Управління експортними операціями підприємства

Відмітимо основні моменти історії створення та розвитку підприємства.

Проектне завдання на будівництво ЦГЗК було складено в 1955 році інститутами «Кривбаспроект», «Механобр» та іншими проектними субпідрядними організаціями та затверджено Мінгорметом СССР, протокол від 14.07.56 №3325.

Червень 1959 року - підписаний Державний акт введення в експлуатацію кар'єру №1. Протягом наступних двох років розпочато будівництво подрібнювальної фабрики, розпочата робота механічних цехів, засновано цех зв'язку.

1961 рік - введено в експлуатацію першу чергу комбінату. Продовжувалася розробка сировинної бази підприємства: введені в експлуатацію кар'єр №2 (1972р.), кар'єр №3(1980р.).

Крім збагачення магнетитових залізистих кварцитів, на ЦГЗК застосовувалася випалювально-магнітна технологія по переробці та збагаченню окислених руд. Проте, із-за низької якості концентрату, що отримується по цій технології, підвищених питомих норм витрат енергоресурсів (газу, вугілля, електроенергії), збитковості випалювально-магнітної технології та шкідливого впливу на екологічну ситуацію в 1989 році випалювальна фабрика була закрита і законсервована. Одночасно були законсервовані секції 1-7 збагачувальної фабрики, які перероблювали окислені руди після процесу випалювання на випалювальній фабриці.

В 1981 році на комбінаті було введено в експлуатацію комплекс сухої магнітної сепарації (СМС) подрібненої магнетитової руди. СМС дозволила інтенсифікувати процес збагачення, перероблювати бідні та некондиційні кварцити із вмістом магнітного заліза 12-14% і отримувати відходи збагачення у вигляді будівельного щебеню.

1995 рік - на фабриці огрудкування почала видавати продукцію випалювальна машина ОК-324 з виробничими потужностями 2 млн.т. обкотишів на рік. Утворюються крупні виробничі та допоміжні цехи комбінату: цех по ремонту технологічного обладнання, цех по ремонту енергетичного обладнання та інші.

В лютому 1997 року введено в експлуатацію кар'єр №4 Артемівського родовища.

Останнє погіршення фінансово-господарчої діяльності відбулося в 1996-1997 роках, коли ціни на ресурси, що споживає комбінат, виросли в 2-3 рази, а ціна випускаємої продукції не змінилася.

На початку 1998 року правлінням товариства, спеціалістами комбінату була розроблена програма виходу підприємства з кризової ситуації, основними положеннями якої являлися:

- удосконалення технології виробництва та зміцнення дисципліни праці;

- найсуворіший режим економії матеріально-сировинних, паливно-енергетичних ресурсів та контроль за їх використанням;

- зміна структури та покращення якісних показників випускаємої продукції;

- реструктуризація кредиторської заборгованості.

Реалізація першого етапу програми в 1998-1999 роках дозволила стабілізувати рівень виробництва, більше ніж в два рази знизити собівартість виробництва одиниці товарної продукції в доларовому еквіваленті в порівнянні з 1996 роком та на 25% за цей же період підвищити рентабельність виробництва товарної продукції.

Другий етап розвитку комбінату (2000-2004 роки) передбачає участь комбінату в економічному експерименті, а також вкладення інвестицій і власних коштів на підтримання сировинної бази, модернізацію і оновлення обладнання перероблюючого комплексу.

Поряд з розвитком сировинної бази підприємство продовжує вдосконалення технологічних процесів. Так, спеціалістами комбінату в 2001 році за рахунок власних коштів створена дослідно-промислова установка з повторної переробки відходів збагачення (лежалих пісків шламосховища) з метою отримання промпродукту, з якого на збагачувальній фабриці отримують концентрат.

Позитивні підсумки роботи дослідної установки допомогли в 2002 році почати збагачення лежалих пісків шламосховища безпосередньо на ІІІ секції збагачувальної фабрики. В 2004 році отримано по цій технології 882,8 тис. тонн концентрату з вмістом заліза 65,75%.

Великою подією в житті комбінату стало введення в дію в травні 2004 року шахти ім.Орджонікідзе, яка раніше була законсервована. Відновлення роботи шахти дозволило не тільки покращити показники роботи комбінату, але і створити додатково 600 нових високооплачуваних робочих місць. Досвід, отриманий ВАТ «ЦГЗК» при відновленні підземних видобувних робіт на шахті ім. Орджонікідзе та включенні її до складу сировинної бази комбінату, планується використовувати в подальшому для відновлення роботи інших підприємств подібного профілю.

В вересні 2004 року ПАТ «ЦГЗК» було отримано спеціальний дозвіл (ліцензію) на експлуатацію надр шахти «Гігант Глибока» терміном на 10 років.

Так, в 2007-2008 р.р. на комбінаті за рахунок власних коштів було збудовано корпус попереднього збагачення залізовмісних пісків з метою отримання промпродукта, з якого на збагачувальній фабриці отримують концентрат.

В зв'язку з приведенням діяльності підприємства у відповідність з діючим законодавством, а саме: Закону України "Про акціонерні товариства" №514-VІ від 17 вересня 2008 року,та на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства 25 березня 2011 року (протокол №1) Відкрите акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00190977) перейменовано з 01.04.2011р. у Публічне акціонерне товариство "Центральний гірничо- збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00190977).

У листопаді 2011 року було розпочато підготовчі роботи з перенесення існуючого підземно-дробильного комплексу Глеюватського кар'єру.

ПАТ «Центральний ГЗК» має самостійний баланс, розрахунковий рахунок та інші рахунки у закладах банків, а також печатку із власним найменуванням, товарний знак та інші атрибути юридичної особи, що займається виробничою та комерційною діяльністю.

Розглядаючи діяльність підприємства за 2010-2012 pp., перш за все, потрібно проаналізувати основні техніко-економічні показники, для того, щоб знати реальну картину розвитку підприємства та його подальші перспективи.

Основні техніко-економічні показники за період з 2010 по 2012 роки показано за допомогою таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні техніко - економічні показники за 2010 - 2012 роки, тис. грн.

№ п/п	Показники	Од. виміру	2010	2011	2012	Абсолютне відхилення,+/-	Відносне відхилення,%
						2011-2010	2012-2011	2011/ 2010	2012/ 2011
1.	Товарна продукція в діючих цінах в т.ч. концентрат обкотиші	тис. грн.	4432859,94 2457973,73 1974886,21	6424571,7 3713186,4 2711385,33	4879937,21 2857083,74 2022853,47	1991711,79 1255212,67 736499,12	-1544634,5 856102,66 -688531,86	-44,93 -51,07 -37,29	24,04 23,06 25,39
2.	Собівартість реалізації продукції	тис. грн.	2101547	2571816	2893426	470269	321610	22	12,5
3.	Витрати на 1 грн. товарної продукції	коп.	33	53	65	20	12	60	22,6
4.	Фонд оплати праці	тис. грн.	273349,6	296 628,8	308 153,4	23282,2	11524,6	8,6	3,8
5.	Чисельність працюючих	чол.	273349,6	296 628,8	308 153,4	23 279,20	11524,60	-8,5	-3,9
6.	Продуктивність 1- го працівника	тис. грн.	6 609	5915	5 597	-694	-318	10,5	5,4
7.	Чистий дохід від реалізації продукції	тис. грн.	4433581	6424843	4879935	1991262	-1544908	44,9	-24,04
8.	Фінансовий результат (виручка) від операційної діяльності	тис. грн.	1957865	3483594	1294574	1525729	-2189020	77,9	-62,8
9.	Витрати на збут	тис.грн.	262001	259208	566262	-2793	307054	-0,02	118,4
10.	Рентабельність обсягу продажу	%	86,6	92,5	56,2	5,9	-36,3	0,07	-60

За 2010 рік ПАТ «Центральний ГЗК» вироблено товарної продукції на суму 4432859,94 тис. грн. За 2011 рік вироблено товарної продукції на суму 6424571,7 тис. грн., що на 1991711,79 тис. грн.. більше в порівнянні з 2010 р.

А за 2012 рік - 4879937,21 тис. грн., що на 1544634,5 менше в порівнянні з 2011р.

Проаналізувавши показник собівартості реалізації продукції, необхідно зазначити, що спостерігається його тенденція до збільшення на протязі трьох років. У 2010 р. він склав 2101547 тис. грн., у 2011 - 2571816 тис. грн., що на 470269тис. грн. більше в порівнянні з 2010р. У 2012 р. аналізований показник склав 2893426, що на 321610 тис. грн. більше в порівнянні з 2011 р. Причиною збільшення даного показника являється підвищення цін на паливо та електроенергію, збільшення витрат на оплату праці та ін.

Розглянувши дані, представлені в таблиці, можна говорити про те, що підприємство на протязі трьох років отримувало прибуток. У 2010 р. даний показник склав 4433581. У 2011 р. - 6424843 тис. грн., що в порівнянні з 2010р. більше на 1991262. У 2012 році даний показник склав 4879935 тис. грн., що в порівнянні з 2011 р. менше на 1544634,5 тис. грн.

У 2010 р. рентабельність обсягу продажу склала 86,6%. У 2011р. - 92,5% , що свідчить про збільшення на 5,9 % в порівнянні з 2010 р. А у 2012 р. цей показник склав 56,2, що на 36,3% менше в порівнянні з 2011 р.

Наразі, проведу оцінку фінансової діяльності підприємства. Ціллю даної діагностики є оцінка динаміки розвитку підприємства і його фінансового стану. Використовуючи статті балансу ПАТ «ЦГЗК» (Додаток 1) та звіту про фінансові результати (Додаток 2) розрахую такі показники:

· Показники майнового стану підприємства

· Показники фінансових результатів діяльності підприємства

· Показники ліквідності підприємства

· Показники платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

· Показники ділової активності підприємства

· Показники рентабельності підприємства

1.Показники майнового стану підприємства

а) Фондовіддача розраховується за наступною формулою:

FB= ВП/ФСР (2.1)

де, ВП - обсяг виробленої підприємством продукції (послуг) у вартісних вимірниках, ФСР - одиниця основних виробничих фондів;

б) Фондомісткість:

FМ= ФСР /ВП (2.2)

в) Коефіцієнт зносу основних засобів:

КЗ = (2.3)

де, ФК - балансова вартість основних фондів; ЗО - сума зносу основних фондів;

г) Коефіцієнт вибуття:

КВ = (2.4)

де, ФК - балансова вартість основних виробничих засобів;

ФВ - вартість виведених основних засобів за звітний період.

д) Коефіцієнт оновлення:

КО = , (2.5)

де ФУ - вартість введених основних виробничих засобів;

ФК - балансова вартість основних виробничих засобів.

2.Показники ліквідності:

а) Коефіцієнт швидкої ліквідності:

KSL= (LA-TMZ) / TO, (2.6)

де, LA - поточні (ліквідні) активи; TMZ - сума товарно-матеріальних запасів; ТО - поточні забов'язання

б) Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

KAL = DS / TO, (2.7)

де: DS - грошові кошти; ТО - поточні забов'язання.

3. Показники платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

а)Коефіцієнт платоспроможності:

Кпл= (Кнац.вал.+Кін.вал.+Фін.інвест.)/З (2.8)

де, Кнац.вал- кошти та їх еквіваленти в національній валюті, Кін.вал - кошти та їх еквіва- ленти в іноземній валюті, Фін.інвест- поточні фінан- сові інвестиції, З- поточні зобов'язання

б)Коефіцієнт фінансування:

Кфін = Зк : Вк , (2.9)

де, Зк -- залучений капітал; Вк-- власний капітал

в)Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами:

Кос = СОК / ОС, (2.10)



де СОК - це величина власного обертаються капіталу, ОС - величина оборотних фондів.

г)Коефіцієнт маневреності робочого капіталу:

Км= З/Кроб. (2.11)

де, З - запаси, Кроб. - робочий капітал;

д) Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів:

KM= (LA-TO) / BK, (2.12)

де: LA - поточні активи; ТО - поточні забов'язання; BK - власний капітал

4.Показники ділової активності підприємства

а)Коефіцієнт оборотності активів:

Ко.а= В/Аср (2.13)

де, В - виручка від реалізації продукції, Аср- середні активи за період

б)Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

Кд.з.= В/ КЗ (2.14)

де, В - виручка від реалізації продукції, КЗ - середньорічна величина кредиторської заборгованості;

в)Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Кд.з.= В/ ДЗ (2.15)

де, В - виручка від реалізації продукції, ДЗ - середньорічна величина дебіторської заборгованості;

г)Строк погашення дебіторської заборгованості, днів :

Т.об.дт.= С з.дт.зб.* Д/В (2.16)

де, Т.об.дт. - тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості; С з.дт.зб. - середній залишок дебіторської заборгованості; Д- кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз; В - виторг від реалізації.

д)Строк погашення кредиторської заборгованості, днів :

Т.об.дт.= С з.дт.зб.* Д/В (2.17)

де Т.об.дт. - тривалість періоду погашення кредиторської заборгованості; С з.дт.зб. - середній залишок кредиторської заборгованості; Д- кількість днів у періоді, за який проводиться аналіз; В - виторг від реалізації.

е)Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів:

Ко.з.= С/ З (2.18)

де, С - собівартість реалізованої продукції, З - вартість товарно - матеріальних запасів;

ж)Коефіцієнт оборотності основних засобів:

Ко.з.= Опр/ А (2.19)

де, Опр - чистий об'єм продажу, А - довгострокові активи;

з)Коефіцієнт оборотності капіталу:

Ко.к.= В/ К (2.20)

де, В - виручка від реалізації продукції, К - середня величина капіталу за період;

5.Показники рентабельності виробництва:

а) Рентабельність активів:

ROA= P / VBср, (2.21)

де Р - чистий прибуток; VB - валюта балансу

б) Рентабельність власного капіталу:

RОE = P / BKср (2.22)

в) Рентабельність основної діяльності:

ROD = P / ND (2.23)

Розрахунок вищенаведених показників представлю у таблицях за кожен рік з 2010 по 2012.

Для наочності кожну групу показників фінансового стану підприємства зображу на графіках.

Таблиця 2.2

Показники майнового стану ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2012 рр.

№ п.п.	Показник	Рік
		2010	2011	2012
1	Фондомісткість	0,63	0,59	0,70
2	Фондоозброєність	762,71	1288,67	906,18
3	Коефіцієнт зносу основних засобів	0,13	0,31	0,22
4	Коефіцієнт оновлення основних фондів	0,12	0,11	0,19
5	Коефіцієнт вибуття основних засобів	0,006	0,014	0,003
6	Фондовіддача	1,59	1,69	1,43
7	Абсолютна сума прибутку на 1 гривню	0,38	0,56	0,18

Рис. 2.1 Показники майнового стану підприємства

Показники майнового стану показують забезпеченість підприємства основними засобами. Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що залишилася до списання на витрати в наступних періодах. Цей коефіцієнт у 2012р. склав 0,22, що на 0,9 менше ніж за 2011р. та на 0,9 більше за 2010р. Коефіцієнт оновлення показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів складають нові основні засоби. Можна сказати, що спостерігається тенденція до збільшення цього показника з 0,11 до 0,19, що добре відображається на майновому стані підприємства. Коефіцієнт вибуття показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула через старіння і з інших причин. У 2012р. цей показник склав всього лише 0,003, а це менше ніж у 2010р. на 0,003 та у 2011 на 0,007.

За 2012р. надійшло основних засобів на сумму 501 725 тис.грн., в тому числі: будівлі та споруди 247 663 тис.грн.; машини та обладнання 121 211 тис.грн.; транспортні засоби 127 992 тис.грн.; інструменти, прилади, інвентар 3 767 тис.грн.; інші основні засоби 5 тис.грн.; бібліотечні фонди 1 тис.грн.; малоцінні необоротні матеріальні активи 1 056 тис.грн.; інші необоротні матеріальні активи 30 тис.грн. Первісна вартість основних засобів зменшилась на 56 695 тис.грн., сумма нарахованого зносу зменшилась на 50 448 тис.грн. Залишкова вартість основних засобів на кінець 2012р складає 3 147 577 тис.грн. В цілому, можна сказати, що підприємство забезпечено основними засобами.

Таблиця 2.3

Показники чистого прибутку ПАТ «ЦГЗК»

за 2010-2012 рр.

№ п.п.	Показник	Рік
		2010	2011	2012
1	Чистий прибуток (збиток)	1285279	2592853	761185

Рис. 2.2 Показники чистого прибутку

ПАТ «ЦГЗК» являється прибутковим підприємством. Протягом аналізуючого періоду підприємство отримувало прибуток, але потрібно зауважити, що у 2012 р. прибуток зменшився через наслідки кризи в металургійній галузі та високого ступіня конкуренції на ринку залізорудної сировини.

Таблиця 2.4

Показники ліквідності ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2012 рр.

№ п.п.	Показник	Рік
		2010	2011	2012
1	Коефіцієнт покриття	1,53	0,84	1,50
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,46	0,78	1,44
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,016	0,015	0,017
4	Чистий оборотний капітал, тис. грн.	1337200	-596441	1691887

Рис. 2.3 Показники ліквідності підприємства

Коефіцієнт покриття на протязі трьох років не відповідає нормативному значенню, тобто підприємство не має можливості покривати поточні зобов'язання за рахунок своїх оборотних засобів. У 2012 році цей коефіцієнт склав всього 1,50. А це значить, що на кожну гривню поточних зобов'язань припадає лише 1,50 грн..

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності протягом 2010-2012 рр. коливається. У 2010р.та 2012р. він більший за нормативне значення та становить 1,46 та 1, 44 відповідно. Це свідчить про те, що протягом цього періоду підприємство мало можливість повністю погашати поточні зобов'язання за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень (дебіторської заборгованості).

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності як в 2010 році (0,016), в 2011 році (0,015), так і в 2012 році (0,017) є меншим за нормативне. Так як це значення в 2010 році було лише 0,016, то підприємство могло погасити лише 1,6% поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів. В 2011 році - 1,5%, а в 2012 році - 1,7%. Таким чином, рівень ліквідності ПАТ «ЦГЗК» є допустимо низьким.

Таблиця 2.5

Показники платоспроможності (фінансової стійкості) ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2012 рр.

№ п.п.	Показник	Рік
		2010	2011	2012
1	Коефіцієнт платоспроможності	0,58	0,46	0,59
2	Коефіцієнт фінансування	0,73	1,16	0,69
3	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними запасами	0,35	-0,2	0,33
4	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,32	-0,17	0,33
5	Коефіцієнт маневреності власних засобів	0,2	-0,27	0,29



Рис. 2.4 Показники платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

Показники фінансової стійкості характеризують структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Станом на 31.12.2012р. значення коефіцієнту фінансової стійкості становить 0,69, що знаходиться в межах позитивних значень та свідчить про високий рівень фінансової стійкості підприємства. Коефіцієнт структури капіталу ПАТ «ЦГЗК» станом на 31.12.2012р. складає 1,069, що майже відповідає встановленим нормативним межам, та свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів та інвесторів. Таким чином, фінансовий стан ПАТ «ЦГЗК» характеризується як стійкий.



Таблиця 2.6

Показники ділової активності ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2012 рр.

№ п.п.	Показник	Рік
		2010	2011	2012
1	Коефіцієнт оборотності активів	0,17	0,2	0,15
2	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0,35	0,18	0,25
3	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	0,41	0,49	0,32
4	Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	891,98	751,81	1148,6
5	Строк погашення кредиторської заборгованості, днів	1042,74	1995,36	1486,51
6	Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	3,08	3,13	3,68
7	Коефіцієнт оборотності основних засобів	0,35	0,37	0,32
8	Коефіцієнт оборотності капіталу	0,25	0,37	0,26

Рис. 2.5 Показники ділової активності підприємства

1. Коефіцієнт оборотності активів показує скільки разів за період обертається капітал, що вкладений в активи підприємства. В період з 2010 по 2012 рр. ми бачимо спад цього коефіцієнту до 0,15. Це означає, що термін обертання активів збільшився.

4. Коефіцієнт оборотності власного капіталу відображає швидкість обороту вкладеного власного капіталу. Цей коефіцієнт знизився з 0,37 до 0,26 в 2012 році, тобто термін одного обороту вкладеного власного капіталу збільшився.

5. Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (дебіторської заборгованості) показує кількість оборотів дебіторської заборгованості за період. Цей показник зменшився до 0,32.

6. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості в період з 2010-2012 рр. знизився з 0,35 до 0,25.

Позитивними тенденціями в діяльності підприємства є зменшення терміну обороту кредиторської та дебіторської заборгованості.

Таблиця 2.7

Показники рентабельності ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2012 рр.

№ п.п.	Показник	Рік
		2010	2011	2012
1	Коефіцієнт рентабельності активів	4,88	8,03	2,39
2	Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	7,34	15,06	4,07
3	Коефіцієнт рентабельності діяльності	28,99	40,36	15,6



Рис. 2.6 Показники рентабельності підприємства

Основним показником ефективності є рентабельність. Аналізуючи дані показника, можна сказати, що підприємство протягом трьох років отримувало прибуток, тому і показник рентабельності додатній, що свідчить про позитивну ситуацію, яка склалася на аналізованому підприємстві.

Але слід зазначити, що на графіку ми можемо спостерігати зменшення усіх показників рентабельності за 2012р. порівняно з 2010р.

2.2 Організаційна структура управління ПАТ «ЦГЗК»

Сучасне підприємство представляє собою складну економічну систему, в якій лежить взаємодія матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Підприємство становить собою цілісну економічну систему, що складається з окремих структурних підрозділів, що забезпечують розвиток даної системи.

Категорія "структура" щодо соціально-економічних систем відображає склад, будову економічного об'єкта, внутрішню форму системи. Наявність структури являє невід'ємний атрибут всіх реально існуючих соціально-економічних систем, тому що структура надає їм цілісності.

Організаційна структура - це цілісна система, спеціально розроблена таким чином, щоб працюючі в її рамках люди могли найбільш ефективно досягти поставленої перед ними мети. Тому так важлива її розробка, визначення основних понять та їх взаємозв'язок, характеристика та аналіз її конструкції. Організаційна структура ПАТ «ЦГЗК» представлена на рис.2.1. Характеризуючи її, можна сказати, що вона лінійно - функціональна. Станом на 01.01.2013 р. організаційна структура ПАТ «ЦГЗК» у порівнянні з 01.01.2012 р. істотно не змінилася і нараховує разом 28 структурних підрозділи, які зайняті виробництвом та забезпеченням виробництва основної продукції. Згідно Статуту ПАТ «ЦГЗК» органами управління ПАТ «ЦГЗК» є:

Загальні збори акціонерів - вищий орган Товариства. До компетенції загальних зборів акціонерів належить вирішення наступних головних питань: обрання та відкликання голови правління, обрання та відкликання членів спостережної ради, обрання голови та членів ревізійної комісії, затвердження річного фінансового звіту/балансу/бюджету, прийняття рішення про притягнення до майнової відповідальності членів правління, прийняття рішення про додатковий випуск акцій.

Наглядова рада - наглядовий орган Товариства, який представляє інтереси акціонерів та здійснює захист їх прав у період між проведенням Загальних зборів. Основні питання, що вирішує Наглядова рада: визначення основних напрямків діяльності (стратегії), затвердження планів діяльності (бізнес-планів), обрання та відкликання голови спостережної ради, визначення розміру винагороди для голови та членів правління, прийняття рішення про притягнення до майнової відповідальності членів правління, прийняття рішення про викуп, реалізацію та розміщення власних акцій, обрання зовнішнього аудитора. Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «ЦГЗК» від 12 квітня 2007 року (протокол №1) до складу Наглядової ради було призначено: - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» (ідентифікаційний код 34093721), яке володіє часткою в статутному фонді емітента - 0,0000085%. Строк повноважень Наглядової ради становить 4 роки.

Рис. 2.7. Організаційна структура управління ПАТ «ЦГЗК»

Размещено на http://www.allbest.ru/

Генеральний директор - виконавчий орган Товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю. Генеральним директором ПАТ «ЦГЗК» є Тимошенко Павло Геннадійович.

Під його керівництвом знаходяться відділи, що мають свої конкретні завдання і виконують відповідні функції:

- комерційний сектор повинен забезпечувати: виконання зобов'язань по міжнародних контрактах і угодах, участь у підготовці і проведенні комерційних переговорів; організацію поставок згідно контракту і контроль за їх виконанням; перегляд-рекламацій по експорту й імпорту та ін.

- планово-економічний сектор покликаний забезпечувати прогнозування і планування ЗЕД підприємства; аналіз ефективності експортно-імпортних операцій; контроль за виконанням плану; валютний контроль і т.д.

- сектор маркетингу, як ведучий сектор підрозділу, вивчає коньюктуру світових товарних ринків, приймає участь у визначенні цін на експортну продукцію, в розробці і здійсненні рекламних міроприємств, аналізі конкурентів, можливостей руху товару і т. ін.

- науково-технічний сектор вивчає діючі на світовому ринку технічні вимоги до товару; аналізує технічний рівень і якість продукції, її конкурентноздатність; бере участь в розробці пропозицій по оновленню виробництва, випуску нової продукції; забезпечує технічне обслуговування експортної продукції та ін.

- протокольний сектор готує і організовує протокольні міроприємства, виконує доручення керівництва по зустрічах, прийому і проводах представників зарубіжних фірм, які прибули на підприємство з візитом.

Головними завданнями ВЗЕЗ ВАТ «ЦГЗК» є:

1. Участь в розробці стратегії ЗЕД підприємства.

2. Сприяння розвитку ЗЕД підприємства з метою прискорення його соціально-економічного розвитку.

3. Управління експортним потенціалом підприємства, постійне його зміцнення й розвиток.

4. Забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з договорів та угод із зарубіжними партнерами.

5. Вивчення коньюктури іноземних ринків, збір і накопичення відповідної інформації.

6. Організація експортно-імпортних операцій, забезпечення їх ефективності.

7. Здійснення рекламної діяльності.

8. Організація протокольних міроприємств та ін.

Центральний гірничо-збагачувальний комбінат - складний промисловий комплекс, що спеціалізується на видобутку, переробці та випуску сировини для чорної металургійної промисловості - обкотишів та залізорудного концентрату. Основною сировиною для виготовлення залізорудної продукції є магнетитові кварцити (залізна руда), видобуток яких комбінат веде відкритим способом на трьох кар'єрах Петрівського, Артемівського та «Велика Глеюватка» родовищ та підземним способом - на шахті ім.Орджонікідзе.

Гірничо-транспортний комплекс комбінату представлений такими цехами, як Глеюватський кар'єр, Петрівський кар'єр, Шахта ім. Орджонікідзе, Управління залізничного транспорту, Гірничо-транспортний цех №1 та Гірничо-транспортний цех №2.

1. Глеюватський кар'єр - розробка кар'єру №1 (видобування і вивіз руди (залізистих кварцитів),проведення гірничих робіт.

2. Петрівський кар'єр - розробка кар'єрів №3 та №4 (видобування і вивіз руди (залізистих кварцитів)), проведення гірничих робіт.

3. Шахта ім.Орджонікідзе - видобування руди (залізистих кварцитів) підземним способом.

4. Гірничотранспортний цех №1 - обслуговує кар'єр №1, забезпечує транспортування автосамоскидами руди і вивезення пустої породи у відвали.

5. Гірничотранспортний цех №2 - обслуговує кар'єри №3 і №4, забезпечує транспортування автосамоскидами руди і вивезення пустої породи у відвали.

6. Управління залізничного транспорту - забезпечує транспортування руди і пустої породи залізничним транспортом з трьох кар'єрів і транспортування руди з шахти ім. Орджонікідзе.

Діючий перероблюючий комплекс включає в себе дробильну фабрику з сухою магнітною сепарацією, збагачувальну фабрику, фабрику огрудкування та цех шламового господарства. На дробильній фабриці руда, що надходить з кар'єрів, проходить чотири стадії дроблення. Подрібнена руда кар'єру №1 подається на суху магнітну сепарацію, де від неї відокремлюється частка пустих порід і підвищується зміст магнітного заліза в руді. Після дробильної фабрики промпродукт подається на збагачувальну фабрику. Також на збагачувальну фабрику для подальшої переробки надходить промпродукт з корпусу попереднього до збагачення залізовмісних пісків. Частка концентрату подається на фабрику огрудкування для виробництва обкотишів, а решта реалізується як товарна продукція. Цех шламового господарства виконує транспортировку відходів збагачення до хвостосховища комбінату та постачання технічної води виробничим підрозділам.

Допоміжні цехи, такі як цех мереж та підстанцій, цех технологічного енергозабезпечення, цех технологічної диспетчеризації, цех зберігання та відпуску матеріалів та інш., обслуговують основне виробництво.

В своїй організаційній структурі підприємство не має відокремлених структурних підрозділів без права юридичної особи.

2.3 Оцінка потенціалу експортних операцій та ступінь його реалізації

Дослідження експортного потенціалу почнемо із аналізу виробництва продукції та товарного рядку. Дані для аналізу представлені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Динаміка виробництва основної продукції (обкотишу та концентрату)

ПАТ «ЦГЗК» у 2009-2012 рр.

Продукція	Одиниця виміру	2009	2010	2011	2012
Концентрат	тис. тон	2690,72	3762,44	3871,42	3919,53
Обкотиші	тис. тон	2225,3	2210,10	2213,0	2312,45

За даними таблиці ми бачимо, що в 2012 році вироблено концентрату в розмірі 3919,53 тис.тон, це на 48,11 тис.тон більше показника минулого року і на 1228,71 тис.тон більше показника за 2009 рік.

Що стосується виробництва обкотишів, то за останній рік відбулося також збільшення його виробництва на 99,45 тис.тон.

Залізорудна продукція ПАТ «ЦГЗК» користується попитом на внутрішньому ринку і за кордоном. Крім того, варто зазначити, що входження ПАТ «ЦГЗК» до Групи Метінвест дало змогу знайти стабільні ринку збуту власної продукції, покращити економічні показники діяльності. Група Метінвест являється регіональним лідером в ГМК та одним із провідних світових лідерів чорної металургії. Компанія «Метінвест Холдинг» за підсумками 2012 року посіла десяте місце в світі з виробництва залізорудної сировини, увійшовши до десятки найбільших гірничорудних компаній.

Центральний ГЗК реалізує свою продукцію як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. На внутрішньому ринку основними споживачами залізорудної продукції ПАТ «ЦГЗК» являються: ПАТ «МК Азовсталь», ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» (концентрат). ПАТ «Алчевський МК», ПАТ «ДМК ім. Дзержинського», ПАТ «ММК імені Ілліча»

Країнами - споживачами продукції комбінату на зовнішньому ринку являються такі країни, як Чехія, Словаччина, Румунія, Польща, Угорщина, Німеччина та Китай.

Відвантаження продукції на експорт комбінат виконує залізничним транспортом через прикордонні переходи (Батєво, Ізов, Чоп, Мостиська, Ренії) та водним транспортом через порт («Южний» Ізмаїльській, Ренійський, Одеський).

Головними чинниками, які безпосередньо або опосередковано впливали на конкурентоспроможність ПАТ «ЦГЗК» на залізорудному ринку у 2012 році, були такі:

- наслідки кризи в металургійній галузі;

- високий ступінь конкуренції на ринку залізорудної сировини;

- значний вплив світових тенденцій на світовому ринку ЗРС на регіональний ринок;

- конкурентоспроможність продукції.

На політику цін залізорудної сировини впливають такі фактори: світові та регіональні тенденції на ринку металургії, динаміка цін на металопродукцію, вартість енергоресурсів, митна політика. Цінова політика будується на знаходженні компромісу між виробниками ЗРС та їх споживачами с урахуванням усіх вищезазначених факторів.

Оцінка конкурентної сили підприємства проводиться з метою визначення конкурентної позиції, яку фірма займає на ринку.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства проводиться шляхом порівняння важливих показників його діяльності (по всім направленням) з аналогічними показниками підприємств-конкурентів[26]

Дослідження конкурентів та їх порівняльна оцінка є основою визначення переваг та можливостей діяльності підприємства та його основних суперників. Це дозволяє визначити майбутню стратегію діяльності підприємства на ринку, використати його конкурентні переваги та ліквідувати наявні недоліки.

Оцінку конкурентної сили підприємства можна провести методом зваженої оцінки. Для чого спочатку необхідно скласти список ключових факторів успіху, характерних для даної галузі. До ключових факторів у гірничо-металургійній галузі можна віднести: частку, що підприємство займає на ринку з виробництва продукції, якість та рентабельність випускаємої продукції, стан основних засобів та фінансовий стан підприємства.

ПАТ «ЦГЗК» конкурує з українськими підприємствами (ПАТ «Інгулецький ГЗК», який займає домінуюче становище на ринку концентрату, ВАТ «Південний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Арселор Міттал» (НКГЗК) та російськими комбінатами (ВАТ «Лебединський ГЗК», ВАТ «Михайлівський ГЗК», ВАТ «Стойленський ГЗК», ВАТ «Ковдорський ГЗК», ВАТ «Комбінат «КМАруда»). Також, конкурентами виступають виробники аглоруди, яка є замінником концентрату в агломераційному процесі: ВАТ «ПівдГЗК», ПАТ «ММК імені Ілліча», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (НКГЗК).

ПАТ «ЦГЗК» на ринку обкотишів конкурує з українськими підприємствами (ПАТ «Полтавський ГЗК») та російськими комбінатами (ВАТ «Лебединський ГЗК», ВАТ «Михайлівський ГЗК»), та залізорудними постачальниками зі Швеції, Бразилії, Австралії, Індії та Канади.

Аналізуючи ринок обкотишів, необхідно брати до уваги, в першу чергу, якісні та географічні показники виробника. Якісні показники обкотишів усіх виробників мають незначні відмінності, тобто споживання продукції одного постачальника може змінюватися на споживання продукції іншого виробника.

До характерних особливостей діяльності ПАТ «ЦГЗК» на внутрішньому ринку можна віднести його територіальну близькість до українських споживачів - металургійних заводів, наявність розвинутих та історично утворених довгострокових стосунків з українськими металургами та входження з ними в одну фінансово-промислову групу.

Проведемо кількісну оцінку конкурентних преваг за вище зазначеними ключовими факторами у порівнянні з підприємствами-конкурентами.

Залізорудний концентрат в Україні виробляють п'ять комбінатів: Інгулецький, Південний, Північний, Центральний та ГЗК, що входить до складу ПАТ «Arcelor Mіttal Кривий Ріг».

Таблиця 2.9

Обсяг виробництва концентрату ГЗК України за 2012 р.,тис.тон

	ПАТ «ЦГЗК»	ПАТ «ІнГЗК»	ПАТ «ПівдГЗК»	ПАТ «ПівнГЗК»	ПАТ «Arcelor Mіttal»
Обсяг виробництва концентрату	3919,53	13586,94	8913,555	3756,5	2172,729

Рис. 2.8. Виробництво залізорудного концентрату в Україні в 2012 році

Як бачимо, найбільший гравець на ринку концентрату ІнГЗК виробляє 42 % усього обсягу виробництва концентрату України. На другому місці Південний ГЗК - 27,6%, із часткою 12,1%, за ним слідують Ценральний ГЗК, Північний ГЗК- 11,6%. Arcelor Mіttal Кривий Ріг займає останнє місце з виробництва концентрат з часткою 6,7% від загального обсягу.

Поглянемо також на ринок виробництва обкотишів в Україні в 2012 році (рис.2.9)



Рис. 2.9. Виробництво обкотишів в Україні в 2012 році

Полтавський ГЗК являється лідером з виробництва обкотишів, його частка 80,6%. Центральний ГЗК виробляє 19,4% загального обсягу обкотишів в Україні.

Якість продукції:

Для порівняння якості продукції візьмемо основний показник якості концентрату та обкотишів - вміст заліза.

Вміст заліза в концентраті Центрального ГЗК складає - концентрат марки А1 - 68,22%, концентрат марки А2 - 65,46%, Інгулецького ГЗК - концентрат ММС 63,85%, концентрат МФО 67,78%, Північного ГЗК - 65,79%, Південного ГЗК - 64,43%, Полтавського ГЗК - 65,12%.

Вміст заліза в обкотишах Центрального ГЗК - 65,7% при основності 0,12 од. та 63,93% при основності 0,8 од., Північного ГЗК - 63,6%.

Рентабельність продукції на внутрішньому ринку:

ПАТ «ЦГЗК» - 14,2%

ПАТ «ІнГЗК» - 40,63%

ПАТ «ПівнГЗК» - 26,75%

ВАТ «ПівдГЗК» - 27,15%

ПАТ «ПГЗК» - 4,96%

Показник рентабельності продукції найвищим є на Інгулецькому ГЗК, на другому місці Південний ГЗК, на третьому - Північний ГЗК. На Центральному ГЗК та Полтавському ГЗК рентабельність продукції дещо нижча.

З проведеного аналізу конкурентної сили підприємств можна зробити висновок, що для підвищення своїх конкурентних позицій ПАТ «ЦГЗК» необхідно:

- звернути увагу на стан основних засобів підприємства, заміна фізично застарілого обладнання допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання із технічних причин, вести технологічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність;

- посилювати свої позиції та збільшувати частку на ринку;

- проводити роботи по дослідженню та розширенню ринків збуту;

- розширювати зовнішньоекономічну діяльність;

- шукати джерела зниження витрат.

2.4 Оцінка ефективності експортної діяльності

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності почнемо з аналізу виручки від реалізації продукції. Розглянемо розподіл доходу між експортом та ринком України.

Таблиця 2.10

Аналіз структури доходу від операційної діяльності у %

Продукція	2010	2011	2012
	Україна	Експорт	Україна	Експорт	Україна	Експорт
Обкотиші	100	-	100	-	32,6	67,4
Концентрат	43,2	56,8	53,2	46,8	56,1	43,9



Таблиця 2.11

Аналіз структури доходу від операційної діяльності в розрізі місця збуту

Продукція	2010	2011	2012
	Україна	Експорт	Україна	Експорт	Україна	Експорт
Обкотиші, тис.грн.	1974886,21	0	2711385,33	0	659450,23	1363403,24
Концентрат, тис.грн.	1061844,65	1396129,08	1975415,19	1737771,25	1602823,98	1254259,76
Всього по ринку	3036730,86	1396129,08	4686800,52	1737771,25	2262274,21	2617663
Всього реалізовано	4 432 859,94	6424571,77	4879937,21

У 2012 році виручка від реалізації товарної продукції становила 4879937,21 тис.грн., що на 1544634,56 тис.грн. менше від реалізації 2011 року.

Як бачимо, доля експортних операцій в загальному обсязі реалізації за два роки зменшується, і тільки у 2012р. має тенденцію до збільшення: у 2010 році експорт склав 1396129,08 тис.грн. або 31,49%, у 2011 році - 1737771,25 тис. грн. або 27,04%, у 2012 - 2617663 тис.грн. або 53,64% від загального обсягу реалізації в грошовому еквіваленті.

Крім того, слід відмітити, що обкотиші у 2010 та 2011 роках не експортувалися, а у 2012 році реалізація обкотишів на експорт у грошовому виразі склала 1363403,24 тис.грн. або 67,4% від загальної реалізації обкотишів.

Питома вага реалізації концентрату на експорт в загальному обсязі реалізації концентрату в грошовому виразі у 2012 році становить 43,9% що на 2,9% менше ніж у 2011 році.



Таблиця 2.12

Аналіз прибутку в розрізі за місцем збуту за 2010 рік

Продукція	Реалізовано	Собівартість реалізованої продукції	Адміністративні витрати	Витрати на збут	Інші витрати	Всього витрат	Прибуток
Концентрат, всього	2457974	1260928	36941	157201	1603610	3058681	771167
В Україні	1061845	504371	14777	62880	641444	1223472	308467
Експорт	1396129	756557	22165	94320	962166	1835208	462700
Обкотиші, всього	1974886	840619	24628	104800	1069074	2039120	514112
в Україні	1974886	840619	24628	104800	1069074	2039120	514112
Експорт	0	0	0	0	0	0	0
Всього реалізовано	4432 859,94	2101547	61569	262001	2672684	5097801	1285279

У 2010 році собівартість реалізованої продукції становила 2101547 тис.грн., тобто 41,1% загальних витрат. При цьому на адміністративні витрати прийшлося 1,2% всіх витрат, на витрати на збут - 5,1%, а на інші операційні витрати - 52,6 %.

Загальні операційні витрати склали 5097801 тис.грн., а прибуток від операційної діяльності - 1285279 тис.грн.

Таблиця 2.13

Аналіз прибутку в розрізі за місцем збуту за 2011 рік

Продукція	Реалізовано	Собівартість реалізованої продукції	Адміністративні витрати	Витрати на збут	Інші витрати	Всього витрат	Прибуток
Концентрат, всього	3713186	1543090	43639	155525	3113602	4855855	1555712
В Україні	1975415	617236	17456	62210	1245441	1942342	622285
Експорт	1566965	925854	26184	93315	1868161	2913513	933427
Обкотиші, всього	2711385	1028726	29093	103683	2075734	3237237	1037141
в Україні	2711385	1028726	29093	103683	2075734	3237237	1037141
Експорт	0	0	0	0	0	0	0
Всього реалізовано	6424572	2571816	72732	259208	5189336	8093092	2592853

У 2011 році собівартість реалізованої продукції становила 2571816 тис.грн., тобто 31,8% загальних витрат. При цьому на адміністративні витрати прийшлося 1 % всіх витрат, на витрати на збут - 3,2%, а на інші операційні витрати - 64%.

Загальні операційні витрати склали 8093092 тис.грн., а прибуток від операційної діяльності - 2592853 тис.грн.

Таблиця 2.14

Аналіз прибутку в розрізі за місцем збуту за 2012 рік

Продукція	Реалізовано	Собівартість реалізованої продукції	Адміністративні витрати	Витрати на збут	Інші витрати	Всього витрат	Прибуток
Концентрат, всього	2857084	1736056	44651	339757	315013	2435477	456711
В Україні	1602824	694422	17861	135903	126005	974191	182684
Експорт	1184261	1041633	26791	203854	189008	1461286	274027
Обкотиші, всього	2022853	1157370	29768	226505	210008	1623651	304474
в Україні	659450	636554	16372	124578	115505	893008	167461
Експорт	1363403	520817	13395	101927	94504	730643	137013
Всього реалізовано	4879937	2893426	74419	566262	525021	4059128	761185

У 2012 році собівартість реалізованої продукції становила 2893426 тис.грн., тобто 71,2% загальних витрат. При цьому на адміністративні витрати прийшлося 1,8% всіх витрат, на витрати на збут - 14 %, а на інші операційні витрати - 13%.

Загальні операційні витрати склали 4059128 тис.грн., а прибуток від операційної діяльності - 761185 тис.грн.

Проаналізувавши витрати та прибуток за 2010-2012 рр. можна зробити висновок, що питома вага собівартості реалізованої продукції в загальних витратах збільшилась з 41,1% у 2010 році до 71,2 % у 2012 році, також збільшилась частка адміністративних витрати у загальній сумі витрат з 1,2% у 2010 році до 1,8% у 2012 році. Витрати ж на збут продукції та інші операційні витрати зменшилися і у 2012 році склали 14% та 13 % відповідно.

Визначимо структуру експорту за 2010-2012 рр. в табл.2.15

Таблиця 2.15

Структура витрат експорту за 2010-2012 рр.

Показники	2010	% у загальній сумі	2011	% у загальній сумі	2012	% у загальній сумі	Середній % у загальній сумі
Собівартість	756557	41,22	925854	31,78	1562450	71,28	48,09
Адміністративні витрати	22165	1,21	26184	0,90	40186	1,83	1,31
Витрати на збут	94320	5,14	93315	3,20	305781	13,95	7,43
Інші витрати	962166	52,43	1868161	64,12	283512	12,93	43,16
Всього витрати	1835208	100	2913513	100	2191929	100	100

Для того, щоб проаналізувати ефективність зовнішньоекономічної діяльності розрахуємо рентабельність продукції за 2010-2012 роки та порівняємо її із середньою рентабельністю за кожен рік.

Таблиця 2.16

Рентабельність продукції в розрізі за місцем збуту за 2010 рік,%

Показник	Рентабельність	Середня рентабельність	Абсолютне відхилення (+,-)
Концентрат, всього	31,37	28,99	2,38
В Україні	29,05	28,99	0,06
Експорт концентрату	33,14	28,99	4,15
Обкотиші, всього	26,03	28,99	-2,96
в Україні	26,03	28,99	-2,96
Експорт обкотишів	0	28,99	0
Всього реалізовано	28,99	28,99	0



У 2010 році середня рентабельність продукції складала 28,99%: рентабельність концентрату - 31,37%, рентабельність обкотишів - 26,03%.

Найбільше відхилення від середнього значення у 2010 році маємо по обкотишам, його рентабельність склала 26,03%.

Таблиця 2.17

Рентабельність продукції в розрізі за місцем збуту за 2011 рік,%

Показник	Рентабельність	Середня рентабельність	Абсолютне відхилення (+,-)
Концентрат, всього	41,90	40,36	0,154
В Україні	31,50	40,36	-8,86
Експорт концентрату	59,57	40,36	19,21
Обкотиші, всього	38,25	40,36	-2,11
в Україні	38,25	40,36	-2,11
Експорт обкотишів	0	40,36	0
Всього реалізовано	40,36	40,36	0

У 2011 році середня рентабельність продукції складала 40,36%: рентабельність концентрату - 41,9%, рентабельність обкотишів - 38,25%.

Найбільше відхилення від середнього значення у 2011 році має концентрат реалізований в Україні, його рентабельність склала лише 31,5%.

Таблиця 2.18

Рентабельність продукції в розрізі за місцем збуту за 2012 рік,%

Показник	Рентабельність	Середня рентабельність	Абсолютне відхилення (+,-)
Концентрат, всього	15,99	15,60	0,39
В Україні	11,40	15,60	-4,20
Експорт концентрату	23,14	15,60	7,54
Обкотиші, всього	15,05	15,60	-0,55
в Україні	25,39	15,60	9,79
Експорт обкотишів	10,05	15,60	-5,55
Всього реалізовано	15,60	15,60	0

У 2012 році середня рентабельність продукції складала 15,60%: рентабельність концентрату - 15,99%, рентабельність обкотишів - 15,05%.

Найбільше відхилення від середнього значення у 2012 році маємо по експорту обкотишів, їх рентабельність склала 10,05%.

Підсумуємо дослідження: досліджуване підприємство збільшує обсяги експорту, так питома вага експорту в загальному обсязі збуту складає 54% в 2012 році, що на 23% більше в порівнянні з 2010 роком.

Аналізуючи ефективність експортної діяльності, то ми бачимо, що в 2012 році прибуток від неї склав 2617663 тис.грн. За даними таблиці ми бачимо, що підприємство більш рентабельно реалізує концентрат, експортуючи його та обкотиші реалізуючи їх на території України, проте оскільки ринок є обмеженим, ПАТ «ЦГЗК» вимушене шукати нові ринки збуту.

2.5 Ризики, що впливають на ефективність експортної діяльності та методи їх нейтралізації

При виході на зовнішній ринок виникає принципіально нова ситуація, більш різноманітнішим стає зовнішнє середовище, збільшується число факторів, що впливають на діяльність підприємства. Це призводить до того, що:

1) підвищується ступінь невизначеності в діяльності підприємства;

2) зростає ступінь ризику, з'являється додатковий ризик його діяльності;

3) збільшується потреба в інформаційному забезпеченні підприємства;

4) підвищуються вимоги до координації різних напрямків і сфер їх діяльності.

Комерційна, підприємницька діяльність на зовнішньому ринку неминуче пов'язана з ризиками, що загрожують різним майновим інтересам учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ризики -- це можливі несприятливі події, що можуть відбутися, і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників ЗЕД. Робота з управління зовнішньоекономічними ризиками має включати такі основні складові:

- аналіз ситуації і визначення можливих ризиків;

- оцінка ймовірного збитку й прийняття рішення щодо управління потенційними ризиками;

- реалізація прийнятих рішень і контроль за їх виконанням.

Політика учасника ЗЕД щодо потенційних ризиків має декілька різновидів.

1. Виключення ризиків -- це відмова від здійснення будь-яких дій, пов'язаних з можливістю появи ризиків у ЗЕД.

2. Прийняття ризиків означає, що підприємство бере на себе відповідальність за проведення зовнішньоекономічної операції та ризики, пов'язані з нею.

3. Зменшення ризиків -- це прийняття рішень, які дають змогу знизити рівень витрат від прийнятих ризиків.

4. Передача ризиків означає, що підприємство передає відповідальність за ризики своєму партнеру або третій особі.

Структура ризиків у зовнішньоекономічній діяльності доволі змістовна і нараховує сотні різновидів, які можна класифікувати за певними ознаками. Ризики, зовнішні щодо контракту, поділяються на політичні, юридичні, макроекономічні, маркетингові. Політичні ризики -- це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку внаслідок державної політики регулювання зовнішньоекономічних відносин. Політичні ризики розподіляють на чотири групи:

1) ризик націоналізації та експропріації;

2) ризик трансферту, пов'язаний з можливими обмеженнями конвертування національної валюти;

3) ризик розриву контракту через діяльність влади тієї країни, де знаходиться підприємство-контрагент;

4) ризик військових дій та громадських заворушень.

При проведенні зовнішньоекономічних операцій слід врахувати фактори ризиків, пов'язані з платіжним потенціалом країни-дебітора, тому потрібно здійснювати аналіз її макроекономічних показників та ринкового потенціалу. Отже, слід розглянути:

- внутрішню економіку країни;

- економіки країн-партнерів;

- заборгованість держави (внутрішню і зовнішню).

Інформацію про ризики по конкретній країні можна отримати, використавши періодичні публікації консалтингових фірм, що спеціалізуються на оцінках ризиків. Підприємство, зазвичай, цікавить політична стабільність у країні, ризики поточної економічної ситуації, можливості для переказу капіталу та прибутків, можливості отримання прибутків. Ймовірність виникнення ризиків залежить від країни, з якою передбачається укладення зовнішньоекономічного контракту. Заздалегідь слід передбачити, що сума збитків може досягти розміру, який перевищить загальну суму контракту.

Для зменшення ризиків за укладеними зовнішньоекономічними контрактами слід попередньо перевірити потенційного партнера. З цією метою пропонується оцінити ефективність його функціонування. Керуючись інформацією про потенційного партнера, можна зробити конкретні висновки щодо його надійності та платоспроможності. Якщо підприємство задовольняє потенційний партнер, то перед ним стоїть питання укладення зовнішньоекономічної угоди з мінімізацією можливих ризиків, використовуючи всі можливі застереження. Так, ризику невиконання партнером зобов'язань за контрактом можна уникнути за рахунок:

- укладення договору про наміри, де оговорюється строк, протягом якого сторони можуть внести зміни;

- відображення в договорі намірів щодо матеріальної відповідальності за відмову від підписання контракту;

- відображення умови про розгляд можливих суперечок через арбітражний суд;

- відображення в контракті умови про штрафні санкції за невиконання будь-якого зобов'язання за контрактом;

- відображення в контракті умови про виникнення можливих форс-мажорних обставин.

Для подолання загрози неплатоспроможності партнера використовують такі інструменти:

- передбачення умови про чинність контракту після над ходження коштів на розрахунковий рахунок виконавця;

- передача права власності замовнику після повної сплати вартості товару (послуги);

- використання послуг банку щодо акредитивної форми розрахунків;

- укладення угоди з банком на факторингове обслуговування можливої дебіторської заборгованості.

Найбільшою групою ризиків у зовнішньоекономічній діяльності є маркетингові ризики, пов'язані з реалізацією товару на ринках збуту. До таких ризиків відносять інформаційні, інноваційні та кон'юнктурні ризики. Для проведення успішної збутової діяльності на зовнішніх ринках потрібно проводити їх ретельний ситуаційний аналіз, який ґрунтується на розробці таких експертних чи маркетингових систем, які дають змогу враховувати невизначеність інформації про ринок.

Інформаційний ризик -- ризик відсутності, невизначеності чи недостовірності інформації, що стосується юридичної бази для підготовки контракту, стану справ партнера і його банку, загального стану ринку товарів (послуг), на якому функціонує підприємство.

Інноваційний ризик -- можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть попиту на ринку.

Кон'юнктурний ризик -- можливість втрат через зміну ринкової кон'юнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей.

Транспортні ризики -- ризики, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.

Запобігти виникненню інноваційного ризику можливо тільки шляхом проведення ретельних маркетингових досліджень, спрямованих на виявлення потреб споживачів на тому ринку, де функціонує підприємство.

При запобіганні кон'юнктурному ризику слід врахувати діяльність підприємства в цій галузі, а також суміжних галузях за певний період часу; сталість функціонування цієї галузі порівняно з економічним станом у країні в цілому; результати діяльності різних підприємств у межах однієї й тієї ж галузі. Оцінка маркетингової групи ризиків ґрунтується на визначенні ступеня можливості виникнення маркетингових ризиків, тобто на їх імовірності. Маркетингові ризики багатономенклатурні, їх зумовлюють як внутрішні, так і зовнішні фактори, дію яких досить важко скерувати в потрібному напрямку.

Усі транспортні ризики можна поділити за «Інкотермс-2000» на чотири групи. При настанні ризиків, про які йдеться в «Інкотермс-2000», покупець зобов'язаний сплатити ціну товару навіть при отриманні товару у стані, який не відповідає умовам договору, чи при повній його втраті. У цьому полягає «ціна ризику». Якщо ж ушкодження не обумовлене транспортним ризиком, то покупець має право не тільки ухилитися від оплати товару, але і вважати продавця відповідальним за порушення умов договору.