Аналіз ефективності операційної системи МПП "Промінь-S"

Заборгованість	На початок року, т. грн.	Питома вага, %	На кінець року, т. грн.	Питома вага, %	Відхилення, т. грн.	Відхилення, %
Короткострокові кредити банків	40,0	33,6	-	-	- 40,0	0
Заборгованість за товари, роботи, послуги	40,6	34,1	27,2	49,5	- 13,4	67
З бюджетом	10,0	8,4	10,5	19,1	0,5	105
Зі страхування	14,2	11,9	14,2	26	-	100
З оплати праці	13,5	11,4	2,5	4,6	- 11	18,5
Інші поточні зобов'язання	0,7	0,6	0,5	0,8	- 0,2	71,4
Всього	119.0	100	54,9	100	- 64,1	46,1

При аналізі структури кредиторської заборгованості потрібно відмітити значне зменшення заборгованості за всіма статтями, окрім бюджету, що в загальному призвело до її зменшення на 64,1 тис. грн.

Аналіз фінансового стану служить для покращення організації фінансів підприємства та підвищення ефективності їх використання в процесі господарської діяльності. Зміст аналізу фінансового стану полягає у вивченні використання засобів виробництва, платоспроможності підприємства, забезпеченості власним капіталом та власними оборотними коштами, стану виробничих засобів та позичених джерел їх утворення, виявлення шляхів підвищення ефективності використання фінансових ресурсів. Основним джерелом даних для аналізу фінансового стану є баланс та звіт про фінансові результати. Вивчення показників фінансового стану МПП "Промінь-S" проведемо в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Показники фінансового стану МПП "Промінь-S"

№з\п	Показники	Формула для розрахунку	Реком. значення	Фактичне значення	Відхилення
1	2	3	4	5	6
Показники ліквідності
1	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції) / Поточні зобов'язання (р.220 + р.230 + р.240) / р.620 (Ф.1)	> 0,2	0,002	не в нормі
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	(Грошові кошти + Поточні фінансові інвестиції + Дебіторська заборгованість) / Поточні зобов'язання ((р.220 + р.230 + р.240) + (р.160 - р.210)) / р.620 (Ф.1)	> 0,7	0,118	не в нормі
3	Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)	Оборотний капітал / Поточні зобов'язання р.260 / р.620 (Ф.1)	? 2	1,379	не в нормі
Показники фінансової стійкості
1	Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	Джерела власних і прирівняних до них коштів / Валюта балансу р.380 / р.280 (Ф.1)	> 0,5	0,851	норма
2	Коефіцієнт фінансової залежності	Позичений капітал / Валюта балансу (р.480 + р.620) / р.280 (Ф.1)	< 0,5	0,149	норма
3	Коефіцієнт фінансової стабільності	Власний капітал / Позичений капітал (р.380 + р.430 + р.630) / (р.480 + р.620) (Ф. №1)	> 1	5,721	норма
4	Коефіцієнт фінансового ризику	Позичений капітал / Власний капітал (р.480 + р.620) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф. 1)	< 1	0,175	норма
5	Коефіцієнт загальної заборгованості	(Загальний капітал - Власний капітал) / Загальний капітал (р.640 - (р.380 + р.430 + р.630)) / р.640 (Ф.1 )	< 0,5	0,149	норма
6	Коефіцієнт мобільності (маневрування) оборотного капіталу	Власний оборотний капітал / Власний капітал (р.380 + р.480 - р.80) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф. 1)	0,5	0,066	не в нормі
7	Частка основного капіталу у власному	Основний капітал / Власний капітал р.080 / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф.1)		0,934
8	Коефіцієнт концентрації власного капіталу	Власний капітал / Загальний капітал (р.380 + р.430 + р.630) / р.640 (Ф.1)	maх	0,851
9	Коефіцієнт концентрації позиченого капіталу	Позичений капітал / Загальний капітал (р.480 + р.620) / р.640 (Ф.1)	mіn	0,149
10	Коефіцієнт співвідношення позиченого і власного капіталу	Позичений капітал / Власний капітал (р.480 + р.620) / (р.380 + р.430 + р.630) (Ф.1)	mіn	0,175
Показники ділової активності
1	Коефіцієнт ділової активності	Виторг від реалізації / Валюта балансу р.010 (Ф.2) / р.280 (Ф. 1)	maх	1,079
2	Коефіцієнт ефективності використання фінансових ресурсів (рентабельності активів)	Чистий дохід / Валюта балансу р.35 (Ф.2) / р.280 (Ф. 1)		0,925
3	Тривалість обігу фінансових ресурсів (днів)	Валюта балансу * Кількість днів у періоді / Чистий дохід р.280 (Ф. 1) * 365 / р.35 (Ф.2)		394,7
4	Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу	Виторг від реалізації / Середній залишок оборотного капіталу р.010 (Ф.2)/р.260 сер. річн. (Ф.1)		5,746
5	Тривалість одного обороту оборотного капіталу (днів)	Середній залишок оборотного капіталу * Кількість днів у періоді / Виторг від реалізації р.260 сер. р.(Ф.1)* 365/р.010 (Ф.2)		63,522
6	Коефіцієнт забезпечення власними коштами	Власний оборотний капітал / Оборотний капітал (р.380 + р.480 - р.80) сер. річн. / р.260 сер. річн. (Ф.1)		- 0,089
7	Доля оборотного капіталу, %	Оборотний капітал * 100% / Валюта балансу р.260 * 100% / р.280 (Ф.1)		20,5
8	Доля власного оборотного капіталу, %	Власний оборотний капітал * 100% / Оборотний капітал (р.380 + р.480 - р.80) * 100% / р.260 (Ф.1)		27,5
9	Рентабельність власного капіталу, %	Чистий прибуток * 100% / Середня величина власного капіталу р.220 (Ф.2) * 100% / (р.380 + р.480 - р.80) сер. річн. (Ф.1)		- 160,2
10	Рентабельність капіталу, %	Чистий прибуток * 100% / Середня величина валюти балансу р.220 (Ф.2) * 100% / р.640 сер. річн. (Ф.1)	mах	- 8,2

Як видно з таблиці підприємство має неліквідний баланс, бо з 3-х показників ліквідності всі показники не досягають нормативного значення. Проводячи аналіз показників фінансової стійкості підприємства слід зазначити, що лише коефіцієнт мобільності (маневрування) оборотного капіталу менший за допустиме значення. Тобто фінансовий стан підприємства можна рахувати за стійкий. Що стосується показників ділової активності підприємства, то необхідно зазначити, що коефіцієнти рентабельності власного капіталу та капіталу мають від'ємне значення, а отже підприємство працює збитково.

