Це явище не охоплюється вчиненням лише одного виду злочину, що передбачений ст. 305 КК України і який часто займає вагому частку в сфері інтересів організованої злочинної діяльності. До незаконного наркобізнесу відносять й інші злочини, зокрема, використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, посів або вирощування снотворного маку чи конопель та деякі інші. Окремі питання протидії наркобізнесу та досудового розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів й доказування за кримінальними провадженнями (справами) зазначеної категорії висвітлені у наукових працях В.Г.Беспалька, І.М.Гриненка, О.М.Дармілова, Н.А.Запорощенко, Н.М.Косміної, М.В.Кривоноса, Т,Б.Кулікової, Р.В.Малюги, Г.М.Меретукова, О.В.Одерія, А.М.Поляха, С.А.Роганова, А.П.Сакаля, Д.Ю.Стригуна, З.Р.Сулейманової, В.А.Тимошенка, Є.В.Фоменко, Л.Г.Шарай, В.М.Шевчука та ін. Їх дослідження мають принципово важливе значення для вдосконалення діяльності органів досудового розслідування й суду з протидії злочинному наркобізнесу. Водночас варто звернути увагу на те, що питання забезпечення процесу доказування під час досудового розслідування кримінальних проваджень про незаконний наркобізнес криміналістичними розробками, використання в доказуванні техніко-криміналістичних й тактико-криміналістичних засобів залишаються недостатньо вивченими. Недоліки, що допускаються співробітниками правоохоронних органів в ході виявлення, фіксації й вилучення та дослідження речових та інших доказів, часто приводять до втрати доказового значення отриманої інформації, втрати слідчим, прокурором ґрунтовної позиції в доказуванні і на це вказали 65% опитаних слідчих та 42% суддів. Існують певні проблеми і в експертному дослідженні наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що створює труднощі в отриманні такого важливого джерела доказів як висновок експерта.

Сучасні уявлення про теорію доказування відображають одночасно подвійні аспекти - процесуальні, які розкривають мету, предмет, межі доказування, поняття й класифікацію доказів, а також криміналістичні, до змісту яких відносимо особливості виявлення, фіксації, вилучення й дослідження доказів, їх оцінки та використання в доказуванні. Отже, процесуальні питання доказування потребують їх належного криміналістичного забезпечення під час діяльності як слідчих, так і прокурорів, суддів, адвокатів. Враховуючи викладене, дослідження проблем криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про незаконний наркобізнес як один з найнебезпечніших проявів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів є актуальним як для вітчизняної науки, так і для практики розслідування зазначених злочинів органами досудового розслідування та розгляду кримінальних проваджень судом. Викладене зумовлює актуальність обраної теми, що визначається як її недостатньою науковою розробленістю, так і великим практичним значенням для діяльності органів досудового розслідування, адвокатів і суду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з положеннями й напрямами реалізації Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю на 2011-2017 роки, затвердженої Указом Президента України від 21 жовтня 2011 р. №1000/2011 (п.2, п.3 Концепції) відповідає Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, затвердженій Розпорядженням Кабінету міністрів України від 28 серпня 2013 р. №735-р в частині "Боротьба з незаконним обігом наркотиків", тема дослідження відповідає затвердженим рішенням від 3.03.2016 р Національної академії правових наук України Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2016-2020 роки в частині Фундаментальних та прикладних проблем наукового забезпечення боротьби зі злочинністю в Україні (п.7 - проблеми криміналістичного та судово-експертного забезпечення боротьби зі злочинністю). Дослідження здійснене відповідно до плану наукових досліджень Академії адвокатури України на 2013-2018 роки і є складовою Тематичного плану науково-дослідних робіт (протокол №5 від 18.02.2013 р.). Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Академії адвокатури України від 26 вересня 2014 р. (протокол №1).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка і конкретизація теоретичних положень криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях та формування методичних і тактичних основ збирання, перевірки й оцінки системи доказів під час досудового розслідування й судового розгляду злочинів у сфері наркобізнесу, що дає змогу приймати обґрунтовані кримінальні процесуальні рішення, дотримуючись при цьому положень щодо захисту прав та законних інтересів особи.

Відповідно до поставленої мети, у дослідженні були поставлені й вирішувались такі задачі:

- на підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових та нормативних джерел за тематикою дослідження встановити сучасний рівень теоретичного розроблення питань криміналістичного забезпечення доказування злочинів у сфері незаконного наркобізнесу і визначити напрями, що потребують додаткового вивчення;

- обґрунтувати доцільність наукового дослідження питань криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу;

- визначити криміналістичне значення розуміння поняття "незаконного наркобізнесу" та його розмежування з поняттям "наркозлочинності";

- розкрити сутність і криміналістичне значення знання окремих форм та складових наркобізнесу як злочинного явища;

- встановити характерний для злочинів в сфері наркобізнесу перелік елементів їх криміналістичного аналізу;

- уточнити розуміння незаконного "виготовлення" та "переробки" наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

- запропонувати поняття "способу вчинення злочинів в сфері наркобізнесу", розкрити його елементи та значення;

- встановити сутність криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу;

- обґрунтувати доцільність внесення доповнень до процесуальних норм КПК України, якими встановлено порядок використання в доказуванні офіційних документів, наданих іноземною державою;

- розкрити особливості протидії досудовому розслідуванню кримінальних проваджень про злочини у сфері наркобізнесу;

- встановити суб'єктів кримінального провадження, чиї дії потребують тактико-криміналістичного забезпечення, та розкрити систему його елементів;

- визначити основні напрями методико-криміналістичного забезпечення доказування в досудовому розслідуванні наркобізнесу;

- охарактеризувати особливості контролю за вчиненням злочину як окремої негласної слідчої (розшукової) дії та встановити його значення в розслідуванні злочинів у сфері наркобізнесу.

Об'єктом дослідження є суспільні процеси і явища, які відображають закономірності організованої злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним наркобізнесом та діяльності працівників правоохоронних органів, адвоката й суду з формування й використання доказів для прийняття правильних рішень за кримінальними провадженнями про незаконний наркобізнес.

Предметом дослідження є криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу.

Основна наукова гіпотеза дослідження полягає в припущенні того, що забезпечення криміналістичними засобами доказування за кримінальними провадженнями про незаконний наркобізнес має низку закономірностей методичного, криміналістичного і процесуального характеру, які підлягають дослідженню і знання яких може впливати на ефективність діяльності з досудового розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень про злочини зазначеної категорії та доказування вини причетних до злочину осіб.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають положення матеріалістичної теорії пізнання, а також використані наукові методи, застосування яких зумовлене темою, об'єктом, предметом, метою, задачами дослідження, а його комплексність зумовила також застосування міжгалузевого підходу до вивчення окремих сторін досліджуваних явищ і потребу розкриття окрім основних криміналістичних, також і кримінально-процесуальних та кримінально-правових аспектів проблеми. Системний метод використано для пізнання кількісних характеристик об'єкта і предмета дослідження та окремих способів вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків й криміналістичних засобів і методів, що використовуються у протидії наркобізнесу (розділи 1, 2, 3). Пошуково-бібліографічний метод використано для вивчення бібліотечних каталогів, описів і бібліографічних видань за тематикою дослідження (підрозділи 1.1., 1.2.), догматичний - для тлумачення правових і криміналістичних категорій (усі розділи). Використання методів аналізу, синтезу, узагальнення, індукції, дедукції дало змогу визначити криміналістичну сутність наркобізнесу як злочинного явища, уточнити окремі поняття та здійснити класифікації криміналістичних засобів забезпечення збирання доказів вчинення злочинів у сфері наркобізнесу, проаналізувати причини ефективності застосування сучасних техніко-криміналістичних, тактико-криміналістичних та інших засобів і положень криміналістики в боротьбі з наркобізнесом (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.2.). Порівняльно-правовий метод використовувався при зіставленні відповідних міжнародних, загальнодержавних нормативно-правових і відомчих актів та теоретико-правових положень щодо боротьби з наркобізнесом, формулювання доповнень до кримінальних процесуальних норм (підрозділи 1.2., 2.1., 3.2.). Використання методів логіко-семантичного аналізу як сукупності методів кількісного і якісного наукового дослідження текстів дало змогу дослідити низку нормативних та наукових джерел, що розкривають проблемні питання збирання доказів й доказування наркобізнесу, уточнення понять виготовлення й переробки наркотичних засобів тощо (підрозділи 1.2., 2.3., 3.1.). Зазначені методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв'язку й взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об'єктивність дослідження.

