Управління якістю діяльності підприємства

Однак, багато дослідницьких лабораторій і органи по сертифікації не проводять у себе акредитацію, не без підстави вважаючи, що довіри і визнання компетенції можна досягти з меншими витратами і що зміст в акредитації може бути тільки тоді, коли в організації є занадто багато вільних засобів.

Окрім сертифікації передбачена стандартизація продукції. Жодне суспільство не може існувати без технічного законодавства та технічних документів, які регламентують правила, процеси, методи виготовлення та контролю продукції, а також гарантують безпеку життя, здоров'я і майна людей та навколишнього середовища. Стандартизація якраз і є тією діяльністю, яка виконує ці функції.

2. Дослідження системи забезпечення якості в ПП «Паксервіс»

2.1 Оцінка стану та тенденцій розвитку вітчизняного ринку пакувальних матеріалів

Діяльність багатьох виробників сьогодні базується на принципі: «Упаковка - це теж продукт». Недарма так розвинений ринок упаковки в Північній Америці та Західній Європі. Споживання упаковки на душу населення в цивілізованих країнах вражає: краще за всіх «упаковані» американці - 230 кг на людину в рік, і європейці - в середньому 120 кг. За даними всесвітньої організації пакувальників (WPO) пакувальна промисловість «важить» близько 2% сукупного світового продукту. Орієнтовно на зазначене вище, охарактеризуємо частоту застосування пакувальних матеріалів у табл. 2.1, але при цьому відмежуємо тару (тара, може бути повернена, а упаковка або знищена, або слугувати вторинною сировиною).

Таблиця 2. 1. Структура застосування пакувальних матеріалів в Україні у 2005-2009 рр. [8,9], %

Пакувальний матеріал	2005	2006	2007	2008	2009
папір	10,3	11,2	12,3	12,55	11,69
картон	8	19,2	8,2	8,36	7,79
гофрокартон	3,8	3,2	5,4	5,51	7,13
поліетилен	4,4	2,3	4,3	4,39	4,09
гнучкий пластик	6	5	5,4	5,51	5,13
жорсткий пластик	19	12,3	17,1	17,33	16,25
дерево	4,6	4,3	6,6	6,73	7,2
комбінована упаковка (дерево+картон)	2,3	4,2	3,9	3,98	3,71
комбінована упаковка (гофрокартон+поліетилен)	6,9	9,6	7,21	5,35	6,85
комбінована упаковка (картон+фольга)	6,9	6,2	5,3	5,41	5,04
ПЕТ-упаковка	10,6	9	10,1	10,3	10,1
фольга	10,9	5,7	6,2	6,32	7,3
тканинна упаковка (мішковина, віскоза тощо)	5,3	2,8	4,2	4,28	4
інший матеріал	1	5	3,9	3,98	3,71
Всього	100	100	100	100	100

Як свідчать дані табл. 2.1., найчастіше здійснюється оптове упакування у матеріали з полімерів, які відомі як жорсткий пластик, за умови роздрібного упакування застосовуються різні види картону, паперу, поліетилени або його аналогу ПЕТ. Ці матеріали зручні своєю легкістю порівняно з деревом, або застосування деревних піддонів та ящиків більш екологічне і значно менше шкодить природному оточенню.

Ґрунтуючись на даних табл. 2.1. визначимо динаміку та абсолютне відхилення у питомій вазі упаковки протягом періоду дослідження (табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Абсолютні відхилення в структурі обсягів використання упаковки в Україні у 2005-2009 роках%.

Пакувальний матеріал	2006/2005	2007/2006	2008/2007	2009/2008
папір	0,9	1,1	0,25	-0,86
картон	11,2	-11	0,16	-0,57
гофрокартон	-0,6	2,2	0,11	1,62
поліетилен	-2,1	2	0,09	-0,3
гнучкий пластик	-1	0,4	0,11	-0,38
жорсткий пластик	-6,7	4,8	0,23	-1,08
дерево	-0,3	2,3	0,13	0,47
комбінована упаковка	1,9	-0,3	0,08	-0,27
(дерево+картон)
комбінована упаковка	2,7	-2,39	-1,86	1,5
(гофрокартон+поліетилен)
комбінована упаковка (картон+фольга)	-0,7	-0,9	0,11	-0,37
ПЕТ-упаковка	-1,6	1,1	0,2	-0,2
фольга	-5,2	0,5	0,12	0,98
тканинна упаковка(мішковина)	-2,5	1,4	0,08	-0,28
інший матеріал	4	-1,1	0,08	-0,27

Як свідчать дані табл. 2.2. попит на папір протягом 2005-2008 років зростав, однак у 2008-2009 році мав незначне зниження в загальній структурі пакувальних матеріалів.

Попит на картон змінювався стрибкоподібно: у 2005-2006 році було різке зростання, а потім у 2006-2007 роках різке падіння на 11%, і відповідно було незначне зростання у 2008-2009 роках.

Швидке зростання споживчого ринку (20% на рік) збільшило попит на упаковку як з боку виробників і логістів, так і з боку роздрібних мереж. Для них упаковка стала частиною іміджу, реклами і стандарту обслуговування. Основну частку займає сегмент харчової упаковки, який складає 70-75%: знижується кількість виробів на вагу, зростає частка великих продуктових мереж, підвищується попит на нові види упаковки тривалого зберігання.

Що стосується основних пакувальних матеріалів, то частка твердих пластиків буде стрімко зростати (42-45% до 2015 р.). Гнучкі пакувальні матеріали посядуть друге місце зі зростанням на 27-28%. Як зазначалось вище, найбільшого зростання зазнає Східна Європа і Україна, як транзитна держава, посідатиме чільне місце, що неодмінно позначиться на вітчизняному ринку пакувальних матеріалів. За умови, якщо звести всі «плюси» кожного окремого виду упаковки, то на сьогоднішній день «розвиток упаковки» орієнтовано на три домінанти: міцність, безпеку, економічність. Природно цей список можна розширити факторами естетичності, ергономічності тощо. Так само, як окремою темою слід виділити ексклюзивні види упаковки і ті сегменти, де взагалі може використовуватися тільки один з видів. Проте, якщо говорити про масове виробництво продуктів, необхідними і достатніми є тільки перші три фактори. Новий чинник екологічності, що з'явився в останнє десятиліття, поки не став домінуючим, але цього можна очікувати через 10-15 років. Якщо цей фактор ще не став домінуючим, то фактор міцності вже перестає бути таким. Дійсно, супутня упаковка і логістика, що вдосконалюється, цілком вирішують це питання.

Збереження нинішнього підходу до регулювання питань поводження з упаковкою та відходами упаковки веде до назрівання кризової ситуації. З одного боку, на виробництво пакувальних матеріалів щороку витрачається все більше матеріальних ресурсів (деревини, деяких металів, нафти, газу), з іншого - ці ресурси, здебільшого, після разового використання, опиняються на смітниках, які вже нині на 40-50% складаються з відходів матеріалів упакування. Майже половину маси пакувальних відходів (48%) становлять папір і картон, 24% - скло, 8% - чорні й кольорові метали (в основному консервні та банки для газованих напоїв та пива), 5% - дерево, 15% - полімерні синтетичні матеріали й комбінована тара.

В Україні найбільш популярна дешева упаковка. В умовах ринку, продавець намагається знизити собівартість своєї продукції, що стосується і упаковки. Один із найдешевших видів упаковки - це сітка. У сітку упаковують в основному цибулю, картоплю, буряк. За допомогою машин, що пропонує світовий ринок, овочі та фрукти можна упаковувати також в лотки, контейнери, картонні коробки, пакети тощо.