На основі проведеного аналізу фінансового стану можна зробити висновок, що МПП "Промінь-S" має неліквідний баланс і є неплатоспроможним та збитковим підприємством.

2.4 Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами

Основні фонди - економічна форма засобів праці у системі виробничих відносин. Це складова частина виробничого потенціалу підприємств та об'єднань. Підвищення використання основних фондів має важливе народногосподарське значення.

Зростання віддачі основних фондів дає змогу збільшити обсяг випущеної продукції без додаткових капітальних вкладень. За умов прискорень науково-технічного прогресу підвищення ефективності виробництва все більше залежить від того, як використовуються наявні основні фонди.

Значення аналізу використання основних фондів перед усім полягає у виявленні наявних резервів підвищення їх віддачі та збільшення випуску продукції на кожному підприємстві. Отже, завдання аналізу полягають у такому:

- вивчення складу, структури та динаміки основних фондів, забезпеченості ними підприємства;

- оцінка технічного стану та вікового складу обладнання;

- аналіз узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів;

- аналіз використання обладнання за часом та потужністю;

- аналіз використання виробничих площ;

- виявлення резервів ефективнішого використання основних фондів та шляхів їх мобілізації.

При аналізі забезпеченості основними засобами потрібно вивчити, чи достатньо у підприємства основних фондів, яка їх наявність, динаміка, склад, структура, технічний стан, рівень виробництва та його організація.

Основні виробничі фонди неоднорідні, виконання ними різних функцій та різноманітне їх цільове використання обумовили розподіл основних фондів на різні групи. У залежності від функціонального призначення у виробничо-господарській діяльності вони поділяються на виробничі (промислові та виробничі фонди інших галузей) та невиробничі.

Із вказаних трьох груп промислово-виробничі фонди безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і тому мають найбільшу питому вагу.

Аналіз зазвичай починають з вивчення об'єму основних фондів, їх динаміки та структури. Фонди підприємства поділяються на активну та пасивну частину. До активної частини відносять машини та обладнання. Будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспорт, інструмент, виробничо-господарський інвентар складають пасивну частину основних фондів.

Підвищення питомої ваги активної частини основних фондів сприяє зростанню технічної озброєності, збільшення виробничої потужності підприємства, зростанню фондовіддачі. Також не менш важлива роль пасивної частини основних фондів, так як відсутність нормальних умов праці приводить до хвороб, травматизму, текучості кадрів, зниження продуктивності праці. Попри це доцільно мати певну частину основних виробничих фондів інших галузей та невиробничих, які сприяють розширенню сфери послуг, що надаються працівникам підприємства.

Розглянемо наявність, структуру та динаміку основних виробничих фондів МПП "Промінь-S" за аналізований період, представлену в таблиці 2.5.

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що протягом звітного періоду основні виробничі фонди зменшились на 33 тис. грн., і становили у порівнянні з базовим роком 95,2%. За звітний період найбільше зменшилась частка передавальних пристроїв, у порівнянні з базовим роком вона становила 60%, тобто зменшилась на 200 грн. Практично пропорційно зменшились питомі частки будівель та машин і обладнання, приблизно на 95%. Слід відмітити також значне зниження питомої ваги споруд (70,4%) та інструменту і виробничо-господарського інвентарю (78,6%), і на кінець 2011 року вони відповідно коштували на 0,8 та 0,3 тис. грн. менше ніж у 2010 році.

Аналізуючи структуру основних фондів потрібно відмітити тенденцію на збільшення питомої ваги пасивної частини основних фондів, у 2010 році питома частка машин та обладнання становила 17,7% у порівнянні з 2011 роком - 17,2%, і на кінець звітного періоду вони становили 114,2 тис. грн. Це на 9 тис. грн. менше ніж у 2010 році. Питома вага будівель під кінець звітного періоду становила 80,45%. Питома вага споруд, передавальних пристроїв, транспорту, інструменту та іншого виробничо-господарського інвентарю зменшилась в структурі основних виробничих фондів.

Важливе значення має аналіз вивчення руху та технічного стану основних виробничих фондів. Для цього розраховують наступні показники:

- коефіцієнт оновлення - відображає інтенсивність оновлення основних фондів та вираховується як відношення вартості основних фондів, що поступили за звітний період та їх вартості на кінець цього періоду. При проведенні аналізу необхідно порівняти коефіцієнт оновлення по активній частині з коефіцієнтом оновлення по всіх основних фондах, і вияснити, за рахунок якої частини основних фондів в більшій мірі відбувається оновлення;

- коефіцієнт вибуття - характеризує суть інтенсивності вибуття основних фондів із сфери виробництва і розраховується як відношення вартості основних фондів, що вибули за звітний період до їх вартості на початок цього періоду. При проведенні аналізу необхідно порівняти коефіцієнт вибуття по активній частині з коефіцієнтом вибуття по всіх основних фондах, і вияснити за рахунок якої частини відбувається вибуття. Більш високий коефіцієнт вибуття по активній частині, ніж по всіх інших фондах покаже, що їх вибуття на підприємстві здійснюється якраз за рахунок активної частини і це негативно вплине на показник фондовіддачі за інших однакових умов;

- коефіцієнт приросту - характеризує рівень приросту основних фондів чи окремих його груп за певний період і розраховується як відношення вартості приросту основних фондів до їх вартості на початок цього періоду.

При проведенні аналізу коефіцієнти оновлення, вибуття та приросту основних виробничих фондів потрібно розглядати взаємопов'язано.

