Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Таблиця 2.10 Розрахунок ефективності експорту

Показники	2003	2004
Обсяг експорту (млн.шт.)	44,52	51,615
Експортна ціна	0,25	0,31
Собівартість (грн.)	0,165	0,172
Витрати на транспортування	0,06	0,07
Валютний виторг від експорту (млн.грн)	11,13	16,00065
Експортні витрати (млн.грн )	10,017	12,49083
Абсолютний ефект від експорту	1,113	3,50982
Коефіціент ефективності експорту	1,111111	1,280992

Розрахунок ефективності експорту

Як видно з представлених розрахунків, експорт був ефективним як в 2003 році, так і в 2004. Щоправда в 2004 році коефіцієнт ефективності був дещо вищим.

Аналіз змісту поняття „обсяги експорту” дозволяє зробити висновки, що величину експорту необхідно розглядати як функцію від ряду аргументів, які виступають її факторами.

Таким чином, для її дослідження найкраще підходить побудова кореляційно-регресивної моделі (рівняння множинної регресії), яка дозволить визначити кількісний вплив кожного з відібраних факторів на результуючий показник (величину експорту).

Регресія - залежність середнього значення певної випадкової величини від деякої іншої величини (парна регресія) або декількох величин (множинна регресія). Регресивний аналіз полягає у введенні рівняння регресії, за допомогою якого оцінюється величина випадкової перемінної, якщо величина іншої (або інших) відома, фіксована, не випадкова.

На відміну від цього кореляційний аналіз застосовується для знаходження тісноти зв'язку між випадковими величинами.

Для визначення параметрів рівняння регресії, якщо шукана залежність прийнята за лінійну, найбільш ефективний метод найменших квадратів.

Функція регресії в лінійній формі:

у = а₀ + а₁*х₁ + а₂*х₂ + …+ а_n*x_n, (2.5)

де у- результативний показник;

а₀- вільний член;

а₁…а_n - регресивні коефіцієнти.

За допомогою зміни х_і, можна впливати на значення у. Зміна рівня кожного фактору супроводжується деякими витратами. Вимірювання даних витрат дозволяє оцінити економічний ефект використання кожного фактору для підвищення рівня показника у.

Головним в розрахунку рівняння множинної регресії є відбір факторів, які впливають на результативну ознаку. Під факторами, як правило, розуміються технічні, технологічні, природні, кліматичні, організаційні, соціально-економічні і інші показники, які здійснюють кількісний вплив на якийсь результуючий економічний показник.

Оскільки всебічне і повне врахування при розрахунках всіх факторів, які впливають на ціну є трудомістким, тому в процесі проведення кореляційно-регресивного аналізу необхідно обмежитися розглядом лише суттєвих факторів і свідомо абстрагуватися від дії випадкових факторів.

Для побудови моделі відібрано 3 фактори, які, на наш погляд, мають суттєвий вплив на величину експорту підприємства:

· Величина обсягів виробництва підприємства;

· Величина основних фондів підприємства;

· Кількість працюючих в сфері експорту;

· Собівартість експортної продукції

Для аналізу кількісного впливу на обсяги експорту підприємства в модель відбиралися дані за період з 2001 по 2004. За основний фактор, який впливає на експорт було прийнято обсяги виробництва продукції підприємства. При цьому виходили з таких міркувань. Якщо прийняти, що рівень попиту на товар залишається відносно стабільним за цей період, то зростання виробництва за інших рівних умов обов'язково повинно призводити до відтоку частини товарів за кордон. І навпаки.

Величина основних фондів підприємства є основною характеристикою експортного потенціалу підприємства. З їх збільшенням чи зменшенням відповідно буде змінюватися і величина експорту.

На величину експорту впливає також кількість фахівців підприємства, зайнятих у сфері експоту. Тут слід сказати про показники навантажуваності працюючих та про об'єктивний та адекватний розподіл функцій між ними. Так якщо підприємству не буде вистачати фахівців з експорту, це позначиться на ефективності та обсяга експортних операцій підприємства.

