Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу

Вказуючи на багатоаспектність такої діяльності, В.Я.Колдін ще в 70-х роках минулого століття дійшов до висновку про те, що предметом кримінального процесуального права і теорії судових доказів є динамічна система правовідносин, яка реалізується в процесі доказування, а предметом криміналістики є інформаційно-пізнавальний процес, який здійснюється в межах цих відносин. Якщо елементи інформаційно-пізнавального процесу суттєві з точки зору правовідносин, що склалися в процесі доказування, то вони досліджуються і криміналістикою, і наукою кримінально-процесуального права (теорією судових доказів). Проте аспект цього дослідження буде різним для криміналістики (інформаційно-пізнавальний), і кримінально-процесуального права (процесуально-правовий). Отже, за наявності загальної галузі дослідження криміналістика і теорія судових доказів мають різний предмет [67, с.83].

На нашу думку, навряд чи доцільно протиставляти в науковому дослідженні питань діяльності з досудового розслідування чи судового розгляду матеріалів кримінальних проваджень інформаційно-пізнавальний і процесуально-правовий бік доказування. Процесуально-правовий аспект доказування відповідає матеріальному критерію розмежування права на галузі, тобто предмету правового регулювання. Отже, використання процесуально-правового критерію можливе тільки в тих випадках, коли мова йде про розмежування наук, які відповідають окремими галузям права. Саме тому процесуально-правовий аспект не можна класти в основу відмежування кримінально-правової процесуальної науки від криміналістики, тому що остання не є галузевою юридичною наукою. Науці криміналістиці не відповідає в повній і виключній мірі жодна з галузей права, хоча її предмет і об'єкти пізнання, а також службова функція та багато які з рекомендацій лежать у сфері правових явищ, які досліджуються в кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судочинстві.

З іншого боку, до предмету теорії доказів, окрім кримінальних процесуальних закономірностей доказування, відносяться також і інформаційно-пізнавальні закономірності діяльності органів досудового розслідування та суду із збирання, перевірки й оцінки та використання доказів. З цього приводу окремі науковці слушно вказують на те, що не можна протиставляти процесуально-правовий і інформаційно-пізнавальний аспекти доказування і робити звідси висновок про те, що теорія доказів вивчає тільки правові відносини. Наука кримінального процесу, вивчаючи конкретний різновид правових відносин, не може не вникати у їх зміст, в сутність явищ, що пов'язані з встановленням істини, оскільки кримінальний процес - це насамперед діяльність, що втілена в форму правовідносин. Теорія доказів вивчає не тільки правовідносини у сфері доказування, але й доказову діяльність також. Отже, предметом теорії доказів є і процесуально-правовий, і інформаційно-пізнавальний аспекти цієї діяльності [65, с.22-23]. Проте в межах перетинання загальної мети криміналістики й теорії доказів як важливої складової кримінального процесуального права варто провести розмежування специфічної мети дослідження інформаційно-пізнавальних закономірностей діяльності з доказування. В цьому сенсі ми погоджуємося з О.Я.Баєвим, на думку якого мета вивчення інформаційних закономірностей теорії доказів полягає в урахуванні їх самих і результатів їх прояву у виникненні та розвитку норм доказового права, його інститутів і систем. Теорія доказів вивчає суспільні відносини, що пов'язані з процесом доказування в кримінальному судочинстві, а метою криміналістики є оптимізація засобів і методів інформаційно-пізнавальної діяльності під час процесуального дослідження злочинів. При цьому як засоби й методи криміналістики він розуміє засновані на пізнанні зазначених закономірностей засоби й методи інформаційно-пізнавальної діяльності суб'єктів дослідження злочинів, що реалізуються в межах системи правовідносин, які встановлені кримінально-процесуальною формою [5, с.27-29]. Процес доказування з точки зору кримінальної процесуальної науки є формою реалізації норм кримінального процесуального права і кримінально-процесуальних правовідносин, що ними врегульовані. З точки зору криміналістики, цей же процес розглядають як систему взаємопов'язаних елементів - обстановки досудового розслідування, діяльності суб'єкта розслідування і судового розгляду й результатів цієї діяльності. Способи, прийоми і методи діяльності з доказування лише тоді приведуть до позитивного результату, коли вони будуть спиратися на науково обґрунтовані криміналістичні рекомендації, які й покликані забезпечити результативність доказування у кримінальному провадженні. Саме тому потребує дослідження проблема криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу як певного виду злочинів, що становлять істотну загрозу не лише здоров'ю та життю людини, а й безпечному та неухильному розвитку держави.

Розглядаючи зміст доказування в кримінальному провадженні про злочини в сфері наркобізнесу, доцільно виокремлювати два аспекти: доказування як дослідження фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що полягає в діяльності відповідних органів і процесуальних осіб із збирання, перевірки та оцінки доказів; і доказування як логічне й процесуальне обґрунтування певної тези, твердження, висновків, процесуального рішення в кримінальному провадженні. Це важливо як для законодавчого регулювання процесу доказування, так і для теоретичного дослідження питання щодо порядку, меж, правил доказування. Доказування являє собою поєднання практичних дій і розумової діяльності людини, фізичної і розумової діяльності суб'єктів кримінального процесу. Його елементами є збирання, перевірка та оцінка доказів і їх джерел. На практиці ці елементи завжди злиті воєдино, тісно й нерозривно переплітаються один з одним. Виокремлюються ж вони з єдиного процесу доказування з науковою, навчальною, нормотворчою і практичною метою. Отже, процесуальне доказування - це різновид пізнання, що здійснюється за правилами, встановленими кримінальним процесуальним законодавством, змістом якого є відстоювання суб'єктами кримінального провадження певної тези, висновку за допомогою доказів з метою встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінального провадження.

