Розробка стратегії діяльності судноплавної компанії ВАТ "Українське дунайське пароплавство"
Фінансовий аналіз, характеристика стану макрооточення, чинники внутрішнього середовища, матриця SWOT-аналізу та довгострокові цілі ВАТ "УДП". Вибір стратегії організації (обгрунтування доцільності придбання компанією одного судна дедвейтом 14000 тонн).
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.11.2010 |
| Размер файла | 843,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
„+”, „-„
1
2
3
4
5
А.Показники, що відображають стійкість фінансового стану
1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)
0,6
0,54
0,41
-0,19
2. Коефіцієнт мобільності коштів
0,57
0,63
0,7
0,13
3. Коефіцієнт маневреності коштів
0,26
0,14
0,43
0,17
4. Коефіцієнт фінансової стійкості
4,87
4,14
1,18
-3,69
5. Коефіцієнт забезпечення довгострокової заборгованості
6,43
5,45
0,13
-6,3
6. Коефіцієнт іммобілізації коштів
0,52
0,49
0,45
-0,07
Б.Показники ефективності використання коштів
1. Коефіцієнт реалізації на 1 гривню немобільних коштів
1,82
1,9
2,07
0,25
2. Коефіцієнт оборотності коштів
3,17
3,05
2,95
-0,22
3. Рентабельність надання послуг
0,01
0,04
0,01
0
4. Рентабельність активів
0,13
0,05
0,01
-0,12
5. Рентабельність власного капіталу
0,02
0,08
0,02
0
В.Показники платоспроможності (ліквідності)
1. Показник загальної платоспроможності
3,87
3,97
1,3
-2,57
2. Показник поточної ліквідності
1,09
0,93
0,86
-0,23
3. Показник абсолютної ліквідності
0,02
0,02
0,05
0,03
4. Показник розрахунку з кредиторами за рахунок дебіторів
0,83
0,68
1,09
0,26
Таким чином, за фінансовими показниками діяльність ВАТ „УДП” у 2008 році мала дещо гірший рівень, ніж у 2006 році. Так на 19% зменшився рівень автономії, у 3,69 раза зменшилася фінансова стійкість, на 7% зменшилася мобілізація коштів, на 22% зменшилася оборотність коштів, на 12% зменшилася рентабельність активів, в 2,57 раза зменшилася загальна платоспроможність, на 23% відсотки зменшилася поточна ліквідність.
Мали місце й позитивні явища - на 13% збільшилася мобільність коштів, на 17% зросла маневреність коштів, на 25% зріс коефіцієнт реалізації на 1 грн. немобільних коштів, на 3% зросла абсолютна ліквідність, на 26% зросло покриття кредиторської заборгованості дебіторською.
2.4 Аналіз стану основних фондів ВАТ „УДП” за 2006-2008 рр.
До складу флоту ВАТ „УДП” входять 4 пасажирські комфортабельні судна, що здійснюють регулярні захоплюючі круїзи по Дунаю. Це теплоходи „Україна”, „Молдавія”, пасажировмісність яких 150 осіб, і теплоходи „Волга” та „Дніпро” пасажировмісністю 140 осіб. Судна побудовані в Австрії, цілком оснащені системою кондиціонування повітря, мають чотири палуби, панорамний ресторан, музичний салон, затишний бар, велику сонячну палубу з плавальним басейном з підігрівом, сауну, зал для перегляду супутникового телебачення. На туристів чекають комфортабельні каюти, де кожен турист почуватиме себе як вдома.
Річковий флот ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”: - річкові баржі різних типів вантажопідйомністю від 1000 до 2300 тонн; - річкові буксири-штовхачі сумарною потужністю головної силової установки від 1050 до 3000 к.с.; - самохідні суховантажні судна вантажопідйомністю 1814 тонн (сумарна потужність головної силової установки складає 2100 к.с., використовується також для штовхання баржевих составів).
Усього в складі річкового флоту компанії 468 суден, з яких 85 несамохідних суден і 383 одиниці самохідного флоту. Річковий флот ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” здійснює перевезення різних вантажів: - залізорудної сировини; - вугілля і коксу; - зернових вантажів; - металів і різних генеральних вантажів; - добрива навалом і в упаковці; - нафтопродуктів 3-го розряду; - машин і устаткування; - колісної техніки; - вантажів у контейнерах; - великогабаритних і великовагових вантажів.
Річкові перевезення забезпечуються флотом ВАТ „УДП” на всій судноплавній дільниці ріки Дунай від портів Усть-Дунайськ (Україна) і Констанца (Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина) та в зворотному напрямку. Вага вантажу в составах, які штовхають, при їхньому русі вверх проти течії досягає 11000 тонн, униз за течією - 6000-7000 тонн. Крім дунайських перевезень, річковий флот ВАТ „УДП” здійснює перевезення великогабаритних і великовагових вантажів у морському, змішаному сполученні „річка - море” з басейну Середземного моря на Каспій, а також на порти внутрішніх водних шляхів Росії.
Зазначені перевезення забезпечуються спеціалізованими понтонами „ТМІ-4” і чотирма понтонами типу „ПДМ-10”. Дані понтони призначені для перевезення великогабаритних і великовагових вантажів, колісної техніки, трейлерів і контейнерів від порту відправлення до порту призначення. Понтони обладнані силовою установкою, якірним пристроєм, ходовими вогнями, брагою для морського буксирування, автоматикою, що забезпечує баластування і безпеку плавання. Вантажні операції здійснюються шляхом вертикального, горизонтального навантаження-вивантаження, а також накатом і стягуванням.
На сьогоднішній день до складу морського флоту ВАТ „УДП” входять 6 суден дедвейтом від 2099 до 6100 тонн, роки будування 1969-1978. Це суховантажі, судна-овочевози, контейнеровози. Судна спроможні здійснювати перевезення різних вантажів у районі Чорного, Азовського, Середземного морів, заходити до портів Дунаю і Дніпра. До послуг клієнтів серія спеціалізованих суден змішаного „річка - море” плавання, що забезпечує швидку, цілісну та безперевалочну доставку швидкопсувних вантажів. Судна-овочевози оснащені ізометричними трюмами, у яких можна перевозити овочі та фрукти при оптимальних для їхнього транспортування температурах. Рефрижераторні установки судна, керовані комп'ютером, можуть підтримувати температурний режим у трюмах +3 - +6 С з точністю до 0,1 С. Два великих трюми, твіндеки і наявність різних кріплень на цих суднах дозволяють перевозити генеральні, пакетовані вантажі, контейнери, метал, автомашини, великогабаритне устаткування і зерно навалом. Морські судна пароплавства знаходяться під наглядом Регістра судноплавства України [8, 37].
Віковий склад рухомого складу ВАТ „УДП” можна представити у вигляді таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - Віковий склад та кількість рухомого складу ВАТ „УДП”
|
Назва, тип судна |
Рік будівництва |
Кількість суден |
|||
|
2006р |
2007р |
2008р |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
РАЗОМ |
485 |
484 |
480 |
||
|
в т.ч.: |
До 1980 року (термін експлуатації 28 і більше років) |
234 |
229 |
224 |
|
|
1980-1990 років (термін експлуатації 18 і менше років) |
250 |
250 |
250 |
||
|
Понад 1990 року (термін експлуатації 8 і менше років) |
1 |
5 |
6 |
||
|
І.Судна пасажирського флоту |
6 |
6 |
6 |
||
|
т/х "Україна", |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Молдавія" |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Волга" |
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х"Дніпро" |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х"Чайка" |
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х"Євген Косяков" |
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
|
|
ІІ.Судна морського флоту |
6 |
6 |
6 |
||
|
т/х "Вега-2" |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Ришкани" |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Василь Шукшин" |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Капітан Петрушевський" |
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Ізмаїл" |
Понад 1990 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
т/х "Десна" |
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
|
|
ІІІ.Судна річкового флоту |
473 |
472 |
468 |
||
|
Буксир-штовхач типа т/х «Київ» |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Буксир- штовхач типа т/х «Рига» |
До 1980 року |
14 |
14 |
14 |
|
|
1980-1990 років |
16 |
16 |
16 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Буксир- штовхач типа т/х «Іваново» |
До 1980 року |
8 |
8 |
8 |
|
|
1980-1990 років |
4 |
4 |
4 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Буксир типа т/х «Корнойбург» |
До 1980 року |
3 |
3 |
3 |
|
|
1980-1990 років |
4 |
4 |
4 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Штовхач типа т/х «Сергій Авдеєнков» |
До 1980 року |
2 |
2 |
2 |
|
|
1980-1990 років |
6 |
6 |
6 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Штовхач типа т/х «Запоріжжя» |
До 1980 року |
3 |
3 |
3 |
|
|
1980-1990 років |
6 |
6 |
6 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Штовхач типа т/х «Керч» |
До 1980 року |
2 |
2 |
2 |
|
|
1980-1990 років |
2 |
2 |
2 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажний теплоход типа т/х «Капітан Антипов» |
До 1980 року |
10 |
10 |
10 |
|
|
1980-1990 років |
5 |
5 |
5 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажний теплоход типа т/х «Капітан Ширков» |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
1980-1990 років |
3 |
3 |
3 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція типа УДП-С-1 |
До 1980 року |
4 |
4 |
4 |
|
|
1980-1990 років |
2 |
2 |
2 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція УДП-С-13/27 |
До 1980 року |
3 |
3 |
3 |
|
|
1980-1990 років |
6 |
6 |
6 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція УДП -С -28/43 |
До 1980 року |
7 |
7 |
7 |
|
|
1980-1990 років |
6 |
6 |
6 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція типа УДП-С-401 |
До 1980 року |
30 |
25 |
20 |
|
|
1980-1990 років |
35 |
35 |
35 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
4 |
5 |
||
|
Суховантажна баржа-секція УДП-С-1501/1508 |
До 1980 року |
2 |
2 |
2 |
|
|
1980-1990 років |
4 |
4 |
4 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція УДП-С-1509/1553 |
До 1980 року |
19 |
19 |
19 |
|
|
1980-1990 років |
15 |
15 |
15 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція типа UDP-1601 |
До 1980 року |
15 |
15 |
15 |
|
|
1980-1990 років |
15 |
15 |
15 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна тентова баржа типа УДП-1701
|
До 1980 року |
30 |
30 |
30 |
|
|
1980-1990 років |
30 |
30 |
30 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція типа DS-1801 |
До 1980 року |
20 |
20 |
20 |
|
|
1980-1990 років |
39 |
39 |
39 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція типа УДП -1901 |
До 1980 року |
14 |
14 |
14 |
|
|
1980-1990 років |
16 |
16 |
16 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-лихтер типа УДП-ДМ-202 |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
1980-1990 років |
0 |
0 |
0 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-лихтер типа УДП-ДМ-1001,2001, |
До 1980 року |
4 |
4 |
4 |
|
|
1980-1990 років |
2 |
2 |
2 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Суховантажна баржа-секція UDP-SL-001 - |
До 1980 року |
10 |
10 |
10 |
|
|
1980-1990 років |
5 |
5 |
5 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція UDP-SL-016 - МДЛ |
До 1980 року |
3 |
3 |
3 |
|
|
1980-1990 років |
0 |
0 |
0 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа-секція типа |
До 1980 року |
10 |
10 |
10 |
|
|
1980-1990 років |
10 |
10 |
10 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Нафтоналивна баржа UDP-SLT-001/ UDP-SLT-002 |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
1980-1990 років |
1 |
1 |
1 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Нафтоналивна баржа типа УДП-Т-201
|
До 1980 року |
8 |
8 |
8 |
|
|
1980-1990 років |
10 |
10 |
10 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Суховантажна баржа Змішаного плавання Понтон ТМИ-4 |
До 1980 року |
1 |
1 |
1 |
|
|
1980-1990 років |
0 |
0 |
0 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
||
|
Понтон УДП-ПДМ-10 |
До 1980 року |
2 |
2 |
2 |
|
|
1980-1990 років |
2 |
2 |
2 |
||
|
Понад 1990 року |
0 |
0 |
0 |
Таким чином, як видно з таблиці 2.6, рухомий склад ВАТ „УДП” за роками побудови суден можна умовно поділити на наступні групи:
- за терміном експлуатації 28 і більше років (до 1980 року побудови);
- за терміном експлуатації 18 і менше років (1980-1990 років побудови);
- за терміном експлуатації 8 і менше років (понад 1990 року побудови).
Кількість суден у 2008 році у порівнянні з 2006 роком зменшилася на 4 судна, при цьому за віковою структурою мало місце вибуття 10 суден за терміном експлуатації 28 і більше років (до 1980 року побудови) та надходження 5 суден з терміном експлуатації 8 і менше років (понад 1990 року побудови).
Наочне відображення вікової структури рухомого складу по роках представимо у вигляді рисунку 2.5.
Рис. 2.5 - Віковий склад флоту ВАТ „УДП” по роках
Як видно з рис. 2.5, на протязі досліджуваного періоду найбільша питома вага 52% приходиться на флот, вік якого 18 років, а найменша питома вага приходиться на судна, вік яких менше 8 років.
Аналіз стану основних фондів компанії можна оцінити за допомогою таких показників: коефіцієнт оновлення основних фондів, коефіцієнт вибуття основних фондів, коефіцієнт приросту, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності. Розглянемо їх.
Коефіцієнт оновлення основних засобів визначається за формулою:
Тоді маємо:
К п.ОЗ2006 =100*( 20 072,80/ 1 060 213,40)=1,89
К п.ОЗ2007 = 100*(11702.9/ 1061852.1)=1,10
К п.ОЗ2008 =100*(2004,0/ 1042326)=0,19
Коефіцієнт вибуття основних засобів визначається за формулою:
Тоді маємо:
К в.ОЗ2006 = 100*(13 841,80/ 1 053 982,40)=1,31
К в.ОЗ2007 = 100*(10064.2/ 1060213.4)=0,95
К в.ОЗ2008 = 100*(21530/ 1061852,1)=2,03
Коефіцієнт приросту основних засобів визначається за формулою:
Тоді маємо:
Кпр2006 =100*(1 060 213,40-1 053 982,40)/ 1 053 982,40=0,59
Кпр2007 =100*(1061852.1-1060213.4)/ 1060213.4=0,15
Кпр2008 =100*(1042326-1061852)/ 1061852=-1,84
Коефіцієнт зносу основних засобів визначається за формулою:
Тоді маємо:
Кзн2006 =100*(827 067,80/1 060 213,40)=78,01
Кзн2007 =100*(852139.5/1061852.1)=80,25
Кзн2008 =100*(860755/1042326)=82,58
Коефіцієнт придатності основних засобів визначається за формулою:
Тоді маємо:
Кприд2006 =100*(233 145,6/1 060 213,4)=21,99
Кприд2007 =100*(209 712,6/1 061 852,1)=19,75
Кприд2008 =100*(181 572,0/1 042 326,0)=17,42
Слід відзначити низький рівень оновлення основних засобів - у 2006 році було оновлено 2% основних засобів, у 2007 році зазначене оновлення складало 1%, у 2008 році оновлення складало 0,02%
При цьому у 2006 році вибуло 1,3% основних засобів, у 2007 році 0,95%, а у 2008 році вибуття складало вже 2,03%
Приріст основних фонді таким чином у 2007 році становив 0,59%, у 2007 році 0,15, а у 2008 році -1,84%.
Коефіцієнт зносу впродовж досліджуваного періоду є досить високим: у 2006 році 78,01%, у 2007 році - 80,25%, у 2008 році - 82,58%.
Коефіцієнт придатності у 2006 році становив 21,99%, у 2007 році становив 19,75%, а в 2008 році становив17,42%.
Ефективність використання основних фондів можна виявити за допомогою показників фондовіддачі, фондомісткості, рентабельності та коефіцієнт амортизаційної віддачі.
Фондовіддача визначається за формулою:
Тоді маємо:
ФВ2006 = 516 030,6/ 1 060 213,4=0,49
ФВ2007 = 502 543,8/ 1 061 852,1=0,47
ФВ2008 = 486 942,0/ 1 042 326,0=0,47
?2008-2006=-0,02
Фондомісткість визначається за формулою:
Тоді маємо:
ФМ2006 =1/0,49=2,1
ФМ2007 =1/0,47=2,1
ФМ2008 =1/0,47=2,1
?2008-2006=0,0
Рентабельність використання основних фондів визначається за формулою:
Тоді маємо:
Р2006 = -53 107,7/1 060 213,4=-0,05
Р2007 = -39 080,5/1 061 852,1=-0,04
Р2008 = -5 369,0/1 042 326,0=-0,06
?2008-2006=-0,01
На зменшення обсягу реалізованих послуг впливає як зменшення обладнання та основних фондів у цілому, так і ефективність використання ОФ (фондовіддача). Важливо окремо визначити вплив кожного з цих факторів. Для цього використовуємо метод абсолютних різниць.
Розрахунок впливу змін на обсяг продукції можна представити у вигляді формул 2.24 та 2.25:
?Середня вартість ОФ = Абсолютне відхилення вартості ОПВФ *
* Фондовіддачу базисного періоду (2.24)
? Фондовіддачі = Абсолютне відхилення фондовіддачі за звітній період *
* Середньорічна вартість основних ПВОФ за зв. період (2.25)
Таким чином, маємо наступні результати:
?Середня вартість ОФ = (1 042 326,0-1 060 213,4)*0,49 =-8 764,83 тис. грн.
? Фондовіддачі = (0,47-0,49) *1 042 326,0 =-20 846,52 тис. грн.
Отже, загальний вплив: -8 764,83+(-20 846,52)? -29088,6 тис. грн.
Обсяг реалізації наданих послуг у 2008році зменшився порівняно з 2006р на - 29088,6 тис. грн. через зменшення вартості рухомого складу на тлі зменшення фондовіддачі (у 2008 році фондовіддача складала 47%, у 2006році 49% (зменшилася на 2%), що викликало пропорційне зменшення рентабельності використання рухомого складу.
Коефіцієнт амортизаційної віддачі визначається за формулою:
Тоді маємо:
Кав2006 = 516 030,6/ 827 067,8 = 0,62
Кав2007 = 502 543,8/ 852 139,5 = 0,59
Кав2008 = 486 942,0/ 860 754,0 = 0,57
?=-0,1
Тобто інтенсивність надання послуг зменшилася, що є резервом до збільшення обсягів реалізованих послуг у розмірі 46725,48 тис. грн. (533667,48-486 942,0; де 533667,48=0,62*860 754,0).
Підсумовуючи аналіз стану та ефективності використання основних фондів ВАТ „УДП”, можна відзначити, що у підприємства низький рівень оновлення основних засобів - у 2006 році було оновлено 2% основних засобів, у 2007 році зазначене оновлення складало 1%, у 2008 році оновлення складало лише 0,02%. При цьому у 2006 році вибуло 1,3% основних засобів, у 2007 році 0,95%, а у 2008 році вибуття складало вже 2,03%. Приріст основних фонді у 2007 році становив 0,59%, у 2007 році 0,15, а у 2008 році - 1,84%. Коефіцієнт зносу впродовж досліджуваного періоду є досить високим: у 2006 році - 78,01%, у 2007 році - 80,25%, у 2008 році - 82,58%. Коефіцієнт придатності у 2006 році становив 21,99%, у 2007 році становив 19,75%, а в 2008 році становив17,42%. Обсяг реалізації наданих послуг у 2008 році зменшився порівняно з 2006р на 29088,6 тис. грн. через зменшення вартості рухомого складу на тлі зменшення фондовіддачі (у 2008 році фондовіддача складала 47%, у 2006році 49% (зменшилася на 2%), що викликало пропорційне зменшення рентабельності використання рухомого складу.
Враховуючи високий рівень зносу та низькі темпи оновлення основних засобів підприємства доцільним є розгляд можливості оновлення рухомого складу ВАТ „УДП” у межах запропонованої стратегії розвитку підприємства.
3. РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУДНОПЛАВНОЇ КОМПАНІЇ ВАТ „УКРАЇНСЬКЕ ДУНАЙСЬКЕ ПАРОПЛАВСТВО”
3.1 Етапи розробки стратегії ВАТ „УДП”
Враховуючи складові макро- і мезо- оточення, внутрішнє середовище ВАТ „УДП”, визначаються чинники SWOT-аналізу середовища організації. З метою забезпечення ранжування чинників за рівнем впливу на організацію та ймовірністю використання організацією здійснюється поетапне визначення складових SWOT.
Аналіз макрооточення передбачає вивчення впливу таких компонент: демографічної, економічної, природної, технологічної, політико-правової та соціально-культурної. Характеристики компонент подані у табл. 3.1 [6, 66].
Таблиця 3.1 - Характеристика стану макрооточення (МО) ВАТ „УДП”
|
Компонента |
Чинники |
||||
|
Чинник |
Стан чинника |
Тенденції розвитку |
Характер впливу на організацію (негативний/позитивний) |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
1.Демографічна |
1.1. Наявність трудових ресурсів |
Надлишок трудових ресурсів***До Придунайського регіону відносять південно-західну частину Одеської області.У цьому регіоні живе близько 280 тис. міських та 320 тис. сільських жителів.Рівень безробіття складає понад 8% |
Збільшення надлишку трудових ресурсів***Кількість безробітних поповнюється за рахунок старіння суден, зменшення обсягів вантажо- та пасажироперевезень і з інших причин.Проте, щороку продовжують випускати нових фахівців 22 вищі і середні морські навчальні заклади України. Паралельно виникло вже близько 40 різноманітних короткотермінових курсів і тренажерних центрів, де на платній основі протягом двох-трьох місяців штампують представників рядових спеціальностей. |
МО 1.1.Позитивний - надлишок трудових ресурсів дозволяє здійснювати набір кваліфікованого персоналу за всіма вакансіями, що потребується. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
2. Економічна |
2.1. Вантажо- та пасажиропоток в дельті Дунаю |
Неповне використання пропускної спроможності***Традиційні транзитні вантажі з Німеччини, Австрії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі через припинення наскрізного судноплавства по Дунаю частково переорієнтовані на альтернативні напрямки -- через порти Адріатики або північні європейські порти. Вантажопотоки української руди до Угорщини та Австрії нині забезпечує залізничний транспорт. |
Сталість обсягів вантажо- та пасажиропотоку***Гальмування розвитку 7-го міжнародного транспортного коридору в українській частині дельти Дунаю від морського порту Рені, через морський порт Ізмаїл до виходу в море через відсутність реальних заходів з розбудови замуленого каналу Прорва |
МО 2.1. Негативний- сталість обсягів вантажо- та пасажиропотоку не сприяє забезпеченню повного використання потужності підприємства |
|
|
2.2. Фрактові ставки |
На міжнародному рівні***Однак, Україна втратила торговий флот і не може брати участь у перевезеннях не тільки вантажів третіх країн, а й своїх власних: більше понад 90% товарів національної зовнішньої торгівлі перевозиться іноземним торговим флотом. |
Можливість встановлення економічно доцільного рівня***Україна має геостратегічну перевагу розташування щодо найважливішого вантажопотоку Європа -- Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР). |
МО 2.2. Позитивний - за умови наявності власного торгового флоту є можливість встановлення економічно доцільного рівня фрактових ставок через переваги географічного розташування |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
2.3. Рівень інфляція цін на спожиті ресурси |
Значний рівень інфляція цін на спожиті ресурси*** Середньомісячний рівень інфляції 3-6 відсотків |
Тенденції не визначені***Багатономенклатурний перелік статей витрат, що, зокрема, регулюються міжнародним рівнем цін |
МО 2.3.Позитивний- Визначення фрактових ставок на комерційній основі сприяє можливості їх змін пропорційного до рівня інфляції цін на спожиті ресурси |
||
|
2.4. Система оподаткування |
Створення вільної економічної зони***Розглядається можливість створення вільної економічної зони |
Можливість надання податкових пільг***З 23 березня 2000 року діє закон про спеціальну економічну зону «Рені». У перспективі -- створення СЕЗ в Ізмаїлі, а також СЕЗ рекреаційно-туристичного профілю у Вилковому. Така система, що є «поясом» точок концентрації капіталу і технологій, могла б стати своєрідним каталізатором утвердження України в Придунайському регіоні. Подальший розвиток необхідно пов'язувати з відродженням морегосподарського комплексу та сталого функціонування транскордонних транспортних коридорів. |
МО 2.4. Позитивний - створення вільної економічної зонизменшення податкового навантаження |
||
|
3.Природна |
3.1.Актуальність еколого-економічного фактору |
Висока актуальність еколого-економічного фактору***Високе біорізноманіття (до 4000 видів рослин та тварин) і біопродуктивність дельти стали основою створення Дунайського біосферного заповідника (Указ |
Зростання актуальності***За оцінками фахівців, втрата хоча б одного з рідкісних видів тварин чи рослин оцінюється сумою близько 500 млн. дол. |
МО 3.1.Негативний - висока актуальність еколого-економічного фактору призводить до необхідності невиробничих витрат екологічного характеру |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
Президента України від 10 серпня 1998 року), що підпорядкований НАН України. |
|||||
|
4.Технологічна |
4.1.Темпи технологічних змін |
Незначні темпи технологічних змін***В середньому термін експлуатації судна, портових споруд складає 25 років й більше |
Зберігання незначних темпів технологічних змін***Зазначеному сприяє можливість часткової модернізації |
МО 4.1.Позитивний - незначні темпи технологічних змін й можливість здійснення часткової модернізації зменшують необхідність залучення додаткових інвестицій |
|
|
5.Політико-правова |
5.1.Стан законодавства, що регулює господарську діяльність |
Нестабільність законодавства, відсутність дієвих механізмів реалізації програм підтримки***Законодавча невизначеність за багатьма питаннями розвитку галузі |
Збереження високого рівня нестабільності***Зумовлено політичною нестабільністю та економічною неспроможністю держави на тлі загального спаду економіки |
МО 5.1.Негативний - державні програми сприяння розвитку річкового торгівельного флоту, програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні не мають ефективної реалізації |
|
|
5.2.Наслідки впливу зовнішньополітичних акцій |
Високий рівень залежності від зовнішньої політики держави***Зумовлено міжнародним характером діяльності |
Збереження високого рівня залежності***Розвиток міжнародних інтеграційних процесів |
МО 5.2. Негативний - високий рівень залежності від зовнішньої політики держави та відсутність можливості врахування винятково національних факторів вспромозі привести до залежності результатів господарської діяльності від політичних чинників |
||
|
6.Соціально-культурна |
6.1.Традиційна занятість населення |
Визначені переваги традиційної занятості населення***Соціально-економічний розвиток придунайського регіону Одеської області України залежить від роботи портово-промислових комплексів на Дунаї. Основна частина населення |
Сталість визначених переваг традиційної занятості населення***Навіть за відсутності можливості працевлаштування на вітчизняних підприємствах, спеціалісти морських спеціальностей та інфраструктури шукають можливості праці за фахом на суднах іноземних працедавців |
МО 6.1.Позитивний - надлишок трудових ресурсів дозволяє здійснювати набір кваліфікованого персоналу за всіма вакансіями, що потребується. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
м. Ізмаїл (90 тис.) зайнята в обслуговуючій інфраструктурі портового господарства, судноплавстві та суднобудуванні, рибальств |
Характеристика стану мезооточення ВАТ „УДП” за моделлю п'яти сил М. Портера наведена в табл.3.2. [93, 94]:
Таблиця 3.2 - Характеристика стану мезооточення (МеО) ВАТ „УДП”
|
Компонента |
Чинники |
|||
|
Чинник |
Тенденції розвитку |
Характер впливу на організацію (негативний/позитивний) |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
1.Конкуренти |
1.1 Рівень залучення флоту судноплавних компаній України до перевезення зовнішньоторгівельних вантажів |
Зменшення кількості та загального тоннажу українського флоту |
МеО 1.1 Позитивний - Зменшення кількості та загального тоннажу українського флоту посилює відносні конкурентні позиції ВАТ „УДП” |
|
|
1.2 Рівень залучення флоту іноземних судноплавних компаній до перевезення зовнішньоторгівельних вантажів |
Зростання рівня залучення флоту іноземних судноплавних компаній до перевезення зовнішньоторгівельних вантажів |
МеО 1.2 Негативний - Зростання рівня залучення флоту іноземних судноплавних компаній до перевезення зовнішньо-торгівельних вантажів призводить до втрати контрактів ВАТ „УДП”, зменшенню обсягів вантажо- та пасажирообороту, погіршенню іміджу організації |
||
|
2.Потенційні конкурентні сили |
2.1 Пропускна спроможність Румунії *** У середньому за рік по наскрізній судноплавній частині Дунаю (після зруйнування мостів в Югославії) під українським прапором по території Румунії через Сулинський канал проходить 110-200 суден (12-18% від загальної кількості суден, що проходять каналом). Канальні, лоцманські та інші збори за проходження одного судна становлять у середньому 6,8 тис. $. Таким чином, тільки за проходження вітчизняних суден їхні власники щорічно сплачують адміністрації каналу від 0,7 |
Перевищення й зростання пропускної спроможності Румунії *** Румунія, економічний потенціал якої значно нижчий від потенціалу України, має на своїй території три з'єднувальних канали з Дунаєм і веде інтенсивне будівництво четвертого. |
МеО 2.1Негативний - Через перевищення й зростання пропускної спроможності Румунії ВАТ „УДП” й Україна взагалі втрачає перспективний ринок дунайських перевезень |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
до 1,2 млн. дол. Але основних збитків Україна зазнає через втрату потенційних транзитних перевезень до країн, які тяжіють до українського каналу Дунай--Чорне море. |
||||
|
3 Послуги-замінники |
3.1 Паромні переправи, що дозволяють використання залізничного транспорту |
Збільшення потужностей з надання послуг-замінників, що зумовлено наявністю діючої паромної переправи Iллічівськ-Варна (Болгарія) й за проектом будівництво переправи, що поєднає місто Ізмаїл Одеської області з румунським містом Тульча. |
МеО 3.1Негативний - Збільшення потужностей з надання послуг-замінників зменшує попит на послуги ВАТ „УДП” |
|
|
4 Покупці (отримувачі послуг) |
4.1 Транзитні й вітчизняні пасажиро- та вантажопотоки (приватні й державні) *** Перебуваючи на перехресті шляхів із Європи в Азію, з країн Північної, Західної, Центральної Європи в країни Близького Сходу, Україна має змогу бути залученою до високоприбуткових транзитних вантажопотоків. |
Зменшення транзитних й вітчизняних пасажиро- та вантажопотоків (приватних й державних) через втрату власного глибоководного суднового ходу (ГСХ) із Чорного моря в Дунай |
МеО 4.1Негативний - Через зменшення транзитних й вітчизняних пасажиро- та вантажопотоків (приватних й державних) В результаті втрати власного глибоководного суднового ходу (ГСХ) із Чорного моря в Дунай ВАТ „УДП” й Україна взагалі втрачає перспективний ринок дунайських перевезень |
|
|
5 Постачальники |
5.1 Рівень цін на ресурси, що споживаються |
Подорожчання ресурсів, що споживаються, збільшення кредиторської заборгованості, негативний баланс курсової різниці *** Значна питома вага ресурсів, що споживаються, є імпортованою продукцією. |
МеО 5.1 Помірно негативний - Подорожчання ресурсів, що споживаються, збільшення кредиторської заборгованості, негативний баланс курсової різниці зумовлені використанням імпортованих ресурсів; негативний вплив може бути зменшено шляхом максимально можливого переходу до використання ресурсів вітчизняного та власного виробництва. |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
5.2 Зосередженість постачальників ресурсів на роботі з конкретним клієнтом |
Відсутність зосередженості постачальників ресурсів на роботі з конкретним клієнтом |
МеО 5.2 Помірно негативний - Відсутність зосередженості постачальників ресурсів на роботі з конкретним клієнтом зумовлена сталістю та зменшенням обсягів пасажиро- та вантажоперевезень підприємством, що провокує постачальників до пошуку додаткових напрямків збуту й спричиняє випадки несвоєчасного постачання необхідних ресурсів ВАТ „УДП” ; негативний вплив може бути зменшено шляхом максимально можливого переходу до використання ресурсів власного виробництва |
||
|
5.3 Кредитори |
Високі кредитні ставки |
МеО 5.3 Негативний - Високі кредитні ставки обмежують наявність коштів на технічне переозброєння |
Наведемо перелік компонент чинників внутрішнього середовища (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 - Характеристика чинників внутрішнього середовища (ВС) ВАТ „УДП”
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
1. Маркетинг |
ВС 1.1 - Сильна сторона -Сервісне обслуговування - Розгалужена мережа прдставництв *** Морські агентства (представництва ВАТ „УДП”) організовані за такою схемою: два головні морські агентства - у Будапешті й Бухаресті з підпорядкуванням їм морагентств 1-го, 2-го, і 3 розрядів. Усі вони здійснювали оперативне управління флотом на всьому протязі ріки Дунай від Сулини до Відня. У процесі розвитку пароплавства змінювалися кількість і порти розташування агентств, але основним напрямком напрямком їхньої діяльності залишалося скорочення непродуктивних простоїв флоту, зниження експлуатаційних витрат, недопущення комерційного браку, захист інтересів судновласника в аварійних випадках. На даний час діють сім закордонних агентств ВАТ „УДП”: -Німеччина, Регенсбург; -Австрія, Відень; |
ВС 1.4 - Слабка сторона - Частка ринку - низька (25%) *** В умовах зниження обсягу перевезень у придунайському регіоні виникли резерви пропускної спроможності портів Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ, які в середньому використовуються на 25%. |
|
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
-Словаччина, Братислава; -Угорщина, Будапешт; -Сербія, Белград; -Болгарія, Русе; -Румунія, Бухарест. |
|||
|
ВС 1.2 - Сильна сторона - Система якості - Висока якість послуг, що надає ВАТ „УДП”: У ВАТ „УДП” з 1998 року впроваджена і діє система управління безпекою (СУБ) відповідно до вимог Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і запобігання забрудненню навколишнього середовища (МКУБ). Ця система погоджена з визнаною організацією і пред'явлена до сертифікації Російському морському Регістру судноплавства, у результаті чого пароплавство одержало „Документ про відповідність” (ДВК). У березні 2008 року компанія пройшла черговий відновлювальний огляд з МКУБ із видачею нового ДВК терміном дії до березня 2013 року. Усі морські судна ВАТ „УДП” сертифіковані на відповідність суднової СУБ вимогам МКУБ, мають свідоцтва про управління безпекою. Щорічні зовнішні аудиторські перевірки Російським морським Регістром судноплавства підтверджують функціонування СУБ у компанії на рівні вимог МКУБ. Адміністрація і керівники підрозділів компанії через діючу організаційну структуру, розподіл відповідальності та повноважень і через систему підготовки персоналу забезпечують впровадження політики в галузі СУБ і довкілля, її розуміння та дотримання у всіх підрозділах і на суднах ВАТ „УДП”. |
ВС 1.5- Слабка сторона - Асортимент послуг - незначний, оскільки обмежується можливістю використання потужності пароплавства через замулений канал Прорва |
||
|
ВС 1.3 - Сильна сторона - Наявність торгової марки - |
ВС 1.6 - Слабка сторона - Стан системи збуту - Обмеженість свободи дій державного підприємства, що має свій вираз в необхідності проведення тендерних процедур. |
||
|
2.1 Надання послуг/виробництво |
ВС 2.1 - Сильна сторона - Послуги, що надає ВАТ «УДП» - мають стратегічне значення для України *** Надання транспортних послуг на національних і міжнародних комунікаціях юридичним і фізичним особам з гарантованою якістю, цілісністю вантажів, розробленням логістичних схем доставки вантажу в Україні. |
ВС 2.4 - Слабка сторона - Знос основних засобів - Усi основнi засоби мають знос - 82,6%. |
|
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
ВС 2.2 - Сильна сторона -Виробничі потужності та рівень диверсифікації надання послуг - раціональне співвдіношення *** Річковий флот ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” - це: - річкові баржі різних типів вантажопідйомністю від 1000 до 2300 тонн; - річкові буксири-штовхачі сумарною потужністю головної силової установки від 1050 до 3000 к.с.; - самохідні суховантажні судна вантажопідйомністю 1814 тонн (сумарна потужність головної силової установки складає 2100 к.с., використовується також для штовхання баржевих составів). Усього в складі річкового флоту компанії 91 самохідне судно і 423 одиниці несамохідного флоту. ВАТ «УДП» оперує також флотом закордонних спільних підприємств, що нараховує 125 одиниць несамохідного флоту. Річковий флот ВАТ „Українське Дунайське пароплавство” здійснює перевезення різних вантажів: - залізорудної сировини; - вугілля і коксу; - зернових вантажів; - металів і різних генеральних вантажів; - добрива навалом і в упакуванні; - нафтопродуктів 3-го розряду; - машин і устаткування; - колісної техніки; - вантажів у контейнерах; - великогабаритних і великовагових вантажів. Річкові перевезення забезпечуються флотом ВАТ „УДП” на всій судноплавній дільниці ріки Дунай від портів Усть-Дунайськ (Україна) і Констанца (Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина) та в зворотному напрямку. Вага вантажу в составах, які штовхають, при їхньому русі вверх проти течії досягає 11000 тонн, униз за течією - 6000-7000 тонн. Крім дунайських перевезень, річковий флот ВАТ „УДП” здійснює перевезення великогабаритних і великовагових вантажів у морському, змішаному сполученні “ріка - море” з басейну Середземного моря на Каспій, а також на порти внутрішніх водних шляхів Росії. |
|||
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
Зазначені перевезення забезпечуються спеціалізованими понтонами „ТМІ-4” і чотирма понтонами типу „ПДМ-10”. Дані понтони призначені для перевезення великогабаритних і великовагових вантажів, колісної техніки, трейлерів і контейнерів від порту відправлення до порту призначення. Понтони обладнані силовою установкою, якірним пристроєм, ходовими вогнями, брагою для морського буксирування, автоматикою, що забезпечує баластування і безпеку плавання. Вантажні операції здійснюються шляхом вертикального, горизонтального навантаження-вивантаження, а також накатом і стягуванням. УДП морфлот На сьогоднішній день до складу морського флоту ВАТ „УДП” входять 27 суден дедвейтом від 2099 до 6100 тонн. Це суховантажі, судна-овочевози, контейнеровози. Судна спроможні здійснювати перевезення різних вантажів у районі Чорного, Азовського, Середземного морів, заходити до портів Дунаю і Дніпра. До послуг клієнтів серія спеціалізованих суден змішаного „річка - море” плавання, що забезпечує швидку, цілісну та безперевалочну доставку швидкопсувних вантажів. Судна-овочевози оснащені ізометричними трюмами, у яких можна перевозити овочі та фрукти при оптимальних для їхнього транспортування температурах. Рефрижераторні установки судна, керовані комп'ютером, можуть підтримувати температурний режим у трюмах +3 - +6 С з точністю до 0,1 С. Два великих трюми, твіндеки і наявність різних кріплень на цих суднах дозволяють перевозити генеральні, пакетовані вантажі, контейнери, метал, автомашини, великогабаритне устаткування і зерно навалом. Морські судна пароплавства знаходяться під наглядом Регістра судноплавства України. УДП пасфлотДо складу флоту ВАТ „УДП” входять 4 пасажирські комфортабельні судна, що здійснюють регулярні захоплюючі круїзи по Дунаю. |
|||
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
Це теплоходи „Україна”, „Молдавія”, пасажировмісність яких 150 осіб, і теплоходи „Волга” та „Дніпро” пасажировмісністю 140 осіб.Судна побудовані в Австрії, цілком оснащені системою кондиціонування повітря, мають чотири палуби, панорамний ресторан, музичний салон, затишний бар, велику сонячну палубу з плавальним басейном з підігрівом, сауну, зал для перегляду супутникового телебачення. На туристів чекають омфортабельні каюти, де кожен турист почуватиме себе як вдома. Висококласні кухарі протягом усього круїзу дивуватимуть вас різноманітною і смачною європейською кухнею, а також ви зможете познайомитися з національними українськими блюдами. Привітне, уважне ставлення членів екіпажів наших пасажирських суден забезпечить вам безпечну подорож у поєднанні з розважальною програмою, підготовленою силами самих екіпажів. Щовечора для наших гостей грає музичний оркестр, проводяться танцювальні вечори. Різноманітні вечірні програми, у тому числі „Капітанська вечеря”, виступ фольклорних груп супроводжують вас під час усього круїзу на борту пасажирських суден Українського Дунайського пароплавства, залишаючи незабутнє враження у кожного туриста. За час своєї подорожі ви познайомитеся з визначними пам'ятками Дунаю, другої за величиною ріки в Європі. Дунай бере свій початок на східних схилах Шварцвальда в Німеччині в місті Донауешинген на висоті 678 метрів над рівнем моря, де з'єднуються два гірських ручаї Бреге і Бригах. Круїз починається від Пассау, місті трьох річок (Дунай, Інн, Ільц). Дунай - єдина ріка в Європі, що тече із заходу на схід. За течією униз ви потрапите до столиці Австрії Відень. Потім на вас чекають Братислава, Естергом, Будапешт, Белград. Ви відвідаєте болгарські міста Нікопол, Свіштов, Русе, румунське місто Джурджу, столицю Румунії Бухарест, румунську дельту Дунаю. |
|||
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
Завершується подорож відвідуванням української дельти Дунаю. Ви побачите плавні, збережені в первісному виді, що нараховують 692 види різних рослин. Побачите світ птахів і тварин, багато яких занесені до Червоної Книги. Колонії пеліканів у дельті Дунаю - одні з найбільших у світі. Незабутнім для вас стане відвідування „нульового кілометра”, де Дунай впадає в Чорне море. За бажанням ви можете провести бізнес-семінари, зустрічі з партнерами по бізнесу, ділові та навчальні круїзи. |
|||
|
ВС 2.3 - Сильна сторона -Наявність структурних підроздідів - *** Госпрозрахунковий відокремлений структурний підрозділ „Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод” відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” - скорочено: ГВСП „КСБСРЗ” ВАТ „УДП”. |
|||
|
3 Фінанси |
ВС 3.1 - Сильна сторона - у 2008 році тенденції показників фінансово-економічного становища змінилися в бік поліпшення |
ВС 3.2 - Слабка сторона - починаючи з 2006 року та впродовж 2007 року за всіма показниками фінансово-економічного становища відстежується погіршення стану |
|
|
ВС 3.2 - Слабка сторона - на протязі 2004-2008рр. відбулося зменшення рентабельність продукції зменшилася на -9,055%;рентабельність активів зменшилася на -16,036%; рентабельність сукупного капіталу зменшилася на-16,654%; рентабельність власного капіталу зменшилася на -33,444% |
|||
|
4. Кадри |
ВС 4.1 - Сильна сторона - Освіта та стаж роботи посадових осіб відповідають високим вимогам *** Голова правління - Сухоненко Вадим Володимирович освіта вища стаж роботи 9років, , Члени правління Варюшкин Володимир Iванович начальник служби безпеки судноплавстваосвіта вища стаж роботи 20 років, Попов Анатолiй Iванович В.О. зам. председателя правлiння - президента по фiнансамосвіта вища стаж роботи 20 років, Iстомiн Олександр В"ячеславович В.О. зам. |
ВС 4.2 - Слабка сторона - Кадрове забезпечення та кадрова політика - висока частка працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу *** Позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом -75 осiб, працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) 813 осiб. Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв зменшилася на 12,3%. Скорочення чисельностi вiдбулося за рахунок працiвникiв, якi звiльнилися за власним бажанням, |
|
|
Компонента |
Сильна сторона |
Слабка сторона |
|
|
председателя правлiння - президента по економіці освіта вища стаж роботи 7років, Москаленко Володимир Борисович Перший зам. председателя правлiння - президентосвіта вища стаж роботи 19 років, тощо |
скорочення штатiв, в зв'язку з виходом на пенсiю та закiнчення строку договору. Враховуючи значну частку працiвникiв передпенсiйного вiку та необхiднiсть пiдвищення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв, для забезпечення операцiйних потреб планується прийом на роботу молодих спецiалiстiв iз вiдповiдною освiтою. |
||
|
5.Дослідження та розвиток |
ВС 5.1 - Сильна сторона - Наявність центру підвищення кваліфікації працівників *** Учбовий центр ВАТ „УДП” був заснований на базі Ізмаїльської мореплавної школи та учбово-курсового комбінату Дунайського пароплавства в 1989 році. Сьогодні він є відокремленим структурним підрозділом ВАТ „Українське Дунайське пароплавство”. Основна задача УЦ - якісна підготовка морських і річкових фахівців плавскладу для ВАТ „УДП” та інших судноплавних компаній на підставі вимог Міжнародної конвенції (STCW - 78/95, SOLAS - 74/88, MARPOL - 73/78), Дунайської Комісії. Учбовий центр ВАТ „УДП” входить до системи управління безпечною експлуатацією суден і системи якості пароплавства. Учбовий центр укомплектований висококваліфікованими кадрами, які мають великий досвід роботи на флоті. Має сучасну учбово-методичну базу для якісної підготовки фахівців різних спеціальностей. |
ВС 5.2 - Слабка сторона - Відсутність патентів |
На підставі інформації, яка наведена в табл.3.1 - 3.3, з метою - стратегічної діагностики середовища організації будується матриця SWOT- аналізу (табл.3.4):
Таблиця 3.4.- Матриця SWOT- аналізу ВАТ „УДП”
|
Елементи SWOT- аналізу |
МОЖЛИВОСТІ |
Вплив чинника на підприємство (високий вплив, середній вплив, низький вплив) |
ЗАГРОЗИ |
Вплив чинника на підприємство (високий вплив, середній вплив, низький вплив) |
|
|
Ймовірність посилення чинника (висока ймовірність посилення чинника, середня ймовірність посилення чинника, низька ймовірність посилення чинника) |
Ймовірність посилення чинника (висока ймовірність посилення чинника, середня ймовірність посилення чинника, низька ймовірність посилення чинника) |
||||
|
Ймовірність використання чинника (висока ймовірність використання чинника, середня ймовірність використання чинника, низька ймовірність використання чинника) |
Ймовірність реалізації загрози (висока ймовірність реалізації загрози, середня ймовірність реалізації загрози, низька ймовірність реалізації загрози) |
||||
|
Наслідки реалізації загрози (наслідки - руйнування, наслідки -важкий стан, наслідки -легкі пошкодження) |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
МО 1.1.Позитивний - надлишок трудових ресурсів дозволяє здійснювати набір кваліфікованого персоналу за всіма вакансіями, що потребується. |
середній вплив |
Зміна професійних уподобань населення |
Низька ймовірність реалізації загрози |
|
|
середня ймовірність посилення чинника |
|||||
|
середня ймовірність використання чинника |
|||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
МО 2.2. Позитивний - за умови наявності власного торгового флоту є можливість встановлення економічно доцільного рівня фрактових ставок через переваги географічного розташування |
високий вплив |
Встановлення лімітуючи тарифів засобами державного регулювання |
Висока ймовірність реалізації загрози через зовнішньополітичні фактори |
|
|
середня ймовірність посилення чинника |
|||||
|
середня ймовірність використання чинника |
|||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
МО 2.3.Позитивний- Визначення фрактових ставок на комерційній основі сприяє можливості їх змін пропорційного до рівня інфляції цін на спожиті ресурси |
високий вплив |
Встановлення лімітуючи тарифів засобами державного регулювання |
Висока ймовірність реалізації загрози через зовнішньополітичні фактори |
|
|
середня ймовірність посилення чинника |
|||||
|
Висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
МО 2.4. Позитивний - створення вільної економічної зони зменшення податкового навантаження |
високий вплив |
Відмова від створення вільної економічної зони |
Висока ймовірність реалізації загрози через зовнішньо- та внутрішньополітичні фактори |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
|||||
|
середня ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
МО 4.1.Позитивний - незначні темпи технологічних змін й можливість здійснення часткової модернізації зменшують необхідність залучення додаткових інвестицій |
високий вплив |
Зміна стандартів |
Середня ймовірність реалізації загрози через науково-технічні досягнення, ринкову кон'юктуру |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
|||||
|
середня ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
МеО 1.1 Позитивний - Зменшення кількості та загального тоннажу українського флоту посилює відносні конкурентні позиції ВАТ «УДП» |
високий вплив |
Збільшення потужностей інших суднохідних компаній України |
Середня ймовірність реалізації загрози через географічне розташування, складне становище флоту україни |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 1.1 - Сильна сторона -Сервісне обслуговування - Розгалужена мережа представництв |
високий вплив |
Відмова від наявності представництв |
Середня ймовірність реалізації загрози через фінансову спроможність ВАТ «УДП», зовнішньополітичні фактори |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 1.2 - Сильна сторона - Система якості - Висока якість послуг, що надає ВАТ «УДП» |
високий вплив |
Високий моральний та фізичний знос рухомого складу пароплавства, підвищення вимог стандартів якості |
Висока ймовірність реалізації загрози через фінансову спроможність ВАТ «УДП» |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 1.3 - Сильна сторона - Наявність торгової марки |
високий вплив |
Втрата іміджу підприємства |
Середня ймовірність реалізації загрози через фінансову спроможність ВАТ «УДП» |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 2.1 - Сильна сторона - Послуги, що надає ВАТ «УДП» - мають стратегічне значення для України |
високий вплив |
Розвиток альтернативних транспортних каналів (паромна переправа тощо) |
Середня ймовірність реалізації загрози через внутрішньо- та зовнішню економічну політику транскордонних держав, ринкову кон'юктуру |
|
|
Висока ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 2.2 - Сильна сторона -Виробничі потужності та рівень диверсифікації надання послуг - раціональне співвдіношення |
високий вплив |
Втрата рентабельності за основними напрямками діяльності |
Середня ймовірність реалізації загрози через застосування підприємством ефекту синергізму стратегічних зон господарювання |
|
|
Висока ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 2.3 - Сильна сторона -Наявність структурних підроздідів - |
високий вплив |
Втрата рентабельності діяльності структурних підрозділів |
Середня ймовірність реалізації загрози через застосування підприємством ефекту синергізму стратегічних зон господарювання |
|
|
Висока ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 4.1 - Сильна сторона - Освіта та стаж роботи посадових осіб відповідають високим вимогам |
високий вплив |
Відсутність кадрів відповідного кваліфікаційного рівня |
Середня ймовірність реалізації загрози через розгалужену систему освіти, професійні орієнтири місцевого населення |
|
|
Середня ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
ВС 5.1 - Сильна сторона - Наявність центру підвищення кваліфікації працівників |
високий вплив |
Відсутність кадрів відповідного кваліфікаційного рівня |
Середня ймовірність реалізації загрози через розгалужену систему освіти, професійні орієнтири місцевого населення |
|
|
Середня ймовірність посилення чинника |
|||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Наслідки - важкий стан |
||||
|
СЛАБКІ СТОРОНИ |
Потенційна можливість збільшення обсягів вантажо- та пасажиропотоку |
високий вплив |
МО 2.1. Негативний- сталість обсягів вантажо- та пасажиропотоку не сприяє забезпеченню повного використання потужності підприємства |
Високий вплив чинника на підприємство |
|
|
Висока ймовірність посилення чинника |
Висока ймовірність посилення чинника |
||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Висока ймовірність реалізації загрози |
||||
|
Наслідки - важкий стан |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
СЛАБКІ СТОРОНИ |
Можливості до нівелювання зазначеного фактора відсутні |
високий вплив |
МО 3.1.Негативний - висока актуальність еколого-економічного фактору призводить до необхідності невиробничих витрат екологічного характеру |
Високий вплив чинника на підприємство |
|
|
висока ймовірність посилення чинника |
Висока ймовірність посилення чинника |
||||
|
Висока ймовірність реалізації загрози |
|||||
|
Наслідки - важкий стан |
|||||
|
СЛАБКІ СТОРОНИ |
Реальне виконання державних програм сприяння розвитку річкового торгівельного флоту, програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні |
високий вплив |
МО 5.1.Негативний - державні програми сприяння розвитку річкового торгівельного флоту, програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні не мають ефективної реалізації |
Високий вплив чинника на підприємство |
|
|
висока ймовірність посилення чинника |
Висока ймовірність посилення чинника |
||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Висока ймовірність реалізації загрози |
||||
|
Наслідки - важкий стан |
|||||
|
СЛАБКІ СТОРОНИ |
Розвиток національної економіки та посилення зовнішньополітичної впливовості України |
високий вплив |
МО 5.2. Негативний - високий рівень залежності від зовнішньої політики держави та відсутність можливості врахування винятково національних факторів в спромозі привести до залежності від політичних чинників |
Високий вплив чинника на підприємство |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
Висока ймовірність посилення чинника |
||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Висока ймовірність реалізації загрози |
||||
|
Наслідки - важкий стан |
|||||
|
СЛАБКІ СТОРОНИ |
Зменшення рівня залучення флоту іноземних судноплавних компаній до перевезення зовнішньо-торгівельних вантажів |
високий вплив |
МеО 1.2 Негативний - Зростання рівня залучення флоту іноземних судноплавних компаній до перевезення зовнішньо-торгівельних вантажів призводить до втрати контрактів ВАТ «УДП», зменшенню обсягів вантажо- та пасажирообороту, погіршенню іміджу організації |
Високий вплив чинника на підприємство |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
Висока ймовірність посилення чинника |
||||
|
висока ймовірність використання чинника |
Висока ймовірність реалізації загрози |
||||
|
Наслідки - важкий стан |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
СЛАБКІ СТОРОНИ |
Розвиток потужностей та зменшення собівартості надання послуг ВАТ «УДП», що надасть перевагу саме цьому виду транспортування |
високий вплив |
МеО 3.1Негативний - Збільшення потужностей з надання послуг-замінників зменшує попит на послуги ВАТ «УДП» |
Високий вплив чинника на підприємство |
|
|
низька ймовірність посилення чинника |
Подобные документы
Аналіз чинників внутрішнього (виробничий, фінансовий, маркетинговий, організаційний зріз) та зовнішнього середовища організації. Визначення місій і цілей підприємства. Опис SWOT-моделі. Розробка функціональної стратегії розвитку ВАТ "Електромашина".
курсовая работа [71,3 K], добавлен 29.01.2010Аналіз господарсько-економічної діяльності підприємства. Оцінка внутрішнього середовища організації. Місія і цілі організації, аналіз її сильних і слабких сторін. Розробка фінансової стратегії сільськогосподарського підприємства ВАТ ім. газ. "Известия".
курсовая работа [402,3 K], добавлен 02.05.2012Оцінка маркетингового, кадрового і фінансового зрізів. Характеристика впливу чинників зовнішнього середовища на розвиток фірми. Визначення місій, цілей функціональної стратегії підприємства. Проведення SWOT-аналізу діяльності ВАТ "Берзівські води".
курсовая работа [88,0 K], добавлен 29.01.2010Розгляд підприємства як об’єкта управління. Місія і стратегічні цілі компанії. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища. Матриця SWOT-аналізу фірми. Суть конкурентоспроможності підприємства. Портфельний аналіз та стратегічний набір організації.
практическая работа [626,8 K], добавлен 25.11.2021Діагностика макрооточення, демографічний, економічний, природний, технологічний, політико-правовий та соціально-культурний компоненти. Мезооточення та його компоненти: споживачі, конкуренти, постачальники. Найважливіші чинники внутрішнього середовища.
контрольная работа [50,6 K], добавлен 13.05.2010Сутність і необхідність проведення аналізу зовнішнього середовища підприємства. Характеристика господарської діяльності ЗАТ "АВК", аналіз факторів макрооточення і мезооточення та рівень їх впливу на організацію. Проведення SWOT-аналізу середовища.
контрольная работа [27,2 K], добавлен 19.08.2010Вибір стратегічного профілю зовнішньоекономічної діяльності. Розробка стратегії поведінки підприємства на зовнішньому ринку. Місія і цілі організації, аналіз зовнішнього середовища, сильних та слабких сторін організації. Cтратегії експорту та імпорту.
реферат [1011,8 K], добавлен 27.10.2011Сутність, процес створення та значення в організації корпоративної культури. Особливості засобів аналізу впливу ринкової стратегії на прибуток (метод PIMS). Комплексний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища його діяльності способом SWOT- аналізу.
контрольная работа [306,9 K], добавлен 08.01.2011Організаційно-економічна характеристика підприємства ПАТ "Азовсталь". Оцінка стану і можливостей розвитку компанії, діагностика зовнішнього і внутрішнього середовища. Портфельний аналіз та вибір стратегії виходу акціонерного товариства на зовнішній ринок.
курсовая работа [554,3 K], добавлен 17.12.2014Аналіз господарсько-економічної діяльності, впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Місія і цілі організації, аналіз сильних і слабких її сторін, функціональні стратегії. Зміст організаційної культури, способи ведення справи.
курсовая работа [108,7 K], добавлен 16.08.2010