Теоретичну основу дослідження становлять ґрунтовні й перевірені практикою наукові положення й висновки, що наявні в галузях філософії, криміналістики, кримінального та кримінального процесуального права, теорії оперативно-розшукової діяльності й судової експертизи, а його емпіричною базою виступають офіційні статистичні дані МВС та Генеральної прокуратури України за 2014-2017 роки, дані, що отримані в результаті вивчення окремих кримінальних проваджень, узагальнені результати опитування 65 суддів і помічників суддів та 48 слідчих національної поліції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дане дисертаційне дослідження є першою у вітчизняній практиці науковою працею, в якій на монографічному рівні комплексно й з урахуванням положень чинного кримінального й кримінального процесуального законодавства розглянуті проблеми криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу. Сформульовано та обґрунтовано низку нових наукових положень і висновків, а також розвинуті й поглиблені окремі положення в межах зазначеної проблематики, що розкриті раніше іншими науковцями. Найбільш повно новизну даного дослідження відбивають такі результати.

Вперше:

- запропоновано поняття способу вчинення злочинів в сфері наркобізнесу як взаємопов'язаної системи мотивованих, цілеспрямованих на досягнення злочинного результату навмисних дій з підготовки, вчинення, приховування незаконних операцій, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, та легалізацією отриманого від вчинення таких дій прибутку, що детерміновані умовами зовнішнього середовища та властивостями особи їх виконавців, факультативними елементами якого може виступати мета їх виробництва, виготовлення, переробки, збуту, легалізації коштів тощо.

- визначено розуміння криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу як раціональної й доцільної практичної діяльності уповноважених процесуальних осіб, спрямованої на оптимізацію процесу доказування, що має на меті встановлення обставин предмету доказування, котра полягає у врахуванні виконавцем особливостей слідчої ситуації та використанні криміналістичних знань з питань застосування засобів криміналістичної техніки, розробок криміналістичної тактики й рекомендацій з методики розслідування окремого виду злочинів, що входить до структури наркобізнесу;

- обґрунтовано доцільність віднесення до суб'єктів, чиї дії під час збирання доказів потребують криміналістичного забезпечення, адвокатів як захисників та спеціаліста як учасника окремої слідчої (розшукової) дії;

удосконалено:

- наукові підходи до розмежування понять наркозлочинності та незаконного наркобізнесу як окремого виду особливо небезпечної злочинної діяльності організованих злочинних угруповань;

- визначення незаконного наркобізнесу за рахунок розкриття в ньому повноструктурної та усіченої форм цього виду злочинної діяльності;

- розуміння поняття незаконного "виготовлення" наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та його відмежування від поняття "переробки";

дістало подальший розвиток:

- наукове розуміння предметів дослідження наук кримінального процесу й криміналістики й доведення того, що доказування як об'єкт наукового пізнання має міждисциплінарний характер, чим забезпечується інтеграція наукових знань, притаманна розвитку юридичної науки на сучасному етапі;

- розкриття сутності й значення криміналістичного аналізу злочинів із виокремленням його елементів для злочинів в сфері наркобізнесу;

- криміналістичне вчення про протидію розслідуванню, зміст якого доповнено розкриттям особливостей протидії під час досудового розслідування злочинів у сфері наркобізнесу;

- теоретичне розуміння слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій як основних засобів діяльності слідчого та їх значення як криміналістичних засобів забезпечення збирання доказів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні положення і рекомендації та висновки можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій сфері - для подальшої розробки питань криміналістичного забезпечення доказування під час досудового розслідування й судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень; удосконалення теоретичних основ взаємодії слідчих, оперативно-розшукових та експертних підрозділів за окремими напрямами протидії злочинності; теоретичного обґрунтування використання конкретних криміналістичних засобів для забезпечення збирання доказів у кримінальному провадженні;

- у практичній сфері - для удосконалення практики застосування криміналістичних знань, використання криміналістичних засобів та методів в діяльності слідчого, прокурора, адвоката, що пов'язана з виявленням й досудовим розслідуванням злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; підвищення ефективності проведення окремих слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій за рахунок умілого використання науково-технічних й тактико-криміналістичних засобів виявлення, фіксації й вилучення та дослідження слідів злочину, методичних розробок з організації й здійснення досудового розслідування;

- у навчальній сфері - для розробки навчального матеріалу з метою вивчення під час навчання у вищих навчальних закладах та підвищення кваліфікації працівників слідчих, оперативних підрозділів, прокурорів, адвокатів питань застосування криміналістичних знань в правоохоронній практиці протидії наркобізнесу (акт впровадження Академії адвокатури країни від 3.10.2017 р.).