Вплив собівартості на експортованої продукцію важко переоцінити. Зменшення собівартості призведе до збільшення конкурентоспроможності підприємства на закордонних ринків та до збільшення експорту.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»

3.1 Недоліки управління зовнішньоекономічною діяльністю

Особливістю організаційної структури управління ЗЕД на ЗАТ «КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»» є поєднання роботи : зовнішньоекономічної служби підприємства, вітчизняної зовнішньоторгівельної фірми та іноземного посередника.

Завдання відділу ЗЕД різноманітні від пошуку закордонних партнерів, організації рекламної роботи до виконання митних формальностей. У зв'язку з цим зростає навантаження спеціалістів даного відділу.

Відділ зовнішньоекономічних зв'язків є складовою системи управління заводу. До його основних завдань як органу управління належать:

* планування й організація експортно-імпортних операцій;

* маркетингова діяльність;

* участь у виставках, ярмарках, презентаціях;

* підготовка і укладання зовнішньоторговельних контрактів;

* прийом іноземних партнерів і відрядження власних спеціалістів.

В таблиці 3.1 наводиться приблизний перелік задач зовнішньоторговельного відділу заводу “СТОЛИЧНИЙ”, який випускає продукцію на експорт, і обов'язки його працівників.

Таблиця 3.1 Задачі відділу ЗЕД ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Задачі 1.Експорт - збір на заводі інформації про продукцію, готову на експорт (або заплановану на експорт); - співвідношення калькуляції цін на експорту продукцію з розрахунком різних умов поставки в крупні залізничні станції, порти України або великі міста інших країн; - підготовка рекламних матеріалів, каталогів, проспектів; - аналіз інформації і продажу товарів у минулому, про їх рух; які відгуки про товар у кінцевого споживача; - складання приблизного списку потенційних споживачів за групами; - підготовка оферт не експортні товари і розсилка їх потенційним покупцям; - переписка на рахунок питань, пов'язаних з підписанням контракту; - переговори за контрактом та його підписання; - попередня переробка і заключення агентських погоджень; - забезпечення упаковки і транспортування, а також експортна комісія; - виконання всіх митних формальностей; - забезпечення отримання платежу. 2. Імпорт - збір заявок на імпорт обладнання, запчастин і матеріалів; - збір інформації про потенційних продавців; - підготовка і розсилка запитів, аналіз технічних характеристик та цін; - підготовка контракту; - переговори і підписання контракту; - попередня переробка і заключення агентських погоджень; - забезпечення транспортування і виконання митних процедур; - забезпечення своєчасних платежів; - урегулювання спірних питань за імпортними контрактами; - забезпечення гарантійного і післягарантійного обслуговування, закупка запчастин; - збір і аналіз інформації про потенційних продавців за групами: обладнання, виноматеріали, коркова пробка, склотара.	Виконавці - спеціалісти по експорту; - старший спеціаліст по експорту, з залученням даних планово-економічного відділу заводу, бухгалтера і спеціаліста по ЗТВ; - спеціаліст по експорту, іноземний кореспондент з залученням відділу маркетингу заводу; - спеціаліст по експорту, секретар-перекладач; - старший спеціаліст по експорту, спеціаліст по експорту, секретар-перекладач; - іноземний кореспондент за даними інженера (технічна частина) і старший спеціаліст по експорту (ціни); - старший спеціаліст по експорту, секретар-перекладач; - начальник ЗТВ, старший спеціаліст по експорту; - начальник ЗТВ, старший спеціаліст по експорту; - спеціаліст по експорту, спеціаліст по транспорту; - спеціаліст по транспорту і миту; - старший спеціаліст по експорту, бухгалтер; - спеціаліст по імпорту, секретар-перекладач з залученням відділу маркетингу заводу; - старший спеціаліст по імпорту, спеціаліст по імпорту, секретар-перекладач; - старший спеціаліст по імпорту, спеціаліст по імпорту; - начальник ЗТВ, старший спеціаліст з імпорту; - начальник ЗТВ, старший спеціаліст з імпорту; - начальник ЗТВ, старший спеціаліст з імпорту; - спеціаліст з імпорту, спеціаліст з транспорту і митниці; - спеціаліст з імпорту, бухгалтер; - начальник ЗТВ, старший спеціаліст з імпорту із залученням юристів; - старший спеціаліст з імпорту, спеціаліст з імпорту; - спеціаліст з імпорту, секретар-перекладач.

Отже, як видно із таблиці, обов'язків у працівників відділу більш ніж достатньо.Тому для того, щоб розмежувати обов'язки працівників та полегшити їх роботу доцільно було б створити відділ, який би займався саме експортними операціями, тому що частка експорту досить велика в загальному обігу зовнішньекономічних операцій та потребує особливої уваги.

3.2 Вдосконалення організаційної структури управління експортною діяльністю ЗАТ КЗШВ «Столичний»

Для успішної експортної діяльності підприємство необхідно створити спеціальний відділ, що займався б саме експортними операціями. Створення таких зовнішньоекономічних служб на підприємствах виправдано, якщо:

- частка експорту велика в загальному обігу;

- зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно;

- випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, бажано унікальна за своїми властивостями;

- невисокий рівень конкуренції на відповідному сегменті світового ринку;

- продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних розумів використання;

- на підприємстві є необхідна кількість фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.

На данному підприємстві відсутня експортна служба. Виходячи з цього підприємство не може конкурувати на сучасному ринку, хоча рівень продукції відповідає національним і зовнішнім вимогам.

Щоб розрахувати необхідну кількість робочих місць та забезпечення працівників необхідними матеріалами для виконання роботи на належному рівні, ми використаємо задачу оптимізації параметрів управляючої системи. Отже, перейдемо до розв'язку.

Загальну кількість задач, які необхідно вирішувати щороку на підприємстві, знайдемо методом декомпозиції. Для цього використаємо такі ознаки поділу системи управління :

Вид управляємого процесу.

Вид виробничого підрозділу.

Період управління.

Фаза управління.

За першою ознакою система може бути поділена ( рис.3.1) на :

1) виробництво експортної продукції;

2) забезпечення експорту основними фондами;

3) забезпечення експорту трудовими ресурсами;

4) забезпечення експорту матеріальними ресурсами;

Рис.3.1 Структура управляємих процесами експорту на ЗАТ “Столичний.”

1) забезпечення експорту фінансовими ресурсами;

2) забезпечення експорту енергетичними ресурсами;

3) забезпечення експорту технічною документацією;

4) забезпечення ефективності експорту.

Схема виробничих підрозділів ЗАТ “Столичний” відображена на рисунку 3.2

Рис. 3.2 Структура виробничих підрозділів ЗАТ “Столичний”

Рис.3.3 Структура фаз управління на ЗАТ “Столичний”

Розглянувши теоретичні основи організації експортних операцій і застосовувані на ЗАТ “Столичний” засоби їх здійснення був розроблений комплекс заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.

Розглянемо основні з них:

- підвищення конкурентноздатності товарів, вироблених на ЗАТ “Столичний” і планованих на експорт; тому що конкуренція на світовому ринку більш тверда і споживачі пред'являють до товарів більш високі вимоги;

- диверсифікованість виробництва з метою виведення на зовнішні ринки нових видів продукції;

- підвищення кваліфікації персоналу, що приймає участь в організації експортних операцій, шляхом регулярного проведення навчання й атестацій, а також шляхом стимулювання і мотивація персоналу ;

- вибір найбільш ефективної форми організації відділу, що здійснює експортні операції;

- поліпшення й оптимізація процесу пошуку контрагентів і встановлення контактів з ними;

- залучення контрагентів для відносин на довгостроковій основі;

- використання ефективних систем контролю якості з метою недопущення відмовлення покупця від чи товару зниження ціни;

- здійснення постачань вчасно з метою забезпечення зобов'язань по виконанню контракту;

- розробка і реалізація комплексу маркетингу при експорті кожного виду продукції і при виході на новий ринок;

- зменшення витрат виробництва з метою зменшення собівартості товару;

- проведення гнучкої цінової політики, тому що при експорті товарів підприємство змушене орієнтуватися не тільки на свої витрати виробництва, але і на світові ціни;

- недопущення простроченої дебіторської заборгованості та ін.

В цілому здійснення експортних операцій ЗАТ “Столичний” є ефективним і прибутковим, але деяких недоліків в організації експортних операцій ЗАТ “Столичний” можна уникнути за допомогою приведеного комплексу заходів щодо поліпшення організації і підвищенню ефективності експортних операцій.

3.3 Визначення ефективності експорту та шляхи його вдосконалення

Проаналізуємо ефективність економічної діяльності заводу,виходячи з наведених даних,про експорт певних видів продукції за 2 роки.

Приймаємо курс 2003р.- 5,00 грн./дол., 2004р.-5,20 грн./дол.

Таблиця 3.2 Дані про реалізацію продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках

Назва продукції	Назва показника	2003	2004
		експорт	внутрішній ринок	експорт	внутрішній ринок
Напівсолодке	к-сть,шт.	180	180	8160	8160
	ціна,дол	2,5		2,611538
	ціна,грн.	12,5	12.00	13,58	12,15
	с/в,грн.	8,64	7,9	8,78	8.00
	вартість,дол	450		21310,15
Червоне	к-сть,шт.	435492	435492	388080	388080
	ціна,дол	3,52		3,698077
	ціна,грн.	17,6	16,8	19,23	18.00
	с/в,грн.	9,8	8,2	9,94	8,64
	вартість,дол	1532932		1435150
Напівсухе	к-сть,шт.	241128	241128	100080	100080
	ціна,дол	2,84		2,903846
	ціна,грн.	14,2	12,6	15,1	13,3
	с/в,грн.	6,9	6,66	7,56	6,75
	вартість,дол	684803,5		290616,9

Визначимо й проаналізуймо:

1. Валютну ефективність експорту

2. Економічну ефективність експорту.

3. Ефект від експорту.

4. Ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку.

Результати розрахунку показника валютної ефективності експорту кожного з видів продукції окремо,та загального для підприємства представимо у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 Валютна ефективність експорту за видами товарів,та інтегральна, дол./грн

Назва показника	2003	2004
Напівсолодке	0,2894	0,2974
Червоне	0,3592	0,3720
Напівсухе	0,4116	0,3841
Інтегральна ефективність	0,3739	0,3728

Даний показник порівнюється з оберненим обмінним курсом валюти за кожен рік.Отже,обернений курс у 2003р. 1/5,00=0,2,а у 2004р. 1/5,2=0,19.

Згідно з результатами розрахунку валютної ефективності кожного з видів продукції експорт є ефективним.

Найбільш ефективними є Напівсухе вино,оскільки показник найвищий 0,4116 дол/грн.2003р. та 0,3841дол/грн.2004р.

Розрахуємо економічну ефективність для того, щоб з'ясувати скільки завод отримує віддачі з кожної гривні, вкладеної в експорт.

Таблиця 3.4 Економічна ефективність експорту за видами товарів та інтегральна, грн./грн.

Назва продукції	2003	2004
Напівсолодке	1,4467	1,5466
Червоне	1,7959	1,9346
Напівсухе	2,0579	1,9973
Інтегральна ефект.	1,2208	1,2662

Таким чином ми бачимо,що уся продукція на експорт загалом є вигідною для підприємства,оскільки показник економічного ефекту >1.Найбільш ефективним є Напівсухе вино.

Однак,показник ефективності є недостатнім для повного аналізу ефективності експорту у розрізі групи товарів,для ґрунтовних висновків необхідно розрахувати також,показник економічного ефекту.Оскільки,він показує прибуток від експорту всієї партії окремих видів товару,а не на 1 продукції.

Часто буває,що показник економічного ефекту експорту певного товару є найвищім,однак економічний ефект від експорту партії даного товару є невеликим.

Таблиця 3.5 Економічний ефект від експорту за видами товорів та інтегральний, грн

Назва продукції	2003	2004
Напівсолодке	2837,1	38678,4
Червоне	3396837,6	3588963,8
Напівсухе	1760234,4	752601,6
Інтегральна ефективність	5159909,1	4380243,8

Виходячи з наших розрахунків,ми бачимо.що,підприємство отримує прибуток з експорту партій товарів,але ми бачимо зниження інтегрального показника у 2004р., це зумовлене зниженням обсягів продаж напівсухого вина. З іншого боку бачимо велику прибутковість Червоного вина,що і доводить доцільність розрахунку цього показника.

Для виявлення потрібності збільшення,або зменшення обсягів експорту кожного виду продукції необхідно розрахувати показник ефективності реалізації продукції на внутрішньому ринку.

Таблиця 3.6 Ефективність реалізації продукції на внутрішньому ринку за видами товарів та інтегральна, грн/грн

Назва показника	2003	2004
Напівсолодке	1,5189	1,5187
Червоне	2,0487	2,0833
Напівсухе	1,8918	1,9703
Інтегральна ефективність	1,9999	2,0557

Порівнявши результати розрахунку ефективності експорту продукції на внутрішньому ринку із результатами розрахунків показників економічного ефекту експорту можна зробити таку висновки:

1) У 2003 році напівсолодке та вино вигідніше продавати було на вітчизняному ринку.

2) А Напівсухе слід експортувати,бо ну внутрішньому ринку наш прибуток буде меншим.

3) Щодо Червоного вина, то тут є певні моменти, бо ефективніше його взагалі не експортувати, а продавати тільки на вітчизняному ринку,але у нього найбільший ефект. Оскільки заводу потрібна валюта,то краще все ж таки пускати його на експорт.

ВИСНОВКИ

Свій вибір ринкової трансформації Україна зробила разом із проголошенням незалежності. Йдеться про утвердження основного принципу державотворення, за яким суверенність держави можлива лише на основі ринкової трансформації економіки. Тому головним завданням зовнішньоторговельної політики країни та її регіонів є створення сприятливих зовнішньоекономічних умов для розширеного відтворення економіки, розробка механізмів її модернізації, засвоєння досягнень міждержавного спілкування, обмін досягненнями науково-технічного прогресу з іншими країнами.

Розуміння того, що економічне зростання неможливе без глибоких експортоорієнтованих цілей надзвичайно важливе для суб'єктів, які безпосередньо працюють у цій сфері.

Для інтеграції економіки у світовий економічний простір Україна має оволодіти часткою світового ринку, яка відповідає можливостям її природноекономічного і науково-технічного потенціалу. Це створення додаткової можливості для інтеграції її експортоздатних підприємств у відкриту ринкову систему глобалізації зовнішньоторговельних зв'язків.

Серед найважливіших організаційних факторів успіху українських компаній на зовнішніх ринках можна виділити такі:

- формування чітких цілей і пріоритетів міжнародної спеціалізації та зовнішньоекономічної політики України;

- розробка сучасних міжнародних маркетингових програм, які б ефективно поєднували світові досягнення у сфері маркетингу з досвідом експортно-імпортної діяльності та господарською орієнтацією України;

- визначення сильних і слабких позицій українських виробників, які працюють у міжнародному середовищі, та створення дійової системи державної підтримки міжнародно спеціалізованих підприємств;

- підготовка обгрунтованих бізнес-планів виходу та присутності українського бізнесу на міжнародних ринках;

- створення та просування українських торгових марок і брендів, які б легко ідентифікувалися та впізнавалися на зарубіжних ринках.

Розглянувши теоретичні основи управління експортною діяльністю підприємства, можна прийти до висновку, що у фундаментальному плані вивчення моделей регулювання розвитку зовнішньоекономічних зв'язків в аспекті міжнародних відносин потребує подальшого сполучення різноманітних підходів, що спираються на теорію, а в прикладному плані - на вивчення фактів, пояснень та прогнозування подальшої еволюції ситуації, на підготовку, а надалі - на прийняття рішень щодо регулювання можливих змін ситуації.

Набір теоретичних і методологічних орієнтирів є необхідним для прийняття правильних рішень. Це стосується практично всіх сфер діяльності людини, що спостерігаються в економічному житті, а тим більше у зовнішньоекономічній діяльності, і має особливо важливе значення, адже правильні рішення визначають розвиток цілих секторів і галузей народного господарства. Припущення помилок у цій сфері може призвести до значних перекосів, виявити які буде значно складніше, що займе багато зусиль і часу.

Обґрунтування нової моделі зовнішньоторговельної діяльності повинно бути адекватним зовнішній господарській сфері і відштовхуватись від внутрішніх реалій.

Деякі економісти вважають, що побудова такої моделі здійснення експортно-імпортних операцій прямопропорційно залежить від об'ємів експорту. Але враховувати лише цей фактор і, тим більше, вважати його вирішальним було б по меншій мірі неправильно та необ'єктивно. Велика частка експорту у ВВП, цілком ймовірно, може призвести до експортозалежності економіки. Це значить, що вона будуватися в основному на експорті. В даному аспекті існує великий ризик у випадку, якщо попит на експорт буде неплатоспроможний або нижчий за пропозицію, що приведе за собою кризу експортних галузей та в силу їх мультиплікативного ефекту до кризи усієї економіки. Тому при визначенні загальної ефективності експорту або ефективності експорту окремого підприємства слід звертати увагу на якомога більше число факторів та на високий коефіцієнт впливу на цей показник.

Так на прикладі ЗАТ Столичний для дослідження ефективності експорту, його обсягів аналізувався ряд показників:

o величина обсягів виробництва підприємства;

o величина основних фондів підприємства;

o кількість працюючих в сфері експорту;

o собівартість експортної продукції.

За допомогою кореляційно-регресивного аналізу було зроблено висновок, що всі аналізовані фактори суттєво впливають на величину експорту, що свідчить про правильність обрання факторів впливу. Найбільше на величину експорту впливає собівартість експортованої продукції та обсяги виробництва. Ця інформація дає змогу сказати, що ЗАТ Столичний для підвищення конкурентоспроможності своїх товарів слід зменшити собівартість продукції, що експортується за рахунок збільшення обсягів експроту.

Також було зроблено висновок, що вплив неврахованих факторів значний - 12,916, але це спричинено не стільки суб'єктивністю аналізу, скільки мультиплікативністю експортної діяльності, тобто взаємозалежності між нею та дуже великим числом факторів.

Ефективність здійснення експортних операцій окремого підприємства багато в чому залежить від кадрів, тобто від існування на підприємстві спеціального експортного відділу.

В результаті аналізу організаційної стуктури ЗАТ Столичний було зроблено висновок про перевантаження працівників підприємства і про необхідність залучення мінімум 3 працівників для створення експортної служби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 “Внешнеэкономическая деятельность предприятия”: Учебник для вузов/ С.Е. Стровский, С.Я. Казанцев и др.; По ред. Проф. Л.Э. Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., ЮНИТИ, 2001. - 823с.

2 “Зовнішньоекономічна діяльність підприємств”: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власюк, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. - 580 с.

3 Алексеев И.С. “Управление внешнеэкономической деятельностью”: Учебное пособие /Под ред. проф. В.А. Грайнева. - М.: ИТК “Дашков и Ко”, 2002. - 304 с.

4 Алиева В.Г., "Региональные проблемы переходной экономики: вопросы теории и практики", - М.: Экономика, 2002. - 646 с.

5 Бабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України.// Зовнішня торгівля.-2000.-№1.

6 Бабенко В., Кредісов А. Політика стимулювання експорту та її інструменти // Економіка України: №2, 2003

7 Балабанов І. Т., Балабанов А. І. Зовнішньоекономічні зв'язки: Учбовий посібник.- М.: Фінанси і статистика, 1998.- 512 с.

8 Бахрамов Ю.М., Глухов В.В. “Организация внешнеэкономической деятельности. Особенности менеджмента”: Уч. пособие. - СПб: Издательство “Лань”, 2001. - 448с.

9 Бубенко С. П. Організаційно економічний механізм експортної діяльності підприємства // Фінінси України.- 2002.- №10

10 Будзинський В. Д. Реалізація контракту по імпорту і експорту.- Львів. Слово, 1993.

11 Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. - К.: Основи, 1996. - 241 с.

12 Василенко В.А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навчальний посібник.- Киів: ЦУЛ, 2003.

13 Гофман Н.Ф., Маховикова Г.А., "Основи внешнеэкономической деятельности.", - С-П.: Питер - 2002. - 208.с.

14 Грачев Ю.Н. “Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций”. Учебно-практическое пособие. Библиотека журнала “Внешнеэкономический бюлетень” - М.:ЗАО Бизнес-школа “Интел-синтез”,2000. - 544с.

15 Державне регулювання економіки: Навчальний посібник / С.М.Чистов, А.Є.Никифоров, Т.Ф.Куценко та ін. - К.: КНЕУ, 2000.

16 Дідківська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник. К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000.

17 Елисеева И. Р. Негативная тенденция в экспортно-импортных операциях // Мировая экономика и международные отношения.- 2004.-№6.

18 Закон України “Про єдиний митний тариф”.12.06.00 №123/00

19 Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. 16.04.91. № 959-XII, зі змінами і доповненнями

20 Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.031996 №93/96-ВР

21 Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів /І.В. Багрова, Н.І. Редіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За ред. д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004. -580с.

22 Зовнішня торгівля: проблеми і перспективи / За ред. проф. О.А. Ки-риченка. - X., 1997

23 Кадуріна Л.О. Облік і аналіз ЗЕД. - К.: Слово, 2005

24 Каніщенко О. Формування експортної спеціалізації України // Економіка України: №11,2002

25 Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с

26 Климеко Й. Экспортная ориентация. //Компаньон-2000-№ 6;

27 Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ.- М.: «Бизнес-книга», 2000. - 702с.

28 Крупка М., Мельник А., Михасюк І. Державне регулювання економіки. - Львів: Українські технології, 2001

29 Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. - Минск, 2000.

30 Никифоров А.Є, Чистов С.М., Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки. - К.: КНЕУ, 2005

31 Панченко Є.М. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К., 1996.

32 Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга: Учеб. пособие. - М., 1997

33 Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посібник.: у 2-х кн,- К.: Таксон 2000. Кн.І. Міжнародна торгівля: теорія та політика. - 320с.

34 Рут Френклін Р. Міжнародна торгівля та інвестиції. Пер. с англ., К., 1997.

35 Статистичний щорічник України за 2003р./ Держкомстат України: За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Техніка, 2004. - 585с.

36 Терещенко О.А. “Комплексна оцінка експортних товарів”//Економіка, фінанси, право. - К., 2001. - № 2. - с.12-13.

37 Указ Президента "Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів".

38 Управление внешнеэкономической деятельностью: уч. пос. /под общ. ред. А.И.Кредисова. - К: ВИРА-Р, 2001. - 640с.

39 Філіпенко А.С., Бураковський І.В., Будкін B.C. Міжнародні економічні відносини: Сучасні міжнародні економічні відносини. - К., 1992.

40 Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,2001. - 488 с.

41 Янковский Н.А. Модель внешнеэкономической деятельности предприятий химической промышленности. - Донецк «Донбасс» 1997. -167с.

42 Янковский Н.А. Прогнозирование развития крупного производственного комплекса: теория и практика (монография). - Донецк 1999. - 160с.

43 Янковский Н.А. Структура управления внешнеэкономической деятельностью предприятия // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. - Донецк: ДонГУ,1998. - 254с.

44 www.ukr.dzi.com.ua--офіційний сайт „Державного аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків”

45 www.economics.com.ua--електронна бібліотека книжок та періодичних видань на економічну тематику

46 www.4p.com.ua.--сайт любителів маркетингу