Управління якістю діяльності підприємства

- річний

147,3

265,0

1352,0

410,6

5,3

9,0

42,1

9,0

- місячний

12,3

22,1

112,7

34,2

5,3

9,0

42,1

9,0

8. Фондовіддача.

0,1

0,7

0,3

0,2

5,3

47,4

14,9

9,0

9. Коефіцієнт оборотності оборотних активів.

0,1

1,1

1

0,4

5,3

43,9

29,6

9,0

10. Тривалість обороту оборотних активів.

7,5

-46

-24

7,2

5,3

-30,7

-23,1

9,0

11. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

0

0,4

0,2

0,1

5,3

41,7

17,6

9,0

12. Тривалість обороту власного капіталу.

19,1

-112

-40

20,6

5,3

-29,4

-14,9

9,0

З наведених даних бачимо, що підприємство в період з 2007 по 2009 рік суттєво збільшило випуск готової продукції, внаслідок чого зросла валова виручка та чистий доход підприємства (відповідно на 39759 тис. грн. або 96% та 33131 тис. грн. або 96%). Фактичні обсяги виробництва продукції збільшились на 12057%, або 47%; збільшення виручки на 96% свідчить про те, що було збільшено ціни на продукцію підприємства.

Чистий прибуток підприємства за аналізований період збільшився на 289%(!). Продуктивність праці на підприємстві збільшилась на 26%. Фонд оплати праці виріс на 5%. Тривалість обороту оборотних активів зменшилась майже вдвічі з 150 днів у 2007 р. до 80 днів у 2005 р., що є позитивним показником. Також зменшилась на 153 дні тривалість обороту власного капіталу.

Можна зробити висновок, що показники ділової активності підприємства за аналізований період суттєво покращились.

За даними таблиці 2.16 проведемо аналіз рівня ефективності господарської діяльності ПП «Паксервіс».

Таблиця 2.16. Оцінка ефективності господарської діяльності ПП «Паксервіс» у 2006-2010 роках як прояву якості діяльності (грн.).

Показники	2006	2007	2008	2009	2010
1. Рентабельність (прибутковість) виробничих витрат. тис. грн	18,68	19,66	19,62	21,11	23,01
2. Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності.%	10,67	11,23	16,55	23,92	26,07
3. Рентабельність (прибутковість) підприємства.%	4,39	4,62	6,81	9,85	10,74
4. Чиста рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).%	4,18	4,4	6,27	8,73	9,52
5. Рентабельність активів.%	5,58	5,87	9,91	15,56	16,96
6. Коефіцієнт окупності виробничих витрат.	1,14	1,2	1,2	1,21	1,32
7. Адміністративні витрати на 1 грн. собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). грн	0,05	0,05	0,03	0,02	0,02
8. Коефіцієнт окупності активів.	0,83	0,87	1,28	1,53	1,67

Як зазначалося вище, на рівень якості впливають фактори різного характеру та результату дії. На даний час проаналізуємо їх вплив орієнтовно на дані контролю.

При пасивному контролі установлюється лише відповідність (або невідповідність) різних параметрів якості продукції вимогам тих чи інших нормативних документів (НД), на основі чого готова продукція поділяється на придатну і непридатну (браковану).

При активному контролі результати контрольних вимірювань використовуються для корегування роботи устаткування та усунення інших причин, що спричиняють відхилення від вимог НД, і при цьому не лише фіксують появу браку, а й запобігають його повторенню.

Постачальники відповідають за якість продукції, яку вони постачають, але, оскільки вони не завжди забезпечують її високу якість, більшість промислових підприємств організують у себе вхідний контроль. Його особливість полягає у тому, що контролер, як правило, не знає умов виробництва у постачальника і не може безпосередньо впливати на процес виготовлення продукції. При поточному контролі здійснюється спостереження, оцінювання та регулювання ходу технологічного процесу. Наближення тих чи інших параметрів продукції до граничних значень свідчить про те, що у технологічному процесі часом можуть виникати неполадки. У цьому випадку слід вживати відповідних заходів, які б запобігли виникненню браку.

Cyцільний контроль у ряді випадків на ПП «Паксервіс» не можна застосовувати, оскільки у процесі контролю деякі вироби руйнуються або змінюють властивості. Але і для усіх інших виробів суцільний контроль коштує дорого, вимагає великих витрат часу. Тому неминучим є вибірковий контроль, при якому перевіряється лише частина виробів з контрольованої партії. Вибірковий контроль доцільний лише в тому разі, якщо його режим старанно обґрунтований технічними та економічними міркуваннями.

З метою забезпечення високої якості продукції контрольні служби, а іноді і представники замовника здійснюють так званий «летючий» контроль усіх стадій виробництва, тобто контроль продукції або процесу, строк проведення якого не регламентований.

Винятково велику роль відіграє оперативний контроль за якістю продукції з боку майстрів, начальників цехів. Керівник, звичайно, не може контролювати все та замінити роботу контрольного персоналу та самоконтроль робітників. Тому він повинен вибрати невелику кількість найважливіших «точок» контролю робочих місць, операцій, видів продукції. Потрібно визначити також періодичність контролю. Мінімальна кількість найважливіших «точок» перевіряється щодня, а решта - щотижня, щодекади, раз у місяць або ще рідше.

Контроль за якістю продукції та дотриманням технології здійснюється працівниками технічного контролю підприємства, які реалізують такі види контролю: за якістю надходження на підприємство сировини та напівфабрикатів, нагляд за правильністю їх маркування, складування та зберігання; дотриманням установленої технології та правильності оформлення відповідної документації щодо якості продукції; якістю внутрізаводської продукції (напівфабрикатів і заготовок) на відповідність їх галузевим стандартам, стандартам підприємств ПП «Паксервіс» і технічним умовам; якістю виробленої продукції на відповідність її державним, галузевим стандартам, технічним умовам і зразкам.

Розглядаючи динаміку впливу засобів вимірювальної техніки, в т.ч. спеціалізованих, на якісні показники виробів, потрібно відмітити, що найбільша ефективність досягається на тому підприємстві, метрологічна служба якого найбільш розвинута. В цьому можна впевнитися на конкретних прикладах діяльності метрологічної служби таких галузей, які стоять вище середнього рівня як за оснащенням, так і за показником капіталовкладень (це приладобудівельна, радіоелектронна, машинобудівна, авіаційна промисловість, випуск космічних апаратів). Найбільша залежність від рівня розвитку засобів і методів контролю спостерігається в тих галузях, які мають вирішальний вплив на розвиток національної економіки.

