Конкурентоспроможність і якість, методи управління ними

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

парето конкурентоспроможність управління

В даній курсовій роботі розглянуто економічну ефективність якості і конкурентоспроможності продукції (послуг). Тому що, проблема якості і конкурентоспроможності продукції носить у сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки успішно вона зважується, залежить багато чого в економічному і соціальному житті будь-якої країни, практично будь-якого споживача.

Об'єктивний фактор, що пояснює багато глибинних причин наших економічних і соціальних труднощів, що знижуються темпів економічного розвитку за останні десятиліття, з одного боку, і заподій підвищення ефективності виробництва і рівня життя в розвитих країнах.

Конкурентноздатність і якість - концентроване вираження всі ті сукупності можливостей країни, будь-якого виробника створювати, випускати і збувати товари і послуги.

А у другій частині даній курсовій роботи проводиться аналіз діяльності підприємства «Альфа-Центавра».

1. Теоретична частина

1.1 Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг) з точки зору доктора наук Покропивного С.Ф

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Об'єктивна необхідність забезпечення належної якості в процесі проектування, виготовлення й використаній нових виробів ініціює застосування у виробничо-господарській діяльності підприємств певної системи показників, що дає змогу визначати й контролювати рівень якості всіх видів продукції.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чистого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї як порівняти з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості того чи того виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають міри її відповідності сучасним вимогам. Тому одночасно визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки. Для нових видів продукції і передовсім знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства - це здатність забезпечувати випуск і реалізацію конкурентоспроможності.

Під конкурентоспроможністю продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати - конкуренцію на ринку, тобто мати якісь вагомі переваги над виробами інших товаровиробників.

Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найважливіші (визначальні) елементи конкурентоспроможності виробів: якість і витрати. Моделювання та визначення рівня конкурентоспроможності продукції є необхідною передумовою для її продажу (реалізації) на відповідному ринку. Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції має обов'язково знати вимоги потенційних покупців та оцінки споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення суттєвих споживчих властивостей (потреб покупців), за якими оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно порівнюватимуть її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації.

Для визначення конкурентоспроможності продукції продуценту необхідно знати:

* конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;

* можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

* розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

* очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

* визначальні параметри продукції основних конкурентів;

* найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;

* термін окупності сукупних витрат, зв'язаних із проектуванням, продукуванням і просуванням на ринок нового товару. [1]

1.2 Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства академіка Бойчик І.М.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють придатність продукції задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення.

Якість продукції пов'язана із споживною вартістю товару, але ці поняття не тотожні. Споживна вартість характеризує задоволення певної потреби споживачів, корисність речі, а якість - міру задоволення цієї потреби, яка виявляється у споживанні.

Слід розрізняти поняття якості продукції та поняття її технічного рівня. Поняття технічного рівня виробів за змістом вужче від якості, оскільки охоплює сукупність лише техніко - експлуатаційних характеристик. Показники технічного рівня встановлюються при проектуванні нових знарядь праці (транспортних засобів, машин, приладів).

Значення підвищення якості продукції полягає в тому, що недостатній рівень якості мас негативні економічні, соціальні та екологічні наслідки.

Економічні наслідки полягають у втратах матеріальних і трудових ресурсів, затрачених па виготовлення, транспортування і збереження недоброякісної продукції; додаткові витрати на ремонт техніки; втрати у виробничій інфраструктурі (дороги, сховища, комунікації) тощо.

Соціальні наслідки проявляються у зниженні темпів росту добробуту населення, падінні престижу вітчизняних товарів, зменшенні прибутків підприємств та ін.

Екологічні наслідки - це додаткові втрати на очищення земельних ресурсів, водного і повітряного басейнів, на оздоровлення населення, втрати продуктивності сільськогосподарського виробництва через складну екологічну ситуацію і т. ін.

Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного, відносного, перспективного і оптимального рівнів.

Абсолютний рівень якості визначають шляхом обчислення певних показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів, встановлення відносного рівня якості полягає у зіставленні абсолютних показників якості продукції з відповідними показниками аналогічних кращих зразків. Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки повинні відображатись у перспективному рівні якості продукції. Оптимальний рівень якості відповідає мінімальній величині загальних суспільних витрат на виробництво і експлуатацію продукції.

Залежно від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на;

- одиничні, що характеризують окремі властивості виробу;

- комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу;

- узагальнюючі, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства.

У процесі господарської діяльності важливо не тільки правильно оцінити якість окремих виробів, але й визначити загальний рівень якості продукції підприємства. Для цього використовується система загальних показників, основними з яких є:

- коефіцієнт оновлення асортименту;

- частка сертифікованої продукції;

- частка продукції, призначеної для експорту;

- обсяг товарів, реалізованих за зниженими ціпами під час сезонного розпродажу;

- коефіцієнт сортності;

- питома вага браку в загальному випуску товарної продукції.

Методи оцінки якості продукції поділяються залежно від способу одержання інформації на: об'єктивний (вимірювальний і реєстраційний), органолептичний і розрахунковий.

Вимірювальний метод - передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю.

Реєстраційний метод грунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків.

Органолептичний метод передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару.

Розрахунковий метод використовується при визначенні показників якості новостворених виробів; різновидом цього методу є комплексний метод, який полягає у визначенні інтегрованого показника якості продукції шляхом порівняння корисного ефекту від використання виробу і загальних витрат на його створення і споживання.

В окрему групу виділяються статистичні методи оцінки якості продукції, які грунтуються на використанні методів математичної статистики і мають вибірковий характер.

У тісному взаємозв'язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність.

Конкурентоспроможність - це характеристика товару, що відображає ті відмінність від товару-конкурента як за ступенем задоволення конкретної потреби, так і за витратами на його забезпечення.

Перший чинник відображає рівень якості продукції, стиль, унікальність, гарантії та рівень обслуговування, зручність у використанні;

Другий чинник - рівень ціни порівняно з іншими конкурентами, систему знижок, форми оплати та можливість відстрочки у платежах тощо;

Третій чинник - канали збуту - характеризує форми збут стан ринку, систему транспортування та складування;

Четвертий чинник відображає ефективність діяльності маркетингових служб, дієвість реклами, використання систем просування товару на ринок тощо;

П'ятий чинник - кваліфікаційний рівень персоналу підприємства, ефективність використання кадрового потенціалу, прогресивність управлінської структури та й мобільність тощо.

Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару як інтегрального результату дії широкого спектру чинників передбачає проведення розрахунків у декілька етапів

1. Аналіз ринку і вимог споживачів з метою визначеної номенклатури параметрів (нормативних, технічних, економічних), вибір найбільш конкурентоспроможного товару зразка для порівняння.

2. Обчислення одиничних показників за окремими параметрами та визначення сукупності параметрів двох товарів для порівняння.

3. Розрахунок групових показників на основі одиничних, що у кількісному виразі відображають відмінність мій характеристиками аналізованої продукції та потребам! споживачів окремої групи параметрів.

4. Визначення інтегрального показника з усіх груп параметрів в цілому, який вказує на рівень конкурентоспроможності аналізованого виробу.

Еталон для порівняння має належати до однієї групи товарів з аналізованим виробом, мати визначені умови використання і функціональне призначення, бути характер ним для вибраного ринку і мати максимальну кількість переваг для покупців. Товар-еталон повинен повністю відповідати нормативним вимогам майбутнього ринку. [2]

1.3 Конкурентноздатність і якість, їхнє місце в стратегії маркетингу з точки зору Романова А.Н.

Конкурентноздатність і якість - концентроване вираження всієї сукупності можливостей країни, будь-якого виробника створювати, випускати і збувати товари і послуги.

Якість - синтетичний показник, що відбиває сукупний прояв багатьох факторів - від динаміки і рівня розвитку національної економіки до уміння організувати і керувати процесом формування якості в рамках будь-якої господарської одиниці. Разом з тим світовий досвід показує, що саме в умовах відкритої ринкової економіки, немислимої без гострої конкуренції, виявляються фактори, що роблять якість умовою виживання товаровиробників, мірилом результативності їхньої господарської діяльності, економічного благополуччя країни.

Фактор конкуренції носить примусовий характер, змушуючи виробників під погрозою витиснення з ринку безперестану займатися системою якості й у цілому конкурентноздатністю своїх товарів, а ринок об'єктивно і строго оцінює результати їхньої діяльності.

Конкурентноздатність визначається тільки тими властивостями, що становлять помітний інтерес для покупця (і, природно, гарантують задоволення даної потреби). Усі характеристики виробу, що виходять за рамки цих інтересів, розглядаються при оцінці конкурентноздатності як що не мають до неї відносини в даних конкретних умовах.

Якість - це сукупність властивостей і характеристик, продукти, що додають йому здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару - категорія, нерозривно зв'язана як з вартістю, так і з потребітельної вартістю.

Споживача цікавить не природа продукту праці як такого, йому важливо те, що продукт, що стає товаром, має потрібні властивості, що є об'єктом споживання. Предметом споживання можуть бути продукти, різні по способі споживання, конструкції, призначенню. Той самий продукт може мати безліч різних властивостей і бути придатним для різних способів використання. У свою чергу, сукупність властивостей, властивому окремому продукту, виділяє його з безлічі аналогічних предметів і тому з економічної точки зору якість товару - характеристика його здібностей задовольняти ту чи іншу потребу. Сам предмет споживання являє собою не що інше як сукупність корисних властивостей продукту праці. І тільки сукупність визначених властивостей робить продукт предметом споживання. При наявності строго визначеної конкретної потреби кожен предмет споживання, крім здатності її задовольняти, характеризується ще і тим, наскільки повно він це робить, тобто ступенем корисності.

Конкурентноздатність товару визначається, на відміну від якості, сукупністю тільки тих конкретних властивостей, що становлять безсумнівний інтерес для даного покупця і забезпечують задоволення даної потреби, а інші характеристики в увагу не приймаються. Більш того, у силу зазначеного, товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентноздатний, якщо значно підвищилася його вартість за рахунок додання товару нових властивостей, що не представляють істотного інтересу для основної групи його покупців. Конкурентноздатність товару - важлива ринкова категорія, що відбиває одну з істотних характеристик ринку - його конкурентність. Якість - категорія, властива не тільки ринковій економіці. Конкурентноздатність товару носить більш динамічний й ізменчівий характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентноздатність може мінятися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон`юктури, дії конкурентів-виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на впливи реклами і на прояви інших зовнішніх стосовно даного товару факторів. [3]

1.4 Порівняння точок зору

Після проведення певного аналізу різних точок зору з ефективності якості і конкурентоспроможності продукції ми можемо сказати, що перші дві точки зору розглядають якість однаково. Тобто, як сукупність властивостей, що зумовлюють придатність продукції задовольняти певні потреби споживачів відповідно до її призначення. В цих двох думках однакові визначення рівня якості виробів, що виготовляються (освоюються) виробництвом, застосовують кілька методів: об'єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний.

У Покропивного конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку. Під конкурентоспроможністю продукції заведено розуміти сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції

А у Бойчика конкурентоспроможність - це характеристика товару, що відображає ті відмінність від товару-конкурента як за ступенем задоволення конкретної потреби, так і за витратами на його забезпечення.

Ми бачимо що Покропивний так і у Бойчика - ці визначення дуже аналогічні але виражені різними словами. І вважаю, що у цих двох авторів не дуже сильно відрізняються викладена тема, в них багато є аналогій.

В даній роботі перші дві думки були взяті з книжок основ підприємства, а третя думка була взята з точки зору маркетинга. Тут є деякі відмінності а саме те що у маркетингу якість і конкурентність береться зі сторони покупця. Тобто що його цікавить, наприклад властивості товару.

Тобто тут споживача цікавить не природа продукту праці як такого, йому важливо те, що продукт, що стає товаром, має потрібні властивості, що є об'єктом споживання. Предметом споживання можуть бути продукти, різні по способі споживання, конструкції, призначенню. Той самий продукт може мати безліч різних властивостей і бути придатним для різних способів використання. У свою чергу, сукупність властивостей, властивому окремому продукту, виділяє його з безлічі аналогічних предметів і тому з економічної точки зору якість товару - характеристика його здібностей задовольняти ту чи іншу потребу.

А під конкурентноздатністю розуміється комплекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто перевага саме цього товару над іншими в умовах широкої пропозиції конкуруючих товарів-аналогів. І оскільки за товарами коштують їхні виготовлювачі, те можна з повною підставою говорити про конкурентноздатність відповідних підприємств, об'єднань, фірм, так само як і країн, у яких вони базуються.

Конкурентноздатність товару визначається, на відміну від якості, сукупністю тільки тих конкретних властивостей, що становлять безсумнівний інтерес для даного покупця і забезпечують задоволення даної потреби, а інші характеристики в увагу не приймаються.

2. Практичний розділ

2.1 Коротка характеристика об'єкта дослідження

Для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ? юридичної особи необхідно підготувати та подати до державного органу реєстрації наступні документи:

1. Реєстраційну картку встановленого зразка.

2. Рішення власника про створення суб'єкта бізнесу.

3. Статут.

4. Документ про сплату реєстраційного мита.

Суб'єктом підприємницької діяльності являється відкрите акціонерне товариство. Лицьова та зворотна сторони реєстраційної картки подані відповідно в додатку А.

Відкрите акціонерне товариство «Ямпільський приладобудівний завод»

Основні відомості

Код за ЄДРПОУ: 14309729

Юридична адреса: 24500, Вінницька обл., Ямпільський р-н, м. Ямпіль, вул. Ворошилова, 83-А

Керівник: Голова правління - Кожухар Валерій Олександрович

Державна реєстрація:

Дата реєстрації: 09.06.1997

Орган: Ямпільська районна державна адміністрація Вінницької області

Вид економічної діяльності:

Код за КВЕД: 29.71.0

Найменування: Виробництво побутових електроприладів

Регіон: Вінницька обл.

Реєстратор, що обслуговує емітента:

товариство з обмеженою відповідальністю «Українське реєстраційне бюро»

Підприємство створено з метою виробництва приладобудівний засобів і пристроїв, надання покупцям виробничих та інших послуг і виконання задач по задоволенню потреб підприємств приладобудівної продукції.

Основний видом діяльності даного підприємства є виробництво приладобудівний засобів і пристроїв. Інші види діяльності підприємства подані у пункті 2.3 статуту підприємства Ямпільський приладобудівний завод.

Проведемо аналіз основних економічних показників та визначимо абсолютне та відносне відхилення показників наступних років від базового, отримані дані занесемо в табл. 2.1. При заповнені таблиці 2.1 використовують дані бухгалтерської звітності форми №1 та №2. Дані для розрахунку взяті з державного сайта статистики [7].

Розрахунок абсолютного відхилення, можна зробити використовуючи наступну формулу (2.1):

(2.1)

А розрахунок відносного відхилення, відбувається за допомогою наступної формули:

(2.2)

де q₁ - показник року, який порівнюється з базовим,

q₀ - показник базового року.

Таблиця 2.1 - Аналіз основних економічних показників

№	Показник	Формула розрахунку	Первісний документ	Роки *	Відхилення від базового року
				2010	2011	2012	абсолютне	відносне
							2	3	2	3
1	Прибуток, тис. грн.	?	Ф. №2, Р.050	2263,7	3783,1	6856	1519,4	4592,3	67,1	202,87
2	Собівартість, тис. грн.	?	Ф. №2, Р.040	11339,5	14313,8	15989	2974,3	4649,5	26,23	41
3	Рентабельність, %	(ряд. 1 / ряд. 2)* 100%	?	19,96%	26,43%	42,88%	6,47	22,92	32,41	114,83
4	Фондовіддача.	Ф. №2 ряд. 10/ ряд. 5	?	4,36	2,5	4,32	-1,86	-0,04	-42,66	-0,92
5	Вартість основних засобів(залишкова), тис. грн.	?	Ф. №1, Р.030	3749,2	8693,8	6349,6	4944,6	2600,4	131,88	69,36
6	Продуктивність праці, тис. грн./чол	Ф. №2 ряд. 0,35/ ряд. 7	?	143,19	139,21	187,25	-3,98	44,06	-2,78	30,77
7	Середньоспискова чисельність працівників, чол.	?		95	130	122	35	27	36,84	28,42
8	Середньорічна зарплата 1 працівника, грн.		?	11053	17081	18205	6028	7152	54,54	64,71
9	Дебіторська заборгованість, тис. грн.		Ф. №1, Ряд. (050+ 160+170+180+ 190+200+210)	3178,2	2274,6	1105,2	-903,6	-2073	-28,43	-65,23
10	Кредиторська заборгованість, тис. грн.		Ф. №1, Ряд. (480+620)	3950,6	7065,7	3345,6	3115,1	-605	78,85	-15,31
11	Коефіцієнт автономії	Ф. 1, ряд. (380+430+630)/Ф. 1, р. 640		0,65	0,53	0,67	-0,12	0,02	-18,46	3,08

Після проведених розрахунків зробимо підсумки щодо діяльності підприємства. Для цього порівняємо в комплексі наступні групи показників:

На протязі трьох років спостерігається тенденція росту прибутку, адже в 2010 р. прибуток становив 2263,7 тис. грн., вже в 2011 р. він зріс на 67,1% і становив 3783,1 тис. грн., а в 2012 р. зріс по відношенню до базового на 202,87% і складав 6856 тис. грн. Це є досить позитивними показниками для підприємства.

Хоча собівартість теж зростала, адже в базовому 2010 р. вона складала 11339,5 тис. грн., а в звітному 15989 тис. грн., це не свідчить про те, що стан підприємства погіршився. Тому що собівартість збільшилась на 41% по відношенню до базового, коли прибуток на 202,87%. Також це підтверджує ще один економічний показник - рентабельність, в 2010 р. вона становила - 19,96%, а вже в звітному - 42,88%, тобто зросла на 114,83%. Рентабельність є показником ефективності виробництва, яка залежить від прибутку та собівартості, тому її збільшення дає нам змогу підтвердити твердження про покращення роботи підприємства на протязі трьох років. Також можна припустити, що на підприємстві покращився рівень виробництва та організації праці, була впроваджена нова технологія, які дали змогу примножити прибуток.

Дивлячись на отримані дані можемо стверджувати, що чисельність працівників у 2010 р. становила - 95 чол., в 2011 р. - 130 чол., а вже у 2012 р. їх кількість зменшилась до 122 чол.

Якщо поглянути на рівень заробітної плати, то в 2010 р. вона становила 11053 грн., в 2011 р. зросла на 54,54% і складала 17081 грн., а вже в звітному 2012 р. збільшилась на 64,71%.

Ще одним досить важливим економічним показником є продуктивність праці. В 2010 р. вона становила - 143,19 тис.грн./чол., а вже в 2011 р. зменшилась до 139,21 тис. грн./чол., але в 2012 р. знову зросла і складала 187,25 тис. грн./чол.

При аналізі цих показників можна припустити, що в 2010 р. стан підприємства був досить позитивним, в результаті отримали хороший прибуток. Задля розширення виробництва збільшили кількість робітників. Також протязі року підвищили їм середньорічну заробітну плату. В наслідок чого люди почали працювати гірше і в результаті ми отримали зниження темпів продуктивності праці. Отже не відбулось виконання закону ефективності діяльності підприємства.

Після отримання зниження продуктивності праці, керівництво на це різко відреагувало в результаті чого було скорочення персоналу, але із покращенням продуктивності праці була трохи збільшена заробітна плата, що дало змогу отримати позитивні результати по поліпшенню та зростанню обсягу виробленої продукції без збільшення трудозатрат.

Отже на звітний рік ми отримали збільшення продуктивності праці на 30,77%, але водночас збільшення заробітної плати на 64,71% це суперечить закону ефективної діяльності підприємства, що в подальшому може призвести до не приємних наслідків на виробництві.

2.2 Аналіз основних економічних показників діяльності підприємства згідно теми дослідження

Абсолютний рівень якості того чи того виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають міри її відповідності сучасним вимогам. Тому одночасно визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки. Для нових видів продукції і передовсім знарядь праці доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Якість - це сукупність властивостей і характеристик, продукти, що додають йому здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару - категорія, нерозривно зв'язана як з вартістю, так і з потребітельної вартістю.

Конкурентноздатність товару визначається, на відміну від якості, сукупністю тільки тих конкретних властивостей, що становлять безсумнівний інтерес для даного покупця і забезпечують задоволення даної потреби, а інші характеристики в увагу не приймаються. Більш того, у силу зазначеного, товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентноздатний, якщо значно підвищилася його вартість за рахунок додання товару нових властивостей, що не представляють істотного інтересу для основної групи його покупців. Конкурентноздатність товару - важлива ринкова категорія, що відбиває одну з істотних характеристик ринку - його конкурентність. Якість - категорія, властива не тільки ринковій економіці.

Конкурентноздатність товару носить більш динамічний й ізменчівий характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентоздатність може мінятися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон`юктури, дії конкурентів-виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на впливи реклами і на прояви інших зовнішніх стосовно даного товару факторів.

Конкурентоздатність товару носить більш динамічний характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентоздатність може мінятися в досить широких межах, реагуючи на зміну кон`юктури, дії конкурентів-виробників і конкуруючих товарів, коливання цін, на впливи реклами і на прояви інших зовнішніх стосовно даного товару факторів.

1. Проаналізуємо ступінь оновлення випуску продукції у звітному році за даними таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Первісні дані

Показники	План	Факт
Кількість видів продукції	86	94
в тому числі нових видів	22	18
Обсяг виробництва продукції в гуртових цінах підприємства тис грн.	4900	5000
в тому числі нових видів, тис грн.	1620	1280

Ступінь оновлення номенклатури продукції визначається як відношення кількості нових видів продукції до загальної кількості продукції, що випускається.

По плану цей показник склав:

а по звіту:

За одержаними даними можна зробити висновок, що планове завдання по оновленню продукції не виконане.

2.3 Аналіз якості продукції за допомогою діаграм Парето

1. Для початку нам потрібно сформулювати вид основного дефекту «А», який міг би бути характерним для дослідження якості шкарпеток. Також описати можливі дефекти «Б», «В», «Г», «Д», «Е», «Ж», «З».

«А» - не якісні нитки - 130 шт.;

«Б» - не якісна обробка швів - 17 шт.;

«В» - втрачені петлі - 16 шт.;

«Г» - деформована резинка - 6 шт.;

«Д» - відсутність з`єднань на п`яті - 9 шт.;

«Е» - деформація форми шкарпетки - 8 шт.;

«Ж» - порушення візерунку - 23 шт.;

«З» - не якісне фарбування - 21 шт.

2. «А» - не якісні нитки - 130 шт.;

«Ж» - порушення візерунку - 23 шт.;

«З» - не якісне фарбування - 21 шт.

«Б» - не якісна обробка швів - 17 шт.;

«В» - втрачені петлі - 16 шт.;

«Д» - відсутність з`єднань на п`яті - 9 шт.;

«Е» - деформація форми шкарпетки - 8 шт.;

«Г» - деформована резинка - 6 шт.;

Рисунок 2.1 - Діаграма Парето за видами дефектів

3. «К» - не правильне встановлення виробу - 21 шт.;

«П» - не якісна сировина - 130 шт.;

«Н» - не якісні фарбуючи речовини - 22 шт.;

«Д» - швидкість обробки продукції - 26 шт.;

«О» - стан оснащення - 8 шт.;

«С» - порушення технологічного процесу - 23 шт.



Рисунок 2.2 - Діаграма Парето причин та результатів

4. «X» - не правильне встановлення виробу - 13 шт.;

«Y» - порушення технологічного процесу - 18 шт.;

«Z» - стан оснащення - 29 шт.;

«G» - не якісна сировина - 38 шт.;

«R» - швидкість обробки продукції - 32 шт.

5.

Рисунок 2.3 - Діаграма Парето за причинами

6. При запровадженні заходів щодо усунення основної причини появи дефекту, кількість дефектних виробів зменшилась на 118 шт.



Рисунок 2.4 - Діаграма Парето за результатами

1. Отже, після проведення заходів щодо усунення основної причини дефектності якості продукції, тобто не якісних ниток, які використовувались для виробництва шкарпеток, кількість дефектних виробів зменшилась зі 130 до 12 шт. А кількість дефектів іншого виду не змінилась. Кількість дефектних одиниць продукції зменшилась з 230 до 112 шт.

2. Розрахунок зниження рівня дефектності продукції

Для початку визначимо початковий рівень дефектності К_п:

шт.

шт.

Потім розраховуємо новий рівень дефектності К_Н:

шт.

шт.

Маючи всі потрібні дані ми можемо розрахувати зниження рівня дефектності:

Результат ми отримали додатнім, а це означає, що запроваджені заходи з підвищення якості продукції були обґрунтовані.

3. Висновок: Отже, в даному розділі було проведено аналіз якості продукції за допомогою діаграм Парето на прикладі шкарпеток. Було сформульовано основні види дефектів, побудовано діаграму Парето за видами дефектів, за допомогою, якої ми змогли визначити, який саме дефект найбільше впливає на я кість даної продукції. Також було подано можливі причини дефектів, на основі яких було сформульовано причини, які можуть викликати основний дефект. Було побудовано діаграму Парето причин та результатів, а також діаграму Парето за причинами, конкретно для дефекту, який найбільше впливає на якість виробництва продукції. І було побудовано діаграму Парето за результатами з урахуванням того, що контролю підлягала та сама кількість виробів, а кількість дефектних виробів з іншими видами дефектів залишилася без змін. Було проведено розрахунок зниження рівня дефектності продукції. Результати розрахунку показали, що проведені заходи підвищення якості продукції були обґрунтовані.

3. Рекомендації і пропозиції

Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня)

здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та ж або навіть більша кількість виробів гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці.

Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.

Поліпшення якості підприємства:

1. Впливає на:

· Зростання продуктивності суспільної праці;

· Темпи і ефективність науково-технічного прогресу;

· Структуру виробництва і функціональний розподіл потужностей;

2. Забезпечує:

· Краще використання основних фондів;

· Економію сировини, матеріалів, палива, енергії;

· Зростання ефективності інвестицій;

3. Сприяє:

· Повнішому задоволенню різноманітному попиту споживачів;

· Виходу підприємств на світовий ринок, збільшенню експорту;

· Формуванню іміджу підприємства.

Поліпшення якості продукції е специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить, що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв'язане н додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується. Всіляке ж зменшення витрат праці означає зростання його продуктивності.

Якість продукції формується, як відомо, під вагомим впливом сучасних досягнень розвитку науки і техніки. Проте тут існує і зворотний зв'язок.

Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє неабиякий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу.

Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших - технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, робототехнічних комплексів тощо.

Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.

Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів. Останні за своїм змістом та цілеспрямованістю можна об'єднати у три взаємозв'язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

Висновки

Отже, завдяки даній курсовій роботі ми пересвідчились, що одним з найважливіших показників продукції є її якість, а продукція, в свою чергу є найголовнішим чинником сучасної економіки. Якщо в розвинених країнах якість продукції - це невід'ємна частина кожного виробу, завдяки високій конкуренції, то в країнах з перехідною економікою, зокрема і в Україні, де ринкові відносини лише починають розвиватися, необхідно ще немало років, щоб якість продукції піднялась на необхідний рівень, хоча з кожним роком конкуренція невпинно зростає, що призводить до підвищення якості продукції, а також до зниження її ціни.

У практичній діяльності й у теоретичних вишукуваннях нерідко ставиться знак рівності між якістю і конкурентоспроможністю або взагалі не робиться розходження між ними. Насправді поняття «конкурентоспроможність товару» ширше понять «якість товару» і «технічний рівень товару». Останні - головна складова конкурентоспроможності товару, що визначає його рівень, але не єдина. Якість виступає як головний фактор конкурентоспроможності товару, складаючи його «стержень». У принципі низькоякісний товар володіє і низкою конкурентоспроможністю, так само як і товар високої якості - це висококонкурентний товар.

Література

1. Хопчан М.І., Бойчик І.М., Харів П.С., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: «Каравелла» Львів. Новий світ -2000,2001.-208 с.

2. Козловський В.О., Білоконний П.Г. Основи організації виробничого

процесу: Навч. посібник. - К.: УМК ВО, 1991. - 172 с.

3. І.О. Будіщева, І.Г. Устінова Економіка виробничого підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид. Перероб. і доп. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2001.-405 с.

4. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч посіб. - К.: Атіка, 2002.-480 с.

5. Судін В.А. Організація виробництва: Навч. посіб. ? Київ: Центр наукової літератури, 2003. ? 436 с.

6. [Електрон. ресурс] ? Режим доступу: http://www.refine.org.ua/

7. Офіційний сайт Держкомстату України. [електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://smida.gov.ua.

8. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. 2-ге видання, 2005.

9. Козловський В.О. «Організація виробництва: практикум», Навч. посіб. - Вінниця: ВНТУ, 2008. - 250 с.

10. Нікіфорова Л.О. Методичні вказівки до написання курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» для студентів технічних спеціальностей. ? 2011.

Размещено на Allbest.ru