Узагальнюючими показниками технічного стану основних фондів є коефіцієнт зносу та придатності:

- коефіцієнт зносу - визначається як відношення суми зносу до початкової вартості основних фондів;

- коефіцієнт придатності - це обернений коефіцієнт до коефіцієнту зносу і визначаться як відношення залишкової вартості основних фондів до початкової.

Чим нижче коефіцієнт зносу (вище коефіцієнт придатності), тим кращий технічний стан в якому знаходяться основні виробничі фонди на підприємстві.

Для аналізу вікового стану активної частини основних виробничих фондів, діюче обладнання групується по видах, а в середині груп по тривалості використання, що відображено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Віковий склад устаткування підприємства на кінець звітного року

Вид устаткування	Вікові групи обладнання	Разом	Питома вага
	до 5 років	5-10 років	10-20 років
Металорізальне	18,85	56,55	-	75,4	52
Піднімально-транспортне	17,42	11,62	-	29,04	20
Діагностичне	9,8	7,84	4,14	21,78	15
Інше	0,95	9,5	8,53	18,98	13
Разом	47,2	85,51	12,67	145,2	100
Питома вага	32,4	58,9	8,725	100	-

Дані таблиці свідчать про те, що найбільша питома вага серед всього обладнання припадає на металорізальне обладнання 52% або 75,4 тис. грн., при загальній вартості обладнання 145,2 тис. грн. Піднімально-транспортне обладнання в звітному році становить 20% або 29,04 тис. грн., діагностичне та інше обладнання займає відповідно 15% і 13% питомої ваги та вартує 21,78 тис. грн. і 18,98 тис. грн. Для більш детальної характеристики зобразимо віковий склад обладнання через його питому вагу. Отримані результати занесемо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7

Питома вага вікового складу обладнання

Вид устаткування	Вікові групи обладнання	Разом	середній вік
	до 5 років	5-10 років	10-20 років
Металорізальне	25	75	-	100	6,3
Піднімально-транспортне	60	40	-	100	4,5
Діагностичне	45	36	19	100	6,7
Інше	5	50	45	100	10,6
Питома вага	33,75	50,25	16	100	7,03

Дані таблиці показують, що середній вік обладнання становить 7,03 роки. У розрізі окремих видів устаткування він коливається від 4,5 до 10,6 року.

Найстарше є устаткування яке виділене в таблиці, як "інше", його вік становить 10,6 років. Значна його частина (до 45%) має строк служби від 10 до 20 років. В загальному питома вага всього устаткування яке має строк служби 10-20 років становить 16%. Це найстаріше обладнання, яке в першу чергу підлягає заміні. Потрібно відмітити велику питому вагу обладнання строком служби від 5 до 10 років, яке займає 50,25% в загальній структурі. 35,75% припадає на найбільш нове обладнання. Велика питома вага нового обладнання засвідчує про хороший технічний стан обладнання.

Найважливішими узагальнюючими показниками ефективності використання основних виробничих фондів є фондовіддача та фондомісткість.

Фондовіддача характеризує виробництво продукції на одиницю середнього обсягу основних виробничих фондів за період, що аналізується. Фондомісткість - показник обернений показнику фондовіддачі.

При розрахунку фондовіддачі можуть використовуватись як вартісні так і натуральні вимірники обсягу продукції та основних виробничих фондів. При розрахунку показників фондовіддачі вихідні дані приводять у спів ставний вигляд. Об'єм продукції потрібно скорегувати на зміни оптових цін та структурних зрушень, а вартість основних засобів на їх переоцінку.

Розрахуємо показники фондовіддачі та фондомісткості за 2010-2011 роки на основі даних, представлених в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Показники фондовіддачі та фондомісткості

Показники	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			абсолютне, тис. грн.	відносне, %
1	2	3	4	5
Товарна продукція, тис. грн.	180,3	101,2	-79,1	56,1
Вартість основних фондів, тис. грн.	694,2	661,2	-33	95,2
У тому числі машин та обладнання	123,2	114,2	-9	92,7
Питома вага активної частини основних фондів, %	17,7	17,2	-0,5	97,2
Фондовіддача основних виробничих фондів, тис. грн./чол.	38,6	36,7	-1,9	95,1
Фондовіддача активної частини основних фондів, тис. грн./чол.	6,84	6,34	-0,5	92,7
Фондомісткість основних виробничих фондів	3,85	6,53	2,68	169,6
Фондомісткість активної частини основних виробничих фондів	0,68	1,13	0,45	166,2

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що за звітний період фондовіддача зменшилась з 38,6 тис. грн. до 36,7 тис. грн., тобто на 1,9 тис. грн., або на 4,9%. Аналізуючи фондовіддачу активної частини основних фондів робимо висновок, про те, що віддача активної частини основних виробничих фондів зменшується, що є негативним явищем, яке характеризує зменшення об'єму продукції, що припадає на одиницю активної частини основних виробничих фондів. Аналізуючи фондомісткість (обернений показник до фондовіддачі) робимо висновок про збільшення фондомісткості протягом звітного періоду. Це явище негативно характеризує діяльність підприємства.

Розділ 3. Розробка і обґрунтування проекту по вдосконаленню системи операційного менеджменту МПП "Промінь-S"

3.1 Обґрунтування цілей, задач і шляхів впровадження проекту

В процесі проведення аналізу на підприємстві було виявлено ряд недоліків, усунення яких забезпечить покрашення окремих процесів. Але ці заходи не в змозі забезпечити комплексне підвищення ефективності підприємства, так як вони спрямовані на окремі процеси діяльності чи підрозділи підприємства, та не відповідають необхідній методології.

Тому підвищення ефективності роботи підприємства буде досягатися шляхом розробки проекту. Розробка проекту забезпечить системність та комплексність методів і засобів, за допомогою яких буде досягатись конкретний результат.

Цілю вищого рівня тобто головною цілю проекту є підвищення ефективності роботи МПП "Промінь-S". Саме на досягнення цієї мети і буде спрямована розробка проекту.