Існує декілька варіантів розрахунку економічної ефективності від впровадження нової вимірювальної техніки, однак найбільш прийнятною є методика, яка застосовується для розрахунку економічної ефективності від впровадження винаходів. При цьому враховуються всі статті витрат, які змінюються у зв'язку з використанням нових методів або вимірювальних пристроїв та інших технічних засобів.

На аналізованому підприємстві ПП «Паксервіс» показник річної економічної ефективності становить:

По цеху №1 Е = ((84 - 75) - 0,15 (31011-29400)) х 2300 = - 534980.

По цеху №2: Е = ((65-63) - 0,15 (3445-3420)) х 3200 = - 5600.

По цеху №3: Е = ((140-135) - 0,15 (41200-37560) х 1655 = - 89355.

Якщо впровадження нової вимірювальної техніки не потребує нових капіталовкладень, тобто К1 = К2 = 0, то економічну ефективність якості діяльності підприємства, можна обчислити за формулою:

Е=(С₁-С₂) N_р

Так вираховується економічна ефективність впровадження нової вимірювальної техніки, наприклад, де використовуються спеціалізовані пристрої для потреб виробничого контролю. Аналогічним методом розраховується також економічна ефективність від впровадження стандартизації, тобто співставленням витрат до і після введення нових стандартів.

У стандарті розглядається лише те вимірювальне обладнання, що використовується при випробуваннях і контролі.

Використовуємо «SPACE» - аналіз середовища функціонування ПП «Паксервіс» для перебування стратегій організації, виходячи з виявлених сильних і слабких сторін, погроз і можливостей. Ми можемо визначити за допомогою «SPACE» - матриці стратегію, яку використовує організація, навіть не підозрюючи про це.

При побудові «SPACE» - матриці звичайно використовують такі групи показників: фінансова сила (FS); конкурентна перевага (СА); стабільність середовища (ES); виробнича сила (IS).

Кожна група показників оцінюється експертами за 10 бальною шкалою, де - 1 - незадовільно, 10 - ідеально, знак «-» це негативний вплив фактора, знак «+» - позитивний. Будуємо «SPACE» - матрицю на основі раніше визначених факторів (табл. 2.17).

Таблиця 2.17. Згрупування факторів за координатами для «SPACE» - матриці для ПП «Паксервіс» у зовнішньому середовищі

Внутрішня стратегічна позиція	Зовнішня стратегічна позиція
Фінансова сила, FS	Оцінка, балів	Стабільність середовища, ES	Оцінка, балів
1 Можливість одержання кредитів	1	1 Стабільні зв'язки з партнерами	2
2 Платоспроможність організації	-3	2 Стабільність сезонного впливу	1
3 Державна підтримка (компенсації)	-5	3 Стабільність законодавства	-6
4 Наявність фінансових ресурсів	-1	4 Стабільність цін постачальників	2
5 Власні резервні фонди	-3	5 Наявність сировинної бази	4
6 Стабільність відносин з банком	5	6 Попит на ринку	3
7 Структура оборотних коштів	-4	7 Стабільність зовнішньоекономічних зв'язків	-4
Середня оцінка	-1,43	Середня оцінка	0,29
1 Імідж підприємства	3	1 Можливість розширення виробництва	2
2 Канали розподілу	-1	2 Стабільність виробництва	3
3 Ціна реалізації	1	З Стан сировинної бази	4
4 Якість обслуговування	-3	4 Можливість економії ресурсів	-8
5 Наявність кваліфікованих керівників та їх мотивація	-2	5 Кваліфікований персонал	2
6 Забезпечення внутрішньою інфраструктурою	4	6 Виробничий досвід	2
7 3 адоволення потреб споживача	3	7 Можливість модернізації виробництва	-7
Середня оцінка	0,71	Середня оцінка	-0,57
Оцінка за позицією	-0,72	Оцінка за позицією	-0,28

Орієнтовно на від'ємні показники даних матриці можемо відзначити, що частина лояльних клієнтів перейшли до конкурентів.

Надалі було здійснене повторне дослідження та внесене до «SPACE» - матриці через 4 місяці досліджень після покращення скотч-стрічки за технічними параметрами та проходження навчання персоналом, а все ще відсутності жорсткого моніторингу за його діяльністю та без відслідковування порушення дій при обслуговуванні.

На основі поданих оцінок, які були одержані експертним методом, можна побудувати «SPACE» - матрицю і нанести вектор, що характеризує наявну стратегію, яка є в даний період на розглянутому підприємстві На основі поданих експертних оцінок, що характеризують подальшу стратегію підприємства, була побудована нова «SPACE» - матриця (табл. 2.18) і вектор, що характеризує пропоновану стратегію.

Таблиця 2.18. Згрупування факторів з координатами для «SPACE» - матриці

Внутрішня стратегічна позиція	Зовнішня стратегічна позиція
Фінансова сила, FS	Оцінка, балів	Стабільність середовища, ES	Оцінка, балів
1 Можливість одержання кредитів	7	1 Стабільні зв'язки з партнерами	5
2 Платоспроможність організації	5	2 Стабільність сезонного впливу	4
3 Державна підтримка (компенсації)	4	3. Стабільність законодавства	7
4 Наявність фінансових ресурсів	5	4 Стабільність цін постачальників	6
6 Стабільність відносин з банком	7	6. Попит на ринку	5
7 Структура обігових коштів	3	7 Стабільність зовнішньоекономічних зв'язків	6
Середня оцінка	5	Середня оцінка	5,86
Конкурентна перевага, СА	Оцінка, балів	Виробнича сила, IS	Оцінка, балів
1 Імідж підприємства	7	1 Можливість розширення виробництва	5
2Канали розподілу	3	2 Стабільність виробництва	7
З Ціна реалізації	5	З Стан сировинної бази	8
4 Якість обслуговування	5	4 Можливість економії ресурсів	3
5 Наявність кваліфікованих керівників і їхня мотивація	3	5 Кваліфікований персонал	5
6 Забезпечення внутрішньою інфраструктурою	7	6 Виробничий досвід	5
7 Задоволення потреб	5	7 Можливість модернізації виробництва	5
Середня оцінка	5,14	Середня оцінка	5,43
Оцінка за позицією	10,14	Оцінка за позицією	11,29

В даній ситуації, саме ці стратегії, на думку експертів, можуть дозволити ПП «Паксервіс» досягти успіху в адаптації до ринку та збереження позицій щодо якості продукції, орієнтовно на дослідження скотч стрічки.