Загальним проблемам доказування у кримінальному судочинстві присвячено низку робіт відомих вчених, фахівців у галузі кримінального процесу, криміналістики. Ці проблеми в різні часи досліджували В.Д.Арсєньєв [4], А.Р.Бєлкін [11], Р.С.Бєлкін [12], І.Бентам [16], Л.Є.Владіміров [29; 30], Ю.М.Грошевий та С.М.Стахівський [44], Р.Г.Домбровський [47], Л.М.Карнєєва [60; 61], Л.А.Кірмач [62], П.А.Лупінська [107], М.М.Михеєнко [117; 118], В.Т.Нор [138], С.М.Стахівський [185; 185], В.М.Тертишник [195], С.А. Шейфер [215] та багато інших вчених. Аналіз їхніх робіт дає підстави зробити висновки про те, що у переважній більшості автори - фахівці з кримінального процесу та криміналістики, прямо або опосередковано намагалися визначити пріоритет якоїсь однієї з цих наук у питаннях дослідження закономірностей процесу доказування. Це є, безумовно, важливим у гносеологічному, науково-пізнавальному чи дидактичному значенні. Але, більш важливим є те, що і кримінальний процес, і криміналістика обслуговують процес доказування у кримінальному провадженні, підживлюють його специфічними, властивими лише їм науковими ідеями. Таке двобічне забезпечення не втрачає актуальності. За різних предметів дослідження наук кримінального процесу та криміналістики, об'єкти їх дослідження, одним з яких є процес доказування, можуть збігатися. Процес доказування як об'єкт наукового пізнання має міждисциплінарний характер. Цим забезпечується притаманна розвитку юридичної науки на сучасному етапі інтеграція наукових знань.

Досліджуючи проблеми доказування в кримінальному провадженні, науковці насамперед звертають увагу на пов'язану з ним діяльність процесуальних осіб. Так, на думку М.М.Михеєнко, під доказуванням необхідно розуміти діяльність суб'єктів кримінального процесу по збиранню (формуванню), перевірці й оцінці доказів та їх процесуальних джерел, а також формулювання на цій основі певних тез і наведення аргументів для їх обґрунтування [117, с.6]. Кожен вид людської діяльності, а надто діяльності в такій важливій і складній сфері як судочинство і діяльність з доказування в ньому також потребує належного забезпечення. В кримінальному провадженні важливе значення має забезпечення виконавців криміналістичними засобами, що й вимагає розробки та впровадження в практику розслідування злочинів відповідних криміналістичних рекомендацій, які оптимізують діяльність і підвищують її ефективність [6, с.2; 7, с.117]. Досліджуючи проблеми криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу, варто спиратися на наукові напрацювання тих фахівців, які розглядали загальні проблеми протидії незаконному виготовленню, виробництву й розповсюдженню наркотичних засобів, незаконному наркобізнесу, контрабанді наркотичних засобів тощо. До вагомих розробок проблем протидії незаконному наркобізнесу і криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях цієї категорії зокрема, варто віднести насамперед докторські дисертації, які захищені науковцями нашої країни та країн ближнього зарубіжжя.

Так, Г.М.Меретуковим в 1995 р. захищена докторська дисертація за темою "Правові й криміналістичні проблеми боротьби з наркобізнесом, що вчиняється організованими злочинними групами". В межах цього дослідження автором розроблені основи тактики й методики розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, наркобізнесом, досліджені питання криміналістичного аналізу слідчої ситуації й прогнозування їх розвитку, надано соціально-правову характеристику явищ організованої злочинності, пов'язаної з наркобізнесом, наведено криміналістичну характеристику окремих злочинів, що вчиняються в сфері наркобізнесу. В цій праці показано визначальну роль криміналістичної характеристики в процесі формування правових моделей злочину, зроблено акцент на визначення рівнів зазначених моделей, зокрема, криміналістичного, матеріально-правового, процесуального. Автором зазначеної дисертації також уточнено поняття організованої злочинної діяльності та предмет доказування за справами (кримінальними провадженнями - А.П.), пов'язаними з незаконним обігом наркотичних засобів, розкриті питання взаємодії слідчих з іншими учасниками розслідування [111]. Розкриті багато які з важливих для розуміння криміналістичних проблем питання протидії наркобізнесу, проте в цій дисертації автор зовсім не веде мову про доказування та криміналістичні засоби його забезпечення, використання можливостей взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими й експертними підрозділами в діяльності з доказування.

В 1999 р. В.І.Брильовим захищена докторська дисертація за темою "Проблеми розкриття й розслідування організованої злочинної діяльності в сфері наркобізнесу". В цій дисертації розглянуті важливі кримінально-процесуальні й криміналістичні питання щодо визначення ознак організованої злочинної діяльності й такого виду діяльності в сфері незаконного наркобізнесу зокрема. Поряд з загальними питаннями боротьби з організованою злочинністю, акцент зроблено на окрему її сферу - саме наркобізнес. Автор дає характеристику, формулює визначення незаконного наркобізнесу, встановлює його місце в структурі організованої злочинності, веде мову про тактичні особливості проведення окремих слідчих дій, взаємодію слідчого з оперативними підрозділами МВС. Проте питання доказування та його забезпечення криміналістичними розробками під час досудового розслідування й судового розгляду матеріалів про досліджену категорію злочинів автор цього наукового дослідження не розкриває [21].

В 2003 р. захищена докторська дисертація А.Н.Мусаєва відразу за двома науковими спеціальностями 12.00.08 - "кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" та 12.00.09. - "кримінальний процес, криміналістика та судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність" за темою "Механізм протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (Теоретико-прикладний аналіз)". В цій ґрунтовній науковій праці розкрито важливі й надзвичайно актуальні для міжнародної правоохоронної практики кримінологічні та криміналістичні питання протидії злочинам в сфері незаконному обігу наркотиків. Але в даному дослідженні автор не приділяє достатньої уваги питанням доказування, використання можливостей криміналістики в його забезпеченні, взаємодії слідчих, оперативних та експертних підрозділів в доказуванні за кримінальними провадженнями дослідженої категорії [122].

Важливі питання протидії незаконному наркобізнесу розкриті в докторській дисертації Р.О.Олександрова "Державно-правова протидія наркобізнесу в контексті генезису і еволюції системи національної безпеки Росії". В цій праці її автор вказує на те, що наркобізнес сьогодні є одним з джерел загроз національній безпеці будь-якої держави і звертає увагу науковців й практиків на ту обставину, що нині зростає професіоналізм, організованість дій злочинних угруповань, збільшуються обсяги нелегального виробництва наркотичних засобів, активізуються інтеграційні процеси. Наркобізнес становить комплексне системне явище, яке загрожує не тільки інтересам особи, не тільки ставить під загрозу здоров'я населення і моральні устої суспільства, але також загрожує інтересам держави у внутрішній та міжнародній сфері. Вказуючи на те, що існує велика кількість наукових праць, присвячених дослідженню феномена наркобізнесу, автор констатує, що в більшості таких досліджень розглядають лише окремі питання протидії наркобізнесу в контексті галузевих проблем, насамперед в межах кримінального права та кримінології. Автором зазначеної дисертації виявлені об'єктивні закономірності й фактори, що зумовлюють виникнення і функціонування наркобізнесу, виокремлено концептуальні основи функціонування внутрішнього та зовнішнього механізму протидії наркобізнесу як злочинному явищу та сформульовано пропозиції з вдосконалення системи національної безпеки відносно сфери протидії наркобізнесу [1]. Ця праця має важливе значення з точки зору питань теорії держави та права, на теоретичних засадах якої мають ґрунтуватися й положення інших юридичних наук і в Україні також, проте суто проблеми доказування під час розслідування злочинів зазначеної категорії автор дисертації залишає поза межами своєї уваги, як не приділяє й окремої уваги криміналістичному забезпеченню доказування. Водночас багато які з положень цієї дисертації, що стосуються правових питань протидії наркобізнесу, були розвинуті в подальших наукових розробках за суто кримінально-процесуальною та криміналістичною тематикою.

Криміналістичні аспекти протидії незаконному обігу наркотичних засобів розкриваються в кандидатській дисертації О.О.Єсіної на тему "Особливості розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів", яка була захищена в 2004 р. В цій праці в більшій міри розглядаються проблеми методико-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів, зокрема, розкрита криміналістична характеристика досліджуваної категорії злочинів, організаційно-правові питання прийняття рішення щодо початку досудового розслідування, особливості організації досудового слідства і тактики проведення окремих слідчих дій за справами про незаконний обіг наркотичних засобів. Побічно дисертантка торкається й питань використання техніко-криміналістичних засобів у тих випадках, коли це стосується проведення й фіксації результатів окремих слідчих дій [51]. В даному дослідженні фактично йде мова про використання криміналістичних засобів слідчим в розслідуванні злочинів, але не звертається конкретна увага на засоби криміналістичної техніки, тактичні розробки та їх значення в забезпеченні доказування.

Питання методики розслідування незаконного обігу наркотичних засобів розкриваються в кандидатській дисертації Т.Б.Кулікової, яка захищена також в 2004 р. В цій праці авторка розглядає питання, що пов'язані із збиранням доказів та доказуванням у справах про незаконний обіг наркотичних засобів, зокрема питання особливостей тактики проведення огляду місця події, допиту свідків і підозрюваних, призначення й проведення судових експертиз. Певну увагу приділено оперативним заходам, які проводяться до порушення кримінальної справи і використанню слідчим отриманих співробітниками оперативно-розшукових підрозділів матеріалів в розслідуванні [96]. Фактично тут йде мова про тактико-криміналістичне забезпечення доказування, проте конкретним питанням використання тактико-криміналістичних засобів чи криміналістичних методів саме в доказуванні обставин вчинення незаконного обігу наркотичних засобів, причетності до них конкретних осіб і для забезпечення такого доказування авторкою цієї дисертації уваги приділено не достатньо.

Питанням формування системи обвинувальних доказів за кримінальними провадженнями про злочини, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, присвячена кандидатська дисертація С.О.Лубіна, яка захищена в 2007 р. В цій науковій праці розкрито основні положення теорії доказів і доказування, зокрема ключові поняття та категорії, кримінально-правові детермінанти предмету доказування, досліджуються результати оперативно-розшукових заходів як джерела доказів, розкриваються шляхи збирання доказів в разі виявлення ознак злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а також розглядаються окремі ситуації доказування та особливості проведення невідкладних слідчих дій [103]. Це дослідження є вагомим внеском у наукову складову криміналістичного забезпечення діяльності слідчого, судді, оперативного працівника, спрямованої на збирання й оцінку доказів.

Важливий аспект проблеми криміналістичного забезпечення доказування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин шляхом використання в досудовому розслідуванні можливостей криміналістичного дослідження наркотичних засобів і сильнодіючих речовин розкривається в кандидатській дисертації Г.В.Вершицької на тему "Проблеми криміналістичного дослідження наркотичних засобів і сильнодіючих речовин" (2001 р.), в якій дисертантка визначає предмет експертизи наркотичних засобів та показує місце цієї експертизи в системі судових експертиз, досліджує правові й організаційні аспекти криміналістичного дослідження наркотичних засобів та порядок збирання матеріальних джерел інформації для попередніх досліджень і експертизи, які в подальшому можуть бути визнані речовими доказами, а встановлені фактичні обставини - доказами, а також суто експертні питання щодо підготовки й проведення експертних досліджень та особливості оцінки висновку експерта слідчим і судом під час використання його як джерела доказів у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотиків [25]. Для розуміння сутності окремого криміналістичного напряму - експертного в техніко-криміналістичному забезпеченні доказування ця дисертація має важливе значення.

В Україні більшість здійснених за останні десятиліття досліджень проблем протидії незаконному обігу наркотиків, наркобізнесу, контрабанді наркотиків здійснено фахівцями, чиї наукові інтереси лежать в межах галузей кримінального права та кримінології. До того ж завдання протидії незаконному обігу наркотиків розглядають через призму боротьби з наркотизмом, наркотизацією, запобігання розповсюдження наркоманії серед молоді тощо. З науковців, що досліджували криміналістичні та кримінально-процесуальні аспекти цієї проблеми, переважна більшість працює в системі органів внутрішніх справ. На теренах сучасної України, за часів її незалежності, як одним з перших монографічних досліджень проблем протидії злочинам у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів можна назвати працю творчого колективу у складі: І.П.Лановенка, О.Я.Свєтлова, О.М.Костенка, А.В.Беспалової та Ф.А.Лопушанського - "Наркотизм та злочинність". Колектив науковців Інституту держави і права ім. В.М.Корецького у 1994 р. на підставі наявних на той час наукових напрацювань провів комплексне дослідження наркотизму, визначив конкретні ознаки злочинів у цій сфері і, найголовніше, створив своєрідний фундамент для подальших наукових пошуків та удосконалення майбутнього українського законодавства у напрямі незаконного обігу наркотичних засобів [128].

Чи не першою ґрунтовною науковою роботою, присвяченою розкриттю питань кримінальної відповідальності в Україні за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, слід назвати докторську дисертацію А.А.Музики за темою "Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні (кримінально-правове та кримінологічне дослідження)" [121] та його монографію з цієї ж проблеми, підготовлену в 1998 р. в Національній академії внутрішніх справ [120]. В цих роботах, використовуючи класичний кримінологічний та кримінально-правовий підхід, автором було проаналізовано склад кожного злочину в сфері незаконного обігу наркотиків, але проблеми досудового розслідування цих злочинів, а також доказування у кримінальних провадженнях дослідженої категорії ні в дисертації, ні в монографії безпосередньо не розкриваються, хоча висвітлені питання підводять нас саме до цієї проблеми.

Кримінологічні проблеми протидії наркобізнесу та теоретичні й практичні питання, що мають тісний зв'язок з діяльністю органів досудового розслідування й оперативних підрозділів правоохоронних органів у напрямі протидії наркобізнесу, висвітлені в докторській дисертації А.В.Тимошенка, яка захищена в 2006 р. за темою "Формування системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу" та в його монографії "Наркобізнес: національна та міжнародна протидія новим викликам" (2006 р.). В зазначених наукових працях автор досліджує й розкриває теоретико-методологічні засади національної та міжнародної протидії наркобізнесу, показує місце наркобізнесу в системі транснаціональної злочинності, його фінансово-економічне підґрунтя, спорідненість наркобізнесу та корупції, механізм зрощування наркобізнесу й тероризму. Спираючись на національний досвід протидії корупційній наркозлочинності й практику роботи органів СБ України, автор висуває пропозиції щодо національних та міжнародних аспектів запобігання наркобізнесу, використання правоохоронними органами України й інших держав криміналістичної характеристики наркобізнесу при організації тактико-оперативних заходів запобігання цьому явищу, пропонує теоретичну модель системи національної та міжнародної протидії цьому явищу в його щільному переплетінні з міжнародним тероризмом, корупцією, відмиванням "брудних" грошей [196; 197].

В 2005 р. Е.В.Расюк захистив кандидатську дисертацію за темою "Кримінологічна характеристика та запобігання транснаціональному наркобізнесу в Україні", яку присвячено дослідженню поняття та ознак транснаціонального наркобізнесу; аналізу розвитку законодавства щодо запобіганню цьому явищу; кримінологічному аналізу транснаціонального наркобізнесу та його зв'язкам з іншими видами злочинів; проблемам детермінації цього явища; дослідженню кримінологічної характеристики міжнародних злочинних угруповань, які займаються транснаціональним наркобізнесом в Україні; заходам загальносоціальної профілактики та спеціально-кримінологічним заходам протидії транснаціональному наркобізнесу; механізму міжнародного співробітництва в протидії цьому виду організованої злочинності [163].

Дисертація Л.В.Сороки за науковою спеціальністю 12.00.07. на тему "Адміністративна відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин", що захищена в спеціалізованій вченій раді в Національній академії державної податкової служби України, містить комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних із дослідженням сутності, закономірностей, системи адміністративної відповідальності у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин. Особливу увагу в цьому дослідженні приділено вивченню юридичного складу правопорушень, які посягають на сферу обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, а також реформуванню як адміністративно-деліктних, так і адміністративно-процесуальних норм у цій сфері. У роботі запропоновано авторські поняття й ознаки адміністративної відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин; розглянуто й вивчено систему заходів протидії їх незаконному обігу; проаналізовано суб'єкти адміністративної юрисдикції та їх правовий статус щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, які посягають на зазначену сферу [182]. Ця праця хоча й не розкриває кримінально-процесуальних питань протидії незаконному обігу наркотичних засобів і криміналістичному забезпеченню доказування, проте містить важливі відомості, які мають значення й для доказування в кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу, оскільки така незаконна діяльність може мати прояв не лише у вчиненні кримінально караних діянь, а й включати в себе дрібні епізоди адміністративних проступків. Зокрема дисертанткою у результаті дослідження адміністративних проступків, передбачених статтями 106-1, 106-2 КУпАП, зроблено висновок про необхідність передбачити в якості суб'єкта цих правопорушень юридичну особу, тобто установу, підприємство, організацію, які не вживають заходи щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання, а також тих юридичних осіб, які мають у своїй власності (володінні) земельну ділянку, на якій незаконно сіють або вирощують снотворний мак чи коноплю. Такі обставини можуть бути проявом передумов для заняття незаконним наркобізнесом у крупних розмірах або й становити частину заздалегідь спланованих злочинів.