До другорядних цілей розробки проекту ми відносимо:

- досягнення соціально-економічної вигоди;

- отримання прибутку;

- освоєння нових видів послуг;

- зростання показників діяльності в існуючому сегменті ринку;

- проникнення на новий сегмент ринку;

- закріплення та покращення позицій на новому сегменті ринку;

- розробка більш ефективної організаційно-виробничої структури;

- зменшити втрати при надані послуг.

Досягнення соціально-економічної вигоди до соціально економічних вигод відноситься створення додаткових робочих міць, забезпечення споживачів високоякісними послугами, збільшення податкових відрахувань до місцевого бюджету, зростання репутації підприємства.

Отримання прибутку отриманий прибуток є однією з головних цілей функціонування підприємства. Отриманий прибуток е джерелом фінансування та формування результатів діяльності підприємства. Отримання прибутку вказує на доцільність роботи підприємства. Тому отримання прибутку вказує на доцільність розробки та впровадження проекту.

Освоєння нових видів послуг при розробці проекту планується створення нових видів послуг а саме рихтування та фарбування автомобілів.

Зростання показників діяльності в існуючому сегменті ринку на даний час основним видом діяльності підприємства є діагностика та ремонт ходової та двигунів легкових автомобілів. При впровадженні проекту планується закупити більш сучасне обладнання, що дозволить зменшити витрати на виробництво та підвищити якість послуги. Зменшення витрат на виробництво дозволить знизити ціну на послуги не змінюючи їх якості.

Проникнення на новий сегмент ринку новим сегментом ринку вважається надання послуг по фарбуванню автомобілів. Для досягнення цієї цілі планується створення додаткової фарбувальної дільниці на підприємстві.

Закріплення та покращення позицій на новому сегменті ринку закріплення позицій в новому сегменті ринку має стратегічне значення для реалізації проекту. Забезпечення реалізації цієї цілі напряму впливає на 3 та 4 фазі життєвого циклу проекту. Тому для її досягнення будуть використані маркетингові, економічні та соціальні прийоми.

Розробка більш ефективної організаційно-виробничої структури підвищення ефективності роботи підприємства є головною метою розробки проекту. Використання існуючої організаційно-виробничої структури не може забезпечити досягнення цієї цілі. Звідси виникає необхідність розробки організаційно-виробничої структури, яка б в повній мірі відповідала потребам проекту.

Зменшити втрати при надані послуг, часу та інших ресурсів завжди мають місце під час господарської діяльності підприємства. Повністю, тобто 100%, ліквідувати втрати неможливо з об'єктивних причин. Але за допомогою раціональної організації виробничо-господарських процесів можливо досягнути їх мінімального значення.

Одним з головних завдань є досягнення встановлених цілей за показниками обсягів, часу, затрат (бюджету), якості.

Нам потрібно забезпечити найкращу якість виконання необхідних робіт з мінімальним бюджетом і в стислі строки. Згадані цілі проекту мають різні вектори спрямування, тобто скорочення строків виконання проекту потребує збільшення бюджету за незмінних обсягів і якості, чи навпаки обмеження бюджету вимагає збільшення строків або ж коригування вимог щодо якості. Тому від природного, але нездійсненного бажання мати за всіма цілями якнайкращі показники знаходять розумний компроміс і обирають прийнятний варіант проекту адекватного вимогам замовника щодо обсягів і якості, поміркованого за строками й економного за бюджетом. Таким чином, дуже важливими є, по-перше, гармонізація цілей, а по-друге встановлення пріоритетів (залежно від характеру проекту і вимог замовника), що їх надають цим цілям у ході виконання проекту і виникнення відхилень.

Згідно з фінансово-економічним станом підприємства найдоцільніше буде створення економічно-адекватного проекту. Розробка та впровадження такого проекту потребує значних затрат часу, але, з іншого боку, дозволяє зменшити витрати на його розробку та впровадження.

Також такий розподіл дозволяє дотримуватись якості високого рівня, що на наш час є просто необхідною умовою і навіть однією з стратегічних цілей організації взагалі.

Наступною важливою дією в розробці проекту є постановка та обґрунтування задач проекту, які необхідно виконати. Задачі - це кроки, які необхідно виконати, щоб досягнути поставленої цілі. Тому постановка задачі напряму залежить від цілей проекту.

Також необхідно зазначити, що на досягнення цілі може бути спрямована не одна, а декілька задач одночасно. Зв'язок між поставленими задачами може бути як і послідовний, так і парольний. Для забезпечення досягнення цілей нашого проекту нам потрібно буде виконати наступні задачі:

- створити проектну групу;

- зібрати, створити та проаналізувати конкретну інформацію;

- розробити послідовність дій;

- розробити структуру проекту;

- розробити стадії та етапи проекту;

- визначити необхідну кількість та обсяг робіт;

- розрахувати послідовність та час робіт;

- визначити відповідальних осіб;

- провести необхідні розрахунки;

- оптимізувати проект;

- реалізувати проект.

Реалізація саме цих задач дозволить нам досягнути реалізації цілей проекту.

Тому необхідно дуже ретельно підійти до розробки їх змісту, обсягів, термінів та шляхів їх впровадження з використанням основних функцій менеджменту, таких як планування, організація, контроль та впровадження.

Основною стратегією проекту є зниження витрат за рахунок збільшення часу на ретельну підготовку заходів та робіт, встановлення високого рівня якості за рахунок використання сучасного обладнання, висококваліфікованого персоналу та найновітніших систем контролю.

3.2 Розробка проекту підвищення ефективності роботи підприємства

Створення кожного проекту починається з розрахунку життєвого циклу проекту та визначення певних етапів і стадій в ньому.

Ці розрахунки є приблизними і можуть змінюватись підчас розробки проекту, тим самим збільшуючи чи зменшуючи його життєвий цикл.

Розробка проекту також починається з визначення фаз та стадій життєвого циклу. Запропоновані фази та стадії життєвого циклу вказані в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Фази і стадії життєвого циклу проекту

Фаза життєвого циклу	Стадія	Характеристика	Результат
1	2	3	4
1. Зародження	1. Концепція.	Визначення у потребі нової продукції.	Загальна ідея. Приблизні витрати за проектом коливаються в межах 30 %
	2. Вивчення можливостей.	Концепція перевіряється у деталях з метою визначення її реалістичності, життєздатності.
2. Зростання	3. Планування.	Розробляється план виконання.	Необхідні документи з обсягів та якості. Затверджений бюджет (коливання 5 %) і календарний план, ресурсний план
	4. Забезпечення.	Уточнюються необхідні матеріали та обладнання.
3. Зрілість	5. Виробництво.	Продукція виробляється за допомогою матеріалів, устаткування.	Контроль: обсягів; якості; витрат; використання ресурсів; своєчасності;
4. Спад	6. Завершення або реорганізація.	Проводиться реорганізація виробництва або завершення проекту.	Оцінка отриманих вигод, розробка рішення по реорганізації чи завершенні проекту

У нашому проекті ми використовуємо чотири основні фази життєвого циклу проекту. Цей підхід, з одного боку, є досить простий, тому і має певні переваги.

Для більшої деталізації фаз проекту ми використовуємо шість стадій через які проходить проект.

Також проект має класифікаційні характеристики. Класифікаційні характеристики проекту наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Класифікаційні характеристики проекту

Класифікаційні ознаки проекту	Вид проекту
1	2
1. За характером змін	Оперативний
2. За масштабом (розміром)	Малий
3. За тривалістю (строками реалізації)	Короткостроковий
4. За галузевою приналежністю	Промисловий у сфері послуг
5. За специфікою кінцевого продукту	Соціально-економічний
6. За функціональним спрямуванням	Комбінований
7. За характером залучених сторін	Місцевий
8. За ступенем складності	Простий
9. За складом і структурою залучених організацій	Одно функціональний
10. За вимогами до якості проекту	Стандартний

Визначення класифікаційної характеристики проекту дозволяє оптимізувати роботу по його розробці. Звузити сфери та напрямки розробки.

Проект розробляється для малого підприємства і має оперативний характер та малий масштаб. Відповідно до цих характеристик життєвий цикл проекту складає лише два роки, рис. 3.1. Враховуючи економічне становище в країні та розмір підприємства, розробка короткострокового проекту є найоптимальнішою. Життєвий цикл проекту може бути збільшений під час впровадження при покращенні економічного становища в країні. На графіці зображене співвідношення фаз проекту до отримання прибутку у часі. З графіку бачимо що перші шість місяців виконання проекту (фаза зародження) для підприємства не прибуткові. Ця не прибутковість зумовлена великою кількістю витрат на впровадження проекту. Проект починає приносити дохід вже на сьомому місяці його виконання. Сьомому місяцю виконання проекту відповідає фаза зростання. Фаза зростання характеризується стрімким зростанням обсягів виробництва та реалізації послуг та зростанням доходів підприємства. Наступною фазою згідно з графіком є фаза зрілості. В даній фазі підприємство отримує приблизно сталий об'єм доходу. Завершальною стадією є поступовий спад обсягів виготовлення та отриманих доходів.

Рис. 3.1. Життєвий цикл проекту. де: d. доходи; t. час.

Наступним кроком є розробка організаційної структури проекту. Щоб забезпечити максимальну економію фінансових ресурсів на виконання проекту, організаційна структура проекту буде створена на основі організаційної структури підприємства. Ці заходи дозволять зменшити витрати на адміністративний апарат та використати працю робітників підприємства а не залучених фахівців. Але, як вже було зазначено вище, організаційна структура підприємства не може в повній мірі забезпечити якісне виконання проекту. Вона має функціональний характер. Тому виникає необхідність внести до неї зміни та створити проектну команду. Головою проектної команди виступає проектний менеджер. В нашому випадку обов'язки проектного менеджера виконує керівник підприємства. Головні підрозділи підприємства поділені на функціональні підрозділи. За функціональними підрозділами закріплюються працівники, які приймають безпосередню участь в проекті. Так як виконати проект власними силами підприємства неможливо, до організаційної структури проекту вводяться виконавці та підрядники. Схематично організаційна структура проекту зображена на рис. 3.2.

Організаційна структура проекту покликана відповісти на питання, хто буде виконувати певну роботу за проектом. Далі нам необхідно визначити зміст робіт та структурний зв'язок між ними. Іншими словами, нам необхідно визначити що потрібно робити, тобто розробити робочу структуру проекту. В робочій структурі розробляються головні роботи проекту та зв'язки між ними. Робоча структура проекту зображена рис. 3.3.

Також для реалізації нашого проекту ми розробили скорочену двохсторонню структуру проекту. Двохстороння структура проекту дозволяє визначити прямі зв'язки між виконавцями та роботами проекту. Визначення цих зв'язки нам необхідне для подальшої розробки матриці відповідальності за проектом. Двохстороння структура проекту зображена на рис. 3.4.

Рис. 3.2. Організаційна структура проекту



Рис. 3.3. Робоча структура проекту

Рис. 3.4. Двох спрямована структура проекту

Наступним кроком розробляємо матрицю відповідальності за роботами проекту. Матриця відповідальності зображена в таблиці 3.3

Таблиця 3.3

Матриця відповідальності проекту

Назва роботи	Виконавці
	Керівник підрозділу фінансів	Керівник підрозділу закупок та збуту	Керівник підрозділу з маркетингу та економіки	Керівник підрозділу з виробництва	Підрядники та виконавці	Менеджер проекту
Вивільнення власних коштів	В,К					З,К
Залучення додаткових капіталів	В,К					З,К
Отримання кредиту	В,К					З,К
Вибір місця розташування нового виробництва			В,К			З,К
Доставка					В,К	З,К
Заміна старого та монтаж нового					В,К	З,К
Виконання налаштувальних робіт				В,К		З,К
Добір кадрів				В,К		З,К
Навчання персоналу					В,К	З,К
Проведення перепідготовки					В,К	З,К
Проведення маркетингової компанії			В,К			З,К
Забезпечення постачання та збуту		В,К				З,К
Ведення виробничо-господарської діяльності						В,К,З

Умовні позначення: В виконавець; К - контролюючий; З затверджуючий.

Після побудови матриці відповідальності необхідно створити більш детальній перелік робіт, визначити їх тривалість, провести їх кодування, визначити взаємозв'язок між ними, розрахувати початок та кінець робіт, таблиця 3.4. Згідно плану, датою початку проекту важаться 1 вересня 2011 р.

Таблиці 3.4

Календарний план робіт

Код роботи	Назва роботи	Попередня робота	Тривалість роботи, днів	Початок роботи	Закінчення роботи
1	Виконання проекту	-	524	01.09.11	03.09.13
2	Вивільнення власних коштів	-	30	01.09.11	12.10.11
3	Залучення додаткових капіталів	-	15	01.09.11	21.09.11
4	Отримання кредиту	3	15	22.09.11	12.10.11
5	Вибір місця розташування нового виробництва	2;4	22	13.10.11	11.11.11
6	Покупка устаткування	4	10	13.10.11	26.10.11
7	Доставка устаткування	6	30	27.10.11	07.12.11
8	Підготовка приміщень	5	5	12.11.11	18.11.11
9	Заміна старого устаткування	7;8	15	08.12.11	28.12.11
10	Монтаж нового устаткування	9	30	29.12.11	08.02.12
11	Виконання налаштувальних робіт	10	10	09.02.12	22.02.12
12	Добір кадрів	11	14	23.02.12	14.03.12
13	Навчання персоналу	12	45	15.03.12	16.05.12
14	Проведення перепідготовки працівників	12	22	15.03.12	13.04.12
15	Проведення маркетингової компанії	13;14	340	17.05.12	03.09.13
16	Забезпечення постачання та збуту	6	482	27.10.11	03.09.13
17	Ведення виробничо-господарської діяльності	-	524	01.09.11	03.09.13

Використання сучасного програмного забезпечення дозволяє оперативно реагувати на зміни термінів та обсягів робіт. Також стає можливим моделювання різних сценаріїв виконання робіт, що займає невелику кількість часу.

На даній стадії розробки проекту необхідно пригадати що організаційна структура підприємства не відповідає потребам проекту та буде реорганізована. Реорганізація організаційної структури підприємства буде виконана в період закінчення фази зародження проекту. У фазу зростання підприємство увійде з новосформованою(рис 3.5) організаційною структурою, яка і залишиться до завершення проекту.

Рис. 3.5. Розроблена організаційна структура підприємства

Після виконання розробки головних положень проекту нам необхідно провести розрахунок основних економічних показників проекту та оцінити загальний економічний ефект від впровадження проекту.

3.3 Оцінка ефекту від впровадження проекту

Для оцінки даного проекту спочатку підрахуємо витрати на придбання і встановлення необхідного устаткування.

На малярній дільниці використовується наступне обладнання:

1) покрасочна камера для автомобілів;

2) обладнання робочого місця колориста для приготування фарб (спеціальне фарбозмішуюче обладнання і програми), спеціальний бокс для зберігання фарб;

3) обладнання ділянки для підготовки до фарбування. Ділянка має декілька робочих місць і спеціальне оснащення, решітчасту основу. Обладнана спеціальною камерою для сухого шліфування поверхонь з витяжкою, комплектом фільтрів і спеціальним освітленням;

4) термінал на обертовій консолі, призначений для підводу стисненого повітря і електроенергії для пневмо- і електроінструменту;

5) мийка фарборозпилювачів замкнутого типу;

6) компресор з осушувачем повітря для покраски;

7) мийка кузова;

8) блок приготування повітря для покраски;

9) фарборозпилювачі;

10) шліфувальний пневмоінструмент і розхідні матеріали;

В другому розділі ми запропонували МПП "Промінь-S". закупити індустріальну фарбувально-сушильну камеру німецької фірми Trommeberg SB1555.

Камера встановлюється на підготовлену бетонну основу, в якій підготовлені дві повздовжні траншеї для виводу повітря з кабіни. Траншеї по всій довжині перекриваються міцними металевими решітками. Камера має в своєму складі електричний пульт управління, який повністю контролює всі робочі режими і забезпечує безпечну роботу дизельних горілок. Пульт управління оснащений індикаторами режимів роботи, необхідною робочою і аварійною сигналізація ми, таймером і контролером температури в кабіні.

Камера має потужне комбіноване освітлення, що включає світильники на стелі і бокові. Світильники верхнього ряду розташовані під кутом 45, що в поєднанні з світильниками нижнього ярусу забезпечує комфортну роботу і створює ідеальні умови для порівняння кольорів оригінального і ремонтного фарбувального покриття. Загальна потужність освітлення перевищує 4 кВт.

Технічні характеристики камери представлені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Технічні характеристики камери SB1555

№ п/п	Назва параметру	Значення
1	Внутрішні габарити кабіни, мм	15000х5000х5000
2	Зовнішні габарити кабіни, мм	15140х6890х5600
3	В'їзні ворота, мм	4400х4500
4	Двері для персоналу, мм	650х2000
5	Двигуни приточної вентиляції, кВт	4х7.5
6	Двигуни витяжної вентиляції, кВт	2х11.0
7	Теплова потужність горілки, Мкал	до 500
8	Повітряний обмін, куб.м/год	до 80000
9	Час прогріву от -10 до +20єС, хв	2-3
10	Макс. кількість ррозпилюваних в кабіні матеріалів, кг/год	6.6
11	Споживання дизельного палива, л/цикл	до 40
12	М акс. температура в режимі сушки, °C	60
13	Освітлення стелі	64 лампи по 36 Вт
14	Освітлення бокове	48 ламп по 36 Вт
16	Загальна споживча потужність, кВт	55
17	Вартість, грн	112350
18	Вартість встановлення, грн	13900

Для обладнання місця колориста пропонуємо закупити систему COLOR VIEW SYSTEM. Камера для порівняння кольорів з захистом від паразитної засвітки виготовлена за стандартами ASTM D1729 і ISO 3664. дана конструкція складається з алюмінієвого профілю і ДСП. Світильники встановлені в середині. Це сама професійна конструкція, що зроблена у відповідності зі всіма правилами, прийнятими в світі для еталонних систем освітлення. Вартість такої камери 6000 грн.

Оцінивши параметри даного обладнання, а також специфіку роботи даного поста ми бачимо, що для його створення потрібно добре освітлювальне приміщення площею 100 м2 і висотою 7 м. Таке господарське приміщення є у підприємства в наявності (вивільнене місце з складів). Отож проведемо підрахунок витрат на реалізацію проекту по розширенню дільниці фарбування автомобілів, результати якого відображені в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Затрати на закупівлю обладнання та облаштування поста рихтування автомобілів у МПП "Промінь-S"

№ п/п	Складові витрат	Значення, тис. грн.
1.	Витрати на купівлю обладнання	127
2.	Витрати на транспортування	5,47
3.	Витрати на пристосування господарської будівлі під пост	28,95
4.	Витрати на проведення монтажних робіт	13,9
5.	Витрати на проведення пуско-налагоджувальних робіт	6,3
	Разом	181,62

Проведемо підрахунок прибутків від реалізації проекту. Для цього розрахуємо трудомісткість та вартість такого роду робіт.

Вартість відновлювальних робіт однієї машини за ціною 12-14 тис. дол. становить приблизно 2400 грн. трудомісткість такої роботи приблизно 40 годин. Отже вартість рихтувальних робіт становить 60 грн/год.

Вартість фарбування з підбором фарби не враховуючи розхідних матеріалів одного елементу кузова становить 630 грн. трудомісткість такої роботи приблизно 4,3 години. Отже вартість фарбувальних робіт становить 146,5 грн./год. Сумарна вартість роботи рихтувально-фарбувального поста становить 206,5 грн.

Річний фонд роботи обладнання розрахуємо при шестиденному робочому тижні враховуючи значний попит на дану послугу:

, (3.1)

де - кількість змін =1,

- коефіцієнт використання обладнання (=0,95),

- номінальний річний фонд часу роботи обладнання

, (3.2)

де - кількість робочих днів

,

де , - кількість вихідних і святкових днів відповідно,

- тривалість зміни, год (=7год.),

- кількість передсвяткових і передвихідних днів,

- час скорочення змін у передвихідні і передсвяткові дні, год.

Отже річний прибуток від роботи придбаного обладнання становитиме приблизно грн.

Витрати, пов'язані із роботою даного поста:

Розрахунок річної витрати силової електроенергії на виробничі потреби

, кВт/год; (3.3)

де Nоб- встановлена потужність обладнання, кВт (Nоб= 55 кВт)

Фоб - річний однозмінний фонд роботи обладнання (Фоб=1956 год)

Кз=0.7...0.8- коефіцієнт завантаження

Кп=0.6...0.7- коефіцієнт попиту

ккд=0.92...0.96- коефіцієнт ККД

в=0.95...0.97-коефіцієнт втрат в електроенергії

, кВт/рік;

Розрахунок річної витрати електроенергії на освітлювальну зону

, кВт/год; (3.4)

де R - норма витрат електроенергії на 1м2 підлоги R=15...20 Вт/м2

Fпос=100м2

Q - річний фонд роботи освітлення при однозмінній роботі протягом року

Q =800 год.

, кВт/рік;

Розрахунок загальної витрати електроенергії

Wзаг=Wв+Wост=62588.1+1200=63788.1 кВт/рік

Вартість одного кіловата становить 0,64 грн., отже витрати на оплату електроенергії становитимуть

грн.

Як вже зазначалось робота на фарбувальній дільниці потребує висококласних спеціалістів, тому для ефективної і високоякісної роботи поста приймемо на роботу двох спеціалістів 5-6-го розряду із заробітною платнею 18 грн./год. і двох помічників із заробітною платнею 8 грн./год. Враховуючи дані ставки і фонд робочого часу і відпустки витрати на заробітну плату становитимуть 107068 грн. Із врахуванням 37,5% відрахувань на соціальні страхування загальні витрати на оплату праці становитимуть 147218,5 грн.

Оскільки при розрахунку прибутку вартість матеріалів не враховувалася, то загальні річні витрати будуть включати тільки витрати на електроенергію, заробітну плату і амортизацію обладнання в розрахунку, що воно має трьохрічну гарантію.

Експлуатаційні затрати: електроенергія - 40824,4 грн.; зарплата - 147218,5 грн, амортизація - 987 грн. Разом - 189030 грн.

Проведемо підрахунок чистого річного прибутку від діяльності рихтувально-фарбувального поста (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

Підрахунок чистого річного прибутку від діяльності рихтувально-фарбувального поста

Показники	Ефективність проекту, грн.
1	2
Дохід від надання послуг	403914
ПДВ	60587
Чистий дохід	343327
Виробничі витрати	189030
Прибуток	154297
Податок на прибуток	38574
Чистий прибуток	115723

Отже, річний економічний ефект становить 115723 грн.

Для реалізації даного проекту підприємству потрібно 181 тис. грн. на закупівлю оснащення, проведення будівельно-ремонтних, монтажних та інших робіт. Ці кошти можна позичити в банку під заставу під 1,5% місячних. Отже, проведемо розрахунок платежів по погашенню кредиту виходячи з надходжень чистого місячного прибутку у розмірі 9644 грн. та суми кредиту в розмірі 181000 грн. При використанні кредиту (підрахунок терміну окупності проводимо з використанням пакету програми Exel) термін окупності становитиме 1 рік і 10 місяців. Враховуючи, що експлуатаційний термін даного комплексу 6 років, підприємство, ще на протязі чотирьох років зможе отримувати непоганий прибуток.

Висновки і пропозиції

Ефективність і раціональність операційного менеджменту цілком і повністю залежить від правильного вибору операційної стратегії, в залежності від якої будується операційна система підприємства. Правильно обрана стратегія, структура виробництва і належні обсяги надання послуг забезпечують відповідні масштабам цієї діяльності прибутки.

Аналіз операційної діяльності МПП "Промінь-S" показав наступне:

- на підприємстві склалася лінійна структура управління, яка є не раціональною і вимагає корекції;

- відбувається скорочення необоротних активів на 45,0% та, відповідно, власного капіталу на 34,2%;

- МПП "Промінь-S" має неліквідний баланс і є неплатоспроможним та збитковим підприємством;

- основні виробничі фонди зменшились на 33 тис. грн., і становили у порівнянні з базовим роком 95,2%.

- фондовіддача зменшилась на 4,9%.

Для підвищення ефективності операційної системи підприємства запропоновано реорганізувати систему управління, а також покращити якість надаваємих послуг.

Дані заходи дозволять зекономити 72180,96 грн., на оплату праці, покращити комунікаційні зв'язки і полегшить управління структурними підрозділами, зробить його мобільнішим та ефективнішим.

Ведення малярної дільниці окупиться через 16 місяців і дозволить отримувати річний прибуток в розмірі 249268,8 грн.

Перелік посилань

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Б. Основи менеджменту. -- Львів: вид-во Світ, 2003.

2. Армстронг М. Основи менеджменту. Як стати кращим керівником. - Ростов-на-Дону: "Фенікс", 2008.

3. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 248 с.

4. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: Підручник для студентів ВНЗ. - К.: Професіонал, 2007. - 446 с.

5. Барнгольц С.Б. Экономический анализ хозяйственной деятельности на современном этапе развития. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 301 с.

6. Боді Д., Пейтон Р. Основи менеджменту: перекл. з англ. / Під ред. Ю.Н. Каптуревського -- Дпб.: Видавництво "Пітер", 2009. -- 816 с.

7. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піга Ю.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації. Друге видання, виправлене і доповнене - К.: "Каравела"; Львів: "Навчальний світ" - 2004, 2005. - 298с.

8. Вартанов А.С. Экономическая диагностика деятельности предприятия: организация и методология. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 153 с.

9. Василенко В.О. Антикризисне управління підприємством: Навчальний посібник. -- Київ: ЦУЛ, 2003. -- 428 с.

10. Василенко В.А., Мельник И.Е. Операционное и ситуационное управление в системе менеджмента: Учебное пособие. -- М.: МГИУ, 2002. -- 530 с.

11. Василенко В.О., Ткаченко Г.І. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене і доповнене. За редакцією Василенка В.О. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 400 с.

12. Василенко О.В., Ткаченко Г.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2003. - 532 с.

13. Вахлимов В.К. Автомобили. Основы конструкции. /Уч. для ВУЗов - М.: Высшая школа 2004. - 432 с.

14. Дынько А.В. Диагностика неисправностей легкового автомобиля - М.: Дашков и К, 2003. 354 с.

15. Гірняк О.С. Менеджмент: теоретичні основи і практикум. - К.: 2003. - 336 с.

16. Гэлловэй Лес. Операционный менеджмент. -- СПб.: Питер, 2001. --320с.

17. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. - К.: Основи, 2003. - 121 с.

18. Громов Н.Н. Менеджмент на транспорте. Учебн. пособие для ВУЗов -М.: Машиностроение, 2004. - 448 с.

19. Дембинский Н.В. Анализ экономики промышленного предприятия. - Минск: Беларусь, 2009. - 301 с.

20. Зудилин А.П. Анализ хозяйственной деятельности развитых капиталистических стран. - 2-е изд. - Екатеринбург: Каменный пояс, 2002. - 510 с.

21. Іщенко І.І., Терещенко С.П. Оцінка економічної ефективності виробництва та затрат. - К.: Вища школа, 2001. - 187 с.

22. Калина А.В. Менеджмент продуктивності: Навч. посіб. / А.В. Калина, С.П. Калініна, Н.Д. Лук'янченко. - К.: МАУП, 2004. - 232 с.

23. Кіндратська Г.І. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 336 с.

24. Корецький М.Х. Стратегічне управління: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. - К.: ЦУЛ, 2007. - 240 с.

25. Курочнкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2002. - 144 с.

26. Козлова О.И. и др. Оценка кредитоспособности предприятий. - М.: АО "АРГО", 2003. - 189 с.

27. Козловский В.А., Маркина Т.В., Макаров В.М. Производственный и операционный менеджмент. Учебник. - СПб: "Специальная Литература", 2009. --366с.

28. Кравченко Л.И. Анализ финансового состояния предприятия. - Минск: ПКФ "Єкаунт", 2004. - 245 с.

29. Кузьмін О.Є., Основи менеджменту: Підруч. / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. - К.: Академвидав, 2003. - 416 с.

30. Маркин Ю.П. Анализ внутрихозяйственных резервов. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 157 с.

31. Марков О.Д. Організація автосервісу. - Львів: Оріяна-Нова, 2008. - 332 с.

32. Марков О., Михайличенко А. Как определить мощность автосервиса // Авто&сервис. - 2007 №9. - С. 54-60.

33. Мескон М., Альберт М., Хедоурі Р. Основи менеджменту / пер. з англ. -- М.: Справа, 2004.

34. Михайлов А.П. Менеджмент: Навчальний посібник. - Чернівці: Букрек, 2005. - 492 с.

35. Лукашевич Н.П. Самоменеджмент: теория и практика: Ученик. - К.: Ника-Центр, 2007. - 344 с.

36. Обер-Крие Дж. Управление предприятием. - М.: Экономика, 2003. - 309с.

37. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник для высш. и средн. спец. учеб. заведений. - М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2006. - 159 с.

38. Планирование в условиях перехода к рынку. - К.: Техника, 2009. - 121 с.

39. Пушкар Н.С. Планування і організація підприємств, об'єднань та комплексів: навч. посібник. - К.: НМК ВО, 2002. - 416 с.

40. Русак Н.А. Экономический анализ предприятия. - Минск: ООО "Меркавание", 2005. - 148 с.

41. Русак Н.А. Экономический анализ в условиях самофинансирования предприятий. - Минск: Беларусь, 2009. - 215 с.

42. Хміль Ф.І., Основи менеджмента: Підручник. - К.: Академвидав, 2005. - 608 с.

43. Чалбоев К.К. Интенсификация производства и рыночные отношения / Под ред. А.И. Добрынина. - М.: Экономика, 2009. - 80 с.

Размещено на Allbest.ru