Управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань

Малороганська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області здійснювала свою діяльність на підставі ст. 53 Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», постанов Кабінету Міністрів України від 27.08.10 №778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», від 20.04.11 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 14.01.04 №24 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.10 №766 з урахуванням вимог Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 11.09.09 №854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі», «Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2.008-01, «Положення про вечірню (змінну) школу», затверджену наказом Міністерства освіти і науки України від 04.07.05 №397, власного Статуту, забезпечує одержання учнями загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів.

За Статутом навчальний заклад є загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів. Мова навчання - українська.

Робочий навчальний план школи на 2013/2014 навчальний рік складено на підставі рекомендацій листа Міністерства освіти і науки та наказу Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації «Про затвердження робочих навчальних планів на 2013/2014 навчальний рік та режим роботи загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області».

Враховуючи потреби учнів, побажання батьків, фахову підготовку педагогічних кадрів, матеріальну базу кабінетів, у старшій школі навчання організовується за універсальним профілем. У 8-9-х класах допрофільне навчання філологічного напрямку.

Директор школи - виконує посадові обов'язки протягом останніх 7 років.

Педагогічний колектив - 23 педагога. 7 вчителів є «спеціалістами вищої категорії», 8 вчителів мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії», 4 мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії», 4 вчителів це «спеціалісти».

Основним завданням кадрової політики у школі є забезпечення школи в повному обсязі кваліфікованими педагогічними кадрами, прогнозування потреби та підвищення їх освітнього рівня. У порівнянні з минулими роками якісний склад працівників дещо змінився, а саме: збільшилась кількість вчителів першої категорії та зменшилася кількість учителів другої категорії; залишається незмінною кількість педагогічних працівників, які мають звання.

Методична робота школи у 2012-2013 навчальному році була підпорядкована єдиній науково-методичній темі району та спрямована на підвищення рівня професійної майстерності учителів. Завданнями методичної роботи у 2012-2013 навчальному році були питання кадрового та науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, проведення системних методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, виявлення перспективного педагогічного досвіду та участь у його вивченні, узагальненні та впровадженні, вивчення та застосування на практиці нових освітніх технологій та систем, роботу з талановитими та обдарованими дітьми, впровадження моніторингу якості знань.

Згідно з річним планом роботи школи у 2013-2014 навчальному році педагогічний колектив працював над темою: «Діяльність вчителів по формуванню системи якості знань учнв». У вересні методична робота була спланована, обговорена, затверджена директором школи Коваленко А.Ф.

З метою підвищення рівня поінформованості та готовності педагогів до впровадження досягнень педагогічної науки в системі навчання і виховання протягом навчального року проводились засідання методичної та педагогічної рад, шкільних методичних об'єднань, психолого-педагогічний семінар, працювали творчі групи «Обдарованість» та «Пошук», проводилися педагогічні читання. На них обговорювались питання:

- «Якість знань - якими вони повинні бути»;

- «Критерії якості знань»;

- «Система якості знань: шляхи формування», а також знайомство педагогічного колективу з психолого-педагогічною, методичною літературою з даної проблеми.

Проводилася робота щодо вивчення, систематизації і пропагування кращого педагогічного досвіду в навчальному закладі.

Методичний кабінет школи поповнився тематичними розробками вчителів, матеріалами, зібраними при підготовці ярмарку педагогічних ідей та технологій, матеріалами проведених педагогічних читань.

Усі вчителі працювали над індивідуальними методичними темами, які обрано залежно від рівня педагогічної майстерності, інтересів учителів. Були проведені психолого-педагогічні семінари на базі шкільного методичного об'єднання класних керівників, на яких класні керівники та учителі-предметники мали змогу поділитися своїм педагогічним досвідом, ознайомитися з досвідом колег, з передовим педагогічним досвідом учителів - новаторів району, розглянути питання виховання учнів. На засіданнях були розглянуті теоретичні та практичні питання, що внесені до планів усіх МО, проведені відкриті уроки, заходи згідно затверджених графіків. Форми засідань МО були різноманітні. На них були опрацьовані інструктивно - нормативні документи, обговорювались новинки методичної літератури, розглядалися критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, заходи щодо підготовки та проведення ДПА і ЗНО, обговорювався стан перевірки ведення учнівських зошитів, щоденників, техніки читання, проводилися відкриті уроки, позакласні заходи, конкурси, концерти, виставки, велась робота щодо поповнення дидактичним матеріалом навчальних кабінетів, проведені виставки книг, велась підготовка до проведення олімпіад, конкурсів, турнірів.

Робота з молодими та малодосвідченими вчителями проводилася в межах шкільних методичних об'єднань, на засіданнях яких розглядались питання структуризації програмового матеріалу, ведення шкільної документації, методика проведення сучасного уроку. Молоді та малодосвідчені вчителі мали змогу відвідати уроки старших колег, взяти участь в обговоренні їх, училися аналізувати побачене.

Протягом року підвищенню фахової майстерності педагогічних працівників сприяла участь учителів школи у методичній роботі району: управлінців (директора і заступника директора з навчально-виховної роботи), вчителів-предметників, молодих спеціалістів (зі стажем роботи до 3-х років), творчих педагогічних майстерень тощо. Вчителі-предметники відвідали близько 50 семінарів-практикумів на базі шкіл району та області.

Вирішенню актуальних питань модернізації змісту, форм та методів навчання і виховання у сучасних умовах, підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, росту професійної майстерності педагогів сприяла їх робота в районних педагогічних майстернях та творчих групах: Леусенко Н.І. - керівник школи педагогічної майстерності вчителів основ здоров'я та учасник творчої групи учителів початкових класів, Шатова Л.М. - учасник творчої групи учителів англійської мови.

Протягом навчального року адміністрацією школи вивчався стан викладання предметів:

- математика, алгебра та геометрія (учитель Л.О. Горяінова)

- інформатика (учитель Н.С. Томах)

- початкові класи (учителі початкових класів)

- основи здоров'я (вчитель Н.І. Леусенко)

- трудове навчання, технології (учитель О.В. Сиром'ятников)

- української мови та літератури (вчителі Н.С. Томах, В.В. Коннегер, А.Ф. Коваленко).

