Удосконалення управління конкурентним потенціалом вугільного підприємства (на прикладі Ш/у "Ровеньківське" ДП "Ровенькиантрацит")

ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева»

Добуток вугілля, т

1012978

918130

965554

Реалізація вугільної продукції, тис. грн.

316071

360933

338502

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

321255

487795

404525

Фонд оплати праці, тис. грн.

122387

162059

142223

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

2529

2419

2474

Середньомісячна заробітна плата, грн.

4032,8

5582,9

4807,85

Зольність вугілля,%

33,3

35,3

34,3

Ціна 1т. вугілля, грн.

405,7

542,1

473,9

ВП «Шахта №81 Київська»

Добуток вугілля, т

544590

554371

549480,5

Реалізація вугільної продукції, тис. грн.

147472,8

178285,5

162879,1

Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.

224053

227162

225602,5

Фонд оплати праці, тис. грн.

94468

105669

100068,5

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

2152

2156

2154

Середньомісячна заробітна плата, грн.

3658,1

4084,3

3871,2

Зольність вугілля,%

30,1

37,3

33,7

Ціна 1т. вугілля, грн.

408,44

551,38

479,91

Тенденцію зміни випуску продукції по кожному підприємству, її реалізацію і собівартість реалізації продукції за 2009-2010 роки зобразимо на рис. 2.13., 2.14, 2.15

Рисунок 2.13- Динаміка добутку вугілля (т) по підприємствах-конкурентах



Рисунок 2.14 - Динаміка реалізація вугільної продукції (тис. грн.) по підприємствах-конкурентах

Рисунок 2.15 - Динаміка собівартості реалізованої вугільної продукції (тис. грн.) Ціна 1т. вугілля, грн.

Рисунок 2.16 - Динаміка ціни 1т. вугілля (грн.) по конкурентах

Як видно з приведеної діаграми (рис.2.14), ВП « Ш/у «Ровеньківське» має на ринку доволі сильних конкурентів по добутку вугілля. Однак бачимо, що обсяг добутку вугілля збільшується. По добутку вугілля першу позицію у 2010році займає ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева» (табл. 2.17). Реалізовано продукції більше на ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева» (рис.2.12), та і собівартість реалізації найбільша на цій же шахті (рис.2.13). Ціна вугільної продукції найбільша на ВП «Шахта №81 Київська».

Визначимо долю кожного підприємства у загальному обсязі продукції на ДП «Ровенькиантрацит» (рис 2.17).

Рисунок 2.17 - Діаграма ринкової долі здобуття вугілля підприємств - конкурентів серед ДП «Ровенькиантрацит»

З діаграми 2.17 бачимо, що на добувають найбільшу кількість вугілля у 2010році на ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева».

2.2.2 Дослідження теми на об'єкті аналізу

У даному розділі для аналізу конкурентоздатності потенціалу підприємства і його продукції на ринку розглянемо методику розрахунку ефективності діяльності організації з використанням методу розміщення пріоритетів 26. Як критерії конкурентоздатності підприємства розглянемо наступну систему показників.

1) Конкурентоздатність по продукту:

а) коефіцієнт ринкової долі:

де ОП - обсяг продажів продукту фірмою;

ЗОПР - загальний обсяг продажів продукту на ринку.

Коефіцієнт показує долю, займану підприємством на ринку.

б) Коефіцієнт передпродажної підготовки:

де ВПП - сума витрат на передпродажну підготовку;

ВВОП - сума затрат на виробництво (придбання) продукту й організацію його продажів.

Даний показник характеризує зусилля фірми до росту конкурентоздатності за рахунок поліпшення передпродажної підготовки. У випадку, якщо продукт не вимагав передпродажної підготовки у звітний період, те приймається, що КПП = 1.

в) Коефіцієнт зміни обсягу продажів:

де ОПКЗП - обсяг продажів на кінець звітного періоду;

ОППЗП - обсяг продажів на початок звітного періоду.

Цей коефіцієнт показує зростання або зниження конкурентоздатності фірми за рахунок збільшення об'єму продажів.

2) Конкурентоздатність за ціною:

а) коефіцієнт рівня цін:

де - максимальна ціна товару на ринку;

- мінімальна ціна товару на ринку;

- ціна товару, установлена фірмою.

Показує збільшення або зниження конкурентоздатності фірми за рахунок динаміки цін на продукт.

3) Конкурентоздатність за критерієм доведення продукту до споживача:

а) коефіцієнт доведення продукту до споживача:

,

де ВЗБ_КЗВ- сума витрат на функціонування системи збуту на кінець звітного періоду;

ВЗБ_ПЗП- сума витрат на функціонування системи збуту на початок звітного періоду.

Показує прагнення фірми до підвищення конкурентоздатності за рахунок поліпшення збутової діяльності.

4) Конкурентоздатність за критерієм просування продукту:

а) коефіцієнт рекламної діяльності:

,

де ВРД_КЗП- витрати на рекламну діяльність на кінець звітного періоду;

ВРД_ПЗП- витрати на рекламну діяльність на початок звітного періоду.

Характеризує прагнення фірми до зростання конкурентоздатності за рахунок поліпшення рекламної діяльності.

Підсумовуючи перераховані вище коефіцієнти й знаходячи середньоарифметичну величину, визначимо підсумковий показник конкурентоздатності маркетингової діяльності для конкретного продукту 27.

Назвемо його коефіцієнтом маркетингового тестування конкурентоздатності (КМТК):

,

де L - загальне число показників у чисельнику. У цьому випадку L = 6.

Крім цього для розрахунку повної конкурентоздатності підприємства також потрібно враховувати загальнофінансові коефіцієнти. Загальнофінансові коефіцієнти розраховуються на основі аналізу балансу підприємства за звітний період.

У практиці аналізу результатів діяльності фірми застосовується зведена таблиця фінансових показників, що включає коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти стабільності, коефіцієнти ділової активності, коефіцієнти прибутковості й т.д. Однак для розрахунку конкурентоздатності фірми можна обмежитися оцінкою структури балансу по наступних коефіцієнтах 28.

Коефіцієнт поточної ліквідності (КПЛ) визначається як відношення фактичної вартості оборотних коштів, що перебувають у наявності у фірми, у вигляді виробничих запасів, готової продукції, коштів, дебіторських заборгованостей й інших оборотних активів (підсумок 2-го розділу балансу) до найбільш термінових зобов'язань фірми у вигляді короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і різних кредиторських заборгованостей (підсумок 5-го розділу балансу). Нормативне значення коефіцієнта - не менш 2.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (КЗВК) визначається як відношення різниці між об'ємами джерел власних коштів і фактичною вартістю основних коштів й інших позаобігових активів до фактичної вартості обігових коштів, що перебувають в наявності у фірми, у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва. Нормативне значення - не менш 0,1.

Для розрахунку рівня конкурентоздатності підприємства використаємо формулу

КП = КМТК * КПЛ * КЗВК,

де КМТК - коефіцієнт маркетингового тестування конкурентоздатності підприємства; КПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності підприємства; КЗВК - коефіцієнт забезпеченості підприємства власними коштами), та зведемо результати розрахунків у табл. 2.17.

Таблиця 2.17 - Показники конкурентоспроможності

Показник	Підприємство
	ВП « Ш/у «Ровеньківське»	ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева»	ВП «Шахта №81 Київська»
	2009рік	2010рік	2009рік	2010рік	2009рік	2010рік
1	2	3	4	5	6	7
1) Конкурентоспроможність по продукту: а) КРД - коефіцієнт ринкової долі ; б)КПП - коефіцієнт передпродажної підготовки; в)КЗОП - коефіцієнт зміни обсягу продаж;	0,276 1 0,953	0,219 1 0,852	0,494 1 1,078	0,523 1 1,142	0,230 1 1,057	0,258 1 1,209
Конкурентоспроможність за ціною: КРЦ - коефіцієнт рівня цін	1,187	0,952	1,174	0,879	1,039	0,864
3 Конкурентоспроможність за критерієм доведення продукції до споживача; КЗб - коефіцієнт доведення продукції до споживача;	1	1	1	1	1	1
4) Конкурентоспроможність за критерієм просування продукту а) КрекД - коефіцієнт рекламної діяльності	1	1	1	1	1	1
КМТК	0,903	0,846	0,958	0,924	0,888	0,889
КПЛ - коефіцієнт поточної ліквідності підприємства;	0,0086	0,023	0,069	0,08	0,0206	0,0475
КЗВК - коефіцієнт забезпеченості підприємства власними коштами	-128,9	-48,5	-24,0	-15,9	-63,6	-26,8
КП - рівень конкурентоздатності підприємства	-1,0	-0,94	-1,59	-1,175	-1,163	-1,132

За результатами табл.2.17 побудуємо радар конкурентоспроможності (рис. 2.18).

Відповідно до значень конкурентоспроможності підприємства підрозділяються на групи (табл. 2.18).

Матриця являє собою прямокутник, розбитий на дев'ять квадрантів (секторів), кожний з яких відповідає певному коефіцієнту КП від -10 до 10. Сам прямокутник ділиться на декілька рівнів, кожний з яких відповідає певній групі фірм, що розрізняються між собою рівнем конкурентоздатності та належать до наступних груп учасників ринку.

Таблиця 2.18 - Матриця груп підприємств, що конкурують на ринку

Претенденти	Лідери
+3,1 - +7,0	+7,1 - +9,0	+9,1 - +10,0
Ті, що зайняли ринкову нішу	Послідовники
-2,9 - (-0,99)	1	+1,1 - +3,0
Банкрути	Ті, що зайняли ринкову нішу
-10 - (-9,1)	-9,0 - (-7,0)	-6,9 - (-3,0)



Ринкові лідери - підприємства, що мають максимальний коефіцієнт конкурентоздатності (КП). Як правило, ці фірми мають максимальну ринкову частку при продажах. Для фірм-лідерів характерною поведінкою є захист 29.

Ринкові претенденти - фірми, розрахунковий коефіцієнт конкурентоздатності яких лежить у діапазоні від 3,1 до 9. Ці фірми, як правило, борються за збільшення ринкової частки продажів, проводять ціновий демпінг. Для них характерна стратегія атаки на всіх напрямках діяльності.

Ринкові послідовники - фірми, розрахунковий коефіцієнт конкурентоздатності яких лежить у діапазоні від 1 до 3. Ця група фірм проводить політику проходження за галузевим лідером, не ризикує, але й не проявляє пасивності. Вони копіюють діяльність лідера, але діють більш обачно й розраховують на менші ресурси. Вони, як правило, піддаються атакам з боку ринкових претендентів.

Підприємства, що діють у ринковій ніші. Розрахунковий коефіцієнт конкурентоздатності цієї групи лежить у діапазоні від -0,99 до -2,9, у нашому випадку від -0,94 до -1, 59. Підприємства цієї групи обслуговують маленькі ринкові сегменти, які інші учасники конкуренції не бачать або не беруть до уваги. Для них характерний високий рівень спеціалізації. У своїй діяльності підприємства залежать від клієнтів.

Банкрути - фірми з коефіцієнтом конкурентоздатності від -7 до -10. Ці фірми приймають режим зовнішнього керування й проводять заходи щодо виходу з банкрутства або проводять розрахунки із кредиторами й ліквідуються.

За проведеними розрахунками та побудованим багатокутником конкурентоспроможності можна зробити наступні висновки: наші шахти діють у ринковій ніші, розрахунковий коефіцієнт конкурентоздатності цієї групи лежить у діапазоні від -0,99 до -2,9. Підприємства цієї групи обслуговують маленькі ринкові сегменти, які інші учасники конкуренції не бачать або не беруть до уваги. Для них характерний високий рівень спеціалізації. У своїй діяльності підприємства залежать від клієнтів.

Розглянемо ще методику оцінки рівня ринкової конкурентоспроможності і партнерської надійності підприємства через розрахунок фінансових показників по шахтах-конкурентах (№1-. ВП « Ш/у «Ровеньківське»; №2 - ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева»; №3 - ВП «Шахта №81 Київська») Цей рівень, як було сказано у першому розділі, характеризується, відображається і забезпечується рядом фінансових коефіцієнтів надійності, які поділяються на три основні групи: ринкової стійкості, фінансової стабільності та фінансового забезпечення.

Таблиця 2.19 - Оцінна таблиця ринкової конкурентоспроможності і партнерської надійності підприємства

Структурний коефіцієнт	Опт. знач.	Факт за 2010р. по шахтах	Оц. бал
		№1	№2	№3	№1	№2	№3
1	2	3	4	5	6	7	8
Коефіцієнти ринкової стійкості
Освоєння ринку (Кор)	0,1	0,219	0,523	0,26	5	5	5
Прибутковості продажу (Кпп)	0,23	-0,361	-0,096	-0,53	3	3	3
Прибутковості витрат (Кпв)	0,3	-0,234	-0,875	-0,41	3	3	3
Беззбитковості (Кб)	3,3	-4,27	-1,143	-2,44	3	3	3
Якості (Кя)	0,95	0,997	0,991	0,94	5	5	3
Середній груповий					3,8	3,8	3,4
Коефіцієнти фінансової стабільності
Абсолютної ліквідності (КА)	0,25-0,35	0,000001	0,000008	0,00004	3	3	3
Фінансової стійкості (Кфс)	0,3-0,4	-1,99	-1,97	-1,24	3	3	3
Фінансової незалежності (Кфн)	0,8-1,5	-0,976	-0,923	-3,28	3	3	3
Ефективності активів (КеА)	0,2	-0,13	-0,07	-0,56	3	3	3
Ефективності власних коштів (Квк)	0,25	-0,134	-0,076	-0,17	3	3	3
Середній груповий					3	3	3
Коефіцієнти фінансового забезпечення
Фондовіддачі (Кф)	1,0	0,449	0,555	0,58	3	3	3
Самоокупності (Ксо)	4,3	-3,27	-0,14	-1,88	3	3	3
Прибутковості оборотного капіталу (Кок)	0,25	-2,92	-1,699	-2,92	3	3	3
Самофінансування (Ксф)	6,7	-5,1	-3,34	-3,44	3	3	3
Окупності основного капіталу (Ко)	0,23	-0,11	-0,05	-0,31	3	3	3
Середній груповий					3	3	3
Середній загальний					3,27	3,27	3,13

Для наочності відобразимо коефіцієнти на рисунках 2.19-2.21



Рисунок 2.19 - Коефіцієнти ринкової стійкості по підприємствах-конкурентах

Рисунок 2.20 - Коефіцієнти фінансової стабільності



Рисунок 2.21 - Коефіцієнти фінансового забезпечення

Розглянута методика оцінки рівня ринкової конкурентоспроможності і партнерської надійності підприємства через розрахунок фінансових показників по шахтах-конкурентах дозволила визначити конкурентну позицію досліджуємого підприємства через розрахунок фінансових показників: серед трьох підприємств конкурентів ВП «Ш/у Ровеньківська» займає однакову позицію з ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева» і вони незначно випереджують ВП «Шахта №81 Київська», всі вони діють у одній ринковій ніші, обслуговують маленькі ринкові сегменти, і в своїй діяльності залежать від головного підприємства. тобто ДП «Ровенькиантрацит». Щоб поліпшити свою конкурентну позицію шахті треба збільшити добич вугілля, підвищити продуктивність праці, знизити собівартість продукції, отримати прибуток.

3. ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВУГІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВП ш/у Ровеньківська ДП "Ровенькиантрацит"

3.1 Ефективність від використання сталевополімерних анкерів

З метою скорочення долі ручної праці і збільшення навантаження на очисний забій ухвалено рішення винести привід конвеєра СП-26У в підготовчі гірничі вироблення. Виключається з технології ведення робіт проходження і кріплення ніші завдовжки 4,0 м у 1-біс східного конвеєрного ухилу гір. 1180 м і скорочується на 3,0 м ніша у 1 східного грузо-людського ходка.

1-біс східний конвеєрний ухил пройдений по пл. К2н з підриванням порід крівлі і ґрунту. Кріплення арочна податлива крепь перетином в світлі 13,8 м². Щільність крепи 2 рам/м.

З метою зниження трудомісткості ведення робіт на сполученнях лави і посилення кріплення пропонується проводити прив'язку верхняків постійної крепи за допомогою сталевополімерних анкерів, при знятті стійок рам з боку лави. До установки прийняті сталевополімерні анкери А25В завдовжки 2,5м.

Роботи по установці анкерів проводяться ланкою робочих ділянки №2 в кількості двох чоловік. До управління буровою установкою повинні допускатися робочі, що пройшли теоретичне і практичне навчання безпечним прийомам робіт по кріпленню вироблень сталевополімерними анкерами, використанню бурового устаткування і заходам безпеки.

Всі робочі, зайняті на зведенні крепи посилення, що одержали наряд на виробництво робіт, повинні розписатися в книзі нарядів. Роботи повинні проводитися в ремонтну зміну.

При установці сталевополімерних анкерів посилення крепи повинне здійснюватися на ділянці вироблення в 60-100 м перед лавою.

Кожен верхняк постійної крепи повинен бути посилений двома сталевополімерними анкерами.

Анкера повинні встановлюватися:

- на відстані 200 мм вище за замкове з'єднання арочної крепи;

- під кутом 75° від горизонтальної площини;

- відстань між осями анкерів повинна складати 180 мм;

- з метою забезпечення повного заповнення, в кожен шпур повинні бути встановлені 2 ампули завдовжки 600 мм;

- час перемішування ампул повинен складати 40 сек.

Вживане устаткування і матеріали при бурінні і установці анкерів:

- пневматична стійка TRS1800;

- буріння шпурів - буровий молоток SIG PLB28CW; - перемішування ампул і установка анкера - пневматична бурильна установка “TURMAG". Стисле повітря подається по трубопроводу від компресорної установки УКВШ5/7. Допускається для подачі стислого повітря застосування гнучких рукавів діаметром не менше 32 мм при довжині не більше 30 м;

- набір бурових штанг з максимальною довжиною 2,4 м;

- коронки діаметром 32 мм

- гвинтові анкери А25В d=25 мм, завдовжки не більше 2,4 м 2 шт. на 1 раму;

- ампула нормальна 28/600 завдовжки 600 мм 2 шт. на 1 анкер.

Послідовність виконання робіт по бурінню і установці крепи посилення здійснюється в такому порядку:

- гірничий майстер ділянки №2, оглядає вироблення в місці ведення робіт проводить вимір СН4, і телефонує (при необхідності) машиністу компресорної станції і повідомляє про початок виробництва робіт по бурінню;

- до місця ведення робіт доставляються необхідні матеріали і устаткування;

- перевіривши справність пневматичної бурильної установки, наявність стислого повітря і води робочі проводять буріння шпурів. Шпури повинні буритися, виключаючи зміну заданих параметрів заставляння анкерів. Категорично забороняється переміщати пневматичну стійку TRS1800 до закінчення буріння шпуру і установки анкера;

- у шпур вводяться дві ампули;

- ампули досилаються до верхнього гирла шпуру;

- буровий молоток SIG PLB28CW знімається з пневматичної стійки TRS1800 і на неї встановлюється пневматична бурильна установка “TURMAG";

- у шпиндель пневматичної установки вставляється анкер А20В;

- включається буровий верстат;

- подачею анкера в шпур, з одночасним обертанням, проводиться перемішування компонентів ампул протягом 40 сек. Тривале перемішування складу ампул анкером не допускається;

- анкер утримується в шпурі буровим верстатом до повного затвердіння складу ампул;

- по вищенаведеній схемі встановлюється другий анкер;

- гайка і планка на анкер не встановлюється. Кріплення планки МГ.13,8 на анкерах проводиться безпосередньо перед зняттям полиці арочної крепи. Далі цикл робіт повторюється.

Після закінчення робіт по установці анкерів устаткування і матеріали, що залишилися, складуються у встановленому місці.

Організація робіт по витяганню і відновленню стійок арочної крепи (монтаж, демонтаж), на період проходу сполучення 1-біс східної ухильної лави з 1-біс східним конвеєрним ухилом, необхідно виконувати наступні вимоги:

- перед демонтажем стійки арочної крепи необхідно підготувати і провести кріплення планки МГ.13,8 до анкерів. З метою збільшення коефіцієнта тертя між планкою і верхняком під планку необхідно встановити дерев'яний клин або відрізок дошки. Кріплення планки до анкерів здійснюється за допомогою сферичної гайки М24;

- після з'єднання двох анкерів проводиться розпилювання вміщаючих порід з верхняком арочної крепи за допомогою відрізків рудстойки або шпального бруса;

- після закріплення верхняка крепи за допомогою 2 анкерів проводиться демонтаж стійки крепи;

- після відновлення стійки арочної крепи необхідно розкрутити гайки і видалити планку;

- для посилення зв'язку між рамами і збільшення несучої здібності арочної крепи в районі приводу під верхняк кріпильної рами встановлюється перехоплення з балок СВП-27 завдовжки 6,0 м в кількості 2 шт.

До робіт по установці анкерів допускаються робочі, що пройшли теоретичне і практичне навчання безпечним прийомам робіт і використанню бурового устаткування. При веденні робіт дотримуються такі заходи безпеки:

- робочі, що проводять роботи по установці анкерів, повинні бути забезпечені захисними окулярами і рукавичками;

- у безпосередній близькості від робочого місця повинні знаходитися аптечка з набором необхідних препаратів і закрита судина з чистою водою;

- при попаданні суміші ампул на шкіру необхідно промити уражене місце водою;

- при попаданні суміші на спец. одяг, останню, по виїзду з шахти, необхідно попрати або замінити;

- при проведенні робіт по установці сталевополімерних анкерів робочі повинні дотримуватися особистої обережності від попадання суміші на відкриті ділянки шкіри, особливо в очі;

- ампули з компонентами суміші повинні зберігатися в закритій тарі в місцях, труднодоступних для людей, не пов'язаних з роботою (у шахті тара з компонентами суміші зберігається в спеціальному вагоні із завареним верхом);

- буріння шпурів допускається тільки в справних спец. захисних рукавичках.

Забороняється:

- знаходитися попереду або поряд з працюючим буровим верстатом стороннім особам;

- користуватися зношеними коронками, викривленими або зношеними штангами з пошкодженими хвостовиками.

Для кріплення і пересування приводу конвеєра СП-26У застосовується зварна конструкція з труб діаметром 155 мм, розпірка приводу здійснюється за допомогою стійок СУГ-10 (2 шт.) з надставками під профіль СВП-27.

У 10-15 м від приводної головки встановлюється упору з СВП. До лижі приводної головки на кронштейні встановлюється лінійний домкрат, штокову частину якого за допомогою комбайнового ланцюга сполучають з упором. При втягуванні штока домкрата відбувається пересування приводної головки. У міру пересування укорочують ланцюг і переставляють упору.

Заходи безпеки при веденні робіт:

а) перед початком робіт перевірити кріплення упори з СВП;

б) пересування приводу здійснюється при повній зупинці конвеєра;

в) пересування здійснюється під керівництвом досвідченого робочого (бригадира, ланкового);

г) стійки розпору приводу СУ Г-10 повинні бути розвантажені почало пересування;

д) забороняється знаходження людей на шляху руху приводу і в зоні дії натяжного ланцюга.

1-й Західний повітряпотрапляємий ухил г.1180 м «ш/у Ровеньківське" застосовується кріплення аркою КМП-А-15,5 і дерев'яним затягуванням.

Пропозиції: Заміна арочного кріплення на анкерне кріплення.

Припущення: Зниження матеріаломісткості і трудомісткості кріплення 1 п. м г/вироблення.

Таблиця 3.1 - Вартість кріплення 1 п.м. із застосуванням арочного кріплення. Крок крепи 0,5м

Найменування	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Ліс затягування боків, м3	0,744	135	100,4
Арка КМП-А-15,5, комп.	2	1602,77	3205,5
Скоба М24, шт.	8	12,69	101,5
Скоба М16, шт.	6	6,44	38,6
Планка М24, шт.	8	7,95	63,6
Планка М16, шт.	6	4,73	28,4
Гайка М24, шт.	16	2,41	38,6
Гайка М 16, шт.	12	1,03	12,4
Міжрамна зв'язка 0,5 м, шт.	6	10,53	63,18
Разом:			3652,2

Таблиця 3.2 - Вартість кріплення 1 п.м. із застосуванням сталевополімерних анкерів. Крок крепи 0,8 м

Найменування	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Анкер А500Ш, 1=2,4 м в зборі, шт.	6,25	53,11	331,9
Ампула норм.28/600, шт.	13,5	6,15	83,0
Ампула 28/300, шт.	6,25	3,54	22,1
Ліс затягування боків, м3	0,744	135	100,44
Арка КМП-А-15,5, комп.	1,25	1045,6	1307,2
Скоба М24, шт.	5	12,72	63,6
Скоба М16, шт.	3,75	6,6	24,75
Планка М24, шт.	5	7,85	39,25
Планка М16, шт.	3,75	4,36	16,35
Гайка М24, шт.	10	2,08	20,8
Гайка М16, шт.	7,5	1,03	7,725
Міжрамна зв'язка, шт.	3,75	16,16	60,6
Разом:			2077,8

Витрати на проведення підготовчих робіт по 1-му Західному воздухоподаючому уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення аркою КМП-А-15,5 и дерев'яною затяжкою за рік:

(3652,2 грн. * 120 м) * 12 мес. = 5259,17 тис. грн.

Витрати на проведення підготовчих робіт по 1-му Західному воздухоподаючому уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення сталевополімерних анкерів за рік:

(2077,8 грн. * 120 м) * 12 мес. = 2992,03 тис. грн.

Економія грошових коштів від проведення підготовчих робіт по 1-му Західному воздухоподаючому уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення сталевополімерних анкерів за рік:

5259,17 тис. грн. - 2992,03 тис. грн. = 2267,14 тис. грн.

2-й Східний конвеєрний схил г. 1180 м шахта “Ровеньківська" застосовується кріплення аркою КМП-А-13,8 і дерев'яним затягуванням.

Пропозиції: Заміна арочного кріплення на анкерне кріплення.

Припущення: Зниження матеріаломісткості і трудомісткості кріплення 1 п. м г/вироблення.

Таблиця 3.3 - Вартість кріплення 1 п.м. із застосуванням арочного кріплення. Крок крепи 0,5 м.

Найменування	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Ліс затягування боків, м3	0,744	135	100,4
Арка КМП-А-13,8, комп.	2	1159,75	2319,5
Скоба М24, шт.	8	12,69	101,5
Скоба М16, шт.	6	6,44	38,6
Планка М24, шт.	8	7,95	63,6
Планка М16, шт.	6	4,73	28,4
Гайка М24, шт.	16	2,41	38,6
Гайка М 16, шт.	12	1,03	12,4
Міжрамна зв'язка 0,5 м, шт.	6	10,53	63,18
Разом:			2766,2

Таблиця 3.4 - Вартість кріплення 1 п.м. із застосуванням сталевополімерних анкерів. Крок крепи 0,8 м

Найменування	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Анкер А500Ш, 1=2,4 м в зборі, шт.	6,25	53,11	331,9
Ампула норм. 28/600, шт.	13,5	6,15	83,0
Ампула 28/300, шт.	6,25	3,54	22,1
Ліс затягування боків, м3	0,744	135	100,4
Арка КМП-А-13,8, комп.	1,25	788,69	985,9
Скоба М24, шт.	5	12,72	63,6
Скоба М16, шт.	3,75	6,6	24,8
Планка М24, шт.	5	7,85	39,3
Планка М16, шт.	3,75	4,36	16,4
Гайка М24, шт.	10	2,08	20,8
Гайка М16, шт.	7,5	1,03	7,7
Міжрамна зв'язка, шт.	3,75	16,16	60,6
Разом:			1756,5

Витрати на проведення підготовчих робіт по 2-му Східному конвеєрному уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення аркою КМП-А-13,8 и дерев'яною затяжкою за рік:

(2766,2 грн. * 95 м) * 12 мес. = 3153,47 тис. грн.

Витрати на проведення підготовчих робіт по 2-му Східному конвеєрному уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення сталевополімерних анкерів за рік:

(1756,5 грн. • 95 м) • 12 мес. = 2002,41 тис. грн.

Економія грошових коштів від проведення підготовчих робіт по 2-му Східному конвеєрному уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення сталевополімерних анкерів за рік:

3153,47 тис. грн. - 2002,41 тис. грн. = 1151,06 тис. грн.

Висновок: економічний ефект від проведення підготовчих робіт по 1-му Західному повітряпадаючому уклону горизонту 1180 м. і 2-му Східному конвеєрному уклону горизонту 1180 м. з використанням кріплення сталевополімерних анкерів за рік:

2267,14 тис. грн. + 1151,06 тис. грн. = 3418,2 тис. грн.

3.2 Ефективність від використання гірничого метану

Ресурси природного газу в Україні недостатні для задоволення власних потреб. В той же час країна має багаті газонасичені вугільні родовища. За оцінками фахівців запаси метану у вугільних пластах і вміщаючих породах складають 15 трлн. м³.

Необхідність забезпечення енергетичної безпеки України викликала інтерес до “вугільного метану", чому сприяє і ратифікована Україною угода, що ініціювала купівлю квот на скорочення викидів метану в атмосферу. З погляду руйнування озонового шару в атмосфері Землі і впливу на зміну клімату метан в 21 раз агресивніше за діоксид вуглецю. Тому спалювання його в когенераційних установках приносить не тільки економічний прибуток, але і сприяє поліпшенню екологічної обстановки в регіонах.

У вугільних родовищах метан міститься в трьох станах: вільному, сорбованому і розчиненому (у воді). Велика частка його (більше 80%), сорбована вугіллям, зосереджена в пластах і розсіяна в порідному масиві, близько 10% газу у вільному стані заповнює пори і тріщини, незначна кількість розчинена у воді.

В процесі виїмки вугільних пластів значний обсяг оточуючого їх порідного масиву розвантажується від гірського тиснення, викликаючи десорбцію метану і притоку його у вироблення. Метановоздушна суміш, що видаляється з вентиляційної системами дегазації, - реальне джерело енергії, супроводжуюче відробляння пластів.

У 2004 р. нараховувалося 17 шахт, в яких дебіт і зміст дозволяли застосовувати пряме його спалювання. Багато шахт вже використовують частину витягнутого газу як паливо для котельних і як пальне для автомобілів. Видобуток вугілля цими шахтами складає 76,6% всієї здобичі шахт, що дегазуються, а метану витягується 84,6% загального дебіту систем, дегазації Донбасу. При середній ефективності дегазації 24% на вказаних шахтах вона досягає 76% (середня 37%).

Розглянемо можливість і ефективність переведення котельної шахти “Ровеньківської" на спалювання метаноповітряної суміші.

Відповідно до розрахунку кількості метаноповітряної суміші і ухвалення схеми гірничих вироблень для дегазації пластів К2н в першому пусковому комплексі проектом передбачається розширення існуючої установки дегазації, розташованої у головного стовбура, обладнаної 3-мя вакуум-насосами НВ-50 на один вакуум-насос НВ-50.

Проектом намічене використання метану для потреб котельної, розташованої на майданчику центрального ствола, для чого від установки, дегазації, до котельної прокладається трубопровід.

Відповідно до розрахункової кількості метаноповітряної суміші і потрібної розрядки у гирла свердловин дегазації, по гірничих виробленнях прокладаються трубопроводи діаметром 273 мм.

Місце розташування установки у головного ствола:

- кількість метаноповітряної суміші - 8 м³/хв. - 480 м³/час;

- концентрація - 61%;

- тип насоса вакууму - НВ-50;

В цілях економії природного газу, що купується шахтою для котельної, проектом передбачаються в котельній енергозбережні заходи, з використанням як пальне для казанів метаноповітряну суміш, що одержуються на шахті (як вторинні ресурси), від дегазації вугільних пластів і їх супутників. Очікуваний дебіт метаноповітряної суміші складе 50 м3/хв., при концентрації метану в суміші 60%. Цієї кількості метаноповітряної суміші достатньо для покриття потреби в теплі центральної промплощадки в I період (2012-2020 рр.) на 69%, а в II період (з 2020 р.) - на 66%. Крім енергозбережного ефекту, ці заходи дозволять знизити наслідки шкідливих викидів в атмосферу метану від дегазації, що становлять десятки тисяч тонн в рік.

Використання в котельній як паливо власної вторинної сировини (метаноповітряної суміші) дозволить шахті, навіть із збільшенням теплового навантаження, не збільшувати встановлений їй ліміт на виділення природного газу.

Річна витрата котельної основного палива (природного газу) склала б в перший період 1,92 млн. м³, в другому періоді - 2,02 млн. м³

За рахунок використання як паливо для котельної вторинних енергоресурсів (метаноповітряної суміші), проектом намічається заощадити 1,33 млн. м³.

Після введення в експлуатацію установки, дегазації, на майданчику вентиляційного стовбура №1 для використання метаноповітряної суміші в кількості 58 м³/хв. (концентрація метану 32%) в котельній передбачається переведення одного парового казана КЕ-10-14С на спалювання газоподібного пального і реконструкція водогрійних казанів КВ-ТС-20 для спільного спалювання метаноповітряної суміші і твердого палива.

Кількість метаноповітряної суміші, що подається на котельну, збільшується, що дозволить забезпечити роботу при номінальному навантаженні другого парового казана КЕ-10-14С і одного водогрійного казана КЕ-ТС-20.

Цієї кількості метаноповітряної суміші досить, щоб в найхолодніший період на 100% забезпечити роботу парового казана і на 50% водогрійного казана.

Враховуючи нестабільний характер метаноповітряної суміші (по кількісному і якісному складу), що подається, рішення про переобладнання топок для спалювання газоподібного палива ухвалюється Замовником по фактичному результату експлуатації установок, дегазації, кількісному і якісному показнику метаноповітряної суміші.

Передбачається переведення одного казана на опалювання газом, одержаного від дегазації шахти.

Оскільки процес горіння автоматизований з урахуванням застосування природного газу, переведення на опалювання газом, що одержується від дегазації, вимагає лише часткового дообладнання:

- устрій в котельній газорегуляторного пункту (ГРП);

- дообладнання котельною контрольно-вимірювальною і захисною апаратурою;

- устрій аварійного освітлення;

- устрій витяжної вентиляції.

Контроль і регулювання параметрів газоповітряної суміші, що надходить з вакуум-насосної станції, здійснюється газорегуляторним пунктом (ГРП), розміщеним в котельній.

ГРП конструктивно виконаний із з'єднаних послідовно водовіддільника, волосяного газового фільтру, запобіжного клапана ПКИ-200, регулятора тиску РДУК2И, 200/140 засувки. Для можливості зміни і ремонту, паралельно вищепереліченому устаткуванню прокладається обхідний трубопровід з двома засувками. “Свічка" із засувкою з електроприводом встановлюється на введенні газопроводу.

На газопроводі перед ГРП встановлюється газоаналізатор метану і прилади контролю тиску перед ГРП і після ГРП, які дають можливість оператору визначити концентрацію метану і тиск.

При змісті метану більше 30% і тиск 0,001-0,5 кг/мм² на подачі газу до казана.

У ГРП встановлений клапан-відсікач. При пониженні концентрації метану на 30% зменшення або збільшення тиску клапан-відсікач спрацьовує і перекриває доступ газу до казана, одночасно замикає своїми контактами ланцюг відкриття приводу засувки на свічці.

Сигнал відсічення газу при зміні граничних фізико-хімічних властивостей надходить від приладів, встановлених у вакуум-насосній станції. Передбачене відсічення газу до казана автоматична і дистанційно за допомогою кнопки.

Для переходу на природний газ досить зачинити засувку на ГРП від дегазації, продути трубопроводи і відкрити засувку природного газу за нормальних фізико-хімічних умов.

Таблиця 3.5 - Обладнання для переводу котла КЕ-10-14 на опалювання метаноповітряною сумішшю

Найменування	Вартість, тис. грн.
Будівництво будівлі ГРП	146,4
Газопостачання котельної	487,2
Реконструкція котла	240,9
Операторська	173,9
Монтаж обладнання КИП для ГРП котла	21,6
Монтаж 1 и 2 степенів осушки	39,0
Прибори КИПа	345,8
Газові горілки Г-3,5 МВС	91,7
1-я и 2-я ступень осушки	55,8
Разом:	1602,3

Ціна за 1 тонну вугільної продукції у 2011році складає - 401,40 грн.

Вартість газопроводу Ш 273 мм за 1 м складає - 1243 грн., необхідна кількість газопроводу - 650 м.

Витрати на прокладку газопроводу Ш 273 мм:

650 м * 1243 грн. = 807,95 тис. грн.

Загальна вартість витрачених коштів для переводу котла КЕ-10-14 на отеплення метаноповітряною сумішшю складе:

1602,3 тис. грн. + 807,95 тис. грн. = 2410,25 тис. грн.

Для обігріву шахти “Ровеньківська" необхідно:

у зимовий період - 40 тонн вугілля;

у літній період - 15 тонн вугілля.

Середньодобовий розхід вугілля складе: (40 т + 15 т)/2 = 27,5 тонн

Термін окупності затрачених коштів при переході котла КЕ-10-14 на отеплення метаноповітряною сумішшю складе:

2410,25 тис. грн. / 4785,18 грн. = 504 дня

Висновок: при переводі котла КЕ-10-14 на опалення метаноповітряною сумішшю термін окупності витрачених коштів приблизно складе 1 рік і п'ять місяців.

Видобування і використання шахтного метану підвищують безпеку ведення гірничих робіт, збільшують навантаження на очисний забій, зменшують дефіцит енергетичних ресурсів (газ, електрична і теплова енергії), сприяючи енергетичній безпеці країни, знижують собівартість вугілля більш ніж на 17%, а з врахуванням отримання інвестицій від скорочення викидів більш ніж на 40% покращують екологічну обстановку в шахтарських регіонах.

Видобування метану дозволить окупити витрати на його видобування і утилізацію, підвищити безпеку здобичі і збільшити навантаження на очисний забій, знизити собівартість вугілля.

3.3 Загальні шляхи підвищення конкурентоспроможності потенціалу шахти

Основними джерелами резервів зниження собівартості промислової продукції являються:

- збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничої потужності підприємства;

- скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, економного використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, устаткування, скорочення непродуктивних витрат, виробничого браку і т.д. Резерви збільшення виробництва продукції виявляються в процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні об'єму виробництва продукції зростають тільки змінні витрати (пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і ін.), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, в результаті знижується собівартість виробів.

Резерви скорочення витрат встановлюються по кожній статті витрат за рахунок конкретних інноваційних заходів (впровадження нової прогресивнішої техніки і технології виробництва, покращення організації праці і ін.), які сприятимуть економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії і т.д.

Економію витрат по оплаті праці в результаті впровадження організаційно-технічних заходів можна розрахувати, помноживши різницю між трудомісткістю виробів до впровадження і після впровадження відповідних заходів на планований рівень середньочасової оплати праці і на кількість планованих до випуску виробів.

Сума економії збільшиться на відсоток відрахувань від фонду оплати праці, що включаються в собівартість продукції (відрахування до фонду соціального захисту населення, фонду зайнятості, на утримання дитячих дошкільних установ, надзвичайний податок і ін.).

Резерв зниження матеріальних витрат на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок впровадження нових технологій і інших заходів.

Резерв скорочення витрат на утримання основних коштів за рахунок реалізації, передачі в довгострокову оренду на списання непотрібних, зайвих, невживаних будівель, машин, устаткування визначається множенням первинної їх вартості на норму амортизації.

Собівартість продукції на підприємстві залежить від численних умов виробництва. Серед чинників, що впливають на рівень собівартості, найважливіше місце належить технічній оснащеності виробництва і рівню використання техніки. Відомий вплив на величину поточних витрат чинять технологічна побудова процесу видобутку корисних копалин, організація праці і виробництва, кваліфікація кадрів, природно-геологічні і соціально-економічні умови виробництва.

При видобутку корисних копалин предметом праці є поклади цих копалин, які не опосередковані працею і тому не мають вартості. Предмет праці при видобутку корисних копалин не є елементом собівартості. Проте це не означає, що в гірничій промисловості предмет праці не робить впливу на величину собівартості. Потужності вугільного пласта, газоносності покладу, характеру вміщаючих порід спричиняють відповідні зміни витрати кріпильних матеріалів, електроенергії, зміни типорозміру або навіть доставки обладнання, тобто спричиняють зміни собівартості.

В цілому із збільшенням потужності пласта собівартість видобутку вугілля зменшується. Проте це зменшення не можна віднести тільки за рахунок впливу природних умов, оскільки на пластах більшої потужності працюють продуктивніші виємочні машини, легше досягається комплексна механізація робіт в очисному забої.

Підвищення газоносності пластів вугілля при добовому навантаженні на лаву до 200 т - веде до збільшення собівартості вугілля по ділянці на 4-5%. При застосуванні продуктивніших схем механізації очисних робіт, що забезпечують навантаження лави до 500-1000 т, вплив газоносності позначається набагато суттєвіше, тому що обмежує це технічно можливе навантаження на лаву у декілька разів і тим самим обумовлює збільшення собівартості вугілля на 20- 40%.

Концентрація виробництва суттєво знижує рівень собівартості видобутку вугілля. Багаторічний досвід експлуатації механізованих крепей показав, що у зв'язку з їх великою вартістю застосування комплексів економічно доцільно в очисних забоях з великим навантаженням: для комплексу КМ-87 - не менше 1000 т в добу, для комплексу КМ-97 - не менше 700 т. Використання комплексів в лавах з низькими навантаженнями хоч і дає деяке збільшення продуктивності праці в лаві, але призводить до зростання собівартості, що врешті знижує ефективність виробництва.

Найважливіша закономірність розвитку технічного прогресу полягає в зниженні поточних витрат, що приходяться на одиницю продукції, причому в такому зниженні, коли питомі витрати живої праці зменшуються інтенсивніше, ніж зростають питомі витрати матеріалізованої праці. У гірничій промисловості нова техніка повинна в першу чергу економити витрати живої праці з розрахунку на одиницю продукції разом з поліпшенням умов праці і підвищенням його безпеки.

Гірнича промисловість має в своєму розпорядженні великі можливості зниження собівартості продукції. Проте практично собівартість знижується ще дуже трохи, а при розробці окремих родовищ (вугільних і залізорудних) вона навіть підвищується. Незадовільне становище із зниженням поточних витрат при видобутку корисних копалин вимагає ретельного вивчення питань формування собівартості, використання всіх закономірностей розвитку гірського виробництва з метою організації роботи по систематичному зниженню собівартості.

Собівартість продукції - це чуйний індикатор ефективності використання виробничих ресурсів. Вона швидко реагує на зміни умов виробництва, що дозволяє використовувати цей показник як важливий госпрозрахунковий інструмент в боротьбі за раціоналізацію виробництва, строге дотримання режиму економії та підвищення конкурентоспроможності потенціалу підприємства

ВИСНОВКИ

Зробивши аналіз виробничої діяльності ВП "Ш/у « Ровеньківське" ДП "Ровенькиантрацит" за 2008 та 2010 роки бачимо, що обсяг реалізації продукції зменшується, що говорить про те що на шахті немає можливостей підвищувати добичу вугілля.

Трудові ресурси використовуються не зовсім ефективно. Плинність кадрів зростає у 2010 році у порівнянні з 2009роком, продуктивність зменшилась на 15,3% ((78,42-92,62)/92,62*100) можливості її підвищити немає, середня заробітна плата зросла на 16,8% ((46,73-40/40*100). Звідси видно, що зарплатня набагато випереджає продуктивність праці, що і призвело до відносної перевитрати фонду оплати праці на суму 24692.8 тис. грн.

Основні фонди також використовуються не зовсім ефективно. Знос ОФ складає від 42,6% до 34,1%., фондовіддача знижується і у 2010 році складає 0,449 грн./грн., тобто віддача виручки від реалізації продукції складає 44,9 коп. на одну гривню вартості фондів, що є негативним. У зв'язки з цим відносні перевитрати основних фондів склали 183238,4 тис. грн.

Структура собівартості продукції майже не змінюється. Сама велика питома вага це витрати на оплату праці (від 34,% до 35,7%) і сама маленька - амортизаційні витрати, близько 5-6%.

Фінансовим результатом діяльності шахти у 2010 році є збиток. Звідси збитковість продажу, збитковість активів, власного капіталу.

Ділова активність також находиться на низькому рівні. Майже усі показники мають негативний результат або погіршились.

Звідси робимо висновок, що господарська і фінансова діяльність шахти має тенденцію до зниження і можна вважати стан діяльності шахти незадовільним і тому терміново менеджерам шахти треба шукати шляхи до його поліпшення

Як видно з аналізу діяльності підприємств-конкурентів, ВП « Ш/у «Ровеньківське» має на ринку доволі сильних конкурентів по добутку вугілля. Однак бачимо, що обсяг добутку вугілля збільшується. По добутку вугілля першу позицію у 2010році займає ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева». Реалізовано продукції більше на ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева», та і собівартість реалізації найбільша на цій же шахті. Ціна вугільної продукції найбільша на ВП «Шахта №81 Київська».

За проведеними розрахунками та побудованим багатокутником конкурентоспроможності можна зробити наступні висновки: наші шахти діють у ринковій ніші, розрахунковий коефіцієнт конкурентоздатності цієї групи лежить у діапазоні від -0,99 до -2,9. Підприємства цієї групи обслуговують маленькі ринкові сегменти, які інші учасники конкуренції не бачать або не беруть до уваги. Для них характерний високий рівень спеціалізації. У своїй діяльності підприємства залежать від клієнтів.

Рівень конкурентоздатності ВП « Ш/у «Ровеньківське» находиться у межах від -0,94 до -1, це вище ніж у наших конкурентів.

Розглянута методика дозволила визначити конкурентну позицію досліджуємого підприємства через розрахунок фінансових показників: серед трьох підприємств конкурентів. ВП «Ш/у Ровеньківська» займає однакову позицію з ВП «Шахта ім. В.В.Вахрушева» і вони незначно випереджують ВП «Шахта №81 Київська», всі вони діють у одній ринковій ніші, обслуговують маленькі ринкові сегменти, і в своїй діяльності залежать від головного підприємства. тобто ДП «Ровенькиантрацит». Щоб поліпшити свою конкурентну позицію шахті треба збільшити добич вугілля, підвищити продуктивність праці, тому що, зростання продуктивності праці за існуючих умов на 1% уможливить збільшення виробничого потенціалу підприємства приблизно на 0,67%, і, як наслідок, отримати прибуток, також шукати шляхи зниження собівартості вугільної продукції.

Пропонується для зниження собівартості впровадити заміну арочного кріплення на анкерне кріплення для проведення підготовчих робіт по повітряпадаючому уклону і використання кріплення з сталевополімерних анкерів за рік дозволить отримати економічний ефект у сумі 3418,2 тис. грн., а переведення котельної шахти на спалення метаноповітряної суміші, тобто використовувати як паливо для опалення котельні вторинної сировини, дозволить шахті економити природний газ, що на даний час є одна з головних задач нашої країни.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1992р.

2. Закон Украины «Об Антимонопольном комитете Украины» // Відомості Верховної Ради України.-№50 від 14.12.1993.-С.472-481.

3. Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия.- М.: Экономика, 1989.- 240с.

4. Иванов Н. Й., Левина Е. В., Михальская В. А. и др. Производственный потенциал: обновление и использование. - К.: Наук. думка, 1989. - 254 с.

5. Одегов Ю. Г. и др. Трудовой потенциал предприятия: пути эффективного использования / Ю. Г. Одегов, В. Б. Бычин, К. Л. Андреев: Под ред. Н. А. Иванова. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1991. - 172 с.

6. Олексюк О. І. Управління потенціалом акціонерних товариств // Автореф. дис. канд. екон. наук. - К., 2001.

7. Рєпіна І. М. Підприємницький потенціал: методологія оцінки та управління // Вісник Української академії державного управління при Президентові України. - 1998. - №2.-С. 262-271.

8. Синица В. Г. Производственный потенциал предприятия и эффективность его использования // Экономика промышленного производства. Республ. междувед. сб. науч. трудов. - Минск, 1992.-Вып.21.-С.73-78.

9. Экономическая стратегия фирмы: Учеб. пособие / Под ред. А. П. Градова. - 3-є изд., испр.- СПб.: Спец-Лит, 2000. - 589 с.

10. Вейц В. Потенциальные и кинетические производительные силы мирового хозяйства. - Кн. 1. - М, 1927. - С. 22.

11 Воблый К. Г. Производительные силы Украины. Техника, экономика и право / Науч. записки Ин-та нар. хоз-ва. - 1924. -№4-5. - С. 126-149.

12 Струмилин С. Г. К вопросу об изменении народного благосостояния // Вопросы статистики. - 1954. - №5. - С. 12-28.

13 Немчинов В. С. Экономико-математические методы и модели // Избр. произв.: Вбт.-М., 1967.- Т.З.-С. 207.

14.Майданчик Б. И., Карпунон М. Б., Любенецкий Л. Г. Анализ и обоснование управленческих решений. - М.: Финансы и статистика, 1991.

15 Федонін О. С., Репніна І. М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник, - К.: КНЕУ, 2004 - 316с.

16. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности: 4-е изд., перераб и доп. - Минска: ООО «Новое знание», 2000. - 688с.

17 Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование.: Учеб. метод. пособие.- 2-е изд. - К.: МАУП, 1998 - 272с.

18 Архипов В.М. Проектирование производственного потенциала объединений (теоретические аспекты). - Л.: Изд-во ЛГУ,1984.-135с.

19 Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. / Общ. ред. и вступ. ст. Е.М.Пеньковой. - М.: Прогресс, 1990.-736с.

20 Ламбен Жан-Жак. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива. Пер. с французского СПб.: Наука, 1996.-589с.

21 Портер М. Конкуренция: Учебное пособие: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000.-495с.

22. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник.- 5-е изд. испр. и доп. М.: Дело. 2002. -448с.

23. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - С.: ИНФРА-М.-2000.-312с.

24. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент. - М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002. -892с.

25. Килячков А.П. Технология горного производства: Учебник для вузов.- 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Недра, 1985. - 400с.

ДОДАТОК

Організаційна структура управлення ш/у «Ровеньківська»

Размещено на Allbest.ru