Апробація матеріалів дисертації. Основні ідеї дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися та знайшли відображення в наукових статтях і тезах доповідей, оприлюднених на вітчизняних й міжнародних науково-практичних конференціях: на Міжнародній науково-практичній конференції "Кримінально-правові, процесуальні та криміналістичні питання боротьби з корупцією в Україні" (Київ, 20 листопада 2015 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання кримінального права, процесу і криміналістики, удосконалення діяльності судової і правоохоронної системи" (Сєверодонецьк, 19 травня 2017 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції "Особливості нормотворчих процесів в умовах адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу" (Херсон, 2-3 червня 2017 р.); на XIV Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання реформування правової системи" (Луцьк, 16-17 червня 2017 р.).

Публікації. Основні положення й висновки дисертації відображені в 10 публікаціях, з яких 6 є статтями, що опубліковані у фахових вітчизняних виданнях, в тому числі 1 в зарубіжному науковому правовому виданні та 4 тезами виступів на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які вміщують сім підрозділів, висновків, списку літератури (237 джерел) та додатків. Загальний обсяг роботи 243 сторінок, з яких 207 сторінок основної частини тексту дисертації.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ПРО ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ НАРКОБІЗНЕСУ

1.1 Сучасний стан наукових уявлень про криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотиків

Незаконний наркобізнес складає окремий і надзвичайно небезпечний напрям організованої злочинної діяльності, котрий приносить злочинцям доволі швидкі надприбутки й водночас швидко руйнує та навіть знищує такі важливі загальнолюдські цінності як здоров'я людини, добробут громадян, створює загрози стабільного розвитку не лише окремої держави, а й суспільства також. Така злочинна діяльність зазвичай здійснюється організованими злочинними групами і організаціями. Не так часто спроби незаконного виготовлення, виробництва й розповсюдження наркотиків намагаються здійснити одинаки-початківці, проте останніх злочинні структури доволі швидко і навіть швидше за правоохоронців встановлюють і втягують в одну з ланок добре організованої злочинної діяльності, а за незгоди до співпраці просто фізично знищують. Завданнями цієї ланки визначають частіш за все незаконне перевезення через кордони держав і переміщення територією країни наркотичних засобів для їх наступного розповсюдження і перепродажу дрібних партій наркотиків або реалізацію дозованих пакувань вроздріб. Частіше за все в структурі загальної наркозлочинності окреме місце займає контрабанда наркотиків, яка в межах однієї злочинної структури може поєднуватись з посівом, вирощуванням та переробкою наркомістких рослин, незаконним виробництвом, придбанням та збутом наркотиків, використанням коштів від незаконного обігу наркотиків шляхом їх легалізації, що й завершує певний цикл поєднаних між собою злочинів у сфері наркобізнесу. Результатом діяльності таких організованих угруповань стає створення мереж вирощування, перероблення сировини, контрабанди й збуту наркотичних засобів, що й стає одним з джерел кримінальних прибутків організованої злочинності в Україні. Найбільш поширеним злочином у сфері оборудок з наркобізнесу виступає контрабанда наркотичних засобів, яка і приносить значні кошти особам, які його контролюють. Саме тому найбільш значну увагу вітчизняних й зарубіжних науковців, фахівців в галузі кримінології, кримінального права й процесу, криміналістики, теорії оперативно-розшукової діяльності приділено протидії контрабанді наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. То ж не дарма Стратегією державної політики щодо наркотиків на період до 2020 р., затвердженою Розпорядженням Кабміну України від 28 серпня 2013 р. №735-р., боротьба з незаконним обігом наркотиків визначена одним з основних напрямів діяльності правоохоронних органів України, а ефективність правоохоронної діяльності у цій сфері, на думку Уряду, повинна підвищитись насамперед за рахунок піднесення рівня виявлення контрабанди наркотиків, викриття системних зв'язків наркобізнесу, припинення корупційних схем, пов'язаних з наркозлочинністю [185].

Сучасні досягнення науки й техніки знаходять широке застосування в правоохоронній діяльності для підвищення ефективності протидії злочинності. Ефективність роботи органів досудового розслідування, оперативно-розшукових і експертних підрозділів, суду в чималій мірі залежить від якості використання виконавцями в боротьбі із злочинністю знань наук кримінального-правового циклу. Важлива роль в доказуванні під час кримінального провадження на етапі його досудового розслідування належить слідчому. Основними завданнями, які розв'язує слідчий під час збирання доказів, є пошук об'єктів, що мають доказове значення, дослідження обстановки певного або іншого місця і фіксація виявленого з метою збирання й оцінки доказів у конкретному кримінальному провадженні. До цієї ж категорії завдань відноситься розробка й використання комплексу криміналістичних засобів збирання, дослідження, перевірки й оцінки доказів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню, для подальшого справедливого розгляду матеріалів кримінальних проваджень у суді. Ці завдання і визначають конкретний напрям наукових досліджень в галузі криміналістичного забезпечення протидії злочинності та її окремого виду. У розв'язанні проблем впровадження сучасних досягнень криміналістики в практику досудового розслідування й судового розгляду проваджень про вчинення злочинів беруть активну участь представники різноманітних галузей наукового знання. Окремі праці дослідників мають вузько цільову спрямованість і присвячені застосуванню цих досягнень в процесі доказування, здійснення оперативно-розшукових заходів, проведення профілактичної роботи, наукової організації й інтенсифікації праці в правоохоронних органах, підвищення рівня підготовки кадрів тощо [170, с.104]. Важливе значення з числа таких наукових розробок мають ті, що розкривають проблемні питання доказування у кримінальних провадженнях загалом та доказування за злочинами окремої категорії. Характеристика наявних вітчизняних і зарубіжних наукових напрацювань з цієї проблематики надає змогу визначити необхідну базу для здійснення дисертаційного дослідження та зумовлює його напрями й зміст.

Вітчизняні науковці вказують на те, що сьогодні в нашій країні в межах загальної боротьби із окремими видами злочинів відбувається протидія наркозлочинності та незаконному наркобізнесу і особливе місце в цьому належить криміналістичним засобам і методам [68, с.123]. Водночас варто звернути увагу й на те, що боротьба зі злочинністю шляхом реагування на певні окремі злочинні акти ніколи не підривала самої злочинності як негативного суспільного явища. Це можна розглядати лише як окремі й розрізнені заходи та спроби подолати глобальну проблему шляхом ізольовано впливу на окремі її складові. Зазначене в повній мірі стосується наркобізнесу як окремого виду злочинів, котрі вчиняються у сфері незаконного наркообігу, а взяті у сукупності з іншими злочинами за певний проміжок часу і на певній території, складають систему забезпечення існування і життєздатності незаконного наркобізнесу.

З боку окремої держави програма боротьби з незаконним обігом наркотиків по справжньому буде видаватися комплексною та ефективною у разі надання їй нормативного характеру із застосуванням різних механізмів юридичної відповідальності. Так, на території нашої країни з не медичною метою і незаконне вживання наркотиків та вчинення інших дій, що з цим пов'язані, було визнано злочинами лише у 1974 р. Це сталося 17 червня 1974 р. коли КК Української РСР (1960 р.) було доповнено статтями 229-1 (Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка, пересилка або збут наркотичних речовин), 229-2 (Розкрадання наркотичних речовин), 229-3 (Посів або вирощування заборонених до вирощування культур, що містять наркотичні речовини), 229-4 (Організація або держання домів для вживання наркотичних речовин), 229-5 (Схиляння до вживання наркотичних речовин), 229-6 (Незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевозка або пересилка наркотичних речовин без мети збуту ) та 229-7 (Порушення правил виробництва, придбання, зберігання, обліку, відпуску, перевозки або пересилки наркотичних речовин) [Указ Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення доповнень і змін до деяких законодавчих актів Української РСР // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1974, - №27, ст. 222]. У лютому 1995 р. в нашій державі було прийнято Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" [54] після чого КК України (в редакції 1960 р.) було доповнено статтею 70-1 "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів" [55].

