Удосконалення ресурсного забезпечення діяльності підприємства (на матеріалах відділення ДП "Чортківський КХП")

Логістичний підхід до управління матеріально-технічним забезпеченням в ДП «Чортківський КХП» потребує розгляду матеріальних ресурсів у динаміці як єдиний потік, який складається з: закупівлі матеріальних ресурсів; переміщення матеріальних ресурсів по ланках організації; складування матеріальних ресурсів; перетворення матеріальних ресурсів в сукупності з іншими ресурсами у якісний продукт підприємства послуги, що надає організація.

Матеріальний потік характеризується певним набором параметрів і може бути класифікований за декількома ознаками. Параметрами матеріальних потоків в ДП «Чортківський КХП» можуть бути: номенклатура, асортимент і кількість продукції; габаритні характеристики (об'єм, площа, лінійні розміри); вагові характеристики (загальна маса, вага брутто, вага нетто); фізико-хімічні характеристики вантажу; характеристика тари (пакування); фінансові характеристики; умови виконання інших операцій фізичного розподілу, пов'язаних з переміщенням продукції та ін.

Одним з напрямів підвищення економічної стійкості ДП «Чортківський КХП» та зростання його конкурентоспроможності на ринку є розширення асортименту готової продукції та її фасування. Слід зауважити, що важливим фактором підвищення ефективності використання основних виробничих фондів є інноваційна діяльність підприємства, як одна із форм інвестиційної діяльності, спрямована на розвиток техніки, технології, організації, удосконалення ринкового механізму господарювання. Інноваційна діяльність є не лише одним із чинників ефективного застосування фінансових ресурсів, вона також розглядає способи і форми використання інвестицій для забезпечення зростання ефективності капіталу.

З цією метою використовуються та впроваджуються нові технології. З різних анатомічних частин та біохімічних елементів зерна: ендосперму, оболонок, алейронового слою, зародка, білка і крохмалю можна отримати 52 продукти. На сьогодні отримують тільки 22 продукти. Із зародків пшениці отримують три високоефективні, підтверджені клінічними випробовуваннями, біологічно активні добавки: олію, глюкорн та шрот. Їхню дію на людський організм можна охарактеризувати трьома словами: захищають, сприяють, стимулюють. Численні показання до їх застосування потребують окремої статті. І те, що ці унікальні препарати продають в аптеці, свідчить про їхні лікувальні та профілактичні якості. До речі, шрот зародків пшениці випробовували і на тваринах, продуктивність яких зростала на 15-20%. Треба взяти до уваги, що сьогодні з кожним днем зростає попит малої розфасовки борошна в тару по 2, 5, 10, 15 кілограм. Попит на фасовану готову продукцію пов'язано зі зниженням купівельної спроможності населення в період кризи, витрачати кошти на закупку в запас, а набуває тенденції купівля по потребі на найближчий проміжок часу. Така асортиментна група фасування задовольняє потреби найвимогливішого покупця. А упаковку, до речі, можна використати замість реклами і промоутера. Істотний вплив на зміцнення конкурентних засад відіграватиме виробнича диверсифікація спрямована на розширення асортименту виготовлюваної продукції. В даному випадку однорідна диверсифікація може розглядатися як розширення асортименту продукції. Наведемо приклад запланованого розширення асортименту борошна: «Борошно грубого помолу», «Борошно пшеничне з висівками», «Борошно крупка», «Борошно обойне», «Борошно кулінарне або для млинців».

Для впровадження напряму однорідної диверсифікації необхідна наявність таких умов, які реально існують на підприємстві: продукція, яку виробляє підприємство, для нього традиційна і запланована до випуску нова продукція істотно не відрізняється; підприємство має достатньо обладнання та виробничих потужностей для випуску нової продукції практично без значних технологічних змін; підприємство не потребує додаткового персоналу; існує можливість забезпечення реклами нової продукції та моніторинг ринків збути для її впровадження.

На внутрішньому ринку окреслилась чітка тенденція: якість - ціна - збут. У завоювання нових ринків збуту і зміцнення старих велику роль відіграватиме високий стандарт якості. Одним із заходів для цього повинні бути розробники до товарного знаку. Це звичайно психологічний аспект, але він діє на той момент, коли старий товарний знак дискредитував себе низькою якістю. Щоб дати своєрідний сигнал покупцям про нові зміни в якісних характеристиках продукції.

Загалом, можемо стверджувати, що досліджуване підприємств має усталені та напрацьовані канали матеріально-технічного забезпечення, відповідно до спеціалізації та територіально-географічних факторів з врахуванням його державної форми власності та функціональної орієнтації.

2.4 Аналіз механізму інформаційно-комунікативного забезпечення діяльності досліджуваного підприємства

Якщо розглядати роботу ДП «Чортківський КХП», то можна визначити форму взаємодії людей, спрямовану на виконання визначеної певної функції, як соціотехнічну систему, де системотворним компонентом виступає людина, сукупність взаємодіючих людей. Взаємодія забезпечується і виражається через: а) систему відносин, регламентованих юридичними розпорядженнями; б) розподіл функцій (горизонтальна спеціалізація); в) субординацію зв'язків з представництвами нижчого рівня; г) систему комунікацій -- засобів і каналів передачі інформації, що рухається зверху вниз (передача розпоряджень, вказівок, завдань), знизу нагору (звіти) і по горизонталі (консультації, обмін думками рівних за рангом).Для ієрархічної структури характерні знову ж яскраво виражені комунікативні відносини. Проміжні ступені одночасно є й підлеглими і командними.

Важливою формою інформаційно-косункативного забезпечення ДП «Чортківський КХП» є Інтернет ресурси (рис. 2.3).

З'ясувавши процес організаційного забезпечення управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» доцільно буде проаналізувати рух логістичних потоків в даному процесі. Для цього в першу чергу, потрібно розглянути важливість такої науки як логістика в діяльності підприємств.

Рис. 2.3. Інтернет-ресурси в системі інформаційно-комунікативного забезпечення ДП «Чортківський КХП»

Головне завдання логістики полягає в створенні інтегрованої ефективної системи регулювання і контролю матеріальних і інформаційних потоків, що забезпечує високу якість надання послуг.

ДП «Чортківський КХП» є логістичною системою, оскільки воно має входи, трансформуючу систему та вихідні канали (рис. 2.4)

Рис. 2.4. Модель матеріально-технологічної підсистеми ДП «Чортківський КХП» Примітка. Складено автором.

Входами логістичної системи ДП «Чортківський КХП» є: інформаційні, трудові, матеріальні, фінансові ресурси, що поступають з зовнішніх джерел і підлягають перетворенню в процесі управління. Трансформуюча система - засіб перетворення вхідних елементів у вихідні. Наприклад, виробництво борошна. Вихідні канали: оброблена інформація, надання управлінських послуг, звітність, заробітна плата та інше, що протікає від підприємства до споживача.

Важливим елементом логістичної системи є логістичні потоки. Основні параметри, що характеризують потік, наступні : його початковий і кінцеві пункти, геометрія шляху (траєкторія), довжина шляху (міра траєкторії), швидкість і час руху, проміжкові пункти, інтенсивність. Для опису потоків і роботи з ними необхідна хоча б сама проста класифікація, яку доцільно побудувати за наступними параметрами:

· відносно до системи, що розглядається: а) внутрішні потоки - циркулюють в середині системи, б) зовнішні потоки - надходять у систему ззовні і/або залишають її межі;

· за ступенем безперервності: а) безперервні потоки - в кожен момент часу по траєкторії потоку переміщується певна кількість об'єктів, б) дискретні потоки - утворюються об'єктами, що переміщуються з інтервалами;

· за ступенем регулярності: а) детерміновані потоки - характеризуються визначеністю параметрів на кожний момент часу, б) стохастичні потоки - характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожен момент часу приймають певну величину з відомою ступінню вірогідності;

· за степенем стабільності: а) стабільні потоки - характеризуються сталістю значень на протязі певного часу, б) нестабільні потоки - характеризуються флуктуаційним характером зміни потоку;

· за ступенем мінливості: а) стаціонарні потоки - характерні для вже встановлених процесів, їх інтенсивність є величиною постійною, б) нестаціонарні потоки - характерні для ще невстановлених процесів, їх інтенсивність міняється на протязі певного часу;

· за характером переміщення елементів потоку: а) рівномірні потоки - характеризуються постійною швидкістю переміщення об'єктів, тобто за однакові відрізки часу об'єкти проходять однаковий шлях; інтервали початку і завершення руху об'єкта також рівні, б) нерівномірні потоки - характеризуються зміною швидкості переміщення, можливістю прискорення, сповільнення, зупинки у дорозі, зміни інтервалів відправлення і прибуття;

· за степенем періодичності: а) періодичні потоки - характеризуються сталістю параметрів або сталістю характеру їх зміни через певний період часу, б) неперіодичні потоки - характеризуються відсутністю закономірності зміни параметрів потоку;

· за ступенем відповідності змін параметрів потоку раніше заданому ритму: а) ритмічні потоки, б) неритмічні потоки;

· за ступенем складності: а) прості (диференційовані) потоки - складаються із об'єктів одного виду, б) складні (інтегровані) потоки - об'єднують різнорідні об'єкти;

· за ступенем керованості: а) керовані потоки - такі що адекватно реагують на управлінський вплив з боку керуючої системи, б) некеровані потоки - такі що не реагують на управлінський вплив [56, с.28].

Основна наша увагу ми зосередили на дослідженні матеріальних та інформаційних потоків ДП «Чортківський КХП». Суб'єктом управління цих потоків є керівна ланка підприємства.

Для успішного функціонування ДП «Чортківський КХП» як логістичної системи вирішальним фактором є ефективність управління інформаційними потоками.

Інформаційний потік доцільно розглядати, як сукупність наступних функціональних дій: отримання інформаційних потоків від первинного джерела; первинна обробка інформаційних масивів; переміщення інформаційних потоків всередині підприємства; зберігання масивів інформації.

Інформаційні потоки в ДП «Чортківський КХП» можна класифікувати за рядом ознак: в залежності від виду систем, що зв'язуються потоком: горизонтальний та вертикальний; в залежності від місця проходження: зовнішній і внутрішній; в залежності від напряму по відношенню до логістичної системи: вхідний і вихідний. Інформаційний потік характеризується наступними показниками: джерело виникнення; напрям руху потоку; швидкість передачі і прийому; інтенсивність потоку.

Керують інформаційним потоком наступним чином: змінюючи напрям потоку; обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому; обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремої ділянки шляху.

Вимірюється інформаційний потік кількістю обробленої і переданої інформації. Способи виміру кількості інформації, що вміщуються в будь-якому повідомленні, визначається в розділі кібернетики, який називається теорією інформації. У відповідності з цією теорією за одиницю кількості інформації прийнята так звана двоїна одиниця-біт. При використанні ЕВМ інформація вимірюється байтами. Байт - це частина машинного слова, яка складається, як правило, із 8 біт і використовується як єдине ціле при обробці інформації в ЕВМ. Використовуються також похідні одиниці кількості інформації: кілобайт і мегабайт.

В практиці діяльності підприємства інформація може вимірюватись також: кількістю оброблених і переданих документів; сумарною кількістю документострок в оброблених і переданих документах.

Різноманітні інформаційні потоки, що циркулюють між елементами логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, утворюють своєрідну логістичну інформаційну систему, яка може бути визначена як інтерактивна структура, яка включає персонал, обладнання і процедури (технології), що об'єднані інформаційним потоком, який використовується логістичним менеджментом для планування, регулювання, контролю і аналізу функціонування логістичної системи [56, с.36].

Інформаційну систему ДП «Чортківський КХП» можна поділити на наступні підсистеми: підсистема поточної інформації (електронна пошта, оперативний облік, вибіркова звітність); підсистема адміністративної інформації (законодавчі акти, нормативні акти, методичний матеріал); підсистема накопичення та збереження даних (комп'ютерний банк даних); облікова підсистема (бухгалтерський облік, податковий облік, статистика, моніторинг); експлуатаційна підсистема (розробка цільових програм, проектні послуги, управління персоналом,); комп'ютерна підсистема (Internet, внутрішня комп'ютерна підсистема, база даних „Ліга”) [49, с.79]. В ДП «Чортківський КХП» функціонує комп'ютерна база даних «Ліга». У цій базі даних можна ознайомитись з будь-яким нормативним актом та їх коментуванням.

Таким чином, ДП «Чортківський КХП» володіє досить ефективним інформаційно-комунікативним забезпеченням, яке сприяє реалізації господарської діяльності підприємства.

Висновки до 2 розділу

1. Різноманітні інформаційні потоки, що циркулюють між елементами логістичної системи, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, утворюють своєрідну логістичну інформаційну систему, яка може бути визначена як інтерактивна структура, яка включає персонал, обладнання і процедури (технології), що об'єднані інформаційним потоком, який використовується логістичним менеджментом для планування, регулювання, контролю і аналізу функціонування логістичної системи.

2. Державне підприємство «Чортківський комбінат хлібопродуктів» засноване на державній власності з метою виконання завдань Державного комітету України з державного матеріального резерву по кількісному та якісному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву, отримання прибутку від господарської діяльності в інтересах підприємства та Державного комітету України з державного матеріального резерву.

3. Основними напрямками виробничої діяльності ДП «Чортківський КХП» є: виконання завдань органу управління майном по кількісному та якісному зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, отримання прибутку від господарської діяльності підприємства, забезпечення інтересів держави щодо закупівлі до держрезерву насіння, згідно з доведеними нормативами державних завдань по накопиченню і закладенню його зберігання та використання за нарядами; приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей державного та мобрезерву згідно з установленими договорами; здійснення постійного контролю за станом матеріальних цінностей держрезерву, що зберігається на підприємстві, виробництво борошна та круп.

4. Неритмічність виробничих процесів, погіршення якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, через що погіршується його платоспроможність До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності та використання виробничих потужностей.

кадровий фінансовий працівник комунікативний

Розділ 3. Напрями вдосконалення ресурсного забезпечення діяльності ДП «Чортківський КХП»

3.1 Формування системи комплексного ресурсного забезпечення діяльності ДП «Чортківський КХП» на принципах збалансованості

Важливим напрямком розвитку теорії і практики сучасного менеджменту є формування комплексного підходу до управління виробничо-комерційною діяльністю підприємства. Він проявляється, наприклад, у маркетинговому підході, реінжинірингу бізнес-процесів, однак найбільш яскраво та повно інтеграція постачальницько-виробничо-розподільних систем виражена у логістичному підході до планування, організації, управління і контролю руху ресурсних потоків у просторі й у часі від їх первинного джерела до кінцевого споживача. Мета логістичного підходу -- оптимізація наскрізного управління сукупністю ресурсних потоків, що складають єдину систему ресурсопостачання.

Використання цього підходу дозволяє підприємствам знизити витрати на управління потоками і поліпшити рівень обслуговування споживачів. Походження факторів формування ресурсної стратегії підприємства може мати внутрішній або зовнішній характер. Внутрішні фактори обумовлюються наявними та доступними підприємству ресурсами, зовнішні -- його потребами у залученні додаткових обсягів ресурсів при виникненні стратегічної «ресурсної прогалини», тобто різниці між потрібним та фактичним обсягом доступних ресурсів підприємства. Слід зазначити, що «ресурсна прогалина» в даному випадку є не стільки недостатніми обсягами ресурсів, що можуть бути придбані на відкритому ринку за наявні у підприємства кошти (відповідну частку капіталу), скільки перевищенням необхідних витрат ресурсів (у вартісному виразі) над фактичним розміром капіталу. Виникнення такого розриву, який ніяким чином не може бути компенсований наявними коштами підприємства, означає, що забезпечення виконання обраних стратегій вимагає необхідність або залучення додаткових внесків учасників підприємства, або включення до підприємства нових учасників. У обох випадках ключовими факторами формування додаткового обсягу ресурсів корпорації є ринкова ситуація на відповідних ресурсних ринках. Механізм комплексного ресурсного забезпечення підприємства в контексті стратегічного підходу зображено на рисунку 3.1.

Рис. 3.1. Алгоритм формування ресурсної стратегії підприємства

Удосконалення механізму ресурсного забезпечення ДП «Чортківський КХП» на прикладі матеріально-технологічної підсистеми організації, що відповідає за матеріально-технічне та інформаційне забезпечення.

Організаційне забезпечення процесу управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП», на нашу думку, потребує докорінної перебудови, оскільки на сьогоднішній день матеріальні, технічні та інформаційні ресурси використовуються не ефективно.

Як зазначалося, участь в процесі управління матеріально-технічною підсистемою у ДП «Чортківський КХП» беруть багато функціонально та організаційно не пов'язаних структурних елементів. На нашу думку доцільно створити підрозділ у структурі ДП «Чортківський КХП», який би займався безпосередньо управлінням матеріально-технологічною підсистемою (рис. 3.2). До безпосередніх функцій такого відділу потрібно віднести: планування потреби підприємства у матеріально-технологічних ресурсах; організація проведення тендерів на закупівлю необхідного обладнання, матеріалів, інвентарю; організацію зберігання матеріально-технічних та інформаційних ресурсів; забезпечення отримання матеріально-технічних та інформаційних ресурсів підрозділами підприємства; розробка обґрунтованих норм витрат матеріально-технічних ресурсів; контроль за якістю матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, що надаються структурним підрозділам; контроль за економним та раціональним використанням матеріальних цінностей.

