Управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань

Педагогічний аналіз

Призначення даної функції складається у вивченні стану знань учнів і процесу їхнього формування, в об'єктивній оцінці отриманих даних і виявленні конкретних проблем.

Основою аналізу є інформація про фактичний стан справ у школі з розглянутого питання. Змістовність й повнота інформації забезпечує глибокий аналіз, об'єктивні висновки й узагальнення і більш оптимальні рішення, що приймаються.

Інформацію про знання учнів і про процес їхнього формування умовно можна розділити на три види, що обслуговують різні етапи управління діяльністю вчителів.

Вихідна інформація

Цінність і значимість цієї інформації полягає в тому, що вона дозволяє правильно визначати завдання майбутньої роботи й намічати систему заходів щодо вдосконалювання діяльності вчителів. Вихідна інформація містить у собі: рівні сформованості системи якостей знань учнів, кожної якості окремо; типові утруднення учнів; типові утруднення вчителів у процесі формування системи якостей знань.

Інформація такого роду узагальнення необхідна на всіх рівнях ієрархічної системи управління для правильної орієнтації при плануванні й організації роботи

Поточна інформація

Не менш важливу роль відіграє та інформація, що характеризує динаміку результатів формування в учнів якостей знань. Це ті «змінні», які з'являються в ході управління діяльністю вчителів і відбивають різні її сторони. На наш погляд, така інформація містить у собі: рівні сформованості системи якостей знань учнів у порівнянні з вихідним моментом, дані динаміки процесу формування якостей знань включаючи зміни в утрудненнях учнів і вчителів, причини цих утруднень.

Ці відомості необхідно одержувати в ході управління й використовувати їх для корегування діяльності педагогічного колективу.

Кінцева інформація

Як тільки кожна робота завершується конкретними результатами (позитивними або негативними), важливу роль в управлінському циклі відіграє інформація, яку отримали після реалізації заходів. Вона значима насамперед для об'єктивного аналізу й оцінки всього ходу реалізації розроблених заходів щодо вдосконалювання діяльності вчителів, тому що дозволяє з'ясувати, у якій мірі отримані результати відповідають поставленій меті, наскільки правильним і доцільним є зміст управлінської діяльності керівника. У такий спосіб з'ясовується загальний результат всієї роботи школи.

Виділимо найбільш істотні показники кінцевої інформації, що впливають на наступний цикл управління: досягнуті рівні сформованості системи якостей знань учнів і кожної якості окремо по класах і предметах; типові утруднення учнів; основні утруднення вчителів.

Збір інформації про стан якостей знань учнів і про процес їхнього формування здійснюється поетапно незалежно від того, яка інформація збирається: вихідна, поточна або підсумкова.

1 етап - підготовка до збору інформації про стан діяльності вчителів щодо формування якостей знань учнів. Даний етап містить у собі планування вивчення стану діяльності вчителів і розробку інструментарію.

При плануванні:

1) уточнюється мета збору інформації;

2) установлюються загальні умови збору інформації, що стосуються строків проведення адміністративних контрольних, самостійних робіт, відвідування уроків, проведення анкетування вчителів і учнів, організації первинного аналізу вихідної інформації;

3) приймаються загальні установки щодо інструментарію: тематика змісту навчання, охоплення контрольними й самостійними роботами; час, що відводиться на їхнє виконання; тип завдань, число варіантів; розробка змісту анкет, програм спостереження за процесом формування на уроках в учнів знань із заданими якостями;

4) визначається склад дослідницьких груп.

Інструментарій для одержання інформації включає тексти адміністративних контрольних і самостійних робіт, анкет для учнів і вчителів; програми спостереження; таблиці первинного аналізу тощо.

І етап - збір інформації. На цьому етапі організується діяльність учнів по виконанню адміністративних контрольних і самостійних робіт, проводиться анкетування вчителів і учнів, організується відвідування уроків.

ІІ етап - переробка інформації. На цьому етапі здійснюється змістовно-технічна обробка отриманих даних.

ІІІ етап - інтерпретація отриманих даних.

Збір інформації про діяльність учителів щодо формування якостей знань здійснюється різноманітними методами, які повинні забезпечити: оперативність збору інформації і її своєчасність; всебічне вивчення діяльності вчителів; визначення рівнів сформованості якостей знань учнів; одержання вчителем інформації з метою оцінки ефективності застосованих ним способів і прийомів формування якостей знань учнів і тим самим створювати умови для своєчасного внесення коректив у зміст і методи роботи націленої на досягнення більш високого кінцевого результату.

З метою виявлення рівнів сформованості якостей знань учнів використаються адміністративні контрольні й самостійні роботи. Теми адміністративних робіт визначаються відповідно до основних завдань навчального предмета, що дозволяють виділити провідні предметні знання.

У навчальній програмі з математики відзначається, що призначення даного предмета складається насамперед: у розвитку «правильних подань про природу математики, сутності й походженні математичних абстракцій, співвідношення реального й ідеального, характері відбиття математичної науки явищ і процесів реального миру…» [51, с. 2.] У програмі по фізиці звертається увага на необхідність «засвоєння школярами ідей єдності будови матерії й невичерпності процесу її пізнання, розуміння ролі практики в пізнанні, діалектичного характеру фізичних явищ і законів…». Аналогічно й в інших програмах відзначається методологічне значення навчальних предметів. Отже, провідними знаннями насамперед варто вважати ті, які є основою формування наукового світогляду, емоційно-особистісного відношення до явищ навколишнього світу. По-друге, провідні знання - це ті, які організують навколо себе зміст навчального предмета й відбивають його специфіку. По-третє, провідні знання служать базою для подальшого засвоєння навчального матеріалу. Ці принципи дозволяють відібрати зміст на рівні навчального предмета, оскільки з урахуванням їх можна визначити стрижневі лінії предметів. Так, стрижневими лініями курсу алгебри варто вважати: обчислювальну, формально-оперативну (тотожні перетворення), функціональну, лінію рівнянь і нерівностей. Стрижневими лініями курсу хімії відповідно до основних завдань даного предмету є: атомно-молекулярна, електронно-іонна.

Відповідно до основних ліній курсів розробляються адміністративні контрольні роботи. Виділяються найбільш важливі фундаментальні поняття, закони, наслідки тощо, які складають цілісну теорію і якісне засвоєння яких повинно бути послідовно перевірене на декількох рівнях (відтворюючому, конструктивному, творчому).

При відборі змісту контрольної роботи варто враховувати те, що для одержання об'єктивної інформації про кінцевий результат необхідно виявляти рівні сформованості системи якостей знань на завершальному етапі засвоєння їх учнями.

Різний характер рівнів сформованості системи якостей знань учнів реалізується в контрольних роботах за рахунок диференціації операцій по рішенню задач. Ці завдання діляться на три типи.

Завдання I типу припускають відтворення визначення поняття або формулювання правила, закону, теореми тощо, із вказівкою всіх величин, що входять у ту або іншу структурну одиницю знань; застосування учнями поняття (закону, теорії) за зразком відповідно до пропонованих орієнтирів. Виконання учнями завдань I типу дозволяє говорити про сформованість у них системи якостей знань на відтворюючому рівні.

Завдання II типу представлені завданнями конструктивного характеру, при виконанні яких учневі доводиться використати кілька алгоритмів, формул, теорем, якщо всі вони дані в явному виді. Приступаючи до виконання таких завдань, учень повинен проаналізувати можливі загальні шляхи рішення, відшукати характерні ознаки пізнавального об'єкта, установити необхідні зв'язки його з іншими об'єктами, тобто побачити в зміненій ситуації зразок. Рішення завдань цього типу свідчить про сформованість в учнів системи якостей знань на конструктивному рівні.

До III типу відносяться завдання творчого характеру, при виконанні яких учневі необхідно знайти вихід з нестандартної ситуації. Виконання завдань даного типу характеризує систему якостей знань учнів на творчому рівні.

З метою виявлення рівня сформованості якої-небудь однієї якості знань в учнів можуть бути використані адміністративні самостійні роботи.

Виходячи з того, що якості знань формуються поетапно відповідно до логіки процесу засвоєння учнями знань, самостійні роботи варто проводити на уроках різних типів (уроці вивчення й первинного закріплення нових знань, уроці закріплення знань, уроці комплексного застосування знань, уроці узагальнення й систематизації знань, уроці перевірці й корекції знань).

Варто пам'ятати, що різнорівневі контрольні роботи припускають складання завдань тільки стосовно до одного поняття (закону тощо).

Так, адміністративна самостійна робота на уроці вивчення й первинного закріплення нових знань має своєю метою перевірити, як учні опанували змістом нового поняття, закону, чи можуть розкрити їхні необхідні ознаки. У зв'язку із цим можуть пропонуватися завдання: на розпізнавання нового поняття серед безлічі вже відомих; на відтворення визначення, закону, алгоритму. Іноді самостійна робота такого виду може бути дана на першому після вивчення нового матеріалу уроці закріплення знань.

Проведена через деякий проміжок часу така ж самостійна робота дозволяє керівникові школи виявити рівні сформованості міцності знань учнів.

Самостійна робота на уроках закріплення, комплексного застосування знань має своєю метою визначення рівнів сформованості дієвості знань учнів. Кожне завдання припускає застосування учнями знань на певному рівні: за зразком, у зміненій ситуації, у новій ситуації.

Самостійна робота на уроці узагальнення й систематизації знань дозволяє виявити рівні сформованості в школярів системності знань. Завдання припускають виконання учнями дій по встановленню зв'язків між фактами, поняттями, законами, наслідками.

Зазначені вище методи дають можливість керівникові школи одержати інформацію про кінцевий результат навчання учнів - систему якостей знань. Стабільні позитивні зміни в знаннях учнів свідчать про творчий підхід учителя до формування знань школярів. Якщо ж отримані дані про сформованість системи якостей знань не задовольняють вимогам, які пред'являються до підготовки учнів, то виникає необхідність відвідування уроків керівником школи з метою з'ясування причин несформованості в них якостей знань.

Методами, що дозволяють зібрати інформацію про процес формування в учнів знань із заданими якостями є: спостереження й аналіз цих уроків, анкетування. Для організації збору інформації з розглянутого питання залучаються не тільки члени адміністрації школи, але й учителі, представники учнівських організацій. Вся інформація з вивчення процесу формування в учнів якостей знань концентрується у керівника школи.

Метою спостереження уроків є виявлення спрямованості процесу навчання на формування діючих, міцних, системних знань. Для цього визначається кількість уроків, достатнє для встановлення позитивних тенденцій, слабких сторін. Необхідно, на наш погляд, проаналізувати:

· урок, на якому формується нове поняття (закон, поняття тощо), що є ведучим у даній темі (вивчається методика введення нового поняття);

· урок, на якому нове поняття закріплюється (вивчаючи методику формування в учнів умінь виділяти головне). Можливе проведення короткого опитування учнів з метою виявлення їх вмінь відтворювати істотні ознаки вивченого поняття;

· урок, на якому формуються вміння учнів використовувати нове поняття на практиці (вивчається методика формування дієвості знань учнів (застосування за зразком у зміненій й у новій ситуаціях); можливе проведення самостійної роботи з метою виявлення рівнів сформованості в школярів дієвості знань

· урок узагальнення й систематизації знань (вивчається методика формування системності знань учнів (установлення зв'язків між фактами, поняттям, законом, наслідками)). Можливе проведення самостійної роботи з метою виявлення рівнів сформованості в учнів системності знань.

Далі здійснюється систематизація отриманих результатів і їх педагогічний аналіз. Насамперед необхідний аналіз виконання учнями завдань із врахуванням трьох рівнів сформованості системи якостей знань учнів: відтворюючого, конструктивного, творчого. Для цього підраховується кількість учнів, що виконала відповідно перше й друге завдання - учні відтворили поняття (закон, наслідок тощо) і застосували його до рішення завдання за зразком - відтворюючий рівень; третє завдання - застосували знання в зміненій ситуації - конструктивний рівень; застосували знання в новій ситуації - творчий рівень. На підставі отриманих результатів будуються діаграми й графіки, що дають можливість наочно представити стан системи якостей знань учнів.

Використовуючи описаний підхід, можна аналізувати стан знань учнів по одному предмету, по всіх класах в одного вчителя, у різних учителів для порівняння ефективності їхньої роботи; в одному класі по різних предметах. На підставі показників, що дозволяють визначити рівні сформованості системи якостей знань учнів, можна одержати інформацію про якості знань окремо взятого учня з одного предмету або по всіх предметах.

Аналіз результатів адміністративних самостійних робіт проводиться, виходячи з їхніх цілей. Якщо самостійна робота пропонувалася на уроці закріплення новий знань, то в аналізі повинні знайти відбиття наступні моменти: а) чи визначають учні ознаки поняття, закону тощо; б) чи встановлюють зв'язки між новим поняттям і раніше вивченими поняттями. Аналіз відповідей учнів по складених запитальниках припускає визначення рівня сформованості дієвих знань учнів. Маються на увазі вміння учнів пояснювати індивідуальні розходження в застосуванні окремих правил, законів та ін.; визначення рівня сформованості в учнів міцності знань, на основі повторного опитування по розроблених запитальниках; визначення рівня сформованості системності знань учнів. При цьому в першу чергу звертається увага на вміння учнів порівнювати пізнавальні об'єкти; уміння аналізувати явища, процеси; уміння узагальнювати отримані знання; уміння встановлювати зв'язки між різними компонентами знань (факти, поняття, закони, наслідки).

Для керівника школи важливі типові утруднення учнів, причини цих утруднень, які він установлює на основі інформації про процес формування в учнів знань із заданими якостями. Утруднення, які виникають в учителя в процесі організації формування якостей знань учнів, виявляються керівником школи методами анкетування й спостереження під час відвідування уроків.

Підсумком аналізу є виявлення конкретних проблем організації процесу формування якостей знань учнів по школі в цілому й у роботі окремих учителів.

Цим завершується виконання першої управлінської функції керівником школи. Для її здійснення використовуються такі дії, як постановка мети, планування збору інформації, розподіл доручень серед членів шкільного колективу, контроль за виконанням, аналіз результатів, формулювання висновків і виділення конкретних проблем.

За підсумками педагогічного аналізу діяльності вчителів щодо формування якостей знань учнів проводиться педагогічна рада: «Сформованість системи якостей знань учнів - один з показників роботи школи».

Пропонуємо методику підготовки цієї педради.

Предмет вивчення: діяльність вчителів з формування в учнів системи якості знань.

Мета: розробити комплекс заходів по вдосконаленню діяльності вчителів, направлений на формування в учнів 5-9 класів системи якості знань.

Задачі:

· визначити рівні сформованості системи якості знань;

· виявити типове позитивне в формуванні якості знань учнів;

· виявити типові недоліки в роботі вчителів по формуванню якості знань учнів;

· виявити типове позитивне в формуванні у дітей відповідального відношення до навчання.

Програма спостереження:

· чи цілеспрямований процес навчання на формування в учнів стійких системних знань;

· виявити настільки ефективно організована діяльність вчителів по формуванню у школярів відповідального відношення до навчання.

Методи дослідження: адміністративні контрольні і самостійні роботи; опитування учнів; спостереження за процесом формування якості знань учнів на уроках; анкетування вчителів, учнів.

Склад ініціативної групи: завуч (проведення контрольних і самостійних робіт, опитування учнів, анкетування вчителів, аналіз зібраної інформації); керівники методоб'єднань, вчителі - методисти (відвідування уроків, проведення контрольних і самостійних робіт, підготовка повідомлень).

Виконавча робота (рішення педради стає основою для виконання наступної інформації).

Планування.

У відповідності з метою і задачами, визначеними на педраді, необхідне чітке планування їх вирішення всім шкільним підрозділом, кожен передбачає рішення задач своїми методами, але у взаємодії з іншими підрозділами. Планування залежить від того, наскільки створені оптимальні передумови для формування в учнів якості знань.

Формою планування, що дозволяє скоординувати діяльність учасників педагогічного процесу є комплексна цільова програма «Система якостей знань учнів». Програма включає в себе: короткий опис стану досліджуваної проблеми в школі; завдання, доведені до кожного виконавця; показники, що характеризують успішність досягнення мети; визначення термінів виконання; інформаційне забезпечення; підсумковий аналіз; контроль та регулювання.

Комплексна цільова програма «Система якості знань учнів» підготовлена на перший рік дослідницько-експериментальної роботи по проблемі управління діяльністю вчителів, націлена на формування у школярів системи якості знань.

Ціль програми: забезпечити досягнення кожним учнем рівня сформованості системи якості знань в зоні його найближчого розвитку за рахунок вдосконалення процесу формування якості знань учнів в школі.

Основні показники якості успішності:

· рівні сформованості у школярів системи якості знань;

· рівні сформованості в учнів кожної якості зокрема;

· виявляння типових затруднень в учнів;

· характер затруднень вчителів в процесі формування в учнів якості знань;

· задоволеність вчителів діяльністю керівників школи.

Після здійснення функції планування керівник школи та інші учасники педагогічного процесу приступають до реалізації комплексної цільової програми.

Організація.

Під час організації діяльності учасників педагогічного процесу необхідно вирішити дві задачі: з одного боку це створення мережі організаційних відносин, формування компонентів керуючою і керованою підсистеми та забезпечення каналів зв'язку між ними, з іншого боку - це доцільне розчленування праці на операції, правильна розстановка людей, забезпечення їх результативної взаємодії, оптимального ритму роботи.

Згідно з головною метою комплексної цільової програми розподіл обов'язків здійснюється таким чином:

1. Управління на рівні директора школи, заступників директора з навчально-виховної роботи.

Мета - забезпечення взаємодії всіх підрозділів, злагодженості і синхронності їх діяльності за принципами розділення праці і кооперації.

Директор школи забезпечує досягнення узгодженості взаємних дій усіх учасників педагогічного процесу (організація роботи педагогічних рад за проблемою; підвищення кваліфікації, оволодіння знаннями та уміннями формування системи якості знань учнів кожним учителем, здійснення внутрішкільного контролю та регулювання (діагностика стану знань учнів і процесу їх формування, контроль за виконанням рішень педрад за поставленою проблемою, регулювання діяльності шкільних підрозділів), здійснення аналізу діяльності педагогічного колективу з формування в учнів знань з заданими якостями;

Заступники директора школи з навчально-виховної роботи розробляють інформаційне забезпечення управління діяльністю вчителів щодо формування в учнів знань з тими якостями, які задані, надають методичну допомогу учителям, вивчають стан знань учнів і процес їх формування, здійснюють регулювання діяльністю вчителів на підставі отриманих результатів, координують діяльність вчителів - предметників, організують роботу творчих груп, здійснюють контроль за роботою методичних об'єднань за проблемою «Система якості знань учнів».

1. Управління на рівні вчителів (мета оволодіння теорією та практикою формування в учнів знань з певними якостями, створення умов для оволодіння учнями повноцінними знаннями):

· організація теоретичної та практичної підготовки учителів (теоретичні семінари, практикуми, тощо);

· організація теоретичної підготовки класних керівників;

· планування процесу формування системи якості знань учнів, його організація, контроль, аналіз і регулювання своєї діяльності і діяльності учнів.

2. Управління на рівні учнівського колективу (мета - мобілізація учнівського самоврядування з метою підвищення відповідальності учнів за результати навчальної праці):

· організація навчання членів активу;

· організація діяльності центру громадської думки у школі.

3. Управління на рівні батьків (мета - забезпечення єдності дії сім'ї та школи у формуванні в учнів відповідального становлення до навчання):

· Індивідуальна робота з батьками;

· Участь у роботі педрад, ради школи.

Внутрішкільний контроль.

Розрізняють декілька видів контролю: попередній, поточний, заключний. За формою здійснення всі ці види контролю схожі, бо мають одну і ту ж мету, сприяти тому, щоб отримані результати були якомога ближчі до тих, що вимагаються.

Попередній контроль (має намір) припускає збір інформації до початку розробки системи заходів по вдосконаленню діяльності учителів (див. педагогічний аналіз). Цінність і значимість цього виду контролю полягає в тому, що він дозволяє визначити задачі наступної роботи.

Поточний контроль здійснюється у ході реалізації розробленої системи заходів (комплексної цільової програми).

Даний вид контролю проводиться на основі технологічних карт учителів.

Необхідність планувати процес формування системи якості знань учнів обумовлена певними недоліками існуючої системи планування, порушення принципу чіткості і послідовності у досягненні мети системи уроків, тобто відсутність взаємодії між метою одного уроку з попередніми та наступними видами навчальних занять; зайве використання на уроках другорядного матеріалу, який шкодить вивченню провідних знань, бо не здійснюється чіткий вибір змісту навчального матеріалу, не виділяється сукупність внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків; відсутність взаємозв'язку між методами і формами організації навчально-пізнавальної діяльності школярів на одному уроці з методами і формами інших уроків; переважне використання уроків одного типу (наприклад, уроків вивчення, та первинного закріплення нових знань), що не сприяє логіці процесу засвоєння учнями знань тощо.

Технологічна карта, як форма планування дозволяє представляти процес навчання у вигляді цілісної системи навчальних занять (взаємопов'язаних з етапами процесу навчання: цільовому, змістовому, операційно-діяльнісному, контрольно-регулючому, оціночно-результативному). У ній передбачається планування засвоєння учнями знань у сукупності якостей. Формування та розвиток у них спеціальних і загальних навчальних умінь на певному рівні.

Така форма планування передбачає вирішення певних питань, які повинні конкретизуватися стосовно кожного уроку.

Такі цілі навчання можуть бути досягнуті при вивчені тієї чи іншої теми:

· які нові елементи знань (факти, закони, теорії), на якому рівні потрібно розкрити учителю та засвоїти учням на даному етапі; які спеціальні та загальні навчальні уміння формуються і розвиваються при вивченні теми; яку роль відіграє тема у навчальному курсі для формування у школярів наукового світобачення, їх політехнічної підготовки.

· Які міжпредметні зв'язки слід реалізувати у ході вивчення теми?

· Які методичні прийоми слід використовувати на кожному етапі уроку?

· Яким організаційним формам навчання більш за все відповідає зміст навчального матеріалу і рівень підготовки учнів?

· Які кінцеві результати навчання?

Технологічна карта складається кожним учителем індивідуально, виходячи зі своїх можливостей і рівня сформованості в учнів системи якості знань.

Проте, можна виділити деякі загальні компоненти, які характерні для технологічних карт. Такими компонентами є: номер уроку у курсі, номер уроку у темі і тема уроку, освітній аспект (поняття, факти, закони, теорії і спеціальні уміння та навички), розвиваючий аспект (загальні навчальні уміння), методи і засоби навчання, міжпредметні зв'язки, види навчальних занять, обладнання та демонстрації, контроль учителя, контроль адміністрації. Технологічна карта може включати і інші компоненти.

Конструювання технологічної карти передбачає здійснення учителем наступних дій: обґрунтування ролі теми, яка вивчається у цілому курсі, виділення кінцевих результатів вивчення учнями навчальної теми; розбиття змісту теми на блоки (логічно завершені частини).

Визначення кількості уроків, які необхідні для вивчення нових знань, їх закріплення, застосування, узагальнення та систематизації, контроль та оцінка; визначення змісту навчального матеріалу, який необхідно для обов'язкового засвоєння учнями у кожній частині; визначення спеціальних навчальних умінь, які формуються при вивчені теми (в кожній частині); визначення загальних навчальних умінь, які необхідно розвивати в учнів; визначення уроку для контрольного відвідування керівником школи.

До технологічної карти додаються питання для самоконтролю учнів, розроблені учителем згідно з трьома рівнями сформованості у школярів системи якості знань, текстами самостійних та контрольних робіт.

На основі технологічних карт перебудовується контролююча діяльність адміністрації школи: керівник разом з учителем можуть визначити, коли краще за все відвідати навчальне заняття з метою отримання інформації про кінцевий результат. Врешті решт із практики діяльності керівника школи виключаються несподівані, безсистемні відвідування уроків. Таким чином планування внутрішкільного контролю стає більш обґрунтованим.

Контроль за навчальним процесом у школі передбачає контроль адміністрацією школи кінцевих результатів і процесу формування в учнів системи якості знань (у разі необхідності); контроль учителем кінцевих результатів навчання учнів, процесу засвоєння ними знань, аналіз і оцінка їх діяльності; самоконтроль вчителем та учнями результатів власної роботи, самооцінка цих результатів; взаємоконтроль вчителів та учнів.

Технологічна карта дозволяє поєднувати самоконтроль та самооцінку учня з контролем учителя, самоконтроль та самооцінку учителя з контролем адміністрації школи.

Заключний контроль дозволяє отримати інформацію для планування роботи педагогічного колективу на наступному етапі керівного циклу. Значимість заключного контролю обумовлена необхідністю об'єктивного аналізу і оцінки всього ходу реалізації розроблених заходів щодо вдосконалення діяльності педагогічного колективу, бо дозволяє визначити, в якій мірі отримані результати відповідають поставленим цілям, наскільки правильними і цілеспрямованим є зміст керівної діяльності керівника.

Регулювання.

На підставі даних внутрішкільного контролю здійснюється регулювання діяльності учителів щодо формування в учнів системи якості знань. Для цього, перш за все виявляються причини виявлених недоліків. Так, у школі були виявлені такі причини невисокого рівня сформованості в учнів системи якості знань. Причини несформованості в учнів знань із заданими якостями зведені у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2. Причини несформованості в учнів знань із заданими якостями

Об'єкт і предмет регулювання	Виявлення недоліків	Можливі причини недоліків
Процес навчання, формування системи якості знань	Система якості знань несформована на репродуктивному рівні у 44% учнів 7-9 класів (предмет	1. Не забезпечуються осмислення мети діяльності учнів. 2. Не актуалізуються опорні знання і уміння учнів. Не структуруються навчальні матеріали з метою виявлення
учнів	природнішо-математичного циклу).	головного. 3. Не здійснюється багаторазовість повторення пройденого роздуму. 4. Не встановлюються причинно-наслідкові зв'язки між елементами знань, які вивчаються. 5. Не виділяються алгоритми визначення суті матеріалу, який вивчається, не використовуються плани узагальнюючого характеру. Не розроблена система вправ, які потребують застосування знань за зразком з урахуванням реальних можливостей.

Далі розробляються регулюючі міри, які забезпечують подолання виявлених недоліків. Регулюючі заходи зведені у таблицю 1.3

Таблиця 1.3. Регулюючі заходи, які забезпечують подолання виявлених недоліків

Система «учитель - учень»	Система «керівник школи - учитель»
Нормування та обґрунтування теми кожного уроку з виділенням	Організація планування учителем процесу формування системи якості
1. етапів її досягнення. Організація виконання учнями завдань на відтворення, впізнання, розпізнання понять, законів. 2. Організація виконання учнями завдань на структурування навчального матеріалу з метою виділення головного і планування відповіді. 3. Організація виконання учнями завдань на відтворення фактичного матеріалу на основі розроблених алгоритмів, виявлення суті того, що вивчається. 4. Організація виконання учнями завдань на виділення ознаків вивчених понять, законів, тощо, на порівняння причинно-наслідкових зв'язків у ланцюжку «зовнішня ознака (наслідок) - істотна ознака (причина)». Здійснення поопераційного контролю, метою якого є подолання помилок по ходу виконання діяльності.	знань учнів з орієнтацією на кінцеві результати. 2. Проведення педконсиліумів з метою виявлення індивідуальних і типових утруднень учнів. 3. Організація роботи теоретично-практичного семінару: а) по вивченню психофізичних основ формування системи якості знань учнів; б) по складанню різних типів навчального завдання. 4. Організація роботи методичних об'єднань по розробці завдань для самоконтролю учнів. Систематичний контроль і регулювання діяльності учителів по формуванню системи якості знань учнів на підставі технологічних карт.

Після завершення даного етапу управлінської діяльності підводяться підсумки робіт учасників педагогічного процесу по досягненню поставленої мети, накреслюються перспективи вдосконалення діяльності шкільного колективу.

У залежності від отриманих результатів можна завершити цей етап педрадою або виробничою нарадою. Таким чином, керівний цикл завершається. Подальша робота знову потребує планування, організації, контролю і регулювання.

Ретроспективний аналіз дослідницьких робіт показав, що шлях до успіху полягає через збагачення традицій використання діагностик та технологій, тож необхідно здійснювати перехід до діагностико-технологічного підходу в управлінні діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів.

1.4 Внутрішкільний контроль і регулювання діяльності вчителів щодо формування системи якостей знань учнів з використанням комп'ютера

Внутрішньошкільний контроль - це всебічне вивчення та аналіз навчально-виховного процесу в школі з метою координування всієї роботи відповідно до поставлених завдань. Ефективність управління навчальним і виховним процесом багато в чому залежить від того, якою мірою керівником відомий реальний стан навчального процесу. Діяльність як педагогічного, так і учнівського колективів у школі керує директор спільно зі своїми заступниками. Отже, директор школи повинен керувати навчально-виховним процесом у відповідності до вимог сьогоднішнього дня. Тому і контроль повинен бути спрямований, перш за все, на забезпечення високої якості навчання і виховання підростаючого покоління.

Аналіз управлінської практики показує, що існуюча система внутрішкільного управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів характеризується недостатнім інформаційним забезпеченням керівників про результати роботи педагогів, низькою оперативністю великим обсягом обчислювальної роботи. Зазначені недоліки можуть бути ліквідовані завдяки використанню в управлінській діяльності керівника школи комп'ютерів.

Останнім часом проведений ряд конкретно-експериментальних розробок по проблемі внутрішкільного контролю й регулювання з використанням ЕОМ, у яких представлені результати, що свідчать про оптимізацію контролюючої й регулюючої діяльності керівника школи. У багатьох практичних розробках комп'ютеризація внутрішкільного контролю й регулювання здійснюється переважно в аспекті обліку успішності учнів, вираженої кількістю отриманих оцінок і їхнім середнім знанням. Наявність подібної інформації не забезпечує прийняття досить обґрунтованих регулюючих рішень.

Одним зі способів використання комп'ютера в управлінській діяльності керівника школи є створення автоматизованої інформаційно-довідкової системи, за допомогою якої частина інформації, використовуваної в роботі школи, попередньо по заданих програмах обробляється в ЕОМ і потім уже на її основі керівник школи аналізує неї.

У загальному виді структура інформаційних систем може бути представлена в такий спосіб. З інформаційного потоку виділяються об'єкти й відомості, що представляють в системі потенційний інтерес. Виділені елементи класифікуються, для них будуються ідентифікатори, і вони надходять в інформаційний фонд. Споживач робить запит, що надходить у пошуковий апарат, одержує потрібні відомості й при необхідності їх корегує, оцінюючи кожну видану відповідь, вносячись зміни в первісний запит.

Разробка системи внутрішкільного контролю й регулювання з використанням засобів автоматизації (ЕОМ) має ряд особливостей. Одна з них пов'язана з тим, що автоматизації підлягає вже існуюча система усередині шкільного контролю й регулювання й автоматизація не повинна порушувати виконання її функцій. Друга особливість обумовлена тим, що автоматизація внутрішкільного контролю й регулювання повинна здійснюватися поступово, оскільки неможливо охопити всі завдання й автоматизувати їхнє виконання.

Розглянемо докладніше зміст окремих етапів.

1 етап - вивчення існуючої системи внутрішкільного контролю й регулювання її аналіз.

Призначення даного етапу полягає у визначенні дій керівника школи, які доцільно виконувати за допомогою ЕОМ, і змісту, обсягу інформації, необхідної керівникові школи для внутрішкільного контролю й регулювання діяльності вчителів в умовах використання засобів автоматизації.

З метою виявлення управлінських дій, що вимагають автоматизації ми провели опитування керівників шкіл. Їм пропонувалося оцінити трудомісткість і тимчасові витрати на реалізацію дій, що забезпечують контроль і регулювання діяльності вчителів по формуванню системи якостей знань, виходячи з 10-бальної шкали (див. таблицю 1.4).

Таблиця 1.4. Оцінка керівниками шкіл трудомісткості й тимчасових витрат на здійснення дій контролю й регулювання діяльності вчителів щодо формування системи якостей знань учнів

Управлінські дії керівника школи	Середня оцінка (у балах)
1. Складання завдань із метою визначення рівнів сформованості в учнів системи якостей знань 2. Складання завдань для визначення сформованості в учнів системності знань 3. Складання завдань для визначення сформованості в учнів знань дієвості	8,8 8 5,4
4. Складання завдань для визначення сформованості в учнів знань міцності 5. Обробка результатів виконання учнями завдань 6. Виявлення динаміки змін у знаннях учнів 7. Систематизація типових помилок учнів класу, паралелі класів тощо. 8. Аналіз результатів виконання учнями завдань. 9. Визначення індивідуальних і типових утруднень учителів у процесі формування системи якостей знань учнів 10. Систематизація типових утруднень учителів 11. Аналіз утруднень учителів 12. Виявлення динаміки утруднень кожного вчителя 13. Визначення завдань удосконалювання діяльності вчителів школи 14. Визначення регулюючих заходів щодо вдосконалювання діяльності кожного вчителя на основі аналізу його утруднень і рівня сформованості якостей знань учнів 15. Розробка програм ліквідації виявлених відхилень у діяльності вчителів школи 16. Складання варіантів, адміністративних контрольних і самостійних робіт з урахуванням типових помилок учнів	3,2 9,1 7,9 6,2 8,7 8,9 6,2 8,7 9,1 3,2 9,7 9,8 8,2

Результати опитування, безпосереднього спостереження за діяльністю керівників шкіл свідчать про те, що внутрішкільний контроль і регулювання діяльності вчителів по формуванню системи якостей знань учнів вимагають оперативності. Разом з тим зазначені вище дії припускають великі часові витрати.

У якості контролюючих і регулюючих дій, які доцільно виконувати за допомогою ЕОМ виступають: визначення рівнів сформованості системи якості знань учнів; визначення рівня сформованості дієвості й системності знань учнів; визначення типових і індивідуальних утруднень учителів; визначення регулюючих заходів щодо вдосконалювання діяльності кожного вчителя на основі аналізу його утруднень і рівня сформованості системи якостей знань учнів; вибір програми ліквідації виявлених утруднень у діяльності вчителів; вибір варіантів адміністративних контрольних робіт відповідно до встановлених типових помилок учнів.

На основі виділених дій визначені напрямки використання ЕОМ у внутрішкільному контролі й регулюванні діяльності вчителів по формуванню системи якостей знань учнів: обробка й систематизація, інформації про рівні сформованості системи якостей знань кожного учня й класу в цілому; обробка, систематизація й зберігання інформації про типові й індивідуальні утруднення вчителів; оперативний контроль діяльності вчителів; оперативне регулювання їхньої діяльності.

II етап - визначення мети автоматизованої інформаційно-довідкової системи

Результати спостереження за діяльністю керівників школи, анкетування свідчать про істотні недоліки немашинної обробки різноманітної інформації, що забезпечує контроль і регулювання діяльності вчителів:

· висока трудомісткість дій по обробці інформації, технологічних процесів обробки, що приводить до значного запізнення оперативних даних, багаторазовому дублюванню даних у процесі обробки;

· часткова автоматизована обробка інформації (використання схем, таблиць, мікрокалькуляторів і т. п.), як правило, недостатньо результативна, а у керівника школи ускладнюються функції контролю й педагогічного аналізу у зв'язку з тим, що виникають додаткові дії, пов'язані з кодуванням показників.

Зазначені обставини значно ускладнюють процес підготовки й прийняття регулюючих рішень, спрямованих на вдосконалювання діяльності вчителів.

III етап - ескізне проектування автоматизованої інформаційно-довідкової системи.

На основі сформульованої мети уточнюються завдання, що підлягають рішенню за допомогою ЕОМ:

· обробка, систематизація й зберігання інформації про діяльність учителів по формуванню системи якостей знанні учнів із забезпеченням необхідної структурності, варіативності й своєчасності;

· зберігання можливих регулюючих рішень і їхній вибір у залежності від рівня сформованості в учнів системи якостей знань і утруднень учителів;

· зберігання різних варіантів адміністративних контрольних робіт і їхній вибір відповідно до встановлених типових помилок учнів.

Рішення зазначених завдань передбачає реалізацію наступного проекту автоматизованої системи «Внутрішкільний контроль і регулювання діяльності вчителів по формуванню системи якостей знань учнів»:

1. Збір інформації, який здійснюється адміністрацією школи, з використанням методів: анкетування вчителів і учнів, проведення адміністративних контрольних робіт, спостереження й аналізу уроків по розроблених програмах.

2. Обробка отриманої в результаті використання зазначених вище методів інформації за допомогою ЕОМ по розроблених алгоритмах.

3. Програмне забезпечення у вигляді комплексу програм: «Керуюча програма», «Створення файлу прізвищ учнів класу», «Створення файлу результатів контрольної роботи», «Створення файла прізвища вчителів школи», «Створення файлу результатів оцінки діяльності вчителів», «Розподіл учнів по рівнях сформованості системи якостей знань на основі результатів адміністративних контрольних робіт», «Розподіл учнів за коефіцієнтами дієвості й системності знань на основі результатів адміністративних контрольних робіт», «Розподіл учителів по групах у залежності від загальної середньої оцінки їхньої діяльності», «Вибір варіантів контрольних робіт залежно від типових помилок учнів», «Розподіл учителів по групах залежно від їхніх утруднень у процесі формування системи якостей знань учнів».

IV - технічне проектування

Зазначені в ескізному проекті завдання становлять основний елемент розробки автоматизованої інформаційно-довідкової системи. Кожне завдання повинна бути підготовлена для рішення за допомогою ЕОМ.

Насамперед повинна здійснюватися робота з визначення конкретного змісту всіх даних, часткових інформаційних масивів, що становлять інформаційне забезпечення завдання; способів прийняття інформації, форм її зберігання й відновлення; форм висновку інформації. Інформація, використовувана в автоматизованій системі повинна задовольняти вимогам: мінімізація надмірності даних, несуперечність і вірогідність даних, сумісність даних, різні тимчасові рівні зберігання, простота реорганізації програмного забезпечення на основі інформаційного забезпечення, наочність вихідних даних.

На основі інформаційного забезпечення розроблюється програмний комплекс, у якому для кожного завдання підготовлені програми уведення, обробки, висновку інформації. Контролююча й регулююча діяльність в умовах комп'ютеризації припускають особливу технологію.

Слід зазначити, що спілкування керівника школи з комп'ютером здійснюється в діалоговому режимі. Такий режим дає можливість оперативно вносити необхідні зміни в дані, що зберігаються в пам'яті комп'ютера (список прізвищ учителів, учнів та ін.). За допомогою клавіатури вхідного пристрою в комп'ютер уводяться дані, міняється їхнє значення.

Діалог ведеться по певному сценарію, що представляє собою послідовність дій керівника школи й комп'ютера. Сценарій розроблений у кожній із програм комплексу. У ньому реалізується алгоритм людино-машинного виконання поставленого завдання. Існує й загальний сценарій, тому що всі програми комплексу взаємозалежні між собою через керуючу програму. Так, наприклад, діалог керівника школи й комп'ютера по питанню розподілу учнів залежно від рівня сформованості системи якостей знань і рекомендацій учителеві з урахуванням оцінки цього рівня здійснюється по наступному сценарії.

Після включення ЕОМ по команді, заданої керівником школи, з диска зчитується керуюча програма. На екрані дисплея висвічувається список дій, які може зробити ЕОМ: «Уведення прізвищ учнів класу», «Уведення результатів виконання адміністративних контрольних робіт», «Уведення прізвищ учителів школи», «Уведення результатів оцінки діяльності вчителів», «Уведення утруднень учителів», «Висновок результатів по рівнях», «Висновок коефіцієнтів дієвості й системності знань учнів», «Висновок варіантів адміністративних контрольних робіт з урахуванням типових помилок учнів», «Оцінка діяльності вчителів», «Розподіл учителів по групах».

2. Керівник школи (користувач) вибирає «Висновок результатів по рівнях».

3. ЕОМ запускає в роботу програму програмного комплексу. На екрані дисплей-текст: «Розподіл учнів по рівнях сформованості системи якостей знань на основі результатів адміністративних контрольних робіт». Далі користувачеві пропонується ввести: назва класу, номер адміністративної контрольної роботи (результати якої цікавлять керівника школи), предмет, прізвище вчителя, що веде названий предмет.

4. Користувач здійснює зазначені вище дії.

5. ЕОМ, використовуючи файли прізвищ учнів, результатів виконання школярами завдань, обробляє дані. На екрані послідовно з'являється: розподіл учнів класу по рівнях сформованості системи якостей знань; прізвища учнів, яким варто виконати контрольну роботу ще раз; таблиця, у якій зазначений рівень сформованості системи якостей знань кожного учня; стовпчаста програма, що характеризує рівні сформованості системи якостей знань учнів; рекомендації вчителеві по вдосконалюванню навчального процесу.

6. При необхідності керівник школи дасть команду роздрукувати зазначену вище інформацію.

Розглянемо етапи технології внутрішкільного контролю й регулювання діяльності вчителів з використанням ЕОМ.

1. Етап створення файлів прізвищ різних класів, що вчаться, учителів школи.

Для реалізації цього етапу на екран дисплея відповідно до керуючої програми послідовно викликаються програми створення файлів прізвищ учителів, учнів і зводяться необхідні дані. Результат першого етапу - файли прізвищ учнів кожного класу, прізвища вчителів школи.

2. Етап збору інформації про діяльність учителів по формуванню системи якостей знань учнів.

Даний етап припускає послідовну підготовку здійснення збору інформації.

Результатом цього етапу є: контрольні роботи, виконані учнями, протоколи спостереження уроків, анкети вчителів і учнів.

3. Етап створення файлів зберігання зібраної інформації.

З метою створення файлів на екран дисплея відповідно до керуючої програми викликаються відповідні програми. Далі в комп'ютер уводяться дані: результати виконання кожним учнем контрольних завдань, оцінка власної діяльності кожним учителем (уводяться дані з анкет), оцінки діяльності вчителів учнями (даного анкетування), оцінки діяльності кожного вчителя керівниками школи (даного спостереження уроків). Результат етапу - файли зберігання результатів виконання учнями контрольних робіт, файл результатів оцінки діяльності кожного вчителя школи.

4. Етап одержання з ЕОМ обробленої інформації.

Залежно від запиту керівника школи на екрані дисплея з'являється необхідна інформація. Як оброблена інформація виступають: рівні сформованості системи якостей знань учнів, загальні дані по кожному класу, оцінка діяльності вчителів учнями, керівниками школи, самооцінка вчителів, рекомендації вчителеві по вдосконалюванню діяльності учнів, що регулює рішення. Названі вихідні дані і є результатом даного етапу.

5. Етап аналізу отриманої інформації з комп'ютера.

На даному етапі здійснюються дії керівника школи по співвіднесенню рівнів сформованості системи якостей знань учнів кожного класу з оцінкою кожного виду діяльності вчителі, по встановленню причин невисокого (високого) рівня сформованості якостей знань школярів, систематизації типових помилок учнів. Результат - установлені причини, типові помилки учнів, прізвища вчителів, що мають утруднення в процесі формування системи якостей знань учнів.

6. Етап розробки системи заходів по вдосконалюванню діяльності вчителів школи.

7. Етап організації діяльності учасників педагогічного процесу по виконанню системи заходів.

Основне призначення даного етапу складається в забезпеченні результативної взаємодії всіх учасників педагогічного процесу з метою реалізації розробленої системи заходів.

8. Етап здійснення контролю.

Керівник школи вводить в комп'ютер типові помилки учнів. Відповідно до цих помилок машина видає необхідну кількість екземплярів адміністративних контрольних робіт. Далі організується виконання учнями своїх варіантів контрольної роботи. Крім цього здійснюється контроль за реалізацією розробленої системи заходів. Результат цього етапу - інформація про результати реалізації системи заходів.

Питання про систему якості знань, яку учні отримують в школі, було та є актуальним. Спільна діяльність вчителя та учня зі змістом освіти повинна бути охарактеризована певними якостями знань. Знаючи критерії якості знань, діагностуючи стан процесу навчання, можна керувати їх формуванням.

Якість - філософська категорія, яка виражає невід'ємну від буття об'єкта його суттєву визначність. Якість навчання - це система стійких характеристик діяльності вчителя і учнів, направлена на засвоєння змісту і виявляється в процесі навчання.

Комунікативність, оперативність, розподіленність та керованість як якості знань характеризують освітню та навчальну діяльності на всіх етапах процесу навчання.

Всі перелічені нами якості знань складають систему стійких характеристик цього процесу. Вони виділені не тільки на підставі функціональної структури освітньої навчальної діяльності, але й підтверджуються загальними закономірностями, які є в будь якому навчанні.

Слід зазначити, що управління школою як складною, імовірною, динамічною системою є також досить складним і динамічним процесом, що змінюється, в залежності від реальних умов. Однією з основних ознак, на наш погляд, є можливий ступінь детермінації розвитку школи. Метою управління школою є її розвиток, переведення її на новий якісний рівень, що забезпечує формування особистості, яка відповідала б потребам суспільства. Термін «управління» означає цілеспрямований і планомірний вплив на колектив в цілому, на працівників та учнів з метою організації і координації їхньої діяльності, правильного здійснення навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності. Нами було встановлено, що управління діяльністю педагога щодо формування системи якості знань учнів ґрунтується на принципах загальної теорії управління.

Розглянуті нами дії діяльності педагогічного колективу по формуванню якостей знань учнів є основою управління якістю навчання.

Гарантія якості навчання забезпечується управлінням діяльності педагога щодо формування системи якості знань учнів і означає поетапне спостереження за процесом отримання продукту, щоб впевнитися в оптимальному виконанні кожного з виробничих етапів, що у свою чергу, теоретично попереджує вихід неякісної продукції. При контролі якості параметри продукції співвідносяться з певними стандартами. Управління якістю навчання гарантує якість через управління співвідносними процесами і операціями. На шкільному рівні це потребує введення і підтримки систем постійного моніторингу за ефективністю стратегії і практики. Моніторинг системи якості знань більш чи менш нагадує управління якістю - це систематична і регулярна процедура збору даних по важливим освітнім аспектам на всіх рівнях. Це означає збір атестаційних даних, вибір і різноманіття яких не обмежені. У нашому розумінні моніторинг з питань формування системи якості знань також включає прийняття відповідних мір у випадку необхідності.

2. Аналіз стану управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів

2.1 Загальні питання методики дослідження

З метою перевірки якості управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знаньв ми провели дослідження на базі Малороганської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Харківського району Харківської області.