У цілому стан викладання цих предметів відповідає належному рівню. За результатами вивчення складено довідки, які було розглянуто на нарадах при директорові протягом року та видано накази.

Постійно протягом року здійснювався внутрішкільний контроль і керівництво навчально-виховним процесом. Директором та заступниками з НВР було відвідано близько 250 уроків учителів, із яких на високому та достатньому рівні проведено - 85% уроків.

Детальний аналіз відвіданих за рік уроків, проведених контрольних робіт, державної підсумкової атестації дає змогу виявити ряд недоліків у роботі педагогічного колективу: недостатньо продуманий вибір оптимальних форм і методів навчання на уроках, у окремих учителів більшість уроків одноманітні, сучасні технології втілюються не інтенсивно, недостатньо цілеспрямовано здійснюється індивідуальна диференційована робота на основі вивчення особистості учня; потребує підвищення інтелектуальний рівень значної кількості уроків, їх розвивальна спрямованість. На достатньому рівні організовано контроль за виконанням рекомендацій вчителям, наданих при відвідуванні уроків та заходів.

Під час дослідження було використано комплекс методів дослідження: а) теоретичні: аналіз наукових джерел для порівняння, узагальнення наукової літератури, обґрунтування теоретичних управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань, уточнення форм і методів підвищення рівня професійної майстерності вчителів; б) емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди, інтерв'ювання, тестування; обсерваційні (пряме, побічне спостереження) для виявлення ефективності організації підвищення рівня управління діяльністю педагогічного колективу; прогностичні методи (експертні оцінки) з метою встановлення рівнів якості управління; в) статистичні: метод математичної статистики для визначення валідності і надійності отриманих результатів.

На першому етапі нами були проведені наступні заходи:

Вивчення шкільної документації (плану роботи навчального закладу, протоколів педрад, наказів по школі, протоколів атестаційної комісії тощо).

Вивчення системи науково-методичної роботи в школі, протоколів засідань методичних об'єднань, спостереження за роботою керівників МО тощо.

Якість знань один з кінцевих результатів діяльності кожного вчителя і всього педагогічного колективу школи, так як діяльність кожного оцінюється за кінцевим результатом то особливу значимість мають досягнення учнів високого рівня оволодіння знаннями, що знаходить своє вираження в системі якостей знань. Це є той результат, на який націлена діяльність усього педагогічного колективу школи. Із цією метою в школі були проведені мікродослідження, визначено завдання дослідження.

Оскільки діагностика була найбільш вагомим фактором отримання об'єктивної інформації, ми вважаємо за необхідне зупинитись на ній більш детально.

Спочатку було проведено анкетування вчителів (дивись дод. Д) із метою виявлення

· позитивного досвіду роботи вчителів по формуванню в учнів якостей знань на уроках і фактори, що забезпечують їхній успіх;

· типових утруднень вчителів у процесі формування якостей знань, визначити причини цих утруднень;

· їх обізнаність із означеної проблеми.

Нами була визначена програма збору інформації, ціль якої одержання інформації про стан процесу формувань якостей знань учнів.

Директором та його заступниками було відвідано й проаналізовано 63 уроки.

Проведені 22 адміністративних рівневих контрольних зрізів з предметів (фізики, хімії, математики, біології, географії). Ціль контрольних зрізів - виявити рівні сформованості якостей знань.

Проведено анкетування учнів 6-9 класів з метою визначити типові утруднення учнів і причини що їх породжують та співбесіди з учителями з метою визначення типових утруднень у процесі формування якостей знань, умов і причин їх що породжують, розкрити причини низької якості знань у класах. До рішення цієї проблеми підходили з 3-х позицій: учень, учитель, адміністрація.

На практиці якість знань не існує окремо, тому враховувати їх треба в системі, тобто при виконанні завдань певного рівня складності. Показники сформованості системи якостей повинні відповідати особистісним особливостям пізнавальної діяльності учнів, тому в плані врахування цих сторін ми виділили три рівні сформованості якостей знань: I рівень - відтворюючий, II рівень - конструктивний, III рівень - творчий.

Уводячи рівні сформованості системи якостей знань учнів ми маємо на увазі, що кожний наступний рівень включає риси попереднього й має риси особливі, що відрізняють його від попередніх. Частка допомоги вчителя в оволодінні знаннями учням у сукупності їхніх якостей на відтворюючому рівні є максимальною, на конструктивному рівні - частка цієї допомоги зменшується, на творчому рівні - учителі, що вчаться в допомозі, практично не мають потреби. Для об'єктивного встановлення наявності того або іншого рівня сформованості системи якостей знань учнів необхідно виходити з певних показників:

· Причини невиконання домашнього завдання

· Причини утруднень учнів, які виникають на уроках

· Які предмети цікаві для учнів, чи радує їх можливість виявити активність на уроці, чи захоплює колективний пошук на уроках.

З цією метою нами були використані анкети наведені в додатках.

Анкета для учнів (дивись дод. А; Б), що мала на меті діагностувати яку роль відіграє навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, складалася з 19 питань на які пропонувалося дати відповідь:

«++» - так,

«+» - скоріше так, чим ні,

«0» - не знаю,

«-» - скоріше ні, чим так,

«- -» - немає.

Причини утруднень учнів, які виникають на уроках виявляли під час опитування. Питання анкети наведені в додатку В.

Крім того ми вважали за необхідне дослідження рівня засвоєння знань та рівнів формування прийомів виділення головного в матеріалі

Для оцінювання якості управління процесом формування системи якості знань учнів була використана кваліметрична модель у якій були визначені фактори та критерії (дивись дод. Л) Експертній групі було запропоновано оцінити кожен критерій за наступною бальною системою:

«0» балів - показник не проявляється або проявляється інколи та слабо виражений;

«1» бал - показник проявляється рідко та недостатньо виражений;

«2» бали - показник проявляється часто та достатньо виражений;

«3» бали - виставляється тоді, коли показник проявляється завжди та чітко виражений.