2.4 Оцінка ефективності системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

Кінцевим аналітичним завданням забезпечення якості скотч-стрічки на ПП» Паксервіс» є одержання стратегічних висновків для формування менеджерами ефективного стратегічного плану дій. Для цього їм необхідно сформулювати узагальнені висновки за результатами всіх попередніх етапів аналізу, визначити загальну ситуацію компанії на перспективу й установити, на чому варто сфокусувати свою увагу в розвитку чи розробленні стратегії.

Оцінюючи ефективність системи забезпечення якості оцінимо її структуру.



Рис. 2.7. Система загального управління якістю діяльності ПП «Пак сервіс», запропонована автором та прийнята до впровадження

На рис. 2.7 наведено взаємозв'язок складових ТQM, які дають широке уявлення про якість. Концепція ТQM та концепція ІSO взаємодоповнюють одна одну. При цьому стандарти ІSO встановлюють певний мінімум вимог, що мають бути виконані у відносинах між виробником та споживачем продукції, яка згадувалась у теоретичному розділі.

Враховуючи те, що для функціонування системи якості здійснення упакування скотч-стрічкою було інвестовано, то відповідно оцінимо їх ефективність. Відповідно умовам виробничої ситуації на ПП «Паксервіс». приймається, що чистий річний зворотний грошовий потік, тобто щорічне повернення засобів (інвестованих коштів у 2007 році) однаково і його розмір можна визначити за формулою, лише частину зафіксовану на скотч-стрічку без термострічки:

P_ft= A_t + ( S_v + S_ПТ)* V_Ф * J_v *(1 - Н/100), (2.1)

грн

де A_t - річні амортизаційні відрахування по основних фондах, що обумовлені інвестиційним проектом, грн.;

Річні амортизаційні відрахування по основних фондах визначаються:

, (2.2)

А = грн.

де J₁, J₂, J₃ - інвестиційні витрати відповідно в 1-й, 2-й, 3-й роки здійснення інвестиційного проекту, грн.;

Т - тривалість експлуатаційної фази проекту, років.

S_v - зниження собівартості одиниці продукції при збільшенні річного обсягу виробництва і реалізації продукції, грн./од. Очікувану зміну собівартості одиниці продукції можна визначити, виходячи з особливостей тих груп витрат, на які впливають виробничі показники, що змінюються при реалізації інвестиційного проекту інвестиційного проекту впливають, користуючись методом індексів. Зміна собівартості одиниці продукції S_v при реалізації проекту відбувається за рахунок зменшення умовно-постійних витрат при збільшенні обсягу виробництва і може бути визначена по формулі:

, (2.3)

 грн./од.

де S_v - зміна собівартості одиниці продукції при зміні обсягу виробництва, грн. /од.;

J_уп індекс зміни умовно-постійних витрат;

J_уп =(100+И_уп)/100, (2.4)

J_уп =(100+4,2)/100=1,042

де Иуп - зміна умовно-постійних витрат при реалізації проекту, %

J_v індекс зміни обсягу виробництва;

J_V=(100+V)/100, (2.5)

J_V= (100+16)/100=1,16

де V - зміна обсягу виробництва при реалізації проекту, %;

питома вага умовно-постійних витрат у собівартості продукції, частки одиниці;

S _ф - собівартість одиниці продукції до реалізації проекту, грн./од;

S_ПТ - зміна собівартості одиниці продукції внаслідок зміни продуктивності праці і середнього рівня заробітної плати при реалізації проекту, грн./од. Визначається по формулі

, (2.6)

грн./од.

де J_ЗП індекс зміни середньої заробітної плати працюючих;

J_ЗП=(100+ЗП)/100, (2.7)

J_ЗП=(100+6)/100=1,06

де ЗП - зміна середньої заробітної плати при реалізації проекту, %

J_ПТ індекс зміни продуктивності праці

J_ПТ=(100+ПТ)/100, (2.8)

J_ПТ=(100+12)/100=1,12

де ПТ - - зміна продуктивності праці при реалізації проекту, %.

V_Ф - обсяг виробництва продукції до реалізації проекту, одиниць

Н - ставка податку на прибуток, %.

Оскільки розрахункові значення чистих річних поворотних грошових потоків в усі роки однакові, сучасне значення кумулятивного (сумарного за всі роки експлуатаційної фази проекту) зворотного грошового потоку можна визначити за допомогою сучасного стандартного значення ануїтету за формулою:

, (2.9)

= 1,55

де А^P_{t, k} - стандартне сучасне (поточне) значення ануїтету 1 грошової одиниці (ануїтет-фактор) за t років при ставці дисконтування k, рівної вартості кредитних ресурсів у частках одиниці.

Оскільки чисті зворотні грошові потоки починаються не з 1-го року реалізації проекту, а після закінчення інвестиційної фази, то сучасне значення кумулятивного зворотного грошового потоку можна визначити, віднявши з ануїтету за весь життєвий цикл проекту ануїтет за період інвестування, коли зворотні грошові потоки відсутні, за формулою

, (2.10)

36756829,89 грн.

де B - сучасне значення кумулятивного (сумарного за всі роки експлуатаційної фази проекту) зворотного грошового потоку, грн.; F - число років інвестування проекту;

T - тривалість експлуатаційної фази проекту, років.

Тобто згідно з розрахунками отримали, що щорічне повернення інвестиційних коштів становить 19761736,5 грн., а річні амортизаційні відрахування 10450000 грн. Проаналізувавши вихідні дані можна зробити висновок, що при реалізації проекту на 90% вигіднішим є зміна собівартості одиниці продукції за рахунок зменшення умовно-постійних витрат при збільшенні обсягу виробництва, ніж зміна її внаслідок зміни продуктивності праці і середнього рівня заробітної платні.

3. Напрями вдосконалення системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

3.1 Вдосконалення інформаційної системи забезпечення якості діяльності підприємства (з використанням ЕОМ)

Вирішенню завдання підвищення якості продукції та обслуговування клієнтів слугують такі елементи системи якості діяльності підприємства: проголошена нова економічна політика і ті кардинальні економічні реформи, що проводяться. Спад в економіці буде зупинено, почнеться підйом промислового виробництва, і тоді виникне проблема виходу української продукції на світовий ринок, вирішення завдань забезпечення її конкурентоспроможності. Уже це може виявитися неможливим для виконання, якщо не буде підготовлена необхідна теоретична і методологічна база, яка в Україні для умов ринкової економіки майже відсутня. Тому наукові розробки і дослідження проблем забезпечення якості продукції саме для цих умов є дуже актуальними і представляють безсумнівний інтерес.

Особливу ж актуальність має розробка проблем забезпечення якості складних наукомістких пакувальних матеріалів орієнтовно на вид продукції, для якої він призначений, які у першу чергу визначають можливості виходу країни на світовий ринок.

Дослідження і розробка теоретичних, методологічних та інших аспектів забезпечення якості цих виробів, як яскравого представника сучасної наукомісткої і високотехнологічної продукції, можуть бути широко використані як найбільш спільні для вирішення проблем якості практично будь-яких видів промислової продукції, передусім, пакувальних матеріалів.

Все це вимагає нового ефективного науково-обгрунтованого підходу для розробки нових форм і методів удосконалення систем забезпечення, а саме:

1. Визначити найбільш важливі напрями удосконалення систем забезпечення якості промислової продукції із урахуванням особливостей цих виробів і запропонувати конкретні шляхи їх реалізації;

2. Обрати і обґрунтувати науково-методичну базу побудови сучасних організаційних структур систем забезпечення якості;

3. Розробити моделі складу і методи організації розробки систем забезпечення якості і побудови їх нормативно-технічної бази на основі стандартизації;

4. Розробити на базі обраної методології і системного підходу функціональну і організаційну структуру систем метрологічного забезпечення виробництва і контролю якості продукції;

5. Розробити методи визначення оптимальних обсягів і послідовності операцій технічного контролю, вибору контрольованих параметрів за інформаційним критерієм повноти контролю;

6. Запропонувати методику вибору засобів метрологічного забезпечення контролю якості нової техніки за критерієм економічної ефективності.

На прикладах, взятих з діяльності підприємства ПП «Паксервіс», можемо визначити оригінальні методи і засоби, що сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємства, а саме:

1. Запропонувати підхід до засобу забезпечення якості, який дозволяє комплексно вирішувати проблему якості як для етапу виробництва, так і для етапу експлуатації;

2. Запропонувати нові методи і моделі складу і організації розробки систем забезпечення якості, побудови їх нормативно-технічної бази на основі стандартизації, що відповідають сучасним міжнародним вимогам, викладеним у стандартах ІSО серії 9000;

3. Розробити методи визначення оптимальних обсягів і послідовності операцій виробничого контролю, вибору контрольованих параметрів виробів за інформаційним критерієм повноти контролю, що дають можливість вирішувати питання підвищення ефективності цих важливих функцій забезпечення якості на проектно-розрахунковій основі;

4. Розробити методику вибору варіантів засобів метрологічного забезпечення технічного контролю за економічними критеріями.

Аналіз тенденцій розвитку методів забезпечення якості продукції вказують на те, що єдиним правильним підходом до вирішення проблем забезпечення якості продукції є створення на підприємствах спеціалізованих, професіональних систем забезпечення якості, які відповідають, як мінімум, вимогам міжнародних стандартів. Разом з цим необхідно побудувати структурну схему взаємодії служб по забезпеченню якості, одна з яких зображена в додатку Г.

Алгоритм побудови таких схем наступний. Розглядаючи підприємства, як виробничо-господарські організації (ВГО), слід встановити основні системоутворюючі елементи, передусім, такі як. цілі і показники діяльності ВГО в галузі забезпечення якості продукції.

Сформувати структуру системо утворюючих елементів з врахуванням конкретних особливостей ВГО. Вона включає в себе структури як керованої, так і керуючих підсистем, які, у свою чергу, включають у себе, як ієрархічні підсистеми нижчого порядку, систему забезпечення якості та її підсистеми: техніко-методичного управління, технічного контролю продукції, метрологічного забезпечення виробництва та інші. Таким чином забезпечується єдиний науково-методичний підхід до формування структурних елементів.

Наявність загальної системної моделі ВГО та її управляючої підсистеми дозволяє збудувати модель складу вже конкретної системи управління якістю. На цій основі виділені наступні елементи, що визначають склад діючих систем забезпечення та управління якості продукції:

Є зовнішня директивна, регламентуюча, правова і нормативно-технічна документація, звітна документація, ініціативні плани та пропозиції;

Є організаційна система, що включає організаційну структуру і функціональні підсистеми управління якістю, внутрішня організаційно-методична, регламентуюча і правова документація;

Є загальне ресурсне забезпечення, в тому числі, методичне і теоретичне, алгоритмічне і програмне, технологічне, метрологічне і кваліметричне, матеріальне;

Є інформаційне забезпечення, що включає інформаційно-методичне забезпечення, вхідну і вихідну інформацію про функціонування керованої системи;

Є внутрішня управлінська документація щодо поточної діяльності елементів системи.

Модель складу системи забезпечення якості, що відповідає цим вимогам, приведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Запропонована модель складу системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

При цьому модель складу системи повинна будуватися за схемою замкненого контура управління і за прийнятою класифікацією цілей управління якістю продукції.

Однією з найважливіших проблем створення ефективно функціонуючих систем управління якістю продукції є раціоналізація їх розробки на основі системного підходу і врахування наступних стадій: впровадження, освоєння, експлуатації і модернізації. Вирішення зазначених питань пов'язано із створенням моделі організації розробки, впровадження і вдосконалення систем забезпечення якості. Ця модель базується на методології і досвіді проектування складних систем і систематизує процеси розробки з урахуванням особливостей об'єкта проектування.

Як показали дослідження і досвід, розробку системи забезпечення якості доцільно об"єднати у наступні взаємопов'язані етапи: перед проектна підготовка; ескізне проектування; технічне проектування; робоче проектування; експериментальне опрацювання і впровадження системи.

Взаємозв'язок робіт і етапів найкращим чином може бути визначено типовою сітьовою моделлю. Ефективна діяльність щодо забезпечення якості продукції можлива лише за умови наявності розвиненої нормативно-технічної бази системи регламентуючої документації, така система повинна відповідати наступним принципам:

- вимоги орієнтовно дотримання регламентованих вимог;

- керованість, відкритість та динамічність;

- здатність до структуризації;

- організаційно-методична підготовленість на різних рівнях управління;

- типовість та уніфікованість елементів;

- узгодженість із системами регламентуючих документів більш високого рівня.

Аналіз існуючих форм регламентуючих документів показав, що вищезгадані принципи задовольняє система документів, ключовим елементом якої є стандарти підприємства (СТП), гармонізовані з міжнародними стандартами серії ІSО 900-10000.

Сучасна система забезпечення якості має складну функціональну і організаційну структуру. В ній найбільш важливу, базову роль відіграють функції технічного контролю якості продукції і метрологічного забезпечення виробництва. Тому цим функціям і організаційним структурам, що їх реалізують, повинна приділятись підвищена увага.

У рамках організаційного аспекту якості зміни на базі загальної теорії системного проектування велика роль належить методичним основам побудови функціональної системи метрологічного забезпечення виробництва і формування організаційних структур контролю якості продукції. Це приведе до якісної зміни основних цілей метрологічної діяльності - переходу від вирішення окремих, суто обслуговувальних завдань щодо забезпечення вірогідності вимірювань, до вирішень цілого комплексу завдань, що суттєво впливають на функціонування підприємства і рівень кінцевих результатів, що призведе до підвищення ефективності роботи підприємства, де системи, яка в найкоротші терміни та з мінімальними витратами фінансових і людських ресурсів на програмне й апаратне забезпечення зможе забезпечити розрахунок показників для оцінки ефективності організаційного управління на підприємстві.

Оскільки передбачається, що програмний продукт повинен буде обробляти и зберігати значний об'єм даних, то доцільно зберігати цю інформацію певним образом в базах даних. Завдання бази даних полягає в зберіганні в одному місці всіх даних, що становлять для деякого підприємства інтерес, до того ж таким чином, котрий свідомо виключає їхню надмірність. Зберігання множених копій даних в різних місцях підприємства загрожує можливістю виникнення неузгодженості між приблизно ідентичними наборами даних. В добре спроектованій базі даних виключається надмірність даних, ймовірність зберігання суперечливих даних зводиться до мінімуму. Тоді програмний продукт, що розробляється, можна віднести до класу систем управління базами даних (СУБД). Будь-яка СУБД ґрунтується на певній моделі даних.

Враховуючи, що програмне забезпечення нове, то порівняти з минулим на ПП «Парксервіс» немає можливості. Кінцевий програмний продукт, має у собі містити відомості про:

· клієнтів

· асортимент

· постачальників

· замовлення клієнтів

· замовлення посачальників

· оплата клієнтів

· оптлата постачальників

· заборгованність клієнтів

· заборгованість постачальників

· рекламації

Пропоную наступний вигляд програмного продукту, який має на меті вдосконлення інформаціїної системи забезпечення якості діяльності підприємства

Головна сторінка, що містить ключові каталоги інформації (рис3.2.)

Рис. 3.2. Модель головної сторінки програмного продукту інформаційної системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

Моделі підкаталогів прогрманого продукту забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс», представлені рис. 3.3, рис3.4.

Рис. 3.3. Модель сторінки підкаталогу «асортимент», програмного продукту інформаційної системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

Рис. 3.4. Модель сторінки підкаталогу «рекламація», програмного продукту інформаційної системи забезпечення якості діяльності ПП «Паксервіс»

Кінцевий програмний продукт зебезпечить:

· можливість проведення якісного розрахунку з клієнтами та постачльниками

· забезпечення належного виконаннядоговірних зобовязань з клієнтами та постачальниками

· надання користувачу необхідної інформації щодо діяльності підприємства

· збереження та перегля даних, щодо заданих критеріїв

· забезпечення якості діяльності підприємства ПП «Паксервіс»

3.2 Підготовка підприємства до сертифікації системи якості діяльності підприємства

Під створенням систем управління якістю розуміється її розроблення та впровадження у діяльність підприємства 10. Як правило, рішення про створення системи якості приймає керівництво підприємства під впливом вимог конкретних замовників або ситуації на ринках збуту. Таким чином, СУЯ може бути ініційовано як за бажанням керівництва вдосконалити діяльність підприємства, зменшити невиробничі витрати, так і на вимогу споживачів. Тому розробка системи якості в основному полягає в тому, щоб спочатку з урахуванням рекомендацій стандартів ISO 9001:2000 визначити склад необхідних функцій системи якості, а потім визначити структури, що виконують або будуть виконувати ці функції. Після цього розробляються нові та переробляються або використовуються наявні нормативні документи для виконання всіх функцій. При цьому слід чітко усвідомити, що стандарт дає уточнення, що потрібно робити вищому керівництву, як треба це робити.

Створення СУЯ на підприємстві - це не можливість виготовляти найкращу та найбільш конкурентоспроможну продукцію (найчастіше можна зустріти саме таке помилкове розуміння необхідності впровадження системи), а можливість дати гарантію, що якість виготовленої продукції є стабільною та зорієнтованою на конкретного споживача.

Для впровадження СУЯ необхідно:

1) розробити документацію системи, яка повинна відповідати вимогам стандарту ISO 9001;

2) привести практичну діяльність підприємства у відповідність з документацією.

Документація СУЯ розробляється для того, щоб формально закріпити відповідальність за здійснення певних процесів організації при створенні якості. Згідно із вимогами стандарту ISO 9001:2000, система управління якістю являє собою мережу процесів.

Саме з цих кроків, що передують діям, безпосередньо пов'язаним із впровадженням СМЯ згідно з вимогами стандарту ISO, і доцільно розпочинати роботи в даному напрямі. Вимоги стандарту ISO 9001:2000 до СМЯ чітко регламентуються за 4-ма елементами:

ь відповідальність керівництва;

ь управління ресурсами;

ь випуск продукції (саме за даним елементом підприємство має право вибору щодо опису та документування певних процесів, залежно від того, які етапи життєвого циклу реалізуються в процесі виготовлення продукції);

ь вимірювання, аналізування та поліпшення.

За даними елементами розробляється документація СУЯ, а також забезпечується погодженість і сумісність процесів планування, управління, забезпечення й поліпшення якості з визначенням їх змісту та взаємодії. Кожен напрям діяльності має свої особливості, і разом вони являють собою чотири основні функціональні підсистеми системи якості, які й виступають основними її складовими.