З часом в нашій країні змінювалися назви та зміст злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, удосконалювалися засоби протидії їх вчиненню, формувалося відповідне наукове підґрунтя, основними напрямами якого можна визнати дослідження наркотизму, як антисоціального явища та удосконалення кримінально-правових заходів боротьби з ним. Визнання світовою спільнотою наркотизації суспільства однією з загроз існування людства викликало потребу міжнародної протидії цим негативним суспільним явищам. Саме тому, ще у 1968 р. до України, яка перебувала у складі колишнього СРСР, надійшов з Комітету ООН багатомовний перелік наркотичних засобів, які перебували на той час під міжнародним контролем і порушення правил поводження з якими визнавалось правопорушенням. У збірці доводилося до відома кожної країни-адресата - назви препаратів разом із перекладами та перелік наркотичних засобів, які потребують належної уваги з боку держави задля недопущення їх безконтрольного обігу [235]. Дещо пізніше, у 1977 р., Організацією Об'єднаних Націй було надіслано країнам-членам Організації офіційний текст Єдиної конвенції про наркотичні засоби, прийнятої ще у 1961 р. Така діяльність була спрямована на скеровування внутрішнього законодавства країн-членів до однакового унормовування правовідносин у сфері обігу наркотичних засобів [49]. Про формування єдиного міжнародного підходу до унормування відповідної сфери свідчить і наявність в офіційному тесті міжнародного документу Протоколу 1972 р., який містить поправки та свідчить про досягнення консенсусу міжнародним співтовариством у вирішенні відповідних питань.

Проблеми протидії незаконному наркобізнесу закономірно викликали інтерес не лише практиків, переважно - представників правоохоронних органів, а й науковців, завданням яких вбачалося наповнення практичної складової боротьби зі злочинами в сфері наркобізнесу належними, достатньо обґрунтованими і придатними для використання науковими розробками. Насамперед це постало як завдання перед вченими, представниками юридичних галузей знань - кримінології, кримінального права, кримінального процесу, криміналістики й судової експертизи, а також теорії оперативно-розшукової діяльності. Окремою складовою цієї загальної проблеми стали питання доказування в кримінальному провадженні про злочини в сфері наркобізнесу.

Проблеми доказування під час досудового розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень є багатоаспектними і такими, що підлягають різнобічному вивченню та дослідженню фахівцями як науки кримінального процесу, так і криміналістики. Варто вказати на те, що питання розмежування сфери дослідження наук криміналістики й кримінального процесуального права до цього часу є складним попри загальне визнання самостійності обох із названих наук. Ця складність зумовлена як спільністю об'єкта дослідження, яким є процес досудового розслідування й судового розгляду проваджень про злочин та пов'язаних з ним подій, так і з тим, що до сьогодні в частині визначення предмету криміналістики існують розбіжності думок науковців, оскільки в самій криміналістиці немає чіткого окреслення його меж. Так, процесуалісти зазначають, що предметом кримінально-процесуального регулювання, а отже і предметом науки кримінального процесуального права є діяльність з розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ (кримінальних проваджень - П.А.) [200, с.30]. Предметом кримінального процесуального права визнаються суспільні відносини, що виникають, існують, змінюються і закінчуються у зв'язку із здійсненням конкретного кримінального провадження - досудового розслідування і судового провадження у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Органи досудового розслідування покликані встановити обставини кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, доказати винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Роль суду як соціального інституту полягає у здійсненні правосуддя [167, с.29, 32]. Невід'ємною частиною зазначеної діяльності органів досудового розслідування і суду є робота з доказами, або ж доказова діяльність, закономірності якої традиційно досліджуються наукою кримінального процесу. До елементів цієї діяльності відносять збирання, перевірку й оцінку та використання доказів. Проте і криміналістикою також поряд з вивченням закономірностей виникнення й зникнення слідів злочину вивчаються закономірності збирання (куди входить виявлення, фіксація, збереження), дослідження, оцінки та використання доказів з метою доказування, що створює певні труднощі у відмежуванні її предмету від предмета науки кримінального процесу.