Відповідно до результатів оцінювання можливе визначення рівня якості управавління діяльністю вчителів щодо формування системи якості знань за окремими управлінськими функціями, що представлені як фактори. Обчислення коефіцієнту якості управління після підрахування загальної кількості балів здійснювалося за формулою:

К_якості = n/N,

де N - це максимально можлива кількість балів, що дорівнює 99 балам,

а n - реально набрана кількість балів.

Відповідно до коефіцієнта встановлювався рівень якості управління з проблеми:

Вище 0,8 - оптимальний; 0,61 - 0,8 - достатній; 0,31 - 06 - критичний; 0 - 0,3 - неприпустимий.

2.2 Аналіз стану проблеми в Малороганській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. Харківського району Харківської області

Аналіз стану управління діяльністю педагогічного колективу здійснювали на основі аналізу документації, результатів анкетування, опитування, спостереження тощо.

Спостереження здійснювали під час відвідування уроків з різних предметів природничо - математичного циклу.

Ціль: визначити чи спрямований процес навчання на формування в учнів якостей знань.

Директором та його заступниками було відвідано й проаналізовано 63 уроки.

Проведені 22 адміністративних рівневих контрольних зрізів з предметів (фізики, хімії, математики, біології, географії). Ціль контрольних зрізів - виявити рівні сформованості якостей знань.

Проведено анкетування учнів 6-9 класів з метою визначити типові утруднення учнів і причини що їх породжують та співбесіди з учителями з метою визначення типових утруднень у процесі формування якостей знань, умов і причин їх що породжують.

Аналізуючи всі результати робіт ми систематизували й узагальнили їх у цілому по школі. Яка ж цілісна картина по школі?

З діаграм ми бачимо, що на I рівні засвоюють матеріал 68% учнів на II рівні - 44%, а на III - 23%. Необхідно відмітити, що в кожній паралелі класи з літерою А не засвоюють знання на I рівні 8-12 чоловік, а це рівень обов'язкової підготовки.

Графічно отримані результати представлено на рисунку 2.1

Рис. 2.1. Рівні засвоєння якості знань

Спробуємо розкрити причини настільки низької якості знань у слабких класах. До рішення цієї проблеми підходимо з 3-х позицій: учень, учитель, адміністрація.

Учень, відповідаючи на питання анкети, як утруднення назвав наступні:

Результати анкетування учнів 6-9 класу

1. Зазнають труднощів на уроках.

а) Погано засвоєний попередній матеріал:

математика - 5,2%, російський мова - 32%, фізика - 60%, географія - 7%, іноземна мова - 12%, хімія - 7%.

б) Не вміють виділяти головне:

математика - 10%, фізика - 7%, географія - 7%, іноземна мова -10%, російська мова - 10%, хімія - 8%

в) Не вміють застосовувати вивчений матеріал:
математика - 31%, фізика - 38%, хімія - 19%, російська мова - 25%, географія - 7%, іноземна мова - 10%,

г) Швидко забувають вивчений матеріал:

російська мова - 10%, математика - 7%, фізика - 15°/, іноземна мова - 7%, географія - 5%, хімія - 20%.

Рис. 2.2. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках математики

Рис. 2.3. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках російської мови



Рис. 2.4. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках фізики

Рис. 2.5. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках географії



Рис. 2.6. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках іноземної мови

Рис. 2.7. Причини утруднень учнів, які виникають на уроках хімії

II. Систематично виконують домашнє завдання - 53%

Причини невиконання домашнього завдання:

а) великий обсяг:

фізика - 30%, математика - 10%, іноземна мова - 20%, російська мова - 15%, географія - 25%, хімія - 32%

б) лінуюся:

математика - 15%, географія - 10%, іноземна мова - 7%, російська мова - 15%, хімія - 16%, фізика - 14%

в) знаю, що не запитають:

фізика - 5%, географія - 10%, математика - 15%, іноземна мова - 7%, хімія - 16%, російська мова - 4%

г) не люблю предмет:

математика - 30%, російська мова - 17%, фізика - 40%, географія -16%, іноземна мова - 7%, хімія - 35.

Рис. 2.8. Причини невиконання домашнього завдання з математики



Рис. 2.9. Причини невиконання домашнього завдання з фізики

Рис. 2.10. Причини невиконання домашнього завдання з хімії



Рис. 2.11. Причини невиконання домашнього завдання з російської мови

Рис. 2.12. Причини невиконання домашнього завдання з географії



Рис. 2.13. Причини невиконання домашнього завдання з іноземної мови

III. Цікаві предмети:

Математика - 35%, російська мова - 30%, література - 35%, історія - 40% біологія -30%, хімія - 32%, географія - 7%

IV. Радує можливість виявити активність на уроці:

російський мова - 30%, література - 30%, історія - 30%, біологія - 35%, хімія - 20%, іноземна мова - 5%

V. Захоплює колективний пошук на уроках:

математика - 17%, російська мова - 12%, література - 50%, історія - 40%, біологія - 25%, праця - 25% іноземна мова - 20%, хімія - 15%

Відомо, що пізнавальний інтерес, як ведучий мотив навчальної діяльності можна формувати:

- через зміст навчального матеріалу

- через способи організації пізнавальної діяльності учнів

- через учителів і учнів - атмосфера співробітництва

Особливу тривогу викликає те, що колективний успіх не захоплює всіх учнів, не всіх учнів радує спілкування із учителем.

Звідси висновок - учителя не звертають увагу на цю сторону формування пізнавального інтересу належної уваги, на окремих уроках немає співробітництва. Дуже багато в роботі з підвищення якості знань залежить від учителя, його вмінь, знань, переконаності, здатності захопити й змусити думати.

Анкетні дані показують, що окремим учням важко на уроці через зайву причепливість учителя переривання пояснення нотаціями, поганого пояснення матеріалу. Окрики й нотації не здатні настроїти учня на активну роботу на уроці. 75% опитаних учнів висловилися за активні форми роботи на уроці. Учні в учителі цінують глибокі знання свого предмету й загальну ерудицію, вимогливість, доброту. Від учителя залежить створення сприятливої атмосфери уроку, на якому всі поважають один одного. Взаємоповага припускає й взаємну ввічливість. Там, де панує атмосфера довіри, поваги, співробітництва, там і вищий результат. Співробітництво - це кропіткий, важкий процес перебудови мислення, перехід навчання від схеми: почув, запам'ятав, переказав, до схеми: назвав (шляхом пошуку разом із учителем і товаришами), усвідомив (умію оформити свою думку словами). У цих недоліках криються резерви в підвищенні якості знань учнів. Загальновідомо, що від знань, умінь і бажань учителя навчити учня залежить реалізація виявлених резервів, а отже й одержання більш високого кінцевого результату.

Анкета, проведена серед учителів, показує, що ряд учителів зазнають труднощів при формуванні в учнів якостей знань: 12,5% - утрудняються у виділенні системи якості знань; 4,7% - не вміють мотивувати необхідність вивчення тієї або іншої теми; 2,4% - утрудняються на етапі підготовки до засвоєння нових знань, 17,5% - на етапі сприйняття й осмислення знань; 17% - у виборі засобів і методів перевірки сформованості системи якостей знань; 24% - невміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз своєї діяльності й виділяти завдання вдосконалювання процесу формування системи якостей знань учнів на своїх уроках.



Рис. 2.14. Затруднення, які виникають у вчителів при формуванні в учнів якостей знань (за результатами анкетування)

Аналізуючи відвідані уроки, виявили типові утруднення вчителів у процесі формування системи якостей знань. Слабка зайнятість всіх учнів у цілому на уроці й на окремих його етапах. Про це говорять анкети учнів. Під час перевірки домашнього завдання більшість учнів (37%) не завжди беруть активну участь. На етапі засвоєння нових знань зайняті 49% учнів, на етапі закріплення нових знань 41% учнів беруть активну участь. Ці недоліки виявилися тому, що діяльність учнів конкретно не визначається, не поставлені завдання, не зазначене, чим, як і чому повинні займатися учні. Учитель опирається на сильних учнів класу. Нераціональна зайнятість учнів на уроці в малодосвідчених учителів доходить до 50%.

Самостійна робота на уроці не стала для кожного учня засобом активної пізнавальної діяльності. Характер самостійної.роботи в більшості випадків репродуктивний. Не завжди здійснюють самостійну роботу вчителя по переносу знань у нові умови. Джерелом нових знань залишається слово вчителя. Самостійна робота із книгою не завжди планується раціонально.

Є недоліки в раціональному розподілі часу на уроці в окремих учителів. У них відсутні такі етапи уроку, як первинне закріплення нових знань, інформація про домашнє завдання, підведення підсумків уроку. Так само на уроках спостерігається велика втрата часу, початок уроку починається не із дзвінком, паузи на уроці, не всі учні класу працюють на уроці.

Актуалізація знань ще один недолік. Психологами встановлено, що найбільший обсяг інформації учні засвоюють від 4 до 23 хвилини уроку; 50% інформації засвоюється від 23 до 34 хвилини, а потім іде різке падіння засвоєння нової інформації. Дуже добре й уміло враховують цю закономірність досвідчені вчителі. На початку уроку організують діяльність учнів по підготовці до сприйняття нового матеріалу (4-5 хвилин), а потім відразу пояснюють новий матеріал. Кожному вчителеві (особливо молодим) варто будувати свої уроки так, щоб новий навчальний матеріал, особливо складний не вивчався наприкінці уроку. А цей недолік існує в багатьох учителів.

Недоліком є те, що вчитель не виділяє алгоритму досліджуваного (немає чіткої послідовності виконуваних дій).

Наприклад, урок алгебри 9 класу. Тема уроку «Побудова графіка квадратної функції». Учитель продумав етап підготовки до активної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Але на етапі вивчення нового матеріалу плутався з поясненням. Учні так і не одержали чіткого подання, як побудувати графік функцій. Закріплення нового матеріалу залишилося на останні хвилини уроку.

На етапі застосування отриманих знань, після вивчення нового матеріалу вчитель дає легку вправу (за зразком). Це правильно. Друге завдання дається більше складне. Діти губляться, у них не сформоване вміння по застосуванню вивченого матеріалу за зразком. А потрібна певна логіка для пред'явлень учням завдань: кілька елементарних завдань за зразком, кілька завдань по застосуванню знань у змінених ситуаціях. Потім перехід до складних завдань, що обов'язково повинно бути на уроках первинного вивчення й закріплення нового матеріалу.

Говорячи про недоліки, не можна сказати про недолік важливого етапу уроку - інформації про домашнє завдання. По-перше, домашнє завдання не розшифровується, не даються поради по його виконанню. По-друге, воно дається без урахування засвоєння знань на уроці. У третіх, завдання не перевіряється на наступному уроці в більшості учнів. Все це приводить до того, що виконання домашнього завдання не є ще основною частиною цілісного процесу навчально-пізнавальної діяльності учнів (це ми бачимо з анкет учнів).

Таким чином, фактори виконання домашнього завдання самими учнями виводять нас знову на якість уроку, а отже, на якість знань учнів: учня не довчили на уроці, залишивши на рівні первинного сприйняття, у нього не сформували інтересу до навчального предмета, не навчили його навчальним умінням, не забезпечили систематичний контроль.

Таблиця 2.1. Утруднення, які виникають у вчителів і учнів

Питання, які викликають утруднення в учителів і учнів	Результати спостережень (не здійснюють)	Утруднення вчителів	Утруднення учнів
1. Підготовка до сприйняття нового матеріалу	21%	17,5%	-
2. Виділення головного	24%	8%	20%
3. Зв'язок нового матеріалу з раніше вивченим	32%	15%	33%
4. Виділення алгоритму визначення суті досліджуваного	39%	9%	40%
5. Застосування знань із врахуванням 4-х рівнів	41%	7%	43%

Кількість перевірок та фронтальних видів контрольних робіт відповідає вимогам листа МОНУ від 11.09.2007 року №1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів», наказу ГУОН від 05.10.2011 року №526 «Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів у загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області».

У поточні класні письмові роботи, класні і домашні роботи виконувалися у робочих зошитах або в зошитах з друкованою основою. Перевірні роботи (списування, диктант, тестові завдання, аудіювання, письмові перекази, читання мовчки, мовні тематичні контрольні роботи) учні виконували у зошитах для контрольних робіт. Роботи перевірялися вчителями систематично, велася класифікація помилок відповідно до методичних рекомендацій.

Тематичний контроль навчальних досягнень учнів з предметів проводився відповідно до календарних планів.

Необхідно відзначити позитивний досвід у роботі вчителів щодо формування в учнів якостей знань:

· Чітке планування цілей уроку.

· Виділення головного в знаннях, що підлягають засвоєнню, включення всіх учнів класу в діяльність по застосуванню цих знань.

· Правильно спланована самостійна робота від зразка до творчості.

· Зв'язок у єдиній системі нового матеріалу з раніше вивченим.

· Завдання пропонуються учнем спочатку на рівні застосування за зразком, потім на рівні застосування в змінених і нових ситуаціях.

· Дифференційованний та індивідуальний підходи до учнів.

· Здійснення корекції знань учнів.

Нами була проведена діагностика результатів навчання і її роль в активізації навчально пізнавальної діяльності за допомогою анкети (додаток А). Результати відповідей на питання 1, 2 3, 6, 9, 11 наведені в таблиці 2.2 Опитування проводилося у 8-А класі. Було опитано 15 учнів.

Таблиця 2.2. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»

Предмет	Запитують	Працюєте	Предмет
	Часто	Рідко	Активно	Неактивно	Подобається	Не подобається
Алгебра	11	1	8	3	7	2
Біологія	1	4	1	2	1	5
Географія	2	2	3	2	1	2
Геометрія	3	3	4	2	2	2
Іноземна мова	7	1	5	1	3	2
Історія	2	1	2	4	0	5
Література	1	1	3	0	3	1
Музика	0	5	1	2	7	1
Російська мова	2	8	3	3	2	1
Праця	-	1	-	-	5	1
Фізика	3	1	4	3	4	3
Фізкультура	-	-	-	-	5	1
Хімія	6	1	5	1	8	1
Креслення	-	1	-	-	4	1

Таблиця 2.3. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»

(Питання 4, 7)

Предмет	Працювали активно тому що	Активність знизилася тому що
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
	а	б	в	г	д	е	а	б	в	г	д
Алгебра	2	3	3	4	1	3	1		2	1	3
Біологія	1		1	1	1	1	2	2
Географія	2		1	1		1	2	1		1	2

Таблиця 2.4. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»

(Питання 10-12)

Предмет	подобається тому що	не подобається тому що
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
	а	б	в	г	д	е	ж	а	б	в	г	д	е
Алгебра	2	3	4	2	2	2		2	1	1	1	2	2
Біологія	2		1	1		3		4	5	2	2	1	1
Географія	1							1	2	1			2
Геометрія		1	2	1				2	1	1	1	2	2
Ін. мова	2	1	3	1	1	1		2	1	1	1	1	1
Історія	1					1		1	4	1	1	1	3
Література	2	2	1	1	1	1	1			2
Музика	5	3		1		6	2	2	1	2
Рос. мова	1	1	1						1
Праця	4	4	1	3		3	2
Фізика	1	1	3	1		1		1	1			2	2
Фізкультура	6	5	1	2		5	2	1	1	1	1
Хімія	5	3	4	1		2	1	1	1
Креслення	2	2	2	1		2	1	1	1

а - цікавий (не цікавий) зміст предмету, б - викладається цікаво (не цікаво), в - має (не має) велике практичне в значення, г - спонукає (не спонукає) до самостійного пошуку, д - необхідний для всупу в вуз (важкий для вивчення), е - легко вивчається (багато прогалин, але не знаю які), ж - завжди виявляються прогалини в знаннях і ліквідуються

Таблиця 2.5. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»

(Питання 5, 8)

Активність зросла при	Активність знизилася при
поясненні	закріпленні	опитуванні	поясненні	закріпленні	опитуванні
10	5	8	5	4	6

Таблиця 2.6. Результати анкети для учнів «Діагностика результатів навчання і її роль в активізації учбово-пізнавальної діяльності учнів»

(Питання 13-19)

Чи подобається тобі	Так	Скоріше так	Не знаю	Скоріше немає	Немає	Усього	Серед. бал
індивідуально відповідати в дошки	7	2	2		1	56	3,73
індивідуально відповідати з місця	9	1	2	2	1	60	4
коли вчитель задає питання класу, а ти можеш відповісти	14	1	-	-	-	74	4,93
працювати індивідуально по картці	8	1	1	2	3	54	3,6
програмовані завдання (тести)	4	-	10	-	1	51	3,4
самостійні й контрольні роботи	5	2	1	1	6	44	2,93
математичні або фізичні диктанти	5	2	3	2	6	43	2,87
кількість балів	5	4	3	2	1	382	3,64

Нами було проаналізовано в результаті спостереження на уроці та на основі проведених самостійних та контрольних робіт рівень засвоєння знань учнями, та на якому рівні формуються прийоми виділення головного в матеріалі, який вивчається. Крім цього використовуючи результати анкетування (анкета додатку Б) з'ясували відношення учнів до предмету. Отримані результати на прикладі предмету - математика наводимо в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7. Результати дослідження рівня засвоєння знань та рівні формування прийомів виділення головного в матеріалі, який вивчається в 7-9 класах

Учнів класу	17	14	21	23	27	9
Рівень засвоєння знань:
творчий	5	5	6	3	4	5
конструктивний	7	7	12	19	21	4
відтворюючий	5	2	3	1	2	0
Прийом виділення головного сформований на
інтуїтивному рівні	6	10	14	16	14	1
теоретичному рівні	11	4	7	7	13	8
Практично ніколи нічого по математиці не робили поза класом	12	10	13	15	27	8
Практично реалізують свої інтереси	3	4	3	4
Негативне відношення	-	2	4	4	1	1
Нейтральне відношення до математики	9	3	5	12	15	3
Позитивне відношення до математики	8	9	12	7	11	5
Клас	7а	7б	8а	8б	9а	9б

Нами було досліджено якість управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань. З цією метою ми адаптували до нашого дослідження кваліметричну модель розроблену Т.М. Хлєбніковою, яку наводимо в додатку Л.

Якість управління з проблеми дослідження здійснювалася експертною групою у складі:

Сєрікова Світлана Нурматівна - директор Вільхівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів;

Борисовська Ніна Вікторівна - директор Елітнянської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів;

Половінченко Леонід Іванович - директор Кутузівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів;

Меленті Віра Ісмаілівна - директор Роганської гімназії Харківської районної ради Харківської області;

Тригуба Віра Іванівна - директор Фрунзенської загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів;

Сичова Любов Іванівна - методист інформаційно-методичного центру відділу освіти Харківської державної районної адміністрації.

Обчислення коефіцієнту якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань після підрахування загальної кількості балів здійснюється за формулою:

К_якості = n/N,

де N - це максимально можлива кількість балів, що дорівнює 99 балам, а n - реально набрана кількість балів.

Відповідно до коефіцієнта встановлюється рівень якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань:

Вище 0,8 - оптимальний рівень, для якого характерний прояв більшості показників, завжди та чітко виражений;

0,61-0,8 - достатній рівень - показники оцінки проявляються часто та достатньо виражені;

0,31-06 - середній рівень - показники оцінки проявляються рідко та недостатньо виражені;

0-0,3 - критичний рівень - більшість показників не проявляється або проявляється інколи та слабо виражені.

Середні експертні оцінки з якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань за факторами відображені на рис. 2.15.

Рис. 2.15. Середні експертні оцінки якості управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань за факторами

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що якість управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань відповідає достатньому рівню (0,62).

Удосконалення потребує інформаційно-аналітична діяльність керівника. Для цього рекомендуємо створити електронний інформаційний банк даних, розробити індивідуальні психолого-педагогічні карти кожного вчителя. Щодо покращення мотиваційно-цільової діяльності керівника, вважаємо за необхідне приділити увагу створенню відповідних умов (організаційних, дидактичних, морально-психологічних) та стимулювати самоосвітню діяльність педагогів з питань формування системи якості знань учнів.

Вдосконаленню організаційно-координаційної діяльності керівника щодо формування педагогами системи якості знань сприятиме впровадження особистісно-орієнтованого та диференційованого підходу до вчителів у визначенні тем, завдань самоосвітньої діяльності, а також при розробці методичних рекомендацій. Удосконалення потребує контрольно-діагностична діяльність керівника, яка отримала середню оцінку 0,55, що відповідає середньому рівню. Для цього керівникові рекомендуємо спланувати систему внутрішкільного контролю за діяльністю педагогів, розробити плани вивчення досвіду вчителів, аналізувати професійне зростання педагогів на основі зіставлення реального стану розвитку вчителя з прогнозованим, провадити заходи щодо підвищення професійної компетентності.

З метою удосконалення управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань ми розробили комплексно-цільову програму, що спрямована на подолання існуючих недоліків.

Якість знань один з кінцевих результатів діяльності кожного вчителя і всього педагогічного колективу школи, так як діяльність кожного оцінюється за кінцевим результатом то особливу значимість мають досягнення учнів високого рівня оволодіння знаннями, що знаходить своє вираження в системі якостей знань. Це є той результат, на який націлена діяльність усього педагогічного колективу школи. Із цією метою в школі були проведені мікро дослідження, визначено завдання дослідження:

1. Визначити рівні сформованості в учнів якостей знань.

2. Виявити позитивний досвід роботи вчителів по формуванню в учнів якостей знань на уроках і фактори, що забезпечують їхній успіх.

3. Виявити типові утруднення вчителів у процесі формування якостей знань, визначити причини цих утруднень.

Аналізуючи всі результати контрольних, тестових робіт ми систематизували й узагальнили їх у цілому по школі і прийшли до висновку, що на I рівні засвоюють матеріал 68% учнів на II рівні - 44%, а на III - 23%. Необхідно відмітити, що в кожній паралелі класи з літерою А не засвоюють знання на I рівні 8-12 чоловік, а це рівень обов'язкової підготовки.

В дослідженні проаналізовано причини утруднень, які виникають у учнів під час засвоєння знань та причини утруднень які виникають у вчителів.

Було виявлено позитивний досвід у роботі вчителів щодо формування в учнів якостей знань:

· Чітке планування цілей уроку.

· Виділення головного в знаннях, що підлягають засвоєнню, включення всіх учнів класу в діяльність по застосуванню цих знань.

· Правильно спланована самостійна робота від зразка до творчості.

· Зв'язок у єдиній системі нового матеріалу з раніше вивченим.

· Завдання пропонуються учнем спочатку на рівні застосування за зразком, потім на рівні застосування в змінених і нових ситуаціях.

· Дифференційованний та індивідуальний підходи до учнів.

· Здійснення корекції знань учнів

Нами було досліджено якість управління діяльністю педагогічного колективу, щодо формування системи якості знань. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок, що якість управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань відповідає достатньому рівню (0,62).

3. Розробка комплексно-цільової програми щодо удосконалення управління діяльністю педагогічного колективу з питань формування системи якості знань учнів

3.1 Структура та зміст комплексно-цільової програми «Удосконалення управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань»

З метою удосконалення управління процесом навчання у Малороганській загальноосвітній школі Харківського району Харківської області, створення оптимальних умов щодо формування системи якості знань нами була розроблена та впроваджена комплексно-цільова програма «Удосконалення управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань».

Розроблена нами комплексно-цільова програма «Удосконалення управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань» містить чотири блоки:

І блок - інформаційне та методичне забезпечення;

ІІ блок - методична робота;

ІІІ блок - робота з педагогічним колективом;

ІV блок - діяльність керівника.

Проблема: недостатньо ефективне управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів.

Мета: Формування необхідних умінь і навичок керівника щодо удосконалення управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів.

І блок. Інформаційне та методичне забезпечення

Мета: Збір інформації та проведення мікродослідження щодо якості управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів.

Координатори: директор, заступники, психолог, бібліотекар.

Програма виконання заходів до блоку І:

«Інформаційне та методичне забезпечення»

Термін	Заходи, що проводяться
Квітень	Формування інформаційного банку з проблеми управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів
Травень	Тестування педагогічного колективу за методиками: «Ваш творчий потенціал», «Карта педагогічної оцінки та самооцінки діяльності вчителя», «Оцінка виявлення здатності педагога до мотивації учнів на уроках». Мета: Визначення рівня творчого потенціалу; ступеня готовності до формування системи якості знань; рівня самоосвітньої діяльності; чинників, що стимулюють та перешкоджають самоосвіті з проблеми дослідження.
Червень	Оформлення результатів тестування педагогічного колективу, підготовка таблиць, діаграм, графіків.
Вересень	Соціально-психологічне мікродослідження «Стиль управління керівника навчального закладу». Мета: Дослідження стилю керівництва ЗОШ №95, його вплив на самоосвітню діяльність вчителів з проблеми формування системи якості знань.
Жовтень	Обробка отриманих результатів мікродослідження
Листопад	Дослідження: «Оцінка ефективності управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів». Мета: Визначення рівня ефективності управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів, виявлення сильних та слабких ланок в управлінській діяльності керівника.
Грудень	Оформлення результатів дослідження
Січень	Письмове опитування педагогічних працівників: «Оцінка методичної роботи над проблемою формування системи якості знань учнів». Мета: аналіз стану методичної роботи над проблемою
Лютий	Оформлення результатів письмового опитування педагогічних працівників
Березень	Виставка психолого-педагогічної, методичної, управлінської літератури з питання формування системи якості знань учнів.
Квітень	Повторне діагностування педагогічного колективу школи
Травень	Зіставлення початкового та досягнутого рівня ефективності управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів. Планування роботи школи з питання поліпшення управління діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів на майбутній навчальний рік.

ІІ блок. Методична робота.

Мета: Удосконалення методичної роботи з проблеми формування системи якості знань учнів

Координатори: директор, заступники, психолог, бібліотекар, керівники методичних об'єднань.

Програма виконання заходів до блоку ІІ

«Методична робота»

Термін	Заходи, що проводяться
Квітень	Вивчення досвіду організації діяльності вчителів щодо формування системи якості знань учнів
Травень	Ознайомлення з інформаційним банком з проблеми.
Червень	Складання плану методичної роботи на наступний навчальний рік
Вересень	Робота з керівниками проблемних груп вчителів школи та школи удосконалення педагогічної майстерності. Мета: Обговорення змісту роботи методичного забезпечення, коригування планів роботи.
Жовтень	1. Робота щодо створення навчально-методичних розробок (часопис «Навчальний заклад у творчому пошуку»). Мета: Стимулювання творчої діяльності вчителів. 2. Інструктивно-методична нарада з питань організації та проведення атестації педагогічних кадрів.
Листопад	1. Співбесіди з вчителями - об'єктами персонального контролю. 2. Організація та проведення тижня педагогічної майстерності вчителів «Від творчої особистості - до нових технологій навчання»
Грудень	1. Засідання проблемних груп, груп становлення вчителя та удосконалення педагогічної майстерності 2. Інструктивно-методична нарада для вчителів, які атестуються на вищу категорію з питань підготовки і проведення творчого звіту. 3. Поповнення інформаційно-методичного матеріалу в методичний кабінет навчального закладу: · «Уроки формування нових знань та методи формування системи якості знань» · Використання форм організації пізнавальної діяльності, які сприяють формуванню системи якості знань на уроках узагальнення та систематизації. · Діяльності вчителя на уроках контролю та корекції, яка сприяє визначенню сформованості системи якості знань учнів, виявленню утруднень, які в них виникають, та корегування їх навчальної діяльності 4. Педагогічна нарада «Технологія організації діяльності учнів щодо формування системи якості знань» 5. Співбесіди з вчителями, які атестуються: навчально-методичне забезпечення навчальних занять.
Січень	1. Засідання методичної ради: а) керівництво самоосвітою вчителів; б) про поповнення банку даних та досягнення психолого-педагогічної науки і ППД 2. Засідання творчих груп, їх результативність, внесення корективів до плану роботи. Заняття школи становлення вчителя та школи удосконалення педагогічної майстерності (за окремим планом). 3. Педагогічна виставка (навчально-методичне забезпечення, видавнича діяльність) 4. Робота з молодими та малодосвідченими вчителями: практичне виконання навчальних програм, професійно - педагогічне самовдосконалення (робота над проблемним
	питанням), співбесіди Випуск методичного бюлетеню «Вісті з уроків» (на основі тематичного контролю)
Лютий	1. Організація та проведення тижня педагогічної майстерності вчителів «Створення умов для формування системи якості знань» 2. Робота над забезпеченням науково-інформаційної бази методичного кабінету: · Науково-методична література, спеціальні періодичні педагогічні видання; · Банк даних про науково-педагогічні технології, перспективний педагогічний досвід; · Банк даних про наукові розробки з проблеми дослідження. 3. Співбесіди з вчителями, які мають утруднення з проблеми дослідження: Навчально-методичне забезпечення, індивідуальна система роботи над проблемними питаннями. 4. Огляд роботи вчителів, система дій, заходів з упровадження ефективних форм підвищення професійної майстерності педагогів 5. Робота над часописом «Навчальний заклад у творчому пошуку» (створення авторських програм, посібників) 6. Випуск методичного бюлетеня «На шляху до самовдосконалення»
Березень	1. Семінар «Інтерактивні методи в методичній роботі». 2. День діагностики регулювання та корекції «Формування системи якості знань учнів» 3. Засідання методичної ради: Про хід реалізації цільових програм з ліквідації педагогічних утруднень (огляд роботи вчителів). 4. Заняття школи становлення педагогічної майстерності та школи вдосконалення педмайстерності (за окремим планом)
Квітень	1. Організація та проведення тижня ініціативи та творчості молодих вчителів. 2. Індивідуальна робота з малодосвідченими вчителями: організація повторення навчального матеріалу 3. Методичні оперативки: · сторінками фахових журналів 4. Семінар «Сучасні наукові підходи до організації навчально-виховного процесу» 5. Тематична консультація: Організація узагальненого повторення; діагностика рівня навченості
Травень	1. Співбесіди з вчителями, засідання груп: підсумки творчої роботи вихователів за індивідуальною тематикою, видавнича робота 2. Ярмарок педагогічних ідей 3. Планування роботи проблемних груп, шкіл становлення вчителя та удосконалення професійної майстерності 4. Засідання науково-методичної ради: підсумки внутрішнього контролю за формуванням системи якості знань учнів

ІІІ блок. Робота з педагогічним колективом.

Мета: Залучення кожного вчителя до творчого пошуку, самоосвіти, підвищення рівня професійної педагогічної компетентності, зміцнення стосунків співпраці між членами колективу.

Координатори: керівник навчального закладу, заступники директора, керівники методичних об'єднань, керівники творчих груп.

Програма виконання заходів блоку ІІІ

«Робота з педагогічним колективом»

Термін	Заходи, що проводяться
Квітень	Нарада: «Аналіз і оцінювання діяльності педагогічних працівників щодо підвищення професійної компетентності» Мета: зацікавити колектив даною проблемою та мобілізувати зусилля всього колективу для її вирішення.
Червень	Нарада: повідомлення про результати моніторингу з проблеми формування системи якості знань учнів в навчальному закладі
Вересень	Теоретичний семінар: «Шляхи та засоби формування системи якості знань учнів» Мета: систематизувати знання вчителів про шляхи та засоби формування системи якості знань учнів.
Жовтень	1. Співбесіди з вчителями з питань планування самоосвіти, щодо формування системи якості знань учнів. 2. Методичний практикум по розробці дидактичного матеріалу 3. Розробка системи різнорівневих контрольних завдань з метою перевірки системи якості знань в учнів
Листопад	Педагогічні читання з питань формування системи якості знань учнів Організація занять з учителями по подоланню утруднень, які виникають у їх професійній діяльності
Грудень	Участь у міському конкурсі «Вчитель року»
Січень	Міська науково-практична конференція
Лютий	Робота університету дидактичних знань для молодих вчителів
Березень	Виставка педагогічної творчості «Портфоліо вчителя»
Квітень	Звіти вчителів щодо реалізації планів самоосвіти
Травень	Аналіз результатів самоосвітньої діяльності вчителів з проблеми дослідження у поточному навчальному році, вихід на нові проблеми

IV блок. Діяльність керівника.

Мета: Виявлення проблем в управлінні діяльністю педагогічного колективу щодо формування системи якості знань учнів.

Програма виконання заходів блоку IV

«Діяльність керівника»

Термін	Заходи, що проводяться
Квітень	Ознайомлення з досвідом аналізу управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань учнів
Травень	Ознайомлення з інформаційним банком даних з проблеми, що вивчається. Мета: усвідомлення складності проблеми та організація її вирішення Розробка програмного комплексу з метою використання комп'ютерних технологій для перевірки знань учнів, та обробки результатів
Червень	Вивчення результатів тестування педагогічного колективу Мета: вивчення стану проблеми управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань учнів
Вересень	Підготовка до педагогічної ради «Шляхи забезпечення творчого співробітництва педагогічного колективу» (визначення робочої групи, плану підготовки, питань, підбір літератури)
Жовтень	1. Засідання педагогічної ради «Шляхи забезпечення творчого співробітництва педагогічного колективу» 2. Вивчення та аналіз результатів соціально-психологічного дослідження «Стиль управління керівника закладу освіти»
Листопад	Опрацювання літератури з питань: · Ефективність стилю управління · Шляхи демократизації управління закладом освіти · Використання комп'ютерних технологій в навчально-виховному процесі. · Внутрішкільний контроль і регулювання діяльності вчителів по формуванню системи якостей знань учнів з використанням комп'ютера
Грудень	Вивчення результатів дослідження «Оцінка ефективності управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань учнів»
Січень	Опрацювання літератури з питань: · Удосконалення контрольно-діагностичної функції управління · Мотивація діяльності педагога · Стимулювання творчості вчителів
Лютий	Аналіз результатів письмового опитування педагогічних працівників: «Оцінка методичної роботи над проблемами формування системи якості знань учнів» Мета: визначення слабких місць у роботі навчального закладу та шляхів їх подолання
Березень	Консультації з викладачами ІПО ХДПУ з питань ефективного управління діяльністю педагогів щодо формування системи якості знань учнів
Квітень	Робота над підготовкою складання річного плану роботи на наступний навчальний рік
Травень	Виступ на нараді «Підсумки роботи навчального закладу з питань дослідження» Мета: підведення підсумків роботи, визначення напрямків подальшого розвитку, заохочення колективу за виконану роботу

Впровадження комплексно-цільової програми можливо за умови її позитивної експертної оцінки.

3.2 Експертна оцінка комплексно-цільової програми

Метою проведення експертизи є вивчення відповідності комплексно-цільової програми науковому рівню та можливості впровадження її в практику.

Експертиза здійснювалася експертною групою у складі: