Удосконалення процесу управління дошкільним навчальним закладом (на прикладі Одеського ДНЗ "Ясла-садок" №29)

Нормативно-методичну базу діловодства становить сукупність законів, нормативних правових актів і методичних документів, що регламентують технологію створення, обробки, зберігання і використання документів у поточній діяльності установи, а також роботу служби діловодства, її структуру, функції [4; 8].

У Положенні про дошкільний навчальний заклад від 12 березня 2003 року № 305 зазначено, що дошкільний навчальний заклад є юридичною особою i діє на пiдставi статуту, який затверджується засновником (власником) за погодженням з вiдповiдним органом управління освітою i реєструється місцевим органом виконавчої влади; дошкільний навчальний заклад у своїй дiяльностi керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», іншими законодавчими актами, актами Президента України, Кабінету Мiнiстрiв, наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та власним статутом; це Положення поширюється на всі дошкiльнi навчальні заклади, крім будинків дитини, дитячих будинків сімейного типу, дитячих будинків iнтернатного типу, центрів розвитку дитини, дiяльнiсть яких регулюється вiдповiдними положеннями про ці заклади [52].

Говорячи про нормативно-правове забезпечення навчального закладу, необхідно зазначити, що велика частина управлінської інформації закріплюється у вигляді документів. Сам процес управління характерний значною різноманітністю і повторюваністю робочих ситуацій і підприємницьких дій по їх вирішенню. Основним напрямком вдосконалення документації є уніфікація і стандартизація.

Під уніфікацією розуміється приведення чого-небудь до єдиної системи, формі, одноманітності.

Уніфікація документів проводиться в цілях скорочення кількості вживаних в управлінській діяльності документів, типізації їх форм, встановлення однакових вимог до оформлення документів, створюваних при вирішенні однотипних управлінських завдань, зниження витрат на підготовку та обробку документів, досягнення інформаційної сумісності баз даних, створюваних у різних галузях діяльності.

Раціонально організований комплекс взаємопов'язаних документів, що створена за єдиними правилами та вимогами і застосовується у певній галузі діяльності, називають уніфікованою системою документації.

Отже, нормативно-правова база дошкільного навчального закладу регламентує діяльність в цілому навчального закладу, в т. ч. управлінську діяльність.

Висновки з першого розділу

У першому розділі ми розглядали питання напрямів управління дошкільним навчальним закладом, розкрили сутність цього поняття та основні проблеми управління дошкільним навчальним закладом на сучасному етапі розвитку суспільства, специфіку управління кадрами та фінансово-юридичні аспекти управління дошкільним навчальним закладом.

Сучасна освіта знаходиться на новому етапі розвитку - триває її модернізація. Цьому сприяють як соціальні, так і економічні зміни, які відбуваються в Україні.

В ході дослідження напрямів управління дошкільним навчальним закладом, нами були виявлені наступні проблеми в організації цього процесу. По-перше, це проблеми удосконалення підготовки педагогічних кадрів, удосконалення їх професійної компетентності, готовності орієнтуватися в складних проблемах навчання та виховання підростаючого покоління. В сучасних умовах відбувається надшвидке застаріння одержаних фахівцем знань, знецінення набутої раніше освіти. Це відбувається у зв'язку із зростанням обсягів інформації, постійного її оновлення, розширення та поглиблення. Тому на сьогодні гостро постає питання безперервності освіти педагогічних кадрів, що надасть їм можливість бути компетентним працівником та справжнім професіоналом у своїй сфері.

По-друге, проблема управління дошкільним навчальним закладом на основі людиноцентриського підходу. Людиноцентриський підхід в педагогічному менеджменту має на меті вдосконалення людських відносин в керованому колективі, залучення його членів до управління, надання ним допомоги в рішенні педагогічних проблем, підвищення кваліфікації. Сюди можна віднести й проблему культури спілкування адміністрації дошкільного навчального закладу з педагогічним колективом. В управлінні педагогічним колективом недостатня увага приділяється організації взаємовідносин в колективі, наданні рівних прав і обов'язків співробітникам. Важливим завданням даної структури є створення відповідних умов праці для всіх співробітників ДНЗ.

Наступним напрямом управління дошкільним навчальним закладом є управління фінансово-господарською діяльністю. Сьогодні постає проблема докорінного реформування системи управління фінансами ДНЗ, яка досі залишається «радянською». Реформування системи фінансування дошкільних навчальних закладів повинно відбуватися за рахунок доповнення навчальних програм, розроблення нової системи планування кошторису закладу, забезпечення прозорої та ефективного системи використання наданих ресурсів.

Гостро постає питання вдосконалення нормативно-правового забезпечення управління дошкільним закладом освіти. Велика частина управлінської інформації закріплюється у вигляді документів. Сьогодні постає потреба вдосконалення системи документації. Основними напрямками організації цього процесу є уніфікація та стандартизація документів. Уніфікація документів має проводитися в цілях скорочення кількості вживаних в управлінській діяльності документів, встановлення однакових вимог до оформлення документів. Під стандартизацією розуміється процес встановлення і застосування стандартів, під якими розуміється зразок, еталон, модель, прийняті за вихідні для зіставлення з ними інших подібних об'єктів. Застосування стандартів сприяє поліпшенню якості створюваного документа.

Зміст процесу управління визначається суттю управління. Суть управління виявляється через його функції, в яких визначено коло діяльності, її зміст, види, призначення і роль. Огляд сучасної літератури дав нам змогу виявити такі функції управління: педагогічний аналіз, прогнозування, планування, організація, керівництво, координація, контроль, оцінка, регулювання.

В управлінні дошкільним навчальним закладом важливого значення має реалізація науково обґрунтованих етапів послідовності дій, що ведуть заклад в цілому до досягнення мети. Кожен з етапів має своє призначення, завдання, форми і методи реалізації, виконує конкретні функції, які в об'єднанні утворюють управлінський цикл.

РОЗДІЛ ІІ

ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ДОШКІЛЬНИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ (НА ПРИКЛАДІ ОДЕСЬКОГО ДНЗ №29)

2.1 Компонентно-структурний аналіз діяльності Одеського ДНЗ «Ясла-садок» №29

Успішна реалізація завдань навчального закладу великою мірою залежить від організаційної діяльності керівника, від його знань та вмінь забезпечити ефективні керівництво та контроль за діяльністю колективу. Керівник несе відповідальність не лише за себе, а й за свій колектив, за кожного працівника окремо, за кожну дитину, яка виховується чи навчається в закладі.

Одеський дошкільний навчальний заклад Ясла-садок № 29 Одеської міської ради Одеської області функціонує з 1930 року. В дошкільному закладі функціонують 7 груп: 1 група для дітей раннього віку, 2 групи для дітей молодшого дошкільного віку, 2 групи для дітей середнього віку, 2 групи для дітей старшого дошкільного віку.

В дошкільному навчальному закладі № 29 створені належні умови для навчально-виховного процесу, це світлі і затишні групові кімнати, окремий музичний і спортивний зал. Велика частина спільної діяльності з дітьми організовується на повітрі. Для цього створені необхідні умови: ділянка озеленений, є літній басейн; ізольовані, обладнані навісами (верандами) і спорудами, ігрові майданчики для кожної вікової групи; асфальтова доріжка з розміткою для навчання дітей ПДР; город для дитячого експериментування, квітники. Спортивна база дошкільного навчального закладу добра, є необхідне спортивне обладнання та атрибути для проведення занять та гурткової роботи.

Стан матеріально-технічної бази закладу відповідає вимогам. В цьому навчальному році адміністрацією закладу за планом реконструкції була проведена робота по покращенню стану території закладу: додаткове озеленення, частковий ремонт і пофарбування малих архітектурних форм. Проведений ремонт групових приймальних кімнат, косметичний ремонт групових приміщень та кабінетів, оновлений дизайн окремих груп.

Адміністративно-господарська діяльність здійснювалася відповідно з річним планом роботи. Протягом року контролюється освітньо-виховна робота; проводиться системний аналіз комплектування закладу дітьми, своєчасно ведеться підготовка документів до організованого початку навчального року; проводиться тарифікація педагогічного персоналу; своєчасно надаються звіти. Адміністрацією щоденно контролюється економія електроенергії, води та стан майна, обладнання, приміщень, території закладу. Уся діяльність персоналу регламентується наказами по закладу.

Виробничі наради з педагогічним персоналом проводяться щовівторка; з технічним персоналом, з медичним персоналом та адміністрацією - один раз на місяць. Загальні збори колективу проводяться два рази на навчальний рік. Крім того протягом року в закладі проводяться кілька святкових загальних зборів трудового колективу, які присвячуються ювілейним та професійним святам.

Засідання ради, піклувальної ради, батьківського комітету закладу, загальних батьківських зборів, групових батьківських зборів проводяться за річним планом та оперативно за потребою.

Навчальне обладнання. Дошкільний заклад на 100% обладнаний відповідно до потреб. Стан збереження майна є належним та відповідає нормативно-правовій базі. Заклад обладнаний меблями відповідно до потреби. Стан збереження меблів задовільний.

Дошкільний навчальний заклад є комунальним закладом, тому матеріальне та фінансове забезпечення гарантує місцевий бюджет. Завдання адміністрації полягає у оптимальному його прогнозуванні, плануванні та цільовому використанні. Питання господарської роботи є найскладнішим у роботі керівника так, як на вирішення його потрібні кошти .

Значна кількість матеріальних цінностей, яка знаходиться в використанні в усіх вікових групах, надана батьківською громадою. Батьківська громада, Рада закладу, піклувальна рада ДНЗ внесли великий внесок в зміцнення матеріально-технічної бази ОДНЗ «Ясла-садок» №29 «Казка» (ремонт групових приміщень, оновлення інтер'єру, придбання спортивного обладнання для фізкультурного залу та майданчику тощо).

Але разом з тим, потребує подальшої роботи забезпечення стану матеріальної бази закладу. В наступному навчальному році необхідно придбати високоякісне обладнання для ігрових кімнат та дитячих майданчиків, іграшки (деталізовані й умовні), ігрові модулі, макети тощо. Серйозною проблемою залишається заміна віконних рам та дверей, модернізація штучного освітлення.

За потребою батьків в дошкільному навчальному закладі надаються додаткові освітні платні послуги з англійської мови та хореографії.

Дошкільний заклад в своїй діяльності керується:

- Конституцією України;

- Законом України «Про освіту»;

- Законом України «Про дошкільну освіту»;

- Основами законодавства України про охорону здоров'я;

- Положенням про дошкільний навчальний заклад України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 305;

- Нормативними і програмно-методичними матеріалами МО України і МОЗ України;

- Власним статутом.

Установа є юридичною особою, має самостійний баланс, відокремлене майно, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку та штамп зі своїм найменуванням. Дитячий садок набуває права юридичної особи у частині ведення статутної фінансово-господарської діяльності, спрямованої на підготовку навчального процесу, з моменту реєстрації.

Штат дошкільного навчального закладу № 29 становить 36 осіб, з них: завідувач ДНЗ - 1 особа; старша медсестра - 1 особа; заступник завідуючої з адміністративно-господарської частини - 1 особа; головний бухгалтер - 1 особа; заступник завідувача з навчально-виховної частини - 1 особа; 4 працівників харчоблоку; 10 вихователів; 7 помічників вихователів; 1 музичний керівник; 1 інструктор з фізичної культури; 3 сторожа; 1 двірник; 1 тесляр; 1 праля; 1 кастелянка; 1 прибиральниця. Організаційна структура ДНЗ № 29 представлена в Схемі 1.

Схема 1. Організаційна структура ДНЗ № 29

ДНЗ № 29 дотримується Європейської моделі менеджменту, яка має наступні характеристики:

1. Індивідуальний характер прийняття рішень керівником.

2. Індивідуальна відповідальність.

3. Суворо формалізована структура управління.

4. Чітко формалізована процедура контролю.

5. Індивідуальний контроль керівника.

6. Швидка оцінка результату праці та службове зростання.

Основною формою контролю за діяльністю дошкільного закладу є державна атестація, що проводиться один раз на десять років у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України. Контроль за дотриманням дошкільним закладом державних вимог щодо змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти здійснюється відділом освіти міста Одеси.

В дошкільному закладі здійснюються різні види внутрішнього контролю. При організації контролю використовується диференційований підхід, тобто враховуються специфічні та індивідуальні якості тих, кого контролюють та дотримуються єдині вимоги.

Здійснення відбувається згідно річного плану затвердженого на педагогічній раді. Щомісячно проводиться аналіз планів та сіток навчально-виховної роботи з дітьми.

Щоквартально проводяться зрізи знань на засвоєння дітьми програми, зрізи по фізкультурі та звуковимова дітей. Таким чином виконання плану і програм, якість знань і умінь дітей постійно знаходиться на контролі адміністрації.

Протягом року постійно проводиться контроль і за харчуванням, виконанням норм по харчуванню, за захворюваністю дітей, проведенню роботи по формуванню у дітей культурно - гігієнічних навичок, медико-педагогічний контроль за фізкультурними заняттями.

Здійснюються тематичні перевірки: фізичне виховання, патріотичне виховання та фронтальна перевірка старших груп.

Підсумки контролю своєчасно доводяться до відома педагогічного колективу, батьківської громади. Також здійснюється контроль за прийнятими рішеннями.

Управління методичною роботою здійснюється наступним чином:

- методична робота планується під час складання річного плану роботи на навчальний рік;

- питання про стан методичної роботи в дошкільному навчальному закладі обговорюється за нарадах та засіданнях педагогічної ради;

- педагогічний колектив дошкільного навчального закладу приймає участь у роботі методичних об`єднань, семінарах, тощо;

- адміністрація відвідує заняття педагогів та узагальнює їх досвід роботи;

- на початку навчального року створюється атестаційна комісія, яка працює цілий рік, розглядаючи питання докурсової , курсової та післякурсової підготовки педагогів.

Тематика засідань педагогічних рад підпорядкована тим завданням, над якими працює дошкільний навчальний заклад. Так протягом року піднімаються такі питання:

- підсумки літнього оздоровчого періоду;

- готовність дошкільного навчального закладу до нового року;

- стан роботи з фізичного виховання;

- взаємозв'язок психічного та фізичного здоров`я дошкільника;

- стан роботи з патріотичного виховання;

- виховання у дітей національної самосвідомості шляхом розширення знань про родовід та оволодіння багатством рідної мови;

- аналіз навчально-виховної роботи за рік;

- підготовка до літнього оздоровчого періоду.

Джерелами фінансування дошкільного закладу є кошти:

- кошти державного бюджету, що надходять у розмірі не нижчому від передбаченого нормативами фінансування;

- батьків або осіб, які їх замінюють;

- добровільні грошові внески і спонсорські пожертвування підприємств, установ, організацій та окремих громадян, іноземних юридичних і фізичних осіб;

- кошти, одержані від громадян за надання платних послуг;

- доходи від здавання в оренду приміщень, обладнання та іншого майна.

Одеський ДНЗ «Ясла-садок» №29 має право:

- придбати, орендувати необхідне йому обладнання та інше майно;

- отримувати допомогу від підприємств, установ, організацій або фізичних осіб.

Під час планування в Одеському ДНЗ «Ясла-садок» № 29 «Казка» використовуються дві моделі планування:

1. Перспективне планування, основним результатом якого є річний план роботи дошкільного закладу. Ця модель визначає приоритетні завдання і зміст роботи закладу протягом навчального року. Також перспективне планування висвітлює методи, прийоми, форми, загальні принципи освітньо-виховного процесу.

2. Поточне (календарне) планування, яке складається з календарних планів освітньо-виховної роботи педагогічних працівників і охоплює найближчий часовий проміжок - від 1-2 днів до 1-2 тижнів.

При цьому перспективне і поточне планування розглядаються як єдиний, нерозривний процес, складові якого взаємопов'язані за змістом. Перспективне планування служить основою поточного.

Форма складання перспективних і поточних планів текстова та графічна.

Річний план Одеського ДНЗ «Ясла-садок» № 29 «Казка» складається на навчальний рік та оздоровчий період відповідно до ст. 24 Закону України «Про дошкільну освіту» затверджується завідуючої Стафєєвою В. О. за погодженням з місцевим органом управління освітою.

Річний план Одеського дошкільного навчального закладу «Ясла-садок» № 29 «Казка» Одеської міської ради Одеської області складений у відповідності з листом МОН України № 1/9-455 від 03.07.09 р. про «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах». Він вміщує в себе 7 розділів, а саме: аналіз роботи за минулий рік; завдання на 2014 - 2015 навчальний рік; методична робота з кадрами (проходження курсів підвищення кваліфікації педагогів та атестація; самоосвіта педагогів; участь в методичних об'єднаннях; робота творчої групи; педради; педгодини; семінари; консультації для вихователів; колективні перегляди); вивчення стану організації життєдіяльності дітей; організаційно-педагогічна робота (взаємодія дошкільного закладу з сім'єю, соціально-педагогічний патронат; забезпечення перспективності і наступності у роботі ДНЗ № 29); робота методичного кабінету; адміністративно-господарська діяльність (виробничі наради; інструктажі з працівниками; збори ради закладу).

Річне планування ОДНЗ №29 «Казка» відповідає сучасним вимогам наукових досягнень, передовому педагогічному досвіду; визначає перспективу розвитку дошкільного закладу; актуальні пріоритетні завдання, шляхи та засоби реалізації цих завдань через кожний розділ плану, враховуючи особливості та можливості дошкільного закладу.

У змісті річного плану ОДНЗ №29 «Казка» передбачаються заходи з підвищення рівня фахової майстерності педагогічних працівників, різні форми методичної роботи з педагогічними кадрами, вивчення стану освітнього процесу, заходи спільної роботи дошкільного закладу із школою та батьками, робота методичного кабінету та адміністративно-господарська діяльність, медико-профілактичні заходи, проведення свят, розваг, театральних дійств, гурткової роботи. В плані чітко вказуються назви запланованих заходів, форми їх реалізації, строки і відповідальні за виконання.

Розділ 1 складений з урахуванням основних вимог до аналізу результатів річного плану, а саме: фактичний матеріал викладений чітко, в логічній послідовності, враховані причинно-наслідкові зв'язки, застосовані засоби унаочнення - таблиці. Розділ містить зіставлення, порівняння та оцінювання результатів діяльності ДНЗ за минулий навчальний рік, визначені умови, що забезпечують успіх (для закріплення досягнутих результатів і розвитку в наступному році).

Розділ 2 - основні завдання на 2014 - 2015 навчальний рік. Представлені завдання навчально-виховної роботи дошкільного закладу на поточний рік відповідають вимогам щодо їх визначення. А саме, завдання, пов'язані з позитивними змінами у формування системи моральних цінностей, заходами щодо зміцнення здоров'я, соціального захисту дітей; представлені завдання, пов'язані із забезпеченням системи взаємовідносин ДНЗ та школи.

Основними завданнями на 2014 - 2015 навчальний рік ОДНЗ №29 є:

1. Патріотичне виховання у контексті розвитку духовного потенціалу особистості дитини дошкільного віку;

2. Забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дітей раннього віку (від 1 до 3 років), їх безболісної адаптації до змінних умов життя та успішного входження у соціальне середовище;

3. Трудове виховання в процесі організованої й самостійної предметно-практичної діяльності дітей;

4. Забезпечення наступності в реалізації завдань духовного, патріотичного, трудового виховання між дошкільною і початковою ланками освіти.

Розділ 3 - методична робота з кадрами. В розділі плану представлені дані щодо проходження працівниками атестації, курсів підвищення кваліфікації, теми та дати проведення методичних об'єднань, педрад (сплановано 4 педагогічні ради на рік; визначені назви педрад, порядок денній із визначенням форми розкриття кожного пункту, назначені відповідальні), педгодин, зазначені тематика, строки та відповідальні роботи творчої групи, тематика, строки та відповідальні за консультації для вихователів, семінари, колективні перегляди.

Розділ 4 - вивчення стану організації життєдіяльності дітей. В розділі відображена циклограма контролю, яка побудована за результатами підсумків за минулий навчальний рік та візуально представляє систему вивчення роботи закладу з освітньої діяльності на поточний навчальний рік. Відображені наступні види контролю: оглядово-оперативний, вибірковий, попереджальний, порівняльний, тематичний, комплексний. В циклограму вміщені наступні напрямки вивчення стану організації діяльності дошкільного навчального закладу: організаційно-правові засади діяльності закладу; матеріально-технічна та навчально-методична база; кадрове забезпечення; управлінська діяльність; медичне обслуговування, харчування дітей; освітня робота; робота з сім'єю та школою.

Розділ 5 - організаційно-педагогічна робота. В розділі представлені наступні напрямки роботи навчального закладу: взаємодія дошкільного закладу з сім'єю (визначена тематика батьківських зборів, консультацій та семінарів, зазначені строки виконання та відповідальні), соціально-педагогічний патронат, забезпечення перспективності і наступності у роботи ДНЗ та школи (включені реальні і змістові форми співпраці дошкільного навчального закладу та школи, які спрямовані на налагодження ділових контактів між: педагогічними колективами; дитячими колективами ДНЗ та школи; педагогами школи та вихованцями ДНЗ; педагогами початкових класів школи, вихователями та батьками дітей випускних груп ДНЗ).

Розділ 6 - робота методичного кабінету. Головне завдання вихователя-методиста полягає у тому, щоб зробити накопичений досвід доступним, навчити педагогів користуватися наявним методичним обладнанням; створити науково-методичний осередок для педагогів і батьків тощо. З цією метою здійснюється: вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду працівників свого та інших закладів, Вітчизняного і зарубіжного педагогічного досвіду; розроблення методичних рекомендацій, зразків планування, узагальнення матеріалів з питань вивчення роботи педагогів; забезпечення та поповнення кабінету різними матеріалами (наочно-дидактичними посібниками, науковою, навчально-методичною, енциклопедичною літературою, іграшками, атрибутами, аудіовізуальними засобами тощо); створення каталогів і картотек, упорядкованих за розділами, темами, актуальними проблемами і питаннями; складання анотацій; оформлення тематичних стендів, виставок.

Розділ 7 - адміністративно-господарська діяльність. В таблиці цього розділу заплановані заходи щодо ремонту приміщень, придбання та ремонт меблів, оснащення майданчиків, фізкультурних зон, методичних та лікувально-профілактичних кабінетів, спеціалізованих кімнат для роботи гуртків, благоустрій та озеленення території; виготовлення обладнання для груп тощо. Заплановані виробничі наради.

В додатки річного плану внесений розділ «Свята та розваги», в якому висвітлені питання щодо організації дозвілля вихованців ДНЗ. Розділ містить відомості про назву розваги, термін виконання та відповідального. Тематика розваг ОДНЗ № 29 на 201 - 2015 навчальний рік наступна: День знань; День міста «З днем народження, мила Одесо!»; День здоров'я; Осінь щедра, осінь барвінкова; Святий Миколай; Новорічні чудеса нам ялинка принесла; Різдвяні свята, святкуйте малята; День захисника Вітчизни; Співаємо, танцюємо - всіх зачаруємо; Тараса Шевченка думки будуть жити віки; Тематичний день до визволення міста-героя Одеси; Славимо Великдень; День матері; День сім'ї; Випускні свята для старших груп та ін.

Отже, практика дошкільної освіти вимагає інтенсифікації науково-методичної роботи, спрямованої на розв'язання проблеми підготовки професійно компетентних керівних кадрів ДНЗ, які володіють теорією і практикою педагогічного управління.

Контроль в даному ДНЗ базується на тісній співпраці між керівником, вихователем та дітьми. Керівник бере активну участь в навчальному процесі ДНЗ, спілкується з дітьми. Чільне місце також займають різного роду опитування та тестування співробітників навчального закладу.

Розглянувши специфіку ОДНЗ «Ясла-садок» №29 «Казка», ми прийшли до висновку, що модернізація змісту дошкільної освіти, яка є основним принципом управління даного навчального закладу, є важливим чинником розвитку системи національної освіти загалом, реалізує її нові цінності, забезпечує гуманістичну спрямованість, створює передумови для розкриття творчих можливостей педагогів, надання процесу оновлення комплексного, поступального і системного характеру.

2.2 Напрямки удосконалення управління діяльністю дошкільного навчального закладу

Розглянувши поняття системи дошкільної освіти, спробуємо визначити поняття її якості.

Стратегічним завданням української освіти є приведення її до світових стандартів. Для реалізації визначеної стратегії пріоритетним завданням сьогодення є забезпечення високоякісної освіти на всіх її етапах і рівнях, оцінювання її результативності та управління якістю [58].

Побудова дошкільної освіти в сучасному життєвому контексті, модернізація всіх її складників - цілей принципів, завдань, змісту, форм, методів виховання і навчання - перетворюється на першочергову потребу, підкреслює. Задовольнити сучасні запити може лише якість дошкільної освіти, що стає визначальним принципом інноваційних процесів. Основою зрушень є створення потреб і моделей розвитку особистості. Якісна дошкільна освіта кваліфікується фахівцями як процес і результат удосконалення здібностей і поведінки зростаючої особистості, створення сприятливих умов для досягнення нею фізичної, психічної та соціальної зрілості, одержання можливості для індивідуального зростання, вияву творчих здібностей, актуалізації свого природного потенціалу [63].

Дамо визначення поняттям «якість освіти» та «якість дошкільної освіти».

Якість освіти (англ. - quality of education) - певна збалансована відповідність певного освітнього рівня (загальної середньої, професійно-технічної, вищої тощо) численним потребам, цілям, умовам, затвердженим освітнім нормам і стандартам, яка встановлюється для виявлення причин порушення цієї відповідності та управління процесом поліпшення встановленої якості [18].

Деякі автори (Р. Зуб'як, О. Ляшенко) вважають, що якість освіти є характеристикою системи освіти, яка відображає відповідність організованого процесу, досягнутих результатів та самої системи цілям, соціальним нормам, стандартам освіти, потребам споживачів [24].

Т. Хоруженко вважає, що «якість освіти відображає ступінь відповідності сукупності властивостей освітнього процесу та його результату певним нормам (стандартам) освіти». Результативною категорією якості освіти є якість підготовки фахівців, яка виявляється у певному комплексі компетенцій випускника [64; 7].

Ми погоджуємось з П. Дмитренко, який розглядає якість ocвіти в двох аспектах: зовнішнього (якість результату освітнього процесу) та внутрішнього (характеристики системи забезпечення якocтi). Якість результату освітнього процесу відображає відповідність рівня підготовки випускників вимогам стандартів. Система забезпечення якocтi складається зі змісту ocвіти, рівня підготовки тих, хто навчається, викладацьких кадрів, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення, використовування освітніх технологій тощо [17].

Якість дошкільної освіти - цілісна характеристика системи як першої ланки освіти з боку її відповідності потребам зростаючої особистості, сім'ї як споживачів соціальних послуг і держави як соціального замовника. Якість дошкільної освіти характеризується сукупністю властивостей та мірою корисності, які зумовлюють її здатність повно задовольняти особисті та суспільні потреби. Ідеальною моделлю сучасної дошкільної освіти є висока за якісно-кількісними показниками, теоретико-методологічними засадами, організаційно-методичними умовами, результатами навчально-виховної роботи освіта [29].

Поняття «якість» багатогранно, а отже з позиції кожного його учасника трактується по-різному:

Для дітей - це навчання в цікавій для них ігровій формі.

Для батьків - це ефективне навчання дітей, тобто навчання за програмами, якісна підготовка дітей до школи:

- Навчання без втоми;

- Збереження здоров'я дітей як психічного, так і фізичного;

- Успішність навчання;

- Підтримання бажання дітей до пізнання;

- Забезпечення можливості вступу до престижної школи;

- Навчання престижним предметів (іноземна мова, хореографія і т.д.)

Для вихователів - це, по-перше, позитивна оцінка їх діяльності керівником дошкільного закладу, батьками:

- Успішне виконання всіх навчальних програм усіма дітьми;

- Оптимальний підбір методів і прийомів роботи з дітьми;

- Підтримання інтересу дітей до навчального процесу;

- Успішний розвиток дітей у процесі їх навчання;

- Збереження фізичного та психічного здоров'я дітей;

- Раціональне використання навчального часу дітей та робочого часу вихователя;

- Забезпеченість педагогічного процесу всіма необхідними посібниками та обладнанням.

Для керівника - це:

- Висока оцінка діяльності вихователів батьками і дітьми, підвищення тим самим престижу дитячого саду як чинника збереження і розвитку дошкільної установи;

- Збереження здоров'я дітей;

- Раціональне використання навчального часу дітей та робочого часу педагогів;

- Успішність діяльності педагогів і дітей;

- Повне засвоєння вибраних програм, якісна підготовка дітей до школи.

Проблемою управління якістю освітніх послуг дошкільної освіти в цілому займаються багато сучасних дослідників: К. Біла, Л. Поздняк, Л. Фалюшіна, М. Лященко, П. Третьяков та ін.

Проте конкретних механізмів її вирішення в дитячому саду наукою поки не розроблено, тому доводиться звертатися до аналізу методичної літератури по створенню менеджменту навчального закладу. Характерним для такої літератури, на думку Л. Фалюшіної, є те, що в ній в якості універсального засобу вирішення всіх проблем даються рекомендації щодо здійснення педагогічного контролю та аналізу. Причому одні автори акцентують увагу на результатах педагогічної праці (М. Поташник, Т. Третьяков та ін .), інші (Ю. Конаржевский та ін) - на процесі педагогічної діяльності. Таким чином, виявляється не затребуваним такий напрямок, як управління якістю умов.

Між тим, управління якістю умов нарівні з управлінням якістю процесу і результату входить в систему аналізу якості сучасної дошкільної освіти.

Проаналізуємо напрями вдосконалення якості умов дошкільної освіти, які виділяє сучасна наука і практика.

Перш за все, це фінансування дошкільних освітніх установ. Сюди входять:

- Оплата освітніх послуг за рахунок держави - державний рівень;

- Витрати на утримання та зміцнення матеріальної бази за рахунок засновника - регіональний рівень;

- Оплата утримання дітей за рахунок батьків при одночасній адресної підтримки малозабезпечених сімей.

Таким чином, даний напрямок управління якістю умов дошкільної освіти передбачає підвищення економічної і фінансово-господарської ефективності дошкільного закладу в нових умовах діяльності.

Л. Фалюшіна для створення бази формування сучасної системи управління якістю дошкільної освіти пропонує використовувати такі механізми:

- Проведення глобального моніторингу за витрачанням бюджетних коштів системи дошкільної освіти;

- Визначення на цій основі гнучких нормативів фінансування дошкільного закладу;

- Регулювання батьківської плати за послуги дитячого саду залежно від реальних витрат у розрахунку на одну дитину (реальні витрати мінус норматив) [62].

Л. Логінова припускає, що існує пряма залежність управління якістю освіти в дошкільному закладі від доходу, який може отримати установа, якщо зможе оперативно виявити соціальні запити населення і потреба дітей і батьків в основних і додаткових освітніх послугах, спрогнозує проблеми і намітить шляхи їх вирішення, організовує «бізнес-процес» [33].

Другий напрямок управлінням якістю умов освіти полягає у вдосконаленні управлінських рішень, що стосуються питань кадрового забезпечення дошкільної освіти та підвищення професійної компетентності педагогів.

Необхідно вдосконалювати процес підготовки фахівців у ВНЗ, коледжах і училищах, а вже працюючим фахівцям необхідна постійно поновлена інформація про наявність програм, методичних комплектів до них, традиційних і нетрадиційних технологіях, кількість яких постійно збільшується. Крім цього необхідна систематична робота з підвищення рівня професійної культури вихователів. У рамках організації проектної діяльності в дошкільному закладі і проведення семінарів-практикумів потрібно передбачити комплекс заходів з координації дій усіх фахівців, спрямованих на створення організаційних умов управління якістю освіти при варіативності програмно-методичного забезпечення освітнього процесу.

Наступний напрямок, який передбачає рішення проблеми управління якістю умов дошкільної освіти вимагає підвищення управлінської культури керівника дошкільного закладу. Тут необхідно вирішити такі завдання:

- Розкриття психолого-педагогічних, методичних і управлінських засад діяльності завідуючої та методиста в галузі управління розвитком персоналу та створення умов для підвищення якості освітнього процесу в дошкільному закладі;

- Розкриття здібностей управління розвитком персоналу в дошкільних установах різних видів та вдосконалення якості методичної служби в них, оволодіння технологією управління якістю роботи за цілями і результатами;

- Формування культури управління розвитком персоналу дошкільного закладу, оволодіння соціально-психологічними методами роботи з педагогічним колективом і теорією поведінкового менеджменту та ін.

Наступним напрямом вдосконалення управління якістю діяльності дошкільного закладу є вдосконалення процесу взаємодії між педагогами, дітьми і батьками. Прихильники даного напрямку дотримуються традиційної системи виховання і навчання дітей дошкільного віку. У цьому випадку функцію цілепокладання зазвичай бере на себе завідувач дитячим садом при взаємодії з опікунською і батьківським радами, радою педагогів.

Величезне значення відіграє володіння членами педагогічного колективу ефективними навичками комунікації, так як саме педагоги стають посередниками управлінських впливів методиста та завідувача дошкільним закладом на батьків і вихованців. Вони проявляються в умінні не переривати висловлювання партнера і приділяти увагу його невербальній поведінці (міміці, жестах, позі, інтонації, поставі, напрямку погляду); бути уважним до почуттів партнера по спілкуванню, співпереживати йому і вміти виражати це.

Окрема тактика розробляється для організації розвивальної та навчальної взаємодії з дітьми. Сучасні дослідники (Н. Маусов) виділяють три підходи: індивідуальні, типологічний та топологічний [42].

Індивідуальний підхід полягає в тому що, процес розвитку, виховання і навчання будується з опорою на мотиви взаємодії з дорослими й однолітками самої дитини.

Типологічний підхід полягає в тому, що педагог спирається на провідні мотиви спілкування в дітей даного вікового етапу або мовного рівня.

Топологічний підхід передбачає формування мотивів спільної діяльності в процесі освітньо-виховної або корекційно-розвивальної роботи.

Наступний напрям вдосконалення управління якістю діяльності дошкільного закладу, який виділяють вчені це оптимізація результатів освітньо-виховної роботи.

Цей напрям вдосконалення передбачає вплив на кожен компонент освітнього процесу: цільовий, змістовний, діяльнісний, результативний.

Удосконалення цільового компонента освітнього процесу передбачає облік і корекцію всієї різноманітності цілей і завдань освітньо-виховної роботи на кожному етапі її здійснення. Наприклад, планувати освітньо-виховну роботу з дітьми можна таким чином, щоб перехід до наступного тематичного блоку здійснювався тільки за умови засвоєння матеріалу попередньої теми.

Удосконалення змістовного компонента передбачає відбір і розподіл навчального матеріалу, що підлягає засвоєнню дошкільнятами. Таким матеріалом є сенсорні еталони та орієнтовні способи дій з предметами, способи організації спільної діяльності з однолітками і дорослими. Все це освоюється в процесі різних видів дитячої діяльності: предметної, комунікативної, ігрової, експериментальною.

Удосконалення діяльнісного компонента передбачає створення розвиваючих умов для придбання самої можливості отримувати знання, вміння і навички; використання їх для пізнання і перетворення світу; переживання почуття емоційного передбачення і формування емоційно-смислового ставлення до самого процесу спілкування з іншими людьми, пізнання і перетворення навколишнього світу.

Удосконалення результативного компонента освітнього процесу відображає ефективність протікання освітнього процесу і характеризує досягнуті зрушення у відповідності з поставленою метою.

Наступний напрям - вдосконалення системи відносин між компонентами освітнього процесу. Основою вдосконалення системи управління якістю освітнього процесу в ДНЗ виступають єдність компонентів, цілісність і гнучкість функціонування системи освітньо-виховної роботи в дошкільному закладі.

В якості мети в дошкільному закладі загальнорозвиваючого типу можна назвати створення умов для гармонійного розвитку особистості дитини.

Підпорядкування всіх компонентів освітньо-виховної роботи з дітьми єдиній меті можливе завдяки єдності процесів діагностики, розвитку та формування.

Теоретичною основою для цього в дошкільному закладі загальнорозвиваючого типу служать загальні та спеціальні, тобто специфічні для певних методик розвитку та виховання дітей дошкільного віку, принципи навчання та виховання.

Цілісність може бути досягнута за рахунок розробки спеціальної системи діагностики і контролю проміжних і підсумкових результатів діяльності педагогічного колективу, тобто за рахунок комплексного використання технологій управління якістю освітньо-виховної роботи за цілями і результатами. Діагностика здійснюється за існуючими на сьогоднішній день методиками і картами обстеження знань, умінь і навичок дітей у певних видах дитячої діяльності: образотворчої, конструктивної, театральної і т.д.

Гнучкість системи відображає рухливість і стійкість зв'язків між компонентами. Вона забезпечується за рахунок наявності домінуючих і супутніх функцій компонентів освітнього процесу. Так, розвиток здійснює не тільки розвиваючу, але й корекційно-виховну і корекційно-освітню функції.

Позитивними сторонами даного напрямку вважаються:

- Прогнозування результатів освітньо-виховної діяльності;

- Можливість впливу на ефективність всієї освітньо-виховної роботи через вплив на один з компонентів;

- Облік таких чинників ефективності освітнього процесу, як «розподіл навчального часу», «самоосвіта» і «самовиховння».

Але цей напрямок удосконалення управління має і «мінуси»:

- Необхідно постійне підвищення педагогічної компетенції і підвищення активності педагогічної ради дошкільного закладу за рахунок обговорення, наприклад, нових технологій або передового педагогічного досвіду працівників дитячого саду. Це вимагає досить високого рівня координації роботи педагогів;

- Необхідний творчий підхід до використання традиційних і нетрадиційних форм і методів виховання і навчання дітей дошкільного віку;

- Вимога самостійного формулювання завдань освітньо-виховної роботи на кожний період навчання в залежності від рівня розвитку здібностей дітей. Це викликає додаткові витрати на діагностику дітей в кожен період виховання і навчання.

Наступний напрям вдосконалення управління якістю діяльності дошкільного закладу - управління за результатами.

Саме поняття «управління за результатами» можна визначити як систему управління і розвитку, за допомогою якої досягаються результати, узгоджені усіма членами дошкільного закладу. Роз'яснення кожному учаснику процесу сенсу його місії, об'єднання з метою досягнення певних результатів перетворює загальну діяльність у усвідомлену і творчу працю.

Важливим питанням при управлінні за результатами є розмежування понять «результат» і «внесок». Кожен учасник трудового процесу повинен вміти пов'язати свою участь у спільній справі з внеском інших членів колективу.

Стратегічне мислення на більш високому рівні передбачає, що керівник і підлеглий визначають результат, а потім виконавець сам вибирає способи його досягнення, тобто, технології та інші ресурси.

Виділяють три рівні управління за результатами:

Перший рівень визначається вмінням бачити місію дошкільного закладу. На цьому рівні важливо забезпечити ефективність його діяльності.

Другий рівень передбачає результат, який слід розглядати з точки зору якості та кількості послуг і самої продукції.

Третій рівень передбачає розглядати результат з позиції споживачів (батьків і дітей), виходячи із задоволення їхніх запитів.

Чим ближче до третього рівня, тим більш глибоко усвідомлення цілей діяльності організації.

Таким чином, управління за результатами є цілеспрямована взаємодія керуючої та керованої підсистем для досягнення запрогнозованих результатів.

Оновлення управління дошкільною установою, перш за все пов'язується з формуванням системи інформаційно-аналітичної діяльності як основного інструменту управління.

Для успішного керівництва діяльністю дошкільного навчального закладу, для досягнення ним високої якості результату освітньо-виховного процесу, для якісної реалізації освітніх послуг та виконання соціального замовлення необхідно удосконалювати всі наведені шляхи, враховуючи їх позитивні і коригуючи їх негативні сторони, так як всі шляхи вдосконалення взаємопов'язані між собою.

З метою вивчення сучасного стану управління ДНЗ нами було проведено констатувальний експеримент, який здійснювався в два етапи.

І-й етап діагностики - якість освітніх послуг ДНЗ очима батьків. Діагностика проводилась на основі розробленого анкетування. Анкета для батьків містить 9 запитань. В дослідженні брали участь 40 батьків.

Опишемо результати дослідження (Додаток А):

На перше запитання - якою мірою Ви задоволені якістю дошкільної освіти дітей за такими критеріями: а) стан матеріальної бази установи; б) організація харчування; в) забезпечення літературою і посібниками; г) санітарно-гігієнічні умови; д) професіоналізмом педагогів; е) взаємини співробітників з дітьми; ж) взаємини співробітників з батьками; з) оздоровлення дітей; к) нагляд і догляд; л) освітньо-виховний процес.

Станом матеріально технічної бази повністю задоволені 25 респондентів (62,5%), частково задоволені 10 респондентів (25%), не задоволені - 5 респондентів (12,5%). Організацією харчування повністю задоволені 26 респондентів (65%), частково задоволені 12 респондентів (30%), не задоволені - 2 респонденти (5%). Забезпеченням літературою та посібниками задоволені 18 респондентів (45%), частково задоволені також 18 респондентів (45%), не задоволені - 4 респонденти (10%). Санітарно-гігієнічними умовами повністю задоволені 29 респондентів (72,5%), частково задоволені - 5 респондентів (12,5%), не задоволені - 6 респондентів (15%). Професіоналізм педагогів повністю задовольняє 19 респондентів (47,5%), частково задовольняє - 17 респондентів (42,5%), не задовольняє - 4 респонденти (10%). Взаєминами співробітників з дітьми повністю задоволені 23 респонденти (57,5%), частково задоволені - 15 респондентів (37,5%), не задоволені - 2 респонденти (5%). Взаємини співробітників з батьками повністю влаштовують 19респондентів (47,5%), частково влаштовують - 15 респондентів (37,5%), не влаштовують - 6 респондентів (15%). Оздоровленням дітей повністю задоволені - 21 респондент (52,5%), частково задоволені - 14 (35%), не задоволені - 5 респондентів (12,5%). Наглядом і доглядом дітей повністю задоволені 26 респондентів (65%), частково задоволені - 9 респондентів (22,5%), не задоволені - 5 респондентів (12,5%). Організацієя освітньо-виховного процесу повністю влаштовує 24 респондента (60%), частково влаштовує - 13 респондентів (32,5%), не влаштовує - 3 респондента (7,5%). Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.1 Рейтинг задоволеності батьків якістю навчальних послуг ОДНЗ №29

Результати опитування з питання «Чи володієте Ви інформацією про роботу установи: а) про цілі і завдання дошкільного закладу в області навчання і виховання Вашої дитини; б) про режим роботи дошкільного закладу; в) про організацію харчування» представлені у вигляді діаграми:

Як бачимо з діаграми, інформацією про організацію харчування в ДНЗ повністю володіють 10 батьків (25%), частково володіють інформацією 12 батьків (30%) і взагалі не володіють інформацією про організацію харчування в ДНЗ 18 батьків (45%).



Діаграма 2.3 Рівень обізнаності респондентів про роботу установи

З режимом роботи ДНЗ повністю ознайомлені 35 батьків з опитуваних (82,5%), частково ознайомлені 5 батьків (12,5%), батьків, які взагалі не ознайомлені з режимом роботи ДНЗ не має (0%). З цілями і завданнями дошкільного закладу в області навчання і виховання дитини повністю обізнані 12 респондентів (30%), частково ознайомлені 13 осіб (32,5%), взагалі не ознайомлені 15 батьків (37,5%).

На питання - чи задоволені Ви кількістю інформації від педагогів про хід і результати розвитку Вашої дитини 20 респондентів (50%) відповіли, що повністю задоволені, 15 респондентів (37,5%) частково задоволені, 5 респондентів не задоволені (15,2%). Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.4 Задоволеність інформацією від педагогів про хід і результати розвитку дитини

На питання - чи знаходить відгук та розуміння у педагогів Ваші педагогічні інтереси, побажання, батьківські почуття 5 респондентів (12,5%) відповіли - повністю знаходять, 15 респондентів (37,5%) - частково знаходять, 20 респондентів (50%) - не знаходять. Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.5 Відгук та розуміння педагогами батьківських педагогічних інтересів та побажань

На питання - чи можна назвати ваші стосунки з педагогами «партнерськими», 7 респондентів (17,5%) відповіли повністю згодні,16 респондентів (40%) частково згодні, 17 респондентів (42,5%) не згодні. Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.6 Чи можна назвати стосунки батьків з педагогами «партнерськими»

На питання - чи залучають Вас до спільної діяльності з дітьми, іншими педагогами, батьками стверджувальну відповідь дали 4 респонденти (10%), частково залучають - 18 респондентів (45%), не залучають - 18 респондентів (45%). Представимо результат у вигляді діаграми:

Діаграма 2.7 Залучення батьків до спільної діяльності з педагогами

На питання - чи подобається Вам територія дитячого садка 25 респондентів (62,5%) відповіли - повністю подобається,10 респондентів (25%) - частково подобається, 5 респондентів ( 12,5%) - не подобається. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.8 Задоволеність територією дитячого садка

На питання - чи подобається Вам предметно-розвиваюче середовище в групі, 27 респондентів (67,5%) відповіли - повністю подобається, 9 респондентів (22,5%) - частково подобається, 4 респонденти (10%) - не подобається. Представимо результати у вигляді діаграми:



Діаграма 2.9 Задоволеність предметно-розвиваючим середовищем

На питання - чи задоволені Ви роботою персоналу дитячого садка, 22 респондента (55%) відповіли - повністю задоволені, 11 респондентів (27,5%) - частково задоволені, 7 респондентів (17,5%) - не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.10 Задоволеність роботою персоналу

Отже, в ході I етапу дослідження можемо зробити наступний висновок: загалом батьки задоволені працею колективу і відношенням співробітників, більшість з батьків високо оцінюють інтер'єр, територію і будівлю ДНЗ, матеріально-технічне забезпечення та предметно-розвиваюче середовище. Адміністрації та педагогам ДНЗ слід звернути увагу на співпрацю та культуру спілкування з батьками, так як рівень задоволеності цих показників низький.

На II-му етапі діагностики - якість освітніх послуг ДНЗ очима педагогічного колективу. Вивчення якості освітніх послуг ДНЗ проводилося, через відповіді на запропоноване анкетування. Анкета для вихователів містить 9 питань. В дослідженні брали участь 10 вихователів.

Опишемо результати дослідження (Додаток Б)

На питання - чи задоволені Ви санітарно-гігієнічним станом приміщень, 5 респондентів (50%) відповіли - повністю задоволені, 4 респонденти (40%) - частково задоволені, 1 респондент (10%) - не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.11 Задоволеність санітарно-гігієнічним станом приміщень

На питання - чи задоволені Ви матеріально-технічним оснащенням, 6 респондентів (60%) відповіли - повністю задоволені, 3 респонденти (30%) - частково задоволені, 1 респондент (10%) - не задоволені.

Діаграма 2.12 Задоволеність матеріально-технічним оснащенням

На питання - чи задоволені Ви оформленням приміщень ДНЗ, 4 респонденти (40%) відповіли - повністю задоволені, 4 респонденти (40%) - частково задоволені, 2 респонденти (20%) - не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.13 Задоволеність оформленням приміщень ДНЗ

На питання - чи задоволені Ви Забезпеченням безпеки вашого перебування в ДНЗ, 5 респондентів (50%) відповіли - повністю задоволені, 4 респонденти (40%) - частково задоволені, 1 респондент (10%) - не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми:

Діаграма 2.14 Задоволеність забезпеченням безпеки перебування в ДНЗ

На питання - чи задоволені Ви змістом стратегічного планування діяльності ДНЗ, освітньою програмою, 6 респондентів (60%) відповіли - повністю задоволені, 3 респонденти (30%) - частково задоволені, 1 респондент (10%) - не задоволені. Представимо результати у вигляді діаграми: