Розробка рекомендацій на підвищення якості продукції ЗАТ "Золотий каравай"

Поняття якості та чинники, що впливають на її рівень. Основні етапи розвитку системи управління якістю. Сучасний рівень якості продукції житомирської філії ЗАТ "Золотий каравай". Економічні резерви забезпечення високої якості продукції підприємства.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.01.2012
Размер файла 191,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Успіх кожного конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої в першу чергу ступенем задоволення потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому нині визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції. Це пов'язано з тим, що якість продукції в умовах конкуренції є головним стимулом придбання продукції, одним з факторів її конкурентоспроможності.

Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості. Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значною кількістю параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

Проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції. Саме тому існує необхідність розробки більш ефективних методів забезпечення та управління якістю, які дадуть можливість виявити резерви по підвищенню якості продукції, знайти більш дієві засоби щодо досягнення високого рівня даних показників, забезпечуючи тим самим і позитивний суспільний ефект соціального змісту.

Метою дипломної роботи є розробка теоретичних положень та науково-практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення якості продукції ЖФ ЗАТ «Золотий каравай». Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

- уточнити трактування економічної сутності якості продукції;

- ідентифікувати основні чинники, які впливають на якість продукції;

- ідентифікація основних етапів розвитку системи управління якістю;

- оцінка основних показників якості продукції та обґрунтування заходів щодо їх покращення;

- дослідження і оцінка рівня управління якістю продукції на підприємстві;

- запропонувати економічні резерви забезпечення високого рівня якості продукції.

Об'єктом дипломної роботи є процес управління якістю продукції на Житомирській Філії ЗАТ «Золотий каравай». Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів підвищення якості продукції на підприємстві.

Теоретичною основою дослідження стали методологічні і загальнонаукові принципи проведення комплексних економічних досліджень, концептуальні засади теорії менеджменту якості. Використовувались загальнонаукові і спеціальні методи: аналізу і синтезу - для визначення проблеми, що стримують процес підвищення якості продукції підприємства та окреслення шляхів їх подолання; теоретичного узагальнення та порівняння - для уточнення понять якість продукції і система управління якістю; системного підходу формалізації та економіко-математичного моделювання - для обґрунтування і розробки основних шляхів підвищення ефективності системи управління якістю на підприємстві та забезпечення високої якості продукції. Для оцінки сучасного стану та тенденції розвитку підприємства використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми - графічний, порівняння, індексний, групування.

Інформаційною базою дослідження були Закони України, Укази Президента України, нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з питань управління якістю, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, довідково-нормативні матеріали і наукова література за темою дослідження, фінансова і бухгалтерська звітність за остання три роки, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної інформаційної мережі Internet.

1. Теоретико-методологічні основи підвищення якості продукції

1.1 Поняття якості та чинники, що впливають на її рівень

В умовах гострої конкурентної боротьби розвинуті країни світу сприймають якість продукції як імператив їх комерційного успіху та джерело національного багатства. Якість визначає престиж держави, є основою для задоволення потреб кожної людини та суспільства, найважливішою складовою конкурентоспроможності. Зрозуміло, що діяльність з підвищення та забезпечення якості в умовах ринкової економіки має стати пріоритетною.

Вирішення проблеми якості неможливе без визначення поняття «якість продукції». Науково обґрунтоване, чітке розуміння поняття «якість продукції» має важливе значення для стандартизації, сертифікації, захисту прав споживачів, договірної практики, оскільки дозволяє виявити необхідний мінімум критеріїв, яким повинна відповідати якісна продукція (додаток А).

За історію існування проблеми якості сформувалося багато її визначень. Передусім, якість - це філософська категорія, тобто поняття з гранично широким обсягом. Першим спробував дати загальне визначення якості ще Аристотель. Він визначив якість як видову відмінність предметів. Гегель писав, що щось завдяки своїй якості є тим, чим воно є. Таким чином, якість як філософська категорія уособлює притаманну речам специфічну визначеність, що є їх буттям та відрізняє їх від інших речей у визначеній системі зв'язків [13, с. 466].

В економіці якість розглядається як сукупність властивостей та ознак виробів і процесів, що обумовлюють ступінь їх придатності до використання за призначенням. При цьому уявлення про якість постійно змінюється, не стоїть на місці на конкурентному ринку [54, с. 9].

Якість окремої одиниці продукції визначається її технічними характеристиками та потрапляє під дію технічних норм. Технічні норми визначають науково обґрунтовані методи, прийоми, способи поводження з природними та штучними об'єктами, технологічними операціями та процесами. Технічні норми, що мають важливе соціальне значення, отримують закріплення у правових актах та набувають юридичної сили [29, с. 120]. Таким чином, якість стає правовою категорією.

Сучасний тлумачний словник визначає якість як ступінь вартості, цінності, придатності чого-небудь для використання за призначенням або як сукупність характеристик продукції або послуг щодо її здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби споживачів [47, с. 142]. Дослідження в цій сфері у різні часи проводили: В. Мамутов, Е. Ольхон, В. Огризков, В. Опришко, А. Запорожець та ін. Кожен з дослідників формулював власне визначення якості, що не протирічать одне одному, а взаємодоповнюються, враховуючи те, що уявлення про якість постійно змінюється.

Є необхідність розмежувати юридичне і техніко-економічне поняття «якість». Якість як техніко-економічна категорія не залишається незмінною в процесі розвитку виробництва, науки та техніки, вона постійно розвивається, вдосконалюється. В правовому ж сенсі поняття «якість» повинно залишатися незмінним, яке завжди означає відповідність виробу чітким, затвердженим критеріям. Іншими словами, якість продукції як правова категорія є мірою відповідності її техніко-економічних властивостей комплексу та рівню вимог, що встановлюються та закріплюються у відповідних правових актах, а також в господарських договорах [53, с. 10].

В. Опришко визначає якість як правову категорію, змістом якої є сукупність відповідних споживчих властивостей, юридично закріплених у державних, галузевих і республіканських стандартах, міжнародних стандартах, а також технічних умовах, зразках (еталонах), затверджених у встановленому державою порядку чи обумовлені договором поставки [54, с. 18].

В. Огризков вважає, що якість продукції це категорія, яка існує об'єктивно і не має сенсу вести мову про різні поняття одного й того ж явища. Дослідження повинні проводитись у напрямі не «самостійних» галузевих визначень якості продукції, а формування науково обґрунтованого та практично застосовуваного комплексного загального визначення якості продукції. Таким чином, якість продукції - це сукупність її істотних властивостей (технічних, економічних, естетичних), що закріплені стандартами та технічними умовами, а також передбачені договором поставки, у встановлених законом випадках [53, с. 7].

А. Запорожець зазначає, що якість продукції як комплексна категорія - це сукупність властивостей продукції, які закладаються у процесі праці та передбачені у нормативно-технічних документах на всіх стадіях життєвого циклу товару, забезпечують надійне та довготривале задоволення індивідуальних потреб споживача з оптимальними витратами на підтримку працездатності у період експлуатації кінцевої продукції [29, с. 21].

Отже, якість є комплексною категорією та поєднує в собі її юридичне і техніко-економічне поняття. Розуміння якості з точки зору відповідності її властивостей державним нормам і стандартам притаманно плановій економіці. В умовах ринкової економіки, рушійною силою якої є конкуренція, формується філософія підприємництва, заснована на концепції суспільного споживання, тобто суспільства, метою існування якого є задоволення потреб співгромадян. Таким чином, якщо навіть продукція відповідає всім державним стандартам, то це ще не означає, що вона обов'язково якісна.

У деяких джерелах «якість» визначають як «придатність для використання», «відповідність меті», «задоволення потреб споживача», «відповідність вимогам». Усе це відбиває тільки окремі аспекти якості. Дослідження над уточненням формулювання даної категорії продовжується і нині. Складнощі, які виникають у процесі такої роботи, викликано тим, що якість - це філософська категорія [52, 73]. Короткий огляд визначень «якості» подано в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Формування підходів до розуміння категорії сутності «якість»

автор

Сутність «якості»

Аристотель (ІІІ ст. до н.е.)

Диференціація за ознакою «гарний - поганий»;

різниця між предметами.

Гегель (ХІХ ст. н.е.)

Якість є ототожненою з буттям визначеністю в тому розумінні, що дещо перестає бути тим, чим воно є, коли воно втрачає свою якість.

Ісікава К. (1950 р.)

Якість - властивість, яка реально задовольняє споживачів.

Джуран Дж. (1979 р.)

Придатність до використання, тобто відповідність призначенню;

ступінь задоволення споживача.

ГОСТ 15467-79

Сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її придатність задовольнити певні потреби у відповідності з її призначенням.

Українська асоціація якості

Якість - це процес безперервного вдосконалення, спосіб ведення бізнесу, коли необхідно бути краще, досконаліше інших, а не просто мати продукцію кращої якості.

Міжнародний стандарт ISO 8402-86

Сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, що надають їм можливість задовольняти обумовлені або передбачувані потреби споживачів.

Міжнародний стандарт ISO 9000-2000

Ступінь, до якого сукупність власних характеристик продукції, процесу або системи задовольняє сформульовані потреби або очікування загальнозрозумілі чи обов'язкові.

Якість часто трактують як суб'єктивне поняття. Наприклад, Е. Демінг вважає, що якість - не тільки задоволення потреб споживачів, але й передбачення їх змін. Ф. Кросбі визначає його як «відповідність вимогам» основний принцип досягнення якості - попередження. У своїй книзі «Якість безкоштовно» («Quality is free») Кросбі доводить, що виробнику доводиться платити не за якість, а за її наявність, і це має бути предметом постійного контролю та аналізу. Підвищення якості не потребує великих затрат, тому що одночасно відбувається підвищення продуктивності внаслідок зниження багатьох статей витрат, пов'язаних з усуненням дефектів, переробкою неякісної продукції і т.ін.

А.В. Фейгенбаум називає якість «сукупністю складних ринкових, технічних, виробничих та експлуатаційних характеристик, завдяки яким виріб (або послуга) відповідає очікуванням споживача». Дж. X. Харінгтон визначає якість як «задоволення або перевищення вимог споживача за прийнятною для нього ціною» (додаток Б) [41].

Якістю об'єкта є стійка взаємодія властивостей, що характеризують його специфіку та дозволяють відрізняти певні предмети і явища від інших. Якість продукції визначається сукупністю її властивостей. Чим більшу кількість корисних властивостей містить у собі продукт, тим вищий рівень його споживчої вартості, отже, і якість. Споживча вартість визначається не лише сукупністю фізичних, хімічних та інших природних властивостей речі, а й комплексом того, що вона набуває в процесі цілеспрямованої діяльності людини. Офіційне визначення якості продукції закріплено в ДСТУ 15467-79, згідно з яким якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення. Цей стандарт є нормативним актом, але у ньому при визначення поняття «якість продукції» не враховано його юридичного аспекту, хоча це має велике значення для науки та практики управління якістю продукції [54, с. 8].

Міжнародна організація стандартизації у стандарті ISO 9000:1994 визначає якість як сукупність характеристик об'єкта, що належать до його здатності задовольняти встановлені та передбачувані потреби споживачів.

Необхідність поліпшення якості продукції в сучасних умовах диктується такими обставинами як:

- потребами науково-технічного прогресу;

- зміною споживчих запитів населення;

- нестачею або обмеженістю природних ресурсів;

- підвищенням значення матеріального стимулювання в ринкових умовах, коли кожна людина, яка краще працює, може придбати за свою платню більш високоякісний товар;

- розвитком зовнішньої торгівлі.

Якість продукції формується під впливом комплексу чинників: якість землі, технологія виробництва, якість засобів праці, якість матеріальних ресурсів, якість праці, матеріальна зацікавленість, кваліфікація кадрів, науково-технічний прогрес (рис. 1.1). Між якістю продукції та застосованими на її виробництво ресурсами існують широкі функціональні безпосередні або проміжні зв'язки та залежності. Наприклад, у рослинництві на якість продукції впливає сукупність родючості ґрунту, природних умов і технології виробництва. На родючих землях і в роки із сприятливими кліматичними умовами отримують не лише вищий урожай, а й кращу якість продукції. У зерні пшениці під впливом кращої родючості ґрунту підвищується вміст клітковини.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1. Чинники, що впливають на формування якості продукції

Вирішальну роль у формуванні якості продукції відіграє якість виконуваних робіт, яка характеризується сукупністю показників, що відображають найсуттєвіші ознаки рівня її виконання. Якість роботи значною мірою залежить від персоналу підприємства, його кваліфікації, ставлення до виконання своїх обов'язків.

Особливе значення для підвищення якості продукції має дотримання агротехніки, технології та якість виконання робіт на кожній окремій технологічній операції. Наприклад, у рослинництві нерівномірне внесення добрив, неякісна оранка і недотримання глибини загортання насіння негативно впливають на розвиток рослин і спричиняють нерівномірність достигання, що ускладнює їх збирання та збільшує втрати врожаю.

На якість продукції безпосередньо впливає якість матеріальних ресурсів. Цей вплив може позначатись як на обсягах виробництва, так і на якості продукції.

Отже, поняття «якість» є багатобічним і комплексним. Воно охоплює технічні, економічні, правові відносини. Якість визначається на сучасному етапі ступенем відповідності продукції умовам і вимогам споживачів, державних стандартів, інших нормативних актів і договорів.

1.2 Основні етапи розвитку системи управління якістю

В міру розвитку економічних реформ в Україні все більша увага приділяється якості. В даний час однієї із серйозних проблем для українських підприємств є створення системи якості, що дозволяє забезпечити виробництво конкурентоздатної продукції. Система якості повинна враховувати особливості підприємства, забезпечувати мінімізацію витрат на розробку продукції і її впровадження. Ринкові умови господарювання змушують кожне підприємство запроваджувати дієвий комплексний механізм управління якістю продукції та суворо дотримуватись його вимог.

Управління якістю - це дії та заходи підприємства, спрямовані на виробництво продукції з метою забезпечення і підтримання необхідного рівня її якості. У цьому зв'язку ефективними є комплексні системи управління якістю продукції, які використовуються у ряді господарств і спрямовані на забезпечення найповнішого використання передових форм і методів організації виробництва та її основних елементів (праці, її засобів і предметів), а також на вдосконалення структури управління для поліпшення якості продукції. Ці системи управління якістю передбачають чітке визначення та комплексне використання всіх можливих шляхів підвищення якості виробів, які можна об'єднати в три взаємозв'язані групи: технічні, організаційні і соціально-економічні.

Під час розробки системи необхідно звертати увагу на вирішення трьох основних завдань: забезпечення якості, управління якістю і покращення якості. Ці завдання можуть вирішатися з використанням різноманітних методів і принципів управління (додаток В).

Для графічної ілюстрації основних етапів розвитку систем якості використана фігура - «Зірка якості» (рис. 1.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.2. «Зірка якості»

На рисунку 1.2 «Зірка якості» дві верхні границі - її «дах». Ліва площина «даху» - це система мотивації якісної роботи, права - система навчання персоналу. Ліва бічна грань зображує систему взаємин з постачальниками, права бічна грань - систему взаємин зі споживачами. У центрі зірки показуємо, які цілі переслідують і, у випадку успіху, досягають створювані системи, а внизу вказуємо час, коли та чи інша система була чітко сформульована в документах і/чи книгах, статтях (для конкретної системи якості) [78].

В історії розвитку документованих систем якості, мотивації, навчання і партнерських відносин можна виділити п'ять етапів і представити їх у виді п'яти зірок якості:

1. Перша зірка відповідає початковим етапам системного підходу, коли з'явилася перша система - система Тейлора (1905 р.). Вона установлювала вимоги до якості виробів (деталей) у виді полів чи допусків визначених шаблонів - прохідні і непрохідні калібри. Для забезпечення успішного функціонування системи Тейлора були введені перші професіонали в області якості - інспектори (у Росії - технічні контролери).

Система мотивації передбачала штрафи за дефекти і брак, а також звільнення. Система навчання зводилася до професійного навчання і навчання працювати з вимірювальним і контрольним устаткуванням.

Взаємини з постачальниками і споживачами будувалися на основі вимог, встановлених у технічних умовах (ТУ), виконання яких перевірялося при приймальному контролі (вхідному і вихідному). Усі відзначені вище особливості системи Тейлора робили її системою керування якістю кожного окремо узятого виробу.

2. Друга зірка. Система Тейлора дала чудовий механізм керування якістю кожного конкретного виробу, однак виробництво - це процеси. І незабаром стало зрозуміло, що керувати необхідно процесами.

У 1924 р. у БЕЛЛ Телефоун Лэборэтріз (нині корпорація AT&Т) була створена група під керівництвом доктора Р.Л. Джонса, що заклала основи статистичного керування якістю. Це були розробки контрольних карт, виконані В. Шухартом, перші поняття і таблиці вибіркового контролю якості, розроблені Х. Доджем і Х. Ромігом.

Системи якості ускладнилися, тому що в них були включені служби, що використовують статистичні методи. Ускладнилися задачі в області якості, розв'язувані конструкторами, технологами і робітниками, тому що вони повинні були розуміти, що таке варіації і мінливість, а також знати, якими методами можна досягти їхнього зменшення. У цілому акцент з інспекції і виявлення дефектів був перенесений на їхнє попередження шляхом виявлення причин дефектів і їхнього усунення на основі вивчення процесів і керування ними.

Більш складною стала мотивація праці, тому що тепер враховувалося, як точно побудований процес, як аналізуються ті чи інші контрольні карти, карти регулювання і контролю.

До професійного навчання додалося навчання статистичним методам аналізу, регулювання і контролю. Стали більш складними і відносини «постачальник - споживач». У них велику роль почали грати стандартні таблиці на статистичний приймальний контроль.

3. Третя зірка. У 50-ті рр. ХХ ст. була висунута концепція тотального (загального) керування якістю - TQC. Її автором був американський вчений А. Фейгенбаум [5].

На цьому етапі з'явилися документовані системи якості, що установлюють відповідальність і повноваження, а також взаємодія в області якості всього керівництва підприємства, а не тільки фахівців служб якості.

Системи мотивації стали зміщатися убік людського фактора. Матеріальне стимулювання зменшувалося, моральне збільшувалося.

Головними мотивами якісної праці стали робота в колективі, визнання досягнень колегами і керівництвом, турбота фірми про майбутнє працівника, його страхування і підтримка його родини. Усе більша увага приділяється навчанню. Системи взаємин «постачальник - споживач» починають передбачати сертифікацію продукції третьою стороною. При цьому більш серйозними стали вимоги до якості в контрактах, більш відповідальними гарантії їхнього виконання.

Варто відмітити, що етап розвитку системного, комплексного керування якістю характерний і для Радянського Союзу. Тут було породжено багато вітчизняних систем і одна з кращих - система КАНАРСПІ, що свідомо випередила свій час. Багато принципів КАНАРСПІ актуальні і зараз. Автором системи був головний інженер Горьківського авіаційного заводу Т.Ф. Сейфі. Він одним з перших зрозумів роль інформації і знань у керуванні якістю, переніс акценти забезпечення якості з виробництва на проектування, велике значення додавав іспитам [42, с. 201].

4. Четверта зірка. У 70-80 рр. ХХ ст. почався перехід від тотального керування якістю до тотального менеджменту якості (TQM). У цей час з'явилася серія нових міжнародних стандартів на системи якості (стандарти ІSО 9000 (1987 р.), що зробили дуже істотний вплив на забезпечення якості) [2].

Якщо TQC - це керування якістю з метою виконання установлених вимог, то TQM - це ще і керування цілями і самими вимогами. У TQM включається також і забезпечення якості, що трактується як система заходів, що забезпечує впевненість споживача у продукції. Це ілюструє рис. 1.3.

Система ТQМ є комплексною системою, орієнтованої на постійне поліпшення якості, мінімізацію виробничих витрат і постачання точно в термін.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.3. Складові TQM

TQC - загальне керування якістю;

QA - забезпечення якості;

QPolіcy - політика якості;

QPіannіng - планування якості;

QІ - поліпшення якості.

Основна філософія ТQМ базується на принципі - поліпшенню немає межі. Стосовно до якості діє цільова настанова - прагнення до 0 дефектів, до витрат - 0 непродуктивних витрат, до постачань - точно в термін. При цьому усвідомлюється, що досягти цих меж неможливо, але до цьому треба постійно прагнути і не зупинятися на досягнутих результатах.

У системі ТQМ використовуються адекватні цілям методи керування якістю. Однієї з ключових особливостей системи є використання колективних форм і методів пошуку, аналізу і вирішення проблем, постійна участь у поліпшенні якості всього колективу.

Мотивація досягає стану, коли люди настільки захоплені роботою, що відмовляються від частини відпустки, затримуються на роботі, продовжують працювати. З'явився новий тип працівників - трудоголіки.

Навчання стає тотальним і безупинним, що супроводжує працівників протягом усієї їхньої трудової діяльності. Так, використовуються ділові ігри, спеціальні форуми, комп'ютерні методи і т.д. Розробляються і використовуються спеціальні прийоми розвитку творчих здібностей працівників. У взаємини постачальників і споживачів дуже ґрунтовно включилася сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІSО 9000.

Але незважаючи на те, що система не вирішує всіх задач, необхідних для забезпечення конкурентоздатності, популярність системи швидко росте, і нині вона займає вагоме місце в ринковому механізмі. Зовнішньою ознакою того, чи є на підприємстві система якість по стандартах ІSО серії 9000, є сертифікат на систему.

5. П'ята зірка. У 90-ті рр. ХХ ст. посилився вплив суспільства на підприємства, а підприємства стали все більше враховувати інтереси суспільства. Це привело до появи стандартів ІSО 14000, що установлюють вимоги з погляду захисту навколишнього середовища і безпеки продукції.

Стандартизація і сертифікація є важливими елементами механізму управління якістю продукції. Стандартизація продукції - це встановлення і застосування єдиних правил з метою упорядкування, узаконення й запровадження показників і норм якості продукції, а також відпрацювання у сфері виробництва технологічних процесів і операцій відповідно до цих вимог. Вона є визначальним елементом менеджменту, що найбільше впливає на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції.

Усі нормативні документи стандартизації (стандарти, правила, норми, умови тощо) повинні бути спрямовані на результат стандартизації - продукцію, товари, послуги та ін. Для виробників стандарти є зразком і еталоном якості. Будь-які відхилення зумовлюють нестандартність продукції. Водночас стандарти передбачають класифікацію продукції за якістю, поділяючи її відповідно на категорії, сорти і класи. Продукція нижчого класу чи сорту має нижчу реалізаційну ціну, що негативно позначається на результатах господарської діяльності підприємства.

Державна система стандартів вимагає, щоб суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, дотримувались стандартів на всіх стадіях виготовлення, виробництва, реалізації, зберігання, транспортування, ремонту.

Сертифікація - це один із способів підтвердження відповідності продукції висунутим вимогам або оцінка продукції з погляду її відповідності вимогам стандарту. Сертифікат підтверджує безпечність і екологічну чистоту продукції для споживача, а виробництва - для навколишнього середовища [11, с. 323].

Сертифікація проводиться з метою:

1. створення умов для діяльності підприємств, установ і підприємців на єдиному товарному ринку України, а також для участі в міжнародній співпраці й міжнародній торгівлі;

2. сприяння споживачам у компетентному виборі продукції;

3. захисту споживача від недобропорядного виробника (продавця, виконавця);

4. контролю безпеки продукції для навколишнього середовища, життя, здоров'я та власності громадян;

5. підтвердження показників якості продукції, заявлених виробником.

Сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІSО 14000 стає не менш популярною, ніж на відповідність стандартам ІSО 9000. Істотно зріс вплив гуманістичної складової якості. Посилюється увага керівників підприємств до задоволення потреб свого персоналу.

Упровадження стандартів ІSО 14000 і ІSО 9000, а також методів самооцінки по моделях Європейської премії з якості - це головне досягнення п'ятого етапу.

До основних переваг виробництва і реалізації сертифікованої продукції відносяться:

- можливість проведення більш ефективної рекламної компанії;

- збільшення частки ринку збуту, що займає підприємство;

- підвищення ціни і, відповідно, прибутку підприємства;

- покращення якості нормативно-технічної документації на виробництво сертифікованої продукції і прискорення науково-технічного прогресу на підприємстві;

- підвищення рівня конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому.

Розвиток якості в Україні, на відміну від інших країн, розпочався порівняно недавно. Це дозволило врахувати досвід інших держав, що досягли значних успіхів на цьому шляху.

Контроль якості - шлях до виходу з кризи. Держава розуміє це і всіляко сприяє розвитку цієї галузі. Українська система стандартизації спрямована на забезпечення прав споживача з питань надання безпечної, якісної продукції і послуг, що відповідають розвитку науки, техніки і потреб населення.

З метою підвищення якості і конкурентоздатності вітчизняної продукції і забезпечення захисту інтересів споживача 23 лютого 2001 року Президент України видав Указ «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції». У ньому зазначено про»… здійснення державної підтримки у впровадженні систем керування якістю на підприємствах відповідно до стандартів Міжнародної організації по стандартизації (ІSO) серії 9000, що охоплюють системи забезпечення якості, і серії 14000, що охоплюють сферу керування навколишнім середовищем», а також про»… проведення на Україні щорічного Європейського тижня якості і конкурсу «100 кращих товарів України» [58].

Отже, в історії розвитку систем якості, мотивації можна виділити п'ять етапів і представити їх у виді п'яти зірок якості, кожна з яких має свої особливості.

Розвиток системи якості в Україні, на відміну від інших країн, розпочався порівняно недавно. Це дозволило врахувати досвід інших держав, що досягли значних успіхів на цьому шляху.

Для успішної роботи підприємства наявність у ньому системи якості, що відповідає стандартам ІSО серії 9000, є необхідною умовою. Це обумовлює необхідність вивчення досвіду провідних фірм світу з досягнення високої якості. Провідні фірми країн з розвиненою ринковою економікою вважають, що на досягнення якості повинні бути націлені всі служби. Ключову роль у підвищенні якості відіграють вимоги споживачів, інформація про несправності, прорахунки і помилки, оцінки споживачів.

1.3 Методичні підходи до визначення якості продукції

У конкурентній боротьбі лише ті підприємства зберігають і поліпшують своє становище на ринку, які послідовно ведуть роботу з підтримання і вдосконалення якості продукції за важливими для споживачів показниками. Таке вдосконалення позитивно вплине на попит, а, отже, і на доходність підприємств у коротко- і довгостроковому періодах. Як уже зазначалося, важливо також, щоб якісні характеристики продукції мали кількісний вимір і могли бути піддані перевірці споживачем. Лише в такому разі виробник може оперативно контролювати формування якості продукції, а споживач - своєчасно пересвідчитись у відповідності її фактичних показників прийнятому стандарту.

Для оцінки якості продукції необхідно встановити кількісну характеристику його властивостей. Показник якості - це кількісний вираз однієї або кількох властивостей продукції, що формують її якість, які розглядаються відносно до певних умов її створення та експлуатації. Рівень якості визначають як відношення фактичного показника якості до нормативного.

Показники формуються в нормативах на стадії стратегічного маркетингу, уточнюються в технічній документації на стадії НДДКР, матеріалізуються на стадії виробництва, використовуються на стадії експлуатації. Найбільш відповідальним етапом є стратегічний маркетинг.

Показники якості продукції в залежності від характеру виконуваних завдань з оцінки рівня якості продукції можна класифікувати таким чином (додаток Г):

1. За кількістю властивостей, що характеризуються:

· одиничні показники (характеризують одну з властивостей товару);

· комплексні показники (характеризують декілька властивостей товару). Комплексні показники можуть бути груповими, узагальненими та інтегральними. Безпосередній оцінці підлягають значення одиничних показників якості. Значення комплексних показників якості обчислюють розрахунковим методом.

2. В залежності від способу вираження:

· абсолютні показники (фактичне значення в натуральних одиницях (кг, м, бали, безрозмірні) чи в вартісних одиницях;

· відносні показники (зіставлення абсолютних показників зразка продукції та аналога).

3. За властивостями:

· показники призначення;

· показники надійності;

· показники екологічності;

· показники безпеки;

· ергономічні показники;

· естетичні показники та ін (додаток Д).

4. В залежності від використання для оцінки:

· базове значення показника якості продукції - значення показника, що прийняте за основу під час порівняльної оцінки якості продукції;

· відносне значення показника якості продукції - відношення фактичного значення показника якості продукції до базового значення показника.

5. В залежності від етапу визначення значень показників:

· прогнозовані (використовують на тих стадіях створення продукції, коли ще немає ані завершеного продукту, ані навіть його детального проекту);

· проектні (визначають на основі аналізу проектів продукту (ескізного, технічного, робочого), а також шляхом випробовування продукту);

· експлуатаційні (визначають за результатами експлуатації продукції) [66, с. 207].

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких можна виділити узагальнюючі, індивідуальні та непрямі (табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Система показників якості продукції

Група показників

Характеристика

Показники якості продукції

Узагальнюючі

Характеризують якість всієї продукції незалежно від її виду і призначення

§ питома вага нової продукції в загальному її випуску;

§ питома вага сертифікованої і несертифікованої продукції;

§ питома вага продукції вищої категорії якості;

§ питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам;

§ питома вага продукції, що експортується.

Непрямі

Штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, втрати від браку тощо

§ гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних ремонтів у розрахунку на один виріб;

§ наявність рекламацій, їх кількість і вартість;

§ відповідність тенденціям (моді);

§ наявність і рівень попиту на даний виріб тощо.

Індивідуальні (одиничні)

Характеризують одну з властивостей продукції

§ корисність (жирність молока, вміст білків у продуктах харчування);

§ марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

§ сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

§ надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);

§ технологічність, що характеризує ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);

§ естетичність виробів;

§ вміст корисних або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги);

§ призначення одного з часткових показників якості як єдиного провідного (міцність металів, калорійність продуктів харчування тощо).

Якість предметів праці оцінюють здебільшого за допомогою показників технологічності їхньої обробки й переробки. Більшість із них відображають фізико-механічні властивості та хімічний склад предметів праці. Показники для оцінки якості споживчих товарів диференціюють залежно від їхнього конкретного призначення. Зокрема, якість продуктів харчування характеризують показники калорійності, консистенції, смаку, запаху, терміну зберігання тощо, а одягу та взуття - показники міцності, естетичності - колористика, силует тощо.

У практиці господарювання важливо знати не лише якість окремих виробів, а й загальний рівень якості всієї сукупності продукції, що її виготовляє підприємство. З цією метою застосовують певну систему загальних показників, а саме:

- частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їхньому обсязі;

- коефіцієнт оновлення асортименту;

- частка продукції, на яку одержано сертифікати якості;

- частка продукції для експорту в загальному її обсязі на підприємстві;

- частка виробничого браку (бракованих виробів);

- відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї, яку порівнюють з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості виробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів. Одночасно визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки. Для нових видів продукції доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу, тому підвищення якості має значний народногосподарський ефект. Цей ефект враховує ефекти і від виробництва, і від експлуатації (споживання) продукції підвищеної якості.

В цьому випадку важливо забезпечити своєчасність, оперативність і достовірність визначення показників якості продукції. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє застосування досконалих методів такого визначення, серед яких найпоширенішими нині є: органолептичний, лабораторний (вимірювальний), соціологічний, економіко-статистичний та ін. (табл. 1.4).

Таблиця 1.4. Методи визначення якості продукції

Назва

Характеристика

Органолептичний метод

ґрунтується на використанні й оцінці інформації, яку отримує людина завдяки своїм органам чуттів (зору, запаху, смаку, слуху, дотику).

Лабораторний (вимірювальний) метод

показники якості вимірюються технічними вимірювальними засобами, що постійно вдосконалюються.

Соціологічний метод

якість продукції визначається споживачами шляхом їх усного опитування або спеціальним анкетуванням, організацією різних виставок, конференцій, аукціонів тощо.

Економіко-статистичний метод

ґрунтується на визначенні та аналізі відхилень окремих показників якості продукції від встановлених стандартів.

Органолептичний метод ґрунтується на використанні й оцінці інформації, яку отримує людина завдяки своїм органам чуттів (зору, запаху, смаку, слуху, дотику), як було зазначено вище. За його допомогою оцінюється кінцева продукція, що споживається у свіжому вигляді. При цьому увага зосереджується на розмірі товару, кольорі, запаху, твердості (м'якості) при дотику, на смаку.

Точність оцінки якості продукції за допомогою цього методу залежить від досвіду, практичних навичок і кваліфікації експертів. Зрозуміло, що результати такої оцінки містять елементи суб'єктивізму, оскільки згадані характеристики якості не піддаються точному виміру. Обґрунтованість висновків експертів підвищується завдяки можливості використання ними деяких технічних засобів (мікроскоп, лупа), що посилюють інформативність експертів через їх органи чуттів.

Лабораторний (вимірювальний) метод є найбільш точним і об'єктивним. За його допомогою досліджують фізичні, хімічні, механічні і технологічні властивості продукції, наприклад, процент жиру, білка, цукру в продукції, вміст у ній сухих речовин, нітратів і нітритів, залишків пестицидів, вологість, кислотність, бактеріальна забрудненість тощо. Більш точна оцінка якості продукції може бути досягнута за тісного поєднання цього методу з органолептичним.

В умовах ринкової економіки органолептичний і лабораторний методи широко доповнюються соціологічним методом. Суть його полягає в тому, що якість продукції визначається споживачами шляхом їх усного опитування або спеціальним анкетуванням, організацією різних виставок, конференцій, аукціонів тощо. Одержана інформація узагальнюється, оцінюється з метою внесення необхідних змін у технологічний процес у напрямі поліпшення тих показників якості, за якими були висловлені претензії або побажання споживачів.

Економіко-статистичний метод ґрунтується на визначенні та аналізі відхилень окремих показників якості продукції від встановлених стандартів. Розрахований рівень якості використовується керівниками підприємства для пошуку резервів його підвищення, оцінки діяльності внутрішньогосподарських підрозділів, матеріального стимулювання працівників, встановлення санкцій або стимулів для підприємства за зниження або підвищення якісних показників продукції.

Відповідно до вимог цього методу обчислюють такі економіко-статистичні показники:

Коефіцієнт заліковості є часткою від ділення залікової маси продукції на її фізичну масу. Залікова маса продукції визначається приведенням фактично одержаних кондицій продукції до стандартних (базисних). Наприклад, залікова маса зерна настільки буде меншою за фізичну масу, на скільки процентних пунктів його фактична вологість і засміченість відхиляється від кондиційних. Якщо, скажімо, фактична вологість зерна становить 16%, а засміченість бур'янами - 2% при базисних кондиціях цих показників якості відповідно 14,5 і 1%, то при реалізації цього продукту, наприклад 120 т, залікова маса його становитиме 117 т, а коефіцієнт заліковості - 0,975. Оскільки споживач продукції платить виробнику не за фізичну, а за залікову масу продукції, грошовий дохід останнього буде тим більший, чим вищий коефіцієнт заліковості, і навпаки [28].

Коефіцієнт сортності (Ксорт) в інтегральному вигляді характеризує рівень сортності продукції з урахуванням фактичного співвідношення фізичних обсягів реалізованої продукції відповідного сорту, приведених до обсягу продукції першого (вищого) сорту:

(1.1)

де Qi - обсяг реалізації продукції i-го сорту;

Крозі - коефіцієнт розмірності і-го сорту (розраховується відношенням обсягу реалізації продукції і-го сорту до обсягу реалізації продукції першого (вищого) сорту).

Даний показник має інформативний характер для менеджерів підприємства. Його порівняння в динаміці дозволяє оцінити тенденцію в зміні якості відповідного виду продукції, а її всебічна оцінка - вжити необхідних заходів, що забезпечують підвищення рівня цього показника до його максимального значення - одиниці.

Загальний коефіцієнт якості визначається як частка від ділення фактично одержаної грошової виручки від реалізації певного виду продукції на умовний грошовий дохід. Цей показник має конкретний економічний зміст і вказує на відносну величину втрат підприємства від реалізації продукції нижче першого (вищого) сорту. Якщо, наприклад, загальний коефіцієнт якості становить 0,96, це означає, що підприємство втратило 4% грошової виручки порівняно з її фактично одержаною сумою. Нині в зв'язку з розширенням каналів реалізації продукції (на біржах, за бартером, на ринках тощо) розрахунок цього показника за окремими видами продукції ускладнюється, проте це не є причиною відмови від його використання для економічного аналізу якості продукції на підприємстві.

Інтегральний показник якості (Ія) розраховується:

(1.2)

де К3 - коефіцієнт заліковості;

Кя - загальний коефіцієнт якості.

Середньозважений показник рівня якості (U) обчислюється:

(1.3)

де qi - відносний і-тий показник якості товару;

Yi - коефіцієнт вагомості і-того показника (УYi=1);

n - кількість показників [11, с. 114].

Якість продукції справляє істотний вплив на економіку підприємств, оскільки з підвищенням її рівня зростає, за інших однакових умов, ціна на товар та обсяг продажу, і навпаки. Особливістю сільськогосподарської продукції є та обставина, що для багатьох видів її поліпшення якості рівноцінне збільшенню обсягу виробництва, оскільки дає можливість одержати більше цукру, олії, білка, крохмалю тощо.

Основним показником якості зерна є вміст у ньому білка, в тому числі розчинного білка - клейковини. З його підвищенням є можливість виробити значно більше хлібобулочних виробів, істотно підвищити їх смакові якості, досягти більшого приросту живої маси тварин. У світовій практиці, крім вмісту білка, до важливіших показників якості зерна відносять його натуру, вологість і активність альфаамілази. При заготівлі зерна враховуються і такі показники його якості, як запах, домішки, вади зерна, консистенція, якість клейковини, життєздатність, зольність, колір, плівчастість.

Від якості зерна значною мірою залежить його ціна. Так, на біржових торгах в Україні за останній час пшениця Ш класу була на 5-8% дорожчою за пшеницю ІV класу і на 20% - за пшеницю V класу. Відхилення в ціні можуть бути і більшими залежно від того, яка пропозиція зерна того чи іншого класу. Наприклад, дефіцит пшениці Ш класу підвищує ціну не лише на неї, але й на пшеницю ІV класу. Наявність такої диференціації цін на зерно зумовлює одержання більшої економічної вигоди тими підприємствами, які більше реалізують зерна вищими кондиціями якості.

У комплексній оцінці якості потрібно враховувати, що для більшості товарів існують такі показники якості, низьке значення яких не може бути компенсоване високим значенням інших показників. Тому в методиках оцінки якості повинні бути спеціальні примітки: якщо будь-який показник має значення, що не відповідає нормі стандарту або оцінюється балом 0, то товар визнається непридатним незалежно від високих значень комплексного показника якості.

Визначення рівня якості товару, що оцінюється, - заключний етап комплексної оцінки. Обчислене значення комплексного показника дозволяє зробити такі висновки:

1. Якість товару, що оцінюється перевищує товар-конкурент, поступається йому або відповідає рівню товару-конкуренту;

2. Числове значення комплексного показника товару, що оцінюється, вище (нижче) - у відсотках чи пунктах до товара-контурента;

3. Для досягнення перевищення рівня якості над товаром-конкурентом потрібно: звернути увагу на такі показники (проблеми); провести факторний аналіз за виявленими проблемами; розробити заходи з підвищення значень вказаних показників.

Отже, якість - це комплексне та багатобічне поняття, що охоплює юридичні, економічні та технічні характеристики; крім стандартних показників якості (відповідність стандартам, безпечність, надійність), особливого значення набувають також показники технологічності.

В історії розвитку систем якості можна виділити п'ять етапів і представити їх у виді п'яти зірок якості, кожна з яких має свої особливості. Розвиток якості в Україні, на відміну від інших країн, розпочався порівняно недавно, що дозволило врахувати досвід інших держав, які досягли значних успіхів на цьому шляху. Для успішної роботи підприємства наявність у ньому системи якості, що відповідає стандартам ІSО серії 9000, є необхідною умовою.

2. Сучасний рівень якості продукції житомирської філії ЗАТ «Золотий каравай»

2.1 Організаційно-економічна характеристика ЖФ ЗАТ «Золотий каравай» та оцінка його фінансового стану

З 12 березня 2007 року хлібзавод ВАТ «Житомирхліб» функціонує як приватне підприємство Житомирська філія ЗАТ «Золотий каравай». Місцезнаходження товариства: Україна 262003, м. Житомир, вул. Радонова, 11.

Метою діяльності товариства є одержання прибутку від виробничої, торгово-збутової, та іншої підприємницької діяльності для задоволення інтересів учасників товариства, а також матеріальних і соціальних потреб членів його трудового колективу.

Предметом діяльності товариства є:

§ виробництво хлібобулочних, кондитерських, макаронних виробів та іншої продукції і їх реалізація;

§ виробництво, заготівля, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі переробка зерна для виготовлення борошна, круп'яних виробів;

§ оптова та роздрібна торгівля продукцією і товарами, що виробляються в межах України;

§ відкриття пунктів громадського харчування;

§ встановлення малих пекарень;

§ надання транспортних, торгівельно-посередницьких та інших послуг по замовленню громадян, підприємств, організацій та установ;

§ інші види діяльності, що не заборонені чинним законодавством України.

Товариство є юридичною особою з дня його реєстрації в органах державної влади. ЗАТ здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та статуту підприємства і є правонаступником державного підприємства «Житомирський державний хлібокомбінат». Форма власності - приватна.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, товарний знак, який затверджується правлінням товариства і реєструється в Торгово-промисловій палаті України, печатку, штамп, бланки із своєю назвою.

Майно підприємства складають основні та оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Склад і структура основних засобів ЖФ ЗАТ «Золотий каравай»

Показники

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2009 р. до 2007 р.

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Сума, тис. грн. (+,-)

%

Будови промислові

4847,3

34,0

4768,1

32,1

4669,6

29,3

-177,7

96,3

Споруди

592,9

4,2

591,3

4,0

585,8

3,7

-7,1

98,8

Робочі машини

6714,2

47,1

6958,4

46,8

7254,0

45,5

539,8

108,0

Транспортні засоби

1512,7

10,6

1987,1

13,4

2846,6

17,9

1333,9

188,2

Обчислювальна техніка

225,7

1,6

217,3

1,5

235,1

1,5

9,4

104,2

Інвентар

350,2

2,5

351,7

2,2

355,5

2,2

5,3

101,5

Всього

14243,0

100,0

14873,9

100,0

15946,6

100,0

1703,6

112,0

З таблиці 2.1 можна зробити висновок, що вартість основних засобів підприємства на кінець 2009 року становить 15946,6 тис. грн., що на 1703,6 тис. грн. більше, ніж на початок 2009 року. Значна частка належить, робочим машинам - 7254,0 тис. грн. або 45,5%, будинкам промисловим - 4669,6 тис. грн. або 29,3%, транспортним засобам - 2846,6 грн. або 17,9%. При цьому вартість будинків та споруд знизилась на 177,7 тис. грн. та на 7,1 тис. грн., відбулося зростання частки робочих машин за рахунок введення нових ліній по виробництву хлібних паличок «Грассіні» і «Тараллі», батона та хліба - на 8%, транспортних засобів - на 1333,9 тис. грн. або 88%.

Основою матеріально-технічної бази є виробничі фонди. Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в пpoцeci взаємодії праці людини та певних засобів виробництва.

Розрахунки виробничих фондів по підприємству ЖФ ЗАТ «Золотий каравай» приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Виробничі фонди та ефективність їx використання на підприємстві ЖФ ЗАТ «Золотий каравай»

Показник

Рік

2009 р. до 2007 р.

2007

2008

2009

(+, -)

%

Валова продукція в порівняльних цінах, тис. грн.

33236,4

32137,1

34738,4

1502,0

104,5

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.

12496,7

13001,6

14525,3

2028,6

116,2

Середньорічна кількість працівників, чол.

742

752

776

34

104,6

Фондовіддача, грн.

2,77

2,47

2,89

0,12

104,3

Фондоємкість продукції, грн.

0,36

0,40

0,44

0,08

122,2

Фондоозброєність праці, грн.


Подобные документы

  • Теоретичні аспекти управління якістю. Поняття якості. Основні етапи розвитку систем управління якістю. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ "МТК". Оцінка рівня управління якістю продукції підприє

    дипломная работа [334,7 K], добавлен 30.03.2007

  • Сутність, основні категорії і поняття управління якістю продукції. Методика визначення впливу якості продукції на стратегію розвитку підприємства. Організаційно-методичні принципи управління даним показником, напрямки використання зарубіжного досвіду.

    курсовая работа [87,3 K], добавлен 03.04.2014

  • Процес впровадження сучасних систем управління якістю на підприємствах України. Забезпечення якості продукції в заготівельних цехах ресторану. Активний пошук та взаємодія з замовниками та споживачами. Проведення сертифікації продукції та системи якості.

    реферат [26,2 K], добавлен 20.06.2011

  • Економічна сутність поняття якості. Віддзеркалення якості процесів життєвого циклу на якості результату. Особливості розвитку економіки якості. Визначення економічної ефективності підвищення якості на підприємстві. Розрахунок сукупного зниження витрат.

    реферат [541,1 K], добавлен 12.06.2014

  • Керування якістю, як основа підвищення конкурентноздатності продукції. Концепція й ідеологія загального керування якістю. Практичні підходи до керування якістю. Організація контролю якості на підприємстві. Розробка механізму попередження браку продукції.

    дипломная работа [446,8 K], добавлен 15.06.2009

  • Поняття та головні сфери застосування настанови з якості, її зміст та обов’язковість до застосування. Аналіз, твердження і перегляд настанови з якості. Характеристика організації та опис продукції, політика та цілі в сфері якості, методи її забезпечення.

    контрольная работа [34,4 K], добавлен 06.03.2013

  • Сутність якості продукції, основні методи і механізми організації системи управління якістю на підприємстві, значення такої системи для успішної діяльності організації. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ "МТК".

    курсовая работа [266,0 K], добавлен 22.01.2010

  • Сутність, фактори та напрями формування якості на підприємстві, критерії та система показників оцінювання. Методичні підходи до управління якістю діяльності торговельного підприємства. Розробка напрямків вдосконалення системи забезпечення якості.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 15.04.2013

  • Сутність і значення якості та конкурентоспроможності продукції в умовах ринку. Зарубіжний досвід управління якістю. Обґрунтування механізмів управління якістю продукції на ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та розроблення заходів з його удосконалення.

    курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.01.2012

  • Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації. Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та співробітництві між країнами. Міжнародні та Європейські стандарти системи якості.

    контрольная работа [21,6 K], добавлен 25.10.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.