З цією метою Кабінетом Міністрів України затверджено Концепцію державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг), в якій зазначено, що державна політика у сфері управління якістю продукції спрямована на підтримку зусиль підприємств у задоволенні потреб споживачів шляхом поліпшення якості й конкурентоспроможності продукції, розвитку і впровадження методів управління якістю.

Метою Концепції є визначення стратегічних напрямів, пріоритетів, а також політичних, соціально-економічних і техніко-технологічних засад реалізації державної політики у сфері управління якістю. Державна політика у сфері управління якістю ґрунтується на таких принципах управління якістю:

- орієнтація на споживача;

- провідна роль керівництва підприємства у вирішенні питань якості;

- залучення працівників підприємства до процесів управління якістю;

- процесний підхід до управління ресурсами і діяльністю підприємства;

- постійне навчання працівників, впровадження інновацій та вдосконалення виробничих процесів;

- розвиток партнерських стосунків із постачальниками.

Існуючі умови складного економічного становища хлібопекарської галузі вимагають здійснення невідкладних комплексних заходів, спрямованих на суттєве поліпшення ситуації, що може загостритися в умовах членства України в СОТ. Саме на це спрямована «Програма розвитку хлібопекарської галузі на період до 2015 року», затверджена Наказом Мінагрополітики від 20 березня 2008 року №64 [59].

Державна підтримка здійснюється шляхом запровадження підтримки на виробництво продовольчого зерна, спрямованої на здійснення посівів сільськогосподарських культур, а саме: високоякісної продовольчої пшениці III класу в обсягах 5-6 млн. тонн, жита в обсягах 800-900 тис. тонн і спрямування цього зерна на цілі хлібопечення, а пшениці твердих сортів - для виробництва макаронних виробів в обсязі 180 тис тонн, а також його переробки та збут продовольчого борошна; розширення переліку техніки і обладнання, а також внесення до нього сучасного технологічного обладнання, що постачається виробникам хліба і хлібобулочних виробів, у тому числі для міні-пекарень, на умовах фінансового лізингу із залученням вітчизняних та іноземних лізингодавців; запровадження часткової компенсації вартості кредитів для придбання технологічного та іншого обладнання для виробництва хліба, у тому числі для міні-пекарень.

Напрями здійснення державної підтримки хлібопекарської галузі на період до 2015 року

Виконання Програми передбачає два етапи: на першому етапі (2008 рік) розробляються нормативно-правові акти для створення сприятливих умов розвитку хлібопекарської галузі, на другому етапі (2009-2015 роки) - здійснення заходів з розвитку хлібопекарської галузі. Обсяги та джерела фінансування плануються за рахунок коштів хлібопекарських підприємств, державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

В результаті реалізації Програми очікуються, що населення України буде забезпечено повноцінною високоякісною хлібопекарською продукцією відповідно до фізіологічних норм харчування різних верств населення, що збільшить щоденне надходження незамінних компонентів харчування, позитивно впливатиме на стан здоров'я людей та тривалість їх життя; витрати матеріально-технічних та енергетичних ресурсів на виробництво хліба і хлібобулочних виробів будуть зменшені на 15-20% шляхом використання прогресивних технологій і техніки нового покоління; асортимент хліба та хлібобулочної продукції буде удосконалений, будуть розроблені і впроваджені хлібобулочні вироби оздоровчого, профілактичного, дієтичного харчування для різних вікових груп, зон екологічного неблагополуччя; показники екологічної безпеки готової продукції будуть покращені за рахунок розроблення та вибору більш екологічно чистих технологій від вирощування зерна до отримання хліба; буде забезпечено ефективну діяльність науково-дослідного інституту зерна і харчових продуктів; прискорення переходу хлібопекарської галузі на шлях інноваційного розвитку; буде створена ефективна система підготовки інженерних кадрів і підвищення їх кваліфікації.

Висновки

Поняття «якість» є багатобічним і комплексним. Згідно з ДСТУ 15467-79, якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють її здатність задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення. Якість визначається на сучасному етапі ступенем відповідності продукції умовам і вимогам споживачів, державних стандартів, інших нормативних актів і договорів.

Якість продукції формується під впливом комплексу чинників: якість землі, технологія виробництва, якість засобів праці, якість матеріальних ресурсів, якість праці, матеріальна зацікавленість, кваліфікація кадрів, науково-технічний прогрес. В історії розвитку систем якості можна виділити п'ять етапів і представити їх у виді п'яти зірок якості, кожна з яких має свої особливості. Розвиток системи якості в Україні, на відміну від інших країн, розпочався порівняно недавно. Це дозволило врахувати досвід інших держав, що досягли значних успіхів на цьому шляху.

Для оцінки якості продукції необхідно встановити показник якості - це кількісний вираз однієї або кількох властивостей продукції, що формують її якість, які розглядаються відносно до певних умов її створення та експлуатації. Для цього застосовують такі методи, як: органолептичний, лабораторний, соціологічний, економіко-статистичний та ін.

Об'єктом дослідження є Житомирська філія ЗАТ «Золотий каравай», предметом діяльності якого є виробництво хлібобулочних і кондитерських виробів.

Аналіз структури товарного асортименту ЖФ ЗАТ «Золотий каравай» свідчить, що в 2009 році зменшилось виробництво всіх видів хлібобулочних і кондитерських виробів. Виробництво хліба у 2009 році порівняно з 2007 роком зменшилось на 39,4%. В структурі собівартості продукції найбільшу питому вагу займає борошно - 59,1%, дріжджі - 25,3%, олія - 9,7%, інша сировина (сіль, патока, та ін.) - 5,9%.

Значення коефіцієнту автономії в 2009 році становить 0,53 і, це свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, так як підприємство на 53% фінансувалось за рахунок власного капіталу. У 2008 році підприємство повністю залежало від зовнішніх джерел фінансування.

В 2009 р. порівняно з 2008 роком відбулося покращення показників рентабельності. Рентабельність продажу і виробництва збільшилась на 0,85% і 0,99% відповідно. Збільшення показників рентабельності свідчать про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.

При порівнянні органолептичних і фізико-хімічних показників до ГОСТ 2077-84 було виявлено, що хліб виробництва ЗАТ «Золотий каравай» не в повній мірі відповідає вимогам, має допустимі недоліки по пористості, що буває в хлібі при недостатньому промесу тіста під час бродіння.

Ефективним способом забезпечення належної якості хліба є регулювання структурно-механічних властивостей тіста залежно від сили борошна. З цією метою доцільно застосовувати структуроутворювальні добавки. Більшість дефектів хлібобулочних виробів виникають через низьку якість сировини, порушення технології виготовлення, режимів транспортування та зберігання, погану матеріально-технічну базу.

На ЖФ ЗАТ «Золотий каравай» використовується комплексна система управління якістю продукції, яка спрямована на забезпечення найповнішого використання передових форм і методів організації виробництва та її основних елементів (праці, її засобів і предметів), а також на вдосконалення структури управління для поліпшення якості продукції.

Існуючі умови складного економічного становища хлібопекарської галузі вимагають здійснення невідкладних комплексних заходів, спрямованих на суттєве поліпшення ситуації. Саме на це спрямована «Програма розвитку хлібопекарської галузі на період до 2015 року», одне із завдань якої є надання часткової компенсації вартості складного технологічного обладнання вітчизняного виробництва. Тому був запропонований проект по виробництву продукції на новій технологічній лінії, на якій планується виробляти 4 нові товарні групи.

При оцінці шляхів фінансування запропонованого проекту, найбільш прийнятним є варіант залучення власних і запозичених коштів у співвідношенні 20:80. За даного варіанту інвестиції разом з вартістю кредиту складають лише 9824,7 тис. грн., що є найменшим із запропонованих показників. Також у випадку обрання даного варіанту прослідковується найкращий показник ЧПВ та найкоротший термін окупності, який складає 2 роки 8 місяців.

Конкурентоспроможність за якістю значною мірою залежить від ціни на продукцію підприємства. Від виваженої цінової політики часто залежить ринковий успіх підприємства. Порівнюючи товар за якістю з конкурентними, доцільно визначити ціну для позиціювання свого товару відносно товарів конкурентів. Було застосовано стратегію «перемінних цін» - диференціація цін для різних категорій клієнтів. На основі результатів проведених досліджень пропонується розширити ряд представлених на ринку видів продукції і вивести на ринок 2 нових - «Хліб український новий (дієтичний)» і «Хліб український новий (нарізаний в упаковці)». Перший має зайняти поки що незайняту позицію в сегменті високоякісних товарів, які продаються за високими цінами, другий - середня якість - середня ціна.

Те, що продукти займають вільні до тепер ніші, надає можливість ЖФ ЗАТ «Золотий каравай» відокремити свою продукцію від товарів-конкурентів, привернути увагу нових споживачів, а з допомогою нижчих цін - увагу певної частини потенційних покупців товарів своїх конкурентів.

Список використаних джерел

1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз: Монографія. - К.:КНЕУ, 2005. - 292 с.

2. Баринов В.А. Антикризисное управление: Учебное пособие. 2-е изд. - М.: ФБК-ПРЕСС. - 2005. - 488 с.

3. Бень Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. - 2002. - №6. - С. 53-60.

4. Бєлік В.Г. Стан і проблеми хлібопекарської промисловості України // Техніка АПК. - 2004. - №4-5. - С. 11.

5. Вакуленко А.В. Управління якістю: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2004. - 167 с.

6. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / О.П. Глудкин, Н.М. Горбунов, А.И. Гуров, Ю.В. Зорин. Под ред. О.П. Глудкина. - М.: Горячая линия. - Телеком, 2001. - 600 с.

7. Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. - К.: Лібра, 2006. - 720 с.

8. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економічна діагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 307 с.

9. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1994. - 327 с.

10. Голубков Е.П. Маркетинг: выбор наилучшего решения. - М.: Экономика, 1993.

11. Горбонос Ф.В., Черево Г.В. Економік підприємств: Підручник. - К.: Знання, 2010. - 463 с.

12. Грищук М.В. Основи охорони праці - К.: Кондор, 2005. - 214 с.

13. Данільян О.Г., Тараненко В.М. Філософія. - Харків, 2005. - 492 с.

14. Деминг Э. Виход из кризиса. - Тверь: Альба, 1994. - 497 с.

15. Дробот В.І., Білик О.А. Ефективні покращувачі якості хлібобулочних виробів // Харчовик. - 2007. - №5. - С. 20-23.

16. ДСТУ ISO 9001-2001. Системи управління якістю. Вимоги. - К.: Держстандарт України, 2001.

17. ДСТУ ISO 9000-2001. Системи управління якістю. Основні положення та словник. - К.: Держстандарт України, 2001.

18. ДСТУ ISO 9004-2001. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності - К.: Держстандарт України, 2001.

19. ДСТУ 3410…3420. Система сертифікації УкрСЕПРО. - К.: Держстандарт України, 1996.

20. Економіка та менеджмент інноваційної діяльності: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. Ходаківського Є.І. - Житомир: ЖНАУ, 2009. - 324 с.

21. Економіка підприємства: Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 1999. - 364 с.

22. Економічний аналіз: Навчальний посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2003. - 680 с.

23. Економічна діагностика: Навчальний посібник / І.Ф. Косянчук, В.В. Лук'янова, Н.І. Майорова та ін.; За ред. І.Ф. Косянчук. - Львів: Новий світ, 2007. - 452 с.

24. Экономическая стратегия фирмы / Под ред. А.П. Градова. - СПб.: Специальная Литература, 1995.

25. Євдокимова Н.М., Кирієнко А.В. Економічна діагностика: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - 265 с.

26. Житна ІП. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища школа, 1992.

27. Забродська Л.Д. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 2004. - 208 с.

28. Загорна Т.О. Економічна діагностика: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 400 с.

29. Запорожец А.М. Правовые проблемы обеспечения качества продукции. - Харьков, 1998. - 151 с.

30. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 472 с.

31. Івахненко В.М., Горбаток М.І., Льовочкін В.С. Економічний аналіз. - К.: КНЕУ, 1999. - 176 с.

32. Исикава К. Японские методы управления качеством: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1988. - 215 с.

33. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 325 с.

34. Кветний Ф.А. Заморожування хліба // Харчова і переробна промисловість. - 2007. - №1. - С. 15.

35. Керб Л.П. Основи охорони праці. - К., 2004. - 316 с.

36. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560 с.

37. Кодекс законів про працю України. - К.: Вид. Паливода А.В., 2006. - 104 с.

38. Кононенко І. Метод експрес-аналізу рівня конкурентоспроможності продукції // Економіка України. - №5. - 2008.

39. Конституція України. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

40. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2000. - 347 с.

41. Корчевський А.Н. Управління якістю і сертифікацією: Конспект лекцій. - Донецьк: ДонНТУ, 2006. - 254 с.

42. Крылова Г.Д. Зарубежный опыт управления качеством. - М: Издательство стандартов, 2004. - 298 с.

43. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 1998.

44. Кузьміна М.О. Визначення поняття «якість продукції» та критерії її оцінки // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - №12. - С. 138 - 141.

45. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник. - К.: «Академвидав», 2003. - 416 с.

46. Литвинюк О.П. Оцінка конкурентоспроможності хлібопекарських підприємств з використанням матриці конкурентного профілю // Економічний простір. - 2009. - №24. - С. 290.

47. Мазур И.И., Шапиро В.Д. Управление качеством. - М., 2006. - 399 с.

48. Миронюк Г.І. Державна політика у сфері якості // Стандартизація сертифікація якість. - 2001. - №4 - С. 32-34.

49. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. Сучасний стан та напрями розвитку. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с.

50. Обідіна Я.І. Рентабельність і конкурентоспроможність. Про стан та перспективи розвитку хлібопекарської галузі України // Харчова і переробна промисловість. - 2007. - №1. - С. 13.

51. Огвоздин В.Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учебное пособие. - М.: Дело и сервис, 2002. - 160 с.

52. Окрепилов В.В. Управление качеством: Ученик. - М.: Экономика, 1998. - 639 с.

53. Ольхон Э.К. Правовые средства обеспечения качества продукции. - М.: 1999. - 54 с.

54. Опрышко В.Ф. Правовые основы государственного управления качеством продукции. - К., 1999. - 271 с.

55. Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. - К.: КНЕУ, 2004.

Размещено на Allbest.ru