Що стосується дорогої упаковки, то в Україні вже є низка виробників, які готові випускати продукцію з дорогою упаковкою. А, отже, на таку упаковку теж є попит.

Таким чином, сьогодні вітчизняний ринок упаковки для харчових продуктів у цілому регулюється двома основними факторами: безпекою й економічністю, що відповідно закріплено на рівні національного законодавства. Причому ключова цінність для кожного товарного ринку визначається в першу чергу рівнем добробуту та специфікою галузі, для якої вона призначена.

Враховуючи різноманітність тари та упаковки охарактеризуємо цінові сегменти протягом 2007-2009 років. (рис. 2.1), скориставшись секторними діаграмами.



2007 р 2008 р 2009 р

Рис. 2.1. Цінові сегменти упаковки протягом 2007-2009 років

Таким чином, в останні роки попит на дешеву упаковку стрімко зростав, а на упаковку за високою ціною майже зафіксувався, що вказує на бажання підприємців економити, однак кількість самих підприємців, які працюють з упаковкою, стрімко зростає, адже це логістичні компанії, компанії посередники, оптові клієнти тощо, котрим необхідно одержати продукцію у привабливому та не зіпсованому стані.

Враховуючи те, що протягом 2007-2009 років відбувалося коливання попиту на упаковку за критерієм ціни, розглянемо графічно відхилення протягом цього ж періоду (рис 2.2).

Рис. 2.2 Зміна сегментів упаковки в Україні за критерієм ціни протягом 2007-2009 рр. (%)

Як проілюстровано діаграмою на рис 2.2, за критерієм ціни на ринку упакування в Україні майже протягом всього періоду дослідження чітко відмічалась тенденція зростання попиту та задоволення його за низькою ціною, де частка зросла від 42% у 2007 році до 49% у 2009році.

Ринок консервної склотари можна розділити на три підсегменти: «преміум», середній і дешевий. У сегменті «преміум» працює тільки одне підприємство: «Консюмерс-Скло-Зоря» - завод, якому немає рівних за технологіями не тільки в Україні. Однак основна його спрямованість - пляшка, банка для консервування займають невелику частку виробництва, а в цілому по Україні цей показник взагалі мізерний. Клієнтами «Зорі» є ТМ «Ніжин», ТМ «Чумак» - національні бренди, що виробляють дорогу консервацію і мають можливість платити за ексклюзивну скляну тару високої якості великі гроші. Дешевий сегмент представлений двома виробниками: рогачинським та артемівським заводами склотари. Якість їх продукції досить низька, ціна, відповідно, теж. У цих підприємств все ще велика частка у виробництві припадає на склобанки з горловиною СКО. Сьогодні в таку тару пакується продукція дрібних регіональних консервних заводів зі старим обладнанням і дешевою продукцією. Заводи, які працюють у середньому ціновому сегменті, в порядку зайнятих на ринку позицій розташовані таким чином: київський склотарний завод, бучацький склотарний завод, херсонський склотарний завод, пісковський склотарний завод, житомирський склотарний завод. Тара цього сегменту достатньо якісна і має доступну ціну. Заводи виробляють як стандартну тару, розраховану на будь-якого споживача, так і ексклюзивну - під конкретного замовника. Наприклад, у портфелі ексклюзивів київського склотарного заводу значаться українські ТМ «Верес», «Арго», «Руна», «Майстер Апетит» і багато інших, а також кілька великих російських консервних брендів» [2,4,6].

Застосування нових технологій дозволяє сьогодні випускати так звану полегшену тару, що особливо актуально у зв'язку з постійно зростаючими цінами на енергоносії. На думку експертів, виробництво полегшеного скла - питання не тільки прибутку, але і збереження позицій на ринку. По-друге, ринки-споживачі склотари поступово наближаються до насичення, тому процеси злиття і поглинання будуть відбуватися все інтенсивніше. А це означає, що концентрація капіталу поступово витіснить з ринку дрібних виробників, які не зможуть зміцнитися в спеціалізованій ніші.

В упаковці полімери витісняють «класичні» матеріали - папір, картон, скло, метал та інші. Тут знаходять своє застосування п'ять основних полімерів - поліетилен, поліпропілен, полістирол, полівінілхлорид та поліетилентерефталат. Головною перевагою поліетиленової упаковки (HDPE) для виробників і споживачів є те, що вона, по-перше на 20-40% дешевше скляної тари, і по-друге, дозволяє істотно скоротити витрати при транспортуванні.

Недарма найвищий попит на майонез, молоко і кисломолочні продукти саме в поліетиленових «подушечках». Багато виробників освоюють фасування майонезу в дой-паки (стоячі поліетиленові пакетики); незначна частина продукції випускається у пластикових стаканчиках. Адже пакети з поліетиленових багатошарових плівок є на сьогоднішній день найбільш економічними, дешевими і зручними упаковками. Така будова забезпечує гарний захист від УФ світла, кисню та інших газів, які так потрібні для асептичної упаковки молочних продуктів.

В даний час 16% всього обсягу фасованих рідких молочних продуктів розливається у пластикові пляшки (як правило з поліетилену та поліпропілену). А якщо пляшка пофарбована у білий колір, то у вартість пляшки входить концентрат для фарбування.

У національному виробництві пластмас понад 30% вироблених пластмас призначається на пакування. Тенденції до захисту навколишнього середовища стримують використання плівок і стимулюють розповсюдження пакування з поновлювальних матеріалів (папір, картон). Набувають популярності речовини, які розкладають живими організмами. Ці матеріали являють собою пластичні маси з домішкою крохмалю, які після використання піддаються природному перетворенню на безпечні для середовища елементи.

Для пакування із застосуванням допоміжних засобів (піддонів, підложок тощо) використовують прозору стретч-плівку. Так пакують свіжі салати, капусту та ще деякі овочі. На стретч-плівку можна нанести додаткову супроводжувальну інформацію.

Виробники активно шукають шляхи скорочення своїх витрат у галузі використання упаковки продукції.

У боротьбі за лідерство починається переоцінка цінностей на рівні «продавець-покупець» і на одне з перших місць виходить упаковка, як потужний інструмент впливу на споживача.

Краса упаковки та її незвичність вже не дивують споживача, особливо, якщо дизайн і форма упаковки свідчать про низьку функціональності. Ніхто не стане купувати упаковку, яку важко тримати в руках, покласти в сумку, зберігати в холодильнику[4].

Проте саме пакування для споживачів є одним з найважливіших чинників під час вибору того чи іншого товару. У супермаркеті, де товарів і так багато, саме пакування товару приваблює погляд покупця. Зробити вибір допомагають також етикетки, які містяться на упаковці. Вони можуть багато чого розповісти про овочі або фрукти.

Та, на жаль, в Україні цьому не приділяється належної уваги. Під час торгівлі плодоовочевою продукцією мало хто користується пакуванням. Однак правильно підібрана тара не дозволяє овочам швидко псуватися. Не запакована продукція не дає жодної інформації про товаровиробника та сам продукт. Страждає ж від цього сам товаровиробник.

Дуже часто для пакування продукції застосовуються гофрокартонні ящики, які використовувалися для бананів, цитрусових, яблук тощо. Така тара не завжди підходить за розміром та типом. Недоліком в такому випадку є також наявність чужої торговельної марки.

Сучасне пакування разом з рекламними заходами - це чудовий маркетинговий інструмент, що виконує функції, починаючи від привабливості і опису товару, закінчуючи здійсненням самого продажу. Виробники мають використовувати особливості дизайну пакування, щоб повідомити про цінні властивості продукції, власну торговельну марку. Адже понад половини покупок здійснюється під дією емоцій, які, передусім, залежать від побаченого. Український ринок пред'являє наступні вимоги до успішної упаковці: цілісність образу, «чесність» упаковки, індивідуальність упаковки, інформативність упаковки (виділення головної інформації, читаність основної інформації про товар на упаковці з відстані), відповідність принципу концентрації уваги (єдність образотворчої й інформаційної насиченості лежить в основі успіху упаковки), можливість внесення змін у дизайн упаковки. За даними маркетингового агентства щодо специфіки пакування, українці готові купувати паковану продукцію за умови, якщо її вартість в супермаркеті не буде вищою за базарну ціну більш, ніж на 10%. При цьому супровід пакування інформацією щодо харчової цінності і можливих рецептів їх приготування є одним з факторів, який може підштовхнути споживача купити саме цей товар[6].

Ринок пакувальних матеріалів представлений такими компаніями: «Альфатер Київ», «Тетра Пак Україна» та Клубом пакувальників, куди входять ще 80 організацій. Ця проблема для України не нова. Але, на жаль, протягом останніх 10 років крім потужної протидії професійних асоціацій неконструктивним діям урядових команд та балачок на всіх рівнях далі справа не пішла. Нагромадження твердих побутових відходів, а з ними і відходів упаковки на смітниках та полігонах продовжується, проте системи поводження з відходами упаковки як не було, так і нема, Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» як не було, так і нема сьогодні. Охарактеризуємо учасників пакувального ринку України за матеріалом та країною походження. (табл. 2.3)

Таблиця 2.3. Учасники пакувального ринку України 2007-2009років

Країна походження матеріалу (постачальник сировини)	Пакувальний матеріал (продукт)	Найвідоміші виробники упаковки в Україні
Росія, Україна, Фінляндія	Папір	Малинський картонно-паперовий комбінат
Україна	Картон	Малинський карт-паперовий комб, Ізмаїльский целюлозно-картонний комбінат
Україна	Гофрокартон	Малинський картонно-паперовий комбінат, Ізмаїльский целюлозно-картонний комбінат
Німеччина, Росія, Франція	Поліетилен	Альфатер Київ, Тетра-Пак Україна
Німеччина, Росія, Франція	Гнучкий пластик	Жидачівський ЦПК, «Дунапак-Україна» (спільне укрансько-французьке підприємство)
США, Німеччина, Франція, Польща, Італія	Жорсткий пластик	«Дунапак-Україна»
Росія, Білорусія, Україна	Дерево	Лісові господарства України: Луганське, Черкаське, Чернігівське
Україна, Росія	Комбінована упаковка (дерево+картон)	Малинський карт-паперовий комб
Україна, Росія, Франція, Італія	Комбінована упаковка (гофрокартон+поліетилен)	«Дунапак-Україна» Тетра-Пак
Україна, Італія, Франція	ПЕТ-упаковка	ПАТ «Славутич», АТ «Оболонь», ПАТ «Львівська Броварня»
Україна	Тканинна упаковка (мішковина, віскоза тощо)	Текстильні підприємства
Україна, Франція	Скло	«Консюмерс-Скло-Зоря», Київський, Черкаський, Житомирський склозаводи
Інші країни	Інший матеріал	Інші виробники

Завдяки підтримці уряду Франції та посольства цієї країни в Україні в цьому році на виставці «Пак Експо» працював колективний стенд французьких компаній. Крім того, ряд цих компаній, а саме Bassompierre Scientax (обладнання для виготовлення термоформованої упаковки), Latinpack (пакувальні машини, обладнання для зважування та фасування), Massilly Holding (металева упаковка), Newtec Packaging (системи пакування та дистрибуції), Saverglass Sas (скляна упаковка), Sidel (обладнання для виготовлення упаковки) виявили бажання зустрітися з фахівцями Клубу пакувальників.

Доволі скромно порівняно з розвиненими країнами використовується алюмінієва банка під пиво то охолоджувальні напої (у неї розливають напої лише два пив безалкогольні заводи - «Оболонь» і «Славутич»), проте пивна промисловість є великим споживачем 50-літрових КЕГів.

Водночас металева аерозольна упаковка для українського виробника - поки що екзотика. Інший сектор металевої упаковки - кришки - сильно залежний від розвитку сегменту склотари.

Оскільки більшість продукції переробної промисловості розливається в традиційні банки, то й найбільший обсяг українського ринку зосереджений у виробників традиційних кришок СКО - приблизно на кількість 800 - 100 млн умовних банок. Кришок «твіст-оф» продається удесятеро менше (на 75-80 млн. ум. банок), однак кількість їх з року в рік зростає на 10-15%, та й конкуренція на цьому ринку доволі відчутна.

В цілому ж ринок паперової упаковки вже сформувався за рахунок продуктів, що традиційно її використовують. Серед нових споживачів цієї продукції - хіба що ресторани швидкого харчування. Домінують на ринку паперових мішків і пакетів торгові підрозділи і дилери фірм-виробників, переважно іноземних (Росія, Фінляндія).

Цінова ситуація в цьому сегменті ринку упаковки сприятлива для покупців. Подібна продукція за останні пів року попри інфляцію здешевшала на 2-7%, а націнка знизилася настільки, що багато посередників перейшли на інший товар. Натомість ринок картонної тари швидко розвивається. Торік в Україні за даними ДАХК «Укрпапірпром», вироблено 195,7 млн. кв. м картонних ящиків. 2010 року Жидачівський ЦПК, другий у країні виробник тарного картону (перший - Рубіжнянський картонно-тарний комбінат) планує збільшити його випуск ще на 16,7%.

Попит на картонну тару зростає так швидко завдяки ширшому застосуванню для упаковки дрібних партій товару. Зокрема повністю перейшли з поліетиленового ящика на картонний виробники вин і великою мірою - виробники горілки.

В Україні з'явилося близько сотні невеликих виробництв полімерної (зокрема пакувальної) плівки. Інтенсивно розвиваються й потужні виробництва. Так, у травні 2009 року концерн «Стирол» запустив дві лінії з виробництва термозсідної і надміцної (4-шарової) пакувальної плівки.

Саме завдяки полімерній плівці пакувальники освоїли таку цілину, як розфасовка сипких товарів (крупи, цукор, макарони) для роздрібного покупця (зазвичай - по 1 кг). Тепер розфасовуються майже всі обсяги цих продуктів, а відтак зростання попиту на полімерну плівку вже не буде таким бурхливим.

У цілому полімерні матеріали чітко поділяються на тару й упаковку. Для упаковки використовують поліпропіленову плівку, стретч-плівку (з поліетилену або ПВХ), поліетилен (термозсідна плівка) і вже згаданий орієнтований полістирол, а також новинку на українському ринку - освітлений поліпропілен, з якого виготовляють, зокрема, прозорі стаканчики.

Тару випускають з ПЕТу (пляшки для безалкогольних напоїв), полістиролу (стаканчики і коробочки для йогуртів, сметани, м'яких маргаринів тощо) і поліетилену (ящики, видувні флакони і банки).

Найпоширеніший вид полімерної упаковки - поліпропілен, в який пакують практично всі обсяги сипких харчових продуктів. З поліпропілену виробляють плівку для невеликих пакетів, а також мішки. Водночас найшвидшими темпами розвивається ринок стретч-плівки, в яку загортають і пакують покупки в супермаркетах та інших роздрібних торгових точках.