Процес створення СУЯ на підприємстві є складним і зазвичай довготривалим процесом, а його подальший розвиток і перехід до TQM може взагалі тривати роками. У загальному вигляді етапи розроблення систем якості можна представити таким чином:

1. Визначення елементів системи якості. На цій стадії спочатку необхідно провести ретельний аналіз процесу створення продукції та представити його у вигляді докладного переліку етапів робіт.

2. Визначення складу структурних підрозділів системи якості. Для цього необхідно проаналізувати функції, що виконуються наявними підрозділами, і порівняти їх із переліком функцій (елементів), котрі включено в систему якості, що створюється з урахуванням рекомендацій ISO 9000. У результаті визначаються підрозділи - виконавці за кожною функцією і кожним підрозділом, його нові функції офіційно включаються у функціональні обов'язки. Після визначення функцій та їх виконавців система якості набирає цілком чіткого виду, який може бути представлено на двох схемах: структурній і функціональній.

3. Розроблення структурної схеми системи якості, яка будується на основі структурної схеми підприємства та дає можливість показати «пристрій» системи - склад і взаємозв'язок усіх структурних підрозділів, що виконують функції в системі якості. Окремим блоком можна показати керівне ядро системи якості - службу якості, а до неї, як було відмічено, включаються відділ технічного контролю, метрологічна служба, служба стандартизації, а також відділ управління якістю, що виконує функції організації, координації та методичного управління роботою з якості.

4. Розроблення функціональної схеми управління якістю, котра, на відміну від структурної схеми, що показує устрій системи якості, дозволяє наочно представити процес управління якістю.

5. Визначення складу та стану документації системи якості, коли після встановлення, Хто і Що повинен робити в системі якості, треба сказати, Як, якими методами це повинно робитися, згідно з якою документацією. Це найбільш об'ємна й рутинна робота у процесі розроблення системи якості.

6. Розроблення внутрішньої системи документації - це розробка та коригування конкретних нормативних документів, у яких має бути викладено методи виконання функцій і завдань у системі якості. На цьому етапі відбувається наповнення системи якості необхідним внутрішнім змістом, а також інформаційне узгодження документів СМЯ та їх аналіз, спрямовані на перевірення того, наскільки повним є розроблений пакет документів.

7. Упровадження документації СМЯ, тобто набуття документами статусу обов'язкових для виконання через видання відповідного наказу першого керівника підприємства.

8. Перевірення СМЯ.

Як правило, процес створення на підприємстві СМЯ завершується її сертифікацією. Отже, останнім етапом її розробки можливо вважати організацію і проведення сертифікації СМЯ на відповідність стандартам ISO 9001:2000 авторитетним органом із сертифікації.

Згідно з вимогами ISO 9001:2000, документація СМЯ повинна містити:

а) документовані виклади політики й завдань у сфері якості;

б) настанови з якості;

в) документовані методики, які вимагаються стандартом;

г) документи, потрібні організації для забезпечення ефективності планування та виконання процесів і управління ними (процедури та інструкції);

д) протоколи якості.

Як правило, у документації описується більшість важливих процесів, дій та видів діяльності підприємства. Повний опис усіх процесів СМЯ матиме ряд суттєвих переваг як внутрішніх (можливість ефективно управляти процесами, використання як навчальних матеріалів, впевненість у стабільному виконанні процесів), так і зовнішніх (можливість довести ефективність процесів споживачам, органам із сертифікації тощо).

Терміни впровадження та відповідальні особи вказані в матриці відповідності, яка буде наведення при характеристиці забезпечення якості функціонування ПП «Паксервіс» у найближчій перспективі.

Орієнтовно на вище зазначене можемо скласти табл. 3.1., де відповідним чином буде зафіксовано виконавців та витрати на проведення заходів, спрямованих на підвищення якості діяльності ПП «Паксервіс».

Таблиця 3.1. План заходів щодо підвищення якості діяльності підприємства ПП «Паксервіс» спрямованих на організацію сертифікації

Заходи	Термін виконання	Відповідальна особа	Виконавці	Витрати, грн.
Узгодження відносин із сертифікуючими органами з метою фіксації досліджень	2.01.11-15.01.11	Керівник відділу відносин з громадськістю та державними органами	маркетологи	2500
Збір інформації від клієнтів (виявлення побажань та рекомендацій)	2.01.11 - .2.02.11	Інженер з якості та досліджень	Робітники цехів, що формують та готують до випуску скотч-стріку	3640
Збір даних про якість продукції та послуг (порівняльні дані)	5.02.11-2.02.11	Інженер з якості та досліджень	інженер з якості та досліджень та представники органу сертифікації з базою даних винаходів, працівники задіяні у виробництві	4500
Збір даних про послідовність дій та технологію виробництва скотч-стрічки	5.02.11-2.02.11	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Робітники цехів, що формують та готують до випуску скотч-стрічу	4500
Емпіричні дослідження напрямів покращення	5.02.11-2.02.11	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Інженер з якості та досліджен, представники органу сертифікації	3820
Введення покращення та його пілотний запуск	5.02.11-2.02.11	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Інженер з якості та досліджен, представники органу сертифікацїі	1500
Виявлення реакції клієнтів та представників органу сертифікації	2.02.11-15.02.11	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Маркетологи та працівники відділу збуту	5000
Вибір оптимального варіанту та збереження зразків продукції та документації щодо технології виробництва	2.02.11-15.02.11	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	1850
Підготовка та одержання сертифікатів на технологію виробництва стрічки, як запорука якості діяльності підприємства	15.02.11-20.02.11	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Інженер з якості та досліджень, представники органу сертифікації	Одержання коштів та завершена процесів

Однак крім зазначених витрат в процесі підвищення якості обслуговування буде змінена трудомісткість, і як наслідок фінансові результати.

Здійснимо розрахунок економічної ефективності здійснення сертифікації діяльності підприємства ПП «Паксервіс». У такій послідовності:

1. Розрахунок витрат на розробку СМЯ з урахуванням кількості робочого часу, використаного на різні види робіт.

Суму для кожного виду робіт розраховують за формулою:

(3.1.)

де - трудомісткість виконання відповідного виду робіт;

- оклад за виконання відповідного виду робіт;

n - кількість робіт

Розрахунок витрат на теоретичну та аналітичну роботу з урахуванням кількості робочого часу, використаного на різні види робіт наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Розрахунок витрат на роботу

Види робіт	Трудомісткість, Т, год.	Оклад, Окі, гр./люд/год	Сума, грн.
Огляд літератури	24	300/22*8=1,7	24*1,7=40,8
Консультації з викладачами	64	350/22*8=1,98	64*1,98=126,72
Консультації зі спеціалістами в галузі стандартизації та сертифікації	100	350/22*8=1,98	100*1,98=198
Робота в бібліотеках та Internet	34	300/22*8=1,7	34*1,7=57,8
Збір даних	40	300/22*8=1,7	40*1,7=68
Вивчення вимог до СМЯ	16	300/22*8=1,7	16*1,7=27,2
Розробка структури СМЯ	24	300/22*8=1,7	24*1,7=40,8
Аналіз та систематизація	32	300/22*8=1,7	32*1,7=54,4
Висновки та рекомендації	24	300/22*8=1,7	24*1,7=40,8

Загальна сума буде дорівнювати:

=40,8+126,72+198+57,8+68+27,2+40,8+54,4+40,8=654,52

2. Відрахування на соціальне страхування Відрахування на соціально-економічні заходи розраховується за формулою:

Н_сс=* Р_{сс, (3.2.)}

де Р_сс=37,5% процент відрахувань на соціальне страхування

Н_сс=654,52*0,375=245,445 (грн.)

3. Розрахунок матеріальних витрат на документацію процесу сертифікації наведено в таблиці 3.3

Таблиця 3.3. Матеріальні витрати

Види матеріальних витрат	Вартість, грн.
1. Ксерокопії	30
2. Транспортні витрати	100
3. Придбання документації	100
разом	230

Загальні витрати на проведення роботи щодо розробки СМЯ обчислюються за формулою:

С_ТАР=+ Н_сс+М_в=654,52+245,445+230=1129,965=1130 (грн.)

4. Визначення трудомісткості розробки СМЯ.

Трудомісткість розробки СМЯ у людино-днях (люд/дн) для організації - основного розробника - визначається за формулою:

Т_д= Т_б2(1+К_н+ К_і+ К_п+ К_к+ К_зт)* К_1* К₂

де Т_д - базовий норматив трудомісткості власне розробки СМЯ люд/дн.;

К_н - коефіцієнт новизни, який враховує ступінь новизни і прогресивність системи;

К_і - коефіцієнт інформаційної ємності СМЯ, який враховує підвищення трудоємності його розробки у випадку збільшення кількості показників і джерел інформації, які використовуються під час розробки;

К_п - коефіцієнт складності узгодження, який враховує підвищення трудоємності розробки СМЯ під час збільшення кількості організацій, яким необхідно направити проект СМЯ на відкликання та узгодження;

К_{к -} коефіцієнт конструктивної складності питань, стосовно вхідних чи вихідних даних, які враховують зріст трудомісткості розробки СМЯ під час збільшення трудоємності виникаючих питань;

К_зт - коефіцієнт затвердження, який враховує кількість підрозділів, керівники яких беруть участь в розробці;

К₁ - коефіцієнт, який враховує розробку одного проекту СМЯ;

К₂ - коефіцієнт, який враховує об`єм документів у листах.

Значення всіх перерахованих коефіцієнтів надані в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Значення коефіцієнтів згідно даних Державного Комітету України по нагляду за охороною праці

Назва показників	Значення за емпіричними даними
Тб2 - базовий норматив трудомісткості розробки СМЯ люд-дн.	220
Кн - коефіцієнт новизни	0,05
Кі - коефіцієнт інформаційної ємності	0,04
Кп - коефіцієнт складності узгодження	0,04
Кк - коефіцієнт конструктивної складності питань	0,08
Кзт - коефіцієнт затвердження	0,1
К1 - коефіцієнт складності, який враховує розробку одного проекту	1
К2 - коефіцієнт, який враховує об`єм документів у листах	1

Трудомісткість розробки структури бази даних складе

Т_д =220 (1+0,05+0,04+0,04+0,08+0,1)*1*1=288,2 (люд/дн.)

5. Визначення вартості робіт щодо сертифікації діяльності ПП «Паксервіс»

Вартість робіт визначається на основі трудомісткості цих робіт за формулою:

С_бд=З_ср*(Т_д/N)*(1+К_нз+К_нв),

де З_ср - середньомісячна заробінта платня робітника організації - розробника, грн.;

Т_д - загальна трудомісткість розробки, люд/дн.;

N - середня кількість робочих годин за місяць поточного року;

К_нз - коефіцієнт начислень на заробітну платню, який враховує всі види нарахувань і податків, які встановлені чинним законодавством;

К_нв - коефіцієнт накладних витрат.

Вихідні дані для розрахунку вартості розробки СМЯ наведені в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Вихідні дані для розрахунку вартості розробки системи управління якістю діяльності підприємством

Назва показників	Значення	Джерело інформації
Зср - середньомісячна заробітна платня робітника організації - розробника, грн.;	350	Середньомісячна заробітна платня працівника науки за даними управління статистики
N - середня кількість робочих годин за місяць поточного року;	176	Розрахунок
Кнз - коефіцієнт начислень на заробітну платню	0,375	У відповідності з діючим законодавством
Кнв - коефіцієнт накладних витрат	0,30	Дані замовника

Тоді вартість робіт буде дорівнювати

С_бд= 350*(288,2/176)*(1+0,375+0,3)=350*1,64*1,675=961,45

Сумарні витрати на розробку СМЯ складуть:

= С_ТАР+С_бд=1130+961,45=2091,45

6. Розрахунок ефективності впровадження запропонованої системи менеджменту якості.

Особливістю розрахунку економічної ефективності розробки СМЯ є визначення основного показника - економічного ефекту, який характеризується різницею між вартісною оцінкою результату і витрат:

Е=Р-В

де Е - економічний ефект;

Р - результат;

В-витрати.

Економічний ефект від розробки СМЯ складається за рахунок економії робочого часу на проведення перевірок роботи всієї організації. Тому економія буде дорівнювати:

Е=Т*n (3 ср/N*8)*(1+ К_нз+ К_нв)

де Т - тривалість проведення розробки СМЯ;

n - кількісне зменшення робіт з даними.

Е=24*32 (350/22*8)*(1+0,375+0,3)=24*32*1,98*1,675=2547 (грн.)

Визначимо економічний ефект від розробки СМЯ:

Е_еф=Е-Е_н=2547,072-0,15*2091,45=2233,35 (грн.)

Термін окупності витрат на впровадження СМЯ складе:

Т_ок= Е/= 2547/2091,45=1,2

Коефіцієнт ефективності складає:

К_еф=/Е = 2091,45/2547=0,8

Отже, з наших розрахунків, які приведені вище, можна зробити висновок, що витрати на проведення аналітичних робіт по розробці структури СМЯ доцільні. Економічний ефект від розробки СМЯ дорівнює 2233,35 (грн.).

Коефіцієнт економічної ефективності характеризує прибутковість проекту, в нашому випадку це розробка СМЯ, і дорівнює він 0,8. На кожну вкладену гривню на впровадження СМЯ ми отримаємо ефект в розмірі 0,8.

В цілому, підготовка підприємства до сертифікації системи якості діяльності, дає нам можливість дати гарантію що якість виготовленої продукції є стабільною та зорієнтованою на споживача.

3.3 Забезпечення якості діяльності підприємства ПП «Паксервіс»

Документація системи якості являє собою ієрархічну систему, у якій документом найвищого рівня є політика та цілі в галузі якості. Що стосується змісту політики якості, слід розуміти, що оформлюється вона у формі короткої заяви керівника підприємства (як правило, на одній сторінці) і доводиться до робітників як самостійний документ. Керівництво організації повинно забезпечити, щоб політика у сфері якості за своїм змістом і структурою відповідала меті організації; містила зобов'язання щодо задоволення вимог та постійного поліпшення результативності системи управління якістю; була поширеною та зрозумілою на всіх рівнях організації; аналізувалася з погляду її постійної придатності. Політика якості повинна запевнити замовників у тому, що на підприємстві вірно визначено напрями робіт і цілі в галузі якості та обрано реальні засоби для їх досягнення. Усе це може позитивно позначитися на якості продукту, ефективності роботи підприємства, показниках його фінансової діяльності, і, як наслідок, - на задоволенні всіх зацікавлених сторін.

Аудит якості процесу - аналіз елементів процесу, оцінювання його повноти, правильності вибору умов проведення й можливої ефективності. Під час проведення аудиту всього процесу певний час приділяється аудиту продукції. Такий аудит націлено на результати, що отримуються на виході процесу. Цьому видові аудиту присвячено значну й важливу частину аудиту системи якості.

Незалежний аудит процесу - найбільш поширений і зручний, такий, що приносить найшвидші та найплідніші результати. Причина в тому, що постачальник скоріше погодиться з необхідністю змін у конкретному процесі, ніж із необхідністю займатися глибокими проблемами системи управління, що виявляються в результаті аудиту системи.

Аудит процесу:

ь менш широкий, ніж аудит системи;

ь зазвичай є спрямованим на один або кілька конкретних процесів виробництва продукції;

ь вимагає меншого обсягу планування, ніж аудит системи;

ь може виявитися дуже корисним у вдосконаленні процесу, що розглядається;

ь менш формальний, ніж аудит системи;

ь можна виконати за час від однієї години до двох днів.

Цей вид аудиту засвідчує відповідність стандартам, методам, процедурам або іншим вимогам.

Аудит системи якості - документована діяльність, що здійснюється для отримання перевіренням та оцінюванням об'єктивних доказів того, що елементи системи якості, котрі застосовуються, відповідають їй, що вона розвивається, документується та ефективно використовується відповідно до конкретних вимог. Аудит системи спрямовано на всю систему забезпечення якості як результату діяльності керівництва, і таким чином включає в себе аудит процесу. Отже, це найбільш трудомісткий вид аудиту. Зазвичай він триває від двох до п'яти днів. Проводиться для того, щоб з'ясувати на основі об'єктивних доказів, чи втілюються в життя система управління якістю та плани організації та чи відповідають вони пред'явленому до них набору вимог.

Обов'язки та вимоги у зв'язку з плануванням і проведенням аудиту, повідомленням про одержані результати та їх реєстрації повинні визначатися у документованій методиці. Аудит може проводитися індивідуально чи командою аудиторів.

У результаті перевірення аудитором СМЯ складається список невідповідностей, що являє собою: 1) невідповідності обраним стандартам із серії ISO 9000; 2) потенційні невідповідності (коли ряд заходів знаходиться на межі невідповідності). Доказом невідповідності можуть бути отримані аудитором дані після проведення інтерв'ю, перевірення документації, спостереження за діяльністю й умовами у сфері, яка перевіряється. Після проведення аудиту складається рапорт аудиту.

Необхідно також відзначити особливу роль внутрішнього
аудиту.

Внутрішній аудит є найвищою формою контролю керівництвом системи менеджменту якості підприємства. Результати внутрішніх перевірень є основою вхідних даних для аналізу з боку керівництва та дозволяють організації декларувати свою відповідність ISO 9000. Тому важливим є питання, як правильно запланувати, організувати й провести перевірення, а потім проаналізувати їх результати.

Внутрішні перевірки можна будувати за загальносистемними елементами ISO 9000 чи за структурними підрозділами. У першому випадку перевіряється виконання вимог документації всіх рівнів, що відповідає визначеному елементу. У другому - перевіренню підлягають усі елементи системи якості, властиві тому чи іншому підрозділові. Слід зазначити, що на практиці більше половини причин невідповідностей знаходиться у сфері взаємодії між структурними підрозділами.

Враховуючи необхідність наявності системи управління на ПП» Пакрсервіс» охарактеризуємо очікувані зміни, орієнтовно на дані аналізу, здійсненого у попередньому розділі, орієнтовно на ущільнену скотч-стрічку.

Як зазначалося вище, важливу роль в якості послуги упакування відіграє обладнання, зокрема тип тримача скотч стрічки. На даний момент спрогнозуємо оцінку ущільненої стрічки та нового тримача, ґрунтуючись на пілотному запуску проекту, спрямованого на підвищення якості скотч стрічки та обслуговування покупців у 2011-2012 роках (табл. 3.2.)

Таблиця 3.2. Дані опитування покупців щодо результату застосування нового обладнання в процесі додаткового упакування із застосуванням ущільненої скотч стрічки на ПП «Паксервіс»