Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Недоліком цієї угоди для первісного експортера (постачальника обладнання, виконавця) є вилучення коштів з обігу на тривалий термін -строк здійснення проекту (3, іноді 5 років). Але найбільш складним у компенсаційній угоді є визначення та фіксація цін на продукцію, яка буде поставлятись у майбутньому в рахунок погашення кредиту, тобто компенсуючу продукцію.

Отже, існування в світовій практиці різноманітних форм здійснення експортних операцій передбачає певну специфіку розрахунків по ним.

1.3 Управління експортними операціями на підприємстві

Для успішної експортної діяльності фірмі необхідно створити спеціальний відділ, що займався б зовнішньоторгівельними операціями. Створення таких зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

- частка експорту велика в загальному обігу;

- зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

- випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

- невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;

- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

На кожному підприємстві експортні операції виконують спеціалізовані підрозділи. У залежності від розміру підприємства і рівня його інтернаціоналізації можливі наступні формі організації експортної служби:

- відділ збуту - використовується підприємством, якщо обсяг його зовнішньоторговельних операцій незначний і основна частина продукції реалізується на внутрішньому ринку;

- експортний відділ - створюється при збільшенні обсягу експортних операцій;

- відділення закордонних операцій - створюється закордоном і підпорядковує усі відділення у даній країні;

- центральна контора - створюється дочірня експортна фірма;

- спільні збутові компанії;

Але незалежно від форми організації головною метою роботи експортної служби є експорт конкурентоспроможної продукції, що досягається шляхом виконання наступних функцій:

- збір на підприємстві інформації про продукцію, підготовленої і планованої на експорт;

- складання калькуляції цін на експортну продукцію;

- підготовка рекламних матеріалів;

- аналіз інформації про експорт за попередні періоди;

- аналіз відгуків про товари в кінцевих споживачів;

- складання попереднього списку потенційних споживачів;

- переписування з питань висновку контракту;

- переговори за контрактом і його висновок;

- пророблення і висновок угод з посередниками;

- забезпечення упакування і транспортування;

- виконання митних обов'язків;

- забезпечення одержання платежу;

- гарантійне і постгарантійное обслуговування.

Першим етапом здійснення експортної операції є пошук контрагента і встановлення з ними контактів. Для експортера засобом встановлення контактів з імпортером є відправка йому комерційної пропозиції - оферти.

Оферта - документ, що містить в собі всі істотні пункти передбачуваного договору (найменування, кількість і якість товару, ціна, умови і термін постачання, умови платежу й ін. умови)

Розрізняють види оферт:

Тверда - експортер посилає оферту з вказівкою терміну оферти, впродовж якого експортер зв'язаний умовами оферти; якщо імпортер згодний, він посилає підтвердження оферти й угода укладається; якщо не згодний - посилає контроферту зі своїми вимогами.

Вільна - термін дії оферти не вказується; якщо імпортер згодний, він посилає тверду контроферту з перерахуванням тих же умов; якщо не згодний - посилає контроферту зі своїми вимогами.

Під торгово-посередницькими операціями розуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі чи догоди окремого доручення, що укладається між ними.

Торгове посередництво містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки й укладання догоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування й проведення інших операцій.

Залучення торгового посередника дає змогу:

- збільшити прибуток за рахунок підвищення оперативності збуту товарів і прискорення обігу капіталу;

- збільшити прибуток за рахунок зменшення термінів зберігання і передпродажного сервісу;

- збільшити прибуток за рахунок зниження витрат обігу на одиницю продукції;

- збільшити прибуток за рахунок продаж товару на іноземному ринку безпосередньо в моменти покращання кон'юнктури.

Посередницькі операції регулюються нормами трудового й цивільного права.

Після вибору методу експорту і встановлення контактів безпосередньо з чи імпортером через посередника, сторони приступають до обговорення і висновку контракту купівлі-продажу. Згідно з контрактом основними обов'язками експортера є: постачання товару, передача документів і прав власності на товар; імпортера - сплата ціни за товар і прийняття товару.

Контракт купівлі-продажу містить наступні основні умови:

1. найменування, номер контракта, дата і місце підписання

2. преамбула

3. предмет контракта

4. кількість і якість товара

5. базисні умови постачання

6. ціна і загальна вартість контракта

7. умови платежу

8. порядок здавання-прийняття товару

9. упаковка і маркування

10. обставини нездоланної сили (форс-мажор)

11. санкції і рекламації

12. арбітраж

13. юридичні адреси сторін, платіжні і почтові реквізити.

За згодою сторін у договір можуть бути включені наступні додаткові умови:

1. умови страхування

2. гарантії якості

3. умови залучення посередників і перекладачів

4. визначення норм навантаження і розвантаження

5. умови передачі технічної документації

6. умови схоронності торгових марок

7. порядок сплати податків , пошлін і зборів

8. кількість підписаних екземплярів контракту

9. можливість і порядок внесення змін і доповнень у контракт.

