Главная База знаний "Allbest" Менеджмент и трудовые отношения Управління експортними операціями підприємства

Управління експортними операціями підприємства

Зміст та особливості здійснення підприємствами зовнішньоекономічних торговельних операцій. Експортні операції та методи оцінки їх ефективності. Дослідження та вибір факторів, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Рубрика	Менеджмент и трудовые отношения
Вид	дипломная работа
Язык	украинский
Дата добавления	10.12.2014
Размер файла	1,6 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Існують також ризики, пов'язані з умовами контракту: щодо властивостей товару, щодо умов постачання, щодо вибору валютних умов контракту, ризик форс-мажору, ризик розриву контракту. Залежно від етапу угоди ризики виникають: при митному оформленні, при сертифікації, комерційні, транспортні. За місцезнаходженням ризики бувають: закордонні, прикордонні, на власному ринку. З огляду на можливість впливу підприємства на ризик вони поділяються на дві групи: залежні від діяльності підприємства, або внутрішні, і незалежні від діяльності підприємства, або зовнішні. До внутрішніх ризиків відносять:

- невиконання виробничих завдань у визначені терміни;

- недотримання вимог якості;

- страйки, недобросовісність працівників;

- аварії, пожежі;

- крадіжки.

До ризиків, які не залежать від підприємства, належать:

- політичні ризики;

- військові ризики;

- ризики, пов'язані з діяльністю органів державної влади;

- стихійні лиха;

- ризики, пов'язані з діяльністю третіх осіб;

- валютні ризики;

- ризики зміни ціни;

- ризик падіння попиту;

- ризик зростання конкуренції;

- ризики неплатежів, банкрутства;

- ризик непоставки товару і невиконання договірних зобов'язань.

Принципова відмінність між цими двома групами ризиків полягає в тому, що на першу групу підприємство має змогу вплинути, тобто вжити заходів, що усувають їх джерела. На другу групу ризиків підприємство вплинути не може, тому що їх настання практично не залежить від зусиль учасника ЗЕД. Відповідно для управління цими різними за своїм походженням ризиками мають застосовуватися різні методи.

Для боротьби з внутрішніми ризиками застосовуються відомі методи управління. Наприклад, для усунення ризиків аварій, пожеж застосовуються заходи безпечного ведення виробництва, протипожежні заходи. Для зменшення ризиків невиконання виробничих завдань за об'ємом і якістю продукції, що випускається, розробляються відповідні організаційно-технологічні заходи, що включають поточне й оперативно-календарне планування, систему управління якістю та Інші аналогічні заходи, що мають за мету створення на підприємстві системи, що виключає невиконання планових завдань у термін і випуск неякісної продукції. Для зниження інших внутрішніх ризиків також розробляються адекватні заходи, головним критерієм яких є їх ефективність, тобто співвідношення між результатом (зменшення збитків або приріст прибутку) і витратами на їх здійснення.

Головна проблема управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності підприємства полягає в управлінні тими ризиками, настання яких не залежить від зусиль підприємств. Можна виділити такі групи методів, спрямованих на зменшення можливих збитків, що викликані цими ризиками:

1. Страхування, тобто використання різних видів полісів, договорів страхування.

2. Хеджування як метод використання біржових ф'ючерсних контрактів і опціонів.

3. Застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин, що зводять до мінімуму ризик неплатежу за поставлені товари, або неотримання товарів проти їх сплати.

4. Аналіз і прогнозування кон'юнктури (попиту, пропозиції, ціни) на зовнішньому ринку, планування і своєчасна розробка заходів з метою уникнути можливих збитків, викликаних несприятливими кон'юнктурними змінами.

5. Інші методи.

Поряд зі страхуванням застосовують також інші методи управління ризиками. Для управління ризиками, пов'язаними з несприятливим падінням курсу валют, широко застосовуються різні методи хеджування. Вони передбачають використання фючерсів і опціонів. Перевага цього методу -- можливість оперативного прийняття рішень, порівняно невисока вартість налагодженість і доступність ринків ф'ючерсів і опціонів. До недоліків варто віднести порівняно вузький спектр дії (тільки цінові параметри угод на товари, фондові цінності і валюту), складність використання, що вимагає високого рівня кваліфікації фахівців. Тому повною мірою цей метод використовується, як правило, великими підприємствами і при великих обсягах зовнішньоторговельних операцій.

Окрема галузь управління ризиками у ЗЕД пов'язана з розрахунково-кредитними відносинами і передбачає використання досить значного розмаїття форм і методів. До основних із них відносять:

- застосування безвідкличного підтвердженого документарного акредитива при розрахунках за постачання товару;

- використання банківських гарантій (наприклад, ввалювання перевідних векселів -- тратт тощо).

Перевага цього механізму зниження ризиків -- простота і доступність використання для учасників ЗЕД, недолік -- порівняна дорожнеча такого типу банківських послуг.

Таким чином, сучасний рівень розвитку страхової, банківської і біржової справи у світі надає учасникам ЗЕД широкий спектр різних інструментів захисту від ризиків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Однак вони не в змозі забезпечити абсолютний захист від можливих ризиків, хоча і можуть істотно їх зменшити. Значною мірою ризики можна відвернути шляхом ефективного управління (наприклад, диверсифікацією діяльності тощо). Найбільший ефект може бути досягнутии за рахунок поєднання, комбінації різних методів управління ризиками: страхування, хеджування, застосування сучасних методів управління, форм і методів розрахунків у зовнішньоекономічних операціях.

ВИСНОВКИ ДО ІІ РОЗДІЛУ

Отже, робота написана на основі діяльності ПАТ «ЦГЗК», що займається виробництвом обкотишів та концентрату. На підставі проведеного фінансового аналізу можна зробити висновки, що діяльність підприємства за проаналізований період булла ефективною, на протязі 2010-2012 рр. підприємство отримало прибуток. Значення показників фінансової стійкості свідчить про нормальний рівень фінансової незалежності. Підприємство має невисокий ступінь ліквідності.

Виробнича потужність підприємства в 2012 році склала 6236,83 тис.тон. продукції. Підприємство збуває своє продукцію як на внутрішньому ринку України, так і на зовнішньому. Всього в 2012 році експортовано продукції на 2617663 тис.грн, а на внутрішньому ринку реалізовано продукції на 2262274 тис.грн.

Основними країнами імпортерами продукції ПАТ «ЦГЗК» є Чехія, Словаччина, Румунія, Польща, Угорщина, Німеччина та Китай.

Аналіз ефективності збуту на зовнішньому ринку показав, що у 2012 році виручка від реалізації товарної продукції становила 4879937,21 тис.грн., що на 1544634,56 тис.грн. менше від реалізації 2011 року. Рентабельність експорту обкотишів є нижчою, ріж рентабельність збуту в Україні. Рентабельність експорту концентрату є досить високою і становить майже 23%, рентабельність експорту обкотишів є значно нижчою і становить близько 10%.

Аналізуючи ризики притаманні експортній діяльності основними з них є ризик неповернення коштів та ризик фінансових втрат через курсові різниці. Основними інструментами захисту від ризику є страхування, хеджування, застосування сучасних методів управління, форм і методів розрахунків у зовнішньоекономічних операціях.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНМИ ОПЕРАЦІЯМИ ДОСЛІДЖУВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Дослідження та вибір факторів, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Враховуючи сьогоднішні тенденції та кон'юнктуру світових цін та попиту, на підприємстві ПАТ «ЦГЗК» простежується тенденція зниження активності зовнішньоекономічної діяльності підприємства, яка виражається у зменшенні обсягу реалізації продукції закордон, зниженні кількості укладених міжнародних контрактів з партнерами та нестабільному отриманні валютних надходжень. Причиною цього є посилення конкурентної боротьби на ринку залізорудної сировини, суттєве зниження попиту на металопродукцію з боку головних споживачів - машинобудування та будівельної галузі, надшвидка зміна потреб споживачів. Важливими факторами, які впливають на зовнішньоекономічну діяльність підприємства і, таким чином, на експортний потенціал й результати фінансово-економічної діяльності, є обсяг виробництва та якість виробленої продукції.

Якість залізорудної сировини характеризується вмістом корисного компонента та шкідливих домішок. Корисний компонент - це залізо загальне у концентраті та обкотишах.

Якісні показники товарного концентрату наведені у відповідності з Технічними Умовами "Концентрат залізорудний ПАТ"Центральний гірничо - збагачувальний комбінат "(ТУ У 13.1-00191000-001-2008). Якісні показники обкотишів наведені у відповідності з Технічними Умовами "Обкотиші ПАТ"Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» (ТУ У 13.1-00191000-002-2008). Якісні показники концентрату з підвищеним вмістом заліза наведені у відповідності з Технічними Умовами «Концентрат залізорудний з підвищеним вмістом заліза ПАТ«"Центральний гірничо - збагачувальний комбінат»(ТУ У 13.1-00191000-011:2010).

Основним результатом фінансово-економічної діяльності підприємства є чистий прибуток. Отже, набуває необхідності розробити економіко-математичну модель впливу значимих показників ефективної діяльності підприємства на величину чистого прибутку, яку можна представити у вигляді результативного показника.

ПАТ "ЦГЗК" виготовляє два види продукції концентрат та обкотиші. Тож в моделі треба брати до уваги обидва види продукції.

Отже, факторами, які впливають на результативний показник є:

- Вміст заліза в концентраті;

- Вміст заліза в обкотишах;

- Витрати на 1 грн. товарної продукції;

- Обсяг реалізації експортної продукції;

- Показник фондовіддачі;

- Показник матеріалоємністі.

Вихідні дані для побудови математичної моделі беремо за період 2008-2012 рр. (табл. 3.1).

Далі розрахунок ведеться за допомогою коефіцієнта кореляції. Побудова кореляційних моделей дає можливість вивчати залежність економічних показників, що не зв'язані між собою функціонально. Кореляційний зв'язок на відміну від функціонального проявляється лише взагалі та в середньому і тільки в масі спостережень.

Кореляційний аналіз вирішує два завдання:

1) визначення форми зв'язку, тобто встановлення математичної формули, яка описує даний зв'язок;

2) вимірювання щільності зв'язку.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для побудови математичної моделі

Показник	Роки
	2008	2009	2010	2011	2012
	Результативний показник
Чистий прибуток, Пр, тис. грн (y)	1918248	249402	1285279	2592853	761185
	Фактори
Вміст Fe в концентраті, Fe_конц, % (x₁)	68,19	68,22	68,22	68,28	68,28
Вміст Fe в обкотишах, Fe_агл, % (x2)	63,5	63,5	63,5	65,75	65,75
Витрати на 1 грн. товарної продукції, (x3)	50	56	33	53	65
Обсяг реалізації експорту концентрату, Q_конц, тис.т (x4)	1806,66	2025,98	2173,46	1810,45	1723,38
Обсяг реалізації експорту обкотишів, Q_обк, тис.т (x5)	46,25	0	0	0	1557,70
Показник фондовіддачі (x6)	3,5	1,15	1,59	1,69	1,43
Показник матеріалоємністі (x7)	0,41	0,44	0,30	0,28	0,40

Спочатку треба розрахувати залежність між факторами та результативним показником аби визначити, який з них треба брати для подальших розрахунків. Розрахунки проводяться за допомогою коефіцієнта кореляції [36].

(3.3)

або

(3.4)

При - зв'язок вважається слабким, при - середнім, і при - сильним.

Дані аналізу представимо у вигляді таблиць.

Таблиця 3. 2

Залежність чистого прибутку від вмісту Fe в концентраті (х - вміст Fe в концентраті,%; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	68,19	1918248	130805331,1	4649,8761	3,67968E+12
2009	68,22	249402	17014204,44	4653,9684	62201357604
2010	68,22	1285279	87681733,38	4653,9684	1,65194E+12
2011	68,28	2592853	177040002,8	4662,1584	6,72289E+12
2012	68,28	761185	51973711,8	4662,1584	5,79403E+11
Разом:	341,19	6806967	464514983,6	23282,1297	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r=0,1420

З даних таблиці видно, що між величиною чистого прибутку та показником вмісту Fe в концентраті існує слабкий зв'язок, про що свідчить коефіцієнт кореляції, який дорівнює 0,1420.

Таблиця 3. 3

Залежність чистого прибутку від вмісту Fe в обкотишах (х - вміст Fe в обкотишах,%; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	63,5	1918248	121808748	4032,25	3,67968E+12
2009	63,5	249402	15837027	4032,25	62201357604
2010	63,5	1285279	81615216,5	4032,25	1,65194E+12
2011	65,75	2592853	170480084,8	4323,0625	6,72289E+12
2012	65,75	761185	50047913,75	4323,0625	5,79403E+11
Разом:	322	6806967	439788990	20742,875	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r=0,3111

З даних таблиці видно, що між величиною чистого прибутку та показником вмісту Fe в обкотишах існує середній зв'язок, про що свідчить коефіцієнт кореляції, який складає 0,3111.

Таблиця 3. 4

Залежність чистого прибутку від витрат на 1 грн. товарної продукції (х - витрати на 1 грн. товарної продукції; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	50	1918248	95912400	2500	3,67968E+12
2009	56	249402	13966512	3136	62201357604
2010	33	1285279	42414207	1089	1,65194E+12
2011	53	2592853	137421209	2809	6,72289E+12
2012	65	761185	49477025	4225	5,79403E+11
Разом:	257	6806967	339191353	13759	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r=-0,2463

З даних таблиці видно, що між величиною чистого прибутку та витратами на 1 грн. товарної продукції існує слабкий зв'язок, про що свідчить коефіцієнт кореляції, який складає 0,2463.

Таблиця 3. 5

Залежність чистого прибутку від величини обсягу реалізації експорту концентрату (х - величина обсягу реалізації експорту концентрату,тис.т.; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	1806,66	1918248	3465621932	3264020,356	3,67968E+12
2009	2025,98	249402	505283464	4104594,96	62201357604
2010	2173,46	1285279	2793502495	4723928,372	1,65194E+12
2011	1810,45	2592853	4694230714	3277729,203	6,72289E+12
2012	1723,38	761185	1311811005	2970038,624	5,79403E+11
Разом:	9539,93	6806967	12770449610	18340311,51	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r=-0,3154

Коефіцієнт кореляції дорівнює 0,3154, що свідчить про середній зв'язок між показниками.

Таблиця 3. 6

Залежність чистого прибутку від величини обсягу реалізації експорту обкотишів (х - величина обсягу реалізації експорту обкотишів,тис.т.; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	46,25	1918248	88718970	2139,0625	3,67968E+12
2009	0	249402	0	0	62201357604
2010	0	1285279	0	0	1,65194E+12
2011	0	2592853	0	0	6,72289E+12
2012	1557,70	761185	1185697875	2426429,29	5,79403E+11
Разом:	1603,95	6806967	1274416845	2428568,353	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r= -0,3549

Зв'язок величини чистого прибутку та величини обсягу реалізації експорту обкотишів є середнім і дорівнює 0,3549.

Таблиця 3. 7

Залежність чистого прибутку від величини показника фондовіддачі (х - величина показника фондовіддачі.; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	3,5	1918248	6713868	12,25	3,67968E+12
2009	1,15	249402	286812,3	1,3225	62201357604
2010	1,59	1285279	2043593,61	2,5281	1,65194E+12
2011	1,69	2592853	4381921,57	2,8561	6,72289E+12
2012	1,43	761185	1088494,55	2,0449	5,79403E+11
Разом:	9,36	6806967	14514690,03	21,0016	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r= 0,5130

Зв'язок величини чистого прибутку та величини показника фондовіддачі є середнім і дорівнює 0,5130.

Таблиця 3. 8

Залежність чистого прибутку від величини показника матеріалоємності (х - величина показника матеріалоємності.; у- чистий прибуток, тис.грн.)

Рік	х	у
2008	0,41	1918248	786481,68	0,1681	3,67968E+12
2009	0,44	249402	109736,88	0,1936	62201357604
2010	0,30	1285279	385583,7	0,09	1,65194E+12
2011	0,28	2592853	725998,84	0,0784	6,72289E+12
2012	0,40	761185	304474	0,16	5,79403E+11
Разом:	1,83	6806967	2312275,1	0,6901	1,26961E+13
Коефіцієнт кореляції	r= -0,6784

Зв'язок величини чистого прибутку та величини показника матеріалоємності є середнім і дорівнює 0,6784.

Отже, маємо такі результати:

r₁= 0,1420; r₂= 0,3111; r₃= 0,2463; r₄= 0,3154; r₅= 0,3549; r₆= 0,5130; r₇= 0,6784

Як видно, такі фактори, як величина показників фондовіддачі та матеріалоємності мають дуже тісний зв'язок з результативним показником.

Отже, здійснивши факторний аналіз та дослідивши залежність усіх факторів між собою, можна сказати, що найбільша тіснота зв'язку чистого прибутку спостерігається з такими факторами, як показники фондовіддачі та матеріалоємності. Саме тому ці два фактора ми включимо в майбутню економіко - математичну модель.

3.2 Розробка економіко-математичної моделі впливу значимих показників на величину чистого прибутку

Метою даного розділу є розроблення економіко - математичної моделі за допомогою лінійного програмування з застосуванням ЕОМ та програми Mіcrosoft Excel, а також висвітлення впливу значимих показників на величину чистого прибутку.

В першу чергу для розгляду обирається фактор - показник матеріалоємності, адже він має найсильніший зв'язок з результативним показником з поміж усіх інших факторів (r₄= 0,6784).

Попередньо вид математичної функції встановлюється за допомогою аналізу зв'язку між явищами та графічного його зображення у вигляді кореляційного поля.

Потім виконується подальший розрахунок залежності між фактором та результативним показником. Графік представлено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Графічне зображення залежності між фактором та результативним показником

З рис. 3.1 видно, що залежність лінійна (тобто функція є лінійною, про що свідчить лінія тренда).

Лінійна функція описується за допомогою формули 3.3.

(3.3)

Та складаємо систему рівнянь

(3.4)

Для розв'язання цієї системи побудуємо табл. 3.9.

Таблиця 3.9

Дані для розв'язання системи

				*
2008	0,41	1918248	0,1681	786481,68	973632,9587
2009	0,44	249402	0,1936	109736,88	709250,8396
2010	0,3	1285279	0,09	385583,7	1943034,062
2011	0,28	2592853	0,0784	725998,84	2119288,808
2012	0,4	761185	0,16	304474	1061760,332
Разом	1,83	6806967	0,6901	2312275,1	6806967

Розв'язуємо систему рівнянь:

Знайдемо коефіцієнти рівняння за допомогою метода Крамера:

Звідси:

a= -8812737,303

b= 4586855,253

Далі розраховуємо Y_і

Функція направлена на максимум, адже чим менше буде показник матеріалоємності, тим більший буде чистий прибуток.

Отже, для підвищення величини чистого прибутку підприємства необхідно перш за все впливати на зменшення матеріальних витрат.

Далі, для більш точного з'ясування впливу факторів на результативний показник, розрахуємо ще один впливаючий фактор, як показник фондовіддачі.

Принцип розрахунку той самий, що й розрахунок впливу показника матеріалоємності на результативний показник. Тобто з початку визначаємо функцію, яка описує зв'язок між впливаючим фактором та чистим прибутком.

Будуємо графік:

Рис. 3.2. Графічне зображення залежності між фактором та результативним показником

З рис. 3.2. видно, що залежність лінійна. Отже подальший розрахунок ведеться за формулами 3.3 і 3.4.

До табл. 3.10 вносимо дані для розв'язання системи

Таблиця 3.10

Дані для розв'язання системи

				*
2008	3,5	1918248	12,25	6713868	2190462,116
2009	1,15	249402	1,3225	286812,3	993710,5913
2010	1,59	1285279	2,5281	2043593,61	1217783,217
2011	1,69	2592853	2,8561	4381921,57	1268708,814
2012	1,43	761185	2,0449	1088494,55	1136302,262
Разом	9,36	6806967	21,0016	14514690,03	6806967

Складемо систему рівнянь за умови, що у нас лінійна залежність:

Знайдемо коефіцієнти рівняння за допомогою метода Крамера:

Звідси:

a= 509255,9678

b= 408066,2283

Далі розраховуємо Y_і

Функція направлена на максимум, адже чим більше буде показник фондомісткості, тим більший буде чистий прибуток.

Складемо моделі парних залежностей результативного показника Пр і Ф_в , Пр і М, на основі даних табл.3.1 та занесемо параметри їхньої статистичної оцінки в табл. 3.11.

Таблиця 3.11

Емпіричні залежності результативного показника від значимих факторів

Фактор	Функції залежностей
X₁- Показник матеріалоємності
X₂- Показник фондовіддачі

Звідси модель залежності результативного показника (чистого прибутку, Пр) від значимих факторів набуде вигляду:

Можна зробити висновок, що в даній ситуації на величину чистого прибутку найбільш сильний вплив здійснює два фактори - показники матеріалоємності та фондовіддачі.

Таким чином, на основі розрахованих залежностей, можна стверджувати, що збільшення показника фондовіддачі та зменшення показника матеріалоємності прямим чином впливає на поліпшення експортного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства ПАТ «ЦГЗК».

3.3 Визначення прогнозної величини чистого прибутку на основі розробленої моделі

На основі раніше розробленої у п.3.2. моделі залежності величини чистого прибутку, Пр, та з використанням даних табл. 3.1 спрогнозуємо як вплине зміна значимих виробничо-господарських факторів на величину чистого прибутку.

Для прогнозування рівня конкурентоспроможності продукції на 2013 - 2017 рр. скористаємося методом від досягнутого, тобто на основі абсолютного приросту за останній рік. Прогнозування за цим методом включає наступні етапи:

1. На підставі вихідних даних (табл. 3.1) визначається абсолютний приріст за останній рік (різниця між значеннями за останній і попередній роки):

, (3. 12)

де - значення за останній рік;

- значення за попередній рік.

2. Визначається прогнозоване значення показника через років:

, (3.13)

де - значення показника ряду за останній рік;

- кількість років прогнозу.

Для початку встановимо планові зміни виробничо-господарських факторів, що впливають на величину чистого прибутку. За інших рівних умов та з урахуванням можливостей підприємства пропонується встановлювати щорічно наступні інтервали змін значимих факторів на період 2013-2017 року :

- Зменшувати показник матеріалоємності - на 0,05 ;

- Збільшувати показник фондовіддачі - на 0,05;

Застосувавши модель залежності величини чистого прибутку ПАТ «ЦГЗК» протягом наступних 2013-2017 років з урахуванням виконання вищенаведених умов можливе забезпечення підвищення величини чистого прибутку на 466099,7 тис. грн.;

Результати розрахунків прогнозних значень величини чистого прибутку наведено в табл. 3.12.

Визначимо прогнозоване значення величини чистого прибутку на наступні 5 років. Прогнозоване значення чистого прибутку на 2013 - 2017 р. р. складе:

Пр₍₂₀₁₃₎= 761185 +466099,7=1227285 тис. грн.;

Пр₍₂₀₁₄₎= 1227285 +466099,7= 1693384 тис. грн.;

Пр₍₂₀₁₅₎= 1693384 +466099,7= 2159484 тис. грн.;

Пр₍₂₀₁₆₎= 2159484 +466099,7= 2625584 тис. грн.;

Пр₍₂₀₁₇₎= 2625584 +466099,7= 3091683 тис. грн..

Результати розрахунку величини чистого прибутку можна представити на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Динаміка прогнозних значень величини чистого прибутку, П_Р, ПАТ «ЦГЗК»

Таким чином, чистий прибуток в 2017 році очікується у розмірі 3091683 тис. грн.

Економічна ефективність від застосування розробленої моделі склала 2330498 тис.грн.

Таблиця 3.12.

Розрахунок прогнозних значень величини чистого прибутку ПАТ «ЦГЗК»

Показники	Базовий рік	2013	2014	2015	2016	2017
Показник матеріалоємності, (x1)	0,40	0,35	0,3	0,25	0,2	0,15
Показник фондовіддачі, (x2)	1,43	1,48	1,53	1,58	1,63	1,68
Чистий прибуток, П_Р, тис. грн (y)	761185	1227285	1693384	2159484	2625584	3091683
Приріст величини чистого прибутку, ?П_Р, тис. грн		466099,7	466099,7	466099,7	466099,7	466099,7

ВИСНОВКИ ДО ІІІ РОЗДІЛУ

Важливими факторами, які впливають на зовнішньоекономічну діяльність підприємства і, таким чином, на експортний потенціал й результати фінансово-економічної діяльності, є обсяг реалізації експортної продукції та її якість, а основним результатом фінансово-економічної діяльності підприємства є чистий прибуток.

Отже, здійснивши факторний аналіз та дослідивши залежність усіх факторів між собою, можна сказати, що найбільша тіснота зв'язку чистого прибутку спостерігається з такими факторами, як показники матеріалоємності та фондовіддачі.

Тому була розроблена економіко-математична модель впливу значимих показників ефективної діяльності підприємства на величину чистого прибутку. Модель показала, що збільшення вкладання коштів у основні засоби та зменшення витрат на матеріали прямим чином впливає на поліпшення експортного потенціалу гірничо-збагачувального підприємства ПАТ «ЦГЗК».

На основі моделі залежності величини чистого прибутку, було спрогнозовано як вплине зміна значимих виробничо-господарських факторів на величину чистого прибутку.

Таким чином, виручка від реалізації продукції в 2017 році очікується у розмірі 3091683 тис. грн.

Економічна ефективність від застосування розробленої моделі склала 2330498 тис.грн.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Аналіз стану охорони праці на ПАТ «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат»

Охорона праці на комбінаті проводиться відповідно до вимог «Положення про систему управління охороною праці у ПАТ «ЦГЗК», введеного на комбінаті Наказом від 21.02.2006р. №272, і міжнародного стандарту в системі охорони праці OHSAS 18001:1999.

Робота з охорони праці на комбінаті базується на плановій основі і передбачає перспективне, поточне та оперативне планування.

Планування профілактичної роботи з охорони праці здійснюється:

- в цілому по комбінату службою охорони праці;

- за функціональними службама - директорами за напрямом, головними спеціалістами;

- по цехах - начальниками структурних підрозділі;

- по ділянках - начальниками дільниць;

- по службам - начальниками служб, головними спеціалістами структурного підрозділу.

Для організації контролю стану охорони праці на комбінаті призначена наказом комісія, до складу якої входять керівники і головні спеціалісти комбінату, а також працівники служби охорони праці, які проводять згідно з графіком комплексні та цільові перевірки. За результатами перевірок оформляються акти перевірок та видаються накази. Аналогічні комісії призначено і у структурних підрозділах. Для щоденного контролю стану охорони праці працівниками служби охорони праці проводяться оперативні перевірки та індивідуальні обстеження, за результатами яких начальникам структурних підрозділів видаються приписи.

Відділом охорони праці та головними спеціалістами комбінату, закріпленими за цехами, постійно надається практична допомога цехам в питаннях охорони праці у відповідності з вимогами «Положення про систему управління охороною праці».

Керівником служби охорони праці щомісяця проводиться наради з працівниками служби охорони праці, на яких кожен з них звітує про виконану роботу і задає виниклі під час роботи питання.

З метою подальшого зниження травматизму і поліпшення умов праці працівників на комбінаті постійно проводиться і удосконалюється робота по охороні праці:

- Проведена реорганізація служби охорони праці на комбінаті, в результаті якої виведені з підпорядкування начальників структурних підрозділів фахівці з охорони праці та введені в відділ охорони праці, як провідні фахівці з охорони праці.

- Щорічно розробляються і виконуються Комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій на ПАТ «ЦГЗК»», а також організаційно-технічні та санітарно-оздоровчі заходи, які затверджуються Наказом №2.

- Проведена інвентаризація джерел шкідливих факторів, за результатами якої розроблено «Регламент проведення атестації робочих місць за умовами праці після впровадження заходів щодо поліпшення умов праці на 2014 рік». У «Регламенті...» включені заходи щодо виключення шкідливих факторів на конкретних робочих місцях.

- Щорічно у квітні проводиться «Тиждень охорони праці». Результати проведення «Тижня охорони праці» відображаються в газеті «Авангард».

- Проводиться навчання керівників та спеціалістів управління та структурних підрозділів з питань охорони праці та пожежної безпеки, регламентованих вимогами нормативних документів.

Введені в дію нові розроблені нормативні документи:

- «Положення про попередженні порушень норм і правил охорони праці»

- «Положення про врегулювання питань охорони праці, пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища при виконанні будівельно-монтажних, ремонтних та інших робіт сторонніми організаціями в структурних підрозділах і на об'єктах ПАТ «ЦГЗК»

- «Положення про порядок забезпечення працівників ПАТ «ЦГЗК» спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту»

- інші нормативні акти та інструкції з охорони праці.

