Протягом всього роману «When I Was a boy in China» на основі порівняння сино-американським письменником двох культур, читачі мають змогу дізнатись про культуру, традиції та основні аспекти суспільного життя двох країн - Китаю та США. Одинадцять з дванадцяти розділів присвячені суто китайській стороні питання, і лише в контексті китайської культури та завдяки зіставленням та протиставленням автора, розкриваються певні відомості про Сполучені Штати Америки. Дванадцятий розділ роману, який має назву «First Experiences in America», автор присвячується своїм першим спогадам та враженням головного героя про цю країну. Свій перший день в Америці він згадує так : «San Francisco in 1873 was the paradise of the self-exiled Chinese».[29.106] Потрапивши з традиційного, живучого за старими канонами Китаю до прогресивного, швидко розвиваючогося американського мегаполісу - хлопчик пережив «культурний шок». Його вражає велич іноземних споруд, нові технології та темп життя пересічних американців. Все своє захоплення він вкладає в такі слова: «The city impressed my young imagination with its lofty buildings--their solidity and elegance. The depot with its trains running in and out was a great attraction. But the "modern conveniences" of gas and running water and electric bells and elevators were what excited wonder and stimulated investigation.»[29.107] Головний герой ніби зробив перше велике відкриття в своєму житті.

Таке сильне перше враження про Сполучені Штати Америки матиме великий вплив на подальше відношення письменника до цієї країни.

Вже з першого дня перебування в Америці, хлопчик відчуває значну різницю в житті та культурі цих двох країн, яка проявилась в таких простих та повсякденних речах, як одяг. «We were dressed in our full Chinese costume, consisting of cue, satin shoes, skull-cap, silk gown, loose jacket and white linen blouse. We were both thirteen years of age, but smaller than American boys at eleven.»[29.109] Тобто вони були вдягнені в традиційний китайський одяг, стиль якого був непритаманним та не зрозумілим для американців. Через такий буденний аспект життя, автор показує яскраво виражену різницю в культурному виховані цих двох націй.

Слід відмітити, що існує також різниця у процесі та методах виховання і навчання. Письменник з певним захопленням розповідає ніби про власний досвід навчання у Сполучених Штатах Америки. «We learned English by object-lessons. At table we were always told the names of certain dishes, and then assured that if we could not remember the name we were not to partake of that article of food. Taught by this method, our progress was rapid and surprising».[29.111]В даному уривку автор розповідає про нетрадиційні методи вивчення іноземної мови, які виправдали себе та дали гарний результат.

Ще одним вагомим фактором, сформувавшим певне відношення Лі Ян Фо до Сполучених Штатів Америки та сприявшим його подальшому самовизначенню є сім`я, до якої потрапив молодий письменник. Згідно зі згадками його онука, Лі Ян Фо мав близькі відношення з прийомною сім'єю, яка стала для нього другою домівкою. «In 1872 Li Yan Phou arrived in Springfield and with another of his group, Yung Kwai, was assigned to the home of Mrs. Sarah Vaille. He lived with her family and formed a fond, enduring relationship over the next seven years. His attachment may have been a natural consequence of the somewhat distant relations with his natural parents, described in the first few chapters of his book. In the Vaille home he experienced a close, affectionate family life very different from his home life in Zhongshan. The connection with the Vaille family continued for the rest of his life, maintained through his first marriage and divorce, the different years before his second marriage, and until the returned to China in 1927.»[29.5] Так, зі слів його найближчого оточення помітний тісний зв'язок Лі Ян Фо з новою американською сім'єю . Та й у висловах самого письменника відчувається почуття любові та поваги до цих людей. «…and it was my good fortune to be put into the hands of a most motherly lady in Springfield».[29.109] Міс Веіл стає для майбутнього письменника другою матір'ю та дає відчуття рідного дому у чужих, для нього, Сполучених Штатах Америки. Також, ще одним важливим внеском, який зробили «американська мати» в розвиток Лі Ян Фо як особистості є залучення його до християнського віросповідання. Про своє перше враженні від візиту до церкви, письменник згадує так: «Sunday came. After lunch, the lady and her son came up to our room to tell us to get ready to go to Sabbath-school with them … We were confirmed in our suspicions on peeping in and seeing the people rise to sing. " Church, church ! " we muttered, and rushed from the edifice with all the speed we could command. We did not stop till we got into our room, while our American friends, surprised at this move on our part and failing to overtake us, went back to the church.»[29.110] Отже, на основі цих згадок можна зробити висновок, що перше знайомство з християнською вірою та її традиціями шокували свідомість молодої особистості.

Так, розглянувши останній розділ роману «When I Was a boy in China», можна зробити висновок, що існувало багато вагомих факторів, які сприяли формуванню позитивного ставлення Лі Ян Фо до Сполучених Штатів Америки.

Отже, підводячи підсумок в аналізі роману Лі Ян Фо «When I Was a boy in China», слід ще раз виділити основні аспекти та особливості даного твору. Перш за все слід зазначити, що цей роман є творчим доробком транскультурної літератури. Лі Ян Фо був одним з перших представників даного напряму, але його творчість не була гідно оцінена вченими та дослідниками. Однак його роман все ж таки є вагомим внеском в розвиток даного напряму. На основі розповіді про власне життя, Лі Ян Фо порівняє дві світові культури - китайську та американську. Також слід розуміти, що це не автобіографічний роман, а поетика автобіографізму. Кожний з розділів книги, не пов'язаних між собою, присвячені окремій темі - починаючи від побутових аспектів життя і закінчуючи особливостями культури двох країн. В особистості Лі Ян Фо відчувається поєднання відразу двох країн та їх культур.

ВИСНОВОК

В процесі написання даної курсової роботи був досліджений феномен світової культури - транскультурація, постать Лі Ян Фо як видатного письменника та його внесок у розвиток сучасної літератури.

Підводячи підсумок своєї курсової роботи, я вважаю за потрібне виділити декілька основних аспектів даного питання.

Яскравим прикладом транскультури, яка знайшла своє вираження в літературі є роман Лі Ян Фо «When I was a boy in China». Лі Ян Фо - один з перших письменників, працювавших в даному напрямку, а його роман є творчим доробком транскультурної літератури.

Як вже зазначалось раніше, головними ознаками приналежності того чи іншого твору до транскультурної літератури є етнічне походження автора та мова,якою написаний твір. Те, що Лі Ян Фо був уродженцем Китаю, а його роман «When I was a boy in China» написаний англійською мовою - може слугувати першим доказом того,що це є транскультурний твір.

Зазвичай транскультурній літературі притаманні автобіографічні твори. Слід відмітити, що у романі «When I was a boy in China» втілена поетика автобіографізму. Розповідь в романі ведеться від першої особи, ніби він самого автора, але це не так. Лі Ян Фо лише зображую окремі події свого життя через призму головного герою,тобто оповідача. Це є головною особливістю даного твору.

У романі «When I was a boy in China» Лі Ян Фо, у контексті життя головного героя, зображує дві світові культури - китайську та американську. Вони настільки пов'язані між собою у творі, що ніби є невід'ємними частинами одна одної. В романі розкриваються всі основні аспекти суспільного та культурного життя двох країн, починаючи від побуту і закінчуючи релігією. Протягом всього твору простежується тенденція зіставлення та протиставлення Китаю та Сполучених Штатів Америки, та в цих протиріччях автор ніби намагається знайти своє власне «Я».

Отже, хоча роман «When I was a boy in China» і не знайшов належного визнання серед вчених та дослідників,однак його безперечно можна вважати творчим доробком транскультурної літератури.

транскультура азіатський американський література

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Астафьева О.Н. Многообразие моделей этнокультурной идентичности в современном информационно-коммуникативном пространстве / Глобализация и перспективы современной цивилизации / От в. ред. К.Х.Делокаров. М.: КМК, 2005. - С.105-126.

2. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук / М.М. Бахтин // Эстетика словесного творчества/ М.М.Бахтин.- М.:Искусство, 1979.- С.361 - 373.

3. Бахтин М.М. проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве/ М.М. Бахтин // Вопросы литературы и эстетики/ М.М. Бахтин.- М.:Худ.лит., 1975. - 357 с.

4. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию М.: Прогресс-Традиция, 2001. - 303 с.

5. Бобахо В.А., Левикова С.И. Культурология. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. - 400с.

6. Висоцька Н.О. Єдність множинного. Американська література кінця ХХ поч. ХХІ століть у контексті культурного плюралізму / Н.О. Висоцька.- К.: Вид центр КНЛУ, 2010. - 456 с.

7. Висоцька Н.О. Література США та ідеї мультикультуралізма / Н.О. Висоцька // Вікно в світ. - К.,2005. - №8. - С. 106-124.

8. Высоцкая Н. Транскультура или культура в трансе? / Н.А. Высоцкая // Вопр.лит.- 2004.- №2. - С.3-24

9. Дубовицкая Л.В. Транскультурная интертекстуальность на примере креолизованных текстов письменной коммуникации / Л.В. Дубовицкая // Вестник МГОУ. - Серия: Лингвистика. - №1.- 2012.- С. 18-23

10. Жукова И.В. Современный литературный процесс в азиато-тихоокеанском регионе / И.В. Жукова // Восток.- 2006.-№1. - С.106-112 .

11. Ибрагимов М.И. Интердисциплинарность и мультикультурализм в современной литературной компаративистике / М.И. Ибрагимов // ІІІ Международные Бодуэновские чтения: И.А. Бодуэн де Куртенэ и современные проблемы теоретического и прикладного языкознания. Труды и материалы: [в 2 т.]. - Казань: Изд-во Казан.ун-та, 2006.- Т.1. - С.241-242.

12. Кемеров В.Е. Социальный хронотоп и проблема субъективности социальной онтологии // Вестник РФО. - 2008. - №1. - С.129-135.

13. Кефели И.Ф. Социальная природа глобализма/ И.Ф. Кефели // Перспективы человека в глобализирующемся мире/под.ред. В.В. Парцвания. - СПб., 2003.- С.88-148.

14. Кириллова Т.Д. Американская литература конца ХІХ - начала ХХ века / Т.Д. Кириллова // История зарубежной литературы / Т.В. Ковалева - Минск: Завигар, 1997. - С.286-328.

15. Кнабе Г.С. Двуединство культуры / Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. М.: Индрик, 1993. - С. 17-28.

16. Козлик І. Проблема «літературознавство і мультикультуралізм» у площині методологічної та теоретичної рефлексії/ І.Козлик // Питання Літературознавства. - 2009. - Вип. 77. - С.142 -154

17. Култыгин В.П. От локального универсализма к глобальному контекстуализму // Социологические исследования. - 2009. - №1. - С.24-32.

18. Постникова Е.А. Азиато-американская литература: пути исследования / Е.А. Постникова // Филологические науки в России и за рубежом: материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.). - СПб.: Реноме, 2012.- С.30-32.

19. Тлостанова М. Постсоветская литература и эстетика транскультурации. Жить никогда, писать ниоткуда. -- М., 2004.

20. Тлостанова М.В. Движение идей мультикультурализма в США конца ХХ века / М.В. Тлостанова // Культура и жизнь. - 2000. - №3. - С.98-107.

21. Тлостанова М.В. От философии мультикультурализма к философии транскультурации / М.В. Тлостанова. - М.: РУДН, 2008.

22. Тлостанова М.В. Постсоветская литература и эстетика транскультурации. Жить никогда, писать ниоткуда. М.: УРСС, 2004. - 416 с.

23. Чумаков А.Н. Метафизика глобализации. Культурно-цивилизационный контекст. М.: «Канон+» РООИ «Реабилитация», 2006. - 516 с.

24. Эпштейн М. Новый вид свободы - транскультура [Электранный ресурс] / М.Эпщтейн. - 2002.

25. Эпштейн М. От многокультурия - к транскультуре / М.Эпштейн // Вестник РФО. - 2003. - №3 (27).- С. 198-201.

26. Эпштейн М. Транскультура // Т. Артемьева, И. Смирнов, Э. Тропп, Г. Тульчинский, М. Эпштейн. Проектный философский словарь. 2002. URL: http://terme.ru/dictionary/951/word.

27. Da Zheng. From the Margin to the Mainstream. Asian American Literature Since the Late 1970s. // In Search of New Identities and Designs: American Literature in the 1980--90s / ed. by Yuri V. Stulov. -- Minsk, 2001. P. 150

28. Tan A. The Opposite of Fate (Memories of a Wriing Life). -- L.,2003. P. 304.

29. Yan Phou Li . When I was a boy in China / Li Yan Phou. - Boston Lothrop publishing company,1887.

Размещено на Allbest.ru