Таким чином, управління експортими операціями на підприємстві є досить складним і важливим процесом. Для ефективного його здійснення закономірним є існування на підприємстві спеціалізованого на проведенні експортних операцій відділу. Передумовами створення такого відділу можна вважати великі об'єми експорту, регулярність здійснення експротних операцій та інше.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗЕД ПІДПРИЄМСТВА ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

2.1 Загальна характеристика та стан фінансово-господарської діяльності

Згідно статуту ЗАТ ,,Київський завод шампанських вин "Столичний" діяльність підприємства спрямована на виробництво вин (в Т.ч. ігристих вин), слабоалкогольної та безалкогольної продукції, виробництво лікеро-горілчаних виробів, виробництво та розлив мінеральної води, здійснення вcix видів торгівлі (в т.ч. роздрібної, оптової, фермової). Форма власності - колективна.

Сировинна база підприємства - закупка виноматеріалів вiд первинних виноробних підприємств Одеської, Херсонської, Миколаївської областей та АР Крим.

Виробничі потужності підприємства на момент перевірки складають: по місткостям одночасного зберігання - 850 тис.дал, по шампанському - 25000 млн. пляшок на рік, 62% виробничих потужностей належать підприємству, 38% - орендовані потужності.

Наприкінці 1992 року, беручи до уваги те, що наша держава прийняла нове законодавство, яке дало нові можливості щодо ведення господарської діяльності, колектив заводу одним із перших розпочав пошук нових шляхів розвитку підприємства.

15 жовтня 1992 року було проведено загальні збори трудового колективу Київського заводу шампанських вин, на яких було створено організацію орендарів орендного підприємства “Київський завод шампанських вин”. У результаті проведеної організаційної роботи підприємство дістало змогу самостійно визначати структуру джерел фінансових коштів і вирішувати питання їх розподілу та використання, керуючись Статутом підприємства та чинним законодавством.

Перебуваючи на оренді, вкладали кошти в розширення виробництва та в оновлення основних виробничих фондів. Значним досягненням стало придбання найсучаснішої розливної машини “Рола Тронік” фірми КХС, в якій були сконцентровані найновіші технології в галузі наливу шампанського вина в пляшки. Після розливної придбали у цієї ж фірми мюзельний та етикетувальний автомати. Крім того, придбали в італійських фірм етикетувальні автомати для наклеювання акцизної марки, автомат для нанесення капсул на шийку пляшок та машину для споліскування внутрішньої поверхні пляшок.

З початку 1992-го по 1998 рік колектив досяг певних успіхів у виробництві шампанського. Власне, можна вважати показники за 1992 рік базовими перед початком господарської діяльності колективно-орендного підприємства “Київський завод шампанських вин”.

У роботі підприємства були етапи і зростання, і падіння. Перший спад виробництва припав на 1994 рік. Це був час, коли розвалилась система оптово-торгових баз і підприємству необхідно було в нових умовах ринкових відносин самотужки шукати ринки збуту, покупців продукції, заключати з ними прямі договори. Слід зазначити, що в 1994 році більш як втричі зросли поставки продукції на експорт, а в 1996 році на експорт було відвантажено близько 6,5млн пляшок шампанського.

На початок 1993 року асортимент продукції, яку випускали, складався з шампанського кондицій: брют, сухе, напівсухе, напівсолодке, солодке; шампанського спеціальних найменувань: “Мускатне ігристе”, “Южное игристое белое”, “Київське ігристе рожеве” та “Дніпровське шипуче біле”. За роки оренди асортимент продукції поповнився торговими марками шампанського спеціальних найменувань: “Гетьманське”, “Ювілейне” та “Золоте”. Значно знизився випуск та реалізація “Київського ігристого рожевого”, через непривабливий зовнішній вигляд пляшки.

За час, що минув з початку оренди, змінилося законодавство. Закон України “Про господарські товариства” передбачив різні види товариств, однак такої форми, як організація орендарів, у цьому законі не було. 19 лютого 1999 року відбулись загальні збори організації орендарів орендного підприємства “Київський завод шампанських вин”, на якому прийняли рішення про створення Закритого акціонерного товариства “Київський завод шампанських вин “Столичний”. 14 квітня 1999року Подільською державною районною адміністрацією міста Києва зареєстровано ЗАТ “КЗШВ ”Столичний” та видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Розпочався новий етап у діяльності підприємства. За час існування ЗАТ “КЗШВ “Столичний” стало лідером в Україні з виробництва шампанського, випередивши своїх найближчих конкурентів - Одеський та Харківський заводи шампанських вин. Обсяги випуску продукції стабілізувались і з року в рік поступово зростають.

На даний час потенціальна потужність підприємства становить 25 мільйонів пляшок за рік. Достатньо широкий асортимент білих, рожевих і червоних марок шампанського випускається резервуарним періодичним та резервуарним безперервним способами. В перспективі - виробництво шампанського пляшковим класичним методом. Найбільш популярні марки шампанського - “Советское шампанское”, “Советское игристое”, “Шампанське України”. При цьому споживачі надають перевагу напівсолодким винам. Постійно зростає попит на “Гетьманське”, “Ювілейне”, “Золоте”.

На заводі сформовано потужний потенціал спеціалістів-виноробів і служб технічного забезпечення. Всі вони безперервно контролюють якість та оберігають набуті за майже п'ятдесятилітню історію існування заводу традиції виготовлення українського шампанського, яке визнано як в Україні, так і за її межами. Мабуть, переконливим свідченням цього є поява нової серії шампанського - “Українське”, що стрімко завойовує своє місце на ринку напоїв.

Відповідає сучасним вимогам дизайн та зовнішнє оформлення пляшок з шампанським. Багате й тонке вирішення кольорів етикетки, закупорювання корковою пробкою, гарний картонний короб для пакування значною мірою сприяють популяризації напоїв, що випускаються.

Нові умови господарювання вимагають від підприємства широкого його розвитку на базі забезпечення стабільного фінансового стану шляхом здійснення ефективної виробничо-збутової діяльності, результатом чого є одержання підприємством високого прибутку. Для розробки рекомендацій з формування та проведення виробничо-збутової політики, а також координації діяльності в цій галузі всіх підрозділів, створено відділ маркетингу підприємства. За його програмою дії розробляються і вводяться на ринок нові види продукції, методи її пакування, зовнішнього оформлення. Розроблено і узгоджено нову політику цін, ведеться постійний моніторинг реалізації шампанського за видами, проводяться рекламні заходи, створюється фірмовий стиль підприємства.

Структура управління - це впорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службові зв'язки між структурними підрозділами та працівниками апарату управління щодо підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень. Структура управління по горизонталі становить окремі ланки, а по вертикалі - ступені. Ланки управління являють собою організаційно відокремлені структурні підрозділи.

Зараз на території заводу розташовані такі підрозділи:

1. Головний корпус, де розміщено біохімічне відділення, цех упаковки і експедиції.

2. Три виносховища.

3. Котельня.

4. Компресорна.

5. Механічна майстерня.

6. Трансформаторна підстанція.

7. Посудотарний цех.

8. Насосна і три артезіанські свердловини.

9. Цех по виготовленню поліетиленових ящиків.

10. Адміністративний корпус.

11. Цех по виготовленню мюзле та поліетиленової пробки.

12. Матеріальні склади.

Також завод має свою прирейкову базу у Мінському районі м. Києва по вулиці Полярній, 16, площа території складає 1,5 га. На території бази розташовані :

- склад тари

- склад готової продукції

- виносховище.

На сьогодні завод має розвинуту інфраструктуру, що у стані забезпечити потужності, усім необхідним: енергією, транспортуванням, технічним обслуговуванням і т.д..

Забезпечення заводу виробляється:

=> електроенергією - від державної електромережі, на заводі мається понижуюча підстанція;

=> вода - із трьох власних артезіанських шпар;

=> теплом (гаряча вода і пара) - від власної котельні;

=> скидання стічних вод заводу здійснюється в міську каналізацію.

Необхідно відзначити, що діюче на сьогодні виробництво і плановане після реалізації проекту є практично ідентичними з погляду технології, виробничого циклу і використовуваної сировини і матеріалів. З іншого боку, по оцінках фахівців, здійснення реконструкції і переозброєння істотно не позначиться на поточному виробничому процесі і на виконанні поточної виробничої програми.

Основне виробництво охоплює всі процеси, безпосередньо зв'язані з перетворенням вихідної сировини в готову продукцію. Воно займає центральне місце у всій виробничій діяльності підприємства, від нього в основному залежить виконання державних планових завдань і поліпшення техніко-економічних показників підприємства.

Допоміжне виробництво складається з процесів матеріального і технічного обслуговування основного виробництва. До цього виробництва відноситься ремонт устаткування; виробництво усіх видів енергії (електрики, пари, холоду), інструментів і пристосувань; виготовлення тари, пакувальних матеріалів і літографічної продукції; проведення виробничих експериментів.

Допоміжне виробництво має органічний зв'язок з основним виробництвом, воно покликано забезпечити його планомірну і безперебійну роботу.

Побічне виробництво зайняте переробкою відходів основного виробництва і виробляє побічну продукцію, що не має відносини до основного призначення підприємства (винної кислоти на заводах первинного виноробства).

Обслуговуючі господарства на відміну від зазначених виробництв ніякої продукції не дають, а виконують операції по транспортуванню і збереженню сировини, матеріалів і готової продукції (транспорт, склади, експедиція).

Усі перераховані виробництва й обслуговуючі господарства підрозділяються на цехи, ділянки і робочі місця.

При виготовленні шампанського вина застосовується один із двох методів шампанізації: класичний (пляшковий) чи резервуарний. Суть цих методів полягає в тім, що в герметичних ємностях (у закупорених чи пляшках резервуарах) за певних умов суміш з різних вин - купаж - піддається вторинному шумуванню, у процесі якого вуглекислота зв'язується з вином природним, а тому міцним чином.

Київський завод шампанських вин складається з шести цехів ,а саме :

цех виноматеріалів;

цех шампанізації;

Посудотарний цех;

ремонтно-механізований цех ;

ремонтно-будівельний цех ;

цех нових технологій.

Управління заводом складається з керівників, включаючи директора і його заступників. Абсолютна більшість керівників працюють на заводі тривалий час і володіють високим професійним досвідом і знаннями, необхідними для керування підприємством.

Персонал підприємства - сукупність працівників , які мають необхідну професійну підготовку та практичні навички. За характером виконуваних робіт весь персонал поділяється на категорії : робітники, спеціалісти, службовці, керівники.

Керівники - працівники, які займають посаду керівників підприємства, та їх структурних підрозділів(генеральний директор, заступники, начальники, завідуючі та інші.

Спеціалісти - працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними роботами (інженери, економісти, адміністратори, бухгалтери ).

Службовці - працівники, які здійснюють підготовку документації, господарське обслуговування, облік і контроль (обліковці, агенти, секретарі).

Керівники вищої ланки володіють значним практичним досвідом керівництва різними підрозділами підприємства протягом багатьох років.

Всього на заводі працює 422 чоловіки. Серед них 290 робітників ПВП та 104 людини, до яких входять службовці, спеціалісти, керівники.

Повноважним представником підприємства і його керівником є Мацко Олександр Петрович, директор підприємства . Цю посаду він займає з 1981 року, загальний стаж роботи складає 29 років, у тому числі на керівних посадах з 1971 року.

Аналізуючи виробничу структуру Київського заводу шампанських вин „СТОЛИЧНИЙ”, її можна віднести до технологічної при такій структурі в кожному цеху і на кожній дільниці здійснюються однорідні технологічні процеси по виготовленню різних виробів, наприклад, цех виноматеріалів обробляє виноматеріали різних сортів, в цеху розливу відбувається розлив шампанського різної кондицистенції.

Аналіз фінансово-майнового стану підприємства здійснено у відповідності до Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану державних підприємств, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України від 26.01 2001 № 49/121 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 р. за № 121/5312.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за два останні календарні роки.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів:

оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;

аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;

аналіз ліквідності;

аналіз ділової активності;

аналіз платоспроможності (фінансової стійкості);

аналіз рентабельності.

Отже, розглянемо кожен з цих етапів.

Оцінка майнового стану підприємства дає змогу визначити абсолютні й відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства.

Для оцінки майнового стану підприємства нижче розраховані наступні показники (коефіцієнти), які характеризують виробничий потенціал підприємства:

коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт оновлення основних засобів;

коефіцієнт вибуття основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує стан та ступінь зносу основних засобів і розраховується як відношення суми заносу основних засобів до їхньої первісної вартості.

Коефіцієнт оновлення основних засобів показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду становлять нові основні засоби, і розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на кінець звітного періоду.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів вибула за звітний період, та розраховується як відношення первісної вартості основних засобів, що вибули за звітний період, до первісної вартості основних засобів, наявних на балансі підприємства на початок звітного періоду.

Проаналізувавши майновий стан підприємства, можна зробити наступні висновки:

коефіцієнт зносу основних засобів збільшився, що не відповідає нормативному значенню;

коефіцієнт оновлення основних засобів збільшився, що відповідає нормативному значенню, але значення його менше, ніж коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт вибуття основних засобів менше за коефіцієнт оновлення основних засобів, що відповідає нормативному значенню.

Таким чином, на підприємстві знос основних засобів збільшився, що свідчить про їх загальне старіння. Але вибуття основних засобів менше за оновлення, що свідчить про те, що підприємство піклується про стан своїх основних засобів.

Мета формування фінансових результатів діяльності підприємства - це визначення суми чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства передбачає дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, дає змогу визначити чинники, що вплинуть на формування величини чистого прибутку (збитку) підприємства.

Таблиця 2.1 Фінансові результати діяльності підприємства

Показник	Значення	Абсолютне відхилення,	Відносне відхилення,
	2004	2003	(+, -)	%
Доход (виручка) від реалізації продукції	105584.0	91247.6	14336.4	15.7
Податок на додану вартість	16860.3	14613.1	2247.2	15.4
Акцизний збір	15802.7	13960.3	1842.4	13.2
Чистий доход (виручка) від	72629.5	62435.5	10194	16. 3
реалізації продукції
Собівартість реалізованої продукції	57660.5	47709.7	9950.8	20. 9
Валовий прибуток	14969	14725.8	243	1.7
Інші операційні доходи	4973	6612.6	- 1639	- 24.8
Адміністративні витрати	5930..3	4616	1314..3	28. 5
Витрати на збут	1946.6	1355	591.6	43.7
Інші операційні витрати	8969.1	9202.1	- 233	- 2. 5
Фінансовий результат від операційної діяльності:
- прибуток	3096	6165. 3	-3069.3	-49.9
- збиток	х	х
Фінансові витрати	145.4	119.8	26.6	21.4
Прибуток від реалізації продукції	9038.7	10109.7	-1071	- 10.6
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
- прибуток	3182. 5	6080	-2897. 5	-47.7
- збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності	1887. 5	2746. 9	-859.4	- 31.3
Фінансові результати від звичайної діяльності :
- прибуток	1295	3333.1	-2038.1	-61.1
- збиток
Чистий:
- прибуток	1295	3333.1	-2038.1	-61.1
- збиток

Проаналізувавши фінансові результати діяльності підприємства за 2003-2004 роки, можна зробити наступні висновки:

чистий доход (виручка) від реалізації продукції збільшилася на 16.3 %;

виробнича собівартість продукції зросла на 20.9%;

валовий прибуток збільшився на 1.7 %;

прибуток від реалізації продукції зменшився на 10.6 %;

чистий прибуток зменшився на 61.1 %.

Аналіз ліквідності підприємства дає змогу визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснено шляхом розрахунку наступних показників (коефіцієнтів):

коефіцієнта покриття;

коефіцієнта швидкої ліквідності;

коефіцієнта абсолютної ліквідності;

чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття розрахований як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності розрахований як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства до сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розрахований як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань та показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

Чистий оборотний капітал розрахований як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Таблиця 2.2 Показники ліквідності підприємства

Показник	Розрахунок	Результат	Нормативне
	2004	2003	2004	2003	значення
Коефіцієнт покриття	39351.9/18357.2	40139.3/16886.4	2.14	2.38	>1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	(39351. 9-11793.5- 1741.2-347.3-549.2)/18357.2	(40139. 3-10151.8 -1717-505.6-342.2)/16886.4	1, 36	1, 62	0, 6 - 0, 8
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	(3641.7+931)/ 18357.2	(1625.3+1807.5)/ 16886.4	0,25	0,11	>0 Збільшення
Чистий оборотний капітал (тис.грн.)	39351-18357.2	40139.3-16886.4	20994.7	23252.9	>0 Збільшення

Проаналізувавши ліквідність підприємства, можна зробити наступні висновки:

коефіцієнт покриття та чистий оборотний капітал відповідають нормативним значенням, спостерігається зростання цих показників у 2004 році порівняно з 2003 роком;

коефіцієнт швидкої ліквідності набагато перевищує нормативне значення.

Це свідчить про те, що підприємство в цілому ліквідне, може сплачувати свої зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснено за даними балансів підприємства, він характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства здійснений шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

коефіцієнта платоспроможності (автономії);

коефіцієнта фінансування;

коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;

коефіцієнта маневреності власного капіталу.

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) розрахований як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства, він показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансування розрахований як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розрахований як відношення величини чистого оборотного капіталу до величини оборотних активів підприємства, він показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу розрахований як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу і показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована

Таблиця 2.3 Показники платоспроможності (фінансової стійкості) заводу

Показник	Розрахунок	Результат	Нормативне значення
	2003	2004	2003	2004
Коефіцієнт платоспроможності	30380.7/57868	39714.7	0.53	0,67	>0, 5
Коефіцієнт фінансування	(221.3+8908.8+ 18357.2)/30380.7	(781.9+1762.3+16886.4)/39714	0.9	0.49	<1 Зменшення
Коефіцієнт забезпеченності власними оборотними засобами	(39351.9-18357.2)/ 39351.9	(40139.3-16886.4)/ 40139.3.	0.53	0.58	>0,1
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	(39351.9-18357.2)/30380.7	(40139.3-13886.4)/ 39714.7	0.69	0.66	>0 Збільшення

Проаналізувавши платоспромжність (фінансову стійкість) підприємства, можна зробити висновок про те, що всі коефіцієнти відповідають нормативним значенням, що свідчить про фінансову стійкість і незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності, але спостерігається негативна тенденція в динаміці коефіцієнту маневреності власного капіталу. Динаміка коефіцієнту фінансування є позитивною для підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства дає змогу проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства здійснено шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів:

коефіцієнта оборотності активів;

коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;

тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованості;

коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;

коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);

коефіцієнта оборотності власного капіталу.

Коефіцієнт оборотності активів обчислений як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства, він характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розрахований як підношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості, він показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розрахований як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості, він показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розрахований як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості підприємства, він показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.

Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розрахований як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів, він характеризує швидкість реалізації товарно -- матеріальних запасів підприємства.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розрахований як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів, він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розрахований як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства, він показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

Проаналізувавши ділову активність підприємства, можна зробити висновок про те, що всі показники відповідають нормативним значенням. Деякі показники мають позитивну тенденцію до змін: коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, строк погашення кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів. Але термін погашення дебіторської заборгованості збільшується, що свідчить про відвантаження продукції без поперед оплати і затримки в розрахунках за неї. А також знижується ефективність використання власного капіталу підприємства.

Таблиця 2.4 Показники ділової активності підприємства

Показник	Розрахунок	Результат	Нормативне значення
	2003	2004	2003	2004
Коефіцієнт оборотності активів	62435.5/(57868+47698.6)/2	72629.5/(57868+59145.3)/2	0.3	0.31	> Збільшення
Коефіцієнт оборотності кредиторської забо-ргованості	62435.5/ 1684.4/2	72629.5/0/ 2	18.5	0	> Збільшення
Коефіцієнт оборотності дебіторської забор-гованості	62435.3/(37.9+37.9+37.9 +37.9)/2	72629.5/(37.9+37.9+37.9 +37.9 )/2	205.92	239.5	> Збільшення
Строк погашення кре-диторської заборгова-ності, днів	365/20.92	365/239.5	1.77	1.52	< Зменшення
Строк погашення дебіторської заборгованості, днів	365/18.5	0	19.73	0	< Зменшення
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів	62435.5/(6768.7+11793.5+127.4+549.2 )/2	72629.5/(11793.5+10151.8+549.2+342.2 )/2	1.62	1.62	> Збільшення
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	62435.5/(29143+30422.9)/2	72629.5/(30422.9+32073.7)/2	0.52	0.58	> Збільшення
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	62435.5/ (26780.9 +30380.7)/2	72629.5/ (30380.7 +39714.7)/2	0.55	0.52	> Збільшення

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Аналіз рентабельності підприємства здійснено шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів):

коефіцієнта рентабельності активів;

коефіцієнта рентабельності власного капіталу;

коефіцієнта рентабельності діяльності;

коефіцієнта рентабельності продукції.

Коефіцієнт рентабельності активів розрахований як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу розрахований як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладання коштів до даного підприємства.

Коефіцієнт рентабельності діяльності розрахований як відношення чистого прибутку підприємства до чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і характеризує ефективність господарської діяльності підприємства.

Коефіцієнт рентабельності продукції розрахований як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) до витрат на її виробництво та збут і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

Таблиця 2.5 Показники рентабельності

Показник	Розрахунок	Результат	Нормативне значення
	2003	2004	2003	2004
Коефіцієнт рента-бельності активів	3333.1/(47698.6 +57868)/2	1295/(57868 +59145.3) /2	0.016	0.006	>0 Збільшення
Коефіцієнт рента-бельності власно-го капіталу	3333.1/(26780.9 +57868)/2	1295/(30380.7 +39714.7)/2	0.029	0.009	>0 Збільшення
Коефіцієнт рента-бельності діяль-ності	3333.1/62435.5	1295/72629.5	0.053	0.018	> 0 Збільшення
Коефіцієнт рента- бельності продук-ції	62435.5/47709.7	72629.5/57660.5	1.3	1.26	> 0 Збільшення

Як показує аналіз показників рентабельності, всі показники 2003р. відповідають нормативним значенням, що свідчить про загальну рентабельність підприємства. Але за період, що розглядається, на підприємстві погіршилися показники рентабельності активів, власного капіталу та показник рентабельності продукції. Отже, загальна рентабельність підприємства за 2004рік знизилась.

Таблиця 2.6 Фактична собівартість виробленої продукції за 2003 рік по ЗАТ КЗШВ „СТОЛИЧНИЙ”

Випуск шампанського 12148876 бут.	На весь випуск	На 1000 бут.
Сировина та матеріали	18853894,71	1551,90
Зворотні відходи	323842,67	26,66
Сировина за мінусом відходів	18530052,04	1525,25
Допоміжні матеріали	18414590,72	1515,74
Витрати палива та енергії	569058,87	46,84
Заробітна плата	1995290,34	164,24
Відрахування на соц. Заходи	722849,88	59,50
Загально виробничі витрати	5018255,92	413,06
Повна собівартість	45250097,77	3724,63

Таблиця 2.7 Фактична собівартість виробленої продукції за 2004 рік по ЗАТ КЗШВ „СТОЛИЧНИЙ”

Випуск шампанського 13478156 бут.	На весь випуск	На 1000 бут.
Сировина та матеріали	21816175,38	1618,63
Зворотні відходи	332734,62	24,69
Сировина за мінусом відходів	21483440,76	1593,95
Допоміжні матеріали	21469827,10	1592,94
Витрати палива та енергії	628638,94	46,54
Заробітна плата	3373510,31	250,29
Відрахування на соц. заходи	1059858,32	78,64
Загально виробничі витрати	6695490,43	496,77
Повна собівартість	54710765,86	4059,22

Повна собівартість продукції в 2004 році зросла на 20.9%, це пов язано із збільшенням випуску продукції на ЗАТ „КЗШВ”СТОЛИЧНИЙ”

Отже, проаналізувавши майновий стан підприємства, можна зробити наступні висновки:

коефіцієнт зносу основних засобів збільшився, що не відповідає нормативному значенню;

коефіцієнт оновлення основних засобів збільшився, що відповідає нормативному значенню, але значення його менше, ніж коефіцієнт зносу основних засобів;

коефіцієнт вибуття основних засобів менше за коефіцієнт оновлення основних засобів, що відповідає нормативному значенню.

Таким чином, на підприємстві знос основних засобів збільшився, що свідчить про їх загальне старіння. Але вибуття основних засобів менше за оновлення, що свідчить про те, що підприємство піклується про стан своїх основних засобів.

Проаналізувавши фінансові результати діяльності підприємства за 2003-2004 роки, можна зробити наступні висновки:

чистий доход (виручка) від реалізації продукції збільшилася на 16.3 %;

виробнича собівартість продукції зросла на 20.9%;

валовий прибуток збільшився на 1.7 %;

прибуток від реалізації продукції зменшився на 10.6 %;

чистий прибуток зменшився на 61.1 %.

Проаналізувавши ліквідність підприємства, можна зробити наступні висновки:

коефіцієнт покриття та чистий оборотний капітал відповідають нормативним значенням, спостерігається зростання цих показників у 2004 році порівняно з 2003 роком;

коефіцієнт швидкої ліквідності набагато перевищує нормативне значення.

Це свідчить про те, що підприємство в цілому ліквідне, може сплачувати свої зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.

Проаналізувавши платоспромжність (фінансову стійкість) підприємства, можна зробити висновок про те, що всі коефіцієнти відповідають нормативним значенням, що свідчить про фінансову стійкість і незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності, але спостерігається негативна тенденція в динаміці коефіцієнту маневреності власного капіталу. Динаміка коефіцієнту фінансування є позитивною для підприємства.

Як показує аналіз показників рентабельності, всі показники 2003р. відповідають нормативним значенням, що свідчить про загальну рентабельність підприємства. Але за період, що розглядається, на підприємстві погіршилися показники рентабельності активів, власного капіталу та показник рентабельності продукції. Отже, загальна рентабельність підприємства за 2004 рік знизилась.

2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни.

Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть в майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі.

Виходячи на міжнародні ринки кожному підприємству насамперед необхідно вибрати найбільш придатний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно статуту ЗАТ КЗШВ “Столичний” має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-якій сфері, пов'язаній з предметом його діяльності, керуючись принципом самофінансування. При здійсненні зовнішньоекономічної діяльності товариство користується повним обсягом прав суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відповідно до чинного законодавства України.

Закрите акціонерне товариство КЗШВ „Столичний” з 1993 року займається зовнішньоекономічною діяльністю. Він уклав багато контрактів як експортних так і імпортних, також займався бартерними операціями, але бартер на виноматеріал заборонено. На протязі 1993 - 1996 років займався операціями з давальницькою сировиною, та випустив 22 млн. пляшок шампанського. У 1996році заборонили операції з давальницькою сировиною.

При імпорті потрібно сплатити : митні формальності, мито, ПДВ. Виноматеріал вищого ґатунку імпортується з Угорщини, Македонії, Молдови. Існує угода між країнами ближнього зарубіжжя, та при наявності СТ-1 (походження товару) не потрібно сплачувати митні формальності, а якщо виноматеріал з Угорщини він проходить по пільговій тарифній ставці.

Експорт - це невід'ємна частина зовнішньоекономічної діяльності. Експортні операції здійснюється на основі контракту обох сторін та на основі договору.

Експорт здійснюється у Німеччину, Росію, а також у країни СНД.

При експорті товару сплачується тільки митні збори у розмірі 0,2% від митної вартості товару.

Протягом майже всього періоду існування Київського заводу шампанських вин виготовляли і постачали продукцію на експорт. Продукцію заводу було представлено на міжнародних конкурсах вин. За часів СРСР всю експортну продукцію виготовляли для Всесоюзного об'єднання “Союзплодімпорт”. Після розпаду СРСР виникла необхідність шукати торгових партнерів за кордоном та налагоджувати прямі зв'язки з закордонними фірмами. В другій половині 90-х років особливого розвитку набули обсяги поставок продукції до Росії. Однак після введення особливих митних заходів, обсяги постачання шампанського до Росії значно скоротилися. Орієнтацію в експортній торгівлі було перенесено на західні регіони. Особливого успіху досягли в експорті продукції до Німеччини. Одним із основних торгових партнерів з експорту продукції до Німеччини є німецька фірма “Профіль”.

На даний час ведуться маркетингові дослідження щодо можливостей розширення ринків постачання продукції на експорт.

Основні види зовнішньоекономічної діяльності ЗАТ КЗШВ “Столичний”:

- експорт товарів, робіт і послуг власного виробництва;

- експорт товарів, робіт і послуг не власного виробництва як з переходом, так і без переходу права власності на них до ЗАТ КЗШВ “Столичний”;

- імпорт товарів, робіт і послуг для власних потреб;

- імпорт товарів, робіт і послуг для потреб інших суб'єктів підприємницької діяльності і громадян, як з набуттям права власності, так і без набуття такого на товари, роботи і послуги, які імпортуються;

- експорт та імпорт капіталів та робочої сили;

- надання послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, консультаційних, маркетингових, експертних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, юридичних та ін.;

- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

- навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

- участь у створенні банківських, кредитних та страхових установ за межами України;

- спільна підприємницька діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном, як на території України, так і за її межами;

- діяльність, пов'язана з наданням патентів, ноу-хау, торгівельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності суб'єктам господарської діяльності за межами України;

- організація та здійснення діяльності в галузі проведеня виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюється на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі з суб'єктами господарської діяльності інших країн згідно з діючим законодавством України;

- лізингові операції з суб'єктами господарської діяльності інших країн. (витяг з статуту ЗАТ “Київський завод шампанських вин “Столичний”)

Особливістю організаційної структури управління ЗЕД на ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»» є поєднання роботи : зовнішньоекономічної служби підприємства, вітчизняної зовнішньоторгівельної фірми та іноземного посередника.

Зовнішньоторговельна фірма має субрахунок на рахунку підприємства, що дозволяє їй брати кредити для здійснення експортно-імпортних операцій, але витрачати ці кошти на свій розсуд без узгодження з керівництвом підприємства вона не вправі.

Якщо завод виходить на закордонний ринок із жорсткою конкуренцією і складною продукцією, добре відомою споживачу, має сенс звертатися до закордонних фірм-посередників, що добре знають місцевий ринок, в даному випадку європейський, і мають на ньому своє місце. Посередники підвищують ефективність зовнішньоторговельних операцій за рахунок:

* кращого знання ринку, наявності постійної клієнтури;

* зниження витрат транспортування і збереження продукції, у тому числі за рахунок операцій із значними партіями, що належать різним виробникам;

* скорочення термінів постачань і оформлення документів;

* забезпечення сервісу перед продажем і обслуговування після продажу;

* постачання товаровиробників оперативною і докладною інформацією про зміни конкурентоздатності продукції і ринкової ситуації в цілому, відомостями про реальних і потенційних конкурентів.

ЗАТ КЗШВ “Столичний” використовує у своїй зовнішньоекономічній діяльності посередника - німецьку фірму “Профіль Бератунгс унд Хандельс ГМБХ” при купівлі словацьких виноматеріалів та коркової пробки виробництва Португалії. Ці операції відбувались в 2004 році. Вони були досить вигідними для обох сторін: завод отримав якісні виноматеріали для подальшого виробництва шампанського вина, а друга сторона (Німеччина) отримала прибуток від операції.

Використання посередників також має сенс, коли потрібно довести кількість експортованої продукції до рівня, що задовольняє місцевих споживачів. Хоча це й дорого, але виправдовує витрати.

Аналіз динаміки експорту та імпорту

Результати діяльності ЗАТ КЗШВ “СТОЛИЧНИЙ” показують , що обсяги експорту з кожним роком знижуються. Це має надзвичайно негативний вплив на зовнішньоекономічну діяльність заводу, адже:

звужуються ринки збуту власної готової продукції;

знижуються валютні надходження на розрахункові рахунки підприємства.

Все це так чи інакше вимагає від ЗАТ „КЗШВ “СТОЛИЧНИЙ” удосконалювати технологію та завойовувати нові ринки збуту своєї продукції.

Проаналізувавши експортні операції на виконання експортних контрактів за термінами поставок, за обсягами та за вартістю, зробили висновок, що терміни поставок не порушувалися і були здійснені згідно заключених договорів.

На основі таблиць можна провести аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства.



Таблиця 2.8 Структура імпорту ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» за 2004 - 2005 рр., грн.

Показник	2004	2005	+/-	Відхилення, %
Коркова пробка	33169.9	178381.45	145211.55	437.78
Запасні частини	593011.9	585119.19	-7892.71	-1.33
Скляна пляшка (порожня)	712297	42005.55	-670296.45	-94.1



Таблиця 2.9 Структура експорту ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ» за 2003 - 2004 рр., пляшок.

Показник	2004 рік	2005 рік	+/-	Відхилення, %
Напівсухе	241128	100080	-141048	-58.5
Червоне	435492	388080	-47412	-10.9
Напівсолодке	180	8160	7980	4433.3

У пункті курсової роботи буде розглянуто ефективність здійснення експортних операцій ЗАТ КЗШВ «Столичний».

2.3 Оцінка ефективності здійснення експортних операцій ЗАТ „КЗШВ „Столичний”

Для ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності на рівні підприємства необхідна адекватна умовам його роботи структура керування.

На ЗАТ основні функції в цій сфері виконує відділ зовнішньоекономічної діяльності, який перезавантажений покладеними на нього функціями, що значно погіршує його ефективність, так як експорт продукції займає не останнє місце на підприємстві, а відділ ЗЕД не завжди вчасно виконує свої обо”язки.

У майбутньому передбачається відкриття спеціалізованого експортного відділу.

На ринках підприємство постійно зіштовхується з конкуренцією у всіляких її проявах: пряма конкуренція - фірми, що випускають аналогічні продукти зі схожими технічними показниками; непряма конкуренція - фірми, що випускають інші види продукції.

Метою підприємства при виході на зовнішній ринок і здійсненні експортних операцій є одержання прибутку від експорту. Причому даний прибуток повинний бути більше можливого прибутку при реалізації товару на внутрішньому ринку, інакше витрати на організацію експортних операцій є недоцільними і неефективними.

Необхідною умовою для успішного проведення експортних операцій є аналіз їхньої ефективності з метою встановлення найбільш оптимальної структури експорту і прийняття обґрунтованих рішень в області керування.

Розглянемо методику аналізу ефективності експорту ЗАТ

При експорті підприємство несе наступні витрати:

- собівартість експортованого товару;

- транспортні витрати

- організаційні витрати.

Під собівартістю товару розуміються витрати на виробництво товару підприємством. Транспортні витрати містять у собі витрати на транспортування товару, що несе підприємство-експортер.

Організаційні витрати - це витрати підприємства на укладання контракту, мито і збори під час перевезення товару через митний кордон і т.д.

Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, транспортних витрат і організаційних витрат.

Експортний доход підприємства від експорту товарів - це валютний виторг, що надходить на розрахунковий рахунок підприємства. У більшості випадків експортний доход повинний бути представлений у гривневому еквіваленті.

По-перше, розглянемо показник абсолютного ефекту від експорту :

Е_абс = В_екс - З_екс , (2.1)

де Е_абс - абсолютного ефекту від експорту;

В_екс - валютний виторг від експорту товару;

З_екс - експортні витрати.

Валютний виторг від експорту товару розраховується по формулі:

Векс = Q * Ц , (2.2)

де Q - обсяг експорту;

Ц - експортна ціна товару.

А витрати на експорт по наступній формулі:

Зекс = С + Тр , (2.3)

де С - собівартість товару;

Тр - витрати на транспортування.

Для того, щоб експорт товару був ефективний, необхідно, щоб експортний доход перевищував експортні витрати. Природно, що чим більше цей показник, тим ефективніше розширення експорту розглянутого товару. Однак ця умова не є достатньою. Експорт товару доцільний, якщо експортний прибуток перевищує внутрішній прибуток підприємства від продажу товару усередині країни. Внутрішній прибуток дорівнює внутрішньому доходу за винятком собівартості товару. При цьому внутрішній доход - це виторг від продажу товару, призначеного на експорт, усередині країни.

Для ухвалення рішення про реалізацію товару на зовнішньому ринку, необхідно розрахувати наступний коефіцієнт:

Ке = Векс / Зекс (2.4)

де Ке - коефіцієнт ефективності експорту товару.

У даному показнику знаходить кількісне вираження величина валютного виторгу, що підприємство одержує в розрахунку на одиницю витрат при експорті. Очевидно, що якщо величина показника Ке > 1, то експорт товару економічно доцільний, а якщо Ке < 1, то експорт товару приведе не до додаткової економії, а до втратам.