Бурхливий розвиток переживає й виробництво полімерної тари. У 2008 році суттєво зросло виробництво поліетиленової видувної тари (флаконів, банок, каністр, бочок) завдяки розвитку вітчизняної індустрії побутової хімії, косметики, засобів захисту рослин, лаків і фарб.

Завойовує прихильність виробників тара зі спіненого полістиролу. Наприклад, 2009 року монопольний вітчизняний виробник полістиролу, з якого виготовляють не лише тару, а й різноманітні пластмасові вироби - концерн «Стирол», - збільшив поставки цього полімеру на український ринок втричі (з 9,5 до 28,4 тис. т).

Традиційно велику частку пакувальних матеріалів у виробництві соків становить картон (87%), який, за прогнозами аналітиків, у найближчій перспективі домінуватиме на ринку СНН. 2009 рік продемонстрував лояльність споживачів до упаковок місткістю 0,5 л (ТМ «Соки Біола» і «Садочок») - частка продажу соків у таких порціях зросла з 1% (2003 року) до 6%. Однією з тенденцій ринку СНН 2009 також стало виведення упаковок великих, сімейних, об'ємів (1,5-2 л).

Водночас може збільшитися частка ПЕТ-пляшок (4,6% ринку упаковки), оскільки ними повною мірою скористався новий гравець - ЗАТ «Ерлан» (ТМ «Соки Біола»), який прийшов на ринок влітку 2009 року і за півроку відвоював 43% нижчого за середній цінового сегменту ринку. Утім, пакувальний чинник навряд чи є визначальним в успіху ТМ «Соки Біола».

Отже, в сучасних умовах спостерігається тенденція до здешевлення упаковки та накладання на неї додаткових маркетингових функцій.

Надалі дослідження буде здійснюватися на мікрорівні, тобто перейдемо до аналізу діяльності ПП «Паксервіс», яке можна вважати традиційним представником галузі.

2.2 Дослідження організаційного механізму управління якістю в ПП «Паксервіс»

На підприємстві ПП «Паксервіс» діє комплексна система управління якістю продукції і ефективним використанням ресурсів (КСУЯП і ЕВР), яка базується на наступних принципах:

§ управління якістю продукції і ефективне використання ресурсів на всіх етапах життєвого циклу продукції та на всіх рівнях управління підприємством;

§ комплексність (одночасна реалізація взаємопов'язаних технічних, організаційних, економічних, соціальних та ідеологічних заходів при управлінні якістю продукції і ефективного використання ресурсів з обов'язковим забезпеченням охорони навколишнього середовища).

В управлінні якістю беруть участь всі підрозділи і громадські організації підприємства. Найменування підрозділів і посадові особи показані на схемі рис. 2.1).

Рис. 2.1. Організаційна структура ПП «Паксервіс»

Розподілення функцій і задач управління якістю показано в структурно-функціональній схемі.

По кожній функції встановлені конкретні цілі, визначена посадова особа, яка відповідає за її досягнення, вказані стандарти підприємства, що регламентують виконання функції, і визначені всі підрозділи (посадові особи), для яких стандарт є обов'язковим.

Функціонування КСУЯП (Котрольна систему управління якістю процесів діяльності) і ЕВР (ефективне використання ресурсів) регламентується комплексом стандартів підприємства. Стандарти підприємства діляться на спеціальні, які охоплюють окремі стадії життєвого циклу продукції, і загальні, які регламентують питання, визначаючи порядок робіт, що забезпечують якість праці і продукції на всіх етапах діяльності підприємства.

Ефективність функціонування КСУЯП і ЕВР в значній мірі визначається складом стандартів, що в неї входять, тому робота по розробці та впровадженню нових стандартів підприємства має дуже важливе значення. Основним джерелом формування номенклатури стандартів є аналіз якості продукції та технології її виготовлення. Після проведення цього аналізу на основі принципів наукової організації праці з урахуванням досягнень науки, техніки та передового досвіду розробляють чітку послідовність виконання кожного виду робіт. Стандарти підприємства періодично змінюються за складом та змістом, що пов'язано з тим, що з часом у виробництві з'являються нові «вузькі місця», які потребують свого вирішення, а також з необхідністю впровадження нових, більш раціональних способів виконання стандартизованих раніше робіт.

Контроль досягнення цілей і задач підприємства в галузі якості продукції і ефективного використання ресурсів здійснюється керівником підприємства.

В разі необхідності представництво апарату управління організовує комісію по проведенню аналізу причин, які заважають досягненню поставлених цілей і задач, а також розробку і виконання з удосконалення системи.

Також до функцій КСУЯП і ЕВР відносяться здійснення правового забезпечення; технологічної підготовки виробництва; організації матеріально-технічного забезпечення; раціонального використання трудових ресурсів.

Організаційно-технічною основою системи є стандарти всіх категорій і «Комплексний план науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва і соціально-економічного розвитку колективу».

Контроль за дотриманням вимог КСУЯП і ЕВР, а також наявність необхідних умов для їх дотримання здійснюється керівниками підрозділів.

Розробку заходів щодо удосконалення методів контролю якості виготовлення продукції, впровадження прогресивних методів контролю, виявлення причин і винуватців браку здійснює відділ технічного контролю.

В сучасних умовах підприємства ВТК є контролюючою організацією, головний обов'язок якої полягає в запобіганні випуску продукції, що не відповідає стандартам підприємства та інструкційно-технологічним картам, технічним описам.

ВТК виконує такі завдання, як регулювання відносин із замовниками, регулювання якості виробів, що випускаються, координація робіт всіх відділів, виробничих ділянок підприємства. що направлена на забезпечення стабільного високого рівня якості продукції підприємства. ВТК контролює якість сировини, напівфабрикатів по всьому виробничому циклу, а також здійснює контроль якості готової продукції.

До функцій ВТК відноситься контроль за дотриманням технологічної дисципліни, за відповідністю продукції вимогам інструкційно-технологічних карт, технічним описам моделей; контроль за відповідністю методів обробки вимогам нормативно-технічної документації; кінцевий контроль готової продукції.

Структура управління якістю показана на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Ієрархічна структура управління якістю діяльності ПП «Паксервіс»

Відділ технічного контролю очолює начальник ВТК, що підпорядковується головному інженеру.

До обов'язків начальника ВТК відноситься: забезпечення безперервної роботи відділу і виконання задач, які на нього покладені; здійснення керівництва всім контрольним апаратом ВТК, правильний підбір та здійснення розстановки робітників, систематичний контроль за їх діяльністю; організація технічного навчання робітників ВТК з метою підвищення кваліфікації з питань управління якістю продукції.

Начальник ВТК повинен здійснювати повсякденний контроль за роботою всіх відділів та цехів з забезпечення якості діяльності цехів; інформувати керівництво підприємства і цехів про всі випадки пред'явлення до прийому відділу технічного контролю недоброякісної продукції, дефектів порушень технологічної дисципліни і недоліків в організації виробництва, вимагаючи проведення заходів з їх усунення. Начальник ВТК проводить аналіз рекламацій на продукцію підприємства, встановлює причини випуску недоброякісної продукції.

Технолог зобов'язаний здійснювати постійний контроль за якістю продукції, що випускається, в технологічних процесах; здійснювати класифікацію дефектів, давати оцінку якості на даній ділянці.

Технолог має право призупиняти виготовлення продукції, яка не відповідає нормативно-технічній документації, і відразу інформувати про це начальника ВТК; вимагати від майстрів і робітників дотримання технологічної дисципліни; вимагати від технологів цехів належності технологічного обладнання на робочих місцях; вимагати від механіків справності обладнання і устаткування.

