Криміналістичне забезпечення доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу

У провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу окрему увагу треба приділяти особливостям проведення огляду наркотичних засобів та інших речовин й об'єктів, які можуть бути предметами злочину і виступати речовими доказами у даному кримінальному провадженні та становити об'єкти експертних досліджень, за результатами яких формується важливе джерело доказів - висновок судового експерта. Важливим для доказування є виявлення, фіксація, попереднє дослідження та вилучення під час огляду місця події чи обшуку особи або приміщень наркотичних засобів, психотропних речовин та обладнання для їх виготовлення, виробництва, переробки. Зокрема, під час огляду наркотичних засобів встановлюються і заносяться до протоколу - якісні й кількісні характеристики наркотичної речовини (вид, склад, консистенція, кількість, колір, запах, обсяг, вага), а також пакувальний матеріал (спосіб упакування, перев'язувальний матеріал тощо), тайники чи інші спеціально обладнані місця і схованки для прихованого перевезення, пересилання територією України або через митний кордон. У зв'язку із специфікою предмета злочинів важливе значення набуває знайдення мікрооб'єктів наркотичних засобів [142, с.57]. На підставі аналізу зібраних під час огляду даних і виявлених речових доказів можна зробити припущення й висунути версії щодо способу вчинення певного злочину, особи злочинця, кількості наркотичних засобів і методики їх виготовлення та про інші обставини, які підлягають доказуванню. Наприклад, наявність на місці події посуду з фармацевтичними препаратами в суміші з бензином, перманганатом калію, йоду, червоного фосфору й оцтової кислоти, рідин із запахом мигдалю або алое може вказувати на виготовлення в цьому місці ефедрину чи норефедрину [205, с.182].

Для виявлення, фіксації й попереднього дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, а також предметів з їх слідами важливе значення має своєчасне й правильне застосування відповідних науково-технічних засобів, використання яких значно підвищує не лише результативність проведення слідчих (розшукових) дій, а й доказову значущість отриманих результатів. Спеціалістами розробляються і впроваджені в практику технічні системи виявлення наркотиків не в лабораторних умовах, які призначені для розв'язання конкретних завдань, що вимагають високої продуктивності та швидкості отримання результатів. Такі науково-технічні засоби зазвичай призначені для виявлення обмеженого переліку речовин, проте саме такі речовини найчастіше бувають предметами незаконного обігу, що охоплюється сферою наркобізнесу: героїн, кокаїн, марихуана, метадон, амфетаміни, ЛСД та інші препарати. Достатня кількість розроблених методів дослідження наркотиків дає змогу спеціалістам обрати найбільш правильний підхід для розв'язання завдань, які ставлять перед ними органи досудового розслідування [177, с.6-7].

Важливе значення для доказування у кримінальних провадженнях про злочини у сфері наркобізнесу має освідування осіб, підозрюваних у причетності до вчинення таких злочинів. Освідування - це завжди невідкладна слідча дія, оскільки зволікання з її проведенням може призвести до втрати доказової інформації внаслідок дій особи, яка підлягає освідуванню, спрямованих на знищення слідів злочину, а іноді й особливих прикмет. При затриманні перевізника чи реалізатора наркотичних засобів досить важливим є встановлення обставин, пов'язаних з вживанням цією особою наркотиків, особливо, коли особа робить заяву про те, що перевозила або мала при собі наркотики виключно для власних потреб. У цьому сенсі доцільним є проведення освідування з метою виявлення ознак вживання наркотичних засобів. У довідковій літературі зазначається, що при проведенні освідування встановлюється: чи є на затриманому, його одязі сліди злочину (частки наркотичних засобів, лікарських препаратів, що містять наркотики, речі й предмети, що зберегли їх залишки, шприци, викривальні записи тощо); чи є в цієї особи ознаки вживання наркотиків, психотропних речовин (сліди ін'єкцій у вигляді дрібних крапок, а також виразки або нариви на кінцівках, передпліччях, плечах, між пальцями рук), а також ознаки наркотичного сп'яніння [131, с.498]. При проведенні освідування необхідне повне обстеження всього тіла людини, що дає змогу знайти і зафіксувати особливі прикмети, а також мікрооб'єкти і сліди ін'єкцій, які залишились на тілі. Якщо є дані про те, що наркотичні засоби побували в руках особи, то необхідно зробити змиви ватним тампоном, а також вилучити піднігтьовий вміст для експертного дослідження з метою виявлення слідів наркотичних засобів. У протоколі освідування повинні бути ретельно зафіксовані ознаки фізичного і психічного стану оглянутого [142, с.63]. В силу специфічних особливостей наркотичних речовин, з цією метою під час освідування доцільно використовувати допомогу спеціаліста, який може застосувати засоби експрес-контролю наркотиків. Сучасні прилади, робота яких заснована на використанні методу імунохроматографічного аналізу, дають можливість встановити наявність низьких концентрацій наркотичних речовин та слідів наркотиків у біологічних матеріалах - слині, сечі, крові, потожирових виділеннях людини тощо [176, с.34-35].

При доказуванні злочинів в сфері наркобізнесу важливе місце посідає проведення таких слідчих (розшукових) дій як допити осіб різноманітних процесуальних категорій, в результаті чого отримують важливі джерела доказів у кримінальному провадженні. Як відомо, допит - це процесуальна дія, яка являє собою регламентований кримінальними процесуальними нормами інформаційно-психологічний процес спілкування осіб, котрі беруть в ньому участь, та спрямований на отримання інформації про відомі допитуваному факти, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочину [89, с.256]. За даною категорією кримінальних проваджень доцільно виокремлювати такі види допиту як допит підозрюваного та допит свідків, оскільки в особливості на початковому етапі досудового розслідування саме результати допитів таких процесуальних осіб поряд з результатами огляду місця події та особистого обшуку й освідування підозрюваного формують вагому частку доказової бази. З криміналістичної точки зору можна виокремити й такі види допиту як допит перевізника наркотичного засобу або психотропної речовини, їх аналогів чи прекурсорів, допит особи, яка надавала допомогу в переміщенні наркотичних засобів через митний кордон, допит осіб, що брали участь у виготовленні чи виробництві наркотичних засобів, допит організатора наркобізнесу тощо. Така диференціація передбачає визначення предмету допиту цих осіб та спрямовує на отримання певних за змістом доказів, кожен з яких розкриває окремі обставини вчинення злочину і певний предмет доказування.

Так, наприклад, під час допиту співробітника митної служби як свідка, який виявив контрабанду наркотичних засобів, мають знайти детальне відображення такі обставини як точний час і місце проведення митного контролю, під час якого було виявлено контрабанду наркотичних засобів; порядок декларування товару, перевірки поданих в декларації відомостей, митного огляду вантажів, транспортних засобів, особистого огляду перевізника контрабанди та його речей тощо; порядок та результати застосування спеціальних засобів, експрес-тестів, службового собаки, якщо це стало на допомозі у виявленні контрабанди під час митного огляду; дії та поведінка осіб, які піддавались митному огляду, безпосередньо під час огляду і після виявлення наркотичних засобів та поведінка інших осіб, які були присутні при цьому та інше. Водночас обставини виявлення контрабанди наркотичних засобів повинні бути предметом допиту й інших свідків таких як присутні при цьому співробітники поліції, прикордонної служби, адміністрації транспортного вузла. Крім обставин, які безпосередньо відносяться до контрабанди наркотичних засобів, вони мають бути детально допитані з приводу дій осіб, у яких виявили наркотики.

Окремі науковці навіть пропонують здійснювати групування обставин, які необхідно з'ясовувати під час допиту підозрюваного за кримінальними провадженнями про незаконний обіг наркотичних засобів. Так, існує пропозиція про те, що під час допиту належить з'ясувати такі обставини: 1) обставини затримання особи з наркотичними засобами; 2) чи вживає особа наркотичні засоби у немедичних цілях, якщо так, то які, з якого періоду і як часто, чи стоїть на обліку у нарколога або психіатра, чи проходив затриманий курс лікування від наркоманії; 3) обставини вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Коло питань, що стосуються даних обставин, залежить від того, яку саме злочинну операцію вчинив підозрюваний [174, с.543]. У випадку досудового розслідування за фактом незаконного виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів з'ясовують: з якої сировини виготовляється наркотик; де, у кого, коли і скільки разів підозрюваний брав, збирав, розкрадав, вирощував сировину; де, коли, з чиєю допомогою і яким способом виготовляв наркотик, які пристосування, реактиви використовував; у кого навчився способу виготовлення; яку кількість і якого саме наркотичного засобу виготовив; яку мету при цьому мав та ін. [142, с.68].

Допит підозрюваного - це слідча (розшукова) дія, за допомогою якої можна встановити такі обставини про подію злочину, котрі відомі тільки особі, що його вчинила. Особливістю допиту підозрюваних в причетності до наркобізнесу є те, що кожен з учасників такого угруповання має свої задачі, виконує свою роль і, відповідно, повинен нести індивідуальну відповідальність за вчинене. Різне становище окремих членів організованого угруповання, а особливо у випадках розподілу доходів від злочинної діяльності, треба враховувати для обрання тактичних прийомів допиту. Часто підозрюваний боїться давати правдиві показання через загрозу помсти з боку керівників чи інших учасників угруповання і водночас сподіваючись, що коли не викаже нікого, то отримає й для себе якісь переваги. Тому першими треба допитувати тих осіб, які ймовірно мають намір давати правдиві показання і можуть повідомити важливі дані про обставини вчинення злочинів. Деталізація поставлених запитань може створити враження про те, що інші співучасники вже дали правдиві свідчення і тому підозрюваному більш вигідно буде дати свої показання, а не очікувати проведення одночасних допитів [85, с.615-616].

Певну особливість має допит підозрюваних або свідків з числа тієї категорії осіб, які є наркоманами. Часто такі особи в наступному відмовляються від своїх свідчень, заявляючи, що були в стані наркотичного сп'яніння і нічого не пам'ятають, категорично відмовляються визнавати факти придбання чи збуту дрібних партій наркотиків, пояснюючи факт затримання з речовим доказом одиничним випадком, а в разі затримання групи осіб провину бере на себе один з них [113, с.136-137]. Для фіксації допиту таких осіб варто застосовувати засоби відеозапису, а до початку допиту можна провести судово-медичне освідування особи та проводити допит в присутності лікаря.

Однією із слідчих дій, в результаті проведення яких виявляють значну частину предметів та інших об'єктів, що отримують статус доказів у кримінальному провадженні про злочини в сфері наркобізнесу, та результати яких уміло й тактично грамотно використовують слідчі для отримання інших доказів, зокрема, показань підозрюваних і свідків, висновків експерта тощо, є обшук. Успішне проведення обшуку багато в чому залежить від дій слідчого, який організує і керує всією роботою в ході його проведення. Позитивного результату можна досягти лише тоді, коли застосовані при його здійсненні тактичні прийоми будуть чітко враховувати кримінально-процесуальні норми, психологічні особливості особи, яку обшукують, конкретні завдання, що стоять перед слідчим в зв'язку з проведенням кожного обшуку. В наукових працях з криміналістики та кримінального процесу проблемам проведення обшуку і виїмки приділялася значна увага. Вагомий внесок у розробку наукових основ проведення обшуків зробили відомі вітчизняні й зарубіжні вчені, зокрема, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, С.Ф. Денисюк, А.В. Дулов, В.А.Журавель, О.О. Закатов, В.А.Колесник, В.О. Коновалова, Є.Д. Лук'янчиков, М.В. Салтевський, В.М. Тертишник, В.Ю. Шепітько, М.Є.Шумило та багато інших. Їх праці становлять вагомий внесок в розробку питань не лише тактики окремої слідчої (розшукової) дій, а й в теорію криміналістичної тактики й криміналістики загалом. Проте, як вказують окремі науковці, значення обшуку, як слідчої дії та оцінка і використання слідчим отриманих результатів у правоохоронній практиці часто недооцінюється. Примусовий характер обшуку, певні процесуальні складнощі, особливості його підготовки і проведення створюють значне психологічне навантаження не лише на слідчого, а й на інших його учасників. У відповідності до тенденції наближення процесуальних засад діяльності органів досудового розслідування до європейських і світових стандартів, вітчизняним законодавцем внесено певні корективи до правового регулювання процесуального порядку проведення обшуку, що й передбачено ст.ст. 233-234 КПК України. З урахуванням змін у законодавстві потребують подальшого дослідження проблеми законних підстав, процесуальної форми, тактичних прийомів підготовки й проведення обшуку, забезпечення захисту прав і свобод людини та інтересів юридичних осіб під час його проведення та використання в досудовому розслідуванні отриманих результатів.

Науковці й практики вказують на те, що специфічність обшуків у провадженнях про незаконний наркобізнес полягає в тому, що ця слідча дія є одним з джерел отримання речових доказів і, в першу чергу, наркотиків. Водночас недбалість або неуважність при пошуку наркотичних засобів і оформленні відповідних документів може призвести до втрати таких речових доказів [142, с.76, 80]. Окрім доцільності залучення до цієї слідчої (розшукової) дії спеціалістів, багатьма дослідниками цих питань пропонується брати як помічників кінолога з спеціально навченим для пошуку наркотиків собакою [205, с.184].

Певні особливості обшуку в кримінальних провадженнях про незаконний наркобізнес, що набув міжнародного характеру, пов'язані ще й з тим, що в окремих випадках особами, в яких проводять обшук, чи власниками або володарями приміщень, транспортних засобів можуть бути представники іноземних держав. Зважаючи на це, виникає необхідність удосконалення організаційно-тактичних основ проведення обшуку за кримінальними провадженнями досліджуваної категорії із урахуванням сучасних потреб правоохоронної практики.

У відповідності до загальної мети обшуку, слідчий вирішує конкретні завдання, що постають на певний момент досудового розслідування й зумовлені складом та специфікою злочину, який розслідують. До додаткових завдань обшуку відносять перевірку наявних доказів, висунутих версій, встановлення обставин, які сприяли вчиненню злочину, отримання зразків для порівняльного дослідження, якими можуть бути наркотичні засоби, обладнання чи сировина для їх виготовлення, предмети для пакування доз наркотичної речовини або для її споживання, отримання даних, що характеризують особу підозрюваного тощо.

Не лише криміналісти, а й представники науки кримінального процесу сходяться в тому, що обшук є досить складною слідчою дією, результати якої є важливим і ефективним засобом доказування у кримінальному провадженні, а надто тоді, коли мова йде про злочини організованої злочинності Загалом мета обшуку полягає у виявленні, вилученні та процесуальному закріпленні засобів учинення злочину, об'єктів злочинного посягання, слідів злочину, цінностей, що нажиті злочинним шляхом, інших речових доказів, предметів і документів, що мають значення для встановлення обставин вчинення злочину та забезпечення відшкодування заподіяної злочином шкоди [45, с.6; 194, с.271]. У кримінальних провадженнях про наркобізнес такими об'єктами пошуку частіш за все виступають наркотичні засоби чи психотропні, сильнодіючі речовини, їх аналоги або прекурсори, сировина й обладнання для їх виготовлення, переробки, перевезення, документи справжні та підроблені, які використовуються з метою забезпечення незаконного обігу таких предметів і речовин та легалізації злочинних доходів, незаконно отримані доходи та майно й інші цінності, здобуті незаконним шляхом. Додатковою метою обшуку може бути виявлення і вилучення речей та предметів, вилучених з цивільного обігу і заборонених для використання, на зберігання й користування якими немає відповідного дозволу. Так, наприклад, учасники злочинних угруповань чи організацій, що займаються наркобізнесом, часто мають в своєму розпорядженні вогнепальну та травматичну або холодну зброю, яку використовують для захисту під час виконання певних незаконних дій, використовують для перевезення наркосировини чи готового наркотику викрадений автотранспорт.

Готуючи або проводячи обшук під час досудового розслідування злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків чи інших злочинів, що входять до структури наркобізнесу, треба дотримуватись загальних тактичних прийомів і рекомендації з проведення цієї слідчої (розшукової) дії, спрямованих на забезпечення збирання доказів і доказування. Водночас за певних ситуацій необхідно враховувати й окремі особливості. Наприклад, під час проведення обшуку в осіб, які регулярно займаються збутом невеликих партій наркотиків, треба знати, що основну партію наркотиків, яка надійшла їм для розповсюдження, вони зберігають за межами місця проживання, наприклад, в камерах схову, на горищах, в підвалах, в спеціально обладнаних тайниках за межами ділянок території, яку зазвичай обшуковують [85, с.619; 205, с.185]. Крупні партії наркотиків зберігають в складських приміщеннях, на виробничих чи господарських об'єктах, які перебувають під постійною охороною, а "товару", який має бути об'єктом пошуку, часто надають вигляду інших, нейтральних товарів, що зберігаються в таких місцях. Транспортні засоби, які використовують для перевезення партій наркотику, обладнують спеціальними тайниками, використовують схованки в технологічних пустотах або навіть в не придатних, на перший погляд, для цього місцях, наприклад, в спеціальних контейнерах, які поміщають у паливний бак чи радіатор охолодження двигуна автомобіля.

Важливе значення має залучення слідчим для надання допомоги у відшукуванні й ідентифікації предметів обшуку спеціаліста в галузі дослідження наркотичних засобів та використання ним спеціалізованої слідчої валізи й експрес тестів. Також у виконанні даних завдань можуть надати допомогу експерти-криміналісти, фахівці в галузі хімії, фармацевти. В разі обшуку нарколабораторій чи помешкань, в яких живуть або працюють особи, які виготовляють чи переробляють наркотичні або аналогічні їм речовини, окрім пошуку лабораторного обладнання та сировини треба спрямовувати пошук на відшукання й вилучення таких документів як чернетки з відображенням технологічних процесів виготовлення наркотиків, записи хімічних формул, запити і квитанції на придбання хімічних препаратів, рахунки з готелю тощо. В осіб, які керують роботою окремих груп, у керівників злочинного об'єднання можуть бути виявленими записи з розрахунками за поставлену та передану партію наркотиків чи сировини для їх виготовлення та інші записи, за якими можна встановити учасників злочинної групи і навіть їхнє місце та роль в злочинній діяльності [113, с.145].

Трапляються випадки коли організовані злочинні угруповання, сферою інтересів яких виступає незаконний наркобізнес і які часто мають міжнародні злочинні зв'язки, вдаються до використання у своїх злочинних цілях осіб, котрі мають дипломатичний імунітет або прикриваються підробленими документами, що начебто засвідчують наявність в особи такого імунітету і тому її не можна затримувати, допитувати, обшукувати її та належні їй приміщення й транспортні засоби. Фактична належність особи до переліку тих, яким надано імунітет від кримінального переслідування, має бути встановлена слідчим і в залежності від результатів повинні прийматись відповідні процесуальні рішення. Треба враховувати те, що Відповідно до Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, приміщення консульської установи є недоторканними. Приміщення дипломатичного представництва, а також резиденція глави дипломатичного представництва та жилі приміщення членів дипломатичного персоналу є недоторканними. Доступ до цих приміщень може бути здійснений не інакше як за згодою глави дипломатичного представництва. Ці приміщення, наявне в них майно, а також засоби пересування дипломатичного представництва користуються імунітетом від обшуку, виїмки, реквізиції, арешту та виконавчих дій (п.6). Члени адміністративно-технічного персоналу і члени сімей, які проживають разом з ними, користуються, якщо вони не є громадянами України або не проживають в Україні постійно, привілеями та імунітетами, передбаченими пунктом 6 стосовно жилих приміщень (п. 15). Доступ до цих приміщень можливий лише за згодою глави консульської установи або глави дипломатичного представництва відповідної іноземної держави в Україні (п.21). Архіви, документи й офіційна кореспонденція дипломатичного представництва та консульської установи є недоторканними (п.п. 9, 23) [154]. Тактика обшуку, затримання, допиту таких об'єктів та осіб враховує загальні положення криміналістичної тактики, проте особливість надання дозволу на проведення процесуальних дій, обов'язкова присутність офіційних осіб, специфіка об'єктів пошуку вносять корективи в тактику проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

Особливості предмету злочину, мети, способу, знарядь вчинення, ролі кожного із співучасників та їхнього місця в структурі загальної наркозлочинності треба враховувати під час підготовки й обрання тактичних прийомів, комбінацій, визначення кола учасників кожної із слідчих (розшукових) дій. У визначенні основного завдання процесуальної діє має стояти врахування обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування певного злочину чи епізоду злочинної діяльності в сфері наркобізнесу. Важливою особливість доказування у кримінальних провадженнях даної категорії злочинів є те, що неможливо встановити й доказати предмет злочину без призначення та проведення судових експертиз, об'єктами яких є предмети наркобізнесу - наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, обладнання й сировина для виготовлення чи виробництва наркотиків, а також фінансові кошти й матеріальні цінності в разі розслідування фактів легалізації злочинних доходів від наркобізнесу. Тому справедливо науковці вказують на ту обставину, що перед правоохоронними органами все частіше постають завдання щодо об'єктивізації доказування на підставі використання спеціальних знань. У зв'язку з цим в доказуванні у кримінальних провадженнях про злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, значно зростає роль інституту експертизи, про що вже йшлося в попередньому розділі даного дослідження. Але варто вказати й на те, що окрім важливого джерела доказів, висновок експерта у кримінальних провадженнях цієї категорії має важливе тактичне значення. Його можна використовувати під час допиту підозрюваного для спростування неправдивих показань, переконування підозрюваного у наявності в розпорядженні органів досудового розслідування достатніх доказів та схиляння до дачі повних і правдивих показань, для планування наступних процесуальних дій з метою збирання й перевірки зібраних доказів.

До важливих засобів збирання доказів у кримінальних провадженнях, пов'язаних із вчиненням злочинів у сфері наркобізнесу, слід віднести негласні слідчі (розшукові) дії, проведення яких регламентовано відповідними нормами чинного КПК України, а тактичні прийоми проведення розробляються в межах криміналістичної тактики.

З числа таких негласних процесуальних заходів важливе значення надається здійсненню контролю за вчиненням злочину. У разі проведення контролю за вчиненням злочину як негласної слідчої (розшукової) дії законодавець дозволяє не припиняти виявлений злочин, а спостерігати за його вчиненням до завершення і допускати вчинення нових кримінальних правопорушень, які виступають окремими ланками кримінального ланцюга, з тим, щоб розкрити нові й більш тяжкі злочини, які пов'язані чи лежать в основі вже відомих. Для досудового розслідування незаконного наркобізнесу це має виключно важливе значення, оскільки зазвичай виявленими на початку розслідування бувають менш небезпечні злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, які фактично складають окремі ланки злочинної діяльності, що може бути визначена як наркобізнес. Виявивши і доказавши вчинення певного злочину та встановивши причетних до нього осіб вдається вийти на організаторів, керівників такої злочинної діяльності.

Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України) як негласна слідча (розшукова) дія проводиться виключно на підставі постанови прокурора, що може бути винесена ним за власною ініціативою чи за зверненням слідчого, який здійснює кримінальне провадження і має на меті встановлення контролю з боку слідчого та оперативних підрозділів за таким, що готується або вчиняється тяжким чи особливо тяжким злочином. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії може бути здійсненим у окремих формах, якими є контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину [69, с.82-88]. Для злочинів в сфері наркобізнесу більш актуальними виступають контрольована поставка та контрольована або оперативна закупка, предметами яких є наркотичні засоби, психотропні речовини і їх аналоги, прекурсори, сировина, а також промислове чи кустарне обладнання для виробництва, виготовлення, переробки, переміщення наркотичних засобів.

Контрольована поставка полягає в організації й здійсненні слідчим та уповноваженим оперативним підрозділом контролю за переміщенням (перевезенням, пересиланням, передачею, ввезенням, вивезенням з України чи транзитним переміщенням її територією) товарів, предметів і речовин, у тому числі заборонених до обігу, з метою виявлення ознак злочину та фіксації фактичних даних про протиправні діяння осіб, відповідальність за які передбачена КК України [124]. Такими контрольованими об'єктами можуть бути предмети й речовини, що вилучені з вільного обігу, або об'єкти злочину чи знаряддя злочинних посягань. У кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу до вилучених з вільного обігу відносяться наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги й прекурсори, сировина для виготовлення наркотичних засобів, а знаряддями вчинення злочину можуть бути визнані хімічне й лабораторне обладнання для виробництва, виготовлення наркотиків чи їх переробки та пакування, засоби транспортування. Проведення контрольованої поставки як методу виявлення осіб, що причетні до злочинної діяльності, відповідає положенням не лише кримінального процесуального законодавства України, але й низки визнаних нашою державою міжнародно-правових актів, якими врегульовано взаємодію окремих держав і їх правоохоронних органів та відомств у боротьбі із злочинністю для припинення й запобігання незаконного обігу наркотиків та інших предметів.

За допомогою контрольованої поставки розв'язують завдання, які складно або й неможливо вирішити в результаті проведення інших слідчих (розшукових) дій чи оперативно-розшукових заходів, зокрема: виявлення й викриття замовників і організаторів торгівлі забороненими предметами, речовинами чи дозволеними для вільного обігу об'єктами, які використовуються злочинцями для отримання незаконних доходів; перекриття каналів нелегального постачання й обігу заборонених для вільного обігу предметів, речовин; виявлення джерел придбання і місць незаконного виготовлення, зберігання заборонених об'єктів, які використовуються в незаконному обігу або з метою придбання незаконних доходів; виявлення корумпованих осіб у правоохоронних та інших державних органах, які сприяють незаконному обігу заборонених предметів, речовин, отриманню злочинцями незаконних доходів; документування злочинних дій окремих осіб, учасників злочинних груп, угруповань, які причетні до вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів.

Особливістю проведення контролю за вчиненням злочину у формі контрольованої поставки є те, що така поставка може бути внутрішньою і здійснюватись територією України, зовнішньою і здійснюватись на територію України з іншої держави або з України в іншу державу чи транзитною і здійснюватись через територію України до іншої держави транзитом з третьої країни. Тому контроль за вчинення злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за її межі речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому чинним законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України. До проведення зовнішньої контрольованої поставки залучаються митні органи й органи прикордонної служби України та відповідних держав [69, с. 83-84].

Контрольовану поставку нормами міжнародного права віднесено до спеціальних методів розслідування протиправної діяльності, а саме - п. 4 ст. 20 Конвенції ООН "Проти транснаціональної організованої злочинності". Безпосереднє її визначення дано у п. "і" ст. 2 зазначеної Конвенції, в якій сказано, що контрольоване постачання означає метод, при якому допустимим є вивезення, перевезення або ввезення на територію однієї або декількох держав незаконних або таких, що викликають підозру партій вантажів з відома і під наглядом їх компетентних органів з метою розслідування якого-небудь злочину і виявлення осіб, що беруть участь у вчиненні цього злочину. Держави-учасники заохочуються до укладення відповідних двосторонніх чи багатосторонніх угод або домовленостей для використання таких спеціальних методів розслідування в контексті співробітництва на міжнародному рівні [75, с.19-21]. Положеннями ст. 1 Конвенції ООН "Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин" від 20 грудня 1988 р. контрольована поставка визначається як метод, при якому допускається вивезення, провезення або ввезення на територію однієї або декількох країн незаконних або таких, що викликають підозру, партій наркотичних засобів, психотропних речовин, або речовин, що їх замінюють, з відома і під наглядом їх компетентних органів з метою виявлення осіб, які беруть участь у здійсненні правопорушень, визнаних такими відповідно до положень даної Конвенції [76, с.191-231]. Положення міжнародних правових документів враховані вітчизняним законодавцем. Так, положеннями ст. 569 КПК України визначено, що слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій [93, с.1115].

Мета контрольованої поставки наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів та обладнання для їх виробництва чи виготовлення збігається з основними завданнями кримінальної процесуальної діяльності - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, якими є вчинення злочинів у сфері наркобізнесу, виявлення, припинення, розкриття кожного із злочинів та встановлення осіб, причетних до їх підготовки або вчинення, а також отримання інформації про подію або дії певних осіб, що створюють загрозу державній, економічній, військовій або екологічній безпеці. В зв'язку з цим, не можна погодитись із думкою, яку висловлює В.Комашко стосовно того, що предметом контрольованої поставки можуть бути тільки ті товари, предмети та речовини, що фактично знаходяться у незаконному обігу, тобто діяння, які здійснюються з порушенням вимог чинного законодавства та відповідальність за які передбачена нормами кримінального права [73, с.117-118]. У кримінальних провадженнях про злочини в сфері наркобізнесу під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі такої негласної слідчої (розшукової) дії як контрольована поставка контролю з боку правоохоронних органів може підлягати поставка й таких об'єктів як хімічне або інше промислове обладнання, хімічні реактиви й речовини, фармацевтична продукція, пакувальні засоби, обладнання для фасування рідин, порошків та інші товари, які є дозволеними для вільного обігу, але які використовуються для виробництва, виготовлення, переробки наркотичних засобів, що становить певний етап діяльності, пов'язаної з незаконним наркобізнесом. Також категорично заперечуємо ствердження В.Комашко стосовно того, що в разі необхідності тимчасового обмеження конституційних прав особи під час проведення контрольованої поставки в ухвалі слідчого судді повинно бути вказано конкретного виконавця проведення контрольованої поставки як форми контролю за вчиненням злочину [73, с.118-119]. Це не відповідає вимогам частини 4 ст. 248 КПК України, якою встановлено перелік відомостей, які мають бути зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Відомості про особу, якій доручається проведення контрольованої поставки, повинні бути вказані в постанові слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії саме в такій формі, що й передбачено вимогами ст. 251 КПК України, а не в ухвалі слідчого судді [93, с.562-563]. Тактичними завданнями контрольованої поставки, метою яких є забезпечення доказування в кримінальних провадженнях про наркобізнес, мають бути: встановлення джерел та каналів поставки наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, сировини й обладнання для їх виробництва, виготовлення чи переробки; встановлення осіб, що відправляють, транспортують та отримують контрольовані правоохоронним органом вантажі; встановлення осіб, що вчинили та причетні до вчинення або сприяння вчиненню та приховуванню слідів злочину; забезпечення доказів злочинної діяльності і створення умов для формування системи доказів. Вважаємо, що ефективність виконання поставлених завдань на всіх етапах контрольованої поставки поряд з кваліфікованими діями слідчого, оперативних працівників та осіб, які залучаються до проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, може бути забезпечена своєчасним і умілим використанням криміналістичних рекомендацій та спеціальних знань, зокрема і тих, якими володіють спеціалісти експертно-криміналістичних підрозділів і участь яких в проведенні процесуальної дії створює кращі можливості для отримання надійних доказів.

Контрольована поставка як негласна слідча (розшукова) дія може здійснюватись без вилучення контрольованого багажу до її завершення, що визначається фактом доставки товару адресату замовлення. Також можуть здійснюватись контрольовані поставки з підміною товару, коли з метою зменшення ризику втрати контрольованих вантажів або з міркувань безпеки для здоров'я людей чи навколишнього середовища, на початковому етапі операції співробітники органу досудового розслідування здійснюють повне або часткове вилучення контрольованих вантажів з їх підміною на муляжі чи інші безпечні товари. Внутрішні контрольовані поставки обмежені територією України, зовнішні - здійснюються територіями декількох країн з дотриманням порядку, встановленого нормами вітчизняного кримінального процесуального законодавства й відомчих нормативних документів та міжнародними угодами. Транзитні контрольовані поставки проводяться через Україну на підставі запитів відповідних державних органів інших країн. Окрім того, контрольовані поставки можуть бути супроводжуваними, тобто коли контрольований вантаж або багаж супроводжується володарем чи за його дорученням іншою особою, та несупроводжуваними, коли контрольований об'єкт розміщено в несупроводжуваному вантажі або поштовому відправленні.

Велике значення має надійне забезпечення збереження інформації про негласний процесуальний захід в таємниці від сторонніх осіб. Передчасне надання гласності факту виявлення правоохоронними органами контрольованих товарів зробить будь-яку спробу здійснення контрольованих постачань безглуздою. Також важливе значення надається всебічному забезпеченню недоторканності виявлених і контрольованих правоохоронними органами вантажів чи багажу. Особи, які здійснюють за дорученням слідчого, прокурора заходи з контрольованого постачання, повинні знати, що злочинці можуть планувати дії з блокування товарів до початку контролю поставки правоохоронними органами і тому вони повинні бути готовими передбачити й упередити ці плани. Коли це можливо, розпакування вантажу, вилучення об'єктів, маркірування підміни і переупаковка повинні робитися в надійному місці. Необхідно звертати увагу на збереження будь-яких речових доказів, також відбитків пальців осіб, причетних до вчинення злочину, що пізніше можуть стати важливими доказами. Сенс полягає в тому, щоб вилучити товари і замінити їх іншими, а потім надати вантажу його початковий зовнішній вигляд.

У контрольованій поставці важливе значення має застосування криміналістичних маркерів для позначки вантажів, багажу, пакетів, поштових відправлень з контрольованими товарами, а також для позначення власне окремих партій товарів з наркотичними засобами, психотропними речовинами тощо. За видом хімічної або фізичної речовини маркера це можуть бути міточні засоби, що забарвлюють, запахові, радіоактивні. Призначенням криміналістичних маркерів є утворення на злочинцях і контрольованих вантажах в момент пакування (підміни), перенесення, супроводження багажу з наркотичними засобами або психотропними речовинами чи прекурсорами додаткових умов для слідоутворення. Іншим призначенням є створення умов для ідентифікації або виключення несанкціонованої й неконтрольованої правоохоронними органами заміни окремих об'єктів, що контролюються. Хімічні речовини, що використовуються в засобах для маркування, становлять велику групу речовин, котрі застосовуються шляхом нанесення невидимих за звичайних умов позначок. Такі позначки виявляють спеціальними криміналістичними методами та з застосуванням спеціально розроблених для цього приладів. Вони призначені для нанесення на документи, предмети, різні поверхні будь-яких об'єктів прихованих знаків, зображень, з метою забезпечення негласної інформації, захисту від підміни, порушення цілісності, зміни місця розташування об'єктів тощо. Прихований шар ідентифікаційного порошку або рідин забезпечує можливість встановлення факту контакту рук або предметів з обробленою засобом поверхнею та дає можливість виявити сліди їх наступних контактів. Маркування може здійснюватися за допомогою цангового олівця, фломастера, нумератора, штампу або аерозольного балону, а хімічна речовина може мати вигляд серцевини олівця, порошків, розчинів, паст, мазей, спеціального чорнила тощо. За потреби сліди оброблення маркером можна видаляти з поверхні за допомогою тампону, просоченого спеціальною змивкою. Колір світіння маркувальних речовин в ультрафіолетових променях може бути різноманітним: червоним, зеленим, синім, блакитним, жовтим, залежно від застосованого люмінофору. Розчинами або чорнилом для маркування можна наповнювати фломастери, авторучки або штемпельні подушки. Застосування аерозолів дає можливість швидкого і непомітного нанесення позначки з відстані, на великих площах і рівномірним шаром [134, с.48-55; 211, с.6, 25-28; 108].

Для негласного спостереження за переміщенням осіб і предметів, що мають оперативний інтерес, спеціально розроблено міточний засіб в аерозолі "Світлячок", котрий призначений для нанесення тонкого шару люмінесцентної речовини, що має підвищену адгезію до шкіряних покривів людини і не помітна за звичайних умов освітлення. В разі контакту пальців рук з позначеним "Світлячком" пакунком, вантажем на поверхні залишаються чіткі відбитки особи, а шкіра рук отримує специфічне забарвлення, помітне тільки під дією ультрафіолетового опромінення. Речовина маркера має оригінальну властивість - безбарвна за звичайного освітлення і світиться яскравим зелено-жовтим кольором в ультрафіолетових променях, легко переходить з позначеної поверхні на будь-який контактний предмет, добре відбиває деталі рельєфу стичних предметів. Недоліком цього міточного засобу є легке видалення зволоженням. Комплект "Рододендрон" призначений для нанесення позначок на грошові купюри. Позначення вантажів чи багажу за допомогою комплекту реактивів з набору "Рододендрон" дає змогу виявити зроблені позначки лише з використанням спеціального пристосування з комплекту і не дає можливості виявити такі позначки сторонніми особами за допомогою побутових освітлювачів та приладів ультрафіолетового освітлення [211, с.25-26].

Важливе значення в практиці здійснення контрольованих поставок наркотичних засобів чи психотропних речовин має застосування мікроелементних та мікроорганічних міточних засобів. Додання речовин з таких маркерів до вмісту контрольованих товарів, предметів або речовин надає їм відмінні за мікроелементним складом властивості. Речовинами, що використовують в таких міточних засобах можуть бути рідкоземельні елементи, фармацевтичні препарати, вітаміни або інші речовини, що мають специфічний органічний склад. Наприклад, ксиліт, сорбіт, дульцит - безбарвні кристалічні речовини, що добре розчиняються у водно-спиртових чи інших рідинних сумішах. Додання таких добавок в мікрокількостях до рідини чи розчинів речовин не змінює їх органолептичних характеристик, проте є достатнім для ідентифікації спеціалістами позначених рідин чи розчинів. До криміналістичних маркерів, що використовуються під час проведення контролю за вчиненням злочину, висувають такі вимоги: маркери за своєю конструкцією та застосовувані в них міточні засоби повинні бути безпечними для людини й навколишнього середовища; конструкція криміналістичних маркерів повинна постійно змінюватися, а для проведення контрольованої поставки на певному каналі протягом тривалого часу повинні застосовуватися міточні засоби різного типу, різноманітність застосовуваних типів маркерів зумовлена й тим, що їх застосовують для нанесення позначок на різні об'єкти; криміналістичні маркери повинні бути надійними в експлуатації і розрахованими на їх тривале використання за різних кліматичних умов; в конструктивному плані криміналістичні маркери повинні бути придатними для їх простого і швидкого використання без потреби спеціального навчання для цього слідчих, оперативних співробітників; вартість застосовуваних маркерів не повинна бути високою [178, с.191].

Негласність контрольованої та оперативної закупки як форми контролю за вчиненням злочину в сфері наркобізнесу полягає в тому, що особи, стосовно яких проводиться ця негласна слідча (розшукова) дія, не попереджаються про справжню мету угоди з придбання у них окремих об'єктів, що використовуються для вчинення злочину, пов'язаного з незаконним обігом наркотичних засобів чи легалізацією отриманих від такого виду незаконної діяльності коштів. В залежності від обставин кримінального провадження і тактичних міркувань, про факт здійсненої закупки товарів може не повідомлятися іншим особам до певного часу, або, навпаки, відразу після завершення угоди може бути оголошено про її проведення і встановлені результати. В останньому випадку доцільним є планування й проведення тактичної комбінації - здійснення контрольованої чи оперативної закупки і відразу після неї допит особи, в якої таку закупку здійснено, та проведення обшуку за місцем проживання, роботи цієї особи.

Відповідно до положень п. 1.12.2. міжвідомчої Інструкції, контрольована закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних чи юридичних осіб незалежно від форм власності товару, який перебуває у вільному обігу, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила [124]. За кримінальними провадженнями про злочини у сфері наркобізнесу такими дозволеними для вільного обігу товарами можуть бути лабораторне чи промислове обладнання, хімічні реактиви, окремі лікарські засоби, тара, пакувальні засоби тощо. Відповідно до положень п. 1.12.3. міжвідомчої Інструкції, оперативна закупка полягає в імітації придбання або отримання, у тому числі безоплатного, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності товару, обіг якого обмежений чи заборонений чинним законодавством, з метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчинила [124]. До обмежених чи заборонених для вільного обігу товарів відносяться наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги й прекурсори, сировина для виготовлення чи переробки наркотичних засобів, лікарські засоби, на реалізацію й придбання яких потрібно мати спеціальний дозвіл.

Законодавець не встановлює обсягу контрольованої чи оперативної закупки і тому, в залежності від поставленого завдання, мова може йти про придбання як одного предмета, речі чи частини речовини, матеріалу, які можуть бути необхідними слідчому для проведення аналізу, перевірки, випробовування, так і великої кількості товару (партії), здійсненні гуртової закупки. Закупка такого товару під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути здійснена співробітником уповноваженого оперативного підрозділу або за його дорученням і під його безпосереднім контролем особою, яка діє на основі конфіденційного співробітництва. Під час проведення оперативної закупки можуть застосовуватися технічні засоби фіксації та спеціальні хімічні речовини або інші засоби для встановлення спеціальних позначок. Слід погодитись з В.А.Колесником в тому, що здійснення закупки як різновиду негласної слідчої (розшукової) дії безпосередньо слідчим і навіть за його безпосередньої участі в ній тактично не виправдане [69, с. 83-86]. Оперативно-розшуковим підрозділам правоохоронних органів також надано право проводити контрольовану поставку та контрольовану і оперативну закупку товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 КПК України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України [53]. Тому працівники відповідних оперативних підрозділів, яким доручено здійснення таких оперативних заходів, повинні не лише дотримуватись вимог щодо порядку здійснення оперативно-розшукової діяльності, а й знати криміналістичні рекомендації з цих питань. Водночас треба розуміти й те, що у системі методів оперативно-розшукової діяльності контрольована поставка та контрольована і оперативна закупка є самостійними методами, бо в процесі їх проведення використовуються тільки притаманні їм прийоми і засоби збирання інформації та документування злочинної діяльності осіб, що становлять оперативний інтерес для правоохоронних органів [26, с.145]. Контрольована і оперативна закупка може здійснюватися безпосередньо оперативними співробітниками або за їхнім завданням особами, які сприяють у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності, надаючи допомогу на конфіденційній основі. Проведення таких оперативно-розшукових заходів оформлюється відповідним протоколом, але цей протокол не можна визнавати таким же джерелом доказів як і протокол негласної слідчої (розшукової) дії. Для використання в доказуванні протокол оперативно-розшукового заходу має бути наданим у встановленому порядку органу досудового розслідування і розглядається як документ, визначений вимогами частини 2 ст. 99 КПК України, а перевірка доказового значення встановлених ним фактів здійснюється на загальних засадах і за загальними правилами перевірки доказів. Важливим, як вказують науковці, повинно бути те, що оперативні підрозділи повинні передавати прокурору, слідчому не лише сам складений ними протокол оперативної закупки, а й документи, що підтверджують законність такого оперативно-розшукового заходу, та супровідний документ на передачу матеріалів органам досудового розслідування. Адже перевірці підлягає також і законність та компетенція певної посадової особи на проведення оперативних заходів і передачу матеріалів [33, с.19 ]. В ході проведення контрольованої й оперативної закупки застосовуються технічні засоби фіксації здійснюваної оборудки, якими зазвичай бувають відео- та фотозйомка, аудіозапис, які застосовуються приховано від сторонніх осіб, а також надаються ідентифікаційні ознаки засобам розрахунку з особами-суб'єктами негласної слідчої (розшукової) дії чи оперативно-розшукового заходу. Результати такої технічної фіксації долучаються до протоколу як додатки і разом з протоколом виступають джерелами доказів.

Проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій підпорядковується загальним тактичним вимогам і має спитатись на загальні криміналістичні рекомендації та враховувати особливості завдань кожної такої процесуальної дії з урахуванням складу злочину, його учасників, обставин, що підлягають доказуванню, й місця певного злочину в загальній структурі наркобізнесу.

Висновки до 3 розділу.

1. Формування у практичних співробітників органів досудового розслідування практичної готовності використовувати в своїй діяльності розроблені криміналістикою рекомендації виступає фундаментальною умовою забезпечення ефективного розв'язання ними криміналістичних завдань, що забезпечують збирання й використання доказів. Метою криміналістичного забезпечення доказування є створення таких настанов, надання практичного досвіду, набуття майстерності й властивостей співробітників органів досудового розслідування, які забезпечують їм можливість усвідомлено й сумлінно застосовувати наявні тактико-криміналістичні засоби боротьби із злочинністю.

2. У досудовому розслідуванні кримінальних проваджень про вчинення злочинів у сфері наркобізнесу тактико-криміналістичному забезпеченню підлягають дії слідчого, прокурора, а також адвоката як сторони захисту під час виконання ним процесуального обов'язку із захисту особи, які спрямовані на збирання, оцінку й використання доказів, що вказують на вчинення певного виду злочинів, пов'язаних з наркобізнесом. Таке забезпечення має бути зведено в певну систему, елементами якої виступають: тактико-криміналістичні знання, тактичні навички й уміння, тактико-криміналістична освіта, правове регулювання тактико-криміналістичного забезпечення доказування.