Рис. 3.2. Функції підрозділу матеріально-технічного та інформаційного забезпечення ДП «Чортківський КХП» [складено автором]

Сам відділ можна розділити на два підрозділи, один з яких займався бматеріально-технічним забезпеченням підприємства, а другий інформаційно-комунікативним забезпеченням.

На нашу думку сьогодні обов'язковим для ДП «Чортківський КХП» є запровадження системи автоматизації діловодства та документообігу. Головними функціями системи автоматизації діловодства та документообігу (САДД) на підприємстві є: управління потоками робіт з інформацією, контроль виконання розпоряджень, доручень та документів, забезпечення колективної роботи працівників над документами; реєстрація документів, забезпечення механізмів анотованого опису документів та збирання резолюцій, доставка звітів про виконання доручень; вдосконалення методів підтримки прийняття рішень з питань діловодства та документообігу підприємства; автоматизація роботи спеціалістів за визначеним на підприємстві регламентом обробки документів, пошук та вибір необхідної інформації, розсилання опрацьованих документів для подальшої обробки, обробка документів з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів; створення та ведення електронного архіву документів ДП «Чортківський КХП», забезпечення надійного зберігання всіх версій документів та інших інформаційних об'єктів, максимально зручна систематизація сховища документів згідно з вимогами підприємства; формування аналітичних та статистичних звітів, первинний аналіз даних та регулярна перевірка стану діловодства.

На першому етапі запровадження САДД необхідно забезпечити автоматизацію обробки та обліку вхідної, вихідної та внутрішньої кореспонденції, підготовку, облік та затвердження розпоряджень та наказів, ведення електронного архіву документів тощо. Основними вимогами до САДД можуть бути: можливість створення розвинутих картотек обліку документів та інших об'єктів; наявність розвиненої системи контролю виконання доручень та документів; відповідність системи та діловодних процесів, що нею автоматизуються, не тільки відомчим, а й державним стандартам України (ДСТУ) та нормативним документам; відповідність вимогам до захисту інформації та забезпечення конфіденційного документообігу, наявність засобів криптографічного захисту документів та електронного підпису; одночасна підтримка традиційного паперового документообігу та більш сучасного електронного; забезпечення одночасного руху документів та їх реєстраційних карток відповідно до маршрутно-технологічних схем їх опрацювання; впорядковане архівне зберігання всіх версій документів із вбудованими засобами їх повнотекстового пошуку; можливість колективної роботи виконавців з одним або кількома об'єктами обробки; відкрита архітектура, сумісність із сучасними корпоративними СУБД, офісними програмними системами, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку; модульна побудова системи та можливість швидкого її реконфігурації при зміні організаційно-штатної структури ДП «Чортківський КХП»; використання сучасних Web-технологій для розподіленої обробки документів. І, нарешті, САДД має включати такі комплекси автоматизованих функцій, як обробка документів, контроль виконавської діяльності, моніторинг процесів обробки документів, проектування маршрутів їх руху, контроль за станом системи, ведення картотеки, підготовка документів комп'ютерними засобами, супровід системи та архіву документів.

На нашу думку удосконалення інформаційно-комунікативної підсистеми ДП «Чортківський КХП» повинно торкатися побудови інтернет-порталу про діяльність підприємства.

Мета побудови інтернет-порталу полягає в створенні двоспрямованого інформаційного ресурсу прогресивного типу для задоволення інформаційних потреб споживачів в оперативному (в деяких випадках - у режимі реального часу) інформуванні про поточну роботу підприємства

Інформатизація діяльності ДП «Чортківський КХП» пов'язана з певними труднощами технічного, економічного, культурного і навіть психологічного характеру. По-перше, потрібні розширення та модернізація існуючої інфраструктури ДП «Чортківський КХП», а саме комп'ютерного парку та структурованих кабельних мереж. Лише після цього можна створити локальну мережі, а на їх базі - ефективну інформаційну систему.

По-друге, розробка та подальша експлуатація системи потребує великих і постійних витрат і залежить від професіоналізму та організованості колективу виконавців. Для забезпечення належного рівня робіт необхідно створити або зміцнити відповідні структурні підрозділи ДП «Чортківський КХП». По-третє, потрібно підвищити культуру користування сучасними інформаційними технологіями. Переважна більшість користувачів не має необхідних знань та досвіду користування комп'ютерними мережами, базами даних, послугами Інтернет. Це може спричинити неприйняття нововведень і навіть активну протидію їм. По-четверте, потрібно розробити механізм поетапної перебудови роботи ДП «Чортківський КХП» в напрямі підвищення його ефективності в умовах широкого використання інформаційних ресурсів і сучасних технологій.

Трансформація економічних, політичних та соціальних відносин вимагає формування нової парадигми управління функціонуванням підприємства.

В контексті вдосконалення ресурсного забезпечення підприємства важливим є проведення системи нових інструментів, що становлять мережу спеціального економічного інструментарію менеджменту організації (рис. 3.3)

Кожен елемент цієї мережі є необхідним підпорядковуючись єдиній мережі - реалізації програми ефективного управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства.

3.2 Логістичний підхід до покращення ресурсного забезпечення діяльності досліджуваного підприємства

Логістичний підхід до процесу ресурсним забезпеченням підприємства вказує на можливість забезпечення управління інформаційними, фінансовими, матеріальними потоками, які виникають в процесі перебігу комплексу відносин в структурі внутріорганізаційного менеджменту (рис. 3.4).

В цьому контексті доцільним є отримання економічного ефекту від скорочення тривалості перебігу процесів матеріально-технічного забезпечення ДП «Чортківський КХП». Так, доцільним є зменшення паперового документообігу в процесі організації системи закупівель, що сприятиме прискоренню прийняття рішення про закупівлю певного товару, роботи чи послуги.

Рис. 3.3. Мережа спеціального економічного інструментарію менеджменту організації в системі управління ресурсним забезпеченням ДП «Чортківський КХП» Примітка. Сформовано автором



Рис. 3.4. Логістична модель управління ресурсним забезпеченням ДП «Чортківський КХП»[складено автором]

Ми вважаємо, що одним із основних завдань внутріорганізаційної логістики є створення інтегрованої системи управління, регулювання та контролю матеріальних потоків, що виникають в процесі функціонування матеріально-технологічної підсистеми ДП «Чортківський КХП» (рис. 3.5).

У відповідності з цим завданням логістична модель забезпечення управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства повинна виконувати 2 функції: 1) оперативну (охоплює оперативну організацію матеріальних потоків); 2) координаційну (виявлення та аналіз потреби в матеріальних ресурсах, узгодження та консолідація інформаційних потоків та комунікативних зв'язків).

Велику роль в тому, чи буде логістична система ефективно виконувати свої функції, і, відповідно, забезпечувати життєдіяльність підприємства, відіграє правильний вибір проекту такої системи і оптимальне її впровадження у сферу управління матеріально-технологічною підсистемою.

Звичайно, що запропонувати єдиний «рецепт» створення логістичної моделі неможливо. Для кожного підприємства вона буде унікальною, оскільки її метою є досягнення конкретних стратегічних завдань управління. Разом з тим, спробуємо виділити основні, загальні для всіх, стадії процесу планування і створення логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства. У рамках цієї моделі можна виділити такі основні стадії: постановка цілей функціонування моделі; визначення теперішнього стану (шляхом зовнішнього та внутрішнього аудиту); створення і розгляд альтернативних проектів системи; вибір оптимального варіанту системи; його впровадження та контроль за ним.

Рис. 3.5. Логістичні потоки в процесі управління ресурсним забезпеченням ДП «Чортківський КХП» Примітка. Сформовано автором.

Постановка цілей є першим і одним із найважчих і відповідальних кроків, від якого залежить ефективність створюваної логістичної моделі. Концепція логістики висуває жорсткі вимоги до процесу визначення цілей. Так, кожна ціль повинна мати якісну характеристику, кількісну характеристику і часовий інтервал, що відводиться на досягнення даної цілі. Прикладом правильного формулювання цілі логістичної моделі може бути: "Скорочення на 20% затрат на матеріально-технічне забезпечення ДП «Чортківський КХП» при збереженні високого рівня якості продукції.

Для підвищення ефективності процесу постановки цілей логістичної моделі слід використати "метод місій". Місія є комплексом цілей системи, що визначаються для кожного структурного елементу. Важливо відзначити, що головною відмінністю цього методу від традиційних методів постановки цілей є те, що місії "перетинають" основні функціональні сфери системи, тим самим визначаючи той внесок, який кожна із підсистем має внести для досягнення загальної цілі системи.

"Підцілі" по кожному виду управлінських послуг агрегуються на вищому рівні управління в загальну логістичну ціль, що визначає стратегію системи. Відомий американський логіст Д.Дж. Бауерсокс виділив 2 основні напрями логістичної стратегії, а саме [22, С.54]: 1) мінімальні загальні витрати; 2) максимальний рівень обслуговування споживачів. Кожна з цих стратегій містить 2 основних компонента: витрати та обслуговування. Таким чином, при прийнятті рішення про вибір стратегії, керівництво ДП «Чортківський КХП» порівнює витрати системи, що проектується, з рівнем обслуговування споживачів, на який вона розрахована (кількісний рівень обслуговування визначається з точки зору доступності надання управлінських послуг).

Дослідження показали, що залежність між рівнем обслуговування і витратами не є лінійною. Так, підвищення рівня обслуговування споживачів на 2% призводить до 14-%-ного збільшення матеріальних запасів в системі, що породжує значний ріст витрат [29, С.47]. Разом з тим, рівень обслуговування зіставляється не лише з величиною витрат, але й з обсягом податкових надходжень. На основі такого аналізу виводяться загальні цілі логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП», які потім конкретизуються і закладаються в основу стратегії системи.

Другим кроком в процесі створення логістичної моделі є аналіз поточного стану системи матеріально-технічного забезпечення ДП «Чортківський КХП», що дозволяє виявити потенційно сильні і слабкі сторони існуючої системи з точки зору поставлених цілей, а також визначити вплив зовнішніх факторів на ефективність її функціонування. Саме цій цілі підпорядковане "зовнішній і внутрішній аудит" логістичних систем.

Внутрішній аудит пов'язаний з аналізом відповідності структури існуючої логістичної моделі поставленим перед нею цілям, причому цей аналіз проводиться по кожній з "місій". Одночасно, в рамках цього процесу, проводять й аналіз організаційної структури.

Для аналізу організаційної структури з позиції логістичного управляння матеріально-технологічною підсистемою підприємства необхідно використовувати 2 основні методи: "Метод АВС" і "аналіз критичної цінності" (critical value analysis).

а) "Метод АВС" ґрунтується на т.зв. законі 80/20, чи законі Парето. Суть цього методу цікаво виклав американський логіст Рональд Баллоу: "Уявіть, що ви загубили на галявині 100 монет. Перші 80 монет ви знайшли досить швидко, але на пошуки кожної наступної в вас йде все більше і більше часу. Витрати часу на 1 монету зростають, і, на кінець, наступає такий момент, коли питома витрата часу на пошук 1 монети перевищить вартість монети. Про це потрібно пам'ятати і своєчасно зупинитися."[32, С.105]. По відношенню до нашого випадку, зміст закону Парето заключається в тому, що в загальному обсязі матеріально-технічного постачання, на долю 20 % найменувань приходиться 80% від загальної вартості закупівель. Тому весь асортимент продукції, що закупляється ДП «Чортківський КХП», ранжують у відповідності з долею в загальній вартості закупівель. Однак, результатів даного аналізу недостатньо для проектування ефективної логістичної моделі, оскільки в ряді випадків продукція, що має невисокий ранг з погляду "аналізу АВС", може мати високий ринковий статус і тим самим відіграє значну роль в системі закупівель.

Для того, щоб доповнити аналіз організаційної структури використовують метод «Аналіз критичної цінності», який дає можливість оцінити кожен вид продукції, що закупляється, з точки зору вимог, що висуває ДП «Чортківський КХП».

Одним з найважливіших елементів внутрішнього аудиту є аналіз витрат, що пов'язані із матеріально-технічним постачанням. Цей аналіз відіграє двояку роль в процесі проектування логістичної моделі: 1) він дозволяє визначити структуру витрат системи і виявити основні резерви їх економії; 2) дає можливість керівникам вищої ланки управління підприємством зробити вибір між альтернативними проектами логістичних систем.

Відзначимо, що найбільшу складність в рамках аналізу логістичних витрат представляє чітке визначення їх структури. Це пов'язано з тим, що в традиційній практиці обліку витрат на матеріально-технічне забезпечення підприємства використовують агреговані показники, що не дають можливості встановити зв'язок витрат логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства з виконанням конкретних задач. Таким чином, впровадження системи логістики вимагає розробки принципово нової концепції врахування витрат - «логістичної калькуляції витрат», що орієнтується на кінцевий результат.

Першим кроком при виконанні логістичної калькуляції витрат є розподіл витрат системи за функціональними сферами, що називаються «центрами витрат». Основні з них: обробка замовлень підрозділів підприємства на певну продукцію; переміщення продукції в межах організації; складування; підтримка запасів; перевезення; управління.

Розподіл витрат за центрами забезпечує їх ув'язку з проходженням матеріальних і інформаційних потоків через логістичну систему. Одночасно витрати розбиваються за видами продукції. Полегшити цю досить непросту задачу дозволяє «метод місій», який ми вже розглядали. Його зручність полягає в тому, що він дає можливість представити витрати системи логістики як за цільовим принципом (тобто виділяти витрати, пов'язані з виконанням конкретного завдання), так і за функціональним принципом (тобто за функціональними сферами чи «центрами витрат»). Потрібно наголосити, що при калькуляції витрат по місіях враховують не загальні витрати системи, а лише ті з них, які безпосередньо пов'язані з виконанням конкретної місії, тобто не виникають при відмові від неї. Такі витрати отримали назву «віднесених».

Інформація, що отримується в результаті логістичної калькуляції витрат, є основою для проведення власне аналізу витрат логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП». Провідну роль тут відіграє «концепція компромісів», що дає можливість досягнути найбільш ефективного розподілу ресурсів, і, відповідно, витрат логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства.

Концепція компромісів прийнятна на декількох рівнях логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП», внаслідок чого можна виділити такі основні види компромісів: а) міжфункціональні - між витратами в основних функціональних підрозділах організації; б) міжопераційні - між основними елементами логістичної системи (наприклад, компроміс «складування - перевезення»); в) міжвидові - використовуються в основному в сфері транспортування і відображають витрати, пов'язані з використанням різних видів транспорту; г) міжтипові - в їх рамках порівнюють витрати, обумовлені використанням власних чи залучених ресурсів (наприклад, використання власних транспортних засобів чи укладання контракту з спеціалізованою транспортною компанією).

Вплив компромісів оцінюється насамперед з точки зору загальних витрат розподілу (total distribution costs), які представимо так [9, С.40]:

ТДС = ТС+FC+СС+ІС+НС+МС, (3.1)

де ТС - транспортні витрати; FC - витрати, пов'язані з складуванням; СС - інформаційні витрати; ІС - витрати, пов'язані з запасами; НС - витрати, пов'язані з переміщенням продукції в середині підприємства; МС - управлінські витрати.

Відзначимо, що загальні витрати логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП», що визначаються за такою формулою, не відображають витрат, пов'язаних з функціонуванням каналу розподілу (витрат, що виникають внаслідок втрати ефективності каналу розподілу через високу конфліктність між його членами, наприклад). Для врахування даного фактору, при аналізі витрат вводиться спеціальний показник - «коефіцієнт ефективності каналу розподілу». Даний показник виводиться шляхом присвоєння основним фактором, що характеризують ефективність каналу розподілу, вагових характеристик, що відображають значимість фактора і ступінь ефективності каналу відносно даного фактору.

Аналіз витрат логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» не обмежується лише розглядом загальних витрат. Як ми вже зазначали, для створення ефективної системи логістики потрібно проаналізувати витрати з точки зору кінцевого результату. Для виявлення взаємозв'язку між витратами на обслуговування матеріально-технічного забезпечення підприємства і управлінським ефектом від його діяльності проводиться дослідження, що отримало назву «аналіз задоволеності споживача управлінських послуг». Необхідність цього аналізу пояснюється тим, що зв'язок між витратами логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства та управлінським ефектом підлягає вже згадуваному вище «закону 80/20».

Отже, внутрішній аудит, основні напрями якого ми розглянули, дає можливість досліднику оцінити ступінь відповідності корпоративних ресурсів стратегії, що планується, і виявити шляхи перебудови логістичної системи організації, з метою забезпечення її максимальної відповідності поставленим цілям. Але, без сумніву, лише цієї інформації недостатньо для створення ефективної логістичної системи: керівництву підприємства необхідно мати чітке уявлення про зовнішнє середовище, в якому суб'єкт економічних відносинмає впроваджувати свою стратегію.

Функцію збирання і аналізу інформації про зовнішнє середовище виконує зовнішній аудит. Він охоплює такі сфери, як технологічні фактори, основні тенденції в економіці і політиці, стан каналів розподілу. Важливу роль в зовнішньому аудиті відіграє прогнозування.

На основі отриманої в результаті зовнішнього та внутрішнього аудиту інформації про ресурси матеріально-технологічної підсистеми підприємства і стан зовнішнього середовища (а також його можливих змінах) керівництво ДП «Чортківський КХП» має розробляти альтернативні варіанти логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства, що задовольняють поставленим цілям. Ця процедура досить трудомістка і тривала, але тим не менше практика показала, що саме такий шлях, що пролягає через вибір 1 варіанту системи з цілого ряду можливих, призводить до найкращих результатів.

У процесі вибору найбільш сприятливого проекту логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства проводиться оцінка ступеня відповідності розроблених проектів цілям, що плануються, тобто, цей етап можна охарактеризувати як «операцію, що найбільш оптимально пов'язує цілі і використовувані ресурси в рамках обмежень по часу, витратам, доступності інформації і ефективності управління». Тут використовуються вже відомі нам методи - компромісів, загальних витрат і т.д. Однак, відзначимо, що даний аналіз відображає ситуацію, що склалася на день його проведення, без врахування можливих змін як у зовнішньому середовищі, так і в рамках самої організації, які можуть викликати істотні витрати на перебудову системи. Таким чином, ми зіткнулися з проблемою планування системи в умовах невизначеності.

Умова невизначеності висуває додаткові вимоги до проекту логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» -- однією з найважливіших характеристик системи стає гнучкість, тобто властивість адаптування (при мінімумі витрат) до умов, що змінилися, як прогнозованих, так і непередбачених. Планування логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства в таких умовах, що забезпечує їй необхідну гнучкість, проходить на основі:

1) аналізу чутливості системи, який спрямований на визначення значень ключових параметрів системи (насамперед - витрат) при зміні умов її функціонування. Метод, що використовується в рамках цього аналізу отримав назву «моделювання - що - якщо» (what if modelling) [14, С.91. Аналіз чутливості логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» технічно досить складний - для його здійснення потрібна потужна обчислювальна техніка, що використовує розвинуті мови програмування.

2) аналіз ризику, що пов'язаний з оцінкою розподілу імовірності показників, що характеризують ефективність системи, на основі розподілу окремих ключових факторів.

Процес планування логістичної моделі закінчується з вибором кінцевого варіанту системи, оптимального з точки зору стратегії підприємства, що планується. Однак, вибір оптимальної логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» ще не є гарантом успіху підприємства на ринку. Для успішного досягнення поставлених цілей потрібне створення ефективної системи управління, що спирається на розвинуту інформаційну систему.

Вирішальну роль в створенні та функціонуванні логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» як комплексного механізму управління матеріалопотоками відіграє логістична інформаційна система, яка є основним засобом забезпечення інтеграції та координації функціональних підсистем в рамках єдиної логістичної системи організації, а саме: об'єднує в єдиний комплекс 3 основних структурних блоки управління матеріальними потоками:

1) планування та координацію (складання і забезпечення зв'язку планів та графіків руху і використання матеріалопотоку у всіх ланках системи закупівель; розробка цілей і формування критеріїв оцінки їх досягнення);

2) регулювання (регулювання руху матеріалопотоку; зв'язок між діями ланок, що відповідають за товарорух);

3) контроль (оцінка ефективності та рівня затрат, пов'язаних з рухом матеріальних потоків у всіх ланках логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства; вироблення заходів для підвищення ефективності управління матеріалопотоками в організації).

Концепція логістики передбачає існування тісного зв'язку між 2-ома основними потоками, що існують в логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП» -- матеріальними та інформаційними. Взаємозв'язок між цими потоками наглядно показаний американським логістом Дж.Форрестером. Він, зокрема, досліджував зв'язок між часом затримки інформації в каналі розподілу і рівнем запасів у ньому [35, C.20].

Отже, ефективне управління матеріальними потоками неможливе при відсутності потужної інформаційної системи, що забезпечує керівників своєчасною достовірною інформацією, необхідною, насамперед, для планування і контролю за функціонуванням логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства. Створенням, впровадженням та управлінням інформаційною логістичною системою займається інформаційна логістика, розгляд якої виходить за межі нашого дослідження. [26].

Система управління матеріалопотоками має складатися із 3-ох функціональних підсистем. З'ясуємо коротко їх суть та призначення.

Функціональні підсистеми планування і контролю є двома сторонами процесу управління логістичною моделлю управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП». Логістичне планування (процес постановки цілей і вибору шляхів їх досягнення) здійснюється на трьох рівнях: стратегічному, тактичному та оперативному. стратегічне планування пов'язано з довготерміновим розподілом ресурсів в логістичній моделі управління матеріально-технологічною підсистемою організації з метою забезпечення виконання стратегічних завдань підприємства. Деталізація стратегії здійснюється на оперативному рівні, на якому розробляється програма функціонування логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства на протязі 1 року. Для забезпечення адаптації логістичної системи у випадку непередбачених змін умов її функціонування використовують тактичне планування. Основою для здійснення логістичного планування є прогнозування змін зовнішнього середовища.

Контроль за функціонуванням логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства тісно пов'язаний з процесом планування. У ході розроблення оперативного плану визначаються конкретні завдання системи, терміни їх виконання та встановлюються контрольні показники, що свідчать про виконання поставлених завдань. Базовим принципом логістичного контролю є концепція «управління по відхиленнях» (management by exception), сутність якої заключається в тому, що у випадку нормального функціонування логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства знаходиться в «автономному режимі», вище керівництво включається в роботу лише при виникненні відхилень від планових показників. Разом з тим система логістичного контролю повинна бути побудована таким чином, щоб, по-перше, сигнал про виникнення відхилень поступав на відповідний рівень управління і, по-друге, управляючий безперервно отримував інформацію про поточний стан логістичної моделі управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства. Ця функція, що виконується в рамках логістичного контролю, отримала назву моніторингу чи контролінгу. Контролінг дає керівництву можливість раннього виявлення несприятливої тенденції, яка потім може призвести до виникнення відхилень, що виходять за рамки допустимих рівнів відхилень.

Логістична координація пов'язана з забезпеченням інтегрованого управління усіма ланками матеріальних і інформаційних потоків.

Ми розглянули методичні засади формування моделі логістичного управління матеріально-технологічною підсистемою ДП «Чортківський КХП». Викладені принципи дають можливість досягти основного економічного ефекту логістики: скорочення обсягів запасів матеріальних ресурсів і часу доставки товарів, необхідних для забезпечення життєдіяльності підприємства.

Початком впровадження логістичної стратегії управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства може стати, наприклад, інтеграція системи закупівель, підвищення ефективності використання транспортних засобів.

В попередніх розділах ми зазначили, що в умовах ринкової економіки регулювання руху матеріальних потоків, зокрема, матеріально-технічного забезпечення досягається шляхом управління матеріальними ресурсами.

Дієвим механізмом формування та координування матеріально-технічного забезпечення (МТЗ), що є раціонально організованим процесом розподілу і реалізації засобів забезпечення функціонування організації на базі прогресивних форм своєчасного і комплексного забезпечення споживачів, [36, С. 7] є апарат, методи та принципи логістики.

Логістична концепція передбачає інтеграцію МТЗ у вигляді системи, як об'єкту управління, що розглядається як процес руху потоків матеріальних ресурсів у сфері управління матеріально-технологічною підсистемою підприємства. У цій проекції системології можна виділити такі принципи логістичного управління МТЗ:

виділення в системі об'єктів, що переміщуються і змінюються, в якості окремої керованої підсистеми і застосування по відношенню до неї системного підходу;

чітке визначення кінцевого результату як мети переміщення потоку у відповідності з технічними, економічними та іншими вимогами;

посилення розрахункового начала на всіх стадіях управління потоком - від планування до аналізу, математичне обґрунтування всіх параметрів траєкторії руху потоку;

диспетчеризація потоку - безперервне стеження за переміщенням та зміною кожного обєкта потоку та оперативне корегування його руху;

забезпечення надійності і безпеки руху, резервування комунікацій і технічних засобів у випадку необхідності зміни траєкторії руху потоку;

координування дій безпосередніх та опосередкованих учасників руху;

скорочення витрат всіх видів ресурсів.

Для практичної реалізації вищенаведених принципів, в основі МТЗ повинні бути покладені чіткі розрахунки, точний облік кількісного впливу основних факторів на рух матеріальних ресурсів.

Ці умови можуть бути забезпечені лише за допомогою методів економетрії, так як багато процесів і явищ МТЗ можуть бути описані математично, тобто представлені у вигляді математичних моделей. Оскільки такі моделі складаються з економічних величин, то вони називаються економіко-математичними. Структура логістичного управління матеріальними ресурсами в даному випадку має такий вигляд: Функція - Задача - Операція. Тобто, економіко-математичні моделі будуються для певних задач, диференційованих за функціями управління. Наведемо приклади економіко-математичних моделей для деяких задач управління потоками матеріальних ресурсів.

І. Функція планування МТЗ підприємства.

1. Задача визначення потреби в матеріальних ресурсах на основне виробництво формулюються таким чином:

, (3.2)

де Мі - потреба в матеріальних ресурсах і-го найменування для певного підрозділу підприємства; Hij - норма витрат і-х ресурсів на 1 працівника; Q - чисельність працівників підрозділу.

2. Суму матеріальних витрат См знаходять як

См=МіЦі, (3.3)

де Мі - потреба в матеріальних ресурсах на всі види діяльності організації; Ці - планові ціни матеріального ресурсу і-ого найменування (включаючи скидки і націнки, а також транспортно-заготівельні витрати).

3. Організація доставки продукції розглядається як транспортна задача лінійного програмування. Цільова функція має вигляд:

, а обмеження: (3.4)

; ,

де Cij - витрати по доставці одиниці продукції від і-го постачальника до j-ого підрозділу; 1,2, ... і, ... m - постачальники; 1,2, ..., j, ... n - споживачі; а1, ..., аі, ... аm - ресурси постачальників; b1, ... bі, ... bn - потреби споживачів.

ІІ. Функція оперативного регулювання матеріальних потоків.

1. Для узгодження специфікованої потреби з планом діяльності підприємства доцільним є використання сітьової моделі:

, (3.5)

де mij - необхідна кількість продукції і-ого найменування для j-ого працівника; Hij - норма витрат і-ї продукції на одиного працівника; Qj - чисельність працівників.

2. Регулювання перебігу поставок базується на застосуванні цільової функції:

, а також обмеження , (3.6)

де - продукція, що вже поставлена до моменту часу t; - частина плану постачання, виконаного до моменту часу t.

В цій моделі розглядаються моменти часу t всередині планового періоду Т, тобто 0<t<T, у вказані моменти відбувається логістичне корегування плану і поставок.

ІІІ. Функція управління запасами підприємства.

Так, максимальний рівень запасу визначають за формулою: