Управління фінансуванням оборотних активів

Питанням оборотних коштів в радянській спеціальній науковій літературі приділялося багато уваги, проте, методологія аналізу поняття оборотних коштів в основному носила макроекономічний характер, що було зумовлено централізованим управлінням держави всіма суб'єктами і об'єктами господарської діяльності. Таким чином, з точки зору підприємства, оборотні кошти аналізувалися як окремі об'єкти, і такий ретроспективний аналіз був методологічно відірваний від прогнозування і не ставив за мету створення ефективної інформаційної системи для внутрішнього управління фінансовими ресурсами підприємства.

Особливість оборотних активів полягає у її двоякій природі. З одного боку, вони виступають у вигляді активів, втілених у матеріальні цінності, засоби сфери виробництва та сфери обігу (виробничі запаси; матеріальні цінності у виробництві; готова продукція, незавершене виробництво; кошти в касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку). З іншого боку, формування їх як активів підприємства нерозривно пов'язане із конкретними джерелами капіталу, які забезпечують це формування. З'ясування цього зв'язку і викликало появу термінів, що уточнюють це поняття, - оборотний капітал, робочий капітал тощо.

Оборотні активи сфери виробництва обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції. Водночас оборотні активи сфери обігу хоч і не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, але забезпечують єдність виробництва та обігу. Таким чином, оборотні активи забезпечують єдиний процес.

На підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної теорії та практики, дослідження економічної літератури з даного питання поняття активів підприємства визначається наступним чином: оборотні активи виробничого підприємства характеризують групу мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують його операційну діяльність і внаслідок високого рівня їхньої ліквідності повинні забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов'язаннями.

З розвитком економічної науки розширюється й змінюються підходи до класифікації оборотних активів. Із змінами потреб управління та фінансування оборотних активів вводяться все нові критерії їх поділу. На сучасному етапі розвитку визначальними умовами господарювання є невизначеність та ризиковість і тому актуальності набуває така класифікаційна ознака оборотних активів яка ризик. Для детальнішого й ґрунтовнішого аналізу ризиковості оборотних ми вважаємо за доцільне розділити оборотні активи не тільки за рівнями ризику, але й за видами ризику на: оборотні активи, яким притаманний виробничий ризик, комерційний ризик, фінансовий ризик та інвестиційний ризик.

Отже, з метою забезпечення ефективного, цілеспрямованого управління оборотними активами вони потребують певної класифікації. Економічно обґрунтована класифікація оборотних активів є важливою передумовою успішної організації бухгалтерського обліку, оскільки від цього залежить здатність своєчасно і чітко управляти оборотними активами, можливість оперативного аналізу і прогнозування, що в кінцевому підсумку впливає на обґрунтованість управлінських рішень.



2. Особливості управління фінансуванням оборотних активів на ВАТ «Житомирський мясокомбінат»

2.1 Аналіз стану фінансування оборотних активів на ВАТ «Житомирський м'ясокомбінат»

1.1. Оцінка достатності фінансових коштів, що інвестуються в оборотні активи, з позиції задоволення потреби в них у попередньому періоді:

А. Коефіцієнт достатності фінансування оборотних активів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» в цілому:

КДФ_ОА2011 = 22 днів / 35 днів = 0,63 дні

КДФ_ОА2012 = 58 днів / 36 днів = 1,61 дні

де - фактичний період обороту оборотних активів у днях в розглянутому періоді; - норматив оборотних активів підприємства в днях, установлений на відповідний період, що розглядається.

Пояснення:

- Тривалість (період) обороту оборотних активів () = 365: (Коефіцієнт оборотності оборотних активів)

2011 = 365 днів (в році) / 16,45 = 22 днів

2012 = 365 днів (в році) / 6,30 = 58 днів

- Коефіцієнт оборотності оборотних активів (К_ООА)= Ф. 2 (ряд. 035): Ф. 1 (ряд. 260 гр. 3 + 4, тобто середньорічна вартість оборотних активів) х 0,5

або

- Чистий дохід / на Середньорічну вартість оборотних активів =

2011 = 60311,6 / ((3055,9+4277,2)/2) = 16,45 обор.

2012 = 44561,1 / ((4277,2+9862,5)/2) = 6,30 обор.

- приймається умовно на рівні підприємства, тобто бухагтерією чи планово-економічним відділом, в нашому випадку на ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» він буде у 2011 р. = 35 днів, у 2012 р. = 36 дні

Висновок. Порівнювати фактичний період обороту оборотних активів, то тут слід сказати, що він у 2011 році був дещо нижчий (на 13 днів) від нормативного значення встановленого на підприємстві, а от у 2012 році він був вищий від нормативного на 22 дні, що відповідно говорить про покращення політики підприємства у напрямку фінансування оборотних активів.

В цілому коефіцієнт достатності фінансування оборотних активів характеризує достатності фінансових ресурсів, що інвестуються в оборотні активи, з позиції задоволення потреби в них може проводитися на основі коефіцієнта достатності фінансування оборотних активів у цілому, у тому числі власних оборотних активів.

Як висновок, можна сказати, що оптимальне значення даного коефіцієнта повинне бути наближене до одиниці, як видно у 2012 році він був 0,63, що говорить про те, що підприємство має нестачу оборотних активів негативно впливають на хід господарської діяльності підприємства. Порівнюючи фактичні дані даного коефіцієнта у 2012 році відносно оптимального значення свідчить про те, що підприємство має надлишок оборотних активів.

Б. Коефіцієнт достатності фінансування власних оборотних активів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат»:

КДФ_ВОА2011 = 8 днів / 20 дня = 0,40 дні

КДФ_ВОА2012 = 20 днів / 22 дня = 0,91 дні

де - фактичний період обороту власних оборотних активів у днях в розглянутому періоді; - норматив власних оборотних активів підприємства в днях, установлений на відповідний період, що розглядається.

Пояснення:

= = 365: (Коефіцієнт оборотності власних оборотних активів)

2011 = 365 днів (в році) / 46,0 = 8 днів

2012 = 365 днів (в році) / 18,4 = 20 днів

- Коефіцієнт оборотності власних оборотних активів (К_ОВОА)= Ф. 2 (Чистий дохід): Ф. 1 (Середньорічну вартість власних оборотних активів (ВОА₂₀₁₁+ ВОА₂₀₁₂) /2)

2011 = 60311,6 / 1310,2 = 46,0 обор.

2012 = 44561,1 / 2421,7 = 18,4 обор.

- Наявність власних (чистих) оборотних активів (ВОА), яка розраховується за формулою: ВОА = ВК-НА або ВОА=ОА-ЗП,

де ВК - власний капітал; НА - необоротні активи; ОА - оборотні активи; ЗП - зобов'язання підприємства.

2010 ВОА = 3438,6 - 2000,8 = 1437,8 тис. грн.

2011 ВОА = 3299,8 - 2117,2 = 1182,6 тис. грн.

2012 ВОА = 6076,6 - 2415,9 = 3660,7 тис. грн.

Звідси знаходимо середньорічну вартість власних оборотних активів:

2011СВОА = 1437,8+1182,6 = 1310,2 тис. грн.

2012СВОА = 1182,6 + 3660,7 = 2421,7 тис. грн.

- приймається умовно на рівні підприємства, тобто бухагтерією чи планово-економічним відділом, в нашому випадку на ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» він буде у 2011 р. = 20 днів, у 2012 р. = 22 дні

Висновок. Оптимальне значення коефіцієнта достатності фінансування власних оборотних активів повинне бути наближене до одиниці, як видно у нашому випадку воно найбільш наближене до оптимального у 2012 році. Тобто коефіцієнт достатності фінансування власних оборотних активів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» був вищий у 2012 році на 0,51 дня від рівня 2011 року, що говорить про покращення політики підприємства у напрямку фінансування власних оборотних активів. Слід зазначити, що прискорення оборотності поточних фінансових потреб, яке ми можемо спостерігати згідно розрахунків на ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» позитивно характеризує політику фінансування оборотних активів.

1.2. Аналіз суми, рівня і темпів зміни чистих оборотних активів (чистого робочого капіталу) за окремими періодами.

Коефіцієнт чистих оборотних активів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат»:

К_ЧОА2011 = 2369,4 / 3666,55 = 0,65

К_ЧОА2012 = 6094,7 / 7069,85 = 0,86

де ЧОА - середня сума чистих оборотних активів (чистого робочого капіталу) підприємства в розглянутому періоді; ОА - середня сума оборотних активів (робочого капіталу) у розглянутому періоді.

Цей показник значною мірою характеризує тип політики фінансування оборотних активів.

Пояснення:

Суму чистих оборотних активів (ЧОА) розраховують за такою формулою:

ЧОА = ОА - КФЗ,

2011 = 4277,2 - 1907,8 = 2369,4 тис. грн.

2012 = 9862,5 - 3767,8 = 6094,7 тис. грн.

де ЧОА - сума чистих оборотних активів підприємства; ОА - сума валових оборотних активів підприємства; КФЗ - короткострокові поточні фінансові зобов'язання підприємства.

Середньорічну вартість оборотних активів (ОА) - див. першу формулу розрахунок Ф. 1 (Середньорічну вартість власних оборотних активів (ВОА₂₀₁₁+ ВОА₂₀₁₂) /2)

2011 = ((3055,9+4277,2)/2) = 3666,55 тис. грн.

2012 = ((4277,2+9862,5)/2) = 7069,85 тис. грн.

Висновок. Коефіцієнт чистих оборотних активів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» свідчить, що у 2012 році 86% чистих оборотних активів залишилось у підприємства після розрахунків за його зобов'язаннями, це досить високий показник, оскільки нормативний рівень становить не нижче 50%. Можна сказати, що діяльність підприємства забезпечена на 86% власним оборотним капіталом. Даний показник є своєрідним мірилом ризику здійснюваної політики фінансування оборотних активів підприємства. Якщо порівнювати з попереднім 2011 роком, то можна також відзначити позитивну теннедцію, оскільки частка чистих оборотних активів у 2012 році збільшилась на 21%, що з позитивної сторони характеризує стан фінансування оборотних активів за рахунок чистого робочого капіталу.

1.3. Аналіз обсягу і рівня поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) підприємства в звітному періоді, визначених потребами його фінансового циклу:

А. Обсяг поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат»:

ТФ2011 = 1966,15 + 813,15 - 514,3 = 2265 тис. грн.

ТФ2012 = 4281,85 + 1118,4 - 707,75 = 4692,5 тис. грн.

де ТМЦ - середня сума запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства в аналізованому періоді; ДЗ - середня сума дебіторської заборгованості підприємства в розглянутому періоді; КЗ - середня сума кредиторської заборгованості підприємства в розглянутому періоді.

Пояснення:

ТМЦ2011 року - (всі запаси підприємства додаються на початок періоду + на кінець періоду) і потім діляться на 2.

Аналогічно і ДЗ і КЗ додається і ділиться на 2

Висновок. Обсяг поточного фінансування оборотних активів складає у 2012 році 4692,5 тис. грн., що на 2427,50 тис. грн., більше ніж у попередньому році.

Б. Рівень поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат»:

2011 = 2265 / 3666,55 = 0,62.

2012 = 4692.5 / 7069,85 = 0,66

Пояснення: Всі дані з попердніх формул.

Висновок. Як видно в умовах ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» даний рівень дещо збільшився у 2012 році на 0,04 пункти відно попереднього року. Отже, оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, тому ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» повинно бути зацікавлене в скороченні своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Тому підприємству необхідно прагнути до зниження рівня поточних фінансових потреб.

1.4. Аналіз динаміки суми і питомої ваги окремих джерел фінансування оборотних активів підприємства в попередньому періоді - в розрізі строків використання цих джерел (довгострокових і короткострокових) і видів залученого кредиту (фінансового і товарного).

А. Обсяг поточного фінансування товарів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат»:

ТФтоварів = Середн.товарів + ДЗ - КЗ

ТФ2011 = 671,3 + 813,15 - 514,3 = 970,15 тис. грн.

ТФ2012 = 1565,25 + 1118,4 - 707,75 = 1975,9 тис. грн.

Висновок. Обсяг поточного фінансування товарів складає у 2012 році 1975,9 тис. грн., що на 1005,75 тис. грн., більше ніж у попередньому році.

Б. Рівень поточного фінансування товарів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат»:

КТФ товарів = ТФтоварів / Сер.ОА

2011 = 970,15 / 3666,55 = 0,26

2012 = 1975,9 / 7069,85 = 0,28

Висновок. Як видно в умовах ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» рівень поточного фінансування товарів дещо збільшився у 2012 році з 0,26 до 0,28, тобто на 0,02 пункти відносно попереднього року. Однак в цілому даний рівень э не значний, тому підприємству необхідно прагнути до збереження данного рівня поточних фінансових потреб у товарах.

2.2 Оптимізація обсягу поточного фінансування оборотних активів на ВАТ «Житомирський м'ясокомбінат» (за 2011 та за 2012 роки)

Етап 3. Оптимізація обсягу поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) з урахуванням формованого фінансового циклу підприємства.

Ціль оптимізації - виявити і мінімізувати реальну потребу підприємства у фінансуванні оборотних активів за рахунок власного капіталу і залученого фінансового кредиту (у довгостроковій або короткостроковій його формах).

3.1. Прогнозується обсяг кредиторської заборгованості ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» в майбутньому періоді:

КЗПЛ = (ТКЗ + ВКЗ - КЗПР) * (1 + % В)

КЗПЛ 2011 = (77,1 + 437,2 - 30,9) * (1 + 10%) = 483,4 * 1,10 = = 531,8 тис. грн.

КЗПЛ 2012 = (92,0 + 615,7 - 35,4) * (1 + 15%) = 672,4 * 1,15 = = 773,2 тис. грн.

де ТКЗ - середня фактична сума кредиторської заборгованості підприємства за товарними операціями (товарного кредиту) в попередньому періоді; ВКЗ - середня фактична сума внутрішньої кредиторської заборгованості (кредиторської заборгованості інших видів) підприємства у попередньому періоді; КЗПР - середня фактична сума простроченої кредиторської заборгованості (всіх видів) у попередньому періоді; % В-планований темп приросту обсягу виробництва продукції, частки одиниці.

Пояснення: Сума кредиторської заборгованості підприємства за товарними операціями взяли умовно-тіпа за даними планово-економічного відділу підприємства в розмірі у 2011 р. = 15%, у 2012 р. = 13% від рівня загальної середньорічної суми кредиторської заборгованості.

Сума внутрішньої кредиторської заборгованості (кредиторської заборгованості інших видів) підприємства - це сума кредиторської заборгованості, яка залишилась після вирахування кред. заборг. за товарними операціями.

Сума простроченої кредиторської заборгованості (всіх видів) взяли умовно-тіпа за даними планово-економічного відділу підприємства в розмірі у 2011 р. = 6%, у 2012 р. = 5% від рівня загальної середньорічної суми кредиторської заборгованості.

Висновок. Таким чином, при прогнозному збільшенні обсягу виробництва продукції на 15% спостерігається збільшення прогнозного обсягу кредиторської заборгованості на 65,5 тис.грн. або на 9,25%

3.2. Визначається прогнозований обсяг поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», виходячи з раніше визначених планових обсягів запасів товарно-матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, а також прогнозованого обсягу кредиторської заборгованості:

ТФПЛ = ТМЦПЛ + ДЗПЛ - КЗПЛ

ТФПЛ 2011 = 2518,8 + 925,1 - 531,8 = 2912,1 тис. грн.

ТФПЛ 2012 = 6326,1 + 1392,1 - 773,2 = 6945,0 тис. грн.

де ТМЦПЛ - планований обсяг запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства; ДЗПЛ - планований обсяг дебіторської заборгованості підприємства; КЗПЛ - прогнозований об'єм кредиторської заборгованості підприємства.

Пояснення: визначення планових показників

ТМЦПЛ 2011 = 2421,9 * 4% = 2518,8 тис. грн.

ТМЦПЛ 2012 = 6141,8 * 3% = 6326,1 тис. грн.

ДЗПЛ 2011 = 898,2 * 3% = 925,1 тис. грн.

ДЗПЛ 2012 = 1338,6 * 4% = 1392,1 тис. грн.

Якщо в майбутньому періоді тривалість фінансового циклу підприємства не змінюється, то розрахунок прогнозованого обсягу поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) підприємства здійснюється за спрощеною формулою:

ТФПЛ = ТФЦ х В0 ПЛ

де ТФЦ - тривалість фінансового циклу підприємства, у днях; В0 ПЛ - планований одноденний обсяг реалізації продукції.

Висновок. Таким чином, при визначенні прогнозованого обсягу поточного фінансування оборотних активів ми з'ясували, що у 2011 році його збільшили на 647,1 тис. грн. або на 28,6%, а у 2012 році на 2252,5 тис. грн. або на 48% у порівняні із попередніми показниками обсягів поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» (у 2011 р. = 2265 тис. грн. та = 4692,5 тис. грн.

3.3. Розробка заходів щодо скорочення прогнозованого обсягу поточного фінансування оборотних активів (а відповідно і тривалості фінансового циклу) ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» з урахуванням розкритих у процесі аналізу резервів.

Формування оборотних активів здійснюється за рахунок різних джерел фінансування, при цьому кожний з них має свою вартість залучення, тому підприємство ставить своєю метою мінімізацію витрат за рахунок управління структурою фінансування оборотних активів. Чим менше величина поточної фінансової потреби, тим краще для фінансового стану підприємства. Підприємству необхідно прискорення оборотності поточних фінансових потреб позитивно характеризує політику фінансування оборотних активів

Оскільки економічні ресурси надаються підприємству на платній основі, тому підприємству зацікавлене в скороченні своїх фінансових потреб з метою мінімізації витрат на їх обслуговування. Тому підприємство повинне прагнути до зниження рівня поточних фінансових потреб.

Так як плановані запаси товарно-матеріальних цінностей забезпечують реальний приріст операційної діяльності, основна увага при розробці таких міроприємств приділяється забезпеченню скорочення обсягу дебіторської заборгованості і особливо - збільшенню обсягу кредиторської заборгованості ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат».

Кредиторська заборгованість є допустимою (нормальною), якщо її зумовлено чинним порядком розрахунків. Наприклад, заборгованість постачальникам за розрахунковими документами, термін оплати яких не настав, за невідфактурованими поставками. Однак на підприємстві може бути і прострочена кредиторська заборгованість, що утворюється в результаті порушення покупцями порядку і термінів оплати розрахункових документів. Якщо покупець, використовуючи в обігу неоплачені товарно-матеріальні цінності, одержує додаткові кошти, які йому не належать, то постачальник змушений звертатися до позапланового перерозподілу наявних коштів, до пошуків додаткових джерел формування його поточних фінансових ресурсів.

За кредиторської заборгованості постачальникам залучення коштів відбувається у товарній формі на відміну від власних оборотних коштів і банківського кредиту, які виступають у грошовій формі. Розмір і тривалість простроченої кредиторської заборгованості залежать від конкретних умов організації та використання оборотних коштів, особливо - від розміру та тривалості простроченої дебіторської заборгованості, головним джерелом покриття якої і є кредиторська заборгованість.

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборотних коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними коштами.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації). Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів. Ураховуючи це, ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.

Пошук шляхів досягнення компромісу між прибутком, ризиком втрати ліквідності і станом оборотних засобів і джерел їх покриття передбачає урахування різних видів ризику.

Ризик втрати ліквідності, або зниження ефективності, обумовлений змінами у поточних активах, називають лівостороннім, оскільки ці активи розміщені в лівій частині балансу. Подібний ризик, але обумовлений змінами в зобов'язаннях, по аналогії називають правостороннім.

Потенційними носіями лівостороннього ризику є такі явища: недостатність грошових коштів, власних кредитних можливостей, виробничих запасів, виробничих запасів, надмірний обсяг поточних активів.

До найбільш суттєвих явищ, які потенційно несуть у собі правосторонній ризик, відносять такі: високий рівень кредиторської заборгованості, неоптимальне співвідношення між короткостроковими і довгостроковими джерелами залучених коштів, висока частка довгострокового позикового капіталу.

Таким чином, оптимізований з урахуванням цих заходів прогнозований обсяг поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) служить основою вибору конкретних джерел фінансових коштів, що інвестуються в ці активи.

2.3 Шляхи удосконалення управління фінансуванням оборотних активів підприємства

Одним з факторів успіху будь-якого бізнесу є є ефективне використання його оборотних активів. Удосконалення механізму управління оборотними коштами підприємства є одним з головних чинників підвищення економічної ефективності виробництва на сучасному етапі розвитку економіки. Раціональне використання оборотних коштів в умовах їх хронічного дефіциту є одним з пріоритетних напрямків діяльності підприємств, в основі якого правильне керування оборотними коштами та запасами, розробка і впровадження заходів, що сприяють зниженню матеріалоємності продукції і прискоренню руху оборотних коштів.

Ефективно управляючи оборотними активами можна достатньо швидко досягти позитивних результатів у фінансовому оздоровленні підприємства. Розробка стратегії фінансового оздоровлення організацій обов'язково включає розробку принципів використання оборотних коштів, як найбільш мобільної частини майна[2].

Ефективне використання оборотних коштів в першу чергу передбачає визначення оптимальної величини, розробку варіантів фінансування та забезпечення ефективності їх використання. Оптимальна величина оборотних коштів повинна з однієї сторони забезпечувати безперебійне ефективне функціонування підприємства, з іншої - мінімізувати наявність недіючих поточних активів.

Раціональне використання оборотними активами є одним з першочергових завдань підприємства в сучасних умовах, забезпечується це прискорення їхньої оборотності на всіх стадіях кругообігу.

На стадії створення виробничих запасів - це ефективне їх використання, ліквідація наднормативних запасів матеріалів, удосконалення нормування, поліпшення організації постачання.

На стадії незавершеного виробництва - упровадження новітньої техніки та технологіх, зокрема безвіхідної, економного використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, удосконалення основних фондів.

На стадії обігу - це раціональна організація збуту готової продукції, застосування прогресивних форм розрахунків, своєчасне оформлення документації та прискорення її руху, дотримання договірної та платіжної дисципліни[3].

Для того, щоб прискорити оборотність оборотних активів необхідно:

- удосконалити рух товару та нормалізувати розміщення оборотних активів;

- повністю і ритмічно виконувати плани господарської діяльності;

- удосконалювати організацію торгівлі, упроваджувати прогресивні форми і методи продажу;

- удосконалювати розрахунки з постачальниками і покупцями;

- покращувати претензійну роботу;

- прискорювати оборот грошових коштів за рахунок поліпшення інкасації торгової виручки, строгої лімітації залишків грошових коштів в касах торгових підприємств, в дорозі, на розрахунковому рахунку в банку;

- звести до мінімуму запаси господарських матеріалів, малоцінних і швидкозношувальних предметів, інвентарю, спецодягу на складі, скоротити підзвітні суми, витрати майбутніх перідів;

- не допускати дебіторської заборгованості.

У сучасних умовах вкрай важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Оборотні кошти підприємства повинні бути розподілені по всіх стадіях кругообігу у відповідній фррмі й у мінімальному, але достатньому обсязі.

Наднормативні запаси відволікають з обігу грошові кошти, свідчать про недоліки матеріально-технічного забезпечення, неритмічності процесів виробництва і реалізації продукції. Усе це приводить до омертвіння ресурсів, їзнбому неефективному використанню.

Отже, як висновок можна відмітити, що одним з шляхів удосконалення є нормалізація обсягу оборотних активів, який має бути достатнім для забезпечення в довгостроковому періоді стабільної виробничої та фінансової діяльності підприємства. Крім того, він повинен бути оптимальним у контексті управління поточною діяльністю підприємства, тобто забезпечувати ліквідність та платоспроможність господарюючого суб'єкта на належному рівні[2].

Ще одним з можливих шляхів удосконалення є забезпечення ефективності використання оборотних засобів залежить від багатьох чинників. У тому числі можна назвати зовнішні чинники, мають вплив незалежно від інтересів та зовнішньоекономічної діяльності підприємства, та внутрішні, куди підприємство може це має активно впливати.

До зовнішніх чинникам ставляться: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, умови отримання кредитів і відсоткові ставки із них, можливість цільового фінансування, що у програмах, фінансованих з бюджету. Зважаючи на ці інші чинники, підприємство може використовувати внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних засобів[1].

В результаті проведених досліджень можна виділити основні напрямки підвищення ефективності управління оборотними активами підприємства:

1) прискорення оборотності оборотних активів за рахунок визначення

зайвих запасів та їх ліквідації, оптимального вибору постачальників і поліпшення організації постачання; впровадження нових технологій та підвищення ефективності праці; раціональної організації збуту, формування і реалізація ефективної кредитної політики;

2) формуванні такого обсягу та структури запасів, які б забезпечили неперервність і стабільність виробничого процесу при мінімальних витратах на утримання запасів;

3) оптимізація обсягу дебіторської заборгованості, розрахунків та визначення оптимального залишку грошових коштів, складання бюджетів поточних надходжень і витрат.

Проведені дослідження дозволили сформувати систему управління оборотними активами підприємства, що передбачає визначення оптимальної величини оборотних активів, їх ефективне використання та розробку варіантів фінансування оборотних активів підприємства[14].

Поліпшення використання оборотних коштів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.



Висновки і пропозиції

Узагальнюючи результати теоретичної та практичної роботи слід зробити наступні висновки.

Термін «оборотні активи» має в економічній теорії кілька синонімів - оборотні кошти, оборотний капітал, робочий капітал тощо. Але, незважаючи на різноманітність термінів, економічна сутність поняття, що ними визначається, трактується у вітчизняній та зарубіжній літературі досить однозначно.

Питанням оборотних коштів в радянській спеціальній науковій літературі приділялося багато уваги, проте, методологія аналізу поняття оборотних коштів в основному носила макроекономічний характер, що було зумовлено централізованим управлінням держави всіма суб'єктами і об'єктами господарської діяльності. Таким чином, з точки зору підприємства, оборотні кошти аналізувалися як окремі об'єкти, і такий ретроспективний аналіз був методологічно відірваний від прогнозування і не ставив за мету створення ефективної інформаційної системи для внутрішнього управління фінансовими ресурсами підприємства.

Особливість оборотних активів полягає у її двоякій природі. З одного боку, вони виступають у вигляді активів, втілених у матеріальні цінності, засоби сфери виробництва та сфери обігу (виробничі запаси; матеріальні цінності у виробництві; готова продукція, незавершене виробництво; кошти в касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку). З іншого боку, формування їх як активів підприємства нерозривно пов'язане із конкретними джерелами капіталу, які забезпечують це формування. З'ясування цього зв'язку і викликало появу термінів, що уточнюють це поняття, - оборотний капітал, робочий капітал тощо.

Оборотні активи сфери виробництва обслуговують сферу виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість готової продукції. Водночас оборотні активи сфери обігу хоч і не беруть безпосередньої участі у виробничому процесі, але забезпечують єдність виробництва та обігу. Таким чином, оборотні активи забезпечують єдиний процес.

На підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної теорії та практики, дослідження економічної літератури з даного питання поняття активів підприємства визначається наступним чином: оборотні активи виробничого підприємства характеризують групу мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують його операційну діяльність і внаслідок високого рівня їхньої ліквідності повинні забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов'язаннями.

В процесі дослідження визначено також характерні ознаки, притаманні оборотним активам, а саме:

- мобільність, що визначає їхню здатність забезпечувати внаслідок високої ліквідності постійну платоспроможність підприємства за поточними зобов'язаннями;

- тісна пов'язаність з джерелами, за рахунок яких вони утворені (власні та залучені);

- досить вузька сфера застосування - обслуговування лише операційної діяльності підприємства, пов'язаної з процесами поточного виробництва продукції та її реалізації.

Нові умови господарювання потребують зміни в управлінні господарськими суб'єктами. Управління фінансами на рівні підприємства має ряд цілей: прибуток, ліквідність, достатність оборотних активів. Для досягнення поставлених цілей необхідно налагодити систему планування, прогнозування та контролю за раціональним використанням оборотних активів.

Необхідно зазначити, що відсутність управління оборотними активами, поряд з інфляцією і відсутністю механізму поповнення оборотних коштів, є одним з основних факторів, що негативно вплинули на формування оборотних активів підприємств в процесі перебудови вітчизняної економіки.

Відсутність управління оборотними активами підприємств призводить до розбалансованої діяльності, що спричиняє виникнення ризикових ситуацій. Саме до таких ситуацій можна віднести недостатність оборотних активів. Важлива роль оборотних активів у забезпеченні ефективності виробничої діяльності підприємства визначає пріоритетність управління ними в загальній системі управління фінансами.

Управління оборотними активами повинне включати обґрунтування відповідних управлінських рішень щодо двох основних напрямків:

- формування необхідного обсягу окремих видів оборотних активів і суми їх в цілому, завдання якого є забезпечення запланованого обсягу виробництва та реалізації продукції, необхідного рівня рентабельності оборотних активів та платоспроможності підприємства;

- формування структури джерел фінансування цих активів, яке включає в себе вибір оптимальної політики фінансування оборотних активів, оптимізацію структури джерел їх фінансування, розробку планового балансу фінансування.

Необхідність перебудови облікової системи України на міжнародні принципи обліку та статистики потребує формування нової бази обліку і аналізу оборотного капіталу на підприємствах різних форм власності.

Аналіз діяльності досліджуваного підприємства щодо організації управління оборотними активами висвітлив проблеми, характерні для більшості підприємств, а саме:

- нераціональне розміщення оборотних активів між сферою виробництва і сферою обігу;

- відсутність механізму поповнення оборотних активів;

- незабезпечення збереження оборотних активів, а також ряд причин, які не залежать від діяльності підприємства, але впливають на стан оборотних коштів (інфляція, недосконала податкова політика, загальна криза платежів та ін.).

Порівнювати фактичний період обороту оборотних активів, то тут слід сказати, що він у 2011 році був дещо нижчий (на 13 днів) від нормативного значення встановленого на підприємстві, а от у 2012 році він був вищий від нормативного на 22 дні, що відповідно говорить про покращення політики підприємства у напрямку фінансування оборотних активів.

При визначенні прогнозованого обсягу поточного фінансування оборотних активів ми з'ясували, що у 2011 році його збільшили на 647,1 тис. грн. або на 28,6%, а у 2012 році на 2252,5 тис. грн. або на 48% у порівняні із попередніми показниками обсягів поточного фінансування оборотних активів (поточних фінансових потреб) ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» (у 2011 р. = 2265 тис. грн. та = 4692,5 тис. грн.

Поліпшення використання оборотних коштів ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

3) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

4) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.



Список використаної літератури

1) Булат Г.В., Інновації у залученні джерел фінансування оборотних активів підприємства; Вісник Хмельницького національного університету №6. - 2009.с. 180-183.

2) Виздрик О.О., Ковальчук Н.О., Напрями підвищення ефективності використання оборотних активів вітчизняних підприємств.; Буковинський фінансово-економічний університет. - 2010.

3) Гоцуляк С.М., Джерела фінансування оборотного капіталу: Одеський державний економічний університет. - 2010

4) Дейнека О.В., Юрченко К.М., Оптимізація структури джерел формування оборотного капіталу підприємства; Інноваційна економіка №3. - 2012.с. 257

5) Кірейцев Г.Г.Фінансовий менеджмент: Навч.пос.:Курс лекцій.-Житомир: ЖІТІ, 2001.-432 с.

6) Кравченко О.С., Іванова Г.М., Оборотні активи: сутність, особливості формування та місце в фінансово-економічному механізмі управління підприємством; Вісник Хмельницького національного університету №5. - 2011, с. 29-33

7) Лепейко Т. І., Ромаза Є.Г., Сутність оборотних коштів та їх аналіз на підприємстві; Вісник унів-ту банківської справи НБУ №1. - 2012, с. 214-221Мулик Т., Єгель Г., Панадій О.:Нові підходи щодо класифікації оборотних активів; Економічний аналіз №6. - 2010

8) Нашкерська М.М., Вплив обсягу та джерел фінансування оборотного капіталу на дохідність підприємства; Збірник науково-технічних праць «Економіка, планування та управління галузі» №4. - 2012, с. 215.

9) Павлеченко О.І., Теоретичні аспекти управління використанням оборотних коштів підприємства; Науковий вісник НЛТУ України №21. - 2011.с. 247-251.

10) Поважний О.С., Крамзіна С.О., Кваша Ю.В, Особливості визначення сутності та складу поняття «оборотні активи»; Економічний простір №12 (2). - 2008, с. 41

11) Поддєрьогін А.М.Фінансовий менеджмент: Підручник.-К.:КНЕУ, 2005.-535 с.

12) Cамохін Л.В., Проблеми класифікації фінансових результатів та шляхів їх вирішення; Научніе труді ДонТУ №91. - 2005

13) Семенюк Н.О., Узагальнення та удосконалення класифікації оборотних активів: Економічний простір №59. - 2012, с. 242-250.

14) Філатова З.В., Ротанова А.Г., Напрями формування системи управління оборотними активами підприємства; Економічний простір №3. - 2011

15) Янковська В.В., Економічна сутність оборотних активів підприємства; Міжнародний збірник наукових праць №16 (1). - 2009.с. 342-350.

16) Сайт фінансової статистики; Електронний ресурс.-режим доступу: http://financeblog.com.ua

Размещено на Allbest.ru