Вітчизняними й зарубіжними науковцями в межах наукової спеціальності 12.00.09. досліджувалися й власне криміналістичні та кримінально-процесуальні аспекти боротьби з незаконним розповсюдженням наркотиків, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів й питання досудового розслідування злочинів цієї категорії. Так, в 1997 р. О.В.Одерій захистив кандидатську дисертацію, яка виконана на кафедрі криміналістики Університету внутрішніх справ МВС України за темою "Розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів". У цьому науковому дослідженні розкриті правові й криміналістичні проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, розроблені пропозиції для їх вирішення. На підставі аналізу розслідуваних кримінальних справ та практики збирання й перевірки матеріалів у стадії порушення кримінальних справ про незаконний обіг наркотиків автор розробив і обґрунтував вимоги щодо змісту матеріалів, на підставі яких порушуються кримінальні справи, уточнив обставини, що підлягають встановленню, звернув увагу на особливості тактики підготовки й проведення окремих слідчих дій за справами дослідженої категорії. Важливе місце в дослідженні відведено тактиці допиту підозрюваних, обвинувачених, розкриттю різноманітних слідчих ситуацій, тактичних прийомів допиту [141]. Проте в цій загалом значущій праці не висвітлено питань доказування у кримінальних провадженнях про незаконний обіг наркотиків та використання криміналістичних розробок для його забезпечення.

В Національній академії внутрішніх справ України в 2002 р. Л.Г.Шарай захистила кандидатську дисертацію за темою "Основи методики розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, вчинених іноземцями", що пов'язана з дослідженням вузького кола криміналістичних питань, обмеженого лише такою категорією суб'єкта злочину як іноземець. Авторка цього наукового дослідження розглянула важливі питання, які розкривають певні засади формування окремої методики розслідування злочинів визначеної категорії, організаційні й тактико-криміналістичні особливості проведення деяких слідчих дій, особливості статусу іноземців, але криміналістична практика органів досудового розслідування, суду та питання використання науково-технічних засобів, тактичних прийомів з метою доказування або в протидії незаконному обігу наркотичних засобів, питання взаємодії слідчого, використання спеціальних знань для збирання доказів під час розслідування злочинів, пов'язаних з наркобізнесом, не увійшли до предмету цього дисертаційного дослідження [212].

В 2008 р. в спеціалізованій раді в Академії адвокатури України під керівництвом В.Г.Гончаренка практичним співробітником - слідчою слідчого відділу Луганського міського управління УМВС України в Луганській області О.В.Кузнєцовою захищена кандидатська дисертація за темою "Особливості розслідування незаконних діянь з отруйними та сильнодіючими речовинами". Це наукове дослідження не прямо, проте побічно стосується й проблем, які виникають під час досудового розслідування злочинів про незаконний обіг наркотичних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Дане дослідження присвячено проблемам досудового розслідування незаконних діянь з отруйними та сильнодіючими речовинами, розгляду їх кримінально-правової характеристики як основи формування криміналістичної характеристики та переліку обставин, що підлягають встановленню й доказуванню. Виділені типові слідчі ситуації і узагальнені версії початкового етапу розслідування незаконних діянь з отруйними і сильнодіючими речовинами, розроблені алгоритми слідчих дій для початкового етапу розслідування, та встановлені особливості проведення окремих слідчих дій, здійснено визначення типового комплексу судових експертиз для даної категорії незаконних діянь та переліку питань при призначенні судових експертиз [95]. Багато які з положень даного наукового дослідження можуть бути використані й для розробки проблем досудового розслідування злочинів про незаконний обіг наркотичних засобів. Проте, на жаль, О.В.Кузнєцова не розглянула можливостей криміналістичного забезпечення доказування під час розслідування злочинів дослідженої нею категорії, як не розкрила питань доказування в кримінальному провадженні взагалі.

В 2009 р., знову ж таки, практичним співробітником, керівником слідчого підрозділу УСБУ в Харківській області А.М.Поляхом захищено кандидатську дисертацію за темою "Криміналістична характеристика та основи розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів". В цьому науковому дослідженні автор на основі аналізу теоретичних напрацювань і практики досудового розслідування кримінальних проваджень про контрабанду наркотичних засобів висвітлює криміналістичні питання щодо характеристики контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, предмету контрабанди, докладно розглядає способи й обстановку вчинення цього виду злочинів. Дисертантом піддано аналізу окремі елементи криміналістичної характеристики контрабанди наркотичних засобів та встановлено певні кореляційні залежності між ними, визначено особливості виявлення ознак контрабанди наркотичних засобів та початкового етапу розслідування даної категорії злочинів. Розглянуто специфіку проведення окремих слідчих дій та запропоновано до застосування типові тактичні операції. Щоправда, питання розслідування контрабанди наркотичних засобів обмежуються тут лише його початковим етапом, зокрема розглядаються особливості виявлення ознак контрабанди наркотичних засобів, організація і планування розслідування та першочергові слідчі дії, такі як огляд місця події, слідчий огляд виявлених наркотиків, призначення судових експертиз, допит свідків, підозрюваних тощо. Конкретно і прямо питання доказування під час розслідування злочинів досліджуваної категорії автор не розкриває, але торкається їх побічно, описуючі порядок і тактику проведення слідчих дій, спрямованих на отримання доказів [155]. За рік по тому цим же автором видано монографію "Криміналістична характеристика та основи розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів". Ця робота вийшла друком у 2010 р. та присвячена актуальним проблемам криміналістичної методики розслідування окремого виду злочинів - контрабанди, передбаченої ст. 305 КК України [156].

Досліджені на дисертаційному рівні й окремі аспекти суто криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів в сфері незаконного обігу наркотиків. Так, в Національній академії внутрішніх справ у 2011 р. Д.Ю.Стригуном захищено кандидатську дисертацію на тему "Техніко-криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування контрабанди наркотичних засобів", в якій розглянуто комплекс важливих теоретичних, методичних та практичних питань, що пов'язані з досудовим розслідуванням контрабанди наркотичних засобів, здійснено аналіз нормативно-правового регулювання процесу розкриття й розслідування злочинів цієї категорії, визначені основні недоліки в роботі оперативних та слідчих підрозділів, розкрито ознаки даного виду злочину, на підставі чого запропоновано кримінально-правову, кримінологічну та криміналістичну характеристики, виокремлено типові слідчі ситуації, що виникають на початковому етапі розслідування [187]. В цій праці питання доказування контрабанди автор окремо не досліджував, але ним досліджені питання проведення слідчих дій, призначення експертиз та оцінки їх результатів як джерел доказів, що слід вважати важливими засобами криміналістичного забезпечення доказування.

В 2011 р. Н.М.Косміна захистила кандидатську дисертацію на тему "Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків", в якій розкривається сутність, форми та структура спеціальних знань обізнаних осіб, які залучаються слідчим при розслідуванні злочинів дослідженої категорії, визначено мету та особливості роботи спеціаліста, залученого для проведення слідчих дій. У роботі докладно розглянуто непроцесуальні форми використання спеціальних знань в стадії порушення кримінальної справи, проведення попередніх досліджень, а також для участі в оперативно-розшукових заходах у лікарських установах, де використовуються наркотичні засоби та психотропні речовини. Дисертанткою надано криміналістичну класифікацію предмета злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, встановлення якого обумовлює використання спеціальних знань, визначено сутність, форми та структуру спеціальних знань, що використовуються при розслідуванні злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків, типові завдання та сформульовано предмет експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, надані рекомендації щодо оформлення висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, його оцінювання слідчим, судом [77]. Ці питання мають безпосереднє значення для вдосконалення засобів криміналістичного забезпечення доказування під час досудового розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень про злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотиків, а відтак і інших злочинів у сфері наркобізнесу.

Близьку за назвою але відмінною за змістом розглянутих питань дисертацію на тему "Теорія та практика використання спеціальних знань у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" захистив у 2016 р. М.В.Кривонос. В цій дисертації розглянуто основні засади й напрями використання спеціальних знань під час розслідування злочинів дослідженої категорії, особливості використання спеціальних знань при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій, використання сучасних можливостей судових експертиз для дослідження доказів та визначено їх комплекс, тактико-криміналістичні особливості призначення окремих видів експертиз, питання експертної профілактики незаконного обігу наркотичних засобів тощо [80]. По суті, ним досліджено експертно-криміналістичний і судово-експертний напрям техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних та прирівняних до них засобів.

Питання кримінального процесуального доказування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів досліджені в межах кандидатської дисертації Р.В.Малюги, в якій він після розгляду поняття, сутності, предмету та меж і суб'єктів кримінального процесуального доказування розкрив обставини, що підлягають доказуванню в кримінальних провадженнях про контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, фальсифікованих лікарських засобів, проблеми встановлення винуватості особи у вчиненні даних злочинів та обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненої контрабанди. Окремий підрозділ присвячено дослідженню засобів отримання доказів у кримінальних провадженнях, зокрема, слідчих (розшукових) дій і в їх числі - огляду, освідування, обшуку, допиту, проведення експертизи, а також деяких негласних слідчих (розшукових) дій. Процесуальними засобами забезпечення отримання доказів у провадженнях дослідженої категорії дисертант вважає і характеризує їх тимчасовий доступ до речей та документів і тимчасове вилучення майна [109]. Ця наукова праця розкриває питання забезпечення доказування, але суто засобами кримінального процесу і не торкається криміналістичних аспектів проблеми.

В 2014 р. А.П.Сакаль захистив кандидатську дисертацію на тему "Розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, вчинених транснаціональними організованими злочинними угрупованнями", в якій розкрив основні елементи криміналістичної характеристики злочинів дослідженої ним категорії, дав характеристику транснаціональним злочинним угрупованням, що вчиняють такі злочини, окреслив обставини, що підлягають встановленню та типові ситуації початкового етапу розслідування, висвітлив тактику проведення окремих слідчих (розшукових) дій та порядок реалізації заходів міжнародного співробітництва у кримінальному провадженні [171]. Проте, нажаль, дисертант не вказав на те, що в більшості випадків виявлення злочинів дослідженої ним категорії, вчинених транснаціональними злочинними угрупованнями, мова йде про виявлення конкретних фактів діяльності організованих груп, причетних до наркобізнесу. Також не було звернуто уваги на роль криміналістичних засобів саме в забезпеченні доказування за кримінальними провадженнями даної категорії.

Ці проблеми досліджують на дисертаційному рівні навіть фахівці в галузі політичних наук. Так, 2004 р. в м. Києві захищена кандидатська дисертація Сьомик Т.В. за науковою спеціальністю 23.00.04. - політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку за темою "Міжнародно-політична протидія розповсюдженню наркотиків як чинника деструктивного впливу на суспільний розвиток" на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. В цій дисертації розкрито низку важливих питань, які перегукуються з суто криміналістичними проблемами протидії наркобізнесу, з питаннями діяльності слідчих, оперативних підрозділів правоохоронних органів України. Зокрема йдеться про загальний контекст проблеми, який полягає в об'єктивному розширенні змісту поняття "міжнародна безпека" за умов глобалізації, з огляду на зростаюче значення в ній проблематики, яка виходить за традиційні рамки недоторканості національних кордонів і захисту державного суверенітету від зовнішніх загроз. Дисертантка розкриває концептуальне місце проблеми розповсюдження наркотиків у структурі національної та міжнародної безпеки, виводить на перший план соціальну безпеку в широкому розумінні цього поняття, доводить, що проблема розповсюдження наркотиків створює потенційну загрозу існуванню й розвитку нації, вказує на те, що рівень наркоситуації суспільства відображає рівень його деградації, котра тісно пов'язана з політичною стабільністю в державі [190].

Аналізуючи дисертаційні дослідження з юридичних дисциплін за тематикою, яка має безпосереднє відношення до проблеми даного дослідження, слід зауважити, що вони виконувалися в переважній більшості за такими спеціальностями: 12.00.07 (блок адміністративного права), 12.00.08 (найбільше - з кримінального права та кримінології), 12.00.09 (з кримінального процесу та криміналістики), 12.00.11 (блок міжнародного права) та 21.07.01 (державна безпека України).

Висвітлені питання протидії незаконному обігу наркотичних засобів і наркобізнесу та проблеми криміналістичного забезпечення доказування у кримінальних провадженнях цієї категорії не лише на дисертаційному рівні, а й в інших наукових, науково-методичних та навчальних джерелах.

В 2003 р. М.І.Костіним було видано монографію "Контрабанда. Доказування обставин вчинення злочину на досудовому слідстві", в якій розглядаються дискусійні точки зору щодо поняття доказування. Вперше в кримінально-процесуальній літературі визначений родовий предмет доказування й загальні особливості здійснення оперативно-розшукових заходів у кримінальних провадженнях про контрабанду. Висвітлені методи пізнання й особливості кримінально-процесуальної оцінки матеріалів оперативно-розшукової діяльності як джерел доказів [79].

Зміст монографічного дослідження І.М.Гриненка "Наркобізнес та національна безпека", яке опубліковано у 2004 р. і є новим, розширеним та доповненим у світлі сучасних фактів виданням попередньої праці за тією ж назвою, але яка була видана у 2002 р., безпосередньо торкається питань боротьби з міжнародним наркобізнесом як об'єктом особливої уваги вітчизняних правоохоронних органів. В цій роботі автором, з позицій забезпечення національної безпеки нашої країни, визначаються загальні риси загрози, яку несе в собі наркобізнес. Дане явище аналізується в його кримінологічному, економічному і геополітичному аспектах. Окремий розділ у книзі присвячений наркоситуації в Україні [42].

Важливі питання розслідування злочинів в сфері наркобізнесу розкриваються в ґрунтовній праці С.А.Роганова за назвою "Розслідування злочинів у сфері нетрадиційного наркобізнесу", яка вийшла в 2005 р. Поряд з іншими питаннями, автор цієї праці висвітлює також проблеми криміналістичного забезпечення розслідування контрабанди наркотичних засобів, висловлює науково-виважені пропозиції й рекомендації щодо слідчої практики в сфері боротьби з наркозлочинністю [166]. Зазначена праця С.А.Роганова є продовженням його попередніх криміналістичних досліджень даної проблеми, що були започатковані кандидатською дисертацією за темою "Особливості розслідування незаконного виготовлення, зберігання і збуту синтетичних наркотичних засобів", в якій він дослідив питання криміналістичної характеристики цих злочинів, способи й типові сліди їх вчинення, обстановку злочину й особу злочинця. Окрему главу дослідження дисертант присвятив особливостям розслідування і обставинам, які підлягають доказуванню [165].

Важливе для науки й практики значення має монографія білоруських науковців Г.В.Федорова та Ю.М.Юбко "Криміналістичне забезпечення протидії наркобізнесу" (2006 р.). В цій ґрунтовній праці автори розглядають теоретико-прикладні аспекти протидії наркобізнесу, розкривають соціальну сутність наркоманії, наукові основи й практичні аспекти методики розслідування злочинів, вчинених наркоманами, незаконного обігу наркотичних засобів, пропонують рекомендації з профілактики наркоманії серед підлітків. Вперше автори підняли питання про наркобізнес як специфічний об'єкт саме криміналістичного дослідження, розкрили теоретичні погляди на структуру криміналістичної характеристики узагальненого виду злочинів - в сфері наркобізнесу [87]. Не дивлячись на важливу значимість цієї наукової розробки для теорії й практики криміналістичного забезпечення окремого напряму діяльності правоохоронних органів, варто звернути увагу на те, що в ній автори не торкаються питань застосування науково-технічних, техніко-криміналістичних засобів і методів у протидії наркобізнесу і загалом проблеми криміналістичного забезпечення протидії наркобізнесу не пов'язують з питаннями криміналістичного забезпечення доказування з метою розкриття, розслідування, судового розгляду кримінальних проваджень про вчинення злочинів в сфері незаконного обігу наркотиків.

Початок прийдешнього тисячоліття знаменував вихід низки праць наукового, навчального, навчально-методичного характеру, метою яких було створення умов для боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та навчання співробітників правоохоронних органів умілим діям з виявлення, розкриття таких злочинів та доказування вини осіб, причетних до їх вчинення. Так, у 2005 р. Інститутом вивчення проблем із злочинністю Академії правових наук України було видано цілісну роботу на тему "Організований наркобізнес: поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності", характерною ознакою змісту якої є зміна підходів до використання загальновживаних термінів "наркотизм", "організований наркобізнес" [9]. В цій праці істотно удосконалено термінологію, якою розкриті проблеми дослідження, наведено об'єктивний та лаконічний понятійний апарат - саме ці ознаки характеризують дану роботу, проте питань досудового розслідування чи судового розгляду матеріалів такої категорії злочинів і проблем доказування автори не торкалися.

У 2006 р. видано навчальний посібник "Протидія незаконному обігу наркотиків: історія, практика, законодавство", в якому розкриваються етапи формування нормативно-правової бази, що регламентує обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів починаючи з дореволюційного періоду, часів існування Української РСР та по теперішній час. Наведений науковий коментар до деяких нормативних актів, вказані їх особливості, висвітлені кримінологічні аспекти їх прийняття [160].

У 2007 р. вийшов навчально-методичний посібник В.Я.Марчака та В.І.Рулякова "Проблемні питання, які виникають під час розгляду судами кримінальних справ, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" [110]. Призначення даної праці походить із змісту - удосконалення діяльності як на судових, так і досудових стадіях провадження у відповідних кримінальних провадженнях, де доказуванню відведено окрему роль.

У 2011 р. колективом авторів видано навчальний посібник "Розслідування злочинів, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин" в якому розглядаються питання використання можливостей криміналістики в розслідуванні злочинів зазначеної в назві категорії, в тому числі, з урахуванням особливостей і підслідності цих злочинів, особливостей діяльності слідчого із збирання ним доказів. Розглядаються питання кримінально-правової кваліфікації злочинів зазначеної категорії, прийняття рішення про початок кримінального провадження, тактичні прийоми проведення окремих слідчих дій, призначення судових експертиз тощо [162].

У 2012 р. вітчизняні науковці І.В.Гора й В.А.Колесник видали навчальний посібник "Наркобізнес і наркоманія: Криміналістичні аспекти протидії" в якому розглянуто актуальні питання криміналістичного забезпечення окремих слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових заходів та забезпечення криміналістичними розробками досудового розслідування кримінальних проваджень, пов'язаних з розслідуванням і судовим розглядом незаконного обігу наркотичних, сильнодіючих і психотропних речовин. В цій праці представлена характеристика найбільше розповсюджених у незаконному обігу в Україні наркотиків, розкриті способи їх виявлення, фіксації, вилучення [39]. В даному виданні вперше розкриті комплексні питання використання криміналістичних засобів та методів у виявленні, фіксації й дослідженні наркотичних засобів, порядку їх застосування під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів, і можливості отримання інформації, яка може мати доказове значення. Проте зазначене видання має здебільшого навчальне спрямування, розраховане на навчання слідчих, оперативних працівників умілому використанню можливостей криміналістики в забезпеченні виконання завдань, які стоять перед ними і до того ж не лише тих, що пов'язані з протидією наркобізнесу. Водночас не висвітленими залишилися питання доказування у кримінальних провадженнях про незаконний наркобізнес, оцінки й використання доказів слідчим, судом, адвокатом, особливостей процесу збирання й перевірки доказів. Цими ж вченими у 2017 р. видано навчальний посібник "Криміналістика в протидії незаконному використанню вибухових пристроїв, вогнепальної зброї та обігу наркотиків", в якому окрему частину присвячено розгляду питань криміналістичного забезпечення розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, де викладені питання тактико-криміналістичного й техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів зазначеної категорії [72].

Питання боротьби з незаконним наркобізнесом розкриваються і в міжнародних правових документах, положення яких слід враховувати не лише в практичній діяльності органів досудового розслідування та суду з протидії незаконному переміщенню й реалізації наркотичних засобів, а й здійснюючи наукові пошуки в цьому напрямі. Ранніми міжнародними договорами, що стосувались контролю над виробництвом і розповсюдженням психоактивних засобів, були Генеральний Брюссельський акт (1889-1890 р.р.) і Сен-Жерменська конвенція 1912 р., якими контролювався обіг алкогольних напоїв в Африці в колоніальну еру. Першим договором, що стосувався сучасних контрольованих речовин, була Гаагська конвенція 1912 р. Саме її положення, а також положення наступних міжнародних угод були закріплені в Єдиній Конвенції по наркотикам (1961 р.) з поправками, що внесені в 1972 р. Потім була прийнята Конвенція 1971 р. по психотропним речовинам і Конвенція 1988 р. проти незаконного обороту наркотичних лікарських препаратів і психотропних речовин [99, с.226-227]. З цього часу ООН постійно звертається в своїй роботі до питань протидії незаконному обігу наркотичних засобів і наркобізнесу як найбільш небезпечній формі розповсюдження наркотиків серед населення. Так, наприклад, у 1998 р. була оприлюднена доповідь Комісії по наркотичним засобам ООН на її спеціальній сесії [144]. У представленій інформації надано аналіз проблем, пов'язаних із поширенням наркотичних засобів, названі основні країни-виробники й постачальники наркотиків, пропонувалися шляхи міждержавного співробітництва з питань протидії незаконному наркобізнесу. У 1999 р. між країнами-членами ООН було розповсюджено коментар до Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин (1988 р.). В даній роботі надано класифікацію наркотичних засобів, їх різновидностей, наведено загальну характеристику психотропних речовин, що має значення для встановлення виду забороненої до вільного обігу речовини та доказування факту її незаконного переміщення через кордони держав [74].