Обладнані кабінети з охорони праці для проведення інструктажів у відділі охорони праці в структурних підрозділах з застосуванням відеотехніки. Для цього використовуються придбані і зняті за власними сценаріями 10 відеофільмів.

На кожний вид роботи або професію на комбінаті затверджено у встановленому порядку реєстри ризиків, з якими ознайомлені всі причетні працівники. У місцях видачі нарядів вивішені відповідні реєстри ризиків.

В цілому, можна сказати, що підприємством в сфері охорони праці здійснює все можливе для запобігання нещасних випадків, але незважаючи на це були зареєстровані випадки виробничого травматизму та смертельні випадки (табл.4.1), а також професійні захворювання (табл.4.2,4.3).

Таблиця 4.1

Відомості про виробничий травматизм на ПАТ «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» за 2010-2013рр.

Структурний підрозділ	2010	2011	2012	2013
Середньоспискова чисельність робітників	5968	5255	4956	4813
Травмовано: - Всі - Групові випадки - Смертельні випадки	14 0 2	3 0 2	4 0 1	4 0 2
Кількість днів непрацездатності	789	164	123	157

Зобразимо графічно дані про виробничий травматизм на рис.4.1

Рис.4.1 Графік випадків виробничого травматизму на ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2013рр.

Таблиця 4.2

Аналіз профзахворювань за видами період 2011 -2013 рр.

№ з/п	Показник	Період
		2011	2012	2013
1.	Кількість працівників, у яких виявлено профзахворювання, всього:	18	18	23
1.1.	в т.ч.: - пиловий бронхіт	0	0	0
1.2.	- віброзахворювання	6	3	3
1.3.	- артроз	0	0	0
1.4.	- променева катаракта	0	0	0
1.5.	- сидеросилікоз	0	0	1
1.6.	- приглухуватість	1	0	0
1,7.	- ХОЗЛ	7	6	13
1.8.	- радикулопатія	4	6	6
1.9	- інші	0	3	0

Зобразимо графічно дані на рис.4.2

Рис.4.2. Графічне зображення профзахворювань за видами на ПАТ «ЦГЗК» за 2011-2013рр.

Таблиця 4.3

Аналіз профзахворювань по цехам

№ з/п	Показник	Період
		2011	2012	2013
1	Шахта ім. Орджонікідзе	8	8	12
2	ФОК	1
3	Глеюватський кар'єр	2	6	6
4	Петрівський кар'єр	1	2	1
5	Дробильна фабрика	1		2
6	ГТЦ № 1	3
7	Шахта «Гігант _Глибока»	1		1
8	ГТЦ № 2
9	УЖДТ	1	2	1
	Всього:	18	18	23

Зобразимо графічно дані на рис.4.3

Рис.4.3. Графічне зображення профзахворювань по цехам на ПАТ «ЦГЗК» за 2011-2013рр.

Для оцінки та аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань з метою з'ясування та ліквідації їх причин найчастіше застосовується статистичний метод.

Статистичний метод базується на вивченні травм за актами Н-1 за певний період часу. Цей метод, який набув найбільшого поширення, дозволяє здійснити порівняльну динаміку травматизму по окремих підприємствах, цехах, дільницях. Аналіз показників виробничого травматизму занесемо до табл.4.4.

Аналіз динаміки виробничого травматизму за період 2010-2013рр. на ПАТ «ЦГЗК», як загального так і травматизму зі смертельним наслідком, показують, що починаючи з 2011р. травматизм зі смертельним наслідком має деяку тенденцію до зменшення. За останній рік кількість смертельних випадків становила 2, а кількість всіх травмованих склала 4 випадки при списковій чисельності робітників 4813 осіб, що негативно впливає на розвиток підприємства.

Таблиця 4.4

Аналіз показників виробничого травматизму на ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2013 роки

	Рік	Відхилення
Структурний підрозділ	2010	2011	2012	2013	2011-2010	2012-2011	2013-2012
Середньоспискова чисельність робітників	5968	5255	4956	4813	-713	-299	-143
Травмовано: - Всі - Групові випадки - Смертельні випадки	14 0 2	3 0 0	4 0 1	4 0 2	-11 0 -2	-1 0 +1	0 0 +1
Кількість днів непрацездатності	789	164	123	157	-625	-41	+34
Кч	2,34	0,57	0,81	0,83	-1,77	-0,24	+0,02
Кт	56,3	54,6	30,8	39,2	-1,7	-23,8	+8,4
Кп.в	131,74	31,12	24,95	32,54	-100,62	-6,17	+7,59

Взаємозалежність показників коефіцієнта тяжкості та коефіцієнта частоти зобразимо графічно на рис.4.4

Рис.4.4 Графічне зображення показників Кч та Кт на ПАТ «ЦГЗК» за 2010-2013рр.

З рис.4.2 бачимо, що коефіцієнт частоти у 2011 році знизився, а у 2012р. та 2013р зростає за рахунок збільшення нещасних випадків на підприємстві. Коефіцієнт тяжкості постійно коливається: у 2011р. зменшився на 1,7, у 2012р. зменшився на 23,8, у 2013р. зріс на 8,4 Таке коливання зумовлене збільшенням та зменшенням кількості днів непрацездатності.

На підставі проведеного аналізу встановлено, що найбільш небезпечними щодо травмування є такі категорії працівників, як: ГРОВ (гірничий робітник очисного вибою), прохідник, кріпильник, електрослюсар черговий та з ремонту устаткування, майстер гірничий підземний, підземний гірник.

Аналіз травматизму за основними видами подій свідчить, що частіше за все працівники ПАТ «ЦГЗК» травмуються внаслідок падіння постраждалого при пересуванні; падіння, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту; обвалення і обрушення породи, ґрунту; дія предметів та деталей, які рухаються, розлітаються, обертаються.

Аналіз травматизму по причинам свідчить, що частіше за все нещасні випадки з працівниками ПАТ «ЦГЗК» трапляються внаслідок організаційних причин, а саме порушення трудової і виробничої дисципліни; невиконання посадових обов'язків; невиконання вимог інструкцій з охорони праці. Також травмування часто викликає незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території.

Одержані висновки дозволили визначити основні напрямки для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та зниження травматизму на ПАТ «ЦГЗК».

4.2 Оцінка ризиків на робочому місці

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Тому в даному розділі доцільним буде оцінити ризики на робочому місці на прикладі інвестиційного відділу ПАТ «ЦГЗК». Кількість працівників: 9; кількість робочих місць, де визначається аналіз ризику : 2.

Робоче місце - директор.

Робоче місце директора знаходиться навпроти вхідних дверей. Вікно знаходиться зліва по відношенню до робочого місця.

Фактор ризику	Характер ризику	Рівень ризику	Шляхи зниження ризику
Фізичні фактори
Освітленість - загальна; використовуються лампи денного світла	Протягом року -недостатнє природне освітлення, що може стати причиною зниження зору.	ІІ	Використання настільної лампи.
Мікроклімат- 24 С, вологість 58%, швидкість руху повітря 0,2 м/сек.	Сухість повітря може провокувати виникнення запальних захворювань носоглотки	ІІ	Провітрювання
Вентиляція - природна. Загально обмінна механічна припливно-витяжна вентиляція відсутня	Виникнення головної болі, втома, поширення респіраторних інфекцій	ІІ-ІІІ	Часте провітрювання приміщення, якщо неможливо встановити механічну вентиляцію.
Електрообладнання: телефон, факс.	Небезпека ураження електричним струмом.	ІІ	Справне обладнання, дотримання правил техніки безпеки.
Хімічні фактори
Пил Забрудненість хімічними речовинами Контакт з хімічними речовинами	Немає Немає Немає	І	Не потребується
Ергономічні фактори
Висота столу. Стандартна.	Ризику немає	І	Не потребується
Стілець. Висота і спинка регулюється.	Захворювання хребта, суглобів при довгостроковій роботі.	ІІ-ІІІ	Пауза в роботі, спеціальна гімнастика для м'язів спини.
Положення ніг. Ноги зігнуті під кутом 90гр., вільно поставлені на підлогу.	Захворювання суглобів, варикозне розширення вен.	ІІІ	Паузи в роботі, спеціальна гімнастика для суглобів та м'язів ніг.
Психологічні фактори
Робочі відносини	Врівноважені	І	Не потребується
Напруженість роботи. Різна	Підвищення АТ, напруга зору, вимушена робоча поза, головний біль, захворювання суглобів кисті, ліктів, м'язів плеча, шиї.	ІІ-ІІІ	Часте провітрювання кабінету, спеціальна гімнастика для зняття напруги очей, м'язів шиї, спини, верхніх кінцівок.

Ступінь ризику - ІІ

Навантаження - помірне, перевантаження може наступити у людей старше 40 років або молодше 21 року, які мають порушення здоров'я або тільки починаючих працювати в даних умовах. Щоб уникнути цього, необхідно змінити організацію їх праці.

Робоче місце - секретар. Робоче місце секретаря знаходиться навпроти вхідних дверей. Вікно знаходиться за спиною.

Фактор ризику	Характер ризику	Рівень ризику	Шляхи зниження ризику
Фізичні фактори
Освітленість - загальна; використовуються лампи денного світла	Протягом року - недостатнє природне освітлення, що може стати причиною зниження зору.	ІІ	Використання настільної лампи.
Мікроклімат- 24 С, вологість 58%, швидкість руху повітря 0,2 м/сек.	Сухість повітря може провокувати виникнення запальних захворювань носоглотки	ІІ	Провітрювання
Вентиляція - природна. Загально обмінна механічна припливно-витяжна вентиляція відсутня	Виникнення головної болі, втома, поширення респіраторних інфекцій	ІІ-ІІІ	Часте провітрювання приміщення, якщо неможливо встановити механічну вентиляцію.
Електрообладнання: Комп'ютер,ксерокс, принтер,телефон, факс.	Небезпека ураження електричним струмом.	ІІ	Справне обладнання, дотримання правил техніки безпеки.
Хімічні фактори
Фенол, формальдегід, аміак. При роботі копіювально-розмножувальної техніки протягом робочого дня можливе перевищення норм.	Подразнююча дія на слизові оболонки, верхні дихальні шляхи.	ІІ	Винести копіювально- розмножувальну техніку за межі приміщення з постійними робітничими місцями.
Ергономічні фактори
Висота столу. Стандартна.	Ризику немає	І	Не потребується
Стілець. Висота і спинка регулюється.	Захворювання хребта, суглобів при довгостроковій роботі.	ІІ-ІІІ	Пауза в роботі, спеціальна гімнастика для м'язів спини.
Розташування клавіатури. На спеціальній висувний підставці.	Захворювання кисті та ліктьового суглоба при тривалій роботі.	ІІ	Пауза в роботі, спеціальна гімнастика для м'язів плечового пояса.
Монітор. Регулюється.	Ризику немає	І	Не потребується
Розташування комп'ютера щодо вікна і працівника. Монітор розташований прямо перед працівником.	Напруга очей, напруга м'язів шиї.	ІІІ	Паузи в роботі, спеціальна гімнастика для м'язів очей і шиї.
Положення ніг. Ноги зігнуті під кутом 90гр., вільно поставлені на підлогу.	Захворювання суглобів, варикозне розширення вен.	ІІІ	Паузи в роботі, спеціальна гімнастика для суглобів та м'язів ніг.
Положення кисті та пальців руки. Кисть спирається на стільницю і підставку для клавіатури.	Синдром карпального каналу.	ІІІ	Спеціальна гімнастика для кисті.
Положення плеча і передпліччя. Передпліччя спирається на підставку клавіатури.	Захворювання плечового і ліктьового суглобів при тривалій роботі.	ІІ	Паузи в роботі, гімнастика для м'язів плеча, передпліччя, кисті.
Положення шиї і голови. При роботі голова знаходиться прямо перед монітором, відстань до монітора 50-70 см, погляд спрямований вперед.	Захворювання шиї,напруженість і втома очей, головні болі при тривалій роботі	ІІІ	При постійній роботі на комп'ютері монітор повинен знаходиться прямо перед працівником на відстані 50-70 см, кут зору 20-30гр. Необхідні паузи в роботі, вправи для м'язів шиї.
Психологічні фактори
Робочі відносини	Врівноважені	І	Не потребується
Напруженість роботи. Різна	Підвищення АТ, напруга зору, вимушена робоча поза, головний біль, захворювання суглобів кисті, ліктів, м'язів плеча, шиї.	ІІ-ІІІ	Часте провітрювання кабінету, спеціальна гімнастика для зняття напруги очей, м'язів шиї, спини, верхніх кінцівок.

Ступінь ризику - ІІ

Навантаження - помірне, перевантаження може наступити у людей старше 40 років або молодше 21 року, які мають порушення здоров'я або тільки початківців працювати в даних умовах. Щоб уникнути цього, необхідно змінити організацію їх праці.

Пропозиції щодо покращення виробничого середовища та дотримання вимог з охорони праці

Для зниження ризику для здоров'я необхідно:

· Всім працівникам дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з електрообладнанням та гострими ріжучими предметами.

· Використовувати засоби індивідуального захисту там, де це необхідно.

· Часто провітрювати кабінети, робити спеціальну гімнастику для зняття напруги очей, м'язів шиї, спини, верхніх кінцівок.

4.3 Розрахунок площі адміністративних та побутових приміщень ПАТ «ЦГЗК»

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» Кодексом законів про працю України створення безпечних і здорових умов праці на виробництві покладено на роботодавця, який не має права вимагати від працівника виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Тому в даному розділі доцільним буде розрахувати площі адміністративних та побутових приміщень ПАТ «ЦГЗК» на шахті ім. Орджонікідзе, які б відповідали вимогам законодавства.

На шахті ім. Орджонікідзе в 2013 році працювало 534 (N)особи (480 чоловік та 54 жінок), з них 423 (N_р) особи робітничих професій, 86 (N_і) інженерно-технічних працівників, 25 (N_c)службовців. Кількість робочих місць, які обладнані комп'ютерами, як відомо, становить 102 місць. Спочатку визначимо коефіцієнтне співвідношення чоловіків та жінок:

К_ч = 480/534 = 0,9

К_ж = 54/534 = 0,1

Отже, співвідношення чоловіків та жінок становить 0,9:0,1 відповідно.

Далі визначимо кількість чоловіків та жінок серед працівників робітничих професій (які працюють у три зміни), інженерно-технічних працівників та службовців

N_{р ч(ж)} = К_ч(ж) Ч N_р,і,с, осіб (4.4)

N_{р ч} = 0,9Ч423/3 = 127 осіб,

N_{р ж} = 0,1Ч423/3 = 14 осіб,

N_{і ч} = 0,9Ч86 = 77 осіб,

N_{і ж} = 0,1Ч86 = 9 осіб,

N_{с ч} = 0,9Ч25 = 22 осіб,

N_{с ж} = 0,1Ч25 = 3 осіб.

Очікувана кількість чоловіків та жінок у найчисельнішій зміні становитиме:

N_{чис.зм. ч(ж)} = 0,8Ч( N_р + N_і + N_с), осіб (4.5)

N_{чис.зм. ч} = 0,8Ч(127+77+22) =181 осіб,

N_{чис.зм. ж} = 0,8Ч(14+9+3) = 20 осіб.

Використовуючи нормативні дані, які встановлено законодавством визначимо необхідні площі санітарно-побутових приміщень:

А) Гардеробні (для робітничих професій)

Площі гардеробних повинні становити:

S_{г ч(ж)} = 0,9 Ч N_{р ч(ж),}м² (4.6)

S_{г ч} = 0,9Ч127 = 114м²,

S_{г ж} = 0,9Ч14 = 13 м²,

S_{г заг.} = 114+13 = 127м².

Б) Душові (для робітничих професій)

Необхідна кількість душових, з розрахунку 7 осіб на 1 душову сітку становитиме:

n_{д ч} = 127/7 = 19 душ. сітки,

n_{д ч} = 14/7 = 2 душ. сітки

Таким чином у чоловічій душовій потрібно встановити 19 душових сіток, а у жіночій - 2 душові сітки, а площа душових повинна становити:

S_{д ч(ж)} = 2,0 Ч n_{д ч(ж),}м² (4.7)

S_{д ч} = 2,0Ч19 = 38м²,

S_{д ж} = 2,0 Ч2 = 4м²,

S_{д заг} = 38+4 =42м².

В) Умивальні (для найчисельнішої зміни)

Необхідна кількість кранів в умивальнях, з розрахунку 1кран на 20 осіб, буде становити:

n_{ум. ч} = 181/20 = 9 кранів,

n_{ум. ж} = 20/20 = 1 кран.

Отже у чоловічій умивальні потрібно встановити 9 кранів, а у жіночій - 1 кран, а площа умивалень становитиме:

S_{ум. ч(ж)} = 1,0 Ч n_{ум. ч(ж),}м²(4.8)

S_{ум. ч} = 1,0Ч9 = 9м²,

S_{ум. ж} = 1,0 Ч1 = 1м²,

S_{ум. заг} = 9+1 = 10м².

Г) Туалети (для найчисельнішої зміни)

Розрахуємо необхідну кількість унітазів та пісуарів у чоловічому та жіночому туалетах, з розрахунку 1 унітаз на 15 чоловік:

n_{ун. ч} = 181/15 = 13 унітазів,

n_{ун. ж} = 20/15 = 2 унітази.

У чоловічому туалеті потрібно встановити 13 унітазів та 13 пісуарів, а у жіночому 2 унітази, площі яких при цьому становитимуть:

S_{т ч(ж)} = 2,5 Ч n_{ун. ч(ж),}м² (4.9)

S_{т ч} = 2,5Ч13+1Ч13 = 46м²,

S_{т ж} = 2,5Ч2 = 5м²,

S_{т заг} = 46+5 = 51м².

Д) Приміщення для куріння (для найчисельнішої зміни)

Площа окремих кімнат для куріння визначається із розрахунку на одного працівника: 0,03м² для чоловіків, 0,01м²:

S_{кур ч(ж)} = 0,03(0,01) Ч N_{чис. зм ч(ж),}м² (4.10)

S_{кур ч} = 0,03Ч181 = 6 м²,

S_{кур ж} = 0,01Ч20 = 1м²,

S_{кур заг} = 6+1 = 7м².

Е) Приміщення для охолодження (для найчисельнішої зміни)

Площу приміщень для охолодження працівників визначаємо з розрахунку 0,1м² на 1 працівника найчисельнішої зміни:

S_{ох ч(ж)} = 0,1 Ч N_{чис. зм ч(ж),}м² (4.11)

S_{ох ч} = 0,1Ч181 = 19м²,

S_{ох ж} = 0,1Ч20 = 2м²,

S_{ох заг}= 19+2 = 21м².

Таким чином сумарна площа всіх санітарно-побутових приміщень, що проектується буде становити:

S_ч = 114+38+9+46+6+19 = 232м²,

S_ж = 13+4+1+5+1+2 = 26м²,

S_заг = 127+42+10+51+7+21 = 258м².

Далі визначаємо необхідну площу приміщень охорони здоров'я :

А) Оскільки спискова кількість працівників становить 534 осіб, то як приміщення охорони здоров'я приймається фельдшерський пункт загальною площею 50м².

Б) Приміщення особистої гігієни жінок

Потрібно розмістити при туалеті одну установку в якій буде місце для роздягання, умивальник та процедурна кабіна площею:

S_{ос. г. ж} = 3Ч1 =3м².

В) Приміщення для відпочинку в робочий час,з розрахунку 0,2м² на одного працівника (для найчисельнішої зміни):

S_відп. = 0,2Ч201 = 41м².

Таким чином, загальна площа усіх приміщень охорони здоров'я повинна становити:

S_заг = 50+3+41 = 94м².

Далі визначаємо площу приміщення громадського харчування.

Оскільки очікувана кількість працівників найчисельнішої зміни становить 201 осіб, то для їх харчування передбачено їдальню, з розрахунку 1м² на одного відвідувача. Кількість місць для відвідувачів (1 місце - 4 працівника) буде дорівнювати:

n_відв = 201/4 = 51 місце,

кількість чотиримісних столиків буде становити: 51/4 = 13 столиків.

Тоді, площа їдальні буде становити:

S_харч = 1Ч51 = 51м².

На шахті ім. Орджонікідзе потрібно передбачити приміщення культурного обслуговування для зборів та культурних заходів, з розрахунку на 30% працівників (61 особа) зміни за нормою 0,9м² на одне місце, площа якого становитиме:

S_культ = 0,9Ч61 = 55м².

Далі визначимо площу адміністративних приміщень:

А) Приміщень управлінь, з розрахунку 4м² на одного працівника.

Особовий склад працівників сфери управління нараховує:

N_упр = N_і+ N_с, осіб (4.12)

N_упр = 86+25 = 111 особи, з них 102 місця комп'ютеризовані

S_упр = 4Ч102 = 408м².

Б) Приміщення профкому зі списковою чисельністю 534 осіб - становитиме 22м².

В) Кабінет охорони праці зі списковою чисельністю 534 осіб - становитиме 18м².

Площа адміністративних приміщень становитиме:

S_адмін = 408+22+18 = 448м².

Загальна площа адміністративних та побутових приміщень становитиме:

S_заг = 258+94+51+55+448 = 906м².

Отримані дані заносимо до табл.4.3

На підставі проведених розрахунків встановлено, що загальну площу адміністративних та побутових приміщень на шахті ім. Орджонікідзе слід передбачити щонайменше 906м² при списковій чисельності працівників шахти 534 особи. На одного працівника на шахті ім. Орджонікідзе припадає 906м²/534осіб=1,6м² площі адміністративних та побутових приміщень.

Таблиця 4.5

Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень на шахті ім.Орджонікідзе

Санітарно-побутові приміщення
Назва	Гардеробні	Душові	Умивальні	Туалети	Приміщення для куріння	Приміщення для охолодження	Загалом
Площа, м²	127	42	10	51	7	21	258
Приміщення охорони здоров'я
Назва	Фельдшерський пункт	Приміщення особистої гігієни жінок	Приміщення для відпочинку в робочий час				Загалом
Площа, м²	50	3	41				94
Приміщення громадського харчування
Назва	Їдальня						Загалом
Площа, м²	51						51
Адміністративні приміщення та приміщення культурного обслуговування
Назва	Приміщення управлінь	Профком	Кабінет охорони праці	Приміщення культурного обслуговування			Загалом
Площа, м²	408	22	18	55			503
Загальна площа адміністративних та побутових приміщень, м²	906

4.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях на ПАТ «ЦГЗК»

Техногенні катастрофи, аварії, природні катаклізми, економічні кризи стали постійними супутниками життя суспільства. Небезпеки і загрози сьогодні носять більш комплексний взаємопов'язаний характер. Антропогенна діяльність на підприємствах веде до збільшення ризику техногенних і природних катастроф. Внаслідок чого відбувається посилення ролі захисту населення від надзвичайних ситуацій антропогенного й природного характеру.

У безпечному стійкому функціонуванні промислових підприємств зацікавлено і суспільство, і держава, і, в першу чергу, самі підприємства. ПАТ «ЦГЗК» не є виключенням, тому служба охорони праці кожного року розробляє план ліквідації аварій в надзвичайних ситуаціях (рис.4.1). Як приклад надзвичайної ситуації розглянемо пожежу на 1-му поверсі управління комбінату. При виникненні такої надзвичайної ситуації люди, які знаходяться в управлінні повинні: 1)викликати пожежну охорону за номером 50-01; 2)приступити до евакуації людей та матеріальних цінностей; 3) приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння; 4) організувати зустріч пожежних підрозділів.

Для підвищення безпеки людини під час пожежі й ефективного захисту від підвищеної температури і теплового випромінювання розраховують безпечну відстань від людини до полум'я за формулою:

R = 1,6 Ч l, м (4.13)

де l - середня висота полум'я, м.

R = 1,6Ч3 5м

Таким чином безпечна відстань від людини до полум'я, при середній висоті полум'я 3м, становитиме 5м.

На 1 - му поверсі управління комбінату , відповідно до будівельних норм і правил є система протипожежного водопостачання, елементи якої розраховують за відповідними формулами.

Рис.4.1 План евакуації людей при виникненні пожежі на 1-му поверсі управління комбінату

У розрахунках приймається тривалість гасіння 3 години. Розрахунковий запас води при 3-годинному пожежогасінні визначається за формулою 4.14:

Q = 3Ч3600(n₁+n₂)/1000 11Ч(n₁+n₂), м³ (4.14)

де: 3600 і 1000 - переводні коефіцієнти відповідно годин - в секунди та літрів - в м³; n₁ - потреба води на внутрішнє (5л/с) і n₂ - зовнішнє пожежегасіння (при категорії будівлі Г, та при об'ємі будівлі 50-100тис.м³?30л/с).

Отже, розрахунковий запас води для гасіння пожежі на 1-му поверсі управління комбінату становитиме:

Q = 11Ч(5+30) = 385м³.

Визначення витрат загальної кількості води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі, що виникла у виробничій будівлі, виконується за формулами 4.15 - 4.16:

Зовнішнє гасіння пожежі:

Q_зов = 3600Чq₁ЧT₁, л (4.15)

де q₁ - витрата води на одну пожежу (при категорії будівлі Г, та при об'ємі будівлі 50-100тис.м³?30л/с); Т₁ - тривалість гасіння пожежі (3 год.),

Внутрішнє гасіння пожежі:

Q_вн = 3600ЧnЧ q₂Ч T₂, л (4.16)

де n - кількість струменів (1); q₂ - мінімальна витрата води на один струмінь (2,5л/с); Т₂ - розрахунковий час роботи пожежних кранів (3 години).

Загальна розрахункова кількість витрати води на зовнішнє та внутрішнє гасіння пожежі:

Q_заг = Q_зов+ Q_вн , л (4.17)

Страница:

дипломная работа "Управління експортними операціями підприємства" скачать

Подобные документы

Планування експортних операцій на підприємстві
Експортні операції в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, особливості планування та методи оцінки. Аналіз ефективності та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності системи панування експортних операцій ДАХК "Артем".

курсовая работа [199,6 K], добавлен 28.10.2014
Управління ПАФ "Селекціонер" в умовах започаткування зовнішньоекономічної діяльності
Суть, види та принципи зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Антисипативне управління підприємствами та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Характеристика організаційної структури управління, системи менеджменту підприємства.

дипломная работа [64,1 K], добавлен 04.10.2013
Особливості системи управління стратегією диверсифікованого підприємства ТОВ "Комунтехсервіс"
Удосконалення системи управління стратегією й підвищення рівня ефективності функціонування на прикладі ТОВ "Комунтехсервіс". Основи стратегічного управління диверсифікованими підприємствами, методи їх аналізу. Аналіз господарської діяльності підприємства.

дипломная работа [668,4 K], добавлен 08.11.2011
Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
Аналіз зовнішньоекономічної та фінансово-господарської діяльності підприємства. Форми здійснення експортних операцій в зовнішній торгівлі. Основні недоліки та система вдосконалення управління зовнішньоекономічною діяльністю ЗАТ КЗШВ "Столичний".

курсовая работа [1,8 M], добавлен 28.09.2009
Реалізація стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства та управління нею
Організаційні умови здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, стратегічні орієнтири її розвитку. Вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовища на формування стратегії підприємства в даній сфері, рекомендації по її виробленню.

дипломная работа [159,7 K], добавлен 08.07.2016
Ефективність управління підприємством
Значення, види ефективності. Сутність ефективності управління. Критерії та показники ефективності управління. Аналітична оцінка ефективності господарської діяльності підприємства. Оцінка ефективності діяльності поза виробничих підприємницьких структур.

курсовая работа [107,4 K], добавлен 21.11.2008
Стратегія управління персоналом суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності (на базі матеріалів зовнішньоекономічної діяльності приватного підприємства ПП "Промен")
Місце, роль та основні інструменти стратегічного менеджменту персоналом. Аналіз ефективності управління персоналом при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ПП "Промен". Обгрунтування впровадження методів оцінювання ефективності роботи працівників.

дипломная работа [2,9 M], добавлен 02.07.2010
Стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
Стратегії виходу на зарубіжний ринок. Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства та її контрактна підтримка. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньоекономічних операцій. Побудова відділу зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві.

курсовая работа [124,9 K], добавлен 04.06.2010
Управління фінансовим станом підприємства у кризових умовах
Фінансовий стан та його роль у ефективності господарської діяльності підприємства. Особливості управління фінансами підприємства в умовах кризи. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства, шляхи удосконалення управління в даній сфері.

дипломная работа [1,5 M], добавлен 09.01.2015
Ефективність управління господарською діяльністю підприємства
Сутність системи управління підприємством, основні концептуальні підходи до її формування у готельному бізнесі. Методи оцінювання результатів господарської діяльності підприємства. Пошук шляхів підвищення ефективності управління господарською діяльністю.

курсовая работа [57,0 K], добавлен 09.09.2012

Другие документы, подобные "Управління експортними операціями підприємства"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.