Виконання вимог до скотч-стрічки неможливе без проведення суворого контролю конструктивних і технологічних параметрів виробів. При цьому необхідно виходити з того, що якість продукції закладається при розробці проекту, забезпечується під час її виготовлення та підтримується в процесі експлуатації.

Функціонально-вартісної аналіз якості пакувальних матеріалів на ПП «Паксервіс» при їх виробництві проводиться в кілька етапів, і при цьому враховується і сам процес упакування на замовлення клієнта.

На першому, підготовчому, етапі уточнюють об'єкт аналізу - носій витрат або ж центр їх формування, що особливо важливо при обмеженості ресурсів за сучасних умов. Даний етап завершується, якщо знайдений варіант із низкою в порівнянні з іншими собівартістю і високою якістю.

На другому, інформаційному, етапі збираються дані про досліджуваний об'єкт (призначення, техніко-економічні характеристики) і складових його блоках, деталях (функції, матеріали, собівартість). Вони йдуть декількома потоками за принципом відкритої інформаційної мережі. У мережу інформація з поліпшення якості виробу і зниженню витрат на його виробництво надходить з конструкторських, економічних підрозділів підприємства і від споживача до керівників відповідних служб. Оцінки і побажання споживачів акумулюються в маркетинговому відділі. У процесі роботи вихідні дані обробляються, перетворюються у відповідні показники якості і витрат, проходячи всі зацікавлені підрозділи, і надходять до керівника проекту.

На третьому, аналітичному, етапі докладно вивчаються функції виробу, у нашому випадку скотч-стрічки для сполучення складових упаковки (їхній склад, ступінь корисності), його вартість і можливості її зменшення шляхом відсікання другорядних і марних функцій. Це можуть бути не тільки технічні, але й органолептичні, естетичні й інші функції виробу чи його деталей, вузлів. Для цього доцільно використовувати принцип Ейзенхауера - принцип АВС, відповідно до якого функції поділяються на:

А - головні, основні, корисні;

В - другорядні, допоміжні, корисні;

С - другорядні, допоміжні, марні.

Одночасно нівелюються або ж взагалі відсутні колишні витрати, які не співпадають за періодом здійснення. Використання табличної форми розподілу функцій полегшує такий аналіз. Складемо таку таблицю для пакувальних матеріалів ПП «Паксервіс», (в табл. 2.4. увагу приділено скотчевій стрічці).

Таблиця 2.4. Розподіл службових функцій у процесі виробництва скотч-стрічки за принципом АВС на ПП «Паксервіс»

Деталі	Функції	РАЗОМ по деталі	Попередній висновок
	1	2	3	4
Власне скотч-стріка	А	В	В	С	1С	-
Рулон тримач	В	С	А	С	2С	Вдосконалити
Хлястик-запобіжник залипання	В	А	В	С	1С	-
Упакованя для зберігання або перевезення	С	В	В	А	1С	-
Разом по функції	1С	1С	-	3С	-	-
Попередній висновок	-	-	-	зміна	-	-

У підсумкові графи заносяться дані про кількість другорядних, допоміжних, марних функцій за деталями, що дозволяє зробити попередній висновок про їхню необхідність для ПП «Паксервіс».

Далі можна побудувати таблицю вартості деталей за кошторисом чи найбільш важливими його статтями і оцінити вагомість функцій кожної деталі у взаємозв'язку з витратами на їхнє забезпечення. Це дозволить виявити можливі напрямки зниження витрат шляхом внесення змін у конструкцію виробу (тримач скотч стрічки), технологію виробництва, заміни частини власного виробництва деталей і вузлів, заміни одного виду матеріалів іншим, більш дешевим чи економічним в обробці, зміна постачальника матеріалів, розміру їхніх постачань тощо.

Угруповання витрат на функції по факторах виробництва дозволять виявити першочерговість напрямків зниження собівартості виробу. Такі напрямки доцільно деталізувати, ранкуючи їх за ступенем значимості, визначеної експертним шляхом (було проведено фокус-групу серед клієнтів, які звертають за послугою упакування більше 2-х разів на місяць), і зіставляючи з витратами, вибирати шляхи здешевлення продукції. Для цього можна скласти таблицю 2.5.

Таблиця 2.5. Зіставлення коефіцієнтів значимості функцій при виробництві скотч-стрічки орієнтовно на вартість на ПП «Паксервіс» у 2008-2009 роках

Ранг функції	Значимість, %	Частка затрат на функцію в заг. затратах, %	Коефіцієнт затрат на функцію
1. Підготовка орієнтовно на розміри	40	40	1
2. Власне упакування	30	50	1,67
3. Вирівнювання за стандартами	15	5	0,33
4. Фіксація для підвищення функціональності	10	3	0,3
5. Узгодження правил користування	5	2	0,4
РАЗОМ	100	100	-

Зіставивши питому вагу витрат на функцію в загальних витратах і значимість відповідної йому функції, можна обчислити коефіцієнт витрат на кожну функцію.

Оптимальним вважається Кз/ф =1. Кз/ф < 1 бажаніше, ніж Кз/ф > 1.

При істотному перевищенні даного коефіцієнта одиниці необхідно шукати шляхи здешевлення даної функції (у нашому прикладі це друга функція).

Результатом проведеного функціонально-вартісного аналізу є варіанти рішення, у яких необхідно зіставити сукупні витрати на вироби, що є сумою елементних витрат, з якою-небудь базою.

Цією базою можуть, наприклад, служити мінімально можливі витрати на виріб.

На четвертому, дослідницькому, етапі оцінюються пропоновані варіанти розробленого виробу, в нашій ситуації це підвищення міцності липкості скотч стрічки на момент упакування.

На п'ятому, рекомендаційному, етапі відбираються найбільш прийнятні для даного виробництва варіанти розробки й удосконалення виробу.

З цією метою було побудовано матрицю (додаток А), призначену для урахування значимості функцій виробу - скотч-стрічка на ПП «Паксервіс» у 2008-2009 роках.

З урахуванням значимості функції виробу, його вузлів, деталей і рівня витрат за допомогою ціноутворення, ґрунтуючись на знанні попиту на продукцію, визначається рівень її рентабельності.

Усе це в сукупності служить меті ухвалення рішення про вибір до виробництва скотч стрічки з підвищеною швидкістю злипання та протистояння волозі, а також інших напрямків і масштабу його удосконалення.

Таблиця 2.6. Дані опитування покупців щодо додаткового упакування із застосуванням ущільненої скотч стрічки порівняно зі звичайною на ПП «Паксервіс»

Показники	Покупці учасники фокус-групи
	№1	№2	№3	№4	№5	№6	№7	№8	№9	№10
Ціна скотч стрічки на тримачі, грош. од.	4	4	4,5	4,5	6	8	5,5	5,5	5,5	5
Варіант комплектації	1	2	2	3	4	5	3	4	5	2
Ціна приладу для пакування зі стрічкою, грош. од.	5	5	7	7	7,5	4	4,5	6	6	7,5
Варіант комплектації	3	3	5	6	6	3	1	5	5	5
Ціна стрічки з додатковим укомплектуванням, грош. од.	5,5	5,5	5,5	4,5	6,5	6,5	6,5	8	5	5
Варіант комплектації	3	4	5	4	3	4	5	6	4	5

Дані наведені в табл. 2.6 про результати опитування, проведеного фахівцями ПП «Паксервіс», як впливає комплектування пакувальних пакетів для різних виробів із ущільною скотч-стрічкою орієнтовно на попит на дану послугу щодо пакування та наміру здійснити повторний вибір.

Додаткові необхідні розрахунки приведені в табл. 2.7. Тоді, підставивши отримані значення, будемо мати такі коефіцієнти кореляції щодо удосконаленої скотч-стрічки та звичайної на користь першої:

S(xx)=57.467; S(yy)=39.741; S9xy)=36.233

R=36.233/ SQR (57.466*39.741)=0.758

Значення r, рівне величині +0,758, свідчить про наявність високої позитивної кореляції між удосконаленим товаром - скотч стрічкою та звичайною скотч стрічкою, що є одним з показників його якості, і ціною на нього, у якій утілені витрати (див. табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Показники для розрахунку коефіцієнта кореляції ущільненої скотч стрічки порівняно зі звичайною.

X	X2	Y	Y2	XY
1	1	4	16	4
2	4	4	16	8
2	4	4,5	20,25	9
3	9	4,5	20,25	13,5
4	16	6	36	24
5	25	8	64	40
3	9	5,5	30,25	16,5
4	16	5,5	30,25	22
5	25	5,5	30,25	27,5
2	4	5	25	10
3	9	5	25	15
3	9	5	25	15
5	25	7	49	35
6	36	7	49	42
6	36	7,5	56,25	45
3	9	4	16	12
1	1	4,5	20,25	4,5
5	25	6	36	30
5	25	6	36	30
5	25	7,5	56,25	37,5
3	9	5,5	30,25	16,5
4	16	5,5	30,25	22
5	25	5,5	30,25	27,5
4	16	4,5	20,25	18
3	9	6,5	42,25	19,5
4	16	6,5	42,25	26
5	25	6,5	42,25	32,5
6	36	8	64	48
4	16	5	25	20
5	25	5	25	25
?116	?506	?170,5	?1008,75	?695,5

В даному випадку показник якості має числові характеристики, то відповідно при побудові індексів їх можна використовувати як відзеркаленість питомої ваги витрат.

У табл. 2.8 наведено дані про заплановану і фактичну вартість скотчевої стрічки на тримачі, використовуваного для виробництва пакувальних матеріалів ПП «Паксервіс»

Таблиця 2.8. Вартість скотчевої стрічки для функціонального пакувального комплекту

Фактичні показники	Планові покзанки відповідно до вимог клієнітв
Ширина стрічки, мм.	вартість без підготовки, грош. од.	Ширина стрічки, мм.	вартість без підготовки, грош. од.
3,05	48	4,62	42
3,16	48	4,50	42
2,86	50	4,43	44
2,71	50	4,81	42
2,62	50	4,12	44
2,53	50	4,01	44
2,24	52	3,88	46
2,02	52	3,67	46
1,95	52	3,30	48
1,83	52	3,21	48
?24,97	?504	?40,55	?446

Витрати на дану сировину в порівнянні з планом зросли на 13%:

(504 - 446)/446 · 100% = 13%.

Однак з таблиці видно, що внаслідок зменшення товщини сталевого листа на виготовлення виробу його потрібно менше на 100% - 24,97/40,55 ·100% = 38,42%. Можна розрахувати індекси витрат з урахуванням якості і проаналізувати вплив на нього обох факторів: зміни витрати нової сировини і його вартості.

Тоді для даної ситуації при оцінці нової та старої скотч-стрічок маємо такі результати:

Ік=0,61446

Таким чином, з урахуванням споживання більш якісної сировини для вдосконаленої скотч стрічки індекс витрат з урахуванням якості склав 69,7%, тобто витрати знизилися в порівнянні з планом на 30,3% (100,0% - 69,7%).

Таким чином, зниження склало 38,6% (100,0% - 61,4%).

Зміна ж вартості нового якісного матеріалу для вдосконаленої скотч-стрічки, викликана підвищенням трудомісткості його обробки й оплати трудозатрат, дорівнює:

Iz=1252,16/1104,48=1,13371

Тобто вартість матеріалу підвищилася на 13,4% (113,4% - 100,0%).

Перевірити можна в такий спосіб:

0,61446*1,13371=0,6966, що підтверджує правильність здійснених обчислень. Для оцінки якості і конкурентоздатності виробу можливо також застосування методу бальної оцінки і методу питомої ціни.

Відносні показники розміру браку і втрат від браку розраховують процентним відношенням абсолютного розміру браку чи втрат від браку відповідно до виробничої собівартості товарної продукції на ПП «Паксервіс»

Розглянемо ситуацію на ПП «Паксервіс», що наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9. Динаміка показників браку для звичайної скотч-стрічки на ПП «Паксервіс» протягом 2007-2009 років, грн.

№ п/п	Показник, грн.	Роки	Відхилення
		2007 рік	2008 рік	2009рік	Абсолютне	Відносне, %
1	Собівартість кінечного браку	19000	20 000	24 000	1 000	4 000	5,26	20
2	Витрати на виправлення браку	9500	10 000	7 500	500	-2 500	4,48	-25
3	Абсолютний розмір браку	28500	30 000	31 000	1 500	1 000	3,35	3,33
	(р. 1 + р. 2)
4	Вартість браку по ціні використання	5700	6 000	6 500	300	500	4,56	8,33
5	Суми, стягнені з осіб - винуватців браку		-	1 500	-	-	-	-
6	Суми, стягнені з постачальників		-	8 000	-	-	-	-
7	Абсолютний розмір втрат від браку (р. 3 - р. 4 - р. 5 - р. 6)	22800	24 000	14 700	1 200	-9 300	5,26	-38,75
8	Валова (товарна) продукція по виробничій собівартості	380000	400 000	420 000	20 000	20 000	5,26	5
9	Відносний розмір браку (р3 / р. 8 * 100)	7,5	7,5	7,5	0	0	5,26	0
10	Відносний розмір втрат від браку (р. 7 / р. 8 * 100)	5,7	6	3,5	0	-3	4,48	-41,67

З табл. 2.9 можна зробити висновок, що основною причиною браку виявилося постачання неякісної сировини чи інших видів матеріальних ресурсів. У 2009 році, ґрунтуючись на досвіді 2008 року, виробник склав договір на постачання матеріалів, що передбачає компенсацію у випадку їхньої низької якості, що і дозволило скоротити абсолютний розмір утрат від браку на 9 300 грош. од. (24 000 - 14 700) чи на 38,75% (14 700 / 24 000 · 100%). Відносний розмір утрат від браку знизився на 2,5%.

Політика підприємства ПП «Паксервіс» споконвічно спрямована на високу якість продукції та послуг. Однак брак, що є його протилежністю, може виникнути на будь-якім підприємстві, що також необхідно враховувати.

Рекламації порівнюють по вартості і по кількості з минулим періодом. Їх розраховують на 100, 1000, 10000 виробів у залежності від обсягу виробництва скотч-стрічки на ПП «Паксервіс». Поява рекламації наносить виробнику не тільки матеріальний, але і моральний збиток, позначаючись на його репутації.

Можна також визначити вартість придатної продукції, що могла б бути отримана при відсутності браку (?q). Для цього необхідно фактичний обсяг товарної продукції в планових цінах (q₁*Pпл) помножити на частку остаточного браку виробничої собівартості (d _о.б.). Нехай для нашого приклада q₁*Pпл = 500 000 грош. од. Тоді

Менеджери повинні рекомендувати керівництву ПП «Паксервіс» знайти підприємство, що поставляє більш якісну сировину для даного виробництва.

Однак витрати, пов'язані з вирішенням проблем по виникненню, запобіганню браку, іноді можуть перевищувати витрати, що несе підприємство, якщо брак не усунутий. Для цього варто ретельно проаналізувати витрати на запобігання різних дефектів і їхнє усунення. У цьому можуть допомогти крива Парето і додаткові графіки, що відбивають витрати, пов'язані з цими дефектами, оцінки витрат, пов'язаних з вирішенням проблем, і оцінки часу, що необхідний для вирішення проблем.

2.3 Аналіз умов та факторів формування якості діяльності підприємства

Одними з базових чинників, які впливають на якість, є економічні та фінансові чинники з позиції підприємства. Отже, проаналізуємо фінансово-економічний стан підприємства за останні 5 років, та ланцюгове відхилення.

Таблиця 2.10. Оцінка фінансового стану ПП «Паксервіс» у 2006-2010 роках [дод. В], тис. грн.

Показники	2006	2007	2008	2009	2010
1. Загальна вартість активів (майна).	37804,3	39794	41399	44182	48158,4
2. Вартість необоротних активів.	24305,8	25585	26313	29290	31926,1
3. Вартість оборотних (мобільних) активів.	13498,6	14209	15086	14892	16232,3
4. Дебіторська заборгованість.	3359,2	3536	3036	2089	2277
5. Власний капітал.	34335,9	36143	38996	42440	46259,6
6. Залучений капітал.	3468,5	3651	2403	1742	1898,8
7. Фондоозброєність:
- (за оплатою праці)	8,2	8,6	8,16	6,41	7
- середньооблікового працівника	107	112,59	91,27	92,8	101,2
8. Вартість основних засобів:
- первісна	44471,4	46812	48725	52689	57431
- залишкова	24066,4	25333	26195	29233	31864
9. Коефіцієнт зносу основних засобів.	0,4	0,46	0,46	0,45	0,5
10. Матеріаломісткість господарської діяльності.	0,7	0,73	0,76	0,73	0,8
11. Трудомісткість господарської діяльності.	0,1	0,12	0,08	0,09	0,1
12. Фондомісткість господарської діяльності.	0,1	0,07	0,07	0,07	0,1
13. Матеріаловіддача.	1,3	1,37	1,31	1,36	1,5
14. Коефіцієнт співвідношення:	0				0
- необоротних і оборотних активів.	1,7	1,8	1,74	1,97	2,1
- оборотних і необоротних активів.	0,5	0,56	0,57	0,51	0,6
15. Середньооблікова чисельність працівників.	213,8	225	287	315	343,4

Згідно даних, наведених в табл. 2.10 та 2.11. загальна вартість активів підприємства на кінець 2009 року склала 44182 тис. грн.

Таблиця 2.11. Відхилення показників фінансового стану ПП «Пак сервіс» у 2006-2010 роках

Показники	Абсолютне відхилення, тис. грн.	Відносне відхилення, Т пр.%
	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2010/2009	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2010/2009
1. Загальна вартість активів (майна).	1989,7	1605,0	2783,0	3976,4	5,3	4,0	6,7	9,0
2. Вартість необоротних (довгострокових, постійних) активів.	1279,3	728,0	2977,0	2636,1	5,3	2,8	11,3	9,0
3. Вартість оборотних (мобільних) активів.	710,5	877,0	-194,0	1340,3	5,3	6,2	-1,3	9,0
4. Дебіторська заборгованість.	176,8	-500,0	-947,0	188,0	5,3	-14,1	-31,2	9,0
5. Власний капітал.	1807,2	2853,0	3444,0	3819,6	5,3	7,9	8,8	9,0
6. Залучений капітал.	182,6	-1248,0	-661,0	156,8	5,3	-34,2	-27,5	9,0
Фондоозброєність:
- (за оплатою праці)	0,4	-0,4	-1,8	0,6	5,3	-5,1	-21,4	9,0
- середньо об. працівника	5,6	-21,3	1,5	8,4	5,3	-18,9	1,7	9,0
8. Вартість основних засобів:
- первісна	2340,6	1913,0	3964,0	4742,0	5,3	4,1	8,1	9,0
- залишкова	1266,7	862,0	3038,0	2631,0	5,3	3,4	11,6	9,0
9. Коефіцієнт зносу основних засобів.	0,0	0,0	0,0	0,0	5,3	0,0	-2,2	9,0
Матеріаломісткість господарської діяльності.	0,0	0,0	0,0	0,1	5,3	4,1	-3,9	9,0
Трудомісткість господарської діяльності.	0,0	0,0	0,0	0,0	5,3	-33,3	12,5	9,0
Фондомісткісь господарської діяльності.	0,0	0,0	0,0	0,0	5,3	0,0	0,0	9,0
13. Матеріаловіддача.	0,1	-0,1	0,1	0,1	5,3	-4,4	3,8	9,0
14. Коефіцієнт співвідношення:
- необоротних і оборотних активів.	0,1	-0,1	0,2	0,2	5,3	-3,3	13,2	9,0
- оборотних і необоротних активів.	0,0	0,0	-0,1	0,0	5,3	1,8	-10,5	9,0
Середньооблікова чисельність працівників.	11,3	62,0	28,0	28,4	5,3	27,6	9,8	9,0

В порівнянні з 2007 роком вартість активів збільшилась на 4388 тис. грн. або 11,03%.

Це свідчить про те, що підприємство розвивається і має стабільний фінансовий стан.

Вартість необоротних активів у 2009 році в порівняння з 2007 роком збільшилась на 3705 тис. грн., або на 14,48%; оборотних активів на 683 тис. грн. або 4,81%.

Дебіторська заборгованість за аналізований період зменшилась на 1447 тис. грн., або на 40,92%, це є позитивний показник, який свідчить про виважену політику керівництва підприємства щодо дебіторів.

Власний капітал підприємства збільшився на 6297 тис. грн., або на 17,42%, внаслідок чого відпала потреба в залученні додаткового запозиченого капіталу, сума якого скоротилась на 1909 тис. грн., або 52,29%.

Вартість основних засобів збільшилась на 5877 тис. грн., або на 12,5%, проте коефіцієнт зносу основних засобів свідчить, що основні активи підприємства зношені на 45% (2005 р.) і потребують більш інтенсивного оновлення.

Матеріаломісткість господарської діяльності є дуже високою - 0,73 (2009 р.), а трудомісткість досить низькою - 0,09 (2009 р.).

Коефіцієнти співвідношення необоротних і оборотних активів та оборотних і необоротних активів свідчать, що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше, ніж оборотних), що характерно для всіх виробничих підприємств.

Середньооблікова чисельність працівників за аналізований період збільшилась на 90 осіб, або на 40%, що свідчить про збільшення обсягу виробництва.

Для того, щоб проаналізувати ліквідність підприємства, розглянемо таблицю 2.12.

Таблиця 2.12. Оцінка ліквідності ПП «Паксервіс» у 2006-2010 роках

Показники	Норматив	2006	2007	2008	2009	2010
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	>1	3,70	3,89	6,28	12,13	13,22
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.	>0,5	1,02	1,07	1,48	2,12	2,31
3. Коефіцієнт незалежності (забезпеченої) ліквідності.	>0,5	1,05	1,11	2,24	4,68	5,10
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.	>0,2	0,10	0,10	0,22	0,42	0,46
5. Частка оборотних активів в загальній сумі активів.	за планом	0,34	0,36	0,36	0,34	0,37
6. Частка виробничих запасів в оборотних активах.	>0,5	0,44	0,46	0,44	0,47	0,51

Загальний коефіцієнт покриття на протязі аналізованого періоду має сталу тенденцію до збільшення. Це свідчить про достатність у підприємства обігових коштів для погашення боргів протягом року.

Коефіцієнт швидкої ліквідності становить: у 2007 р - 1,07; у 2008 р. - 1,48; у 2009 р. - 2,12. На протязі аналізованого періоду він становив нормативне значення (> 0,5). Цей коефіцієнт свідчить про те, скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів.

Таблиця. 2.13. Відносні показники зміни ліквідності ПП «Паксервіс» у 2006-2010 роках

Показники	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення
	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2010/2009	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2010/2009
1. Загальний коефіцієнт покриття (платоспроможності)	0,19	2,39	5,85	1,09	1,05	1,61	1,93	1,09
2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.	0,05	0,41	0,64	0,19	1,05	1,38	1,43	1,09
3. Коефіцієнт незалежності (забезпеченої) ліквідності.	0,06	1,13	2,44	0,42	1,05	2,02	2,09	1,09
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.	0,01	0,12	0,2	0,04	1,05	2,2	1,91	1,09
5. Частка оборотних активів в загальній сумі активів.	0,02	0	-0,02	0,03	1,05	1	0,94	1,09
6. Частка виробничих запасів в оборотних активах.	0,02	-0,02	0,03	0,04	1,05	0,96	1,07	1,09

Що стосується коефіцієнта абсолютної ліквідності, то: у 2007 році цей показник становив менше нормативу (норматив 0,2; показник 0,10), проте у 2008 та 2009 роках його значення збільшилось і становило відповідно 0,22 та 0,42. Цей показник свідчить про готовність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.

Частина оборотних активів в загальній сумі активів та частина виробничих запасів в оборотних активах на протязі аналізованого періоду майже не змінюються і їх значення свідчать, як вже зазначалося раніше, про те що підприємство займається виробничою діяльністю (необоротних активів більше). За даними таблиці 2.14 проведемо аналіз ділової активності підприємства.

Таблиця 2.14. Оцінка ділової активності ПП «Паксервіс» у 2006-2010 роках тис грн.

Показники	2006	2007	2008	2009	2010
1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	39430,7	41506	63528	81265	88578,9
2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	32857,7	34587	52938	67718	73812,6
3. Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг)	24632,6	25929	33518	37986	41404,7
4. Валовий фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
- прибуток	5398,85	5683	8682	11804	12866,4
- збиток
5. Чистий фінансовий результат:
- прибуток	1444,95	1521	3321	5911	6442,99
- збиток
6. Продуктивність праці (по оплаті праці).	11,153	11,74	16,49	14,84	16,1756
7. Фонд оплати праці.
- річний	2797,75	2945	3210	4562	4972,58
- місячний	233,149	245,42	267,5	380,17	414,385
8. Фондовіддача.	1,3015	1,37	2,02	2,32	2,5288
9. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.	2,318	2,44	3,51	4,55	4,9595
10. Тривалість обороту оборотних активів.	142,5	150	104	80	87,2
11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.	0,912	0,96	1,36	1,6	1,744
12. Тривалість обороту власного капіталу.	361,95	381	269	229	249,61

Таблиця 2.15. Відхилення показників ділової активності ПП «Паксервіс» у 2006-2010 роках тис. грн..

	Абсолютне відхилення	Відносне відхилення, % т пр.
Показники	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2010/2009	2007/2006	2008/2007	2009/2008	2010/2009
1. Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	2075,3	22022,0	17737,0	7313,9	5,3	53,1	27,9	9,0
2. Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1729,4	18351,0	14780,0	6094,6	5,3	53,1	27,9	9,0
3. Фактичні обсяги виробництва продукції (робіт, послуг)	1296,5	7589,0	4468,0	3418,7	5,3	29,3	13,3	9,0
4. Валовий фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
- прибуток	284,2	2999,0	3122,0	1062,4	5,3	52,8	36,0	9,0
5. Чистий фінансовий результат:
- прибуток	76,1	1800,0	2590,0	532,0	5,3	118,3	78,0	9,0
- збиток
6. Продуктивність праці (по оплаті праці).	0,6	4,8	-1,7	1,3	5,3	40,5	-10,0	9,0
7. Фонд оплати праці.

Подобные документы

• Управління якістю діяльності торговельного підприємства

  Проблема якості в умовах господарювання. Сучасна концепція управління якістю. Методологічні підходи до забезпечення якості діяльності організації підприємств. Особливості інтегрованої системи управління якістю діяльності торговельного підприємства.
  
  научная работа [566,8 K], добавлен 26.01.2014
  

• Управління якістю на підприємстві

  Сутність якості продукції, основні методи і механізми організації системи управління якістю на підприємстві, значення такої системи для успішної діяльності організації. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ "МТК".
  
  курсовая работа [266,0 K], добавлен 22.01.2010
  

• Розробка системи управління якістю виробництва напівфабрикатів в ресторані загального типу І класу

  Процес впровадження сучасних систем управління якістю на підприємствах України. Забезпечення якості продукції в заготівельних цехах ресторану. Активний пошук та взаємодія з замовниками та споживачами. Проведення сертифікації продукції та системи якості.
  
  реферат [26,2 K], добавлен 20.06.2011
  

• Підвищення якості продукції на підприємстві

  Сутність, основні категорії і поняття управління якістю продукції. Методика визначення впливу якості продукції на стратегію розвитку підприємства. Організаційно-методичні принципи управління даним показником, напрямки використання зарубіжного досвіду.
  
  курсовая работа [87,3 K], добавлен 03.04.2014
  

• Управління якістю продукції ТОВ "МТК"

  Теоретичні аспекти управління якістю. Поняття якості. Основні етапи розвитку систем управління якістю. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ "МТК". Оцінка рівня управління якістю продукції підприє
  
  дипломная работа [334,7 K], добавлен 30.03.2007
  

• Ефективність управління розвитком підприємства

  Ефективність управління розвитком як основа забезпечення збалансованого зростання підприємства, методичні підходи до його оцінювання та комплексна система показників. Розробка заходів щодо підвищення ефективності управління розвитком підприємства.
  
  магистерская работа [840,2 K], добавлен 21.04.2013
  

• Розробка комплексу функціональних моделей управління якістю в системах прийняття управлінських рішень

  Системний підхід в розробці принципів управління якістю організації. Стандарти ІСО в системі управління якістю виробничих процесів. Документація системи менеджменту якості. Менеджмент ресурсів. Якість та управління організацією. Економічна ефективність ро
  
  дипломная работа [199,7 K], добавлен 20.06.2004
  

• Впровадження концепцій загального управління якістю на підприємствах

  Сутність та проблеми впровадження системи управління якістю на підприємствах. Загальна характеристика концепції загального управління якістю (TQM) в Україні. Сучасний стан системи стандартів з якості, перспективні напрямки підвищення її ефективності.
  
  контрольная работа [32,6 K], добавлен 11.07.2010
  

• Управління якістю

  Економічна сутність поняття якості. Віддзеркалення якості процесів життєвого циклу на якості результату. Особливості розвитку економіки якості. Визначення економічної ефективності підвищення якості на підприємстві. Розрахунок сукупного зниження витрат.
  
  реферат [541,1 K], добавлен 12.06.2014
  

• Дослідження аспектів управління якістю продукції

  Керування якістю, як основа підвищення конкурентноздатності продукції. Концепція й ідеологія загального керування якістю. Практичні підходи до керування якістю. Організація контролю якості на підприємстві. Розробка механізму попередження браку продукції.
  
  дипломная работа [446,8 K], добавлен 15.06.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам