Техніко-криміналістичні засоби та методи дослідження речових доказів

Техніко-криміналістичні засоби та методи: поняття, класифікація, значення. Засоби криміналістичної техніки. Виявлення, фіксація та вилучення речових доказів. Проведення експертиз. Інструментарій експерта. Комп’ютеризація експертної діяльності.

Рубрика Государство и право
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.11.2007
Размер файла 132,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

90

Техніко-криміналістичні засоби та методи

дослідження речових доказів

7.060 101 “Правознавство”

Дипломна робота

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”

ЗМІСТ

Вступ

1. Уявлення про техніко-криміналістичні засоби та методи

1.1. Поняття техніко-криміналістичних засобів та методів

1.2. Класифікація засобів та методів

1.3. Значення техніко-криміналістичних засобів та методів у збиранні та дослідженні речових доказів

2. Техніко-криміналістичні засоби та методи збирання слідів

2.1. Засоби криміналістичної техніки

2.2. Методи виявлення фіксації, та вилучення речових доказів

3. Засоби та методи, які використовуються при проведенні експертиз

3.1. Інструментарій експертних досліджень

3.2. Комп'ютеризація експертної діяльності

Висновки

Список використаних джерел

90

ВСТУП

Згідно із статистичними даними, починаючи з 1996 року, кількість скоєних злочинів має тенденцію до скорочення. Див.: Правопорушення // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). - 2003. - 20 лютого; Соціально-економічне становище України за 2003 рік // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). - 2003. - 18 лютого. Однак, якщо проаналізувати дану обставину, то можна побачити цілий ряд проблем. Серед них і те, що не всі злочини реєструються. На цьому наголошував і міністр внутрішніх справ України Ю. Смирнов. Див.: Рік позаду: протистояння криміналітету більш жорстке і маневрене. Звіт Міністерства внутрішніх справ перед українським народом // Іменем Закону. - № 6 (5342). - 07.02.03. - С. 3. Дійсно, система оцінки органів внутрішніх справ “за показниками” потребує перегляду.

Крім того, серед нерозкритих - чимала питома вага тяжких злочинів та інших правопорушень, що завдають значної шкоди державі та суспільству. Мова йде про вбивства на замовлення, зловживання у сфері банківської діяльності, розкрадання у паливно-енергетичному комплексі і т.п.

Навіть попереднє дослідження злочинної діяльності дозволяє зробити висновок про те, що протиправні дії останнім часом скоюються на достатньо високому якісному рівні. Тобто злочинці досить непогано “озброєні”. Мова йде і про наявність у них різноманітної вогнестрільної зброї, вибухових пристроїв, засобів зв'язку, транспортних засобів й інших пристроїв, а також обізнаність і використання сучасних досягнень науки і техніки для скоєння злочинів.

Усе це вимагає вжиття від правоохоронних органів адекватних заходів. Адже неможливо переслідувати злочинця на велосипеді, якщо той їде на автомобілі. Так само, за допомогою рахівниці складно буде розслідувати злочин у сфері інформаційних технологій, якщо його скоєно з використанням новітніх ЕОМ.

Хоча також зазначимо, що не потрібно одразу категорично відмовлятись від класичних, перевірених часом засобів. Звичайно ж, абсурдно буде для вимірювання, наприклад, довжини гальмівного шляху замість рулетки використовувати складні комп'ютерні системи.

Крім того, потрібно не лише мати сучасну техніку, але й вміти її використовувати так би мовити “на всю потужність”. Так, деякий час у правоохоронній діяльності значна кількість комп'ютерів використовувалась лише як друкарські машинки. Виникає питання: “Навіщо було тоді закуповувати таку дорогу техніку, якщо ми не отримали від неї належної віддачі?”

Таким чином, потрібно говорити не лише про засоби, але й про методи.

Зазначимо, що найчастіше техніко-криміналістичні засоби і методи у боротьбі зі злочинністю доводиться використовувати працівникам експертних підрозділів. Це пояснюється і профілем їхньої діяльності (виявлення, фіксація, вилучення і дослідження речових доказів), і тим, що вони мають відповідні знання та володіють навиками роботи з технічними засобами.

Усе вище викладене було нами враховано при написанні даної дипломної роботи.

При її написанні були використані праці значної кількості криміналістів. Приємно зазначити, що серед науковців, які займались дослідженням проблематики використання науково-технічних засобів при дослідженні речових доказів такі видатні вітчизняні вчені як В.Г. Гончаренко, В.К. Лисиченко, М.В. Салтевський.

За мету нами було поставлено вивчення засобів та методів дослідження речових доказів, їх систематизація та відображення новітніх розробок у даній галузі.

Результати дипломної роботи можуть бути використані у навчальному процесі, а також для більш детального дослідження проблематики техніко-криміналістичних засобів та методів.

1. УЯВЛЕННЯ ПРО ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ

1.1. ПОНЯТТЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ

Говорячи про техніко-криміналістичні засоби та методи, ми часто зустрічаємось із терміном "криміналістична техніка". Стосовно "криміналістичної техніки", то на сучасному етапі дане поняття використовується у двох значеннях: 1) криміналістична техніка становить розділ науки криміналістики; 2) криміналістичною технікою називають технічні засоби, а також їхню сукупність, прийоми використання при розслідуванні злочинів.

1. Криміналістична техніка як розділ науки -- це сукупність наукових положень та рекомендацій щодо застосування природничо-наукових методів і технічних засобів при розкритті злочинів.

2. Криміналістична техніка у другому значенні -- це сукупність (система) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільно-наукових), які використовуються для виявлення, фіксації, дослідження, оцінки та використання доказів при розслідуванні злочинів.

1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ

У спеціальній літературі наводяться різні класифікації технічних засобів, що використовуються в правоохоронній діяльності. Віддають перевагу поділу технічних засобів на змішаній основі: галузь наукового знання, суб'єкт застосування і цільове призначення.

Засоби криміналістичної техніки -- фото, кінокамери, відео-, звукозаписуючі пристрої -- широко використовуються в попередженні злочинів та профілактичній діяльності органів дізнання, слідства та суду. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике. - Луганск: РИО ЛИВД, 2000. - С. 12. Значну роль вони відіграють в адміністративно-профілактичній діяльності, в попередженні проступків і правопорушень. На основі криміналістичної техніки розроблені різні спостережні пристрої, та такі, що автоматично реєструють ознаки злочинів і правопорушень (наприклад "Фара", "Фотоінспектор", засоби охоронної сигналізації). Спеціальні засоби при спробі крадіжки можуть подавати звуковий радіосигнал до пульту спостереження або відключати систему запалювання автомобіля. Телевізійні та звукові системи спостереження, спеціальні електронні замки та багато інших пристроїв розробляються не без допомоги криміналістів і є засобами криміналістичної профілактики.

Методи збирання криміналістичної інформації технічними засобами поділяють на:

--методи "польової" криміналістики, тобто такі, що використовують слідчий, оперативні працівники для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації;

-- науково-дослідні методи, які експерти використовують у провадженні судових експертиз та попередніх досліджень за завданнями слідчого або органу дізнання.

До методів "польової" криміналістики" відносять судово-фотографічні (панорамний, масштабний, сигналетичний, репродукційний, стереоскопічний, великомасштабний, мікроскопічний, вимірювальний), а також методи копіювання й моделювання слідів тощо. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, кинематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. - К., 1993. - С. 21.

Науково-дослідні методи -- це фізичні, хімічні, біологічні, математичні, кібернетичні тощо. Терзиев Н.В., Киричинский Б.Р., Эйсман А.А., Геркен Е.Б. Физичиские исследования в криминалистике. - М.: Юрид. изд. МЮ СССР, 1948. - С. 8. Вони, як правило, потребують лабораторних експертних досліджень (наприклад спектральний аналіз, хроматографія, електронна мікроскопія, рентгенографія та інші).

Основні засоби, які використовуються в криміналістичній техніці:

а) науково-технічні:

б) техніко-криміналістичні;

в) криміналістична техніка.

За галуззю наукового знання їх можна розділити на загальні і спеціальні. Загальні -- це технічні засоби, запозичені з інших галузей науки і техніки, що застосовуються без будь-яких змін і вдосконалень. Наприклад, використання транспортних засобів, різних інструментів (слю-сарних, столярних і т.ін.), засобів провідникового і радіозв'язку, фотокінотехніки, засобів відео- і звукозапису, мікроскопічної техніки, рентгенотехніки, джерел ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання. Це -- технічні засоби загального призначення, їх не можна віднести до криміналістичних засобів, тому що вони використовуються в різних науках.

До спеціальних відносять засоби, що є інструментами пізнання для будь-якої одної галузі знання чи техніки. Для науки криміналістики -- це спеціально розроблені прилади, пристрої і пристосування, призначені для виявлення, фіксації і дослідження джерел криміналістичної інформації в доказах у кримінальних і цивільних справах. До таких засобів можна віднести йодні трубки, магнітні пензлі, прилади для композиції суб'єктивних портретів, метричні лінійні масштаби-рулетки і т.ін.

Спеціальні технічні засоби, як правило, це прилади, виготовлені тільки для вирішення криміналістичних завдань, чи прилади і засоби загального призначення, в які внесені певні зміни, внаслідок яких прилади набули нових функцій, що відповідають завданням криміналістики. Аналогічна систематизація поділяється багатьма вченими (М.О. Селіванов, В.Я. Колдін).

Інколи криміналістичну техніку класифікують за суб'єктом її використання: слідча, експертна, оперативно-розшукова, техніка працівника ДАІ, прокурора-криміналіста. Ця техніка, як правило, укомплектована до спеціальних наборів, валіз, портфелів, сумок, пересувних лабораторій.

Зараз існує уніфікована валіза слідчого для огляду місця події, яка також використовується органом дізнання при провадженні першочергових невідкладних слідчих дій у ході дізнання або попереднього слідства. Пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ) має комплекти цільового призначення: спеціалізовані фотозасоби; валіза для роботи із слідами рук, одорологічна валіза для роботи з біологічними об'єктами, аналітичні засоби -- металошукачі "Іскра", "Пошук-1", "Блесна", портативна рентгеноустановка, валіза для виготовлення зліпків з об'ємних слідів на місці події; у відділі "Пристрої для виявлення, фіксації й попереднього дослідження доказів" повинні бути відеомагнітофон (магнітофон), друкарська машинка, щупи, трали, портативний ЕОП, ультрафіолетове джерело та інше.

Науково-технічні методи й засоби криміналістичної техніки застосовують головним чином в експертній практиці. Однак інколи деякі з них може використовувати й слідчий (наприклад огляд документів за допомогою ультрафіолетового джерела, ЕОП, лазерного джерела "Спектр").

До технічних засобів наукового дослідження належать:

а) оптичні;

б) мікроскопічні;

в) джерела УФ, ІЧ та рентгенівських променів; г) засоби спектрального аналізу;

д) засоби фізико-хімічних досліджень.

Методи експертних досліджень речових доказів нерідко називають згідно з видом або засобом енергії, що використовується: фотографічні, мікроскопічні, кольороподільні, вимірювальні, люмінесцентні, спектральні, рентгенографічні, атомно-адсорбційні, електронно-графічні, скануючі й тонельні. Останні використовуються при дослідженні об'єктів на молекулярному та атомному рівнях.

Техніко-криміналістичні засоби, прийоми і методи за джерелом походження і ступенем пристосування до потреб кримінального судочинства можна розділити на три групи.

Першу складають засоби, прийоми і методи, що запозичені з інших галузей науки і техніки і застосовуються в неперетвореному вигляді. Вони здобувають криміналістичний характер лише в зв'язку з цілями і правовою основою їхнього застосування. Такі, наприклад, фотоапарати, відео- і звукозаписуюча апаратура загального призначення, металошукачі, ряд мікроскопів, спектрометри, хроматографи й інша пошукова і дослідницька техніка.

Друга група -- засоби, прийоми і методи, запозичені з інших галузей знання, але перетворені, пристосовані для цілей розкриття і розслідування злочинів. До них можна віднести, наприклад, спеціальні прийоми фотографічної зйомки або фотоустановки, пристосовані для фотографування речових доказів, спеціальні методики дослідження документів з використанням ультрафіолетових і інфрачервоних променів і ін.

Третю групу складають засоби, прийоми і методи, спеціально розроблені для цілей дослідження і розкриття злочинів. Такі, наприклад, порівняльні мікроскопи, прилади для фоторозгорнення поверхні куль, комп'ютеризовані робочі місця для складання композиційних портретів або дактилоскопічної реєстрації й ін.

1.3. ЗНАЧЕННЯ ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ У ЗБИРАННІ ТА ДОСЛІДЖЕННІ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ

У боротьбі зі злочинністю важливу роль відіграє криміналістична експертиза. При її проведенні широко застосовуються фізичні і хімічні методи дослідження. Перші засновані на вивченні фізичних законів і явищ, а другі -- на вивченні хімічної форми руху матерії. Застосовуючи фізичні методи дослідження, експерт звичайно має справу з такими явищами, як випромінювання, проникнення, відображення, поглинання, пропущення світлових хвиль різної довжини, утворення збільшених зображень за допомогою оптичних і електронних пристроїв, радіоактивність. До галузі фізичних досліджень відноситься також встановлення таких властивостей, як твердість, електропровідність і ін. Ермолаев С.А., Мельников И.Н., Орлов Ф.П. Естественно-научные методы и технические средства экспертного исследования: Учеб. пособие. - Саратов: СЮИ МВД Росии, 2000. - С. 78-79.

З фізичних методів дослідження в криміналістичній експертизі найбільше поширення одержали методи виміру (лінійних і кутових величин, ваги, обсягу й ін.), мікроскопія, дослідження в невидимих променях спектра (інфрачервоних, ультрафіолетових, рентгенівських), люмінесцентний аналіз, спектральний аналіз.

При застосуванні хімічних методів дослідження доводиться мати справу з такими явищами, як окислювання, відновлення, розчинення й ін. Для хімічного дослідження криміналістичних об'єктів застосовуються звичайно методи нейтралізації, окислювання, відновлення, осадження й ін.

Поряд з цим речові докази досліджуються іноді за допомогою фізико-хімічних методів -- хроматографії, електрофорезу, полярографії й ін.

Коло криміналістичних об'єктів, досліджуваних за допомогою фізичних і хімічних методів, досить широке і різноманітне. Аналізові піддаються різні матеріали: папір, метали, пластмаси, деревина, барвники, волокнисті матеріали й ін. Криминалистическая экспертиза. Вып. ІІ. / Под ред. М.В. Кисина. - М.: ВШ МООП РСФСР, 1966. - С. 6-8.

Фізичні і хімічні методи дослідження часто застосовуються в криміналістичній експертизі при технічному дослідженні документів з метою вивчення паперу, штрихів чорнила, барвника копіювального паперу, олівців. Їх доводиться використовувати при проведенні багатьох судово-балістичних експертиз, де об'єктами дослідження є зброя, боєприпаси, сліди пострілу. Застосовуються вони й у трасології у випадках, коли необхідно “зробити” вимір, оптичне збільшення слідів або відновити знищені рельєфні зображення. Без фізичних і хімічних методів неможливо обійтися при дослідженні речовин невідомого походження, проб пилу і бруду, вилучених з місця події, а також з одягу чи взуття підозрюваного. За допомогою фізичних і хімічних методів досліджуються окремі фрагменти зруйнованих предметів (металеві, керамічні й інші частки, осколки скла і т.д.). Істотну користь приносять фізичні і хімічні дослідження таких об'єктів, як ґрунт, паливно-мастильні матеріали, і об'єктів рослинного походження.

Застосовуючи фізичні і хімічні методи дослідження, експерти-криміналісти успішно вирішують цілий ряд завдань, що ставлять перед ними оперативні працівники, слідчі і суд. Серед цих завдань особливе місце займають ідентифікація і встановлення групової приналежності об'єктів. Майже жоден вид ідентифікації в криміналістиці не обходиться без оптичних методів дослідження, що дозволяють аналізувати і зіставляти дрібні особисті ознаки об'єктів порівняння. Для зазначеної мети часом необхідна також вимірювальна техніка, що дає можливість скласти точну кількісну характеристику досліджуваного об'єкта.

Досить велика сукупність установлення групової приналежності об'єктів. До неї відноситься вирішення таких питань, як встановлення назви невідомої речовини, визначення його хімічного складу, фізичної структури, способу виготовлення предмета, виду, системи, моделі об'єктів, джерела походження або єдиної маси речовин, однорідності або неоднорідності порівнюваних зразків. Окремими випадками встановлення групової приналежності криміналістичних об'єктів є: встановлення однорідності декількох зразків паперу, чорнила, олівців, клеючих речовин, шроту, картечі, пижів, лакофарбових покрить автомобілів, ниток, мотузок, текстильних тканин, пально-мастильних матеріалів, визначення системи і моделі вогнепальної зброї, виду знаряддя, застосованого для злому.

За допомогою фізичних і хімічних методів дослідження встановлюються також інші дані, що мають значення для кримінальної справи, наприклад визначається характеристика об'єкта (калібр зброї й ін.), виконання в минулому тієї або іншої дії (місце, час), спосіб його виконання, послідовність дій (здійснення пострілу зі зброї й ін.).

2. ТЕХНІКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ ЗБИРАННЯ СЛІДІВ

Процес збирання доказів включає їхнє виявлення, фіксацію і вилучення. Техніко-криміналістичні засоби і методи, використовувані для виявлення слідів і інших об'єктів, досить різноманітні. Найбільш розповсюджені з них можуть бути розподілені на декілька груп.

Засоби освітлення -- це різноманітні прилади, що дозволяють створити загальне розсіяне, спрямоване, моно- і поліхроматичне освітлення. Як джерела світла використовуються переносні фотоосвітлювачі, побутові ліхтарики, електронні фотоспалахи й інша освітлювальна апаратура, найважливішими частинами якої є розсіювачі, відбивачі, світлофільтри, захисні екрани, що впливають на напрямок, інтенсивність, хвильовий діапазон і інші характеристики світлового потоку. До спеціальних джерел відносяться ультрафіолетові освітлювачі (мал. 1), що дозволяють знайти слабовидимі або невидимі сліди крові, сперми, поту й інших виділень людини, деяких хімічних речовин (нафтопродуктів, клею й ін.). Під дією ультрафіолетових променів деякі з цих об'єктів люмінесцюють або сильно відрізняються за відтінку від об'єкта-носія. Однак варто пам'ятати, що дія ультрафіолету повинна бути короткочасною (не більш 5 сек.), оскільки він може викликати необоротні зміни об'єкта. Джерелами інфрачервоних променів є електронно-оптичні перетворювачі (ЕОП), що дозволяють виявити частки кіптяви, фарби, металу, сліди пострілу.

Оптичні прилади -- це збільшувальні пристосування, що дозволяють розширити діапазон чутливості ока. У першу чергу до них відносяться всілякі лупи (мал. 2): складні, штативні, з підсвічуванням, вимірювальні, дактилоскопічні й ін. Значно рідше при проведенні слідчих дій використовуються мікроскопи. Як правило, вони застосовуються на стадії дослідження речових доказів. Кулагин С.В. и др. Оптико-механические приборы. - М.: Машиностроение, 1975. - С. 26.

Сліди рук на глянцевих поверхнях виявляють при огляді в косопадаючому світлі, а якщо об'єкт прозорий, то при вивченні його в прохідному світлі; у важкодоступних для огляду місцях використовуються освітлювач і спеціальна дзеркальна приставка. Невидимі і слабовидимі сліди виявляються за допомогою різних дрібнодисперсних порошків окису міді, оксиду свинцю, графіту й ін. (у тому числі люмінесцюючих в УФ-променях), що наносяться за допомогою спеціальних пензликів, пульверизаторів, аерозольних розпилювачів; обробкою парами йоду, ціанакрилата, деякими спеціальними реактивами (наприклад, розчином нінгідрину в ацетоні). Візуалізація невидимих слідів рук здійснюється також при впливі на них лазерного випромінювання (яке збуджує флюоресценцію потожирової речовини, що утворює слід) або шляхом напилювання на предмет-носій у вакуумі тонких плівок важких металів.

Для виявлення металевих об'єктів використовуються металошукачі індукційні армійського зразка (ІМП) і спеціально виготовлені для криміналістичних цілей магнітні шукачі-підйомники (МШП "ГАМА"). Їхнім недоліком є однакове реагування на чорні і кольорові метали. Більш зручні прилади з мінливою системою посилення, що дозволяють розрізняти масу шуканого об'єкта й інших металевих предметів, що створюють перешкоди (мал. 3).

Пошук схованок проводиться шляхом простукування молотками, а також з використанням щупів, бурів, металошукачів. Для просвічування дерев'яних стін, меблів, інших перешкод використовуються переносні рентгенівські установки, цегельних і залізобетонних перешкод -- радіоізотопні відбивні товщиноміри. Для пошуку схованок вивчаються можливості застосування приладів, що працюють на основі звукової локації, ємнісного методу, методу надчастотних коливань (радіохвиль), акустичної голографії.

Так, наприклад, за допомогою доглядових приладів “Regula” серії “3” (мал. 4) можна здійснювати візуальний огляд схованих місць, порожнин, ємностей та інших об'єктів, огляд яких утруднений через неможливість або утруднення підходу до них (днище автомобіля, вузькі прорізи і т.д.). Також можлива передача зображення по ефіру для спостереження досліджуваних об'єктів додатковою службою контролю, з послідуючим введенням зображення в персональний комп'ютер для обробки і виведення на друк.

Особливості:

- можливість спостереження у важкодоступних місцях за рахунок використання телескопічної штанги з відеокамерою, яка повертається на 270 градусів;

- вбудоване джерело ІЧ-підсвічування для роботи в умовах низької освітленості;

- система АРОВІ (потужність ІЧ-освітлювача змінюється автоматично в залежності від освітленості об'єкта дослідження);

- електронний затвор;

- автономна робота не менше 5 годин (у режимі мінімальної освітленості);

- сумка для носіння із плечовим ременем для телемонітора і джерела автономного живлення;

- зарядний пристрій;

- додатковий монітор з дальністю прийому ТВ-сигналу телекамери до 200 метрів;

- програмне забезпечення дозволяє працювати зі стандартними Windows-додатками.

Трупи і їхні частини виявляють приладами типу "Пошук", принцип
дії яких заснований на вимірі концентрації в ґрунті й у повітрі сірководню, що зростає поблизу трупа. З цією метою використовують
також електрощупи, оскільки електропровідність ґрунту поблизу тру-па значно зростає. У водоймах їхній пошук здійснюють за допомогою гаків і спеціальних тралів.

В даний час ведуться роботи з виготовлення відеоінтраскопічних приладів, що дають можливість сприймати на екрані зображення об'єктів, що знаходяться в напіврідких, сипучих і твердих середовищах, на основі ультразвуку, радіоактивного випромінювання й ін.

Для виявлення об'єктів біологічної природи (крові, сперми, слини й ін.) використовуються лупи з підсвічуванням (збільшення не менш ніж у 3,5 рази), освітлювальні прилади (огляд у косопадаючому світлі може істотно підвищити ефективність пошуку слідів), переносні джерела ультрафіолетового випромінювання.

Виявлення слідів крові і сперми можливо також із застосуванням деяких реактивів, наприклад, у реакції з гемофаном або реактивом Воскобойнікова, що наносяться на край плями, схожої на кров. Синє пофарбування є позитивною реакцією. Сліди крові у важкодоступних місцях, великих приміщеннях, підвалах, горищах виявляють обприскуванням підозрілих поверхонь люмінолом, що викликає при попаданні на кров короткочасне світіння. Приміщення при цьому затемнюється. Наявність, слідів сперми встановлюється за допомогою спеціальної підкладки, просоченої реагентом "фосфотест". При позитивній реакції через 20 сек. підкладка офарблюється у фіолетовий колір.

Для виявлення мікрооб'єктів (мікрочастинок, мікрослідів) використовуються лупи з підсвічуванням (мал. 5), мікроскопи, ультрафіолетові освітлювачі, ЕОПи. Металеві мікрочастинки виявляють за допомогою невеликих постійних магнітів.

Маркірування виробів (головним чином частин автотранспортних засобів) перевіряються з використанням наборів дзеркал на довгих ручках з підсвічуванням, ультразвукових дефектоскопів і товщиномірів, датчиків, що фіксують зміну магнітної проникності металу в місці перебивання номеру. Можливо також хімічне травлення поверхні виробів.

Крім перерахованих вище технічних засобів при розслідуванні злочинів часто виникає потреба в електровимірювальних приладах (тестери, вимірювальні кліщі, індикатори напруги), наприклад, при розслідуванні кримінальних справ, пов'язаних з аваріями, пожежами і вибухами. Використовуються також газоаналізатори, пірометр, спеціальні сита для просівання пожежного сміття. Дефекти в металоконструкціях виявляють за допомогою різних дефектоскопів і переносних рентгенівських дифрактометрів. На місцях подій теплові сліди, що показують, наприклад, траєкторію руху людини, предмети, яких вона торкалася, виявляють за допомогою інфрачервоних інтраскопів, тепловізорів.

Ціль криміналістичної фіксації -- як можна точніше, об'єктивніше і наочніше запам'ятати, закріпити факти, події, матеріальні сліди злочину й інші об'єкти, необхідні для встановлення істини по кримінальній справі.

Використовуються різні форми фіксації:

- вербальна -- протоколювання, звукозапис;

- графічна -- графічне зображення (схематичні і масштабні плани, креслення, малюнки, у тому числі мальовані портрети);

- предметна -- вилучення самого предмета, виготовлення матеріальних моделей (реконструкція, у тому числі макетування, копіювання, одержання зліпків і відбитків);

- наочно-образна -- фотографування (у видимих і невидимих променях), кінозйомка, відеомагнітофонний запис.

Фіксація може бути спрямована як на збереження самого об'єкта (консервування), так і на запам'ятовування певних його сторін, властивостей і якостей. Консервування здійснюється шляхом зміцнення структури речовини об'єкта створенням спеціального середовища або пристосування, куди поміщають об'єкт. Так, схоронність обвуглених або старих документів забезпечується поміщенням їх між двох шматочків скла, а слідів взуття на піску -- обробкою їхнім спеціальним лаком. У спеціальне середовище -- морозильну камеру -- поміщають швидкопсувні об'єкти. Виявлений за допомогою порошків слід пальця звичайно вилучається на спеціальну дактилоскопічну плівку. Це штучне пристосування відрізняється від звичайних пакувальних засобів тим, що воно стає невід'ємною частиною фіксуємого об'єкта.

Способи фіксації, що запам'ятовують -- це складання планів і схем, виготовлення копій за допомогою різних речовин, фотозйомка, відеозапис, малювання.

Процеси вилучення і фіксації можуть збігатися за часом. Так, слід пальця, що вилучається на дактилоскопічну плівку, виявлений за допомогою порошку, одночасно фіксується плівкою. Таким чином, техніко-криміналістичні засоби можуть виконувати подвійну функцію. Наприклад, магнітний шукач-підйомник допомагає знайти металевий предмет і вилучити його; тому розподіл техніко-криміналістичних засобів на засоби виявлення, фіксації і вилучення є певною мірою умовним.

У залежності від характеру об'єкта, що вилучається, розрізняються засоби вилучення твердих об'єктів, сипучих, рідких і газоподібних речовин, макро- і мікрооб'єктів.

Найпростіший набір інструментів для вилучення твердих об'єктів включає викрутки, плоскогубці, бокорізи, стамески, склоріз, пилки, молотки й ін. У необхідних випадках можуть використовуватися апарати для газокисневого різання й електрозварювання.

Мікрооб'єкти, як і інші сліди, бажано вилучати разом з об'єктом-носієм, в обов'язковому порядку вказуючи в протоколі слідчої дії, на схемах і фотознімках конкретні ділянки об'єкта-носія, з якого вони вилучаються, оскільки згодом це може мати вирішальне значення, наприклад, при встановленні факту контактної взаємодії. Для вилучення мікрооб'єктів застосовуються плівки з хімічно липким неактивним покриттям, мікропилозбирачі. Окремі мікрооб'єкти (фрагменти волосся, ворсинки, волокна і т.д.) вилучають за допомогою пінцетів, наелектризованих ебонітових або скляних паличок.

Для вилучення слідів пальців рук і босих ніг, виявлених за допомогою порошків або утворених пилом, застосовуються спеціальні дактилоскопічні плівки з прозорим захисним шаром. Сліди взуття, транспортних засобів вилучають на чорну або білу відфіксований фотопапір, емульсійний шар якого попередньо розмочується у воді. Для цієї мети можна скористатися і листом гуми, що контактує поверхня якого попередньо оброблена наждаковим папером.

Зразки запаху відбираються на шматки (серветки) випраної бавовняної байки (бавовняної фланелі, стерильні марлеві серветки) чи шерсті розмірами приблизно 10x15 см, упаковані в три-чотири шарів побутової алюмінієвої фольги або в чисті скляні банки з металевими або скляними кришками.

Усі вилучені об'єкти повинні бути відповідним чином упаковані і доставлені до місця дослідження або збереження. При цьому необхідно: виключити можливість підміни; виключити втрату; зберегти від змін, знищення при транспортуванні і збереженні, від потрапляння сторонніх домішок.

Техніко-криміналістичні засоби, призначені для виявлення, фіксації, вилучення речових доказів, як правило, комплектуються у вигляді спеціальних наборів: оперативних сумок, слідчих портфелів, оперативних і слідчих валіз. Це можуть бути універсальні набори, призначені для огляду місця події або обшуку, або спеціалізовані комплекти, наприклад, для роботи зі слідами рук, для оглядів по справах про пожежі, вибухи й ін. (мал. 6, 7, 8).

Для попереднього дослідження об'єктів на місці події використовуються набори хімічних речовин-індикаторів (встановлення належності речовини до вибухових, наркотичних і ін.).

2.1. ЗАСОБИ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

Як ми вже зазначали вище, технічні засоби збирання криміналістичної інформації -- надто широке поняття, до якого належать будь-які технічні засоби, що використовуються як знаряддя праці співробітниками правоохоронних органів. Проте, у криміналістиці розглядаються лише деякі: а) технічні засоби, що використовуються на попередньому слідстві, чи техніка слідчого; б) технічні засоби, що використовуються органами дізнання чи оперативними працівниками; в) технічні засоби експертного дослідження чи експертна техніка, техніка спеціаліста; г) технічні засоби криміналістичної профілактики злочинів.

Крім всього вже сказаного, додамо, що технічні засоби, які застосовуються на стадії попереднього слідства, нерідко називають криміналістичною технікою, чи технікою слідчого. Техніка слідчого дозволяє розв'язувати завдання по виявленню, фіксації, дослідженню, поданню і демонстрації доказів.

У сучасній криміналістиці технічні засоби слід поділяти на загальні і спеціальні. Загальні технічні засоби використовують всі суб'єкти, які здійснюють слідчу, дізнавальну, судову і профілактичну діяльність. Спеціальні технічні засоби призначаються для окремих напрямків діяль-ності, наприклад співробітників розшуку, інспекторів ДАІ, служби безпеки, митниці та ін.

До загальних технічних засобів належать: засоби освітлення, оптичні, засоби вимірювання, засоби фіксації, дослідження і концентрації криміналістичної інформації.

Засоби освітлення, чи освітлювальна техніка, застосовується для штучного освітлення ділянок місцевості, закритих приміщень, предметів і людей під час судово-слідчої і профілактичної діяльності. Як такі засоби застосовують стаціонарні і переносні джерела освітлення по-бутового і спеціального призначення. Тепер використовуються, головним чином, прилади і пристрої електричного і газорозрядного освітлення (лампи розжарення, газорозрядні люмінесцентні лампи), Всі їх можна поділити на три види: 1) прилади розсіяного світла (звичайні лампи без арматури); 2) прилади спрямованого освітлення, що мають арматуру -- відбивачі (плоскі, кутові, сферичні, параболічні), в комплектах технічних засобів є софіти, прожектори, імпульсні лампи-спалахи, переносні електричні ліхтарі і т.ін.; 3) пристрої точкового освітлення, що дозволяють концентрувати світловий пучок. Вони використовуються для виявлення маловидимих і невидимих слідів, мікрочасток.

Засоби освітлення поділяють за характером спектра випромінювання на ультрафіолетові, звичайні та інфрачервоні.

Джерела ультрафіолетового випромінювання -- це пристрої з, ртутними газорозрядними лампами (ПРК-7, ПУФ-5, УФО-4А, СВДШ-250, СВДШ-1000), які спеціально виготовлені для криміналістичних досліджень, наприклад "ОЛД-41", "УК-1", "Таран", "Фотон".

Джерелами інфрачервоних променів (ІЧП) є звичайні лампи розжарення, взяті в арматуру і споряджені спеціальними фільтрами.

Оптичні засоби. Найпростішими оптичними засобами є лупи різної кратності збільшення і призначення (мал. 9, 10, 11) -- дактилоскопічна лупа, вимірювальна лупа, текстильна лупа з підсвічуванням для роботи із слідами, бінокулярна лупа та ін. Кратність збільшення лупи до 10. Найбільше збільшення мають мікроскопи--біологічні, металографічні, порівняльні, люмінесцентні, поляризаційні, вимірювальні, стереоскопічні. У криміналістиці частіше використовуються звичайні оптичні мікроскопи, що дозволяють збільшити об'єкт до 2000, а також спеціальні, виготовлені для криміналістичних досліджень -- мікроскоп порівняльний криміналістичний (МСК-1).

Засоби вимірювання, або вимірювальна техніка, в криміналістичній практиці: а) для вимірювання довжини -- масштабні лінійки, складні метри, рулетки, штангенциркулі, мікрометри та ін.; б) для вимірювання кутів -- транспортир, кутомір, кутомірні сітки та ін.; в) для вимірювання площ-- лупи, метричні сітки; г) для вимірювання об'єму рідких тіл--мензурки, міри; д) для вимірювання маси тіла -- ваги різних класів, важки; е) для визначення пружності тіл--твердоміри, манометри. Наприклад, у валізі інспектора ДАІ є шинні манометри для визначення тиску в балонах шин. Седых-Бондаренко Ю.П. Измерения в криминалистической экспертизе. Учебное пособие / Под ред. В.И. Терещенко. - Волгоград, 1977. - С. 35.

Засоби фіксації -- це прилади, апаратура, технічні комплекти, матеріали, за допомогою яких можна зафіксувати на матеріальному носії джерела інформації, скопіювати, змоделювати, або законсервувати їх. Щоб законсервувати, тобто зберегти джерело від пошкодження і знищення, наприклад, слід взуття, достатньо накрити його коробкою, закріпити розчином перхлорвінілової смоли, лаком для волосся або розчином силікатного клею у воді. Слід можна зафіксувати за допомогою фотозйомки, відеозапису, з об'ємних слідів виготовити зліпок, а поверхневі зафарбовані сліди скопіювати на дактилоплівку, силіконову плівку, липку плівку "Скотч", зрештою на фотоплівку або фотопапір. Таким чином, поняття "засоби фіксації" можна трактувати дуже широко, оскільки застосування названих засобів є фіксацією джерела. Процедура фіксації потребує застосування засобів освітлення, вимірювання, копіювання і моделювання тощо, навіть опису сліду в протоколі -- це теж фіксація матеріального джерела.

Засоби концентрації та обробки криміналістичної інформації. Проблеми збирання та концентрації інформації про злочини, що вчинені в минулому, для розслідування вчинюваних тепер, виникли на світанку криміналістики, оскільки досвід минулого завжди був прикладом для пізнання теперішнього. Засобами концентрації стали обліки і картотеки різних слідів злочинів, осіб, що раніше вчинили злочини, колекції засобів вчинення злочинів і предметів з їх слідами -- все це, як і багато іншого, створило базу для появи кримінальної реєстрації і криміналістичних обліків.

З початком комп'ютеризації правоохоронної діяльності і всього процесу кримінального судочинства виникли нові засоби збирання, зберігання і обробки інформації

Комплекти криміналістичної та оперативної техніки

Криміналістична та оперативна техніка за цільовим призначенням являє собою в основному засоби польової криміналістики, тобто апаратура, пристрої, матеріали і приладдя, що застосовуються безпосередньо слідчими прокуратури, ОВС, працівниками органів дізнання на стадії порушення кримінальної справи і проведення попереднього слідства.

Комплекти криміналістичної техніки найчастіша конструюють за суб'єктом і видом його діяльності. Для слідчого в органах прокуратури існували два види комплектів: портфель слідчого і валіза слідчого. Перший вже не використовується, а другий морально застарів.

У валізі слідчого розміщено техніку, що забезпечує виявлення, фіксацію і найпростіше попереднє дослідження слідів на місці події.

Безпосередньо в самому комплекті технічні засоби поділяють за видами діяльності: 1) фотографічні; 2) вимірювання, складання планів і схем; 3) роботи із слідами; 4) пошукові; 5) допоміжні.

1. Засоби фотографічної фіксації і дослідження, як правило, знаходяться поза технічним комплектом в окремій сумці, валізі. До них належать: фотокамера, змінні об'єктиви, імпульсна електронна лампа-спалах, подовжувальні кільця, штатив-струбцина, фотоекспонометр, видошукач, світлофільтри і приладдя.

2. У валізі слідчого вимірювальні засоби найпростіші: масштабна лінійка, рулетка (іноді дві: велика і мала), транспортир або кутомір, трикутник, штангенциркуль, вимірювальна (текстильна) лупа, компас, планшет, візирна лінійка та письмове приладдя.

3. У відділі роботи зі слідами можна виділити: а) техніку для виявлення слідів пальців рук--магнітні та волосяні пензлики (щіточки), кольорові магнітні порошки, засоби хімічного виявлення слідів (нінгідрін, алоксан); б) засоби дактилоскопування--дактиловалик, друкарська фарба, пластинка для розкатки фарби, іноді спеціальний прилад -- дактилограф; в) засоби і матеріали копіювання і моделювання слідів: дактилоплівка (світла і темна), липкі стрічки-замінники дактилоплівки-- скотч, лейкопластир, фотоплівка, фотопапір тощо; г) засоби для роботи із слідами ніг і транспорту -- гіпс, ємність для приготування гіпсового розчину, шпатель (іноді столова ложка), 10 м мотузки, лак для волосся, перхлорвінілова смола; д) прилади і речовини для роботи з біологічними об'єктами--кров'ю у плямах, потожировою речовиною у слідах.

4. Пошукова техніка представлена двома щупами (щуп-спиця і щуп з різними насадками для взяття проб з глибини до 1 м.), магнітним підйомником. Перебитюк М.В. Пошукові науково-технічні засоби та їх застосування в розслідуванні злочинів: Автореф. дис... канд. юрид. наук. - К., 1995. - С. 16.

5. До допоміжних засобів належать інструменти, запозичені із різних сфер професійного застосування,--пасатижі, склоріз, викрутка, складний ніж, рукоятка з набором інструментів, ножівкове полотно, ножиці тощо.

Валіза прокурора-криміналіста має більш широкий набір технічних засобів, що дозволяє не тільки працювати із слідами в польових умовах, але й проводити найпростіші попередні дослідження джерел інформації, наприклад люмінесцентний аналіз за допомогою джерела УФ-променів ОЛД-41, відновлювати зафарбовані аніліновими фарбниками тексти, вести спостереження в темряві з допомогою приладу нічного бачення, диференціювати речовини. Бибиков В.В., Скобелева Г.А., Васильев Б.А. Люнимесцентный спектральный анализ смазочных масел: Методическое письмо. - М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1970. - С. 2. Значно розширені пошукові засоби--у валізі є металошукач; прилад для виявлення схованих трупів (газовий аналізатор); магнітний шукач; індикатор напруги; трал для обслідування водоймищ; речовини для виявлення невидимих слідів крові, потожирових виділень (розчин люміналу); збільшена гама копіюючих засобів.

Сьогодні оснащення прокурора-криміналіста складається з окремих комплектів відео-, звукотехніки, складання суб'єктивних портретів, копіювальної і електронно-обчислювальної техніки (персональні комп'ютери).

У розпорядженні прокурора-криміналіста знаходяться стаціонарна фотографічна лабораторія і пересувна криміналістична лабораторія (ПКЛ), укомплектована різноманітними засобами збирання джерел інформації, починаючи від засобів зв'язку і закінчуючи допоміжними інструментами. Вміст ПКЛ, як правило, поділяють на вісім відділів: 1) засоби електрообладнання, що забезпечують автономне живлення засобів освітлення (прожекторів), радіостанції та іншої техніки; 2) засоби зв'язку і сигналізації; 3) прилади і засоби виявлення, фіксації, вилучення і попереднього дослідження речових джерел; 4) фототехніка і фотолабораторія; 5) відділ відеозапису та звукозапису; 6) копіювальна техніка (друкарська машинка, ксерокс); 7) протипожежні засоби та інструменти; 8) санітарні та інші технічні засоби.

Салон ПКЛ має два відсіки: перший -- для проведення слідчих дій, наприклад допиту, а другий -- лабораторний, що дозволяє проводити попереднє дослідження доказів на місці їх виявлення. Наявність сучасних засобів зв'язку дозволяє оперативно передавати інформацію, робити запити в банки даних, зв'язуватися з різними підрозділами, що взаємодіють з органами попереднього слідства.

2.2. МЕТОДИ ВИЯВЛЕННЯ ФІКСАЦІЇ, ТА ВИЛУЧЕННЯ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ

Поняття та класифікація методів збирання слідів

У криміналістичній техніці методи дослідження речових джерел, у структуру яких включені технічні засоби, що розширюють пізнавальні можливості дослідника, називають науково-технічними, або техніко-криміналістичними. Вони відносяться до приватно-криміналістичних методів і широко використовуються в слідчій і оперативно-розшуковій практиці. За їх допомогою органи попереднього слідства і дізнання вводять у процес доведення близько половини криміналістичної інформації. У 60 % оглядів місць події беруть участь фахівці і помічники слідчого, що використовують техніко-криміналістичні методи збирання інформації.

Основу криміналістичного методу складають технічні засоби (знаряддя праці) і об'єктивні закономірності науки і техніки, на базі яких сконструйовані різні прилади і пристрої для здійснення різних видів практичної діяльності слідчого, співробітника органу дізнання, судового експерта. Оскільки значна частина криміналістичної техніки запозичена з інших галузей науки і техніки і є загальною, остільки і методи використання її в криміналістиці мало відрізняються від використання в материнських галузях.

Люмінесцентні і металографічні мікроскопи, спектрографи і спектрофотометри, застосовані для дослідження речових джерел по кримінальних справах, не стають криміналістичними засобами і способи їхнього використання не змінюються. Разом з тим, базуючись на успіхах у різних галузях знань, методи криміналістичних досліджень здобувають свою специфіку, суть якої визначається межами руйнування і знищення об'єкта, заснованими на суворому дотриманні процесуального закону. Так, при дослідженні малих кількостей речовини (шротинка, крапля крові, шматочок фарби і т.п.) застосовують тільки такі методи, що дозволяють зберегти об'єкт для повторного дослідження, необхідність якого нерідко виникає в кримінальному судочинстві. Речовий доказ повинен бути збережений протягом усього розслідування, судового розгляду до набрання вироком законної сили.

Структура наукового методу пізнання включає як обов'язковий елемент інструментарій (знаряддя праці), прилади, пристрої, що нерідко служать підставою для класифікації загальних і окремих методів дослідження. Так, за видами технічних засобів -- фотоапарат, мікроскоп, комп'ютер -- розрізняють групи методів: фотографічні, мікроскопічні, кібернетичні. Підставою для класифікації наукових методів (загальних і окремих) служать закономірності фундаментальних наук: математики, фізики, хімії, біології і т.п. Відповідно і методи називають математичними, фізичними, хімічними, біологічними. Зрозуміло, у кожній групі є власна класифікація.

У групі фізичних методів виділяють оптичні, спектральні, люмінесцентні, рентгенографічні, електрографічні, атомно-абсорбційні і т.п. Наприклад, основу спектральних методів складає фізична закономірність розкладання видимого світла на атомарний спектр, основу радіографічного -- явище радіоактивності.

Іноді для розподілу технічних методів збирання криміналістичної інформації застосовують як підставу вид діяльності і кінцеву її ціль, зокрема, методи збирання доказів, фіксації, копіювання і моделювання, одержання зразків для експертного дослідження. Таким чином, для класифікації методів збирання криміналістичної інформації використовуються три підстави: 1) вид інструментарію, 2) закономірності фундаментальних наук; 3) вид діяльності і її ціль. Існують й інші підстави, наприклад, суб'єкт діяльності, вид досліджуваного об'єкта, що дозволяє поділяти окремі методи на дактилоскопічні, виявлення слідів ніг, знарядь злому, транспортних засобів і т.п.

Усе це свідчить про те, що єдиної чіткої класифікації методів збирання (одержання) криміналістичної інформації технічними засобами не існує.

Оцінюючи розглянуті й інші наявні в літературі класифікації методів одержання криміналістичної інформації, варто погодитися з розподілом їх на два великих класи: 1) методи виявлення, фіксації і вилучення джерел криміналістичної інформації, застосовувані слідчим і органом дізнання, 2) методи одержання криміналістичної інформації фахівцем, помічником слідчого й експертом. Перший клас методів реалізується в ході слідчих дій і оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і закріплення їхніх матеріальних джерел -- слідів рук, ніг, знарядь злому, пострілів, а також у документуванні явищ, дій, подій, зв'язаних з підготовкою, здійсненням злочину і прихованням його слідів. Це великий клас методів, загальних і окремих, що іноді називають методами слідчого, методами оперативного працівника, а Р.С. Бєлкін у 1979 році, як уже згадувалося, запропонував називати їх методами «польової криміналістики».

Другий клас включає головним чином лабораторні, як загальні, так і окремі, методи, використовувані в ході попереднього й експертного дослідження. Тому в даному, не менш об'ємному класі, існують класифікації за різними простими і змішаними підставами. Методи одержання криміналістичної інформації фахівцем нерідко називають лабораторними, експертними, або науково-дослідними. Однак усі ці назви умовні, оскільки в експертній практиці розроблені спеціальні класифікації методів криміналістичних досліджень, у яких основою розподілу обраний вид судової експертизи: почеркознавчої, авторознавчої, трасологічної, судово-балістичної, портретно-криміналістичної і т.п.

Методи збирання слідів

Розглянувши поняття та класифікацію інструментарію збирання криміналістично значимої інформації, перейдемо до більш детального аналізу кожного з методів та засобів.

Основу криміналістичного методу складають технічні засоби (знаряддя праці) і об'єктивні закономірності науки і техніки, на базі яких сконструйовані різні прилади і пристрої для провадження різних видів практичної діяльності слідчого, працівника органу дізнання, судового експерта. Оскільки значна частина криміналістичної техніки запозичена з різних галузей науки і техніки, і є загальною, остільки і методи використання в криміналістиці мало чим відрізняються від використання їх в материнських галузях.

Структура наукового методу пізнання вміщує як обов'язковий елемент -- інструментарій (знаряддя праця) -- прилади, пристрої, які нерідко складають основу для класифікації загальних і часткових методів дослідження. Так, за видами технічних засобів -- фотоапарат, мікроскоп, комп'ютер -- розрізняють групи методів: фотографічні, мікроскопічні, кібернетичні. Основою для класифікації наукових методів (загальних і часткових) заведено використовувати закономірності таких фундаментальних наук, як математика, фізика, хімія, біологія тощо. Через це і методи називаються математичними, фізичними, хімічними, біологічними. Розуміється, у кожній групі є власна класифікація. В групі фізичних методів виділяють оптичні, спектральні, люмінесцентні, рентгенографічні, електрографічні, атомно-адсорбаційні і т.ін.

Відповідно до класифікації, що наведена у спеціальній літературі, методи отримання криміналістичної інформації поділяються на два великі класи: 1) методи виявлення, фіксації і вилучення джерел криміналістичної інформації, що застосовуються слідчим і органом дізнання (методи "польової" криміналістики); 2) методи отримання криміналістичної інформації спеціалістом, помічником слідчого і експертом (лабораторні, експертні або науково-дослідницькі). Однак всі ці назви умовні, оскільки в експертній практиці розроблені спеціальні класифікації методів криміналістичних досліджень, в яких за основу поділу вибрано вид судової експертизи: почеркознавчі, авторознавчі, трасологічні, судово-балістичні, портретно-криміналістичні і т.ін.


Подобные документы

  • Поняття збирання доказів та його зміст. Методи і засоби збирання доказів. Особливості збирання речових доказів та письмових документів. Форми фіксації доказової інформації: вербальна, графічна, предметна, наглядно-образова.

    реферат [29,0 K], добавлен 21.03.2007

  • Кримінально-процесуальні відносини під час збирання, перевірки і оцінки речових доказів. Види речових доказів, засоби їх отримання та умови процесуального оформлення. Вирішення питання про речові докази органами досудового розслідування і судом.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 05.05.2010

  • Поняття доказів та їх джерел у кримінальному процесі. Їх поняття, природа та види. Розмежування речових доказів та документів. Особливості збирання, перевірки та оцінки речових доказів. Процесуальний порядок залучення речових доказів до матеріалів справи.

    курсовая работа [58,3 K], добавлен 28.04.2010

  • Поняття та види заходів процесуального примусу в цивільному процесуальному законодавстві України. Підстави та порядок застосування процесуальних фікцій. Сутність та особливості тимчасового вилучення письмових чи речових доказів для дослідження їх судом.

    курсовая работа [43,5 K], добавлен 08.06.2014

  • Виявлення та вилучення з місця події слідів та інших речових доказів. Складання протоколу місця події. Фіксація ходу і результатів огляду. Використання відеозапису при огляді місця події. Процес пошуку різних дрібних слідів та інших речових доказів.

    реферат [29,8 K], добавлен 20.03.2015

  • Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми речових доказів у кримінальному процесі. Характеристика засобів отримання та процесуальний порядок формування речових доказів, особливості їх збереження органами досудового розслідування і судом.

    дипломная работа [86,7 K], добавлен 30.08.2014

  • Сутність та зміст поняття "висновок експерта" як джерела доказів в кримінальному процесі. Зміст, структура та оцінка висновку експерта. Значення висновку експерта в кримінальному судочинстві. Проведення експертного дослідження і дача висновку.

    курсовая работа [58,3 K], добавлен 21.03.2007

  • Особливості та правила формування судових справ, які підшиваються в спеціальну обкладинку, виготовлену друкарським способом. Реєстраційні журнали та обліково-статистичні картки. Справи за поданнями слідчих органів. Перелік індексів, облік речових доказів.

    курсовая работа [40,3 K], добавлен 22.02.2011

  • Визначення понять "докази" і "доказування" у цивільному судочинстві. Доказування як встановлення обставин справи за допомогою судових доказів. Класифікація доказів, засоби доказування. Стадії процесу доказування. Суб’єкти доказування, оцінка доказів.

    курсовая работа [53,2 K], добавлен 04.08.2009

  • Поняття доказів та їх зміст. Поняття та система джерел доказів у кримінальному процесі. Обвинувальні та виправдувальні докази. Показання свідка, потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого. Висновок експерта, речові докази, протоколи слідчих дій.

    курсовая работа [29,6 K], добавлен 10.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.